Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Совершенствование конструкций, методов расчетного обоснования и проектирования сооружений и гидравлических средств автоматизации головных участков оросительных систем предгорной зоны

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Совершенствование конструкций, методов расчетного обоснования и проектирования сооружений и гидравлических средств автоматизации головных участков оросительных систем предгорной зоны"

од

'" = •' • МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ КЫРГЫЗСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

КЫРГЫЗСКИЙ ОРДЕНА«ЗНАК ПОЧЕТА» СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ИНСТИТУТ им. К. И. СКРЯБИНА

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОНСТРУКЦИЙ, МЕТОДОВ РАСЧЕТНОГО ОБОСНОВАНИЯ И ПРОЕКТИРОВАНИЯ СООРУЖЕНИЙ И ГИДРАВЛИЧЕСКИХ СРЕДСТВ АВТОМАТИЗАЦИИ ГОЛОВНЫХ УЧАСТКОВ ОРОСИТЕЛЬНЫХ СИСТЕМ ПРЕДГОРНОЙ ЗОНЫ

06.01.02—Мелиорация и орошаемое земледелие

На правах рукописи

МЕЛЬНИКОВ Борис Ильич

УДК 631. 671: 626. 8

Автореферат

диссертации на соискание ученой степени доктора технических наук

БИШКЕК 1994

Р Г Б ОД

- з -

ВСТУП

Грубоуламков! породи - це слабовивчена, але в той яе час думе помирена у вс1х пер1одах геолог1чноГ 1сторП трупа осадочних пор1д. Вивчення псеф1т1в пае своп специ{>1ку 1 складШсть генетич-но'1 1нтерпретац11, Як 1сторико-геолог1чн1 утворення, псеф1ти, кр1м загальних властивостей вс!х осадових порЦ, ыавть ряд харак-терних рис, цо дозволяе вид!лити 1х у саыосПйний клас осадочних в1дклад1в.

Специф1чн1 умови утворення галечник!в та конгломерат1в <1нтенсивний г]дродинан1чний вялив на уламни в момент в1дкладен-ня), пор!вняно недалеке перенесения уламк1в, а таком збереаення петрограф1чних тип1в пор1д 1з областей зносу в галечному ма-тер!ал1, дозволяе 61льи поглиблено вЦтворивати умови утворення верств грубоуламкових пор1д.

У пор!внянн1 э 1нииии в!дкладани Прського Крииу, конгломера-ти - це слабовизчен! породи, що 1 викликае необх!дн1сть детального планон1рного вивчення ц1е1' групи пор1д.

МЕТА РОБОТИ. Вивчення речовинного складу та геолог1чно! Iстор11 конгломератових товц; перев!рка момливост! використання конгломераПв як 1ндикатору палеоситуацИ в Прськоиу Криму на баз! вивчення конгломерат1в: досл1дмення палеовулкан!зиу..

; . ЗйДАЧ1 Д0СЛ1Д8ЕНЬ.

1. Розробка методики вивчення текстурно-структурних особли-востей псеф!т1в та з'ясування нен II використання.

2. Виявлення характеру розпод!лу л!толог1чних тип1в уланк!в в конгломератових товцахПрського Приму.

3. Вивчення.речовини верхньоирсьних конглонерат1в з нетов з'ясування походкекня р1зних пор!д - скяадових конгломерат!в.

• 4. Палеогеограф1чн1 реконструкц1Г верхньопрського часу нг пЦстав! вивчення конгломератових товч та зШвставлення 1"х з 1сну-вчими сьогодн! палеореконстрдкц!ями. .■■■.■■■:.•'

5. Вивчення прояв1в иагнатичних та Пдротермальннх процес1в та в1дбиття.•■■IX в: склад! галечного матер!алу.та цементу конгломератових товщ.

6. З'ясування аояливосП ■ ■ використання конгломератових'

в!дклад!в Прського Крину як hocIib рудних м1нерал1в.

ФЙКТИЧНИИ МАТЕР ЮЛ Тй ЫЕТОДИ ДОСЛШЕНЬ. Б роботЛ узагальнено матер1ал по досл!д*еннях конгломерат1в, як! проводились з 1984 по 1389 р. в1дд!лои осадочного рудоутворення 1ГН АН 9кра'1ни, в яких автор брав безпосередню участь. Нарта досл1д«еност! району представлена на мал.1.

Kpiu узагальнення наявних даних, в процесi роботи виконано 1 використано б1ля 2500 заы1р!в ор1ентац1г улаик1в, як! складали близько 130 виборок. Понад 150 спектральних, рентгеноспектральних та рентгенофлуоресцентних визначень 20 ы1нералог!чних. 5 рентгв-ноструктурних, 30 хШчних анал!з1в.

Анал1тичн1 роботи виконано в лаборатор1ях 1ГН та 1ГФН ЙН Ук-ра1ни.

Матеыатична обробка матер1ал1в проведена на баз! 0Ц IГФМ ЙН Нкра1ни по стандартних та ориг!нальних програмах.

НЙУК0ВЙ НОВИЗНА ТА ПРАКТИЧНА Ц1НН1СТЬ. Вперые проведен1 пасов 1 плочадн! досл1д«ення речовинного складу галечного матер1алу та цементу верхньоврських конгломерат!в Прського Крииу. Кр1м того, виконан1 масов! зам!ри ор1ентац!1 уламк1в. Розроблено досить просту та надЮну методику вим1рввання 1 обробки ор1ентац11" yjiauxlB. Нам1чено tieil 1 перспективи використання результат 1в вив-чення конгломератових товц як 1ндикатор1в палеоситуац!й. Побудо-вано схеми палеоситуац!й в Прському Криму у верхньоврський час. а таков модел! генезису р1зних конгломератових товц Прського Приму. Отримано нов1 дан1 про процеси вулкан!зыу та рудоутворення у верхньоврський час. Попередньо мотивована мо«лив1сть наявност1 орських рудопрояв1в гематитових руд.

Розроблена методика uoie мати ц1нн1сть для помукових ор-ган1зац!й, цо досл1дмувть осадочний чохол з розвинутими псеф1тови-ми товцами.

ochobhi попожЕННя, цо зйхщйютьса.

1. На основ 1 вивчення речовинного складу галечного матер1алу та цементу верхньоврських конгломерат1в,-а таком характеру ор1ентацИ уламк1в у них, ми ыожеыо говорити про 1нтенсивн1 магма-тичн1 та вулкан1чн1 процеси; «о проходили у осьов1й частин1 КриыськоУ геосинклlHaj|l, яка зараз знаходиться у межах акваторП Черного мора.

