Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Нейрофизилогические особенности ориентировочно-исследовательской деятельности в школьном возрасте

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Нейрофизилогические особенности ориентировочно-исследовательской деятельности в школьном возрасте"

3 д-0 .--КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ iMeHi ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШВАРЦ M

Людлшла Олекспвна ( '

/

УДК.612.822.3+612.821

НЕЙРОФ13ЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОР1СНТуВАЛЬНО-ДОСЛ1ДНИЦЬКО"1' ДШЛЬНОСТ! у ШК1ЛЬНОМУ В1Ц1

03.00.13-ф1зк>лопя людини i тварин

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Kiiïb 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у Волинському державному ушверситет1 ¡меш Леа Украшки (науково-дослщна лаборатор1я в1ково1 нейроф1зюлогп)

Науковий кер1вник: доктор медичних наук, пцофесор

Г1ТТ1К ЛЕОН1Д САМ1ИЛОВИЧ,

Волинський державний ушверситет ¡м. Леа Украшки, кафедра анатомп 1 ф1зюлогп людини, завщувач кафедрою.

Офщшш опоненти: доктор бюлопчних наук, професор ГОРГО ЮР1Й ПАВЛОВИЧ,

КиТвський ушверситет ¡м.Тараса Шевченка, кафедра ф1зюлоги людини 1 тварин, головний науковий сп1вроб1тник.

доктор психолопчних наук, професор КОРОЛЬЧУК МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ,

КиТвський вшськовий гумаштарний шститут, професор кафедри сощальноГ та вшськовоТ психологи.

Провщна установа: Черкаський державний ушверситет ¡м.Богдана Хмельницького, кафедра анатомп та ф1зюлогп людини I тварин, МО УкраТни (Черкаси).

Захист шдбу деться "<¿3 " _1998 р.

о */V годит на засщанй1 спещал1зованоТ вченоТ ради Д. 01.01.10 при Кшвському утверситет1 ¡меш Тараса Шевченка за адресою: 252022, Кшв-22, пр.Глушкова, 2, НД1 ф1зюлоп1, им. 504.

3 дисертащею можна ознайомитися у 616лютещ КиТвського ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка за адресою: 252033 м.КиТв-33, вул.Володимирська,58.

Автореферат розтланий иютого 1998 р.

Вчений секретар спец1ал13овано'1 вчено!' ради, кандидат бюлопчних наук

Г.П.Гушинець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми. Ор1ентувально-досл1дницька /иялыпсть (ОДД) взноситься до числа фундаментальних явищ у нервовш систем!. Бона виникае при будь-яюй змпп оточуючого середовища i сприяе за-доволенню домшугочих потреб бюлопчного, а у людини i сощального значения. Ор1ентувальш реакцп, за визначенням Павлова (1910,1927), спрямоваш на настроювання aнaлiзaтopiв найбыын точно сприймати дшчий подразник, на ана.^з i оцшку його значущосп для формування адекватно! щлеспрямовано! поведшки. В р1зний час ор1ентувальш про-цеси вивчали Анохш (1935), Соколов (1958,1970), Виноградова (1961), Костандов (1970), Латаш (1968), Хомська (1987), Симонов (1987), Глюхша (1988), Шумьпша (1990), Bai4 (1990) i mini. Соколов на ochobI специального ана.-мзу на нейрональному piBHi вид1лив у ор1ентувалыю-дослщницьких процесах початковий етап як неспециф1чну реакцт настроювання анал1затор1в шд впливом новоявленого подразника i быыи складну Ъослгдницъку поведтку, спрямовану на детальне ознай-омлення з об'ектом стимуляцп. Складну етапшсть (багатофазшсть) ор-гашзацп ОДД вщр.пчають Конорськи (1970), Фарбер, Дубровинська (1989,1991), Данилова, Крилова (1989), Котляр (1989), Батуев (1991), КасЫль (1991), Чайченко (1993).

Основна маса po6iT, присвячених ОДД, проводилась в експери-ментальних умовах на тварннах, а при вивченш людини — на дорослих дослщжуваних. Вжовий аспект щеТ проблеми висвттений значно менше. Роботи охоплювали pi3Hi BiKOBi групп, часпше всього б1лып раннш, дошкыьний перюд, здшснювались р1зними методичними прийомами. Назркто подальше вивчення uie'i проблеми, зокрема в шюльному Biui, на основ! сучасних нейроф1зюлопчних концепщй i з викорнстанням коыплексних комп'ютерних шдход!в. Розвиток уявлень про ОДД на основннх етапах шюльного онтогенезу, безсумшвно, мае теоретичне i практичне значения.

ОДД проявляеться р1зномаштною феноменолопею — вегетативною, електроенцефалограф1чною та in. Представляе штерес оцшка iT особливостей у pi3Hiix вжових трупах. Важливе розкриття ней-роф1зюлопчних мехашзм1в ОДД. У цьому в1дношенш вивчення пара-метр1в електричноУ активност! мозку (ЕЕГ) дозволяв вияснити особли-BOCTi м1жтвкулевих i внутршньотвкулевих взаемовщношень при ди стимул1в р1зного характеру та складное^ в р1зних вжових трупах дослщжуваних. Накшець, необхщно врахувати, що ОДД, як i будь-яка шша д1яльшсть мозку, спрямована на досягнення корисного результату.

Тому вивчення ОДД повинно здшснюватися з позици и системно!' ор-гaнiзaцi'í.

Зв'язок роботы з науковими програмами. Робота ви-конана в межах держбюджетноТ теми 12.97 "Системш мехашзми щлюно\' д1яльност1 мозку д1тей школьного вшу" Волинського державного ушверситету ¡м. Леа Укра'шки / номер держреестрацп 01961106629/.

Мета £ заедания досл1дження. Мета дослгджеиня: Вивчити особлпвосп ор1ентувально-досл1дницько1 д1яльносп при певних пси-хо([изюлопчних сптуащях 1 з позицш топоселективних 1 системних взаемод1й макроструктур великих швкуль мозку у д!тей игольного вжу.

Для цього поставлен! таю заедания:

1. Провести пор!вняльне вшове вивчення при ОДД:

а) вегетативних прояв1в ОДД за показниками шюрно-гальвашчноТ реактивносп (ШГР) 1 частота серцевих скорочень (ЧСС);

б) зонального розподшу питомо! ваги основних частотних д1апазон1в ЕЕГ;

в) особливостей активацп великих швкуль мозку (топографичне картування спектрш штенсивносп ЕЕГ);

г) м1жгпвкулевих 1 внутр1шньотвкулевих корелящйних зв'язюв.

2. З'ясувати роль системности як нейроф1зюлопчноТ основи вжовоТ оргашзацп ОДД.

Наукова новизна одержаних резулътат{в.

