Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Нагромадження важких металiв у грунтах та фiтомасi комплексноi зеленоi зони мiста Львова

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Нагромадження важких металiв у грунтах та фiтомасi комплексноi зеленоi зони мiста Львова"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

од

На правах рукопису

ГЕНИК ЯРОСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

НАГРОМАДЖЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ГРУНТАХ ТА ФІТОМАСІ КОМПЛЕКСНОЇ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА ЛЬВОВА

Спеціальність 06.03.01.- "Лісові культури, селекція, насінництво і озеленення міст"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЛЬВІВ - 1854

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті на кафедрі екології, ландшафтної архітектури та садоло - паркового будівництва

Наукооїш керівник: - кандитат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, . Чернявський М.В.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук,

• професор Рябчук В.П. -

- доктор сільськогосподарських наук,

. професор Смольянінов 1.1.

Провідна установа: - Львівський міський виробничий трест . зеленого господарства, м.Львів

Захнст відбудеться ^ ° 1994 р. о '' год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.29.02 Українського державного лісотехнічного університету (290057, м.Львів, вул. Пушкіна 103, зал засідань)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Українського державного лісотехнічногоуніверситету ;

Ж оу

Автореферат розісланий ______” _ ьу 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої • вченої ради, професор

Носовський Т.А.

- з -

алглгыи харжгеріістіш гоюти

Актуальність теля. Сьогодні надзвичайно актуальними стають дослідження урбані закованих екосистем - складних антропогенних утворень, якими є великі міста з сильно зміненими компонентами ландсафту, рельєфом, гідрологією, грунтами та рослинністю. Спонтанний і хаотичний розвиток промисловості, необгрунтоване розміщення промислових підприємств/ відсутність очисних споруд на них, інтенсивне звільнення кількості автотранспорту у Львові протягом останніх десятиліть супроводжуються техногенним забрудненням навколишнього середовищ, негативний вплив якого в першу чергу'відбивається на рослинному та грунтовому покриві, а зрештою, і нз здоров’ і людей. . : . .. . .

За даними Львівського статистичного управління, підприємства міста і автотранспорт цррічно викидають в атмосферу від 99 до 127 тис. тон шкідливих речовин. Значний рівень забруднення є токсичним і мутагенним для жзівих організмів. Серед неорганічних сполук, яр викидаються підриємствами і автотранспортом, значне місце займають токсичні важі метали, які добре засвоюється грунтами та

■ рослинністю і практично не піддасться деструкції. Ефективне регулювання якості навколишнього природного середовища базується на адекватній інформації про рівні забруднення і змінах стану екосистем під.впливом техногенних викидів в атмосферу. Нагромадження валких металів грунтами і рослинністю зеленої зони міста в одним із показників екологічного стану території (Тарабрин, 1930; Шгс-гакова, Казанцева, 1930; втеэгга, 1975). Тому отримання об*єктив-юпс даних про нагромадження важких металів грунтами та рослинністю урСаяіговаяю: екосистем є основою екологічного моніторингу для ■'•оцінки, контроля і прогнозу стану довкілля. -—

Нота і запдадш досліджда. Метою роботи б вивчення нагромадження важких металів у грунтах та фітомасі насаджень комплексної зеленої зони міста і опрацювання засад для підвищення екологічної ролі зелених, насаджень. Львова. При цьому передбачалось: ''

. - вивчити нагромадження важких металів у гратах, опаді і фракціях фігомзси деревних порід у мережі пунктів екологічного моніторингу міста; . ' ' ■ *

- прослідкувати особливості нагромадження важких металів у різних типах вегетутачої поверхні; .

- встановити рівні, нагромадження важких металі в' гіереважакчші

'видами деревних порід; ■ "

■ - дати оцінку стану насадкзкь міста .

Шугала вошапа. Вперше дія одного із великих міст заходу Ук.. раїни - Львоза - проведено комплексне дослідження нагромадження важких металів грунтами, трав'янистими газонами, корою, листям, хвоєю та опадом деревних порід. Встановіені середні значення нагромадження свинцю, цинку, . міді, кікеля, кобальту і молібдену, а також середні коефіцієнти їх аномальное!і в грунтах та опадк Складені карти поширення кожного елементу зокрема, а також карти сумарного поліелементного посирення валких металів в опаді та грунтах Львова. Вивчено характер нагромадження хімічних елементів у різних типах вегетуючої поверхні в одикакових за рівнем забруднення зонах. Встановлена роль рослинності і грунтів як біогеохімічного бар’єру. Прослідковано нагромадження важких металів різними видами деревних порід. Висунуто і до певної міри'" обгрунтовано Мгхачізм відносної стійкості дереЕ1 до забруднення важкими ме-

■ талами як передадаптивну здатність -видів - неспецифічну форы/ пристосування до змінених умов середовишз.. Встановлені інформативні показники забруднення довкілля та опрацьовані рекомендації для посилення екологічної ролі Зелених нкаджень Львова.

