Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Проблемы хозяйственного развития и охраны окружающей среды Венгрии

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Проблемы хозяйственного развития и охраны окружающей среды Венгрии"

со

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. ФРАНКА

На правах рукопису

СУНАЇ М1КЛ0Ш ПРОБЛЕМИ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА УГОРЩИНИ

11.00.11.— конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук

ОД

ЛЬВІВ — 199 5

Дисертаційна робота виконана в Міжнародному інституті розвитку економіки і охорони навколишнього середовища Центральної та Східної Європи (м.Будапешт) та у Львівському державному університеті ім.І.Франка на кафедрах фізичної географії і географії України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Заставний Ф.Д.

Науковий консультант: доктор географічних наук, професор Міллер Г.П.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Бачинськкй Г.О. кандидат економічних наук, професор Качан Є.П.

Провідна установа:

Чернівецький державний університет ім.Ю.Федьковича

Захист відбудеться 22 груоня 1995 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04 .04.02 з географічних наук у Львівському державному університеті ім.І.Франка (290000, м.Львів, вул.Дорошенка, 41).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету ім.І.Франка: (м.Львів,

вул.Драгоманова, 5).

Авторгферат розіслано 21 листопада 1995 року.

Вчений секретар

спеціалізованої рада

Актуальність темн. Вивчення впливу господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище - одна з найважливіших наукових проблем сучасності. Кінцевою метою вирішення даної проблеми є захист та покращення навколишнього середовища для нормального існування людей нашого та майбутніх поколінь.

Оптимізація взаємозв’язків діяльності людини та природного середовища вимагає не тільки систематичних матеріальних, трудових та фінансових зусиль, але й суттєвої структурної перебудови людської діяльності. Питання полягає в тому, чи суспільство зможе зупинити процес деградації навколишнього середовища, ліквідувати економічну нерівність континентів, країн та регіонів, які паралізують світову економіку, наприклад, кризи заборгованості, різку соціальну розшаро-пнність суспільства, безробіття та взагалі чи зможе забезпечити себе їжею, водою, ' одягом, житлом тощо. Експерти Римського клубу (Maedows L.D., Forrester J., Tinbergen J.) вже ніі початку 70-х років »назували на необхідність солідаризації всього людства щодо раціонального використання природних ресурсів, проголошували необхідність зменшення економічної нерівності між людьми, націями і народами. Тим часом ознак радикальної зміни ситуації в зв'язку з цим не спостерігається. Навпаки, відбувається поглиблення екологічної кризи. Між тим певні часткові результати не вирішують проблеми в цілому. Тому, як відзначалось у 80-х роках у доповіді Комісії Brundtland, тут мова йде не про окремі, незалежні одна від одної кризи, а, по суті, про протиріччя світової економіки, які, доповнюючи один одного, проявляються в серії глобальних та локальних криз.

Існує цілий ряд радикальних думок та пропозицій щодо вирішення даної проблеми. їх можна об'єднати в три групи. До першої групи можна піднесіи дещо крайні погляди вчених, в тому числі й географів, ;ікі вважають, що катастрофа практично неминуча, і як єдиний тане

розглядають аскетизм в світовому масштабі, який вимагає радикальної зміни способу виробництва, стилю життя і споживання, що аж ніяк не сумісне з логікою розвитку ринкової економіки і всього суспільства.

До другої групи належать погляди вчених, які зводять глобальну екологічну проблему тільки до розвитку техніки. Вони догримуються думки, що людство здолає дану проблему так, як й інші, які зустрічались в його історії. Однак прихильники цих поглядів не враховують, що людство зіткнулося з такими проблемами вперше, і якіцо їх погляди є необгрунтовані, то за це суспільство буде розраховуватись дуже високою ціною у вигляді незворотних екологічних наслідків.

Існує ще одна (третя) група думок, яка сформувалась в рамках ООН. Вона зафіксована в рефераті Комісії Brundtland 80-х років. Сугь цієї групи думок зводиться до реалізації поняття "підтримуваний розвиток" (sustainable development). Його автори на основі аналізу тенденцій природно-географічного, економічного та суспільного розвитку прийшли до висновку, що дані проблеми можуть бути ліквідовані тільки шляхом зміни виробництва і споживання, раціонального використання природних ресурсів планети, зменшення нерівності в світовому масштабі, розробки нових моделей розвитку, які враховують своєрідність кожної країни, а в її межах - кожної окремої території, насамперед шяхом встановлення нової поведінки, характерною особливістю якої є підвищена відповідальність за майбутнє Землі та всього людства. Кожна окрема країна або народ в умовах міжнародної солідаризації повинні самостійно розробити модель свого розвитку, яка відповідала б світовим вимогам та власним умовам та інтересам. У цьому плані значний інтерес представляє досвід колишніх соціалістичних центрально - та східноєвропейських країн, в тому числі й Угорщини, які переживають глибокі економічні, соціальні та екологічні кризи. За десятиліть соціалізму в даних країнах сформувалась підвищена соціальна чутли-

вість, яка не відповідає рівню розвитку ринкової економіки і таїть у собі постійну небезпеку суспільного та екологічного конфліктів. .

