Бесплатный автореферат и диссертация по наукам о земле на тему

Пути и механизмы усовершенствования государственно-церковных отношений в Украине (на примере новых религиозных объединений)

ВАК РФ 25.00.02, Палеонтология и стратиграфия

Автореферат диссертации по теме "Пути и механизмы усовершенствования государственно-церковных отношений в Украине (на примере новых религиозных объединений)"

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМ1Я УПРАВЛ1ННЯ

ПЕТРИК Валентин Михаилович

УДК 35.01: 261.07

ШЛЯХИ ТА МЕХАН13МИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1 (НА ПРИКЛАД1 НОВ1ТН1Х РЕЛ1Г1ЙНИХ ОБ'еДНАНЬ)

Спещалыисть 25.00.02 — мехашзми державного управлшня

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата наук з державного управлшня

Донецьк - 2004

Дисертащао е рукопис

Роботу виконано в Донецыай державшй академп управлшня Мшстерсп осв!ти 1 науки Укрални.

Науковин кершник - доктор полгёичних наук, старший науков1

Офшшш опоненти:

доктор полггичних наук, професор ШУБА ОлексШ Васильевич, Верхов} Рада Украши, заступник завщуючого вщщлом Апарату (м. Ки'1в);

кандидат наук з державного управлшня БРАТКОВСЬКИЙ Миро Леонщович, Донецька державна академк упрашнння Мшстерства осв1ти 1 наук Укра'ши, доцент кафедри сощально-гумаштарних дисциплш (м.Донецьк).

Провщна установа: Нащональна академ1я державного управл!ння пр Президентов! Украши, 1нститут проблем державного управлшня та мкцевог самоврядування.

Захист вщбудеться 49 I РЗ. Й И Я 2004 року о № годин1 на засщаш спещатзованоТ вченоГ ради^И.ЮТ-.О! в Донецыай державшй академп управлшн Мшстерства освгги 1 науки Украши за адресою: 83015, м. Донецьк, ву: Челюсинщв, 163 а.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютеш ДонецькоГ державно! академ управлшня Мастерства освгги 1 науки Укра'ши за адресою: 83015, м. Донецьк, ву; Челюсинщв, 163 а.

сшвробшшк СЬОМШ Серий Валершович, Апарат Ра/ нащональноГ безпеки 1 оборони Украши, Кер1вт Управлшня проблем вну^шньополггичноТ безпев (м. Кшв).

Автореферат розклано

2004 року

Вчений секретар спещашзовано! вченоТ ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теми. УкраТна з перших дшв ¡снування як незалежна держава роголосила свггов! про свое бажання неухильно дотримуватися принцишв емократи. П прагнення стати повноправним членом СвропейськоТ Сп1вдружносп отребуе в!д неТ всеб1чноТ гармошзаци суспшьного житгя, зокрема, в духовнш |)ер1, актуал1зуе питания наукового забезпечення процесу регулювания державно-ерковних вщносин.

Релтйний чиниик в умовах полггичних, сощальннх та економ!чних эансформашй набувае все биьшого впливу на процеси в держав! й стае евщ'емним атрибутом суспшьного житгя. РелЫйш оргашзацн, волод!ючи ичними матер!альними та людськими ресурсами 1 маючи безпосереднш вюид на ректорат, стали важливим елементом украшськоТ сусшльно-полкично! сфери. ершко вони ошкуються не стшьки штересами громадян, суспшьства та держави, ольки вщстоюють власш штереси, а школи ¡нтереси ¡ншоГ держави чи и сгатичних кш. Участь служител!в культу у виборчих кампан!ях на ус1Х р!внях, 5годжешсть дш мюцевих оргашв влади та репональних церковних осередюв, вихш глшйного житгя за меж! державних кордошв - це далеко не повний перелк эзицш, за якими релшйний чинник набувае дедал! бшьшого впливу на нашональну ззпеку УкраТни. 1сторичний досвщ переконуе, що недостатня увага 1 некеровашсть роцесами, як! вщбуваються в гуман!тарн!й сфер! загалом та релтйному житп жрема, може призвести до серйозних сощапьно-полкичних конфл!кт!в.

Особлив!стю сучасно'1 релтйноТ ситуацп в УкраТни е збшыпення чисельносп I впливу не тшьки традицшних, але й новггнЬс релтйних об'еднань (дал! -:окульт1в). На в!дм!ну в!д !сторнчних украГнських конфес!й, вони не мають досв!ду ювоення поступу нащональноТ етнокультури. Б!льш того, д!яльн!сть деяких з них ¡стать в соб1 значний потенщал деструкцп, що загрожуе пшвалинам стабшьносп сра'шського суспшьства. Одночасно насторожуе той факт, що релтшп практики ;яких представлених у нашш крапп неокульпв порушують гарантоваш онститущею та законами УкраГни права людини. Поширення в Украш окремих штшх р&шгшних в!ровчень ниш перестало бути лише м!жконфесшною эоблемою ! дедал! бшьше впливае на стаб!льн!сть у держав!. В зв'язку з цим рйозноГ уваги потребуе розгляд питания протидп експансп шоземних м!с!онер!в, [св!тлення факпв ТхньоГ протиправно! д!яльност!.

Головним завданням в!дпов1дних державних !нституп!й УкраГни як :мократичноГ держави у сфер! захисту суспшьства та прав 1 свобод громадян в!д тативного впливу неокульпв е:

— забезпечення широким верствам населения доступу до об'ективно! формацц про особливост! в!ровчення та культовоГ практики поширених в Украш! лтйних об'еднань;

- вжитгя адекватних заход1в, у pa3i порушення закону, незважаючи на т якою релтйною ¡деолопею прикриваються порушники;

- недопущения порушень прав людини, м!жнародних нормативно-правови аюпв та вггчизняного законодавства щодо свободи coBicri.

УкраГш як суверенной держав! необидно формувати та вщпрацьовуват мехашзми забезпечення власних нацюнальних iHTepeciB, зокрема шляхом розробки впровадження вщповщно! державно! полггики в духовно-релтйшй сфер!. Будь-я* посягання на житгев! штереси наци в духовно-релтйнш c<pepi е прямою загрозою ¡снуванню i потребуе швидко!" та д1ево! мобш1заци Bcix захисних MexaHi3Mi державно! й суспшьноТ протидп.

Особливо пильноУ уваги потребить неокульти, яю необхщно систематичн ретельно вивчати на загальнодержавному piBHi науковцям рЬних галузей знай (державного управлшня, релтезнавства, правознавства, полггологи, психолог тощо) та представнихам вщповщних державних оргашв. Це вивчення необхщн проводити з метою розробки мехашзкпв вдосконалення державно-церковнн в1дносин, адаптування вггчизняного законодавства до лпжнародних нормативнс правових стандарт1в, поширення шформаци серед широкого загалу про д1яльша неокультсв, а також правового обгрунтування впровадження щодо Ix екстрем1стськ налаштованих представниыв карних санкцш для ефективно! протидп порушенши яю становлять загрозу нацюнальнш безпещ, громадському порядку, здоров'ю т моральному стану населения, правам i свободам людини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацшк дослщження виконано зпдно з тематикою науково-дослщницьких робгт Донецькс державноТ академи управл!ння, яка затверджена на засщанш Вчено! ради ДонДА' вщ 28.01.99, зокрема роботи проводилися за темою №99.06.03 "Розробка науковс методичних основ та шструментальних засоб1в прийняття управлшських pimeub органах влади та управлшня з використанням сучасних шформацшних технолопй (номер державно! реестрацп 0102U001293) та розробляеться в межах науковс досгпдницько! роботи Центру перспективних сощальних дослщжень МшютерстЕ пращ та HAH Укра'ши - "Анал1з основних показниюв розвитку сощальних програы (номер державно! реестрацп 0103U005039) i безпосередньо пов'язана з науково] темою вщцшу мониторингу сощальних процеив. У рамках цих тем авторо; розроблеш пропозицп з вдосконалення державно-церковних вцшосин в УкраУш i методичш рекомендаци щодо професшно! д1яльносп державних службовцп Результата особисто! учасп автора у цих доандженнях публ1кувалися в наукови виданнях та у витад тез доповщей.

Мета i завдання дослщження. Мета дисертацп полягае в розроблеш концептуальних засад та мехашзм1В вдосконалення державно-церковних вдаосин Укра'ш! з метою забезпечення нацюнально! безпеки у духовно-ретпинш сфер!.

