Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Система радиоэкологической оценки мелиорируемых земель

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Система радиоэкологической оценки мелиорируемых земель"

•л

\ л

- УКРАЙСЬКА акадкяя АГРАРНИХ НАУК ШСТИТУТ Г1ДР0'1г;ХН1КИ I МЕЛЮРАЩ!

На правах рукошоу ИЕВЧЕНЮ Олекс1А .Леон|дович

1>

СИСТЕМА РАДЮЕГОЛ0ИЧН01 ОЦ1НКИ . МШОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Сп8ц1яя1н1оть 06.01.02. - ЕЗл1орац1яг ' I. зрошуванв авмлвробстЕО

Автореферат дисертацН на здобуття яауяового • ' ":тупвня кандидата техя1чних наук

Шв - 1994

Дйоертац1я е рукописом.

ДисвртацШяа ройота ви кона но в Хнстатут! г1дротехн!ки 1 изл1орац1? УААН

Науковийкер1вн1к: кандидат геолого-м1нер8лог1чних наук . , старший науковий сп1вро<31 гник . Г.П.РжЗцева

0ф!ц1йп1 опонентк: - вкадви!к Академ!I 1нхе'нерних Наук Украйш

доктор техн!чних наук ' ПЛ.'Яковенко

-'кандидат <Иолог1чних наук

старшй науковий сп!вроб!тнвк

Г. Л.Перепелята1ков

I Цров1дна уотанова; Управл!кня рад!олог!чного та г!дрох!м1ч-иого контролю Деркводгоопу Украхни

Запет в!дб/да*ься "50 «ЛИстопйда 1994 р. о "¿о "годин!

на зас!данн! спвц!ал1зовано1 вчено! ради К.020,56.01 по

присудиенню науковогс ступеня кандидата наук в 1нститут!

г!дротехн!ки 1 мел1орац11 УШ .

{Идгуки 1 заувахення на автореферат у двох прыОрннках,

зав!рен! печаткою, просима нвдеилата ва адресов::

252022, и.Ки5в, вул. Васильх1вська, 3?, 1Г1М УААН.

3 дисертац1ею мохна ознайомитись в б1бл1отец! !нституту.

Автореферат роз!слаио " А " ^Ёв'ВтуЯ 1994р.

У Вчений секретер

спец!ал!зоваяо1 вчено! рвди

кандидат с !льськогосподарсышх наук Л.М.Фенг(гко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

&ШМЫй£2Ь_!ШЙЙ2!У.Й1« Р результат! anapli на Чорнобильсь-к!Я АЕС близько 3,5 млн. га схльськогссподарськях уг!дь. Укра1ни зазнало рад!оаятивного забруднення. 1з рад!онукл!д!в иа2б!лывэ розвовсэдження та тряваллй час 1снувакня пять цез!Й-137 .1 стронц1й-90. 1х поведйжа в початкозих ланках троф!чних ланцв-г!в /грунт, поверхнева та грунтова вода/ i перех1д у рослнял формупть поглянуту населениям дозу внутр1ЕКього опром!кекня. Найб!лыпгостро ця проблема стох'ть для Пол! зя та ?ерптор!й, зро-вуваних дн!пгювською водою, оск!лыш з пликом часу сНолог^а доступн1сть *37Cs за межака зона в!дчужання махе зб!льпгатлоь в сервдньому на 26% Л1.Ф.Бондар,Ю.А.1занов,1992/, Необх!дно забз-зпечнти контролювання таких зм!и на мел(оровэнях ззшях, оск!-лькл штуче регулвванкя водного режиму неоднозначно д!с на за-бруднення вод та с!льсысогосподарських культур рад Iонукл 1демз. Потреба в епрацьовая!Я систем! рад1ог толо.1<шо! оц1кка. та контролю с 1льськогссгодарсьгах ! глел!ороваялх зекзль обунсвлсзться та коя щ!льн!стя розм1петкя АЕС на тзриторП yicpaím. .

MeTa_go6oTHt розробкз система рзд1оеколог1чнзх досл!дшзнь, оц!нка та контролю на мел!орованих уг!ддях, вклжавчи спрацгь-вання оитимальних прийом1в, но дозволять проиюзузата розвятох забруднення в зонах рад!ац!йко небезпечних об'ект!в /РНО/ на зрошувашЕХ I осушуваних таратор!ях.

Задач» досл!дяень вкдоталз:

- поиук фактор1в, ¡до визначапть !нтенснзн!сть м!грац!£ ра-д1онукл!д!в в грунтах при осушенн! та зрошенн!;

- вивчення динамiкя та характеру забруднення рад!онукл!да-мл грунтових вод в резнях техноганних та природних умовах, вн-д!лення фактор!в, що сприготь'максимальному надходяеннп рад1о-нуклШв у грунтов! води;

- розробку мзтсдикя комплексно: рад!оеколог!чно! оц!нкя зрошуваних та осушуваних уг1дь; .

- встановяення вплнву дощування на надходження радIонукл1-д!в / ^St, I37Cs / у с1льськогосподарськ! культури.

Об'ектами досл!джень е грунта, грунтов! 1 поверхнев! води Укра1нського Пол!сся /у зонах вплнву Р1вненсько! та Хмел-лс(цько! АЕС/ та грунта, зротауяальн! води i рослини в степов!Я зон! /Ка-

ховсышй i Краснознам'янсысий зрошуван1 масиви/.

Методика досл!джеиь. Проведено польовi стац!онарн! оиробу-вання по затвердаеюш методикам Держкомг!дромету, лабораторн 1 робота, в тому числ! рад!олог!чн1 анал!зи в лаборатор!ях, яр ма-« r/гь 1втерпов1рочн1 сертиф!кати. При статистичн!й обробц! результатов та вир!шуванн! математичнвх моделей використано ЬиМ.

Каукова новизна. Досл!джено заноном!рност! розповсвдження довгоаивучих рад!онукл!д1в в систем! грунт-грунтов 1-по:эерхнев 1 водя на осушуваних землях та грунт-вода-рослшш - на зрошуваних. Визначено характер та законом1рност1 розпод1лу отронц!с-90 та цез!г>-137 в метров1Й тозщ1 зрошуваних п!вдонних чорнозеы1в i темннсалтанових грунт|в. Розраховано бип1ричну залегц1сть для прогнозу зы!ни концентрацН рад1онукл!д!в в орному шар! зрошуваних земель." На основ! встановлених законом!рностей поишрення ра-д!онукл|д1в розроблено та опрацьовано систему радiоеколог!чного мон!торингу, ио охошпое м!сая з найвищим потенц1алом забруднен-ня на мел!орованих землях.

