Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Разрывные деформации внешних прибортовых участков центральной части Днепровско-Донецкой впадины (по комплексу дистанционных и геолого-геофизических данных)

ВАК РФ 04.00.23, Физика атмосферы и гидросферы

Автореферат диссертации по теме "Разрывные деформации внешних прибортовых участков центральной части Днепровско-Донецкой впадины (по комплексу дистанционных и геолого-геофизических данных)"

со

од

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 3 ФЕВ 1Я97 ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

" ЦЕНТР АЕРОКОСМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗЕМЛІ

На правах рукшшсу

АЗІМОВ ОЛЕКСАНДР ТЕЛЬМАНОВИЧ

РОЗРИВНІ ДЕФОРМАЦІЇ ЗОВНІШНІХ ПРИБОРТОВИХ ДІЛЯНОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

(ЗА КОМПЛЕКСОМ ДИСТАНЦІЙНИХ І ГЕ0Л0Г0-ГЕ0ФІЗИЧНИХ ДАНИХ)

Спеціальність 04.00.23 - Дистанційне зондування

Землі

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук

Київ - 1996

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної Академії Наук України

Наукові керівники :

1. кандидат геолого-мінералогічних наук, член-кореспондент УНГА Клочко Віктор Петрович

2. кандидат геолого-мінералогічних наук Перерва Володимир Михайлович

Офіційні опоненти :

1. доктор геолого-мінералогічних наук, академік УНГА Осадчий Віталій Григорович (Інститут геології та геохімії горючих копалин, м.Львів)

2. кандидат геолого-мінералогічних наук Верховцев Валентин Геннадійович (Інститут геологічних наук, м.Київ)

Провідне підприємство - Закрите акціонерне товариство

"Інститут прикладної геофізики”

(м. Київ)

Захист дисертації відбудеться "ЪА" си>іл«-Я~ 1997 р.

о 4^1 "год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.09.03 при Центрі аерокосмічних досліджень Землі інституту геологічних наук НАН України, м.Київ. вул.Олеся Гончара, 55-6

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України

Автореферат розісланий "/£" ^Нлраук^(_ 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради .

кандидат геолого-мінералогічних наук / ' " ' —В.М.Крат

Актуальність роботи. Бортові зони Дніпровсько-Донецько) западини (ДДЗ) с нетрадиційними об- єктами для пошуків родовищ нафти та газу в Україні. На теперішній час доведена промислова нафтогазоносність відкладів карбону 1 порід кристалічного фундаменту Північного борту, відмічені прояви вуглеводнів (ВВ) у цих же утвореннях на Південному боуту западини. Перевага бортів ДДЗ у порівнянні з Іншими ділянками западини полягає у наступному: наявність лише двох структурних комплексів; порівняно невеликі глибини залягання покладів 1 відкладів з ознаками ВВ (1-4 км). нескладні гірничо-геоло-Пчні умови для проведення геофізичних 1 бурових робіт, що дозволяє використовувати устаткування, технології 1 матеріали, які є у теперішній час в Україні.

Перші результати досліджень показали, що успішне вико нання "Комплексної програми вивчення нафтогазоносності фундаменту північного борту ДДЗ" (1989) залежить від вирішення наступних проблем: складання структурних карт по відбиваючих горизонтах осадочного чохла 1 Фундаменту; аналіз співвідношення структурних планів по осадочному чохлу 1 фундаменту; простеження розривних порушень, які екранують структурні форми; виділення розривних порушень по площі 1 розрізу 1 стратигра фічні рівні їх прояву та ін. (В.В.Крот та 1н.,1991).У їх ви рішення дистанційні методи у силу ряду специфічних властивостей (генералізація.обзорність) вносять значний внесок.Комплексне їх використання з даними геолого-геофізичних досліджень дозволяє скласти тектонічний план регіону,який характеризується такою детальністю 1 повнотою висвітлення роїривнич деформацій 1 новітніх рухів, яку важко було отримати раніше.

Мета 1 основні задачі роботи. Оенбвною метою проведених досліджень було уточнення 1 деталізація розломно-блокової будови бортових зон ДДЗ у зв’ язку з нафтогазоносністю.

У відповідності до цього у роботі вирішувалися, пастушії основні задачі:

1. Встановлення взаємозв'язку між особливостями сі.удоиі сучасного ландшафту, фізичними полям 1 структурою докемб ріиського фундаменту 1 осадочного чохла.

2. Обгрунтування оптимального комплексу методичних прийомів 1 методів сумісної Інтерпретації даних дистанційного

зондування Землі (ДЗЗ) і геолого-геофізичних досліджень для вивчення тектонічної будови фундаменту і осадочного чохла відповідно до конкретних ландшафтно-геологічних умов.

3. Класифікація об’ єктів, які виділені на матеріалах

дистанційних зйомок (МДЗ). • -•

4. Підготовка 1 обгрунтування рекомендацій на проведення детальних геологопошукових робіт з метою виявлення об' єк-тів, які перспективні на нафту та газ.

Фактичний матеріал та методи досліджень. В основу роботи покладені результати комплексного дешифрування МДЗ, проведеного відповідальним виконавцем Д.0.Тарангулом при виконанні договірних робіт протягом 1985-1996 рр. (у яких з 1987 по 1996 рр. автор приймав безпосередню участь при комплексному аналізі і геологічній інтерпретації дистанційних даних),' фактичні геолого-геофізичні матеріали і наукові розробки співробітників державних геологічних підприємств (ДГП) "Укргеофізика", "Північукргеологія". "Полтаванафтогазгеоло-Пн". відкритого акціонерного товариства (АТ) "Укрнафта", Національної академії наук (ПАН) України та 1н. установ, які зібрані автором при виконанні науково-дослідних, дослідно-методичних 1 виробничих розробок та практичних рекомендацій у ІІЛЗ з 1984 по 1996 рр. під час роботи у підрозділах ДГП "Укргеофізика", Київського відділу Інституту геології та розробки горючих копалин (КВ ІГтаРГК), Центру аерокосмічних досліджень Землі (ЦАКДЗ) Інституту геологічних наук (ІГН), а також за період навчання в аспірантурі ІГН у 1990-1994 рр.

Поставлені завдання вирішувалися на основі комплексної інтерпретації дистанційних 1 геолого-геофізичних даних.

