Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Пространственная организация системы регионального экологического мониторинга химического загрязнения

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Пространственная организация системы регионального экологического мониторинга химического загрязнения"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕШВНИЯ УНІВЕРаПЖ

'ол ■

V V J - • . _ •

. На правах рукопису

КЛШОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ •

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ШСГЕШ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГІШОГО МОНІТОРИНГУ

- , ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

ІІ.ОО.ІІ. - охорона навколишнього середовища і раціональну -використання природних ресурсів

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертації на здобуття наукового , ступеня

■ кандидата географічних наук

Харків - 1994

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Харківському державному університеті

Науковий керівник - доктор географічних наук,

Проссер Некое Володимир Юхимович

О^іпіяні опоненти - доктор географічних наук,

. процесор Кузін Олександр Костянтинович

- кандидат технічних наук Гриценко Анатолій Володимирович

Провідна організація -Інститут грунтознавства та агрохімії . . ім. А.Н, Соколовського Української

• * ...

' академії аграрних наук

Захист відбудеться У.З"*1994 р. о /£~ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради.Д.02.02.01 при Харківському держуніверситеті за адресою: 310077, Харків-77, м. Свободи, 4. ■ - ' .

З дисертацією можна ознайомитись у. бібліотеці Харківського ■держуніверситету. .• ■ ■

Автореферат: розісланий '¿¿Г 1994 р.

Тимчасово виконуючий обов’язки ,-у

вченого секретаря спеціалізованої у /г . .

вченої ради Д.02.02.01 - ■. ^

д. г.-м. н., про$, . /Уи1"" ВоєБ°Лін в-м-

асіуп. '

Актуальність. Хімічне забруднення природного середовища є якісно новим середоутворшчим фактором, який здатний викликати ^ глибокі еволюційні перетворення в біосфері.. .

. іікологічна ситуація, яка складається в Україні, потребув створення науково обгрунтованої елективної системи спостереження, реалізація якої забезпечить екологічний моніторинг змін і реакцій у відповідь на хімічне забруднення не тільки окремих компонентів природного середовища, але й геосистем як єдиного цілого.

Існуючі системи спостереження за станом приводного середовища мають такі види: низька вірогідність.даних, роз’єднаність інформаційних потоків, неузгодженість спостережень, а також відсутність цілісної територіальної організації, . '

У цьому зв’язку надзвичайно актуальною 8 розробка регіональних систем моніторингу для територій, які знаходяться безпосередньо під впливом хімічного забруднення. Організація подібних систем потребув вирішення цілого комплексу проблем, у Тому числі такої, як •просторова організація регіональної системи екологічного моніто-. рингу хімічного забруднення. . ' .

Дана праця присвячена вдосконаленню наукових принципів просторової організації системи спостереження т першого етапу екологічного моніторингу хімічного забруднення. ' ■ .

. Уета праці - розробка оптимальної просторової організації ' системи спостерекення за хімічним забрудненням окремого регіону, яка забезпечувала б підвищення вірогідності даних; поєднання існуючих систем спостерекення й інформаційних потоків, цілісність територіальної організації системи контролю і зменшення витрат на її утримання на прикладі північно-східної /країни.

иснозні запачі дослідження: - '

. І. На основі вивчення існуючих систем спостереження за хімічним забрудненням сформулювати проблему. . ,

: '¿. Обгрунтувати особливості надходження і міграції забрудни-ків в-умовах лісостепової зони в районі досліджена, . '

3. шкодячи з особливостей забруднення, обгрунтувати просто-

рову структуру мерекі спостерекень за'хімічним забрудненням в . умовах району дослідження. ' . '

4. Визначити тестові ділянки, які відповідали б запровадженій

просторовій структурі ь районі дослідження. . ■ ’ .

5. Ьивчити особливості просторової міграції та акумуляції техногенних -70Т0КІЗ речовин на тестових ділянках.

6. Обгрунтувати структуру просторової організації мерекі

спостерекень за хімічним забрудненням регіональної системи екологічного моніторингу. .

.• Наукова новизна полягає в тому, що: .

- уточнено проблему оптимізації просторової організації системи контролю за хімічним забрудненням з урахуванням регіональних

особливостей ландшафтів; . . . ~

- вивчена міграція хімічних забруднень у різних геосистенах /природних і природно-господарчих/ в умовах лісостепової зони;

' - обгрунтована структура просторової організації мерекі спо-

стерекень за хімічним забрудненням регіональної системи екологіч- ' ного моніторингу на основі "басейнового підходу".