2. Виходачи 1з характеру розпод1лу у розр!з! екзотичних галь-ок, коана вид1лити два великих цикли ерозП" рег!он1в зносу. В оксфордський час знесення екзотичного ыатер1алу проходило в значн1й Mipl у центральна та зах1дн1й частинах Прського Криму; у титонський час головна область зносу екзотичного матер1алу припа-дае на сх1дну частину Прського Криму.

3. Розроблена методика визначення превалювчоТ ор1ентац1Г гальок в конгломератах дозволяе при збереяенн1 достатньоУ точност1 суттево зыеншити обсяг роб1т.

4. На основ! отриыаних результат!в нояна припустити 1снування зал1зорудно'1' епохи в тр1ас-врський час у Прськоыу Криму.

АПР0Б0Ц1Я РОБОТИ I ПУБШНЙЦП. OchobhI половення та результа-ти дисертац1йно1" роботи ув^вли до зв1ту по теШ: "Литология и аа-геллогения фанерозойских толщ юга УССР" (КиГв, 1990 р.); опробовано на розширених засЦаннях В1дд1лення лИологП та корисних копа-лин IГН HAH УкраУни. По тем! дисертацИ опубл1ковано 3 наукових роботи та вицезгаданий зв1т.

ОБСЯГ РОБОТИ ' ТА Д0ДАТК0В1 В1Д0М0СТ1. ДисертаЩйна робота складаеться з вступу, 4 глав, висновку та перел!ку використаноУ л!тератури (88 даерел), м!стить 95 стор1нок друкованого тексту, 25 малюнкШ, 14 таблиць.

Робота виконана у в1дд!лГосадочного рудоутворення 1нституту геолог1чних наук АН УкраУни (з 1992 року - В1дд1лення норськоУ геологи' та осадочного рудоутворення ЦНПМ HAH УкраУни) п1д кер^ництвои доктора геолого-м1н8ралог1чних наук, професора, ака-деи1ка HAH УнраУни Е.О.Внвнова. В збиранн! та обробц! натер1ал1в, кр!м автора, брали участь сп1вроб1тники ВМГОР HAH УкраУни Ю.В.Со-болевський, В.А,Кутн1й, ВЛЛнозенцев, Н.О.Наслаков. О.М.Рибак, Г.М.Орловський, р.А.Нестеровський, сп1вроб1тники 1ГН HAH УкраГни С.Б.Вехунова, Е.О.Кулик. сп1вроб1тники IГФМ HAH УкраУни 5.В.-Сл1пченко. К.е.Инпкова, С.О.Козак. В.£.Тип1к1н. I.'B.Нечаева та сп1вроб1тник ДГП "КрингсолоПя" Й.А.Пасинков.

Автор чиро Дякуе В.В.Соболевськоку, В.А.Кутньоку. Г.Н.Орловскому, В.Й.Нестеровському, : С.Б.ИехуновШ, Е.О.Кулик. Б.В.Сл1п4внку. Е.Е.Внпков1й, А.А.Пасинкову за ц1нн1 поради I допо-йогу в робот!i. ■:,.■;

ГЛЙВЙ 1.ТЕОЛОПЧНЙ Б9Д0ВЙ КРИМЗ Tft ПОВИРЕННЯ КОНГЛОМЕРЙТ1В

1.}. Стислий опис геолог14HOÏ будови Прського Крииу

В Судов! Прського Крику ыохна вид1лити два структурних по- -верхи. Таврична сер1я разом э породами середньоГ юри утворве систему дужэ стиснутих 1 ускладнених надвигами складок нижнього структурного поверху. На поверхн! цих розмитих складок залягавть верхньоврськ1 1 ни«ньокрейдов1 породи, *о утворввть прост!«е побу-, дован! та крупн1в1 складчастГ структури. - Це породи верхнього структурного поверху.

Серед мезозойських утворень вид1лявться в!дклади вс1х трьох систем. Тр1асову 1 врську системи утворве складний комплекс пор1д, серед яких встановлен1 р1знофац!альн1 вЦклади 1 вулкан1чн1 породи геосинклинального раду, Крейдов! в1дкла#а складапть т1льки синкл1нальн1 форми, а в ядрах антиклинальних структур Mil ними виступавть породи нимнього структурного поверху..

Вид1лявть три крупних синклинальних структури. Це (Ивден-но-зах!дний й Сх1дний синклинорП', а таком Судакський синкл1нор1й.

Синклинальн! структури розд1лен1 чотирма крупними антикли-нальними Шдняттями. Найб1льше з них - це Качинське пЦняття, до знаходиться у верх1в'ях р1чок Нач1 1 йльми та витягуеться у ' п1вн1чно-сх1дноыу напрямку. Воно мемуе на п1вноч1 з п1вден-, но-зах!дннм сикклинор1еи, а на заход! /з краем сх!дного сшшш-норin. lia п1вденний зах1д вIд Качикського п!дняття розтаюване Ба-лаклавське tilдняття, «о знаходиться на його продоваенн1, Трете пЦняття простягаеться вздов* ГИвденного берега Приму вIд Фороса до Ялти. I нарентi. четверте - Туакське пЦняття - простягаеться вздовм нора вЦ Гурзуфа 1 Йлуитн до крайньоК cxIahoï точки Нримсь-ких rip.

Bel структурн1 елементи внцтр1вньо)Г часшш КримськоГ Прсь-koï споруди н8цэг0дн8н0 перекривавться товцев крейди, палеогена 1 неогена. Ц1 вЦклади утворввть п!вн1чно-зах1днв 1 п1вн1чне ирила Кримського мегантиклинрри 1 складапть область його замнкання (Кврчвнський п1востр1в ),

- ? -

1.2, Йомирення та стратиграф1чне Положения мезозойських КонГломерат1в Прського Крику

Серед мезозойських в1дклад1в Прського Криму вид1лявть и1лька конгломератових товч:

1. Ни«ньоврськ1 конгломерати, чо розта«ован1 район! м.Ялта та б1ля с.11етропавл1вка.

2, Середньоврськ! (б1такськ1) конгломерати розвннут1 у зон1 сх1дногО занурёнИя Туакського пЦняття» а таком заповнпвть 01такськйй передрозломний прогин,

3, Верхньоврськ! конгломерати найб1лы помирен! в Прському Криму. В п1зньойрськ1й 1стор1Г розвитку Кримсько! геосинклинзл! мояна вид1лити п!зньооксфордський та ранньотитонський основн! ета-пи накопичення конгломератових говц. Поту4н!сть тови конгломерат1в з«1ий€тьс9 в!д 80 до (350 м.