Наукова новизна роботи. У межах бортових зон ДДЗ встановлений просторово-генетичний ЗВ’ язок між розломними структурами кристалічного фундаменту та осадочного чохла, фізичними полями з одного боку і будовою сучасного ландшафту й характером їх фотозображення на МДЗ з другого. ■ ,

Визначений раціональний комплекс дистанційних і геолого-геофізичних досліджень для уточнення і деталізації особливостей структурно-геологічної будови бортових зон ДДЗ. При цьому, при виділенні розломних структур кристалічного фундаменту 1 осадочного чохла основу роботи склав удосконалений автором метод комплексної багаторівневої (багатоступінчастої) геологічної інтерпретації результатів аерокосмогеоло-

- З -

гічних досліджень (АКГД) 1 геолого-геофізичних матеріалів.

Вперше отримані нові дані про структурно-геологічну будову зовнішніх прибортових ділянок центральної частини ДДЗ, обгрунтовані рекомендації на проведення в їх межах детальних геологорозвідувальних робіт.

Проведена оцінка геологічної ефективності АКГД у межах бортових зон ДДЗ.

Положення, які захитаються: . .

1. Удосконалена методика виділення розломних структур кристалічного фундаменту 1 осадочного чохла прибортових зон ДДЗ на основі комплексної багаторівневої (багатоступінчастої) геологічної Інтерпретації результатів дистанційних 1 геолого-геофізичних досліджень.

2. Уточнена і деталізована розломно-блокова будова фундаменту 1 осадочного чохла бортових зон ДДЗ на основі комплексу дистанційних 1 геолого-геофізичних даних. Охарактеризовані основні системи розломних зон. різнопорядкові блоки, а також поздовжні тектонічні сходини 1 структурні лінії, які утворені низками локальних піднять.

3. Обгрунтовані найбільш перспективні об- єкти на проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ у межах бортових зон ДДЗ, які приурочені до припіднятих локальних блоків фундаменту, що здебільшого просторово тяжіють до вузлів перетину протяжних північно-західних (300-315°) 1 північно-східних (45-60°) розломів.

Практична цінність та реалізація роботи. На основі розробленого раціонального комплексу методів 1 методичних прийомів проведення АКГД з урахуванням даних геолого-гесфізич-них робіт, а також результатів проведених автором досліджень уточнені межі відомих 1 виділені нові різноорієнтовані розривні порушення різних морфогенетичних типів 1 рангових порядків, які контролюють зони нафтогазонакопичення. На бортах ДДЗ уточнені відомі (Митяївсько-Чернеччинсько-Хухринська. Жолобківсько-Буднівська. Лебединсько-Вечірньо-Олешнинськн та ін.) 1 протрасовані нові (Північна-Комарівсько-Вознесенівсь-ка, Кириківсько-Сніжна-Кручиківська, Знам- янсько-Великокру-цька, Макіївсько-Крячківська та 1н.) зони геотектонічних піднять,які перспективні для пошуків локальних нафтогазоносних пасток у кристалічному фундаменті 1 відкладах палеозою.

Результати детальних досліджень автора були впроваджені 2-6-ЛІ 79

в практику ряду виробничих 1 наукових організацій (АТ "Укр-нафта", ДГП "Укргеофізика". АТ Український нафтогазовий Інститут. Центральна науково-дослідна лабораторія та 1н.). Рекомендації детальних АКГД щорічно враховуються при плануванні об- емів сейсморозвідувальних робіт, при складанні проектів на пошукове буріння.

За період 1987-1996 рр. на бортах ДДЗ детальними АКГД, які виконані КВ ІГтаРГК 1 ЦАКДЗ ІГН НАН України, було виявлено 166 локальних прогнозних об- єктів різного ступеня перспективності. З них детальними сейсморозвідувальними роботами було перевірено 56 об- єктів, з яких 41 відповідає структурам верхньої частини кристалічного фундаменту 1 низів осадочної товщі. Автор робо'іи брав безпосередню участь у прогнозуванні (або деталізації) 1 обгрунтуванні 77 об-єктів (у тому числі 21 об- єкту з числа підтверджених).

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на республіканських, міжгалузевих 1 галузевих нарадах з використання методів ДЗЗ при уточненні геологічної будови, пошуках 1 розвідці' родовищ нафти та газу у містах Чернігів (1987 р.). Полтава (1988 р.), Івано-Франківськ (1990, 1992 рр.). Долина (1991,1993 рр.). КИЇВ (1993.1994 рр.).

Розроблені питання відображені у семи науково-дослідних звітах (Держ. рег. NN 39-87-26/7. 39-88-90/1. 39-89-1/7,

39-91-65/4, 39-92-118/2-5, 39-93-37/9, У-95-35/4). На тему дисертації опубліковано 4 наукових праці.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, 4-х розділів 1 висновку. Вона містить 150 сторінок машинописного тексту, Ілюструється 53 рисунками і 3 таблицями; список літератури включає 193 найменування.

Робота виконана під керівництвом канд. геол.-мін. наук, чл.-кор. УНГА В.П. Клочка і канд. геол.-мін. наук В.М.Перерви, яким автор глибоко вдячний. За консультації 1 допомогу у роботі автор висловлює подяку академіку НАН України І.І.Чебат ненку;. колективу ЦАКДЗ: чл.-кор. Г\Н України,док. геол.-мін.' наук В. І. Ляльку, канд. техн. наук В. Г. Прокопенку, канд. геол.-мін. наук В.М. Крату, А. Й. Недошовенку, 3. М. Товстюк.а також Д. 0. Тарангулу, Л. Д. Вульфсону, Н. В. Петриченко, Г. М. Ромашко, 0. А. Рибак та 1н.; співробітникам АТ "Укрнафта": Р. М. Окрепкому, М. Г. Види-борцю,В.Я.Колосу; співробітникам ДГП "Укргеофізика":Є.С.Дворянину. М. М. Здоровенку, 3. Я. ВоГщицькому, 0. П. Самойлюку та 1н.

- 5 -ЗМІСТ РОБОТИ

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗЛОМНО-БЛОКОВОЇ ТЕКТОНІКИ БОРТОВИХ ЗОН ДДЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНІХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1. Основні риси тектоніки докембрійської основи Дніпровсько- Донецько І западини. 'ДДЗ розташована на південному заході Східно-Європейської платформи між Українським кристалічним щитом (УЩ) 1 Воронезькою антеклізою (ВА). Автор дотримується поглядів В.К.Гавриша (1969), A.B.Чекунова (1972) та 1н. про те. що у основі ДДЗ залягає не просто грабен, а специфічна генетична структура - Дніпровсько-Донецький піз-ньодевонський рифт (палеорифт). Він сформувався у склепінні Сарматского палеощита у результаті пульсаційного розширення 1 підйому астеносферного діапіру. просідання 1 розтягування верхніх оболонок земної кори.