Тому головна мета досліджень полягає в комплексному вивченні особливостей економічного і соціального розвитку Угорщини, в аналізі стану її навколишнього середовища як в цілому, так і по окремих регіонах для розв'язання завдань виходу країни з економічної та екологічної кризи. Для досягнення даної мети дисертантом поставлено і вирішено такі задачі:

1) проведено комплексні географічні дослідження взаємозв'язків у системі “суспільство - економіка - навколишнє середовище”;

2) здійснено аналіз і розроблено прогноз економічного і соціального розвитку Угорщини в нерозривному зв’язку з віришенням проблеми охорони навколишнього середовища;

3) досліджено компонентну і територіальну структури навколишнього середовища Угорщини, зміни природних і природно-антропо-і енних ландшафтів і на основі цього визначено фактори, що сприяють як формуванню позитивних змін навколишнього середовища, так і не сприяють таким змінам;

4) обгрунтувано прогноз виходу країни з екологічної кризи, в тому числі розроблено головні напрямки розвитку економіки Угорщини з врахуванням раціонального використання природних ресурсів та покращення екологічного стану її природного середовища.

І Іаукопа ііопіізна. Вперше для Угорщини проведено на макро- і регіональному рівнях комплексні географічні дослідження екологічною стану держави, обгрунтовано головні напрямки і розроблено середні.осгрокові прогнози виходу країни з екологічної кризи.

Основні положенні) дисертації, які складають предмет захисту:

1. Обгрунтовано, піо глобальні географічні проблеми виникаюп> внаслідок дії реї ¡опальних і локальних проблем. Тому кожен окремий

регіон повиннен самостійно шукати та здійснювати таку модель свого розвитку, яка забезпечила б його оптимальну економічну, політичну, культурну та екологічну стабільність.

2. На основі проведених досліджень встановлено, що в угорському суспільстві головна причина кризового стану полягає в невідповідності між реально існуючою економічною базою, природно-ресурсним потенціалом, індивідуальними рисами господарства та неухильним втіленням урядом західної моделі розвитку.

3. В Угорщині має місце надзвичайно висока фонова забрудненість навколишнього середовища, яка викликана як великою кількістю забруднюючих речовин, що надходять із-за кордону, так і значним місцевим забрудненням. Ставиться питання про необхідність усебічного комплексного географічного вивчення забруднення, що надходить з-за кордону, а також відбувається з місцевих джерел.

4. Розроблена комплексна (компонентна і територіальна) географічна модель виходу Угорщини з кризи (модель еколого-соціальної ринкової економіки), що включає два основні блоки: суспільний та економічний. До суспільних умов стабільності відносяться гласне, контрольоване, демократичне суспільне життя, до економічних - регульований ринок.

Практичне значення роботи. Дане географічне дослідження можна розглядати як завершене обгрунтування оптимізації взаємодії суспільства та навколишнього середовища Угорщини. З практичної точки зору це означає визначення шляхів розв'язання проблеми регулювання взаємодій та керування складовими частинами системи “суспільство -економіка - навколишнє середовище”.

Особистий вклад автора. Автором запропонована оригінальна схема оцінки сучасного розвитку і прогнозування на середньострокову перспективу оптимальних взаємозв’язків системи “суспільство -

економіка ■ навколишнє середовище”. Проведено комплексне дослідження природних та природно-антропогенних ландшафтів, а також оцінено фактори, що впливають на інтенсивність їх деградації. Автором розкриті причини кризового стану як у плані охорони покомпонентних елементів навколишнього середовшца країни в цілому, так і в планах охорони природно-антропогенних ландшафтів, а також запропонована така модель еколого-соціальної ринкової економіки, яка здатна забезпечити позитивний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на науковому семінарі кафедри фізичної географії Львівського державного університету ім.¡.Франка при проходженні шестимісячного стажування у 1993-1994 рр., на круглому столі "Шляхи вирішення взаємопов'язаних проблем природного середовища і розвитку прикордонних територій України, Польщі, Словаччини (Львів, 1994), засіданнях кураторіуму Міжнародного інститугу розвитку економіки і охорони навколишнього середовища Центральної та Східної Європи (м.Будапешт).

Публікації. По темі дисертації надруковано 4 роботи загальним обсягом 4,5 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 189 сторінках машинописного тексту. Вона складається зі вступу, п'яти розділів та висновків, містить 20 рисунків, 8 таблиць. Наводиться список використаної літератури і джерел.