4. Верхньоюрськ!-т«ньокрейдов1 (байраклинськ!) конглокерати титон-валанжину.

3. Нияньокрейдов! валанмин-терив-баремськ1 конгломерати.

6, Нияньйкрейдов! п!зньоальбськ! конгломерати мангувськоу

т0вц1.

ГЛАВА 2. МЕТОДИКА ДОШДОНЬ

2.1. Польов1 спостерекення

Кр1н ^андаргно!" схемй опису й!дслонень, на кокному виконува-лись систематичн1 зам!рн ор!ентац11' 1 морфолог!чних елемент!в гальок. визначалося в!дсоткове сп!вв!дновення л!толог!чних тип1в гальок, в1дбиралися зразки комного з цих тишв, а такой вЦбира-лИся вл1хов1.проби цементу. ПровоДилося таком спец1альне виб^ркове опробування кварцобих гаЛьок для геох1м1чних доел!дкень I поиуки галь'ок петрограф!чних тип1й, чо р1дко зустр1чзпться (сланц!, гран1то!'ди та вулкан1ти).

Основн! моменти при досл1дненнях конгломерат1в:

1.Лосл!двення ор1ентац11 уламковего матер!алу, чо дозволяе в!дтворювати напрямок дИ г1дродйнам1чних сил на осадок:

2. Досл!д«бння речовинного складу з визначеннян в!дсоткових сп1вв!дновень р1зних л1тояог!чних тип1в гальок:

- 8 - •

3. Поиуки та досл1дження экзотичного галечного матер1алу. Виэначешш ор1ентац11' цламкового матер1алу проводилося на основ1 ориг!нально1' методики.

2.2. Методика дослШень речовинного складу Найб1льв перспективним цявляеться досл1двення речовинного складу конгломерат!в по трьом основним напрямкам: комплексного детального вивчення гальок граШтоШв; вивчення м1нералог1чного складу теригенних, акцесорних та рудних м1нерал1в фракц11" цементу конгломерат1в; встановлення геох1м1чних асоц1ац!й та еле-иент1в-1ндикатор1в на баз1 досл1д«ення домИок в кварцових гальках з метоп 1'х генегично! тип1зачП\

3 гальок р1зних пор1д виготовлен! «л!фи та проведений 1'х пет-рограф1чний опис. Таков з гальок гран1то!д1в виготовлен1 протолоч-ки з наступним под1лом по стандартна схем! вл!хового анал1зу. Кр1м цього, були лроведен1 спектральн1 анал1зи кварцових гальок та гальок гематитизованих пор1д, зондов! дослЩсення складу на лазерному спектрограф!, Рвнтгеноструктурний анал1з тоцо.

В польових досл1двеннях одним 1э ва*ливихпункт1в опису в1дслонень було визначення в1дсоткового сп1вв1дновення гальок р!зних пор1д. Було випробувано к1лька иетод1в таких визначень, Серед них: 1) Шдракунок к1лькост1 гальок р1зних л1тотип1в на визна-чен!й плоц!; 2) вии1рввання доввини перехрецення гальок 1 цементу вздовв прямо! л 1нIГ; 3) /Идрахунок гальок, во потраллявть у. вузли С1тки на обмевен1й пло*1; 4) визначення плод! виходцгальок палет-, коп; 5) в1зуальн! оц1нки..:

Внявилось, но за точн!ств результате вс1 иетоди ыоана ввааа-ти р!внозначниаи, I вони в1др!зняыться тЦьки по затратах часу та роботи. Будь-як! вин1рпваг,ьн1 процедури обмевуоться невеликое пдо-чею виа1р1в I 1'х результат»! иапть велику в1рог1ди1сть покилки. особливо для гальоа, аких небагато в пород!. •

Практично застосовувались Илькн два иетоди: другий та п'ятий, В!зуальна оц!нка, звичайно, дуце суб'ективна, йле. яйцо ва!ст оц!кв£ться одн!ев лвдкною або пост1йиор групоа лидей, то та-кии чиной враховуетьса систвыатичне зШцення результат!е. Б1зуаль-на оц!нка дозволзе враховувати часюти эустр1чйеподт1 на вс1й плод! в!дслоиешш, а таков дозволяе враковуватн вШст гальок, цо

зустр1чаються р1дно. В усякому раз1, при Шзуалыйй оц!нц1 врлхо-вуеться п1двищення вм!сту того чи 1ниого л1татилу глльпк в пород1. Через це вм1ст галечного матер1алу в конгломератах Прського Ирину оц1нювався в1зуалыю.

8им1рн елеиент1в залягання конгломератопнх тори проводились в основному по промарках п1сковик1в або вапняк1в п конгломератах.

2.3, Вивчення ор1ентацП уламк!в у конгломератах Вважаеться, цо ор1ентац1я гальок в псеф1тах в1добра«уе напря-ыок 1, частково. характер д11' г1дродинаи1чних сил на осадок в момент його в1дкладення.

Пор1вняно з 1ниими методами визначення напрямк1в зносу, досл1дяення ор!ентацП псеф!тових уламк!в мае деяи! переваги. По-перше. вим1рювання нояна проводити у будь-як1й точц! това1. тод! як коса верствуват1сть або видовнен! орган!ч1П залигки зустр1чаються нечасто: по-друге. ц1 до£.л1дження не потребувть вЦбирання зразк!в; по-трете, псеф1товI уламки значно менпов м!ров, н!и псакитов! чи алевритов1 частки. переор!ентовувться при д1агенез1 I катагенеза

3 ¡ниого боку, дослЦяення ор1ентац!Г уламк!в - це тру-д6м1сткий процес. Отяе, вивчення ор1£нтац1! уламк!в потрвбуе ста-тистичного п1дходу 1 статистичних метод1в обробки та 1нтерпретадП результат!в досл1д!ень. ,

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ВИН1Р1В ОРКНТАЦП ГАЛЬОК досить повно описина в робот1»_ Методика, до пропонуеться. мае деяк! особли-ВОСТ1. '

Враховувчи досв!д роб1т иинулих рок1в, сформувалась тага методика вии!рювання ор1ентац11' гальок в конгломератах:

1. Для вин!рввання Шдбираються гальки. цо маить ясно вира-ген! морфолоПчн1 елементи - в1сь Я та площину АВ.

■ 2. Виб1рка, но пригсадае на один пункт спостереаення, мае оосяг у 20 гальок. Така к1льк1сть вим1р1в, з одного боку, дае достатнп точн!сть, а, з 1ниого боку, еконоиить час вим!рявань (за методиками, щопропонувться в л1тератур1, обсяг виб1рки мае сила-дати 100-120 гальок).

