Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Оценка сортов и гибридов картофеля на устойчивостьк фитофторозу и вьщеление исходных форм для практической селекции в западном регионе Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Оценка сортов и гибридов картофеля на устойчивостьк фитофторозу и вьщеление исходных форм для практической селекции в западном регионе Украины"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАШСЫф&АКАДЕМП АГРАРНИХ НАУК

9 гч & \ * UK

СВЕРЕДА НАТАЛ1Я IJIJTIBHA

УДК: 635.21:631.52:632.42

ОЦ1НКА COPTIB I ГШРИДШ КАРТОПЛ1 НА СТ1ЙК1СТЬ ПРОТИ Ф1ТОФТОРОЗУ ТА ВИД1ЛЕННЯ ВИХ1ДНИХ ФОРМ ДЛЯ ПРАКТИЧНО! СЕЛЕКЦП В ЗАХ1ДНОМУ РЕПОЮ УКРА1НИ

Спещальшсть 06.01.05 - селекщя i наинництво

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

КШВ - 2000

Дисерталдею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп землеробства 1 бюлогп тварин УААН протягом 1989-1996 рр.

Науковий кер1вник — доктор сшьськогосподарських наук,

професор Влох Володимир Григорович, заввдувач кафедри рослинництва 1 лушвництва Льв1вського державного аграрного ушверситету

Оф1щйш опоненти — дфктор сшьськогосподарських наук,

Осипчук Андрш Антонович, старший науковий сшвробиник, заступник директора, заввдувач вщдалу селекцИ Гнституту картоплярства УААН — доктор сшьськогосподарських наук, професор Яшовський 1ван Вшторович, голов-ний науковий сшвробиник вздцшу селек-Щ1 круп'яних культур Гнституту землеробства УААН

Провцща установа — Сумський державний аграрний ушверситет

Захист дисертаци вадбудеться червня_ 2000р. о 10 год. на засвданш Спещал1зовано1 вчено! ради Д 27.361.01 при Гнституп землеробства УААН

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту землеробства УААН.

Вщгуки на автореферат у двох прим1рниках, зав1реш печаткою просимо надсилати

за адресою: Украгна, 08162, смт. Чабани Киево-Святошенського району Кшвсько!- облает!, 1нститут землеробства УААН, вченому секретарю Спещал1зовано! вчено! ради

Автореферат розклано " /3" ЖА^ 2000 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! ради, кандидат сшьськогосподарських наук

Л.О.Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпстъ теми. Фггофтороз - одна з найбшьш шкодочин-них хвороб картопль Останшм часом спостер1гаються значш змши у характер! розвитку хвороби 1 адаптаци збудника до зовшшшх умов. Розширився спектр в1рулентноста патогена, шдвищилась його агресившсть, змшився расовий склад популяцш 1 значно зросли втрати врожаю. У зв'язку з появою у популяцп фш>фтори 1золятав А1, А2 тишв сумкдаоста та статевого процесу з утворенням ооспор, як1 можуть збер1гатися в грунта протягом декшькох рогав, попр-шився ф1тосаштарний стан пойв1в картошп. Х1м1чний !х захист в!д фиюфторозу ускладнюеться масовою появою у популяцп ф1тофтори форм, резистентних до системних фунгщидав, зокрема ридомшу 1 сандофану.

Захадний репон Украши входить у зону максимально! шкодо-чинноста фггофторозу - в роки ешфттй втрати урожаю складають 20-50 %. Тому проблема захисту картошп вщ ф1тофторозу шляхом створення 1 впровадження у виробництво фмофторостшких сортав заслуговуе особливо! уваги.

Особливо актуальними е дослщження по вивченню змши расового складу популящй фгеофтори в р^зних зонах захадного репону Украши та пошуку нових джерел ф1тофторост1йкоста серед новост-ворених 1 поширених сортав.

Зв'язок роботн з науковнми програмами, планами, темами. Дисертацшна робота входила до тематичного плану лабораторп фЛ-топатологп та хшгко-бюлопчного захисту рослин 1нституту земле-робства 1 тваринництва захщного репону Украши УААН передба-ченого координацшним планом УААН (реестрацшний номер иА 00323761) з виконання республжансько! науково-техтчно! програ-ми "Продовольство-95".

Мета 1 задач! дослщження. Мета дослщжень полягала в удо-сконаленш наукових основ пщвищення ефективноста селекдп картошп. на стшгасть проти фггофторозу. Для досягнення мети основну увагу спрямовано на:

• встановлення ступеня ураження фмофторозом поширених 1 пер-спективних сортав, пбридов картошп як вихщних форм для селе-кщйно! роботи;

• визначення расового складу популяцп збудника ф1тофтори кар-топл! в захщному регюш Украши 1 його впливу на стушнь фш>-фторостайкоста сортав;

• удосконалення системи х!м1чного захисту картопл1 вщ ф1тофто-розу.

Наукова новизпа. одержаних результатав дослщжень. Вперше

т

проведена комплексна ощнка сортгв i пбридов картошп в р1зних зонах захадного регюну Украани на природному шфекцшному фот, а також в лабораторних умовах застосовуючи штучне заражения бадилля та бульб м1сцевою популящею та агресивною расою фшэ-фтори 1-llxyz матер1алу вирощеного в р1зних зонах.

Виявлено особливоста расового складу та в1рулентносо! 46 по-пуляцш збудника Phytophthora infestons (Mont) de Вагу в pi3irax зонах захадного репону в залежноста в!д еташв органогенезу росли-ни та конкретних метеоролопчних умов року.

Видолено HOBi джерела фггофторостшкост! з комплексом шших господарсько щнних ознак (висока врожайтсть, шдвищений bmîct крохмалю у бульбах та стшшсть проти îhihhx хвороб).

Визначено високу ступшь ефективноста поеднання генетично-селекщйного та xiMÎ4Horo шляху захисту картопл1 проти фггофто-розу.

Практичне значения одержапих результатов полягае в розроб-щ рекомендаций практичшй селекцп по використанню нового мате-piany з расоспециф1чною стшгастю з урахуванням динамиси змши расового складу збудника, яш забезпечують шдвищення ефективноеп селекцшно!' робота на фйофторосташисть. Вдосконалено систему генетично-селекцшного та xiMÎ4Horo захисту картошп ввд ф1-тофторозу, що забезпечуе шдвищення врожайноста.

Особисгий внесок здобувача. Дослздження виконаш особисто. Участь здобувача полягае в розробщ програми, проведенш польо-вих i лабораторних доелдав, ïx статистичши обробки, узагальненш власних експериментальних даних i результатов лабораторних дос-доджень, що викладеш в дисертащйнш робота, видаленш стшкого проти фггофторозу селекщйного Marepiany для створення фггофто-ростшких сортов.