Вщповщно до ц1с1 мети визначено завдання дослщження:

- проанал!зувати характера! ознаки неокультш з метою розробки вщповщноТ сласифжаци цих об'еднань;

- розглянути законодавство та пол1тику Европарламенту щодо нов!тшх зелтйних об'еднань у контекст! евроштеграци УкраГни з метою врахування його эекомендацш при формуванш державноТ полггики нашоТ держави та оновленш итчизняного законодавства;

- узагальнити свгговий досвщ державно-церковних вщносин щодо виявлення, топередження 1 припинення протиправноТ Д1Яльност1 представник1'в неокульт1в, а гакож впровадження протекцюшстськоГ полггики щодо традишйних церков як госпв нацюнальноГ культури;

- дослщити специф1ку державно-церковних вщносин у наций держав1 для зизначення духовно-релтйноТ складовоГ нашональноГ безпеки УкраГни;

- визначити ступшь загрози нацюнальнш безпещ УкраГни вщ протиправних цянь представншав неоку.тьт1в, що становлять небезпеку для держави, суспоьства га окремих громадян;

- розробити пропозици щодо вдосконалення вггчизняного законодавства з петою оттапзацн системи державно-церковних вщносин з урахуванням св1тового :осв1ду та особливостей релтйноТ ситуацп в УкраГш, а також дати науково эбгрунтоваш оргашзацшно-методичш рекомендашГ щодо професшноГ дЬиьносп кржавних службовщв та правоохоронних оргашв при взаемодп з представниками 10з1тн1х релтйних об'еднань.

Об'ектом доЫджгння виступають сучасш державно-церковш вщносини в ¡/краТн!, що розглядаються в контексп забезпечення нацюнальноГ безпеки держави.

Предметом дошдження е шляхи та мехашзми вдосконалення вщносин м1ж органами державного управлшня й новшпми релтйними об'еднаннями в УкраГш.

Методы досмдження: анализу, синтезу, шдукцп, дедукцп, ¡сторичний, гопчний, системний, пор^вняльний, статистичний, сощально-правового анализу та н. Методи анал1зу та синтезу використовувались для тзнання найбшыи зизначальних ознак особливостей формування й розвитку державно-церковних зщносин як на теренах УкраГни, так 1 загалом у свт. 1ндукцп та дедукци - для зивчення особливостей дкльносп в нашш краГш неокульт1в. 1сторичний - для шал!зу еволюцшного процесу реформування державно-церковних вщносин та 1ротидн протиправшй дшльносп неокульпв у р1зних краГнах с в ¡ту, зокрема в УкраГш. Лопчний - для дослщження найбшын загальних зм1стовних сторш |>ункщонування неокульт1в для встановлення внутршн1Х та зовшшшх зв'язив з лротиправними д1ями Гх представниыв. Системний - для вивчення характеристики яеокуль-пв (у правовому, релшезнавчому, полгтолопчному та психолопчному 1спектах). Пор1вняльний - при пор1внянш систем державно-церковних вщносин у

р^зних краТнах св1ту. Статистичний - шд час опрацювання та анашзу мaтepiaлíl дисертацп. Сощально-правового анал!зу - для дослщження Д1Яльност1 неокульт!] загалом як явища, так 1 конкретних протиправних дш Тх представниюв, а такоя застосовуеться для анал1зу законодавчоТ бази УкраТни та р1зних краТн свпу.

Наукова новизна одержаних результате. Основний науковий результа' дисертацшноТ роботи полягае в теоретичному обгрунтуванш необхщност вдосконалення та розробка нових мехашзлпв державно-церковних вщносин ] УкраТш. Вонарозкриваеться в таких наукових результатах.

Вперше:

- визначено релтйну складову нащональноТ безпеки УкраТни, и об'екти суб'екти, чинники та приндипи;

- розподшено духовно-релшйш загрози нацюнальнш безпещ УкраТни з; такими сферами житгедшльност! суспшьства, як пол1тична, економ^чна, социальна вшськова та шформацшна;

- розроблено концептуальну модель 1 напрями реамзацп нацюнальни: ¡нтереав УкраТни у сфер! забезпечення духовно-релтйно'Г безпеки вщ нов!тшх т; закордонних релшйних об'еднань;

- проведено комплексний анал!з д!яльност1 новтнх релтйних об'еднань ] УкраТн! з використанням наукових здобутюв 1 практичних напрацювань у р1знш галузях знань (державного управлшня, правознавства, полггологп, релтезнавства т; психолога").

Удосконалено:

- прюритетш напрями наукового забезпечення вггчизняноТ державно пол1тики в галузг релшйно-церковного життя;

- мехашзми впровадження державно-управлшських заход!в я виявленш попередження й припинення протиправних д1янь представниюв новггшх релтйшс оргашзацШ;

- основы! напрями реалвацп протекшошстськоТ державно! полггики щод( традицшних церков як носив нацюнальноУ культури та шляхи а впровадження.

Отримало подальший розвиток:

розкритгя шляхав та мехашзм1В використання як державною службою загалом так I окремими державними службовдями позитивного свггового досвщ регулювання державно-церковних вщносин.

Практичне значения одержаних результатов дослщження полягае у:

- сприянш розробщ прюритетних напрям1в державно!" полкики УкраТни : духовно-релтйнш сфер! та застосування при цьому нових управлшськк механ1зм!в 1 технологш;

- застосуванш методолопчного анатзу концептуальних засад державно! олкики в контекст1 забезпечення нацюнальноТ безпеки УкраТни в рел1пйно-ерковному жигп сусшльства;

- можливосп вдосконалення навчальних програм з державного управлшня, равознавства, гоштологи та пщготовки спешалЬованих курс ¡в з релшезнавства;

- уточнены! та збагаченш категор1ально-поштйного апарату науки з ержавного управлшня;

- використанш в npoueci подалыиих наукових дослщжень з проблематики ержавно-церковних вщносин та рел1пйно-церковного життя.

Методичш шдходи i рекомендаци, сформульоваш у дисертаци, були проваджеш в npoueci пщготозки наукових досл]'джень та першого засщання остшно дточого "круглого столу" "Сощальна безпека: пошук новоГ парад1гми", а акож були використаш при тдготовш та проведенш занять з представниками Центру перспективних сощальних досл1,джень (довщка № 01/1 - 95 вщ 16.09.2003 оку).

Особнстий внесок здобувача. Дисертащя е однооабною науковою працею, в кш вщображеш результати, отримаш здобувачем у npoueci анал1зу та узагальнення шповщних наукових праць i власних розробок. OKpeMi положения дисертаци и кладет у дев'яти публшашях, виконаних у сгпвавторствк Персональний внесок исертанта у написанш цих праць такий: у статтях з С.М.Левченком "Ки'Тв до 2000 оку" - задум, особливос-ri культово? практики "Церкви Христа"; В.В.Остроуховим: [вановство", "Пор1вняльнш анал1з класифшашй hobithix та нетрадицшних релтй, культно-м1стичних течш", "Проти ерозшного впливу неокулытв", "Ловщ сдарливих душ" - задум, завдання, висновки, рекомендаци; С.В.Сьомшим - "Деяю [ляхи вдосконалення державно-церковних вщносин i3 застосуванням зропейського досвщу" - анал1з систем держано-церковних вщносин краТн бвропи, ясновки; навчальному поабнику "Сощально-правове регулювання д1яльносп глтйних оргашзацш" (автори С.ГГолотш, Ю.Г.Кальниш, В.М.Петрик та ¡н.): эздш 3 - "Проблеми регулювання та шляхи вдосконалення державно-церковних дносин в Укра'Тт"; монографп "Нов1тш та нетрадищйш pe-iiriT, мктичш рухи у ^сшльно-полггичнш сфер1 УкраТни" (автори В.М.Петрик, €.В~Шхтенштейн, .B.CbOMiH та щ.): задум, роздш 1 - "Класифшащя та загальна характеристика OBiTHix i нетрадицшних релтй та окультно-мктичних груп", роздш 2 -Кристиянсыа групи", роздш 5 - "Сатанинсью секта", роздш 6 - "Науколопчш ульти", роздш 8 - "Сощально-правовий анализ д1яльнос-п hobithix та нетрадицшних ульт1в", тдроздш 3.1 - "М1жнародне товариство свшомосп Кршни", тдроздш 3.2 "АУМ ciHpiKbo", тдроздш 3.3 - "Рух Ошо", тдроздш 4.2 - "Церква €днання", щроздш 4.3 - "БахаТзм", пщроздш 4.4 - "Церква останнього запов1ту", пщсумковий г1сновок; монографи "Держано-церковш вщносини: сштовий досвщ i УкраТна

(¡сторико-псштичний анашз)" (автори С.В.Сьомш, Ю.Г.Кальниш, В.М.Петрик т; ш.): задум, роздш 2 - "Духовно-релтйна складова нащональноТ безпеки Украхни" дов!Дковому поабнику "Збхрник нормативно-правових актш щодо свободи сов1ст та д!яльност1 релтйних оргашзацш" (упорядники В.МЛетрик, В.В.Остроухов роздш 2 - "Вггчизняш нор.мативно-правов1 аюги щодо свободи сов!ст1 та Д1Яльност релтйних оргатзацш".