Основні наукові результати лосліакеннл: -

І. Узагальнено досвід організації систем екологічного моніторингу в національному масштабі і в ряді інших країн.

'¿. Здійснена вперше оцінка діючих систем спостерекення за станом природного середовкца, які повинні,брати участь у моніто- ' рингу хімічного забруднення. Виявлені недоліки цих систем, які не дозволяють забезпечувати отримання з їх допомогою вірогідної інформації про цей вед забруднення. ~ ‘

3. Обгрунтовано йк представницький район дослідкень і детально дослідкено вплив Зміївської ГРЕС як дкегела хімічного заблуд--нення регіонального масштабу.

4. Прослідковано, що ніграція забруднюючих речовин має ланд- ■

шафтно-басейновий характер, який відзначається напрямом поверхневого /в тому числі річкового/ стоку в меках водозбірного басейну річки. .

5. Обгрунтована просторова організація структури системи екологічного моніторингу за хімічним забрудненням, яка спирається на лавдшафтно-басейнову організацію їєриторії.

Практичне значення. Результати дослідкень дозволяють створи- . ти ефективну систему моніторингу хімічного забруднення,'яка забезпечить: . •

- просторову структуру мерекі спостерекень, яка спирається на природно-господарські особливості території? '

• - зменшення витрат на отримання необхідної інформації про стан

природного середовища через збільшення інформативності спостерекень ; • ■ ' "

■ - підвицення вірогідності даних', 40 використовуються при .

оцінці екологічного стану підпризмств і територій; • -

- обгрунтування розрахункових моделей допустимих антропоген-' них навантаяень на різні елементи природних комплексів.

Апробація пгаді. Матеріали дисертації були представлені на'

2-й Всесоюзній конференції "Тякелые металлы в ок-рукакцзй среде и охрана природы" ¿8-50 грудня І%7 року, Москва; Всесоюзній конфе-’ ренції "Методология экологического моделирования" 16-20 квітня 1990 гіоку, Харків; на республіканських науково-технічних конференціях: "ііалооФходнш технологические процессы и сокращение промыш-ленньк выбросов в металлургической промышленности" 27-29 вересня 1969.року, Запоріккя та "Агпозкологическая обстановка на сельскохозяйственных угодиях УССР и пути их запізнення токсическими веществами" 13-15 вересня 1989 року, Черкаси. ■ •

Результати доелідквкї?, ангора вккопкетані в розробках! "Цеди-ко-географкческая характеристика территории, прилегающей к Змиевс-ко# ГРЬС", 1989 сік; "Разработка предлокений. по* организации сети регионального мониторинга загрязнения атмосферы для 3 -невской ■* ГРоС", ІШ9 рік; "Геосиотеыньй мониторинг северо-востока Украины",. 1990 рік; "Создание концепции экологического мониторинга воздействия. химического загрязнения на'пригодную среду для целей экологи- •. чаской паспортизации /на примере северо-востока УССР/, 1991 рік; ■ "Создание экологического паспорта Змиэвског'о района Харьковской •' области" 1992 рік і’в проекті пропозицій щодо створення системи • екологічного моніторингу Харківської області для Харківського облвиконкому в 1990 році. . . . . ... '

Публікації. По темі дисертації опубліковано 7 робіт, . ■ Об’вм праці. Дисертація складається з вступу, »5 розділів' і*, висновків. Праця викладена на 165 сторінках машинописного тексту, ■' ілюстрована 26 Таблицями і ЗО малюнками. Список літератури вклш-чш 257 найменувань'вітчизняних, і 43 зарубіжних авторів. ' .

