Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Реактивность системы дыхания юных спортсменов в процессе возрастного развития и специализированной тренировки

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Реактивность системы дыхания юных спортсменов в процессе возрастного развития и специализированной тренировки"

КШВСЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ г ¡мет ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОГДАНОВИЧ Лариса Влади слав ¡в на

, УДК 612.2-053.2+613.72-053.2

РЕАКТИВН1СТБ СИСТЕМИ ДИХАННЯ ЮНИХ СПОРТСМЕН1В В ПРОЦЕС1 В1КОВОГО РОЗВИТКУ ТА СПЕЩАЛВОВАНОГО

ТРЕНУВАННЯ

03.00.13 - ф^зюлопя людини 1 тварин

Автореферат дисертацп на здобуггя наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Кшв - 2000

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Нацюнальному ушверситеп ф1зичного виховання i спорту Украши Державного ком^ету молодежно!' полггики, спорту та туризму

Науковий ксршник:

Заслужений пхяч науки i тсхшки Украши, доктор бюлопчпих наук, професор, М1ЩЕНКО Biicrop Серпйович Державний науково-дослщний шститут ф13Ично\ культури, головний науковий ствробггаик

Офщшт опоненти:

доктор бюлогччних наук, професор ГОРГО Юрш Павлович, Нацюнальний ушверситет lMeni Тараса Шевченка, завщувач лабораторп фЫолопчноТ юбернетики та психоф1зюдогп

доктор медичних наук, професор СЕРЕДЕНКО Михаиле Михайлович,

1нститут ф13юлогп ¡м.О.О.Богомольця HAH Укра1ни, завщувач в1ддшу по вивченнго гшоксичних сташв

Провцша установа:

Нацюнальний медичний ушверситет ¡м.О.О.Богомольця МОЗ Украши, кафедра нормально? ф^зюлогп, м.Кш'в

Захист вщбудетъся р. о /^^годиш на

засщанш спешал1зоваш1 вчено1 ради Д 26.001.38 при Кшвському нацюнальному ушверситет! iM.Tapaca Шевченка (01033, м.Кшв, вул.Володимирська,64, бioлoriчний факультет, аудиторш

3 дисертащею можна озиайомитись у б1блютец1 Кшвського нащ'онального ушверситету ¡м.Тараса Шевченка (01033, м.Кшв, вул.Володимирська, 58)

Автореферат роз!сланий «__»_2000 р.

Вчений секретар спещал!зовано1 вченоТ ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. В понятгя реактивносп включаеться здаггшсть оргашзму сприймати змши навколишнього середовшца, та модифшувати власний стан i3 збереженням вцшосно1 стабшъносп внутршнього середовшца. Мехашзми адекватно? реакци на навантаження формуються в nponeci довгостроково! адаптаци на 6a3i еволюцшно детермшованих адаптивних реакцш (Адо А.Д.,1987; Сиротинин H.H., 1981).

Адаптащя - термш, що описуе одну з форм отташацц в систем! людина-середовшце. Ф1зюлопчна адаптащя виражаеться у 3MiHi чутливосп конкретних систем до короткострокових змш навколишнього середовища. Завершениям процесу адаптацп е формування системного структурного слщу, який виражаеться в акгаваци синтезу нуклешових кислот та бшюв у кштинах, що вщповщають за адаптацию систем (Анохин П.К.,1978; Виницкая P.C.,1987; Меерсон Ф.3.,1988; Сиротинин Н.Н.Д981).

Щ процеси мають загальш та щщшдуальш риси. Пошук найбшыд жорстко генетично детермшованих ознак, що вщображають ф1'зюлопчну реакгившсть i -псно пов'язану з нею здатшсть адаптуватися до змш внутрппнього та зовшшнього середовища, е одним з найщкавшшх та складних напрямюв у вивчешп ф1зюлогп людини. Лише поодиною публшацп присвячеш юльюснш оцшщ рол1, яку вццграють фактори середовища та спадковосп у м1жшдив1'дуальних мехашзмах ф1зюлопчно'1 . адаптаци.

Спортивна даяльшсть сприяе вирипенню комплексу питань, пов'язаних з Teopiero адаптаци, здоров'я, онтогенезу та попгукш критерив професйтого вщбору. Ii можна розглядата як модель умов юнування оргашзму, що швидко змшюються, за яких дихальна та серцево-судинна системи несугь основне навантаження (Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г., 1988). А спортсмешв - шдивщуумами, якз можуть найбшып повно реагазувати генетичш можливосп пщ даею середи. Особливе значения мае вивчення ф1зюлопчно! реакгивносп системи дихання та ii змш в nponeci вжового розвитку людини. Довгостроков1 спостереження за сталим контингентом юних ociö з метою спостереження за шдивщуальними ф13юлопчними показниками на piBHi р1зних систем оргашзму поодиною, вимагають солщкл матер1ально! бази та професшно!' шдготовки. Тому дане дослвдження е внеском в пракгичний та теоретичний доробок в цьому напрямку.

Одним з науково-обгруптованих шдходав до вирнпення завдання шдвшцення фкично! працездатносп людини е тдвшцення резистентносп оргашзму до змш газового середовшца, а саме до гшоксц та гшеркапни (Агаджанян H.A., 1982; Бреслав И.С., Исаев Г.Г., 1981; Мищенко B.C., 1984). Однак конкретних кшьгасних даних про мехашзми регуляцй функцц

-г-

дихання та резервах и потужносп зам ало. Встановлеш факта зниження чутливосп системи дихання до СО2 теля тривалого ф1зичного навантаження (Мцценко B.C., 1984) не дозволяють однозначно вцдаовкти на питания, чи пов'язаш встановлеш залежносп з шдиввдуалышми генетичними здатностями, або ж вони стають набуп в процеа тренування. Спроби вирнпити щ питания представлет дат.

Зв'язок роботп з науковими програмами, планами, темами. Робота була виконана за завданням кер!вництва на 6a3i Центру спортивного вщбору Нацюнального ушверситету ф^зичного виховання i спорту Украши по тем1 N13/1995 Науково-дослщного сектору «Научное обоснование постоянно действующего отбора перспективных спортсменов в УССР».

Мета та задач! дослщження. Вивчити особливосп реактивноетт системи дихання в процеа в1кового розвитку людини при адаптаци до напружено! м'язово! даяльносп i на щй ocHOBi встановита критерц опттнзацп процесу ф1зичного тренування та спортивного ор1ентування дгсей тагадлтов.