Обгрунтованість яхепонив і достовіристь результатів дхлід-лсиа.досягається значним об’ємом експериментального матеріалу (.105 пунктів мережі екомокіторингу, 4 екологічні профілі), застосуванням сучасних методик збору, аналізу та. обробки результатів досліджень. Теоретичні та експериментальні дослідження перевірялися при виконанні науково - дослідних тем, отримали позитивну оцінку.на наукових конференціях, впроваджені у виробництво. '

. .'пбоїа виконана особисто автором на кафедрі екології,, ланд-езфпної архітектури та садово-паркового будівництва. Львівського лісотехнічного інституту (тепер - Українського державного лісотехнічного університету)- протягом 1990- 1933 рр. лід час вико-кзння науково - дослідних робіт: "Разработать и осуществить комплекс мер, направленных на улучшение создания, охраны и содержания геленьх насаждений, расположенных в пределах городской черта и юс использование для экологической галиты-городов и 'отдыха населе-■. нил" . га 1990 рік; • "Разработать экологические основы по размеве- . . н::к, структуре и породному-составу зеленых насаждений городов в ' связи с усилением их средозадитных и рекреационных функций, а' -также ’каиплекг.мероприятий, _направленных• на улучшение' их соада-кия,. охраны к содержания" га 1991 рік;."Створити систему екологі-чкего моніторингу и і ста" га 1991і - 1332 рр. та; "ІЬніторинг антро-

погенізованих екосистем га шляхи їх фітоі/еліорації" за 1993 рік.

Реалізація роботи. За мзтеріага>5і експериментальних досліджень опрацьовані рекомендації ердо особливостей озеленення eg suave міст, які знаходяться під впливом інтенсивного техногенного забруднення. Еони впроваджені у виробництво Д-зраавннм управлінням охорони навколишнього середовига по Львівській області. Результати дисертаційно: роботи використовуються з учбовому процесі лісогосподарського факультету УкрДДТУ при проведенні занять а грунтознавства, рекреаційного лісівництва,екології. Матеріали обстеження зелених масивів та результати дослідження нагромадження ааяоа металів у грунтах і фітомасі насаджень комплексної зеленої.зони (КЗЗ) м. Львова передані проектним організація:' і Львівському, виробничому тресту зеленого господарства для використання в роботі.

Апробація роботи. Окремі поло.гення дисертації були представлені і обговорені на 44-Я (2992 р),*15-Й (2993 р) і 46-ІЇ (1994 р) наукозо - технічних конференціях Українського державного лісотехнічного університету, республіканській науково-практичній кенфе-■ рейці: "Проблеми урбоекології та фітомеліорзції" (Львів, 1991 р).

У заверненому виді робота представлена на розширеному засіданні кафедря екології,ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва Українського державного лісотехнічного університету за участю співробітників Інституту екології Карпат АН України.-Науюпі публікації. Зз матеріалами дисертації опубліковано 5 праць. ’

Структура і сй'си роботи. Дисертація складається із вступу, сєійг розділів, висновків і рекомендація, списку літератури із 293 найменувань (74 джерела -. чужоземний» мовами). Основний текст викладений на 212 сторінках, включаючи 42 таблиці та 33 рисунки, 14.додатків займають 74 сторінки.

SUICT РОБОТИ

У Еступі обгрунтована тема дисертації, охарактеризована її актуальність, наукова і практична цінність. • -* ..

і. вигсг ВАШЯ HETA/JIB У ГРУІГГЛХ І РОСЛИНАХ (літературніш огляд) . ,

Донедавна головними забруднювачами довкілля розглядали пил, чадний і вуглекислий.гази, вуглеводні, сполуки азоту, калію, фосфору, отрутохімікати, радіоактивні та синтетичні органічні речовини (Ситник, Брайон, Гордецкий, 19S7), а в останні десятиліття -

Еажкі метали (Тарабрин, №льтихіша,1971; Ksb3ta-Pendias, Pendias, 1979; Gres2ta, 1937; Обухов, 1987; Mutsch, 1992). ■

. Еажкі метали є протоплазматичний! отрутами, токсичність яких зростав із абільизнням відносної атомної каси. Вони поступають в атмосферу як із природних (пил, вулканічна діяльність, лісові пожежі), так і е значно більаій кількості - із антропогенних (підприємства, автотранспорт, відходи, продукти згорання) джерел (Polanski, SmuUkowskl, 135S; Lantzy, Mackenzie, 1979; Сьмрноза,

1935; Артамонов, 1986, Greszta, Panek, 1989).

Потугаим і активним поглиначем важких металів є грунт, у який еони поступають із сухими і мокрими опадам! безпосередньо з атмосфери, листяним опадом, відмерлими частками рослин (Клькун, 1373; Іізразль, 1380, 1984). Грунт, з його буферно» здатністю,

частково переводить важкі метали в малорухому форму і розглядається як перша лінія захисту рослинності від токсичних юніа (ІЬшсккй, 1986). У рослинність важкі метали проникать, в основному, через кореневу систему, яка, в свов чергу, здатна затримувати їх і розглядається як друга лінія захисту рослин (Ильин, Юданова, 19S8). .

