Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Палеогеновая спонгиофауна Восточно-Европейской платформы и прилегающих регионов

ВАК РФ 04.00.09, Палеонтология и стратиграфия

Автореферат диссертации по теме "Палеогеновая спонгиофауна Восточно-Европейской платформы и прилегающих регионов"

АКАДЕШЯ НАУК УКРА1ИИ РГб Од ШСГИТУТ ГЕ0Л0Г1ЧНИХ НАУК

от №

на правах рукопису

УДК 563.4:551.781 (47)

IBAHIK МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

ПАЛЕОГЕНОВА СПОНГ10ФАУНА СХЩЮ-еВРОПЕЯСЬКО! Ш1АТ40РМИ ТА ПРИЛЕГЛИХ РЕГЮНШ

специальность 04.00.09 - палеонтология i стратнгра^я

Автореферат дксертацП на адобуття нчсчюго ступе!ш доктора геолаго-мШералогЧчних наук

КИ1В - 1994

Робота виконана в 1нстйтут1- геолог1чних наук АкадемП каук Укра1ни.

0ф1ц1йн1 опоненти ; доктор геолого-м1нералог!чних каук, професор С.А.МОРОЗ (Ки1вський ун1-верситег 1м.Т.Шевченка,м.Ки1в),

доктор б!олог1чних наук, професор Е.1.М0КЧЕНК0 ( 1нститут зоолог! I Академ!I наук Укра1ни,м.Ки1в)-

доктор геолого-м1нералог1чних наук 3.1.ГЙЕЗЕР (ЕСЕГЕ1Санкт-Петербург)

Провхдка орган!зад!я: Льв1вський ,ун1верси4ет

1м Л .Франка

Захист вхдбудеться р. о -_^_годин! на

эас!данн! спец1ал1зовано1 ради Д 01.09.01 !нституту геолог 1чних наук АН Укра?ни ,м.Ки1в, вул.Чкалова, 55-6.

3 дисертац1ега можно ознайомитись у б!Сл1отец! 1нституту геолог1чних каук АН УкраГни.

Автореферат роз 1 слано " " и ' юолр.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради

доктор геол.-м!н. наук <11 Ск*,,лк^^• Ю• ЗОСИМОВКЧ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыйсгь теми.Нео6х!дн1сть детально! стратиф1кацП широко роэвинутих на територП Сх1дно- бвропейсько! платформ« палеогеноЕИх в1дклад1в висунули на перший план про6ле>.!у диапазону застосування б1остратиграф1Чних шкал,як1 баэуються на ор-тостратиграф1ЧНИХ пданктонних трупах.На досл!д*уван1й територП б1льш н!ж 70 в1дсотк1е в1дклад5в представлено безкарбо-натними п1щано-гл2Шистими породами,де ц! групп в'дсутн!.Пр1-оритетного значения в таких розр1зах набуванть кременист! орган 1зми.

Друга проблема, яка TiCKo поЕ'язана з першою, стосуеться кореляцП б10стратиграф!чних шкал за Еапнистим i кременистим планктоном. Еир1шення uiel проблеми можливе шляхом подальшого вивчення po3pi3iE в тих районах Сх1дно-6вропейсько1 платформи, де найб^лып iMoaipHi cyMicHi знах1дки карбонатных и креме-нистих планктонных i бентосних орган1чних решток.

Непоодинок! випадки, коли в розр!зах, або в 61льпЦй. 1х частин! . планктонн1 орган!змами Biflcyrai i тод1 стратиф1кац1я можлива лише за бентосними трупами.

Створення ун1ф1ковано! стратиграф1чно! схеми палеогену Cxiдно - европейсько! платформи потребуе комплексного п!дходу, який охоплюе вивчення вс!х виявлених труп фауни i флори, коре-ляц!ю розроблених за ними б!остратиграф1чних шкал, що забезпе-чить взземний в1ковий контроль i едине роэум!ння стратиг-раф1чних рубеж!в..

Запропонована робота покликана в певн!й Mipi заповнити прогалину в системному niflxofli до вивчення орган!чних решток, залучаючи до вир!шення б1остратиграф!чних, палеоеколоНчних i палеогеограф1чних задач таку мало вивчену групу фауни, як ви-копн! губки палеогену Сх^но-бвропейсько! платформи.

Мета, i задали досл1д*ень. Мета роботи - узагальшиоче досл!дження викопних губок палеогену Сх1дно-европейсько! платфорш i прилеглих perlCHiB та роэробка принцип!в використання сп!кул губок в б!остратиграфП.

Для реал1зацП ц1е! мета необх!дно було вир1шення таких* задач:

1.Визначвння систематичного складу викопних губок з пале-огенових в!дклад1в Cxiдно - Европейсько! платформи i прилеглих

рег!он1в.

2. Монограф1чний опис сп!кул губок.

3. Обгрунтування 1 розробка паратаксоном1чно! класифхка-цП сп!кул губок.

4. ВстаноЕлення взаемозв'язку мгж систематикою рецензиях губок та паратзксоном1чною класкфхкацхею сп!кул еикопних губок.

5. Визначення характерах комплекс!в сп!кул губок 1 дина-муки 1>: ЗМ1Ш1 в простор! та час:.

6. Встановлення спроможност1 комплекс1в сп!кул губок в проведена рег^ональних 1 м!жрег1ональних кореляц!й.

7.Палеогеогрзф1чн1 та палеоеколоГ1Чн1 реконс-трукц! I за еикопними губками.

Основн! положения, що* захищаються.Дисерта^я е першим уэальн^гючим даслудженням палеогеноЕих губок Сх1дно-6вропейсь-ко1 платформи 1 мостить так.1 ссноьнЛ положения:

1.Доц1льн1сть застосуЕзння для стратиграф!чних ц1лей ново! групи - губок.

З.Теоретичне обгрунтування 1 розробка паратаксоном!чно! класифакацП сп5кул губок.

3.Встановлення систематично! структури викопних губок палеогену 1 законом!рносг1 1х ¡Лнливост! в простор! 1 час!.

4.Б1остратиграф1чне обгрунтування мхсцевкх 1 рег^оналъних страгон!в за комплексами сп!кул губок.

5.Шжрег10нальна кореляц!я палеогенових В1ДклзД1В'В межах Сх1 дно-бгропейсько! платформ:-! I прилеглих територШ за комплексами сп 1 кул ■ губок.

Наукова новизна. 1.Ка подстав! принципово нового методичного п1дходу до вивчення палеогеноаих губок вперше проведено 1йонограф1чк,,ш опис кременевих сп^кул губок з палеогеноаих в1д-клад!в Сх1Дно-европейсько! платформи та прилеглих територ!й.

2. Теоретично обгрунтована 1 розроблена паратаксоном!чна класиф1кац1я спукул кременевих губок за якою в морфотип1 5роп£Ю5р1си1а видьчено 2 морфокласи, 6 морфорядхв, 17 морфо-родин, 11 морфоп!дродин, 69 морфород1в, 165 морфовид!в, 17 морфоп1двид1в.

3. Застосовано викопн! губки для б1остратиграф1чного розчленування, кореляцП безкарбонатних палеогенових в1дкла-д!в та палеоеколог1чних реконструкц!й.

Теоретична. ц!нн1сть 1 практичне аначення.Розроблен! прин-

ципи побудови та створена паратаксоном1чна кдасиф!кац!я сгинул викопних палеогенових губок з незв'язаним скелетом.Запропоно-вана паратаксономIчна класиф!кац!я в1дкривае новий п!дх1д до вивчення губок з скелетом, який складаеться з !зольованих сп!кул, сприяе подалыпому, б1льш детальному вивченню 1х морфолог! I, застосуванню комплекс!в сп!кул губок для б1остратиг-раф!чного розчленування розр!з!в. Поглиблене вивчення морфолог! I створило передумови для каближення класиф1кац11 викопних сп!кул губок до природно! класиф!кац!1 сучасних губок.

Грунтовне досл!дження викопних палеогенових губок дозволило використати 1х , поряд з !ншими орган!чнкмн рештками, при розробц! " Рег!онально1 стратиграф!чно! схеми палеогенових в!дклад!в Карпат","Стратиграф!чно1 схеми палеогенових в!дклад!в Укра1ни (ун!ф!кована)",для обгрунтування стратиг-раф!чного розчленування та кореляц!I палеогеновых в!дклад1в геолого-розв!дувальною експедиц!ею ВО "Нижневолжскгеология", Московською ГРЕ ВО "Центргеология", а також при розробц! "М!жрег!онально1 стратиграф!чно! схеми палеогену Нижнього . По-волжя", стратиграф1чних схем ! легенд для крупномасштабного геолоНчного картування басейну р. Дон Рос!йсько1 ФедерацП.

Фактичний матер!ал та методики досл£джень.Численний фак-тичний матер!ал був зхбраний автором !з свердловин ! в!дсло-нень палеогенових в!дклад1в Карпат, Дн!провсько-Донець#ко! заладили, Донбасу,УкраIнського. щита,ВоронемськоI антекл!эи,При-чорноморсько! западини ! Криму, акваторП Чорного моря, Прибалтики, Поволжя, Швденно! Атлантики.

Анал!з великих об'ем 1 в одержано! ¡нформацП при вир!шенн! питань систематики,класиф!кац!1, д!агностики супроводжувався застосуванням комплексу метод!в.Насамперед це удосконалений метод дез!нтеграцП зразк!в з використанням ультразвукового приладу, статистичн! методи досл!дження р!зновид!в сп1кул губок, метод розп!знавання образ!в, як один !з метод!в евристич-ного моделювання, а також метод побудови морфолог!чних ряд!в.

При вир1шенн! питань стратиф!кац!I палеогенових в1дклад!в за сп!кулами губок було ураховано також дан! за !ншими трупами фауни, в тому числ! реэультати колективно! прац! проекту Шжнародно1 геолог!чно! кореляц!! N 174,та проекту глибоковод-ного бур!ння б/с "Гломар Челленджер".

В процес! обробки фактичного матер!алу було застосовано

При M 20 Í персональний компютер IBM 286.Морфалог!я сп1кул губок вивчалась на микроскопах МБС-6, МБС-10, та скануючому mík-pocKoni Сумського заводу,

Апробац1я роботи та пуСл1кацП. Ochobhí положения роботи викладен1 на науково-техн!чн!й конференц!! в 1вана-Франк!ьську (1965), 'На5-1й Всесоюзн!й м!кропалеонтолог1чн1й нарад! в Москв! (1S66), на Республ1канськ1й конференцП молодих вчених Укра!ни Е Киев! (1968), на 3-iít ceci! Укра1нського г.алеонто-лог!чного товариства в Керч! (1980). Розроблену автором методику сп!кульного анал!зу викорпстано при обробц! .фактичного матер!алу, одерж1ного в 71-му рейс! "Гломар Челленджер" в П!вдекн!й Атлантиц!. Результата досл!джень Еикладен! на ЕченШ рад1 1ГК АН Укра1ни (198Î), прийнят! редакц!йною колегiею Сагатотомного видання " Проект глибоководного бур!нкя в океанах" ! надруковано в Вашингтон! _ (1983). Материала наших досл!джень ув1йшли в колективну допов!дь на 27-му Шжнародному геолоНчному конгрес! в Mockbí (1984), на 5-!й Шжв1домч1й конференцП в Бару (1985 ), на сес1ях Укра!нського палеонто-лог!чного товариства, на 34-1Й . ceciï Всесоюзного палеонто-лог!чного товариства в Баку (1988), на М!жреспубл!канському сем!нар! " Проблемы! ситуац!! в створенн! стратиграф!чно! схе-ш палеогена для крупномасштабного картування Укра!ни ■i при-леглих perioHiB" в Киев!(1992), на 4-му },ü «народному- конгрес! спонг1олог!в в Амстердам! (1993).

