Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научные основы использования продукции лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрезнения лесов

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Научные основы использования продукции лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрезнения лесов"

КРАСНОВ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

УДК 630*642:632.118.3

НАУКОВІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛІСІВ

06.03.03 - лісознавство і лісівництво

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

О.

КРАСНОВ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ

УДК 630*642:632.118.3

НАУКОВІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛІСІВ

06.03.03 - лісознавство і лісівництво

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Науковий консультант доктор біологічних наук, професор, академік НАНУ Гродзішськнй Дмитро Михайлович,

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ,

■ завідуючий відділом біофізики і радіології

Офіційні опоненти: ’

доктор сільськогосподарських наук Булавік Іван Макарович, завідуючий сектором лісової радіології Інституту лісу НАН Білорусі, доктор сільськогосподарських наук, професор Остапенко Борис Федорович, завідуючий кафедрою лісівництва Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаева, доктор сільськогосподарських наук Гойчук Анатолій Федорович, доцент кафедри лісових культур та лісової фітопатології Національного аграрного університету

Провідна установа - Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти України, м. Львів

• !<ґ~ • •

Захист відбудеться “(У' березня 2000р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного

• університету: 252041, м. Київ-41. вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус № 10

Автореферат розісланий “ лютого 2000р.

Вчений секретар ___/

спеціалізованої вченої ради ___Маніта О.Г.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОКОТИ

Актуальність темп. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відбулося радіоактивне забруднення значних площ лісів України. Ліси виконали свої природні функції і захистили населені пункти та сільськогосподарські угіддя від ще більшого радіоактивного забруднення. Значна кількість радіонуклідів, акумульована у лісових масивах після аварії на ЧАЕС, призвела до того, що перед працівниками лісового господарства постали організаційні, економічні, лісівничі, екологічні та соціальні проблеми, з якими вони раніше не стикатися. Вже в перші дні після аварії лісівники усвідомили, що масштабне радіоактивне забруднення лісів створило умови, за яких неможливе традиційне ведення багатоцільового лісового господарства. Необхідні наукові основи лісокористування, котрі б врахували наявність радіаційного фактору. Вони можуть бути спрямовані у багатьох напрямках, але в сумі повинні вирішувати проблему забезпечення безпечних умов праці працівників лісового господарства та отримання продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимі рівні. ,

Радіаційна ситуація у забруднених радіонуклідами лісах змінюється досить повільно. Враховуючи факти, що дезактивація лісових площ існуючими методами неможлива, що лісові насадження дуже міцно утримують радіонукліди, що основну частину у радіаційному забрудненні складають довго живучі b7Cs та 90Sr, проблеми з веденням лісового господарства на забруднених аварійними викидами територіях будуть тривалими, а використання продукції лісового господарства на значних площах - проблематичним. В ході розробки наукових основ використання продукції лісового господарства слід враховувати розміри ураженої аварійними викидами території, адже при цьому спостерігаються різноманітні фізико-хімічні форми радіонуклідних випадань; варіабельність видового складу деревних порід та інших рослинних і тваринних видів; відмінності у кліматичних, гідрологічних і грунтових умовах.

Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення у світовій практиці ведення лісового господарства не розроблялися. Відомі роботи P.M. Алексахіна (1977), Ф.О. Тихомірова (1990), М.А. Наришкіна (1973), В.М. Кулікова (1975), І.В. Молчанової (1990), В.А. Гайченко (1996), О.І. Щсглова (1994) та інших авторів щодо вивчення міграції

радіонуклідів у лісових екосистемах, їх накопичення в компонентах лісових біоценозів. Але вони тільки опосередковано та фрагментарно торкаються продукції лісового господарства. В той же час практика ведення лісового господарства потребує конкретних практичних розробок, котрі б чітко регламентували використання продукції, яку виробляють лісогосподарські підприємства на уражених радіоактивними викидами територіях. Звичайно такі розробки повинні грунтуватися на результатах широких наукових досліджень. ,

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в лабораторії радіобіоекології Поліської лісової науково-дослідної станції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького у період з 1986 по 1998 роки в межах державних програм і окремих тем:

1. Тема № 84-85 «Разработать научные основы ведения лесного хозяйства в условиях радиационного загрязнения лесов» /1986-1990рр./. Номер держреєстрації - 02910032949.

2. Тема № 43.1 «Наукове забезпечення ведення лісового господарства в

умовах радіоактивного забруднення. Узагальнення матеріалів радіоактивного забруднення лісів України» /1991-1995 рр./. Номер держреєстрації -

0193 и024892. '

3. Тема № 15 «Вивчити закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісах, їх переходу у продукцію лісового господарства, динаміку їх вмісту в процесі технологічної переробки сировини і розробити наукові основи зниження радіоактивного забруднення продукції» /1996-1997рр./. Номер держреєстрації - 01961ГО24466.

4. Тема № 21 «Вивчення особливостей функціонування лісових екосистем в умовах радіоактивного забруднення, ведення лісового господарства, закономірностей міграції радіонуклідів у продукцію лісового господарства» Л 998-2000рр./. Номер держреєстрації - 019711018457.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка нау кових основ використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення.

У відповідності з цією метою поставлено та вирішено такі завдання:

- вивчення характеру та особливостей радіоактивного забруднення лісів України;

- встановлення факторів, що впливають на інтенсивність накопичення радіонуклідів основними лісотвірними породами Полісся України;

- вивчення інтенсивності накопичення радіонуклідів лікарськими та ягідними рослинами, грибами, та факторів, які цей процес визначають;

- вивчення міграції радіонуклідів у системі «грунт - кормові рослини -дикі промислові тварини»;

- дослідження розподілу радіонуклідів в основних компонентах лісових біогеоценозів;

- обгрунтування використання продукції лісового господарства на землях, уражених аварійними викидами ЧАЕС.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісах України і розроблено групування лісогосподарських підприємств за інтенсивністю радіоактивного забруднення територій та продукції лісового господарства. На базі проведених експериментальних досліджень вперше розроблено зонування лісів України за регламентацією використання продукції лісового господарства. Вперше отримано експериментальні дані, що розкривають закономірності міграції ІГ7С5 у грунтах, а також в основні лісотвірні породи, харчові продукти лісу. Встановлено основні едафічні та лісівничі фактори, що впливають на інтенсивність накопичення радіонуклідів основними ресурсними видами лісів.

Вперше встановлено гранично допустимі величини щільності радіоактивного забруднення грунту '’7Сб, за яких можливі заготівлі деревних порід, лікарських і ягідних рослин; грибів, диких промислових тварин. Отримані притримки розроблено на лісотипологічній основі. Вперше встановлено лінійні залежності концентрацій у деревині основних лісотвірних порід, лікарських та ягідних рослинах, грибах залежно від вмісту радіонуклідів у грунті, а також відмічено залежності в системі ‘"грунт - кормові рослини - дикі промислові тварини”. Встановлено величини коефіцієнтів переходу та накопичення для лісотвірних порід і харчових продуктів лісу. Вперше розроблено наукові основи використання продукції лісового господарства у лісах України, забруднених радіонуклідами.

Практичне знаменнії одержаних результатів. Отримані результати досліджень є вагомим науковим внеском у становлення радіоекології лісу в Україні, у практику ведення лісового господарства в умовах радіоактивного

забруднення. Основні положення роботи є експериментальною основою рекомендацій, згідно яких регламентується використання продукції лісового; господарства в лісах, уражених радіонуклідами, а також визначається вклад цієї продукції при визначенні колективної та індивідуальної дози опромінення людей.

Результати наших досліджень знайшли застосування у рекомендаціях:

1. Временные рекомендации по ведению заготовки пищевых продуктов леса и лекарственного сырья на территории лесхоззагов УССР, подвергшихся радиоактивному загрязнению /Киев, 1986/.

2. Временные рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях

радиоактивного загрязнения /Госком. СССР по лесному хозяйству /Москва, 1988/. '

3. Рекомендации по технологии заселения части территории РСФСР, Украинской ССР и Белорусской ССР с плотностью радиоактивного загрязнения цезием-137 80 Ки/км2 и более/Москва, 1989/.

4. Методические рекомендации по определению доз облучения работников

лесного хозяйства/Киев, 1990/. і

5. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения (вводятся, на период (1990-1996гг.) під редакцією В.П.Краснова) /Киев, 1995/.

6. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення/Київ, 1998/.

Ведення лісового господарства в Україні та регламентування використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення проводяться на основі використання результатів, які отримав автор дисертації в процесі проведення широкомасштабних досліджень.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Автором особисто розроблено направлення досліджень, програма та методика робіт; здійснено підбір дослідних об’єктів. Збір польових матеріалів, їх обробка, а також аналіз результатів виконано автором дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних з’їздах, симпозіумах, конференціях і нарадах з питань радіоекології:

• Всесоюзна конференція “Охрана лесных экосистем и рационального использования лесных ресурсов", Москва, 1986;

• Друга республіканська конференція з медичної ботаніки, Київ, 1988;

• Всесоюзна конференція “Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения”, Гомель, 1990;

• Всесоюзна нарада “Эколого-биологическое изучение ягодных растений семейства брусничных и опыт освоения их промышленной культуры в СССР", Ганцевичі, БРСР, 1991;

• Республіканська нарада “Проблеми урбоекології і фітомеліораціГ, Львів, 1991;

• IV міжнародна науково-технічна конференція “ Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС “, Зелений мис, 1998;

• Международное совещание по Чернобыльской экологической исследовательской сети, Мінськ, 1995;

• Міжнародна ' конференція «Устойчивое развитие: загрязнение

окружающей среды и экологическая безопасность», Дніпропетровськ, 1995;

• Перша всеросійська конференція по ботанічному ресурсознавству, Санкт-Петербург, 1996;

• XI лісовий конгрес, Анталія, Туреччина, 1997;

• Третій з’їзд з радіаційних досліджень, Москва, 1997;

• Міжнародна нарада “Лесная наука на рубеже XXI века“, Гомель, 1997;

• Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 96”, Київ, 1997;

• Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 97”, Київ, 1998;

• Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 98“, Київ, 1999.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано: 74 наукових публікації, з яких 5 монографій; 34 статті в наукових журналах та збірниках; 8 рекомендацій виробництву та брошур; 27 тез та матеріалів доповідей.

Структура і обсяг роботи. Матеріал дисертаційної роботи викладено на 333 сторінках машинопису, в тому числі основний текст на 263 сторінках. Дисертація складається з 6 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Текст ілюстровано 86 таблицями, 48 рисунками. Список літератури містить 347 джерел, з них 91 - іноземне. Додатки містять 7 таблиць.