. ' ’ І. ПОСТАНОВКА ПРиШЕШ, ‘її СУЧдШРЙ СТАН . ’

Сформувався новий антропогенний-фактор, який кардинально, змі- ' нюе умови існування киви< організмів, у тому числі і людини в-біосфері - хімічне забруднення. Фактор, який приводить до'шввдких зиіч природних хімічних характеристик'середовища прокисання, на ^оні яких у процесі еволюції сформувались організми і льдина. - ■

- б -

Наростання процесів забруднення навколишнього пригодного середовища потребує розробки стратегії по зменшенню впливу цього фактора на сган середовища прокивання лідини. Для вирішення Цієї проблеми необхідно розв'язати -ряд задач, -реалізація яких, однак, натикається на відсутність вірогідної інформації про кількість та якісні характеристики цього явища і відповідну реакцію на йог о 1 вплив біоти і людини на локальному, регіональному та національному рівнях. '

Існуючі системи контролю хімічного забруднення^ в наш час функції контролю хімічного забруднення належать тин слукбам, які ведуть спостереження за станом природного середовища. ■

■ Установлено, що одним з головним недоліків існуючих систем а те, що в спостерекеннях відсутня загальна обов’язкова комплексна, екологічна програма спостерекень, а відомства, які ведуть спостере-кення, переслідують свої цілі, особливо на регіональному рівні.

Відсутність загальної структури, єдиних методик спостереження й аналізу, періодічності строків спостереження, а такок єдиної просторової мерзкі спостерекень виключаз мокливійь отримання комплексної інформації-про хімічне забруднення територій. Отримувана інформація мало придатна для екологічних узагальнень з метою розробки екологічного прогнозу В регіоні..

існуючі уявлення про просторову організацію екологічного моніторингу. ¿кологічний моніторинг s комплексною підсистемо» МОНІТО4-рингу біоофери і включає спостереження, оцінку І ПРОГНОЗ антропогенних змін стану абіотичної складової біоофели /в тому числі змін рівнів забрудненості природного середовища/ /Ізраель, 1979, 1ЭД4; Семенов, I98Ü/. . •

. У наш час значна частина публікацій присвячена проблемам фонового екологічного моніторингу. Незначна кількість праць торкається вакливої складової частини комплексної системи екологічного моніторингу - регіональної. Аналіз опублікованих праць показав, що в них дуяе мало уваги преділязться одній з найвакливіших проблем регіонального екологічного моніторингу - просторовій організації самої системи: критеріям визначення мек регіональної системи і .місця цієї території в загальній національній системі; внутрішнії!

. просторовий структурі регіональної.системи моніторингу й особливості організації просторової меоекі пунктів спостерекеннл.

У незначній кількості праць робляться сплоби вирішити окремі питання цієї проблеми! Зокрема, пропоні’вться виділити меяі рзгіо-

надьної системи з урахуванням ботаніко-г9огпа£ічкого районування територій; визначити май, враховуючи принцип'Просторово-часової мінливості звояовення терігеорій /Розумовський, 1906; Курндова, . ' І983 та ін.Л .

Однак все в більшій кількості праць, пропонується. вилітання' цієї проблеми прив'язати до водозбірного басейну, тому що направ-денісгь речовинно-енергетичних потоків пов'язана з характером поверхневого стоку у водозбірному басейні. , ■, .

Район досліджень. При виявленні достатньо представницької території для досліджень в Україні були вибрані лісостепова і степова зони, які становлять 74,6;ь від усієї площі земельних угідь України. Для безпосередніх дослідкень була вибрана Харківська' область, кргра як раз знаходиться на стику двох природних,зон, лева між якими ділить її приблизно навпіл. Крім природних Передумов, область представницька тим, ¡цо вона характеризується добре розвинутим виробничим потенціалом і в джерела хімічного забруднення навколишнього природного середовища. ■. ’ * .

. Безпосереднім полігоном для проведення стаціокар.чих споете--рекень було вибрано ділянку водозбірного басейну р. Сіверський . Донеці у Зміївському районі Харківської, області. Ця територія е . типовою і свого роду еталонною, тому що тут,представлені ландщафтн-з лрйвододільними, схиловими,-долинними та балково-доличнтя» природними комплексами, які вкриті дібговада, сосковими лісами, луч- . ною-.і водно-болотною рослинністю, характерними для Лівобережної ■ України. У мекак досліджуваної- території мають мюсце основні видя діяльності людини; будівництво, промислова, виробництво, сільська, лісове та водне.господарства, а також транспорт і рекреація. •

Методи досдідіаккя, Основними методами дослідження стали: • .дистанційний, геохімічний, геоліхеноівдикаційний та медико-гзогра-: фічний. . ■ . ... ... .