- обгрунтований результатами досл!даень ряд фактор!в, як!, обуыозлшгь .формування рад!адtИного стану ?рунтових вод Пол!сс£;

- концепц!я розпод!лу . сгронц1ю-90 та цез!ю-137 в товщ! п 1вдэнних чорнозем!в i тешкнсаатанових грунт!в при дощуванн!}

- математична модель прогнозу зм!ни концентрацП рад1онук-л!д!в в орному шар! зрошуваних земель;

- методика рад!оеколог!чного мон!торингу на мел1орованих землях.

Практична ц!нн!стъ ! peemteaglff роботи. Встановлен! зако-ном!рност! поширешм рад!онукл!д!в дозволяють, застосовувчи . систему мон!торингу, вид!ляти та локал!зувати площ! з висоюю потенц1алом накопнчення ^Si та I37Cs у грунт! га грунтов!й вод! !, застосовувчи природоохоронн! заходи, домагатись щрнаймен-шого переходу рад!онухл!д!в у с1льськогосподарськ! культури. Запропонований рад1оеколог!чрий мон!торинг забезпе^уе оперативну оцхнкгу стану природных елеменг!в на мел!орат1Шних системах , дозволяв проводите його прогноз по значения:: параметр 1в, що ви-значають м!нлив!сть рад!ац1йного стану циз^елементib. ____

Методична постановка доелШв i виб1р д!лянок проводились ado узгоджувались сп!льно з керхвкикои роботи; польов! досл!д«ення>

отройка отриманих даних /кр!м лабораториях анал!з1в та п!драху- • нк!в/, граф!чн! побудови, натематичне ноделвваняя,. розробка сш.-теми кон1торкнгу проведенt особиста автором.На результатах доел 1джень базуються узгодяен! UTP Держводгоспу Ущшпи "Тииа-сов1 рэкомендац!! коло зтажепня надходжепня рад!опукл!д!в в с!льсвкогосподарськ! рослини на зрошуваних землях3. Кетодячп1 розробки використая! при комплексяШ рад!оеколог1чп1Я оц!нц! Б1лоуо1всько! зрояузально! спстека, вд проводилась "Ларан!" по завданнп Держводгоспу /1992 р./

Апробад!я робота. Результата досл!дкеЕ- по тек! дасертацП докладзлись на конферонц!i молодлх вченях: "Почвепние рэсургы и их рациональное использование /Хврк!в,УН1И1А, 16-18 кз1тпя 1991 р./, двог кауково-мзтодетних конференц1ях з плтань с!льсь-когосподарськог рад!об1олог1! в УААН /бврезень 1992 1 1993 рр./, м1кнэродн-'с коя$аренц1ях:"Еколог!я Пол!сся: проблеет< сучасн1сть, кайбуткв" /Луцьк, 28 червня-3 липня 1993р./ та "йюлогзгческиз проблемы при орошэкии п осушэкии"/Кп т, 17 вераскя 1993р./, вясв!тлен1 у 15 друкованих працях.

• Дисертац!йна робота складаеться - всту-пу, семи глав, ,вясновк1в, списку л!гературз з 171 наВмепувапкя, 2 додатк!в t викладена на 229 стор!яках друкованого тзкету, вккь чаэти 33 таблпш, 93 малотя1в.

3MICT РОБОТИ.

Стен вивчання проблеет та методика досл!дхень.

В перш1й< глав 1 перед Исно 4 напрямки рад(оеколог[i, в махах шейх проведена дисертац!йна робота, та основн! здобуткя • в!тчизняних вчених у цих напрямках; Огляд показуе, во вплив осушувзлыгах мел!орац!й нг процеси розпод!лу рад!оактивних ра-човик в систем! грунт-грунтов 1-поворхневI вода Maätse на досл!д-жувався; зоконом!рностт! попшрання рад1онукл1д1в на тзригор1ях далБяього ол!ду чорнобильсыздх випад1нь нв прид!лялось достат- • ньо! уваги; рад1оеколог1чна оц!нка мал1оровага1х уг!дь нвее спе-циф1чн! риси 1 потребуе розробки в!дпов!дно1 методично! охвни.

В глав! "Мчтодака досл1джень" перелИено основн! заггльно-прийнят! методики,зг!дко з якимидоводились польов! опробования 1 лабпраторн! анал!зи. Виб1р стаи1окар!в зд!йснг®ався на основ!

тип!зацН територ 1 х спостереяень по природно-иел !оративних по-казниках I ступени рад1оактивного забруднення. Опробування велись з трьох-п'ятикратнов повтори!стю.

Особливост! прлродно-мел!оративного та рад!оеколог!чкого • стену в районах розташування об'ект!в досл!дхень.

* • Подано уаагальнену природню оцпшу район!в розм!щення Р1вненсько1 та Хмельницькох атомних електростанц1й, в яких проводилась ссостеревення. Ввд1лено зонапьн1 та рег1ональн1 фактора прародноГ обстановки, що виз начать ¡нтзнсиыпсть горизонтально! та вертикально! ы]грацП забруднюючих речовнн.

Характергстика пункт1в спостерезень полятае в опис! вста-ноЕлэних автором: складу та параметр1в грунт!в зони аерац!!; таливань р!вкя, х!ы1чного складу, характеру аивлення груктэвих вод, ступени дренозаяост).. В граф1чн1й та табличя!й форм! характеризуется динам1ка концентрац1й рад 1онукпд1в в грунтових водах 1 тот 1 зони аерацП за час п1сля авар Я на ЧАВС.

Пор1вняння характеру розпод!лу рад1онуклЩв на р1зних пунктах Пол!сся дало змогу остановит», ио грунтов! води п!д торфяними грунтами характеризуешься хлоридно-сульфатним або сульфатним кальц}свим складом /йон, то перевагае, сто1ть останец/, в м1нералышх грунтах - сульфатно-г!дрокарбонатшш або Пдрокербонатним кальц!евим. На д!лянках з тсрфяншш грунтами питома ахтивн!сть стронц1ю-90 в грунтових водах тим вища, чим тича дренован!сть.