ОСНОВИНИ ЗМІСТ РОБОТИ

1. СУЧАСНИЙ СТАН ВЕДЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ

ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Інтерес до проблем лісової радіоекології після аварії на Чорнобильській АЕС обумовлений тим, що акумуляція і перерозподіл радіонуклідів в лісових біогеоценозах специфічні, а ряд особливостей є притаманним виключно для лісів. Крім того, як було показано численними дослідженнями дочорнобильського

періоду, саме для лісових екосистем характерними є найбільш тривалі періоди

І

ефективного напівочищення від техногенних радіонуклідів у порівнянні з іншими ландшафтами (Тихомиров, 1976; Алексахин, Нарышкин, 1977; Алексахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997), внаслідок чого вони залишаються критичними ландшафтами з точки зору надходження радіонуклідів по трофічних ланцюгах до людини (Johanson, 1996; Strand et al., 1996; Дворник, 1998). Наслідки Чорнобильської катастрофи ліквідуються більше 10 років, однак і нині триває узагальнення результатів, отриманих лісовою радіоекологією (Алексахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997; Щеглов, Тихомиров, Цветнова, 1996; Дворник, 1998; Булавик, 1998; Краснов, 1998).

Підкреслюється, що в період, який минув після аварії на ЧАЕС, основними напрямками радіоекологічних досліджень в лісах було: виявлення ролі лісових біогеоценозів у перерозподілі радіоактивних опадів у регіонатьному і глобальному масштабах (Щеглов и др., 1994; Щеглов и др., 1996); накопичення радіонуклідів у основних компонентах лісових біогеоценозів - грунтах (Ипатьев и др., 1995; Бондаренко, 1997; Архипов и др., 1996; Булавик, 1998; Дворник, 1998; Краснов, 1998), деревних породах, з яких отримують деревну продукцію лісу (Ипатьев и др., 1995; Тихомиров, Щеглов, 1997; Булавик, Переволоцкий, 1997, 1998; Жученко, 1997; Кучма и др., 1998; Дворник, 1998; Краснов, 1998), ягідних та лікарських видах (Булавик, 1995; Ипатьев и др., 1998; Краснов и др., 1995; Краснов, 1998; Булавик, 1998), а також грибах (Ипатьев и др., 1995; Вассер и др., 1995; Цветнова, Щеглов, 1996; Булавик, Переволоцкий, 1998; Краснов, 1998); прогноз динаміки перерозподілу валового запасу переважно b7Cs в лірах через 10-20 років після ¿аварії на основі компартментного математичного моделювання (Мамихин и др., 1997; Ипатьев и др., 1995; Дворник, 1998). Особливу увагу в останні роки дослідники звертають на обгрунтування

використання продукції лісового господарства, а також організацію ведення лісового господарства в умовах радіоактивною забруднення (Краснов и др., 1995; Тихомиров, Щеглов, 1997; Калепшк и др., 1998). Слід зазначити, що, незважаючи на досить значний прогрес у дослідженнях з лісової радіоекології за післячорнобильський період, було вирішено порівняно невелику частку проблем, які постали внаслідок аварії (Алсксахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997). Низку важливих питань було вирішено лише фрагментарно, що не дозволяло ефективно використовувати продукцію лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення та взагалі вести лісове господарство в лісах, забруднених радіонуклідами.

2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА РОЕІТ

Виходячи з поставленої мети досліджень та враховуючи стан і актуальність питання, програмою робіт було передбачено вивчити такі складові частини наукових основ використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів:

1) закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісових насадженнях України;

2) міграція радіонуклідів у лісових біогеоценозах і в основні лісотвірні породи;

3) особливості радіоактивного забруднення недеревної продукції лісу;

4) особливості радіоактивного забруднення диких промислових тварин.

Об’єктом досліджень стати лісові екосистеми в держлісгоспах

Держкомлісгоспу України, територія яких зазпата радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Для визначення масштабів радіоактивного впливу на лісові екосистеми, площ лісових земель, забруднених Ь7С5 і розподілу їх за рівнем забруднення радіонуклідами, починаючи з 1986р., за методиками, в розробці яких приймав участь автор та за його керівництвом і безпосередньою участю було проведено обстеження лісів Житомирської, Рівненської, Волинської, Кіровоградської та Одеської областей на площі 1653 тис.га. За період з 1986 по 1992 рік на цій території було відібрано 17 тисяч зразків грунту.

Для вивчення інтенсивності міграції радіонуклідів у складові частини лісових біогеоценозі« та в тканини і органи основних лісотвірних порід

Українського Полісся було створено мережу із 45 постійних пробних площ (ПГ1П). Насадження, де закладено ПГ1ГІ, репрезентують сухі, свіжі, вологі та сирі умови борів, суборів та сугрудків. Щільність забруднення грунту на дослідних об’єктах коливалася в межах від 35 до 585 кБк/м2.

Дослідження накопичення b7Cs ягідними рослинами провадилися протягом 1991-98рр. на 10 ППП, розташованих в Лугинському, Словечанському та Житомирському держлісгоспах. З метою охоплення радіоекологічними дослідженнями основних ягідних видів регіону (чорниця, брусниця, буяхи, журавлина, маїина звичайна, суниці) головних типів лісорослинних умов, які складають основу екологічних ареалів ягідних видів, було проведено широкі маршрутні дослідження у Центральному Поліссі. Радіоактивне забруднення журавлини болотної вивчалося на 10 ППП, закладених у Словечанському, Білокоровицькому та Житомирському держлісгоспах.

З лікарських рослин об’єктами досліджень були види, занесені до Держфармакопеї (1991): конвапія звичайна (Convallaria majalis L.), лікарська сировина - трава, суцвіття; звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), лікарська сировина - трава; крушина ламка (Frangula alnus Mill.), лікарська сировина - кора, ягоди; багно болотне (Ledum palustre L.), лікарська сировина -пагони з листям; брусниця (Vaccinium vitis - idaea L.), лікарська сировина -пагони з листям.

Відбір органів і тканин копитних провадився відповідно до чинних методик та інструкцій [1991,1992]. Внутрішні органи і тканини відбиралися на місці відстрілу і транспортувалися в охолодженому вигляді. Зразки скелетних м’язів відбиралися з лівої задньої кінцівки, очищатися від сполучних тканин і подрібнюватися [Karlen, Johanson, Birgstrom, 1991, Eriksson, Gaichenko, Jones, 1996].

Аналіз ботанічного складу вмісту рубця провадився у пробах після визначення питомої активності за модифікованою методикою [Eriksson,Palo,Söderström,1981,Петров, 1996, 1996а, Шелест, 1997].

Систематичний анаїіз видів провадився за визначником вищих рослин України [Доброчаева, Котов, Прокудин и др., 1987].

Дані, отримані після вимірювання на аналізаторі, автоматично заносилися у базу даних ПЕОМ IBM 486 для здійснення вибірок за заданими параметрами та подальшої обробки.

3. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОСТОРОВОГО РОЗПОДІЛУ РАД 101 ІУк'Л ІДИ! У ЛІСОВИХ МАС :А Д'/ІС шиях

Вже відразу після аварії на Чорнобильській АЕС необхідно було терміново вирішити ряд невідкладних проблем, основні із яких полягали у кількісній та якісній оцінці масштабів радіоактивного забруднення територій та лісової рослинності. Це завдання вирішувалося у системному підході: від простого обстеження лісів на рівні радіоактивного забруднення наявними на тон час приладами і відповідними прийомами до поквартально-контактного, з відбором зразків грунту, обстеження.

Обстеження було завершено у 1992 році. Внаслідок проведених робіт виявлено, що найпоширенішим радіоактивним елементом-забруднювачем лісових площ України є Ь7Сб. На даний час матеріали радіоактивного забруднення лісових грунтів 13'С5 становлять основу для прийняття конкретних рішень.

Проведені дослідження у 18 областях України показали, що на 38.6% обстежених площ щільність радіоактивного забруднення грунту становить понад 1Кі/км2. Значно вищий цей відсоток по Житомирській (60.1), Рівненській (56.3), Київській без 30-км зони (52.2) областях. Для Волинської області він становить 23.6% і Чернігівської - 21.4%. Узагальнені матеріали радіоактивного забруднення лісів засвідчили, що за межами зони відчуження ЧАЕС існують значні площі лісів, на яких заборонено господарську діяльність - 40.8 тис.га, введено регламентацію використання продукції із деревних порід - 101.5 тис.га та недеревної продукції лісу - 1190.5 тис.га.

Проведені дослідження виявили наявність значної строкатості радіоактивного забруднення лісового фонду України. Ця неоднорідність радіоактивного забруднення лісових площ є характерною як для лісів адміністративних областей, так і держлісгоспів, лісництв (рис. 1) і, навіть, окремих кварталів. Неоднорідність радіоактивного забруднення поставила питання про необхідність більш детального обстеження таксаційних квартатів. Було виявлено значне варіювання показників радіоактивного забруднення грунту. Коефіцієнт варіації мав значення 30 - 40%, а для окремих таксаційних кварталів -більше, ніж 100%. Мозаїчність значно сильніше виражена на територіях, де за наявними картографічними матеріалами інтенсивність радіоактивного

забруднення грунту є вищою, у порівнянні із територіями, де цей показник має невеликі значення.

Вплив лісозаготівельних машин на грунт, внаслідок перемішування верхніх його шарів, призводить до значного збільшення мозаїчності забруднення території. Вміст радіоцезію на площі пасік збільшився на 45.6%, на волоках зменшився на 36.5%. Досить небезпечними радіоактивними мікровогнищами є місця спалювання порубочних залишків, де вміст радіоцезію збільшується на 480-610%.

Проведені широкомасштабні дослідження у дванадцяти областях України виявили значні відмінності у накопиченні радіоцезію продуктами лісу. Для лісостепової і степової зон у відібраних і проаналізованих на спектроаналізаторах зразках лісових ягід і плодових тіл їстівних грибів вміст радіоцезію перевищує гранично допустимий вміст (ДР-97) даного радіонукліду в 24% загальної

Умовні позначення

У/. 5.01 - 7.00

7.0! - 10.00

10.01 - 15.00

15.01 - 30.00

30.01 - 40.00

Рис. 1 Щільність забруднення 1ЛС$ Зажсревецької дачі Лугннського лісництва Лугннського держлісгоспу Житомирської області, Кі/км*

кількості зразків. У зразках кормових трав перевищень за вмістом радіоцезію ие виявлено. В областях, розміщених у зоні Українського Полісся, міграція радіоцезію у продукцію лісу спостерігається значно виразніше. Від загальної кількості проаналізованих зразків ягід і грибів (10741 шт.) у 59.1% концентрація

перевищує допустимі рівні. Для кормових трав ця частка становить 15.5% від загальної кількості (5945 шт.) зразків, що вказує на суттєву масштабність радіоактивного забруднення лісогосподарської продукції.

Для регламентації ведення лісогосподарських робіт і використання продукції лісу всі лісогосподарські підприємства України розподіляються на чотири групи:

і ■ • ■ - 137,-.

