Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Перекисное окисление липидов в организме индеек при алиментарной миодистрофии

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Перекисное окисление липидов в организме индеек при алиментарной миодистрофии"

ссз

ОД •

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЕШМД УНІВЕРСИТЕТ .

На правах рукопису

БІЛАН Людмила Тванівна

ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕНМ ЛІПІДІВ У ОРГАНІЗМІ ІНДИКІВ ПРИ АЛЙІЕОТАРНІЙ М"ЯЗЕВП ДИСТРОФІЇ

03.00,04 - "Біохімія1*

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

\

Дніпропетровськ ~ 1993

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в лабораторії незаразних хвороб птиць Дніпропетровської ветеринарної станції Інституту експерименталь ної і клінічно! ветеринарної медицини.

Наукові керівники -

1. академік^Української Академії національного прогресу, заслужений робітник вищої школи України, доктор біологічних наук, професор Кононський 0.1.

2. старший науковий працівшк,каццидат ветеринарних

наук Шемет Р.С. і

Офіційні опоненти - .

1. доктор медичних наук, професор Бачинский П.П.

2. доктор біологічних наук, професор Чечоткін О.В.

Провідна організація - Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна ‘. АН України. '

Захист відбудеться "о&?" 1993 року

в ІЗ годин на засіданні спеціалізованої ради К 053.24.06 Дніпропетровського державного університету '

32062^Ґм.Дніпропетровськ ГСП-ІО, пр.Гагаріна, 72, університет, біологічний факультет, корпус 17, ауд. 407. ,

З дисертацією можна ознайомитися р. бібліотеці університету

Автореферат розісланий "$&" 1993 року.

Вчений секретар . . ■

спеціалізованої ради, • ____^ ■

кандидат біологічних наук Чорна В. І.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ .

Актуальність теми. При інтенсивному промисловому веденню птахівництва важливе значення має якість кормів, яка в значній мірі залежить від вмісту жирів, що входять до їх складу, стабілізації та тривалості зберігання.

Перокснди, які утворюються у процесі зберігаїши кормів, в основному жирового походження, і їх присутність в кормах призводить до руйнування жиророзчинних вітамінів. Ліпіди кормів перетворюються у високотоксичні сполуки. Останні спроможні викликати окислення та д нагурацію найважливіших компонентів клітин.

При використанні таких кормів для згодовування накопичуються продукти аутоокислення неТіасичених жирних кислот, що сприяє поруиегого цілосності клітинних структур і розвитку дистрофічних змін у органах і тканинах /В.П.Козлов, 1975, А.П.Кудрявцев, 1978, Я.К.Надіров, 1986/. .

За останні десятиріччя у господарствах України по вирощуванім та відгодівлі індиків широке розповсюдження одержало захвсрю-іання молодняка івдиків з ознаками токсичної міодистрофії, загк-іель від якої становить від 40 до 00% /Л.А.Кудрявцева, 1974, ‘.С.Шемет, 1964, Н-Са»іоі , 1978/.

У птиці батьківського стада різко погіршується репродуктивна датність: оплідненість знижується до 455?, виплоджуваність - до 58, молодняк має низьку життєздатність /Р.С.Шемет, К .'5,Н.Ф.Сурай, 975 ,Н,Ое70с/, , 1984, М. і/1 А/ , 1984/.

Методи ранньої діагностики та специфічної профілактики ри міодистрофії івдиків до цього часу не розроблені. В звнязку цим було поставлено мету: розробити біохімічні тести при алі-знтарній міодистрофії івдиків та методи підвищення антиоксидант-эго статусу організ. у.

Завдання логліджень.

. Вивчити біохімічні показники при аліментарній міодистрофії в залежності ід ступони окисленості жиру кормів та тривалості їх згодовуьанчл ./ індиків.

. Виьчити антиоксидантний стан організму індичок та добового молодняка. .

3. Визначити діагностичні тести, що характеризують антиоксидантний стан здорової птиці.

4. Дослідити динаміку біохімічних показників у ремонтного молодняка івдиків у процесі вирщування.

5. Вивчити порівняльну ефективність терапевтичних засобів при лікуванні спонтанної аліментарної міодистрофії молодняка індиків.

Наукова новизна роботи. Вперив в Україні заекспериментальних умов була відтворена міодистрофія індиків і встановлено, що основною причиною даної патології є згодовування кормів з окисленими жирами і надлишком ненасичених жирних кислот при дефіциті у раціоні вітаміцу Е, що призводить до зниження продуктивності дорослого поголів"я, оплідненості інкубаційних яєць, виплідненості ■те. масової загибелі молодняка з ознаками міодистрофії. У івдичок-несучок встановлені біохімічні тести для визначення *;убклінічної форми кормового токсикозу.

