Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Работоспособность отдельных групп спортсменов при выполнении повторных статических нагрузок

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Работоспособность отдельных групп спортсменов при выполнении повторных статических нагрузок"

,Т5 0й

- З іОНІЬтЕРЙШО УКРАЇНИ В СПРАВАХ МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

ВОВКАНИЧ Андрій Степанович

¡ІРАЦПЗДАТШСТЬ ОКРЕМИХ ГРІП СПОРТСМЕНІВ ПРН ВИХШШШІ ПОВТОРНИХ СТАТЙЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин-

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Львів - 1996

Дисертацією е рукопис;. .

Роботу виконано на кафедрі анатомії і фізіології Львівського державно го інституту фізичної культури, .

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор ТХОРЕВСЬКИЙ Віталій Іванович .

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор ВОСТДКОВСЬКА Ірина Василівна доктор біологічних наук, професор КАГЛЬОВЛЖЙ Анатолій Васильович Провідна організація - Київський університет ім.Тараса Шевченка

• І 1-00 .

Захист дисертації відбудеться " Н" вересня 1996 р. о '•-* год^ .

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04.04.09 .при

Львівському державному університеті ім.І.Фганка за адресою: • . •

29001)5, «.Львів, вул. Гдошевоького, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету ім.І.Франка.

Автореферат розісланий " \ " «ішуйД 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради '

кандидат біологічних наук Градюк М.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Незважаючи на багаторічні дослідження впливу статичних навантажень на оргзнізм людини зміни, які виникають у його діяльності під впливом повторних статичних на вантажень залишаються, практично, не вивченими. Не з’ясоване також питання залежності цих змін від тривалості інтервалів відпочинку між повторними навантаженнями. ■

У той же час, завдяки змінам у виробничому процесі, всл більше число професій вимагав тривалого збереження вимушеної пери та повторного виконання локальних статичних навантажень, які приводять до втоми та зниження продуктивнреті праці, а часто і до перенапруження та розвитку професійних захворювань.

. Важливе'місце посідають статичні навантаження і у спортив-. .« •

ній діяльності. Інтенсифікація тренувального і змагального про-

і ' ■ цесів спричинилась до вростання впливу на організм спортсменів,

переважно,, са<іе повторних статичних навантажень у таких вида1; спорту як важз атлетика, гімнастика, стрільба, бодібилдінг та ін. Ці впливи також спричиняють зменшення працездатності, ідо, зрештую, відображається на спортивному результаті. _

Тому можна сказати, що питання, пов'нзази з вивченням впливу статичних, особливо, ■ повторних'навантажень на організм людини, у тому числі, дослідження зміни працездатності спортсмені; різних спеціалізацій під чао виконання ними повторних статичніш навантажень, обгрунтування допустимих їх величин б цілком актуальною, проблемою як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Мета і аавдаїня дослідження. Метою даної роботи було дослідження зміни працездатності у спортсменів-представників різних видів спорту за показниками реакції ценрааьної нервової, нервово-м'язової та серцево-судинної систем на локальні повторні ста-

тичні навантаження. При цьому вирішувались наступні завдання:

. 1. Визначити загальні закономірності реакцій центральної

нервової, нервово-м’язової та серцево-судинної систем на локальне статичне навантаження.

2. Вивчити процес зміни працездатності організму спортсменів під час виконання ними повторних локальних статичних навантажень..

3. Дослідити вплив зміни тривалості інтервалів відпочинку між статичними зусиллями на зміну функціонального стану різних систем організму спортсменів.

4. Визначити відмінності у процесі зміни працездатності між спортсменами-представниками різних видів спорту.

Наукова тоннана. Вперше було проведене комплексне дослідження злсін працездатності спортсменів під. впливом повторних статичних навантажень за показниками функціонального стану центральної нервової, нервовом’язової та серцево-судинної систем. Встановлено, 'що частина змін у діяльності цих систем організму мз8 чисто адаптаційний характер і спрямована на переборення вто-. ми і підтримання м'язової працездатності на необхідному рівні. Інша - відображає зміну працездатності організму в цілому під впливом статичних навантажень. Вираженість цих змін залежить від величини навантаження.- “

Вперше вивчено вплив змін тривалості відпочинку між навантаженнями на швидкість розвитку втоми. Показано, щр коротший відпочинок сприяв більшій зміні функціонального стану. не лише органів і систем, які беруть безпосередню участь у виконанні роботи, але й працездатності організму в цілому.

Вперше проведене. порівняльне досліджененя впливу повторних’ статичних навантажень на аміни працездатності спортсменів різних

- з -

спеціалізацій, адаптованих (важксзтхети, гімнасти, стрільці) та неадалтованих (лижники-гсніпики. ’легкоатлетк-стаєри) до їх виконання. Встановлено, що ці зміни маоть однаковий характер у всіх

І - . - _

спортсменів. У той же час. процеси розвитку втоми та зменшення працездатності з кожним наступним навантаженням більше, виражені у лижників-гонщиків та легкоатлетів-стаєрів. - . '

Науяпвр-праитичва цінність роботи . Проведені дослідження входили до планової теми кафедри анатомії і фізіології Львівського державного інституту фізичної культури "Фізіологічні механізми- адалтаці і нервової тз кзрдіогемодинамічної систем організму спортсмена до напруженої м’язевої діяльності різної функціональної направленості" N держ.реєстрації 01.9.10.014202.

