Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Продуктивность и особенности метаболическихпроцессов у яйценосных кур в зависимости от источникапротеина и жира в рационе
ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов
Автореферат диссертации по теме "Продуктивность и особенности метаболическихпроцессов у яйценосных кур в зависимости от источникапротеина и жира в рационе"
ЛЬВЕВСЬКА АКАДЕМ1Я BETEPIfflAPHOÏ МЕДИЦИНЕ IM. С.З. ГЖИЦЬКОГО
i з век гаи
ЮРЧИШИН ВОЛОДИМИР АДАМОВИЧ
УДК 636.57:636.084
ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1МЕТАБОЛ1ЧНИХ ПРОЦЕСЮ У НЕСУЧИХ КУРЕЙ ЗАЛЕЖНО В1Д ДЖЕРЕЛА ПРОТЕШУI ЖИРУ В РАЦЮН1
06.02.02. - годовля тварин i технолопя коршв
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарсысих наук
JlbBiB - 2000
Диоертащею е рукопис
Робота виконнна в Льивському державному аграрному уншерсигеп
Науковий кер1вник: доктор б1сиюпчних наук, профееор, ВОВК Стах Осипович Льивський державний аграрний уншерсигег, завщувачг кафёари твариннищва
ОфщШш опоненти: доктор альськогосподфських наук, профеоор ВУДМАСКА Васаль ЮрШович Гнстгауг зешеробсгаа 1 тваринництва завдного репонуУААН
заюдувяч лаборасгори годдвт твария 1 технологи кормш
доктор альськогххзюдарських наук; профееор СВЕЖЕНЦОВ АнатолШ 1ваыовнч Дншропегхровський аграрний университет завщувяч юафедри годшла альсыюгоотодарських твгрин
Провщна установи: Харювський шештут птахшницгва УААН
Захист вадбуцегься г/о^/огг^, 2000р. о ^""годиш на заодвнш стгад-агазовано! вчено! ради Д 35.826.02у Льшвськш державнш аквдемп вегери-ннрно* медицнни 1м. С.З. Гжицького за адресою: 79010, мЛьив-Ю, вуаПжарсьщ, 50
3 дисертащею можна озшйомитисъ в ббшотеш Льв1всысса авддемц ветери-нарнш медидани ¿м. С.З. Гжицького
Автореферат роаспаний /щсГ&чу&ЗХ».
&1еиий секрегар шещатзованей вченса ради, / //
кандидат сальсисогосподарських наук; доцентЗТ^лг^у ^ДЕвторак Я1.
экгальна. ^ясшристикл еоботи
Лкгуалышязь теми. В!до.гэ, up затрата на кэрьи у яечно-му nraxiBHHiími становлять 6íjm 70% в1д ycdx !ших затрат [Архипов A R 1996; Черных Р.Н. 1997; греков В. 1997]. Тому проблема ш.двищення ефекгшЕнэст! никсрисгання керлэвих засоб1в у прсьислэ-всму irraxiBHuuTBi яечного награжу гродукгивност! станонють знач-ний науково-практачний iHrepec [Столярчук П.3.1989; Бапкнзеваь-кий D.H. 1990; Harms, 1993;Свеженцав А.И. 1999].
Особливо це стосуеться ш-дницення ефекяивнэст1 викариатання у ращонах roíÚBJii несучо! irrnui таких uíhhhx рослинних ворш.в, як проругаи переробки насл.ння ол1йних культур, яю. характеризую-ться високим bmíctcm ниссжояк1 chopo протеину i жиру, пор1вняно з íítowh зерновими керлами [Atteh J. 1987; Roth-Marer, 1988; Крюков В. 1997].
Осшльки, в останш. роки знгнно зросшо никористання у ращонах живлення pisHHX bíkobiíx i гродуктивних груп птиц! продуктов переробки нас1ння coi, соняшника i кэнолоеих coprriB pinaKa [Van der Klis J. 1997; Черных Р.Н. 1997; Артемов И.В. 1997; Etougals М. 1999], а ряд науковэ-пракЕичних. аспеютгв uiei проблеми винчений недостатньо або не з'ясований эовош, тему доешь акггуальнимг е досл1даення, скерован! на вивчення впливу дкерела лротеХну й жиру в ращонах несучих курей, за рахунок никористання добавок береш-на, макухи, upoTÍB та ojiii, отриманих Í3 насшня вказаних культур на nepeöir метаболгчних npouecÍB, яетну продуктившеть i як1сть яець в залежности. е!д В1ку пгиид., 1ш?енсивнося1 яйцекладки, bmíc-ту енергИ, bítsmíhíb i ьанеральних речовин у pauioHi та ряду íh-ших фактор1в.
Зв'яэок робегаи з науксвими гцхярамам!, планам!, таими.
Десерт ащ-йна робота е складавовэ часшнао плану наукпво-достп дних po6ÍT каферри тваринниитва Льв1вського державного аграрного уш,-верситету на 1996-1998 роки за темж>: "Виоокоефективш еколог1чно чист! кормов! засоби з гадвиденим bmíctcm протешу та енергИ у pauioHax живлення с!льськогосподарських тварин i птиц!"/ затвер-джена. MÍHicTepcTBOM агрогромистваго ксмплексу Укра!ни № держрее-страцГ! 0195 U 022507.
Itera i завдання досвйдиеш». Метою дасертащйно! роботи було досяддаення продуктивно! i метабсапчно! ni! дкерела проте!ну i жиру за рахувж Еищристання продукт!в переробки нас!ння соняшника i р!пака в!тчизняних сорг!в, при Еикорястанн! ix добавок у рац!онах живлення несучих кур ai.
У завдання роботи входило дэолАдкення:
- впливу заш.ыи в рацюш. кур^ 10% соыяшникового црооу у склада ксьба-ксрму соняшнинэвсю або р1пакпвоо макухою та ах сумлшю на ряд параметр!в б1лкового, вуглеводного 1 л1п1дного общ.ну в х1мус1 тонкого кишечника й кров! шищ, 11 яечну продуктивш.сть 1 як!сть яець, затрата ксрм1в, соб!варт!сть яець та р!вень рентабельности-;
- впливу зам1ни у ращот. курж 4% тваринного жиру в склада комЗ!ксрму оэняшниковсю або р!панэвсю ол!ею та 1х сумишю на шхог жирних кислот у штдах х!мусу тонкого кишзчника й плаэми кров! птица., 11 яетну продугсшвш.сть 1 як!сть яець;
- метабсот.чно1 активнэст! ьлкрофлори сл!пих кишк курей у щ.к яечш! продуктивное?! та впливу соевого, оэняшниюовэго й р!паковэго бережна на лродуквдю легких жирних кислот, метану 1 ам!аку у вказансму в1дцзл1 кишечника;
Наукова нсвиага одержана резугалая1в. Вперше проведенэ комплексна дослздаення впливу згодовування гливд. у склада ксьйгкорму соняшниково! 1 р!паково! макух та олш !з нас1ння в!тчизняних сорт! в на переб!г мгтабол1чних процес!в, яечну гролуктивтеть 1 якасть яець. Також шшенно метабсопчну активш.сть м!крофлори сдапих кишэк несучих курей в уловах !нкубашл на х^юдукщю легких шфви кислот, метану 1 гш.аку.