У трьох основних трупах д1тей шильного вису вперше пор1внялыю 1 комплексно показаш вжов1 особливост1 феноменологи 5 нейроф!зюлопчних мехашзм1В ОДД. Використовувалась система комп'ютерно'1 електроенцефалографп \ комплекс подразниюв, яга ство-рювали р1зш психсм|изюлопчш ситуацп - мимовшьну I довьчьну увагу та когштивну д1ялыпсть. Дослщжет загальна перебудова основних частот електрогенезу мозку, топограф1чнс картування фокуав активацп в кор1 великих швкуль, м1жшвкулев1 1 впутр1шньо-швкулев1 кореляцшш зв'язки, вегетативш прояви (ШГР, ЧСС). Висв1тлеш вжов1 особливосп взаемодп великих швкуль при системнш opraHi3an.ii ОДД. Показана едшсть феноменолопчних прояв1в ОДД, П нейроф1зюлопчних ме-xaнiзмiв 1 системность

Науково-практичне значения отриманих результатгв.

1нструментальними методами (система коми' ютсрноУ електроенцефалографп) виявлеш особлпвосп м1жшвкулевих 1 внутрш1вкулевих взаемодш 1 вегетативних прояв1в при ор1ентувально-дослщницькш д1яльносп у школяр1в основних вжових груп. На основ1 отриманих да-

них i ix науково-обгрунтованого анал1зу можуть бути розроблеш пси-холого-иедагопчш рекомендащУ opraHi3au.ii навчально-виховного проце-су i3 врахуванням функцюнальних можлнвостей учшв у pi3»i BiKOBi перюди.

Апробацгя результатхв дисертацп.

На ocuoBi матер1ал1в дисертацп зроблено доиовщ1 на: XIII з'\'зд1 УкраТнського ф1зюлопчного товариства (1990р., Кшв); IV Всесоюзнш конференцп "Ф1зюлопя розвитку дитнни"(1990р., Москва); Всесоюзнш конференцп 'Тнтелектуальт систем» i творчкть'Ч 1990р., Ново-cn6ipcbK); nayKoeifi конференцп "1ндивщуальш психоф1зшлопчш особ-ливосп людини i профес1йна д1яльшсть"(1991р., КиТв-Черкаси); Всесо-юзшй конференцп' "Проблем» ефективносп включения людини в штелектуальш систем»" (1991р., Новосиб1рськ); ГУНжнародшй конференцп' "Ментальшсть. Духовшсть. Саморозвиток особистостГ' (1994 р., К»Гв-Луцьк); ВсеукраГнському науковому c»Mno3iyMi з проблем» "Особливостт формування та становления исихоф1зюлопчних функцш в онтогенез!" (1995 р., Кшв-Черкаси); на М1жнародшй науково-ирактичшй конференцп "Педагопчна технолопя у сучасному вузГ' (1995 р., Луцьк); щор1Чних наукових конференщях Волинського державного ушверснтету ¡м.Леи Укра'шки (1990-1997 p.p.); науковш конференцп' "Гндивщуальш психоф1зюлопчш власт»вост1 людини та про-феайна д1яльтсть" (1997 р., Кшв-Черкаси).

Результаты дисертацп опублгковат у трьох статтях в наукових журналах i в 15 матер1алах i тезах конференщй.

Об'ем та структура дисертацп. Дисертащя складаеться з вступу, огляду лггератури, об'екта i метод1в дослщжень, викладу отрн-маних результат1в та "ix обговорення, висновюв, списку викорнстаних джерел i додатка. Текст дисертацп викладено на 150 сторшках. Праця мюгить 20 таблиць i 34 рисунки. Б16люграф1я вмвдуе 306 джерел в1тчнзняноТ та заруб1жно1 л!тератури.

Декларащя особистого внеску дисертанта. Робота ви-конана noBHicTio самостнню.

3MICT РОБОТИ

Об'ект та методика досл1джень.

Дослщжувалися хлопчики середшх шюл м.Луцька, праворую, здоров1 за даними пснхоневролопчного та соматичного обстежень (медична картка 026/У).

Для комплексного нейрофпзюлопчного вивчення BiKOBiix особливостей ор1ентувально-дослщницько1 д1яльност1 дослщжуваш розподшялись таким чином: 7-8роюв-30чол. (молодша група); 13-14рок1в-30 (середня група); 16-17рок1в-30 (старша група). Аналопчну BixoBy перюдизацш використовували Алферова (1970); Фарбер, Алферова (1972); ФР1д (1979); Новжова та ш. (1979).

KpiM того, для встановлення загальних вжових тенденцш оркшувальноТ реакци окремо дослщжувалися хлопчики 13-14 ром в (20 чоловж) i доросл1 20-22 роюв (20 чоловж). Отже, загальна юльюсть дослщжуваних становила 130 чоловж.

Перед початком дослщжень Bci дослщжуваш одержували необ-х1дну шструкщю, пов'язану з ix участю в експериментк Вивчення 0р1ентувалы10-д0сл1дшщыс01 ;.цялыгос'п проводилося в таких експери-ментальних ситуащях:

1) фоновий стан (в сташ неспання дослщжуваних);

2) стимулящя свгглом (фотостимулящя);

3) стимулящя св1Тлом з мисленним рахунком спалахш (фотостимулящя з рахунком);

4) розв'язання анаграм.

При феноменолопчному i нейроф1зюлопчному вивченнях ОДД враховувалися таги иоказники: а) вегетативш показннки (параметри шюрно-гальвашчного рефлексу i частота серцевих скорочень); б) ди-намжа електричноТ активносп мозку.

Електрична актившсть мозку рееструвалась з використанням системи комп'ютерно\' електроенцефалографп "Ритм", розроблено1 НВО "Тамерс" /Харюв/, яка включала: 8-канальний електроенцефа-лограф ф1рми "Орюн" (Угорщина); ЕОМ ДХ4-100 з тактовою частотою процесора 100 мГц; аналого-цифровий перетворювач; штерфейсний модуль. У функцюнальних пробах анал1зувались 10-секундш вщтинки часу. Епоха анал1зу становила 0.32, штервал фшьтрацп - 640 мсек. Електроди для ЕЕГ poзмiщyвaлиcя за загальноприйнятою системою 10-20 симетрично над лобними (F), висковими (Т), 'пм'янпмп (Р) i потиличними (О) проекщями. Реестращя здшснювалась монопо-лярно з вщвщним вушним референтним електродом.

Шд час експерименту дослщжуваш знаходилися у св1тлозвуко1зольованш камер! в стаж спокшного неспання. Стимуляция св1тлом проводилась фотофоностимулятором ф1рми "OpioH" з штервалом 6 секунд, штенсившстю 0.07 Дж i тривалктю спалаху 50 мс. Лампа фонофотостимулятора знаходилася на вщсташ 1 метр в1д

доел¡джуваного на р1вш його очей. При проведенш одного експери-менту подавалося вщ 20 до 30 спалах1в cвiтлa.