Апробащя результате дисертацп. Основш результата, теоретичн положения, висновки, пропозицп та рекомендащУ були оприлюднеш на шесп наукових та науково-практичних конференции: М1жнародна науково-практичн; конференщя "Реформування державно'/ служби в Укра'/ш: стан, проблеми перспективи" (28 травня 1998 року); М1жнародна наукова конференщя "Правовш статус особи: стан, проблеми, перспективи" (10-11 грудня 1998 року), Мгжнародн; науково-практична конференщя "Мехатзм захисту прав 1 свобод людини в УкраТнГ (11-12 червня 1999 року), М1жнародна конференщя "Укра'шська нацюнальна щея реалп 1 перспективи розвитку" (15-16 кв1тня 1999 року); Мжнародна науково практична конференцш "Православш духовш цшносп 1 сучаснкть" (21 берези 2003 року); науково-практична конференщя з м^жнародною участю "Ефектившст] державного управлшня в контекст! глобал1заци та евроштеграшГ' (29 травня 200! року), Мшнародна науково-практична конференщя "Тоташтарш культи 1 сучасному сощально-культурному простор! Укра'ши: загроза нацюнальном; ментал1тету та державнш безпещ" (21 листопада 2003 року) та наукови; публкац1ях. Частина матер1аив знайшла свое вщображення у навчальному т; довщковому поабниках. Результата дисертацшного дослщження було апробоват шд час проведения лекцшних та семшарських занять у Нацюнальшй акаде.\« Служби безпеки Укра'ши 1 Свропейського ушверситету.

Публжацп. Результати дисертацшного дослщження опублшовано у дво: монограф1ЯХ, трьох статтях у зб1рниках наукових праць, дев'яти статтях наукови: журналов, чотирьох матер1алах 1 тезах конференщй, навчальному та довщковом; поабниках.

Структура та обсяг дисертацп. Робота складаеться ¡з вступу, трьох роздшв висновюв, списку використаних джерел та додатюв. Обсяг основного змкт дисертацп становить 184 сторшки, загальний обсяг - 197 сторшок. Використано 14! джерел на 13 сторшках та 12 додатюв на 13 сторшках, у яких метиться 10 схем 1 таблиця.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ

У "Встуш" обфунтовано актуальность дисертацшного дослщження, розкрито ого зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'ект, предмет та етоди дослщження, охарактеризовано наукову новизну 1 практичне значения держаних результата, а також особистий внесок здобувача та апробацш езультатсв дисертацп.

У першому роздш "Седова практика побудови сучасних систем вшносин ержавн з новтпми та традицшнчми релтями" подано огляд лггератури за емою 1 виб1р напрямюв дослщження, охарактеризовано протиправну дЬитьшсть редставниюв неокульт1в у р1зних державах, а також проанаизовано свловий досвщ ержавно-церковних в!дносин ¡з протиди протиправнш дшльносп неокульив та ротекцюшстськоТ полггаки щодо традицшних церков як носив нацшнально! ультури.

Досгпдження феномену неокульпв та проблем, яю виникають у зв'язку з Тх эункшонуванням, проводили релтезнавш, правознавш, полггологи, психологи та зах1ВЦ1 з ¡н. галузей знань. Вони розглядали р1зш аспекта щеТ проблематики: ласиф1кац1я неокульпв, протиправш д1'яння Гх представниюв, заходи з протидп цим иянням, державна политика щодо нов1тшх релшйних об'еднань, психолопчш [спекти ТхньоТ культово! практики та ш.

Моде л 1 вшносин м1ж державою та релтйними об'еднаннями, зокрема швггнши, у р1зних краТнах свггу розглядали С.Бийсбервельд, Б.Вайг, К.Дьюрем, З.еленський, Г.Моран, Х.Папасторис, Г.Робертс, Р.Торфс, С.Феррар1, Д.Шорт, \.Подлекс, Р.Зиппелиус та ¡н. Вони дослщили системи державно-церковних ндносин у р1зних державах св1ту. С вдовий досвщ державно-церковних в1дносин ютребуе грунтовного анал1зу та узагальнення з метою його творчого використання 1ля вдосконалення державноТ полггаки Укра'ши щодо релшйних оргашзацш.

Державну полггику Укра'ши щодо релтйних оргашзацш розглядали З.Бондаренко, В.Сленський, Ю.Кальниш, М.Нав1ченко, О.Разумков, С.Сьомш, Э.Шуба та ш. Вони проанал1зували широкий спектр проблем з шеТ тематики, проте татання щодо конкретних мехашзм1в вдосконалення державноТ полггаки щодо ювггшх релшйних об'еднань ще й доа залишаються мало дослщженими.

У книгах С.Балагушкша, АГригоренка, 1.Григулевича, П.Гуревича, ЕМ.Парнова, К.Привалова м!ститься значний обсяг шформацп щодо ¡сгори, культово!" та позакультовйТ практики новгоих релшйних об'еднань, але Тхня дальшсть, зокрема протиправна, розглядаеться лише стосовно захщноевропейських <ра\'н, США та шших держав далекого заруб1жжя.

Незважаючи на те, що першг представники неокультш з'явились у СРСР на початку 70-х рогав XX столггтя, а з ынця 80-х починаеться значний зр5ст Тх кшькосп, радянсыа вчеш д1яльшсть В1тчизняних неокулкпв доатджували мало.

Велику увагу анал!зу протиправно! д1яльносп неокульт1в придишв у сво!х робота С.Сьомш. Вш розглядае ступшь загрози держав!, суспшьству 1 його окреми: громадянам В1Д деструктивно! д1яльност1 неокульпв, а також визначае чинник загроз нащональнш безпещ Украши в рел!пйшй сферь С.Сьомш не т!льк розглядае протиправну д!яльшсть неокульт1в, а й розробляе окрехп пропозица щод

ПрОТИДП ЦШ д!яЛЬНОСТЬ

У роботах зазначених вище автор!в розкриваються широк! спектри проблел пов'язаних з протиправними даяниями пред ставник! в неокульт! в у р!зних держава} зокрема в Украшь 1х анагпз св1дчить, що матер1али мають велике наукове практичне значения 1 е базою для подальшого дослщження, але сл1Д зазначити, щ потребуе подальшо! розробки питания вдосконалення системи заход!в щод виявлення, попередження та припинення протиправно! д!яльносп неокульт!в Украш!.

Психологтчш аспекта д!яльносп неокульт!в дослщжували А.Барах, О.Дворки Н.Дудар, П.Косуха, В.Мкхайлов, С.Сьомш та ш. Вони розглянули таю питают особливост! психологи адестпв неокульт!в, технологи !х вербування, ман!пулюванн св!дом!стю у лавах цих орган!зац!й, а також негативш насл!дки для псшачного ф!зичного здоров'я, яга може викликати участь у культов!й практиц! окреми нов!тшх релтйних рух!в та ш.

1снують р!зноман!тн! класифжацп неокульт!в, ! тому в цьому питанн! нема едино! загальновизнано! думки. Наприклад, класифшащю нов!тн!х релтйни об'еднань наводили у сво!х роботах £.Балагушк!н, О.Дворк!н, Н.Дудар, Ю.Калши Д.Крисвдес, А.Лахно, В.Лубський, Д.Макдауелл, А.Радуг!н, Т.Родзак, М.Савельев: Д.Степовик, Д.Стюарт, С.Сьом!н, В.Теремко, Р.Уолл!с, Л.Филипович, А.Чернш 1 ш.