1 група - держлісгоспи, у яких щільність заоруднення грунту Сї менше 1 Кі/км2;

2 група - держлісгоспи лісостепової і степової зон України з наявністю лісових площ із щільністю забруднення грунту Ь/Сб до 10 Кі/км2;

3 група - держлісгоспи Українського Полісся, з наявністю лісових площ, територія яких забруднена ь7Сб менше 5 Кі/км:;

4 група - держлісгоспи Українського Полісся, з наявністю лісових площ, де забруднення І37Сз становить більше 5 Кі/км2.

Для організації ведення лісового господарства на радіоактивно забруднених територіях Ь7Сз пропонується більш детальне зонування.

Для отримання об’єктивної первинної інформації про радіаційний стан у лісових екосистемах провадився радіомоніторинг продукції лісового господарства. У процесі досліджень було виявлено також недоцільність використання мережі пунктів спостережень, яка базується на рівномірному розташуванні об’єктів по території регіону. Об’єкти досліджень, у своїй переважній більшості, повинні розташовуватися у зонах при різних щільностях забруднення лісового грунту 1''Сб та в різних типах лісорослинних умов.

4. ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ЛІСІВ НА ТЕРИТОРІЯХ, УРАЖЕНИХ АВАРІЙНИМИ ВИКИДАМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС

Накопичення |,7С5 у складових компонентах лісових біоценозів визначається надходженням радіонуклідів при кореневому живленні рослин. При цьому, грунт та органічний опад є осношш.м місцем зосередження радіонуклідів у

біогеоценозі. Значну роль у перерозподілі радіонуклідів відіграє моховий покрив. Найбільша ємність радіонуклідів (до 49% валового запасу у і рунті) характерна для лісової підстилки середньовікових насаджень (21-40 років) проти 41% в насадженнях 11-20-річного віку.

Завдяки розкладу органічного опаду відбувається поступове заглиблення радіонуклідів у мінеральну частину грунту. Кількісні характеристики цього процесу відрізняються між собою в залежності від типів лісорослинних умов. Протягом 1994-97рр. вміст ' у мінеральній частині грунту підвищився в борах від 26.8 до 41.3% загальної кількості, в суборах - від 37.1 до 45.6% і в сугрудках-^від 57.8 до 69.6%. Досить важливу роль для величини швидкості вертикальної міграції відіграє ступінь зволоженості грунтів. Із зростанням вологості інтенсивність міграції радіонуклідів у них зростає. Відповідно збільшується вміст Ь7Сб у лісовій підстилці. Так у сухих борах в ній зосереджено 21.2%, а в сирих -39.9% загальної активності грунтового профілю.

Важливим чинником у перерозподілі радіонуклідів між лісовою підстилкою та мінеральною частиною грунту є склад насадження. Згадане співвідношення під березовим деревостаном становило 30.2 і 69.8% від загального вмісту 137С5, під сосновим - 62.9 і 18.7%, мішаним (8С2Б) - відповідно 57.4 і 38.9%.

Інтенсивність надходження та нагромадження радіонуклідів у складових компонентах соснових насаджень також залежить від типів лісорослинних умов. Так у вологих борах, суборах і сугрудках у деревному наметі зосереджено, відповідно, 15.9; 14.9; 5.5 загальної активності ’^Сб, в живому покриві - 10.0; 15.9; 0.6%, в неживому - 8.8; 34.4; 17.3%, у грунті - 65.3; 34.8; 76.1%. За результатами досліджень лісорослинні умови відіграють значну роль при накопиченні П7Сз в тканинах та органах деревних видів. В гігротопному ряду забрудненість тканин та органів зростає від свіжих до сирих умов, а в трофотопному ряду (від борів до сугрудків), навпаки - їх забрудненість зменшується. Виявлену закономірність підтверджено розрахованими коефіцієнтами накопичення та переходу (табл. 1). Величини останніх у гігротопному ряду збільшуються, а в трофотопному - зменшуються. Слід відмітити, що з 1991 по 1996 рр. виявлено підвищення радіоактивного забруднення тканин та органів, а відповідно, і розрахованих коефіцієнтів. Достатньо чітко це простежується на прикладі крайніх типів - борів і сугрудків.

Коефіцієнти накопичення за цей період підвищилися у 2.1 рази, у сугрудках -залишилися практично сталими.

Також виявлено суттєві відмінності в накопиченні радіонуклідів у шарах радіальних приростів деревини сосни звичайної в різних лісорослинних умовах. Вміст радіонуклідів у шарах деревини зменшується від периферії до центру стовбура.

Слід наголосити на неоднозначному накопиченні радіонуклідів деревними видами в різних лісорослинних умовах. Так коефіцієнт переходу 137 Сб в деревину берези становив у свіжих суборах - 2.10, у вологих суборах - 0.80 і у вологих сугрудках - 0.58. Подібна тенденція проявляється і для інших деревних видів. Отже, крім біологічних особливостей деревних видів, інтенсивність поглинання радіонуклідів значною мірою залежить і від лісорослинних умов їх росту. Вікова категорія насаджень також відіграє свою роль в поглинанні І,7С5 із грунту. Виявлено, що інтенсивність поглинання, а відповідно і накопичення, радіонуклідів вища в 11 -20-річних насадженнях у порівнянні з насадженнями у віці 0-10; 21-40; 41-80 років.

Таблиця 1 - Динаміка коефіцієнтів пакопнчеїшя та переходу 137С8 в тканинах та органах сосни звичайної в різних лісорослинних умовах Українського Полісся

Тип Рік Коефіцієнт накопичення Коефіцієнт переходу

лісорос- дос- кора деревії одно річні кора дереви- однорічні

ЛІШШІХ умов лід- жень внут- рішня’ на беї кори паго- ни хвоя внут- рішня на без кори паго-іі її хвоя

А3 1991 1996 1.66 2.22 0.53 1.10 7.93 14.15 7.96 14.70 12.63 26.31 4.37 13.04 67.65 175.38 67.65 166.70

В2 1991 1996 1.02 1.03 0.19 0.29 0.94 5.11 1.30 4.14 5.36 8.75 0.99 2.45 4.95 40.66 6.85 33.34

Вз 1991 1996 1.85 1.75 0.43 0.24 4.72 3.94 6.64 2.93 11.56 16.64 2.63 5.46 28.06 73.79 41.52 93.65

В4 1991 1996 1.13 1.89 0.32 0.71 3.29 12.01 4.78 10.44 9.38 24.29 2.64 9.05 27.42 150.27 31.50 136.35

С3 1991 1996 0.39 0.24 0.07 0.07 0.87 0.78 0.80 0.61 2.01 2.75 0.35 0.81 4.26 9.28 3.95 7.15

Виявлено збільшення надходження, а відповідно і вмісту, 1'' С б в деревних видах при підвищенні величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Встановлено, що завдяки природним факторам зовнішня частина кори на сьогодні менш забруднена радіонуклідами в порівнянні з першими роками поставаріГшого період}. В гой же час відмічається підвищення вмісту Ся у

внутрішній частині кори. За 1991-96 рр. розраховані коефіцієнти накопичення і переходу для даної частини кори зросли в 1.5-1.7 рази. Максимальних значень питома активність І57Сз у корі досягає при її відборі з верхньої частини стовбура.

Для господарського використання отримуваної продукції із деревини важливим є знання гранично-допустимої щільності радіоактивного забруднення грунту, за якої деревина буде відповідати нормативам на вміст радіонуклідів. Притримки, розраховані для деревини сосни звичайної, шо зростає в умовах свіжих та вологих суборів. Одержані протягом 1991 -95рр. матеріали свідчать, що з кожним роком притримки стають більш жорсткими. Якщо в 1991р. паливну деревину отримували в межах допустимих норм вмісту Ь7Сб за щільності радіоактивного забруднення грунту 222 кБк/м:, то в 1995р. - при 130 кБк/м2. Величини притримок різняться в різних лісорослинних умовах, що обумовлено, відмінностями інтенсивності надходження радіонуклідів у деревні види.

Практичне значення мають складені на підставі даних досліджень номограми з визначення питомої активності шСз в деревині без рубки модельних дерев за активністю радіонуклідів у корі. При незначних трудовитратах відбирається кора, для якої провадиться спектрометричний аналіз, після цього за номограмами визначається питома активність ь7Сз у деревині.

5. ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЛІСУ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Вивчення радіоактивного забруднення ягідних рослин родини брусничних провадилося у 1991-1998 рр. на прикладі чорниці в оптимальних для ії розвитку умовах - у вологих суборах. Виявлено, що на пробних площах середній коефіцієнт варіювання щільності радіоактивного забруднення грунту становить 17%. Виявлено, що загальною закономірністю є збільшення питомої активності |,7Сз в надземній фітомасі чорниці зі збільшенням щільності його радіоактивного забруднення (табл. 2).

Отримані нами дані свідчать про істотне варіювання значень КП із грунту до фіто.маси чорниці по роках. Показано, що середні значення КП для ягід суттєво різняться протягом 1991-1996 рр. на кожному стаціонарі (Рф>Ро.от). Для динаміки величини КП характерною тенденцією є загальне зменшення значень

протягом 1991-93 рр. та суттєве збільшення значень у 1994 році, у порівнянні із

попереднім періодом.

Таблиця 2 - Накопичення 137С5 із грунту надземною фітомасою чорниці на постійних пробних плотах у 1995р.

Л'8 Середня питома Середня тільність Середня питома

І1ПП активність IJ Cs V грунті, забруднення грунту, активність Сї у фітомасі чорніші.

Бк/кг “Ся. к'Ьк/лі' Бк/кг

19 167+ 23 6,5+0,60 233+38

20 116+11 6,8+0,31 266+24

13 1170+70 62,0+3,40 4570+310

12 1060+50 77,3+3,70 7410+690

11 1820+190 78,9+2,70 7160+430

16 4160+490 224,0+16,01 10500+1000

17 5950+340 316,0+8,02 10800+1600

18 7760+740 541,0+38,03 . 52000+3700

15 9530+780 621,0+28,01 42500+2600

Максимальні значення КП із фунту у свіжі ягоди характерні для чагарників

з родини брусничних. З них найбільш інтенсивно радіонуклід надходить до ягід чорниці (КП=10,6), далі у порядку зменшення ідуть буях (КП=9,4) та брусниця (КП=8,3).

При цьому слід наголосити, що у вологих сугрудках чорниця виступає як слабкий накопичувач Ь7Сз із грунту, а у вологих суборах - як сильний, при переході до сирих суборів цей вид стає дуже сильним накопичувачем радіоиезію. Середні значення КГІ у системі "грунт - свіжі ягоди" в різних едатопах представлено у таблиці 3.

