Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Обоснование рациональных способов посевапри выращивании безвысадочных, семенников сахарнсгй свеклы в степной зоне Крыма.

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Обоснование рациональных способов посевапри выращивании безвысадочных, семенников сахарнсгй свеклы в степной зоне Крыма."

Б 0

Інститут цукрових буряків Української академії аграрних наук

На правах рукопису

ТАРАБРІН Олексій Євгенович

ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ СПОСОБІВ СІВБИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ КРИМУ

Спеціальність - 06.0j.05 - селекція і насінництво

■ Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

- кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 1996

Дисертаційна робота виконана в-Інститут! цукрових буряків УААН (1991-1995 рр.)

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук . професор БАЛАН Василь Миколайо-

• вич •

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Балков Іван Яковлевич, кандидат сільськогосподарських наук . Гончаренко Іван Сергійович

Провідна організація - Кримський сільськогосподарський

інститут

Захист дисертації відбудеться "[________' _________________ 1996 р.

на засіданні Спеціалізованої ради Д 020.51.01 при Інституті цукрових буряків УААН ,

Адреса: 252110, Київ, вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН

Автореферат розіслано “__________' -______ 1996 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Ради, доктор сільськогоспо/: професор

П.Коломієць

Актуальність. В даний час при впрошуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом сівбу проводять, як правило, з міжряддям 60, 70 (рідко 45 см) з розрахунку 50-60 плодів на 1 м рядка. При такій сівбі оптимальна густота насадження забезпечується не за рахунок равкомірного роз-приділення рослин на одиниці плоші, а за рахунок рядка, що приводить до сильного загущення і нерівномірного розвитку рослин, а також до нераціональних витрат елітного насіння.

Крім того, вирощування насінників з широкими міжряддями приводить до значної їх забур'яненості.

В останні роки впроваджується більш економічно вигідний спосіб - сівба під покрив сільськогосподарських культур. Проте, широке його впровадження стримується із-за недостатньої вивченості окремих агротехнічних прийомів, наприклад строків сівби, норми висіву основної і покривної культур і інших. Тому обгрунтування раціональних способів сівби при безвисад-ковому вирощуванні насінників є досить актуальним.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - вивчити особливості росту і розвитку, збереження і продуктивність безви-садкових насінників в зв’язку з різними способами сівби і нормами висіву насіння.

В завдання досліджень входило на фоні двох норм висіву насіння вивчити:

— вузькорядний і стрічковий посіви;

— весняний підпокривний посів;

' — посів свіжозібраним насінням.

Наукова новизна. Для степової зони Криму вперше дана порівняльна оцінка різних способів посіву при безвисадковій культурі вирощування насіння на фоні двох норм висіву. Більш висока збереженість в зимовий період і продуктивність насінників відмічена при вузькорядному і стрічковому посівах з нормою висіву відповідно 12 і 25 плодів на 1 м рядка.

Доказані переваги весняного підпокривного посіву в порівнянні з літнім чистим, а також можливість посіву свіжозібраним насінням.

Практична цінність. При вузькорядному (22,5 см), стрічковому (20 +• 50 см) посівах і нормою висіву відповідно 12 і 25 плодів на І м підвищується збереженість безвисадкоімі.х на-

сінників на 10-14.%, урожайність насіння на 3,0-3,4 ц/га в порівнянні з контролем. .

Весняний посів під покрив суданської трави сприяє підвищенню збереженості на 12-18 %, урожайності насіння на 4,2-4,5 ц/га при одночасному зниженню витрат праці на 20-30 % в порівнянні з літнім чистим посівом, а посів свіжозібраним насінням

- скоротити строк розмноження сорту.

Апробація роботи. Матеріали про результати проведених досліджень включались як складова частина в річні звіти по науково-дослідній роботі ШБ. Основні доложення роботи доповідались на конференціях молодих вчених (К., 1991, 1993) на семінарі по безвисадковому насінництву (мм. Саки, Первомайськ Республіка Крим, 1992, 1994). •

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта.

Проведення польових дослідів, аналізів та теоретичне обгрунтування одержаних експериментальних матеріалів виконано особисто. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувана.

Реалізація результатів досліджень. Розроблені елементи технології вирощування безвисадкових насінників впроваджені і впроваджуються в спеціалізованих господарствах Первомайсько-го і Джанкойського районів Республіки Крим, а також в Ново-Троїцькому і Каховському районах Херсонської області.

