Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Применение микромицетов в биологической очистке сточных вод предприятия точного машиностроения
ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Применение микромицетов в биологической очистке сточных вод предприятия точного машиностроения"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕЛ11Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ МШ'ОБЮЛОГП ТА В1РУСОЛОГП ¡м. Д. К ЗАБОЛОТНОГО

Пв он

? ¡1 4-: ; ,г>._ На правах рукопису

ОЛ1ФЕРЧУК Вштор^я Петр1вна

ЗАСТОСУВАННЯ М1КРОМ1ЦЕТ1В У БЮЛОГ1ЧН1Й ОЧИСТЦ1 СТ1ЧНИХ вод ГПДПРИеМСТВА точного МАШИНОБУДУВАННЯ

03.00.07 — мшробюлопя

Автореферат дисертацП" на здобуття наукового ступени кандидата б!олопчни\ наук

Кшв - 1995 р.

ДхзрхаЩея е руиснис

Робота виконгаа.у síда1я1 систематики та ф1а!одогП míkpo-м1цот1в 1нституту м1кроб1одогП та в1русолог1Д 1м. Д.К.Заболот-ного HAH Укра1пи

НаунгжЯ керйята С$1ц1Яя1 оценено

доктор С1олог1чних наук Едеяоза H.Ü.

доктор 61олог1чиих наук Солсшш E.ü.

— - канидат б1олог!чних наук Гроксгсаа О. S.

Прав1даа ортаз1оад1я - 1нститут екологП Карпат HAH УкраЧки

Захист в!дОудеться " 19 " кв1тнз 1995 р. о "10 " годин1 на вгс1даян1 спец1ад1аовано1 вчено! ради Д 016.08.01 по присуд-жеш® вауксЕОго ступена.доктора 01олог1чних наук у 1кститут1 ы1кро<31одогИ та в1русолог11 1ы. Д.К. ЭаСолотного HAH Укра1ни (252143, KulE 143, пул. Эабодотаюго, 164. Шститут ы1кроб!о-логИ 1 alpycosorll HAH Укра1ни, вал вес1дань)

3 дисертац1е» модна оанайомиткся в науков1й б1бл1отец! 1яоти-туту м1кроб1олог11 та Bipycororil HAH Укра1ни

Автореферат роз!сланий 1995р.

Вчеяий секретар споц1ая1аовано¥ вчаио! ради кандидат б1олот1чюа наук

Л.Ы.Пурна

^ Г* Т* п

S' -w £ « U

дгппда-нтта- той, rpynrcrí Ь1ярссчс:/1'2:1 ГРК5Й ÍKÍKPC«ÍÍI?7H}

.'/i r.ovtaoser: píehc^.ítkí^: Oícaenosia y te:;; lx лгнзггаА, -i с-с.-:р*ма у кругоо51гу речовкн в природ!. взасмоев'йаку з твердое, р1дкш та гагоподЮкою фазами грунту.

Гколюг1чн1 досд1дхення останнШ часо« проваляться для виека-ченкд в!щового складу Oíoreoaeuoala, ^становления серед них дом1-

нуючих В1Ш13. Еквчеппя ХЯПЯКТягл/ то тт™

*'"v йСПуляЦхй i фШокячз-ОХСХШКПКХ основ

пкх npoueclB.

М1кром1цетач влзстива значяа пол1мор^н1сть. Бона здатн1 до заселенна р1эншгн1тних субстратов та. грансформацП ряду ср. гая1чних та Шнералъких сполук. Ифам и1цел1алыпос гриб1в прита-манна погжнеюча та адсорбгййна функцП, внасд1док чого вони 82&TRÍ до вгачоаиченяя loáis взвак ме?аз1з, psaíoayiMüsis. ба-raibox арождаг-щкх спслуг, (йдавэва я др., 19S5,1SS3,1§S0 а.б; Волкевич, Вдаяова, 1S93; Azora et ai., i392; fott et ul., 1833). KplM цього, серед видХз; lorpí вристосув&лиса до екстр&кадьни): уков хенування, магу^ь бути 1кдикатсри на р1зноман1тн1 ввди ssS-руднак;;я (Марфевина, 1034; Beath, 16БЗ).

3 ocxsíffil роки основним длерелом заоруднеяпя водоям,'. йк1 приводить so roripr-CHJEi гглост!' ьйда i 'поруоеняя нормгльш'д умов жт-теПязпост: rlspoíiC'Hrir;, с виккгк_ промиглових с?1чякх гол. Проблема очистки промиолових ctokíb i Шдготовки води для техн11-еого 1" гссподарсъкрго . використавня- 8 кежним роком набув&з все Cí.tbtóorc авгчекяя. Складаiсть тако! очистки яов'явана з домШжзмк стг-шйл ъелзх, kíiüsícti, i дак -aoosiáfio сшнюетьса виазд!-док пг/язк еовкх впроЗнкцгЕ I зм1еи 1скушк>: гектлоПй.

Зас^осування ьйкроскоШчних грибов для деструкцП р1зноман!т-них ксеноб!отнк1в та акумуляцП íohíb ваюшх ыетал!в 1а.ст1чннх

- 4 - ' •

вод промислових п!дприёыств дедад1 аростаз (йданова, 1988, 1990; Василевская, 1283; Бобров, 1982), ¡ДО щшводить, кр!ы того, до анаження кап!тальних та експлуатаЩйних вятрат при технолоПчвоыу. процес1 очистки. Тому одн1ев э проблем е поиук м1кром1цет1в - активних деструктор^ орган 1чно1 та 1ошю1 компонент промсток1в.

Таким чином, досл1дяення у цьому капрямку актуальн! як у прикладному, так 1 в фундаментальному аспектах. В основу нашо! прац1 покладено еколог!чний "принципг—Застосування ыетод!в матеыатично! екологИ, а саме, методу кореляШйних плеяд та методу головних кошонент дало можливЮть б1льш груктовно аргументувати в1дй1р активних вид!в ы1кроы1цет1в. Видй гриб1в Для очистки вид1лялись ': 1з екстремадышх аа уковаш 1снування,екотоп1в.

META S ЗА2ДШЩ ДССЛХдаЗй. Мета роботи - спрямозаний еколо-г1чний п1дб!р активних вид1в ы11фом1цет1в, як1 адата! до ефектив-но! трансфорыацП та адсорбцП спояук у от1чшк водах Шдприем-ства точного машивобудування та вивчення технолог1чких особливос-тей аастосуванняЛх в очисних спорудах.

JE®? кковаявя pcScza ю&ОДдзо було адЩсзяш aacayml оавдвзоя:

1. Влачит шдошй склад и1крои1цся]в ванодсьпого в1дся1йт1ка та грувлу ва ¡rspumopil заходу.

2. Виякти гриба, яя1 актвво сыищаипь промоют.

3. Розробши истдаху збагзчетя в1дст1нтжа заводу аятвяиш гадами zpuOls.