: 3. В когн1й гальц! вшМрвиться довггини осей А. В 1 С, а тзко! азимут та кут паД1ння плоцини АВ 1 азимут та кут эанурчкня осI П.

- JO -

Таким чином, один вим!р складаетьса з ? цифр,

4. ОскМькн як досл1д*ення ведцться у дислоковаиих тоэцах, обов'яэково треба эам1ряти елвменти залягдая мар1в, ПРИ UbpMi вим1р повинен робитися специально для виб1рки, а не при загальном^ опис1 в1дслонення, -

5, Вим1рювання цовинн1 проводитися для вс!х гальок, цо маюп ясно проявлен! морфологisHt еяементи i, бавано.на ст1нках в1дсдо-

ненна р1зног-ррЦнтацЦ,

Sac вим1рввання одк1е! виб1рки для одного оператора становий близько 0,5 години.

Оформлена таком методику обробки, BHMiplB. Розроблен1 две вар!анти рброСии:«ручна 1 аэтонатична. Ручна обробка б!льи тривалг i мен* точна, але вона дозволяе отримувати в польових уиовах пере-эа»авч! надрямки ор1ентацЦ, ксрегувчи напрямки досл1дмень.

ОБРО.Ш РЕЗтТйПВ.ЛОЛЬОВМХ ДОиШЕЧЬ. При ручн1й обробц: Судуються рози-д1аграмм, а в дислокованих тевщах «е потр!бно попе-редньо виправнти коиний вим1р на с1тц1 Вульфа. Звичайно, в таком! випадку масов1 досл!дменна ор1ентац1Гпроводити важно.

Застосуванна метод1в математично! статистики дозвряае скоро-тити обсяг виб1рки та час обробки даних.

Для отрицания середшх налрямк1в ми визначаеио коений вин!]

0 с i 0 як ректор единично! доввинм у е,вкл1довоиу простор!, задани: у полярних координатах, а вим!р плоцини ЙВ -'як аналоПчний век юр, перпендикулярны» до не!.

Проведения обчиелввальних операц]# потребуе переходу до. де карговвд координат. При 1 дан1й ивтодиц1 проведения вим1р18 такн nepexU мовна зд1йснитя з^ормудаии:, ' Для плоцинийВ:- ; ,

x=SinC йпд^ЛШчб); у?Со$сДпд)*51пМ.); z»CosWt) (1).. Для ocl й:

х=5!пСАзн)#Со§(/>); )|=,Со5(Йзн)*Со5ф):: z=rSln(p) (2). Де: йпд, «¿ - азимут i едт ,пад!цня плоцини йВ: йзн, fi - азиму

1 ,кут занурення ор! Й; х, у I г - коордичати и1нця вектора. ,

Наступний кррк - це випрзвлеикя виа!р1в а врахуеащцщ адлш вар1в, Внправдекна проводиться а? орриудаии:

- п -

X' = х#( 1 + 51п(и)*$1п(и)*(С05(>) )-П) + У*51пСи)*С05(и)*(Со5(^ )-1)

-г*51п(и)*51п(^) у'=х*51пСи)*Со5(иМСоз(1) )-1)+у*( 1+Со5С и)*СозСи )*СС03С^ >-! П

-г*Соз(и)»51п(^ ) г' =х*51пСи)*51п(!> )+у*51п(и)*Соз(]> Нг*Са$( V ) (3).

Де х', у', г' - нов1 координати вектора; х, у, г - стар! ла-ординати, отриман! за формулами (1) або (2); и I у) - в1дпов1дно азимут I кут пад1ння площини намаруванНя.

Тепер треба класиф1кувати векторк по трупах, точу ы.о эони ио-муть утворвватн к!лька труп. Для цього пропонуеться використовува-ти програму автоматично!' класиф1кац!!' (кластерного аналЗзу) для обробки кутових даних.

Дал1, по отриманих даних будуеться 1ерарх!чний граф!к Сденд-рограма), по якоиу оператор вид1ляе групи.

. Осереднити ор!ентован! дан! мояна за такими формулами:

Де Н - к!льк1стъ значень у виб!рц1, «о осереднюеться; XI. - координати 1-го значения;

я , у , I - координати середнього вектора.

Перех1д до полярних координат зд!йснветься за формулами:

ДЛЯ плочин: ЙПД$ЙГС51п(Х/Л-г^): в<.гАгССОЗ( 2 )

для осей: йэнгйгс5!п(х/У1«г'=йгсз1Ш -г ) (6)

Тут необхЦно враховувати знаки х та у для отримання квадранту, а таком потр!бна буде перев!рка кута пад1ння Сзанурення) вектора, *о отримуеться: при виправленн! вим!р1в мо«е статися. аю кут пад1ння стане меньве 0 або б1льве 30 градус!в; в цьоиу випадку от-риман! напрямки корегуоться з зрак<,вакням квадрант1в.

0БР0БКЙ РЕЗУЛЬТАТА ВШРМРНЙЯ В ПОЛЬОВЙХ УМОВДХ. Для отримання часткових результат^ дос;1дмень эр1ентацП' необх1дно матй калькулятор, цо програмуеться, та бланки стврэограф1чноТ провкцП'

а) х* = 1/Н * Хх; : у'=1/Н * 2у1 ; 2=1/Н * 2Гг; :

в) х = х'/1 : у = у/1 : 7 = 2'/1 ;

(5У

Вульфа. Ручну обробку краце за все проводити з плотинами ЙВ, як з б1лые 1нформативними та над1йними даниии.

Етапк ручноУ обробки:

1,. Виб1рка вим1р1в виноситься на с 1 тку Вульфа 1 в1зуально визначаються групи вектор!в.

2, Вим1ри в коан!й груп1 осереднюються за допомогою калькулятора. Програма використовуе формули (1). (5) та (6). Таким чином ми отриыуемо замУсть 20 вим1р!в максимум 3-4 середн1х центра.

3. Отриыан1 напрямки виправляються з врахуванням иахилу «ар1в.

Программ для обробки ор1ентованих даних на м!крокалькулятор!

написан! та випробуван! паралельно з машинное обробков.