Сіїогоксичність важких металів і стійкість до них рослин генетично закріплена (Кайр, 1G38; Тарзбрин, 1974; Ееребцова, 1986), хоча залежить .від багатьох умов.

У багаточисленних публікаціях (Boratynski, .1967; Смольянинов, 1069; Кулагин, 1974; Jonssen, Dana, 1975; Greszta, 1975; Ееус, Грзбоаскзя, Тихонова, 1976; ЖэреОцовз, 1976; Ковда, 1376; дубина, Цветкова,. 1977; Приходько, 1977; Дарий, Дарий, 1930; Цветкова, Коваль'- 1930; Greszt3, Panek, 1935; Дончева, 1985; Кожухзров, Крупова, 1937; Побединцева, Гаврилова, 1939; Алексеедко, 1U9Q; Терещенко, Кедай, 1990; Кучерявий, 1991; Eabik, Ivetie, 1991) наводиться вміст мікроелементів і важких металів у різних частинах дерева, підстилці, грунті. Діапазон нормальних концентрацій важких металів у рослинності досить широкий, а де ширшій він, за якого рослини можуть норшлійр. функціонувати. * ““

Ечісг важких металів в органах дереза диференційований.' В однакових умовах дерева вибірково поглинають важкі метали і про- _ Е2ЛЛКГ1 різну фізіологічну резкцю по відношенні) до них (Глазовс* КЗ.Ч, Кзсіааз, Перельман, 1939; Черненысоаа, 1982; Pauly, Lohon, Klein, Badger, 1991). . ’

Пор:ЕНг,но велика кількість важких металів є у грунтах природного г.сходжс-кнд. Важкі , метали техногенного походження нагромаджу-

пться у верхньому, переважно п' ятисантиметровому, шарі грунту (Тарабрин, 1973; Вертинская, Малахов, Махонько, 19Э2;"Gres2ta,

■ 1937; Белякова, Гусейнов, 1987; Кутукова, Лепнева, 1990; Lapo, Voloverts, 1991; Кучерявий, 1991). .

Хімічне забруднення важкими металами приземної атмосфери близько до лроідаслових центрів і транспортних магістралей зумовлює формування концентричних, або лінійних техногенних ореолів розсісзання в грунті і рослинному покриві (Глазовская, Ковалев, Вендров", 1983; Сердюкова, Зырин, 19S5). Із збільшенням Відстані до джерела забруднення та із зменшенням техногенного навантаження на ландсафти, набір елементів, які поглинаються грунтом і рослинністю, зменшується (Тарабркн, Пельтихина, 1971; Белякова, Гусейнов, 1997; Kvidova, Minarik, 1987; Roszyk, Szerszen, 1980; Kakweta, 1939; Кутукова, 1930; Мгггу, Tiller, 199І; Тютюнник, Блюм, Загородііюк, 1991).

За своїм розповсюдженням, здатністю нагромаджуватись в атмосфері ( грунті і рослинності якає близько десяти елементів в най-більп небезпечними для живих організмів. Серед них: свинець,

мідь, цинк, молібдоя, кобальт і нікель, які є пріоритетними забруднювачами Львова (Доценко, 1990; Білоус, Кукурудза, Сиротюк, 1991; Shotyk, 1993), і яким властива висока канцерогеннз актив--нісгь (Езбенко, 1974; Ашлзева, 1985; Кундиев, Трахтенберг, 1991>.

. 2. ПРОГРАМ, ИЕЮЛіт, ОЯГЄКГК ДОСЛІДЖЕНЬ

/ ■ ' .

. . • /

■ Програмсп робіт передбачалось вивчення наступних питзнь:

1. Нагромадження взжких металів у грунті та опаді деревних порід у системі пунктів іязніторингу Львова ’

_ 2. Розподіл важких металів у грунті, і фракціях фітомаси насад-лень Львова в розрізі чотирьох еколого - фітоцекотичних смуг (зон-ШЗ) та чотирьох ізотоксичиих ліхено-індикаційних зон (ІЛЗ).

3. Нагромадження важких металів переважаючими видами дерев міста. і. Оцінка стану.насаджень залежно від рівнів забруднення. ..

Дія вивчення нагромадження важких металів у комплексній зеленій зоні Львова, в розбитій попередньо нами мережі пунктів (240 квадратів- від А-1 до Р-16 розміром 1x1 км) екологічного ьпніто-рингу міста проведено комплекс дослідаень і відбір зразків грунту та спаді' деревних порід. Вивчення умов місцезростання, росту дерев і насаджань проведено алробовгш»лі методами (Суїсачев, Зони, №товилсв,1957; .Шгрёбняк, 1955,1963; Воробьев, 1967; ■ Анучин, 1973;

Остапенко, Герушинский, 1973; Зеленский, 1982,1933). Оцінка стану насадхень проводилась за класами дефоліації, дехрсмаціг і комбінації цих класів згідно з методикою IUFRO (1937) і інтегральна оцінна ~ за уніфікованою за D. 3. Кулагіним (1974) методикою, яка опрацьована на кафедрі екології УкрДЛТУ (Чэрнявський, 19S0).