По тем! дисертацП опубл!ковано 42 роботи, серед яких 3 монограф!Î.

Структура i об'см роботи. ДисертаиДя складаеться з двох частин ! додатку.Першачастина- палеонтологiчна, м!стить вступ i 6 розд!л!в, друга частина - стратиграф!чна мае два розд!ли i 5 п!дрозд!л!в.Зальний об'ем роботи - 260 стор!нок машинопису. М!стить 17 рисунков та 20 таблиць. Б!бл!ограф!я складаеться з 271 на!менування, серед яких 118 !ноземних . В додатку на 117 стор1нках машинопису наводиться опис таксон!в паратаксо-ном!чно! класиф!кац!1 сп!кул губок. Додаток м!стить також "Си-стематичний покажчик" ! 30 палеонтолог!чних таблиць.

Вивченя розр!з!в у в!дслоненнях та lio матер!алах свердло-вин виконувалося в процес! польових роб!т в р!зних регионах разом з пров!дними спец!ал!стами -стратиграфами. В П!вн!чн!й УкраГн! - э В.Ю.Зосимовичем, в ПрибалтиЦ! - з А.А.Григял!сом,

на Воронежськ1й антешйз! - з В.П.Семеновим, на Поволж! - з В.1.Курлаевим, Г.А.Еражн!ковим. Частково фактичний матер!ал ¡з свердловин ,ш,о пробурен! в Причорноыорськ!й западин!, був передают для вивчення сп!кул губок Н.М.Еарановою, е.Я.Краевою, Н.Н.Цихоцькою ! А.П.Печьонк1ною.

Эагальний план роботи обговоргавався з член-кор. АН Ук-ра!ни В.Я.Д!дковським,докторами геол.-м!н. наук В.Ф.Зернець-ким, В.Ю.Зосимовичем.Ю.В.Тесленко. Вс!м !м, а також колегам за ц!нн! поради ! п!дтримку в процес! виконання роботи,автор висловлюе щиру подяку.

Частина I РоаД1Л 1. 1СТОР1Я ВИВЧЕННЯ РСШГСКА

Висв!тлено майже 200-р!чну !стор!ю досл!дження губок. Розглянуто в !стор!чному план! найб!льш значущ! досягнення у вивченн! РоПГега, як! супроводжувалися розробкою нових класи-ф!кац1й губок. Акцентуеться увага на певн1й розб!жност! м!ж класиф!кац!ями викопних ! сучасних губок, що залишаеться акту-альним 1 потребуе свого вир!шення.

Роздал 2. МЕТОДИЧН1 ЗАСОБИ ВИВЧЕННЯ ВИКОПНИХ ГУБОК

ВирИнення одн!е! з важливих задач палеонтолог!! - пор1в-. нювального досл1дження об'ект1в в значн!й м!р1 залежить в!д к!лькост1 об'ект!в, як1 доол!джуються. Особливо це стосуеться досл!дження тако! слабовивчено! групи фауни, якою е губки.

Значна к!льк1сть об*ект!в ! д!агностичних ознак зумовлю-ють необх!дн!сть застосуБання принципово нового п!дходу до процессу формування еих1Дних данних. П!дготовка !х складаеться з етап!в, як! являють собою окрем! задача

Перший етап п!дготовки - видобування сп!кул з пор!д задача ординарна, але надзвичайно важлива для наступних досл!джень. Тому, кр^м традиц!йних методик дез^нтеграцП зразк1в пор!д, застосовувалась також методика вид!лення сп!кул з допомогою удосконаленого ультразвукового приладу (М.М.1ван!к та !н., 1971). Де дозволило одержат численний масив данних на нов!й як!сн1Й 1 к!льк!сн!й основ!, що в!дкрило можлив!сть для

- а -

досд1д®=ккя сп 1 кул губок в запропонованому аспект!.

Другий етап формування !нформацП - це анализ морфолог!ч-них о знак при д1агностиц! 1 систематизацП палеогеноЕИХ губок. В1н частково був' реал!зований завдяки статйстичному методу досл!дження, який використовувався для визначення дгапазону зм!ни окремих морфометричних ознак, визначення розм!рних р!з-ноЕидгв сп!кул губок» Визначалася також частота зустр1чаемост! як окремих р!зновид!в сп1кул, так ; частота сумгсно! зустр1чаемост1 двох,або б1льше морфовид1в, що дало можлив1сть визначити !мов1рн!сть належност! цих морфовид!в до певного роду губок, або встановити родинн1 звязки б1льш високого таксоном! чного рангу.

Для вирИдення класиф1кацШних 1 д!агностичних задач застосовувався також один 1з метод1в евристичного моделювання-метод розп^знаванна образов ( М.М.!ван!к, О.М.Касатк!н, 1968). Обчислювальна модель використовуваляся у деох режимах - роз-п1знаЕання 1 анад!зу. В програму була введена iнфopмaцiя про вс! виявлен! комплекси спхкул губок 13 зазначенням !х.стратиг-раф^чно! належност!. В режим! розп1знавання вводилася ¡нформа-ця про комплекс сп!кул губок з невизначеною стратиграфйчною належн!стю. Базуючись на закладеному в програм! масив! данних одержували е!дпов!дъ, з певною м1рою !мов!рности, про надежность досл!джуваного комплексу сп!кул до певного стратиг-раф^чного п1дрозд!лу. В цьому режим! програма самоудоскона-люеться, тоб-то вносить корективи в пр0цес1 введения в програму нових данних. В режим1 анализу модель дае оц!нку ! нормативно! ц1нност! окремих морфовид!в йп!кул в комплекс! для визначення певних стратон!в. Виявлено характерн! морфовиди сп!кул губок ! 1х асоц1ац1Й для кожного стратиграф!чного р!вня.

_ Вир!шення таксоном!чних задач базуеться , в певн!й м!р!, на метод! багатократно! кореляцП та метод! побудови мофо-.лог1Чних ряд1в. 3 допомогою першого метода одержано !нформац!ю про в!дм1ни та взаемозв'язок м!ж морфовидами з урахуванням ни-зга фактор!в, як.1 могли вплинути на пояьу виявленних взаемо-зв'язк!в ( систематичний склад губок, палеоеколог!чний, л!то-фац!альний та !н.).3а другим методом побудоЕан! морфолог!-чн! ряди двох найбдльш поширених груп сп!кул - монаксон 1 тет-раксон, в .осноеу яких закладено характер будови сп!кул та зм1на 1х в процес! спец!ал!зац!1 ! еволюц!йного розвитку. Ме-

год в значн!й Mipi спрляв визначенкю значущост! д^агностичних эзнак, Естановленю Ix iepapxi!, що було використано при роз-)0бЦ1 паратаксоком1чно! класиф!кацП.

Роэд£л 3. ВУДОВА СП1КУЛ,ЮРФОЛОГ1ЧН1 РЯДИ ТА ДЕШ АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦП КРЕМЕНЕВИХ ГУБОК

TaKCOHOMi4Hi проблеми вквчення губок tícho поь"язанг э нтерпретац1ею морфолог1чних ознак спхкул губок. В цьому .cneKTi розглятуто будову одноосьових, трьохосьових i чотирь-хосьових 1зольованих сп1кул кременевих губок та 1х корфо-:етр!ю.Наведено характеристику деяких фрагмент1в зв'язаного i паяного скелету кременевих губок.

На п1дстав-1 поступово! 3Míhii ознак, для близьких за воею будовою «йкул губок,складено морфолог1чн1 ряди. В оско-у ПОбуДОЕИ морфолог iчного ряду одноосьових сп1кул губок пок-адено pi3H0BHfl Oxea .Окси поступоео зм1нюючись, п!сля дек5ль-зх модиф1кац1й,утворшть два розгапуження. Перше - пов'язане однаково побудованними к1кцями спгкули,' друге - з р1зними за воею будовою.ДивергешДя i наступний паралельний розвиток цих зох Л1Н1Й дае можлив1сть не т!льки просл1дкувати зм!ни морфо-эгЧчнкх ознак, але i передбачити 1снуЕання р1зновид1в, hkí не лли виявлен! в наянному фактичной матзр!ала.

Виххдною формою для bcíx 'pi3h0bhflib чотирьохпроменевих гбок.е Caltrop з чотирьма одинаковими променями, hkí виходять одного центру п1д кутом 120.. градус!в. Одним 1з напрямк1В *1ни будиви кальтропа е видовження одного з промен1в - ма-r6piyi.ia. Так утворилася велика група сп1кул губок п1д загаль-)ю назвою Triaena. Лодальша модиф1кзц!я йшл^ шляхом утворення зних KyTis mí« манубр1умом' i-кладомом. В1дпов1Дно до цього •ворилися чотири .самостЧйн! ряди, серед яких, за нашим ма-'Рiалом, найб^льш повним е ряд з ортотргенами. В цьому рядi :очно показано,, як ортотрiени через поступову зм!ну будови адома перетворюються .в . кременев! пластинки. Визнати 1х 'язок з ортотрхенами можливо тальки .завдяки залишкам цент-льних каналiв промен!в.. Дещо в!докремлене становище nocifla-ь ряди, в одному-з яких можна спостер!гати модиф1кац1Ю каль-опу за рахунок поступово! редукцП променiв , аж до повного зникнення,а в другому - також поступову редугааЦга кладома у

тр!ен.

ПобудоЕан! ыорфолоПчШ ряди вказують на направлен!сть зм!ни ознак, як1 повториться в паралельних рядах, тобто мор-фолог!чн! ознаки морфопластичн! в1дпов1дним ознакам в паралельних рядах I в1дображагать загальну тенденц!ю спец1ал!зацП сп!кул в1дпов1дно певним функц!ональним особливостям.

Б1льш1сть представник1в губок високих таксоном!чних ранг!в з'яеилися,1мов1рно, ще в докембрП. В кембрП еони вже , як 1 багато 1ншх орган1зм1в,були широко розпоЕсюдженЛ .Звертають на себе увагу кременеворогов1 губки, у яких починаючи з крейдово-го часу з'явились одноосьов! шпичаст! сп1кули.Вони були типово морськими орган1змзми, але в кЛнц1 крейдогого пер!оду, коли мала м1сце Еелика перебудова органичного св!ту, э'явилися пр1СН0Е0ДН1 губки, як фглогенетичне в1дгалукення кременеворо-гових губок. У б!льпост1 предстаЕН!1к1Е цих губок в будавг скелету бере участь своер1дна група сп!кул - АсапШогКаЬйа. Тоб-то за вс!ма даними появу шпичастих сп!кул сл!д ВЕажати б!льш п1зн!м етапом 1х розвитку 1 в морфолог1чному ряд! одно-осьових сп1кул вони повинн1 зайыати одне з останн1х м!сдь.