1НТЕРПРЕТйЦ1Я РЕЗУЛЬТАТА ОБРОБКИ. По отриманих даних буду-вться д!аграми, цо в1добракаоть положения гальок у виб1рц1. Для б1льн-меньв над1йно! 1нтерпретац11 результата обробки необх1дно мати додатков! в1домост! про генез1с конгломерат1в - знати Ух умо-зи утворення - поток чи хвильова зона. У потоц! матер1ал зноситься за теч1ев, а в л1торальн1й зон1, навпаки, - назустр!ч хвилям. Практично це означае, во для конгломерат1в хвильопри01йно1 зони вектор пад1ння п.лоцин ЙВ показуе на басейн осадконакопичення I в б1к, протилевний району постачання уламкового матер1алу, а вектори пад1ння осей й показуить простягання береговоУ л 1нIV. Для конгломерат^, во утеорввались у потоках, вектор пад1ння пловин ЙВ вка-зуе напрямок, зв1дки зносився уламкоеий матер1ал.

Б1льв детальн1 досл1двення з 1нтерпретаи1У ор 1ентац4гальок для палеореконструкц1У мавть част1ив за все рег!ональний характер, 1 результати таких досл1двень скор1в за все над1йн! т!льки для да-ноУ м!сцевост1 та для даних умов в1дкладення осадочного матер1алу.

ПОЫИЛКИ ВИЫХРЮВЙНЬ ОРКНТЙЦИ, Невеликий обсяг виб1рки при вим1рпваннях мае призводити до зб1львення помилки при визиачени! превалввчоУ ор1ентац1У. Обробка результата повторних вим1рввань показуе, цо сукупна помилка визначення превалвечо! ор1ентац1У ив превичуе 10-15 градус1в. Ца е задовиьнои точнити для паявогеог-раф1чних побудувань.

Таким чином, методика, яо пропонуеться для дослЦвень ргчо-винного складу, та. текстурних особливостей конгломерзт1в, дозволяе доенть ввидко атримув^ти дан! про загальний речовинний склад галечного матер!алу та оринтацП уламк1в о конгломератах на плоЩ.

- 13 -

ГЛАВА 3. РЕЗУЛЬТАТЫ ДОС ЛIДОЕНИЯ КОНГПОНЕРйИБ ПРСЬКОГО КРИНУ

3.1. Оксфордськ 1 конгломерати Конглоиератов! тов«1 оксфордського ярусу мають наГ!а 1 льме по-вирення в Прському Крику. Верхньоюрський етап розвитку Кркысько! геосинкл!нал! знааенуе собою пврехЦ в 1 д гиосинкл1нальнсп стадГС до субплатформеного етапу 1 характеризуемся ¡нтенсивники пептк-кальними зрушеннями земно!' кори та активним нанопиченням грубоу-ламкових в1дклад1в.

Най01лья проявлен! оксфордськ1 конгломерати в центральной та сх!дн1й частинах Прського Приму в 1 д г.Чатирдаг до г.КарадаГ,

За речовинниы складом гальок оксфордськ! конгломерати иохча под1лити на три типи: 1) суттево вапняков! конгломерати, 'до мавть ВШст гальок вапняШв б1лы»е 702; 2) суттево пиан! конгломерат*. гальки яких в основному представлен! уламковими породами - гра-вел!тами, Шсковиками, алеврол1тами - до 95%; 3) конгломерати. в яких вм1ст гальок уламкових та вапнякових пори приблизно одкако-еий.

Особливе мГсце серед тиШв оксфордських конгломерат!в загадить так зван! червоиокольорн! конглонарати, як 1 характеризуйте;; висоним аыютом' зал!за в пород!. Досл!дяення цих пор 1 д списан! у розд!л! 4.2.

Екэотичн! породи в оксфордських конгломератах повирс-н! у в!дкладах г.Деыердя! (туфи. порФ 1 ритй, д!орити, гран1ти,- сланцП. У сх!дн!й час тин 1 Прського Крику энайде^! т1льки метаморо!чн1 породи: сланц! в район! с.ЗеленоПр'я, кварцит, мэрмур, а таиож ояи-ничиа' знах1дка тчФоШсковику на п!вн!чний сх1д в!д г.Судак.

3.1.!. Петрограф1чна характеристика гальок улакковик пор!д ■ оксфордських конгломерат!в 8 основному гальки улаикових пор!д.представлен! Шскоеиками, 1." р!д|е. гравел!тами,- аливролИами, аргШтами (до 57. в сум!).. .

Основний и!нерал уланк1ь в гПсковиках - кварц (в сервдньсиу його вм)гт- 83-952) з дом 1 вкааи плаМоилаэу (5-107.). ¡кяоли эустр!чавться породи -повнЮто- кварцов1 чи э висоним вестом плагюилазу (10-202).

У конгломератах ОIля с.м. т.Цебет¡вка в1дм1чен1 гальки п1ско-ежк!в э помИним вм!стом зерен вулкан1т!в (2 - 10Х зерен вулка-н1чних пор 1д).

ЕИдмНаетьса глинистий, карбонатний, кременистнй, хлоритовий. г1дрослюдистий цемент. Часто спостер1гаеться цемент двох генерацМ (наприклад, карбонатна обляы!вка навколо зерен та глиниста речови-на у порах). Як правило. п(сковики з карбонатним цементом мапть дом1ики уламк1в вапняк1в. .

У 01льиост1 породи сильно зм!нек1. Активно розвинена хлорити-защя. серицитизац1я, утворення г!дрослвд, г1дроокисл1в зал1за. Рудн! и!керали - це найчаст1«е г!дроокисли зал1за, лейкоксен, р1дие сульф!ди.

3.1.2. Петрограф1чний опис гран!то1'д1в

Гальки гран!то1'д1в в оксфордських конгломератах зустр1ча-ються, в основному, на г.Демердм!. Розм1р гальок в1д др1бних с 1—2 си) до валун!в (15-ЗОсм). За петрограф1чними особливостями вс1 вивчен1 гран!то1'ди подияпться на: б!отитов1, амф1бол~б1отитов!, плаг!огранИи; катаклазов! гран1ти. аляск1ти. Характерное рисоо вс!х гран!то!'д1в е 1'х м!лон1тизац!я. рекристал!зац!я, розвиток накладених метасоматичних (грейзен!зац!я, окварцування, альС1ти-зац!я), г!дротермальних Iсерицитизац1я, еп!дотизац!я, пел1тизац!я) та Пдрогенних (карбонатизац!я 1 каол1н1зац1я) процес 1в.

3.2. Титонськ1 конгломерати

Титонськ! конгломерати, на в1дм!ну в 1 д конгломерат1в оксфорд-ського в1ку, б!лы р1зноман1тн1 за складом, хоча 1 менее помирен! по плоч!. Кр!м вицезгаданих тип1е пор1д, в титонських конгломератах могна вид1лити конгломерати з п!дви*еним вм1стом гальок кварцу. Так! породи помирен! на мис! Уеганом та в район! села БогаПв-ка. Вм!ст кварцевих гальок тут сягае 30-402, Високнй вм1ст гальок кварцу свЦчить Про б!льв довгу переробку галечного матер!алу, коли менм ст!йк1 породи эначнос м!ров зруйнован!.