В основу найбільш розповсюджених схем тектонічного районування ДДЗ покладені структурні елементи північно-західного (поздовжнього) 1 субмеридіонального (поперечного до простягання регіону) орієнтування. У результаті тривалого геологічного розвитку в якості поздовжніх структурних елементів поверхні фундаменту ДДЗ виділяються Дніпровсько-Донецький складний грабен 1 припідняті. асиметрично побудовані бортові частини (Північна 1 Південна).

Згідно уявлень М. В.Чирвінської (1968),Г.Н.Долешса та їй. (1968), В.К.Гавриша (1969), М.Ф. Бринзи та 1н. (1973),В.Б.Порфир- єва та ін. (1975), 1.1. Чебаненка та 1н. (1991) та її1..суб-меридіональні (поперечні) докембрійські глибинні розломи фу ндаменту відігравали не менш важливу роль у розвитку регіону, ніж північно-західні (поздовжні). При цьому регіональним геотектонічним рухам по першим з них приділяється вирішальна роль у формуванні поперечної тектонічної зональності западини. Характерною особливістю поперечних розломів є той факт, що воші, як встановили А. Й. Недошовенко (1983), З.М.Товстюк (1985). В. М. Перерва (1988) та ін. чітко проявляються на МДЗ.

Багатьма дослідниками (М.Ф.Бринза та Ін. (1973),В.Б.По рфир-єв та Ін. (1975), 1.1.Чебаненко та Ін. (1991) та Ін.) визнається, що у фундаменті ДДЗ виділяється декілька поперечних мегаблоків, які відрізняються структурно-речовинними особливостями складаючих їх породних комплексів 1 історією

геологічного розвитку. Дані мегаблоки фундаменту розмежовані глибинними розломами докембрійського закладення, які забезпечували їх незалежний один від одного рух 1, які у більшій чи меншій мірі, проявлялися на всьому протязі розвитку западини аж до теперішнього часу. ■

Неотектонічна активність основних поздовжніх і поперечних розломних зон вплинула на формування ландшафту ДДЗ і обумовила відображення цих структур в особливостях його будови 1 фотозображення на МДЗ. Це дозволяє практичне використання останніх при аналізі будови фундаменту регіону, оцінці його тектонічної ситуації у цілому.

1.2. Характеристика тектонічної будови бортових зон западини. Глибинну будову бортів ДДЗ, їх нафтогазоносність вивчала велика кількість дослідників, основні результати яких узагальнені у роботах М.Ф.Бринзи, М.Г.Видиборця,І.В.Височан-ського,3.Я.Войцицького, В.К.Гавриша, В. В. Гладуна,Є. С.Дворянина, Є. М. Довжка. Г. Н. Доленка, М. М. Здоровенка. М. П. Зюзькевича, Б. П. Кабишева, В. П.Клочка, В. В. Крота, М. С. Лебідя, 0. Ю. Лукіна, В. І. Лялька, А. Й. Недошовенка,Б.0.Ніколаєнка,Р.М.Окрепкого,П.Т.Павленка, М. І. Пономаренка, В.Б. Порфир- єва. В. І. Старостенка, К. К. Філю-шкіна.І. І.Чебаненка.М.В.Чирвінської.П.Ф.Шпака та інших.

Являючись схилами УЩ 1 ВА, борти ДДЗ зберегли достатньо яскраво вираженими всі особливості внутрішньої будови архейсько-протерозойського фундаменту.а у якості тектонічних елементів западини набули загальний північно-східний для Південного борту 1 південно-західний для Північного нахил 1 домінуюче північно-західне простягання Ізогіпс поверхні докембрійської основи і осадочного чохла. При цьому зберігається тісний взаємозв- язок бортів западини з УЩ 1 ВА. Бортам ДДЗ, як 1 западині у цілому, властиве як поздовжнє, так і поперечне блокування кристалічного ложа.

До недавніх пір вважалося, що борти ДДЗ характеризуються спокійним моноклінальним заляганням поверхні фундаменту 1 осадочного чохла. Однак, сейсморозвідувальними роботами останніх років встановлено (Є.С.Дворянин, М.С. Лебідь та ін., 1991), що рельєф кристалічної основи Північного борту має складну розломно-блокову будову. Виділені диз’ юнктиви групуються у дві системи - північно-західну, більш протяжну, і субмеридіональну. яка складається з поперечних порушень. За генетичними особливостями всі виявлені на бортах структури

типово платформенні. На найбільш вивчених ділянках вони утворюють ланцюжки складок (структурні зони або лінії), які ускладнені різноспрямованими розривними порушеннями.

Аналіз МДЗ дозволив А. Й. Недошовенку (1988), Б. О.НІкола-єнку та 1н. (1989), В.Г.Верховцеву (1991) та ін. у межах бортових зон ДДЗ виділити кільцеві структури діаметром 30-70 км. Просторово вони тяжіють, в основному, до ділянок перетину глибинних розломів архейсько-протерозойського 1 пізньоде-вонського закладення.Однак, за невеликим виключенням, природа їхнє пояснена. На думку А. Й. Недошовенка (1988), утворення більшості з них обумовлене процесом лістризації земної кори.

Одними з найперспективніших ділянок на бортах ДДЗ є Ох-тирська 1 Прилуцька.

1.2.1. Охтирська ділянка.У тектонічному відношенні розташована в центрі південно-західної частини Північного борту ДДЗ. Згідно структурних побудов за даними сейсморозвідки методом спільної глибинної точки (МСГТ), у межах описуваної ділянки на фоні моноклінального ухилу в напрямку Дніпровського грабену у рельефі кристалічного фундаменту простежено (Є. С.Дворянин. М.С.Лебідь та ін..1991) декілька структурних ліній північно-західного простягання. ЦІ лінії ускладнені підняттями 1 розривними порушеннями. Найважливішими з них з півночі на південь е Кургансько-Черемхівсько-Тростянецько-Зимня. Лебединсько-Олешнянська. Жолобківсько-Буднівська, Ми-тяївсько-Чернеччинсько-Хухринська (Є.М.Довжок та ін.,1996).

1.2.2. Прилуцька ділянка.В тектонічному відношенні знаходиться у межах крупного Пирятинського виступу у рельефі фундаменту Південного борту западини,який з північного заходу 1 південного сходу обмежений відповідно Лосинівською і Ор жицькою депресіями (за Г.Н.Доленком та Ін.,1968).Ступінь вивченості кристалічної основи у цьому районі значно нижчий, що знаходить відображення у виявленні тут невеликої кількості розривних деформацій. Окремі закартовані підняття осадочного чохла мають північно-західне простягання і відносяться до успадкованих,або наскрізних складок (П.Ф.Шпак та Ін.,1971).

