Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Селекция и семеноводство гетерозисных гибридовморкови на стерильной основе

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Селекция и семеноводство гетерозисных гибридовморкови на стерильной основе"

УКРАШСЬКА АКАДЕМШ АГРАРНИХ НАУК РГ Г) ОД ШСТИТУТ ОВОЧ1ВНИЦТВА I

БАШТАННИЦТВА

Кривець Дмитрш Олегович

УДК 635.132: 631. 527: 631. 53.03

СЕЛЕКЩЯIНАСШНИЦТВО ГЕТЕРОЗИСНИХ ПБРИДШ МОРКВИ НА СТЕРИЛЬНЕЙ ОСНОВ1

06.01.05. - селекщя \ насшництво

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Харюв - 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на досщднш станцн «Маяк» 1нституту ово1пшшцтва 1 баштанництва УААН.

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук,

старший науковий ствробггник Горова Тамара Корннвна, 1нститут овоч4вництва 1 баштанництва УААН, завлабораторией) селекци коренешидних та малопоширених культур.

Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук,

старший науковий ствробггник Кузубенко Леонщ Васильович, 1нститут рослинництва ¡м. ВЛ.Юр'ева УААН, зав. вщдшом селекцп кукурудаи.

кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий ствробггник, Ллсщин Володимир Миколайович, 1ститут овоч1вництва 1 баштанництва УААН, зав. лаборатор1ею гарбузових культур.

Провщна установа: Нащональний аграрний ушверситет, м.КиТв

Захист вщбудеться " " ¿¿/'^■¿г 1998 р. о />3 годиж на засщанш спещал1зовано1 вче^оТ ради К 65.357.01 в 1нститут1 овоч1вництва 1 баштанництва, 312155, Харк^вська обл., Харк1вський р-н, селище Селекцшне, тел. 48-98-93.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1нституту овочавництва 5 баштанництва, Харк1вська обл., Хармвський р-н, селище Селекщйне.

Автореферат роз1сланий " г/. 1998р. Вчений секретар

спец!атзовано1 вченоТ ради, [Т П

кандидат сшьскогосподарських .л/ЛСл/Ь Мирошниченко Г.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальшсть теми. Серед овочевих культур, поширених на Укра'М, одне з провщних м1сць займае морква, шд культивуван-ня яко1 щор1чно вводиться близько 8-10% вщ загально!" площь Такого поширення ця культура набула завдяки своТм ушкаль-ним поживним, смаковим, Д1етичним, лшарським властивостям.

Створення нових, як^сно вщмшних форм моркви, здатних конкурувати з заруб1жними зразками можливе тшьки через ви-користання нових метод1В селекцй' ¡, в першу чергу, направлених на створення гетерозисних пбрцщв Б,, як таких, що здатш по-еднати в соб1 висою показники продуктивност! та п стабшьност! при вирощуванш в р1зних зонах Укра'ши.

Розвиток гетерозисноТ селекцй моркви на УкраУш стримуеть-ся через вщсутшсть наопрацювань в розробщ мсгщщв та методик по оцшщ та створенню вихщного материалу, доноргв окре-мих ознак, вдаутшстю лшш з ЦЧС та аналопв Тх стерильносп, невизначешсгю в методах добору батыивських пар при пбриди-заци. Весь цей стан 1 обумовлюе актуальность теми.

Зв'язок роботн з науковими темами. Дисертацшна робота виконана у вщповщносгп з тематичним планом 1нституту ово1й-вництва 1 баштанництва УААН. Завдання 01. Державний реестр дослщжень иА 01001691 Р.

Мета I задач*1 дослщження. Метою робота було виршення питань, пов'язаних з практичним одержанням пбридав Р, моркви шляхом удосконалення прискорених методов оцшки 1 створення лшш та пошук ефективних заход1в насшництва, направлених на повну реал1защю Ух генетичного потенциалу. В задач 1 дослщжень входило:

- провести анал1з морфолого-бюлопчних особливостей реп-родуктивних оргашв рослин з ознаками цитоплазматичноТ чо-лов1чоУ стерильносп;

- визначити еколопчну мшлив1сть ознак продуктивное^ сте-рильних лшш 1 пбридав Р, та видшити первинш джерела за по-казниками стабшьносл, адаптивносп та гомеостатичносп;

- оцшити батьювсыа компонента на комбшацшну здатшеть по головним господарсько-цшним ознакам та створити гетеро-зисш пбриди;

- удосконалити споаб отримання материнських лшш та лшш закртлювач1в стерильносп з використанням доноров ЦЧС;

- вщпрацювати засоби насшництва фертильних батыавсь-

ких компонента.

Наукова новизна одержат« результата. Встановлено прояви морфолопчно!" мшливосп в будов1 kbítkh рослин з ознаками ЦЧС, вперше визначено корелятивш зв'язки м1ж ними. Запропо-новано класифжацпо стерильних рослин моркви типу пет&гкмд за ознаками репродуктивних оргашв.

Для умов Пол1сся та Jlicotrreny Укршни видшено вихщш ма-теринськ1 джерела стабильности та гомеостатичносп основних господарсько-цшнихознак:лшй'ЧС-1585Ш 1238П та пбриди F, Joba, Bangor i Navarre.

При створенш стерильних лшш отримав подальший розви-ток метод передач! фактора стерильности кращим фертильним формам шляхом насичуючих схрещувань i одержано ряд амей з стабшьним проявом ЦЧС типу петалощ.