Апробащя результате дисертаци. Результати досл!джень до-поввдались i обговорювались щор1чно на заседаниях методичних komîcuî та вчених радах I3iT захщного репону УААН (Оброшине, 1989-1996), науково-практичних конферешцях молодих вчених i спещалктав (В.Бакта,1991, Нижш Ворота,1993, Чабани, 1991, 1995), IX Всесоюзшй нарадо по 1муштету рослин до хвороб i шкзд-нишв (м.Мшськ, 1991), VI з'хздо Украшського товариства генетиюв i селекщонер1в 1М.М.1.Вав1лова (м.Полтава, 1992), науково-виробничш конференцп (м.Льв1в, 1992), Шжнароднш нарада по селекцп картопл1 на стшшсть проти фггофторозу в комплекс! з îh-шими хворобами (Немппаево, Оброшине, 1994).

Публшаци. За результатами досинджень, що подаш у дисертаци, опублшовано 16 прадь. (6 статей в наукових зб1рниках i жур-

налах, 7 тез доповщей на конференщях 1 симпсшумах, 2 шформа-цшних листки, 1 брошура).

Структура 1 обсяг роботи. Дисертацшна робота викладена на 186 сторшках машинописного тексту, м!стить 49 таблиць, 7 рисун-гав. Складаеться з вступу, семи роздШв, висновюв, пропозищй для практично! селекди та виробництва 1 додатгав. Список використа-них джерел л1тератури включае 196 назв, в т.ч. 44 латинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ Роздал 1.0гляд лггератури

Проанаизовано роботи вггчизняних 1 заруб1жних автор1в, що стосуються вивчення особливостей поширення, шкодочинноста, внутршшьовидово! диференнДацп патогена та паразитизму збудни-ка фггофтори картошн, а також фактори, яга його зумовлюють. Висв1тлено питания особливостх селекцп картошн на стшгасть про-ти ф1тофторозу. На шдстав1 л1тературних даних обгрунтована необхздтсть проведения дослвджень, спрямованих на видалення джерел епйкосп проти патогена в поеднанш з шшими господарсь-ко щнними ознаками для залучення 1х у селекцшний процес.

Роздал 2. УМОВИ, МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСШДЖЕНЬ

Дослвдження проводили впродовж 1989 - 1996 рогав у трьох зонах захвдного регюну Украши: 1.Шсостеповш - м.Дубляни Жовгавського району Льв1всько1 облает! на доелвдному пол! кафед-ри рослинництва 1 луювництва Льв1вського державного аграрного ушверситету (ЛДАУ) та в с. Оброшине Пустомитавського району Льв1всько1 областа на доелвдному пол1 Гнституту землеробства 1 тва-ринництва захздного регюну УААН(131Т); 2. Передкарпатськш -с.Скел1вка Старосамб1рського району Льв1всько1 областа та с.Слобвдка Глибоцького району Чертвецько! областа на базах дер-жавних сотртовипробувальних станщй (ДСС); 3. Карпатськш -с.Нижш Ворота Воловецького району Закарпатсько! облаей на баз1 Прсько-Карпатсько! дослано! станци, Закарпатського НД1 агро-промислового виробництва УААН.

Середня багатор1чна температура повггря за вегетацшний перюд у Жовювському та Пустомит1вському районах (м.Дубляни, с.Оброшине) складала 13,4°С; у Старосамб1рському (с.Скелавка) та Глибоцькому (с.Слобвдка) - ввдповвдно 14,4 1 15,5°С; У Воловець-кому райош (с.Нижш Ворота) - 13,0°С, а сума опадав - ввдповвдно 435; 499; 433 та 654 мм. Вегетацшт перюди в окрелп роки ввдр1знялися погодними умовами ввд середньобагатор1чних, що

впливало на стушнь розвитку ф1тофторозу. Найб1льш штенсивного розвитку збудник досяг у 1991 та 1993 роках, коли на кшець веге-тацп картошп 86% сорив i зразшв були уражеш бдльш шж на 75%. За перюд досладжень тальки у 1995 рощ розвиток хвороби був слабким у Шсостеповш i Передкарпатськш зонах, nepuii ознаки ураження фиофторозом в основному спостерхгалися у третш декада червня та пернпй декада липня. Розвиток хвороби в цих зонах проходив вщносно р1вном1рно, моссимальне ураження сортав припадало на перюд з друго'х декади липня до друго'1 декади серпня. У Кар-патськш зош перпп ознаки ураження фггофторозом спостерзгалися у другш - третш декада липня. Проте розвиток хвороби тут проходив бшын штенсивно, максимальне ураження припадало на перпп декади серпня та вересня.

Обектами дослщжень щор1чно служили 440-450 сортозрозк1в в1тчизняно1 та заруб1жно'1 селекци, що проходили державне сорто-випробування i вивчалися у вищезгаданих наукових установах в колекцшних розсадниках, а також габридний матер1ал селекцшних розсадниюв. Для визначення расового складу у популящях збуд-ника ф1тофтори видаляли 50-100 1золятав гриба Phytophthora infestans (Mont) de Вагу з уражених рослин картошп у мюцях, де проводилися дослвдження.

В робота для визначеня фгёоторостшкоста сортового та се-лекцшного матер1алу використовували раси збудника фиофтори м1сцево1 популяцц та раси 1.2.3.4 i 1 - 11 xyz, одержат з лабора-Topiï 1муттету сшьськогосподарських рослин до хвороб BI3P i 1нституту картоплярства УААН.

Польов1 та лабораторш дослщження проводили зпдно з загаль-ноприйнятими методиками. Облжи ураження рослин картошп в польових умовах проводили в динамДщ, оцшювали ïx за методикою державного сортовипробування та шкалою Т.В.Пестинсько!'. Оцшку вихадного i селекцшного матер1алу на стшшсть проти ф1тофторозу визнаначали за М1Жнародною дев'ятибальною шкалою, ураження бульб шд час збирання i через масяць теля зберкання - зпдно з державними стандартами на бульбовий анашз. Видалення патогена з уражених листк!в, збереження його в чистш культур! та розмно-ження для проведения фтототолопчних дослщжень проводили згщно з методичними вказ1вками АД.Чумаково!', Г.1.Локтшо'1, Н.Д.Коваль (1979).

Раси, яга зустр1чалися у популящях збудника фггофтори в р1зних зонах, здентифжували на рослинах-диференщаторах Шика i Блека. Визначення 1золят1в Al i А2 типу сум1сност! (т.е.) в популящях фггофтори в 1991 рощ проводили за методикою Ю.В. Воро-

бйово!, В.В.Гридньова, та шш.(1987), а у 1995-1996 роках - за методикою К.П.ДмитрЛево!, Н.Д.Коваль (1992). Статистичну обробку даних урожаю Л фЛтопатолопчних ощнок проводили за М.П.Деркачем (1963), Б.О.Доспеховим (1965, 1985) та Н.1. Мшке-вич, Т.1.3ахаровою (1977).

Роздш 3. УРАЖЕННЯ ПОШИРЕНИХ I ПЕРСПЕКТИВНЫХ СОРТ1В КАРТОПЛ1 Ф1ТОФТОРОЗОМ В Р13НИХ ЗОНАХ ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ УКРА1НИ

В захздному регюш Укра!ни розвиток фшэфторозу залежить вщ грунтово-кшматичних умов зон, але не менший вплив на перебгг хвороби мають сорти, яи тут вирощуються. Треба вданачити, що в рЛзних зонах поширеш переважно однаков1 сорти картошп, що дало можливЛсть порЛвняти 1х фиофторостшюсть залежно вад умов ви-рощування.