Дистанційний метад. Використовувались космічні фотознімки Ы І:¿00000 для виявлення особливостей природно-господарського ’ •

кошлексу,..ореолів забруднення атмосфери і .вибору тестового полі-, гона для організації стаціонарних спостережень,. ■ . ■ ;

Геохімічний меТод використано для виявлення хімічного складу грунтових, рослинних зразків і проб води методом атомновміоіонного аналіз/ з регістрацією спектра на фотопластинках,за допомогою. . спектрограма СГ&-І. • ■ " .. . ■ ' ■ ■ ■

. Біогеоліхено індикаційний матої використано для визначення концентрації езкких наталів в приземному шарі атмосфери. ■ '

• ;.;едик о-географічний метод.' З його допомогою досліджувались залекність захворюваності населення від умов території прокивання населення в досліджуваній часїині басейну т>. Сіеєрський Донець.

.■ Натурні дослідеєннл були пгоьедені з ІШ6 по. I99¿ г.р. на ' ландшаі'Тних профілях довкиною ¿Q км, прокладених через весь водозбірний басейн ті. Сіиерський Донець. Використані методи дозволили провести дослідження за комплексною птаг^амоа, улослсючи основні взаємозв'язки, які існують при міграції хімічних елементів з одно-•го лавдша^г/ в інший, а такої реакція населення на характер твхно-Генного забруднення в межах водозбірного басейну у вигляді захво-раваності. ' ■ .

. , 2. OCúBúHjüCTl УІГГ/іЦП ХІМІЧНИХ І£Л£.'.1£І{ТІЗ . . .

, ' У БАСіЛНІ РІЧНІЇ '

■ У результаті проведених дослідкень встановлено наступне.

. Отримані дані про забруднення приземного шат>у атмосфери вак-киии металами показали, ідо найвищо концентрація ьакких металів у повітрі помічена в долині ті. Сів. Донець, особливо в заплаві. Тут ~ у приземному шал і накопичуються токсичні елементи, такі як: свинець, хром, нікель, цинк і мідь, концентрація яких пеяеридув .

цих-елементів, на вододілі від 4 до Ю паз. . ,

Дані хімічних аналізів п^о концентрацію хімічній елементів у верхньому, горизонті грунтів /0-3D-см/ дозволяють зробити висновки про міграцію хімічних елементів з вододілу, акумуляції і нижній частині прирічкового схил/ і збагачення відкладів заплавної тераси

■ як біогенними, так і техногенними елементами. У грунтах вододілу - ' була виявлена максимальна кількість -заліза, алюмінію, нікелю і ви' сока концентрація ііинку, свинцю і міці. . •

Лпоби грунтів зі схилів водозбору характеризуються значно меншою концентрацією більшості досліджуваних мікроелементів, ідо пов»я-зано з міграцією цих'елементів‘і вимиванням їх як в'никнш частину водозбірного басейну, так і по профілю грунтів. ІЬо закономірні процеси міграції хімічних елементів в напрямку до оаплаиної тераси . свідчить збільшення у, вшолокеній нижній частині схилу в 1,5-2 рази заліза, алюмінію, хрому, нікелю'в-порівнянні з концентраціаю їх на схиловій .частіші водозбору. ( ' ■ . ’ .

У грунтах заплавної тераси /чорнозем лучний/ л. Сів. Донець • відзначається на тільки висоха концентрація хімічних елементів, але й значне збільшення їх концентрації в шарі З^ІО ом в порівнянні з шаром 0-3 сы, що свідчить про переміщення їх вниз по профілю грунту. Кількість заліза, алюміній, хрому, кобальту, ніяея», титану і стронцію вице, нік біля підніккя схилу і близька до концентрації їх в орних грунтах чорноземів у верхній частині вододілу.

■ Аналіз хімічного складу опадів лісової підстилки такок під-твардкуе участь багатьох хімічних елементій у біогенній міграції в різноманітних ланках ландшафтно-геохімічної системи. В опадах заплавного л*су концентрація хрому, нікелю, стронцій, .магнію, ка- • дію, міді, цинку, свинцю виде, нів в опадах на вододілі, але дайте, нік у никній частині схилу. . • .