Вперше для зон Украши на ochobí видшеного стерильного матер1алу та з використанням власних фертильних компонента створено hobí гетерозисш пбриди F, Ранок та Статус.

Виявлено ефектившсть оброб!тку настня моркви градкнт-ним магштним полем та визначено оптимальш строки та спосо-би збирання насшня.

Практичне значения роботи. Рекомендовано cnoci6 експрес-оцшки рослин моркви стерильного типу за класифисащею будо-ви, розм1ру та кольору kbítkh.

Отримано перспективш форми з ЦЧС, закр1плювач1 стериль-

hocí

Створено hobí пбриди Ранок F, /а. с. 527/, Статус F, /передано до ДСВ у 1996 рощ/, як1 мають високу продуктившеть, стшшсть до хвороб з високим адаптацпитм потенциалом до умов вирощування.

Вивчено ряд елемента технологи" насшництва батьювських компонента пбридцв F,, що дають змогу пщвищити урожайтсть та nociBHi якосп насшня.

Особистий внесок здобувача полягав в проведенш польових досл1джень, узагальненш експериментальних даних, розробщ методик, 3aco6iB насшництва, пропозицш селекцшнш практищ, виробничому випробуванш i становив 80% загального об'ему науково-дослщницьких po6ÍT.

Апробацхя результатов доелдокень. Основы результата досл-¡дження доповщались на Мщнародних науково-практичних кон-ференщях молодих вчених /Кшв - 1нститут землеробства УААН,

1996; Санк-Петербург - BIP, 1996/, М1жнароднш науковш кон-ференци по селекцп овочевих i баштанних культур на гетерозис / Харюв -ЮБ УААН, 1996/ та ггогових засщаннях Вчено'1 Ради ЮБ УААН.

Публисацй. За темою робота опублжовано 5 друкованих праць, одержано авторське свщоцтво.

Структура i обсяг дисертацц. Дисертацшна робота викладе-на на 116 стор. машинопису i складаеться Í3 вступу, 7 роздшв, bhchobkíb, пропозицш виробництву, списку використаних дже-рел з182 найминувань, у тому чист 21 шоземних, 9 додапав. Текст ¡люстровано 38 таблицями та 11 рисунками.

ОСНОВНИЙ 3MICT

МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕНИЯ ДОСШДЖЕНЬ

Польов1 дослщи проводились з 1992 по 1997 pp. на дослщнш станцй' «Маяк» Шжинського району Чершпвсько! обласп.

За природними умовами територ1я дослщно! станцп набли-жаеться до ГОвшчного Jlicocreny Украши з noMipHo теплим, до-статньо м'яким юл матом. Рельеф р1вний, грунти - опщзолений чорнозем /реградований, шсчано-легкосуглинистого мехашчно-го складу на люовидних В1дкладеннях/.

Об'ектом дослщжень е морква м'ясиста /Daucus carota L./ за-хщного пщвиду /Subsp. occidentalis Rubsh./ оранжево'1 р'13новид-hoctí /Vаг. aurantius Alef./. Вихщним матер!алом для селекцй' були сорти, ¡нбредш лшп' з ЦЧС, пбриди F, в1тчизняно"1 i зарубежно!' селекцй. Одержання нового вихщного селекцшного материалу проводили шляхом шбридшга та скрещувань /беккроси, топк-роси, парн1/ з наступними шдивщуальними доборами.

Селекцшний процес та ощнку рослин за морфолопчними, фенолопчними та ¡н. господарсько-цшними ознаками проводили вщповщно до загально-прийнятих методик /BIP 1981, 1991, ВНД1СНОК 1987, 1989,1991, 1993/.

При обробщ експериментальних даних використовували дисперсшний та кореляцшний анализ за методикою Доспехова Б. А. /1985р./. Розрахунки параметр1в пластичности, сгабшьносп, адаптивности i селекцшноТ uíhhoctí генотипу виконували за методикою А.В.Кшьчевського i Л.В.Хотильово"1/1985р./, гемеоста-тичн1сть - за В.Ф.Пивоваровим /1985р./.

Оцшку на комбшацшну здатшсть проводили за методикою

Л.В.Сазоновси з використанням щкали Кобилянського В.Д. /1990/. В робот! застосували польовий та лабораторний досш'ди.

МПШШСТЬ ОЗНАК KBITKIIСТЕРИЛЬНИХ РОСЛИН В РОЗРОБЩ КЛАСИФ'ПСАТОРНО!

ЕКСПРЕС-ОЦШКИ ПРИ СТВОРЕНШ ПБРИДШ F,

Андростерильшсть квтв на цей час е единим фактором, що дае змогу практичного використання явища гетерозиса в селекщУ моркви. Але щ форми характеризуються зниженням насшнево1 продуктивное!! пор!вняно з фертильними.

Вишезгадат особливосп TicHO взаемопов'язаш з зеленим кольором пелюстюв вшчика квггки. Тому, збшьшення иасшневоТ продуктивное« рослин пов'язане з необхщнютго цшенаправле-ного добору форм з бшим вшчиком та бшьшим видшенням нектара /Mehring М., 1985; Литвинова М.К., 1989/.

KpiM кольору, шшими визначальними факторами е будова, форма та величина квтв стерильних рослин. Генетика даних ознак не визначена, тому на даний час не юнуе чтсоУ класиф1-кацп петалоУдного типу.