За 1989-1991 роки проведено розподш сорив за балом сийкоси та строками ураження. Виявлено, що в Шсостеповш зот (м.Ду-бляни) кшыасть сорив Лз балом стшкосй вшце 7 в середньому за роки досладжень становила 11,8%, а з балом 1 - 39,0%. В Перед-карпати (с.СкелЛвка та с.Слобвдка) щ показники становили вадповЬ дно 37,7 Л 11,1% та 40,1 1 18,9%. В Карпатах (с.Нижт Ворота) вони становили 40,0 та 10,8%. За строками ураження сорти розподшет наступним чином: в м.Дубляни шльшсть уражених в пернп строки становила 43,1% Л в останш - 26,9%, в с.Скешвка - 57,5 1 25,5%, в с.Слобщка - 43,0 Л 18,0% та в с.Нижт Ворота - 68,2 1 2,3%. Най-менша кшыасть сорив - 11,8% з балами стшкосй 9; 8; 7 в середньому за роки дослзджень встановлена в колекщйному розсаднику у м.Дубляни. Це, очевидно, пов'язане з високим шфекцшним наван-таженням, яке складаеться при сумкному вирощувашп велико! кшькоста сортов. Найбшына кшыасть сорив (68,2%), уражених в перпп строки, була в с.Нижт Ворота. Розвиток хвороби тут проходив дуже штенсивно, Л на кшець вегетащ! практично не залишилося неуражених сорив. Це ще раз шдтверджуе, що в цьому пунки ство-рилися сприятлши умови для випробування нових селекщйних сорив на ф1тофторосишасть. Для з'ясування впливу умов вирощування на фггофторосийюсть рослин визначена сийшсть однакових сорив картошп в рЛзних зонах. Встановлено, що середня стшккть за роки дослщжень у всьому наборЛ сорив в СкелЛвщ та Слобвдщ становила 7,4 бала. Дещо нижчою вона виявилася у Нижшх Воротах (7,1), Л найнижчою (6,7) - у Дублянах Л Оброшине. Середнш бал стшкосй вище 7 у вс1х зонах встановлено у сорив Мавка, Луговська, Слава, Пбридна 14, Пост 86, кр1м того, у Слобадщ - Либщь, Ласунак, Заре-

во та у Дублянах — Карпатська i Верховина.

В наступш 1992-1994 роки серед нового набору сорта високою фмофторосташастю (з середтм балом втце 7) вщзначились сорти Кобза, Мавка, Водограй, Доброчин, Св1танок кш'вський, Луговська i Слава. У 1993 - 1995 роки на Старосамб1рськш ДСС за р1внем ф1-тофоростайкоста та продуктивное^ десяти найбшып урожайних сортав в1тчизняно! i заруб1жно1 селекцн виявлено, що в rpyni В1тчи-зняних сортав з середшм балом фгёофторостшкоста вище 7 було плеть, зокрема: Кобза, Прол1сок, Водограй, Пост 86, Свианок кшв-ський i Зарево. У сорту Мавка bíh становив 6,9 бала. В п'яти сортав середня урожайшеть за цей перюд перевищувала 300 ц/rá. Середня мипмальна стшкасть у rpyni вичизняних сортав становила 5,3 бала, а середня - 7,2 бала. В rpyni заруб1жних сортав щ показники вщ-повщно складали 4,3 i 6,6. Тобто, ix фмофторостайюсть була значно нижча, меншими виявились також середня урожайшеть (277 проти 295 ц/га) i bmíct крохмалю (12,1 проти 13,2%). Серед заруб1жних сортав тальки Provento i Raja забезпечили середню урожайшеть за три роки понад 300 ц/га, а за фггофторостайшстю видалялися сорти Disko, Raja i Record. Одержат дат заевщчують, що селекцшна робота на фиофгоростайшсть i урожайшеть картогоп в Украли проводиться на високому piBiii i помилковим е впродження в наших гос-подарствах сортав заруб1жно! селекци без належного ix випробу-вання.

4ítkoí залежноста ураження бадилля та бульб фггофторозом в зонах не виявлено. CnocTepiranacb лише деяка залежшеть цього показника вщ метеоролойчних умов року i сорту. В цшому стушнь ураження фггофторозом бульб в наших дослщах був незначний -0.5-3.2%. Нами не виявлено взаемозалежноста м1ж ураженням бадилля i бульб у сортав в колекцшних розсадниках i на сортодшьни-цях. Не завжди можна встановити взаемозв'зок шж ступенем ураження рослин ф1тофторозом i урожайтстю, особливо у старих сор-tíb, осшльки величина урожаю залежить i вщ багатьох шших фак-topíb: р1вня агротехшки, юпматичних умов року, потенциально! урожайноста сорту, а також вщ ураження рослин в1русними та íh-шими хворобами i плодниками. Проте у нових сортах i пбридах картопл! залежшеть величини урожаю вщ ступеня ураження рослин фиофторозом виявляеться часто при г = - 0,87... - 0,92 та високому критерш fl0CT0BÍpii0CTÍ tr = 3,58 i 3,96. Шж ступенем ураженням бадилля фггофторозом i bmíctom крохмалю в бульбах пев-но'1 залежноста не встановлено.

При nopiBHHHHi ступеня ураження ф1тофторозом здорових i ви-роджених рослин на насшницьких дшянках сортав Пригожа 2, Зов,

Кобза, Водограй, Бородянська рожева, Прол1сок, Невська, Мавка, Доброчин i Пост 86 виявлено, що рослини з ознаками в1русних хвороб в явшй форм1 уражуються цим патогеном сильшше, шж здоровь Р1зниця ураження залежно вдд сорту становила 9,2 — 25,7% з високим р1внем достов1рносп (t=2,8 - 8,7). Тшьки у сорту Водограй р1знидя дор1внювала 4,6% i була недостов1рною.

Ощнки ураження фггофторозом рослин картогоп вирощених звичайним методом i оздоровлених методом BepxiBKOBOÏ меристеми сортов Мавка, Бородянська рожева, Св1танок ктвський i Луговська св!дчать, що у перших трьох сортав оздоровлених методом меристеми були уражеш на 3,6-15,4% менше, шж звичайш. Кзнищ були достов1рш при BiporiflHoeri 0,05. На дшянках сорту Луговська pi3-ниця ураження звичайних i меристемних рослин була недоекшрна.

Роздал 4. ВИВЧЕННЯ СКЛАДУ, ДИНАМ1КИ, СПЕЦ1АЛ13АЦП РАС ФГГОФТОРИ В Р13НИХ ЗОНАХ ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ УКРАШИ

Щлеспрямована селекцшна робота на фиофторостайшсть кар-тогон веде до удосконалення генотипу стшкоста сорт1в i змши Bipy-лентноста та агресивносп расового складу збудника хвороби. Тому селекщя на фггороепйшсть та вивчення бюлоги збудника ф1тофто-ри повинш проводитися паралельно i безперервно.