Результати аналізу заіхворюваності в районі,дослідкень дозволили виявитизв’язок.міа.-частотою захворювання кителів у населених пунктах і місцем розташування цих пунктів у меках водозбірного басейну. Найвище значення з ах в ото ван ост і кігееліа відзначазтвся в населених пунктах, розташовані« у'заплавній частині басейну,- що ыоке-бути пов’язано не тільки з напрямом міграції та акумуляції техно-' генного забруднення у грунтовому покриві, але й з особливостями забруднення приземного шару атмооііегіи в меках басейну.

. Отримані результати дозволяють зробити висновок, оцо міграція • елементів визначається переважно лацдшартно-геахіиічними особливостями водозбірного басейну, в якому від найвищих до найникчі ■. еле- . ментів басейну речойина переноситься повітряними масами, побєрхнє-вими і підвешими водами,-що впливає, на різні значення захворвва- . ності людей в населених пунктах у меках різних елементів басейну. .

■ 3. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СИСГШ ЕКОЛОГІЧНОГО -

: . моніторингу хімічного забруднення регіонального

: : ; ' РІЗШІ .

Для розробки екологічно, прийнятних стпатегій природокористування в-окремих регіонах недостатньо-мати методи спостерекення, > аналізу, прогнозування та регулювання енерго- і масообміну в природному, середовищі. Тому для досягнення цієї мети доцільно використати системний підхід У застосуванні До різних екосистем, у тій чи іншій мірі перетворених людиною. , - . ■ '

. Ьвділення ТИПОВИХ екосистем, Точніше ПрИРОДНО-ГОСПОДвРСЬКИХ систем, повинно відповідати структурній -.організованості енелго-'і масообмін/ з природиом/ середовиці- Лк такі доцільно розглядати, зокрема річкові басейни; компонентами яких е: приземний шаг атмосфери, рослинний покрив, грунтовий покрив, тваоинниЛ світ, літологічний склад, поверхневі і підземні БОЦИ. •

ЗЛ. Вплив простороеої Структури забруднюючих об'єктів на " структуру мерегі моніторингу .

Аналіз основних видів діяльності людини - будівництва, про-мислобого виробництва, сільського, лісового та всщного господарств -показує, ідо вони розвиваться із основному в меках річкових басейнів. , ' .

Людо ЗВегН/ТИСЯ до ІСТОРИЧНОГО шлях/ освоєння територій у Слобідській Україні, ТО ВОНО ЙШЛО шляхом розселення колоністів спочатку вздовч берегів основної болної артепії, а пізніше освоювались землі на вододілах, потім відбувався рух до верхів'їв при-токів основної -річки, а піоніте освоювались землі на вододілах, тобто заселення території і господарське її освоєння-в часі і просто рі носило басейновий характер. ; ' • ,

' Такий характер розташування об'єктів господарської діяльності в Зміївському районі уберігається і в наш час на території, де проводились нагаі основні дослідження. Басейновий характер носить такок розташування джерел забруднення оточуючого Природного сс^едовкда в районі. . -

Населені пункти району, які є дяерелами комунального забруднення, в кількості-61,Ь% від загальної кількості пунктів розташовуються на заплавній і боровій Терасах.

. Основна маса промислових підприємств, ідо беруть активну участь у формуванні вод району, розташовуються вздовя берегів річок,

. • Всі сільськогосподарські підприємства беруть активну участь у

формуванні водно-грунтового переносу забруднюючих речовин, який носить виракений басейновий хвряктєр.'исобливе місце в цих процз-сах налекить тваринницьким комплексам, 55$ яких розташовуються вздовк берегів річок району. '

3.2. Вплив структури гідросистеми на мзпеку екологічного

МОНХТОПИНГ/ ' . - •

Вачливою обставиною s те, що поверхня суходолу земної кулі має басейнову організованість. Існують басейни М'_-"ів і озер, які включають їх: водозбори. Нарешті, s басейни-річок, кхжний з яких ' має деревовидну структуру підпорядкування.. Сукупність басейнів,' яка позглдцазтьсл, халактерізузться ієрархічною організованістю, від масштабу земної кулі /басейн Світового океану/ до локального масштабу /басейни малих річок/. . '

іірахоауючи ці особливості та функціональну подібність річко* вис басейнів, розтапопаних;-у кокному природно-кліматичному поясі, е мокливість побудови типових, моделей ене^го- і масообміну в цих природно-господаяських системах. Насичення даними таких, моделей . дозволить виконувати прогностичні розрахунки, зміни природних ресурсів для вибору стратегії, яка в найбільшій мірі .відповідав еколо- , гічним, економічним і соціальним кригєріям оптимальності.