Таблиця 3 - Коефіцієнти переходу тСз із грунту в свіжі ягоди в різних

едатопах

»п/п Ягідний вид Тип лісорослиншії умов КП, (Бк/кт)/(Кбк/м )

1. Чорниця В, 13,4+1,62

Вз 10,6+0.80

в. 8.2+0,90

С2 2.0+0.30

с, 2.4+0.60

2. Брусниця А 2 12,1+0.80

В, 8.3+0,74

3. Буяхи В4 15,6+2.72

Вз 9.4 + 1.14

“Сі.

Отримані дані дозволяють стверджувати, що зв’язок питомої активності ’’'Сі у свіжих ягодах чорниці із усіма складовими радіаційної обстановки мультиплікативний, тісний (г=0.94-0.94) та вірогідний (рис. 2).

За допомогою рівнянь або поданих графіків залежностей (рис. 2) можна

• • ІП/-. • • •

визначити очікувану питому активність Сб у свіжих ягодах різних видів у конкретних типах лісорослинних умов, а також гранично-допустимі рівні щільності забруднення грунту шСз для заготівлі ягід, вміст радіоцезію в яких не перевищував би ДР-97 (500 Бк/кг).

Розраховано, що заготівлю свіжих ягід чорниці можна провадити у свіжих та вологих суборах при щільності забруднення грунту до 2,0 Кі/км2, а у свіжих та вологих -ісугрудках - до 15,0 Кі/км2; ягід брусниці у свіжих борах-та суборах - до ОД Кі/км2, ягід буяхів у вологих суборах - до 2,0 Кі/км2, у вологих борах та сирих суборах - до 1 Кі/км2, а у сирих борах заготовляти не рекомендується.

Накопичення радіонукліду в певному виді лікарських рослин залежить від складного комплексу факторів. До групи внутрішніх факторів належать біологічні особливості видів: систематичне

положення, життєва форма, глибина розміщення кореневої системи у грунті, тощо.

Систематична належність суттєво впливає на

Рис. 2 Залежність питомої активності

Шо • •

Сб в свіжих ягодах чорннць від щільності радіоактивного забруднення грунту в різних типах умов місцяросту:

1 - у вологих суборах (Вз),

2-у свіжих суборах (В^),

3-у свіжих сугрудках (Сг),

4-у вологих сугрудках (Со)

шкомичепмя 1 ’'Сб в рослинах. У борах та суборах концентратами даного радіо-іукліду є види з родин вересових (верес, багно болотне, підбіл білолистий) та іірусничних (чорниці, брусниці); у сугрудках - види родин розових, лілійних, )аиніікових; у грудах - види родин осокових, губоцвітих, маренових. В них ¡аготовляється лікарська сировина більше 10 видів рослин. В даних едатопах іами розраховані середні значення КП Ь7С.$ із грунту до основних їх видів рис. 3).

КІІ12--------------------------------------------------------------

ні ________ ■

* ________________ ;

І 2 3 4 ! 6 7 8 9 10 II

Війн

Умовні знаки:

1. Любка дволиста (коріння);

2. Перстач білий (коріння);

3. Перстач білий (трава);

4. Перстач прямостоячий (коріння);

5. Буквиця лікарська (трава);

6. Чорниця (пагони з листям);

7. Конвалія звичайна (трава);

8. Суниці лісові (листя);

9. Материнка звичайна (трава),

10. Гірчак перцевий (трава);

11. Фіалка триколірна (трава)

Рис. З Середні значении КП 13'Сб із грунту до сировини основних лікарських видів рослин у вологих сугрудках у 1998р.

Одним з головних наших завдань було визначення середніх коефіцієнтів переходу (КП) П7Сз із грунту до певних видів лікарської сировини в умовах, де їх запаси в регіоні максимальні. Це дало змогу об'єднати види, що вивчаються, у групи за інтенсивністю накопичення даного радіонукліду (табл. 4): дуже сильного накопичення (КП>100), сильного накопичення (100>КП>50), помірного накопичення (50>КП>10), слабкого накопичення (І0>КП>І), та дуже слабкого накопичення (КІІ<1). Нами виявлено особливості накопичення '^Сб із грунту

лікарською сировиною основних видів у різних екологічних умовах, що має значне як наукове, так і практичне значення.

Таблиця 4 - Групи лікарської сировими за інтенсивністю накопичення ‘"Се і середні коефіцієнти переходу

Групії лікарської* сировини Війн лікарської сировими Тип лісорослнн-нпх умов КП, 1 (Бк/кт)/ (кБк/м2)|

Дуже сильного Чага, плодове тіло Вз-В, 128±29

накопичення Чорннця, я голи В, 125±18

Плау н булавовидний, спори В2-Ва 121±20

Сильного Брусниця, листя в3 94±14

накопичення Багно болотне, пагони в4 82±18

Чистотіл звичайний, трава в, 79±14

Чорниця, листя в, 78±6

Сосна звичайна,бруньки в2-в3 77±11

Золототисячник малин, трава Вз-В4 61±6

Помірного Фіалка триколірна, трава в2-в, 27±4

накопичення Звіробій звичайніш, трава В2-Вз 18±2

Конвалія звичайна, суцвіття С2-Сз 16±2

Крушина ламка, кора В,-В4 І5±2

Пижмо звичайне, суцвіття а2 15±1

Мучниця, листя а,-а2 І2±3

Слабкого Конвалія звичайна, трава С2-С3 9,7±0.8

накопичення Кропива дводомна, трава Вз 8,6±0.7

Материнка звичайна, трава С2-Сз 7,4±2.8

Дуб звичайний, кора Вз 7,2±1.2

Цмин пісковий, су цвіття А, - А2 5,4±0.6

Чебрець звичайний, трава а,-а2 4,6±0.5

Наперстянка волнкоквіткова, трава с2 - С, 4,4±0.7

Собача кропива серцевидна, трава Вз 3,9±0.5

Спориш, трава В2-В3 2,9±0.6

Дуже слабкого Ялівець звичайний, шишкоягоди А, - Аг 0.6±0.05

накопичення Валеріана лікарська, кореневища С4 0.3±0.05

Татарське зілля, кореневища с4 0.2±0.03

Наприклад, екологічний ареал конвалії звичайної на Поліссі охоплює 12 едатопів, інтенсивність накопичення травою у основних едатопах регіону показано на рисунку 4.

Нами було вивчено зв’язок питомої активності | ,7С5 у лікарській сировині основних видів від щільності забруднення грунту радіонуклідом в умовах, де запаси кожного з видів максимальні. Отримані результати дозволяють

стверджувати, шо в усіх випадках залежність була мультиплікативною, тісною (г=0,77-0,96) та вірогідною на 95% довірчому рівні.

тілами їстівних грибів досліджувався для зразків, відібраних у свіжих суборах

В даних умовах було відібрано зразки найбільш поширених їстівних видів -

оливково-чорного та повстистого, моховика жовто-бурого. Значні відмінності в

дозволили згрупувати їх за величиною КП.

До першої групи (незначне накопичення) належать хрящ-молочник оливково-чорний, до другої (середня ступінь накопичення) - лисичка та підосичник, до третьої (сильна ступінь накопичення) - моховик жовто-бурий, маслюк зернистий та підберезник, до четвертої (концентратори радіоцезію) -хрящ-молочник повстистий.

Для виявлення впливу типу лісорослинних умов на перехід ь7Сз з грунту в плодові тіла грибів на ділянках з близькими значеннями щільності радіоактивного забруднення грунту та різними лісорослиннимн умовами було відібрано зразки плодових тіл різних видів грибів. Отримані закономірності наводимо на прикладі моховика жовто-бурого (табл. 5).

Результати дисперсійного аналізу свідчать про те, що всі досліджувані величини статистично вірогідно на 5% довірчому рівні залежать під типу

50

X 20

15

45 7 40 і-35 і-

10

5

0

Рис. 4 Середні знамення КП ' "Сб із грунту до трави конвалії у різних лісорослинних умовах

Вплив видових особливостей на процеси накопичення І37Сз плодовими

при значеннях щільності радіоактивного забруднення грунту від 74 до 185 кБк/м".

підосичника, лисички, маслюка зернистого, підберезника, хряща-молочника

характері накопичення ’'7Сз в плодових тілах грибів досліджуваних видів

лісорослинних умов. Порівняння знамень питомої активності ШС5 свідчить про те, що збільшення вологості грунту призводить до підвищення концентрації даного радіонукліду в плодових тілах. Величина даного показника для моховиків, відібраних у свіжих борових умовах, перевищувала таку в сухих у 2,5 рази, а в сирих суборах, у порівнянні зі свіжими, різниця становила 3,6 рази.

Вміст поживних речовин у грунті також впливає на концентрацію 137Сз у плодових тілах моховиків. Питома активність даного радіонукліду для свіжих гігротопів у борах в 6,5 разів більше, ніж в суборах.

Нами вивчалася залежність питомої активності І37С$ у плодових тілах грибів основних видів від величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Для ілюстрації математичних закономірностей означеного зв’язку лаведено останній для польського гриба в умовах свіжого субору при щільності радіоактивного забруднення грунту від 37 до 555 кБк/м2. Корелятивний аналіз виявив високу ступінь лінійного зв’язку між означеними показниками (коефіцієнт кореляції становить 0,97). Це дозволило провести регресійний аналіз і побудувати рівняння, яке описує дану залежність.

Рівняння має вигляд:

у = ^ (а + ЬХ),

де У - питома активність ь7Сз в плодових тілах грибів, Бк/кг;

X - щільність забруднення грунту ь7Сз, кБк/м2; а =8,74 ±0,14;

Ь = 0,006 ±0,001.

Таблиця 5 - Вплив типу лісорослиншіх умов на накопичення І37С$ плодовими тілами моховика жовто-бурого

Тип лісорослин-ннх умов Питома активність, Бк/кг Коефіцієнт переходу Коефіцієнт накопичення

Сухі бор» 6558 ± 632 148 ±20 11,3 ± 1,1

Свіжі бори 16650 ± 950 182 ±35 15,9 ±2,2

Свіжі субори 2549 ± ПО 43 + 4 4,8 ± 0,6

Вологі субори 9177 ±628 84 ±6 2,6 ± 0,2

Вологі 13836 ±425 84 + 3 8,8 ± 0,4

6. ЗАКОНОМІРНОСТІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДИКИХ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН І ПТАХІВ

Спостереження за рівнем радіоактивного забруднення мисливської дичини у Центральному Поліссі провадилися для таких найбільш важливих видів, як крижень, лось, козулі і дикий кабан. Результати моніторингу подано в табл. 6.