1. Вивчити особливосп реактивносп системи дихання на гшеркапшчний стимул у юних спортсмешв та нетренованих ддтей i шдлтов.

2. Дата характеристику змш реактивносп системи дихання штей та тдлггав в nponeci вкового розвитку та адаптаци до ф1зичних навантажень (довгостроков1 спостереження).

3. Дата характеристику статевих вщмшностсй та шдивщуальних особливостей фгаолопчно! реактивносп системи дихання юних спортсмешв.

4. Видшига особливосп критерив опттайзацн процесу адаптаци до напруженого ф1зичного тренування та критерц спортивно! opieinaioi.

Наукова новизна одержаних результате. Встановлено, що реактившеть системи дихання юних спортсмешв 12-18 роюв до пперкалшчного подразника е досить сталою величиною, за якою можна конкретну особу вщнести до типу реагування "спринтер", "стайер" та "середам тип" ("мшет"). Мають мкце змши венталягорно! вщповци на гшеркапнш, пов'язаш з впливом високих ф1зичних навантажень тренувальних занять. Характер таких змш може служите за критерш отишзацп шдив1дуального процесу ф1зичного тренування.

Розроблена математична модель реактивносп системи дихання у вщповщь на гшеркашпчний стимул.

Вперше встановлено, що вентиляторна чуппшеть до гшеркапни у д1вчат-спортсменок залежить вщ фаз овар1ально-менструального циклу (ОМЦ).

Практичне значения одержаних результата. Сшвставлення даних ф1зюлопчно! реактивносп системи дихання спортсмешв на пперкапнио ¡з спортивними результатами може стати за основу контролю за станом !х здоров'я та процесом адаптаци до спортивних навантажень. Отримаш характеристики можуть бути використаш для створення ¡ндивщуалыгого

графку ф1зичних навантажень для давчат-спортсменок з урахуванням 1х фiзioлoriчнoгo стану в р1зш фази ОМЦ та запоб1'гти негативному впливов1 тренування на зростаючий оргашзм юних спортсмешв.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульоваш мета та завдання даного дослщження, проведет анатз науково! лп-ератури з проблеми, фiзioлoriчнi та психофЫолопчш тести, первинна обробка матер1ал1в, статистична обробка результата.

Самостийно виконаш та оформлен! огляд лггератури та роздали власних дослщжень, анализ та узагальнення результата досииджень.

Апробацш результате дисертацц. Отримат результата були представлет на заеданиях кафедри ф1зюлоги, кафедри теори спорту Ктвського державного ¡нституту ф1зично! культури (тепер Нацюналышй у1аверситет ф1зичного виховання 1 спорту Украши, НУФВЮУ), на XIII Всесоюзнш практичнш конференцй "Управление тренировочным процессом на основе учета индивидуальных особенностей юных спортсменов" в м.Харков! (1991 р.) та на Ушверситетських наукових конференциях.

Публ1кадн. Результата дисертацп були опублгковаш в 4 статтях в журналах, рекомендованих ВАК Украши, 3 тезах доповщей вiтчизняниx науково-пракгичних конференщй та 1 методичних рекомендащях.

Структура дисертацГь Дисертащя викладена на 152 сторшках друкованого тексту i складаеться ¡з в ступу, огляду лггератури, роздш!в: объект та методи дослщження, результата власних дослщжень (с1м тдроздшв); анатзу результата дослщження та висновгав.

У робоп 35 таблиць, 15 рисунюв. До б1блюграф1чного вказ1вника входять 168 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Об'ект та методи дослщжень

3 метою дослщження шдивщуальних особливостей реактивносп та адалтацшних можливостей людини вивчалися реакцц системи дихання, кровообпу, показники кисень-транспортно! функцц кров1 та деяю психоф1зюлопчш показники.

Суб'ектом дослщження стали спортсмени обох статей вщ 12 до 18 роюв циюпчних вид1в спорту з центру спортивного вщбору при КД1ФЮС (ниш НУФВ1СУ) та учш середшх шкш м.Киева.

За подразнюкга фактори були використаш гостра гшеркапшя та дозоване ф1зичне навантаження.

Гостру пперкапшю створювали за методом зворотнього диха1шя у замкнений проспр (Бреслав И.С. та ш.,1981; Мишенко В.С.,1984; ШПоп К.е1 а1., 1989). Похщна газова сумш - 40% кисню в азотт без фшьтру поглинання С02. Дихальга об'еми рееструвалися за допомогою прилад1в "Метатест-1"

(м.Кшв) та волюметра (ZEIB Combinot DDR, Кймеччииа). Яюсний склад альвеолярного повггря був анатзований на приладах мас-спекгрометр МХ-6202 (м.Суми) та газоанатзатор1 ф1рми "Бекман"(США) або капнограф1 (Даны).

Стан серцево-судинно! системи дослщжувався за допомогою реоплетамографа ОП-1 (Гуревич С.М.,1967) та комплексу реографи на даагностичшй установщ "Медана" (Кшв, в/о"Квант"), що апробована в Центр1 спортивного вадбору при Кшвському шституп ф1зично1 культури та спорту. Артер1альний тиск вишрювався за методикою Короткова.

Дозування ф1зичного навантаження створювалося на велоергометр! ВЕ-02 (Преварский Б.В. та íh.,1985).

Психоф1зюлопчш методи застосовувалися за рекомендащями Макаренка М.В.,1987.

Статистичну обробку цифрових даних проводили за методом Ст'юдента.

Результата дослщження та ix обговорення

Теоретичною передпосилкою для дослщжень стало у явления про можливу вщмшну реакгившеть системи дихання у oci6, ям професшно займалися видами спорту, що вимагають р1зного ступеня ф1зичного напруження.

Проведения дисперсшного анал1зу чутливосп до гшеркапни у oci6 одного вису та ступеня тренованосп дозволило роздшити, з лопчних MÍpKyBaHb, випадково ввдбраних спортсмешв на дв1 групи. Першу склали спортсмени з пщвшценою вентиляторною вщповщдю, а другу - Í3 зниженою. Достов1рна розб1жшсгь мЬк показниками дих двох груп встановлена в похщному píbhí РАСОг, píbhí ф1зично! працездатносп при виконанш тесту PWCito (визначення фгзично'1 працездатносп при виконанш тесту на вeлoepгoмeтpi до досягненш ЧСС 170 удар1в на хвилину) та максимальному темга (S2) зростання легенево! вентиляцц (Ve) при високих pÍBiiax (7-8 кПа СОг) вуглекислого газу в альвеолярному noBnpi (РАСО2) (результата rinepKanHÍ4HHx теспв були розраховаш за методом лишшо-вщр13ково1 апроксимаци) (табл.1).