Ці особливості басейнової організоьвності повинні служити методичною основою для обгрунтування просторової організації екологічного моніторингу хімічного забруднення.

Розглядаючи особливості структури гідросистем конкретної території - України,'спираючись на неї, визначаючи просторову орга-' нізацію мережі моніторингу хімічного забруднення, доцільно систему скласти з 4 півнів: локального, регіонального, надрегіонального і національного /иал. І/: ■ .

І. Локальний - простір водозбору малої річки. •

. ¿. ^гіональний - простір водозбору середньої річки.' "

3. Нерегіональний - охоплює простір гідрологічного району, .

басейни Чорного і Азовського молів. . '

4. Національний - охоплюз простір усізї України. - '

Водозбірний басейн річки - основна просторова одиниця гегіо-

нальної системи моніторингу хімічного забруднення. . ■ •

Результати проведених досліджень доводять оптимальну доціль- -ність отримання об'єктивних кількісних закономірностей міграційних процесів у ландшафті на основ.і "басейнового.підходу".

Застосування басейнового принципу п^и контролі особливостей міграції хімічних елементів базуються на-підході до приро.цно-тєри-торіальних комплексів як до ландшафтно-геохімічних систем річного рангу. - ■ ' .

Локальний гівень моніторингу • - . .

• Просторовою одиницею локального- півня е малий водозбір пічки.

У залекності від просторової структури забруднюючих об'єктів - . у малих водозборах. -річок створюються фонові та імпактні мепекї • пунктів спостепекення. . . - ; ‘ . "

■ * Фонова мепека пунктів епосгелвкення. Основна задача мепекі - .

. отримання дрстатньо. вірогідної інформації пло стан і динаміку-змін

природного саледовида- в цілому та отримання властивих його території фонових значень. . - - .

■ Локальна система-повинна забезпечити моніторинг забруднення'

по,-всій пла^і водозбору малої пічки-.: - • ■

їмпактна мегека -пунктів спостереження. Ця мерена повинна ви- . рішу ват и головну задачу спостепекення за зміною* стану плилодно- . го середовища. в зоні впливу-дкерел та ішли:с факт олії, забруднення, •Мережу пунктів СПОСТЄлЄЯЄННЯ ДОЦІЛЬНО розділити на пункти ,

2 типів: пункти наземних і пункти аквальних спостелекень. •

' І.-Пункти наземних спостелекень. Спостерег.ення ведуться на стаціонарних-площадках, позміли яких* забезпечують мокливість установки необхідної аналітичної-апалатули, закладання грунтових ям і -.свердловин', які,мають на всьому своєму пнотязі однолідний фітоцз- . ноз. ■ - ' - ' ■ .... .

. "Наземні спостепекення проводяться на лавдшафгних профілях -двох тилів;' вододільних і схияових. - . ' - '

- 2. Пункти аквальних спостелекень. Вибір пунктів Для спостела- -кення аа водцим-середовищем визначається-особливою участю повєрх-невйх вод у перерозподілі речовини й енергії в ландшафтній сфзпі.

■ Сптимальне місце розташування пунктів спостепекення-наступне: «ідя пічки, в районі перетину річки ландшафтним ппофілем, у місці . впадіння річки в іншу і відповідно на. водосховищах, озепах і став- . • ках. " . ■ • -

. 3-2.¿..регіональний півень моніторингу . -

- • • Просторовою одиницею регіонального півня в плостіп сєрєдньо-. го водозбопуЧачки,-наприклад,-водозбір такої річки, як Сів.-До-■

наць. Узагальнення результатів, отриманих у малих водозборах, .•

, - складових частинах 'селеднього водозболу, які в -просторовими оди. ницями локальних систем, дозволить отримати дані національного . значення... - ■ . .