На 1С5 пробних плосдх вивчені закономірності формування рос-лшшості і грунтового покриву. Середні зразки г.рунту відбирались "методом конверта” з ьерхнього п'ятисантиметровсго сару для вивчення нагромадження у них важких металів (Тарабрин, 1973; Вертинская, Малахов, Шхокько, 19S2; Greszta, 1987; Кучерявий, 1991). Фізико - хімічні властивості грунтів вивчались за 1£ А. Ка-чикськіім (1965, 1970) та Є. В. Аринушкікою (1979).

Спектральний аналіз грунтів і компонентів фітоценозу на вміст вам-сих металів проведений за методико» ІМГРЕ ("Игтодищ-сіспа рекомендации по геохимической оценке загрязнения территории городоз хїмгасгаки элементами", 1982). ' У 567 зразках грунту і Фітоіиси проаналізовано концентрацій Fb, Zn, Си, Ні, Сси ЬЬ.

Диг оціккк антропогенних зшя у хімічному складі грунту гз рослинності зикаристаішії коефіцієнт акомальносгі (Сгет, Сорокина, Сифїіава, 1933; Рсвішский, 1937; Болонки, 1991). За коефіцієнтам: аномзлькості складені карти поашреїшя коюіаго штаяу окремо і сумарного полі елемггігного похцреіігя хімічних елшенгів а спаді деревних порід та грунтах шстз. .

’ Ка території міста закладено чотири екологічні профілі (21 пункт моніторингу), ЯКІ охопили есв різноазнітність типів вегету-ечої. поаерхш і різні га рівнем забруднення зони. Вивчення грунтів, -ра’яясго вкриття газонів, три. 'лкбтз.'і хвої найбільш поширених у місті мідіе деревних пор'ід цодо нзгрокацишкя.важок: металів проводилося в.розрізі чотирьох еКОЛОГО-фіТОЦеВОГІІЧШіХ зон, в;!ділених за B.J1 кучерявім.{і981, 1984, 1991) та чотирьох ізо-

токсичних ліхєію> індикаційних зон (КОндратв:;, Кучерявий, Ерама-рець та ін. , 1991),. впділенігх за індексом чистоти повітря (De 51 cover,, Le Blanc, 19&S), а така* на віддалі 1-5'метрів (перша геїіа)6-20 м (друга зона); 20-S0 ы (третя зона) від джерела забруднення. : ' : ,

У рігнпї типах аегетугчэ» поверхні міста закладено 37 пробних плс~, (15 із к;іх. - стаціонарних) та відібрано 114 зразків грунту, •56 - .трзах газонів, 194 - кори і 120 листя/хвої 28 видів деревних пер si (емгреки, туї західної, лгеп: серцелистої, ясена звичайного, •”.г.ча гостролистого, хазтака кінського, тополі чорної, ілзд?;їк;:

- о - •

європейської, дуба звичайного, берези поаислої, соски звичайної, клена-явора, бука європейського, граба звичайного тощо).

Сб"єкти досліджень - зелені насадження вздовя'вулиць і площ, а такох зімкнуті насадження скверів, парків, лісопарків і приміські ліси Львова. Охошіена вся різновидність фітоценозів урба-нізованої території. ' ' , .

ііітематична і графічна . обробка даних проводилась на ПЕОМ ?С/АТ 286 за методикою а О. Рожоза (1988, 1939).' '

з, природно - ішнлгтш уіші. єунюцональнк зонування

. / ТЕХІЮтт ЗЛЕРУЯІЕШІЯ ЛЬВОВА

У розділі "візки»- географічні і клінатачні умови Львова" наводиться коротка характеристика зонально - географічного положення, геоморфолог!«ні і гідрологічні особливості міста Львова (Цись, 1952; Проць- Кравчук, 1972;'Кучерявий, 1984). Клімат його. помірно теплий, вологий,' порепохіа’іі зітри - північно - західні (Природа Львівської області, І972; Кучерявий, 1981). ■

У розділі "Грунтовий і фітоцоиотячікй поісрка ісомплеікної поданої поїси к і ста" зазначено,. ■ да грунтовий покрив відзначається великім різноманіттям за генезисом, механічним складом, водно -фізичним! властивостями і родючістю (Гумзнюк, 1972) і з міських' умовах значно- змінений '(Еасильев,. Бояркина, 1984; Кучерявий, 1984).. Рослинний-покриз зелено: зони міста зідзначзегьея великою ■різновидністо і багатством (Природа Львівськоі області, 1972; Кучерявий, 1981, 1591). Лісова рослинність представлена иироколис-тяними, місанимі і хвойними лісами. Касаду-ення зеленої зони Львова займають площу 42,4 тис. г& Проаналізована типологічна, вікова і породнз структура цих лісів, зазначено,'- по лісистість зеленої зони міста складдз всього 212 (Кучерявий, 1991). ;