Основні положення і зміст роботи

Роздіг 1. ГЕОГРАФІЧНА ПРОБЛЕМА “СУСПІЛЬСТВО -ЕКОНОМІКА - НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ” І ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується проявом цілого ряду кризисів, які, як відомо, зумовлені протиріччям між потребами суспільства, людства та природно-ресурсним потенціалом навколишнього . середовища. Кожну з існуючих криз . (наприклад, екологічну, економічну, соціальну) слід розглядати не як окреме, незалежне явище в суспільстві, а як єдиний взаємопов'язаний результат усього суспільного розвитку. Тому закономірно виникає запитання про те, яким чином можна забезпечити рівновагу, яка, з одного боку, не обмежувала б зростаючі життєві потреби суспільства і, з другого,-не викликала б погіршення навколишнього середовища. Для того щоб дати відповідь на це запитання дисертантом проведено аналіз історичного розвитку суспільства та дано оцінку його впливу на навколишнє середовище.

Як показав аналіз, джерела сучасних кризових явищ беруть початок з більш давніх часів і головною причиною їх виникнення € технократичний підхід до розвитку виробництва. Характерною особливістю такого підходу є спрямованість на основний продукт за короткотривалість ("short term"). Спрямованість на основний продукт означає, що розвиток концентрується тільки на основному продукті і практично не передбачає використання інших • (другорядних) продуктів. Це пояснюється, перш за все, наявністю дешевої сировини та енергії. Для типу "short term" характерним' є те, що при розвитку нових технологій і видів продукції не враховувався їх можливий вплив у майбутньому як на навколишнє середовище, так і на виробництво.

У розділі характеризуються й інші причини незадовільного стану навколишнього середовища, зокрема відсутність знань чи їх обмеженість в області екології, а також те, що іноді знання в певниій області не стають загальновідомими, в результаті чого не відбувається формування так званої "поведінки товариша навколишнього середовища". Внаслідок цього в усіх сферах виробництва і споживання у відношенні до проблем охорони навколишнього середовища на перший план виходять лише власні чи групові інтереси, а не інтереси всього суспільства. Слід урахувати і те, що в даний час на виробництві не пройшла заміна старих технологій на нові, які є екологічно безпечнішими. .

Крім цього, вирішення проблеми охорони навколишнього середовища вимагає переформування психології людей, оскільки в даний час для суспільства характерним є стан так званої “подвійної свідомості". Йдеться про те, іцо, з одного боку, більша частина населення визнає важливість охорони довкілля, а, з другого, це ж населення, прагнучії збагачення, в своїй щоденній праці завдає шкоди природному середовищу. Тому важливою умовою .формування нової форми поведінки людей є демократизація суспільства, яка забезпечила б не тільки можливість отримання достовірної інформації про стан навколишнього середовища, вільного мислення і вільного висловлюваная людей з даної проблеми, але дозволила б впливати і на вирішення тих чи інших питань в галузі охорони навколишнього середовища.

Узгодження вимог економіки та екології можливе тільки в тому випадку, коли охорона навколишнього середовища буде мати пріоритетнії характер. На думку автора, основними умовами комплексної наукової діяльності людніш, яка вимагає збереження довкілля, с:

1) підвищення рівня наукових досліджень, створення геоінформа-ційних систем (GIS), необхідних для раціонального ведення господарства;

2) підвищення наукового рівня і комплексності прогнозування;

3) переоцінка системи застарілих поглядів на ведення господарства.

Перша умова вирішення проблеми збереження навколишнього середовища будь-якої території вимагає системної інформації про:

- геологічні умови та характеристику мінерально-сировинних ресурсів, оцінку рельєфу і грунтів;

- стан і особливості поверхневих та підземних вод;

- кліматичні умови та стан повітря;

- склад і модифікації флори і фауни;

- характеристики “штучного’' середовища;

- спосіб та рівень експлуатації території.

Ставиться питання про доцільність забезпечення інформацією про вплив окремих видів господарської діяльності на навколишнє середовище та ін. Зазначимо, Що рівень досліджень і точність інформації відіграють тут виключно важливу роль.

Проведені дослідження свідчать, що головне завдання другої умови - максимальне удосконалення господарства тої чи іншої території у відповідності з її природними та економічними умовами при збереженні рівноваги компонентів природних територіальних комплексів. Акцентується увага на те, що в даному випадку важливе значення набирає узгодження потреб виробництва і потенціальних можливостей конкретної території.

Узгодження вимог охорони природи з можливостями економічної діяльності пов’язане з цілим рядом проблем і, насамперед, із зміною поглядів на макрорівні суспільства і на мікрорівні підприємств. У

цілому в суспільстві існує ряд негативних думок, пов'язаних з проблемою охорони навколишнього середовища. Вони відображають виключно індивідуальні, а не суспільні потреби і їх можна звести до положень про те, що охорона природи забирає кошти, які могли б бути спрямовані на інші цілі; збільшує безробіття; загальмовує капіталовкладення; збільшує інфляцію; негативно впливає на зовнішню торгівлю. •

Насправді охорона навколишнього середовища не тільки не занмджас економічному розвитку і не призводить до економічних криз, а навпаки, сприяє формуванню нових напрямків розвитку екологічно безпечних виробництв.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що вирішення екологічних проблем в будь-якому суспільстві можливе тільки шляхом науково-обгрунтованої інтеграції всіх складових частин системи “суспільство - економіка - навколишнє середовище”. Тільки така стратегія охорони природи забезпечить гармонійну взаємодію природної та суспільно-економічної систем.