■ ■ Цісне легіойальної системи в національній системі екологічно-

го моніторингу. Виходячи з результатів наших досліджень, а також ■враховуючи думки багатьох авторів, вваяазмо, що національна' систе- • ма повинна формуватися з урахуванням двох взаємодоповнюючих принципів: природного й адміністративного. -

І. Природний принцип. Направленість поверхневого стоку з те*. ригоріЇ'України має певні особливості, які слуяать основою її гідрографічного впорядкування. Веі річки України розподіляються мік басейнами Чорного й Азовського морів, кожний' з яких характеризується спільно направленістю речовинно-енергетичних потоків у системі річок басейну. Це дозволить національну систему розділити на ■ дві надпегіональні частини системи екологічного моніторингу . /мал. І/. -

Велика територія, на якій буде здійснюватися нерегіональний моніторинг, потребув подрібнення на менші території для зручності " організації слостєрєкєнь. ■ ‘ . ' . ■

Такими рівнями повинні'стати регіональні системи-,' потребуючі ' ■ для їх організації вирішити, в першу чергу, питання про просторову організацію цізї системи. ; _

Адміністративний принцип. Існуючий вдмінісгратиший поділ • формувався з урахуванням історичних, економічних і національних - ’ особливостей-розвитку території України. 1 хоч адміністративні меяі, як правило, не враховують природні особливості території і ■. тим більш екологічні, однак ці меяі - реальність, і з ними необ-. хідно рахуватися при створенні просторової мєрєїїі системи еколо-. гічного моніторингу.

, 3.3. Мерека пунктів спостереження в Харківській області ,

і'іерека пунктів спостереження області з складовою частиною 1 системи регіонального екологічного моніторингу, однак вона повин--на мати певну специфіку, тому що через область проходить мека мік природними зонами: лісостеповою і- степовсю, але єдиної загально- . • визнаної думки про місце її проведення немає. З цієї причини ме- ■ рекі пунктів слостереяення на території області необхідно приділити особливу увагу. Зміцнення мережі, збільшення кількості-пунктів спостепекення дозволить, крім вирішення.задач моніторингу, отримати додаткові дані, необхідні для більш вірогідного встановлення меті', що створить умови для вирішення цізї проблеми, важливої для .системи обласного агропромислового комплексу. .

.. . Обласна склапова Фонової мєрйкі. Наземна мепека спостгерекень

обласної складової складається з пунктів, що охоплюють все різноманіття природних комплексів, особливо вздоьк М8КІ МІЙ приподними зонами. Дквальна мепека включає 14 водних пунктів: 4 по р. Сібєр-ський Донець і ІО на впадаючих у неї малих пічках. ■ ■ ■ ". ■

; - .Запропонована мзрека пунктів дозволить контролювати лгосто-рово-часовий отан природного середовища області, в тому числі фонові значення величин хімічного забруднення. . ,

• . Обласна-імг-'ктна мепека пунктів спостереження.' З області на-

рахрвуеться ^4 найбільших дкервла забруднення, які найістотніше

■ впливають на приходне середовище дослідкуваної території, в деках дії яких необхідно розташувати ыепеку пунктів спостереження за ' схемою фонової мерекі. Спостєрєкєння ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ по всій регіональній мерекі єдиними.методами, в одні строки і заединою програмою.'' . ' , . ■ ' .

' ■ . ' . • '¿иоюаки. .

, ’ • * • . -«.,••• '

У результаті проведених дослідкень установлено;.що: '

. .1. Відсутність єдиного підходу до просторовоїОрганізації ' ' .системи екологічного монітбрингу стлимує практичну роботу по створенню; національної системи й, особливо, регіональних систем. Це .

. виклрчаз моклив.ість'отримання достатньої і вірогідної інформації ■

; по даному виду антропогенного впливу, його об'єктивну оцінку, зи-•. явлення тенденцій хімічного забруднення, .а такой вироблення еколо-'

' вічного прогноз/.стану оточуючого середовища. ■

2. Існуючі в Україні системи слостерехення за станом ппирод-ного середовища натаромоші забезпечити вірогідність даних, ед- ’ НІСТЬ Інфори&ційних потоків', узгодженість спостережень і ціліс-. ність територіальної організації мєрєкі пунктів спостєрєкєннн системи екологічного монітовингу з причин відсутності просторової Організації, яка відповідала б цілям моніторингу хімічного забруднення. ■ , ' •

. • , 1 3. Міграція хімічних елементів тісно пов’язана з нечовинно-

, енергетишкмі потоками водозбіт'ногс бр;‘ейну річки. Особливості міграції в. умовк лісостепової зони виь.начаагься системо»: вододіл-схил-заплйі а-^ічка. 'Ландшафтна-структура перших трьох - складоьис дшої сисїьйи з виз.начЕй'Лоа в формуванні характеру мімічного забруднення тєрито пії. '

4. Пли формуванні просторової далекі пунктів спйстерекення .