Найб!льма р!зноман!тн!сть вкзотичних пор!д слостбр!гаеться у сх1&н1й частин1 Прського Приму. В породах титонського в 1ку на г.Демердм! знайден! т1льки гальки метаморф1чних пор5д (сланцI. кварцити - до 202), год! як у с*!дн!й частин! Прського Криму

часта зустр!чавться гальки вулкан1чннх. кагкатичних та аета-МорфНних пор1д.

3.2.1. (1етрограф1чка характеристика улаыкових пор!д гальок

конглоиерат!в титонського ярусу Понад 952 гальок цламкових пор1д в титонських конгломератах представлен! п1сковикахи. П'ять в1дсотк!в. що зостааться, в основ-номц представлен!. гравел1таыи, р!дие аргШтаыи чи валунами конг-лоиераг1з. .

Для п!сковик1в з титонських конгломерапв характерна б1лы'а р1знаыаи1тн1стъ цпор1внянн1 з п1сковикани 1з конгломерапв скс-Фордського 8Iну. Шшиво, це пов'язане з тим. цо облает! зносу титонських конгломерат|в знаходяться у район! Карадагу, де породи довгий час г!дротериально перероблялися.

■ Осноениы ы1 кералои у п1сковиках е кварц, эле Я ого Шлъкитъ зи1нветься в широких аезах - в1д 40 до 552. Дом!ака зерен плапок-лазу сягае 10'4. Кр!м того, в Шсиовкнах часто в1ды!.чаюгься до«!эки харэктёрних для ыагматичних I вулкан!чних лор!д - м1крокл!н (зра~ зок 8/6 до 202), улаики скла, туф!в, а гаког фрагиекти киелих туф1в, сланщв. '

Цемент п!сковин!в глин истий, карбона гний, часто првшегя Г1дрослвдистий. РуднГ н!нерали представлен! лейкоксенани. средами, г!дроокислаыи зализа. 1з акцесорних ы1неасл1в в1дм1чеи1 сфен, циркон.

3.3. Палеогеограф!чна обстановка у верхньоюрський час

по результатах вивчения кЛ/глоыерат!о . Комплексне значения конгломерат!в дозволяе деяко» м1ров суди-ти про загальну палеогеограф!чну обстановку часу Ух накопиченна. Перы за все. половення т1д лсеф1т1в о план! само по собI визначае зойи найб1льи активно!' г!дродинаи1чноГ обстановки в басейн! седи-иентацЦ', як1 е найб!льа вазливиыи пунктами- при . реконструкцП умов осадиоиакопичеяна (бегегов! лШГ, пост1йн1 та тимчасов! потоки). Дал!, гранулокетричний анал!з улаикоеого матер1алу дозволяе судиги про характер та'актившеть г1дроди.чаи!чноГ обстановки. Вивченням яр!ец.тацП раик!в ксана рекокструпват,и з великим Мдсотком достов!рност1 наирякки зносу улаакового материалу,

Янал!з л!толоПчного складу катер!алу гальок ноае сприяти з'йсуванню питань про петрографШний склад' яровíhuíí зносу ма-тер1алу.

По результатах вивчення конгломерат !в побудовано схеми палео-географ!чно1 обстановки у оксфордський та тинонський час.

3.3.1. Оксфордсьиий час Схема палеогеограф!чних умов оксфордського часу, за даниии вивчення конгломерат1в, охоплюе сх!дну та центральну частини Прського Крику, оск!льки псефИи тут найб!лы» поширен!. Зп1встав-лявчи í'í 3¡ схемою тектониного районування, бачимо, e¡o основним басейном седиыентацП' в схЦному Прському Крииу був район Туаксь-кого гиднаття, а в1сь КримськоГ ПрськоГ споруди знаходилась в облает i сучасноГ акваторй' Черного моря. Вид1лено г!потети'жу nposiHuiHJ зносу натер1алу, з skoi надходили гальки гран!то1'д1п та вулкан1чних пор!д. цо зустр^чаються в конгломератах гори Демердж!. Конгломерати п]вн1чно-сх1дного краю Туакського п!днлття накопичу-вали в основному карбонатнкй матер!ал. Дал! на Швденний зах!д спостер!гаеться поступовий перех1д до конгломерат!в Шщаногр типу.

3.3,2. Титонський час У титон1 спостер!гаеться занурення Судакського синкл1нор!ю та Шдняття Туакського антиклинор!в. Облает!, цо розтамован1 на Швдень вíд Карадагу та Алуити, це е суиев. Як Í у оксфорд!, тут инувала область зносу вулкан!чного та магматичного матер!алу, який часто зустр1чаеться у конгломератах ыису Меганом та в район1 с1л Богапвка i Сонячна Долина. ' .

Таким чином в!дтвориеться ы!н!мум один цикл вертикальних pyxiB сх1дно'1 частини мегантиклинор!» Прського Крину: занурення Туакського антиклинор1ю в оксфордський час, а пот!м floro пЦняття та формування Судакського синклинорЛ? в титон! Гмал.2, 15, 16).

Дан! досл1двення tobsi за розр!зом свЦчать про зыениення вер-тикальних; рух1в наприк1нц1 накопичення конгломератов, утворення етасИльних пля*1в та лагунних зон. *. ; ^

Наведен! схем» палеогеографШних обстаковок верхньоюрського часу не ыовуть бути викоркстан! для визначения абсолатного поло-агннр берегових л!н!й. хоча в!дносне Гх пологання визначасться э

немалой часткоп достов!рност1. Отриман! результата добре узгоджу-ються з результатами попередн1х дослЦвень.

На завервення мовемо сказати, що верхньоврський час знаменуе собов пер1од завервення власно геосинкл1нального етапу розвитку Прського Криму, з активяими вертикальними рухами. вулкан1чноа та 1нтрузивнов д!яльн1ств та переходом до субплатформенного етапу.

3.4. М1нвралог1чн1 досл1двення 9 вавк1й фракцП' цементу конгломерат1в визначено 26 м!не-рал!в: циркон, гранат, апатит,' рутил, турмал!н, б!отит. анатаз, брук1т, еп!дот, хлорит, топаз, лейкоксен, силииан1г. магнетит, 1льмен1т. хроШт, П1рит, п!ротин, аыф1боли, п1роксени, барит, гематит, гетит-гЦрогетиг, флворит, гален1г, сфалерит. Кр1м цих м!нерал1в, у вавк1й ФракцП' ял1х1в знайден! таков корунд. иШнель, монацит, сфен, ставрол1т, д1стен, сидерит.