Таблиця б - Результати моніторингу рівня забруднення мисливської

дичини 137Сз

Вид твлрпн Час проведення обстежень (роки) Частка зразків, що перевншус ДР-97 <%) Перевищення ДР-97 (рази)

Мінімум Максимум

Крижень 1987- 1997 48 1,3 5,6

Лось 1989- 1992 90 1,4 19,0

Козуля 1987- 1995 100 2,4 463,0

Дикий кабан 1988- 1995 ' 79 1,8 69,0

Отримані дані свідчать про необхідність посиленого радіологічного контролю мисливської продукції у регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення. За весь період спостережень, лише для крижнів спостерігається деяка тенденція до зниження вмісту І 7Сз в організмі.

У всіх досліджуваних видів відмічається збільшення вмісту радіонукліду у м’язах при зростанні рівня радіоактивного забруднення грунту. Накопичення ь7С5 у диких копитних має видоспецифічний характер. Питома активність даного ізотопу в м’язах козулі за абсолютними значеннями значно більша, ніж у лося. Порівняння результатів багаторічного моніторингу за вмістом 1 ’7Сб у м’язах козулі і дикого кабана свідчить про те, що для першої властиве значно більше накопичення цього радіонукліду, ніж для другого. Порівняння результатів моніторингу, отриманих при одночасному відстрілі тварин в одних і тих же угіддях, вказує на те, шо між величинами радіоактивного забруднення м’язів козулі і дикого кабана існує тісний корелятивний зв’язок (коефіцієнт лінійної кореляції 0,68). Це може служити додатковим підтвердженням залежності згаданої величини від щільності забруднення грунту '^Сб. Практично в усіх випадках питома активність радіонукліду у м’язах козулі була вища, ніж у дикого кабана. Ця різниця статистично вірогідна (1,|, = 1,87 > = 2,57) і може сягати

8 разів.

Результати досліджень динаміки накопичення І,7С5 козулею європейською свідчать про те, що величина питомої активності радіонукліду в м'язах значно

змінюється (рис. 5). Дисперсійний аналіз не виявив статистично вірогідного впливу року спостережень на коливання рівня питомої активності ШС5 (Рф=1,27<Р(2> 22; 0,05) = 19,44). Було виявлено значні сезонні зміни, а саме, різке статистично вірогідне збільшення рівня радіоактивного забруднення в осінній період (Рф = 3,91 > Р(з;4ідо5> = 2,83). В різних лісогосподарських підприємствах об’єднання "Житомирліс" в осінні місяці 1995 та 1996 років було відібрано зразки скелетних м’язів тварин та зразки грунту в місцях відстрілу. Між означеними показниками виявлено тісний корелятивний зв’язок, а коефіцієнт лінійної кореляції дорівнював 0,93. Це дозволило за допомогою методу регресійного аналізу отримати рівняння виду:

у = а х + Ь,

де: у - питома активність І37С5 в м’язах козулі восени, Бк/кг; х - щільність забруднення грунту ІЇ7Сз, кБк/м2; а = (102 ±11);

Ь = - (2454 ± 823).

Ця лінійна залежність статистично вірогідна (Рф = 90,88 >Р(і;іс,о,о5) = 4,49; Рф = 90,88-> Р(і;іб,о,оі) ~ 8,53).

Весна Літо Осінь Весна Літо Осінь Зима Весна Осінь

1995 1995 1995 1996 1996 1996 1996-97 1997 1997

року року року року року року років року року

Рис. 5 Сезонні коливання питомої активності ,37С$ у м’язах козулі на дослідній ділянці № 1 протягом 1995-97 років

Розрахунки показують, що мисливську продукцію, яка задовольняє чинні санітарні нормативи, можна отримати в угіддях, де щільність радіоактивного

забруднення грунту не переміщує 7 - 60 кБк/м', а в середньому становить 26 кБк/м" (відповідно 0,2 - 1,6 Кі/км" і 0,7 Кі/км').

Аналізуючи розподіл питомої активності І37С5 в окремих частинах організму козулі, можна зробити висновок, що внутрішні органи і тканини тварин накопичують даний ізотоп неоднаково. Різниця між групою з максимальним (нирки і м’язи) і мінімальним (вміст рубця, мозок, кров) рівнями становить 2,4 рази, а між крайніми значеннями показника (нирки і кров) - майже 3 рази.

Аналіз сезонної зміни питомої активності ''Об у тканинах та внутрішніх органах свідчить, що найвищі значення цього показника для всіх основних внутрішніх органів і тканин характерні для осіннього періоду. Порівняння особливостей радіоактивного забруднення організму козулі у весняний і осінній періоди свідчить про наявність деяких відмінностей в розподілі питомої активності |,7Сз між окремими органами і тканинами в кожний із цих сезонів (табл. 7). Навесні за ступенем накопичення радіонукліду внутрішні органи і тканини утворюють такий ряд (в порядку зменшення): нирки - селезінка - м’язи -серце - печінка - легені - кров. Восени розподіл питомої активності Іл7Сз дешо змінюється: м’язи - нирки - селезінка - серце - легені - печінка - кров.

Кількісний аналіз вмісту рубця 53 тварин, добутих у різні пори року, свідчить про те, що основну роль в живленні козулі відіграють судинні рослини, але трапляються також гриби і фрагменти лісової підстилки. Інтенсивність поїдання того чи іншого виду значно змінюється залежно від пори року. Корми, присутні в раціоні в помітних кількостях незалежно від пори року, є основними. Це осика, ожина несійська, чорниця і дуб (пагони і жолуді).

Таблиця 7 - Особливості радіоактивного забруднення організму козулі у весняний і осінній періоди

Весна Осінь

Органи і ткаміїїш Питома активність |3'Сї. Бк/кг п Питома активність и,С5, Бк/кг п

серелнс максим. МІНІМУМ середнє максим. мінімум

М’ят 30І±83 833 88 8 1702±4$І 3959 579 7

Печінка І88±56 548 63 8 914±281 2102 186 7

Нирки 484±171 1613 174 8 16І9±447 3611 507 7

Серие 254±І02 943 55 8 1145±345 2264 224 7

Легені 182±49 473 67 8 934±321 2400 141 7

Селезінка 313±130 1073 101 7 1206±344 2703 350 6

Кров 103±24 154 58 7 620±196 1287 274 5

Дослідження сезонної динаміки питомої активності ь'Сз в фітомасі основних кормів козулі показали, що для всіх видів, за винятком дуба, восени має місце зростання рівня радіоактивного забруднення пагонів від 1,2 до 1,8 разів. .

Аналіз питомої активності шСз різних видів кормів осіннього раціону дозволив згрупувати їх за рівнем накопичення радіонукліду у 4 групи. До першої групи ми зарахували ті види кормів, які здатні до концентрування 1,7Сз, а саме: верес і гриби. Другу групу складають види, які здатні до сильного накопичення ь7Сз. Це чорниця, дуб, малина і осика. До третьої групи належать види, із середнім ступенем накопичення радіонукліду, а саме: береза, ожина несійська і верба. Питома активність ІЗ'Сз у лісових плодах виявилася статистично вірогідно нижчою, ніж у інших кормів козулі.

Порівняння особливостей накопичення даного радіонукліду різними складовими кормової бази козулі восени зі ступенем їх споживання в означений період дозволяє оцінити вклад окремих компонентів у надходження 137Сз до організму тварин (табл. 7). Частка основних кормів (включно із жолудями) у радіоактивному забрудненні раціону становить 69,5%. На частку основних сезонних кормів (вересу, малини, берези) припадає 23,2% від вмісту радіонукліду •у раціоні. А серед малочисельних кормів найбільш значущим джерелом и7Сз є гриби (4,9%). '

ВИСНОВКИ

1. Узагальнення матеріалів радіоактивного забруднення лісів України дозволило встановити, що на 38,6% обстежених площ (3186,4 тис.га) щільність радіоактивного забруднення грунту ь7Сз складає понад 1 Кі/км2 . Значно вищий цей відсоток у Житомирській (60.1%), Рівненській (56.3%) та Київській без 30-км зони (52.2%) областях. За межами зони відчуження Чорнобильскої АЕС існують площі лісів, на яких заборонено лісогосподарську діяльність - 40.8 тис.га, введено регламентацію використання продукції з деревних порід - 101.5 тис.га та недеревної продукції лісу -1190.5 тис.га.

2. На інтенсивність використання продукції лісового господарства впливає значна мозаїчність радіоактивного забруднення лісів і продукції лісового господарства. Вона значно виша на площах з вищими рівнями щільності радіоактивного забруднення грунту і потребує по видільного обстеження лісових насаджень на площах, де останній показник сягає величини 10 Кі/км2. На

перерозподіл радіонуклідів по площі, а тому і па збільшення мозаїчності радіоактивного забруднення грунту та продукції лісового господарства, виливаю ть лісогосподарські роботи: лісовідновні рубки та рубки догляду за лісом, спалювання поруоочних залишків, підготовка грунту під лісові культури.

3. На базі проведених досліджень радіоактивного забруднення лісів і продукції лісового господарства розроблено: групування лісогосподарських підприємств України, яке доцільно використовувати при макроплануванні ведення лісового господарства на площах, уражених радіоактивними опадами; зонування лісів за щільністю радіоактивного забруднення грунту, з метою прогнозування та ведення лісогосподарської діяльності, використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення на конкретних ділянках лісу.

4. При організації радіомоніторингу радіаційного стану в лісах і продукції

лісового господарства недоцільно використовувати схему постійних пунктів спостереження, яку було створено при організації моніторингу лісу. Для моніторингу радіаційного стану необхідно організувати пункти спостереження при лісогосподарських підприємствах з подальшими дозиметричними вимірюваннями. При проведенні радіомоніторингу продукції лісового господарства необхідно організувати мережу постійних пробних площ із спостереженням за основними видами продукції лісового господарства на лісотипологічній основі. .

5. У складових частинах лісової підстилки, з часу ураження радіоактивними опадами, спостерігається поступове переміщення основної кількості радіонуклідів в розкладену, гуміфіковану її частину. Цей процес відбувається значно швидше у більш багатих і зволожених лісорослинних умовах. У вологих борах частка валового запасу Ь7Сб у розкладеній частині лісової підстилки становить 4.7 %, а у вологих сугрудках - 14.1 %; у свіжих суборах цей показник дорівнює 12.6 %, у вологих суборах - 17.4 % від загальної щільності радіонукліда у лісових біогеоценозах.

Основна кількість ''^Сб у грунтах основних типів лісорослинних умов зосереджена у лісовій підстилці та верхньому 5-см шарі мінеральної частини грунту. Величина питомої активності шару мінеральної частини грунту, взятої з глибини 5-10 см, не перевищує 2% від цього ж показника всіх шарів, розташованих вище. Загальною закономірністю варіантного розподілу '’'С5 у

грунті є експоненційне зменшення концентрації радіонукліду зі збільшенням глибини.