Пракшчне значения одерианих резульлзатав. Одержана результата розциркюгь а поглийлеють сучасш. уявлення про метаболачну 1 продуктивну даю продукт! в переробки нас1ння оох, соняшника х р1-пака при нжериоганн! 1х, як дсбавок у ращонах несучих кур&г.
На основ! одержаних результатов рексмевдусться, для пежра-щення перебггу ебмшних процесав, годвицення яечно! продуктиЕнос-т1 й полаппення якост! яець у курей у гак яйцекладки нводати у склад кс^ба корму дэ 10% за тживш_стю ссняшникову або р!памову макухи чи IX сумш (1:1), а такж зам!няти 4% тваринного жиру соняшниковсю або ропаковсю сшоо чи IX сумншю (1:1).
Особиший внвсск цщоб^валв. ЭДобувач ооэбисто шдготував об— грунгування теми дасергац!!, цров±в пад5!р ! олрацшання л!тера-тури за темою дасфгацшю! роботи, роэробив методачш. п!дходи дэ нирдшення поставлених завдань, освоов необхцзш. метода доело, дкень, виконав експертенгальну частину роботи, прса!в анал!з одержаних результат!в, написав 1 тдротовив до захисту дисерга-ц!йну роботу.
Дпробац1я робсяи. Ссновш. результата дисергащйнса -роботи дрповл. дались на:
- Науково-практчлих конференциях асгирангхв та викладач1в Льв1вського державнэго аграрного унаверситету (м.Дубляни, 1997 - 2000);
- Щэргчних эбсрах европейсько! аоощадИ продуто. 1 тварин-ницхва (Ввдень, Австр1я 1997);
- Мшнарсднш тауково-прагаичтй конфдэенцН "Сучасш. проб-леми ветеринарно! мэдагц^ни та технолэг!й продуктав тварин-ницгва" (Льв1в 1997) ;
- М1жнародн±й конференцГ! "Б1слог1чт основи живлення с/г тварин" (Льв1в 1998);
- Шжнародшй наунэво-прак1ичн1й конференцИ присвячешй лам'ята професора е.Храпливого (Льв1в 1999).
ПубшхафЛ. реэушыгатв досвпдяеиь. За матер1ала1Л1 дасерта-цИ опубликовано 10 рсб1т, вкшнакни 7 стазтей.
Структура та об'ек диеертецИ. Дисертащя сктадасться 1з в ступу, огляду ла.тератури, власних досааджень, сбгсворення результате досш.джень, нисновкав, гропозищй виробниитву 1 списку викерисгашх дкерел л1тератури. Обсяг дасертащ.! - 140 сторгнок, у тему чиезн 25 таблиць 1 4 рисунки. Слисок викеристаних даерел л!тератури охошюе 325 публхкаддй, у тему числ1 254 згруб1жних.
мкикгал i ьегода досшдоення
3 мегею ниюонання запланованих дослздкень булэ проведено 2 науново-виробнич1 1 два лабераторш. доол1да на погош.в'1. несучих кур»! породи 61 лий легорн кросу "Беларусь-9" та несучих ¿ндииках бронзово! породи. Дост.ди проводилися на баз! вадкритого акщонерного товариства (ВАГ) Жэвкавський племпгахсрегродуктср Льв1всько1 облает д., кафедри тваринниьсгва Льв1вського державного аграрного университету та лаборатсрИ живлення тварин Чесько! академИ наук.
Для забезпечення проте!нового 1 лл.пл.дного живлення курей в дослз.дженнях використовували соняшникову та р1па-кову макуху, а в якост1 жирових добавок - соняшникову 1 р1пакову ол1ю. Соеве, соняшникове 1 рд.пакове борошно використовували в доела, дженнях для вивчення IX впливу на метабол1чну активно, сть м1 крофлори слл.пих кишок несучих курей та л.ндичок в умовах л.нкубацд.1.
Перший досл1д, з вивчення впливу джерела рослинного протеину i жиру в рад!он! курей на яечну продуктивн!сть, як!сть яець та переб!г ме т аб олiчних процес!в було проведено на чотирьох трупах несучих курей-аналогiB по 500 го-л1в у кожн1й. Починаючи з 210 - денного в1ку, перша (контрольна) трупа курей отримувала впродовж досл1дного nepi-оду, який тривав 90 дн1в, повноращонний комб!корм. У ра-yiOHi птиц! ДОСЛ1ДНИХ труп 10% соняшникового шроту у склад! комб1кориу заш_няли соняшниковою макухою нас!ння сорту "Старт" (2 груда); р!паковою макухою насання сорту "Тисменницький" (3 трупа) та сумллшго 5% соняшниково! ! 5% pinaKOBOi макух вищевказаних сорт1в (4 трупа). Впродовж дослз.дного nepiofly проводили щоденний обл1к яечно! продуктивност!, оц1нювали як1сть яець за масою б1лка, жо-втка i шкарлупи [Сметнев С.И. 1978], !ндексом форми [Мосякин В.М. 1996], коеф1ц1еытом рефракц!!, рН бд.лка. i жовтка [Мелехин К.П. 1977]; економ1чну ефективн!сгь використаяня вказаних кормових добавок у рац!онах курей [Мертенс В.П., 1985]. Разом з тим визначали жирнокислотний склад лз.п!д!в жовтка яедь методом газор!динно! хроматограф! I [ Немиров ський B.I. 1989 ], BMicT загальних ninifliB у жовтку - ваговим методом [Folch J. 1949]. У KiHyi досл1ду, по досягненш. птицею 300 денного в1ку, по 5 курей з кожно! групи забивали i в!дбирали зм!шану артер!о-венозну кров !з шийних судии та вм!стиме тонкого кишечника для 6ioxiMi4Hnx досл!дкень. В плазм! кров! курей визначали вм!ст загального б!лку за допомогою рефрактометра РЛУ-2, сп!вв!дношення б!лкових фракщй по 1лкову i Hiколову [Головач В.Н. 1968], концен-трац1ю азоту в!льних ам!нокислот н!нг!дриновим методом [Muting D. 1963] та BMicT глюкози ортотолу!диновим методом [Hultman Е. 1959].
Ам!нокислотний проф!ль г!дрол!зату б!лк!в плазми кро-bi i bmiстимого кишечника курей визначали за допомогою автоматичного анаш.затора ам!нокислот AAA - 390 [Мооре С. 1963].
У плазм! кров! курей визначали також концентрац1ю загальних л!п!д!в та ix йодне число, а також вм!ст л!по!д-ного фосфору й концентрац!ю загального холестерину [Folch I. 1949].