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації викладені в 4 наукових статтях, а також в одній ■ книзі.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота включає вступ, 5 глав, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки. Вона викладена на 140 сторінках машинопису, містить 29 таблиць, 6 малюнків, 6 додатків. Список використаної літератури включає 202 джерела вітчизняних та іноземних авторів.

Основні положення, що виносяться на захист. Способи сівби, що регулюються шириною міжрядь, впливають на ріст, розвиток безвисадкових насінників, мікроклімат поля і збереженість. рослин в зимовий період, а також на ьсі елементи • насіннєвої продуктивності.

Особливості біології росту і розвитку безвисадкових насінників при сівбі під покрив, а також покрашення мікроклімату поля завдяки залишеній стерні після збирання покривної культу-‘ри, сприяє • підвищенню їх збереженості і продуктивності в по-

рівнянні з літнім чистим посівом.

Важливим регулюючим фактором росту ї розвитку рослин в онтогенезі в вихідна густота насадження, яка регулюється нормою висіву насіння. При всіх способах посіву зменшення норми висіву насіння зворотно корелювало з показниками росту рослин, проте це практично не вплинуло на їх збереженість і продуктивність.

ЗМІСТ РОБОТИ

В першій главі "Стан питання і завдання досліджень' проведено огляд наукової літератури з питань, які вивчалися. Аналіз літературних даних показує, шо накоплений експериментальний матеріал по способах посіву і нормах висіву носить спорадичний характер. При вивченні підпокривного посіву не були встановлені конкретні покривні культури для кожної зони, найбільш придатні як в біологічному, так і в агрофітосінітарному відношеннях. Тому повинні бути проведені додаткові дослідження по цим питанням стосовно степової зони Криму, '

В другій главі "Програма і методика досліджень, грунтово-кліматичні і агротехнічні умови проведення дослідів" викладена пре рама і методика досліджень, дана характеристика грунтово-кліматичних умов проведення дослідів. Враховуючи сучасний стан проблеми, програмою досліджень передбачалось вивчити:

- порівняльну ефективність літнього чистого, підпокривного вузькорядного і стрічкового посівів в зв’язку з різною нормою висіву насіння;

. - біологічні особливості, ріст і розвиток безвисадковік на-

сінників цукрового буряка при різних способах посіву;

- можливість посіву свіжозібранім насінням.

Виконання програми досліджень реалізувалось проведенням

польових дослідів в радгоспі "Степной" Первомайського району республіки Крим {1991—1994 рр.) а також виробничою перевіркою в цьому ж господарстві (1992-1995 рр.). Об’єктом досліджень був районований сорт Уладівська однонасінна 35.

Дослідження проводили у відповідності-з загальноприйнятою методикою проведення польових дослідів і методичними вказівками Інституту цукрових буряк^р (Вид. ВНЩ, 1986). Площа посівної ділянки складала 150-200 М , залікової - 100 м . Повторність чотириразова. ■ -

В Дослідах проведені слідуючі спостереження і аналізи:

динаміку появи сходів, польову схожість насіння; густоту насадження рослин після сходів, після збирання покривної культури, перед зимівлею, після перезимівлі І перед збиранням! на 40 типових рослинах підраховувалась кількість листків, їх висота, плоша асиміляційної поверхні, діаметр коренеплода, -його висота і маса. Коренеплоди по масі ділили на фракції: менше 7 , 7-10, 10-20, 20-30, більше ЗО г$ визначали вміст сухої речовини в коренеплодах перед зимівлею, а також розміщення головки коренеплодів над поверхнею грунту; температуру повітря на рівні голівки коренеплода в зимовий період і на глибині 15 см визначали по методиці агрокліматичниі спостережень; початок і закінчення фаз розвитку насінників, висоту рослин в динаміці; типи кущів, середню масу рослин в цілому і наземної частини і коренеплода окремо; морфологічну характеристику безвисадкових насінників перед збиранням.

Облік урожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потім обмолоту насінників зі всієї ділянки кожного повторення з подальшою очисткою і зважуванням насіння; посівні якості насіння (енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, їх фракційний склад) визначались по ГОСТ.

Статистично обробка результатів досліджень проводилась дисперсійним методом в обчислювальному центрі ІЦБ.