6. Розподіл валового вмісту І37С$ в основних компонентах лісових біогеоценозів значним чином залежить від типу лісорослинних умов, порідного складу насаджень та їх віку. Компоненти біогеоценозів за концентрацією в них радіонуклшу можна розташувати: у свіжих і вологих суборах та вологих сугрудках - грунт > мертвий покрив > деревний ярус > живий покрив; для вологих борів і сирих суборів - грунт > деревний ярус > живий покрив мертвий покрив.

7. Встановлено суттєві відмінності у накопиченні І37Сз в шарах радіальних приростів сосни звичайної в різних типах лісорослинних умов. Величина питомої активності радіонукліду в деревині, яка приросла у післяаварійний період, у 2-6 разів перевищує цей показник для всього стовбура. При технологічній переробці деревини, завдяки відокремленню зовнішніх, найбільш радіоактивно забруднених шарів деревини з корою, можна досягти зниження вмісту 137С5 у продукції на 50 %.

8. Існує видоспецифічність у накопиченні шСб в різних тканинах і' органах різних деревних порід. Найбільша концентрація радіонукліду спостерігається у шпильках і листі, молодих пагонах, внутрішній частині кори, а найменша - у деревині. Показано відмінності цих процесів залежно від лісорослинних умов і деревостанів. Встановлено темпи накопичення '''7Сз різними деревними породами на типологічній основі.

9. Запропоновано прнтримки для використання продукції лісового господарства з деревних порід з урахуванням величини щільності радіоактивного забруднення грунту. За основу притримок взято виявлені залежності між концентрацією радіонукліду у грунті та у певних видах продукції. Застосування даних притримок дозволяє обмежити використання продукції, радіоактивне забруднення якої перевищує допустимі рівні.

10. Спостерігається істотне варіювання інтенсивності накопичення ,37Сз у надземній частині фітомаси дикорослих ягідних рослин залежно від типів лісорослинних і погодних умов конкретного року. Багаторічна динаміка радіоактивного забруднення дикорослих ягід вказує на поступове зменшення в них вмісту '’ Се, що, з одного боку, пояснюється зниженням міграційної здатності радіонукліду у грунті, з другого - розщепленням радіоактивного

елементу. Накопичення Ь7Сз в дикорослих ягодах більш інтенсивно відбувається у вологіших та бідніших лісорослинних умовах. Розроблені прнтримки для заготівлі тих чи інших ягідних рослин на типологічній основі дозволяють отримувати даний вид продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищує допустимі рівні, при різних величинах щільності радіоактивного забруднення фунту.

11.Існують міжвидові особливості у накопиченні радіонуклідів дикорослими ягідними рослинами, що слід пам’ятати при організації заготівельних робіт. Максимальна інтенсивність накопичення ІЛ‘Сз в ягодах характерна для рослин родини брусничних (чорниця, брусниця, буях, журавлина болотна); значно менша - для малини звичайної та малини несійської, суниці лісової; мінімальна - для калини звичайної та горобини звичайної.

12. Нами запропоновано розподіл лікарської сировини з дикорослих рослин на 5 груп за інтенсивністю накопичення !3'Сз, що є важливим при організації заготівельних робіт на конкретних територіях. Перша група (дуже сильного накопичення) - ягоди чорниці, чага, спори плауна булавовидного; друга (сильного накопичення) - лист брусниці, качани багна болотного, трава чистотілу звичайного, бруньки сосни звичайної; третя (помірного накопичення) - трава фіалки триколірної та звіробою звичайного, суцвіття конвалії звичайної та пижма звичайного, листя мучниці, кора крушини ламкої; четверта (слабкого накопичення) - трава конвалії, кропиви дводомної, материнки звичайної, чебрецю звичайного, споришу, кора дуба, суцвіття цмину піщаного; п’ята (дуже слабкого накопичення) - кореневище татарського зілля та валеріани лікарської, шишкоягоди ялівцю звичайного.

Розробленні прнтримки щільності радіоактивного забруднення грунту дозволяють отримувати продукцію, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимі рівні в конкретних типах лісорослинних умов.

13. Всі види грибів здатні до значної концентрації радіонуклідів у своїх плодових тілах. За величиною коефіцієнту переходу Ь7Сз з грунту у плодові тіла в умовах свіжих суборів гриби утворюють такий ряд у порядку збільшення показника: лисичка - підосичник - моховик жовто-бурий, маслюк зернистий -підберезник - хрящ молочник повстистий.

14. Череі 10 років після аварії на ЧАЕС в лісових екосистемах Центрального Полісся намітилася тенденція до зниження вмісту ’’'Сї в тушках

зо

І

крижнів. Відповідних змін щодо м’яса диких копитних не спостерігалося. Величина питомої активності |,7С5 у м’ясі диких мисливських птахів та звірів зростає зі збільшенням рівня радіоактивного забруднення угідь, залежить від видової належності та особливостей біології. Найнижчий вміст радіонуклідів у птахів, а серед копитних - у лосів, а найвищий - у диких кабанів і козулі.

15. Козулю європейську, завдяки особливостям її біології та кормової поведінки, а також, через здатність до значного накопичення ІЗ'С5, можна розглядати як вид-індикатор радіоактивного забруднення лісових угідь даним радіонуклідом. Для цього виду диких копитних характерне різке зростання восени вмісту ' в організмі, у м’язах воно збільшується в середньому у 4 рази, а в основних внутрішніх органах - у 5 разів. В цей період накопичення радіонукліду в організмі тварин лінійно зростає при збільшенні величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Це свідчить про необхідність, заборони відстрілу козулі восени на територіях, де щільність радіоактивного забруднення грунту ь7Сб перевищує 26 кБк/м2.

16. В умовах лісових екосистем Центрального Полісся, які постраждали

внаслідок аварії на ЧАЕС, сезонна динаміка надходження 137С5 в організм козулі

визначається структурою та складом раціону. Внесок окремих видів кормів у

радіоактивне забруднення раціону визначається як їх поїданням, так і вмістом

радіонукліду у фітомасі. У осінній період найбільш значущими джерелами

радіонукліду є осика, дуб, чорниця і верес. їх вклад у надходження І37С5 в

організм тварин можна оцінити як, відповідно, 29%, 22%, 12,9% і 16,9%. Вклад

і.

грибів становить 4,9%, малини і ожини несійської - 6,7% і 3,7%, берези і жолудів

- 1,6% і 1,9%. Частка основних кормів (осика, чорниця, ожина несійська, дуб разом з жолудями) у радіоактивному забрудненні раціону становить 69,9%. На частку основних сезонних кормів, які активно поїдаються восени, припадає 25,2%. 1

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ:

Монографії:

1. Снравочник лесовода /Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. и др. -Киев: Урожай, 1990.-295с.

Автором дисертації написано основну частину розділу 10 (с. 197-220).

ЗІ

2. Ткачук В.І., Бузуй В.О., Іващенко В.А., Возшок Л.Д., Краснов В.П. Ліси Житомирщини -Житомир: Журфонд, 1997. - 128с.

Дисертантом написано розділи 5 (с. 86-101), 7 (с. 108 - 110) на основі власних досліджень.

3. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України - Житомир: Волинь, 1998. -112с.

4. Краснов В.П., Шелест З.М. Радіоекологія козулі європейської в Центральному Поліссі - Житомир: Волинь, 1998. - 128с.

Дисертант брав участь у розробці програми та методики досліджень, зборі польових матеріалів, обробці та аналізі отриманих результатів. Автором дисертації написано розділи 11 (с. 28-37), IV (с. 55-72), VI (с. 95-103).

5. Основи лісової радіоекології /Наукове видання. -Київ: Ярмарок, 1999. - 254 с.

Автором дисертації написано розділ 5 (с. 81-100).

Брошури:

6. Калетник H.H., Краснов В.П., Ландин В.П., Матухно Ю.Д. Временные рекомендации по ведению заготовок пищевых продуктов леса и лекарственного сырья на территории лесхоззагов УССР, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Сборник нормативных документов по ведению лесохозяйственного производства на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению. - К. - 1986. - 49-52.

Дисертант написав розділи 1, 3, 4, а також розробив структуру рекомендацій.

7. Временные рекомендации rio ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения // Госком. СССР по лесному хозяйству. -М. - 1988.- 22 с.

Дисертант написав розділ 1, а також частину (15%) розділу 6.

8. Рекомендации по технологии заселения части территории РСФСР, Украинской ССР и Белорусской ССР с плотностью радиоактивного загрязнения цезием-137 80 Ки/км2 и более /Госком. СССР по лесному хозяйству. - М. - 1989. - 27 с.

Дисертант приймав участь у складанні програми досліджень, зборі матеріалів і написанні розділів 2.1 (с. 5-6), 2.4 (с.9-11), 2.6 (с. 13-14).

9. Методические рекомендации по определению доз облучения работников лесного хозяйства / Миплесхоз УССР. - К. - 1990. - 10 с.

Автор дисертації приймав участь у проведенні досліджень, обробці матеріалів та написанні методичних рекомендацій.

10.Краснов В.П. Особенности ведения лесного хозяйства на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Актуальные проблемы развития лесного хозяйства Полесья Украины. - К. - СОПС АН УССР. - 1991. - с. 36-49.

И.Бузун В.А., Краснов В.П., Приступа Г.К., Турчак Ф.М. Лесопользование и лесовосстановление в Полесье Украинской ССР / ВНИИПИЭНлеспром. -

1989.- 56 с.

Дисертант написав розділи 1 (с. 2-14), 4 (с. 38-46).

12.Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения (вводятся на период (1990-1996 гг.) під редакцією В.П.Краснова) Минлесхоз Украины. - К. - 1995. - 63 с.

Дисертанту належить розробка структури рекомендацій, написання розділів 1-4 (с. 3-10), частини розділу 5 (с. 10-15), підрозділу 6.4 (с. 19-25; 26-27), 6.5, 6.7, 6.8 (с. 26-29). Дисертантом запропоновано зонування та групування лісів.

13.Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивнрго забруднення // Держкомлісгосп України. - К. - 1998. - 82 с.

Дисертант написав розділи 1 (с 5-8), 2 (с. 8-13), 9.2 (с. 58-59), 9.3 (с. 59-60) та приймав участь у розробці структури роботи.

Статті у наукових виданнях:

14.Калетник М.М., Ландін В.П., Краснов В.П., Терещенко В.М., Лось І.П. Проблеми організації ведення лісового господарства в умовах радіаційного забруднення // Лісове госп-тво, лісова, паперова і деревообробна пром-сть. -

1990.-№2.-с.4-7.

Дисертант приймав участь в обстеженні лісів на радіоактивне забруднення, в обробці матеріалів і написанні статті.

15.Лось П.П., Терещенко В.М., Перевозников О.H., Калетник H.H., Ландин В.П., Краснов В.П., Марадудші И.И. Радиационная обстановка на предприятиях лесного хозяйства УССР, действующих в условиях радиоактивного загрязнения // Лесное хозяйство. - 1991. № 6. - с. 28-29.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту статті.