Результаті! досліджень дозволяють обгрунтувати раціональну методику підготовки спортсменів з застосуванням вправ статичного характеру. Впроваджено зручну модель для дослідження процесів розвитку втоми та зміни працездатності спортсменів під впливем статичнії); навантажень. .

Одержані результати будуть використані для написання монографії "Вплив статичних, навантажень на працездатність спортсменів" Мзтеріали дисертації.використовуються у наступних лекційних курсах: "Фізіологічні основи фізичної культури і спорту", "Тео-

рія і методика обраного виду спорту” (Львівський державний інститут фізичної культури), "Фізіологія нервово-мя'зевої системи", "Фізіологія кровообігу" (Львівський державний медичний інститут), "Физиология спорта" (Державний центральний інститут фізичної культури, м.Москва). Розроблені експериментальні підходи застосовуються у дослідній лабораторії кафедри анатомії' і фізіо-логіі, з та^ож під . чзс написання студентами курсових робіт і дипломних робіт. ' '

. ' " 4 - . .

Основні положення, які виносяться на заріст. На основі проведених досліджень на захист виносяться наступні положення: '

1. Встановлення загальних закономірностей динаміки функціо-

нального отану центральної нервової, нервово-м'язової та серце-, во-судинноі систем організму при виконанні повторних статичних навантажень. .

2. Встановлення залежності змін працездатності організму від тривалості інтервалів відпочинку мій повторними статичними навантаженнями.

3. Розкриття особливостей зміни працездатності організму опортсменів залежно від спеціалізації при виконанні ними повторних локальних статичних навантажень.

. 4. Можливість використання розробленої методики проведення

експерименту як стандартної при дослідженні Епливу на організм людини повторних статичних навантажень різної інтенсивності.

/ Апробація роботи. Матеріали дисертациї були викладені на: наукових конференціях викладачів кафедри анатомії і фізіології Львівського державного інституту фізичної культури у 1989 -1996 pp.; XXI в'їзді "Medyzne aspekty sportu" {ЄленяґГура, 1990); XI11-му та XIV-му 'з'їздах Українського фізіологічного товариства ім. І.П.Павлова (Харків, 1990; Київ, 1994);' ІІІ-й регіональній науково-практичній конференції "Роль фізичної культури в здоровому способі життя" (Львів, 1992); 32-му Міжнародному конгресі

фізіологічних наук (Глазго, 1993); Всеукраїнських наукових конференціях з фізіології людини (Черкаси, 1993, 1995): 11-му.з'їзді фізіологів Західного регіону України (Львів, 1994); Міжнародному конгресі з прикладних досліджень у спорті "The way to win" (Хельсінкі, 1994). . ' .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 прзць.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається зі всту- , пу, огляду літератури, опису організації та методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення, висновків, списку літератури, який містить 156 бібліографічних посилань та додатків. Робота викладена на 163-х . сторінках машинопису, ілюстрована 36-ма таблицями та 15-ма рисунками.

ОРГАНІЗАЦІЯ 1 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

До обстежень були залучені спортсмени-студенти Львівського державного інституту фізичної культури віком 18-2-1 роки, які мали спортивну кваліфікацію не нижчу 1-го розряду, члени збірних команд інституту, області, України. Усі вони були попередньо розділені, на дві. групи. Першу склали лижники-гонщики і легкоат-лети-стаєри, другу .- гімнасти, важкоатлети і стрільці.'Досліди проводились у першій половині дня, у комфортних температурних умовах. Всього проведено 178 дослідів.

ДО початку роботи у кожного спортсмена у положенні сидячу вимірювали з допомогою модифікованого . станового .динамометра ДС-200 величину максимального довільного зусилля, яке . він міг розвинути, згинаючи праву руку у ліктьовому - суглобі. Робота, яку належало виконати, полягала у триразовому .утриманні "до відмови" правою рукою вантажу, який дорівнював 50 і 757. від цього зусилля. , Тривалість пауз відпочинку між навантаженнями розраховували 'за допомогою формули В.Рьомера (КаЬглєгЬ,1960). '

Під час утримання кут між передпліччям і опорою складав 45°, між передпліччям і плечем - 90°. При кожній величині вантажу, який утримувався було проведено по три серії досліджень, в яких тривалість, відпочинку складала, відповідно, 100, БО і 2Б%

від розрахункової.

• . Час утримання вантажу фіксували ручним секундоміром "Агат".

. Для оцінки .функціонального стану ЦНС проводили вимірювання латентного, часу рухової реакції (ЛЧРР) на звуковий і.світловий показник за допомогою приладу ИПР-01 до роботи, після кожного Чергового утримання і на 15-й хв відпочинку після . роботи. Для оцінки лабільності нервових процесів використовували теп-пінг-тест (ЛатІНТІ, 19В8).

Для перевірки координації і точності рухів та опосередкованої оцінки втоми м'язів застосовувалась треморометрія (Загрядсь-кий та ін., 1976). Визначали загальне число доторків, швидкість

рухового акту, співвідношення між ними (ЛатІНТІ, 1968).

Для контролю за розвитком втоми м'язів проводили запис інтегральної електроміограми . (ЕМГ) з використанням комплексу 8МГСТ-01. Запис ЕМГ-ми проводили, використовуючи принтер ТМТ 120, у стані максимального розслаблення м'язів до початку роботи, на 10-й о .і у момент відмови від подальшого утримання вантажу кожного наступного навантаження і через 15 хв після останнього підходу. Силу кисті вимірювали за допомогою ручного динамометра СРБ-90 за загальноприйнятою методикою-. Вимірювання проводилось ва. такою ж схемою, як*і під час визначення ЛЧРР.