Практичне значення роботи. Визначені гранично допустимі кількості перекисів у кормах для батьківського стада.і молодняка, що використовується у промисловому птахівництві для прогнозування і своєчасної профілактики аліментарної міодистрофії індиків.

Розроблено та впроваджено в ППР? "Верхньодніпровський" Дніпропетровської області і інші господарства України по вироіцуванні івдиків антиоксидантний премікс» склад якого приведений у "Методиг .ческих рекомендациях по диагностике и профилактике алиментарной миодистрофии ивдеек" / 3985 Видані інформаційні листки "Профилактические мероприятия при выращивании иццюшат" / 1984 / і "Диагностика и профилактика субклинических форм токсической миодистрофии ивдеек1* / 1987 /, Експозиція "Диагностика и профилактика алиментарной миодистрофии сельскохозяйственных птиц" на ВДНГ СРСР у 1985 році відмічена бронзовою медаллю /посвідчонш;

№ 50696/,

Апробація роботи. Одержані експериментальні дані представлені та обговорені на засіданнях Вченої ради інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини / 3981 - 1985 /, Дніп-

ропетровсысому відділенні Всесоюзного біохімічного товариства / 1983 /, обласній науково-виробничій конференції "Рашо:іальное ведение отрасли животноводства" / Дніпропетровськ, КЬ5 /, науково-технічних конференціях молодих вчених /Харків, 1986, 1988 /,У та УІ Українських з'їздах біохіміків / І9&7, 1992 /, конференції професорсько-викладацького складу Білоцерківського СГІ / 1988 /.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 14 друкованих робіт. Частина з них написана за участю та науковим керівництвом кандидата ветеринарних наук Оіемет Р.С.; основний науковий внесок роботи лалежить дисертантові. В роботі не використовувались Цеї і розробки, що належать співавторам наукових праць.

Структура і об"ем роботи. Дисертація викладена на 178 сторін-:ах машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, пису матеріалів і методів досліджень, результатів власних дослід-ень та їх обговорення, висновків, рекомендацій виробництву, списку икористаної літератури, у якому приведено 272 роботи у тому числі 45 на іноземних мовах, і додатка. Робота ілюстрована 23 малюнками, отографіями і вміщує ЗО таблиць.

МАТЕРІАЛИ ТА НЕГОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для використання поставленої мети було проведено 5 серій лабо-іторних дослідів в умовах експериментальної бази Дніпропетровської ітеринарної станції інституту експериментальної і клінічної вете-інарної медицини на 177 клінічно здорових гцдичках кросу "Харь-:вський-56" /116 у дослідних та 61 у контролі/ і 250 індичатах юрих на спонтанну аліментарну міодістрофію /200 у дослідних та у контрольних групах/ та двох виробничих дослідах на базі плем-ахорадгоспа репродуктора по вирощуванню іедиків "Верхиьодніп-вський" Дніпропетровської області. Виробничі експерименти виконана групі індичат в кількості 20 тисяч голів і інчичок-несучок з эх контрольних пташників в кількості 10 тисяч голів. Біохімічним іліДженням підлягло 54 дорослі птиці та 120 добових індича? із іартій, одержаних від імдичок даних груп.

Моделювання алімеі..'арноі м"ячевої дистрофії у інг ків в екс-зиментальнмх умовах досягли шляхом згодовування кормосу.лішів з ’альною кислотністю 5,2 - 6,0 градусів, кислотним числом

46-98 КОН, тіобарбітуровим числом 0,76-2,5 Д/г жиру.

Окислення компонентів кормосуміиів проводили шляхом опромінювання їх на сонці на протязі 3-5 днів з попереднім додаванням 200 окисленого риб"ячого жиру.

Для лікування дорослої птиці використовували антиоксидантний прем ікс слідуючого складу: / г/т корму /: тскоферолацетат -

50,0, аскорбінова кислота 100,0, метіоні:: - 400,0, селеніт натрію - 0,5 протягом Ю днів.

За птицею було встановлено постійний клінічний нагляд з заліком яйценосності.

Терміни проведення біохімічних досліджень визначали відповідно від задачі експерименту / від 5 до ЗО днів /. Дослідженням підлягала сироватка крові, тканини печінки, внутрішній жир, жовток яєць. ' '

У сироватці крові визначали активність кислої фосфатази модифікованим методом Боданського /1968/, кон”юговані дієш та кетош-за методом Плацора у модифікації Шиліна /1978/, загальну антиокис-лювальну активність - за методом Спектор /1904/. Визначення малонового діальдегіду у тканині печінки проводили по к'і1 о 6с кі /1961/. Запаси вітаміну Е визначали у неок.ллюваній фракції біологічного матеріалу /сироватці крові , тканинах печінки, жовтках яєць/ на основі кольорової реакції Емері-Енгеля / з орто-фе-нантроліном/ за методом, запропоновпли; ВВДТІП /І97В/. Очищення токоферолів здійснювали на хроматографічній колонці'за методом Строжа /1972/.