9 деяких пробах спостер1гаеться велика к1льк1сть сульФШв (п!рит - до 20% вавко"1 фракцП' у цемент! конгломерат1в долини р.Зелен, халькоп1рит 5-10% а конгломератах б!ля с.Ворон).

3.4.1. М1нералог1чн1 асоц1ац!Г у цекент! мезозойських

когломерат!в Прського Крииу Для виавлвнна груп в1нврал10 та взаемозв'язку «1я ними за числовими даниии було проведено факторний анал!з методом головних компонент.

Позитивно навантавення на периий фактор давть т!льки окисли зал1за (0,78), а -велик! негативн! навантавення - лейкоксен С-0.00). рутил (-0.7!), гранат (-0.60),'" туриал!н (-0.53), апатит (-0.52), хроа!т (-0.52), циркон (-0ЛЗ), анатаз (-0.47). 1льмен1т (-0.40), аиф1боли та Щроксени (-0.405. Ця асоц!ац1я н!нерал1в доззоляе наззати пераий фактор, як фактор, що визначае основн! пзтрограф1чн! тнпя пор!д у облает! зяосу. Моана вваяати наЯваз-лие!в;ши з них гран1го!дк. Аналог1чко, базуючись на позитивних'на-зантааеинях флаорита ~0.75), сфалерита (0,74) та п1рита (0.46) на другий фактор, його новна назвати фактором, цо визначае г!дротер-нальна дйерало цих й1перал1в. Трзт1й фактор, 1аов1рно. визначае 'асоц1ац!з н1н5рал1в иетасоиатичш« за!н головних тип1з порЦ. Чет-серглЛ фактор в!доСразуе гЦротормэлину за1кц порЦ дзерел зносу.

П'ятил фактор виэначае асоц!ац!в г!дротернальйих м1нерал1в, чо надходили при руйнуванн! пор1д жильного типу з прояилково-вкрапле-нов м!нерал1зац!ев. Сьомий фактор умовно названо фактором основних пори.

Для визначвння впливу р1зних дверел зносу нй ШнералогЫний склад важно!" фракц!!' цементу та групування конгломерат!в р1зного в!ку по дяерелах зносу було проведено а-модиф1кац1и факторного анал!зу. Вид1лено т1льки два фактори. Мовна назвати периу головну компоненту фактором, цо вЦобраяуе вторинн! зм1ни пор!д дверел зносу. а другу головну компоненту - сп!в61дновення пор1д кислого та основного складу в областях зносу. На д!аграм1 факторних наван-тажень вид!лено 4 групи: 1) утворве поле, витягнуте по ос1 П. «о вказуе на р!зну ступ!нь вторинних зм1н пор!д областей зносу. По ос! Г2 в!др1зок-, но в1дпо81дае пол» 1, невеликий, но дозволяв вва-яати породи джерела уламкового матер!алу б!такських конгломерат!в однор1днимн за складом та представленнми д1оритами з М1н1мальним впливом на склад вакко1' фракц!!' цементу 1ниих тип!в пор!д. 2) Основну частицу поля складають проби !з конгломерат!в долин р!чок Ворон, Пелен. Вони в!др!зняються пгдвивеннои роллв гранит!б та г1дротермальних жильних пор1д у облает! зносу. 3) Група утворе-на пробами оксфордських конгломерат!в г.Демердя!. дяерело зносу являе собою нези!нен! та грейзен1зован! гран!ти. 4) Видовяен!сть вздовя обох фактор!в в!добракуе велику м!нералог!чну нйод-нор!дн1сть пор!д облас! зносу та ступеня 1'х вторинних зм!н.

ГЛАВА 4. НЕТАЛ0ГЕН1ЧНА СПЕЦ1А/113АЦ1Я ШГП0МЕРАТ1В

4.1. Доел!дяення гальок яильного кварцу

Для знаходкення кояливих тип!в эруден!кня кварцових вид 13 конгломерат!в Сули в1д!бран! гальки яильного кварцу, на яких була проведена спектроиеталометр!я. Всьогй було проанал^зовано 80 проб по И елекент1в.

Для того «¡об класиФ^кувати елементи по трупах та вид!лити г!потетичн1 типи зруден!ння був проведенний компонентний анал!з. Три вимлених .фактори пояснить близко Ш кореляшйно!' матриц!.

Пер«ий фактор мае велик! поэитадн1 фактор*! навантакення 1п.. (0.831; 5Ь (0.62). (0.В5), Ба СО.79) та м!рою Со <0.48)

та Си (0.49). Така асоц1ац1я елемент1в, мабуть, характеризуй сульф1дне зруден1ння 1з набору даних сульф1д1в.

Другий фактор мае позитивн! навантаження Ее (0.75) та Си (0.67) 1 негативне навантаяення N1 (-0.45). йокна назвати другий фактор фактором, цо 1нднкуе м!дно-н1кельове оульф1дне зруден1ння.

ТреИй фактор навантавений Ай (0.82), Сй (0.52) з негативним навантавенням РЬ (-0.55). Трет 1й фактор мота 1нтерпретувати як фактор, цо пояснюе вм!ст гален1ту.

На основ1 .лроведеного анал1зу можна говорити, що мовливе эруден1ння кварцових мил у Прському Криму мабуть предстазлене сульфЦами м1д1, н!келя, а таков свннцв з 1зоморфним входяенням ср1бла. При цьому фоново проявлен1 у невелик!й к1льност! сульф1ди, цо визначавть перший»фактор.

Вуло таком розраховане регрес1йне р1вняння за матрицей Фак-тор1в та обчислен1 значения фактор1в у точках. Точки (вЦслонення) моана ч1тко под1лити на дв1 групи. До периоГ групи вЦносяться конгломерати р-ну с1л Ворон, Гром1ака, Веселе (оксфорд-к1ыеридяеь-кий в1к), конгломерати села Строган1вка (б1так) та кар'ер на гор! Агармии (ниння крейда). Друга трупа представлена в!дслоненнями у с.Л1сове, на перевал1 Наски, конгломератами гори Деиерд*1. В1к цих в1дклад!в - оксфорд-к1меридв та титон (для конгломерат!з пер.Каски), Загалом групи в1др1знявться значенняни т1льки перзого фактору, «о е позитивним для периоГ групи та негативним для друга!. Тобто за прийнятоп нами 1нтерпретац1ею фонове зруденИшя зиае за середне для конгломерат 1в перво!' групи 1 нияче за середне для конгломерат!в друго1' групи. Причону заэначиыо, цо зное матер!алу для конгломерат1в перио1' групи йаов з п1еноч1, п1вн!чного сходу, а для конглонерат1в друго!' - з п1вдня. поденного сходу.