Агрокліматичні умови в роки проведення дослідів в основному були типові для даної зони, проте відрізнялись між собою по рокам від середніх багаторічних. Найбільш сприятливим з точки зору збереження рослин в зимовий період були 1992/03, 1994/95, в меншій мірі 1991/92 рр. А найбільш несприятливим видався 1993/94 рік, коли ^итична температура вимерзання безвисадкових насінників (8-10 М морозу на рівні голівки коренеплода) в листопаді-грудні 1993 і в січні 1994 року тривала 15-20 діб, а промерзання грунту досягало 35 см. В таких умовах бєзвисад-кові насінники повністю загинули. При аналізу стану рослин навесні 1994 р. (березень) в наших дослідах живими залишились одиничні екземпляри в варіанті з підпокривним посівом.

Агротехніка безвисадкових насінників загальноприйнята, у відповідності з рекомендаціями. Посів проводили леребудованою овочевою сівалкою СО-4,2.

В третій главі "Вплив різних способів сівби на біологічні особливості росту, збереженість і продуктивність безвисадкових насінників кормових буряків" представлені результати дослід-

жень по динаміці появи сходів і польової схожості насіння,-розвитку рослин перед зимівлею, їх збереженості, в зимовий період , по урожайності і якості насіння.

Досліджувані способи посіву, що регулюються шириною міжрядь, а також норми висіву практично не вплинули на динаміку появи сходів, а також на польову схожість насіння. Дешо ; інша закономірність відмічена при порівнянні звичайного і підпокривного посівів. Наприклад, польова схожість в середньому за чотири роки була на 13-14 % вище при весняному підпокривному посіві, ніж при літньому чистому. Пояснюється це тим, що в час посіву в третій декаді серпня в Криму стоїть жарка (середньодобова температура повітря 20-24 С) і суха (відносна вологість повітря 50-60 %) погода. Волога, яка знаходиться в верхніх шарах грунту від вологозарядкового і сходовизиваючого поливів, швидко випаровується. Тому насіння буряка, шо розміщене ближче до поверхні грунту (0-30 см) або взагалі не проростають, або наклюнувшись в подальшому перестають рости від недостачі вологи і навіть можуть засохнути, якшо не проводити полив.

Дослідження також показали, що досліджувані способи посіву не вплинули на рівномірність розміщення рослин в рядку.

На цей показник дещо вплинула норма висіву насіння - зниження її приводило до збільшення інтервалів між рослинами в межах більше 10 см- Наприклад^при посіві з міжряддям 60 см (контроль) і нормі висіву 50 плодів на 1 м мінімальних інтервалів (0-5 см) було 56,7 %, пропусків (більше 10 см) - 18 %, оптимальних інтервалів (5-10 см) - 25,3 %; при нормі висіву 25шт/м відповідно 31,5; 27,6 і 30,1 % (середне за 4 роки). Аналогічна, закономірність відмічена і при інших способах посіву.

Різні способи сівби і норми висіву насіння впливають на показники росту безвисадкових насінників. Зменшення ширини міжрядь приводило до зменшення розмірів коренеплодів (маса, довжина), а також, розмірів листового апарату (кількість листків, довжина, асиміляційна поверхня). А зниження норми висіву навпаки, приводило до збільшення розмірів як коренеплодів, так і листового апарату (табл.1).

Аналізуючи ріст і розвиток рослин в осінній період в залежності від способів сівби, що регулюються шириною міжрядь, а також норми висіву необхідно відмітити слідуюче. Коли на контролі найбільш придатних для перезимівлі коренеплодів по масі (7-10 і 10-20 г) було 73 %, то при вузькорядному і стпіч-

ковому 77 %, тобто практично однаковою. Проте, при вузькорядних і стрічкових посівах різко збільшується сумарна площа листя на одиницю поверхні грунту, тобто збільшується фотосинтетична сила одного гектару посіву безвисадкових насінників ( середньому за 3 роки при посіві з міжряддям 22,5 см вона була більше майже в 2 рази в порівнянні з міжряддями 60 см). Остання обставина дуже важлива, тому шо при цьому рослини більш повно використовують сонячну енергію, що сприяє додатковому накопиченню сухих речовин в коренеплодах. Крім того, добре розвинений листовий апарат взимку створює мульчуючий шар на поверхні грунту, що як побачимо далі сприяє підвищенню збереженості рослин в зимовий період.

При вузькорядному і стрічковому посівах, зменшення норми висіву не приводило до значного збільшення, маси коренеплодів, тому найбільш придатних фракцій масою 7-10 і 10-20 г) була практично однакова.