80 % спортсмешв з високою вентиляторною вцщовщдю на пперкапнда, що були вщнесеш до групи реагування "спринтери", спешал1зувалися у розвиненш швидюсних якостей, а 70 % з групи "стайер1в" - займалися видами спорту, що вимагае витривалоеп (веслування, плавания). Тобто, виявили, що характеристика вентиляторно! вщповщ на пперкапнто придатна для opiemyBaHHH юних спортсмешв на певний вид flianbHocri.

Подалыш дослщження в цьому напрямку довели шдивщуалышй характер вентиляторно! вщповцц у спортсмешв на гшеркапнио. Встановлено, що для отримання надшних результата пперкапшчного тесту у спортсмешв 15-16 роив достатньо провести досладження дв1ч1, а у 12-13-р1чних 4-5 pa3iB. Реактавшсть системи дихання найвижча в цьому вковому даапазош..

Жоден з параметр ¿в показниюв зовншшього дихання в сташ спокою ("steady state") не мав доспшрно! р^знищ в трупах "спринтеров" та "стайерш" i не Mir стати за прогностичний критерш.

Таблиця 1

Результата газоанал1зу за методом пперкапшчного тесту у випадково

вщбраних спортсмешв

ПАРАМЕТРИ "СПРИНТЕРИ" М+т "СТАЙСРИ" М±т Р (п=40)

РлС02 почат. кПа 4.08± 0.19* 4.46±0.13 <0.02

РАС02 максимальне 6.69±0.38 7.72±0.43 >0.05

Ve лххв~'хкг1 маси, почапсовий pieeHb 0.211±0.01 0.20210.01 <0.05

VE максимальна 0.850±0.04 0.984+0.05 <0.05

PWCno, кГм хв~'хкг~' 15.08±0.98* 21.4±2.0 <0.01

t max, хв 8.22±1.07 9.94+0.82 <0.05

Si млххв^хкг"1 , прискорення на початку тесту 136.7±30.7 151.1±21.9 <0.05

S2 млххв'хкг' прискорення в iciimi тесту 828±99.3* 543.8±65.3 <0.02

Примаки: * - рйниця м1ж показниками доспшрна;

S, млххв"1хкг1 - показник реакгавносп системи дихання.

При aHani3i результат пперкапшчного тесту ми стикнулися з труднощами апроксимацй за допомогою гснуючих математичних моделей експериментально отриманих точок. Кшыасна реакщя на пперкапшчний стимул заснована на уявленш достднигав, що в даапазош 30-70 мм рт.ст. -3.99-9.31 кПа СОг легенева вентилящя (Ve) змшюеться майже лшшно (Бреслав И.С., Глебовский В.Д., 1981; Мищенко B.C.,1984; Dahan Albert et al., 1990). В цьому даапазош залежшсть вентиляцн вщ парщального таску СОг описують прямою Ve=S х (РСО2 - В), де S- вентиляторна чутливють апарату регуляцп дихання до гшеркапнп (нахил графжу до sici абсцис), В -nopir гшеркапшчно! стимуляцп, або теоретична точка апное. При застосуванш методу зворотнього дихання в умовах ппероксп нижня частина криво! Ун/РСОг утворюе перелом, який називаютъ "собачою лапою", або

"хокейною клюшкою" (Сшшп^ат Б. 1С., 1964) { тому шода автори застосовують лoгapифмiчнy криву для опису зал ежи осп У^/рСОг. А Березовский В.А., Серебровская Т.В.,1987,1988 - метод вщр1зково-лшшно1 апроксимащ!.

В наших дослщженнях шсля спроби використання р!зних математичних залежностей при описуванш експериментальних точок ми дшшли висновку, що найбшып близько для ще! мети шдходить експоненцШна залежшсть Ур=А х ехр(ВхР). Де Уе - вентиляция, Р -концентращя СОг в сумши, А та В - коефкценти р1вняння.

При застосуванш ще! модел1 описуеться центральна частина процесу, в яку наявшстъ инцевих та початкових точок може внести певне викривлення, тому перед розрахунком коефшзента piвняння щ точки були вщкинут! Це можна зробити з лопчних м1ркувань (вщкинути експериментальш точки до початку зростання вентиляци), або при використанш математичного прийому змши коефвденпв шсля чергового етапу оптим1зацп.

Для характеристики стану реактивносп системи дихання особи були використаш модельш значения аргументу: мппмальне початкове, максимальне значения РдСОг та середне м1ж ними значения для розрахунюв модельних значень функци (вентиляцш) та и похщно! Б (прир1ст вентиляци). В наших дослщженнях ми вважали за дощльне дослщити показники Б! (мл х хв"'х кг'х кПа СО2'1) - показник мшмального приросту вентиляци на початку тестування, вщповщае початку ди стимулу; та Бг - показник максимально можливого для особи прискорення процесу зростання вентиляци при досягнешп максимально можливого р1вня парщалыюго тиску вуглекислого газу в альвеолярному повпр1.

Шсля формашзацп результата гшсркапшчного тесту за власною математичного моделлю (Богданович Л.В., Погребняк С.Г., Кулешова Т.М., 1994) були розраховаш характеристики зовшпшього дихання спортсмешв з урахованням вшу, статт та спортивно! ор1ентаци.

Було встановлено, що характеристики зовншшього дихання мають певш вшта залежносп. Пщ час ф13юлопчного зростання на фош спортивних навантажень поширюються можливосп особи накопичення в оргашз!\п вуглекислого газу, що знаходить вщображення у збшыпенш рвниш М1ж почапсовим та максимальним р1внем РдСОг. Як показали дослщження, зростання дихального об'ему у юних оиб вщбуваеться з 13 до 16-17 роив, що пов'язане ¡з розвитком грудно! кштини. У веслувальнигав збшьшення об'ему вентиляци легешв за рахунок дихального об'ему вщбуваеться до 20 роив (результат сери обстежень високо кватфшованих спортсмешв).