Роад1л 4. ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАТАКСОНОМ1ЧНОГ Ю1АСИФ1КАЦП СЛПУЛ ГУБОК

Переважна бьчьпЛсть губок в палеогенових е ^кладах досл1джено1 територН репрезентована кременевими губками, скелет яких складеннй з ¡зольованих сп^кул. У Еикопному стан1 зустр1чаеться асоц1ац1я сп1кул, що властив1 р1зноман1тним губкам. За цим комплексом можливе визначення певних губок тхльки на р1вн1 еисоких таксон!в. Це, як правило, клас, ряд, 1нод1 родина,р!д. Тому використання губок для стратиграф1чного розч-ленуЕання розр1зу мало ефективне 1 встановлення хроностратиг-раф!чних П1ДР03Д1л1в за ниш проблематичне.

1зольован! сп1кули це тгльки частина скелету губок, з певними морфолоНчними, о знаками, як! , як правило, е спадкоЕи-ми. Будова скелету та його окремих елемент1Е* - сШкул широко застосовуеться багатьма досл1дниками ■ при розробпд пркродно! класиф1кац!й губок. Але, використання ¡зольованих спхкул для Еизначення належност! 1х до еикопних губок пенного таксо-

ном!чного рангу практично'неможливе через те, що при розробц! класиф!кац!й губок досл1дники застосовують кр!м характеристики скелету, !нформац!ю про ф!э!олог!чн!,б1ох!м!чн! властивост1 та 1нш1 ознаки, як! не можуть бути Епявлен! на Еикопному ма-тер!ал1.

За аналог!ею з палеоботан!чними матер!злами, де процедуру визначення та найменування паратаксон!в в!дпрацьсвзно ! закр!плено в ЬНжнародному кодекс! ботан!чно1 номенклатуры,нами запропановано паратаксоном!чну класиф!кац!ю сп!кул губок.

М!жнародним кодексом зоолог!чно1 номенклатура такг фор-мальн! класиф1кац!1 не виэнано, але вони !снують для аптих!в, конодонт!в, членик!Е кр!но!дей, строматол!т!в, сл!д!в життед!-яльност! орган^змхв тощо. Таку ж класиф!кац!ю , поряд з неон-толог!чною, пропонуеться застссувати для викопних губок з незв'язаним скелетом.

Необх!дн!сть засгосування паратаксономгчно! класи$1кацП для сп!кул пов'язана також з тим, що ступ!нь вивченност! морфолог! I стЦкул губок набагато перевишуе можливост! !снуючо! терм!нолог!1 р!зновид!в сп!кул. Через те одним ! тим же терм!ном позначаеться ц!ла низка сп!кул, як! суттево в!др!зня-ються одна в!д одно! за ознаками нижчими за рангом в!д ознак, за якими були вид!лен! ц! р!зновиди.Часто так! сШкули.за природной класиф!кац!ею, належать до р!зних вид!в губок.

Не можна вважати доц!льним наближене визначення належ-ност! викопних сп!кул до певних таксон!в сучасних губок через те.що в такому раз! ускладнюеться реконструкц!я ф!логенезу губок.

Не зовс!м вдале, як це роблять деякЛ досл!дники, намаган-ня в!добразити у казв1 вс; морфалог!чн1 азнаки. При такому п!дход! утворюються гром!здк1 назви, в яких об'еднан! п"ять ! б!льше основ окремих с.": в.

Найб!льш доц!льним, на наш погляд, е запроьадження б!нар-но! системи.в як!й вс!м визначеним ранШе р!зновидам сп!кул губок надаеться ранг роду, збер!гаючи за ними т! морфолог!чн! ознаки, за якими 1х було вид!лено. Еидов! назви надаються'за ознаками б!льш низького рангу,як! були виявлен! в процес! детального вивчення морфолог!I цих р!зновид!в.

Поставлена в такому план! проблема дозволяв будувати систему партаксоном!чно! класиф!кац1I на основ! встановлено!

. - 12 -

!ерархП д!агностичних ознак в!д морфотипу до морфоп!двиду.

Сл1д зазначити, що паратаксоном1чна класиф1кац1я ке про-тистаЕляеться природы ¡.й класиф!кац!1.губок,а т1льки допомагае правильно групувати викопний матер¡ал, роз!братися в деталях його морфолог1чних особливостей ! в подальшому знаходити справжн1,а не уявн 1 зв'язки з таксонами природноI класиф1кацИ губок.

Роад1л 5. НАЙГОЛОЕН1Ш1 ЗАСАДИ ВИД1ЛЕННЯ ТАКСОНШ ПАРАТАКС0Н0М1ЧН01 КЛАОШКАЦГГ ТА ГГ ОПИС.

В основу розбудови паратаксоном1чно! класиф!кацП покла-дено так! найголовИ1Ш1 засади: 1. Паратаксоном1чна класиф1кац!я базуеться виключно на морфолог1чних ознаках сп1кул губок. 2. Кожному таксоном!чному. рангу притаманнх певн! д1агностичн! ознаки. З.Окрем! р!зновиди сп1кул губок розгляда-ються як самост!йн1 !ндив1ди, як! класиф!куються назалежно в!д первинних взаемозв'язк!в.4. Паратаксоном1чна класиф1кац1я пов'язана з природною наст1льки, наск!льки остання враховуе будову скелета 1 морфологию сп!кул губок.

За анализом праць К.Д1ттеля, Г.Хайнда, А.Шраммена, Р.Лен-денфельда, М.Лаубенфельса, Ф.В!денмайера, С.Картера, С.Шмидта, С.Соласа, Г.Вакуса, 1.Т.Журавльово1, В.М.Колтуна, П.Д.Резвого, Г.Д.Соболева та багатьох ¡нших, а також на власному фактичному матер!ал! доведено,що основними д!агностичними ознаками сп!кул губок сл1д вважати : 1) роэташування сп1кул у тШ губки (ске-летоутвсрююч!, або розс!Ян1); 2) К!льк!сть осей; 3) одноти-пов1сть,або р!знотипов!сть к!нц!в сп!кул; 4) к!льк!сть г!лок;

5) розходження промен¡в з одного, або дек!лькох центрхв;

6)к!льк!сть паростк1В (придатка в); 7) форму 1 ступ!нь вигну-ост! сп1кули; 8) скульптуру ( гладк!, шпичаст!, гофрован! ); .9)в1Дсутн1сть, або наивность 1 к!льк!сть розгалужень, присутн!сть паростк1в 1 1нших зм1н, як! ускладнюшть будову г!лок; 10)ступ1нь розвинутост! в!дгалужень на кхнцях сп!кули; 11) основн! форми загЛнчень сШкули (загострен:, . закруглен!, та !н. ); 12) роэташування Плок 1 манубр!ума; 13)сп!вв1дно-тення м!ж променями ! кременистим центром сп!кули; 14) мо-диф1кац!ю в!дгалужень; 15) розм!ри сп!кули ! II окремих морфо-лог!чних елемент!в; 16) особливост! зак!нчень сп!кули (плавно-

загострен!, короткозагэстрен!, тупозагострен! та iH.); 17) особливост! г! лек i розгалужень ( скорочен!, видовжен!, з зак-ругленими закiнченнями, приплюснут! та iH.); 18) особливост! скульптури ( др1бношипчаст!, крупношипчаст!, рхдкошипчастх та

iH.).

Bei Spongiospicula за положениям сп!кул в тШ губки под!ляються на дв1 самост1йн1 групп - макросклери, чи мегаск-лери,та м!кросклери. Перш! утворшть скелет губки, другх -розс!ян! в Tiii губки. За ц1ею диагностичною ознокою видхлено деэ морфокласи : Megasclera i Microsclera. За другою озна-кою(осн!сть cniKyn) в морфоклас! Megasclera вид1лено три мор-форяди: Monoxonida, Triaxonida i Tetraxcnida. У класх Microsclera Еид1ляеться також три морфоряди: Astroida, Cheloida i Sigmatoida.3a ознаками 3- 10 Еид1лено морфородини. Д1агност!чн1 ознаки 11 - 14 характеризуют морфороди , а 1518 - морфовиди.

Вся система сп!кул Еиглядае так, як це представлено на рис.1.Сл!д додати, що за техн!чжши причинами в схем! Biflcyrai таксони нижче морфороду через числешйстк морфоЕкд!в i мор-фоп!двид1в.

Загалом, морфотип Spongiospi.cula под!ляеться на 2. класи 6 ряд1В, 17 морфородин, 11 морфоп1дродин, 69 морфород!в,154 мор-фовид!в, 17 морфопiДвидiв.

Роади 6, ВЗАЕШЗВ'ЯЗОК MIH ПАРАТАКСОНШ1ЧНОЮ КЛАСИФШЩШО СП1КУЛ ГУБОК .1 ПРИГОДНОЮ KMaffilffAme» ГУБОК

Суттева р!зниця Mi« класиф!кац!яш, розробленими палеонтологами i б!ологами законом!рна, адже палеорологи не в змоз! використати ц!лий ряд ознак, HKi притаманн! сучасним губкам. Але ! т!,! flpyri визнають велике значения для систематики губок складу та будови скелету i його окремих елемент!в- сп!кул. Ця обставина дозволяв,в б1лыиому чи меншому ступен1, наблизи-ти паратаксоном!чну класиф!кад1ю еикопних губок з незв'язаним скелетом до природно! класиф1кац!! сучасних губок. Роэроблена паратаксоном!чна класифхкац1я досить впезнено сп1встаЕляеться з природной на piBHi таксон!в високого рангу. Так, клас Hyalospongia природно! класиф!кад1! в1дпов1дае за складом губок морфокласу Triaxonida г.аратаксоном!чнох класиф i кац i i. Нор -

Horphophylum I SPOHCIOSPICUU

I M0l»>0»iDl

\ jUctiwpk ( 1 мсмстмц | \ нсхкттац |

II III «W*

Muetm* s I

OPWxU memvn KCTirner

КМАСНМЛ ••

OIVàtUR

Hiimiwniii

I cAiTftom« I ) pscomia» ) Пя1Ннш | ) cuENitm j 1 монаешсц |

jamutiwïït]

ttorpheftpi» Vorpnogfnw '

едим* mcme«

|t»wciwig*t"| [suue*ctima«i Hwjhogma шрю^тя

Herphoftma ИогрЬоуят*

N№>IH К««»«»«"*

OKI MOtHttM jUUWtiU'.U

««№«(•« «нясмсммящм UMWlKH

SICH IT OfO I

-ГT-

j »н*1ра1р1Р*Л (ябмивавц!

Kiwotnau NimriMtM аиитммм I MUTIUtM «тмнпмм м

[ритеюстш*! (tarmowcii

tcwmtoift

т

UOtffip« KUTMilTl

KcTicunnrrumv шгкипигл,

j писнсх»а»тц J

PtSM«nm"| j ISOCHtUMil I I WiMWUm] |ui$fc«W1BUtj |зС№.«ИИ0<^

»orfhopmvt Horpheyrma MerpAiymn MOMOCWQIS MCKL* MnWOKU

форяди • Monaxonida i Tetraxonida за сучаснога природною класиф1кац1еи належать до класу Demospongia, який на наш пог-ляд е 36ipmiM , що ув1брав губки з одноосьовими, чотирь-охосьовими губками i нав!ть губки, якi не мають твердого скелету. Належн1сть викопних губок з 1зольованими cniKyjiami до б1льш низьких таксоном!чних одиниць - родини i роду природно1 класиф!кац!1 можлива.як виняток, за окремими р!зновидами сп!кул з характерною будовою. За такими рiзнсЕидами встановле-но так! родини i роди: родина Geodidae, роди Geodia, Erilus, Geodites; родина Pachastrellidae, Stelletidae, можливо роди Penares, Stelletta.Tribrachion. У викопних комплексах присутн! сп!кули характерн! для представник!в родини Theneidae, можливо р!д Thenea; родина Pachastrellidae, р1д Pachastrella; родина Trichotriaenae, р!д Thrombus; родина Plaoinidae, р!д Placortis.