Роздії II. СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК І ПРИРОДООХОРОННІ ПРОБЛЕМИ

На протязі останнього тисячоліття в угорському суспільстві та економіці спостерігалось прагнення до західного стилю’розвитку. В ХІ1Х1ІІ ст. пройшло зміцнення країни як у політичному, так і економічному планах. Угорщина перетворилася в одну з центральних країн Сиропи. В той період складаються тісні політичні відносини між Уі орськнм королівством , та Київською Руссю. Наступний занепад країни - й рошоділ, довотривале турецьке і’ австрійське панування, інгірезульгагпі спроби визволення продовж століть значно вичерпали як природні, іак і людські ресурси. На початку ХУІП ст. внаслідок кчнті>аюрської політики Австрії в суспільно-економічному житті

країни посилюються феодальні прояви, які були тільки частково переборені після революції 1848-1849 рр. Бурхливий економічний розвиток сприяв капіталізації угорського суспільства другої половини XIX ст. В той час відбуваються радикальні економічні та суспільні зміни в Австро-У горській імперії під впливом Заходу. Формуються сучасні, як для того часу, інфраструктури залізничного транспорту, річкового судноплавства, машинобудування та ін. галузей. Але Перша світова війна перервала господарський розвиток країни. Угорщина ще й досі не може ліквідувати наслідки цієї війни. Проблема не тільки в тому, що країна втратила 2/3 частини своєї території, 60% корисних копалин та підприємств промисловості і перетворилась з могутньої держави в невеличку країну центральної Європи, а й в тому, що більше як 1/3 частина угорського населення залишилась в складі інших держав.

Період між першою і другою ¿бітовими війнами характеризувався економічною і політичною відокремленістю Угорщини від інших сусудніх країн. Усе це сприяло зростанню німецької орієнтації і призвело до її участі в Другій світовій війні, до величезних втрат населення та матеріальних ресурсів. Незважаючи на це, під впливом демократизації суспільства починається бурхливий процес економічного розвитку країни.

Захоплення влади комуністичного партією, яка підтримувалась радянськими військами, поклало кінець демократизації суспільства. Комуністична партія під лозунгом демократичних перетворень заклала основи диктатури. Це негативно відобразилось на економічному та соціальному розвитку і призвело до народного повстання 1956 року. Незважаючи на жорстоке придушення революції і наступні репресії, в країні сформувалась своєрідна угорська модель соціалізму. Суть її полягала у відносній самостійності підприємств та в значно меншій

централізації планування та управління порівнянно з іншими соціалістичними країнами.

Незважаючи на постійні спроби уряду провести економічні реформи (наприклад, впровадження контрактної системи ведення господарства, яка мала специфічну горизонтальну форму інтеграції та ін.) угорське суспільство і економіка з 1968 року до кінця 80-х рр. перебували в глибокій кризі.

Таким чином, запровадження науково необгрунтованих шляхів розвитку економіки та втілення ідеологічних і політичних точок зору призвели до різкого скорочення виробництва, зниження життєвого рівня, зростання заборгованості країни. Все це підсилило зростання екологічної кризи і ускладнило вихід з неї.

І’оідії ¡11 НАВКОЛІШШЬЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЙОГО КОМПОНЕНТНА І ГЕОГРАФО-ЛАНДШАФТНА СТРУКТУРА

На початку розділу дасться детальна, в тому числі і в історичному аспекті, оцінка макроекономічних причин формування навколишнього середовища. Розкривається, як економічний, гак і політичний розвиток Угорщини продовж Останніх десятиріч, аналізуються наслідки впливу нераціонального ведення господарства на сучасний стан навколишнього середовища. Поряд з макроекономічними причинами розкриваються і більш конкретні чинники, що безпосередньо впливають на погіршення стану навколишнього середовища Угорщини. До них підносимо: .

1) надзвичайно матеріально- і енергомісткі промислові структури і відстала технологія; ,

2) недоліки комунальної інфраструктури - відсутність умов переробки (утилізації) відходів; недосконалість водопровідної системи юіцо;

З4) недосконалий розцінок транспортної мережі;

4) застосування в сільському господарстві не завжди раціональних технологій промислового тину. .

Крім цього, досліджуються і головні проблеми, пов’язані з охороною природи. Серед них дпссргані виділяє:

- складність переборот и промес погіршення стану навколишнього середовища;

- незадовільне визнання проблем охорони природи як на державному так і регіональному рівнях; .