Вплив стат1 на показники зовшшнього дихання виражений у д1вчат в бшын широких межах зростання показника РАС02 вщ похщного до максимального р1вня. Юнаки мали бшьш широкий даапазон зростання дихального об'ему. В 13-14 роив зростання параметру РАС02 у девчат

(приргст показника парщального тиску СОг)становило 3.2 кПа, а в хлопчиюв

- 2.6; в 15-16 роюв - 3.8 та 3.2 кПа вадповщно. Зростаыня вентиляцй у дочат 13-14 роюв становило 597.7, а в 15-16 роив - 427.8 мл, а в хлопщв вщповщно 681.7 та 561.7 мл.

Показники реактивносп системи дихання у давчат-спортсменок нииоп, шж у юнаюв. Показник 82 - максимального прискорення процесу випиляцй

- у дачат був в межах 208.9±18.2 - 383.4±22.2, а в юнаюв - 328.1±52.6 -587.5±76.9 мл х хв"1 х кг"1 х кПа СО2"1.

3 власних дослщжень ми зробили висновок, що представники р1зно1 спортивно! спещал1зацц мають доешь вщмшш показники зовшшнього дихання. Наприклад, заняггя ковзанами на шорт-треку та веслуванням призводить до найбшып помггних змш в параметрах зовшшнього дихання РАС02 (вщ 4.5±0.1 до 7.9±0.2 кПа - у ковзаняр^в; вщ 5.3±0.6 до 8.5±0.3 -веслувальниюв та УЕ (вщ 116.4±29.5 до 1037.9±105.8 та вщ 168.0±9.4 до 786.0±72.5 мл вщповщно). А представники спортсмешв-плавщв мали найнижч1 показники реактивносп системи дихання (вш 86.3±13.7 до 190.9±25.2 мл х хв"! х кг'1 х кПа СО2"1) та показники зовшшнього дихання (меж1 зростшшя парщального тиску СОг в альвеолярному повпр( 2.6-3.6 кПа, а дихального об'ему 270.1-311.4 мл). Але встановити, чи е щ зaкoнoмipнocтi впливом спортивного тренування, або результатом розвитку природних особливостей системи дихання особи, що ним займаеться, нам не вдалося.

Серед найбшып численних груп ковзаняр1в та веслувальниюв нам вдалося отримати щкав1 результата (табл.2,3).

Таблиця 2

Розподшення груп спортсмешв-ковзаняр^в з певним типом вентиляторно! вщповщ на гшеркашшо в залежносп вщ впсу

(у вщсотках)

Групи 12 13-14 15-18

спорсмешв роюв, % роюв,% роюв,%

"спринтери" 25.0 7.6 7.6

"мксти" 58.0 69.0 46.4

"стайери" 17.0 15.4 46.0

У вшовш груш 12 роюв вщсоток представниюв групи "спринтер1в" найвищий 25-33 %. В 13-14 роюв зростае вщсоток в групах "мкспв"("ссреднш тип") до 64-69 % (показник реактивносп Бг > 300 мл х хв"1 х кг1 х кПа СО2"1) та "сгайер1в" до 15.4-27.0 % (Б2 -150-250 мл х хв"1 х кг"1 х кПа СО2"1). При досягненш юнацького в1ку вщсотки представниюв з пом1рною та низькою ф1зюлопчною реактившстю на гшеркапшю майже piвнi, 46.4-46.0 % серед ковзанярЬ та 45.0-55.0 % -серед веслувальниюв.

Вщсоток фупи"спринтер1в" зменшуеться або, навггь, зникае (табл.3). Що може свщчити на користь думки, що висока реактившсть системи дихання е небажаною рисою для представшпав деяких спортивних спещальностей.

Таблиця 3

Розподшення труп спортсмешв-веслувальнигав з певним типом вентиляторно!' вщповцй на пперкапшю в залежносп вщ вшу (у вщсотках)

Групи 12 13-14 15-18

спортсмешв роюв, % роюв,% роюв,%

"спринтери" 33.0 9.0 -

"мксти" 58.0 64.0 55.0

"стайери" 8.0 27.0 45.0

Головною особливкгпо ф1зюлопчно1 реактивности системи дихання у жшок е iï залежшсть вщ впливу овар1альних гормошв (Charles Ed.,1997, Davies Brain N. et al., 1991, Dutton К., 1989). При даному дослщженш реактивносп системи дихання д1вчата були обстежеш у pi3Hi фази овар1ально-менструального циклу (ОМЦ), оскшьки термш проведения дослщжень не узгоджувався заздалепдь, а залежав вщ домовленосп з тренером та графша спортивних тренувань (табл.4).

Таблиця 4

Вентиляторна реакщя на пперкапшю у ковзанярок в pi3Hi фази овар1ально-менструалыюго циклу

Спортсмен- Швидк1сть вентиляторноТ вшповщ! на пперкапшю

ка, Sj , млххв 'хкг 'хкПа СОг1

(фаза ОМЦ) мшшальна максимальна середня

13 роюв 14 роюв 13 роюв 14 роюв 13 роюв 14 роюв

1-а (П-Ш) 80.4 101.7 380.7 366.1 175.0 193.0

2-а (П-1П) 108.8 78.0 265.9 325.1 170.1 159.2

3-я (III-IY) 51.9 86.2 373.1 356.4 139.2 175.3

4-а (Ш-IY) 43.0 - 202.5 - 93.3 -

5-а (Ш-IY) 70.8 80.5 390.0 391.3 181.6 175.2

6-а (П-IY) 57.6 56.8 232.8 186.9 99.6 127.7

Незважаючи на лабшьшстъ значень, реакгивносп цей показник лишався досить надшним тестом при визначенш спортивно! ор1ентаци, оскшьки коливання його не виходили за меж1 норми певного типу вентиляторно! вщповда, а саме "стайера" та "мкста". Серед давчат-спортсменок не знайдено жодно!, яка мала показник найвгацого приросту вентиляцп Б2> 400 мл х хв"1 х кг"1 х кПа ССЬ"1 , характерного для типу "спринтера".

2000 п

1000

Рис. .1 Динампса показншав завшшнього дихання на протяз! ОМ Ц спортсменки (на граф!ках 2,3,4 подаш похщш та к;нц;ш" значения РлСОг частота дихання та дихального об'гму)

Вивчення групових показниюв лишало поза увагою не менш цшш характеристики шдивщуально! змши чутливосп на протяз1 фаз ОМЦ. Тому бшып вагомими можна вважати результата спостереження за одшею спортсменкою, яка мала змогу тренуватися та виконувати гшеркапшчний тест на протяз1 двох м1сящв щодня. Встановлення фаз ОМЦ (I-менструальна, П-постменструальна, Ш-овуляторна, IV-постовуляторна, V-передменструалъна) (Шахлша Л.Г., Радзиевский А.Р., 1990) в наших дослщженнях проводилося за методом втопрювання базально! температури . ÏÏ шдвищення на 0.3-0.6 градуси Цельсио свщчило про настання фази овуляцц (прогестерон, що видоляеться в цей час, е терморегулятором та доказом настання фази овуляцй).