"Дещо по іншому проходили ріст і розвиток рослин при підпокривному посіві. При цьому посіві після збирання покривної культури рослини буряка мали добре розвинутий листовий апарат витягнутої форми з відносно невеликими сформованими коренеплодами. В середньому за чотири роки маса коренеплода при підпокривному посіві була майже в 2 рази вище, ніж при літньому звичайному посіві. Аналогічна закономірність одержана по росту і розвитку листкового апарату. При цьому у.коренеплодів, вирощених під покривом суданської трави також на 4,9' і 4,8 % більше цукру і сухої речовини, ніж при звичайному".

Таким чином, проведені дослідження дозволяють відмітити, що такими агротехнічними прийомами, як способи посіву, а також норми висіву можна регулювати ріст і розвиток рослин в осінній період.

Вивчення мікроклімату поля в зоні окремої рослини в зимовий період показало, що більш сприятливі умови створюються при підпокривному, а також вузькорядному г стрічковому способах посіву. При цих способах посіву, як правило, висота снігового покриву і температура на рівні голівки коренеплода були дещо вищими в порівнянні із звичайним. На рівні хвостової частини при всіх способах посіву температура в рокиодосліджень була стабільною і коливалась в межаз^ - 0,5 - 2,0 С, проте різниця між варіантами складала - 1 -2,5 С.

Згідно з методикою Інституту ’цукрових‘буряків збереженість безвисадкових насінників в зимовий період визначалась

Е

Таблиця 1

Вплив способів посіву і норми висіву на ступінь розвитку рослин перед зимівлею (1991-1994 рр.)

Ширина

міжрядь

(см),

спосіб

посіву

Норма ) Коренеплоди висіву, шт/м

Листя

ІЗміст в коренеплодах

маса, < довжи-4 кіль-

г ' на, ’ кість

! .

- СМ |

довжи- цукру

на, І % см 1

сухих

речовин

80 (конт

роль) 50 16,7 13,3 13 27 1 і,2 17,П

25 19,5 19,0 14 23 11,5 17,0

45 50 16,0 18,5 12 32 12,1 18)4

25 18,5 19,0 14 32 11,7 17,7

22,5 50 10,0 17,0 9 22 11,8 17,0

25 13,2 16,5 И 25 11,6 18,0

12 15,4 17,3 ІЗ 28 12,2 і 8,4

Стрічковий 50 14,0 18,0 И 32 12,0 18,0

.(50 + 20 см) 25 17,0 18,7 12 32 12,3 18,4

Підпокривний 50 27,3 24 22 32 16,1 21,0

25 35,0 22 26 34 16,5 22,0

НІРПЯ 2,5 - - ' 3 - 0,3 . 0,4

весною по кількості живих рослин на визначеному відрізку рядка. В зв'язку з цим протягом вегетаційного періоду нами вивчались зміни густоти насадження при різних способах посіву. Результати дослідів показали, що кількість рослин на 1 м рядка в період повних сходівне залежало від ширини міжрядь. На цей показник вплинули кількість висіяного насіння (норма висіву) і польова схожість. В цілому ж необхідно відмітити, шо чим вище вихідна густота безвисадкови х насінників, тим більше випадає рослин на протязі всього вегетаційного періоду (онтогенезу), особливо, коли вона регулюється нормою висіву насіння. Тому густоту насадження необхідно формувати як нормою висіву, так і шириною міжрядь.

Стосовно збереження безвисадкових насінників в зимовий період необхідно відмітити слідуюче. При зменшенні ширини міжрядь з 60 до 45 см збереженість рослин практично "-.іішмр.і-

лась, з 60 до 22,5 см. і стрічковому посіві з більшу вались. Зменшення густоти в рядку (норми висіву) як при широкорядних, так і при вузькорядних посівах не призводило за собою зниження збереженості рослин в зимовий період, В цілому ж необхідно відмітити, шо найбільша збереженість (не враховуючи підпокривного посіву) відмічена при стрічковому посіві і нормі висіву 25 плодів на 1 м. Практично такою ж збереженість відмічена і при вузькорядному посіві (22,5) і нормі висіву 25 і 12 плодів на 1 м (табл, 2),

. . Таблиця 2

Збереженість безвисадкових насінників в зимовий період в залежності від способів посіву і норми висіву насіння (%) .