. Ступінь окисленості внутрішнього жиру , жовтка, а також жирів кормів оцінювали шляхом визначення карбонільних сполук з тіобар-бітуровоіо кислотою. '

Кислотне та перекисне число жирових компонентів корму визначали за Калмиковим /1976/.

Цифрові матеріали обробляли біометричним методом Полякова /1973/. Піцрахунок економічної ефективності проводили згідно до "Методики определения экономического эффекта использования в сельском хозяйстве результатов НИР и ОКР, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений” під редакцією Г.М.Лоэи / 1979 /. . .

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННІ .

І. Зміна біохімічних показників у організмі індичок при тривалому згодовуванні кормів з окисленими жирами

Згодовування індичкам окислених кормів /перекисне ,тисло жиру віл 0.44 до 0,85^ йоду, тіобарбітурове число від 0,75 до 0,94 Д/г жиру/ не викликало появи характерних клінічних та патологоанато-мічних змін, але встановлено певні відхилення біохімічних показників порівняно з коьгролем. Протягом місяця концентрація вітаміну Е у сироватпі крові достовірно зменшилась, активність кислої фосфатази зросла у 2,5 рази, кількість вторинний продуктів перекис-ного окислення ліпідів у внутрішньому жирі /визначених по тіобарбі-туровому чис.'іу/ збілі.жілась на 60% /табл.І/. В подальшому у птиці розвинулась виражена Е-вітамінна недостатність - вміст токоферолів у сироватці крові зменшився в 14 разів, що співпадає з даними

Іі. &*юс1, / 1984 /, М.и. / ід?4 / і іншими. До 60 дня

спостережень у внутрішньому жирі індичок встановлено значну кількість продуктів перекисного окислення ліпідів /табл. І/.

Таблиця І

Зміна біохімічних показників сироватки крові та внутрішнього жиру індичок у різні строки спостережень /Міг* , и=5/

! Сироватка крові ’Внутрішній

!____________________________________________________________! жир

Показники | вітамін Е, ! активність кислої Ітіобарбітурояв

______________! м.кмоль/л_! фосфатази. ВО_!число. Д/г

Група

строки,

дн. ЗО 60 90 ЗО 60 90 ЗО 60

Дослідна

19,9 -І 14,1 І 2,7і 1,05 І 0,63 - І,00± 0,24 і 0.3І4І

6.1* 4.1* 1.0х 0.10 0.10* 0.15* 0.^0 0.025

Контрольна З0*9 1 34«б 1 38,І±0,48 І 0,37 І 0,3:3 -ь 0,146 - 0,І7б

3,3 3,3 2,0 0,05 0,05 0,04 0.П7 0.0;*

:о

* Далі достовірні порівняно з контро*єм.

Використання для годівлі птиці кормів з окисленими компонентами вплинуло на її продуктивність. Яйценосність зменшилась на 50&. У жирі жовтка у 2,2 рази зросло тіобарбітурове число.

Таким чином, використання для годівлі ін^ичок-несучок кормів з окислг'мми жирами зумовлює зменшення забезпеченості організму вітаміном ЕГ, накопичення продуктів переш.зного окислення ліпідів, а також зниження Продуктивності і якості і.ікубаційних яєиь.

2. Визначення біохімічних тестів при аліментарній міодистрофії івдиків

За визначенням В.Б.Спіричева /1974/ антиоксидантний статус організму являє собою динамічне співвідношення між процесами пе-рекисного окислення ліпідів у організмі та системою захисту: забезпеченість антиокислювачами, дією ферментів, які інактивують

• ьільні радикали і відновлюють гідроперекиси ліпідів.

Вивчення динаміки окремих показників антиоксидантного статусу у індичок дозволило встановити ранні їх зміни під дією окислених жирів корму, що необхідно для субклінічної діагностики аліментарної міодистрофії.

ГГ’ятиде .не згодовування окислених кормів /перекисне число 0,44е? йоту, тіобарбітурове 5,77 Д/г жиру/ у організмі індичок викликало збільшення вмісту у сироватці крові первинних продуктів перекисного окислення ліпідів - кон’югованих дієнів і кетонів, зростання активності кислої фосфатази, зниження антиокислювальної активності сироватки кррзі порівняно з контролем. Через 10 дн?в ' у птиці дослідної групи збільшилась кількість вторинних продуктіо перекисного окислення ліпідів, зокрема тіобарбічуровг число внут-. рішнього жиру /табл. 2 /.