Ан&гпзуючи розглянуп вище класифшаца, можна зробити висновок, що немг едино! думки з цього питания. Для бшьшоси класиф!кац!й критер!ем под!лу сутн!сть, значно! !х частини - форма, а в окремих класифшащях поеднуютьс одночасно ц! два критерп. Творчо розвиваючи !де! автор!в зазначених класифкацп ми зробили висновок про необхщшсть розробки та викорисгання двох окреми класифшацш: критер!ем першо! е форма функц!онування, а друго! - сутн!сть.

Проведений анал!з св1дчить, що представники неокулкпв нер!дко займаютьс пщпшьним виробництвом р!зномаштно! продукд!!, незаконною фшансово! д!яльн!стю, завдаючи таким чином економ!чно! шкоди держав!. Негативни наслщком перебування людей у деяких неокультах е сутгеве пог!ршення ! псюачного стану. Безумовно! шкоди здоров'ю члешв неокульт!в завдае тако; наявна в деяких под!бних угрупованнях практика вщмови вщ медично! допомоп нанесення соб! поранень ! кал!цтв. Деяю неокульти принижують особист!ст] завдають шкоди ф!зичному та псих1чному здоров'ю населения, порушуют

Етщональне законодавство, культивують расистську щеолопю, практикують фшансов! зловживання й ухиляння вщ сплати податюв, вживають наркотики тощо.

Це привернуло увагу свггово! спиьноти, уряд1в, неурядових оргашзацш та градицшних церков багатьох кра'ш св1ту, що призвело до необхшносп розробки та впровадження вщповщних запоб1жних заход1в ¡з протщщ' зазначеним правопорушенням.

У другому роздии "Неокульти як складова релишноТ мереж1 Украши"

розкрито методологию досл!дження, розглянуто загальш ознаки неокульпв, причини IX виникнення та розповсюдження в УкраТш, а також класифкашйна характеристика неокульт1в.

У результат! проведеного аналгзу характерних ознак неокульт1в розроблено кову класифшашю цих об'еднань за двома р1зними ознаками: формою функцюнування та сутшстю. За формою функцюнування вони подшяються на: церковш оргашзаци, курси та центри духовного удосконалення 1 розвитку можливостей, фшософськ! школи, школи схщних бойових мистедтв, центри й гуртки народних та нетрадицшних метод!в Л1кування, а також можуть набувати ¡нших форм. За сутшстю неокульти подшяються на: християнсью, схщного типу (ор!енталктськ1), синкретичш, сайентолопчш (науколопчш), езотеричш, язичницыа га сатанинсьга.

Визначено стушнь загрози нащональнш безпеш Украши В1Д протиправних прояв!в Д1'яльност1 неокультш, що становлять небезпеку для держави, суспшьства та окремих громадян:

- використання релейного фактора як знаряддя втручання у внутр1шш та зовшшш справи Украши, проникнення в органи законодавчоГ, виконавчоГ 1 мкцевоГ влади та засоби масовоГ шформашТ;

- поширення деструктивних ¡деолопй, що становлять загрозу духовносп /краГнського народу та суперечать загальнолюдським нормам;

- можливий вихщ з-шд контролю окремого войовничого культу, дшльн1сть 5Кого може призвести до загибел1 людей, масових заворушень та терористичних мтв;

- провокування та загострення конфл11спв на релилйному й нащональному "рунт!;

- поширення впливу культ1в, дшльшсть яких супроводжуеться пщривом ■ромадського порядку, ушкодженням здоров'я 1 моральное^ населения. Зикористання спешальних х!м1чних препара-пв та апаратури, котр1 надають ножлйвост! машпулювати вольовою сферою людини. Загрози, переслщування, а в 1еяких випадках 1 ф1зичний тиск на тих, хто вир1шив залишити культ, з боку його пдер1в;

- використання релтйних оргашзацш кримшальними структурами.

У третьему роздш! "Основш напрями вдосконалення державно-церковннх вщносин в УкраТш" розглядаються релшйш оргашзацп як об'ект державно! пол^ики та стратепя реал1зацп нащональних штерес1в УкраТни в духовно-релшйнш сфер!.

Дослщжуються державно-церковш вщносини в УкраТш. Визначаеться духовно-релтйна складова нашональноТ безпеки УкраТни - стан захищеносп життево важливих духовно-релтйних штереав украТнського суспшьства (особи, груп в!руючих, держави) в!д внутршшх загроз 1 зовшшнього втручання та в1дпов1дна система сустльно-полЬичних заходов, яка забезпечуе цю захищешсть. Ця складова залежить вщ стану релЬшно-церковного життя нацп (л державно-церковних, м!жцерковних та внутрхшньоцерковних стосунив), який е чи за певних обставин може бути загрозою для нащональних штереав держави, стабильного розвитку суспшьства, здшснення прав 1 свобод громадян.

Головним суб'ектом духовно-редтйноТ складовоТ нацюнальноТ безпеки е УкраТнська держава, яка разом 13 нацюнальною церквою (церквами) проводить цшеспрямовану пол^ику в релшйнш сфер], покликагзу забезпечити духовну едшсть УкраТнського народу, стабшьшсть та дина.\шм прогресивного розвитку всього суспшьства. Результатами такоГ полггики повинна стати якомога повшша реал!зашя нащональних штереав у духовно-релтйнш сфер! й, насамперед, змщнення суверенитету й незалежност1 УкраТни, ефективне та сощалыю ор1ентоване державне управлшня духовними процесами, свобода волевиявлення й реал1защя духовних потреб як окремого громадянина, так 1 всього украТнського суспшьства, конструктивне розв'язання гупжконфесшних конфл1кт1в тощо.

У вдосконаленш державно-церковних вщносин в УкраТш доцшьно використовувати позитивний досвщ р1зних держав ¡з протидп протиправшй дЬтьносп представниюв неокуль™ та протекцюшстськоТ полггики щодо традицшних церков як носив нацюнальноТ культури, а особливо положения рекомендащй'та резолюшй €С у зв'язку з европейською ¡нтегращею УкраТни. Доцшьно також спрямувати зусилля на залучення коитв та ш. можливостей СС для створення державних 1 незалежних шформацшних центр!в з вивчення неокульпв та неурядових оргашзацш жертв або родин жертв д1яльност1 неокульт.

Службовцям законодавчих та виконавчих оргашв УкраТни потребно враховувати в свош робот! практичний досвщ краТн Свропи та ш. держав, що давно й ефективно застосовують цший спектр форм державного втручання: створення вщповщних законодавчих рамкових умов, просвкительська дкльшсть, ¡нформування громадськоси про д!яльтсть неокуль-пв, у раз! необхщност!, попередження про Тх небезпеку, допомога особам, яю зазнали шкоди внаслщок д!яльност! неокульт!в, впровадження протекцюшстськоТ пол!тики стосовно традищйних церков як носпв нацюнальноТ культури.

На основ'1 анал1зу Д1ЯЛьност! неокульта у дисертащУ вирюблено пропозишУ Подо вдосконалення чинного законодавства УкраУни з метою оптим1зац1У системи цержавно-церковних вщносин з урахуванням св1тового досвщу та розроблено эргашзацшно-методичш рекомендащУ щодо професшноУ д1яльносп державних :лужбовщв.

висновки

У дисертацй' дослщжено комплекс проблем, пов'язаних з розробкою концептуальних засад та мехашзм1в вдосконалення державно-церковних вщносин в УкраУш з метою забезпечення наш'ональноУ безпеки у духовно-релтйнш сфер!.

У результат! проведеного анал1зу характерних ознак неокульт^в розроблено яову класиф1кащю цих об'еднань за двома р1зними ознаками: формою функцюнування та сутшстга. За формою функцюнування вони подшиоться на церковт оргашзащУ, курси та центри духовного удосконалення ! розвитку можливостей, фшософсыа школи, школи схщних бойових мистецтв, центри I гуртки яародних та нетрадицшних метод1в л1кування, а також можуть набувати шших форм. За сутшстю неокульти подихяються на християнсью, схщного типу 'ор1ентал1стсыа), синкретичт, сайентолопчт (науколопчш), езотеричш, язичницыа га сатанинськ1.