У ц!льн1й кров! визначали BMicT гемоглоб!ну - гемог-лоб!н-ц!ан!дним методом та к1льк!сть еритроцит1в - фото-метричним методом [Науменко В.В. 1993].
У другому дослзди вивчався вплив джерела рослинного жиру в рац1он1 курей на !х яечну лродуктивш.сть, як!сть яець та жирнокислотний спектр вм1стимого тонкого кишечника 1 л1П1д!в кров!. 3 ц1 сю метою проведено досл1д на чо-тирьох трупах курей по 500 гол!в у кожн!й. Впродовж перд-оду !з 240 до 300 денного в:1ку птиця першод. (контрольно'!} групи отримувала повнорацз.онний комб1корм. У комб1 корма дослл.дних труп курей 4% тваринного жиру замгняли соняшни-ковою ол!ею нас1ння сорту "Старт" (2-га група); р1паковою ол^сю насз.ння сорту Тисменницький" (3-тя група) та сум!-шшга 2% соняшниково 1 1 2% рхпаковоо. ол!й вищевказаних сор-т!в (4-та група). У кз-нщ. досл1ду, по досягненн! птицею 300 - денного в1ку, по 5 курей з кожно! групи забивали Д у зразках змДшано'! артер1о-венозно! кров1 1 вмДстимого тонкого вл.ддДлу кишечника визначали жирнокислотний склад л!п!д!в методом газорадинно! хроматограф!1 [Курко В.И. 1965] .
3 метою доел!дження метабол!чно! активност1 м!крофлори сл1лих кишок несучих !ндичок 1 курей та особливостей впливу соевого, соняшникового а рДпакового борошна на вказанД продеси було проведено два лаборатории дослз.ди в умовах ДнкубацИ вмД стимого. Експерименти проводились шляхом л-нкубацИ св1жоотриманого вмДстимого слапих кишок п1сля забою птица. Контрольн1 зразки вмДстимого сл1пих кишок зьнкубували впродовж 24 годин у водян1й ванн1 в газовому середовищ!, насиченому С02, при температур! 41,5 °С у герметично эакритих флаконах, в буфер1, виготовленому за методикою Мс Боида1. До досл!дних зразк!в вм1стимого друго1, третьоа ! четверто! груп додавали в!дпов1дно соеве, соняшникове 1 рапакове борошно. По зак1нченн1 !нкубац11 у контрольних ! досл1дних зразках визначали к1льк1сть утвореного ферментативного газу за допомогою визначення тиску газ1в на ст!нки посудини, вмДст метану при доломоз1 газор1данного хроматографа та концентрац1ю водневих !он1в (рН) за допомогою скляного електрода. Кр1м цього, у зразках вм!стимого контрольно! 1 дослэ.дних груп визначали вм!ст летких жирних кислот шляхом IX титрацИ розчином 1дкого калаю п!сля парово! дистиляц!:! в апарат! Маркгама, молярну концентрацию за допомогою газор1динного хроматографа Хром - 5 [Немировський В.1. 1989] та продукц!ю ам1аку колориметрично, кольоровою реакц1ею з реактивом Неслера [Алд.каев В.А. 1953] . 0триман1 цифров1 дан1 опрацьовували статистично [Ойвин И.А, 1960].
РЕЗУЛЬТАТ« ДОСУПДЖЕНЬ
Яечна продухтивн±сть та ях±сзь яець кур ей
В результата проведения науково-виробничого досл1ду нами встановлено, що зам!на 10% соняшникового шроту у склад! комб1корму для курей-несучок у п!к яечно£ продуктивности соняшниковою чи р!паковою макухою або !х сумдлшо на 3,4 - 7,7 % пхдвишуе несучасть курей (таблиця 1, I досл!д) та суттево покращуе як!сть яець (таблиця 2), у
Таблиця 1.
Несуч!сть д!ддосл1дних курей
Група К1льк!сть знесених яець за пер!од досл1ду, шт. %
I досл!д II досл1д I досл!д II дослвд
1(контроль) 2 3 4 34200 35363 36218 36833 22800 23484 23416 23461 100, 0 103, 4 105,9 107,7 100 103,0 102,7 102, 9
пор!внянн! !з птицею, яка отримувала комб!корм без вказа-них компонент1в.
Використання у склад! комб!корму для курей рослинних ол!й як окремо, так 1 !х сум1ш! суттево лз.двищуе як яечну продугаившсть птиц!, так ! показники якост! яець {див. табл. 1, 2, II доат.д).
Зокрема, яечна продуктивность у курей 2-, 3- ! 4-х досл!дних грул була в!доовадно на 3,0/ 2,7 1 2,9 % вищога, на» у птиц! контрольно! групи. Разом з тим спостер!галось достов1рне зб!льшення маси яець та !х б!лка ! жовтка у несучих курей досл!дних труп.
Показники якост! яець ( М ± м, п = 5 }
Показник Трупа курей
1 i контроль) | 2 | 3 | 4
I л о с л i Д
Maca яйця, г 58,95±0,39 60,5410,33* 61,0110,37** 61,4310,40**
Maca йипка, г 36,1610,25 36,97+0,19* 37,21+0,29* 37,4210,27**
Maca жовтка, г 16,4910,18 17,16±0,21* 17,2910,19* 17,46t0,23*
Maca шк2рпупи,г 6,30+0,05 6,41+0,08 6,51+0,06* 6,5510,09*
1цдекс форми яець 77,04±1,03 77,0811,09 77,51+0,98 77,71+1,12
м!цш_сть яечно! шкарлупи, мр/шг 1,020±0,07 1,02310, Об 1,01810,05 1,01910,04
РН балка 9,35±0,15 9,33±0,09 9,4010,08 9,4910,06
РН жовтка €,39+0,07 6,45+0,05 6,47+0,03 6,5010,05
Загальш. л1п!ди, % 22,75±0,42 24,2110,47* 25,0110,45** 24,7210,39**
II д о с л i д
Haca яйда, г 59,15+0,37 60,8010,41* 60,6310,40* 60,6910,35*
Maca 6insa, г 36,2710,17 37,2510,22* 37,0310,21* 37,0910,21*
Maca жовтка, г 1б,41±0,11 16,9710,09* 17,0310,05* 17,0010,11*
Maca шкарлупи, г 6,4710,09 6,5810,10 6,5710,10 6,6010,09
1ндекс фсрми 76,88+0,95 77,0И0,71 77,3510,65 77,4910,78
MiisíLcTb яечнса шкарлупи, мг/ш* 1,023+0,09 1,030+0,10 1,045+0,07 1,03810,06
рН Солка 9,41±0,17 9,3710,10 9,48+0,06 9,51+0,05
рН жэвпка 6,42±0,07 6,4610,04 6,4810,03 6,43+0,02
Лр/т£1Рка. В!рог1дн1сть в1дм1нностей { * - р<0,05; ** -р<0, 01/ - р<0, 001 )
Рхвень метабол±т±в у кров! курей
3 наведених в таблиц! 3 даних видно, що заш.на 10% соняшникового шроту у склад! комб!корму соняшниковою чи р1паковою макухою або 1х сумншю веде до пхдвищення р!вня азоту в!льних аминокислот ! загального балку у плазм! кров! курей досл1дних груп у пор!внянн1 з контрольною ^Р < 0,05). Разом з тим, у зразках кров! досл!дних груп курей, пор!вняно з контрольною, нами встановлено також зб1льшення вм1сту альбум1Н1В (Р *С 0,05) • Враховуктчи те, що альбум!ни е пластичним матер!алом для синтезу тканинних б!лк!в ! компонент!в яець та виконують роль резервних б!лк!в в орган!зм! птиц! [Капланський С.Я. 1962], П1двищення вм!сту останн!х у кров! досл!дних груп курей може св!дчга?и про покращення субстратного
забезпечення процес!в синтезу як б1лк!в орган1в 1 тканин, так 1 ба.лкових компонент1в яець.