4. Нодиф]купали исходи кощешярувавия шпучевия кетл1в ва цр-QAiszi Ra провеши рсгспорацЦв б1охаси.

ОС1ЮБШ ПОЛОЗ.ШИ. SKI ВШЮСЯТЪСЯ НА ЗАХИСГ:

1. Екс.'ого-с и ; г ематичний анзл1з б!оти грунтов)« м!кром1цет1в. як1 вилучгн! з тохногеннлх екотоп!в.

<?. о?грунт\^гл:т створенгк штучно! групп м1кром1ц&г-;*. здатЕО! активно трансформувати х!м1чн1 сполукн премсток1в.

3. Впровацяеннй на вавод1 точного маапжобудуваяня технологи очистки ст1чнтк го: с' згагаркстгйяям ы1дел1альних гриб1н.

¡1АУК03А КОБпЗЫя. Вперше використано еколоПчний П1дх1д для

•ч ' . ----... _—.г/ »г«».«м>наи1 - иЫвЯ 1ЧИИХ

р-чоам та ссрсгити; юп13 захках мгтал1з у сИчних Еодах. Впро-вадкено не т!льки поодинок! види-деструктсри, а й Тх групи, як1 за короткий пер1од часу активно траксформувть промстоки.

В екстремаяьно забруднених промстоками:м!сцях виявлено явще мелан1зац11 м1коб1оти за рахунок зб1льшення в н!й мелан1нвм1сних вид1в м1кром!цет1з. Встановлен1 види-б1о1нд]!катори вабруднення територ!й Шдприрмства точного мааинобудування.

ПРАКПГЧНЕ ЗНАЧЕНИЙ. Отворено 1 вкврсбувано груну з аеети вкд!в м!кроы1цет1в, б основному «елан1нвм1сних, яка протягсм 1.5 року використовуеться в счисних сссрудах виробництьа точного мапжюбу-дувачня. Модиф1ковляо метод концеитрувзння вагких метая!» на цео-л!т!, як1 адссрбован! на б!омас1. Опрацьовано метод багаторавово! регенерацИ -бЮмаси для подалыаого И викоркстанкя в процес! очистга:. За дспомогсп -рун« м1крсм1цет1г - октивнк?" сороент!з та трансформатора 1снко1 та орган1чно! компонента промсток1в - очищено блиеько 500 тисяч л!тр!в ст1чно! води. Вдвсз скорочеко тех-нолог1чний ттооиео ааволсько* очис-Фкч.-1 •

ащчцдоця РОВУГСч НзгерХаак дисергацП го2эз1даа«ь 1 обгсго-рювались на: к!янзродн1й науково-практичя1й кояФзренцП Актуальные вопроси охраны окру»зоаей среды оч -антропогенного воздействия", (Кременчуг, 1934р.); м1жнарсдн1й кокферекцП " Урбан18ац1я як фактор бм1н б1огеоценотичного покркву" (Льв1в, 1994р.); на зас!данн! в!дд1лу б!олог1чно! очистки ст!чних вод п!дпривмста

1нституту водного господарства (Словак1я, ы." Л1птовск1 Шкулаа, 1594 р.); зас1даян1 Льв1вськсго в1дд1.чення М1кро<51олог1чного ?о-вариства Укра1ки ( 1594 р.); зас1данн1 сокцП ыШологП Укра1нсь-кого Еотан1чного товариства (1995 р.).

ЕУЕЛ1КАЦ1Я РЕЗУЛЬТАТ!В РОБОТИ. Основн! положения роботи викла-ден1 у 8 друкованих працях.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ—Дисертац1йна робота надрукована на 137 стор1нках, вкяочаючи 1люстративний матер!ал. Робота склада-еться а вступу, огляду л!тератури, 8 роздШв, висновк1в, списку л!тераг/ри. Робота 1люстрована 16 ТаблидаоГ та 15 рисунками. Б1б-д1огрзф1чний покадчик ы1ститить 264 джерела, в тому числ! 131 1ноземних автор1в.

,3 и 2 С I: РОВ О I В

СГЗЯД Д1ТЕРАТЭТН

Наведен1 сучасн! дан1 а питань деструктивно! та комулятивно! эдатност1 ы1цел1алышх гриб1в по в1дношекню до нафтовродукг1в та 1он1в важких нетад1в, а такая окреслен! ысаливост! псзуку та зас-тосуваяня 1х активяих вид1в для очистки ст!чних вод проыислових п1дприемств.

ЕСТЕРНЖЖАЛША ЧАСТИНА НА1ЕР1АЛН I щади

Об'ектачи нагих досл1дяень буди природн1 1золяти ы1кроы1цет1в, вид1лен! 1з очисних споруд льв1еського заводу кольорових телев1-зор1в "Електрон-Рясне". Ст1чн1 води п1дприемства ы1стять ор гач1чк1 доы1шки у вигляд! нафтопродукт1в та 1они важких металл (+эГе, +2Си, +2М1. +3Сг, +2Ш, ?2РЬ).

Зразки грунту та води в1дбирались протягом 1950-1993 рр. пос эонно (в кв1тн1, липн1 та ховти!). В1дб1р грунту проводили

*: 5. " ?э-3 к" Шд такерала-заооудпзнза иа ьейраы-

^■■^гЫ'.;.:;,;. ¡-а?«;г.т^ч. Зкерейо-, зг^иу^ьани;: 51ьст1вн»к, го зпахсдився нз територП яавояУ. Коятролькими оули грунтов! зразкк, як! избирались ка в!дстан1 15-20 га в протек-кст-о боку в1з наврякас/ Пбрегакгячпх

Грунте?., проси гАгЗкрзгк .•■' поЕ-тлневоьу с^р! ка глжйг/-.. 0-5 с»' та 8-10 см, 1 проба води у поверхкевому сар! (0 - 50 см).

идя иц/нлнНпи ~""" «отмг тати 1 штппд

розведень грунтов!« суспенз!й з пос!всм 1х на ггаризован! серело-вкда: п!дкислений сусло-агар та евредовище Чапека з аодаваякям стрептом!шшу. Для кенного з вШСраакх вид!в розраховуваии частоту стр!чання (Одум, 1986). Пос1в проводили окремо з ¡южно! про-би з трикратд1й повторност!. ...

12екта$!кац1м грунтових к1крсм1цэт1в проводили на основ! .■ 1х И>р®ОЛС,ГО-ф!8!ОЛОГ!ЧШ. ССОбЛЩОСТРЙ, керуечись В130МКМЙ й!?ЧЙ'г-рйчшп та Баэуо1клкг.к ьиеначкикаки Шиадплкпко, 1577? Билей н гр. 1958: £11,з. 1971.1-7С; За1аиг. 197/, "¡985; БсгоязКа. 195?;

агггз, Anders.cn. Огршац рооотк акткЕп! ~

вкгл'- £г-;р1гагп ка »ггргтзозгзИ с?1чн1й вод!.