Ширина міжрядь (см), способи посіву Норма висіву, шт/м Р ОКИ Серед-

1990/91 1991/92 1992/93 нє

60 (контроль) 50 77 80 78 78

25 75 76 75 75

45 50 76 84 80 80

25 76 86 78 81

22,5 50 80 85 81 82

25 84 90 86 . 87

12 82 88 84 ■ 85

Стрічковий 50 84 91 86 87

(50 + 20 см) 25 85 ' 92 90 ■ 89

Підпокривний . 50 87 93 90 90

25 91 95 93 23

НІР05 8 . ю 9 9

Проте більш висока збереженість безвисадкових насінників в порівнянні з контролем і з іншим способом посіву, відмічена при підпокривному посіві, шо цілком узгоджується з результатами раніше проведених досліджень (О.В.Добротворцева, 1962; В.М.Балак, 1984; СЛ.Жїлін, 1991; А.І.Гарбуз, 1994) про те, що при посіві під покрив підвищується збереженість і продуктивність безвисадкових насінників.

Неодмінною умовою одержання високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур є контроль забур’яненості їх посівів.

Як показали наш! дослідження способи посіву впливали на ріст і розвиток бур’янів на протязі всього вегетаційного періоду. Особливо сильно пригнічувались бур’яни на вузькорядному і стрічковому посівах в той період , коли маса насінників досягала .максимальних розмірів. Наприклад, перед зимівлею, коли був максимально розвинений листовий апарат, при зменшену ширини міжряддя від 60 до 45 см кількість бур’янів на 1 м зменшилось на 13 %, до 22,5 см - на 48 %, в фазі розвиненої розетки (після перезимівлі) иі показники були 10 і 39 %, фазі стеблеутворєіиш - 14 і 17 % і перед збиранням 20 і 66 % відповідно.

Загущене вирощування безвисадкових насінників сприяв не тільки зменшенню їх забур’яненості, але й підвищенню стійкості стебел від вилягання. Так, при посіву з міжряддям 45 см кількість сильно полеглих насінників (кут нахилу стебел від поверхні і'рунту 0-30 ) було в 2 а при вузькорядному (22,5 см) і стрічковому (50 20 см) посівах відповідно в 9,5 і 3 рази

мсіішо ніж на контролі.

Неоднаковий ріст і розвиток безвисадкових насінників на протязі онтогенезу при різних способах посіву по-різному відбилися перш за все на елементах їх продуктивності, а в подальшому на урожайність і якість насіння. ’ •

При цьому, способі' посіву впливають в тій чи іншій мірі на такі елементи продуктивності насінників, як' їх висота, кількість пагонів першого і, особливо, другого порядків і, як результат, на загальну кількість плодів. Проте кількість сюС><-.і і щільністю обнасінення (плодів на 10 см) було практично однаковим при всіх способах посіву за винятком підпокривного.

Так, при нормі висіву 50 плодів на 1 м з міжряддям 60 см висота насінників складала 160 см, пагонів першого порядку було 15, другого - 16 шт., плодів на одному насіннику 3,7 тис.шт., продуктивність - 45 г, при посіві з міжряддям 22,5 см ці показники відповідно були 135 см, 20 і 17 шт., 3,1 тис. шт і 40 г. Практично збільшились всі елементи продуктивності насінників при підпокривному посіві, тому в цьому варіанті відмічена найбільша насіннєва продуктивність одного насінника (52 г).

При всіх способах посіву зменшення норми висіву з 50 до 25 плодів на 1 м рядка Супроводжувалось зменшенням висоти насінників і збільшенням кількості стебел (за винятком гіосіну з міжряддям 22,5 см), пагонів 1-3 - го порядків, щільності

обнасінення і' в кінцевому результаті підвищення насіннєвої продуктивності. .

В цілому ж урожайність насінин з одиниці плошї визначається як продуктивністю одного насінника, так і їх кількістю. Тому в наших дослідах спостерігається пряма залежність між зменшенням ширини міжрядь і урожайністю насіння (табл. 3).

Таблиця З

Урожайність і якість насіння в залежності від способів посіву і норми висіву насіння (середнє за 3 роки) ’

Ширина між- Норма |Густота Уро- Схо- Маса | Плодів

рядь (см), висіву, | насінни- жай- жість, 1000 і менше

способи шт/м і ків пе- ність, % пло- ! 3,5 мм,

посіву .. { ред зби-іранням і тис/га п/га . дів, ! г ... %

60 (контроль) 50 241 14,3 78 12,1 24

25 130 14,8 83 12,5 20

45 50 327 16,3 80 12,2 24

25 181 16,3 85 12,5 18

22,5 50 546 15,6 76 12*0 • 28

25 332 18,1 81 12,6 21

12 238 17,7 82 12,5 10

Стрічковий (50 + 20 см) 50 402 17,3 78 12,1 26

25 248 17,7 83 12,3 19

Підпокривний 50 309 18,8 83 12,7 16

25 170 ,19,0 36 13,0 15

' ШР05 - ІЗ 2,0 3 0,3 -

В середньому за три роки зменшення ширини міжрядь з .