Д1яльшсть значноУ кшькост1 неокульта супроводжуеться масовими лорушеннями закону у резнях краУнах св1ту. Деяга неокульти принижують эсобист1сть, завдають шкоди фЬичному та псих1чному здоров'ю населения, порушують нацюнальне законодавство, кульгивують расистську ¡деолопю, практикують фшансов! зловживання й ухиляння В1Д сплати податюв, вживають наркотики тощо. Проведений анал1з свщчить, що представники неокульлв нерщко займаються шдпшьним виробництвом р1зномаштноТ продукцп, незаконною фшансовою дЬьчьшстю, завдаючи таким чином економ^чноУ шкоди державк

Одним ¡з негативних наслщтв перебування людей у деяких неокультах е :уттеве попршення Ух пашчного стану. Безумовну шкоду для здоров'я члешв неокуль™ завдае також наявна в деяких под1бних угрупованнях практика вщмови з1д медичноУ допомоги, нанесения соб1 поранень 1 калщтв. Особливе занепокоення викликае залучення до неокульпв Д1тей, ям ще не можуть передбачити майбутшх негативних наслщтв перебування в них, виконання ними вщповщних культових правил. Це привернуло увагу свгговоУ сшльноти, уряд1Б, неурядових оргашзацШ та градицшних церков багатьох краУн свпу, що призвело до розробки та впровадження зщповщних запоб1жних заходив ¡з протид1Т зазначеним вище правопорушенням.

Свропарламент рекомендував краУнам СС створити спещальш парламентсыа ком1аУ для лосл1Дження дшльност! неокуль-пв. Чотири вже створили таи ком1сп: Австр1я, Бельпя, Имеччина 1 Франщя. Було рекомендовано також захищати права 1 :вободи громадян €С в1д негативних вшшв з боку певних неокульлв шляхом

забезпечення широким верствам населения доступу до шформацп про р!зн1 релМ", сприяти вшьному вибору рел1гп й утвердженню поваги до шших, а в раз1 порушення закону - вжити адекватних заход1В, незважаючи на те, якою рел1пек! прикриваються порушники. 1нформащя про р1зш релшйш утворення, Ухн) особливост1 та реальну дшсшсть повинна бути доступна широкому загалу. Вступаючи до •пе!' чи !ншо! релтйно'! оргашзацп, люди повинш бути шформован]' про те, що вони можуть вийти з них. Нарешп, т1, хто пращое в релшйних об'еднаннях, мають бути зареестроваш в органах сощального забезпечення I на них повинш поширюватися вс1 сощальш гаранта.

Розглянувши законодавство та пол1тику Свропарламенту щодо нов!тшх релтйних об'еднань у контекст! евроштеграци УкраТни, зроблено висновок, щс необхщно враховувати його рекомендацп при формуванш державно'! пол!тики нашо] держави. €вропарламент рекомендуе ефективно застосовувати чинне законодавствс проти зловживань у релтйнш сфер!, забезпечити таи законодавч! - адмшстративш, ф!скальн!, кари! - заходи, котр1 б виявилися достатшми для попередженш незаконно!" д!яльност! неокульт!в. €вропарламент пропонуе б!льш ¡нтенсивнс обм!нюватися '¡нформащею м!ж державами !з "сектантсько'Г' проблематики, а тако» бути бшьш пильними, аби субсиди €С не були використан! для незаконно! сектантсько!" д1яльност!. Також розроблено тага заходи, як! доцшьно впровадити е Укра'/ш:

- створення та пщтримка незалежних загальнонац!ональних ! регюнальни> шформацшних центр!в спостереження за д!яльн!стю неокульпв;

- шформування широких верств населения про небезпечш наел ¡дет д!яльност! певних неокульт!в;

- внесения до базових осв!тн!х програм об'ективноГ всеб!чно1 шформацп прс попшреш релМ у евт та про права людини, елементи пор!вняльногс релтезнавства;

- застосовування заходхв, передбачених кримшальним та цившьни?, законодавством дано; краши, щодо неправом!рних дш, вчинених вщ !мен: неокульпв;

- гарантування суворого дотримання законодавства про обов'язковг в!дв!дування школи д!тьми та втручання в!дпов!дних орган!в у раз1 порушень.

Проанал!зувавши св!тову практику державно-церковних в!дносин, зробленс висновок, що надання державного статусу окремим церквам, а також вщкрита тг цшеспрямована протекц!он!стська политика стосовно них (на зразок Велико' БриташУ, Грецп, Францп, Туркмен!стану, Узбекистану, В!рменп та деяких краГн суперечать укра'шсыий ментальност!,! тому е неприйнятною для нашо1 держави. Дс того ж така пол!тика на украТнських теренах може спровокувати конфл!кти ш релтйному грунт!, тиск м!жнародних правозахисних оргатзацш, а також введеннг

анкцш щодо УкраТни деякими державами, насамперед США, що агресивно ахищають штереси релшйних об'еднань американського походження за кордоном ¡деолопчних м1ркувань, вбачаючи в них ¡нструмент духовноТ експансп, експортування" американського способу життя та розробки мехашзму втручання у нутршлп справи шших держав. Законодавство та державна пол1тика США не [адають прившеТв шяким конфеаям тому, що кожна з них не може бути радицшною для "краТни ем1грант1в". УкраТна мае традицшш церкви, що стали гоаями нащональноТ культури, тому досвщ США хоч 1 шкавий, але для нашоТ [ержави не мае практичного значения.

Бшьш корисним для УкраТни е досвщ державно-церковних вщносин ймеччини, Австрп, 1тали, 1спанп, Бельгп, Литви, Росп та деяких шших краТн. 1априклад, росшське та литовське законодавства запроваджують часовий ценз для тдання особливого статусу релтйним оргашзац!ям, а Шмеччина - юльюсний. талшський закон про церкву створюе систему, що мае три р1вш для р1зних >ел1пйних оргашзацш, а особливий статус традицшним церквам надаеться шляхом 'кладання конкордату з державою. На вщм1ну вщ ¡талшського, законодавство спанп розр1зняе чотири групи релтйних оргашзацш, що сутгево в1др1зняються у фавах. У Бельгп цпсть традищйних конфесш мають значн! прившеТ пор1вняно з ншими релтйними оргашзащями, а в Австрн - дванадцять.

УкраТна проголосила своТми основними державотворчими принципами ;абезпечення за кожним громадянином права на свободу свггогляду 1 просповщання, взявши на себе зобов'язання сприяти здшсненню цього права, а гакож охороняти та захищати зазначеш свободи. Маючи за мету проведения такоТ хержавно-церковно! полггики, яка б базувалася винятково на ¡деолопТ миру, ¡мщненш нaцioнaльнoT едност1 та захисп нашональних штереав, необхщно тостшно вдосконалювати правову базу взаемин держави й релтйних оргашзацш.

1снування, самозбереження 1 прогресивний розвиток УкраТни як суверенно'], кмократичноТ та правовоТ держави залежить вщ здшснення цшеспрямовано! тол^ики щодо захисту и нащональних штереав. Нашональна безпека УкраТни юсягаеться шляхом проведения виваженоТ державно!" полЬики в!дпов!дно до грийнятих доктрин, стратепй концеггшй та програм у таких сферах, як шштична, :коном!чна, соц!альна, в!йськова, науково-технолопчна, шформацшна тощо. <Сонкретш засоби 1' шляхи забезпечення нацюнальноУ безпеки УкраТни визначаються гфюритетшстю нац!ональних штереав, необх!дн!стк> вжиггя заход!в, адекватних сарактеру та масштабам загроз цим !нтересам, 1 грунтуються на засадах правовоТ демократично! держави. Правову основу забезпечення нащональноТ безпеки УкраТни становлять Конституц!я та !нш! закони ! нормативно-правов! акта УкраТни, а також визнаш нашою державою м1жнародн! акти й угоди.

У результат! дослщження державно-церковних вщносин в УкраТш визначен духовно-рел1пйну складову нацюнально'1 безпеки нашо'1 держави - стан захищеност житгево важливих духовно-релтйних ¡нтереав укра'шського суспшьства (особь груп в^руючих, держави) вщ внутршшх загроз 1 зовшшнього втручання т в!дпов!дна система сусшльно-полггичних заход ¡в, яка забезпечуе цю захищешств Ця складова залежить в1д стану релтйно-церковного життя нащ1 (и державно церковних, м1жцерковних та внутр1шньоцерковних стосуншв), який е чи за певни: обставин може бути загрозою для нацюнальних !нтерес1в держави, стабшьноп розвитку суспшьства, здшснення прав 1 свобод громадян.