У розділі "Осшвлі фіищіональні гмм иіста. Об'єм епсидіп ксіджткх рочоагаГ наводиться співвідношення функціональних зон міста (за дгшзд. Львівського інституту Діпроміст; 1989), яке з вкрай нерадіональним. На'території, Львова сформувались три великі промислові зони - пізні «ага, західна і п і эдеггко- східна. Ш-ж прок-зонаш (41,851 за яодеи від загальної території) сформовані мітлові райони (26,0%). Бэгетувчз поверхня складав ?4,0%. У серединній частіші міста суцільними смугами розтаяоваиі підпризметва. Львів знаходиться на перегині основних автомобільних трас західного регіону. У години "пік" у місті, рухається-приблизно 31 тис.

. - 10 -

легковій і 10 тис. вантажних автомобілів.

Всі підприємства міста і автотранспорт аабрудншгъ довкілля, викидаючи понад 50 органічних сполук і неорганічних речовин пере-2а»:о другого і третього класу -небезпечності. Перераховані най-бідьпі забруднювачі і вказано об’єм викидів ними. ■

Природно - кліматичні умови району сприятливі для формування довговічних, високодекоративних фітоценозів. Проте великий об'єн викидів шкідливих речовин, більшість а яких депонуйтеся грунтахзі і- рослинністю, міняючи їх.мікроелекентний і органічний склад, призводить до поступової деградації рослинності міста. Підкреслюється, ідо склад металів і їх вміст в аерозолях- обумовлені спеціалізацією підприємств. При цьоку спостерігається комбіноване забруднення рослин, яке складається із безпосереднього ос ідани; аорозолей і пилу на поверхню листя, газового забруднення і кореневого засвоєння важких металів, які нагромадилися у грунтах упродовж тривалого часу.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА РОСХЛШЮСП І ОЦІШІА СГАІЇУ И/£АДХЕНЬ ВНАСЛІДОК ТЕХ1ЮГЕШЮГ0 ЗАБРУДНЕННЯ .

У розділі "Клоа^ікація насадкша і тф>згісмосс лісів та і едафограма” на засадах лісової типології, які опрацьовані для лі с:в (Погребняк, 1955; ГолубеЦ, Ійлкновский, Стойко, 1965; Воробь ев, 1967; Сстапенко, Пастернак, 1983) та з врахуванням законоиір костей фзрмуваиня і розвитку угруповань деревних порід у КЗЗ «іс та (Кучерявий,' 1384, 1291) викладена і доповнена класифікаці

ггийісшвс лісів Львова. У межах чотирьох формацій (букові, дубе з:, соскові та віліхоаі ліси виділено 15 еубфорулцій, 33 тилі лісу (екологічних груп асоціацій) та 331 асоціація. Сукцесії Оіс геоцо.чоті'чного покриву міста мають природний, природно - аитрол: генний і антропогенний характер, а самі насадження в межах КЗЗ природнім!, етучшмі або різного ступеня деградованиі.я. Більше-5ісі:єнозів у процесі відновлення проходить стадії,- -які ведуть ; ■Існування корінного типу лісу. . ■

У розділі "Рівень дефоліації і дехраищіг деревних порі горахтернгсаааэ видовий склад деревних порід у КЗЗ Львоаз, "від кзчгно, аз эа останні десятиріччя вгн'гбільошся за рахунок ін рсдухсігакік видів (Кармозін, 19'30; Кучерявий, 1001). Розгляну гічг:-:;мір:;огп росту дереэних порід ззлехно від уюа місцегрс танкл, «ікрекліулту, структур;: посадок, ріЕня забруднення газач

. - 11 - .

иілом, вадаймі металами. Зазначено, цо газостійкість деревних порід у міських умовах є визначальних фактором іх біологічно: стійкості, стану, інтенсивності росту і розвитку (Кулагин,' 1974), а такак наведено шкали газостійкості дерев і підкреслено, аз забрудненість довкілля важкими металами і їх вплив на. рослинність необхідно розгадати у комплексі з іяеими викидами техногенного забруднення.