- наявність територій, де природні територіальні комплекси зазнали високої деградації:

- наявність застарілого устаткування і иесучасних технологій та неможливіст ь їх швидкої заміни.

Далі в розділі вивчається сучасний екологічний стан поверхневих і підземних вод Угорщини, повітря, грунтоваго покриву, рослинного і тваринного світу, детально характеризуються різні види ландшафтів.

Стан забруднення повітря Угорщини визначається рівнем забруднення повітряних мас, що надходять з території зарубіжних країн, а також локальними викидами забруднюючих речовин у самій країні. Зі заходу і иівнічного-заходу надходять повітряні маси з підвищеною концентрацією 80г та N0*, що проявляється в хімічній реакції опадів. Якщо величана концентрація N0*, яка надходить з повітряними масами із-за кордону, приблизно рівна величині концентрації N0*, яка надходить від місцевих джерел забруднень, то величина співвідношення концентрації БСЬ відповідно становить 1:3. Більшими є і величини концентрації Б, N. РІ, які надходять із зарубіжних країн. За результатами досліджень можна зробити висновок, що 40% забруднюючих речовин поступає в повітря з викидами промисловості, 40% - з викидами транспорту і 20% утпоряегься в результаті комунального опалення. Крім загальної

характеристики дисертант робить детальніш аналіз ступеня забруднення окремих регіонів і великих міст Угорщини різними хімічними елементами, в тому числі важкими металами.

Оцінюючи екологічний стан поверхневих вод, дисертант вивчає особливості їх природного розподілу по території. Висвітлюється також історичним аспект проблем» воцозабезпечення населення та господарств країни на протязі останніх десятиріч. Особливу увагу приділено в дисертації сучасній еколопї озера Балатон - рекреаційної перлини Угорщини. Розкриті як причини критичного стану озера в 70-х роках, так і розроблено прогноз покрашення його сучасного екологічного стану.

В розділі також дана оцінка сучасного екологічного стану грунтового покриву: характеристика забруднення грунтів різними хімічними елементами і загальна оцінка площі грунтів, втрачених для сільського господарства внаслідок розвитку шкідливих процесів (ерозії, дефляції та ін.).

Розглядається проблема охорони рослинного і тваринного світу Угорщини. За показниками їх збереження дисертант виділяє природні та напівприродні території, які становлять лише Н'% від загальної площі країни, а також території інтенсивного господарського використання (75%) та території міст і сіл (15%). У цілому внаслідок погіршення стану природи в країні втрачено 40 видів рослин та 56 видів тварин. В дании час понад 1400 тідів рослин та тварин Угорщини знаходиться під охороною. .

Для характеристики ландшафтів Угорщини нами прийнята їх класифікація за М.Мочіні: 1) виробничі; 2) аграрні (сільськогосподарські, садові та лісові); 3) ландшафти населених пунктів; 4) курортні.

Виробничі ландшафти виникли п результаті прискореного неконтрольованого розвитку непрофільних для Угорщини

промислових виробництв, які сильно забруднюють навколишнє середовище, зокрема курортні регіони (наприклад, озеро Балатон). Масово вирубувалися ліси. Централізований галузевий розвиток не сприяв економії земель, води та інших ресурсів. Посилювалося забруднення навколишнього середовища. Рекомендується розвиток відносно екологічно чистих виробництв.

Сільськогосподарські шінлчіжіпи займають 64% від загальної площі країни. До них віднесено територію, яка активно використовується в сільському господарстві. В роботі ставиться проблема можливості розширення даних видів ландшафтів. В результаті досліджень дисертант приходить до висновку, що це можливо за умов, коли у використанні території брали б участь крупні середні та малі господарства, які, як правило, мають різну спеціалізацію та обробляють землі ршшми засобами виробництва; коли значна увага господарств приділяється охороні грунтів.

Садові лапшіккіпи. вклинюючись в сільськогосподарські ландшафти, є специфічними частинами території Угорщини. Вони сформувались переважно на крутих схилах, які практично не придатні для широкого сільськогосподарського використання і мають своєрідний мікроклімат. Обгрунтовано прогноз їх подальшого господарського використання.

Лісопі ланлшаїЬти територіально збільшуються, починаючи ч 20-х років нашого сторіччя. їх площа зросла від 11,5% до 18% від загальної території країни. Проте в цілому частка лісових масивів за міжнародними нормами є дуже низькою. З цим і пов'язані негативні явища як в економіці країни (наприклад дефіцит будматеріалів тощо), так і в справі охорони природи (сильна дефляція, ерозія трутів тощо). Рекомендується збільшити частку земель, зайнятих лісовими насадженнями. <■

Ландшафті! населених пунктів. Із 3058 населених пунктів Угорщини 125 припадає на міста та 2933 на села. Більша частина . населення (60%) проживає в містах. Такий розподіл населення сприяв виникненню в містах екологічної напруги. Так, із-за повільних темпів удосконалення інфраструктури сформувався критичній« екологічний стан Будапешту. Адже в ньому проживає понад 25% населення, зосереджено 30% промислових підприємств та проходить біля 80% залізничного та шосейного руху. Розвиток провінційних населених пунктів залишається проблематичним.