Таким чином, у межах зовнішніх прчбортових частин Охти-рської і Прилуцької ділянок ДДЗ геолого-геофізичними дослідженнями встанавлвється складна розломно-блокова будова Фундаменту і покриваючих його товщ осадочного чохла. По поверхні докембрійської основи і у низах осадочних утворень ниді-з-є-зт

ллються локальні підняття, які приурочені до протяжних розломів. переважаюче простягання яких північно-західне.

2. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ МЕТОДІВ У КОМПЛЕКСІ З ГЕ0Л0Г0-ГЕ0ФІЗИЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМ ДЛЯ УТОЧНЕННЯ І ДЕТАЛІЗАЦІЇ РОЗЛОМНО-БЛОКОВОЇ БУДОВИ БОРТОВИХ ЗОН ДДЗ

2.1. Основні етапи досліджень. Аналіз накопиченого на території.яка' вивчаєтья, геолого-геофізичного матеріалу дозволив вважати найбільш доцільним для виділення слабовираже-ніі’/ розритих деформацій застосування комплексної методики, яка включає у себе багаторівневу геологічну інтерпретацію результатів дистанційних 1 геолого-геофізичних досліджень.

2.2. Огляд 1 оцінка Інформативності матеріалів аерокосмічних зйомок, які використовувались гюи дослідженнях (на прикладі еталонних ділянок.). У процесі комплексної інтерпретації матеріалів дистанційних 1 геолого-геофізичних досліджень, проведених у межах бортових зон ДДЗ, сумісно з матеріалами автора були проаналізовані результати дешифрування МДЗ (космічних знімків, аерофотознімків 1 радіолокаційних знімків) (В.Г. Верховцев, В. І. Гридін, М. І.Жиловський, А.Й.Недошо-венко, Б.0.Ніколаєнко, В.М. Перерва, М. Г. Распопова, Д. О.Тара-нгул, З.М.Товстюк та ін.).

Основною метою дешифрування всіх вищеназваних МДЗ було виділення таких елементів зображення земної поверхні (дистанційних образів), які можуть Індикувати геологічні об'єкти різної глибинності (площинні 1 ЛІНІЙНІ).

2.3. Аналіз результатів дешифрування різномасштабних

матеріалів аерокосмічних зйомок. При вивченні розривних деформацій бортових зон ДДЗ найбільшої уваги заслуговував аналіз результатів структурного дешифрування, яке направлене на виділення структурно-індикуючих показників дистанційних образів різнопорядкових глибокозалягаючпх плікативних 1 диз- юнктивних структурних форм кристалічного фундаменту 1 осадочного чохла. Він виконувався у два-етапи. •

На першому етапі проводився аналіз лінійних об' єктів -лінеаментів, які, утворюючи складну сітку, відображають розривні деформації. Вони виявляються на МДЗ за прямими (колір (тон), рисунок (форма), розміри) 1 непрямими (рельєф, еро-

' - 9 -

зійна сітка. рослинність, типи грунтів та 1н.) ознаками.

На багатозональних, спектрозональних 1 Інтегральних КЗ прямолінійні розривні порушення (лінеаменти) пізнаються по протяжних лініях аномального (порівняно з основним фоном) фототону або лінійним межам різкої зміни малюнка зображення, які переважно просторово співпадають з долинами рік, яружно-балочною сіткою, вісями вододілів та градієнтними уступами у рельєфі. На знімках високої роздільності окремі розломи індикуються прямолінійними композиціями форм рельєфу 1 їх елементами, коліноподібними вигинами русел водотоків 1 долин. ланцюжками просадок 1 мікрозападин, ерозійними 1 денудаційними уступами, спрямленими межами комплексів четвертинних відкладів і їх літофацій тощо.

Другий етап геологічної Інтерпретації результатів структурного дешифрування заключався у аналізі кільцевих утворень, які у своїй більшості відповідають дуговим,напівдуговим і лістричним розломам, а також об’ ємно-площинним структурам фундаменту 1 осадочного чохла. Розпізнавання образу ізсжет-ричних структур (додатніх 1 від’ємних), які мають диференційований розвиток на рельєфотворчому етапі, проводиться, аналогічно лінеаментам, за прямими 1 непрямими ознаками.

2.4-2.5. Обробка результатів дешифрування МДЗ на ЕОМ. Комплексний аналіз 1 Інтеппретапія геолого-геоФізичних даних 1 результатів дешифрування МДЗ. Оптимальне комплексування дистанційних 1 геолого-геофізичних методів дозволяє виявляти особливості геологічної будови території,які дають змогу по-новому Інтерпретувати фізичні 1 геохімічні поля. Перш за все це відноситься до розривних порушень 1 складчастих структурних форм, утворених у результаті тектонічних рухів. Останні призводять до механічних переміщень (піднять, опускань, утворення розривних порушень тощо) різних за складом 1 структурою внутрішніх мас земної кори і відповідним змінам (збуренням) поля пружних хвиль, гравітаційного, електромагнітного, електростатичного, теплового, радіометричного та інших фізич них 1 геохімічних полів Землі. Локальні зміни вказаних полів обумовлюють відповідні зміни 1 перерозподіл компонентів ландшафту. Реакція ландшафтотвірних процесів на локальні зміни фізичних полів призводить до виникнення локальних.Іноді слабо помітних аномалій у будові ландшафту або його компонентів. Ці аномалії забезпечують відображення ("просвічування")

З*

- 10 -

особливостей глибинної будови регіону на матеріалах ДЗЗ.

Задача аналізу сучасного ландшафту земної поверхні для виявлення 1 картування можливих глибинних геологічних структур у методичному відношенні зводиться до "осереднення" (генералізації) його характеристик різноманітними прийомами.--'Як показує досвід, найбільш ефективно вона вирішується методами комплексної обробки матеріалів ДЗЗ 1 результатів геолого-геофізичних досліджень. При цьому, традиційно схеми дешифрування матеріалів ДЗЗ просторово співставляться з картами і розрізами фізичних і геохімічних полів або з готовими результатами їх інтерпретації. Це збільшує суб' єктивізм у структурних побудовах.

На відміну від цього, автор застосував інший підхід. Сутнісіь його полягає у тому, що при інтерпретації того чи Іншого поля крім чисто геолого-геофізичних критеріїв виділення розломів і кільцевих утворень (градієнтних зон, різких вигинів Ізоліній, ділянок підвищених і знижених значень поля тощіі). а також геологічної будови району, враховується інформація, яка отримана по матеріалах ДЗЗ (поле лінеаментів 1 дуготипів, зони новітньої тріщинуватості (розущільнення), неотектонічні поля тощо).