Наип дослщження проводилися за такими комп'ютерними про-грамами:

1) анал1з зонального розподыу питомо'Т ваги основних частотних д1апазошв електричноТ активносп мозку;

2) побудова 1 ана.шз картограм спектр1в штенсивносп електричноТ ак-тивносп мозку в д1апазонах альфа- 1 тета-ритму;

3) анал13 м1жшвкулевих 1 внутртвкулевих кореляцшних зв'язюв.

Особливосп ОДД у вихщному сташ воображали и фонов! по-казники, зокрема, вжов1, необх1дш для оцшки Тх змш у р1зних експериментальних ситуащях. Дослщження при стимуляцп св1тлом (фотостимулящя) 1 при стимуляцп' з мисленним рахунком спалах1в св1тла були спрямоваш на виявлення характеристики ОДД при р1зних формах уваги - мимовьтьно'Т 1 довктьно'Т (спрямовано'Т, виб1рковоТ). Методика мисленного рахунку подразнигав використовувалась для вивчеппя довьчьноТ уваги, зокрема, у д!тей (Фарбер, Фрщ, 1971; Фрщ, 1972; Пучинська, 1974; Бетелева \ ш., 1977; Дубровинська, 1985).

Розв'язання анаграм - сл1в, зашифрованих шляхом перестав-ляння в них букв, проводилось в наших дослщженнях як метод ор1ентувально-дослщницького реагування за умов когштпвпоТ стиму-лящ'Т. Матрищ анаграм були розроблеш з врахуванням вжу дос-лщжуваних.

Зоналышй розподт питомо'Т ваги основних частотних д1апазошв потужносп електричноТ активносп мозку (%%) встановлювався в1д ТТ загальноТ потужносп з допомогою топоселективного анал1зу ЕЕГ. Ця методика вщображае загальш особливосп активацп 1 перебудову електричноТ активносп кори великих твкуль I пов'язаних з нею шдкоркових структур (Русинов, 1987; Соловйова, Воробйова, Лосева, Хасленова та ш., 1994).

Картування коркового елек7прогенезу е сучасним адекватним методом вивчення активносп великих швкуль мозку, розподыу в них фокус!в активацп'. Метод оснований на реестрацп спектру штенсивосп бюпотенщал1в, що е похщним вщ потужносп електрогенезу в певному частотному д1апазош з розм1ршстю в умовних мкВ (Дорохов, Нюер, 1992; Нюер, 1992). Побудова картограм електричноТ активносп мозку, як вдапчено, проводилася в альфа- \ тета- д1апазош. В альфа-ритдп зд1йсшоються внутржорков1 взаемодп, пов'язаш з переробкою посту-паючоТ шформацп 1 з мехашзмами пам'ят1 (Тваницький 1 ствавт., 1984;

PyciHOB, 1987; Стрелец, 1993; Лебедев, 1993). Тета-д1апазон розгля-даеться як пор1вняно стшкий показник корково-тдкоркових (корково-Л1ыб1чних) взаемодш, яга вщображають емоцшну актившсть i вегета-тивну напружешсть, зокрема у д1тей i шдлшав (Алферова, 1967; Хомська, 1975; Бетелева, Дубровинська, Фарбер, 1977; Чайченко, 1987; Умрюхш i сшвавт., 1993).

Для вивчення piBHH функцюнальних зв'язгав лпж окремими структурами великих швкуль мозку застосований кроскореляцшний анал1з, який розкривае взаемостосунки «¡ж актившстю р1зних в1ддш1в кори мозку. В межах поставлених завдань кореляцп вивчалися в альфа-д1апазон1 як показник внутршньо-коркових зв'язгав. Програма

вивчення корелящйних зв'язк1в pi3inix дыянок великих швкуль мозку включала визначення коеф1щента кореляцп (г), частота кореляцш у певному локусл щодо Bcix кореляцш мозку (%%), загальноТ частота зна-чимих i високих кореляцш до Bcix можливих (%%). Залежно вщ значения коефодента кореляцп (г) корелящйш зв'язки в межах до 0,3 роз-глядалися як слаби, вщ 0,31 до 0,5 - як середш, вщ 0,51 до 0,7 - як значт (значимО, вщ 0,71 i вище - як висок1 (Шевченко, 1970; Лаюн, 1973; Хризман, 1978; Рустов, 1987). Вивчалися так1 корелящйш зв'язки: м1жтвкулев1, внутр1шньотвкулев1, м1ж передшми i задтми асощативними системами мозку.

Штрно-гальватчний рефлекс /ШГР/ за Тархановим рееструвався шляхом накладання електрод1в на тильну i долонну по-верхн1 .шво1 кистп Визначалнсь його загальна тривалють (сек), ампл1туда (мкВ), латентний перюд (сек), тривалють поодиноко!" хвп.'п (сек). Такий анал1з характеризуе як окрем1 параметри ШГР, так i в щлому час появи i згасання ор1ентувально1 реакцп (ОР).

Частоту серцевих скороченъ (ЧСС) визначали за допомогою ЕКГ, знято'1 у П-му стандартному вщведенш. За тривалктю i частотою штервалу R-R визначались частота серцевих скорочень (сек), яка була тим бктьша, чим коротшим виявлявся час характеристики штервалу R-R.

Статистично-математичне опрацювання показнитв. Bei фе-номенолопчш показники ОДД - електороенцефалограф1чш, шгарно-гальвашчш, електрокардюграф1чш рееструвались синхронно з викори-станням канал1в електроенцефалографа. Одержан! феноменолопчш i нейроф1зюлопчш дат опрацьоваш методами Bapiauiüiioi статистики на ЕОМ. В1ропдною вважалася р1зниця м1ж середшми величинами при р<0,05

Результаты Ъослгджень г гх обговорення.

Результат» наших дослщжень показали р1зномаштшсть феноме-нолопчних прояв1в 1 складшсть нейроф1зюлопчних мехашзм!в ор1ентувалыю-дослщницькоТ д1яльност1 (ОДД). Як вказувалось, в наппй робот1 впкористовувалось стимулювання мозку, яке формуе певн1 психоф1зюлопчш стани - мимовыьноТ уваги (фотостимуляция), довкчьно1 уваги (фотостим\'лящя з мисленним рахунком спалах!в) 1 когштивно! д1яльност1 (розв'язання анаграм). В першому випадку моде-лювалась переважно проста форма ор1ентувально\' поведшки з пров1дним мехашзмом безумовнорефлекторноУ ор1ентувальноТ реакцп, у другому - проявлялись дослщницью процеси з використанням багато-компонентно1 рефлекторно\' системи, у третьому - здшснювалась когштивна актившсть, як результат складно!" психоф1зюлопчно1 .'Пяльносп. Разом з тим створювалась експериментальна ситуация р1зномаштного ступени новизни 1 значимое^ дпочого подразника та не-визначеностч в його оцшщ.