"КзЛ!:к!ст1> ГРйЗПК.: / 1г сухого груг.гу розрачозукг:-'.

апробовазга методш (гштяцев, ■ 166«).

- шкя &:г, V... .т—гг; у!нг*>«1!!<>,мп пэунет с!е-

с,.■■-'.."V ковського (31яги3153в, 1573). • '

При зХдбо?! .гру.615,- кето! ■ екткгко очкзвдн прсашжов! стога-!,

^о^'С:"-:г ^"/сп^-у т^^'г^Лггъ

¿'¿^¿.¿гг мег.гъ»;;', , лПТ^.сйунП'Гь спор с?:-:;!-:-::"/..

У.ум5 инк СПУГГ^К - Гйссру;стср5г-

проьойлы «а Ж ■ Ыосогхчкпго гсг

Ог/л). Акал1з ст1'шо! води по вначе:шя БПК проводили через 7, 14, 21 та 28 л 16. Нокошпэнкя б!оказн грк5!в впзначали апробованян методом (Методн експерммептааьно! 'м1колотП, 1983).

1моб1л1гацХю грибши культур ад1йсн»вали на крупнопористому нооН (смужки поролону) шляхом одночасного внесения в середозище Чапека нос!я та суспензП конШй. Бироаування rpuölB на носХХ зд1йснювали в колбах на качалках (160 об/хв.) протягом 5-7 д!б. Ступ1нь очистки стХчно! води окремиш мХкромХцетами визначали, розташовуючи смужкн нос!я в емкостях 1а с-пчною водою протягом 7-12 Д1б. *

Визначення адсорбцХйно! активностХ 1моб1л1вовано1 бХомаси гри-б1в проводили атомно-абсорбцХйним методом (Карякин, Грибовская, 1987) на спектрометрХ С 115 М 1.

Адсорбц1йну актявн1сть в1д1браних вид1в гриб1в визначали за схемою: кХлькХсть 1он1в Еатких метал1в у ст1чнХй вод1 - к1льк1сть 1он1в важких метал1в п1сля експозицП. 1моб1л1зованих на пористому eoclkx гриб!в.

Кореляц1ю ы!я частотою стр!чання гриб1в, в1ддален1стю в!д дже-рела ¿абруднення та сезоннХстю визначали за методом кореляцХйних плеяд (Терентьев, 1957; Борисова, 1086; Иутинская, 1993).

Ввди-бХоХндикатори на хХмХчне забруднення 1онами валких мета-л!в та нафтопродуктами встановлювали використовуючи факторний ана-л1з (метод головних компонент) (Андрукович, 1973).

Статкстичну обробку отриманих резулътатХв та ес1 необх1дн1 для цього розрахунки викодували на EQM СМ - 4 за програмов, роаробле-нсяо в Лнститут ыХкробХолог11 та в1русолог11 HAH УкраХки.

Регенерац1ю грибнаХ бХомаси проводили методом струшування И у розчинХ (0.25?) кальциновано! соди. Концентрування вилучецих 1з бХомаси металХв проводили на модкфХкованХй Н+форм1 цеолХту.

1. КОМПЛЕКС? ГРУНТОБИХ ШКРШ1ЦЕТ1В, Щ.0 ОЮРИ/ВАЛИСЬ У ТЕОЮГЕШИХ ЕК0Т0ПАХ

Претягсм i9S0-iS93pp. Суло вХдХОрано 351 зразок грунту та во-г.1!. У чисту культуру ввдХлеко б!льы як 1000 1золят1в гриб!в. якХ

- g -

siczr sî.Ttrc?«?! j?o 118 вшив, ролу. 7 ficpasKls,

2 .хчасгх;. Krc'iCir:.:- '.агогЛ sa ьидое;».:,; п1дз1в::1л Deuteromycouna, до «кого 1Лдкг-се"1 2 класи (Caelanycetes г Kyphcç.ycetes). 0гх-анн1й був предст&влонкй 7S вкдакк s 27 pojis тс

3 родия.

Серед представшайв поряди Moni Haies переважзля еиди (01) .'-ГГ.tlir^'fönen них 20м1нували ouди роду Pénicillium (28 вэдзв;. ,г-> ради»» ••"> «ими. а

Celomycetes - 8 вид1в дейтером!цет1в. Is клас!в 'Zygorycetes га Asccmycetes виявлено в1дпов1дно 11 та 2 види.

У в!дст1йнкку та ~ грунт1 на - територП. заводу спостгр1гапось аб1льшення у м!коб1от1 мелан1нвм1сних вид1в род1в Aureobasidiira, Torula, • Humicola. Arthriniira, Cladosporlum та 1на. KpiM того, г.;-;£1:.п:ур.азагь к1гьк1сть гря&»нх крс-пагул /гр грунту.

Проведено ексссПчнпй шШторинг »акобзоге у jriiicrtftasv гз ъ грун"! на територП ьл-.оту "££ектрон'', а такс?; у л1с! кз гпдозя! ?" :<;:ьг>т'0. Втгкг'л'^'г'пзу^чи yç-io~r еетгог!;, ло-

Суч'г-а!;: >»рехяи?л>5 дэндрогра'о8. групо^о! zacoocz'., zkï

eiîxiîlït;: стру-с-уру та видсв-г' оетг \трупов^т- дсаа1л»?-шк екотеп1в (ркс. 1, 2, о).

Kwshuiiaiv Sicrr * по dokûx (1981-1993)

söiuöci... г..1 07ï\l:': el "ct'кнгкй ZfCy'^-clV'-Cb суийгяоср-

ган1зовал1 ксмшюкси в оснозпог/ s меягя1нвм1сшс( бид!в (pnc.i;, як1 • внесен! до вп00!яж'рггн1з;5ваяих структур типу "э1рка",

мост! r-- i.ü;-ö,»ö; G,С7). .Сцуйгурн"«» роггуч г» скягявкх серег ¡.-е.гзя1яви5сшя булн ад« AireobasidicTi, ~]гил.~р"?,г,>

Humicola, Torula, Ulociadiurn, Aiteigarib.. Ch3etfn>i ш». Ccn:oth/ri-ira та Isa. . KpiM ыелан1нвм!снкх у плеяда входили такой св1т.~оза-барзлен! види род!в Fusarium, Verticlllium, Gllocladira, Trlcho-

easasv icmrw '■«crrzt;', : гьхгс-.- -

««ehUW '.Г ~ 1.01 ■ У OKT'Sr* ТТ1Г ;¡.Г .....v - -

:•» csi/i •• ::•••• nosu:-... r.Kz-^&j&zj, о ир»дсгавййК1в рОДЖШ Пятня* In/??^? f~r." ~~,

vi;.«.r.7 . уг;<уй£>вга., зр ьфорц-уяазись у герхя1й

roBEi CTi'jHoI если в1дст1Лш;ка. гпкЛа* •»"Г"? «иль»?