Зменшення концентрац! 1 глюкози у кров! досл!дних труп курей, у лордвнянш. з контрольною (Р < 0,01), очевидно, лояснюеться лосиленим використанням 1! у енергетичних лроцесах орган1в а тканин птица.
Використання соняшниковоа 1 ргпаково! макух у рад!она для курей досл!дних труп приводить до незначного зниження р!вня загальних п1п1д!в у !х кров! (таблиця 3), щр, очевидно, пояснюеть ся б1льш !нтенсивним використанням !х в процесах синтезу компонент!в яець.
Таблиця 3.
Показники кров1 п!ддосл!дних курей ( М ± м, п = 5 ) .
Показник Група курей
1(контроль) 2 3 4
Глскоза, (мьшь/л.) 7,7510,11 7,07±0,15 ** 7,18+0,11 ** 7,11±0,1 **
Амшний азот (мр,%) 3,65±0,12 3,99±0,05 * 4,05±0,07 * 4,08±0,09 *
ЗагапьниЯ Ылок, % 5,38+0,07 5,7210,08 * 5,7510,05 ** 5,73±0,07 **
Альбум1ни, % 35,17+0,20 36,13+0,30 * 37,14+0,61 * 3б,39±0,38 *
а - глобугани, % 22,95±3,05 23,45±3,1 23,18+2,91 23,88±2,21
Э - глобуга_ни, % 21,48±2,70 21,89+2,50 19,75+2,11 21,00+2,21
у - глобужни, % 20,11±0,45 18,29±1,01 19,52±0,90 18,4710,71
Анал!з приведения в таблиц! 4 цифрових даних показуе, що для вс!х досл!дних труп птиц!, у пор!внянн! з контрольною, мае м!сце законом!рн!сть, яка полягае у зб1льшенн! йодного числа л!п!д!в плазми кров! (Р < 0,05), що лояснюеться п!двищенням р!вня ненасичених жирних кислот у склад! останн!х п!д впливом добавок соняшниково! 1 р!паково! макух до ращону курей.
В!дм1чено також достов!рне зменшення концентрад11 загального холестерину у кров! курей досладних труп, особливо в трупах з найвищою несуч!стю ( Р < 0, 001 ).
Концентрация деяких л1п!дних псказник1в у плазм! кров! птищ. ( М ± м, п = 5 }
Показник Група курей
1 (контроль) 2 3 4
Концентрация за-гальн. л!п!п, мг/% 242,7 ± 27,5 241,0 ± 19,6 240,7 ± 21,7 240,2 ± 23,9
Йодне число за-гальних лагп.тп в 105,7 ± 0,84 109,1 ± 0,95* 108,7 ± 0,98* 113,7 ± 1,59**
Концеир. л1пшдно-го фосфору, мг/% 5,14 ± 0,28 5,12 ± 0,31 5,10 ± 0,36 5,11 ± 0,38
Загальинй холестерин, мг/% 65,3 ± 0,30 64,1 ± 0,20* 63,8 ± 0,19** 62,9 ± 0,31***
Дм±нокислогний проф±ль 61лк±в плазми кров! 7а вестимого кишечника жгурей
. Згодовування несуч1й птиц! впродовж досладного периоду ращону, який мастить у своему складл. р1пакову чи со-няшникову макуху, а також ах сумаш, приводить до зб!ль-шення як окремих ам1нокислот у х1мус! тонкого в:1дд!лу кишечника, так 1 загального ах равня. Зокрема, у вм1стимому вказаного в!дд!лу кишечника курей ус!х досладних труп в!даачено зб1льшення в середньому на 8-11 % таких ам!-нокислот як глацин, вал1н, !золейцин, лейцин 1 фен1лала-ю.н, у пор!внянн! з птицею контрольно! групи (Р < 0,05). Зм1ни у калькасному спавв!дношенн! 1нших досл1джуваних аминокислот в1дносно несуттвв!. Приведена дана св!дчать про покращення фону незам1нних ! зашнних аминокислот х1-мусу тонкого кишечника курей п1д впливом замани 10% соняшникового шроту у склад! комб!корму високопротеанови-ми рослинними добавками.
Дан!, приведена в таблиц! 5, свадчать про те, що використання у склад! району для курей соняшниково! чи р!паковоа макухи або ах сумаш! достоварно п1двищуе у плазм! кров1 р1вень таких ам1нокислот, як гл1цин, вал1н, !золейцин, лейцин ! фен!лалан!н ( Р<0, 05 ), що вказуе на позитивний вплив вказаних корм!в на ам!нокислотне забезпечення процес1в синтезу тканинних б1лк1в у курей та балкових компонент1в яець...