Встановлено, що в1ков1 нейроф1зюлопчш тенденцп ОДД в р!з}п перюди шюльного онтогенезу вщображають особливост! вегетативных проявгв оргентувалъног реакцп - шюрно-гальватчного рефлексу (ШГР) ! частот» серцевих скорочень (ЧСС). Загальна вжова тен-депщя ОДД була встановлена при пор1вняльному дослщженш пара-метр1в ШГР серед дорослих 20-22 роюв 1 д1тей 13-14 роюв. Виявлено, що у дгген амплЬуда ШГР мае бичьш високий початковий р1вень, бктып тривалий латентний перюд, бичьшу тривалкть поодинокоТ хвиль В щлому у пор1внянш з дорослими шюрно-гальвашчш показники ОДД вщр1знялися бшьшою виражешстю 1 хвилепод1бною динамжою. Важ-ливо вдаптити, що при р1зшй за характером стимуляцИ" (фотостимулящя, фотостимулящя з рахунком, розв'язання анаграм) збер1галися принципов! особливое^ итарно-гальвашчного компоненту ор1ентувальноТ реакцп, що св1дчить про п неспециф1чний характер в оргашзацп ОДД.

Основт параметры ШГР мали вщмшносп при вивченш ОДД на р1зних етапах в шюльному вщ - в молодгшй, середшй I старппй трупах. ОДД з вжом мае б1лып виражену тенденщю до згасання, вона проявляе бьчыну cтiйкicть 1 тривалкть у молодших школяр1в. Особли-восп ШГР при першому поданш стимул1в свщчать про його велику ви-ражешсть при фотостимулящУ (мимовыьна увага) 1 меншою м1рою -при фотостимуляц11 з рахунком (довшьна увага). В щлому бшып знатна шформацшна невизначешсть при фотостимуляцп шдсилюе

ор1ентувально-досл1дницьку д1яльшсть мозку, яка найб1льше проявляешься в молодшш rpyni (табл.1).

Таблиця 1

ЗАГАЛЬНА ТРИВАЛЮТЬ ШК1РНО-ГАЛЬВАН1ЧНОГО РЕФЛЕК-__СУ (сек). _

№ п/ п Вид стимуляцп BiKOBi групп P

I II III I-II II-III I-III

1 Фотостимулящя 113,8 ±11, 7 103,7 ±6,6 63,8 ±8,2 * * * * *

2 Фотостимулящя з рахунком 81,9 ±4,2 85,5 ±6,4 55,8 ±4,7 * * *

3 Розв'язання ана-грам 48,2 ±6,1 47,6 ±3,0 27,1 ±1,0 * * * * **

Pl-2 ** * * *

Pl-3 * ** *

Р2-3 * * *

Примаки: I - молодша, II - середня, III - старша BiKOBi групп; по-казники Bipor^Hocri: *- р <0,05; **- р <0,01; *** - р<0,001

Другий вегетативний компонент ОДД - частота серцевих ско-роченъ у проведених дослщах був менш шформативнпм, шж ШГР. У цьому вщношенш щкава вказ1вка Симонова (1996) про дифе-ренцшований прояв обох показниюв. За нашими даними ЧСС збшыпувалась у пор1внянш з фоном при Bcix видах стимуляцп у МОЛОДШШ ВЖОВШ rpyni.

Значний ¡нтерес для розумшня феноменолог!!' i ней-роф1зюлопчних мехашзм1В ОДД становить пор1вняльне BiKOBe вивчення параметр1В електричноТ активносп мозку.

Проводилось досл1дження зонального розподшу питомог ваги основных частотных дъапазотв ЕЕГ як показника загальноТ перебудови електрогенезу мозку про ОДД. При ОДД топоселективний розиодш niiTOMOi ваги електричноТ активносп мозку за основними частотними д1апазонами вщображае роль вжового фактора i складшсть стимуляцй' мозку. Чим старший за вжом контингент досл1джуваних, тим бшьш р1зномаштний i диференцшований характер мае перебудова мозкового електрогенезу.

Зменшення питомоТ ваги альфа- 1 збичьшення бета-активностей частотного д1апазону вщм1чеш при вых видах стимуляцп \ повинш роз-глядатися як "класичний" прояв ор1ентувальноТ реакцп. Формування досл1ДницькоГ активности при дп быьш складних стимул1в (фотостпмулящя з рахунком, розв'язання анаграм) приводить до складнших психоф1зюлопчних сташв - активно!' уваги 1 когштивноТ д1яльности, I в цих ситуациях топоселективш зрушення в частотннх д1апазонах мозкового електрогенезу були бшып вираженими I пошире-ними; в1д>пчена тенденщя до )'складнепня реагування л1вошвкулевих структур мозку.

Встановлено, що у д!тей 7-8 poкiв при фонов!й активности 1 при р1зних стимуляциях бшып виражена, шж у старших питома вага повьтьних частотних д!апазошв ЕЕГ - тета- 1 дельта- ритг>ив. Ця особ-ливкть мозкового електрогенезу свщчить про значну роль у формуванш ОДД менш зршого типу взаемодп корково-шдкоркових структур. Шум1лша (1990) розглядае под1бну оргашзашю ор1ентувально-досл1дницьких процес1в як корково-талам1чну, протиставляючи ш кор-ково-гшоталамо-ретикулярш взаемодп.

Розкриттю активащйних процеав у великих швкулях мозку при ОДД сприяе вивчення топограф{чного картувапня ЕЕГ. Визначався розпод1л фокуав максимально! активацп у р1зннх зонах кори за спектром ¡нтенсивности у двох частотних д1апазонах - альфа 1 тета.

Спектр штенсивности альфа-ритму при ОДД свщчить про високу актившсть задшх асощативних систем - висково-пм'яних структур, як1 у молодили вжов1й груш переважають у правш твкуль Бкиып складн1 перемщення фокус1в активности вщм1чеш у середшй 1 cтapшiй трупах, де у реал1зацп ор1ентувально-досл1дницьких процемв беруть активну участь обидв1 твкул1, а при когштивному характер! стимуляцп активу-ються лобш структури 1 л!ва вискова доля. Середня вжова група при стимулящях вщр1зняеться бшьш високим амплттщим спектром штенсивности альфа-ритму, який стпд пов'язати з посиленими акти-ващйними процесами у перюд статевого дозр1вання (рис.1).

Картограми спектра штенсивности тета-ритму також свщчать про переважаючу активацпо задшх асощативних систем, в основному, вис-ково! доли У молодплй вшов1й груш В1Дм1чено правошвкулеве перева-жання при вс1х стимулящях; у середшй 1 старппй трупах рееструеться актившсть обох швкуль - фонова 1 при дп вах вид1в стимул1в.