. В подальші періоди спостережень /від 25 до 45 днів/ на фоні прогресуючого зменшення запасів вітам і к; Е в тканинах печі;;;;;: і зниження рівня антиокислювальної активності сироватки, встановлено накопичення первинних та вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів у організмі івдичок. . .

Згодовування окислених кормів позначилось на продуктиві )сті івдичок і якості інкубаційних яєць. У перші 10 днів експерименту несучість зменшилась в середньому на 10%. Через 5 днів у жовтку

Динаміка біохімічних покасликів у індичок під дією окислених кормів / Мі'1' , п = В /

Таблиця 2

Строки,! дн. | Грі па ! 1 і 0К.З-! наки! Сироватка крові ! Тканини печінки І Внутрішній ! , жир

і кисла (фосфатаза, і ! кон*югати. Д/мг !загальна |дієни і кетони- ІХмьна ! 1 !актив- _ ! ! Іність, % імалоновийівітамін Е, І ТШ, ■Щ“ьде- І мкг/г І Д/г шоль / 1 ! ГіОО мг ! !

5 д 0.95*0,06* 0.840*0.039* 0.470*0.039 23.2*3.0 34.2*2.2 г'7.4*0.0?* 0‘.ЗІ*0.02

й 0,34*0,02 0,638*0,025 0,435*0,021 39,223,7 30,2*1,0 -07,0*1,2 0,31*0,02

10 д 0,40*0,02 0,774*0,С85% 0,245*0,023 І6,І*І,8? 33,0*1,0 60,1*16,2* 0,43*0,04*

к 0,31*0,03 0,550*0,050 0,170*0,ОГ» 27,9*2,1 20,0*0,8 121,1*6,6 0,33-0|05

25 д 0,67*0,04а 1,145*0,255 0,329*0,075 22,0*2,2 20,4*0,8 107,8*5,5* 0,43*0,05*

к 0.39*0,01 0,907*0,091 0,310*0,05 29,9*2.7 18,2*0,02 224,0*26,8 0,21*0,02

А - дослідна К - ионтрольна

я - достовірні зміни порівняно з контролем.

зменшився вміст вітаміну Е. Така тенденція зберігалась до кінця досліджень. При цьому тіобарбітурове число жиру жовтка збільшилось у 2,5 рази порівняно з контрольною групою /табл. З/.

Таблиця З

Динаміка вмісту вітаміну Е і тіобарбітурового . числа у жовтку яєць індичок, які одержувати окислені корми / М І ІИ ,Л=о/

Показники! вітамін Е, СвТРлГх ! «г* [ ТБЧ жиру, ] Д/г

Д К І Д | К

5 8,3 ± 0,8 10,1 ±1,8 0,69 ±'0,12 0,49 ± 0,05

10 11,4 ± ІД 11,2 ± 1,3 1,10 ± 0,26 0,38 ±0,06

25 8,4 І 0,2 10,7 ±1,5 0,84 ± 0,14 0,37 ±0,04

35 9,7 І 0,8 13,3 ± 1,3 0,82 ± 0,05' 0,39 ± 0,02

45 10,3 ± 0,4 Іб,І ± 1,3 1,63 ± 0,34 0,62 ± 0,03

Д - дослідна група

К - контрольна групам

Татам чином, результати проведених експериментів дозволили встановити біохімічні тести для діагностики аліментарної м'язової дистрофії івдиків. Ними, перш за все,є накопичення кон’югованих дієнів і кетонів у сироватці крові, що виникає в перші дні згодовування окислених кормів, зменшення кількості вітаміну Е у орга ' нізмі, а також підвищення утворення вторинних продуктів иерек*іс-ного окислення ліпідів у Екутрішнь"му жирі у більш ьіддалений пе- ' ріод спостережень.

3. Вплив кормів різного ступеня о’:мсленносіі на організм івдичок

В результаті двохнедільного згодовувялня івдичкам кормосумі-шів з підвищеними показниками окисленссті жиру /перекисне число

0,44 та 0,68$ йоду, тіобарбітурова - 3,4 і 5,7 Д/г/, у сироватці крові птиці обох дослідних груп статистично достовірно виріс вміст діенових кон’югатів порівняно з контролем. Кількість мало- ,

нового діальдегіду у тканинах печінки збтчьіилась' у 1,5 рази. Однак не встановлено залежності значення них показникіп від ступеня окисленості корму. У птиі;с, яка одержувала кормос.уміші з більш високим ьмістом продуктів перекисного жислення ліпідіп, тіобар-бігурове числс внутрішнього жиру Суло достовірно виїде, а вміст вітаміну Е у сироватці крові нижче їй 16,3^.