На територП ¿icocuyrs (контрскь) булл? тежл виявлен! craoir.--н1 грибн! компдйлзк. Ксреляц1йн1 влояяк (ь*в р1зя1 г-1,0) ваееяеа; до тнгДв "з1ркз-с1тка", "с1тка", тричлеяно! та лШйних (рис.3). Грибн! комплекс« л!сового б1огеоцевозу харзктеркзувааюь перева-ганням- ■ св1ташабарвленгог: вад1в ' рол J в Мтсог/ Fussrii!-«

;v ' р'Л(У.

з vp'.'v,сс-сш: tctaao3?.07.a. нагК'! же?дО;Л>;П ггь.;:-

:-.jr.r \?.г. "or11 ¿¿йоду 6aw«e.4i пзеяди тизу i "з1рка-с!тка" виавкги в ««•»sift таг. тс. :.•• -ч»

скдадвосрган18овзн1 комплекса тазта у л1ткьо-ос1нк1й а&ршд poxy (рис.3). '

грьС-'ьс-. ь яереваканням vAJtsHt»-

Ьк'снш ¿«sib сх-уж-мевс., на ;j&ay uy»e;y> w»-: стрив&кяа (ссааг ?C

рокЛв) si ее в!-'.у>обнкцтЕа. Ньсл1йок «такого посиленого негативного

о '

вшшву проявився в к1хьк1скому та якЮасму зб1дненн1 видового

складу мХкрамХцетХв, та структурой перебудов! м1коб!оти за раху-нок 8ам1щвния св1тлсзабарвлоши ввд!в, tp пореважали в иьому ре-г1он1,- мела!1Хнвм1скиыи резкстентшши видами ,гриб1в.

Таке явизце в екагогИ.отримало назву промыслового меланХаму, 1 ми розповсюдауемо його на бХоху грунтових мХкромЩетХв в мХсцях поскленого аабруднення проыислоз!а!и стХчними водами.-

2. ЗДАТШСТЬ ЩЩШРОДйШВ

В1дб1р грибних культур проводили за Ix эдатнХстю до утил1зацХХ 1з ст1чно1 водк оргакХчшк спшг/к (нефтепродукта). Спершу вивче-ко т! гриби, котрХ видХлепХ Оезпосародньо 1а вХдст!йника та грунту б!ля нього i тому буди резнстентнХ до цкх умов. 3 1х числа виклзчюм ввдн Rhisopus nigricans, Muqor Speeles та деяк! вида! роду PentclllIiBi, як1 хоч i вайыали дсаХвуззчз пожжензя (аа частого¡о стрХчаннз)! входили . до складу кореляцХйнйх влгяд та ден-дрограу групово1"охожост1, аде мала ХЕтеЕеивн© спсреутвсренна, 1 тему не буди в1д!бран! для подахыпо! роботи.

, ЗдатнХст& до 'травсфоркацП кафтопродуктХв у стХчнис вещах проявили 32 види ¿4 родХв грибХв. ■ ПоыХтяе вняження ВПК стХчко! води спостерХгади вкэ на 14 добу росту гриб1в, а нз 28 - погше XI очищения. Практично вс1 -дослХдаенХ нами види булн вдатнХ васвоювати орган1чну компоненту прсыстокХв, але в рХзнХй мХрХ. Серед св1тло-вайарвлених вядХв ыХкромХцет1в иайменш активнш був PenicXllluin verrueosum v. cyclopiura, (к!нцеве БПХ 50 О.Б мг Ог/л), найбХльп дктивнкм - Yertlcillim .luteo-albim (кХнцеве ВПК 2.5 мг Ог/л). npoMlrae положения (10-15 мг Ог/л) за цнм покаэником займали види родХв: Oidlu-n, Gl iocladiira та Р. roseo-purpureum, Paecllomyces lilacinus, Fusarium oxysporutn.

Эначно бХлыау активн1сть мадя меланХквмХсн! види види - Torula herbar in 1 Myceila sterllla (dark), як! очищали воду до значень

ВПК - и. i-~i.CZ ?- С2/Л. Псревакна б!лы1!сть мелз'Плв«!скйх д?йте-рзигиз?!?: Лл&ге1 llua i:igor. Rhisppus nigricans, Ulocladium sp., Arthrefcotrys ollgespora та !шз. очадаяи са!чну коду через 88 д1б до заачепъ ЕПК 3-20 мг Ог/д. Накопичення б1омзси ы1кром1петами в контрол! було В123ЙМ (£.5-7.5 г/л ), я!я у досл!д! (1.С - 5.9 г/л}. Пор1агшшя с-1=упеня очистки ст!чно! води за показнкком ВПК та кп-

" : «?« ¿.'имен«* ¿„..а-

s.u к."7г:тг;п1 за ц!от сэяагаи в;щи утворявали значну бЮмасу в умовэх- досл!ду. KpiM цього, виявлена пом!таа pi витая в 1нтенсив-hoctI очистки ст!чяих вод мелан1квм1снкми та сз 1 тлозабарзленкми видами м1кром!цет!в.. Активаюгь перших,; як мШмум, на порядок перевкщувала в1дпов1дну св1тлозаберзлегак, вид!лених is несприят-ливих за умовами 1свувзняя еко?оп1в.

На каступнс:<у атгл! «и гм!нши! cnociC внесения гркбко! б!омаси з ст1чну году. Для цього ОЮмасу гриб:в 1мобШзув2»я на крупнопористому нлсП - поролон!. I в ш.е?гу вкладку »лайбШву актив-

hictb проявили t»nk8l&h!cal вкди м!1фс'м!д8т!в.

лея повашекх досяша були ВЯГОрКС'Ган! zZ ьвд!в и род!з гри-cus, 8Ki проявили вксоку гхтавкючь кри очлстц1 csi'ffiot • года у стац!снернпх'уыовах (тгбл.1).

1!!с0хл1во^ан1 иа :'о;..истоку иосП грибк i?5 21 гсбу ti:Ono?KUil гхакглчто r.0B3isa> скслдаь&ги ерганМн! xoaliam сток!з. Шзздйсть' • v трансформацЛ орган!чккх сполук 1а ст1чио! води сут'тево збНыау-вгдаеь ,пор!впяно з неЬюбШвовантя, •• •ярячоау цей -эфзкт досягали внесениям кевве! к1лькосг! грибно! б!омаси (в серелньону 2-2,5 г/л) проти 0-7 г/л у випздку' яёЬюбШаованих гряб1в. Повн!стэ засвоювали орган1чн! дом!лки !з ст1чно!£ води ка 14 добу два штам • A. pullulans 107 та 213, високоакти^зйми буди С. cladosporloldes, : Т. herbarura, Mycella sterilla (dark). '.'Мена"Интенсивно очищали ст!чну воду A.altemata, A.oligospora, A. phaeospermum.