Фон ФОТО СТИМу-ПЯ ЩЯ Фоюстишу- ляцкз рахунком Розв'язання анаграм

Моподша група Э 0 /14.9 18.5 \ МЫ 50.2 ] \ 39.4 4 8 2 / МО^З 51.7 / га 4 21.0 \ ¡451 47 6 1 \ 41.8 47.7 / 44.8 / /и.7 21.3\ ! 48.7 55.2 \ 1 43.6 48.4 1 \2I.9 49.2у/ /26.6 29^б\ 1 43.4 50.9 \ 1 41.6 51.4 ) \2i.9 ггг/

Середня група /М.9 24. о\ / 60 Ё 55 7 \ 1 59.0 59.8 1 \47.1 56.2 / ГЛА 24 6 \ 161 5 55 9 \ 1 54.0 57 7 1 \|31 47 9 У /28.1 25.7\ ! 64 2 58.9 \ 1 589 63.1 1 \50.2 54 9 У /30.4 23.4\ 1 54.8 50.7 \ 1 49.2 46.2 / \ 30.4 27.2/

Схарша група Л\. 1 22.9\ ¡¡6.5 52.2 \ 1 49.5 54.7 I \43.0 54.0 / /28.7 27^б\ 56.5 50.2 \ 46.6 502 1 \ 41.8 48.9/ А\.г 29.2\ 156.3 50.9 \ 1 48.5 53.2 ) \42.3 50.9У /33 4 34. 1 58.7 526 \ 1 45.4 522 ] \293 38.9у

Рис.1. Топограф1чний розподш спектра штенсивност1 альфа-ритму у р1зних вжових трупах (ум.мкВ, Б-право-, Б-л1воб1чш вщведення).

У старшш вп-совш груш встановлеш бшын локальш фокуси високоГ активыосп у вискових долях, а при фотостимуляцп з рахунком 1 розв'язанш анаграм - активащя 1 лобних доль. На вщмшу вщ карт)г-вання в альфа-д1апазош, де найбшьш високий спектр штенсивноси ритму вiдмiчeний у серед нш гpyпi, картограми у цих дос.гпджуваннх за тета-ритмом характеризуються вщповщною нестабшьшстю у р1зних долях кори i вщображають особливост1 вегетативно1 1 емоцшноТ напру-женост1, характерно-! для щеТ вжово! трупи. У старшш груш, як 1 на альфа-картограмах, виражена тенденщя до формування бшыи локаль-них фокуав активност1 (рис.2).

В щлому при ОДД б1льш розповсюджена 1 р1зномаштна акти-ващя проявляеться в альфа-д1апазош, 61льш стереотипна за обсягом 5 штенсившстю у тета-д!апазош.

Рис.2. Топограф1чний розподш спектра штенсивност1 тета-ритму у р1зних впсових трупах (ум.мкВ, Б-право-, В-л1воб1чш вщведення).

Особливосп >пжтвкулевих 1 внутртвкулевих взаемод1й вияв-ляються при вивченш кореляцшних зв'язтв при ОДД. Встановлеш Гх иевш особливосп залежно в1д вжу дослщжуваних I складност1 стиму-ляци (рис.3).

За даними фоновоТ активносп вщм1чене поступове иаростання загальноТ здатносп до кореляцш в лиру переходу вщ молодшоТ до старшоУ групп. За умов стимулящй ця здатшсгь проявляеться у певних вжових характеристиках.

В молодпнй груш зареестровано посилеиня корелящй при фото-стимулящУ I фотостимулящУ з рахунком, вони мають бшын гене-рал1зований характер з р1вном1рним поширенням по обох швкулях. Для корелящйних зв'язюв у середнш груш характерна пор1вняна нестшюсть. У старппй груш виявлена тенденция до формування

7-8 рошв

13-14 роюв

16-17 роив

II

III

IV

15-20 21-25 26-ЗОХ '

Рис. Кореляц1йн1 зв'язки у великих твкулях головного мозку в рхзних вжових трупах школяр1в. I - фон, II - фотостимулящя, III - фотостимулящя з рахунком, 1У-розв'язання анаграм.

Вщведення: 1,2-лобш (ЭДЭ); 3-4-т1м'яш (3,0); 5-6-висков1 (Б,О); 7-8-потиличш (Б,О). Лшп на схемах - кореляцШш зв'язки: переривчасп - значим! кореляцп (0,51-0,70), сущльт - висом кореляци (0,71-1,0). Цифри шд схемами - загальна юльккггь значимих 1 високих кореляцШ (в % до вах можливих).

локальних фокус1В активное™, тобто до бшьш диференцшованих коре-ляцшних зв'язюв. При бшып складнш психоф13юлопчнш д1яльносп (дов1льна увага, когштивш операцп) посилюеться кореляцшна ак-тившсть л1вошвкулевих структур мозку у середнш 1 особливо у старшш трупах, при невербальнш стимуляцп (фотостимулящя) посилюються кореляцшш зв'язки у зонах право! швкул1, б1льш поширеш кореляцп

наявш у задшх асощативних системах, формування локалышх фокуав активности - у передшх вщдшах кори.

Симетричш м!жшвкулев! зв'язки встановлеш, в основному, у лобно-пм'яних структурах при фотостимулящ'! 1 фотостимуляцп з ра-хунком. При когштившй д!яльносп вдапчеш стшш 1 значим! м!жшвкулев! кореляцп в лобних долях у середшй 1 старш1й трупах.

За умов бшыно! шформацшно! невизначеносп (мимов!льна ува-га) посилюеться розповсюдження корелящйних зв'язюв, вщображаючи тим самим збшыиення р1вня ор1ентувально-досл1дницьких процеыв. При когштившй д!яльносп встановлена тенденщя до формування ло-кальних фокус1в активноси у передшх вщдшах кори, особливо у старшш вжовш груш.

Наш! дат сшвпадають з думкою Костандова (1988) I СвщерськоТ (1990) про те, що при дов1Льнш регуляцп павичних функщй усвщомлення потоку шформацп передбачае оргатзащю не-обхщних мехашзм!в для и утил!зацп, а це нерозривно пов'язано ¡з зменшенням шформацшно! ентропп 1 з концентращею нервових про-цеав. Нейроф!зюлопчшш воображениям ще!" функцп свщомосп е по-силеиня локальних активащйних процеав.

Даш, одержан! при вивчент зонального розподту питомо! ваги основних д!апазошв ЕЕГ, картування спектра штенсивносп альфа- 1 тета- ритм1в, внутртвкулевих 1 м!жшвкулевих корелящйних зв'язюв, свщчать про певш змши параметр1в динамжи електрично! активносп мозку. Вони вщображають вщповщний тип взаемоди макроструктур мозку при ОДД. Встановлена пров!дна роль в ТТ оргатзацп перш за все висково-т1м'яних структур великих швкуль. Быьш складш стимул и з вербальним компонентом супроводжуються виникненням фокуса актив-носп в лобних вщдитах 1 л!вш висковш дол1 кори. В формуванш ОДД беруть участь обидрл швкул! мозку, але впсов1 етапи Г! розвитку вияв-ляють основну роль правотвкулевих структур, яю чгпсо домшують у молодшш груш дослщжуваних (7-8 роюв).