При співставленні схеми дешифрування з картою чи розрізом того чи іншого фізичного (пружних хвилі, гравітаційного, електромагнітного, теплового, радіометричного та ін.) або геохімічного поля автор звертав увагу не лише на явні аномалії, але й на ті. які виражені слабо або неоднозначно, а також на орієнтовне визначення простягання передбачуваних структур 1 їх ранг. У подальшому досліджувалась поведінка окремих фізичних полів на ділянках, які заслуговують пильної уваги. У цьому полягає сутність багаторівневості геологічної Інтерпретації. При такому підході не лише значно підвищується геологічна інформативність, яка добувається з матеріалів ДЗЗ і геолого-геофізичних даних, але Я зменшується неоднозначність інтерпретації.

Проведені дослідження показали,що при комплексному аналізі у більшості випадків раціональне використання первинних матеріалів геофізичних (сейсморозвідувальних корелятивним методом заломлених хвиль (КМЗХ) 1 МСГТ, магнітометричних.гравіметричних, електророзвідувальних, радіометричних та 1н.) робіт (фоточасових розрізів МСГТ 1 КМЗХ,схем площинного розта-

шування детальних профілів МСГТ з винесенням інформації про якість простеження цільових хвиль, швидкісних характеристик розрізу, графіків ДТа.карт розташування точок спостережень 1 обчислених у них значень аномалій поля тощо) з метою їх часткової переінтєрпретації при аналізі аномалій,які виділені за даними АКГД 1 здогадно зіставляються зі слабовиражеки-ми розривними порушеннями, локальними підняттями 1 їх блоками.

Таким чином, окрім вирішення методичних задач, застосований автором підхід до сумісної Інтерпретації даних дистанційних 1 геолого-геофізичних досліджень дозволив отримати нові відомості про тектонічну будову вивченої території. Так, при безпосередньому вивченні загальної структури лінеа-ментної сітки помічено, що вони об' єднуються у системи певних напрямків, головними з яких є ортогональні (за М.С. [Датським, 1955) з азимутами простягання 0±5° і 270±5° (субмери-діональні, субширотні) 1 діагональні з переважанням азимутів простягання у Інтервалах від 300° до 315° (північно-західні)

1 45-60° (північно-східні).

Ці дані тісно корелюються з результатами аналізу роз-ломної тектоніки за різними методами, проведеними І.І.Чєба-ненком (1966.1977), який визначив, що в Україні сумісно найбільш часто зустрічаються розломи з орієнтуванням за азимутами 310-315. 40-45. 15-20, 340-345, 360 і 90°. При цьому

провідне значення належить чотирьом системам: двом діагональним (315 1 4Г/’) і двом ортогональним (360 1 90°). Отже, у цілому сітка виділених лінеаментів відображає каркас роз-ломно-блокової тектоніки западини. Найбільш крупні лінеаме-нтні зони, які відповідають розломам глибокого закладення, звично цілком надійно виділялися за широкою сукупністю гео-Індикаторів 1 геолого-геофізичніх критеріїв. При цьому поздовжні характеризуються кучністю ознак, які тяжіють до однієї лінії (складові зон Північного і Південного крайових розломів та ін.), а поперечні відрізняються пунктирним проявом Індикаційних аномалій, які тяжіють до порівняно широкої смуги (Сміловсько-Холмська. Криворізько-Комарицька. Еолтись-ко-Обоянська (Псельська). Верхівцевсько-Льговська (Ворсклян-ська), Богодухівська, Груньська та ін.).

Диз' юнктиви низьких порядків (Курилівсько-Зарябинсько-Кленова, Краснозаярсько-Станова, Охтирсько-Розсошийська, Да-видівсько-Сліпородська, Гнилицько-Софіївська, Войківсько-Ма-

кіївська та 1н. зони), намічаються звично лише за двома-трьома ознаками, що ускладнює їх впевнений вияв. Надійну основу їх діагностики створює лише комплекс різних ознак.

3. РОЗЛОМНО-БЛОКОВА ТЕКТОНІКА БОРТОВИХ ЗОН ДДЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ДАНИХ ДЗЗ І ГЕ0Л0Г0-ГЕ0ФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Особливості будови боптів западини. При складанні схеми глибинної тектоніки бортових частин ДДЗ в основу лягли результати дистанційних досліджень, матеріали районування 1 результати аналізу геологічної природи гравітаційного 1 магнітного полів, дані регіональної сейсморозвідки, буріння глибоких свердловин тощо. При цьому за основу були взяті зони виражених на поверхні глибинних розломів 1 утворені ними блоки земної кори різних розмірів, які відображаються у структурі осадочного чохла 1 особливостях фізичних полів.'

Територію досліджень перетинає система глибинних розломів субмеридіонального простягання (0±5°). більшість з яких виявлені роботами глибинного сейсмічного зондування (ГСЗ): Новомиргородсько-Щорсівський. Сміловсько-Холмський, Знам- ян-сько-Пирятинський, Інгулецько-Брянський, Миргородський. Кри-ворізько-Комарицький, Ворсклянський 1 Г.огодухівський. Ці розломи знаходяться на ділянках різкого зменшення або збільшення товщини земної кори. Більшість з них січе всю її товщу 1 йде у верхню мантію.

Зони потовщеної кори відносяться до ранньопротерозойсь-ких геосинклінальних областей. Орієнтування їх субмеридіо-нальне. ширина - 100-120 км.За даними ГСЗ.товщина земної кори під ними досягає 60-65 км. у той час як на сусідніх ділянках (гіротоплатформенні масиви) вона дорівнює всього 40 км.

Ці дані слугували передумовою виділення поперечних мак-роблоків фундаменту на бортах западини, які відповідають 1 розташовуються у створі макроблоків центрального грабену ДДЗ і геоструктурних елементів УЩ. Разом з розділяючими їх зонами глибинних розломів вищевказані макроблоки, відображаючи складну внутрішню будс^у докембрійської основи 1 сучасну структуру її поверхні, лягли в основу їектонічного районування кристалічного фундаменту бортів ДДЗ.

Найбільш виразно на бортах западини виділяються накро-

блоки, які відповідають ранньопротерозойськнм геосинклінальним областям,розвинутим у межах УЩ:Яготинський на Південному 1 Щорсівський на Півгічному - Одесько-Ядлівській геосинклінальній зоні. Кременчуцький на Південному 1 Лебединський на Північному - Криворізько-Кременчуцько-Крупецькій, Павлоградський на Південному і Золочівський на Північному - Оріхово-Павлоградській. Ці макроблоки характеризуються своїми, притаманними тільки їм особливостями магнітного поля*. Загальним для них є наявність лінійно витягнутих максимумів магнітного поля субмеридіонального простягання Середньої Інтенсивності (300-500 нТл).як1 групуються у декілька смуг.розділених відносно спокійними максимумами.Як правило, цим макроблокам відповідають додатні аномалії або підвищені значення поля Дg.