Таблщя 1.

örtynJxä с-щсжа cnlvzál so-si iii;ípcxiv4anü:-;iz агягхю г 1д способу ix гзес&азя.

Види ЕПК (мг 02 /л)

14 д1б 14 д1б 21 доба

Cycneiraia :--.он1д1й 1моб1л1еована культура

A.Duliulans 107 A.pullulans 213 С.cladosporioides Т. herbaran M.sterilia (darc) G.catenulatum С. herbaron V. luteo-album A.alternata A.ollgospora A.phaeospermum 51.3 93 80.2. 48 "51------— 65 60 84 54.2 ' 68 64 0 0 0 0 -■0.1 0 0.4 0 2.3 ' 0 7.1 0 13 0 15.6 0,5 30 0.03 41 4.8 ' 51 3.7

Па наау думку, вир1аалъним моментом посиленнк 61о.юг1чно1 ак-тйзност! в1д1браних культур гриб1в в- уловах очистки сл1д вважати спос1б внесения Ix у ст1чву воду. Очевидно, , цо 1ыоб1л1зован1 культури гриб1в ыають безуьсозну перевагу в застосуванн!, особливо в умовах крупномасштабно! очистки.

Для ефективно! трансформацП орган!чно! коыпонзнти прсмсток1в в робот1 були застосован1 штучн1 ксашлекси м1кром1цет1в, що були перев!рен1 на 1нтенсивн1сть зниження показника ВПК: 1. Ulocladium sp., Arthrinlum phaedspermum, Humlcolsa grísea. 2. Arthrobotrys oligospora, Chaetomlum globosun, Pycnostysanus resinas, Paecllomyces lilacinus. 3. Aspergillus nlger, Mortlerella ramannlana. 4. Cladosporlum cladosporioides, Gliocladlum catenulatum. Alternarla alternata, Aureobasidium pullulans, Torula herbaran. 5. Mycella st.(dark), Verticillium luteo-album.

Колен 3 них 1мобШзували на пористому кос Ii. П1сля внесения ÍMOSLiiSObaüOl MiKpOÖHOl 610МЗСИ у в1дп0в!дну К1ЛЬК1СТЬ CTÍ4H01 води, нами проьоднвся контроль знихеннн БПК протягом трьох тих-¡¡ib. Haiiöijibcox) активн1стю при цьому в Означались комплекси 1 1

;-.• • ..rrs1! ".-.■'iiisy. ЧеС-£Ш1у ctckíb

r-.o* ■ - - .... ;■.,•.- ' : . •- -'"I - : ■.

г ________ „лдиояхдно, ел та so 7, . ,

,..'.' " ..; . <.-уй íc.-« лук.; '--У; -'»),

ы,иуор! гркс'гк; ;сул>г/р ва 1х зда?н1с?ю до нмпш«»»»

■ л« .««дк, сильвикй кореляцШшул вв'язками 1 т1, со

жкжно трагсфссмуваш нафтопродукти та '(;< пох1дн1.

пи гее зизначили здата1с?ъ до адсорбцП ваши метад1в у окремих видiв гриб1в (табл.2). Широку.адсорбуючу активнХсть практично пс з.!днои&йню до вс1х досл1даених lóala, ваявшх метал! з з cxí'íHtfi «од1 мала Hiraiool» grísea. Шелл 2: псся кттягуь<в«ая у .'.о-» уйлугулг.-:-? 'г-'ги 1 "carra tenis повнгстю

x?o.'b&zacb «So зясвсквакззь цим гр:йо>,;, Mafc» паку « зкзоку ач-'K-v.osh npc»iBiv;a 'férula herbsrum, к!сдл чего y 2o~í валиоадкея c4ínobt к-пчдает! '-'Fe 1 'r2Cu. 3 деох 3?5mí3 A. pullulans ..а»лшш актившм виябився гстак 107, дспр кижчу акгивнгеть азэ ík:5 -¿si. Яо ц1е! я групи з1дн«ссео P.ochro-chloron (м1дний гриэ), C.cladosporloldes i Paecilonyce« lílssinus.

-:-ачпо >'¡?::ay а^сорбц!йку ачтквк1сть проявили Alternarla ai t г гг.ata, ¿cpüfgillus nlger, Chaetomlum globcsum, Conlothyríum sporulosum, Arthrobotrys ollgospora, Pycnostysanus resínae, Mortierella . ramannlana, Verttciillum iuteo-album, Gllocladíurn cafenulatuni {табл.2).

Деяк! 1з эгаданнх вкд1в проявили пеэну специф1чн1сть до наяв-ного набору котал1в у ст1чн!й вод!. Так, C.globosum в1дносно слабо сорбуваз *3Ре 1 +zCd, Ulocladlum sp. - +2N1, a A.phaeospermum +2N1 Í +2Cd.

IsSsx&i 2.

¿¡£CGp3nifi iosis za&zix assurAs ta cs/ot« ¡¡os, Msœmizi HiKjosîiasssaa «¿opes ZI zoôy (izuajmasali ml as sîemrda y csamrjx bossu, kz/jù

HaaBa rpKOiB ~ +3Fe +2CU +2M +3cr +£Pb +2Cd

l.Torula herbarum calSK Gais« 0 0 0 0

(Pers.) Lk Sray

2.Myc,sterllla (d) 0.018 0.013 asían 0 0 0

3.Aureobasldium pullu- CJliflH. czim 0 0 0 0.015

lans d Ey Arnaud 107

4.Cladosporitrn herbarum (Pers.) Lk: Gray 0.03 0.05 caiBiî 0 0 caigH

S.Chaetomlum globosum 12.15' calan caían 0 0 0.115

Kunze: Steua

ô.A.pullulens d By 0.050 0,021 0.03 • 0 0 CJtiSH

Arnaud 213 18.15

?. Al temarla alternata 15.21 0.311 0 0 0.05

(Fr.) Kelssi. -

8.Clsdosporlian ciado- . CJllRll ■ 0.02 0 0 0 0

sporloldes (Fres. ) de

Vrles * - • -

Q.Ulocladte sp. lO.Arthrlnlum phaeosper- 0.03 • 0.08 0.320 C&ijK 0 0

0.012 0.30 0.315 0 ,0 0.150

isum (Cda) M.B.E111S

îi.Conlothyrlum, fuskelîl (Tham) Samson 5.0 2.30 0.0Í5 0 0 0.140

12.Arthrobotrys olieospo- 8.0 b;o 1.0 0 0 cilaa

ra Fres

l3.Humlcola grísea Traarn 0 0. 0.05 0 0 0.01

14.Paecllomyces lllaol- 0.02 0.05 0.03 0 0 0

nus (ThonO Sansón.