Р!зш тиии корково-шдкоркових взаемодш пояснюють встановлеш в нашш робот! вшов! особливост1 м!жшвкулевих ! внутршньошвкулевих активацш, вщображених у корелятах ЕЕГ - в зональному розиодш! питомоТ ваги основних частотних д!аиазошв, в топограмах спектра штенсивносп альфа- 1 тета- ритм1в, у високих ! значимих корелящйних зв'язках. Оси овна вшова тенденщя розвитку мехашзм!в ОДД полягае в переход! вщ !'х б1лып просто! ! дифузно! форми до бьтып спец!ал!зовано! орган!зац!!', вщ переважання задшх

асощативних систем, особливо правотвкулевих, до формування ло-кальних фокуив активносп в передшх вщд1лах мозку.

В щлому ОДД оргашзуеться як багатокомпонентний, бага-тор1вневий нейроф!зюлопчний процес, при якому штегруються ор1ентувальш 1 дослщницьш тенденцп.

Як вже вiдмiчaлocь, в наших дослщженнях створювались вщповщш експерпмепталып ситуаиД з р1зними р1внями шформацшноТ невизначеносп - бшыноТ при фотостимуляцп (мимов1льна увага), мен-шо'1 - при ф ото си I мул яцп з мисленним рахунком спалах1в св1тла 1 розв'язанш анаграм (довшьна увага, когштивна д1яльшсть). Викори-стовувались методичш засоби для виявлення новизни реагування (перше пред'явлення стимулу) 1 для повторно!" дп подразнигав, при яких формуеться "нервова модель стимулу" за Соколовим.

Анал1з феноменологи ОДД в р1зних вжових трупах школяр1в -молодшш (7-8 рогав), середшй (13-14 роюв) 1 старппй (16-17 роюв), а також сшвставлення з групою дорослпх (20-22 роки), показав, тцо ос-новш вщмшносп opieнтyвaльнo-дocлiдницькиx процеив проявляються в IX тривалосп, ви ражен пост! 1 згасанш. При ОДД достов1рно вияв-ляеться "п основна вшова тенденция: быына виражешсть 1 тривал1сть у молодшш груш, вщносна неспйгасть - у серед нш 1 бшьш швидке зга-сання - у старший трупах.

Одержан} нами результата дослщжень 1 анал13 даних л1тератури розкривають ор1ентувально-досл1дницьку д1ялыпсть як ди-нам1чну функцюналъну систему, яка об'еднуе р1зш центральш 1 пери-феричш апарати (П.К.Анохш, 1975).

Новизна д1ючого подразника 1 шформацшна невизначешсть в оцщщ його властивостей е принциповою основою для формування ор1ентувально-дослщницькоТ д1яльностк У цш системнш оргашзащ1 не-обхщно видктати роль самого подразника, як ноая аферентноГ шформацп, процеси аферентното синтезу, який неминуче включае мо-тивацп, пам'ять \ емоцп, розузгодження м1ж текучою сигнального шформащею 1 "нервовою моделлю стимулу", апарат гальцевих зво-ротшх зв'язюв, яю забезпечують основну функцда ОДД - корекщю результату вщповщно змшено'1 ситуацп.Основш системш блок-ланки ор1ентувально-досл1дницькоТ д1Яльност1 схематично представлен! на рис.4.

За нашими даними, бшьша шформацшна невизначешсть 1 бшьш виражеш ор1ентувальш реакцп на новизну стимуляцп венчались у мо-лодппй вшовш груш (дш! 7-8 роюв). У цш груш встановлеш менш досконал1 структурно - функцюнальт мехашзми ор1ентувально-

Рис.4. Системш блок-ланки ор1ентувально-дослщницько1 дгялъност! (ОДД) мозку.

дослщницышх процеав, як1 вшображеш в параметрах електрично! активное^ мозку. У середшй 1 особливо старшш трупах виявлет ишп особливосп коркового електрогенезу при ОДД - тенденцдя до бкчын ви-ражених локальних фокус1в активност1 1 здатшсть до бьтын р1зномаштних корелящйних зв'язюв. В умовах р1зного ступени зрыост! структурно-функцюнальних мехашзм1в ОДД, як венчалось, видшеш п основш в1ков1 особливосп - феноменолопчна виражешсть 1 тривал1сть у д1тей 7-8 ромв, певна нестшюсть - у шдлптав 13-14 роюв, менша стшкшть 1 пор!вняна короткочасшсть - у досл1Джуваних 16-17 роюв.

При вивчешп вжових особливостей системно! оргашзацп ОДД необхщно враховувати законом1рносп системогенезу як вжового на-прямку в розвитку теорн функционально! системи (Анохш, 1975; Судаков, 1987; Ата-Мурадова, 1980). Прояви ОДД в дитячому \ перехщному вщ1 в поеднанш з нестабктьшстю и параметр1в вказують на структурно-функщональну незрипсть мехатзм1В ор1ентувальних процес1в. Електро-енцефалограф1чш 1 вегетативш прояви вказують на снстемне компенса-торне посилення ще! д1яльносп в умовах сприймання 1 обробки

шформацп. Щ особливосп потр1бно розглядати як прояв принципу ге-терохрошУ у розвитку вщповщних мозкових систем, яш забезпечують досягнення корисного адаптивного результату у дитячому в1д1 при ор-гашзаци ОДД. В щлому результата наших дослщжень дозволяють розглядати ор1ентувально-дослщницьку д1яльшсть в едносп феномено-лопчних п прояв ¡в, 11ейроф]Зюлопчних мехашзмш и забезпечення 1 системно! оргашзащУ (едшсть феноменологи, ф1зюлопчних мехашзм1в I системностО.

висновки

1 .Феноменолопчш (електроенцефалограф1чш, вегетативнО особливосп 1 нейроф!зюлопчш мехашзми ор1ентувально-досл1дницько1 ;цяльност1 визначаються характером 1 складшстю стимулящУ, зв'язаним з нею исихоф1зюлопчним станом (мимовыьна 1 довшьна увага, когштивна д1яльтсть), в1ковим фактором, топограф!чною оргашзащею швкулевпх 1 корково-тдкоркових взаемодш.

2. 1нтенсившсть 1 трывалшть ор]снтувально-досл1дницькоУ Д1яльноо'п залежить в1д новизни стимулу 1 р1вня шформацшноУ неви-значеност1 в його оцшщ. Цд особливосп бшыи виражеш у молодшш груш школяр1в (7-8 рок1в), у меншш М1р1 - у середнш вжовш груш (1314 роюв) 1 в пор1вняно м1шмальних межах - у старшш (16-17 рошв). Якн:т \ часов1 характеристики ор1ентувально-досл1дницькоУ д1яльносп послщовно зменшуються при переход! вщ умов мимовичьноУ уваги до довшьноУ уваги 1 дал1 до стану когштивноУ д1яльность

3. Загальна вжова тенденщя ор1ентувально-дослщницько1 д1яльносп характеризуеться УУ бьчьшою феноменолопчною виражешстю [ стшкштю у молодшш груш, нестшкютю - у середшй, пор1вняною ко-роткочасшстю \ вщносно раншм згасанням - у старшш.