Спостереження за частотою серцевих скорочень (ЧСС) велись з використанням ритмовазометра FBM-D1. Фіксували, одночасно з записом ЕМГ-рами, п’ять послідовних циклів і розраховували середнє Ьначення. Артеріальний тиск вимірювали ва методом Короткова одночасно з записом Інтегральної, реограми на непрацюючій руці. .3 метою вивчення впливу повторних статичних навантажень на мозковий кровообіг використовували метод реоенцефалографії (РЕГ). Запио РЕГ-грами проводили у фронто-мастоїдальнему відведенні з

допомогою реографа Р4-02 у порядку, описаному виде. Визначали величину реографічного індексу (РІ), тонусу судин (ТС), показника Івенозно-артеріального відношення (ВАВ) (Соколова, 19В5).

1 Для оцінки реакції 'центральної ланки гемодинаміки на стз-тичне навантаження проводили запис' інтегральної реограми (ІР) методом тетрзполярно'і реографії з допомогою • реографа Р4-02 до роботи, після кожного навантаження і через 15 хв відпочинку після 3-го утримання. Розраховували ударний об'єм серця (УОС)(Пушкарь, 1977), а також хвилинний об’єм крові (ХОК), об'ємну швидкість- вигнання крові (Уе), потужність лівого шлуночка (УО, витрату енергії на переміщення 1 л ХОК (Вітрук,1990). .

Для статистичного опрацювання отриманих даних використовували стандартні методи обробки результатів (Плохинский, 1Й70). "

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Загальні закономірності впливу локальних статичних навантажень на діяльність різних систем організму. .

Виконання одноразового статичного утримання спричиняв збільшення латентного часу рухової реакції на звуковий та світловий- подразник, причому величина змін більша під час роботи з вантажем у 50% від максимальної довільної сили (ЦДС). Відмічена тенденція до більшого зростання ЛЧРР під час-відповіді на подразник непрацюючою рукою. -• '

Під час вивчення результатів,' отриманих з допомогою теп-пінг-тесту, слід, перш за все, відзначити; що під час утримання* вантажу у 50% від МДС у спортсменів спостерігається »зменшення числа натискань на ключ і працюючою і непрацюючою рукою (дещо більше під час роботи правою рукою), а при збільшенні зусилля,

яке утримується, у-75% випадків картина змінюється на протилежну, причому зміни показників теппінг-тесту більш виражені під час роботи лівою рукою.

Виконання статичної роботи значно змінює картину електричА ної активності м’язів. Початок утримання супроводжується значним зростанням амплітуди одного біоелектричного імлульса і. зрідженням частоти їх проходження. Протягом всієї роботи амплітуда продовжує зростати, а частота зменшуватись (що в показником наростання втоми) досягаючи, відповідно, своїх найбільших та найменших значень у момент відмови від продовження роботи. Існують і принаймні, дві основні причини,які пояснюють цей факт. По-перше, з розвитком процеоу м'язової втоми для продовження виконання роботи на заданому рівні повинно відбуватись рекрутування нових вй-сокогіорогових рухових одиниць, імпульсадія яких буде здійснювати значний вплив на величину електроміограми. По-друге, причиною зростання амплітуди біопотенціалів є процес синхронізації розрядів РО,. який спричиняє сумацію їх потенціалів дії і зростання інтегрованої ШГ-рами (Waly et al., 1986; Персон P.C.,1987).

Розвиток втоми у нервово-м’язовому апаратів підтверджують також дані, отримані під час вимірювання сили .кисті та тремором метрії. Після припинення роботи у всіх спортсменів спостерігається зменшення сили.кисті на обох руках, більш виражене під чао стискання динамометра лівою рукою. Відбувається також зростання динамічного тремору. Якщр врахувати, що паралельно, з зростанням числа доторків до стінки лабіринту збільшувтьоя і швидкість рухового акту., то, очевидно, причину зміни показників треморомет-рії слід шукати не стільки у розвитку чисто м’язевої втоми, скільки у зміні діяльності нервових центрів, яка приводите до порушення координації рухів.

Відразу а після печатку утримання спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень, яке тривав до моменту відмови від роботи, причому зі збільшенням зусилля, яке утримується, збільшується і приріст ЧСС. Можливо, причиною цього є процеси, які можуть сприяти ірадівції збудження і посиленню його впливу на центри серцево-судинної системи: рекрутування нових РО для підтримання зусилля на необхідному рівні, що спричиняв підвищення активності мотонейронного пулу і зростання -імпульсної активності центральної нерЕової системи під впливом вольобих зусиль (Hietanen Е., 1984; Mitchell J.H. et al.,-1939). Це припущення

дозволяє, зокрема, пояснити причину більшого зростання ЧСС під

час утримання зусилля 75% від МДС: у цьому випадку потрібне рек. * «» • рутування більшого числа рухових одиниць і значні вольові зусилля для продовження роботи на заданому рівні. У всіх спортсменів ' і ' виконання статичного навантаження, спричиняє також післяробоче

збільшення артеріального тиску більш значне при величині зусилля, яке утримується, 50% від ВДС. •

Під час вивчення показників реоенцефалографії всталовлено, що виконання статичної роботи спричиняв, після відмови від'продовження утримання,, підвищення реографічного індексу, зменшення тонусу судин, 'венозно-артеріального відношення. Зміни подібного характеру відбуваються у всіх спортсменів незалежно від величини зусилля, яке утримується. Що стосується їх амплітуди, то відхилення від доробочого рівня більші під час утримання зусилля 75?. від ЦЦС у переважній більшості випадків. .