Лм!нокислотний склад плазми крсв1 п!ддосл!дних курей, мг/мл ( М ± м, п = 5 )
Мпнэкхюлога Трупа курей
1(ксетроль) 2 3 4
Аспарап-нова 10,47 ± 0,18 9,49 ± 0,30* 9,39 ± 0,38* 9,41 ± 0,31*
Треоиан 7,91 ± 0,65 7,60 ±0,61 8,40 + 0,57 8,05 ± 0,49
Серии 5,90 ± 0,17 5,05 ± 0,11** 4,97 ± 0,17** 5,00 ± 0,29*
Глуташ_нова 11,20 1 0,15 10,60 ± 0,08** 10,41 ± 0,21 10,38 ± 0,11**
Глшин 3,78 ± 0,09 4,23 ± 0,09** 4,11 ± 0,08* 4,15 ± 0,07*
Аланз.н 2,95 1 0,11 2,44 1 0,13* 3,7110,14** 2,89 1 0,17
Вага.н 5,42 ± 0,27 6,51 ± 0,29* 6,75 t 0,31* 6,42 1 0,26*
Лэалейцин 2,59 ± 0,06 2,80 ± 0,04* 3,04 1 0,15* 2,91 1 0,08
Лейцин 7,52 1 0,62 9,90 ± 0,79* 9,03 + 0,17* 9,15 1 0,31*
Тирозин 4,47 ± 0,54 4,40 ± 0,41 4,42 ± 0,22 4,27 ± 0,21
Фешлалаш-Н 3,61 ± 0,07 3,93 ± 0,08 3,79 1 0,03* 3,63 ± 0,30
Л1зин 9,47 ± 0,87 8,70 ± 0,79 9,93 1 0,80 9,39 1 0,85
Петиции 3,78 ± 0,27 3,50 ± 0,21 3,41 1 0,19 3,27 1 0,31
Дрга.ю.н 5,25 ± 0,48 6,05 ± 0,55 5,38 1 0,61 5,81 1 0,38
СУМА 84,32 ± 9,51 85,20 ± 9,90 86,74 ± 10,18 84,73 1 9,81
Жирн окисло тний спектр л1тт.1дтв вмАстимого кишечника, плазми кров! Фа жовтаса яець курей
В результат! проведених досл!джень на курях-несучках нами встановлено суттевий вплив зам1ни 4 % тваринного жиру у склад! комбикорму за поживн1 стю соняшниковою або р1паковою ол!ею !, особливо хх сум!шшю, на жирнокислотний спектр Л1п1д!в х!мусу тонкого кишечника ! плазми кров! курей.
Нами, зокрема, показано пом1тне зменшення р!вня насичених I зб!льшення вм!сту ненасичених, особливо, олеХново!, л!нолево! та л!ноленово! жирних кислот у склад! л!п1д!в плазми кров! курей достадних труп, у дор!внянн! з контрольною (таблиця 6).
Кр1м цього, нами показано, що зам!на 10% соняшникового шроту у склад! комбикорму соняшниковою чи р1паковою макухою, чи !х сум!шшю впливае на жирнокислотний склад л!ш.д1в жовтка яець. Проведеними
Зйфнэкислотыий спектр JiinifliB плаэми кров1 кур ей, % { М ± м, п = 5 )
Жирна кислота Шифр жирно! к-та Трупа курей
1 (кошр.) 2 3 4
Миристинова 14 0 0,21±0,03 0,2510,03 0,1410,02 0,2210,02
Пальм! тинова 16 0 14,9311,15 17,5011,12 16,3811,21 15,91+1,25
Пальм! тоопехнова 16 1 3,100,27 3,8210,21 3,51+0,42 2,84+0,37
Стеаринова 18 0 10,9511,18 6,0510,85** 9,28+0,97 6,1510,77**
Олейнова 18 1 34,53+2,15 43,5912,95* 37,29+3,05 47,8312,95**
Лхнапева 18 2 16,84+0,38 19,1810,25* 18,04+0,21* 17,5410,07*
Мнсленова 18 3 0,53±0,07 1,5510,17*** 1,4910,18** 0,9610,14*
Гадапе1нова 20 1 0,2510,05 0,5010,06* 0,2610,03 0,3110,03
Ейкозадаенова 20 2 0,3210,04 0,1410,02** 0,2610,02 0,1410,01**
Ейкозаариенова 20 3 0,5910,07 0,2710,02** 0,5510,07 0,2110,03**
Ейкозатетраенова 20 4 6,5910,75 2,6010,61** 3,00+0,58** 2,1410,42***
Ейкоэапентаенова 20 5 0,1010,01 0,0810,01 0,1410,02 0,0610,01*
Ерукова 22 1 0,1810,02 0,1010,01** 0,2410,03 0,1110,02*
Докозатетраенова 22 4 1,2810,11 0,2610,03*** 0,9710,09 0,4810,05***
Докозапеншаенова 22 5 3,8110,17 0,7210,09*** 2,34+0,21*** 0,9410,11***
Докоэагексаенова 22 6 3,6310,17 2,44+0,15*** 4,0310,71 2,95+0,17*
Нервонова 24 1 1,3410,11 0,5910,12** 1,6410,17 0,96ct0,08*
Церотинова 26 0 0,7610,07 0,1810,03*** 0,4410,06** 0,25+0,04***
НАСИЧЕНГ 26,85 23,98 26,24 22,53
НЕНАСИЧ EHI 73,15 76,02 73,76 77,47
в »»v чиста. мэноненасичеш. псигшенасичеш. 39,46 33,69 48,60 27,42 42,94 30,82 52,05 25,42
дослд.дженнями встановлено зб1льшення олеХново! та л1нолево1 жирних кислот у склад! ,л:1ш.д1в жовтка яець досл1дних труп, у пор!внянн! з контрольною (таблиця 7). Жирна кислоти ninifliB жовтка курей в основному представлен! олехновою, пальм!тиновою, л!нолевою i стеариновою кислотами, на ix долю припадае до 90% в1д yciei к1лькост1 виявлених жирних кислот. Суттеве зб1льшення вмДсту л1нолево1 кислоти у склад! л!п!д!в жовтка яець досл!дних труп курей, яка е попередником синтезу простагландишв, простацикл!н1в i тромбоксашв, е досить бажаним у план! покращення б!олог!чно1 ц!нност! яець [Nielsen Н. 1998].
Жкрнэкислотний склад л!шд1в жовтка яець
ш-дрсш-дних курей, ( М ± м, п = 5 )_
Жкрна кислота ший> жирно! к-ти Трупа курей
1 (кошр.) 2 3 4
№ристинова 14 0 0,24±0,02 0,12±0,04* 0Д6±0,02* ОД9±0,02
ПалыЛиадава 16 0 22,38±0,04 18,41±0,53*** 19,29±0,48*** 19Д1±0,87**
Пальмигоопесшова 16 1 3,51±0,31 3,60±0,39 2,85±0,41 3,42±0,31
Стеаринова 18 0 8,98±0,27 9,05±0,38 8,09±0,40 8Д4±0,29
OneiHOBa 18 1 48,5б±0,48 50,01±0,40* 52,57±0,б0*** 50,74±0,53*
Лшопева 18 2 13,21±0Д1 16Д7±0,20*** 15,01±0,28*** 1б,07±0,37***
Дразанова 20 0 0,08±0,02 0,07±0,02 0,04±0,02 0,06±0,01***
Гадала!нова 20 1 0,29±0,02 0,21±0,02* 0,15±0,02** 0ДЗ±0,01***
Ейкозадиенова 20 2 0,07±0,01 0,06±0,01 0,07±0,01 0,07±0,01
Ейкозапентаенова 20 5 0Д9±0,02 ОД8±0,О2 0Д5±0,02 0Д2±0,02*
Бегенова 22 0 0,21±0,02 0Д5±0,03** 0Д9±0,02 0,20±0,03
Докозатетраенова 22 4 0,05±0,01 0,07±0,01 0,04±0,01 0,05±0,01
Докозапенгаенова 22 5 0Д1±0,02 0,08±0,01 0Д2±0,01 0,10±0,01
Лагноцеринова 24 0 1,27±0,08 1,00±0,07* 0,46*0.11*** 0,77±0,08**
Метаболхчна активность м±крофлори слопиг кишок несущих ±ндичок i курей в умовах in vitro
Проведеними дослл.дженнями з вивчення особливостей впливу поживних речовин, наявних у соевому, соняшниковому i р1паковому борошн!, на метабол!чну активн1сть симб!о-тично1 м1крофлори сл1пих кишок хндичок встановлено, що вказан! кормов! добавки, особливо соеве борошно, пом1тно стимулюють продукц!ю ферментативного газу, метану i ЛЖК.