Визначено.що в палеогеновому басейн! !снували представни-ки п!дряду Desmophora, як! мали л!т1стидний скелет. Серед них родини Discodermidae, Plinthosellidae, Corallist i das. Серед губок з одноосьовими сп!кулами наявн! представники родин Esperiopsis, Haliclonidae, Mycrocionidae, Axinellidae, Tedanl-idae,Biemnidae.

Склад сп!кул св!дчить,що в палеоценовое Mopi !снували губки п!дряду Desmophora з ряду Tetraxonida. Це родина CoralIist idae, р!д Corallites та Macandrewia. Представники. триби Megamoria, родина Plerarratidae, роди Doridermia,, Pleroma, Carterella. В ранньоеоценовий час широко були роз-посюджен! представники родiв Discodermia,Theonella, Ragadinia з родини Discodermidae п!дряду Desmophora. З'являються представники з подряду Astrophora родкни Pachastrellidae, р!д Pachastrella, родини Stelletidae, pifl Stryphnus та !н.'

В середньоеоценовий час склад губок значно зм1нюеться. Майже вс! наведен! вице таксони зникають, або зустрхчаються спорадично.На зм!ну !м приходять губки з ряду Cornacospongida, родини Haliclonidae, MicroGionidae'.4HoneHHi сп!кули п!дряду Astrophora, родини Geodidae, Tethyopsodae.

Ш зньоеоценовий час характеризуемся розкв!том кременево-рогових та четирьохпроменевих губок з незв"яэаним скелетом (п!дряд Astrophora).Це представники род1в Erilus,Geodia,Isops з родини Goedidae, роду Trombus з одноименно! родини, родiв

Papyrula, Thenea з родини Theneidae, родiв Disyrínga, Tethyopsis з родини Tethyopsidae,роду Anoorella з родини Pachamphillidae, род1в Stelletta, Penares, Stryphnus э родини Stellettidae, роду Placortis з родини Placinidae.Серед креме-неворогових губок найб!льш розповсюджен! види родiв HaXiclona.Isodictia з родини Haliclonidae.pifl Myxilia з одноименно! родини, ряд Axinella з родини Axinellidae. Поодино-кими е види роду Esperiopsis э 'одноименно! родини, роду Мусаle з родини Mycalidae, роду Melonanchora з родини Tedanlidae, а також род!в Damirina, Clathria, Sceptrinus. В п1зньоеоцений час широко розповсюджен! губки з класу Hyalospongia групи Dictyonina, тр!ба Hexactinaria, э групи Lyssacina родини Hyalo-nematidae.

В ранньому ол!гоцен! зникають представники ряду Cornacu-spongida. Переважають губки з п!дряду Astrophora родини Ste-lettidae. В к!нц! ол!гоцену найбиып поширеними були кремене-BoporoBi губки, переважно з родини Haliclonidae.

Роад!л 7. ЗНАЧЕНИЯ ГУБОК ДЛЯ ПАЛЕОБИОЛОГIЧНИХ РЕКОНСТРУКЦ1Й

Визначений р!зноман1тний склад палеогенових губок, як! в1др1зняються умовами 1снування, дозволяе залучити цю групу до палеоеколог!чних та палеогеограф!чних досл1джень.

Губки належать до прикр!пленого, або сидячого бентосу. Ыльпйсть з них в!ддають перевагу твердому грунту - кор!нним породам, валунам, гальц!, п!ску, тощо. 1снуе група губок, яка пристосувалася до м'якого грунту. Серед губок е стенотермн! 1 евр!термн! види.

Переважна б!лып!сть губок - типово морськ! орган!зми, як1 подарен! в. районах э океан1чною1солон1стю води в межах 34-35 пром!лле.Як активн! ф1дьтратори,. губки в1ддають перевагу пом!рн!й г!дрйдинам1ц! води ! переносягь незначне забруднення води орган!кою. Одним !з засоб1в розмноження губок е утворення л!чинок, як! входять до складу планктону I забезпечують швидке розселення. Останне створюе передумови для широких кореляц!й в!дклад!в за викопними губками.

Губки дуже чутлив! до зм!ни умов !снування, що видно э

анаШзу 1х на протяз1 палеогену. Так, в палеоцен! присутн! сп!кули, як! належать до л!т!стидних I чотирьохпроменевих губ-йГ' з незв'язаним скелетом. Щ губки в сучасних басейнах пере-важно займають еколог!чну н!шу на субл1торал1 1 верхн1й частин1 псевдоаб1сал1, на твердих грунтах з нормальною, оке-ан!чною солон1стю води. В ранньоеоценовому басейн! переважали чотирьохпроменев1 губки з незв'язаним скелетом. Серед л!т1стидних губок перше м!сце пос!дали губки, , що будують св!й скелет з горбуватих десм.

На початку середньоеоценового часу, як св1дчать вс! на-явн! групи фауни, на значн!й частин! досл!джувано! територП !снував в1дносно митководний басейн 1 майже вс1 еколог1чн! н!ш! займали орган!зми з карбонатним скелетом. Кременист! органами эустр1чаються р!дко \ пов'язан! з холодними теч1ями. В к1нц! середньоеоценового часу в районах, де карбонатонакопи-чення зм!нювалось кременевим, широко розповсюдились кременево-рогов1 губки, б1льш!сть яких пристосувалися до !снування на м'яких грунтах.Анал1э середньоеоценових губок свхдчить про ди-ференц!йован! глибини басейну з м1нливою г!дродинам!кога. В еп континентальному басейн!, де були незначн! глибини, склад губок дозволяе припустити наявн!сть холодних течгй.з в б1льш глибокоЕодних частинах басейну (Карпати, Чорноморська западина) в!дм!чаеться бЦып висока продуктивнее кременевих организм! в, яка !мов!рно пов'язана ще 1 з циркуляц!ею водних мае 1 наявн!стю. зон апвел!нг!в.

В п!зньому еоцен! кременев!;:орган!зми,а серед них - кре-менев! губки, набули максимального розвитку.В цей час в великому еп!континентальному басейну що займав територШ сучасно! Дн1провсько-Донецько1 западини,Укра!нськогО| щита,Воронежсько! антеклхзи та Прип'ятського прогину, умови для розвитку креме-неворогових та чотирьохпроменевих губок були особливо сприят-ливими.В верхньоеоценових в!дкладах виявлено два в1дм!тних комплекси сп¡кул, як! складали скелет губок,що займали р!зн! еколог!чн! н!ш1.0дна асоц!ац!я сп1кул м!стить в!дносно дрхбн1 сп1кули кременеворогових 1 чотирьохпроменевих губок. Ц! губки займали найб!льш глибок! частини басейну, де в!дкладались пе-реважно тонк! мулист!, алевритист!, др1бноп1скуват! осадки.На-явн!сть в викопному стан! витончених форм сп!кул, а також крихких м!кросклер,!до легко руйнуються при транспорту-

ванн!,св!дчать про в!дсутн!сть потужних теч!й в басейн! седи-ментацП .Необх!дно зазначити, що м1кросклери мають важливе-значения для палеоеколог1чних досл!джень тому, що за ними мож-ливе Еизначення систематично! належност! губок низьких таксо-ном!чних ранг!ь I, як наел ¡.док, надання б!льш грунтовно! еко-лог!чно! характеристики.

В крайових частиках п!зньоеоценового басейну, де в!дкла- . дались грубозернист! п!ски,часто з грав1йними дом!шками, !сну-Еала своер1дна асоц!ац1Я чотирьохпроменевих губок,що будували . сеш скелет з масивних сгЦкул. Такий комплекс -виявлено в верхньоеоценових *в!дклгдах поблизу м.Курська, в, розр1зах пхБденко-сх^дно! частики Укра1нського щита та в 1нших районах,, де розЕинут! прибережн! фаД 11.Як правило, в цих Е!дкладах в!дсутн! !нш! орган!чн! рештки ! т!льки сп!кули дозволяють припустити.що участки, де вони були • знайден1, належать до л!торально! зони нормально солоного морського басейну з актив-ким г1дродикам!чним режимом.

• 3 настанням ол!годенового часу умови !снування губок значно пог1ршшшся. 3 комплекса сп!кул, зникли сп1кули креме-неворогових хубок . Значно зменшилась к!льк1сть чотирьохпроменевих губок. 1 тиьки наприк!нц! ол!гоцену поряд з пригн!ченими чотирьохпроменевими губками з'явилася незначна к!льк!сть кре-меневорогових губок. В геосинкл!нальних рег!онах це пов'язано з надм!рноп к!льк1стю орган!ки ! застсиними умовами.В' еп!кон-тинентальних басейнах незначна к!льклсть викопних губок пов'яэана , певно, з несприяхливими умовами 1х збереженя.

МАСЛИНА II

Роад!л 1. СТРАТИГРАФ1ЧНЕ I ГЕОГРАФ1ЧНЕ ПОШИРЕННЯ

СП1КУЛ ГУБОК В ПАЛЕОГЕН! СХ1ДН0-ЕВР0ПЕЙСЫС01 ПЛАТФОРМЫ ТА ЛРИЛБГЛИХ РКП ОШВ

Поширення сп!кул губок Еивчалося в палеогенових в!дкладах Укра1ни, РосШсько! ФедерацП, В!ларус!, Прибалтики.

тдрозд!л 1.1. УКРАТНА

Досл!дження сп!кул губок з палеогенових в1дклад!в прово-

дилися в 3-х регионах Укра1ни: П!вн!чн!й, П!вденн!й i Зах!дн!й, На територП П1вн1чно! Укра!ни зивчались найб!льш повн! розр!зи в Дн!провсько-Донецьк!й западин!.Донбас! та на схилах Укра1нського щита. 3 Швдеший УкраШ - в межах Причорно-морсько! западини, Нриму та на п1вн1чно-зах!дн!й акваторП Чорного моря. В 3axiflHiíi УкраГн! дослуджувалися сп!кули губок i3 BiflKJiafliB палеогену Передкарпатського прогину i Скибово! зони Карпат.

1.1.1.II1BHÍ4HA УКРА1НА

Сп1кули губок виявлено у в!дкладах сумсько! cbíth палеоцену, KaHiBCbKCi, khIbcisKüí, o6yxiECbKoi cbít еоцену, ме-«nripcbkol та берексько! cbít ол!гоцену.Для встановлення характера 3míh;i губок на mejsi крейда - палеоген був вивчений склад айкул губок з верхньо! крейди.В сантон - маастр!хтських В1дкладах переважають сп!кули л!т1стидних губок, як! nonmpeHi в багатьох periOHax бЕропи i Аз!1. В комплекс! дом!нують Tetracrepides concavus, Monocrepides concavus, Tricrepides anulatus, Phyllotriaena diligens та iHini.'

В палеоценових в!дкладах склад морфовид!в сп!кул губок зазнае значних зм!н. Поступоео зникае бКтапЛсть . сп!кул лШ'стидних'губок. Значно ,зб!лышлась к!льк!сть чотирьохпроменевих !зольованих (¿глкул. В палеоценовому комплекс! присутн! так! морфоЕиди: Orthotriaena magna, Protriaena inmensa, Ortho-nesodichotriaena ordinaria, Phyllotrifurcata furcata, Phyl-lo-trilobata lobata, Steraster orbicularis paucus, S. orbicularis magnus, Strongyl crassus, поодинок! Tetracrepides torosus, Lamina silícea, Tetracrepides concavus, Monocrepides concavus та !н. Gnifl BifiMiTKTH, що палеоценовий комплекС| сп!кул губок за-ймае npoMiJSHe становище м!ж крейдовим i нижньоеоценовим комплексами .