Статичне зусилля спричиняв також зростання тих показників центральної гемодинаміки,. ’ які розраховувались у даній роботі. Найбільшим приростом володіють у всіх спортсменів хвилинний об’єм крові та потужність роботи лівого шлуночка.

- 10 - .

2. Загальні закономірності аміни функціонального стану різних систеа організму спортсаенін під впливом повторних локальних статичних навантажень.

Зміни у функціональному птанг ДНС. Виконання повторних локальних статичних навантажень спричиняє значне (в окремих випадках на 1В-20%) збільшення . латентного часу рухової реакції на світлові та звукові подразники під час замикання контакту як працюючою, так і непрацюючою рукою. Скоріше за все, причиною цих явищ, які ми спостерігали, є гальмівні процеси, що розвиваються у коркових областях аналізаторів внаслідок негативних індукційних впливів а вогнища збудження в області рухового центру. Амплітуда амін в більшою при величині зусилля, яке утримується 7Ej% від КЩС. До 15-ї хвилини відновлення після третього навантаження повернення JFIPP до доробочих величин не відбувається.

Дані, отримані з допомогою-теппінг-тесту також вказують нз аміну- функціонального стану центральної нервової системи, хоча лабільність нервових процесів змінюється значно меншою мірою. Показник теппінг-тесту зменшується лише на кілька процентів з кожним наступним навантаженням і на 15-й хвилині післяробочого відновлення він у двох з трьох випадків знаходиться на рівні 2-10% нижче доробочого. . '

Зміни у діяльності нервово-м’язової системи: Отримані нами

дані свідчать про те, що середня амплітуда одного імпульса гл.biceps brachii, виміряна на, 10 с кожного наступного утримання, мав тенденецію збільшуватись з кожним навантаженням, що є. особливо помітним при величині вантажу, який утримується, .76% від ВДС. Після закінчення роботи відбувається досить швидке відновлення показників ЕМГ до рівня спокою. Для електроміограми триголового м’язу плеча характерні ті » загальні принципи зміни біое-

• и _

лектричної активності, що і для двоголового, але виражені вони у значно меншій мірі. Ці дані в ще однією ознакою розвитку м'язо-' вої ¡втоми (Мойкин и соавт., .1973).

: 3 кожним наступним утриманням відбувається' поступове Зменшення сили кисті на обох руках, яке досягав найбільших значень після закінчення третього навантаження. Під час відпочинку після закінчення роботи відзначається (у 90% випадків) подальше зменшення цього показника це на 3-5% , більш виражене при вантажі 75% від МДС. З великою часткою припущення, можна представити це як результат стійкості гальмівних впливів, які здійснюються руховими центрами працюючих м'язів на моторні центри м'язів, які брали менш значну (праве передпліччя) або взагалі не брали (ліве передпліччя) участь у роботі. ' '

Про зменшення працездатності і прогресування втоми свідчить скорочення часу утримання вантажу та зростання динамічного тремору. Так, наприклад, якщо перше утримання при навантаженні 50% від максимального складало у лижників-гонщиків і легкоатле-тів-стаєрів 69,00*4,48 с, то друге - бі,33±5,30 о, а третє -5б,09±4,31 с. При збільшенні вантажу до 75% від ВДС час утримання скорочується ще швидше.

Виконання' повторних локальних статичних навантажень спричиняв'значні зміни у функціональному стані нервово-м'язового апарату як під час роботи, так і після її закінчення, більш виражені при збільшенні величини вантажу, який утримується. Втома, яка розвивається у м'язі (на що, зокрема:, вказує зміна картини біоелектричної активності m.biceps brachii) спричиняв скорочення можливого часу утримання, зусилля з кожним наступним навантаженням. Відбувається поступове зменшення сили кисті .і збільшення динамічного Тремору. Всі ці дані свідчать про зменшення м'язової

-12 - . працездатності з кожним наступним навантаженням. •

Зміни у діяльності серцево-судинної системи. Крутизна наростання ЧСС від початку роботи до моменту відмови від її продовження збільшується з кожним наступні™ утриманням. Артеріальний тиск, виміряний відразу після закінчення утримання перевищує рівень до роботи на досить помітну величину, причому, систолічний зростає дещо більше, ніж діастолічний. Якщо у легкоатлетів і лижників систолічний тиск до роботи з вантажем 75Z ВДС складав 121,25^2,85 мм рт.ст., . а діастолічний - 74.25і 1.62. мм рт.ст., то після, закінчення' третього утримання ці величини становили, відповідно, 136,50+3,25 мм рт.ст. і 83,25+2.50 мм рт.ст. .

У наших експериментах встановлено, що у спокої всі показники РЕГ, які вивчались (РІ, ТС, ВАВ) мають -більші значення в судинах лівої півкулі. Відразу ж після закінчення кожного утримання відбувається значне зростання РІ. Паралельно з цим знижується тонус судин, а також поліпшується венозний відтік. У період відпочинку. між повторними навантаженнями напрям змін згаданих показників змінюється на протилежний. Амплітуда їх коливань більша для судин правої півкулі. .