Головним суб'ектом духовно-релтйноУ складовоТ нацюнальнсп безпеки Укра'шська держава, яка разом ¡з нацюнальною церквою (церквами) здшсню цшеспрямовану полггику в рел!гшнш сферь покликану забезпечити духовну едшст: Укра'шського народу, стабшьшсть та динам1зм прогресивного розвитку всьоп суспшьства. Результатами тако'1 полггики повинна стати якомога повшша реал!заш: нацюнальних ¡нтереав у духовно-релшйнш сфер! й, насамперед, змщненн: суверенитету й незалежност! УкраТни, ефективне та соц!ально ор!ентоване держав» управл!ння духовними процесами, свобода волевиявлення й реал!зац!я духовни; потреб як окремого громадянина, так ! всього укра'шського суспшьства конструктивне розв'язання м!жконфес!йних конфл1кт!в тощо.

Духовно-релтйний фактор безпосередньо впливае ! суттево шдвшцуч небезпеку основних загроз нац!ональн!й безпещ УкраТни в найбшын важливю сферах житгед!яльност! суспшьства: пол!тичн!й, економ^чнш, сошальнш в!йськов!й, шформацшнш. Найважлив!шими чинниками духовно-релтйно складовоТ нащональноГ безпеки Укра'ши е так!:

- внутршньорелшйна стабшьшсть (м1жконфесшна злагода - здатн!сть дс розв'язання релтйних конфл!кт!в насамперед ненасильницькими методами);

- зовтп1Ньорелп~шна стабшьшсть (змщнення м^жнародного авторитет) Укра'ши як велико'Т европейськоТ держави, розвиток п нацюнально-культурно самобутност! та незалежност! - наявн!сть для цього ефективного мехашзму);

- повне задоволення рел!г!йних потреб усього укра'шського суспшьства свобода волевиявлення та в!роспов!дання як окремих громадян, так! груп в!руючих;

- наявн!сть комплексно! стратеп! суспшьно-пол!тичного й духовногс розвитку держави, зокрема у сфер! забезпечення релтйноТ безпеки Укра'ши.

До основних принцишв захисту нац!ональних !нтерес!в Укра'ши в духовно-рел!гшнш сфер! можна в!днести так!:

- пр1оритет прав людини; верховенство закону; едине правове поле для усЬ суб'екпв державно-церковних вщносин незалежно вщ Тхнього громадянства. ф!нансових можливостей та поличного впливу;

- суворе дотримання балансу лпж штересами окремого громадянина, громада ;руючих, конфесп, суспшьства, держави та Тхня взаемна вщповщальшсть щодо 1хисту нашональних штерес1в у духовно-релтйшй сфер1;

- своечасшсть та адекватшсть дш держави стосовно реальних загроз ашокальнш безпеш Украши з метою захисту нашональних ¡нтерес1в у духовно-елтйшй сфер1;

- прюритет ненасильницьких догов1рних засоб1в при виршенш як яутршшх, так 1 зовшшшх конфлиспв у сфер1 духовно-релтйних вщносин;

- вщповшйсть основних принцишв забезпечення нашональноТ безпеки кра'ши у духовно-релтйнш сфер1 загальноевропейськш та свгговш системам езпеки та и ¡нтеграцш до цих систем.

Враховуючи складну еконо.\пчну, сошальну, полкичну й культурно-релтйну итуацпо в краТш, недосконалу правову базу, пор1вняно низький р1вень життя аселення Украши, необхщно мати на уваз1 те, що неокульти будуть ще бьчьше икористовуватись для втручання в наш! внутршш справи, впровадження чужих шностей, як! далек! вщ украшськоТ нашональноТ культури й традицш. Загалом ¡ялыисть неокульт1з не сприяе розвиткоз1 нашональноТ самосвщомосп народу ашоТ державн, збереженню й розвитку украГнських ¡сторичних традицш 1 культури.

У дисерташТ визначено стушнь загрози нащональшй безпещ УкраТни вщ ротиправних прояв1Б дшльност1 неокулкпв, що становлять небезпеку для держави, усшльства та окремих громадян:

1. Використання релейного фактора як знаряддя втручання у внутршш та овшшш справи Укршни, проникнення в органи законодавчоТ, виконавчоТ 1 мкцевоГ лади та засоби масовоГ шформацп.

2. Поширення деструктивних щеологш, що становлять загрозу духовносп краТнського народу та суперечать загальнолюдським нормам.

3. Можлива поява окремого войовничого релшшного об'еднання, Д1яльшсть кого може призвести до загибел1 людей, масових заворушень та терористичних кт1в.

4. Провокування та загострення конфл^кпв на релшйному й наш'ональному рунт1.

5. Поширення впливу неокульта, д!яльшсть яких супроводжуеться пшривом ромадського порядку, ушкодженням здоров'я й моральносп населения, ¡икористання спещальних х1м1чних препарап'в 1 апаратури, котр1 надають южливосп маншулювати вольовою сферою людини. Загрози, пересл1дування, а в еяких випадках I ф1зичний тиск на тих, хто виршив залишити громаду.

6. Використання рел1пйних оргашзацш кримшальними структурами. 4ожливе вщмивання через них "брудних" грошей, отриманих злочинним шляхом, и, навпаки, використання по жертв навпь, самих вфуючих для протиправноТ

дшльность У цьому зв'язку створюе небезпеку поширення наркоманы. Переважн бшышсть неокульт1в е або рел!пйними об'еднаннями, що звшьняються вщ сплат: податюв з грошей, яш надходять в1д пожертвувань, або громадським; оргашзащями, як! не сплачують податюв з членських внесюв. З'являетьс можлив1сть вести "бизнес", завдяки якому шахраТ намагаються заробляти велик грош!, вводячи в оману людей. Нерщко представники рел1пйних та громадськи: оргашзацш, зокрема неокулкпв, тд прикриттям статутноТ господарськс займаються незаконною комерцШною Д1яльшстю та не сплачують податю отриманих вщ и" проведения, а також. шд виглядом гумаштарно! допомоги ввозят комерцшш товари.

Дня. вдосконалення державно-церковних вщносин в УкраТш доцшьн< використовувати позитивний досвщ р!зних держав з протидп протиправнн дшльноеп представниюв неокульт1в та протекцюшстськоТ полггики щод< традицшних церков як носив нацюнальноТ культури, а особливо положена рекомендацш та резолюцш СС у зв'язку з европейською ¡нтеграшею Укра'ши Доцшьно також спрямувати зусилля на залучення коитв та ¡н. можливостей €С дш створення державних ! незалежних ¡нформацшних центр1в з вивчення неокульт1в т; неурядових оргашзацш жертв або родин жертв д1яльност1 неокульт.

Для службовщв законодавчих та виконавчих оргашв Укра'ши мае практичш значения досв!д краш Свропи та ш. держав, що давно й ефективно застосовуют! цший спектр форм державного втручання: створення бщпов1дних законодавчю рамкових умов, просв1тительська д^яльшсть, ¡нформування громадськосп пр< д1яльшсть неокульт1в, у раз! необхщносп, попередження про Ух небезпеку, допомог; особам, як! зазнали шкоди внаслщок д1яльносп неокульпв, впровадженш протекцюшстськоТ полгёики стосовно традицшних церков як ноо'ш нащонально культури.

Анал1зуючи д!яльшсть неокультсв, ми виробили пропозицп щодс вдосконалення чинного законодавства Укра'ши з метою опти:»пзацп систем1 державно-церковних вщносин в УкраТш з урахуванням свЬового досв1ду тг розробили оргашзацшно-методичш рекомендаци щодо професшно'Т д1яльност державних службовщв, яи полягають у впровадженш такоТ системи заход1в:

По-перше, внести в!дповщш змши у законодавство Укра'ши, що значнс пщвищили б ефектившсть державних оргашв, спрямовану на протид1к деструктивнш Д1ЯЛьност! неокультв. На жаль, через недосконашсть правово'Т базу УкраТни щодо дишьносп на и теренах деструктивних куль^в правоохоронш та шш: державш органи не мають можливост! в повному обсяз1 запровадити потр1бни£ механизм протидй антиконституцшним виявам з боку зазначених угруповань.