Комплекс сп!кул губок ннжньоеоценоЕИХ в!дклад!в представ- • лений такиш, HanOiльп характерними морфоЕидами: Tetracrepides torosus, Plagiotriaena abbreviata pernimia, Protriaena ab-breviata magna, Orthomesotriaena ordinaria gravata, Orthodi-chotriaena indecora, Sterraster orbicularis magnus, S. oval is plurimus та Spiculae irregularis. Характерною ознакою нижньо-еоценового комплексу е широке розповсюдження морфовиду Тега-crepides torosus, р!зних морфовид!в з групи Mesotriaena та не-

правильно побудованих сп!кул, об.'еднаних в групу- Spiculae irregularis. • ----. •

Склад морфовид!в сп1кул губок середнього еоцену зазнае суттево! 3MÍHH. На цьому р1вн! в pospl3i палеогену з'являються спiкули кременеворогових губок, багато чотирьохпроменевих cni-кул. Сп!кули л1т!стидних губок эаймають в комплекс! п!дпоряд-кований стан i эустр1чаються р!дко.Характерний для середнього еоцену комплекс сп!кул губок складаеться з морфовид1в: Ster-raster fabeforwis, Sphaeraster paucus, Metester notus.Oxyspha-eraster gracilis, Oxyaster sexradjatus, Orthomesotriaena ordinaria himiila, Pf-otriaena permodesta, Plagiotriaena nulla,He-xactina uniformis, Pentactina ordinaria та imni.

Сп1кули губок верхньо'го еоцену мають найб!лыд р!зно-ман!тний склад i представлен! значною киькЛстю. У в1дкладах обух!всько! св!ти энайдено б!льше як 100 морфовид!в сп!кул чотирьохпроменевих i кременеворогових губок. В неэначн!й к!ль-koctí присутн! шестипроменев! губки. Найб!льш поширеними i ха-рактерними для верхньоеоценових в!дклад!й е так! морфовиди: Acanthostrongyl anulato-aculeatus,. Acanthotylot anulato-acule-atus, Rectitylot fusiformis,1 Strongyl biextremito-lexus, Cric-oxea extremito-aculeatus, Acanthostyl obtusus, A. indecorus, Microstrongyl aculeatus, Halter concinnus, Sterraster deplana-" tus, Olimtrieana venusta, Acanthotriod gracilis, Plagiotriaena nulla, Orthotriaena minuta, Anatriaena grac i 1 i s,Orthod i chotr i -aena decurvata, Orthodiaena undulata, Discoides simmetricus, Hexactina uniformis, Pinulihexactina paniculiformis та !нш!. В1дм!нною ознакою цього комплексу е присутн!сть р1зних морфо-вид!в сп!кул ,як! поеднуються в групу Acanthorabda.

На меж! верхнього еоцену ! нижнього ол!гоцену зникають практично вс! сп!кули кременеворогових губок. В комплекс! сп!кул з межиг!рсько! св!ти ол!гоцену присутн! т!льки своер!д-Hi сп!кули чотирьохпроменевих губок: Protriaena propinqua, P. abbreviata intermedia, Orthodichotriaena intermedia, Plagiodi-chotriaena transitiva,Prodichotriaena media, Monocrepides lae-vis, Oxea gradato-acutata та деяк! !нш!.

В верхньому ол1гоцен! присутнiй зб!дн1лий комплекс сп!кул кременевих губок представлений такими морфевидами: Oxea mutica ininuta, 0. gradato-acutata minuta, Strongyl intermedius, Pla-giotriáená nulla, Protriená permodesta та деяк! iHmi.

1.1.2.' П1ВДЕННА УКРА1НА

Сп!кули кременевих губок на п1вдн! УкраГни були виявлен! в палеоценових, нижньо,- середньо,- i верхньоеоценових, а також нижньо,- i верхньоол1гоценових в i дкяадах. Для палеоценових в!дклад1в характерний комплекс сп!кул губок складаеться з Мо-nocrepides laevis, М. concavus, Spiculae irregularis.Plagiodi-chtriaena transitiva, Orthodichotriaena intermedia, Protriaena permodesta, Strongyl crassus, Qxea mutica intermedia, Oxyspha-eraster minutus, Sterraster oval is proteus, S.orbicularis magnus , Skeleton oonfiruminatum ( fragmenta) та iHmi.

Нижньоеоценов! в!дклади м!стять такий комплекс морфовид!в сп!кул губок: Tetracrepides torosus, Monocrepides laevis, Or-thomesotriaena indecora, Caltrop regularis, Spiculae irregularis, Tricrepides concavus, Oxea gradato-acutata ampia, Sterraster ovalis plurims,Oxyaster vulgaris Ta íhjuí .

Середньоеоценовим в!дкладам притаманний такий комплекс сп!кул губок: Sterraster fabeformis, Oxyspaeraster gracilis, Oxea heteroterminalis, Strongyl intermedius, Acanthotriod gracilis, Orthomesotriaena ordinaria, Protriaena permodesta, Pla-giotriaena,nulla, Phyllotrilóbata lobata, Dscotriaena rudimenteria, Hexactina uniforma та ¡нш!.

В верхньоеоценових в1дкладах, як i в П1вн1чн1й Укра!н!, энайдена максимальна к1льк!сть морфовид!в сп!кул губок. Коми-лекси поширен! в сх!дн1й i эах!дн1й частинах Причорноморсько!. западини,де переважають слабо карбонатн!, або безкарбонатн! п!щано-глинист i породи. Комплекс м!стить так!, найб!льш харак-Tepni морфовиди: Sterraster deplanatus, Microstrongyl aou-leatus, Microstrongyl arcuatus, Oxea mutica minuta, Strongyl biextremito-lexus, Acanthostrongyl anulato-aculeatus, Acantho-tylot anulato-aculeatus, Acanthoxea gracilis,Acanthotriod gracilis, Olimtriaena venusta, Plagiotriaena nulla, Plagiodicho-triaena minuscula, Orthodichotriaena minuta, Anatriaena gracilis, Phyllotriaena diligens, Orthodiaena undulata, Hexaotina uniformis, Pentactina ordinaria та багато 1нших.

В нижньоол1гоценових в!дкладах Швденно! Укра1ни багатий комплекс сп!кул губок виявлений в Кизил-Джарському розр!з1, де в зон! Textularia (Spiroplectammina) oarinata oligocenica виз-

качений такий комплекс чотирьохпроменевих губок:Sty1 amplus, Subtylostyl rragnificus, Oxea ampia, Plagiotriaena protea.P.magnifica, P. inobservabila, Plagiodichotriaena transitiva, Orthodichotriaena magna.

В верхньому ол!гоцен1, у в5дкладах верхньокерлеутсько! п!дов1ти виявлений досить б!дний за складом комплекс сп1кул губок: Sterraster ov&lis parvulus, S.orbicularis nullus, Oxea acuminulata minuta, 0. gradato-acutata intermedia, 0. mutica minuta, Plagiotriaena nulla, P. protea, Plagiodichotriaena minuscula, Orthodichotriaena minuta, Phyllotriaena diligens.

Загалом, комплекси сп!кул губок палеогену Швденно! Ук-раГни дуже под1бн1 ■ до комплекс iе з однов!кових в!дклад1в IIiBHi4Hoi УкраГни j эбер1гають однотиповий характер зм!ни в

p03pí3í.

1.1.3. ЗШДНА УКРАТНА

Показовий склад сп!кул губок в палеогенових Еiдкладах ЗаХ1ДНо! УкраТни виявлений в ол1гоценових в!дкладах Передкар-патського прогину i Скибово! зони Карпат. В нижнШ час тин i се-редньомен1л1тово! п!дсв!ти ол!гоцену знайдено комплекс сп!кул губок у склад! якого при'сутн!: Styl crassus, Subtylostyl mag-nificus, Prodichotriaena pe magna, Plagiodichotriaena granda, Orthodichotriaena intermedia, Plagiotriena magnifica, Protri-aena immensa, Orthotriaena magna, Caltrop regularis, Sterraster orbicularis magnus, S.ovalis plurimus та 1нш1.

В середнуй час тин i середньоменШтово! п!дсв1ти виявлен!: Spiculae deplanatus,-Styl medius, Subtylostyl modestus.Recthi-tylostyl humilis, Oxea intermedia, 0. ampia, Strongyl crassus, Protriaerva permdesta, P. propincua, Plagiotriaena nulla, P. protea, Anatriaena gracilis, Sterraster ovalis proteus, S. orbicularis paucus та Iml.

У верхн!й частин! середньоменШтово! п!дсв!ти було знайдено: Olimtriaena venusta, Plagiotriaena propinqua, P. protea, Orthotriaena intermedia, Styl modestus, S. medius,. Oxea media, 0. gradato-acutata magna, Sterraster ovalis proteus, S. orbicularis paucus, Metaster notus, Sphaeraster improcerus, Micro-strongyl arcuatus та iHmi.

Верхньомен i л i това п!дсв!та м!стить зб!днений комплекс

сп!кул кременеворогозих губок i др-1бн1, поодинок! сп!кули чотирьохпроменевих губок: Microxea ordinaria, Sterrraster ovalis parvulus, S.orbiculares nullus, Subtylostyl perpusillus.Strcn-gyl parvulus, Oxea minuta, Microstrongyl arcuatus,Plagiodicho-.triaena minuscula, Orthodichotriaena minuta, Protriaena permo-desta, Plagiotriaena nulla та iH¡ni.

Комплекс спхкул губок з нижньо! частини середньомен!л!-тоЕо! niдев i тн корелюеться з комплексами з межиг!рсько! cbíth IIiBHi4Hoí Укра1ни i н!копольсько! п!дсе!ти Швденно! УкраТни (лона Textularia carinata oligocenica). А комплекс сп!кул губок з верхньомен!л!тово! п!дсв!ти - з комплексом спгкул г/бок берексько! cbíth Швн1чно1 Укра!ни i верхньокерлеутсько! niflCBiTH Швденно! Укра!ни.

1.2. Б1ЛАРУСБ

Досл!дження проводилися в Прип*ятськ!й западин! i Б!ла-pycbKiií антекл1з1. Комплект cniKyn. г/бок виявлено в Еерхньо-еоценових та нижньоол!гоценових в!дкладах.В верхньому еоцен! присутнiй такип комплекс сп1кул губок: Sterraster deplanatus, S. ovalis proteus, Oxea mutica, 0- extremito-aculeatus, Acan-thoxea gracilis, Acanthostyl subtilis, Strongyl biextremito-lexus, Micrcstrongyl;-arcuatus, 01 i»,triaena venusta, Ortodiaena undulata, Anatriaena gracilis, Hexactina ordinaria та iHiai.Ha меж! еоценоЕих та ол!гоценових Е1дклад1Е виявлено комплекс сп1кул губок, що характерний для м!лководних фац!й верхнього еоцеку. Це перевалю так! морфоЕиди: Protriaena inmensa,Р.propincua, Prodiaena cornuta, Plagiodichotriaena transitiva, Orthodichotriaena magna та KpynHi Rhabda.B ол^гоценових в!дкла-дах виявлена незначна к1льк!сть чотирьохпроменевих губок, серед яких присутн! Plagiotriaena protea, Protriaena propincua, Prodichotriaena permagna та деяк1 !нш!.