Виконання статичних вправ спричиняє також збільшення з.кожним навантаженням показників центральної гемодинаміки. Найбільшим в приріст потужності роботи лівого шлуночка і ХОК.

Підводячи підсумок слід сказати, що виконання повторних статичних навантажень спричиняє суттєві адаптаційні зміни у діяльності серцево-судинної системи на рівних рівнях. Вони обумовлені специфічністю умов виконання роботи (механічне стиснення судин кінцівки, яка працює, що перешкоджав її достатньому кровопостачанню; анаеробний шлях продукування енергії і накопичення в м’язах значної кількості його метаболітів) і спрямовані, зреш-

тую. на створення оптимальних умов для кровопостачання м’язових волокон, підтримання на необхідному рівні м’язової працездатності, іщо вимагає з кожним наступним навантаженням все більш напружено'1 діяльності всіх ланок системи кровообігу.'

Таким чином, повторні локальні навантаження під час впливу на організм спричиняють більшою чи меншою мірою виражені зміни в діяльності різних систем. Одні з цих змін носять адаптаційний характер (динаміка біоелектричної активності м’язів, АТ, ЧСС, показники гемодинаміки) і спрямовані на переборення втоми і підтримання м’язової працездатності на необхідному рівні. Інші -ЛЧРР, показники треморометрії, теппінг-тесту, сили кисті, часу утримання, відображають зміну працездатності організму в цілому під впливом статичних навантажень. Вираженість цих змін залежий від величини зусилля. Подивимось тепер який вплив здійснює на вищеперераховані показники зміна тривалості пауз відпочинку між навантаженнями. ■

3. Вплив тривалості пауз відпочинку мій повторними навантаженнями на швидкість розвитку втоми.

Скорочення тривалості пауз відпочинку • між навантаженнями приводить до зменшення величини змін ЛЧРР на різні види подразників! Найбільшої вираженості зміни досліджуваних показників досягають при тривалості пауз між утриманнями 100% від часу, необхідного для повного відпочинку згідно формули Рьомера. Це, напевно, можна пояснити тим, що' час утримання навантаження за цих умов найбільш тривалий, тому гальмівні процеси у ділянках слухового і зорового аналізаторів кори головного мозку отримують максимальний розвиток. Слід відзначити, що при скороченні 'тривалості пауз відпочинку погіршуються відновні процеси, • а у багатьох випадках спостерігається подальше зростання часу реакції після

і - 14'-

припинення роботи. .

Аналізуючи зміни, які відбуваються у нервово-м’язовій системі слід відзначити, що з скороченням тривалості відпочинку між навантаженнями втома у м'язах під час роботи та падіння и'- ■ язової працездатності розвиваються все швидшими темпами. Доказом, цього в збільшення крутизни наростання амплітуди електроміограми, яке в індикатором рекрутування додаткових рухових одиниць (РО) для підтримання навантаження 1 на необхідному рівні, а також зменшення максимально можливого часу утримання вантажу. Зменшення сили кисті є найбільш вираженим також при тривалості пауз відпочинку , 10ОХ від розрахункової.*

. Аналіз основних показників реоенцефалограми показує, ЩР чіткі коливання, незалежно від тривалості відпочинку'між утриманнями характерні лише для рео-графічного індексу.Для інших по-кавників характерне", • зі скоро- ; чєнням відпочинку, зменшення ре-.;

гулярності. їх коливань, особливо помітне у лівій півкулі і при збільшенні вантажу, який утримується (мал.1). Можливо, цей процес можна розглядати як свідчення більш напруженої діяльності системи, яка забезпечує постійність мозкового кровотоку у випад-, ку прогресуючого зменшення пауз між наступними утриманнями.

Скорочення інтервалів відпочинку між навантаженнями спричиняє, з одного боку, більш напружене функціонування під час робо-

ти есіх систем організму, які відповідають за підтримання його пацездатності на необхідному рівні (рекрутування додаткових РО, про ¡до свідчить збільшення крутизни наростання амплітуди ЕМГ-ми, зростання ЧСС з кожним наступним утриманням), з іншого боку,

. більш виражену зміну функціонального стану організму у цілому (скорочення максимальної тривалості утримання вантажу з кожним наступиш навантаженням, зменшення сили кисті, погіршення при скороченні тривалості пауз відпочинку відновлення ЛЧРР). Таким чином, коротший відпочинок сприяє більшій зміні функціонального стану не лише органів і систем, які беруть безпосередню участь у виконанні роботи, але й працездатності організму в цілому.

4. Залежність амін працездатності організму спортсменів від сяор-пжкої спеціалізації. Характер змін латентного часу рухової реакції на обидва види подрзз-ників та показника теппінг-тесту під час роботи і післяробо'іогб ' відпочинку єдиний для представників усіх видів спорту. У той же час,їх амплітуда менша у штангі-,’ стів, гімнастів і стрільців при при всіх величинах вантажу, який утримується, хоча зі скороченням пауз відпочинку між навантаженнями ця відмінність зменшується (над.2 ). Мабуть, це можна пояс-' нити тим,' що виконання нанзнта ’

' жень незвичних для представників першої групи спричиняв у них більш значний розвиток гальмівних процесів у вищих нервових це-

і

ні

«ЬьЛ.ЗДм ДО? Є* вцгкевсі падем«« Т содтсиигі»*

соШїМзв*Тв сіїви виїя СІВД». _______

ІШТрПСДОІ 0»0*Ч«МІ - д/втд**|, ІПЯМІ, де« егавхсгм • і “ ‘ ““

І, 2, 3. 4 - оок«

, утримай та

зштвпсзааі __________ _—....-------- —.