Більшість сучасних курортних ландшафтів сформувались шляхом перетворення аграрних ландшафтів. На протязі тривалого часу співіснували початкові та нові функції. Але з часом на перший план поступово виходять нові (рекреаційні) функції і тому ця територія отримує статус курорту. В дисертації розглядаються проблеми формування того чи іншого виду рекреаційної діяльності та її впливу, в тому числі й негативного, на навколишнє середовище.

Роздії IV. ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОЛОГОЗБЕРІГАЮЧИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ На початку розділу обгрунтовуються основні вимоги розвитку екологічно безпечного промислового виробництва, підкреслюється необхідність формування екологічного маркетингу та створення інформаційної бази виробництва і споживання. Дисертант аналізує причини зменшення негативного впливу виробництва Угорщини на навколишнє середовище, прогнозує вплив енергетичних криз на покращення рівня технологічного розвитку і обгрунтовує необхідність введеч-т чітких державних норм та законів охорони навколишнього середовища. Робить висновок про доцільність формування свідомості споживачів, спрямованої на визнання екологічно чистих товарів споживання та на розвиток екологічно безпечних промислових виробництв.

В якості нової вимоги дисертант підтримує так званий принцип виробництва “від ясел до могили”. Суть його зводиться до того, що промислове підприємство несе повну відповідальність за вироблений товар починаючи із закупленім необхідної сировини і до спожиття як самої продукції, тик і до знищення відходів виробництва. З метою задоволення екологічних вимог у виробництві важливе значення мають не тільки довготривалі та інтегральні екологічні підходи, але й підпорядкування системи контролю підприємств місцевим органам влад» та постійне підтримування контакту з місцевим населенням.

В дисертації досліджено розвиток енергетичного господарства Угорщини. Автор детально проаналізував основні тенденції світового виробництва та споживання енергії і встановив аналогічні закономірності для електроенергетики Угорщини. Він, зокрема, зводить їх до таких основних положень:

1. В усьому світі відбулось зменшення темпів використання енергії, незважаючи на те, що цей результат с взаємодією двох протилежних процесів. Якщо, з одного боку, в розвинутих країнах споживання енергії знаходиться, як провило, в етані стагнації, то в країнах, що розвиваються (наприклад, Китаї), спостерігається нарощування енергетичного споживання.

2. У цілому в енергетичній структурі переважає частка власне виробництва (використання вугілля та газу). Темпи розвитку атомної енергетики значно сповільнились після чорнобильської події 80-х років.

3. Посилився пошук альтернативних джерел енергії (сонця, пі гру, водії тощо). Поруч з крупними системами енергетичного виробництва все більшого розповсюдження одержують невеликі енерг є і ичні сисіеми місцевого значення.

У розділі дається оцінка розвитку і перспектив енергетичної промисловості протягом останніх десятиліть. Робиться висновок, що для економного використання енергії Угорщини слід розробити окрему цільову комплексну програму. Основними пунктами цієї програми, на думку дисертанта, повинні бути:

- модифікація виробничої структури на користь обробної промисловості;

- підвищення ефективності виробництва і передачі електроенергії, скорочення її втрат;

- стимулювання капіталовкладень в нові та вдосконалені технології з метою економії енергії;

- витіснення з ринку енергомістких товарів, в тому числі побутової

техніки; .

- використання енергії відходів;

- поєднання у виробництві електроенергії комбінації тепло- та електростанцій, що дозволить подвоїти їх ефективність;

- удосконалення опалювальних систем житлових приміщень;

- використання різних видів альтернативних джерел електроенергії.

Однією з найбільших сучасннх проблем дисертантом визначено протиріччя між тим, що сільське господарство Угорщини, яке найтісніше пов'язане з природою, найбільш інтенсивно впливає на ії забруднення. Рентабельність традиційних сільськогосподарських підприємств (селянських господарств) в основному визначалась рівнем використання наявних природних ресурсів. Тому в інтересах отримання максимального прибутку господарства прагнули до формування найвигід-пішої структури і до повної переробки кожного продукту. По суті селянські господарства сформували замкнутий цикл виробництва продукту, дуже близький за умовами до природного циклу. На розробле-

ному дисертантом рис. 1 представлена спрощена модель зв'язку основних галузей в традиційному селянському господарстві Угорщини.