На водопунктах з великою ампл!тудою колявань р!внл грунтових вод /1-1,5 м/ в!дм!чаються б1льш-значн! перепади у концент-рац!? рад!онукл!д1в, н!к на водопунктах з малою ампл1тудою РГВ, що. говорить про (Илыпу 1нтенсивн1сть сорбц!йно-десорбц!йних прочее 1в на перших. . ■ •

Шдвищення ступеню розкладу торфу пдаищуе м!грдц!йну здат-н!сть цез!ю-137 ! знияуе - стронц|ю-90. При сильному перезволо-кенн! грунту по рухливост1 може переваяати_903г.

Досл!дн! д!лянки на '"исовському та Краснознам'янському ма-сивах зрошення охарактеризован! значениями параметров грунту, що вшпгоають на б!ом!грац!ю-та розпод!л рад!ону гид ¡в. Поверлне-ве забруднення по 137Сг на Каховському масив! /середн! значения 1,56 ГБк/км^/ в 1,5 рези вище, н1ж на Краснознам'янському, по

905г - однакове. Така р!зниця обумовлюет^ся р1знов в1ддален1стю. в!д ЧАЕС, Запор1зько1 АЕС та джерела водопоетачания, б!лыд внео- . кои емк!стю поглинання чорнозем!в /25-28,2 мг-екв/ пор!вняно з темно-каштановими грунтами /20-26,6 мг-екв/.

0ц1нка рол1 природних та мел1оративних процес!в 1 фактор1в, цо обумовлюють м1грац1ю рад1онукл1д!в на осушуваних илощах Полнея.

Розглянуто природн! процеси вторинного переносу рад!онукл1-д!в, як! об'еднано за направлен!стю та як1стю м1грацП у чотири групи: перенесения в1тром, процеси горизонтального перем1дения водними потоками, вертикальна м1грац1я,'б!ом1грац1я.

Горизонтальне поширення забруднюших речовин багато в чему залежитв в!д к1лькост( опад!в, що формуоть плодинний ст!к. Р1ч-ками п!д час повен! виноситься !з заплав 30-605Й запасу активность Пом*гне накопичегшя р8Л1онукл1д1в, особ^во , в!дм!че-но через 5 рок1в п1сля Чорнобильсьшн авп!г в западинах, в!д-значених слабкою дренован!стп. Тут кинцентрацИ ^Сл в поверх-невому шар! паревищусть середн! на р1внин| в 2-2,6'рази.

Юнидк1сть вямивання рэд!онукл1д1в з поверхневого ше^у грун- . ту I 'забруднейш грунтових вод зал ежить в!д р1чно£ к!лькост! опад1в, б!олог1чно1 активност1 грунту та наявност! м!грэц!йно' рухливих форм нукл1д1в. Звичайно, к!льк!сть опад!в та температура обумовлюять сезонн! коливання концентрац!й рад!онукл1д1в у . поверхкевих та грунтових водах. Пом1чено, що к!льк!сть рад!оце-з1ю у грунтових водах п!д м!неральними грунтами з року в р!к в кв!тн1-чэрвн! та в к!нц1 осен! вша, н1* у липн1-вересн1.

Встанов-;;;но зв'язок м!я р!внем залягання грунтових вод та концентрацию в них стронц1ю-90 /мал.1/. Процес зростаняя р!вн!в, пов'язаних з максимальними концентрац!ями, мохе езначатя вичзр-пання еколог!чно1 емкост 1 грунт!в зони аерацН до звбруднввача. Максимум концентрацП 90$г п!д торфяниками у 1993 р. збер!гався на в1дм1Тках РГВ = 0,6-0,8 м, що обумовлтеться наМ1льшои 1нтеи-сивн!стт десорбц1йно-сорбц1йних процес!в в цьому (нтервал!, зв'я-заних з коливаннями р!вня, промивиим режимом, випаршальним кон-пентруванням, осушениям.

Результата опробувань вказують на бллзьк!, а 1нод1 й б!лья1 та Сз у грунтових водах Малого Пол1сся по—

б

Зале*н1сгь ковцентрацП 903г /а/ 1 137С$ /б/ в грунтових водах Пол!сся вЦ р!вня грунтових вод. М1неральн! грунта.

Залеан1сть кокцептрац!» 9051 /а/ I 137С5 /б/ в грунтових водах в!д :х ыа 1сту в поверхневому /0-5 си/ шар! грунту.

«с Шг

Ьх • С»

' бкД

й ».и ' «,

Мал.2 .

• I - пИ торфом} г, 3 - п!д м!нерзлънлм грунтом, 4 - ановдльн! значения п!д м!неральним грунтом в зон! Хмелышцьког АЕС.

р1вняно з Волинсышм, при тому, що 1д1льн1сть забруднення в пер-«-, шому випадку ннхча в 3-10 раз!в /мал.2/.

Пор!вняння х!м!чного складу грунтових вод водовункт!в та досл!дження його зм!ни в час! вказуе на !снування зворотньсгозв'я- . зку м!я концентрац!е!) строншю-90 та ан!он!в 50д2. В грунтах не-насичених кальц!ем !з зменшенням концентраци Са^ у вод! загалом зменшуеться вм!ст у н!й

Роль штучного дренажу в перерозподЬл! рад!онукл!д!в в еле-ментарних ландшафтах показана на приклад! осушувальних систем "Устье" та "Полянь" /мал.З/. Так у поверхневому. шар! грунту в м!сцях, де вплив гончарного дренажу найменпй, pmIct цез1о-13.7 з часом зростае, а строкц1о-90 - мае б!льш стаб!льн! значения, або зменшуеться; М!грац!я цез!1ь137, судяча по floro розпод!лу, в!дбуваеться перевалено за рахунок перем1щення твердого стоку /частники 2-5 мкм/, як по поверхн!, так ! вглиб та, в як1йсь м1-р!, за рахунок дефляцИ. При цьому в!н затркмуеться в западинах та в ниян1й третин! задернованих схил!в. Стронц!й-90 в дэльн!й зон! забруднення, особливо в умовах. Итенилвног дренованост!, ви-носиться з верхн!х иар!в грунту з дренагними водами, переваяно в'. коло1Дн!й та розчинн1й формах.

В посушливий пер1од на п!двищених м!сцях в1дбуваеться роз-рив кап!лярно! кайми з р!внем грунтових вод - при !нтенсивному вяпаровуванн! розчиккий кондентруеться у верхн!х парах грунту.