Загальний bmîct гешв в1рулентносй збудника Phytophthora infestons (Mont) de Вагу в популящях pi3Hiix зон визначено за ввд-ношенням суми bcîx позитивних реакцш рослин-диференщатор1в на окрем1 ф1з1олог!чш раси до Bcix проведених анал1з1в, у ввдсот-ках. Даш (табл.1) показують, що в!руленттсть популяцш у Bcix зонах була висока, в межах 51,7-70,5%, за винятком зони Перед-карпаття (с.Скел1вка) - у 1989 рощ цей показник становив 11,5%. Pi3HHi4 в наявноста гешв в1рулентноста у популящях pi3Hiix зон в основному достов1рт (t=4,3-15,3).

Дослздження расового складу збудника ф1тофтори картошп на територц захвдного репону сввдчать про суттев1 змши паразитичних властивостей гриба. Як i в шших крашах, спостер1гаеться поступа змша расового складу в популящях гриба та поява нових гешв вирулентном!. Найбшын поширеними у Bcix чотирьох пунктах були раси 7, 8, 9, 10, 11, xyz. Наприклад, раса xyz була присутня в зонах у 70,9-93,2% ¡золяпв. Сшввщношення окремих гешв в1рулен-thoctî патогена до загально!" ïx шлькоста в популящях у бшыност! випадгав ввдр1зняеться м1ж зонами i за роками дослщжень. BifloMi гени в1рулентност1 збудника ф1тофтори зустр1чалися у Bcix зонах. Тшьки в деяш роки окрем1 ф1зшлопчш раси випадали, а вщтак

з являлися знову.

Таблиця 1 - Загальний влйст гешв вЬрулентностЬ збудника

Роки Jlicocren м.Дубляни Передкарпатя с.Скел1вка с.Слобвдка Карпати с.Н. Ворота Критерш достоыр-носи ринищ, tj

1 2 3 4

1989 63.9±4.2 11.5+1.4 67.3+6.5 70.5+5.2 k И-« Л 11.0 8.4 l 0.5 10.7 ¿¿—0.4 —M

1990 62.6+1.7 56.6+2.3 62.2+2.3 51.7±2.3 К 2,1 f 4.0 2.1 j 0.0 JX' 0.9 3^—4.0 —

1991 70.0+1.4 58.4+2.3 64.8+2.2 54.9+2.0 ]—4-3'-f 6.1 2.0 J 2.0 JX" 1.1 3^—3.4 -——4

1989 1990 66.5+1.1 40.8+1.3 63.8+1.5 54.6+1.5 1-—15.8— ( 6.6 11.4 I 0.5 X 7.4

Pq 95 при t > 1.96.

Дощлыго ввдзначити, що окрет ф1зюлог1чш раси Phytophthora infestans (Mont) de Вагу з властивими ïm генами в1рулентноста ура-жають рослини не поодиноко, а паразитують сукупно з шшими у склада високовЛрулентних i агресивних рас. За 1989-1991 роки нами виявлено 46 популяцш i встановлено, що расовий склад фгёофтори дуже змшюеться по роках як в межах грунтово-шпматичних зон, так i по сортах. Зокрема, з ycix визначених нами популящях постшно у Bcix зонах протягом трьох рошв були присутш лише дв1 популяцц рас, а саме: 1.2.3.4.5.6+0.7.8.10.11.xyz з 18-24 генами Bi-рулентносп i 1.2.3.4.5.8.9.10.ll.xyz з 19-23 генами в1рулентноеп. Раса з формулою вЛрулентноста 1.2.3.4.5.6+0.6st. 7.8.9.10.11.xyz з 18-25 генами зустрЛчалася у Bcix пунктах дослщжень за винятком Передкарпаття (с.СкелЛвка). У популящях фггофтори часто cnocTepi-галася змша гешв вЛрулентноеи в шльюсному i в яшсному ввдно-шенш. Така мшливкть дае можливЛсть популяци патогена присто-

совуватися до будь-якого набору сорив.

Збудник фггофтори в уйх зонах представлений в основному дуже високов1рулентними расами. Високов1рулентш та середньозь рулентш раси займали пром1жне мкце, а слабов1рулентш 1 дуже слабов1рулентт пор1вняно часто зустр!чалися лише в Передкарпат-ськш зош (с.Скел!вка) ( рис.1).

Лхсостэпоеь эон£ к Дублян*

Передкарпатська зона с.Сксл1гко с.С*о(51Дка

Групи рпс'эо гитстои генхг ырулеитиостЬит. | • ; :; X - б - дуже слойог! рулентм.

7 - II - слайовхрулентк!

Херпотська зонв с.Н.Во рота

IЬ 1| К 1 1и " К. И |

в

12 - 16 - середньоггрулентш 17 - 21 - мсокоырулектн! 22 - 26 - ду«о «чсохо»1руленти1

Рис.1 - Расовий склад популяцп зубдника фтофтори картоши в захщному репош УкраГни, (1989-1991рр).

На сортах з домшантними алелями И-гетв стайкоста поширеш раси з комплементарними й некомплементарними до генотипу сорту генами в1рулентноста. Раси патогена з некомплементарними генами можуть розвиватися на даних сортах 1 посилювати шфекцшне навантаження поля та перезаражувати шип сорти. При поширенш високов1рулентних рас наявтсть у генотит сорту 11-гешв не оберь гае його ввд ураження ф1тофторозом. Це сввдчить про малу резуль-татившсть селекцИ на вертикальну, надчутливу стштсть сортав проти фи-офторозу.

Високов1рулентт раси ф!тофтори переважали в уох популяць ях: колекщйних розсадниюв, виробничих поив1в колективних гос-подарств 1 на 1ндив1дуальних городах. В останш роки в потвах картоши з'явилася стеблова форма фггофторозу, яка переваЖно уражуе стебла, квггоноси 1 в менщш м1р1 одночасно листя. Поши-рення ще! форми ф1тофторозу пов'язують з появою у популяцп па-

тогена í3íwihtíb Al i A2 т.е. Досшдження по виявленню 1золят1в Al i А2 т.е. нами проведено в 1990-1991 i 1995-1996 роках. При cyMic-ному розмноженш мщел1ю стеблово! i звичайнох форм ф1тофтори в лабораторних умовах виявлено поодинок1 ооспори, що шдтверджуе даш А.1.Чумаково1 (1991), К.П.Дмитр1ево1, Н.Д.Коваль (1992) про можлив1сть статевого процесу гриба в наших умовах. Це дае мож-ливкть патогену утворювати ще бшып складш високов1рулентш i агрееивш раси, до яких серед наявних copriB нема генотишв стш-koctí, що дуже ускладнюе боротьбу з фггофторозом i вимагае невщ-кладного вивчення цього питания в майбутньому.

Роздш 5. ВИВЧЕННЯ СТУПЕНЯ СТ1ЙКОСТ1 НОВИХ СОРИВ,ПЕРСПЕКТИВНИХ ПБРИДЮ I ВИХ1ДНОГО СЕЛЕКЩЙНОГО МАТЕР1АЛУ ПРОТИ Ф1ТОФТОРОЗУ

За 1989-1991 роки у колекщйному розсаднику ЛДАУ нами ощнено 190 coptíb i зразюв. Високий бал стшкоеп проти фт>фто-розу проявили сорти Верба, Ewerest, Карпатська, Свгёязянка, Слава, Сож, Cappela, Saturna, Susanna, Tajga, Ujitt, Пбридна 14, Льв1в'янка та imm.