Р!иомашття форм будови та кольору кв1гки. В сво'ш робот! ми розробили сшдуючу схему оценки рослин за ознакою кольору кв1тки, за шкалою: 9 - бший; 8 - бший з незначним зеленим вщтшком; 7 - бший з зеленим вщтшком; 6 - бший з незначним жовтим в1дтшком; 5 -бший з жовтим вщтшком ; 4 - жовтий; 3 -жовтий з зеленим вщтшком; 2 - зелений з бшим вщтшком; 1 -зелений. Забарвлення пелюсгав рщко спостер1галось piBHOMip-ним, тому шд визначенням, наприклад, «бший з зеленим вщ-т1нком» слщрозумгги,що основа пелюстюв бша з зеленим краем.

При вивченш форми будови пелюстюв головного венчика встановлено, що фертильш рослини i стерильш типу браун ма-ють однотипну будову - широкопелюсткову з загнутим краем. Ця ж форма характерна i для бшьшост! стерильних рослин типу петалоТд /83,7%/. KpiM цьбго icHye ще 4 шших морфотипа, 2 з яких е видозмшами 1-го i вщр1зняються витягнутим краем загутим або на зовш або в середину /3,2; 1,7%/ i 2 - зменшеного розм^ру i жов-того або зеленого забарвлення, овальш та серцевидш за формою /9,1; 2,3%/. Форма додаткового вшчика рослин петалоТдно-го типу мае значно бшьший д1апазон видозмш. Нами визначено 18 морфотишв з частотою проявив вщ 0,6 до 15,8%.

Взасмозв'язок ознак kbitkii. Характерними особливостями

морфотишв е KOJiip i величина. При детальному аналт встанов-лено ч^кий взаемозв'язок м1ж цими елементами морфологи кв1тки. Так, мЬк кольором i формою долей додаткового кола коеф1щент кореляци /г/ склав в середньому: 0,76; м1ж формою i величиною: 0,56, М1Ж величиною i кольором кв1тки: 0,48 тобто можна говорити про досить Tiaum взаемозв'язок.

Класифжащйна експрес - оцшка стерильних рослин за сиг-нальнимн ознаками kbitkh. Анал1зуючи комплекс морфотишв форм будови долей додаткового кола, нами розроблена класиф-жащя де, в першу чергу, потребно вщмггити наявшсть 3-х груп, що ч1тко водизняються м1ж собою: I - «пелюсткова»; II - «тичин-копод^бна»; III - «пистилощна». Даною класифнсащею можна користуватися при спрощеному шдход! до оцшки, використову-ючи 3-х бальну систему.

Для бшьш детального анализу необх1дно, на нашу думку, провести, в першу чергу, диференщащю I групи «пелюсткова», як найбшьш об'емноТ, що м1стить значне р1зноманггтя форм. Класифшащю дано! групи ми проводили за ознаками кольору, величини кв1тки, частота прояву з шшими сортотипами та под1б-шстю в будови Анашуючи за даними показниками, можна вщок-ремити наступш пщгрупи: 1 - «широкопелюсткова», переважно б!лого кольору i часто збшьшеного розм1ру; 2 - «вузькопелюст-кова», св1тле забарвлення, середнш, ¡нколи збшьшений розм!р квтси; 3 - «вузькопелюсткова-розачена», cBixne забарвлення, середнш розм1р; 4 - «ложковидно-розачена», середнШ, ¡нколи мал1 розм^ри кв1тки, жовте, жовто-зелене забарвлення.

Друга i третя також не однорщш по своему складу. В другш чггко простежуються 2-i шдгрупи: 1 -ша - «пелюстково-тичинко-подабна»; 2-га - «несправжньо-тичинковопод^бна». До III групи вщнесено 2-а морфотипи за однаковою формою будови основного кола i под1бшстю в забарвленш та po3Mipi. Звщси 1 -а пщгру-па - «др1бнопелюсткова»; 2-а шдгрупа - «багатостовичаста».

Таким чином, класифжащя за ознакою будови квггки набу-вае слщуючого вигляду /табл.1/.

Практичного 3Micrry дана класифжащя набувае в npoueci оц1нки окремих рослин та амей при створенш ЧС лшш, значно прискорюючи селекцшний процес, даючи змогу оцшювати сте-рильш cimI' за р1внем вар1абельност1 морфолопчних ознак.

Таблиця 1.

Класифшащя форм будови квггки стерильних рослин моркви типу петалоТд.

Групи Пщгрупи Схештнчне Наэва Вал

зображення Групи Пщгрупи По груш По ащгр уга

1 Широхппелюстюаа 8

2 яш Пелюспю- Вузысопедюсткова 7

3 /м ва Вузыоопелюсткова-розачеиа 6

4 Ложковидно-розсмека 5

п 5 Тичимш- Пелюстюьо-тичинкопвдйна 4

6 г под]бяа Несправжньо тнчннковотдобна 3

ш 7 Л /1 Писгшкно- Дрйнопедаосгкова 2

8 на Балггостовпчаста 1

АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЩАЛ ЧС-ЛШ1Й

Еколопчна М1нлив!сть параметр1в продуктивносп стерильних лшш в умовах Полкся Украши. За ознакою загальноТ \ то-варноТурожайносп за загальною 1 специф1чною адаптивною здат-шстю видшено лшй- 3408П к.613,3410 к.607,3363 к.611, яю мож-на використовувати як джерела на адаптнвшсть. Найвищ/ показ-ники селекцшноТ цшносп генотипу, гомеостатичносп, агроном-¡чно! стабильности за ознакою товарноУ врожайносэт мала л\шя 1238П к.602: СЦП - 2,29, НОМ - 0,1, Ав - 72,3%.