3 щею метою пропонуеться:

1. Вжити заход1В до реального вщокремлення церкви вщ пол1тики зокрема та ¡¡Л держави у шлому. Розробити правовий механизм притягнення до дмшстративноТ та кримшальноТ виповщальност! за зазначеш правопорушення з яетою попередження 1 припинення розробки шоземними функционерами механ!зму 1тручання у справи нашо'1 держави.

2. Внести зм!ни 1 доповнення до Закону Укра'ши "Про свободу совкт! та )ел!гшш оргашзашГ', якими:

- надати Держкомрелтй та його репональним управлшням додатков! ювноваження, насамперед функцп контролю (на зразок ¡У/Пнюсту, який мае право ¡астосовувати до зареестрованих об'еднань громадян рЬш стягнення: юпередження, штраф та ш.);

- ввести часовий ценз для реестрапа релшйних об'еднань: для громади Ш1сть .исящв, для управлшня, центру три роки, а для тих, шо мають релтйний центр за <ордоном, збьтьшити цей термш удвга (для громади - один р!к, а управлшня 1 дентру - ипсть роюв);

- збьтьшити кшьюсть засновниюв рел^йноТ громади до тридцяти оаб;

- законодавчо закршити практику реестрацп ре;ппйних центр1в та управлшь пльки за наявност1 зареестрованих осередшв у бшыцост! областей Укра'ши.

3. Розробити та подати на розгляд Верховно!' Ради Укра'ши проект Закону УкраТни "Про захист громадян в1д пшдливих психолопчних вплив!в на псих!ку тюдини", котрий би регулював процедуру звернення до суду ! доведения шд час :удового процесу факпв негативного впливу на параф!ян. Процедуры питания аритягнення до вщповщальност! за статгями Кримшального кодексу Укра'ши 161 (порушення р!вноправност! громадян залежно вщ IX расовоТ, национально!" належност! або ставлення до релт!) та 181 (посягання на здоров'я людей пи приводом пропов1дування релтйних вчень чи виконання ре.-пгшних обряд1в) потребують вщповщних змш у Крим!нально-процесуальному кодекс!. Статп Крим!нального кодексу 190 (шахрайство) та 189 (вимагання) потребують доповнень. Використання релтйних почутпв в!руючих для скоення цих злочин!в повинно стати обтяжувзльною обставиною при обвинуваченш.

По-друге, проводити загальнопрсф!лактичн! заходи, а це: шдтримка просв!тницьких програм, що висв1тлюють Д1яльшсть деструктивних культ!в, проведения науково-практичних конференщй та випуск вщповщноТ л!тератури, надання п!льгового користування еф1ром громадським ! науковим д1ячам, вшповщним держании службовцям та представникам традицшних конфес!й у межах цих програм.

По-трете, необхщно не допускати реестращю статут!в деструктивних неокульт!в н! як релтйш об'еднання, ш п!д прикриттям громадських оргашзацш. Якщо под!бний культ вже зареестрований ! продовжуе проводити протиправну

дкльшсть, то його необхщно дискредитувати через засоби масово!' щформацп аб зняти з реестрацп у судовому порядку. 3 метою запоб1гання негативного вплив неокульт^в на вшськовослужбовщв запропонувати кер1вництву нащональни вшськових формувань утриматись вщ контакив з ïx представниками, особлив MicioHepaMH закордонних релтйних центр1в. Анапопчш рекомендацп' необхщн надавати кер!вництву мкць позбавлення вол!.

Представникам релтезнавчо!" експертно'1 ради при Держкомрелтй биты ретельно проводите експертизу вхросповщних доктрин неокульт!в, займатис вивченням nponecie у Тхньому середовищь Також актив1зувати роботу м1жв1домч< KOMiciï при MimcTepcTBi охорони здоров'я з вивчення питань дотримання чинног законодавства в Д1Яльносп релтйних оргашзацш харизматичного спрямуванн; Державним службовцям бшьш активно проводите вивчення порушен адмшстративного, податкового та кримшального законодавства щодо йог Д0статн0ст1 для унеможливлення протиправно! д!яльност1 неокультсв. Пр реестрацп громад нових релтй, яю пщпорядковаш закордонним центрам, до уваг обов'язково брати д!яльтсть цього центру за кордоном. Через МЗС налагодт отримання ¡нформацп з европейських та шших кра'Гн щодо мет од ¡в робота i поведшки представнийв неокульт1в, яп мають негативну м1жнародну репутацпо.

При впровадженш загальнодержавних заход1в щодо виявлення, попереджет та припинення протиправних даянь представнийв неокульпв правоохоронш орган повинш вир1шувати таю завдання:

- 36ip даних про протиправш дп представниюв неокулкив з мето ¡нформування оргашв влади для прийняття ними вцшовщних управлшеьких piuiei-та дискредитаци у засобах масовоГ щформацп;

- надання шформацшно!' та îhuioï шдтримки державним програмам, и спрямоваш на протидда деструктивнш д]яльносп неокульпв;

- розроблення пропозищй органам влади щодо вдосконалення чинно1 законодавства;

- припинення порушень чинного законодавства, котрими супроводжуетьс Д1яльшсть вказаних оргашзацш.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Сьомш C.B., Кальниш Ю.Г., Петрик В.М., Остроухов В.В. Державн церковш вщносини: свгговий досвщ i Украша (¡сторико-полггичний анал1з Монограф1я / За ред. П.Тимошенка. - К: Вид-во Свроп. ун-ту, 2002. - 136 с.

2. Петрик В.М., Лхтеншгейн C.B., Сьомш C.B. та ш. HoBirai та нетрадищй релМ, MÎCTH4Hi рухи у суспшьно-пол^тичний сфер! Украши: Монограф ¡я / За заг. ре 3.1.Тимошенко. - К: Вид-во Свроп. ун-ту, 2002. - 331 с.

3. Петрик В. Державно-церковш вщносини у контекстт нашонально\' безпеки гкраши // 36ipHiiK наукових праць УкрашськоТ Академй при Президентов! Украши Реформування державно! служби в Укра'йп: стан, проблеми, перспективи". - К.: 1ид-во У АДУ, 1998. - Вип. 2. - С. 95-97.

4. Петрик В.М. Щодо питания захисту украшського суспшьства В1Д ротиправних д!янь представниюв неокульт!в // Зб!рник наукових праць ДонецькоГ ержавно! академй управл!ння. Cepis: "Державне управл!ння". - 2002. - Т. 3. - Вип. 7. "Сощальний менеджмент i управлшня ¡нформац!йними процесами". - С. 39101.

5. CbOMÎH C.B., Петрик В.М. Деяга шляхи вдосконалення державно-церковних ¡дносин Í3 застосуванням европейського досв!ду И Зб!рник наукових праць 1онецько1- державно! академй' управл!ння. Сер!я: "Державне управл!ння". - 2003. - Т. . - Вип. 21. "Сощальний менеджмент i управлшня шформацшними процесами". -:. 296-306.

6. Петренко В. (Петрик В.). Виклик "чорного папи" // Людина i cbít. - 1996. - N . - С. 40-43.

7. Петренко В. (Петрик В.). Перевернуте розп'яття // Людина i cbít. - 1998. - N '.-С. 50-52.

8. Петрик В. Сатанинсью секти // Украшське рел!пезнавство. - 1999. - N 9. - С.

7-93.

9. Петрик В., Левченко С. Кшв - до 2000 року // Людина i cbít. - 1999. -N11-2.-С. 41-44.

10. Петрик В. Церква сайентологи' // Людина i cbít. - 2000. - N 4. - С. 39-43.

11. Петрик В.М. Саташзм як релпшний та сощальний феномен. - К., 2001. -

18 с.

12. Петрик В.М., Остроухов В.В. 1вановство // Людина i cbít. - 2002. - N 6. - С.

0-52.

13. Петрик В.М., Остроухов В.В. Пор1вняльнш анал13 класифшащй hobíthíx та [етрадицшних релшй, окультно^пстичних teniñ // Bíchhk Ки'1'вського 1ац1онального л1нгв1стичного ун1верситету. Cepin: "1стор1я, економ1ка, фиософ1я". -1002. - Вип. 6. -С. 108-111.

14. Петрик В.М., Остроухов В.В. Проти ерозшного впливу неокульт1в // Толппка i час. -2002. - N8. - С. 42-50.