60 до 45, 22,5 см і 35 см (50 +■ 20) при нормі висіву 50 плодів на метр супроводжувалось підвищенням урожайності відповідно на 2,0, 1,7 І 3,0 ц/га (при НІР05 - 2,0), тобто при цій нормі висіву достовірна прибавка одержана при посіві з міжряддям 45 і стрічковому (50 - 20 см) посіві. При нормі висіву 25 плодів на метр прибавка В порівнянні з контролем, складала при посіві з міжряддям 45 см - 1,5 ц/га, 22,5 см - 3,3 ц/га, стрічковому -

2,9 ц/га, тобто при цій нормі висіву достовірні прибавки урожайності були при вузькорядному і стрічковому посівах. ■

При посіві з міжряддям 22,5 см і'зменшеннінорми висіву з 50 до 25 і 12 плодів на метр супроводжувалось підвищенням урожайності відповідно на 2,4 і 2,1 ц/га, тобто зменшення норми висіву при цьому способі посів в 4 рази не супроводжувалось зменшенням урожайності насіння, а в порівнянні з контролем вона була вищою на 3,4 ц/га.

Суттєве підвищення урожайності насіння на 4,2-4,5 ц/га в порівнянні з контролем) спостерігалось при підпокривному посіві; що як вже відмічалось, пояснюється особливістю біології росту і розвитку насінників при цьому способі посіву.

Що стосується якості насіння, то необхідно відмітити слідуюче. При однаковій нормі висіву всі способи посіву (за винятком підпокривного) не вплинули на такі показники, як.енергія проростання, схожість, маса 1000 плодів. При підпокривному посіві схожість насіння на 5-3 %, маса 1000 шт. на 0,6-0,5 г вище, ніж на контролі. • .

. На посівні якості насіння вплинула норма висіву. Як видно

із даних таблиці 3, при всіх способах посіву зменшення норми

висіву сприяло підвищенню схожості насіння і маси 1000 шт. Ми пояснюєм це тим, шо при зменшенні норми висіву змінюється архітектоніка куша насінника, а саме, збільшується кількість паго- • нів 1-го і 2-го порядків, на яких як правило, зав'язується краще по якості насіння, завдяки більшому доступу до них пластичних _ речовин ьід головних пагонів.

Отже, підсумовуючи вшцесказане- в третій главі, можна відмітити, шо поєднуючи способи сівби і норми висіву насіння, можна ■ . значно змінити продуктивність безвисадкових на-

сінників.

В четвертій главі. "Посів свіжозібраним насінням ' приве- . дєні результати дослідів по вивченню росту, розвитку, збереженості і продуктивності безвисадкових насінників при посіві свіжозібраним насінням.

Як показали дослідження, по ступеню розвитку рослин перед зимівлею практично не мали різниці як при сівбі свіжозібраним, так і звичайним насінням. При однаковій нормі висіву густота насадження в середньому за два роки при сівбі свіжозібраним насінням склала 20, звичайним - 18 рослин на 1 м рядка, тобтс польова схожість в обох випадках практично була однаковою.

Не встановлено також достовірної різний! в пошкодженні сходів буряків шкідниками і хворобами при. посіві свіжозібраним 5 звичайним насінням. Стосовно збереженості рослин в зимовий період, то за всі роки досліджень вона була прак-тиктично також однаковою як при посіві свіжозібраним, так 1 звичайним насінням і складала 63-100 %. Аналогічна закономірність по рості і розвитку рослин при сівбі різним насінням спостерігалась і після перезимівлі, шо в кінцевому результаті обумовило їх однакову продуктивність. Урожайність насіння при посіві звичайним насінням в середньому за два роки склала 14,6 и/га, свіжозібраним - 15,0 ц/га, схожість відповідно 78 і 80 %. Поряд з цими дослідженнями проводилось впровадження прискореного розмноження насіння. В 1991 році суперелітним насінням сорту Уладівський однонасінний 35 було посіяно 70 га безвисадкових насінників, із яких було одержано в 1902 році (при збереженості в зимовий період 100 %) 1220 ц базисного насіння зі схожістю 75 %. В 1992 році площа безвисадкових насінників при посіві свіжозібраним насінням склала 80 га, що при збереженості в зимовий період 64 % дало змогу одержати в 1993 році 800 ц фабричного насіння зі схожістю 83 %. Коефіцієнт розмноження насіння в роки досліджень складав 83-116,

Таким чином, поєднання двох факторів: екологічного (вирощування базисного і фабричного насіння в південних зонах) і агротехнічного (посів свіжозібраним,, насінням при безвисад-ковому способі) дозволяє скоротити строк розмноження насіння районованих сортів і гібридів буряків в часі . Крім того, вирощування насіння цих категорій безвисадковим способом дозволить в два-три рази скоротити витрати праці і засобів на їх виробництво.