В ц!лому, для пласких середньо- та слабодренованих д!лянок " Волинського Пол!сся з мЫеральними грунтами в!дм!чавться знижен-ня вм1сту рад!оцез!ю в грунтових водах.

Для кошрнтрац!й <тгронц!и-90, як у поверхневому шар1 торфя- . них та м!нералыгах грунт!в, так 1 в, грунтових водах, при дренованост !• середн!й ! нкжче, характерн! коливання в межах початково /1989р./ встановлених 1нтР1вал1в /0,005-0,03 Бк/л/.

На основ! проведених досл1джень вид!лено групу пр!оритетних фактор!в, що обумовлюють характер перероэпод!лу рад!онукл!д!в: тип грунту /м!неральний, торфяний/, щ!льн!сть поверхневого забруднення рад!онукл!дами, р!чна к!льк1сть опад!в. Лише при близькнх значениях цих фактор!в мояливе об'еднання показник!в рад!оактив-ного забруднення грунтово? води по р!зних д!лянках для íx сп!в-с'тавлення з метою вид!лення впливу другорядких фактор!в.

Розпод1л рад!онукл1д1в в ландшафтах при штучному та природному дренуванн!.

АМ Хорактер ландшафту 6к1ст роо!он4кл1ч1в, Бк/кг Дата

ПРО 6 '» с >

218 172 289 2? 26 27 15 16 /7 Бровка каналу К-Г7 Зниження Ь ргльЕ.ф! /б!лЯ скб. 6«1/ С хил пологий, зсдерноб. Зниженняб1ля скв.611 .Западина ШднИкжя пагорба Пооерхня пагорба западина не Ьизм. 3.37 9.62 11.1 I* 18.5 3.7 56.6 1.85 9.98 26. кг 26.27 92.5 107.5 81. А 22.2 <11. 1 II. 1 1969.10 1990.07 1990.07 I990.lt 1991.07 -и - 1992.07 • II • -II-

АбС.

н

о/с „Пблянь"

го зо

70 во 90 100 по 120 120 КО и 0 160 М '

Характер ландшисрту Вм1ст рааюн^кл1о]в. бк/кг Дата

прос «"5ч - "'о

170 288 <8 19 21 20 3 Зпплаба /бтя «6.39/ ЗотогмюВано заплава Шдн1хж.я схилу Нижня треть схилу ПоБсрхня водорозподиу Злплава /61ля скь.з?/ 2.39 1.8? 0.37 3.33 А.81 3.70 3.774 19. А 19.0 25.9 296 25.9 «1.1 22.3 1990.07 1990.. 1 1992.07 -к- 1993.03

Мал.З

Рад1оеколог|чна оц!нка зроиуваних ут!дь.

На дослЦних д!лотках Каховсько! та Красяознам'япсько! систем визначено значения параг^тр1в, здатних впливати на перероз-под!л рад1онуклШв.

Встановлено, що вяе через 2 роки при (нтенсивному зрошенн! /эропувальна норма >1000 м3/га/ мохе вом!тно зм1нитась кат1он-но-ан!онний склад поглинутого комплексу та водко! вятяяга орного шару. Так на I та И доел ¡днях д!лянках, в1дпов1дно з чорноземами п1вденними та темно-каштановим грунтом в 1993 р. вм1ст водороз-чинних та поглинутих 1он1в кр!м С(~, зменшився пор1вняно з 1991 роком; на Ш д1лянц1, кр!м того, зменшився такол вм!ст.гумусу /табл.1/

Таблиц« I.

Зм!на вм!сту поглинутих основ /мг-екв/ та рад!онукл!д1в

пьГ7 Са ; " А/а ------ Г37С5

см : _____1_1991. .1993: ,1991: 1993 1991! 199§1 1991: 1993 .Ш

д1ллика I /чорнозем п!вденний/

0-30-15,86 15,69 11,28 6,91 0,25 0,29 14,32 6,8 7,14 3,0

30-40 15,42 15,86 8,94 5,76 0,25 0,25 <3,7 10,73 2,59 г,5

40-50 13,88 15,96 9,38 2,78 0,21 0,25 14,06 4,44 <1,85 1,48

50-60 13,92 16,92 9,38 8,86 0,19 0,19 4.3,7 <1,48 2,96 1,9

60-70 13,94 14,92 7,32 5,86 0,19 0,23 Ю,73'<2,22 1,85 1,48

70-ЯЮ 12,48 1,5,44 8,48 5,74 0,23 0,23 5,5 4,6 <2,0 1,2

д!лянка Ш /темно-каштановий грунт/

0-20 14,06 12,80 9,48 5,92 0,04 0,24 6,0 14,0 9,8 2,6

20-30 12,46 13,66 7,82 •ж »66 0,19 0,21 - 7,4 5,92 2,22

30-40 12,24 14,30 11,76 5,22 0,27 0,23 «1,85 4,36 4,44 1,68

40-50 12,46 14,48 13,76 5',34 0,23 0,32 17,02 <1,85 6,29 1,48

50-60 14,66 14,20 14,58 6,02 0,27 0,32 43,7 <1,85 10,3 1,5

60-70 10,02 14,32 13,62 7,13 0,32 0,36 6,66 2,96 2,96 1,П

70-80 9,50 1?,70 13,62 9,36 0,36 0,41 3,59 <2,2? 4,81 1.И

.212..

Зм!на вм!сту в орному шар! грунту эрошуваних д!лянок

Сп!вв!дношення в орному шар! д!лянок

1,2,3,4-,

В горизонтах нихче орного на Ш д!лянц1 п!двищився вм(ст Са2+, Разом в там на вс!х чогирьох д!лянках зменшився вм!ст

в орному шар! /мал.4/. Розвиток елив!альних процес!в п!д-твердауеться не т1льки осолонцпванням та лесиважем, а й накопи-ченням рад!онукл1д!в у горизонтах нижче орного! 37Сз - переваж-но в ¡нтервалах 30-40 та 40-45 ом, в шар! 50-60 см/таб.1/.

Таким чином, вимивання стронц!1>-90 !з орного шару при зро-шенн! в!дбуваеться одночасно з вимиванням макрокомпонент!в /Са**, М^2+/, здатних конкурувати з ним п!д час переходу в рослини.

За пер!од досл1дженъ встановлено 'зниження концентрацГ:. Са2+ та п!двищення Л'а+ в поливн!й вод!, то моке спричинити п!двищен-ня некореневого поглинання стронц!»-90 рослинами.