Зниження антиоксидантного захисту організму птииі дослідних грук сприяло розвиткові аліментарної міодистрофії. '

Переведення птиці на доброякісний по окисленості райіон і додаткове згодов/вг-'нл антиокисдантноТ суі..іші сприяло повній нормалізації біохімічних показників у індичок першої дослідної групи протягом міпия. У птиці другої дослідної групи, у якої патологію викликали корма с більшими перекисниг і тіибарбітуротм телят, лікувальні заходи не призвели до повної нормалізації тіоборбітуро-вого числа 'чіутрішнього жиру. Його величина залишилась втричі’ вищовд, ніж у здорової птиці. .

Таким чином, ефективність лікувальної дь антиоксидантного премікса при аліментарній міодистрофіТ у івдичок залежить від ступеня окисленості жиру корм;;.

4. Вплив антиоксидантного стаїг органі: у індичок-не су ок на біохімічні покизники у ,,ібових індичат.

У виробничих умовах гзстабільність якості кормосупішів по показника1., окисленості і недостатня забезпеченість раціонів «ля івдичок антиокислювачами спричинили зниження антиоксидантного статусу організму: в тганинах печінки і сироватці крові знецінились запаси оігамі.іу Е, зросла кількість первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів у організмі. У птииі розвинулась ятіментарна міодистпофія, яка суттєво вплинула на і. ,томст-во. Випложеність молодняка по чотирьох серіях досліджень станони-ла від 64,0 до 41,6$. Індичата були слабкими і -/алорухлипими, ' скупчувались. При г:.\ч'плого-тнатоі.іічному розтині відмічали дряблий, блідого кольору м"яаевий шлунок, дряблість серцевих м"яііів, жовчний міхур був розтягнутий, нирки нропснапопнсні, сечоводи розширені

з накопиченням сечокислих солей. Ьіохімі .лиш дослідженнями встг,- ' ковлені мінімальні запаси вітаміну Е у печінці індичат /55,0 ~

9,6 - 64,4-1,2 мкр/п /, високий ь.иіст у сироващі крові коіі"югоеп-

0,6 9 г

230

Концентрація вітаміна ь,

■ мкг/г

Кал.І. Залежність між концентрацією вітаміна Е у тканинах печінки і накогкічен. .ям - продуктів ТОЛ у індиків О - малоновий діальдсд,

О - Дієш, О - кетони

них діенів /0,.00±0,045 - 3,750^0,399 Д/мг / і кетонів /О.аЬОІО, 19 - 1,837-0,014 Д/мг / та малоьового діальдегіт^у /40,63^0,67 - 56,4±І,94 іімоль/100 мг / в тканинах печінки.

Т2.4 Отже, молодняк, одержаний '> ін-. а кубаційних яєиь а ід індичок-не-

I сучок, хворих на аліментарну ’ ' ^іиДистрі..оію, мас Ні _»ький антиоксидантний захист, _

Введення птиці батьківського стадг додатково до раціону антиоксидантного премікса дозволило нормалізувати біохімічні.показники в організмі індичок.Залежність ггж з безпече-ністю організму птиці вітаміном Е і накопиченням про пактів лере-КИСНиПО оілслення ЛІПІДІВ зображена на малюнку І.

Проведені заходи позитивно вплинули на загальний фізіологічний стан добового молодняка. Виводимість індичат зросла з

41,6 до 71-74%. У тканинах печінки подвоїлись резерви вітаміну Е,приріст малочового ді-альдегіду зменшився у І,5-І,6 разів; у сироватці крові знизилась концентрація кон"югова;мх діенів і кетонів.'Малгонок 2 ілюструє взаемозь 'язок виплідне-ності Іздк ;ат та показників антиоксидантного статусу їх організму.

Отже проявлення субклініч-ної міодистрофії у індиків залежить від отулємя окисленост; жирів "ор,'/у та забезпеченості раиіоі»у вітаміном Е і іншими антиоксидантами.

‘ Комплексе дослідження кор-ііосумішіг, на згірклість та визначення окремих показників ам-тіюксилаиткого ст&’тусу організму

х

£

и

Р

Тс

о

«

X

о

50 60 70 80

оишйдненісгь

Мал.? Взапмозп"язок Г”плідко-ності інциччт і їх антиоксидантного статусу

■ О- дісни, ф- кетони,

©- гитамін ^

індичок дгзьоляє діагностувати апіментурну гіодистрофіга. Проявлення цієї патології у птиці батьківського стада сприяє зниженню виводимості та життєздатності Рпрржано.'о потомства.