Коливання максимально! чутливосп до гшеркапш! були в межах вщ 115 до 190 мл х хв'1 х кг"1 х кПа СО2"1 . В середньому показник становив 152.5+37.5 мл х хв"1 х кг'1 х кПа СО2"1 i не виходив за меш певного типу вентиляторно! вщповцй на гшеркашпю, типу "стайера".

Пщвшцення максимально! швидкосп зростання вентиляцй, показника S2, в лютешову фазу ОМЦ пов'язують з впливом прогестерону. Власш спостереження свщчили, що шдвищення чутливосгп до пперкашш вщбуваеться не на протяз1 певно! фази в цшому, а за конкретними пер1одами: на 6-8,13-15 та 22 доби ОМЦ. На тдстав{ одержаних результате можна вважати за доцшьне проводити тестування системи дихання спортсменок саме в таю дш. Це сприятаме визначенню максимальних потешцшшх можливостей ïx системи дихання.

KpiM того, визначено, що система дихання спортсменок на протяз1 фаз ОМЦ носить яисно вщмшний характер (рис.1). Пщвищення вентиляцй' легешв в найбшьш сприятливому режим1, за рахунок збшьшешш дихального об'ему (ДО), вдоичене в инщ П та IY фаз ОМЦ. Дихальний об'ем наближався до 2 л, а частота дихання спадала до 8 дих. на хвилину. Найменш ефективний шлях шдвищення вентиляцй', за рахунок збшыпення частота дихання (до 40 дих. на хв"1 ) та зниження ДО до 0.5 л, вдапчений на npoTH3i I фази ОМЦ. У перюди з найменшою чутлив1стю до пперкапни спостерйалася максимальна толерантн1сть спортсменки до вуглекислого газу. Максималышй npnpicT РдСОг наприюнщ тесту складав 4.2-4.7 кПа ( в кшш П та на початку IY фази ОМЦ) при мшмальних значения S2 90-100 мл х хв"1 х кг"1 х кПа СО2"1 .

Дихальна та серцево-судинна системи tîcho пов'язан1 в opram3Mi людини та тварин. Можна було очжувати взаемозв'язку реактивносп системи дихання на гшеркатпю дцяльшстю серцево-судинно! системи. С думки, що деяю реакцй' серцево-судинно! системи (ССС) генетично зумовлеш (Липский П.Ю., 1985). Тому дослщження стану ССС пщ час гшеркапшчного навантаження становило теоретичний та практичний im-epec. Але шд час гшеркапшчного тесту нам не вдалося встановити сталих

закономхрностей в змЫ показниюв гемодинамши. Не зазнали показники ССС1 впливу фаз ОМЦ. При формуванш груп "cпpинтepiв" та "стайер1в" по параметрах вентиляторно! вщповда на гшеркашшо у юнаюв також не вдалося встановити чи-ко! вщповцп серцево-судинно! системи на подразнюючий стимул (табл.5).

Нам не вдалося встановити вщповш серцево-судинно! системи, вщповщну до певного типу реактивносп системи дихання на гшеркапшю. Жоден з дослщжуваних показнигав ССС не мав сталого характеру змш 1 отримати показники в певнш груш спортсмешв було неможливо. Бшып детально виршшли зупинилися на спостереженш за дояльшстю ССС одше! давчини, яка виконувала гшеркаптчний тест на прсгаш двох мкящв. Для викточення впливу фаз ОМЦ нами представлеш дат, отримш на протяз1 II фази ОМЦ та в перший та останшй день тестування (рис.2).

Основна змша показниюв вщбуваеться при досягнент р^вня 7.5-8.0 кПа СОг в альвеолярному пoвiтpi. Але жоден з показниюв не мав стало! динамши змш. Таким чином, було показано, що Д1я вуглекислого газу на периферичш та центральш хеморецептори не знаходить системно! вщповдо, а лишаеться могутшм регулятором мicцeвoгo кровооб!гу (Сулимо-Самуйлло З.К., 1971; БегеЬгоузкауа Т., 1994). Особи, в яких тестування викликало, можливо, найбшыпе поширення судин головного мозку вщчували найбшып виражений дискомфорт.

Тому показники гемодинам!ки шд час гшеркатш при застосуванш методу зворотнього дихання не можуть бути використаш за додатковий параметр спортивного прогнозу в педагопчному процесс

Попередш спостереження за показниками психодинамки тодини шдгверджують положения, що представники з високою peaктивнicтю системи дихання мають 1 бшьш висою показники нейродшшики, наприклад, швидюсть переключения уваги, швидюсть переробки зорово! шформацп (Макаренко Н.В., Березовский В.А. и др., 1987).

При застосуванш тесту переробки зорово! шформацп по юльцях Ландольта в трупах реагування типу "спринтер" та "стайер" ми отримали гадтверження, що швидюсть переробки зорово! шформацп у "спринтер1в" достов1рно вшца, але яюсть переробки шформацп не вщлзняеться. Швидюсть обробки зорово! шформащ! у перших становила 1.22±0.01, у других - 1.39±0.02 бгг/сек (Р<0.001), а яюсть - 0.79±0.04 та 0.77±0.06 (Р>0.5)

ВЩПОВЩНО.

Гшеркапшчне навантаження негативно впливае на результата виконання тесту анал1зу юлепь Ландольта. В груш ковзаняр1в-"спринтер1в" час виконання завдання щдвшцився з 101.8±10.9 до 133.8±14.б сек, а в груш "стайер1в" - з 128.2±10.0 до 144.3±17.2. Але збшыпення часу не мало дocтoвipнoi р1зшпц.