В п'ятій главі "Виробнича перевірка, впровадження і економічна ефективність рекомендос-зннх. прийомів" приведені результати виробничої перевірки різних способів посіву, а також рекомендованої норми висіву насіння, яка проводилась в 1993 і 1995 рр. в радгоспі "Степной" Первомайського району Республіки Крим.

Виробнича перевірка рекомендованих прийомів повністю підтвердила дані польових дослідів. В середньому за два роки при вузькорядному і стрічковому посівах і нормою висіву відповідно 12 і 25 плодів на 1 м , збереженість рослин в зимовий період на ЇГ^Ї 6 % , урожайність насіння на 2,7 і 2,0 ц/га були

вищими в порівнянні з контролем. .

При посіві під покрив суданської трави з нормою висіву ■

25 плодів на 1 м збереженість склала '96 %, урожайність 17,6 ц/га, схожість насіння 87 %, на контролі відповідна 88 %,

15,2 ц/га, 80 %.

В 1992/93 і 1994/95 роках рекомендовані нами прийоми були впроваджені в радгоспі "Степной" Первомайського району Республіки Крим. При цьому враховували урожайність і економічну ефективність різних способів посіву. При вузькорядному посіві (22,5 см) в 1992 році на площі 10 га і нормою висіву 12 плодів на 1 м рядка годовий економічний ефект склав 3,6 млн. крб. . - ;

ВИСНОВКИ

І. Ріст і розвиток безвисадкових насінників їх збереженість в зимовий період, а також урожайність і якість насіння залежать від способів посіву, що регулюються шириною міжрядь. . '

. 2. При зменшенні ширини міжрядь ріст і розвиток рослин

проходить менш інтенсивно: перед зимівлею зменшується маса коренеплоду 1 листків одної рослини а також її асиміляційна поверхня в порівнянні з широкорядним посівом. Проте сумарна площа листя на одиниці площі при вузькорядних посівах збільшується, що сприяє підвищенню фотосинтетичної сили посівів

і, як результат, додатковому накопиченню цукру і сухих речовин.

3. Завдяки сильному листовому покрову при вузькорядному

(22,5 см) і стрічковому (50 + 20 см) посівах покращується мік-ро>. мат поля рослин в зимовий період, що проявляється в під-вищенйі температури на рІЕИЇ голівки коренеплоде. Ці обставини, а також особливості біології росту і розвитку рослин в осінній період, сприяли підвищенню її збереженості в зимовий період. •

4. Способи посіву, шо тогулюються шириною міжрядь, впли-

вають також на ріст і розвиток безвисадкових насінників після перезимівлі: при вузькорядних і стрічкових посівах спостерігалось більш раннє цвітіння і дозрівання, збільшується кількіс.:, пагонів першого порядку і зменшується - другого. 1 третього, . а також пізньостиглих насінників. ,

3. Вузькорядний 1 стрічковий посіви є одним із важливих агротехнічних факторів в боротьбі з бур’янами. Вони сприяють збільшенню конхурентоздатності безвисадкових насінників по відношенню до бур’янів, тому на протязі їх онтогенезу, останніх на 20-60 % було менше, ніж при широкорядних посівах.

6. Другий, не менш важливий фактор, на який впливають вузькорядний і стрічковий посіви, е стійкість безвисадкових насінників до вилягання. Зменшення ширини міжрядь з 60 до

45 і 22,5 см, а також при стрічковому посіві сприяло зменшенню полеглих насінників відповідно з 9 до 9,2 і 6 %.

7. При вузькорядному і стрічковому посівах зменшується продуктивність одного насінника, проте урожайність насіння з ... одиниці площі, навпаки, вища при цих способах посіву в порівнянні з широкорядним.