Інтенсифікація виробництва, яка змінила традиційне Господарювання, характеризується спрямуванням на головний продукт і коротко-трнваліспо "short term". Тому враховувався тільки прямий вплив на рентабільність виробництва, і не враховувався вплив застосовуваних технологій на природу. В таких господарствах абсолютизувалась промислова модель; не бралися до уваги як природні фактори, так і щільність міжгалузевих зв'язків. Дисертантом встановлено, що найбільш суттєвими наслідками такого технократичного розвитку є:

- послаблення галузевих зв'язків у сільськогосподарському виробництві. Галузевий розвиток, який базувався на дешеві промислові матеріали, визнавав тільки вертикальні зв'язки, пов'язані з виробництвом головного продукту, а галузеві зв'язки, пов'язані з виробництвом побічних продуктів, практично перестали . існувати (розроблений дисертантом рис.2). Із застосуванням дешевих промислових матеріалів відпала необхідність використання побічних продуктів, які дуже часто накопичувались у вигляді відходів, що забруднювали навколишнє середовшце;

- розповсюдження в сільському господарстві жорстких технологій, спрямованих тільки на сировину певної якості і, таким чином, практично виключалась можливість використання побічних продуктів.

. На думку дисертанта, слід ширше використовувати традиційний спосіб ведення сільськогосподарського виробництва, який враховував би сучасні знання та технології. Для такого способу господарювання характерна майже закрита система внутрішніх господарських зв'язків типу грунт-рослнни-тварини-людшіа-груит. Вона забезпечує подібний на природний цикл руху речовини та енергії.

Рис.1. Спрощена модель зв’язків між основними галузями в традиційному сільському

господарстві .

СироЕина,

енергія

Сировина,

енергія

Рослинництво

Органічні Г

добрива

Зворот (сирватка І т.д.)

Тваринництво

Кормові

Побічні продукти (солома, стеблі кукурудзи, коренеплоди цукрового буряку і т.д.)

Побічні продукти (солома, стеблі кукурудзи, коренеплоди цукрового буряку і т.д.)

Основний

продукт

(товар)

Основний

продукт

(товар)

Рис.2. Спрошена модель галузевих іп'яїків на сільськогосподарських підприємствах з виробництвом промислового типу

Підппнгмтсво

В кінці даного розділу вивчається вплив різних галузей сфери обслуговування на навколишнє середовище, в тому числі більш детально характеризується шкідливий вплив транспорту та туризму, обгрунтовуються конкретні пропозиції щодо зменшення даного впливу.

Розділ V. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ТА ВИХІД З НЕЇ

Своєрідною рисою кризи, яка охопила суспільно-економічне життя -Угорщини, є посилення економічної кризи провінцій, яка пов'язана з поглибленням між ними територіальних відмінностей розвитку. Це склалось історично. В цілому криза провінцій проявляється у великих невідповідностях в рівні безробіття, отриманні населенням прибутків і т.п. Крім цього, в формуванні кризи провінцій важливу роль відіграло погіршення економічного положення великих сільськогосподарських підприємств, вимушене скорочення виробництва галузей обслуговування сільського господарства. Сучасна економічна криза за розмірами перевищила кризу 1922-1933 рр. (ця криза досягнула свого максимуму в 1993 та 1995 рр.).

Загальний вихід країни з економічної і суспільної кризи неможливий без вирішення проблеми охороїш природи. Серед факторів, які негативно впливають на стан навколишнього середовища, дисертантом виділяються насамперед ті, вирішення яких не вимагає особливих фінансових витрат.

1. В Угорщині, як вже зазначалось, є надзвичайно висока фонова концентрація забруднюючих речовин, які надходять з зарубіжних країн. Для пониження концентрації цих речовин необхідно закліочитн міжнародні угоди та конвенції з охорони навколишнього середовища (забруднення води, повітря, грунтів тощо) і забезпечити неухильне їх виконання.

2. В країні зростає забруднення повітря за рахунок збільшення впливу малих підприємств, число яких швидко зростає. Цю проблему можна вирішити за рахунок посилення контролю з боку відомчих органів за порушення закону про охорону природи, а частково - й за рахунок підвищення екологічної свідомості населення.

3. Введення суворого контролю за іноземними підприємствами, які часто розмішують на території країни екологічно небезпечні виробництва.

4. Розробка і реалізація комплексної програми співробітництва і

координації різних екологічних організацій (як державних, так і громадських). . '

ВНСІІОВКИ

У сучасних умовах актуальним є вирішення глобальних проблем, воєн, перенаселеності, продовольчої та енергегичної, сировинної та екологічної. Серед них виключно актуальною є проблема охорони навколишнього середовища. Кожна країна чи окремий її регіон повинні постійно вирішувати проблеми екології. Кінцевою її’метою є створення безпечних умов життя людей. Під терміном "безпечність" розуміємо економічну, політичну, екологічну та культурну стабільність в найшнршому розумінні цього слова. ’

Суспільні умови стабільності (гласне, кон грольоваие, демократичне суспільне жіггтя) та економічні умови (регульований ринок) - дві невід'ємні складові частини єдиної моделі виходу Угорщини з кризи. Остання складається з двох блоків - суспільного га економічного і забезпечує як найширші права і свободу людини, так і гармонійний зв'язок економіки та навколишнього середовища. .