6,0

Умоена шкала

7,0

8,0

9,0

кПа СО,

6,0

Умоена шкала

7,0

8,0

9,0 кЛа СОг

6,0

7,0

8,0

9,0 кПа С02

Рис.'. . / 2 Вщповщь серцева-судинноТ системи спортсменки на пперкапшчне навантаження на протяз! II фази ОМЦ ( овар1ального-менструалыюго циклу)

-■-ЗПО -♦-СДТ -О-УОК -*-ЧСС

-ы

Таблиця 5

Реакцы серцево-судиншл системи "спринтера" та "стайера" на гшеркапшю

Показ-ники Доп- Пперкапшя Шсля

1 «спринтера» перкап кПа С02 ппер-

2 «стайера» -на 4.5 5.0 6.0 7.0 8.0 капнп

УОК (мл) 79.9 97.0 94.0 94.0 99.6 89.2 76.4 1.

64.4 - 83.4 61.7 58.4 58.8 76.5 2.

ХОК, лххв"1 5.3 5.9 6.2 6.6 7.5 7.8 5.7 1.

3.0 - 3.9 3.0 3.7 5.4 3.7 2.

ЧСС, удххв"1 66 61 66 70 75 88 75 1.

47 - 47 48 64 79 50 2.

ОШВК, 499.4 606.0 494.7 470.0 524.0 524.7 449.4 1.

млхсек1 476.3 - 617.8 457.0 417.1 481.4 487.3 2.

СДТ, 79.7 79.7 80.5 78.4 78.4 78.0 108.4 1.

мм рт.ст 88.1 - 88.1 93.9 96.8 101.0 96.8 2.

N. 2.9 6.4 5.3 4.9 5.5 5.4 6.5 1.

ватт 5.6 - 7.2 5.7 5.4 6.6 6.3 2.

ВЕ 10.6 10.6 107 10.4 10.4 10.4 14.4 1.

ваттхл"1 11.7 - 12 5 12.9 13.4 10.4 14.4 2.

лшк, 151.3 183.6 149.9 142.4 158.8 159.0 149.7 1.

смхсек'1 103.5 - 187.3 99.3 90.7 106.8 105.9 2.

ЗПО, 1203 1080 1038 953.2 839.6 800.0 1521 1.

динхсм_1хсек"1 2349 - 1807 2504 2093 1496 2092 2.

ппос, 19.5 17.6 16.9 15.5 13.6 13.0 24.7 1.

умов.од. 52.8 - 40.7 56.3 47.1 33.7 47.1 2.

С1, 4.1 4.5 4.8 5.1 5.7 6.0 4.4

лхм-2 1.7 - 2.2 1.7 2.1 3.0 2.1

*Примггки: в цш таблшц, в тексп та рисунках скорочення означаютъ:

УОК - ударний об'ем кровообцу;

ХОК-хвилинний об'ем кровообну;

ОШВК -об'емна швидгасть вибросу кров!;

СДТ -середшй шастатчний тиск ;

¡4- потужтсть л1вого шлуночка;

ВЕ - витраший етвалент;

ЛШК-лшйна швидюсть кровотоку;

ЗПО - перифер1чний отр судин;

ППОС-питомий периферичний отр судин;

С1 -серцевий шдекс;

ОМЦ - овар1ально-менструальний цикл.

Не було встановлено залежносп швидкосп виконання психоф1зюлопчних теотв вщ стал. Тести на просту сенсомоторну реакцйо, складну сенсомоторну реакцйо вимагають у юнаюв дещо меншо! витрати часу, але окрем1 представший маютъ час кращий, 1иж середш показники спортсмешв-юнашв.

Застосування психоемоцшного тесту визначення самопочутгя, акгавносп та настрою (САН) (Булкин В.А. и др., 1977; Ильин Е.П. и др.,1989) показало, що його результата залежать вщ вшу спортсмешв. Як правило, теля проведения гшеркапшчного тесту 12-pi4Hi спортсмени мали вшщ показники САН, що було проявом емоцшного дискомфорту (Родионов A.B., Худадов H.A., 1982).

Таким чином, ми пришили до висновку, що психоф1зюлопчш тести, проведеш на фош гшеркапшчного тренування, не можуть в наведешй штерпретаци бути використаш як дoдaткoвi параметри для встановлення психоф1зюлопчно1 реактивности для доповнення моделей "спринтер" та "стайер", а лише вщобразити психоемоцшний стан особи на даний момент.

При cпocтepeжeннi за результатами виконання гшеркапшчного тесту в rpyni спортсмешв-веслувальнигав були отримаш наступш результата. 2-5-разове (на протяз! одного дня) виконання гшеркапшчного тесту до та шсля спещально! робота на веслувальному eproMeTpi не в значнш Mipi впливало на показник S2, максимально!" реакгивносп системи дихання на пперкапшю. У деяких oci6, яи бшьш сумл1нно виконували тест по встановленню спещально! працездатносп, показник реакгивносп може бути дещо зниженим (табл.6). У спортсмешв з вщносно великим спортивним стажем (4-5 роюв), тривале тренування, як правило, супроводжуеться зниженням чутливосп дихально! системи до гшеркапнн та ппоксп.

Бшьш значш коливання показника S2 реакгивносп системи дихання спортсмешв були виявлеш при спостереженш за легкоатлетами у пщготовчий nepiofl pi4Horo циклу тренувань (нанередодш змагань) .

Сшвставлення результата гшеркапшчного тесту з графжом спортивних тренувань i навантажень показало, що зниження реакгивносл системи дихашм вщбуваеться шсля найбшьш штенсивних спортивних занять i носить характер шдивщуальносп. Дана в трупах спортсмешв 12 та 17 роюв шострують процес "розгойдування системи дихання" та динамку коливань показ ника S2. Шсля найбшьш напруженого тренування з однаковою штенсившсгю в одного спортсмена шсля максимальних навантажень насгупае пригшчення системи дихання, а в другого - навпаки. Таким чином, показник реакгивносп системи дихання S2 може служити за критерш оптшшацп шдивщуального процесу тренування. Але особливосп його змш лишаються одним з цкавих ! складних питань у науковш та ¡ндив1дуальшй педагопчнш пракгищ.