Запровадження комплексу заходів пс діагностиці та профілактиці аліментаргої мі оди строгії ічдшів у племптахорадгоспі репродуктору "Верхньодніпровський" у 1983-19&5 роїся* дозволило одер**»-ти фактичний економічний ефект у сумі 607,3 тгс. кргч ка 44,2 тис. індичок /у пінах того часу/. . '

. 5. Визначення діагностичних тестів, що характеризують

антиоксидантний стан здорових індиків

ВвЄДо'ННГ до доброякісного по згірклості раціону індиків •

.-і -токоферол ішс.ату у дозах 20, 33, 00 і І00 ,..р/кг корму дозволило визначити оптимальні показники діагносгичнях тестів аліментарної міодитгрофії у здорової птиці та необхідний рівєіг» заб зпе-ченості раиіоиу вітаміном К. ■

Підвищені дози гокофероанетату /33-100 мг/кп /сприяли збільшенню запасів Е'таміну ії відповідно на 3,0 ІЗ,?5 і Внаслідок цього, знизилась концентрація діснових кон"югатів у сироватці крові і майнового діальдегіду у тканчнах печінки індичок. Прогорційно до дози згодованого антиоксиданта змінилось тіобарбі-турове число внутрішнього жиру.

Добавка вітаміну Е у ріНіон * кличок сприяла підвіконню к су-чості птиц' у перші *0 днів спостереженк ції 7,9 - 23,1%. У пт .иь дослідних груп, що одержували токоферолацетат у дозах 33 і 60 мг/кг корму, продуктивність залишилась більт стабільною. В цих групах збільшилась "акож і маса яєиь. У жовтку леї- > через 20 днів досліду спостерігали інтенсивне /в 1,9 - 2,В рази/ накопи-, чення вітаміну к. Однак, череп 50 днів достовірно* різниці у змісті вітаміну Ё у жовтку ІНДИЧОК досліді т- груп не відмічено, що, очевидно, зумовлено мохеп його накопичення і узгоджується з даними літератури /В.'р.Кчрлгмчіенк'о, 1977/, У кирі коїзтка тюбарбітуропе число знизилось - 7-0 разів. •

На основі результатів проведених досліджень втначені опти- ' кальні показники, які характер: зують аіггиі. мидантнай статус здорової птиці, що досягається добавкою до доброякісного по показ-

никам окисленосі і жиру раціону -токофероаттату в дозі Зо мг/кГ корму. Узагальнені показники представлені в таблкі4.

Таблиця 4

Показники антиоксидантного статусу організму здорових індичок

Сироватка крові , Тканина печінки ,!Вн^^шній

к..сла коньюгати, Д/мг імалоновий ! вітамін ітіобарбіту-

фосфатаза,! дієни • кетони ідіальдегід, !нмоль/100 мг ! Е, ;рове число, < мкг/г j Д/г

0,25-0,45 0,45-0,70 0,15-0,25 18 - 30 200 - 250 0,12-0,25

0 33 . 0,58 0,20 24 • ' 225 0,18

, б* Динаміка біохімічних показників у індичат ремонтного стада у процесі вирощування у виробничих умовах

Посаджений для вирощування добовий молодняк мав низькі запаси вітаміну Е в тканинах печінки і підвищений вміст продуктів перекісного окислення ліпідів у організмі. Кормосуміші для годівлі індичат першого, періоду вирощування мали також підвищені показники окйсленості жиру. Внаслідок цього у індичат з 10 до ЗО денного віку проявилась аліментарна міодистрофія з характерними клінічними та патологоанатомічними ознаками ураження перш за .все к-"язевого шлунку. Біохімічні показники в організмі індичат змінились таким чином: на фоні низького вмісту вітаміну Е у тканинах печінки відбулось накопичення продуктів трєкисного окислення ліпідів /концентрація кон"югованих діенів досягла 1,15^0,16 - І,70І0,32 Д/мг,‘ кетслів - 0,71^0,03 - 0,94І0,І7 Д/мг, малонового діальдегі-ду - 39,5±2,1 ммоль/IOQ мг ткані*™ печінки/. Збереженість птииі за місяць становила лише 42,9$.

ііе дивлячисьна заміну корму на доброякісний по окйсленості, у івдичат, які перенесли аліментарну міодистрофію, у 60-180 денному іці показники, характеризуючі стан процесів переписного окислення ліпідів, у організмі, були підвищеними. В яв"язку з цим, птимі у ІЬО-деньому віці при підготовці до пр°дуктивного періоду був

введений протягом 20 днів антиоксидантний гремікс, що нормалізував біохімічні показники в організмі. В подальшому спостерігалось незначне погіршення якості корм^зумішіВ по окремим по::ао.лкам /ріст загальної кислотності до 6,0 градусів/, що викликало зниканню запасів ви аміну Еу ткпнинах ;;ечінки, збільшення концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів, особлмво первинних.