Гомеостатичшсть I агроном1чна стабшьшсть лшш при виро-щуванш у рЬних зонах Украши.Ощнюючи гомеостатичшсть стерильних лшш у р1зних зонах /Полкся 1 Лкостепу/ вирощування, використано принцип вивчення варповання величини врожаю коренеплод1в у поеднанш з продуктившстю 1 стабшьшстю. Ви-сокий коефвдент гомеостатичносп /вщношення врожайносп до коефшденту и вар1ацй/ забезпечили лшп 3346П к.б 10 - 25,0; 1238П к.602 - 14,5; 3414 к.661 - 15,0; 3363 к.61! - 15,5, як! мали також

високу агроном1Чну стабшьшсть - вщповщно 75,4; 67,9; 78,9; 77,2%.

РШЕНЬ ПРОЯВИ СТЕРИЛЬНОСП ЛППЙ, IX КОМБ1-НАЦШОЧ ЗДАТНОСП ТА ДОМ1НУВАННЯ ОСНОВНИХ ОЗНАК В СЕЛЕКЦЙ НА ГЕТЕРОЗИС

Ступшь прояву стерильносп та насшневоТ продуктивности лшш вивчався при вшьному запиленш Тх штучно ввдбраною по-пулящею ¡з сорту Нантська харшвська. Найвищу продуктивность вщм1чено у лшш 1238П к.380,1585 к.3821661П к.387 вщповщно: 8,5, 7,6, 9,1 г. Стерильшсть лшш загалом досить висока 1 знахо-дилась в межах вщ 87% у 690П к.383 до 98% у 1238П к.380. Досить стабшьну 1 високу стерильшсть показали лшп 1238 к.380 та 1585 к.382 вщповщно: 98, 94%, що забезпечуе високу пбридшсть насшня.

Р1веиь домшування основних господарсько-цшних ознак вка-зуе не тшьки на величину \ направления, а 1 дае можлив1сть про-анашзувати сш'ввщношення компонента м^нливосп. За товарного врожайшстю про гетерозисний ефект можна говорите лише у пбридах /1238ПхН.х./ Р, к.386, к.380, к.388, оскшьки ступшь домшування тут переважав одиницю - +1,3, +2,2, +1,2 вщповщно. У пбридав к.386 та к.388 висою показники за ознаками товарное™ \ маси одного коренеплода, тод! як у пбрида к.386 тут ступень домшування був вщ'емний /-0,6/. Найвицц показники сту-шня домшування за комплексом ознак у пбрида к.380 Р, /1238ПхН.х./: товарна урожайшсть +2,2, товаршсть +4,2, маса коренеплода + 4,8.

Комбшацшна здатшсть стерильних лшш визначалася при вшьному запиленш 1 топкроск Лш1я 1238П к.426 проявила високу ЗКЗI високу СКЗ, що дало змогу видшити н за щвю ознакою, як перспективний материнський компонент при створенш гете-розисного пбрида.

Таким чином за результатами дослщжень, видшено стериль-ну лшно 1238П, яка в умовах Пол1сся УкраТни мала висом показники гомеостатичност1 /НОМ-0,1/, селекцшноТ цшносп генотипу /СЦГ = 2,29/, стабшьност! /А5=72,3/1 високий вихщ пбридно-го насшня - до 8,5 г з одшеТ рослини. Стерильшсть лшп колива-лась вщ 87 до 100% залежно вщ умов вирощування.

Методика створення мЬклшшних пбридав на стерилыпй основ!. Отримати стерильну лшш використовуючи загальноприй-

ня-п метода можна при досить тривашй робой 10-12 роюв. Близь-ко 4-6 роюв займав процес ощнки лшш, тдб1р фертильного за-пилювача 1 конкурсне сортовипробування пбрида. Скоротити час I безпосередньо перейти до створення власних пбрщцв можна працюючи в сшвавторста, тобто використовуючи готов 1 сте-рильш лшп тих селекщонер!в I установ, що мають значш нароб-ки в цьму плат. Тобто можно отримати пбрид начинаючи з 16 року класично'1 схеми. При цьому встановлено Д1Я еколопчного гетерозису вщ залучення в схрещування батьювських компонента репродукованих в р1зних зонах.

Новий пбрид моркви Ранок Б,. При сортовипробуванш ге-терозисного пбрида Б, /1238П х Н.х./ в розсаднику конкурсного сортовипробування установлено, що по товаршй урожайности вш достов1рно перевищив стандарт на 22-24% /табл.2/.

Таблиия 2.

Продуктившсть I бюх1м1чний склад пбрида моркви Ранок Б, в розсаднику випробування.

атэ- лсга ГйрМР, УрожаЯнстк «Ла Товар* шстц% керля 1994-1995 рр7 Маса шревешиде г Серелся 19941996 рр.

Затащи Тоааряа 1994 1995 Ссрсааж Суя ре- чоажаа, % ТИП, иг%

1994 1995 Серед. 199» 1995 Серед.

75« КаЛСТО /стаиларт/ 275 214 244 188 17« из 75 111 98 104 14,7 13.6

380 Ранок <123П№х7. 31» 265 292 230 222 22« 77 150 127 13> 193 13,5

НСР„ 14,4 21 19

Пбрид Ранок Б, /1238ПхН.х./ забезпечив загальну уро-жайшсгь 265-319 ц/га / 214-275 ц/га у стандарта/, а товарну -вщпо-вщно 230-2221 178-188 ц/га. Середня маса коренеплоду пбрида становила 127-150 г I також перевищувала стандарт /98-111 г/. За вм1Стом сухоТ речовини у коренеплодах пбрид Ранок И, переви-щував Кал1Сто Б, на 4,8%, а за каротином був нар1вш.