При довгостроковому спостережент за динамкою показшшв реакгавносп системи дихання та показниками вшцо! нервово! даяльностт встановлеш цiкaвi факта, що у конкретно! особи в процеа спортивного тре-

Таблиця 6

Вплив виконання спещально! робота на веслувалыюму ергометр1 на показник максимально! реакгавносп системи дихання

№ спортсмена 8з,початковий р<вень млххв'хкг'х кПаСОз"1 , ШСЛЯ роботи млххв^хкг'х кПаСОг 1 вг, повт. дослщження млххв'хкг'х кПаСО:"1

1-й 250 150 150

2-й 240 230 -

3-й 270 260 260

4-й 370 360 -

5-й 160 270 -

6-й 200 200 170

7-й 260 360 -

нування при зниженш показника 82 збшьшуеться час затримки дихання теля видиху. Коефщент кореляци м1ж показником Бг та часом затримки дихання теля вдиху та видиху становив г=-0.72. Чим меншим ставав час затримки дихання, там бшьше зростала реактившсть системи дихання на гшеркапню. При чггкому педагопчному графжу спортивного процесу параметр затримки дихання теля вдиху та видиху можна було б застосовувати як поб1чний критерш адекватносп спортивного навантаження.

Значить, незначне нетривале ф1зичне навантаження не вщкладало помтюго вщбитку на показиику реакгавносп системи дихання. Лише тривал! субмаксимальш спортивш навантаження, яи призводили до глибоких метабол1чних зсув1в в оргашзм1 (рН, РдССЬ, НСОз") впливали в значшй м!р! на змпга показника Бг, максимального прискорення зростання вентиляцп особи. Шсля значних ф1зичних навантажень можна припустити настання пригшчення даяльносп дихального центру.

висновки

1. Вперше проведене довгострокове дослщження системи дихання юних спортсмешв в процеа вжового розвитку та спещалазованого тренування на гшеркапшчний стимул, що мае високий коефпвент спадковосп. Це стало важливою характеристикою для cпeцiaлiзoвaнoгo спортивного вщбору. В результат! проведених дослщжень в цьому напрямку були отримаш настушп результата.

2. Реактившстъ системи дихання юних спортсмешв 12-18 рогав до гшеркапшчного подразника е досить сталою величиною, за якою можна

конкретну особу вщнести до типу реагування "спрингер", "стайер" та "середнш тип" ("мшст"). Мають мкце змши вентиляторно! вщповщ на пперкапню, пов'язаш з впливом високих ф!зичних навантажень тренувальних занять. Характер таких змш може служите критер!ем оптшпзацц ¡ндивщуального процесу ф1зичного тренування.

3. Щд впливом процесу спортивного тренування реактившсть системи дихання юних спортсмешв коливалась в певних шдивщуалышх межах, яи, однак, не виходили за детермшоваш для кожно! особи меш. Це вказуе на можлив1стъ використання показниюв реактивносп системи дихання на гшеркапнио для професшного та спортивного вадбору оаб для певного типу ддяльносп, яка вимагае витривалосп чи швидюсних якостей.

4. В прочей ежового розвитку юних спортсмешв мають мкце певш законом1рносп змши реактивносп системи дихання. Найвшцу вщносну реакгавшсть (з урахованням маси тша) виявляють спортсмени обох статей у шдлггковому вщ (13-14 роюв). Процес фiзioлoriчнoгo дозр1вання характеризуемся шдвшценням резистентносп реакцш системи дихання до високих ступешв пперкапнп. При цьому збшыпення вентиляцй здшснюеться з вшом за рахунок дихального об'ему у вщповда на пперкагапчне навантаження.

5. Реакгавшсть системи дихання юних спортсмешв залежала вщ стать Показники вентиляторно! вщповщ на пперкапнто у спортсменок, як правило, нижч1. Вони також залежали вщ фаз овар1ально-менструального циклу. Максимальш змши реактивносп вщбувалися на протязг П та 1У фаз овар1ально-менструального циклу та пщ час овуляцн. При регулярному 28-денному овар!альному мкячному цикш пши змiн спостерггаються на 6-8,1516 та 22 добу.

6. Висока реактившсть системи дихання е небажаною рисою для спортсмешв, яю обрали за спещал1зацш плавания та веслування. 85 % з загально! юлькосп спортсмешв цих спортивних спещальностей мали характеристики реактивносп зовшшнього дихання, характерш для тишв реагування "середнш" та "стайер". Показник реактивносп у плавщв був найнижчим серед обсгеженого контингенту.

7. При анашз1 змш реактивносп системи дихання юних спортсмешв в процеа спортивного тренування спостертгаеться його кумулюючий ефект у змий чутливосп та характеру вщповщ системи дихання на гшеркашшо. Попередш нггенсивш тренування можуть тимчасово пригшчувати реактившсть системи дихання та виступати як один з мехашзм1в адаптацц системи до ф1зичних навантажень.

8. Створено нову математичну модель залежносп вентиляцй вщ парщального тиску вуглекислого газу в альвеолярному повпрц яка надае мoжпивicть отримати шформативш показники реактивносп системи дихання людини, за якими можна визначити стратегио професшного вщбору.

9. Реактившсть системи зовншшього дихання юних спортсмешв не мала сталого зв'язку ¿з реактившстю серцево-судинно! системи; дм гшеркапнн на серцево-судинну систему, в умовах застосування методу зворотнього дихання виражена, у мюцевих судинопоширюючому та судинозвужуючому ефектах.

10. Використаний в робо'п Ha6ip психоф!зюдопчних теспв не дозволив встановити взаемозв'язку психоф1зюлопчно'1 реактивносп особи з типом реактавносп ц системи дихання на пперкапгаю.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11

1. Богданович JI.B. Стан реактивносп системи дихання д1вчат-спортсменок гад час овар1ального мюячного циклу /АКзюл.журн. - 1993. -Т.39, N1. - С.35-43.

2. Богданович JI.B., Погребняк С.П., Кулешова Т.М. Р1зномаштшсп> результата гшеркапшчного тесту та i'x регресшний анал13 /АЙзюл. журн. -1994. - Т.40, №. - С.28-33.

3 Богданович Л.В. Вплив вкового розвитку на ф1зюлопчну реактившсть людини// Доповщ1 HAH Украши,- 1999,- N 11,- С.171-174.

4. Богданович Л.В. Результата застосування показниив реактивносп системи дихання, ВНД та кислотно-лужного балансу Kpoßi спортсмешв для професшного вщбору //Теор1я i методика фiзичнoгo виховшшя i спорту. -Киев, 1999,- N 1- С.35-40.

5. Богданович Л.В. Застосування парамeipie реактивносп системи дихання людини в галуз! спортивного вщбору та профор!енташГ // Ме-тоди'пп рекомснтацй. Кшв, 1998. - 20 с.

6. Богданович Л.В., Штанова Л .Я. Использование взаимосвязи между некоторыми педагогическими показателями, массой тела спортсмена и биохимическими параметрами крови при отборе в велоспорте //Отбор и многолетнее планирование в спорте. Тез.докл. респ.научн,-практ.конф.Ивано-Франковск, 1986. -С.50-51.