В 1992-1995 роках серед нового набору coptíb колекщйного розсадника I3ÍT захщного perioHy УААН високою стайшстю проти ф1тофторозу вщзначалися сорти Мавка, Украхнська рожева, Лугов-ська, 1кар, Ибридна 14, Воловецька, Зарево, Пол1ська рожева, Темп, HecTepiBCbKa, Либщь, Marion, Romano, Produsent i irani.

Для встановлення зв'язку м1ж ctíükícito бадилля i бульб в роки дослщжень проведено штучне заражения бульб м1сдевою популящ-ею i агресивною расою 1-llxyz. 4ítko'í кореляхщ м1ж ураженням бадилля i бульб не виявлено. Проте сорти Верба, Слава, Radka, Cappela, Rama, Prominent, пбриди 507m-133, 361-80 виявили висо-ку crimcicTb бадилля проти фиофторозу протягом вегетацп i бульб при штучному зараженш. Ураження бадилля цих coptíb на кшень вегетацп було в межах 10-26%, а стшшсть бульб становила 7,6-9 башв. Високий бал (9,0) ctíükoctí проти фггофторозу бульб при штучному зараженш мали селекцшш номери 509-82, 369-83, 51685, 383-83. Щ пбриди вщзначалися низьким вщеотком ураження бульб в польових умовах i* пщ час збер1гання. Рослини характери-зувалися шзньою появою ф1тофторозу та шшльним його розвитком (рис.2).

За урожайшетю бульб перспективш пбриди значно перевищи-ли-стандарт (табл.2). Зокрема, йбриди 439-85 та 516-85 забезпечи-ли приркт урожаю вщповщно 94,7 i 92,5 ц/га. Bmíct крохмалю ко-ливався в межах 14,1-15,7%. Пбриди 439-85, 516-85, 430-85 про-

явили стшгасть не тальки проти фйофторозу, але й проти макро-спорюзу, в1русних хвороб, а також раку та карантинно! картопля-но1 нематоди.

Дети спостереквнь

1 - Воротинська рання. 3 - Слава . 5 - 369-83. 7 - 373-86.

2 - Мавка . 4 - 509-82. 6 - 516-85. 8 - 439-85.

Рис.2 - Динамта ураження фЬтофторозом сорггйв та перспективных гШридЬв картопл1

Досладження показали, що в селекщйних розсадниках, як 1 на вс1х шших поавах, переважали дуже високов1рулентш раси з вмк-том гешв в1рулентноста 14-25 штук. Встановлено, що на одних 1 тих же сортах 1 зразках расовий склад популящй фггофтори щор1ч-но змшювався. Вони змшювалися по роках як за валетом гешв в1-рулентноста, так 1 за наявшетю простих ф1зюлопчних рас, що входили в IX склад. Змша расового складу ф1тофтори у селекщйних розсадниках спостер1галася також протягом вегетацшного перюду.

Пбриди конкурсного сортовипробування, стшга в польових умовах проти фш>фторозу, заражали м!сдевою популящею 1 агре-сивною расою 1-Пхуг в лабораторних умовах. При штучному за-раженш найбшын чутливим виявився сорт Воротинська рання Индекс Р=26,7). Високою стшгаспо ввдзначились пбриди 509-82, 51685, 373-83, 439-85, 369-83 1 430-85, з низьким шдексом ураження (0,3 - 7,1). Результата визначення епйкоеп селекщйних г1бридав проти фгёофторозу в лабораторних умовах переважно корелюють з даними польово! ощнки.

Таблиця 2. - Характеристика перспекивних пбридов картоплЛ за _господарсько щнними ознаками (1989-1991 рр.)._

Селек-цдйшш номер Комбшащя схрещування Урожай-теть, ц/га ВмЛст крохма-лю, % Стшшсть проти хвороб

Фггофторозу.бал Макро-спорюзу В1рус них Нема-тоди Раку

листя Бульб (5)

Мавка (стандарт) 316 14,3 6,7 8,9 + + - +

Слава 373 15,4 8,1 9,0 + + - +

509-82 Карпатська х Гранола 393 15,2 8,3 9,0 + + - -

373-83 Карпатська самозапилення 370 15,7 8,0 8,8 + + - -

369-85 Карпатська самозапилення 382 14,1 8,5 9,0 + + - +

439-85 Кард1а х 361-80 <« 410 15,6 7,6 8,8 + + + +

516-85 Спекула х 361-80 408 15,7 8,2 9,0 + + + +

430-85 Кард1а х 361-80 373 14,6 8,0 8,8 + + + +

329-87 361-80 х 323-84 ® 353 17,2 8,2 8,6 + + - +

383-83 КардЛа х 588-68 (3> 335 14,2 7,9 9,0 + + - +

373-86 361-80 х Гранола 381 14,4 8,4 8,8 + + - +

НЕРп ой 34,9

Приштка:

1. 361-80 — пбрид, створений самозалиленням в ГЗ (Штеркергарк: х 588-68)

2. 323-84 - пбрид, створенний схрещуванням сорив Мавка х Мар1он .

3. 588-68 - пбрид, створений схрещуванням сорив Верховина х Юбель

4. « + « — стшкий; « - « - не сийкий

5. Штучне заражения

Роздш 6. ДЕЯК1 Х1М1ЧН1 ЗАХОДИ БОРОТЬБИ 3 Ф1ТОФТОРОЗОМ КАРТОПЛ1

Поява нових високов1рулентних рас фггофтори, поступова втра-та сортами стайкоста проти патогена, виявлення в популяци збуд-ника 1золятав А1 1 А2 т.е. та резистентних до системних фунгщидав форм обумовлюють потребу постшного вдосконалення хглпчних заходов у боротьб1 з фиофторозом. В результат! доелвджень встанов-лена висока ефектившеть чотириразового обприскування пос1в1в фйофторостайких сорт!в Мавка 1 Слава р1зними фунпцидами, при-чому з першим профшактичним. Достов1рний прир1ст урожаю бульб (32-47 ц/га) обох сортав одержано при використанш купроза-ну 1 арцериду. У вар1анта з застосуванням цинебу прир1ст врожаю виявився недостов1рним, а мщний купорос знижував його. В 1993 рощ визначали ефектившеть чотириразового обприскування пос1в1в картошп сортав Пригожа 2 1 Луговська з чергуванням таких препаратов: хлорокис мщ, арцерид, арцерид 1 цинеб. Через тиждень теля останнього обприскування бадилля скосили, а через два тижш шеля цього збирали врожай. При такш х1мобробщ поав1в проти ф1тофторозу приргст урожайноста бульб сорту Пригожа 2 становив 27 1 Луговсько! 42 ц/га, а ураження бадилля вадповщно знизилось на 13,3 1 17,2%. Зменшилось також ураження фш>фторозом бульб.