Протоплатформенпм ділянкам щита, у яких розвинуті найбільш древні.переважно стратифіковані комплекси порід 1 відсутні крупні магматичні комплекси ареального розповсюдження, відповідають: північно-східній частині Кіровоградського мегаблоку - Драбівський макроблок на Південному борту 1 Холм-ськпй на Північному, північно-західній частині Придніпровського - Царичанський на Південному 1 Богодухівськиїі на Північному. їм властиві специфічні особливості будови магнітного поля, яке характеризується відносною простотпю. Це практично спокійне, безаномальне, слабодиференційоване. або мілкомозаїчне поле, яке складається з різних за розмірами локальних додат-ніх і від' ємних аномалій невисокої інтенсивності (120-460 нТл). які, чергуючись, групуються у лінії різних напрямків. Встановлено, що, в основному, додатнім аномаліям відповідають підвищені значення сили тяжіння, від'ємним - занижені.

У свою чергу,кожен з макроблоків бортів ДДЗ розчленяєть-ся рядом різнопорядкових різноорієнтовних розломів різних мо-рфогенетичних типів на систему блоків нижчого рангу: Драбівський макроблок - на Гребінківський, Оржицький і Семенівський мезоблоки, Лебединський - на Штепівський і Чупахівський.Бого-духівський - на Кириківський 1 Юліївський і т.д. Останні відображають блоки у фундаменті і осадочному чохлі і мають у сучасному ландшафті обмеження у вигляді лінеаментів і їх зон.

Таким чином, на рівні тектонічних елементів більш високого рангу фундамент має осередкову (матричну) будову, а на рівні елементарних структурних форм встановлюється його мозаїчно-блокова будова, що підтверджують дослідження на діля-

- 14 -

нках деталізації бортів ДДЗ.

3.2. Охтиос.ька ділянка. Згідно тектонічного районування фундаменту, проведеного автором, дана ділянка розташована-у районі зчленування двох поперечних макроблоків фундаменту: Лебединського 1 Богодухівського.які розділені зоною Ворскля-нського глибинного розлому (0±5°). Територію ділянки перетинають іде дві зони субмеридіональних порушень - Криворізько-Комарицька (355+5°) і Богодухівська (355+5°). Тектонічні блоки, які розміщені між цими трьома порушеннями, характери-' зуються своєрідністю особливостей фізичних полів 1 геологічної будови. Це дає можливість автору провести більш детальну їх характеристику 1 виділити в самостійні тектонічні елементи (мезоблоки). які утворюють поперечну тектонічну зональність на Північному борту: Чупахівський 1 Кириківський. Перший з них розташований між Криворізько-Комарицькою і Ворс-клянською зонами глибинних розломів, другий - між Ворсклян-ською 1 Богодухівською. Чупахівський блок просторово співпадає з обширною ділянкою з переважаючими від- ємними значеннями поля ДТа, яка ускладнена слабо Інтенсивними додатніми аномаліями, а також з гравітаційним мінімумом. Кириківському блоку відповідають слабоінтенсивні додатні аномалії поля ДТа.

Фундамент Охтирської ділянки ускладнений також розривними порушеннями, серед яких вирізняються [1.2,4] північно-східні (Пселське, Краснозаярсько-Станове, Груньське, Радянське. Мерлинське (всі - 55-60°). Ташаньське (30-35°) та 1н.), Тростянецькє, Лохвицько-Гадяцьке (обидва 270±5°), Красноза-ярсько-Солдатське, Охтирсько-Розсошийське (обидва 250-260°) субширотні 1 численні північно-західні (поздовжні) (305±5°). Останні (Грабчинсько-Великоозерсько-Хижняківське, Рябушкинсь-ко-УлянІвсько-Петропавлівське.Курилівсько-Зарябинсько-Клено-ве та 1н.) розділяють фундамент Північного бору на систему поздовжньо орієнтованих тектонічних блоків (сходин):Грабчин-сько-Чупахівський,Лебединсько-Юліївський та 1н., які створюють східцеподібну (терасовидну) будову кристалічної основи.

За матеріалами детальних АКГД [1,2,4], у межах даних блоків виділена низка морфоструктур (Станова, Комарівська, Швдйнно-Золотарівська.Кириківська та 1н.), які. за аналогією з відомими додатніми підняттями (Хухринським.БуднІвським,Во-знесенівським,Калюжним,Черемхівським,Вечірнім та 1н.),ототожнюються з прогнозними структурами в осадочній товщі, що ві-

дображають локальні форми рельєфу фундаменту: блоки або розвинуті у ньому розривні порушення. їм відповідають аномалії гравітаційного і мап.Ітноге полів, які відображають неодноро-дності як у осадочному чохлі, так і в докембрійській основі. Видимо,утворення локальних форм фундаменту обумовлено.головним чином, блоковою тектонікою, а також неоднаковою стійкістю до ерозійних процесів різних за складом кристалічних порід.

Дослідженнями встановлено [1,2,4], що найбільш активно новітні рухи проявились на передбачуваних структурах, які здебільшого приурочені або тяжіють до зон розвитку протяжних поздовжніх (305+5°) розломів 1 вузлів їх перетину з північно-східними (55-60°) порушеннями. ЦІ структури відображають зони неотектонічних піднять, які у цілому мають північно-західне простягання (305+5°): Північна-Комарівсько-Вознесенів-ську, Кириківсько-Кручиківську. Курнлівсько-Клинову та ІН.

3.3. Прилуцька ділянка. У тектонічному відношенні дана ділянка приурочена до зони сполучення Яготинського 1 Лрабів-ського поперечних макроблоків фундаменту Південного борту западини,які розділені зоною Сміловсько-Холмського глибинного розлому (0±5°). З заходу і сходу ділянка обмежена ще двпм:ї зонами субмеридіональних розломів: Новомиргородсько-Щорсівсь-кою (355-0°) і Знам' янсько-Пирятинською (0±у°) відповідно. Всі ці крупні структуроформуючі порушення є межами поділу різного типу геологічних комплексів і структур, що знаходить відображення у фізичних полях. У зв'язку з цим, автор між Новомиргородсько-Щорсівською і Сміловсько-Холмською зонами глибинних розломів на Південному борту ДДЗ виділяє Гшшшь-кий блок Фундаменту, а між Смілоесько-Холмською і знам'янпь-ко-Иирятинською - Гребінківський.