7. Богданович Л.В., Серебровская Т.В. Использование гиперкапнического теста для контроля и ориентации в спортивной деятельности //Развитие выносливости в циклических видах спорта. Тез.докл.Всес.научн.-практ.конф. Москва, 1987. - С.130-131.

8. Богданович Л.В. Реактивность системы дыхания юных спортсменов с различной направленностью тренировочного процесса //Управление тренировочным процессом на основе учета индивидуальных особенностей юных спортсменов. Харьков, 1991. - С.179-180.

АН0ТАЦ1Я

Богданович Л.В. Реактившсть системи дихшшя юних спортсмешв в процеа внсового розвитку та спещашзованого тренування. - Рукопис.

Дисертацш на згобуття наукового ступеня кандидата бюлогччних наук за спещальшстю 03.00.13 - фшологш людини та тварини. - Кшвський нащональний ушверситст ¡м. Тараса Шевченка, Кшв, 2000.

Дослщжена реактившсть системи дихання юних спортсмешв циюпчних видав спорту в процеа висового розвитку та спещатзованого тренування. Встановлено, що реактившсть системи дихання людини е досить сгалою величиною, за якою конкретну особу можна вщнести до типу реагування "спринтер", "стайер" та "середнш тип". Мають м1сде змши вентапяторно! вщповщ на гшеркапшю, пов'язаш з впливом високих ф1зичших навантажень тренувальних занять. Характер таких змш може служите за критерш oптимiзaIШ шдивщуального процесу ф1зичного тренування. Встановлено, що вентиляторна чутливють до гшеркапш! у давчат-спортсменок залежить вщ фаз овар1ально-менструалыюго циклу. Створена математична модель залежносп реакгивносп системи дихання у вщповщь на гшеркапшчний стимул.

Реакцш серцево-судинно1 системи на гшеркапшчний стимул при зворотньому диханш не мае системних законом1рностей.

Психоф1зюлопчна реактившсть особи не залежить вщ п типу реагування на гшеркапшю.

Ключов1 слова : реактившсть системи дихання, ф1з1олопчшш розвиток, спортивна спещал1зацк, cтaтeвi особливосп, серцево-судинна система, овар1алыю-менструальний цикл, психоф1з1олог1чш показники

АННОТАЦИЯ

Богданович Л.В. Реактивность системы дыхания юных спортсменов в процессе возрастного развития и специализированной тренировки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. -Киевский национальный университет им.Тараса Шевченко, Киев, 2000 г.

Диссертация посвящена исследованию реактивности системы дыхания юных спортсменов циклических видов спорта в процессе возрастного развитая и специализированной тренировки. Установлено, що реактивность системы дыхания человека является довольно стабильной величиной, по которой конкретного индивида можно отнести к типу реагирования "спринтер", "стайер" и "средний тип". Имеющие место колебания величины индивидуального вентиляторного ответа на гиперкапнию, связаны с влиянием высоких физических нагрузок. Характер таких изменений может

служить критерием оптимизации индивидуального процесса физической тренировки. Однако показатель реактивности системы дыхания юных спортсменов под влиянием тренировки не выходил за пределы, детерминированные для каждого индивидуума. Графическое его изображение при повторном тестировании одного и того же лица в один и тот же день представлялось в виде параллельных линий с одинаковым углом налона к оси абсцисс. Сдвиг такого графика вправо по оси абсцисс свидетельствовал о кумулятивном эффекте спортивной нагрузки. Косвенным показателем такого эффекта может служить также время задержки дыхания после вдоха и выдоха. Уменьшение такого показателя является доказательством возрастания реактивности системы дыхания на гиперкапнический раздражитель.

Самую высокую относительную реактивность системы дыхания (при пересчете на массу тела) проявляют спортсмены в возрасте 13-14 лет, что обусловлено особенностями физиологического роста. С возрастом также увеличивается резистентность к высоким концентрациям углекислого газа в альвеолярном воздухе, а вентиляция возрастает за счет дыхательного объема.

Установлено, что представители с высоким показателем реактивности системы дыхания отсутствуют среди представителей плавания и гребли, которые достигли высоких спортивных достижений.

Влияние пола на показатель рекгивности системы дыхания выражено в более низких его значениях и зависимости от фаз овариально-менсгруального цикла. Пики реактивности приходятся примерно на 6-8, 1516 и 22 сутки цикла.

Создана математическая модель зависимости реактивности системы дыхания в ответ на гиперкапнический стимул, которая наиболее полно описывает экспериментальные данные и позволяет быстро формализовать результаты В работе проанализированы два рассчетных показателя, реактивность системы дыхания в начальной фазе гиперкапнической нагрузки и максимального ускорения прироста вентиляции индивидуума.

Реакция сердечно-сосудистой системы на гиперкапнический стимул при возвратном дыхании выражена в местных сосудорасширяющем сосудосуживающем еффектах, что может быть объяснено искусственными условиями эксперимента и незначительным временем гиперкапнической нагрузки.

Психофизиологическая реактивность индивида не зависела от его типа реагирования на гиперкапнию.

Ключевые слова: реактивность системы дыхания, физиологическое развитие, спортивная специализация, половые отличия, сердечно-сосудистая система, овариально-менструальный цикл, психофизиологические показатели

ANNOTATION

Bogdanovich L.V. The reactivity of young sportsmen's respiratory system during growth development and sport training. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate the biological sciences 03.00.13 - physiology of human and animals. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The reactivity of respiratory system was studed from young sportsmen during growth development and sport tranning. It was established that the reactivity of human respiratory system is rather stable parameter and may serve as the reactivitity from types "sprinter", "stayer" and "mix". There are some datas changes of individual answer to hypercapnia as a cumulative effect from hard physical exercises. The character of such reactivity changes can be the criterium of individual physical exercises process. The girl-sportsmen's ventilatory sensitivity to hypercapnia is depend from ovarial-menstrual cycle.

It was created the mathematic model of dependency hypercapnia/ventilation.

The answer to hypercapnia from cardio-vascular parameters during rebreathing test has not the system.

The individual psyhophysiology reactivity don't similar to individual reactivity to hypercapnia.

Key words: respiratory system reactivity, physiology development, sport speciality, sex-linked especialities, cardio-vascular system, ovarial-menstrual cycle, psychophysiological parameters