4. Нейроф1зюлопчна оргашзащя ор1ентувально-дослщницькоУ ;иялыюсп забезпечуеться д1яльшстю обох твкуль мозку, формуванням в них фокусш активносп 1 кореляцшних зв'язшв у задшх асощативних системах (вис?;ово-пм'яш зони) з переважанням правошвкулевих структур, особливо у молодшш вшовш груш. Реал1защя ор1ентувально-дослщницькоУ Д1Яльносп при д!У стимул ¡в з вербальним компонентом пов'язана з додатковою активащею обох лобних \ Л1ВоУ висковоУ долей.

5. Осиовиий вжовий напрямок розвитку нейроф1зюлопчних ме-хашзм1в ор1ентувально-дослщницькоУ д1яльносп вщображае Ух перехщ вщ быып простоУ форми з переважанням генерал1зованоУ активное™ в задшх асощативних системах, особливо правошвкулевих, до бшьш спещал1зованоУ оргашзащУ з тенденщею до формування локальних фо-куав активное™ в передшх вщдкпах кори мозку .

6.BiK0ßi особливосп фоновоТ активносп електроенцефалограми характеризуються в молодшш rpyni б1лын вираженою питомою вагою повьтьних частот (тета, дельта) i топоселективним переважанням вис-ково-Т1м'яних дшянок право! niBKy.ii мозку, в середшй i старипй трупах - бЬтып високою актившстю задшх асощативних систем з додатковою зоною високого електрогенезу в .aibifi buckobüi дол1 у тдлггюв. Загаль-на здатшсть до значних i високих корелящйних зв'язюв у великих твкулях мозку зростае в Mipy переходу в1д молодшоУ до середньоУ i дал1 до старшоГ груп.

7. Ор1ентувально достпдшщька д1ялыпсть формуеться як функцюнальна система з вщповщними блок-ланками i в шкшыюму Biu,i реа.гпзуеться зпдно законом1рностей системогенезу.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Пттж Л.С., Швайко С.С., Козачук Н.О., Шварц Л.О. Феномено-лопя та нейроф1зюлопя ймов1ршсного прогнозування у шюльному Biui//BicHiiK ВДУ.-1997.- №1,- С.7-8.

2. Шварц Л.О., Абрамова Н.С. Ор1ентувально-досл1дницька д1яльшсть мозку при дп стимулiB pi3Hoi природи v д1тей шшльного BiKy //BicmiK ВДУ,- 1997,- №1. С. 8-10.

3. Шварц Л.О.Зональний розподьч потужносп електричноТ активносп мозку за основними частотними д1апазонамп при ор1ентувально-досл1дницьк1Й д1яльност1//Науков1 записки acnipaHTiB. 36ipniiK наукових праць,- Академ1я наук вищоТ школи Укра'ши. Волинський академ1чннй Д1М. Вип. 4.-Луцьк, 1997.С. 99-102.

4. Шварц Л.О. BiKOBi особливосп корелящйних зв'язюв у великих швкулях головного мозку при ор1ентувально- дослщницьшй д1яльносп // BicHiiK ВДУ,- №2.- 1998,- С. Ю- f<L.

5. Шварц Л.О. , Швайко C.G. К возрастной характеристике сенсомо-торных реакций /Актуальные проблемы нейрофизиологии и неврологии.Материалы научно-практической конф. - Луцк, 1989.- С.63-64.

6. Шварц Л.О., Птпк Л.С., Швайко С.С.Деяк1 проблеми вищоТ нервово! д1яльносп у професшшй шдготовщ вчителя. // Творче використання педагопчно! спадщини В.О.Сухомлинського в умовах перебудови народно! осв1ти в краТш.- Луцьк, 1988.-С. 100-102.

7. Шварц Л.О., Птпк Л.С., Бенедь В.П., Швайко С.С. Ор1ентувально-дослщницька д1яльшсть мозку в формуванш творчо! активносп шко-ляр1в i студенев / /Розвиток творчих зд1бностей студенпв i учшв у процес! вивчення предмепв ф1зичного циклу. - Луцьк,1989.- С.12-15.

8. Пттж Л.С., Швайко C.G., Шварц Л.О. Сенсо-моторные реакции как нейрофизиологический коррелят вероятностного прогнозирования (возрастной аспект) //IV Всесоюзная конференция"Физиология развития ребенка". - М.: АПН СССР,- 1990. С.62-63.

9. Шварц Л.О., Пгпк Л.С., Швайко С.С Ориентировочно-исследовательская деятельность мозга и творческая активность (возрастной аспект) // Интеллектуальные системы и творчество. Ч.2.- Новосибирск: Институт истории, филологии и философии СОПН СССР, 1990. - С.123-126

10. Шварц Л.О., Птпк Л.С., Швайко С.С BiKOBi особливосп сенсо-моторних реакщй //Розвиток ф1зюлогп в Укр.РСР за 1986-1990 роки. Зб1рник матер1ал1в XIII зЧ'зду Укр. ф1зюл. товариства . Т.1. -КиТв: Наукова думка, 1990.- С. 59-60.

Н.Шварц Л.О. Ор1внтувально-досл1дницька реакщя мозку як компонент системно!" оргашзацп поведшки.//Матер1али XXXIX науко-Boxi конференцй професорсько-викладацысого складу .- 4.1. Луцьк.-1993.-С.145-146.

12. Л.С.Птт1к, Л.О.Шварц, С.G.Швайко BiKOßi особливосп ор!ентувально-дослщницько! д1яльносп мозку i творча ак-TUBHicTb.//Тези доповщей та матер!али М1жнародно1 науково-практичноГ конференцй "Ментальшсть. Духошпеть. Саморозвиток особистостГ. 4.II. P.I., Ки!в-Луцьк, 1994, с. 201-203.

13.Шварц Л.О., Пгпк Л.С., Козачук Н.С., Поляк М.О. BiKOBi особли-вост1 м1жцентральних зв^язгав у великих iпикулях мозку при його стимуляцп подразниками ф1зично! i копптивноУ приро-ди//Особливосп формування та становления пспхоф1зюлопчних функцш в онтогенез!. Матер1али симпоз!уму.-Ки!в-Черкаси, 1995.-С.18-19.

14.Шварц Л.О., Пттж Л.С., Швайко С.С Творча актившеть i ор1ентувально-досл!дницька д1яльшсть мозку (вжов1 особливост!) / / MaTepia.ni М1жнародно! науково-практично! конференцй "Педагопчна технолопя у сучасному вуз!".- Луцьк: Вежа, 1995.-С.51-52.