системи екологічного моніторингу, хімічного забруднення необхідно використати принцип направленості поверхневого і в тому числі річкового стоку, забезпечуючого ландшафтно-геохімічну сполученість елементів водозбірного басейну. ■ • -

5. Басейновий підхід гіли формуванні просторової організації .

системи регіонального моніторингу хімічного забруднення забезпечить виріиення наступних проблем: •' ■ -

• -- вірогідність даних - завдяки представництву мвпекі пунктів

спостереження; • . • ' - - '

- поєднання існуючих систем спостереження та інформаційних

потоків - за рахунок організації спостережень на базі ландшафтного профілювання, яке забезпечить комплексність'Проведення моніторинг/ з системами спостереження інших відомств; . - .

- цілісність територіальної організації - завдяки викорис-

танню природно-господарського принципу визначення мак регіональної та локальної систем монітопингу; -

- зменшення витрат на утримання, - за рахунок представництва

і комплексності мєрєкі спостерекення. - -

6. Впровадження запропонованої системи потребув розробки

районування України на басейновій /природно-господарській/ основі для цілей екологічного моніторингу, просторової оптимізації при- • родокорисТування та охорони плиподи на відміну від існуючого ад- • міністлативно-господалського поділу території т.зспубліки. '

Основні положення дисертації викладені в наступних публіка- * ціях: - . -

І. Черванев И.Г., ІСлимов А.З. О созданш} станции региоНаль- . ного -экологического мониторинга северо-восточной части Украины // Социально-экономические функции ландшафта '< состояние экосистем: ■ Тезисы докладов областной научно-практической конференции^ -Чернигов, 1987. - С. 27-38; , ...

Солодовникова B.C., Климе-з A.B. Мезофауна' лесной подстил- . ки как иц",икатол состояли я дубравы на юге Левобелетой лесостепи Украины //_Проблемы почвенной экологии: Материалы докладов IX Всесоюзного совещания. - Тбилиси: шецнелзба, 1967. - С, В1-<ЗЛ. ;

3. Климов А.З: Биологическая станция Харьковского университета - центр экологического мониторинга северо-восточной части Укряинн // SecTHWK - Н95. - І? ЗІ3. - C. 87-90. .

4, Подоба И.М., Климов A.B., Костриков C.B. Изучение загрязнения тякедши металлами почвенного и пастельного покрова земель сельскохозяйственного исдользовани« в района КМД // Тякелыэ метал-ды в окрукавцей спаде и охрана ппиподы: Материалы 2-ой Всесоюзной конференции, 2В--30 дек , J907 Г. - М., 1988. - Ч. I. - С. 150-153.

" 5, Додоба И,М. , Климов А,В. Особенности, изменения химическо-

го состава сельскохозяйственных земель в зонах воздействия автотрасс, промышленных предприятий и городов // Агроэкологическая обстановке На се .ъскохозяйогвенньк. угодиях Украинской ССР и пути . юс загрязнения токсичными веществами! Тезисы докладов Респубяк- . канской научно-техциче'ской конференции» Черкассы; J3rl5 септ. ■

I9Q9 г, - Черкассы,-1989, - С. 36-3?.

.6. Цодоба И,М,Климов А.В,-Использование-почвенно-расгирель-цого покрова в качестве яед*шатора состояния природной среды в ореолах техногенного загрязнения городов при разработке городских Программ охрани окрукаюцей среды //'Малоотходные технологические, процессы и сокращение промышленных" выбпрсов в металлургической -промышленности; Материалы Республиканской конференции - Запорожье, 1989. - С, 166-167,- . ■ .. ■; .

. -7. Климов Д.В., Подоба И.'М, Особенности миграции химических ’ элементов в-цочвах и раститедьном покроьв площадок стщионашых ' /наблодений сети экологического мониторинга на участке бассейна . р. Седанский Донец в зона интенсивного влияния- Змизвской Г^ЗС // Ыетсдология'экологического моделирования; Материалы Всесоюзной ■

' ■конференции, 15-20 впр. 1990 г., Харьков.. - X., 1990. -'С. 37-39..