16.Калетиик М.М., Ландіи В.П., Пастернак П.С., Краснов В.П., Подкур П.П. Радіоекологічна обстановка н лісах Українського Полісся // Ойкумена. -

1991.-№ 2.-с. 61-66.

Дисертант приймав участь у зборі та аналізі польових матеріалів.

17.Калетник М.М., Ландіи В.П., Краснов В.П. Про стан радіоактивного забруднення лісів держлісгоспів // Лісове госп-во, лісова, паперова і деревообробна пром-сть. - 1992. - № 3. - с. 9-12.

Дисертант приймав участь у зборі матеріапів, а також виконав написання статті.

18.Краснов В.П. Влияние антропогенных факторов на произрастание черники в Украинском Полесье //Лесное хозяйство. - 1981. - №3. - с. 64-68.

19.Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Зміна активності цезію-137 в деревині сосни звичайної після переробки // Лісовий журнал. - 1993. - № 1. - с. 11-12.

Дисертантом розроблена програма та методика досліджень, виконано написання статті.

20.Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Диференційний підхід до експлуатації сосни звичайної на площах, забруднених цезієм-137 //Лісовий журнал. - 1993. - № 5. - с. 14-15.

Дисертант розробив нові підходи до використання продукції лісового господарства. Приймав участь у зборі матеріалів, їх аналізів та написанні статті.

21.Краснов В.П. Урожайность дикорастущих черничников и эффективность их эксплуатации в центральном Полесье Украины // Лесное хозяйство. - 1987. -№ 8. - с. 70-72.

22.Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклпенко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Накопление цезия-137 основными лесообразующими породами Полесья Украины // Лесное хозяйство. - 1993. - № 6. - с. 36-37.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту етапі.

23.Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Орлов О.О., Приступа Г.К. Накопичення цезію-137 їстнвними грибами //Лісовий журнал. - 1994. - № 4. -с. 8-10.

В основу етапі покладені дамі, отримані, головним чином, дисертантом.

24.Краснов В.П. Воздействие рубки главного пользования на заросли черники

// Лесное хозяйство. - 1985. - № 4. - с. 17-20. '

25.Краснов В.П., Мазепа М.Г., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Приступа Г.К.

Міграція цезію-137 в деревні породи Українського Полісся //Лісовий журнал,- .

1994.-№ 6.-9-10. '

Дисертантом встановлені особливості накопичення радіонуклідами

основними лісотвірними породами.

26.Калетник H.H., Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиенко C.П., Мазепа М.Г. О радиологическом контроле в лесном хозяйстве Украины // Лесное хозяйство. - 1995. - № 1. - с. 38-39.

27.Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Накопичення цезію-137 сосною звичайною // Лісівництво і агролісомеліорація.

- 1994. -№88. с. 19-24.

Основні дані для написання статті отримано автором дисертації.

28.Краснов В.П. Продуктивность клюквы в связи с лесоосушением // Лесное хозяйство. - 1987. - № 9. - с. 25-27.

29.Краснов В.П., Ірклієнко С.П. Накопичення цезію-137 у чорниці в західному напрямку від Чорнобильської АЕС // Лісівництво і агролісомеліорація. - 1994,-№ 88. - с. 24-28.

Дисертант приймав участь у зборі польових матеріалів, їх обробці та написанні статті.

30.Калетник М.М., Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Деякі методичні аспекта вивчення забруднення лісових екосистем радіонуклідами //Лісовий журнал. - 1995. - № 2. - с. 5-8.

Дисертантом запропоновано нові методичні підходи до обстеження лісів на радіоактивне забруднення.

31.Краснов В.П., Орлов О.О. Особливості накопичення цезію-137 лікарськими рослинами Vacciniaceae S.F /Gray, та Ericaceae Fuss, на Українському Поліссі // Український ботанічний журнат. - 1995. - № 4. - с. 472-477.

Дисертантом виявлені відмінності у накопиченні цезію-137 лікарськими рослинами, встановлено їхні коефіцієнти переходу.

32.Краснов В.П., Орлов A.A. Урожайность основных ягодных растений из сем. Ericacea на Украинском Полесье и возможность эксплуатации их ресурсов

после Чернобыльской катастрофы // Растительные ресурсы. - 1996. - № 1-2. -с. 4I-4S. .

Дисертант вивчив можливості заготівлі ягідних рослин в залежності від щільності радіоактивного забруднення грунту. Приймав участь у складанні методики робіт, зборі та аналізі матеріалів.

33.Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Орлов A.A., Приступа Г.К. Миграция радиоцезия в сосновых насаждениях // Лесное хозяйство. - 1996. - № 5. -с. 28-29.

Дисертант брав участь у розробці програми та методики досліджень, зборі матеріалів, їх аналізі, написанні статті.

34.Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиенко С.П., Турко В.H., Шелест З.М., Короткова Е.З. Загрязнение цезием-137 лекарственных растений лесов Украинского Полесья // Растительные ресурсы. - 1996. - № 3. - с. 36-43.

На основі нових оригінальних методичних підходів дисертантом встановлено групи рослин, що відрізняються інтенсивністю накопичення цезію-137.

35.Orlov A.A., Krasnov W.P. Biological Peculiarities of the Cranberry/Oxycoccus palustris Pers/ and Ecological Parameters its Environment: Influence on Accumulation I37Cs by phytomass // Iournal of Radioecology. - 1998. - ft 6. -c. 23-29.

Дисертант розробив нові методи оцінки інтенсивності накопичення 137Cs рослинами, що зростають на болотах на прикладі журавлини болотної.

36.Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиенко С.П., Шелест З.М., Турко В.H., Короткова Е.З., Криндач А.11. Радиоактивное загрязнение продукции лесного хозяйства в Полесье Украины // Экспресс-информация. Лесное хозяйство за рубежом. - М. 1997. - № 5. с. 15-25.

Дисертант розробив програму та методику робіт, провів основні дослідження та прийняв участь у написанні статті.

37.Краснов В.П., Турко В.H., Орлов A.A., Короткова Е.З. Распределение активности l37Cs в компонентах лесного биогеоценоза влажной субори Украинского Полесья //Сб. научных трудов Института леса НАНБ. - Гомель. -1997.-№46.-с. 405-407.

Дисертант приймав участь у зборі матеріалів та написав статно.

38.Краснов В.П., Шелест З.М., Ирклиенко С.П., Курбет Т.В. Сезонная динамика накопления цезця-137 в организме косули европейской и факторы ее определяющие // Сб. научных трудов Института леса НАНБ.- Гомель. - 1997. -№ 46. - с. 426-429.

В основу статті покладено головним чином дані зібрані дисертантом, який також написав статтю.

39.Краснов В.П., Курбет Т.В., Орлов О.О., Шелест З.М., Шатрова Н.Є. Вплив екологічних факторів на накопичення цезію-137 їстивними грибами Центрального Полісся України // Матеріали щорічної наукової конференції інституту ядерних досліджень. - К. - 1998. - с. 305-307.

Дисертант написав статтю та приймав участь у зборі матеріалів.

40.Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Турко В.М., Орлов О.О., Приступа Г.К., Шелест З.М., Короткова 0.3. Радіоактивне забруднення лісонасаджень // Проблеми екології і лісокористування на Поліссі України. - Житомир. -1996. -№3. -с. 10-14.

41.Орлов О.О., Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Турко В.М., Шелест З.М., Короткова 0.3. Вивчення радіоактивного забруднення лікарських рослин лісів Українського Полісся // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. - Житомир.- 1996. - № 3. - с. 55-64.

42.Краснов В.П., Калетник Н.Н., Т>рко В.М.,Турко В.Н., Орлов А.А. К вопросу изучения радиоактивного загрязнения почвы в лесных экосистемах // Проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. -Житомир. - 1997. -№ 4. - с. 9-16. г

43.Орлов А.А., Краснов В.П. Интенсивность накопления Cs-137 видами живого напочвенного покрова дубовых и сосново-дубовых лесов в сугрудках Украинского Полесья: классификация, ординация, закономерности

// Проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. -Житомир. - 1997. - № 4. - с. 25-30.

44.Krasnov V.P. The direction and intensity of b'Cs Fkixes in forest ecosystems // Contaminated Forests /Ed. I.Linkov and W.R. Schell. - Kluvver Academic Krasnov V.P. The direction and intensity of b7Cs Fltixes in forest ecosystems //Contaminated Forests /Ed. I.Linkov and W.R. Schell. -Kluwer Academic Publishiers, 1999. -p.71-76.

1. Краснов В.П. Радіоактивне забруднення недеревної продукції лісу України за даними радіоекологічного монігорішу // Науковий вісник: Лісівничі

дослідження в Україні.-Львів: УкрДЛГУ. - 1999.-в. 9. 10.-е. 131-136

46.Краснов В.П. Ботанічні та радіологічні особливості кормової бази козулі європейської в Центральному Поліссі // Лісівництво і агролісомеліорація. -Харків: - в. 94. - с. 33-37.

47.Краснов В.П., Турко В.М., Іванюк І.Д. Накопичення 137Cs головними лісоутворювальними деревними породами Центрального Полісся // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: - в. 95. - с. 9-15.

Тези і матеріали доповідей:

48.Краснов В.П., Орлов A.A., Чепеловский А.Н. Накопление радионуклидов недревесными продуктами леса // Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения. - Гомель. - 1990. - с. 23.

49.Краснов В.П., Орлов A.A. Накопление радионуклидов в почве и древесной растительности Народичского лесхоззага Житомирской области // Основы организации и ведения лесного хозйства в условиях радиоактивного загрязнения. - Гомель - 1990. - с. 19.

50.Краснов В.П., Ландин В.П. Особенности радиоактивного загрязнения ягодных растений сем. Брусничных // Эколого-биологическое изучение ягодных растении семейства брусничных и опыт освоения их промышленной культуры в СССР. - Ганцевичи - 1991. - с. 83-84.

51.Краснов В.П., Орлов A.A. Радиоактивное загрязнение черники в Житомирском Полесье: временный и пространственный аспект // Эколого-биологическое изучение ягодных растений семейства брусничных и опыт освоения их промышленной культуры в СССР. - Ганцевичи - 1991. - с.156-157.

52.Краснов В.П., Мазепа М.Г., Орлов О.О. Загальні тенденції накопичення радіонуклідів в насадженнях рекреаційних зон півночі Житомирської області // Проблеми урбоскології і фітомеліорації. - Львів - 1991. - с. 11-12.

53.Славов В.П., Борщенко В.В., Краснов В.П. Радиоэкологическая оценка использования лесных кормовых угодий как источника радиоцезня для домашних и диких жвачных животных // Информационный листок. -Житомир: УкрНТИ. 1994. - 6 с.

54.Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиенко С.П. Накопление Cs-137 лекарственными растениями правобережного Полесья Украины // Итоги 8 лег работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Зеленый мыс - 1994. -с. 147.