За даними державного сортовипробування пбрид Ранок И, забезпечив урожайшсть 415 ц/га, з гарантованою прибавкою /вщносно сорту Вггамша 6/ - 15 ц/га. Пбрид внесено до державного Реестру сорт!в рослин Укра'ши на 1998 р1к. Одержано ав-торське свщоцтво № 527.

Новий пбрид Статус Р,. Вихщною материнською формою при створент цього пбрида була використана лшя 1585П, яка за роки дослщжень мала стерильшсть в межах 94%, що забезпечило високу пбридшсть насшня 1 вир1вняшсть продукцн. Пбрид Ста-

туе F, /1585ПхН.х./ за загальною урожайшетю перевищив стандарт на 37 ц/га /14,1%/ /табл.3/.

Таблиия 3.

Результаты сортовипробування пбрида Статус F,

Мота' jora rapifiF, УрояжвнюТк, в/п °Го««р- КЬса яореясплоА г Середве» 19951996 pp.

Змтпып Товарах 1995 1996 Седой Сухаре- човива, % Р-яро-тин, НТ'Л

1595 19» С«рм. 1995 1996 Серед

786 Улпсто Jcmmprí 178 347 »2 160 274 217 84 98 102 100 14.8 13.9

48! Спауе Л5851М1*/. 210 388 2» 187 334 2«! 87 101 112 106 18,1 19.7

1ЕР„ 18 32 25

Товарна врожайтсть в середньому становила 261 ц/га, що на 20% бшьше вщ стандарту товаршеть була бшьшою на 3% i маса коренеплоду на 6 г. Головним чинником видшення пбрида /1585ПхН.х./ F, було його прреважання над Кал1Сто F, за xímíhhhm складом коренеплодав. Вщсоток сухоУречовини у нього склав 18,1 проти 14,8 у стандарта i bmíct Р-каротину 19,7 мг% проти 13,9. Пбрид Статус F, у 1990 рощ переданий в державне сортовипробування.

МОДЕЛЮВАННЯ СЕЛЕКЩЙНОГО ПРОЦЕСУ ЗА РАХУНОК О ДЕРЖАНИЯ ЧОТОРЬОХ ЛППЙНИХ ПБРИДШ

Суттевим недолшом простих пбридш е ix низька насшнева продуктившеть через ¡нбредну дипреаю лшш. Одним з перспек-тивних cnoco6iB одержання високопродуктивних гетерозисних пбрцщв моркви е використання бази вже ¡снуючих гетерозисних

пбрИД1В, ТОбтО СТВОреННЯ ЧОТИрЬОХЛШШНИХ Г1брИД1В.

Генетико-статистична характеристика потенцшних можли-востей материнських лшш А - пбридав F, проводиась в двох зонах. За ознакою загальноТ i товарно\' врожайност1 видшилися пбриди Nelson F, /гомеостатичшсть 15,81, агроном»чна стабшьшсть 85,82%/ i Napoli F, при в1дпов1дних 19,23 i 84,18%/. Однак слщ зазначити, що ц! пбриди не мали високу середню врожайшеть /вщповщно 224±22 та 304134 ц/га/, але характери-зувалися стабшьшстю Ti проявления протягом двох рогав виро-щування. Максимальну товарну врожайн1сть за цей перюд сфор-мували г1бриди Bandor /470 ц/га/ i Fontana /479 ц/га/, однак вони мали низью показники гомеостатичносп - вщповщно 6,45 та 5,41

та найнижч1 показники arp0H0MÎ4H0Ï стабшьностс" - вщповщно 26,38 та 11,42%.

Наслщування ознак пбридав F, / Ftx С/. Для вщпрацювання методики створення складних пбрид!в на баз1 гетерозисних пбрид1в на станцй' було проведено скрещения гетерозисних пбрид1В Í3 адаптованим до мкцевих умов сортом Нанська харк-ÎBCbKa. Високу загальну комбшацшну здатшсть показали п'бри-ди Nogales F, i Bandor F,. Вони ж мають i bhcokí показники спе-циф1чно'1 комбшацшно\' здатносп. Високу i середню СКЗ у скре-щуванш з сортом Нантська харювська мали пбрид Navarre F,, та Joba F,.

Bhcokí показники специф1чно'{ комбшацШноТ здатност1 пбрид^в Bandor F, та Navarre F, пщтверджуються i результатами конкурсного сортовипробування кращих складних пбрид1в одержаних на ïx ochobí / табл. 4/.

Таблиця. 4.

Урожайность, товаршсть та маса одного коренеплода 4-х лшшних пбрищв /у середньому за 1996-1997 pp./.

№ Пбрид Урожайтсть, До кон- Товар-

ката- кг/м2 тролю, HlCTb,

лога Загальна Товарна % %

216 Калкто 2,88 2,08 100 72

126 Navarre хН.х. 3,15 2,57 124 82

131 Bangor хН.х. 3,64 3,05 147 84

НСР 05 0,27

Як бачимо, пбриду F, /Navarre х Н.х/ та F, /Bandor х Н.х./ переважали стандарт Калюто F, за комплексом господарсько-цшних ознак, показавши пщвищення урожайносп на 24 i 47%, товарносп на 10 i 12% вщповщно.

Проведен! дослщження вказують на перспективность створення гетерозисних пбрид1в на 6a3i вже ¡снуючих гетерозисних пбрид1в.