В результат! пр'оведених досл1джень з вивчення впливу поживних речовин соевого, соняшникового i- р1пакового борошна на концентрадin летких жирних кислот у вм1стимому сл1пих кишок курей-несучок та динамику ix зм1н в процес! 24-годинноа !нкубац!! встановлено, щр сумарна ix концентрация у досл1дних зразках зб1лыиуеться у 1, б - 2,5 рази, в пор1внянн1 з контролем (рис. 1). Особливо стимулюе продукцио летких жирних кислот соеве борошно, що вказуе на пл.двищення ферментац11 вуглеводних компонент!в м!кро-орган!змами, наявними у цьому Bijmini товстого кишечника, п!д впливом поживних речовин ц1е1 ол!йнох культури.
Тривалить 1нку8«ии (гов5
В»! Втеятргаачзсп н^баЛтадо&воксавсщ осншнигеяспЯ рагдавого бэхшвнакацнрароЛЖу алсвмму шккшк щ^фмаль^
I кшропь —•• » СШИИИО» &Р5ИШ - к- (1л*га5&рашз алве&рсиио
Еконсмачна ефективн±стъ результат±в доел±д*ккь
Проведеними досл1дкенняыи встановлено, шр вико-ристання соняшниково1 чи рапаково! макухи та 1х сум!ш! у склад! комб!корму для курей досл1дних труп зменшуе затрати корм!в на виробництво 1 кг яйдемаси в!дпов1дно на 6,0; 9,0 1 11,0 %, у пор!внянн! з птицею контрольно! грули (таблиця 8, 1 дослЛд).
Згодовування вищевказаних кормових добавок покращуе показники економ1чно! ефектиЕност! виробництва яець {див. табл. 9, I досл1д), зокрема, зменшуеться соб!варт!сть 1000 яець та зб!льшуеться р1вень рентабельност! в1дпов!дно на 4,3; 7,4 ! 9,0 % у курей досл!дних труп, в пор!внянн! з контрольною.
Зам1на 4% тваринного жиру у склад1 комб!корму для несучих курей соняшниковою, р!паковою ол!ею чи 1х сумйшю 1:1 зменшуе затрати корм!в на виробництво 1 кг яйцемаси {див. табл. 8, II досл1д) в!дпов!дно на 5.7; 5.1 ! 5.1 %
у 2-; 3- 1 4-й дослл-дних трупах та приводить до зменшення собхвартост! 1000 яець, 1 кг яйцемаси 1 збл.льшення р!вня рентабельное^ на 6.8 -9.4% у пор!внянн1 з контролем.
Таблиця 8.
Економ±чна ефективн!сть використання дослл.-джуваних комб!корм!в в рад!онах курей I досл1д II досл1д
Показник Вар1ант експдзименту
1 2 3 4 1 2 3 4
Початкове пстот.в'я, гол 500 500 500 500 500 500 500 500
Збережет.сшь птиц!, % 93,4 92,8 92,4 93,2 93,8 94,8 93,6 94,(
Одержано яець: БСЬОГО, ш 34200 35363 36218 36833 22800 23484 23416 2346
На початков1/ несучку, шг 68,4 70,7 72,4 73,7 45,6 47,0 46,8 46,!
На середню несучку, ии 70,7 73,4 75,3 76,3 47,1 48,4 48,4 48,<
Вшрати всьсшо, кг 5439,4 5422,5 5411,3 5433,8 3197,7 3201,0 3194,4 3201,
В т.ч. на 1000 яець, кг 159,0 153,3 149,4 147,5 140,25 136,31 136,42 136,'
На кг яйцемаси 2,68 2,52 2,44 2,38 2,45 2,31 2,32 2,з;
Те ас до контролю, % 100,0 94,0 91,0 89,0 100,0 94,3 94,9 94,5
Всьсзго витрат, 1рн 5004,1 4991,0 4982,2 4999,8 3065,8 2939,4 2988,1 2992,
У т.ч. варагсть корлв 4242,7 4229,6 4220,8 4238,4 2558,2 2560,8 2555,5 2560,
Сой-вароасть 1000 яець, грн 146,3 • 141,1 137,6 135,7 134,46 125,16 127,61 124,£
Соб1варш.сть 1 кг яйцемаси, хрн 2,48 2,33 2,25 2,21 2,27 2,06 2,10 2, о;
Выучка ид реагазаща, хрн 5814,0 6011,7 6157,1 6261,6 3876,0 3992,3 3980,7 3988,
Чистий прибуток, грн Те ж до контролю, % 809,9 1020,7 210,8 1174,3 365,0 1261,8 451,9 810,2 1052,9 242,7 992,6 182,4 995, 185,
Ренп!абельш.сть, % 16,2 20,5 23,6 25,2 26,4 35,8 33,2 зз,;
Х^хааягкя. Вограхунки в иднах жовтня 1998 року
В ц1лому, пз.дсумовуючи даш., отриман! в науково-виробничих досладах, слад сказати, що замана 10% соняшникового шроту у довнорад1онному. комб1корм1 для несучих курей соняшниковою чи р1паковою макухою та 1х сумашшю, та зам!на 4% тваринного жиру рослинними ол1ями
i3 вищевказаних культур позитивно впливае на переб!г
метаболачних npoueciß у орган!зм! курей, п1двищуе яечну
продуктивность га покращуе як!сть яець.
висновки
1. Використання у склад! комб!корму для несучих курей продукт1в переробки нас!ння соняшнику i pinaKy (борош-на, макухи i олИ) п!двищуе яечну продук.тивн1сть i покращуе як!сть яець та позитивно впливае на nepeöir ме-табол!чних процес1в у орган1зм2 птиц!.
2 . Згодовування птиц! у niK яечнох продуктивност! комб1-корму, в якому 10% соняшникового шроту зам1нено соняш-никовою або pinaKOBOKf макухою, або 1х сумашшю 1:1, п!д-вгацуе яечну продуктивн1сть в!дпов!дно на 3,4; 5,9 i 7,7% та зб1льшуе рхвень л1нолево! кислоти у склад! л!-nifliB жовтка яець в1дпов!дно на 22, А; 13,6 i 21,6%.