Реакцією рослин на забруднення повітря газами, а грунтів -валкнкі металами є різні гкпи дефоліації. Для смереки характерні гпдвєреі.чннй, суховершшния, типу "модрині!’' і периферійний (еік гєревздзг в міських умовах); для сосни - сухозершмнгЯ і регулярний (домінує в умовах міста); для листяних - суховершіниий, периферійний і регулярній (останні -два - домінуючі в КЗЗ міста) типи дефоліації. ■ '

■ £еревяі аіідії у різних 'ЕС8 і 1ЛЗ і’ігодішакоао реагують на забрудненість довкілля. Стан дерез за ступенем дефоліації (Я втраченого листя/ хиоґ) і дехроиації (X аміни кольору листя/ хвої) най-білігє залемггь від рівня загазованості повітря і девз изнін- від змісту важких металів у грунті.. Перевага»» нульовий і лерсі класи дефоліації і дехрокації, гр склздзг відповідно 55,2 г 35,5 тз £3,7 і 39,2Х території оСстелення. За інтегральною оцінкою переважають класи з відсутнім (перша*.) і слабким (другий) ступенем псекодкзкіія, відповідно 67,0 : 29,91 території. Загалом, гелані насадження КЗЗ Львова відзнзчзкться яезначнов псекоджністи - від

0 до 25ї. Здійснена для коячого із 23 видів оцінка «а такими 19 параметра'.;:!: тля структури дерезостану, бонітет, клас Крафта,

розмір,- густота, характеристика та розваток крони, тип галуження, інтенсивність насіннєкосення, механічне, повкодиання крони, ступінь поскодлгння дерева грибами і еятокопкідкиками, інтенсивність некрозу, рівень поаходиення крони газами, механічне лопкодженяя стовбура, кількість і розміщення водяних пагонів, інтенсивність смоловиділення, тип дефоліації і тип дехромації, а загальна оцін-кз-за класами дефоліації, дехрокації, комбіїїОЕаяішг'кяасгмя : інтегральними класами показує, дз еган посадок у місті задовільний.

У периїй (за індексом чистоти повітря- найбільп забрудненій) зоні перевзжзог» першій та другий класи дефоліації майже 'у більшості видів, у другій - четвертій гоні - першій клас. У кайчігетіній за різнем техногенних вигадів четвертій ІЛЗ переважає перший, у пер-иій - другий тз третій класи стану дерез за інтегрально'» оцінкою.

Нарівні з висолоа 'кореляаією класів дефоліації дехромаци

, . - 12 ~ ■

дерев з рівнем газового і пилового забруднення'повітря, не відзначено такої тісної залежності між'станом дерев і рівнем габруд-нення' довкілля важкими металами, Кожний вид кеодинаково реггуе на надмірний вміст хімічних елементів,‘ а крім того, задай метали частково вігмив'аятьоя із верхніх горизонтів грунту або васвояягьея грунтовою мікрофлорою. Відносну стійкість дерев до забруднення важкими металами обумовлює передадаптивна здатність, яка виникає внаслідок змінених уков середовища і залежить від змій фізіологічних йроцесів. Підтвердженням цього є: зростання ксерошрфності видів,' передчасний листопад, зростання тривалості 'анабіотичного стану рослин, поява нових вегетативних пагонів, перебудова крон;:, чергування фсноритмів залегко від інтенсивності токсичної дії то-вр. Передадаптадія до впливу токсичних важких металів є, 'по сіті, неспецифічною формою пристосування і етапом в еволюції ваду. Здогадко, передадаптивна стійкість в одним із видів біологічно:

• стійкості, яка,формується у процесі синенергетишюї дії аадишзк-ня і токсикозу важкими металами і проявляється у періодично псе-. торюваних дефоліації і дехромації листя/хвог, а також у перебудові всього захисного механізму виду. .

5. ВМІСТ &ШШ ИЕТАШВ У ГРУШ І ОПАЛІ. ЯРРЕВШ& ПОРІД

■ У розділі "Вміст' касок металів у грукгаі шяшиюшї золскзї

зоїоі міста"вописано грунтовий покрив Львова, який характеризується вісьмома групами грунтів (Гуменш, 1972). Відкриті діштг. грунтів унаслідок тисячолітньої лядської діяльності- представлені антропоморфними відмінами. Наведена характеристика природних і, насипних грунтів шста, складена карта їх поширення. • Найбільс розповсюдженім! є' багаті гумусок і поживними речовинами сірі окультурені (місцями в -ко кодекс і з касі тжш) і сірі лісові грунти різкого ступенй девастованості, які займають, відповідно, 44,2 і 23,IX території.' За. механічний’складом переважають суглинкові Чб4,£*} та сусійдаі і ствдно-суглинкозі (32,7?.- від-загальної Г.Л051), за кислотністю- слабокислі і нейтральні (.47,4Х .всієї пло-

■ г,: ; грунти. • , ' ' • ' .' , . , •

Концентрація важких металів у грунтах КЗЗ кіста змінюється . заг.еже від рівня техногенного забруднення. Уяву про концентрацію зз>;чпх метал; в у грунтах' Лжзва' дзють.дані табл. г. Вміст свинцю-у герхкіс-чу ізр; грунту, 'мязазтьса від-14,45 кг/кг у чистій зоні де 2С4 мг.'кг ' у.к'айЗільЕ забрудненій зоні; • цйкку -' від 31,42 до