Використання гетерозисних пбридав в якосп джерела ЦЧС при створенш стерилышх лшш. Складна генетична природа ядер-но-цитоплазматично\" стерильносп моркви е головною причиною пошуку р13номаштних тдахадв до створення вихщних жшочих Л1н1й з ознаками чолов'шоТ стерильность Один i3 таких метод!в

запропонований селекщонерами НДЮГ -Б.В.Квасшковим i НЛ.Жидковой /1971/. Для одержання стерильних аналопв кра-щих сортов вони використовували вже в ¡доли зразки моркви з ознакою стерильность Перспективн1 лшн сорта Лосиноостровсь-ка 13, В1там1нна 6, НДЮГ 336 переведен! на петало'щну форму стерильносп шляхом насищуючих схрещувань.

За нашими доопдженнями серед амей на ochobI пбрида Bangor F, видшяються ЧС ciMri Ban. 174, Ban. 177, Ban. 184. Для них характерна висока урожайшсть, що перевищуе стандарт на 25, 17, 19% вщповщно i досить висока стерильность, особливо в Ban 174 - 95%. Серед групи амей на основ! Boston F,, кращими авд вважати Bos.7, Bos. 11, Bos. 15, Bos. 17. Особлшисть дано! групи в досить високш i стабшьнш стерильносп при пом1рних показ-никах продуктивность Видшено ам'ю Bos. 17 - урожайшсть 2,32 кг/м2, стерильшсть 100%.

Досить висока урожайшсть i стерильшсть властива i для с^мей Саг. 142 та Саг. 118.

ДЕЯК1ЗАСОБИ НАС1ННИЦТВА БАТЬКЕВСЬКИХ КОМПОНЕНТ1В ГЕТЕРОЗИСНИХ ПБР1Д1В Ефектившсть мапйтного обробку насшня. Передпоавний оброб1ток насшня град!ентним магштним полем ГрМП / CeperiHa М. Г., 1988/ е високоефективним еколопчно-чистим елементом технологи, направленим на покращення поивних якостей i збшьшення урожайности сшьськогосподарських рослин. Haiui дослщження проводились на стерильних лш1ях типу петалохд се-лекци НДЮГ: 1238П, 1585П i сорт Нантська харювська. В результат досягаеться значне пщвищення урожайности, товарности i маси коренеплоду. Так, на протяз! трьох рокш дослщжень, то-варна урожайшсть лшп" 1238П в середньому збшьшилась за ра-хунок оброб^тку ГрМП на 21%, товарность на 5% i маса коренеплоду на 11 г. Под1бн1 результати отримаш i на лшн 1585П: то-варна урожайшсть збшьшилась на 22% товартсть 4% i маса коренеплоду на 13 г. Дещо меньше вплинув обробггок ГрМП на сорт Нантська харивська - товарна урожайшсть збшьшилась на 16%, товаршсть на 2%, маса коренеплоду на 7 г.

Оптимальш строки та способи збирання насшня. Схема дос-лщу включала в себе обмолот при вологосп насшня 10-15% /контроль/ i обмолот та закладку на дозарювання при вологосп насшня 20-25,40-45, 50-55%.

До питания про строк збирання насшниюв потребно тдхо-дити в першу черту з анашзу конкретних юиматичних умов та стану насшниюв.

У роки несприятлимими кшматичними умовами, незадовшь-ним станом насшниюв/1992,1994,1995 роки/, обмолот насшниюв без попереднього дозарювання дав кращий результат, шж обмолот насшншав з дозарюванням у валках. При цьому опостор1га-дась менша заражешсть насшня, бшьша всхожесть та бшьша урожайшсть /табл.5/.

Таблиця 5.

Вплив р!зних способ1в збирання /без дозарювання таз дозарюванням/ на заражешсть мжрооргашзмами, всхож1сть та урожайшсть насшня

Кк Заражешсть насшня,% Всхохасть насшня, % Урожай насшня, кг/га

дос- варианта варианта варианта варианти варианти варианти

гад- без 3 без 3 без 3

жен- дозарю- дозарю- дозарю- дозарю- дозарю- дозарю-

ня вання ванням вання ванням вання ванням

1992 86,3 92,8 63 60 142 123

1993 79,7 70,0 55 67 171 210

1994 94,6 99,8 52 48 492 403

1995 97,1 99,4 51 47 146 120

Найкращим у щ роки виявився обмолот насшниюв без по-перднього дозарювання при вологости насиння 20-25%.

При сприятливих кл1матичних умовах, достатньому 1 р1вно-кпрному випаданню опад1'в, доброму розвитку насшншав морк-ви на час вбирания /1993 р1к/, кранн результата по зараженосп, всхожост! та урожайност! насшня отриман! при обмолотг насшниюв 1з попередшм дозарюванням у валках.

Найкращ! результата отримаш в1д закладання насшниюв на дозарювання при вологост1 насшня 25-20%.

По стосуеться видового складу м1'крооргаш'зм1'в, то, вш дещо змшюючись по рокам I вар1антам практично однаковий. I нема залежност! М1Ж заражешстю окремими видами 1 строками збирання чи всхожютю. 1з видшених гриб!в на протяз! вс^х роив дослщжень найбшьшу юлыасть складали гриби роду АЙгпапа 65-90% выеТ кшькоеп, особливе це: А. аНегпа1а, А. гасИсша, А. Штш, А. Ьгаэ^са.