Б1льш !нтенсивне, пор!вняно з 137С$, винесення 9%г з орного шару рослинами та водою добре !люструеться эмь.ою за пер!-од досл!джень сп!вв!днош0ння концентрац!й ^г/13^« в 30-см шар! грунту /мал.5/. При близышх пер!одах нап!врозпаду. э05: та

еле б!лып високях концентра! Лях першото у поливн!й вод1 /звичай-во на порядок/, це сп!вв!днотення, однак, майае на вс!х д!лянках homItho знлзилось. Тобто, винесення стронп1ч-90 з орного шару за один Сезон вище, н!ж його надходження з поливною водою /мал.4/» ио пов'язано 1з зменшенням його конце нтрацН в останн!й. Вм!ст цез!ю-137 в 30-см шар! двох д!ляяок з чотирьох з 1991 по 1998 pp. зб!льшився. Шк концентрац!! I37Cs в п!дорному шар» 40-50 ,см обумовлюеться в б1лып!й Mtpi процесами механ1чного та суфоз1Иного виносу мулуватих та пилуватпх частинок, в менш!й - конвентив-ним переносом з наступною сорбц!ев !ллюв1алышми прошаркали, тобто I37CS перебувае в верхиix горизонтах грунту переважно в поглинут!й, менше - в обм!нн!й та водорозчинн1й формах.

IItit концентрацП 90s» на глибмн i 50-60 см Ыдпов1дае глибн-н1 середнього промочування середяьосуглинкового грунту при норм!> поливу 500-600 м3/га. Це дозволяв ствердяувати, що пересування цього рад!онукл!ду на глибину в!дбуваеться переважно в розчшшо-му стан!.

Розрахован! автором швидкост! спрямованого переносу значно . вид! у Л 7-50 см/piк/, н!х у 13'Cs /3-8 см/pi к/. При цьо-му використана в¡дома формула розрахунку ефективнох швидкост! вертикального перем!щення забруднюючо1 речовини /Ситн!ков А.Б., 1936/. Значення коеф1ц!ент1в дифузП отриман! по даним зм!ня концен'.1'рац11 /С/ в точках Xj та х2 у проф!л1 незрошувано! д!лян-ки, \цо встановлюеться за час t /Про-оров B.U., 1966/. при C/xj/= 13,73 Бк/кг, С/Хд/= 4,07 Бк/кг коеф1ц!ент дифуз!1 цё-з!ю-137 в пщррному та верхи¡й частин! перех!дного шару п!вден-ного чернозему дор!шпсс 1,97 см2/р!к, в б!льш аильному перех!д-ному шар! - змЬгосться в!д 2,23 до 3,24 см2/р!к. Коеф!ц!ент дифузii стронц)ю-90 в гидорному шар1 — 4,18 CM^/plK.

На основi ¡спуючих прогнозних моделей для зрошуваних /Алек-сах!н P.M. ,1985/ та незрощуваних /Оставнешсо А.I.,1991/ с!льсь-когосводарських уг!дь, автором виведеяо емп!ричну залежн!сть для прогнозу концентрац!! рад!онукл1да в орному шар!, з врахуванням процес1в 6ioMirpan!i, притоку й виносу ври зрошенв!:

Ci = Co/I • 0,5(e~A'U + +

+[|((с4Ср;?П) ; , . • /I/

да Co - вочаткова концентрация рад!онукл!да;

- доля його виносу за сезон, перевакно за рахунок поливу, для цзз iro-137, в залехност1 в1д зрошувально1 норми, зм!нветься в!д О ДО 0,08, для стронц1в-90 - в1д 0,05 до 0,24;

- пост!йна розпаду;

Л, - Ti - пер1од нап!ввиведення рад!онукл1ду за раху-

нок Еодно-BÍrpoBoro перенесения /в!д 50 до 200 рок!в та б1лыле/;

Лг = т2 ~ пер!од нап!ввиведення нукл|да з корневид-

ного шару в результат! г!дрогеом!грац!!, звичайно наблихасться до 100 pokíb;

Аз = 1п2А3 = О^Э-г^Рд, де Т3 - пер!од нап!ввиведення б!омасоп с!льськогосподарсыеих культур; К, - коеф!ц!ент накояи-чення росликов рад1онухл!да з грунту, км2/кг; Р0 - б!олог!чна продуктива!сть /б!омаса/, кг/км^-р!к;

6 - коеф!ц!ект, шо враховуе сезонн!сть рослинництва;

ci)¿- пвтома к!льк1сть поливши води за сезон, л/кг грунту;

„Св<." середня за i-й поливиий сезон концеитрац!я рад!онукл!-ду в зрошувальн!й вод!, Бк/л;

р„- доля рад1онукл!ду, то в1дклалася в орному шар! грунту по зек!нченн! поливного сезону.

Р!вняння I враховуе вс! найй!льш суттев! статт! балансу. Для приклвду приведено розрахунок концентрац1й цез íd-13? та стронц11)-90 в!дпов!дяо на к!нець 1993 та 1994 рр. для Ш д!лян-ки /Крзснознам'яиська з.с./. Виведена формула найб1лыа ефекттиа при недовгострокових прогнозах, оск!льки бажано знати, яку культуру плануеться с!яти /в звгязку з цим 1 зродувальну норму/, а такох тенденцЦ у зм!п! концентрацй' рад!онукл!ду в поливн!й fio-Al. При недовгострокових прогнозах нав!ввиведенням за рахунок водно-в!трового виносу мохна знехтувати, тод! зам1сть е--*'^ сл!д ваписати I. Враховуичи механ!чн1 пересування за рахунок с!льсько-господарського обросИтку грунту, Т2 = 60 рок!в. За спостерехен-нями 1991 р. долл виносу Сз з орного пару темно-каштанового грунту склада 0,054 за сезон при Со =5,0 Бк/кг. Шдставлявчи значения з таблип! 2 у формулу I , отрималя концентррц!ю на к!нець 1993 р., р!вну 5,81 Бк/кг. Фзктично, п!сля опробувань у 1993 р., вона становпла £>,4-14,0 Бк/кг.

Таблиця 2.

Дан! длл прогнозу концентрацП' по формул! I.