1.3. ПРИБАЛТИКА

Палеогенов! в1дклади Прибалтики вивчалися за материалами свердловин пробурених в зах!дн1й частин! Литви та у в1дслонен-нях на Самб1йському п!востров!. Сп!кули губок виявлено по всьому розр!зу палеогену-.

- 24 -

В палеоценових в i дкладах (любавська св!та) - виявлен! Мо-nocrepides concavus, Monocrepides deplanatus, Spiculae irregulars, Lamina silicea, Plagiotriaena protea, Anatriaena gracilis, Styl amplus, Strongyl intermdius, Pentactina ordinaria, Hexactina uniformis, Skeleton confiruminatum (fragmenta).

В нижньому еоцен! (самбШська csiTa) присутн! морфовиди сп!кул губок Tetracrepides' torosus, Monocrepides concavus, Phyllotrilobata foliacea, Lamina silicea, Plagiotriaena abbre-viata pernimia, Sterraster ovalis plurimus, Hexactina uniformis, Pentactina ordinaria, Spiculae irregularis,Skeleton con-firuminatum ( fragmenta).

В середньому еоцен1 (алкська св!та) виявлен! Sterraster fabeformis, S.oval is proteus, S.orbicularis nullus, Oxea gradato-acutata minuta, Plagiotriaena abbreviata pernimia, Plagi-odichotriaena granda, Tetracrepides torosus.

Б верхньому еоцен! (пруська евiта) комплекс стйкул губок складають Styl plurimus, Subtylostyl magnificus.Oxea gradato-acutata intermedia, Plagiodichotriaena transitiva, P.permagna, Orthodíchotriaena intermedia, 0. magna, Orthodiaena recta. Дей комплекс за ceoím складом блиэький до м!лководних комплексiв з басейну р. Дон та схил!в УкраГнського щита.

В нижньому ол!гоцен! (пальвеська св!та) сп!кули губок не буди виявлен!, а виде, в брунагно-с!рих глинах энайден'!: Oxea mutica minuta, Strongyl intrmedius,Sterraster ovalis parvulus, S.orbicularis nullus.

Виявлен i комплект en i кул однотипов! з комплексами з од-hobíkobhx в1дклад1в хнших рег!он!в Сх i дно-бвропейськоi плат-форми.

1.4. РОСШСЬКА ФЕДЕРАЦ1Я 1.4.1. Басейн р. Дон

Досл1дження комплекс1в сп!кул губок провадилися за материалами В1Дслонень палеогенових в1дклад1в Воронежсько! анте-кл1зи. Найбiльш характерн1 комплекси вид1лено з середньо- i верхньоеоценових в i дклад i в. В pospisi спостер!гаеться поступо-ва зам1на м1крофауни в1д вапнистих форамШфер в нижн!й частинi ки1всько! cbíth до багатого комплекса сп!кул губок е

верхн!й 4acT¡iHi дерезовсько! cbíth.B верхн!й частин1 киГвсько! cbíth виявлен! такi морфовиди сткул губок: Sphaeraster robus-tus, S. fabeformis, Strongyl crassiis, Oxea heteroterminaüs, Acanthoxea grosso-aculeata, Caltrtop regularis.Plagiodichotri-aena mmuscula, Orthodichotriaena minuta, Phyllotriaena diligens та ifuni.

В верхньоеоценових в!дкдадах виявлен!: Sterraster depla-natus, Strongyl biextremito-lexus, Acanthostrongyl anulato-aculeatus, Acanthoxea gracilis, Acanthostyl subtil is,Acanthotriod gracilis, Orthodichotriaena minuta, Orthodiaena undulata, Phyllotriaena diligens, Phyllotrilobata lobata, Discotriaena ovalis, Hexactina uniforms, Pentaotina ordinaria та 1нш1. Ц1 комплекта nofli6Hi до однов!кових комплексов з Дн!провсько-До-нецько! западини та !нших досл!джених рег!он!в. Уздовж п!вн!ч-HO-cxiflHOl меж1 розповсюдження верхньоеоценових в!дклад!в, в район! м. Курська виявлений м!лководний комплекс сп!кул губок подiбний до такого в Прибалтиц!, на схилах УкраТнського щита та Поволжя. В!н представлений такими морфовидами:Prod i chot г i -aena media, Plagiodichotriaena granda,Orthodichotriaena intermedia, Caltrop reductus, C. regularis, Phyllotriaena diligens, Sterraster ovalis plurimus.

1.4.2.ПОВОЛЖЯ

В палеогенових в i дкладах Середнього i Нижнього Поволжя сп!кули губок були виявлен! по всьому роэр!зу.

В палеоцен! присутн! так! найб!льш характерн! морфовиди сп!кул губок: Monocrepides concavus,Dermalia pentactina, Lamina silícea, Tetracrepides laevis, Phyllotrilobata lobata, Pla-giotriaena protea, Sterraster triangularis.

В нижньому еоцен1 визначений наступний характерний комплекс сп!кул губок: Tetracrepides torosus, Monocrepides laevis, Plagiomesotriaena magna, Plagiodichotriaena magna, Discoides ovalis, Sterraster ovalis plurimus, S. orbicularis magnus.

В середньому еоцен! комплекс сп1кул губок зазнае значних зм!н i формуеться з таких морфовид!в: Oxea heteroterminaüs, Sterraster fabeformis, Sphaeraster paucus, Oxysphaeraster gracilis, Metaster notus, Acanthoxea setosus, Orthomesotriaena ordinaria humila, Orthodichotriaena minuta, Hexactina unifor-

- 2В -

mis, Pinulihexactina denticulata.Pentactina ordinaria.

В верхньому еоцен! виявлен! так! морфовиди: Sphaeraster paucus, Halter concinnus, Strongyl intermedius,Prodichotriaena permagna,Plagiodichotriaena grar.da, Orthodichotriaena intermedia, 0. iregna, Hexactina unformis, Pentactina ancoraformis. Цей комплекс под!бний до верхкьоеоценових м!лководних комплекс i в 1нших досл1Д.ж,енкх periOHiB.

В нижньому ол!гоцен1 виявлений зб!дн1лий комплекс сп1кул чотирьохпроменевих. губок: Plagiotriaena protea, Orthodichotriaena magna, Sterraster ovalis proteus та деяк1 íhieí.

1.6. 31СТАВЛЕННЯ КШПЛЕКС1В СП1КУЛ ГУБОК 3 ПАЛЕОГЕКОВИХ В1ДКЛАДГВ СХ ГДНО-ЕВРОПЕЙСЬКОГ ПЛАТФОРМИ ТА ПРИЛЕГЛИХ РЕГЮН1В

Анализ морФовидоеого складу сп1кул губок св'1дчить, що кожному стратиграф!чному л1дрозд!лу палеогену на píbhí п!дв!дд1лу, або cbíth притаманн1 neBHi комплекси сп1кул губок,-якi суттево в1др1зняються ( 'рис.2).В той же час oahobíkobí комплекси з pi3mix periOHiB мають однотипоеий склад i досить незначн! bíamíhhoctí, що дозволяе сп!вставляти за ц1ею групою фауни в1дклади досить в1ддалених район1в.

Комплекси сп1кул губок палеоценових в!дклад!в Щвденно! УкраГни корелюються з комлексами спгкуж губок сизрансько! cbítii Поволжя, сумсько! cbíth ÍIiBHi4Ho! Укра!ни, любавсько! cbítii Прибалтики ( рис.3). Комплекси сп1кул губок кан1всько! свiти niBHi4Ho! Укра!ни сп!вставляються э комплексами бахчиса-райського горизонту Швденно! Укра!ни, самбгйсько! св!ти Прибалтики, цариц1нсько! cbíth Поволжя. За комплексами сп1кул губок ки!вська CBiTa П1вн1чно! Укра!ни i зах!дних областей PociñcbKoI ФедерацП корелюеться э новопавловським горизонтом Щвденно! Укра!ни, алкською CBÍTop Прибалтики, вершаутськими верствами Поволжя. Асоц1ац1я морфовидгв сп!кул. губок обух!всь-ко! cbíth nibhi4ho! Укра!ни спгвставляеться з такою ж аль-микського горизонту Швденно! Укра!ни, дерезовсько! cbítii зах1дних областей Рос1йсько! ФедерацП, црусько! cbíth Прибалтики, петр1вських верств ПоЕолжя.Комлекс сп1кул губок ме-жиг1рсько! cbíth niBHi4HOl УкраТни в2дп0в1дае комплексу нижньо! частики середньомен!л1тоьо! п1дсв!ти 3axiflHo! Укра!ни,

iffi:

BAJIEORTOJIOr 1 TOA XAPAKTEPKCIHKA

¡iiid a o, qir

i-siibtyloityl perpus tifus t*Osea intermedia i-Otea minuto 4.5 * Sfronyy/ minutas f - kcontbotea minuta M.io - Sterraster coln porvului

%'Micrctironpyl eialit ii - Sttrrmlcr deplonotyt

ti - Otyiphaeroitf preaht rj, »♦ - Orthcdicbefrioeno minuta

1$ - Orthotrieeno minuta

l- Otea ampia 2 - Stjfl mtnuiyt j'Dieo heterotermino-lit ampia

4,1 - Murorhabda oppla -neta

s • Acanthctto nórmala

t - Otro intermedia 7,», ie - OUmtrioena finulta

tt- Sioeno rtductms ti-Ortt>odiehodiatr>a norma ¡i t

oí) o.

i - Plapotrioena deplano ta i.J.I.»- khahda deplofata. t.irruye vitw J.J -pcrijtrot morein ntw 4 - Stirraitf fiOUCUS

t-7 'Styl deplonotut, i • e •««»

noníwfoe <i«tHH( ?• «H» e r>t»**»m><ttKo-rt »►»»

W- SttrratUr ovaht proteu*

» - Qrfhotriaena drplamta

ii-Predichotrieena medio

í>- Ptefiolriotno proteo

i,l - Subfylaityl mecni' ficvt

» - SfyJ piunmut

i - Sftrrotter trfuvlarit mo/nui

4' Protrioena aiirtriafa mofno

i-Plaeiotriaena magnifica '

• - Prof norrio immanta 1 - Prodiehetnoena c6¿re-¥toío mopna

9 - Orthotriaeno, mofi*o 10-PlagietdtehatriatnQ fronda

SmQMH

t - Svityfostyl tntutta» i ' MlCro*1f'&>Q¡fl rtcfut

9 - Sfronf^l oitxtrtmttO' •Ir tus

4.$-Acefithottronpyt onw latí'acal retín • f - fitteroitranpyl applenotut t • Aro"tf*o*u6t^!or elefont

• • ácenthotjftot anuida * acultatm

* • Sypmo ivpxco

10 - kconthoinod oronUt fl 'Styl **tr*>ntto - luut xi'Malter cenrinnv* W'HalUr trtvu

U- QhmlrjMfna venjita »»- Síerrottrr éeplonobu intermedia*

II* Orthodic^oi noeno dt-

currato

ir-Amu ancora ta tridm-tata

it- Mracrtptdtt iut

n - kmphiinchatier jroatu tQ-Protriotna ytnutto \'9invhhe*actina deir

Ucvleto, - *M.