В меншш Mipi вражали насшня моркви гриби роду Fusarium вщ 55 до 30%, Phoma /2-9%/, Acremonicem /2-25%/ та iHiui.

У вар1антах з високим р1внем зараженосп нижча всхожкть i навпаки у BapiaHTax з меншою заражешстю бшьша всхожкть. Особливе Hinco ця залежшсть проявилась у сприятливому роц1 з високими середшм р1внем зараженосп (1993 piK). При проведенш кореляцшного анал1зу встановлено коефвдент кореляцп мЛж по-казниками зараженосп та всхожютю нас1ннк. BiH вщповщае -0,42±0,24 за 4 роки дослщжень i -0,85±0,21 за 1993 piK дослщ-жень.

висновки

1. Особлив1стю ЧС рослин типу петалощ е значна гетеро-генн1сть за морфолопчними ознаками kbitkh, що вказуе на склад-ну генетичну природу цих ознак i вщсутшсть по них цшеспрямо-ваного добору. За формою будови пелюстав головного вшчика встановлено наявшсть п'яти морфотишв з частотою прояву вщ 1,7 до 83,7%. Додатков! пелюстки, що у тит петалощ е видозм!-нами тичинок, на_гпчують 18 морфотишв при частот! прояву вщ 0,6 до 15,8%.

2. М1ж ознаками кольору, форми долей додаткового вшчи-ка та величиною кв1тки ¡снуе тюний взаемозв'язок /колф - величина квггки, г= 0,48; форма долей додаткового вшчика -po3Mip квггки, г - 0,56, кол1р - форма долей, г = 0,76/.

3. Для проведения оцшки рослин за комплексом морфолоп-чних ознак кв1тки запропоновано класифпсащю петало'щноТ форми стерильности1 група «пелюсткова», пщгрупи: 1-а«широко-пелюсткова», 2-а «вузькопелюсткова», 3-а «вузькопелюсткова-розс1чсна», 4-а «ложковидно-розачена», II група «тичинкопод!-бна», групи 5-а «пелюстково-тичинкопод^бна», 6-а «несправж-ньо-тичинкопод1бна», III група «пистило'щна», пщгрупи: 7-а «др1бнопелюсткова», 8-а «багатостовпчаста».

4. При вивченш еколопчно/ мшливосп ознак продуктивности стерильних лшш, в якосп перв1сних джерел для створення гете-розисних пбрид1в видшено лшп 3408П, 3410П, 3363П штенсив-ного типу, як1 мають висом показники загальноУ та специфтюТ адаптивности в умовах Полюся Украши у поеднанш з високою стабшьшстю i продуктившспо. До гомеостатичних лшш з високим показником селекщйно! цшносп генотипу i агроном1чно\'

стабшьносп вщнесено лшн 1238П, 3421П, 3364П.

5. Прискорення селекцшного процесу можливе при безпосе-редньому переход! до етапу створення гетерозисних пбрид^в з залученням лшшного материалу ¡нших наукових установ, що мають значш наробки в цьому плат.

При схрещуванш лшш 1238П та 1585П, вццбраних за результатами оцшки стерильност!, насшнево! продуктивносп та комб-шацшноУ здатносп з специально побраним батыавськими формами сорту Нантська харшвська, отримано пбриди Ранок F, / 1238П х Н.х./ та Статус F, /1555П х Н.х./. HoBi пбриди в перюд випробування перевищили стандарт Кашсто F, за урожайшстю на 22-24%, а середня маса коренеплоду складае 157 i 144 г. Пбрид Ранок F, - внесено до державного Реестру сортш рослин Украши на 1998 piK, пбрид Статус F, - знаходиться в держсортовипро-буванш.

6. Встановлено високу ефектившсть отримання нових форм моркви на 6a3i вже ¡снуючих гетерозисних пбридав F,, що дае змогу пщвищити р1вень економ1Чно\" ефективносп ïx насшницт-ва та прискорити селекцшний процес.

В результат еколопчного випробування з використанням генетико-статистичних метод!в оцшки в якосп материнських компонент1в виявлено пбриди Bangor F,, Navarre F,. Ha ïx основ! одержано 4-х лшшш пбриди з високими показниками продуктивное^ та р1внем вар1абельност! ознак, що вщповщае стандарту. Даш дослщження евщчать про перспектившсть даного способу ©держания гетерозисних пбрид1в моркви.

7. На баз1З-хлшшних пбрадцв створено рядщнних ЧС Ымей Ban. 174, Bos.22, Car. 142, Car.l 18 з високими показниками продуктивности та стерильности типу петалощ.

8. Зниження соб1вартост1 насшня гетерозисних пбридав можливе за рахунок нових метод1в насшництва, таких як обробтж град!ентним магштним полем насшня батьювських компонента. В результат! цього досягаеться збшьшення р1вня урожайности коренеплод!в на 16-22%, товарносп на 4-5% та маси коренепло-дана 9-13.

9. Схож1сть насшня моркви в значит cipi залежить вщ piBM зараженосп його мшроргашзмами. При вивченш впливу строшв збирання насшня моркви на його заражешеть нами встановлено коефщ!ент кореляци цих показншав, вш становить -0,42±0,24.

10. У роки з несприятливими кгнматичними умовами та не-

задовшьним станом насшниюв обмолот без попереднього доза-рювання дав крапц результата по зараженосп, схожосгп та уро-жайност1 насшня пор1вняш з обмолотом теля дозарювання насшншав у валках. Найкращим строкой обмолоту в таю роки е обмолот без дозарювання при вологосп насшня 25-20%.