4.2. Червонобарвн1 конгломерати

В основ1 оксфордських товц конглоыерат!в у Прськоау Криму спостер1гаються проварки конгломерат1в Интенсивно червоного, 1нко-ли до червоно-фЮлетокого кольору. Найкраце лредставлен1 вони б!ля ск.Бака-Тав на п1вн1ч"в1д и.Судак, б1ля с.Зеленог1р'я та в основ1 Г.Демердв1. Досл1днення. локазувть, цо забарвлення пор1д зуновлено 1нтенсивнов гематитизаЩео уламкового матер1алу 1 цементу. На п1вденних схилах г.Демордн!, а такоз у ск.Бака-Тав у конгломератах

знайден! гальки чистого гематиту, що п!дтвердшено рентгенострук-турним анализом.

Для Bcix гематитизованих конглоиерат!в, що досл!дяувались, нохна еид1лити к!лька загальних особливостей:

1. Кутове неузгодкення з верхн!ми товцами та висока ймов!рн!сть в!дм1ни ор!ентацП уламкових частой. Тобто мояна сказати. «о 1снуе стратигра<51чне неузгодкення м!а червонобарвними та верхи!«« конгломератами. Це свЦчить про те, що гематитизац1я не е постседикентац1йнии процесои. Гематит у конгломератах набуть привнесений 1з iHcwx пор!д 1 могна вважатн, цо червонобарвн! конгломе-рати являять собой залиыки рудопрояв1в гематиту дооксфордського часу.

2. Локальность прояв1в. Пор1вняно невелика протякн1сть л1нз та висок! концентрацП" гематитизованих гальок св!дчать про ло-кальн!сть даерел зносу для цих пор!д. Ильки для конгломератов г.Демерда! мояна припустити б!льш обширну та б1льи далеку область зносу.

3. Напрямок зносу. Для вс1х в1домих виход!в червонобарвних нонглоиерат!в ор1ентац1я уламк1в дае Швденне дяерело зносу. Тобто област1 постачання геиатитизованого , матер1алу знаходились у осьов!й частинГКриысько! геосинклинал!.

Деяке уявлення про в1к озал1знених пор!д дае знах1дка Halobla Bittnery у гальц! гематиту у в1дслоненн1 бiля ск.Бака-Тав, Визначення, проведене у в1дд!л1 мезозою 1ГН HAH ЯкраУни, дае верхнь-отр!асовий в!к (корн!йський-нор1йсы:ий яруси). Тобто процеси, до дали гематитову м1нерал!зац!в, проходили у Интервал! BepxHifl тр!ас - верхня вра, оксфорд..

Таким чином, ии. з Беликов долеп 1иов1рност1, ыояемо при-пускати утворення метаморфогенних рудопрояв1в гематиту, чо приурочен! до вулкан1чних центр1в у осьов1й частин1 Кримсько* геосинклинал! у тр1ас-врський час. Ыовливим матер!алом для утворення гематиту мокуть бути проиарки сидеритових конкрец1й у келовейських тоетах, як1 пройяли стадЮ локального контактового мвтаыорф1зку б1ля вулкан1чних центр!в. Однакове стратиграф!чне половення червонобарвних конгломерат!в дае мовлив1сть говорнти про зал!зсрудну епоху у тр1ас-врський час. во. энайила свое в!добракення у ни»н1й частин! оксфордських tob« конгломерат1в.

В И С И О В О К

В результат! проведено! роботи ыожна зробити так! висновки:

Досл!дяення конглоиераПв Прського Крипу дозволяе п1дтверди-ти висновки попередн!х досл1дник!в про основне дхерело зносу осадочного матер!алу, яке знаходилось на п^вдень в!д сучасного суходолу, а зараз знаходиться у межах акваторП' Чорного моря.

У верхньоюрських конгломератах ф!ксуеться «онайменьие один цикл вертикальных коливань Туакського пЦняття, яке в оксфордський час було басейном осадконакопичення, а в титонський - области зносу,

було вид1лено дв! г!потетичн1 облает! постачанна вулкан1чиих. магматичних та ыета8юрф!чних пор!д, но св!дчить про !нтенсивн1 •процеси, як1 привели до утворення цих порЦ. У сучасному ероЛйно-му зр1з! иор1»н1 виходи магматичних порIд С таких ян гран!ти, ко знайден1 на г.Демердн! та и.Метаном) невЦом!. Нам1чено таког облает! зносу, у яких превалввали породи хемогенного чи уламкого генезису.

ДослЦаення червонобаршшх конгломерат!в дозволяло зробити припуцення про 1снування у верхньоюрський час процесс утворення гематитових руд. Джерелом зал!за могли бути середньосрськ1 в!дкла-ди сидеритових конкрец1й, а процесом утворення гематиту - контак-товий метаморф!зм при вулкан!чн!й дгяльност!.

Нетодичн! досл!д*ення при вивченн! ор!ентац!1' уламк!в у конгломератах показали, ио розроблена методика вим!рювань значно зме-науе обсяг роботи при збереиенШ достат'ньоТ точност!.

Проведена робота таков показуе, цй досл1д*ення конгломерат!з це дуже велика галузь досл1двень, яка виходить далеко за меж! дано! 'роботи. Подальвиии напрямками мояе бути: розвиток теорП' та моделввання процес!в переносу та в1дкладання грубоуламкових пори (вивчення процес!в обточування та формування ор!ентац11' уламк!в у потоках р!зних тип1в), розвиток метод1в та методик вивчення речо-винного складу конгломерата, подальве вивчення зал1зистих конгло-нерат1'в у Прському Криму тощо.

- 22 -

По тем! дисертацН опубл1ковано так1 роботи: *

!. Литодинаиические исследования конгломератовых тол* Горного Крыма с целью палеогеографических реконструкций верхнеюрского времени // Геол.куриал. - Киев, 1990 - С. 111-11?.

2. К вопросу об измерениях ориентировки галек в конгломератах // Доклады Акад. наук Украины. - Киев, 1992 - К 4. - С. 69-73.

3. Некоторые минералого-геохимические особенности карбонатных конкреций бат-келловейских отломений Горного Крмма // Минералогический вурнал. - Киев, 1994 - N 1 - С. 11-16.