: : кмукг :' Ч :кг/км2.год лэ ; б | СО : : л/кг ; Св ;

1991 0,294-10" "9 3750000 0,001522 1,167 0,015 0,74

1992-93 ., 0,667-10" "9 2700000 0,002485 0,613 0,012 1,7

0,004 1г36

Мокливо, що використане значения ^ в за 1991 р. для наступ-них рок!в не е справедлива. Якщо п!дставити (¡)в=0, то С3=6,92 Бк/кг. В1рог!дн!ше, що в!дбуваеться накопичення рад1оцез!п в ор-ному шар! ! зам!сть коеф!ц!енту 0,5 перед скобками в р!в&янн! I сл!д ставити I, год! С3 = 13,82 Бн/кг.

Прогноз концентращ! стронц!ю-90 виконано в двох вар!антах: при ^в=0,2, визначеного по выборах 1991р., та умовного ^й=0,1. В першому випадку прогнозна концентрация строиц!ю-90 в орному шар! д!лянки Ш р!вна 2,577 при С0=8,23 Бк/кг, в другому - 6,88 Бк/кг. Фактичне середне значения для 1993 р. склздэло 2,59 Бк/кг, тобто при точному визначенн! ув та постанови! достов!рних даних, зна.дене р!вняння справедливе.

Концентрац!я рад1онукл!д!в у поливна вод! непост!йна на протяз! нав!ть одного сезону ! зале.тать скор1ше в!д часу проход-, ження повен!, активност! дощових пеп!од!в на найб1лып с 1брудие-нйх площах Прнп'ят1 та ДнЬра. в 1993 р. значень, що перевицуоть ДР-93, як для ^г, так : для 137С$, не заф1ксовано. Пом!чено п!дтятування по потоку забруднено! стронц1ем-90 води в!д Каховсь-кого водосховища до неогенового водозаб1рника в 5-6 км в!д берега.

Гостр!ше за все, за нашши спостереженнями, реагуе на зм1ну рад!ох!м!чного складу води зелена маса зернових та кормових культур, овоч! /мал.6/.

Визначено, шо найб1лыл вакливе значения при- забрудненн! рос-лин мае присутн!сть довгоживучих рад!онукл!д!в у грунт!, дал! -концентраг^я IX у поливн1й вод! та вид рослини.

Кр!м визначаючих вид!лено так зван! посереди! фактори, ( як! по важливост! 1х рол! у формувпнн! забруднення с!льськогос-подарських культур стронц!ем-90 на п!вденних чорноземах .1 темно-каштанових грун-зх, сл!д розта"1,уваз,и в наступному порядку: зрошувальна-норма за сезон - емк!сть поглинання грунту - техн!ка

дощування - bmIct гумусу та обм1иного квльц1ю у корневм1сному шapi - термíн поливу I фаза розвитку культури - час випад!ння та к!льк!сть опад!в за вегетацШшй пер!од - х1м1чнкй склад поливно í води - вм1ст тонкодисперсног фракц1х та водорозчикного кальц1ю у корневм1сному кар!- эолоНсть грунту,

Встановлено, що з урахуванням агрокл!матичних ¡Ъактор1в, доля водного переходу в надземну масу зернових культур склв-дае 17-35%, овочевих культур -.27-65? в звлежкаст i в!д виду культури I норш поливу в пер!од дозр!вання,

0трим8н1 п!сля радIое колог Iчно го досл!дкення Б1лоус1всь oí зрошувалыш системи результата, дозволили пор!вняти bmígt рад!о-нукл)д!в в природних елекецтах при зроиенн! з р!знпх джерел -Дн!пра i Швденного Буга:

е/. Вм(ст стронц1ю-90 в ЗС-см шар1 грунту на плотах эрошен-ня дн 1провського водою в середньому в 1,5-3,5 рази витшй.

б/. . Вм!ст Щ. у поливн 1й дя!провськ!й вод} в 3-6,5 рази

Вшшв концентрапП стронц!ю-90 у поливн 1й вод! на його перех!д в рослини. . é

1 - томати

2 - зерно пшениц!

3 - солома пшениц!

4 - солома ячменю,

в!вса, зерно-бобових сум!ш!в

Кал. 6

вящий, н!ж у вод1 Б1лоус1всько1 системи.

в/. В томатах на полях Каховсьюп та Краснознам'янськог систем стронц!ю в середньому в 2 рази <Ялше, н1к на Б1лоус!вськ!й.

г/. Bmîct цез¡ю-137 в орному шар! KaxoBCbKoï з.с. в 1,5-3 рази вищий.

д/. Концентрат ï 13 ''es в поливних водах та овочах в1дпов!дно близьк!.

е/. Рад¡олог!чний стан грунтово1 вгди на Б!лоус!вськ1й з.с. г1рший, Hi*: на Краснознам'янськ!й: по в!дпов!дно 0,05-0,06 . проти 0,027-0,052 Бк/л, по I37Cs - 0,07-0,03 проти 0,016-0,025 Бк/л. Иожливо така р!зниця утворилася ще в дочорнобильсышй час, кр!м того, сл!д враховувати близьк1сть росташування Швденно-Укра1Нсько1 АЕС до Е!лоус!всько1 з.с.

Обгрунтування системи орган Isaniï та ведет« г рад!оеколог!чнэго мон!торкпгу мел1оров8нах уг1дь.

При розробц! схеми рад1оеколог!чного шн1торингу на мел!оро-ваних землях враховано систем! мон1торингу Лапшовох Л.П., Бадяе-ва d.B. та бгорова Ю.А., АрМнсьмн A.M. та Барбашова C.B. та 1н. Запропонований мок!торинг проводиться на мел!орованих землях в районах впливу рад!ац!йно небезпечних об'ект!в /РНО/, на площах, що зазнали чорнобильського забруднс ня, або зрошуються водами, tîcho пов'язаними з дяерелом рад1оактивного або х!м!чного забруд- * нення. Об'ектами досл1джень виступають грунта, грунтов! та по-верхнев! води ! с!льськогосподарськ! культури. Мон!торингу пере-дують п!дготовч! етапи, що включають вивчення природних, мел!о-ративгаи та еколог!чних умов територ!ï досл!дяень, орган!зац!ю системи спостерекень. Остання складаеться з районування, вибору та обладнання пунктов контролю. Районування передбачае посл!дов-не вид!лення: областей - по пЦльност! поверхкевого забруднення рад!онукл' -ами; п!добластей - як водозб1рних басейн!в; район!в /географ¡чна одкниця/ - по морфогенетачних характеристиках рельефу /характеризуються близькими типами грунт1в, середньор!чною к1льк1стю опадав/; ni драй ом - по типу елементарного ландшафту /характеризуються умовами дренованост!, р!внями грунтов!" вод/; д!лянки - по типу грунтового пс.србву /характерний склад зони aepaqiï/.