О»» «пвхсіяі - В/8ТМТ*. ГІИИО»*, с»!иаі,

* 2 3» 4 - аомммі, »ІА&оаМДО» ьібіл І, 8» *------------— ва і5 мдагаа»?, .

4

12 3

• нтрах. У той же час, завдяки спрямованості тренувального процесу на розвиток витривалості, стаєри і лижники мають значний потенціал відновлення. Це дозволяє їм ненабагато відставати у швидкості повернення показників до вихідних величин, а в деяких випадках (ЛЧРР на світловий подразник) і перевершувати в цьому плані штангістів, гімнастів і стрільців.

, Розпочинаючи порівняння змін у нервово-м'язовій системі у спортсменів різних спеціалізацій слід, перш за все, відзначити, шр штангісти,- гімнасти і стрільці утримують вантаж більший за абсолютною величиною та виконують роботу більшу за обсягом, ніж лижники і легкоатлети. Виміряна максимальна довільна сила при згинанні руки в ліктьовому суглобі у штангістів, гімнастів і стрільців складає, в середньому, 24,4341,75 кг; у стзєрів і лижників - 22,2240,39 кг. .

Процес зменшення сили кисті під чао роботи та післяроСочого -відпочинку більш виражений у спортсменів з першої групи, особливо, при скороченні тривалості пауз відпочинку між навантаженнями. Що стосується амін біоелектричної активності ' ш.biceps brachii, то приріст середньої амплітуди одного імпульса від початку навантаження до моменту відмови від роботи більший у штангістів, гімнастів і стрільців.. Ця тенденція проявляється і якщо розглядати зростання питомої амплітуди (у перерахунку на 1 кг вантажу, який утримується), особливо, зі збільшенням зусилля, яке утримуєтьоя до 75% від МДС. Частота проходження біоелектричних імпульсів У момент відмови від роботи нижча у легкоатлетів і лижників при величині зусилля, яке утримується 50% від ЩС і у штангіотів, гімнастів і стрільців при .зусиллі 75% від ЩС. Ці дані свідчать про те, що у останніх швидше розвивається м’язова втома під чао виконання повторних локальних статичних наванта-

жень, особливо при збільшенні зусилля, яке утримується. У той же час у штангістів, гімнастів і стрільців значно більше розвинута здатність їй протистояти. Це може бути підтверджено двома фактами: по перше, у них час утримання зусилля більший.за абсолютист

величиною, ніж у лижників і легкоатлетів, приблизно, в 60% випадків; по друге, у більшості випадків (особливо зі збільшенням зусилля, яке утримується до 75% від МДС) чао утримання кожного наступного навантаження скорочується швидше у представників циклічних видів спорту.

Отже, дані, отримані нами під час дослідження змін функціонального стану нервово-м’язової системи також свідчать про те, що процес зменшення працездатності виражений більше у лижників і бігунів-стаєрів.

Якщо порівняти величину приросту пульсу до моменту відмови від роботи, то при вантажі 50% від максимального вона у представників двох груп майже не відрізняється. Збільшення вантажу спричиняв більший приріст у штангістів, гімнастів і стрільців, тому різниця в ЧСС у момент відмови від роботи сягає 10-11 ударів на хвилину. У них же більшим в і зростання артеріального тиску, причому різниця більш значна для систолічного тиску.

Що стосується змін показників центральної гемодинаміки під впливом статичних навантажень, то встановлено, що їх приріст у представників різних видів спорту залежить від різних факторів. Для лижників і легкоатлетів .іершочергове значення мав величина зусилля, яке утримується: амплітуда змін більша при більшій величині навантаження. У той же час, для штангістів, Гімнастів і стрільців важливіше® в тривалість самого утримання. У! них при меншому зусиллі, яке утримується, і яке тривав довше зміни згаданих показників мають більшу величину. Після роботи до 15-ї хвили-

ни відновлення відбувається поступове зменшення всіх показників центральної гемодинаміки до величин нижчих за доробочий рівень. Цей процес при величині навантаження 50% від ВДС краще виражений у легкоатлетів і лижників;* при збільшенні вантажу, який утримується, темпи відновлення в обох групах майже зрівнюються.

Що стосується показників церебральної гемодинаміки, не вдалось встановити якихось закономірних відмінностей стосовно їх величини у спокої до роботи чи амплітуди змін після утримання кожного нзступного навантаження між представниками різних видів спорту. Вони можуть цілком безсистемно бути вищими то у однієї, то у іншої групи. Разом з цим, у спортсменів-лижників і легкоатлетів зі скороченням тривалості інтервалів відпочинку між навантаженнями значно більш виражені відхилення в регулярності коливань ТР і ВАВ. ■

Слід також відмітити, що наявність у лижників-гонщиків і легкоатлетів-стаєрів значних резервів діяльності серцево-судинної системи не дає їм якоїсь помітної переваги у порівнянні з штангістами, гімнастами і стрільцями при виконанні повторних локальних статичних навантажень. Дещо менші відхилйіня ЧСС і, АТ від доробочих величин у представників циклічних видів спорту є частково наслідком меншої величини- зусилля, яке ними утримується, частково наслідком розвитку загальної витривалості. Одначе, менша вираженість пресорної реакції означає, в той же час, що у цих спортсменів буде гірше забезпечуватись адекватне кровопостачання м’язів, наслідком чого в більш швидке зменшення їх працездатності.