- 13 -

1. Концентрація важких металів у грунтах міста

Хіміч- ний елемент Оокога -концентрація, ііг/кг Концентрація,- яка зустрічається найчастісе, кг/кг Середня концентрація, да/кг Серед-: і Я Оал ано-коліності

РЬ 32,00 14,4 -.64,0 80,27. 2,51

їп 53,00 58,0 -174,0 131,99 ' 2,26

Си ' 11,20 11,5 - 3:3,6 25,43 . 2 27

Ні 10,60 . З 4,1 - 31,3 30,22 2,86

Со ' 3,00 . 3,3 - 9,0 7, 46 2, 49

(.Ь 1,00 1,0 - 2,0 1,64 1,64

383,60; міді - від 11,58 До '47,40; кікз.то- під 19,42 до 36,2;. кобальту - від 4,75 до 14,57 та’ иояіОдаиу - від 0,76 до 3,08 ,иг/кг.'

• ' Встановлено шста рівнів. ашмзльноеті вжеа .іізтздів: аерсяя

.. ріезиь - коксзстраціа елзкзату і:з кзрег-:суо фзкоау, другий - етя-КЗЯТРЗДІЯ Я0РЭ32ЕЗГ5 фон ЗДЗІЧІ, третій -.від 2 до 3 рааіз, чег-£брх:!й - від 3 до 5 разів, п'йїкИ рівень- під 5 до 10 ргзів, гості::! різоиь - пзрззікзяня $еду*г понад 10 разів.

Нз.40,15% дослідкуззної території кзгвд.ттрадіяг сииицо з грунті ке вврезюзге фонову копцэктрзда Еа инзгам йгйбільа 'предетгз-НКЦШАІ 6 ДРУГІЙ (53,0-115,9 їй'/кг) І третій (116,0-173,9 КГ/КГ) рійні аномальность які охоалгйгі, зідповідао,'.45,і4 і 23,307. те-риторік.-дослідазнь. йэнцатрауз міді вгайчгстісе зустрічаються з ШЖЗХ 11,2-22,3 КГ/КГ -(41»752- ПЛОЩІ) і 22,4-33,5 МГ/КГ <41;2бХ плоді), а концентрація нікалз - в мэгах 21,2- ’31,7 мг/кг, п» становить 57,77% території і відаиїдас третьому-ріакв гшошльності. £а кобальтом близько -половйаи території, займаз третій -рівень ано-шлькості- В,0- 8,9 мг/кг. Ез 79,612 тзріїгоріг тяюнтрадія шлі-бдаку колщзазтьоя в )із:іах 1,0 - і,9 ет/кг, (другий ріаекь аноызль-кості). . ' ’ . • . . ■ '

Розраховані тгхоя .коефіцієнти-' аяомалійості відносно змісту елешкту у літосфері, . Щі, фонової- концентрації .у грунтах йент-’ ральної Європи. Ешсг сзйяця у грунтах Льаоаа порізниш з гдк витий мамзкмуи у 9,7 рази,. у середньому- не'Оільш, ніж уі,5-2 рази; «КНКУ - в 1,4-10,6; МІДІ- у .3,9-12,9; -нікелю- У 4,9-12,1, кобальту з 1,1-2,4 рази. Складено карги покирелня шок иетзліз у місті. Загаіом, ореола - • ві дшаденогконцентраці ї ' важсгх кзгглі’г співпадають із зсіГоз прЬмісховісг об’єктів і найбільа рзсггі$!г:а«

автотранспортом вулицями - Горо яоць кою, Ш?£ченхз, етруською, Зе-хс-исю. Сумарш? поліелементш забруднення грунтів (р;!с. 1.) сзід-чг.т!. про процеси акумуляції важких металів у верхньою/ сарі грунту і зростання несприятливих ухав для життєдіяльності рослин і грунтЕОІ флулк. ’ •

Розділ "1.ІМІСТ камаїх і^тлліц у оітзді деревиих порід" прпсЕЯ-

ч.по а;;н'-іошію гс-охітчі;аг ролі рослинності. Кз 34.0’ досліджувано: торитори концентрація свинцю в опаді деревних порід знаходиться й межах 9,40 - 14,03 кг/кг, іх> відлозідзо третьою/ рівня гіноьальнзоті. Вагома часті» приладам на наЛСільс токсичні 5- иЛ (10,26*) і б- пП (2,56) ріши аноіольності. £а цинком наПСіЛьа раопоасадвдиов й опаді с концентрація в межах 7,52 - 15,03 і;~/у.г. ІЬрс-аиадіїпя Фоново» концслтраціі міді вдвічі зустрічається най* частіш (53,ОТ.). На Оільп як половши території виявлено перегн-Г4Г.НН5! фзііу ніколи в опаді в 2 рази. Концентрація кобальту в опаді позначка, а кагромадашия. иолібдоау загалом перевищує фокозу кон-цо>і;трзці в. . .

.Статистична обробна концентрації) вадких металі з дозволила отримати середа і фактичні гизченка :х. нагромадження і середи-, коефіцієнти шгокальносгі для кожного е.ккзкгу окремо (та2л.2).