Отже, антиоксидантний статус організму ремонтного молодняка находиться у прямій залежності від ступеня окисленості кормів і забезпеченості токоферолами. Перенесення захворювання птиці аліментарною міодисгрофієо у ранньому віці робить організм індиків надзвичайно чутливим навіть до незначного збільшення окисленості жир” корму.

7.Порівняльна ефективність терапевтичних засобів при лікуванні спонтанної аліментарної міодистрофії ■

молодняка індиків

У індичат, хворих на спонтанну аліментарну міодистрофію, відмічається втрата апетиту і проноси, молодняк слабо чеагуе на зовнішні подразники, збивається у купи, голови та крила опущені. Індичата різко відстають в рості та розвитку. При пат^логоанате • мі них дослідженнях відміталось петеповнення зобу і м’лзового шлунку кормовими масамг при відсутності вмісту їх у кишечнику, потонгчння стінок кишечн/Ча, нирки наповнені кров’ю, сечоводи розширені нагромадженнями сечокислих сг'пєи. Печінка наповнена кров'ю, жовчний міхіп розтягнутий, конфігурація м’язового шлунку стає міякоподібною, м’ізч його прч розрізі потоншені і містять сіруватс -бі"і діля пси. .

Зггибель індичат у контрольній групі з 20 до 50 денного віку становила 6У,5%.

Проведення ІО-денного лікувальн' го курсу антиоксидантним преміксом / «Л- -токоферолацетат - 100 мг/кг, аскорбінова кислота 60, метіонін - 400, оїяєніт натрію - 0,5 мг/кг кор...у / сприяло змєшешво смертності івдичат у 3,6 разів порівняно з контролем. Внутрішньом’язове введення уС -токоферолгцетату /50 мг на індича двічі з інтервалом 7 днів / змашило загибель у 1,7 разів. У птиці цих дослідних груп збільшилась жива маса, зросли запаси вітаміну Е у печінці та знизилась актиьніЬть кислої фосфатази / сироватці крові. Введення в організм селеніту натрію /внутрішньо-

м"язево одноразово в дозі 0,01 мг/птшю / і гіцрокарбонату натрію / 1% до раціону протягом 10 днів / не проявило значної лікувальної дії. Загибель птиці залишилась на рівлі контрольної групи, не спостерігали і нормалізації біохімічних показників у організмі індичат.

Таким чином,.наі;.більи ефективним лікувальна засобом при спонтанній аліментарній и"язепій дистрофії індичат є антиоксидантний преіл ікс .

ВИСНОВКИ .

1. Аліментарна м"язева дистрофія індиків розвивається при згодовуванні протягом 10 днів кормів з перекиснем числом жиру вище

0,ЗГ* і тіобарбітуровим більш, ніж 0,4 Д/г, низькій забезпеченості раціонів антиоксидантами і супроводжується зниженням несучості на 5-15%, запасів вітаміну Е в жовтку на '7,6-36,1%, впплодкуваності на 14,6-33,01^.

2. Біохімічними тесчами при субклінічній аліментарній міодистро-фії івдиків є зниження запасів вітаміну Б у тканинах печінки на 33%, накопичення діенових кон"югатів у сироватці крові на 30,7%, вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів у •внутрішньому жирі на 23,3%.

3. Повна нормалізація біохімічних показників у індиків досягається при введенні антиоксидантного преміксу, що вміщує 50 г/т

. </. -токоферолацетату, 100 аскорбінової кислоти, 400 метіоніну, 0,5 г/т корма селеніта натрія протягом 10 днів, я.ацо

• перекисне число жиру корму не перевчіцує 0,6% йоду.

4..Біохімічні показники в організмі дорослої птиці'досягають оптимальних значень при утриманні індиків на доброякісному раціоні я введенням 33 мг/кг корму оі -то..оферолацетату і ста-'овлять: в сироватці крові вміст діенів - 0,45-0,70 Д/мр, кетонів 0,15-0,25 Д/мг, в тканинах печінки вітаміна Е -200-250 чкг/г, малонозого діальдегіду - 16-30 нмоль/ІОО мг тканини, а в гирі тіобарбітурове число становить • 0,12-0,25 Д/г.

5. ДобгчиЯ молодняк, одержаний від індичок з субклінічною міо-дистрофією, мас к зьку забезпеченість вітаміном Е, підвищену иктивність процесів перекисного окислення ліпідів в організмі.

6. Ефективним засобом підвищення антиоксидгнтного захисту при спонтанній аліментарній міоднстрофії індичат е г :ітиоксидант-ний премік<г,використа"ня якого у с.;ладі кормів зш:кує загибель лпші на 45,21! при збільшенні забезпеченості організму вітаміном Г на 33%.