55.Ирклиенко С.П., Краснов В.П., Орлов A.A., Заворотшок Г.А. Накопление Cs-137 основными лесообразующими породами Полесья Украины // Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Зеленый мыс -

1994.-е. 168.

56.Калетник H.H., Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Орлов A.A. Поведение Cs-137 в почвах основных типов растительных условий Полесья Украины // Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Зеленый мыс - 1994.-с. 176.

57.Краснов В.П., Орлов A.A., Ирклиенко С.П. Загрязнение цезием-137 черники на украинском Полесье // Итоги 8 лет по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС. - Зеленый мыс - 1994. С. 177.

58.Ирклиенко С.П., Краснов В.П., Орлов A.A., Приступа Г.К. Распределение радиоцезия в почве и в сосне обыкновенной в зависимости от типов условий произрастания // Экологический статус загрязненных радионуклидами территорий. - Минск - 1995. - с. 60.

59.Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Орлов A.A., Приступа Г.К. Особенности аккумуляции радиоцезия съедобными грибами Украинского Полесья // Экологический статус загрязненных радионуклидами территорий. - Минск -

1995.-с. 75.

60.Орлов A.A., Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Приступа Г.К. Пространственновременные особенности накопления цезия-137 ландышем майский в Центральном Полесье Украины // Экологический статус загрязненных радионуклидами территорий. - Минск - 1995. - с. 96.

61.Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Приступа Г.К., Шелест З.М. Радіоекологічний стан лісових масивів Центрального і Західного Полісся України // Звягель древній і вічно молодий. - Новоград-Волинський - 1995. -с. 202-204.

62.Краснов В.П., Орлов О.О., Гркліснко С.П., Приступа Г.К., Шелест З.М. Радіоекологічна обстановка в лісах Житомирської області за даними

забруднення лісових ягід цезісм-137 // Звягель древній і вічно молодим. -Повоград-Волипськии - 1995. - с. 207-209.

63.Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Орлов О.О., Приступа Г.К., Шелест З.М., Заворотнюк Г.А. Особливості накопичення радіоцезію сосною звичайною в насадженнях різних вікових груп // Звягель древній і вічно молодий. -Новоград-Волинський - 1995. - с. 209.

64.Краснов В.П., Шелест З.М., Орлов A.A., Ирклиенко С.П., Турко В.H. Сезонные особенности радиоактивного загрязнения организма косули европейской в лесах Полесья Украины // Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность. - Днепропетровск - 1995. -с.172.

65.Орлов A.A., Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Шелест З.М., Турко В.Н. Лекарственные растения как объект мониторинга радиоактивного загрязнения лесных экосистем Украинского Полесья // Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность. - Днепропетровск. - 1995. -с. 175.

66.Краснов В.П..Орлов A.A., Короткова Е.З. Коэффициенты перехода цезия-137 в системе "почва-фитомасса черники" в различных экологических условиях // Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии - десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС. - Житомир - 1996. - с. 60-63.

67.Орлов О.О., Краснов В.П., Турко В.М., Короткова О.З., Шелест З.М. Забруднення лісових ягід Sr-90 в Центральному Поліссі України за даними радіоекологічного монігорінгу // Малнншина у просторі і часі. - Малин - 1996.-с. 216-217.

68.Краснов В.П., Орлов A.A. Перспективы использования ягодных ресурсов Украинского Полесья после аварии на Чернобыльской АЭС // Труды Первой всероссийской конференции по ботаническому ресурсоведению. - Санкт-Петербург - 1996. - с. 47-48.

69.Орлов A.A., Краснов В.П. Радиоэкологическая оценка ресурсов дикорастущего лекарственного сырья Украинского Полесья после аварии на Чернобыльской АЭС // Труды Первой всероссийской конференции по ботаническому ресурсоведению. - Санкт-Петербург - 1996. - с. 52-53.

70.Краснов В.П., Шелест З.М., Курбет Т.В. Загрязнение цезием-137 грибов в Украинском Полесье // Тезисы докладов третьего съезда ш радиационным исследованиям. - М. - 1997. - с. 353.

71.Орлов A.A., Краснов В.П., Шелест З.М., Курбет Т.В. Накопление 137Cs лекарственными растениями в различных лесных ценозах Украинского Полесья // Тезисы докладов третьего съезда по радиационным исследованиям. -М. - 1997.-е. 364-365.

72.Шелест З.М., Краснов В.П., Орлов A.A. Сезонные изменения загрязнения . косули европейской цезием-137 в Украинском Полесье// Тезисы докладов

третьего съезда по радиационным исследованиям. - М. - 1997. - с. 422-427.

73.Краснов В.П., Шелест З.М., Орлов О.О. Деякі особливості накопичення цезію-137 в організмі козулі // Наука. Чорнобнль-96. - К. - 1997. - с. 31.

74.Орлов О.О., Краснов В.П., Короткова 0.3., Каліш О.Б. Роль мохового покриву в перерозподілі 137Cs лісових біогеоценозах Українського Полісся // Наука. Чорнобиль-97. - К. - 1998. - с. 25.

Краснов В.П. Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Національний аграрний університет, Київ,'1999.

В дисертації узагальнено матеріали радіоактивного забруднення лісів України. На основі проведених досліджень радіоактивного забруднення продукції лісового господарства вперше в Україні розроблено групування лісогосподарських підприємств для макропланування їх діяльності та зонування лісів для проектування лісогосподарських заходів. Показано процеси міграції

157,-, ' . ■ ■

Cs у грунтах різних типів лісорослинних умов, а також встановлено закономірності вертикального перерозподілу радіонукліду у грунті та у лісових біогеоценозах. Вперше в Україні розроблено лісотипологічний підхід до використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. З'ясовано видоспецифічність накопичення радіонуклідів у продукції, яка отримується з деревних порід, ягідних і лікарських рослин, грибів, диких мисливських тварин та фактори, які впливають на цей процес. Встановлено

закономірності міграції 1 '7Св у системі "грунт - кормові рослини - дикі мисливські тварини". Основні результати досліджень знайшли своє впровадження у практиці ведення лісового господарства та використання продукції лісового господарства у лісах, забруднених радіонуклідами.

Ключові слова: щільність радіоактивного забруднення, коефіцієнт

переходу, радіонукліди, продукція лісового господарства, тип лісорослинних умов, інтенсивність накопичення.

Краснов В.П. Научные основы использования продукции лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

В диссертации обобщены материалы радиоактивного загрязнения лесов Украины. Отмечена значительная мозаичность радиоактивного загрязнения лесных насаждений, что в значительной степени влияет на организацию и проведение лесохозяйственных мероприятий. В процессе исследований установлены параметры изменения величины плотности радиоактивного загрязнения лесов как на территориях областей, лесхозов, так и в пределах лесных кварталов и таксационных выделов. На основании проведенных исследований радиоактивного загрязнения продукции лесного хозяйства впервые на Украине разработано группирование лесохозяйственных предприятий для макропланирования их деятельности и зонирование лесов для проектирования лесохозяйственных мероприятий. Показаны процессы миграции Ь7С5 в почвах разных типов условий местопроизрастания, как начальной фазы дальнейшего перемещения радионуклида в различные компоненты лесных биогеоценозов. Отмечена роль лесной подстилки, мохового и лишайникового покрова в перераспределении радионуклидов в почвах. Выявлены особенности миграции ь7С5 в болотных почвах. Установлены закономерности вертикального распределения в почве и в компонентах лесных фитоценозов; дана количественная оценка данного распределения. Выявлены видовые особенности в накоплении ь7Сз древесными породами и факторы, определяющие этот процесс. Данные исследования проведены на лссотипологнческой основе и в динамике по годам. Установлены параметры радиоактивного загрязнения почвы,

при которых возможно использование древесины в различных типах лесораст тельных условий. Установлены закономерности накопления радионуклидов в ягодных и лекарственных растениях, в грибах в различных типах лесорастительных условий. Прослежена динамика величины радиоактивного загрязнения отмеченных растений и грибов по годам, что необходимо для прогнозирования их использования. Показано влияние величины радиоактивного загрязнения почвы на величину накопления радионуклидов в древесных породах, грибах, ягодных и лекарственных растениях и разработаны параметры, при которых возможно их использование. Для лесохозяйственных предприятий разработаны нормативные таблицы, графики и уравнения зависимости.

Установлены закономерности миграции 137Cs в системе "почва - кормовые растения - дикие промысловые животные" как основы ведения лесоохотничьего . хозяйства. Изучены видовой состав рациона косули европейской по сезонам, а также радиоактивное загрязнение пищевых растительных видов, тканей-:'и организмов животных. Установлены связи между содержанием радионуклида в почве, кормовых растениях, содержимым рубца косули и его содержанием в! тканях и органах косули. Основные результаты исследований нашли свое применение в практике ведения лесного хозяйства и использования продукции лесного хозяйства в лесах, загрязненных радионуклидами.

Ключевые слова: плотность радиоактивного загрязнения, коэффициент перехода, радионуклиды, продукция лесного хозяйства, тип лесорастительных условий, интенсивность накопления.

Krasnov V.P. Scientific basis of forestry production use in conditions of radioactive contamination of forests - Manuscript.

Dissertation for obtaining of the scientific degree of Doctor of Agricultural Sciences, speciality 06.03.03 - forest science and forestry. - National Agrarian University, Kiiv, 1999.

Materials of radioactive contamination of forests of Ukraine are summarized in dissertation. On the basis of in\ cstigations of forestry’ production radioactive contamination, for the first time for Ukraine, the grouping of forestry enterprises for macroplanning of their activity and forests zoning for forestry measures planning were carried out. Processes of b/Cs migration in the soils of different types of forest site arc

demonstrated, regularities of vertical radionuclide transmission in the soil and in the forest biogcoeciiosis wore dcleimined. For (lie fusi time for Ukraine, forest typological approa ch to forestry production use in conditions of radioactive contamination was developed. Special specificity of radionuclides accumulation in production obtained from wood species, berries, herbs, mushrooms, game was determined as well as factors which influence 011 this process. Peculiarities of l57Cs migration in the system "soil -host plants - game" were studied. The main results of investigations were used in the practice of forestry and forest production use in the forests contaminated with radionuclides.

Key words: radioactive contamination density, transmission coefficient, radionuclides, forestry production, type of forest site, accumulation intensity.

Підписано до друку 01.02.2000. Формат 60 х 90 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Друк офсетний. Умовно - друк. арк. 0,6. Облік,- вид. арк. 0,5. Тираж 100 екз. Замовлення № 125.

Украінский ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. 61024, м Харків, вул. Пушкінська, 86.

Віддруковано в друкарні ДП ХМЗ «ФЕД». 310023 Україна, Харків, вул. Сумська, 132.

Тел 40-22-51