Пункта систематичних спостережень д!ляться на 4 категор!!:

1 - Доел! дно -ви родтгч! пол! г они, на яких визначають пара-матри м!грац!5, виконують прогнозн! задач! та !н.

2 - пункта овец!ал!зовано1 мереж!, що контролюють поширен-ня забруднюючих речовин в1д певного джерела.

3 - пункта per!ональног мереж! па плотах, що зазнали широкомасштабного забруднення рад(оактивними опадами, або пов'язан! !з штучним розповсюдаениям забруднювач1в единого походження /рег1оки, зрошуван! дн!провськоп водою та iH./.

4 - пункти фоново? мереж 1.

При цьому один пункт може забезпечувати спостереження по дек!лькох категор!ях. Приналежн!еть пункту до toi чи !ншо! кате-гор!! визначае пер!одичн!сть досл!джень. П!д час проведения мо-н!торингу вид!ляють режим вих!дний, поточний, пер!одичний 1 по-зачерговий. Режим та обсяг контрольних опробувань грунтуються на встаяовлених законом!рностях розпод1лу рад1онукл1д!в. Так, дця зьбезлечення контролю грунтових вод, д!лянки з високим по-£внц!алом хх забруднення. вид!ляеш завдяки використанвв законо-м!рностей, то пов'язують те.с! д!лянки3певтш вм!стом рад!онукл!-ду в поверхневому шар! грунту, р!внем грунтових вод, високим вм!сгом стаб!лького елемеяту-аналогу в грунтов!й вод! та !н.

Запропонований мон!торинг спираеться не т!лыш на'рад!оло-г|чн! овробування, але й на встановлен1 зв'язки м!ж зм!нами кон-центрац1й рад!онукл!д!в та зм!ною умов Mirpauli або характеристик фактор1в, що в!дпов1дають за м!грац1ю /к!лькост1 опад!в, параметр !в пород зони аерацП, р!вня грунтових вод, ix х1м!чного складу, ступ!ню дренованост!, техн!ки та режиму зрошення та !н./.

Означена система в!др!зняеться гнучк!стю режиму. Тобто, Шсля встановлення необх!дних залежностей, мон!торинг переводиться в стад!ю контролю з б)лыч р!дким режимом в!дбор!в; пункти контролю здаты! оом!няти категор!ю, а в1дпов!дно й режим в зв'язку !з зм!ною показгак!в забруднення. При в!дтвердженн1 достатньох стаб!льност1 концентрад!й рад!онукл!д1в у грунтових водах, наступив ix визиачення може проводитись по зм!к! xiMi .кого складу води, РГВ та !н., що несезначний екоком!чний ефект Л1ал.7/.

ЗАДАЧ! ТА ВИДЯ POEÎT Ь^$0ЕК0Я)Г1ЧН0Г0. ИОН1ТОРШГУ МЕЛЮрованйх ЗЕМЕЛЬ

Всшаноблення umsxia нодходження рад'юну-KAigiß та ¡н.забрудн. рвиойин, Ьидмення кришицних ланок

Вирлёння Вкладу ЛЕС

Визисмення допусти-мих i критичных норм BMicTy З.Р. 5 „ о&ЁКтах середовищ,а

/1окал!зашя плош. максимального за-бруднення

Спостереження та контроль екологыного стану природных елеменл'в

OuiHKa забрудноння -

БстаноВлення \ можливост! ' користання по -

AUBHÖf bOQU.TS/.

HlKU поливу продукци, toï.ii i

Обробка ma систематиза-ц1я результат^ спостервжвнь

Прогноз' 3MÍHU piSHiB забруднення

Г

Оизнаиення ¡ розробка ■ природоохоронних заход';5

I

Керубання еко/iof-iw-ною ситуащею на мелЮратибшй систем!

CL

ю

Зх

ÏÏ

О.Э

9 о.

WE

looQ

30I

aacncn

X ri Sa g-.З с s

S-о. S

о " ..Xci S «-л zS 3 = a

V

o

OIS £

.sSg

S ri a taca X

; a: =c : cu си

i =r 5 а э

а 4- , <о f> oí oí

Б. ^ogS

си

5 o^xt

а

с

_ <

2 9J,ot f-Q.-

SS D2 !=! •

5 охЭл »ё'-З Sí S _ о

Sg^StSg

m"аозоа o-SÍ 3 ЗОйО а. газ сом: I- сп

о

es

z

1—n г1

<0

Bol

X aj

ШЩ

cu

SS

з зг

a a

oa<o

e

x ar

a cr*

eaa.

a

X

al.. z

<oio 2 о. es

a о

з _

In « Ä si SI

a?-

Ю E .. a

ОС 3 5 a S E

o> о о.

S s

«-> -с CJ Cl TE

3 a) О о Ol

COZ С Dil

Иая.7

Висновки.

В I989-1994 рр. автором проведено комплекс досл!джень на осушуваних та зроауваних землях Укра1ни, на яких збер1гаеться г"*лив!сть забруднення с!льськогосподарсько1 продукаИ рад!о-нукл1дами. Встановлено ряд законом!рностей розпод!лу та м!гра-uii рад!оактивних та I37Cs.

1. Встановлено 1снування зворотньо* /до левного порогу/ за-леансст! míe bmíctom стронд1ю-90 в грунтових водах та поверхне-ъощ capí торфянкх грунтJb. При цьому встановлений максимум його К0нцентрац!й /0,015-0,03 Бк/л/ в!дпов!дае забрудненню верхнього шару - 7-8 Бк/кг. -

2. На плошах Волинського Яол!сся з 1нте;1сив!5оя та хорошов ктучною дренован1стю очищения зони аерацП та грунтових вод в1д рад!онукл!д!в, особливо в!д стронц!о-90 /на 50-85$ за 5 ро-KtB/, прот!кае б1льш активно, н!ж в уловах сдабкох та надто слаб-koi. дреновэност! /концентрац1я зменшлась на 0-36%, або ьросла до 10%/. '

3. Залежн!сть концентрг-it'i. рад1онукл!д1в в грунтових водах в!д р1вня залягання осташйх дае п!дставу заявляти про просу-ваши вглибину фронту насичення грунт!в зони aepauli розчиюшми формами стронц!ю-90. В 1992 р. каксимуми концентрацН грзгктових водах дальньог зони п!д м1неральними грунтами в!дпов!-далн РГВ = 1,5-1,63 м.