15.Pénicillium ochro- 0 o 0 0.05 0.03 0.05

chlorcn Blour

i6.Asçer|lllus nlgar 11.20 14.18 1.115 0 0 0.140

l7.Pycnostysanus reslnae (Fries) Llnd. 20.11 . 18. so 0.312 ' CvliiK 0 0.217

18.Mortlerella ramannlana 13.20 15.18 0.211 • CSlJW 0.01 0.220

(Mol1er) Linnem.

i9.Verticlillum luteo-al- 14.10. 12.11 0.311 C^lïH 0.02 0.212

bum (Lk: Fries) Subram

zo.Gliocladium catenuls- 21.05 10.15 0.300 0 0 0.110

tum Qilm. et Abbott

EtOTaTKOBa fccaneHTpaula ■'-." 25.48 18.43 8.40/ 0.986 1.60 o.so

MeraniB-

blrshaieho Ciraa bkccky; aflcopOiiifoiy £&ct;ibh1ctí ks^cUííhbmíchiíx bkbíb noplBHSîBo is cbîtiû3aûapbj!ehih.oi. Bokh rocivh a'-roffluo copSy-Bara Bel Iohk.b CTOKax.

• blj&ey e^ktiselctî) c'.,wtkh Rocnraaií, $opMy¡oui¡ ctyihi • yrpyno-BaaHH'iilfçxJalyerlB.".

iUa CiB0y«HK3 KOMnjieKctB, • awl • ftcrss"" Syr! racrajoBasraci ru musftasK o paain? craopeE,« hkI «a

amst asHRU» ho npos?!wn aKTHEnocTi a agcepOail ioHis

vv;-a':iB (xr^.3). He; Fycncsfcysanus resinas, V.iuteo-album, l.cp.tpmjletvr., A.alten.ata. HailT'ay cort5:;ii'.:iy arrniKiCib war"' x^vivsckc!'. 1 I 4-k.- -" 53-90.":. ^i^noalgia. i«gk& aKtKBHo oqHmaaM cro-H 2 1 3-lii KOMimeKcit (52 i 40 £

Tear/;;-; 3.

sV:~L'iilcrj> aisojX/Hil iosia aaaaix ¡¿es&xls

KGMR5ei;ch HiKpC'Mir,5iiB AzccriCniz {%.)

1. Ulcclaaium sp., Arthrinium phasospsr-nwn, HvBiicola grisea 2. Artnrcbotrvs ollgospora, Chaetcmluni globosura, Paficllomyces lilacinus 3. Aspergillus niger, Mortierella ra-nannlcn*.. • 4. Clsdosporlua cladcsnoricides, Atireofcissidiuni uUlluic-ns. Torula herbsnm, Siyceiia steri-lia (dark;. 93 52 . , ' 40 53

¿«¡»PH.-- pi?aiB aaccpCuil ioniB sajstast M6?asls 13 npoMKCso-CTOKiB OKceiraa 'sraM&MZ 1 rpyncwa cne!'.iaa.BO nislCpsHKx BIWiB icKaisys uspe-isx-H octaaiaoro caocoCy o^ctkh. SacrccyssaHH cneui-.'jrrso n?«icpamv. nsynnix ksviuskcis sjm o-ucti^hx br« nisn-rwitHO ap;scKop«Bisao lao-ccrocSKa ra ii .ikictb.

Ta»ai vrcSnpsTOptiax ywob-jX o B!c«p'.:cT2EHJi>! cx&e'OK cr-

M2 ix rpvn c/3 r-SBlqi CKopo<ie5»!i\ Tpji3iWX«seaiinA iipouec tmci-<!■! BanoacBiow ctokIb. Bis icnis BaiKMX uetajilB tra HafrfonpoayreriB.

4. ctfffiika uxokip mp&o cisiep;h»5! nwjaci mkpohiciuic xj e«iitib:<poak»»sr ta b»poi38gns?x y>«3ax.

y uariibanpoci!v','ii!i cnopyai (v-250 zsa omictici ctckib mh bji-■vcphqt&sh i'asy rpyny MiicpaMlueiiB: Ulocladium sp., Arthrinium Dhaeospermici xa Htmicola grisea. B eKcnepimenrax ni^TBepffseaa 5$ekthbhictb cmcim ctIuhoI bohh sa aonomorco rpMCHol Olcuaccn.

Група грШъ, 1ко31х18озЕавик на .пористому носП,. яротатш 1*. дю лавкЮзяз очищала с?1чну воду в1д кьфтшродукПв 1 на РЗ-юх; -в1д 1оа1в мэтал!в СтаЗд.4). .

Тааидн 4.

Гдежщщ'скй сяшани ьрэтслахяк езгшех «од V

Дата Вкх1дна та . кищяза кондентра- ЦЛ БПК мгОг/л • Концентрац1я ыетад1в у стокач до 1 п!сля очистка (кг/:;}

+Зге +2Си +2К1 +эСг

1,1Х-14.IX 1992 252 / 0 24, £0 »Зь 2.31 0.03 0.155 .0.6-18

0.01 0.03 0,05 0 0 0.04

16-30 IX 1992 234 / 0 21.18 КО. И 1.35 С. 15 0.21 0.614

0;03 С.01 0.01 . 0 0 0.01

1.1"- 14.1 1993 412 / 0 21.15 19.75 1.15 0.40 0.30 0. £34

0 0 0.01 0 С 0

1.1У-14.IV 1923 254 / 0 19. К 21.15 3.21' 1.76 0.67 0.787

СЛ1ДП СЛ1ДК 0 0 0 0 •

15-30 IV 1693 . 268./ 0 23.15 £1.13 1.45 0.57 0.89 0.9Б7

0.С7 0.0: сл!дк 0 С 0

1-14 VII 1993 415 / 0 14.17 20.23 З.Б5 О.Ьо 0.34 0,5-1]

сл!гл СЛ1ДГ- 0 0.1 0.001 о !

15-30 VII 321 / 0 21.17 19.24 12.10 0.24 0.0? 0.С21

0.01 0.03 сл1д1: 0 0 0

1. За&глешш-: - еюсЩЦ, га чксельник - вализков! концмотрацл 1он1в -вакких кетайв у сПчша волзх пШраешства.-

На насхуодоыу етап! "було проведено регекерац!» грибно! 61оыйоп для подавдюго I! оартоеувзлвя". Пера ва все була .ад1йекена д&-сорбц1я э гр:;Сно! ОЮ^асл 1он1б вакккх нетал1п. Для встаковленис оаиашш умов серздовица проведено контроль щ-ого г.роцесу при ■ чотирьох вначэкнзх рН. ; , Л51льи ефактивно десэрбц1я проходила при рН - 8, при чому це було прктаыанна вс1м метадам. Пот1м к!длу;ме-ну воду (бл), ер ы1ст«:га 1огпз 1»етал1в, десорбовааих в б1окаси,

пгтти^эг* " г", де ^рск^ ауг";?^ "^н:^:,* , -

л-'У ;!.■ у.СМ ту ^ ¡Г ■ фирмА, Пронес очКСТ'/Я Су;

агсг-^бс^чою ^МГЛСЛО ГГЛ';::-;! ¿Ю.-ЕСЛ на 1-1 "О^у, •'«го •Ле^зга рзгонерацп. П'ятиоавов? Ижа-

.'г ¿¿1чя01 зоди У в1дст1йкику, об*ем дко! становш»

1750 Л. пяртл^^^у;^;;. лпг* """"''"У;!^

АСГ'Ла и^гЬагиш.