Роздал 7. ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ У ВИРОБНИЦТВО НОВИХ Ф1ТОФТОРОСТ1ЙКИХ СОРТ1В ТА Х1М1ЧНОГО СПОСОБУ БОРОТЬБИ 3 ПАТОГЕНОМ

Розрахунки економ1чно1 ефективноста вщ впровадження нових ф1тофторостайких сортав проводилися на основ1 дан их урожайноста бульб картошп на Старосамб1рськш ДСС. Встановлено, що середня урожайшеть нових сортав за 1989-1991 роки складала 427, а стандарту сорту Льв1в'янка 334 ц/га, тобто прщист становив 93 ц/га,чистий прибуток при цьому становив 1495 гривен з гектара. Найвищу врожайшеть забезпечив сорт Мавка - 406 ц/га прибуток при цьому становив 1700 грн./га. Бшыш прирости врожаю за ра-хунок вирощування нових сортав отримано в 1992-1993 роках. Вь с1м нових сортав в середньому за два роки досладжень забезпечили урожайшеть 522 ц/га, стандарт сорт Зов лише 387 ц/га. Приригг урожаю становив 135 ц/га, що забезпечило 2156 грн. чистого доходу з гектара без додаткових затрат. Найвищий прир1ст урожаю забезпечив сорт Водограй 263 ц/га чистий прибуток становив 4210 грн./га. Отже, замша старих сортав картопш на нов1 високопродук-тивш е ефективним заходом 1 забезпечуе еколопчну чистоту дов-шлля. Розрахунок економпчног ефективноста х1м1чного способу бо-

ротьби з фггофторозом проводився на шдстав1 наших дослццв за 1989-1990 та 1993 роки. Чотириразове обприскування картошй ку-прозаном в середньому за два роки дослщжень забепечили приркт урожаю сорту Мавка 32 i сорту Слава 38 ц/га, що вщповцщо скла-дае 411,6 i 501,6 грн. доходу з гектара. Чотириразове застосування арцериду забезпечило приркт урожаю вадповщних сортав 42 i 47 ц/га, тобто 513,6 i 587,6 грн. доходу з гектара. Чергування р1зних фунгщидав забезпечило дохщ з одного гектара по сорту Пригожа 2 - 295,5 грн., а сорту Луговська - 520,5 грн.

Висловлюю щиру подяку кер1вникам i ствробтшкам шситу-ту, ушверситету, дослщно! та сортовиробувальних станцш, де проводились дослвдження, за постайну допомогу i шдтримку в процеа виконання дисертащйно! роботи.

ОСНОВШ ВИСНОВКИ

1. Вивчено i обгрунтовано питания селекцп картошй на ф1то-фторостшшсть з урахуванням поширених рас фггофтори, видолеш вщносностшю сорти, як вшидний материал для подальшо!' селекцп, а також вдосконалено систему захисту ще'1 культури вад патогена в захщному perioHi Украши.

2. У Bcix дослщжуваних грунтово-юпматичних зонах в1дносно високу CTimcicTb проти ф1тофторозу проявили сорти картошй занесет до Державного реестру сортав Украши: раньостигл1 - Кобза, Бордянська рожева, середньоранш - Мавка, Водограй, Доброчин, середньостигл1 - Луговська, Слава, Св1танок ктвський, Ибридна 14, nÍ3HbocTHrai - Зарево.

3.В Шсостеповш зот в колекцшному розсаднику високий бал ctüíkoctí проти ф1тофторозу та шдвищену врожайтсть проявили сорти: Бородянська рожева, Верба, Верховина, Вереснева, Волове-цька, Водограй, Пбридна 14, Доброчин, Зарево, 1кар, Кобза, Кар-патська, Мавка, Нестер1вська, Cbítohok ктвський, Св1тязянка, Слава, Сож, Луговська, Льв1в'янка, Либздь, Полкька рожева, Темп, Украшська рожева, Ewerest, Cappela, Satnrna, Susana, Tajga, Ujitt, Marion, Romano, Produsent, Granóla, Kardia,

4. Показано вщсутшсть 4Îtkoï залежноста м1ж ураженням ба-дилля та бульб картошй, проте видшеш сорти - Верба, Слава, Cappela, Radka, Rama, Prominent, пбриди 507 m - 133, 361-80, hkí характеризуються високою спйшстю бадилля та бульб в польових умовах i при штучному зараженш мкцевою популящею та агреси-вною расою фмофтори 1-llxyz.

5. Рослини вирощеш з оздоровлених методом BepxiBKOBOï мери-стеми сортав Мавка, Бородянська рожева та Сштанок ктвський

менше уражалися фггофторозом на 3,6 — 15,4%, шж звичайш. Уражеш в1русними хворобами рослини картошп мають нижчу стшгасть проти патогена.

6. Популяцшний склад ф1тофтори е расоспециф1чний для конкретно! зони репону. В щлому до складу популящй входять 26 фь зюлопчних рас патогена. За роки дослвджень вдентифшовано 46 популящй ф1тофтори з р1зними формулами в1рулентносто. Виявле-на мшливють расоього складу популящй по роках 1 протягом веге-тацшного перюду за рахунок гешв в1рулентносто.

7. Встановленло, що високов1рулентш популяци 1.2.3.4.5.6+0.6б1;. 7.8.9.10.11.хуг, 1.2.3.4.5.6+0.7.8.9.10.11.хуг. та 1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.11.ху2 були виявлеш в ус1х зонах дослвдження 1 займали ввд 4.5 до 34.3%, вказаш популяцп частоте зустр1чалися за роки дослщжень.

8. Високов1рулентш раси займають в у Люстеповш зош -64,5% (м.Дубляни) , в Передкарпатськш зош - 47,8% (с.Скелавка) та - 84,4% (с.Слобвдка), в Карпатськш - 70,4% (с.Нижш Ворота). Поширення високов1рулентних рас у цих зонах майже на вах сортах свщчить про !х високу агресившсть.

9. Встановлено, що у расовому склада популящй фггофтори в !золятах збудника взятих з1 сорту Карпатська (з генотипом -111112114 ) виявлеш в1рулентш раси 1.2.4, а також 5.7.9.10 , а з Пб-ридна 14 (з генотипом - 111113114 ) виявлеш в1рулентш раси 1.3.4 та 5.6+0.7.8.9.10.11. хуг, проте даш сорти проявили ввдносно високу ф1тофторостшк1сть в польових умовах, де вказуе на бшып поль генну природу стойкоста цих сортов проти фггофторозу.

10. При штучному зараженш листгав 1 бульб у лабораторних умовах агресивною расою 1-Нхуг стойкими проти фггофторозу ви-явилися пбриди: 509-82, 516-85, 373-83, 439-85, 369-83 1 430-85, з низьким 1ндексом ураження - вщ 0,3 до 7,1. Вказаш пбриди хара-ктеризуються також комплексною стшшстю проти фш>фторозу в польових умовах, в1русних хвороб 1 макроспорюзу, а пбриди 43085, 439-85, та 516-85 й проти карантинних об'ектов - картоплянно! нематоди та раку. Щ пбриди забезпечують шдвищення врожайнос-то в межах 37 - 94 ц/га та вм1сту крохмалу в бульбах 0.3 - 1.4 %.