»»• fragmenta. A lft U'Orfhanatrtaena ordinaria H'firadteena c*rovta

m i

18

UIgqIc?^:

i - Otto Meroternjinalit

i'Stronpyf tntermtdiut J- Pla^O'ntMtrtotna or-.

di ñor Id

4 -Anufrierto ob&rftdto S'Spheeroífer roivítut %-Orfhodietno yndviol* 1' Ploftsmonena /armóte

• ,» • Sterrotirr /aie/grmtt

10- Spharro*t*r paueut tí •AmpSioiter pcuieoitt*

11-Pentac1if*a iubercu • lato

}i-Orthad¡ehofrioeno fe*'

* titira H-Otutfiharrotter d¡(f*o-nitalut

»,i,»,lti- Spicu'oe trrtftr

laru i - Orthomatatrio**— ¡na

4'Caltrof riduetut S'Orthomeiotrioena minuta

t - Tetroertpideí tere-tu*

>. 0rthom«*odte^ctrtaen€

indecora 10- Orthomeutrtaeno tur. »ata

ti-CeHrop fr*twr\at

•''i'-IUfU A.

i • ítrtityhityl mopnut ¡- Slronfyt parvutut i - ivbtuioityl p*rp*sit¡vi 4 - Prod.t*>otrtarna

medio »• Lomt.na tt Itera t -PhyHptriaeno dihfent

1♦ Ort*er»e*¿trtoena croreft

I -Henocrtpidrt deplonabn t-lrurepidet eaneorai io-Sterratter Hif»f»'n

flullut 11'SmrJeTon t»l>iirumtn0'

tam (/-affn^nf^i »?• leírttriptdee lorvtt

>S Ü a

»,i - Ir are pide i ec -v em t».i tt - Me'#trepiret

■ Sp'ioeroifrr torotut

■ Phyüetrttotito /ella-

Pwc.2. XapaiCTopui i^ouienot cniKyji ry6oK b nxneoreHi CxifíHO-eBpoiieíícbKoi juiaT$opMH xa npxjier^x pcriOHiB.

tttfttlllllllll mrn 1111! 1 lili

sin ¿si lis i s i 1 i» í 11

tQ

—H «=t

Ct I

3 2

luí ths i. ' s! £ 3 s i í sü Jll 1 H J!f

■

0 i

o"

1 o

S i¡

s

X o

I O * " ü i ! S I 4 i *8 SÍ III IÜ US

1« IN № = 3 i i I H s t ! f! ¿ f 3 ln )H lis 1

wm E^j mi mili! -,- ■

m l^lsi »1 lili 1! lili iti'l i!¡ ííl

a ts z a

o &

h

1 üll III ___ -

I-,: jgh Í ! £ H S í ? ! S fs I "« 1 i ? • 1 I 2 s 11« f s g in -US

UTHXMH UIHXd3fl | IdtHTMM utrixdaa uiHifgdao 1 IdTHXMM WHxdi* Jupam

HSTIOtW H3T10JTI/0 H3no3 H3TI031/EU S

n K ^ X

o

có

o s

. p*

y¡

o x ¿ o

ie

o

X .0 o

K tu c

0 a

fU (tí

1

o

X ct

11

O » -í X

Z üf x zf a o

X X 22

планорбелового горизонту Шнденно! Укра1ни, нижн!й час тин i майкопсько! cepil . Поволжл.Комплекс сп!кул губок верхнь-омен:л1тово! п!Дсе1ти Карпзт сп! вставляемся э однотиповим комплексом верхньокерлеутсько! п!дсв1ти Швденно! Укра1ни, бе-рексько! ев i ти П1вн1чно1 Укра!ни.горизонту брунатно-с1рих глин Прибалтики.

Слхд в!дзначити ,що в кожному periOHi комплекси cniKyn губок певною Mipoio р1зняться м1ж собою, що пов'язано з фац!-алькими зм1нами. Детально це роэлянуто в po6ori. Але загальна saKOHOMipHicTb 3míhh комплексу в po3pÍ3i i нзявн1сть в кожному стратиграф1чному ¡Uдрозд!л1 основних кер!вних морфовид!в, збе-р!гаеться.

Висока ступ!нь достойiрност! наведених вице кореляЩй п!дтверджуеться суШсним знаходженням в pospisax cniKyn губок та форам!н1фер.

РОЗД1Л 2. СП1КУЛЙ ГУБОК 3 ПАЛЕОГЕНОВИХ В1ДКЛАД1В ВИСОКИХ ШИРОТ ШВДЕННО! П1ВКУЛ1

Палеогенов! вхдклзди вивчались по матер!алах ,як! люб'яз-но представив В.А.Крашен!нн!ков, !з свердловкн, ар пробурен! в 71 рейс! науково-досл1дним судном "Гломар Челленджер" в ШвденнШ Атлантид!,в район! Фолклендських octpoeíb. Комплекси сШкул губок виявлен! в середньо,- ! верхньоеоценових, нижньо,- i верхньоол1гоценових та м!оценових в!дкладах. В се-редньоеоценоЕИх в вкладах комплекс сп!кул губок представлений морфовидами Oxea heteroterminalis, Ophioxea exilis, 0.robusta, Strongyl intermedius, Styl medius, ürthodichotriaena minuta, Plagiodichotriaena minuscula, Oxyhexactina ordinaria,Hexactina uniformis, Pentaotina curvata, P. ordinaria. В верхньому еоце-н! виявлен!: Styl extremito-lexus, S. medius, Subtylostyl in-suetus, S. modestus, Orthodichotraena minuta, Anadichotriaena fungiform is, Prodichotriaena parvula,Plagiotriaena protea, Sigma typica, Pentaotina ordinaria, Hexactina uniformis,' Pinuli-hexactina paniculiformis. E нижньому ол1Гоцен! це морфовиди: Plagiodichotriaena mlnusaula, P. transitiva, Prodichotriaena parvula, Anatriaena gracilis, Proanatriaena minuta, Orthotri-aena minuta,Subtylostyl perpusillus, Strongyl interraedius,Oxyhexactina ordinaria, 0. aculeata, Hexactina uniformis, H. cur-

vata, Pëntactina ordinaria. Еерхн!й ол1гоцен представлений такими морфовидами: Orthanatriaena minuta,Plagiotriaena nulla.P. protea, Styl fusiforais, S. médius, Oxea minuta, 0.intermedia, Hexactina uniformis, Pentactina ordinaria та деяк1 iHmi. Mío-ценов! в1дклади м!стять Orthodichotriaena minuta, Plagiotriae-na nulla, Oxihexactina ordinaria, Hexactina uniformis,H.curta, Pentactina ordinaria, Anapentactina uniformis, Dictyne skeleton (fragmenta).

Незважаючи на суттеву р!зницю м!ж комлексами спгкул пхвденних i п1вн!чних широт, виявлено низку оэнак,эа якими спостер!гаеться загальна тенденц!я розвитку палеогенових губок.

В середньоеоценових в!дкладах в район! Фолклендських ост-Pobíb виявлен! морфовиди, як1 характеры! таком для середньоеоценових в!дклад!в п1вн!чних po3p!3iB: Oxea heteroterminalis, Ophioxea exilis, 0. robusta.

В верхньому еоцен! П!вденно1 niBKyzii 1 в однов!кових в!дкяадах Сх!дно-Европейсько1 платформи сп!льними морфовидами е Anadichotriaena fungiformis, Anatriaena gracilis, Styl ext-remito-lexus, Sigma typica.

На меж! верхнього еоцену - нижнього ол!гоцену спостер!га-еться загальна тенденц!я зменьшення К1Лькост! одноосьових сп!-кул i зб!льшення чотирьохосьових. Подобие виявлено нами i в pospi3ax Швн!чно1 Укра1ни. Але на п!вноч! ця зм!на 0!льш ч!тка. В роэр1зах IHbhí4hoí Укра1ни одноосьов! сп!кули, б!льш!сть яких належать до кременеворогових губок,практично зникають i в нижньому олi годен! присутн! Т1льки KpynHi сп!кули чотирьохпроменевих губок.

Сп!льн! морфовиди для нижнього ол!гоцену цих в!ддалених peroHiB,4e:Plagiodiohotriaena transitiva, Subtylostyl perpusil-lus та !н.

На меж i нижнього 1 верхнього ол i годе ну в Швденнш п1вкул! в розр1зах спостерагаеться деяке збШшення одноосьових сп i кул, що е характерним також ! для Швн!чно1 п!вкул!.

Сп1льними морфовидами в верхньому ол!гоценi е: Oxea minuta, Styl médius, Plagiotriaena nulla, Orthanatriaena minuta.

BiflMiTHora ознакою комплекс!в Швденно! п!вкул! е пост!йна npucyTHiCTb у pospisi палеогену численних сп!кул шестипромене-

вих губок. Але, наявн1сть сп1льних морфовид1в сп1кул в таких в!ддалених рег!онах, в в!дкладах, що мають р!зну природу ут-вор.ення, св!дчить про перспективн!сть використання губок для м1жрег1ональних кореляц!й.

ВИСНОЕКИ

1.Комплексний п!дх!д до вивчення викопних губок розкривае принципово нов! уявлення про значения сп!кул губок для стра-тиграфИ, палеоеколог!I 1 палеогеограф! I палеогену Сх!дно-бвропейсько! платформи 1 прилеглих рег1он1в.

2. Застосування статистичних метод!в досл!дження ! прог-рамне забезпечення при обробц! великого масиву данних по ¡зо-льованим стИкулам губок дозволило систематизувати фактичний матер1ал, виявити меж1 мгнливости морфолог!чних ознак окремих морфовид^в, встановити законом1рност! стратиграф1чного 1 геог-раф1ЧНого поширення як окремих морфовидхв, так 1 1х асоц1ац1й.

3.Монограф!чний опис сп!кул кременевих губок виявив, що досл!дження морфолог!I сп1кул не в!дпов1дае застарШй ¡сну-юч!й терм!нологП ! стримуе використання сп1кул як для вир!шення питань таксоном!I, так ! для застосування сп!кул губок для б!остратиграф1чних, палеоеколог!чних та ¡.нших досл!джень.Це спричинило необх!дн!сть нового п1дходу до вивчення сп!кул !, зокрема, 1х систематизац!!.

4. Розроблена автором паратаксоном1чна класиф!кац!я !зольованих кременевих сп!кул губок"базуеться на ¡ерархП мор-фолог!чних ознак ¡з застосуЕанням б!нарно! системи найменуван-ня р!эновид!Е сп1кул. За ц!ею класиф!кац!ею морфотип Зроп^оврюи^а складаеться з 2 морфоклас1в,6 морфоряд!в, 17 морфородин, 69 морфород!в, 165 морфовид1в, 17 морфоп1двид!в.

Б. Паратаксоном!чна класиф!кац!я сп!кул губок е класиф1-кац!ею суто морфолог!чною. Бона не протиставляеться неонто-лоНчн!й класиф!кац!1 губок, а тиьки сприяе систематизацП викопного матераалу , використанню сп1кул для стратиф!кацП розр!з!в, вияленню об'ективних зв'язк!е м!ж викопними губками з незв'язаним скелетом ! рецентними формами губок, на яких в основное базуеться неонтологгчна класиф1кац!я.

6.3а анал!зом вертикального ! латерального поширення ви-

- зг -

копних губок проведено палеоеколог!чн! реконструкц!I палеоценового, еоценового та ол1гоценового басейн!в. В!дтворено ксли-вання глибин басейн!в, зм1ни Г1Дродинам1ки, солоност1 i температуря водних мае, а .таком характер грунту.