3. Використання в рац1онах курей у niK яечно! продуктивност! комб1корму, в якому 10% соняшникового шроту заманено соняшниковою або р!пакововэ макухою, або ix сум!ш-шю, зб!льшуе вадпов!дно масу яець на 2,6; 3,5 i 4,2%; масу яечного б!лка на 2,2; 2,9 i 3,5%; масу яечного жовтка на 4,0; 4,9 i 5,9%; масу шкарлупи на 1,7; 3,3; та 4,0%.
4. Зам!на 4% тваринного жиру у склад! комб!корму за по-живн1стю соняшниковою або р!паковою ол1ею, або ix cyMi-шшю Irl п1двищуе яечну продуктивнасть на 2,1 - 3,0% та покращуе як!сть яець, а також збхльшуе вм1ст л!нолево! ! л!ноленово! жирних кислот у склад! л1п!д1в х!мусу тонкого кишечника i плаэми кров1 курей в1дпов!дно на 10,2 i 79, 9%.
5 . Зам!на у склад! комб!корму 10% соняшникового шроту соняшниковою та р1паковою макухою або хх сум!чшто п1д-вищуе р!вень б1лк!в та знижуе BMicT глюкози i ninifliB у плазм1 крова несучих курей.
6. Використання комбакорму, i3 соняшниковою та р!паковою макухами або ix сумшшю, зб!льшуе р!вень гл!цину, Bani-ну, !золейцину, лейцину, фен!лалан!ну i apriHiHy як у xiMyci дванадцятипалох кишки, так i у плазм! кров! п!д-досл!дноа птиц!.
7. Введения соевого, соняшникового або pinaKOBoro борош-на до !нкубату вм!стимого cniraix кишок несучих !ндичок п!двишуе продукцию летких жирних кислот в!дпов!дно в
2,34; 1,46; 1,61; метану в 2,37; 1,72; 1,79; ферментативного газу в 3,70; 2,70 1 2,74 рази.
8 . Введения соевого, соняпшикового та рл.дакового борошна до хнкубату вмхстимого слапих кишок несучих курей зб1льшуе сумарну продукцию летких жирних кислот 1 ам1а-ку в1дпов1дно на 304% та 155%.
9. Введения до складу комбакорму курей у п!к яечно! про-дуктивноста взам1н 10% соняшникового шроту соняшнико-
" во! та р!даково£ макухи або" ах сум1ш1 зменшуе затрати корм!в на шробництво 1 кг яйдемаси в1дпов!дно на 6,0; 9,0 х 11,0%, а використання ол1й з цих культур взам1н 4% тваринного жиру у склад! комб1корму зменшуе затрати корму в!дпов!дно на 5.7; 5.1 1 5.1 %.
10. Згодовування у п!к яечно! продуктивност! лтшу. комб!-корму, в склад1 якого 10% соняшникового шроту заманено соняшниковово та р!паковово макухою.або ах сум!шшю, зни-жуе соб1варт1сть 1000 шт яець в1дпов!дно на 3,6; 6,0 ! 1,3% ! п1двишуе р1вень рентабельноста в1дповадно на 4,3; 7, 4 ! 9, 0%.
ПР0П03ИЩ£ ВИРОБНИЦТВУ
1. 3 метою оптим!зац!а переб1гу метабол1чних продес1в у орган!зм1 курей та д!двищення яечно! продуктивност! й покращення якост1 яець, рекомендуеться використовувати у живленн! птиц!, в пер1од паку яечно! продуктивност! пов-норац!онний комб1корм !з введеням до його складу за пожи-бшотю 10% соняшниково! чи р!паковоа макухи або ах сум!ш! у сп1вв!дношенна 1:1.
2. 3 метою покращення л!п!дного обм!ну у курей та п1двищення яечноа продуктивност! й пол1пшення якост! яець рекомендуеться використовувати в пер!од п1ку яечноа продуктивност! повнорац!онний комб1корм 1з зам1ною у його склад! 4% тваринного жиру соняшниковою або р!паковою ол!-ею, чи ах сум!шшю 1:1 !з нас1ння вказаних сорт!в.
СПИСОК РОБХТ ОПУЕЛI КОВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРТАЩ1
1. Юрчишин В.А., Вовк С.О., Мароунек М. Метабол1чна акти-внасть макрофлори сл!дих кишок курей в умовах анкуба-цП //Науково-техн!чний бюллетень !нституту ф!з!олог!а ! .61 охамИ тварин. - Львав, випуск 19(1). 1997. с.95-
97. {Дисертант виконав екпериментальну частину, статистичну обробку результатов та ïx анал!з).
2. Marounek M., Skrivan M., Jurcisin V.A. Enzymatic determination of starch in the hen caecal contents //Book of Abstracts of the 48th Annual Meeting of the European Association for Annimal Production. Vienna, Austria. - 1997. p.129, (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результат!в та ïx aHanis).
3. Юрчишин В.А., Вовк С.О., Мароунек М. Продукция летких жирних кислот у ела пай KHinui ÎHдичок nifl впливом добавок cogboï i pinaKOBOï муки //36. матер1ал1в м1жнарод. науково-практичноа конференц!а "Сучасн1 проблеми вете-ринарноа медицини, aooiHxeHepiï та технолог1й продук-tîb твариннидтва. M.JIbBiB. - 1997. с.578-580. (Дисертант виконав екпериментальну частину, статистичну обробку результатов та ах анал1з).
4. Юрчишин В.А., Вовк С.О. Продукти переробки Haciння pi-паку в рацаонах курей //Тваринництво Украани. - 1998. »5. с.22-23.
5. Юрчишин В.А., Мароунек М. Продукция летких жирних кислот i газ!в у bmîctî CTiraix кишок андичок nifl впливом р1пакового та соевого борошна //Bîchhk ЛДАУ Агроном1я №3. - 1998. с.98-101. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результат1в та ïx анал!з).
6. Юрчишин В.А., Вовк С.О. Жирнокислотний склад л1т.д1в крова та яечна продуктивнасть курей залежно в!д джере-ла i рхвня рослинниа олП у pauioHi //36. MaTepianiB MiacHapoflHoï конференц1 a "Bionori4Hi "основи живлення с/г тварин", вересень 1998. M.JIbBiB. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку ре-зультат1в та ïx анал1з).
7. Юрчишин В. А., Вовк С.О. Яечна продуктивнасть i жирнокислотний спектр кров1 та вмасту кишечника курей при використаннi в paiiioHi добавок канолового pi-пакового борошна i макухи //Актуальш проблеми медицини, баологИ, ветеринарах i с1льського господарства. 4 книга. - JIbBiB, 1998. с.315-316. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результа-т!в та ах анал1з).