7. Ступінь біохімічних порушень при захпорювві.ні індиків на

м”язвву дистрофію ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ віком пгииі, покг.зниками ОІСИС-лепості жиру корму, тривалістю його згодовування та забезпеченістю раціону антиоксидантами. ,

РШОМЕІЩАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для попе; здження розвитку аліментарної міодистрофй у індиків рекомендувати досліджувати жир кормосумішів на перекисне та кислотне числа. При перевищенні переписного числа 0,3% йоду.’ кислотного - 20 мг КОІІ додатково до балансованого раціону вводити протягом 10 днів антиоксидантний премікс слідуючого с клану: вітамін Е - <10 г, аскорбінова кислота - ІОГ, метіонін - 400, сьленіт нагрію 0,5 г на тон» ко^ку згідно до "Методических рекомендаций по диагностике и профилактике аниментарноИ. миодистро-фии ицдеек" /Дніпропетровськ, 19Ь5/.

Список робіт,опублікованих по темі дисертацій: • _

1. Профилактическое действие антиоксидантов при скармливании птигэ окисленных ормов / Р.С,Шемет, I].Г.Сердюк, Л.И.Б*?ган, .

Г.Н.Мартыненко// Тр/ды Днепропетровского СДО: Днепропетровск, №. - 7.53. - С. 99-102. ■

2. Цимох Л.Ф., Шемет Р.С., Белан Я.И. Профилактические .лероприя-

тия при шращивании индюшат // Информлчсток. - Запорожский ЦНГИ, 1904. - № 64)4. -4 с. •

3. БелаН .Л.И. Диагностика алиментарной токсической дистрофии у ицдеек.// Тезисы докладов Днепропетровской областной лаучно-практической конференции "Рациональное ведение отрасли животноводства." - Днепропетровск, 1965. - С. 305-306.

4. Белш: Л.И. Профилактика алиментарной токсической дистрофии у инде'к // Тезиси научно-технической конференции* Пути совер-зенствования научно-технического прогресса в сельскохозяйственном производстве!! - Одесса. - 1985. - С. 55.

5. Шеызт Р.С., Белан Л.И., Мартыненко Р.Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике алиментарной миодистрофии ивдеак // Утверждены метогчомиссией УНИИЭВ 18.03.1985 г. про-тікол № 13. - Днепропетровск. - 1985. - 12 с.

6. Бельн Л.И. Влияние некоторых кормовых факторов на антиоксидантний статус организма индеек.// Ветеринария. -К.: УрокаП,

196о. - вып. 61. -С. 69-7І.

7. Белан Л.И. Биохимические тесты диагностики алиментарной мію-дистрофии индеек // Тезисы XI Республиканской конференции молодих ученых. - Харьков. - І986. -С. 66-87.

8. Шемет Р.С., Белан Л.И., Иартыненко Г.Н. Влияние перекисей жира на проявлеше энцефалоыалящи у бройлеров.// Ветеринария -К.:-Урожай. - 1987. - вып. 62, -С. 43-45.

9. ІПемет Р.С., Белгд Л.И. і Мартыненко Г.Н. Диагностика и профилактика субклишческих форы токсической шодистрофии индеек.// Информлисток. - Запорожский ЦНЗИ. - 1987. - № 127-87. - выл. 5,-

4 с.

10* Білан Л.1. Вплив окислених кормів на деякі біохімічні показники індичок і їх потомство.// Тези стедових повідомлень на У Українському біохімічному з6Годі. - Київ. - 1987. - Ч. І. -С. 199.

11. Шемет Р.С., Белан Л.И., Мартыненко Г.Н. Метод диагностики . и профилактики алиментарной миодистрофии ивдеек // Буклет

ВДНХ СССР -К.: Реклама. - 1987. - 2 с.

12. Белан Л.И., Кононский А.Л. Оптимальне показатели биохимических тестов для оценки антиокисдантного статуса организма ивдеек // Тег.. конференции аспирантов по вопросам ве?еринарш посЕЯшеьной 70 летипВЖСМ. - Харьков. - 1988. - С. 84.

13. Шемот Р.С., Белен Л.И., Нартнненко Г.Н. Диагностика скрнтсії формы алиментарной киощістрофии в родительском отчде индеек // Ветеринария,-М. Колос. - 1°'19. - № 2, - С. 15-46.

14. Білан Л.1., Кононський О Л. Біохімічний контроль за антиоксидантним станом реммолодняку індиків // Тези 'чондових повідомлень на УІ Українському біохімічному з’їзді. -К. - 1992. -

ч.к. -С.7,

(пи/і, 1-І58 ЮО.