7.3астосуваня паратаксоном1чно! класпф1кац11 та анал!з на II основ! комплексов стИкуд губок дозволив виязити законом! рност i в зм1н! складу, в5кового та географ!чного пеширення сп1кул губок.

8.Для реПональних та м1сцевих стратиграф!чних п!дрозд1-л!в палеогену Сх!дно-6вропейсько1 платформи i прилеглих per i он i в вид'хлено характерн! комплекси сп!кул губок з своер!дним складом морфовид!в для палеоценових.нижньо,- се-редньо,- верхньоеоценових та нижньо,- верхньоол!гоценових в!дклад!в, що в!дкрило можлив!сть застосування 1х при стратиг-раф!чних досл!дженнях.

9.Стратиграф!чне положения комплексiв морфотип!в сп!кул губок та меж! 1х вертикального поширення зкориговано за дспо-могою ортостратиграф!чних груп фауни.що дозволило п!дтвердити bíkob! датування за викопними губками 1 провести за ниш коре-ляц!ю б1остратиграф!чних П1др0эд1л!в в межах досл!джено1 тери-Topil.

10.В палеогенових в!дкладах П!вденно! Атлантики вперше вид!лено характерн i :)пдя середньо,- верхньоеоценових, нижньо- i верхньоод1гоценових та м!оценових в!дклад!в комплекси !золь-ованих кременеЕих сп!кул губок. Характерною оэнакою цих комплексов е присутн1сть морфовид!®", як! притаманн! однов}коеим в!дкладам Сх1Дно-£вропейсько1 платформи.

11.Проведен! досл!дження показали, що сп!кули губок - но-вий 3aci6 розчленування та кореляцП в i дкл.^д i в там,де зникае дозв!льна здатн!сть ортостратиграф!чних груп фауни.Одноти-поз!сть спонг!евих комплекс iз,яка спостерхгаеться на великих в!дстанях,дозволяе використовувати губки не т!льки для м!сце-вих, рег!ональних, але i для широких м!жрег!оналыпрс коре-пяц!й.

OCHOBHI ПУБЛ1КАД1Г ПО TEMI ДИСЕРТАЦП Монограф!i:

1.Кремнистые микроорганизмы и их использование для расч-

ленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев, Наукова думка, 1977,180с. (сп!вавтор Н.В.Маслун).

2. Еиостратиграфическое .обоснование границ в палеогене и неогене Украины.Киев, Наукова думка, 1979, 202с.(колектив автор i в).

3.Стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украины (унифицированная).Киев, НаукоЕа думка, 1987, 116 с.( колектив автор!в).

Статт1,теаи допов!дей :

1.Спроба розчленування ол1гоценових в1дклад1в Прикарпат-тя по сткулах губок. ДАН УРСР, 1 , 1966,Киев, с.106-108..

2. Спикулы кремневых губок из менилитовой свиты Предкарпатья. Палеонтолог, сб. ,4, вып. 2, Львов, Высшая школа,1967,с.19-22. (cniBaETop Н.В.Ыаслун).

3.Расчленение олигоценовых отложений Предкарпатья по спи-кулам губок. Палеонтол. сб., Б , вып.1, Львов, 1968, с. 42-45.'

4.Про роЗподи piSHHX 'тип i в сшкул губок в uemxiTCBiñ cbítí Лередкарпаття. ДАН УРСР сер. Б , 10, 1968, с. 875-877.

5. О возможности применения эвристического моделирования при решении биостратиграфических задач. Геологлч. журнал, т.286, в.66, Киев, 1968, с.58-64 (спгвавтор 0.11. Касатк1н).

6. Про стратиграф!чний подiл палеогенових в!дклад1в П1Еденно-сх1 дно! частини ЕнутрШньоГ' зони Передкарпатського прогину. ДАН УРСР, сер.Б,10,1970,с.894-896.(сп!вавтори Н.В.Мас-лун 1 В.К.Сельський). /

7. Спикулы губок. В кн.: Успехи в изучении микроорганизмов мезо-кайнозоя Украины. Киев, Наукова думка, 1971, с. 181-182.

8. Спикулы губок из менилитовых отложений северо-запад-,ной части Предкарпатского прогиба. Палеонтол. сб., 8, вып.1, Львов, 1971, с. 16-18. •

9. Методика выделения органических остатков из отложений менилитовой свиты Предкарпатья. Палеонтологический сб.,7, вып. 2,Львов, 1971,с.98-99.(сшвавтори Н.В.Маслун i О.В.Фешук).

10. К вопросу о расчленении менилитовой свиты Предкарпатского прогиба. Геол.«., т.31, 3, 1971, с.96-102. ,( cniBaB-торп Л.В.Григ-орчак i Н.В.Маслун).

- 34 -

11. Некоторые вопросы физико-географических условий образования менилитовых отложений. В сб.:Еопросы геологии осадочных отложений Украины.Киев,Наук.Думка,1972, с.64-70.(сп1вавтор Н.В.Маслун).

12. Стратиграф1я i фауна губок ол!гоцену Передкарг.атсько-го прогину. У зб.: Тектон1ка i страгиграф1я, Ки!в, Наукова думка, еип.З, 1972, с. 62-74.

13. Первые результаты сверхглубокого бурения на Северс-До-линской нефтегазовой структуре (Предкарпатье). В сб.: Стратиграфия, условия формирования, состав и свойства осадочных пород Украины.Киев, Наукова думка,1973,с.14-15.( сп!вавтори Л.В.Гри-■ горчак i Н.В.Маслун).

14. Ископаемая фауна кайнозойских отложений Украины. Препринт 78-10,ИГН АН УССР,Киев, 1978,с.8.(колектив автор!в).

15. Некоторые аспекты применения математических методов в биостратиграфии и палеонтологии. ДАН УССР, сер.Е, 11, 1975, с.963-965. (сп1вавтор Н.В.Маслун).

16. KepiBHi сп1кули губок ол1гоцену Передкарпатського прогину. В зб.: !.!атер1али до палеонтолбгП кайнозою Укра1ни, Ки1в, Наукова думка, 1977 с. 98-106.

17. Биостратиграфическое обоснование границ в морских палеогеновых отложениях Украины . Препринт 78-10, ИГН АН УССР, Киев, 1973, с.16-17>-(колектив asTopis).

18.,,.О границе олигоцена и миоцена в Карпатах. Геол. ж., т.39," 5,Киев, 1979, с. 139-144.

19. История изучения ископаемых губок Украины. В сб.: Палеонтологические исследования на Украине". Киев, Наукова думка, 1980, с. 113-120.

20. Палеонтологическое обоснование стратиграфических подразделений палеогена ДДВ по спикулам губок. В сб.:Тектоника и стратиграфия, 22, Киев, 1982, с. 61-68.

21. Оораминиферы и спонгиофауна палеогеновых отложений черноморского побережья Керченского полуострова. В сб.Ископаемая фауна и флора Украины.Киев,Каукова Думка, 1983, с.65-70. (cniEaBTop е.Я.КраеЕа).

22. Paleogene and Neogene sponge spicules from sites 511, 512 and 513 in the South Atlantic. Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project, v. 71, Washington, 1983, p.933-950.

23. Объяснительная записка к региональной стратиграфи-'

ческой схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат .Препринт 84-19, ИГН АН УССР,Киев,1934,50с. (колектив авторгв).

24. Граница эоцена - олигоцена платформенной Украины.Тезисы 27-го Международного геологического конгресса, т.9, ч.2 , Москва, 1984, с. 38-39. (колектив автор1Е).

25.Стратиграфические подразделения пограничных эоцен-оли-гоценоЕых отложений Северной Украины. ДАН УССР, сер.Б, 8,1984,с.10- -13. (колектив автор!в).

26. Материалы к стратиграфической схеме палеогена Украины. В сб.: Палеонтология и стратиграфия фанерозоя Украины,Киев, Наукова думка, 1984, с.102-110.(колектиЕ аЕтор1Е).

27. О корреляции палеогеновых отложений ДЦВ и сопредельных территорий по спикулам губок.В сб.: Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла УССР. Киев, Наукова думка, 1985, с.125-128.

28. Изменеие состава спонгиофауны и палеосреды на рубеже эоцена и олигоцена в Днепровско-Донецкой впадине и на сопредельных территориях.ДАН УССР, сер.В, 2, 1985, с.16-19.

29. Региональная стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украинских Карпат. Палеонтол.сб. ,22," Львов, 1985,с.88-89.(колектив аатор1в).

30. О создании стратиграфической схемы палеогена Украины.В сб.: Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла УССР. Киев,Наукова думка,1985,с.107-110.(колектив автор1в).

. 31. Спикулы губок палеоценовых отложений Среднего Поволжья. Палентол: сб.,22, Львов, 1985, с. 13-18.

32.Граница эоцен-олигоцена платформенной Украины.Геол.ж., т. 45, , 6, Киев, 1985, с. 105-111. (колектив автор!в).

33. Стратиграфический словарь УССР, Киев, Наукова думка, 1985, 237с., (колектив автор1в).

34. Комплесные исследования палеогеновых отложений северного склона Украинских Карпат для решения задач детальной стратиграфии и палеонтологии.Е кн.-.Виостратиграфия нефтегазоносных областей Советского Союза. Баку,'¿986, с.79-80. -(колектив автор1е).

35. Спонгиофауна пограничных эоцен-рлигоценовых отложений юго-западного района Северного Причерноморья. В сб.: Виостратиграфия и палеонтология осадочного чехла Украины.Киев, Наукова думка, 1987, с. 138-143.

- 35 -

36. Спикулы губок из палеогеновых отложений Прибалтики. Палеонтол. сб., 25, Львов, 1988, с. 40-46.

37. Новке данные по стратиграфии и палеонтологии палеогеновых отложений запада Европейской части СССР.Советская геология, 12, 1988, с. 41- 54, ( сп!вавтори А.А.Григял1с, А.Ф.Бурлак, В.Ю.Зосимович, О.Б.Стотланд).

38. Методики обработки микрофауны и методические аспекты интерпретации микропалеонтологических данных (на примере палеогеновых фораминкфер и спикул губок).Б сб.: Методики палеонтологических и литологических исследоЕаний.Киев,КаукоЕа думка, 1989, с.10-28. (cniBaETop Н.В.Маслун).

39. О паратаксономической классификации губок.В сб.проблемы современной микропалеонтологии. Труды 34-ой сессии ВШ,Наука, Ленинград, 1990 , с. 140-149.

40.Палеогеографические условия образования палеоценовых этложений в нефтегазоносных областях Украины. В сб.: Литология эсадочного чехла Украины (палеогеографические аспекты),Киев, Яаукова думка, 1931, с.264-237.( cniaBTop Н.В.Маслун).

41.Морфологические ряды и некоторое аспекты эволюции сремнистых губок. В сб.: Геологическая история экологических эбстаноЕок на территории Украины. Киев, Наукова . дум-ta,1992,с.113-117.

42.Paleogene Spenge spicules from the Ukraine and- their jarataxonomic classificaation. 4th International Porifera Congress, Sponge in Time and Space. April 19-23, 1993, Amsterdam '.Abstract.).

П1дписано до друку 31.03.Р формат 60x84/16 Пап1р дуук. Уыов.друк.л. 2.0. Тираж 100 п-рииХриик.Заказ N»571

1адруковано ЦУОП ДНПП "Плодвиикоясерв" м. Ки1в, Саксаганського,!