11. Встановлено високу ефектившсть поеднання генетично-селекщйного шляху захисту рослин картошп проти фггофторозу та х1м1чного. При чотириразовому обприскуванш вщносно стойких сортов при чому перше профшактичне, купрозаном (2.4 кг/га) за-безпечило приргст урожаю по сорту Мавка - 32 ц/га, а по сорту Слава - 38 ц/га чистий прибуток при цьому становив ввдповщно -411,6 1 501,6 гривен з гектара, а обприскування арцеридом (2.5

кг/га) забезпечило приркт урожаю вщповвдно 42 та 47 ц /га, а прибуток при цьому становив - 513,6 i 587,6 грн/га. Чергування контактних i системних фунпцидов забезпечило дохщ з одного гек-тера по сорту Пригожа 2 - 295,5 грн., а по сорту Луговська -520,5 грн, а урожайшсть збшьшилась вщповвдно на 27 i 42 ц/га.

12. Впровадження нових ф1тофторосийких сорив е прибутко-вим заходом. Так, за 1989 - 1991 роки hobí фггофторосийш сорти забезпечили npnpicT урожаю 93 ц/га, а в 1992 - 1993 роках bíh становив 135 ц/га i вщповщно чистий прибуток 1495 i 2156 гривен з гектара без додаткових затрат порЛвняно 3Í старими сортами.

ПРОПОЗИЦП ПРАКТИЧН1Й СЕЛЕКЦИ

1. Враховуючи широке поширення високовЛрулентних агре-сивних рас фЛтофтори, здатних уражувати сорти з R-генами, селек-щйну роботу дощльно спрямувати на створення сорив Í3 горизон-тальним типом сийкоси.

2. Як батыавсыа форми у селекцп картошн на фггофторос-ийшсть використовувати таю сорти: Бородянська рожева, Верба, Воловецька, Водограй, Пбридна 14, Зарево, 1кар, Доброчин, Кобза, Карпаська, Мавка, ЛьвЛв'янка, Либодь, Луговська, Свманок кш'в-ський, Слава, Сож, Свитязянка, Украшська рожева, Ewerest, Granóla, Cappela, Kardia, Producent, Saturna, Susanna, Tajga, Ujitt, Romano, Roxane, Grasso-28, Sangema.

3.B селекцшному процес1 використовувати створеш пбриди: 361-80, 588-68, 509-82, 373-83, 369-83, 439-85, 516-85, 430-85, 32987, 383-83, 373-86 з комплексом шших гоподарсько цшних ознак.

4. Враховучи мпшивкть расового складу Phytophthora infestans (Mont) de Вагу i високе шфекщйне навантаження патогена випро-бування селекщйного матерЛалу картопл1 на фггофторосийшсть проводити в р!зних зонах захщного репону У крайни.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

1. 3 числа занесених до Реестру сорив рослин Украши в першу чергу широко запроваджувати високопродуктивш ф1тофторосийк1 сорти картопл1 р1зних груп стиглосй, зокрема ранш - Бородянська рожева, Кобза; середньоранш - Мавка, Водограй, Доброчин; серед-ньостигл1 - Слава, Луговська, Свишюк кшвський; середньошзшй -Зарево.

2.Проводити чотириразове обприскування вадносно сийких проти ф1тофторозу сорив картопл2 при чому перше профшактичне купрозаном (2.4 кг/га), яке забезпечуе приркт урожаю по сорту Мавка - 32 ц/га, а по сорту Слава - 38 ц/га чистий прибуток при

цьому становить вздповадно - 411,6 i 501,6 гривен з гектара, а обп-рискування ардеридом (2.5кг/га) забезпечуе прир1ст урожаю ввдпо-ввдно 42 та 47 и /га, а прибуток при цьому становить - 513,6 i 587,6 грн./га. Чергування контактних i системних фунгщидав забезпечуе npnpicT урожаю на 27 ц/га по сорту Пригожа 2 i 42 ц/га по соту Луговська дох!д з одного гектера становив ввдповщно -295,5 та - 520,5 гривен з гектара.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ

1. Свереда H.I. Ураження поширених i перспективних сорт1в картопл1 фггофторою та деяш заходи боротьби з нею в захвдному perioiii Украши (брошюра). - Льв1в, 1998. - 32с.

2. Яцух K.I., Свереда H.I. Р. Едвардс., Р.Фостер. Стштсть сортав карто-шп до фггофторозу. - Науково-техтчний бюллетень Гнституту землероб-ства i бюлогп тварин УААН (сер1я — землеробство i рослинництво). -Випуск 1. - Льв1в, 1999. - С. 22-27.

3. Свереда H.I. Результата вивчення р1вня фиофторостшкост! р1зних сорив картошп - Науковий зб1рник Подальсько!" Державно! аграрно-техшчно! академи. - Випуск 7. - Кам'янець-Подшьський, 1999. - С. 135-137.

4. Свереда H.I. Вплив Bipycmix хвороб на ураження р1зних сортав кар-тоши ф1тофторозом. //Захист рослин. - №8. — 1999. - С.19-20.

5. Свереда H.I. Шкодочинтсть та расовий склад Phytophtora infestans (Mont) de Вагу.// Захист рослин - № 2 - 2000. С. 27-28.

6. Свереда H.I. HoBi високопродуктивт сорти картошп — основний резерв зб1льшення урожайносп та якоеп. бульб // М1жв1домчий науковий зб1рник. - Чертвщ, 1993.- С.152-153.

7. Свереда H.I. Оцшка стшкос-п. сорив картопл1 та селекцшних г1бридав до картопляно"! нематоди i фггофторозу // Проблеми агропромислового виробництва.. — йИжвздомчий науковий зб1рник. — Випуск 5.- Чершвщ. Прут. - 1995.- С.120-123. .

8. Влох В.Г., Свереда Н.И. Оценка сортов и гибридов картофеля на устойчивость к фитофторозу в западных районах УССР //Тезисы докладов научно-практической конференции молодых ученых и специалистов «Вклад молодых ученых в интенсификацию с.х. УССР». — Чабаны, 1991. - С.120.

9. Влох В.Г., Головко Т.Н., Свереда Н.И. Иммунологическая оценка сортов картофеля к фитофторозу в условиях предгорной зоны Украинских Карпат. //Тезисы докладов «Всесоюзное совещуние по иммунитету растений к болезням и вредителям». - Минск, 1991. — С.179-180.

10. Влох В.Г., Свереда H.I. Hobî досягнення в селекцц картошп столэ-вого призначення //Тези доповвдей VI зЧзду Украшського товариства ге-

нетшйв i селекцюнерш îm.M.I Вавшова. - t.III. - Кшв, 1992. С.9.

11. Свереда H.I. Виявлення донор1в стшкоеп картошп до фиофторозу // Тези доповщей науково-практичшл конферендп «Наукове забезпечен-ня АПК захддного регюну Украши в умовах переходу до ринкових ввд-носин». - Лыйв, 1992. - С.118.