15.Шварц Л.О. Шюрно-гальвашчний рефлекс як компонент ор!ентувально! реакци //Матер1али XLI науково! конференцй' професорсько-викладацького складу i студенев ВДУ ¡м. Леа Ук-ра'шки. - Ч.З.- Луцьк: Вежа, 1995.- С.30.

16.Шварц Л.О. BiKOBi особливост1 електроенцефалограф1чних прояв!в ор!ентувально-дослщницько! д!яльиосп мозку // Матер1али XLII

науковоУ конференщУ професорсько-викладацького складу 1 студент1в ВДУ. -4.1. -1996,- С.93.

17.Шварц Л.О. Кореляцшш зв'язки м1ж структурами головного мозку у школяр1в при ор1ентувально-досл1дницькш д1яльност! /Матер1али науковоУ конференщУ "1ндивщуалып психоф1зюлопчш властивосп людини та професшна Д1яльтстъ".- КиУв-Черкаси, 1997.- С.137.

18.Шварц Л.О., Швайко С.6. Особливосп топограф1чного картування спектру штенсивносп електрично'Т активносп мозку при ор1ентувально-досл1дницьюй Д1яльност1 у шильному вод / / Експе-риментальна та юпшчна ф!зюлопя 1 6юх1м1я.-Льв1в - 1998. С.8&-

ШВАРЦ Л. О. Нейроф|зюлопчш особливост1 ор1ентупалыто-досл1дницько1 д1яльност1 у нпильному П11[1. - Рукопис. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчннх наук за спещальшстю 03.00.13-ф1зюлопя людини 1 тварин. Кшвський ушверситет ¡и. Тараса Шевченка, Ктв, 1998. Феноменолопчш (ЕЕГ, вегетативш) особливосп \ нейроф1зюлопчш мехашзми ОДД визнача-ються характером 1 складтстю стимуляшУ, зв'язаним з нею пси-хоф1зюлопчним станом (мимовитьна I довшьна увага, когштивна д1яльшсть), вжовим фактором, топограф1чною оргашзащею твкулевих 1 корково-тдкоркових взаемод1й. 1нтенсившсгь 1 трива.'псть ОДД зале-жить вщ новизни стимулу 1 р1вня шформащйноТ невизначеносп в його оцшщ. Загальна вжова тенденщя ОДД характеризуеться и бшыною феноменолопчною виражешстю 1 спйгастю у молодили груш (7-8 рошв), неспйшстю - у середшй (13-14 роюв), пор1вняною коротко-часшстю 1 вщносно раншм згасанням - у старцпй (16-17 роив). Основ-ний вжовий напрямок розвитку нейроф1зюлопчних мехашзм1в ОДД вщображае Ух перехщ вщ бшьш простоУ форми з переважанням гене-рал1зованоУ активное™ в задшх асощативних системах, особливо пра-вошвкулевих, до б1льш спещал1зовано'Т оргашзащУ з тенденщею до формування локалышх фокус1в активносп в передшх вщдшах кори мозку. ОДД в шкшьному В1Щ формуеться за принципом функцюнальноУ системи з в1дпов1дними блок-ланками 1 реал1зуеться згщно законом1рностей системогенезу.

Ключов1 слова: ор1ентувально-дослщницька д1яльшсть, ми-мовичьна 1 довкчьна увага, когштивна д1яльшсть, внутршньошвкулева \ м1жшвкулева взаемод{У, функцюнальна система 1 системогенез, кореляцшш зв'язки, фокуси активности ЕЕГ.

ШВАРЦ.Л.А. Нейрофизиологические особености ориентировочно-исследовательской деятельности в школьном возрасте. Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Киевский университет им.Тараса Шевченко, Киев, 1998.

Феноменологические (ЭЭГ, вегетативные) особености и нейрофизиологические механизмы ОИД определяются характером и сложностью стимуляции, связаным с ней психофизиологическим состоянием (произвольное и непроизвольное внимание, когнитивная деятельность), возрастным фактором, топографической организацией полушарных и корково-подкорковых взаимодействий. Интенсивность и длительность ОИД зависит от новизны стимула и уровня информационной неопределённости в его оценке. Общая возрастная тенденция ОИД характеризуется её большей феноменологической выраженостью и устойчивостью в младшей группе (7-8 лет), неустойчивостью - в средней (13-14 лет), сравнительной кратковременностью и более ранним угасанием в старшей (16-17 лет). Основное возрастное направление в развитии нейрофизиологических механизмов ОИД отражает их переход от более простой формы с преобладанием генерализованой активности в задних ассоциативных системах, особенно правополушарных, к более специализированной организации с тенденцией к формированию локальных фокусов активации в передних отделах мозга. ОИД в школьном возрасте формируется за принципом функциональной системы с определёнными блок-ланками и реализуется соответственно закономерностям системоге-неза.

Ключевые слова: ориентировочно-исследовательская деятельность, непроизвольное и произвольное внимание, когнитивная деятельность, внутриполушарное и межполушарное взаимодействие, функциональная система и системогенез, корреляционные связи, фокусы активации ЭЭГ.

Schwartz L.A. Neuro-physiological pecularities of the Reference Research Activities in the School Age.Manuscript. Dissertation for a candidate degree in field of biology by speciality 03.00.13 -physiology of man and animals. Kyiv State University named after Taras Schevtchenko, Kyiv, 1998.

Phenomenological (EEG vegetative) pecularities and neurophysiological mechanisms of the RRA are determined by the character and complication of stimulation, and psychophysiological condition (voluntary and involuntary attention, cognitive activities), age

factor, topographic organization of the hemisphere and interaction of the grey matter. Intensity and duration of the RRA depend on the stimulus novelty and the level of information vagueness in its estimation. General age teudency of the RRA is characterised by its greater phenomenological expression and stability in the junior group (7-8 year -old), instability - in the middle age group ( 13-14 year - old), comparative temporality and more early extinction in the senior group (16-17 year - old). The main age direction in the development of neurophysiological mechanisms of the RRA reflects their transition from the more simple form with the prevalence of general activity in the back associative systems, especially in the right hemisphered to more specialized organization with the tendency to the formation of local focuses of activity in the fore-parts of brain. RRA in the School Age is formed according to the principle of the functional system with the determined block-links and is realized according to the regularities of the system genesis.

Keywords: Reference Research Activities, voluntary and involuntary attention, cognitive activities, hemispheres interhemispherical correlations, functional system and system genesis, correlations, focuses of activities of EEG.

Шдписано до друку 26.01.1998. Формат 60x84. Ум. друк. арк.1.0 Тираж 100 прим. Вцщруковано на "Lazer Jet 4L" Луцьк, ВДУ ¡м. Jleci Украшки.Потапова 9.