15. Петрик В.М., Остроухов В.В. Ловщ дов!рливих душ // Пол1тика i час. -¡002.-N10.-С. 38-43.

16. Петрик В. Захист прав i свобод громадян вщ антисуспшьних прояв1в з боку (еструктивних культ1в // Правовий статус особи: стан, проблеми, перспективи. !б1рник наукових праць з нагоди 50-р1ччя прийняття i проголошення Генеральною ^самблеею ООН ЗагальноТ Деклараци прав людини. - К., 1998. - Ч. 1. - С. 42-46.

17. Петрик В. Використання досвщу краТн Свропи для захисту украГнськоп суспшьства та прав I свобод громадян вщ антиконститущйннх дш з боку неокульта // Укра'шська нацюнальна щея: реалй' I перспективи розвитку. Наукове видання. Льв1в: "Льв1вська полггехшка", 1999. - Вип. 2. - С. 101-107.

18. Петрик В. Використання мгжнародно-правових агав та законодавчоГ баз! кра\'н СвропейськоТ Сшвдружност1 з питань д1яльносп релтГших оргашзацш дш захисту прав 1 свобод людини в УкраГш // Матер1али науково-практично конференци "Мехашзм захисту прав 1 свобод людини в Укра'шГ'. 11-12 червня 199? року.-К., 1999.-С. 245-251.

19. Петрик В. Свгговий досвщ державно-церковних вщносин : протекцютстсько\' полпики щодо традицшних церков як носив нащонально культури // Православш цшносп 1 сучасшсть: Матер1али М1жнародно1 науково практично! конференщ'Т. Кшв, 21 березня 2003 року. - К.: МАУП, 2003. - С. 187-193.

20. Голотш СЛ., Кальниш Ю.Г., Колосков В.В., Петрик В.М., Штоквиш О.А Сощально-правове регулювання Д1Яльносп релтйних оргашзацш: Навчальнш поздбник. - К.: Вид-во НА СБ Укра'ши, 2001. - 80 с.

21. Збфник нормативно-правових агав щодо свободи сов1ст1 та дшльност релтйних оргашзацш: Довщковий пос1бник (упорядники В.М.Петрик В.В.Остроухов). - К: Вид-во Свроп. ун-ту, 2002. - 146 с.

АНОТАЦ1Я

Петрик В.М, Шляхи та мехашзми вдосконалення державно-церковню вщносин (на приклад! новпшх релтйних об'еднань). - Рукопис.

ДисертацЫ на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державногс управлшня за спещальшстю 25.00.02 - мехашзми державного управлшня. -Донецька державна академ1я упраашння Мшстерства освпи I науки Укра'ши Донецьк, 2003.

У дисертацп узагальнено св!товий досвщ державно-церковних вщносин щодс виявлення, попередження I припинення протиправноГ д1яльносп представниюв неокульт1В, а також впровадження протекцюшстсько! пол1тики щодо традишйнго церков як носпв нацюнально'Т культури. Досл1джено державно-церковш вщносини > наш1й держав! для визначення духовно-релшйноТ складовоТ нашонально!" безпеки Укра'ши. Визначено ступшь загрози нацюнальнш безпещ УкраТни вщ протиправних д1янь представнишв неокульт1в, що становлять небезпеку для держави, сусшльства та окремих громадян. Дано науково обгрунтоваш пропозицп щодо вдосконалення чинного законодавства Укра'ши з метою оптишзаци системи державно-церковних вщносин у нашш краТш з урахуванням свггового досвщу, а також розробленс оргашзацшно-методичш рекомендаци щодо професшно! д1Яльносп державних службовщв при взаемоди з представниками новггшх релтйних оргашзацш.

роангишовано характерт ознаки неокульпв та розроблено нову класифшашю цих э'еднань. Феномен неокульт1в дослщжено з використанням напрацювань р!зних шузей знань: державного управлшня, релшезнавства, правознавства, полгголоп1 та сихологп.

Ключов1 слова: державно-церковш вщносини, державна пол1тика, духовно-елшйна сфера, нацюнальна безпека Укра'ши, духовно-рел1пйна складова ащонально'1 безпеки Укра'ши, нов!тш релшйш об'еднання, традицшш церкви.

АННОТАЦИЯ

Петрик В.М. Пути и механизмы совершенствования государственно-ерковных отношений (на примере новых религиозных объединений). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по осударственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы осударственного управления. -Донецкая государственная академия управления Министерства просвещения и науки Украины, Донецк, 2003.

В диссертации обобщен опыт государственно-церковных отношений по ыявлению, предупреждению и пресечению противоправной деятельности редставителей неокультов, а также проведения протекционистской политики тносительно традиционных церквей как носителей национальной культуры. 1сследованы государственно-церковные отношения нашего государства для пределения духовно-религиозной составляющей национальной безопасности ^краины. Показано степень угрозы национальной безопасности Украины от ¡ротивоправных деяний представителей неокультов, которые представляют угрозу ля государства, общества и отдельных граждан. Даны научно обоснованные [редложения по усовершенствованию действующего законодательства Украины с [елью оптимизации государственно-церковных отношений с использованием шрового опыта, а также разработаны организационно-методические рекомендации ;ля профессиональной деятельности государственных служащих при заимодействии с представителями новых религиозных организаций. 1роанализированы характерные особенности неокультов и разработана новая лассификация этих объединений.

Научная новизна результатов работы состоит в том, что впервые в Украине федложен оригинальный подход проведения анализа деятельности новых >елигиозных объединений с использованием наработок различных отраслей знаний государственного управления, правоведения, политологии, религиоведения и 1сихологии), а также разработана концептуальная модель и направления реализации тциональных интересов Украины в сфере обеспечения духовно-религиозной ¡езопасности от новых и иностранных религиозных объединений. В дисертации юзкрыты пути и механизмы использования как государственной службой в целом,

так и отдельными служащими позитивного опыта регулирования государственнс церковных отношений, а также противодействия противоправной деятельност представителей неокультов. Проводится обоснование необходимость и предложен механизмы внедрения государственно-управленческих мероприятий по выявлении предупреждению и пресечению противоправных деяний представителей новы религиозных организаций.

Практическое значение результатов исследования состоит в:

- содействии разработке приоритетных направлений государственно политики Украины в духовно-религиозной сфере и использовании при этом новы прогрессивных управленческих механизмов и технологий;

-использовании методологического анализа концептуальных осно государственной политики в гуманитарной сфере в контексте обеспечени национальной безопасности Украины, в том числе - религиозно-церковной жизни;

- совершенствовании учебных программ по государственному управлении правоведению, политологии и подготовке специализированных курсов п религиоведению;

- уточнении и обогащении категориального аппарата науки государственног управления и религиоведения;

- использовании в процессе последующих научных исследований п проблематике государственно-церковных отношений и религиозно-церковно жизни.

Ключевые слова: государственно-церковные отношения, государственна политика, духовно-религиозная сфера, национальная безопасность Украинь духовно-религиозная составляющая национальной безопасности Украины, новы религиозные объединения, традиционные церкви.

ANNOTATION

Petrik V.M. Ways and means of improvement in the state-church relations (after tb examples of up-to-date religious unions). - Manuscript.

Thesis for taking a candidate's degree in the domain of state governing, th speciality № 25.00.02 - means of state governing. - Donetsk Stat Academy of governing Ministry of education and science in Ukraine, Donetsk 2003.

In the thesis they tried to generalise the international experience of state-churc relations in exposing, deterring and ceasing the illicit activities of neocults' members, an suggested the launch of protective policy for conventional churches as principj representatives of national culture. It was explored state-church relations in our country i order to define ecclesiastical sector of Ukrainian national security. There has been define the degree of threat to Ukrainian national security caused by the illicit activities ( neocults' members that are dangerous for the state, for the society and for son;

ndividuals in particular. There has been offered scientifically based suggestions of nprovement in current legislation of Ukraine to optimise the system of state-church elations in the country considering the international experience, besides, they have worked out methodological recommendations for professional activities of state servants uring their co-operation with the members of up-to-date religious unions. It has been nalysed the hallmarks of neocults and worked out a new classification of these unions, 'he neocults phenomenon has been researched using the works in different domains of cience: state governing, religious studies, science of law, political science and sychology.

Key-words: state-church relations, state governing, ecclesiastical sphere, national ecurity of Ukraine, ecclesiastical sector of Ukrainian national security, up-to-date iligious unions, conventional churches.