Дссл1ди преводяться з вересяя 1932р. у нап!ввиробничих, та з

яз1ткя 1993р. у зкробначих умовах 1 тривають зараз. Протягом цих

рок1з эих1дна концентрац1я БПК в ст1чн!й вод1 коливалась у межах

240 - 441 ж Ог/л (табл.4). За 14 д1б експозицП 1шб1л1зованоХ

нз ларолоя! бХомася гр;:б1а ней шкавяик анккуззвся до яуля.

■•% г!-? дог.цеятращя з?.л1га у ст!<ацй осд! знетупзлось е :;Г *р/< 0.03 - С; зшст ^и - з 13-54 чг/л - 0.01 - 0;

. 1,5-2.7 до сл1дозж к1»кос*ей, а хеш тризалент-кого .ч-.с-!;. за сзшвдо - псваюто аасербувалясь грибяск

:-а допэмогси комплексного эколог 1чяого п!дходу до гпсо.-.'ч-.- с-'угтк:; ст!чя:а го» п^дпрктасгзз точного маашнобудувакшг гтг»-л ;ч1крсч1цет1в, як! дед: о 5&»р1гадись в активному х ефехтивно счиаали стоки з1д нафтопюлукчч* .^.г.-

ких ывтлшэ Згсгосуваная щол!т1г лсзтадде сиеяиеятруйага 1с!«ну г'.хгж?:!!-.' ^тКн^х зсд. . .

«ами в очистц! групи гриб!в проявили свою актив-в1сть т1льки у ст1чних водах, де були присутн! нафтопродукти та 1они важких мзталХз. Актлвн1сть цих в!ш1в^у стоках 1нпого складу

ПОТГ1^1'^ ЛлОНЬ ,

Рс^ла гакоп^'г при бегпосергднХЛ участ;! аахсра. У иап1ввироб-I с«оруд1 та ■ в1дст1йнику дссз1дхення проводили 1з сп1 ?гзс;'Л1Р«'.'.а\-:и даосраторП контролю та якссг! зоди заводу кодьо-розих те.1еэ-£ср1з "Електрон-Рясн*". Досл1ди по концентруванню валких метал1в на цеол1т1 виконували з участю праШвника кафедри аная1тачко1 х!м11 ЛДУ Лебединець Л.О. Еколог1чний анал!з даяих по м1ксб1от! м1кром1цет1в здХйскюв&та 1э застосуванням метод!в мате-матичноТ екологИ. Программ, якими ми користувались, були стзо-

рея! KepiBEKKш слукби еш 2кституту ы!кроб!олог!1 i Bipycozorii !м. Л. К. Заболоцкого HAH Укра1ш: Садовн1ковш Я.С.

б. шятяштя ешшшго а-ш-лзу для ешиачзеш

: £зд1в-вю1ютсшр1в

Важливии аспектом дано! робота був направлений поаук бид!б -бЮ1ндикатор!в, антропогенного габруднекня.

• У наш1й " робот! був застосованкй ггетод головку компонент (ко-реляц!йнкй акад1з) ар дозволило одержат« значения факторних на-вантакень для окреких вадцв, • Надад! ш викорнстовували лише Ti евдк, для яких велячкяк фактория кавангаж.ень буди локад 0,7. Та-кий Шдх1д був обуновлений тш, пр коеф!ц!ент детерм!нвцП г2, котрий-е BoxiSHJü! в!д ксефШенту.корзлвд!!, достозхрнш: в диапазон! гначеиь 0,5 i вице. Ведлшыа факторних назактадаэнь 0,7 озка-чаз, ср вклад когшого з вцгЦв ы!кроа!цет1в у р1зно!/.ан1тн1сть (дксперсхв) гркбпо! бЮТи 61льб, к!г. на £0% обумовленкй ти.:и Факторами, котр1 вивчалкся. Значения факторюк навазтаженъ .ввд1в i в1дпов1дно Iк вклад у дисперо1ю ы!ко5!ога, могло наростатк е!д 0,7 до 1,0. Серед вид!в, вкд1ленкх в грунту на тероторП заводу, так! значения маа 21 вид; а в!дст1йника 22, та з контрольного грунту - 18 видлв.

Вшбран!. взди, пор!Екювали з !х активнЮта шрдо трансформа-ц!1 оргатчнлх рэчовин та адсорбцП ioHiE ваихнх М8тал1в у промстоках. Найзщу актквнхсть за. 15201. оанаками проявили тальки иела-HiKBKicHi гадя posiB Aureobssidiüm, Uiocladira, Humicola. Cladosporiira, Torulа, Arthriniuiu. Поруч з чт, ни вважади, ер до потекЩйнкл б!охЕД4П-ац!заивс еод!б-кэлк ухийти T&Ki, котр! Eyctpi-чзлись аиле в забруйн"" "их йсотопах: Phons ponorum, Ulociaiiun ocnsortiale, Hiraicula grisea, Torula harbarurn, Arthriniira phaeosperaun, ¡¿yrothgcium verruosria, Rhisopus nigricans, Trichodama vir!de, Arthrobotrys oligospora, YerticilHisn

и--"-.:;: ¡¿ж, ¡цЭ йоо»1йао 8У«гр1чазшс5 ч заСруд-г;;унп. грллсфориувади промстоки та шли вкссч!

нз-затахенна 0,7 - 1,0). 1яч1, уст 1 :жз1*яхись з цих ."ол:; госить сл.г'кл' зн?изи1ст>. ^иуючяхи уязленкямп. ¿ясского ступени забруднення позинн1 бути випи. гсатп! -ссх^ьХупо ии«"»':"

Видя С.с1ас1озрог1о1с1ез 1 Л-риПиХапэ проявили неспециф1чне' з!дношекня до х1м1чного забруднення грунт1в. АналоПчно реагувть вони 1 на рад1оактивне забруднення (Жданова и др., 1994). Про це св1дчила висока, але практично однакова частота 1х стр1чання у чистих 1 забруднених грунтах» из с показниксм зисоко! ст1йксст1 С.с!айозрог1о1с1ез 1 А-риЗ-Шагш до негативного впливу. Саме тему ми зиключили 1х 1з списку '1о1ндикаторнкх ВИД13.