8. При підпокривному посіві насінники набувають нових отологічних ознак. Завдяки подовженому вегетаційному періоду

по настання стійкого похолодання, при сумісних посівах утворюються відносно крупкі а добре розвинутим листовим апаратом,

0 декількома пазушними бруньками дерев’янисті коренеплоди, що характеризуються підвищеним вмістом сухих речовин, після перезимівлі такі коренеплоди утворюють, як правило, багатостебле-ві насінники. Ці особливості біології росту і розвитку, а також покращення мікроклімату поля в зимовий період при підпокривному посіві, дякуючи стерні, що залишилась після збирання покривної культури, сприяли підвищенню їх збереженості а в даль-нійшому і продуктивності в порівнянні з літнім чистим посівом.

9. Важливим регулюючим фактором густоти стояння і росту, розвитку рослин як в осінній, так і в весняно-літній вегетаційний періоди і їх насіннєвої продуктивності є вихідна густота насадження безвисадкових насінників, яка регулюється також і нормою висіву насіння. При всіх способах посіву підвищення норми висіву ..зворотньо корелювало з показниками росту і розвитку рослин 'як в” осГнній, так—ї весняно—лГтнїЕГ періоди. В силу цього зменшення норми висіву не приводило до зниження збереженості

1 продуктивності безвисадкових насінників.

10. При вузькорядному посіві найбільша урожайність (17,7 ц/га) і схожість (82 %') відмічені при нормі висіву 12 плодів на 1 м, що вищй контролю відповідно на 3,4 ц/га і 4 %; при . стрічковомУ"посіві зменшення норми висіву з 50 до 25 плодів на 1 м супроводжувалось підвищенням урожайності насіння на

3,4 ц/га, схожості на 5 %. .

11. Посів свіжозібраним насінням при безвисадковому способі вирощування базисного і фабричного насіння в південних зонах дозволить отримати високоякісний посівний матеріал цих категорій і скоротити строк їх розмноження.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом в зрошуваних умовах Криму:

- проводити вузькорядний (22,5 см), стрічковий (50 + 20 або посів з міжряддям 45 см і нормою висіву насіння відповіді!

12, 25 і 25 плодів на І м рядка;

- провести широку виробничу перевірку підпокривних пос;

вів з метою подальшого їх вдосконалення; -

- при вирощуванні двох категорій насіння (базисних і ф.' ричних) посів проводити свіжозібраним насінням.

Роботи опубліковані по темі дисертації: '

1. Строки сівби безвисадкових насінників цукрових 6ypv Удосконалення прийомів насінництва цукрових буряків. К„ 1нс тут цукрових буряків, 1992. - С. 28-35 (в співавт.).

2. Наш опыт // Сахарная свекла. - 1993. - № 5. - С. . .

( в співавт.). •

3. Прискорене розмноження насіння буряків райоїгомітг.х сортів і гібридів // Висновки науково-дос ідннх робіт ;>е ’Г-і'їЗ рік. К., Інститут цукрових буряків, 1994. - С. 115-1 IS (в спів-авт.)

4. Безвысадочные семенники сахарной срєкльі на орошаемых землях Крыма. - Симферополь: Таврия, 1Й91. - 103 с(в співавт.)

5. Рациональные способы выращивания бозьысадочных семенников II Сахарная свекла. - 1995. - .V 10. - С. 14-15.

Тарабрин А.Е. Обоснование рациональных способов посева при выращивании без вы садочных семенников сахарной свеклы в степной зоне Крыма. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.05 - (селекция и семеноводство) Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1996 г.

Защтшается рукопись диссертации, в которой представлены результаты исследований по обоснованию рациональных способов посева при безвысадочной культуре семян сахарной свеклы.

Более высокая сохранность в зимний период и продуктивность безвысадочных семенников отмечена при узкорядном и ' ленточном посевах. ’

Доказано преимущество весеннего посева под покров суданской травы, а также возможность посева свежеубранными . -семенами.

Annotation

Tarabtin А.Е. Foundation for rational sowing methods in direct ( overwinter) growing seed plants of sugar beet in Steppe zone of the Crimea.

The thesis for the degree of candidate of agricultural science, speciality 06.00.05 -breeding and seed growing - Institute for Sugar beats of UAAS , Kiev, 1996.

• "The thesis is dedicated to the results of studying the scientific foundation for rational sowing methods in direct (overwinter) growing seed plants of sugar beet. Higher level of overwintering ability and productivity of seed plants is mentioned in narrow-rowed and band sowing.

The advantage of spring sowing under Sudan-

is

grass covering and the possibility of 'sowing with fresh-yielded seeds is proved.

Ключові слова: безвисадкові насінники, способи сівби, норма висі*

*

IP