. ВИСНОВКИ

1. Показано, що виконання локальних статичних навантажень

. - 19 -

як однократних, так і повторних приводить до суттєвих амін у функціональному стані різних систем організму спортсменів, які свідчать про прогресуючий розвиток втоми і зниження працездатності.. Вираженість цих змін, з також характер протікання віднов-

• них процесів залежить від величини зусилля, яке утримується, тривалості інтервалів відпочинку між повторними навантаженнями та спеціалізації обстежуваних.

2, Під впливом повторних локальних ■ статичних навантажень відбувається поступове (від навантаження до навантаження) збільшення латентного часу рухової реакції на звуковий і світловий подразники, зменшення сили кисті на обох, руках та зростання динамічного тремору. Арт&ріальний тиск зростає після кожного наступного навантаження, так само як і показники,центральної гемо-

динаміки.. Показана асиметрія півкуль головного мозку за динамі-. і ’ кою показників реоенцефалограми.

3. Скорочення тривалості відпочинку між навантаженнями призводить до швидшого розвитку втоми у м'язах під чао роботи, а також більшої вираменорті, пресорної реакції. Для показників реоен-цефалограш характерним є зменшення регулярності їх, коливань. У той же час, скорочення пауз між навантаженнями спричиняє зменшення амплітуди змін ЛЧРР на обидва види подразників.та сили кисті.

. 4. Штангісти, гімнасти і стрільці утримують більший за аб-

солютною величиною вантаж та виконують роботу більшу за величиною, ніж лижники і легкоатлети. Зміна працездатності організму під впливом повторних локальних статичних навантажень за показниками діяльності центральної нервової, нервово-м'язової та серцево-судинної систем має однаковий характер у всіх спортсменів. Величина коливань цих показників свідчить; що процеси розвитку етоми та зменшення працездатності з кожним наступним навантажен-

■ - 20 -ням більше виражені у лижників-гонщиків та легкоатлетів-стаєрів.

. Б. Значну роль у процесі розвитку втоми та зменшення працездатності під чао виконання повторних локальних статичних навантажень відіграють зміни у центральній нервовій системі. Поряд а цим, отримані, нами результати свідчать і про нароотання втоми під чао роботи безпосередньо у нервово-м'язовому апараті. ■

• 6. Вперше розроблена методика комплексного дослідження

впливу на організм спортсменів повторних статичних навантажень, яка може бути рекомендована до широкого застосування у галузі фізіології, особливо, фізіології праці та спорту. .

Список праць, опублікованих а теми дисертації

1. Вовканич A.C., Яремко Є.О. Особливості нейрофізіологічних ре-

акцій у спортсменів при. повторних статичних навантаженнях./ В кн. "Проблеми патології в експерименті та клініці".// Збірник праць Дрогобицького медичного інституту. Дрогобич. 1994. С. 164-173. .

2. Вовканыч A.C., Яремко Е.Е., Балыка Т.Е. Гемодинамика и электрическая активность головного мозга при повторных статических нагрузках у спортсменов,/ В збірнику:' Проблемы патологии в эксперименте и кдийике. Труды Львовского медицинского института. Львов. 1991. Т.Х111. С.112-113.

3. Вовканич A.C., Голубій Є.М., Яремко Є.О. Вплив багаторазових статичних навантажень на деякі сенсо-моторні реакції спортсменів'/ В збірникуі Проблемы патологии в эксперименте и клинике. Труды Львовского медицинского института. Львов. 1991. Т. XIII. С.113- 114.

4. Yaremko Y.Y., Vovkanych A.S., Golubiy Y.M. peculiarities of the regional haemodynamics adaptation to static loading./

Medyzne aspekty sportu.// Materialy z XXI Zjazdu Naukowego pod redakcja dr.Jana Cfrnury. Jelenia Gora. 1990. P.210-214.

5. Влияние статических упражнений на эффективность мозговой ге-

I , •

»Лодинамики у студентов./ Яремко Е.Е., Вовканыч.А.С., Голубий Е.М., Бакай И.// Тезисы .'докладов Республиканской научно-практической конференции: Форш и методы активизации учебного

процесса по физическому воспитанию студентов, высших и средних специальных учебных заведений./ Ашхабад, 8-10 декабря, 1989 г./ Ч. IV, 1989. С.54- 55. .

6. Особливості регіонарної- гемодинаміки і деяких сенсо-моторних реакцій при статичній роботі./ Яремко Є.0., Вовканич A.C., Голубій Є.М., Валика Т.Є.// Розвиток фізіології в Українській PCP за 1986-1990 роки., Збірник матеріалів XIII з’їзду Украг* їнського фізіологічного товариства ім.І.П.Павлова./ Харків,

. 17-21 вересня 1990 р./ K.: Наукова думка, 1990. Т.2. С.201.

7. Яремко Е.Е., Бовканыч A.C., Голубий Е.М. Характеристика гемо-Динамических. и сомато-сенсорных реакций на изометрическую

•нагрузку у спортсменов.// Тезисы Всесоюзной научной конференции по проблемам олимпййскйго спорта. Челябинск, 22-26.05.91.