Таким чином, показниками посиленого забруднення промстоками п1дприемств точного мааинобудування ми пропонуемо аваиати: и1ос1ас11ш1 сог.ЕОгИаХе, Нш1со1а 5г1зеа> Тоги1а ЬегЬгхич. 1 лг1Ьг1п1ит р'паеозрепяши Для остаточного зисеовку цодо цього необидно проводит подальи1 спостереяення.

У !5 С Я О 8 К ;!

1. Проведено м1колог1чний анал1з . та вид1лен1 м1кром!цети э в1дст1йника та забруднених грун?1з на терпторп заводу точного маиинобулування, котр! пХсля 1денткф1кац11 в1днесен! до 118 вид1в 42 род1в. г, У грунт! на територП заводу 1 у в!дст1йнику виявлено явище ыелан!эацИ б1оти м1кром1цет1в, котре трактуеться нами як промисловий мелан1зм, 1 е показником несприятливого еко-лог1чного стану екотопу. Про це св!дчать кореляц1йн! плеяди.

в котрнх серед структуры»; род!в перевжади -мелан1нвм1ст.'

3. У процес! спряь-ованого скрия1нгу s середовкза вкдХлен! езди,, як! активно трансформують нафтопродукти та 1ни1 орган1чн1 речовини npDMCTOBiB, а такок види, со активно сорбуэть 1ош: важких метал1в (+3Fe +2Cu +gNi +3Cr +2Pb +2Cd)

4. Створено штучн! комплекси м1кром1цет1в, як! активно очшцають промстоки у нал1ввиробничюс та виробничих умовах. Процент очистки. в1дносио нафтопродукт1в становить 1001, а в!дносно 1он1в метал1в - 98 Z).

б. Ровроблено спос1б внеоення грибно! б!омаси в очисн1 емкост! шляхом 1мобШзац1Г на пористому носП.

6. Модиф1кована методика регекерацП гриЗно! б!омаси, що дозволяв сконцентрувати валк1 метали на цеолШ, i таким чином вамкнути цикл очистки.

7. За допомогоа факторного анал!ву "(методу головйих компонент) виявлен! види-б1о1ндикатори, а саме Ulocladium consortiale, Humicola grisea, Torula herbarm" i Arthrinim phaeospsrmum, ер e показникаын аабрудненнл довк1лля Ichаш ваша ыетал!в та нефтепродукта.®!

сваях шт. оашшшлншс.аа гтщз хдорвдЛ -

1. Осфрчуи B.R., Сухове! ti.IL , П.Н. Адсорбция кеко-торььш ыикроыицетамк коноз тякельк металлов из стоков предприятия точного машиностроения // Мккробиологшесккй курвал.- 1934.- -55, N5. -С.65-70. ' - , '

2. Едййобэ If.fi., Олк$г$*гуг; В,П. йспояьвоввккэ неготорах почвенных микромиуетоз для очистки 'промызленнкх сточных вод // Микробиологический 2Г/рнал,-159.3. -55, N3. -С. 67-73.

. S. сег!|орчуя Е.П. ЕколоПчз! осо5лиеост1 м1кром1цет!в-б1о1 кди-KssopiB в техногеяпЕх данясафтах /Парков! гаада&ти: Хнтродугайя,

itc:-:•:»та блСлггс-еяглэсАчн! аспект;* фуяк&эзуваняя // лоппв. ната. конййоенпП. В1ла дерква.- itj93, ц.сО.

1 Czl&pv/.i >:.j., ;(;пнсза S.a. Характеристика лгруктуса лзм-плексу мi}фс?лiпот i з грунту в умовах антропогенного згбрудяення .'/Zzz. Д-Д. ' l'-'T"""- ч .'Vnnompamq «j»r m^JK-тт >rj мы г н

б1егеоценотичного сокриау".- Льв1в, 1094. -С.52-БЗ.

3. йта$ерчуи 3.JJ., 'збедянеч Л.О., Ядзявва H.H. Почвенные мяк-ромицеты как очистители сточных вод промышленных предприятий //Тез. докладов международной научно-практической конференция "Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного всздойстгяя ". Кргмелчуг, 1994.-С.33-34.

е.. сузеташ il.Л., Оянферчуя В.П.. Суковата Л.О. Испоаьзевание -рлео'о почвенных беспозвоночных для бшияаикашга прошявеюшя загрязнений //Тез. докладов международной научяо-пракгачес2»й конференции "Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антро-логеннсго зоздействия "- Кременчуг. 1984.-0.80-31.

7. оафрчук 3.0. Использование микрошодвтов почвы для биояв-дикации // Материалы украинского микробиологического съезда. Одесса, 1993.-263с. // МюфЬбиодагач^ский зурнах.- 1994, МЗ.-С.ЗЗ.

3. Олиферчук в.П.. ЗбОедипсц Л.О.. Сузсмляя ».И. Конвднуриро-зание тяжелых металлов, полученных из биомассы шгкромицэтоэ о по-гсгыо '¡золотев // Уякробяологяческй'й ¡журяаз.- 1996, N3.- с,«3-90.

0js$8pvyR В.П. .''-.-'

. Прккспеакэ Шфотизвsea в биологической очистка ctowz sos прзддазше: точного кгшаосхрэекиА

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.07 - микробиология, - Киевский институт микробиологии и вирусологии им.Д.К.Заболотного НАН Украины. Киев, 1895.

РЕЗЮМЕ

Ив экстремальных по условиям существования экотопов (отстойник еавода точного машиностроения и почва на територрии завода) были выделены '■ виды микромицетов - активных деструкторов органических соединений и трансформаторов ионов тяжелых металлов. Показано, что искусственно созданные группы грибов применимы для очистки сточных вод дааого предприятия. Разработаны и апробированы конкретные технологические решения. На основании экспериментальных'исследований, "'с применением методов математической экологии оценена экологическая ситуация и установлены виды-биоиндикаторы загрязнения, ионами металлов и нефтепродуктами,

Кззсчда! егша:. кореляц1йний акал1э, факторний анал1з, дест-руктори, нафтопродугсги, важк1 метали, очистка, ст1чн1 води, явице промислово! ыелан1еац11 ,б1оти м1кроы1цет1в.

OUphcrchik V.P. Use of RycroBorcstcs in tbg biological purification cf Kaste eaters cf tli© czact engineering enterprise

The Candidate Thesis for a Master's Degree, the Speciality 03.00.07.- Microblologia - Instltuty cf microbiology and vlrysologi Ucralnisn National Academy of Science. Kiev. 1995.

SBUKEBY

The species of nicromycetes that active destroy the organic combination and transform ions of heavy metals were picked out extreme ecotopes concerning conditions of the. existence of the exact engineering enterprise end the soil at the facton' area. Mushrooms artificially created were used for the waste waters purification of this enterprise. Concrete technological decisions «ere elaborated -.and approved. The ■ methods of mathematics ecology ..--re used for the ecological situation estimate and the definition of the bloindicator species.'

■л