Як і на ОхтирськІЯ,на Прилуцькій ділянці уточнені відомі, а також вперше виділені різноорієнтовані розривні порушення різних типів, які створюють складну блокову будову кристалічного ложа 1 покриваючих його утворень осадочного чохла.Це Басаньсько-Лебідківське,Войківсько-Макіївське,Пиря-тинсько-Лохвицьке, Любинцевсько-Великокруцьке (всі - 27^+5°) та ін. субширотні порушення, Гнилицько-Софіївське, Сергіїв-сько-Переволочнянське, Гурбінцівсько-Янтарне (всі - 50+5°), Великокруцько-Свиридівське (60°) та ін.'північно-східні, Да-видівсько-Сліпородське. Олександрівсько-Великокруцьке (обидва 305-315°) та Ін. північно-західні.

- 16 -

Аналіз результатів дешифрування МДЗ 1 геолого-геофізи-чних досліджень вказує, що всі встановлені (Північни-Яблуні-вське, Грабарівське. Гнилицьке, Сергіївське та 1н.) 1 передбачувані (Знам'янське, Макіївське, Шддубне. Рівне та 1н.) локальні підняття на території ділянки закономірно розміщуються на площі: просторова їх локалізація у більшості випадків обумовлена переважною приуроченістю або тяжінням до північно-західних (305-315°) порушень фундаменту у місцях їх перетину з поперечними (50±5°) розломами. Отже, утворення цих структур слід пов’ язувати з рухами блокіЕ фундаменту за даними розломами. Більшість поздовжніх розломів (Олександрі-всько-Великокруцький. Давидівсько-Сліпородський та 1н.) обмежують тектонічні сходини: Знам'янсько-ЛутайкІвську. Олек-сандрівсько-Великокруцьку, Сергіївсько-Крячківську та ін.

Локальні підняття групуються у декілька структурних ліній північно-західного простяганнями. -Яблунівсько-Лутайків-ську, Знам- янсько-Великокруцьку. Макіївсько-Крячківську та 1н.

Таким чином, за даними комплексної Інтерпретації дистанційних 1 геолого-геофізичних матеріалів у межах зовнішніх прибортових частин Охтирської 1 Прилуцької ділянок встановлена Інтенсивна дислокованість кристалічного фундаменту 1 осадочного чохла численними різноорієнтованими розривними порушеннями різних морфогенетичних типів. При цьому для розломів діагональної системи характерні розриви типу скидо-зсувів. За своїм структурним вираженням вони відрізняються невеликою амплітудою вертикальних переміщень. Північно-західні розломи обмежують поздовжні тектонічні блоки (сходини) фундаменту, які занурюються у напрямку крайових розломів.

На.вивчених ділянках простежені відомі структури' зони фундаменту 1 осадочного чохла, а також передбачається розвиток прогнозних зон. .які представлені локальними підняттями 1 ускладнені різноспрямованими порушеннями. В основному, дані підняття просторово приурочені або тяжіють до протяжних поздовжніх (300-315°) розломів у місцях їх перетину з північно-східними (45-60°) розломами.

4. ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПОСТАНОВКИ НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ РОБІТ НА ОСНОВІ ДИСТАНЦІЙНОГО ГЕОКАРТУВАННЯ

Дослідженнями встановлено факт приуроченності в ДЦЗ ро-

довищ ВВ до зон глибинних розломів, ділянок зчленування 1 пересічення спряжених систем регіональних порушень, а також до проміжних районіь між крупними депресіями 1 виступами фундаменту, де розвинуті в основному розмежовуючі їх поперечні глибинні розломи. Саме на таких ділянках для детального геокартування та оцінки нафтогазоносності з позицій роз-ломно-блокової тектоніки 1 повинні концентруватися першочергові пошуково-розвідувальні роботи, які мають включати АКГД, різні види геофізичних досліджень, глибоке буріння і науково-дослідні роботи. Вони повинні направлятися на вивчення структури земної кори у перспективних зонах, на визначрння просторового і глибинного розповсюдження розломних зон. виділення тріщинуватих і подрібнених ділянок тощо.

За аналогією з виявленими на бортах ДДЗ геолого-геофі-зичними дослідженнями локальними структурами, виділені з застосуванням МДЗ перспективні об’ єкти розташовані в ідентичних структурних умовах: вони приурочені до припіднятих блоків фундаменту, які знаходяться в межах або у зонах впливу вузлів перетину поздовжніх (300-315°) і поперечних (45-60°) розломів. Основні рекомендації зводяться до наступного.

4.1. Північна болтова зона ДДЗ. У цій частині западини найбільш перспективними у нафтогазоносному відношенні уявляються ділянки зчленування виділених Щорсівського. Холмсько-"о. Лебединського, Богодухівського поперечних макроблоків Фундаменту, зони розмежовуючих їх глибинних розломів (Смі-ловсько-Холмська, Миргородська, Ворсклянська), а також зони ускладнюючих їх поперечних глибинних розривних порушень (Но-вомиргородсько-Щорсівського, Знам- янсько-Пирятинського, Ін-гулецько-Брянського, Пселського, Крпворізько-Комарицького, Груньського, Богодухівського. Мерлинського та 1н.).

Об’єктами пошуку у цих місцях можуть бути відомі і передбачувані [1,2,4] локальні структури. За максимальною зосередженістю геоіндикаторів, які виявлені, при комплексному дешифруванні МДЗ. а також за даними геолого-геофізичних робіт найбільш перспективними на пошуки ВВ у межах Охтирської ділянки уявляються Станова, Комарівська,ГІівденно-Золотарівсь-ка,Кирик1вська,Катерин1вська,Крупська та їй. морфоструктури.

4.2. Південний бопт западини. Найбільші перспективи по-в' язуються з прикордонними областями Яготинського, Драбівсь-кого,Кременчуцького, Царичанського, Павлоградського макробло-

ків, а також з зонами розмежовуючих їх поперечних глибинних розломів (Сміловсько-Холмською.Миргородською.Ворсклянською). На Прилуцькій ділянці об’єктами пошуку-можуть бути виявлені з застосуванням МДЗ прогнозні локальні структури. За комплексом геоіндикаційних ознак більш достовірними з них є Ста-сівщинська, Покровська. Рівна. Макіївська. Піддубна та 1н.

' ВИСНОВКИ

У підсумку проведених автором досліджень отримані наступні результати:

1. Для вивчення розломно-блокової тектоніки кристалічного фундаменту 1 осадочного чохла бортових зон ДДЗ розроблений оптимальний комплекс методичних прийомів 1 методів при сумісній багаторівневій (багатоступінчастій) Інтерпретації даних ДЗЗ 1 геолого-геофізичних досліджень.

2. У межах бортових зон ДДЗ доповнені дані про просторово-генетичний зв- язок між будовою сучасного ландшафту 1 характером його Фотозображення на МДЗ зі структурами кристалічного фундаменту, осадочного чохла, фізичними полями.