4. Встановлено зворотн!й зв'язок м!к bmíctom íohíb SO?" i

ол p. .4

5г в грунтових водах Пол1сся. В б!льшост! випадк1в зменшення концентрац!!

в!дпов!дае зменшенню вм1сту кальц1ю у вод!.'

5. На зрошуваних п!вденних чорноземах ! темно-каштанових грунтах стронц!й-90 вимиваеться з орного пару поливною водою, затримуючись в шар! 60-60 см ! б!льш активно, Hix цезfй-137, по-глинаеться корсневои системою рослин. Цез!й-137 переважно закр!п-люеться ¿ орному шар! та в 1нтервал! 40-50 см. ОстаннЫ часом в!д-м!чаеться переваяанкя кореневого шляху надходження рад!онукл!д!в

у росли1"!. Розрахован! на п!дстав! натурних досл!джечь параметри Mlrpauii св!дчагь про б!лыпу рухлив!сть стронц1в-90 /швидк!сть спрямованого переносу 17-45 см/р!к протя 3-8 см/piK у цез!1>-137/.

6. Отримана для прогнозу концентранII рад!онукл!д!в в орно-му шар! зро./ваних мэсив1в еш!рична залежн!сть враховуе вс1 стат-т! балансу I показуе високу зсНш!сть з результатам натурних оп-

робувань. Вир!шальну роль при цьоиу в!д!грае правильне визначен-ня долt виносу рад1онукл!ду з орного шару поливною водою за сезон»

7. На основ! встановленлх законом!рностей м1нливост1 характеристик забруднення. в1дпрацьована методика I режим система спостережень та контролю за розвитком рад1оактивного забруднення. Знайден) эалежност1 дозволяить сщнити рэд1оеколог!чну ситуац!» на мел1эрован!й плодi та викокати прогноз ii розвитиу.

Таким 'тоном, розроблена t обгрунтовяна система рад!оеколо-г!чного мон!торингу, то спираеться на.комплексну ошнку забруднення з урахуванням фактор!в, як1 визначають зерерозпод!л за-бруднюячих речовин на осуауванпх та зрошувагах землях,

Частипа результат!в ! деяк! положения дисертацн викладен! у восьми осковних друковаш!х працях:

1. Шевченко АЛ. Оптимально;! система контроля за изменением радиационной обстановки на мелиорируемых землях в районах действующих АХ. В сб."Научные исследования по гидротех- ' нике и мелиорации. -К.: УкрНИИГиМ, 1990. -с.137-142.

2. Шевченко А.Л. Трансформация первоначальных выпадений радионуклидов в различных типах почв и зависимость глубины проникновения Si и 137Сз от плотности их выпадения.

В сб. Охрана природы при мелиорации земель. -К.:УкрНИИГиМ, 1991. -с. 21-27.

3. Шевченко А.Л. Влияние орошения днепровской водой на pac-t пределение 90Sz>i цезия-137 в природных компонентах. Материалы меадунар.науч.конф. Оросительные мелиорации - их развитие, эффективность и проблемы /Херсон, июнь 1993г./. Херсон, НИИОЗ УААН, 1993. -с.141-142.

4. Шевченко А.Л., Рябцева Г.П. Комплексные радиоэкологические исследования в южных районах УССР, орошаемых водами р.Днепр. Тезиса докл. у конф. НС при ГЕОХИ АН СССР /Пуляно, декабрь 1991/. Пущино, 1991. -с.46.

5. иакушкина Н.И., Рябцева Г.П., Шевченко А.Л. Стронций-90 в грунтовых водах мелиоративных систем Полесья УССР. * Тезисы доклЛУ конф. НС при ГЕОХИ АН СССР /Гомель, октябрь 1990/. Гомель, 1990. -с.106.'

6. Ryabtltva С,.P. .IvnnuaMcisa H.I. and Shevchenko Groundwaters of the Ukrainian Poleesje /ffoodlande/ after the accident at Chernobyl Atomic Station. Printed in Great Britain.Wat.Sei.Tech. 1991, Vol..24,Wo.11, pp.105-109. -

7. Рябцева Г.П., Иванушкина Н.И., Шевченко А.Л., формирование загрязнения строндаем-90 грунтовых вод мелиоративных систем Украинского Полесья. Материалы науч.конф. /Киев, 87-30 марта I99I/.-K. :С0ПС УССР АН УССР, 1991.-е.189-192.

8. Рябцева Г.П., Иванушкина Н.И., Шевченко А.Л. Радиоактивное загрязнение почв территории Полесья и формирование активности грунтовых вод. Тези доп.м!жнар.конф. /Кихв, 16-17 вересня 1993/. -К. 1993. -с.47-49.

Шевченко А.Л. "Система радиоэкологической оценки мелиорируемых земель" /рукопись/. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 06.01.02 -мелиорация и орошаемое земледелие. ИГиМ, Киев. 1994.

Исследования перераспределения радионуклидов на осушаемых шгащфщх Полесья и opotaaei/их днепровской водой' массивах степной зоны Украины позволили доказать существование'зависимости загрязнения грунтовых вод и кулг гурных растений от ряда природных и антропогенных факторов. С учетом степени и характера влияния втих факторов разработана система радиоэкологической оценки мелиорируемых угодий.

Bhevehenko A.b.nThe "system of radioecological estimation of reclamination lands"/the manuscript/.The presentation of the thesis "reclamation and irrigated agriculture" for the Technical Sciences Candidate's degree. Institute of Hydrotechni-

que and band Reclamation of Ukraine's A AS, Kiev. 1394-

The investigations of radionuclide redistribution on the dralnaging areas of Polesje and the Dneeper'e water irrigationlng areas of Ukraine's eone of eteppe were made. The existence of dependence of ground water and cultivated plants pollutions on eoae natural and antTopological factors was proved. Taking into consider; ~Ion this dependence the system of eotimatio of radio-tcological situation on the reclaminetion lands wae elaborated.

Кяочов! слова: перероэпод!л, «1грац1я, рад!онукл!ди, грун-това вода, з^опення, фактори, оц!нка.

Ии-т кргипровопчоэ* 19Г$г. Захиэ N" *V-S У Тирн* 'f-{ (Л