При сприятливих ктматичних умовах 1 доброму розвитку насшниюв на час збирання, краиц результати отримаш при обмолот! насшниюв з попередшм дозарюванням у валках. Найк-рапц результати отримаш вщ закладки насшниюв на дозарювання при вологост1 нас1ння 25-20%.

ПРОПОЗИЦЙ ВИРОБНИЦТВУ

1. При створенш ЧС лшш моркви пропонуеться користува-тись Класифжащею типу петало'щ, розробленою з врахуванням взаемозв'язку ознак квитки 1 яка включае 3 групи 1* 8 шдгруп.

2. Для широкого впровадження в сшьськогосподарське ви-робництво рекомендуються нов! пбриди моркви Ранок Б, та Статус Б,, що мають висок! показники урожайносп, товарносп та якосп продукцн, адаптован1 до умов вирощування Укра'ши при мехашзованш технологи.

3. Проводнти оброб!Ток насшня батыавських компонентов гетерозисних г!брид1в моркви град1ентним мапнтним полем з метою пщвищення урожайносп та товарносп коренеплод1в

4. При сприятливих кшматичних умовах 1 доброму розвитку насшншав на час збирання рекомендуемо проводити дозарювання насшнишв у валках при вологосп насшня зонтиюв пер-шого порядку 25-20%. У роки з несприятливими кшматичними умовами та незадовшьним станом насшншав на час збирання проводити обмолот без дозарювання при вологосп насшня зон-тиюв першого порядку 25-20%.

СПИСОК ПРАЦЬ, опублжованих по тем1 дисертаци

1. Горова Т.К., Жидкова Н.1., Кривець Д.О. Ощнка стериль-них лшш моркви столовоУ за адаптивною здатшетю I стабшьш-стю врожайносп на Полка Укра'ши // Овоч1вництво 1 баштан-ництво. -Кшв, 1996. - №41. - С.28-31.

2. Горова Т.К., Кривець Д.О. Характер I напрямки кореляц-шних зв'язмв м1ж ознаками моркви // Тези допов. М1жнародн.-конфер. «Селекщя овочевих 1 баштанних культур на гетерозис» -

Харюв, 1996. -С. 18-19.

3. Горова Т.К., Кривець Д.О. Вихщш материнсыа форми для створення гетерозисних пбридав Р, моркви столово!7/Овоч1вниц-тво 1 баштанництво. -Кшв, 1997. - № 42. - С.95-96.

4. Кривець Д.О. Морфолопчш особливосп та характер на-слщування ознак квгеки стерильних рослин /УНауков1 пращ по овоч1вництву 1 баштанництву. - Харюв, 1997. -Т.1. - С.227-232

5. Кривець Д.О. Новий пбрид моркви Ранок Б, //Науков! пращ' по овоч1вництву \ баштанництву. - Харюв, 1997. - Т. II. -С.302-304.

АНОТАЦ1Я

Кривець Д.О. Селекщя I насшництво гетерезисних пбрид!в моркви на стерильнш основ1. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спещальшстю 06.701.05 - селекщя 1 насшництво. - Гнститут овоч1'вництва 1 баштанництаа УААН, Харюв. 1998.

Дисертащю присвячено питаниям по вщпрацюванню та удос-коналеннвд метод1в створення гетерозисних пбрщцв моркви на баз1 лшш та г!брид1в Б,. Встановлено прояви мшливосп морфо-лопчних ознак квитки стерильних рослин, проведена оцшка 1 видшено материнсью лшй' за стабшьшстю та адаптившстю до умов вирощування, наТх основ! створено нов1 пбриди Ранок Б,, Статус Б,. Вщпрацьовано елементи насшництва гетерозисних пбрид1В.

Ключов1 слова: селекщя, гетерозисний пбрид, стерильшсть, мшлив1сть, лшх, стабшьшсть, насшництво.

Кривець Д.О. Селекция и семеноводство гетерозисных гибридов моркови на стерильной основе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. - селекция и семеноводство. - Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Харьков,1998.

Диссертация посвящена вопросам отработки и усовершенствованию методов создания гетерозисних гибридов моркови на базе линий и гибридов Р,. Установлено проявления изменчивости морфологических признаков цветков стерильних расте-

ний, проведена оценка и выделены материнские линий за стабильностью и адаптивностью к условиям возделывания, на их основе созданы новые гибриды Ранок F,, Статус F(. Отработано еле-менты семеноводства гетерозионных гибридов.

Ключевые слова: селекция, гетерозысный гибрид, стерильность, изменчивость, линия, стабильность, семеноводство.

Krivets D.O. Breeding and seed growing heterosic hubrids of carrots on the special basis - munuscript.

The thesis for a candidates degree of agricultural sciences by speciality 06.01.05 - breeding and seed growing - Institute of Vegetable and Melon growing UAAN, Kharkiv, 1998.

Thesis is devoted to the problem of working out and improving methods of heterosic hybrids creation on the basis of lines and hybrids F,. It is ascertuined a display of changeability morphological signs of blossom of sterile plants, valued and picked out maternal lines with the stable signs of adaptability to the conditions of growing. On this basis new hybrids Ranok Fp Status F, are created. Elements of seed growing of heterosic hybrids are worked out.

Key words: breeding, heterosic, hybrids, sterility, chageability, line, stability, seed growing.

ГОдписано до друку 18.05.98. Об'ем 1 друк. арк. Форм. 60x80 1/16. Друк офсетний. Обсяг 100 прим. 252601, м. Кшв, вул. Пирогова, 9