3. Проведена класифікація об’єктів.які виділені по МДЗ. На основі пакета програм лінеаментного аналізу на бортах ДДЗ встановлені локальні закономірності просторового розміщення розривних порушень: виділені 4 основні їх системи, які утворилися за напрямками планетарної тектонічної ділимості земної кори. Внутрішня блокова тектоніка бортів ДДЗ визначалася взаємодією зон розломів наступних простягань: 0+5° 1 270±5° (ортогональні). 300-315° 1 45-60° (діагональні).

4. Доповнена схема структурно-геологічного районування Фундаменту бортів ДДЗ. Виявлені блоки земної кори різн..ч порядків 1 розмірів (Драбівський, Богодухівський та ін. поперечні макроблоки; Грєбінківський, Чупахівський. Кириківський та 1н. мезо- та мікроблоки; Грабчинсько-Чугіахівська, Лебеди-нсько-Юліївська. Сергіївсько-Крячківська. Олександрівсько-Великокруцька та 1н. поздовжні тектонічні сходини та ін.) відображаються у особливостях будови кристалічної поверхні 1 осадочного чохла, характррі фізичних полів.

5. Досліджені закономірності зв’ язку між розломно-бло-ковою тектонікою докембрію 1 будовою осадочного покриву, елементами нафтогазоносності та Ін. Як правило, більшість

локальних структур просторово тяжіє до додати їх блоків фундаменту, які переважно приурочені або знаходяться поблизу вузлів перетину проті..кних північно-західних (300-315°) розломів фундаменту з поперечними (45-60°) порушеннями.

6. Найбільш перспективними у нафтогазовому відношенні на бортах ДДЗ уявляються ділянки зчленування виділених Холм-ського, Лебединського, Богодухівського, Яготинського, Драбі-вського та Ін. поперечних макроблоків Фундаменту, а також зони розмежовуючих 1 ускладнюючих їх поперечних глибинних розломів (Ворсклянського, Богодухівського. Псельського та Ін.). а об' єктами пошуку - відомі 1 передбачувані (Комарівська, Катеринівська, Піддубна, Рівна та ін.) локальні структури.

7. З 56 локальних прогнозних об-єктів, які виділені КВ ІГтаРГК 1 ЦАКДЗ на бортах ДДЗ за даними детальних АКГД 1 перевірених детальними сейсморозвідувальними роботами МСГТ, 41 об' єкт знайшов своє геологічне підтвердження. У прогнозуванні (або деталізації) 1 обгрунтуванні 21 об'єкту з числа останніх автор роботи брав безпосередню участь.

Основні положення дисертаційної роботи викладені у публікаціях:

1. Перспективи поисков нефти и газа в кристаллических породах фундамента по данным аэрокосмогеологических исследований в пределах Лебединско-Юльевской зоны поднятий северного борта Днепровско-Донецкой впадины.- В сб.: Проблемы нефтегазоносное™ кристаллических пород фундамента Днепровско-Донецкой впадины. - К.: Наук, думка, 1991,- С.85-89 (у співавторстві з Д.0. Тарангулом, 0.В.Седлеровою).

_ 2. Поиски нефти и газа в пределах Тростянецко-Юльевской

зоны поднятий с помощью детальных аэрокосмогеологических исследований,- В сб.: Аэрокосмогеологические исследования в комплексном решении нефтегеологических задач (опыт. Эффективность. проблемы).- М.: ИГиРГИ, 1992.- С.89-93 (у співавторстві з Д.0.Тарангулом).

3. Прогнозирование структур осадочного чехла на основе детальных аэрокосмогеологических исследований (южная краевая зона Днепровского грабена).- Там же.- С.81-88 (у співавторстві з Д.0.Тарангулом, О.Л.Макарчуком).

Прямой поиск залежей нефти и газа дистанционными ме-

тодами (предварительный опыт, перспективы развития)К.: ИГН, .1995.- 83 с.- Препринт/ НАН Украины. Институт геологических наук; 95/ (у співавторстві з В.М.Перервою, В.I.Лялькой та 1н., всього 12). .

У цих публікаціях О.Т.АзІмов є рівноправним автором, що самостійно аналізував 1 інтерпретував комплекс дистанційних

1 геолого-геофізичних даних, характеризував особливості геологічної будови досліджених ділянок.

Азимов А.Т. Разрывные деформации внешних прибортовых участков центральной части Днепровско-Донецкой впадины (по комплексу дистанционных и геолого-геофизических данных).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.23 - дистанционное зондирование Земли; Центр аэрокосмических исследований Земли ИГН НАН Украины. Киев, 1996 (Рукопись).

Работа посвящена изучению разрывных деформаций бортовых зон центральной части ДДВ на основе комплексной геологической интерпретации дистанционных и геолого-геофизических данных. Территория характеризуется интенсивной дислоцированнос-тью кристаллического фундамента и осадочного чехла многочисленными разноориентированными разрывными нарушениями различных морфогенетических типов, образующих систему разнопорядковых блоков. Детальное изучение особенностей тектонического строения бортовых зон позволило обосновать в их пределах перспективные участки для проведения поисково-разведочных работ на нефть и газ. .

Ключові слова: кристалічний фундамент, осадочний чохол, розломно-блокова тектоніка, матеріали дистанційних зйомок, комплексна Інтерпретація.

А. Т. Azimov. Fracture deformations of outer near-marginal zones of Dnleper-Donets depression’s cetral part (by complex of remote sensed, geological and geophysical data).

The theses for scientific degree of doctor of geology by the specialisation 04.00.23 - remote sensing of the Earth; Centre of aerospace research of the Earth of the Institute of geological sciences of rational Science Academy of Ukraine.

Theses are devoted to the investigation of fracture de-lormation In the marginal zones of central part of DDD with using of complex Interpretation of remote sensed, geological

and geophysical data. Crystalline basement and sedimentary cover of territory are characterized with Intense dislocation by the numerous differently orientated fractures. These dislocations are of \arlous morphogenetic £lnd and form the system of blocks of different ranges. Detailed Investigation of tectonic features allows to recognize In their margins the petroleum promising areas.

Здобувач

0.T.Азімов

ПІДП. до друку V. :г. 96 Форма, 60х84'/іе.

Папір друк. Лк В. . Спосіб друку офсетний. Умови, друк, гірк./,О • Умови, фарбо-відб /.О . Обл.-вид. арк. ¿.О ■

Тираж -<ООп.р . Зам. Лі 6'33?9.

Формат 60 х 84 '/їв-

Фірма «ВІІІОЛ»

252151, Київ, вуя. Волинська, 60.