12. Свереда H.I. Шдб1р вихадного матер1алу для створення стшких до фггофторозу copTiB картошй // Тези доповздей науково-практично'£ кш-ференци «Hoßi розробки агропромислового комплексу». -• Н.Ворота, 1993.- С.54.

13. Свереда H.I., 1льчук JI.A. Ощнка вихвдного матер1алу картошй для селекцц на фиофторостшысть //Тези доповздей М1жнародно1 наради ♦Селекщя картошй на стшшсть до фггофторозу в комплекса з шшими ознаками. - Немпиаево-Оброшино, 1994. - С48.

14. Свереда H.I. Вихадний матер1ал картошп на стшшсть до фггофторозу // Тези доповадей науково-практичжи конференци. Шляхи радю-нального використання земельних ресурсов Украши. - 16-17 березня 1995 року. - Чабани, 1995. - С.118.

15. Свереда Н.И., Головко Т.Н., Влох В.Г. Методы прадупреждения фитофтороза картофеля //Информационный листок. - №334-91. -Львов, 1991. — Зс (Проведено дослщження, узагальнено результати).

16. Влох В.Г., Добровольский B.C., Свереда Н.И., Ламага П.С. «Новый сорт картофеля «Слава» //Информационный листок. — №118-91. -Львов, 1991. — Зс. (Узагальнено результати).

АНОТАЦ1Я Свереда H.I. Ощнка сортов i пбридов картошп на стшшсть про-ти фггофторозу та видшення вихщних форм для практично! селек-ци в захщному perioHi Украши. Дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата сшьськогосподарських культур за спещальшстю 06.01.05 - селекщя i насшництво. 1нститут землеробства УААН. -Кшв, 2000р.

Видолеш HOBi джерела стшкоста проти фггофторозу серед pi3iio-маштного генофонду картошп, яш рекомендован! та використовую-ться у селекщйнш робото на ф1тофторостшшсть. Наведет результата дослщжень расового складу збудника фиюфтори картошп Phytophthora infestons (Mont) de Вагу в захщному periom Украши.

Удосконалеш елементи х1м1чного захисту проти збудника фи-о-фторозу картошп.

Клюнет слова: картопля, вихщш батьшвсыи форми, ф1тофто-роз картопл!, раси, патоген, в1рулентшсть, мшлив:.сть, стшшсть.

АННОТАЦИЯ

Свереда H.И. Оценка сортов и гибридов картофеля на устойчивость к фитофторозу и выделение исходных форм для практической селекции в западном регионе Украины. Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. Институт земледелия УААН. - Киев, 2000г.

Диссертация посвящена изучению поражения распостраненных и перспективных сортов картофеля фитофторозом в различных зонах западного региона Украины.

Выделены новые источники устойчивости к фитофторозу среди разнообразного генофонда картофеля, которые характеризуются комплексом хозяйственно ценных признаков. Высокий бал устойчивости против фитофтороза проявили сорта: Бородянская рожева, Верба, Верховина, Вереснева, Воловецкая, Водограй, Гибридная 14, Доброчин, Зарево, Икар, Кобза, Карпатская, Мавка, Нестеровская, Свитанок киевский, Свитязянка, Слава, Сож, Луговская, Львовян-ка, Либидь, Полеская розовая, Темп, Украинська рожева, Ewerest, Cappela, Saturna, Susana, Tajga,Ujitt, Marion, Romano, Produsent, Granóla, Kardia, что указывает на их высокую ценность как нового исходного материала для селекции. Они рекомендованы и используются в селекционной работе на фитофтороустойчивость картофеля. Высокая устойчивость сортов и гибридов картофеля в коллекционных и селекционных питомниках против высоковирулентных, сильноагресивных рас Phytophthora infestons (Mont) de Вагу обусловлена наивностью в них горизонтального типа устойчивости, которая контролируется полигенами.

Высокую устойчивость против фытофтороза проявили гибриды: 509-82, 516-85, 373-83, 439-85, 369-83 i 430-85, с низким индексом поражения - от 0,3.до 7,1. Указанные гибриды характеризуются комплексной устойчивостью против фитофтороза в полевых условиях, вирусных болезней и макроспориоза, а гибриды 430-85, 43985 и 516-85 против карантинных картофельной нематоды и рака.

Выявлены распостраненные в западном регионе Украины потенциально опасные высоковирулентные популяции рас возбудителя фитофторы картофеля Phytophthora infestons, которые занимают от 47,8 до 84.4%. Установлено их влияние на устойчивость сортов и гибридов картофеля.

Установлено, что високовирулентные популяции рас 1.2.3.4.5.6 +0.6st.7.8.9.10.11.xyz, 1.2.3.4.5.6+0.7.8.9.10.ll.xyz. и 1.2.3.4.5.6. 7.8.9.10.11.xyz были виявлены у всех зонах и занимали до 34,3%, указанные популяции чаще встречались за годы исследований.

Изучаемые зарубежрые сорта картофеля в большей степени поражались фитофторозом и обеспечивали низший урожай чем отечественные .

Растения картофеля, выращенные из оздоровленного материала методом верхушечной меристемы сортов Мавка, Бордянская роже-ва, Свитанок киевский меньше поражаются фитофторозом на 3.6 -15,4%, чем обыкновенные. Пораженные вирусными болезнями растения снижают устойчивость против фитофтороза.

Усовершенствованы элементы химической борьбы с возбудителем фитофтороза картофеля. Встановлено высокую эффективность соединения генетическо - селекционнго пути защиты растений картофеля то фитофтороза и химического.

Четырехкратное опрыскивание относительно устойчивых сортов картофеля при чем первое профилактическое, купрозаном (2.4 кг/га) обеспечивает прирост урожая по сорту Мавка - 32 ц/га, а по сорту Слава - 38 ц/га чистый доход при этом был равен соответственно - 411,6 и 501,6 гривен с гектара, а оприскиванне арцеридом (2.5кг/га) обеспечило прирост урожая соответственно 42 и 47 ц /га, доход был равен при этом - 513,6 и 587,6 грн/га. Чередование контактных и системных фунгицидов обезпечило доход с одного гекте-ра по сорту Пригожа 2 - 295,5 грн., а по сорту Луговська -520,5 грн, а урожайность увеличилась соответственно на 27 i 42 ц/га.

Ключевые слова: картофель, исходные родительские формы, фитофтороз картофеля, расы, патоген, вирулентность, изменчивость, устойчивость.

SUMMARY

Svereda N.I. The evaluation of varieties and hybrids of potatoes on resistance to phytophthora"and selection of parent forms for practical breeding in the western region of Ukraine.

The thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences. Speciality 06.01.05 - Breeding and Seed Growing. Institute of Agriculture of the UAAS, - Kyiv, 2000. The effective sources of resistance to Phytophthora infestas are identified among different genotypes of potatoes. Selected varieties are recommended for work in selection process on resistance to this pathogene.

Results of the investigation of race composition of Phytophthora infestans (Mont) de Вагу in the western region of Ukraine are quoted. The separate elements of the chemical control of this pathogene are improved.

Key words: potatoes, initial parental forms, phytophtora (potato blight), races, pathoqene, virulense, variability, resistance.