8. Юрчишин В.А., Вовк С.О. Ам1нокислотний склад xiMycy тонкого кишечника i плазми крова та яечна продуктив-HicTb курей залежно в!д piBHff i джерела протеану в pa-
uíohí //Науковий вiсник ЛДАВМ !м. С.З,Гжицького. -Льв1в. - 1999. випуск 3 част. 1. с.105-106. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатов та хх аналхз). 9. Юрчишин В.А. Ястна продуктивн1Сть курей залежно в1д р!вня рослинного протехну в pauioHi //Тези м!жнародно! науково-практичнох конференц!"!, при свячено! дам'ят1 професора е.Храпливого "Теорая i практика розвитку АПК". - Льв!в. - 1999. с.280. Ю.Вовк С. О., Юрчишин В. А. Високопротех но в i рослиннх добавки у рац1онах яйценосних курей //Bíchhk аграрнох науки. - 1999. - »9. с.29-31.
Юрчишин В.А. Продуктивн!сть та особливостх метабол1чних процес1в у несучих курей залежно в!д джерела протехну i жиру в рацхонз..- Рукопис.
Дисертад!я на здобуття наукового ступеня кандидата с1льськогосподарських наук за спецхальнл.стаэ 06.02.02 -год!вля тварин i технологiя корм!в. - Льв1вська академхя ветеринарнох медицини, Льв1в 2000.
У дисертацхх представлено результата досл1джень з впливу джерела протехну i жиру в рад!он! за рахунок використання у склад! комб!корму для несучих курей продукт!в переробки нас!ння соняшника та р!пака (борошна, макухи i onií.) в1тчизняних сорт!в на nepe6ir обмАнних процес!в в opraHisMi та яечну продуктивн!сть птиц!.
Встановлено, що зам!на 10% соняшникового шроту у склад! комб!корму для курей у niK яечнох продуктивност! соняшниковою або р!паковою макухою чи Дх cyMiimro позитивно впливае на переб!г метабол!чних npoueciB в opraHÍ3MÍ, суттево пхдвищуе яечну продуктивнiсть i покрашуе як!сть яець. Показано також, що зам1на 4% тваринного жиру у склада комб1корму для курей соняшниковою або р1паковою о л! ею чи хх сумллшю падвищуе р!вень л!нолевох i л!ноленовох жирних кислот у плазм! кровi, зб!льшуе несуч!сть та покращуе hkí сть яедь. Встановлено, що соеве, соняшникове та р!пакове боропшо виявляе позитивний вплив на метабол1чну активн!сть м!крофлори сл!пих кишок несучих курей.
Ключов! слова: несуч! кури, нас!ння соняшника, нас!ння pinaKa, год!вля курей, o6míh речовин, яечна продуктивн!сть■
Юрчишин В. А. Продуктивность и" особенности метаболических процессов у яйценосных кур в зависимости от источника протеина и жира в рационе.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 -кормление животных и технология кормов. - Львовская академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов 2000.
В диссертации представлены результаты исследований влияния источника протеина и жира в рационе за счет использования в составе комбикорма для кур-несушек продуктов переработки семян подсолнечника и рапса (муки, жмыха, масла) отечественных сортов на течение обменных процессов в организме и яичную продуктивность птицы.
Установлено, что замена 10% подсолнечного шрота в составе комбикорма для кур в пик яйценосности подсолнечным и рапсовым жмыхом или их смесью (1:1) повышает уровень белков, глицина, валина, изолейцина, лейцина, фени-лаланина, аргинина и понижает содержание глюкозы и липи-дов в плазме крови, повышает яйценосность кур на 3,4 -7,7 % и существенно улучшает качество яиц.
Использование в составе комбикорма для кур-несушек в пик яичной продуктивности взамен 10% подсолнечного шрота в составе комбикорма подсолнечным и рапсовым жмыхом или их смесью уменьшает затраты корма на призводство 1 кг яйцемассы соответственно на 6,0; 9,0 и 11,0 %, а также уменьшает себестоимость 1000 шт яиц соответственно на 3,6; 6,0 и 7,3 % и увеличивает уровень рентабельности соответственно на 4,3; 7, 4 и 9,0 %.
Показано также, что замена 4% животного жира в составе комбикорма для кур несушек подсолнечным и рапсовым маслом или их смесью (1:1) повышает уровень линолевой и линоленовой жирных кислот в составе липидов содержимого тонкого кишечника и плазмы крови кур, увеличивает яйценосность птицы на 2,7 - 3,0 % и улучшает качество яиц.
Установлено, что добавка соевой, подсолнечной и рапсовой муки к инкубату содержимого слепых кишок кур-несушек повышает продукцию летучих жирных кислот, метана, ферментативного газа и амиака микрофлорой указанного отдела кишечника.
На основании полученных результатов с целью оптимизации течения метаболических процессов у кур-несушек, повышения яичной продуктивности и улучшения качества яиц
рекомендуется использовать в рационах птицы в пик яичной продуктивности комбикорм из заменой в его составе 10% подсолнечного шрота подсолнечным жмыхом сорта семян "Старт" или рапсовым жмыхом сорта семян "Тисменицкий". С целью увеличения яичной продуктивности и улучшения качества- яиц рекомендуется использовать в питании кур-несушек в пик яичной продуктивности комбикорм из заменой в его составе 4% животного жира подсолнечным или рапсовым жмыхом из семян указанных сортов.
Ключевые слова: куры-несушки, семена подсолнечника, семена рапса, кормление кур, обмен веществ, яичная продуктивность.
Yurchyshyn V.A. Productivity and peculiarities of metabolic processes taken place in laying bens in dependence on the source of protein and fat.
The thesis for a scientific degree of candidate of agriculture sciences by speciality 06.02.02-feeding animals and technology forage.Lviv state academy of veterinary medicine named after S.Z.Gzhytskyj.
The dissertation shews the results of researches of influence of protein and fat sources on the ration thanks to usage of products of processes sunflower seeds and rape (flour, chaft and oil) of heme types in the mixed feed and its influence on the exchanged processes in hen's body and its eggs productivity.
It is founded that a 10 percent change in hen's feed by sunflower or rape chaft or their mixture during their edge of egg productivity makes a positive effect on development of metabolic process considerable increases egg productivity and inproves egg quality besids it is shown, that 4% change of animals fat in mixed feed caiposition by sunflower or rape oil or by their mixture increases the level of linolic and linolenic fat acids in blood plasma, increases eggs productivity and inprove eggs quality. It is established that sunflower and rape flour influence positively metabolic activity of microflora of caecum of laying hens.
- Юрчишин, Владимир Адамович
- кандидата сельскохозяйственных наук
- Львов, 2000
- ВАК 06.02.02
- Повышение мясных качеств цыплят-бройлеров путем совершенствования режимов кормления при различных вариантах использования в комбикормах нетрадиционных ингредиентов
- Продуктивность яичных кур в жаркий период года при использовании в их рационах минеральных добавок из месторождений Нижневолжского региона
- Фазовое кормление яичных кур кросса "Беларусь-9" в условиях Западной Сибири
- Липидный обмен и продуктивность кур-несушек при скармливании разных форм белмина
- Физиологическое состояние и продуктивность кур яичного направления при скармливании им витаминно-травяной муки из амаранта