Узагальнюючи, робимо такі найбільш суїтєві, на нашу думку, висновки. •

1. В угорському суспільстві депресії, як правило, викликались невідповідністю між реально існуючими економічними основами, наявними природними ресурсами, індивідуальними рисами економіки країни та постійним втіленням урядом західної моделі розвитку.

2. Стан навколишнього середовища Угорщини оцінюється нами як незадовільний. Одним з найважливіших напрямків ліквідації негативних наслідків, нанесених природі в результаті господарської діяльності, слід вважати комплексне перетворення структури економіки та виробничих технологій. Напруженість викликається і тим, що в країні середнього рівня розвитку, яка перебуває в глибокій кризі, втілюються екологічні вимоги, які реально можуть бути реалізовані тільки в розвинутих країнах.

3. На сучасному етапі найважливішим завданням є розробка ос-

новних стратегічних напрямків, які сприяли б інтеграції країни в міжнародне економічне і політичне життя. В них мають бути насамперед враховані екологічні вимоги сфери обслуговування і аграрного виробництва Угорщини, які оцінюються як найбільш перспективі галузі господарства. ' .

4. Одночасний розвиток економіки та поліпшення стану навколишнього середовища можливі лише шляхом тісної співпраці з країнами-сусідамн. Таке співробітництво має грунтуватися тільки на взаємовигідних умовах. Налагодження відносин з сусідніми країнами є необхідною умовою для пошуку іноземних інвесторів, які зацікавлені в поглибленні і розширенні політичних, економічних та культурних зв'язків між двома економіко-політичними регіонами, що формуються,-Лльпійсько-Адріатичним і Карпатським.

По темі дисертації опубліковані такі роботи:

1. Szunai М.: KOrnyezetvédelem, kOmyezetbiztonsâg, kômyezetharmônia vâllalkoz6i szcmmel. (Захист навколишньго середовища, його безпека і збалансованість з точки зору господарювання). Reâlis züld altemativa. 1995. Р.2-4.

2. Szunai М.: ûkolôgia és az emberi szellem. (Екологія і людська свідомість). KCmyezeti tanulmânysorozat “Mühely”, 1993. 13 p.

3. Szunai W.: KOmyezeiértékelési môdszerek. (Методи оцінки навколишнього середовища). Kümyezeti tanulmânysorozat “Mühely”, 1993. 39 p.

4. Szunai M. - Tozsa 1.: MezOkeresztes-Emôd térségének foldrajzi kOr-nye/.e(e ¿s terliellietOsége. (Географічне середовище регіону Мезекерестеш-Емед і визначення рівня його освоєності). KOmyezeti tanulmânysorozat “Milhely”, 1993. 18 p.

Miklos Szunai. The Problems of the Ekonomical Development and the Environmental Protection of Hungary.

The Thesis (Dissertation) for Acguiring the Academic Degree of the Bachelor of Geographical Sciences in 11.00.11 Speciality - Constructional Geography and Rational Use of Natural Resources.. Lviv State University in the name of Ivan Franko. Lviv, 1995.

The object of the investigation is the economic complex and the state of environment of Hungary. The main goal was the geographical study of the state of environment with the aim of solution of tasks of the country's overcomical and ecological crisis. The prognosis of ecology-saving activities was worked out, the ways of the country's and its regions’ overcoming

ecological orisis were described. The reasons for critical ecological state of Hungary were shown, the model for ecologically-social market economy, capable of providing stable influence of the economy on the environment, were suggested.

Сунаи Миклош. Проблемы хозяйственного развития и охраны окружающей среды Венгрии. ■

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. Львовский государственный унивеоситет им.И.Франко. Львов, 1995.

Объектом исследования является хозяйственный комплекс и состояние окружающей среды Венгрии. Главная задача заключалась в географическом изучении состояния окружающей среды с целью решения задачи выхода страны из экономического и экологического кризисов. Разработан прогноз экологосберегающнх видов деятельности, обоснованы пути выхода страны и ее регионов из экологического кризиса. Раскрыты причины кризисного экологического состояния Венгрии, предложена модель эколого-социальной рыночной экономики, способной обеспечить положительное влияние экономики на окружающую среду.

Ключові слова: раціональне використання природних ресурсів, .“суспільство - економіка - навколишнє середовище”, екологічна криза, виробничий ландшафт, сільськогосподарський ландшафт, лісовий ландшафт, курортний ландшафт, прогнозування екологозберігаїочих видів діяльності.

Í

! ;П

І і/ '

Підписано до друку 20.11.95.Формат 60x84/16.ОЙсяг І друк. ' ласт.Зви.^У.ТирЛОО.ЕзаплйткоЛтятмизня 7А2Т."