' М..1991. С.71- 72. •

8. Яремко.E. E., Вовканыч A.C., Голубий Е.М., Балыка Т. Е. Особен-

ности адаптивных реакций центральной’нервной системы и церебральной гемодинамики при •одно- и многократных статических нагрузках.// Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции: Физиологические механизмы целенаправленной дея-

тельности спортсменов./ Краснодар, 15-19 сентября, 1991 г. М. 1991. С.51-52. . ' ; .

9. Яремко Є.О., Вовканич A.C. Особливості кардіогемодинамічних реакцій у спортсменів на повторні статичні навантаження.//

i . - - 22 -Тези доповідей 111-ї регіональної науково-практичної конференції: Роль фізичної культури в здоровому способі життя. Львів.. 1992. С.58-59.

10. Вовканич A.C. Особливості біоелектричної активності та сили

м'язів спортсменів при повторних статичнім навантаженнях./ Тези доповідей 111-ї регіональної науково-практичної конференції: Роль фізичної культури в здоровому способі життя.

' Львів. 1992. С.38-40. ■ ,

11. Яремко Є.О., Вовканич A.C., Голубій Є.М. Особливості гемоди-наміки у спортсменів у процесі адаптації до напружених анаеробних та статичних навантажень.// Фізична культура' і спорт - важливий фактор виховання особистості та зміцнені-.я- вдо-ров'я населення./ Тези звітної науково-практичної конференції викладачів ЛДІФК за 1992 рік. Львів. 1993. С.78-79.

12. Yaremko Y.Y., Vovkanych А.5., Golubiy Y.М. Physiological.

■ mecha- nism of urgent . adaptation to static work.// 32nd

: International Congress of Physiological Sciences. Glasgow.

1993. P.67-68. : \ •

13. Яремко Є.О;, Вовканич A.C., Голубій Є.М. Вадик!з Т.Є. Фізіологічні механізми адаптації до.статичної роботи./ Всеукраїнська наукова конференція з фізіології людини: Адаптація учнівської молоді до навчальних занять та фізичних навантажень. Черкаси.,'13-16.10.93 р./Тези доповідей. Черкаги.1993. С.97.

14. Яремко Є.О./Голубій Є.М., Балика Т.Є., Пакош В.Г., Вовканич A.C. Нейрофізіологічні і кардіогемодинамічні реакції у спор-, тсменів на анаеробні навантаження./ 11-й з’їзд фізіологів Західного регіону України./ Збірник тез: Науково-методичні аспекти фізіології. Львів. 4-5.11.93 р. Львів. 1993. <3.161.. ..

15. Вовканич A.C. - Динаміка латентного часу рухоЕої реакції у

спортсменів різних спеціалізацій під впливом статичних навантажень. // фізична культура і спорт - важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров’я населення./ Тези звітної науковопрактичної конференції викладачів ЛДІФК за 1993 рік. Львів. 1994. С.34-30. ,

'« -

16. Вовканич А.С., Валика Т.Є., Голубій Є.М., Пакош В.Г., Яремко Є.О. Фізіологічні' механізми адаптації до ізометричних навантажень./ XIV з’їзд .Українського фізіологічного товариства ' ім.І.П.Павлова, тези доповідей. Київ. 1994. С.306-30?.

1?. Вовканич А.С. Вплив "локальних" та "глобальних" . отатичних навантажень на динаміку латентного часу рухової реакції у спортсменів. // Фізична культура і спорт - важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров'я населення.. / Тези звітної науково-практичної конференції викладачів ДЦІФК за 1994 рік. Львів. 1996. С.74-75.

18. Вовканич А.С. Вплив повторних статичних навантажень на психофізіологічні реакції у спортсменів./ Ереукра'}нс-ький науковий симпозіум з .фізіології людини: Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій' в онтогенезі./ Тезі доповідей. Київ - Черкаси, 1995. С.,14. с. '

Vovkanych A.S. Working: Capacity of Separate Group of Sportsmen During Completion of Repeated Static Loadings.

Scientific Degree Candidate of Biological Sciences Thesis; speciality 03.00.13 - Physiology of Man and Animals, L'viv State University namedf after Ivan Franko, L'viv, 1996.

The results of 18 scientifio publications are being defended. ■ ’ »

Prooess of changes in working capacity of sportsmen’s

organism.during completion of repeated local static loading's has been investigated. The influence of changes in duration of rest intervals between static loadings upon changes in functional state of different systems of sportrnen’s organism was shown. Distinctions in the process of working capacity changes between sportsmen-representatives of different kinds of sport (adapted and not adapted to static loadings’ completion) were determined. Effective method of complex investigation oi repeated static loadings' influence upon the man’s organism was worked out.

Вовканыч А.С. Работоспособность отдельных групп спортсменов при выполнении повторных статических нагрузок. t

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 -. физиология человека и животных, Львовский государственный университет -им.И.Франко, Львов, 1996. ‘ .

Защищается 18 научных работ по теме диссертации. . ' Научен процесс изменеий работоспособности организма спортсменов во время выполнения повторных локальных статических нагрузок. Показано влияние изменения продолжительности ИНТерВЭЛСЕ отдыхз между статическими усилиями на изменеие функционального соотояния различных систем организма спортсменов. Установлены отличил в процессе изменения работоспособности между спортсменами- передставитедями разных видов спорта; адаптированными и неадаптированными к выполнению статических нагрузок. Разрзботана аффективная методика комплексного исследования влияния повторных . статических нагрузок на организм человека.

Клкчсші олова: працездатність, втома, статичне навантаження, функціональний стан, повторні утримання, тривалість відпочинку.-