2. Середні - значення нагромадження важких металів : коефіцієнтів їх аномально”: в опаді . ■

ХіМІЧ' Ш'.П сломанг . сонова концентра-. ці я, иг/кг Концентрація, яка зустрічається-каячастхЕй,. кукг Середня концентрація, И’/'КГ Середній бал ако-мзлькост:

РЬ 1 4,70 4,70 - 18,30 . 14,23 3,05

2п ■ 7,52 7,50-22,55 17,77 2,35

Си 5,92 . 5,90 - 17,75 11,27 .1,90

К: 2,35 . 1,90- 6,05 4,33 ■ 1, -25

!.й 0,09 : - 0,09 - 0,35 ■ •' « ■ ' 0,21• - •р СО

Ндйаачі- каяданїрації' вамоа метадіг ыяггено в опад» діти, тополі, ясона, казтаяа, клека ясенолг.стсго (пуккхя моніторингу;.--?, Г-10, М3, Ь-ІЗ, 1-11, N-10, 0-4, 6-10. К-12, Я-13,. £-10 тогр). Ряди концентрацій елементів наступні: . •

в опаді деревних порід -'2й>Р&>Си>Яі> Мо; . • у грунтах міста1 * 2п > РЬ > Кі > Си > Со > Мо',

12 3 4 5 6 7 8 9 Ю {(12 (3 14 {5 Ш 1 2 3 4 5 5 ? 2 910 1112 13 14 15 16

Ргвш аномальное?1

перш-.й

- друтлй

- трэтт

- четвергий‘ - а'ятиа

- Е0СТ1Й

Р::с\ 1. КаргесхЕмз сукгркого кол:едашкгяого гнокагыис?! кожрокня ег?к::х у ."рулгах м. л1до:.а

Р;:с. 2. к*ргогхемг сухарного есх : елсмэетко.го ко'.'.щг.'-га гясиальайс?* г.^^с-кня галкх «•тгшпз 2 слал: Л-'реьн;::с "ор:д

- 16 - .

За рівнями аномалій ості складені карти поширення валких металів в опаді комюго елементу вокрема, а також карта сумарного полі елементного повирення важтіх металів, яка наведена на рис. 2.

Загалом, ареали значного пол»елементного 'нагромадження валких металів, як б опзді деревних порід, гак і в-грунтах приурочені де великих промислових ген і промислових об'єктів міста, а також витягуються вздовж наПйільа насичених автомобільним рухом доріг.

В. ТОЛІ, РССМИШЮСТІ І ГРУНТІВ У ШСТІ Ж БІОГЕОХІШЧННХ БАР’ЄРІВ

У розділі "ВІогеохімічііа роль ■лаівдасіфгіп міста" викладені теоретичні засади фоновог геохімічної структури лакдизіггів, розглянуто чотири основних ..тили біогеохімічних бар'єрів (механічні, фі-зигсо-хімічні, біохімічні, техногенні), окреслено особливості Міграції хімічних елементів ••у’..ха«дафіах, специфіку трасформаці: техногенних речовин, залежно від, грунтово - гідрологічних УМІЕ І стіну довкілля (Лерельмзн, 3975, 197?; Глззовскал, Касимоз, Переламай, 1989). Біогеохімічні бар’єрі: обумовлюють інтенсивність міграції хімічних елементів і псділлргіся кз радіальні- (систем: типу "грунт-порода”, "грунт-рослші:" токо) .та лзтеральні (систем: типу "автоноіоша ландшафт - лідіеглкг. ландшафт”, водозбірний басейн, дельта тою). Як правило, біохімічна диференціація вадів, а особливо в умовах урОаніао^зного лзздіафту,. вида за латеральну і радіальну грунтову ”і гідрохімічну контрастність. - /2®'зумовлює необхідність виявлення рослин-'концентраторів і рослім - декокцект-раторів а урахуванням фізіологічних Озр’єрів (порогів) поглізген* ня, як: 'регулиотї нагромадкзння елементів. . -

У розділі "Вагкі катала; в системі радіальних 1 латеральний біогеохімічних .бар'єрів* розглядається біохімічний прояв окремих лаадсафгіа міста кз пріклзді чотирьох екологічні» профілів, ' які перетинають Львів у різних за розою вітрів напрямах і охоллззать різні'за-ріЕНбм забруднення &онк і'типі: зегетуючоі поверхні.

В усіх тдаах.грунтів і гззокіз, які ближче розтзйозані до.аг-томагїсгрізлеЯ,'.вміст важких тгалі'в шшйй, ні», у тих, зо знаходяться на більшій віддалі від проі>л?аі частіші дорогій-:. :

Тшюаий' прікдад поЕзіренкя вздких'металів залежно від : дкере; забруднення 'і: біогеохшінну.-роя...росіаякоеті-демонструє ряс.а Екологічний.профіль ізроїяляісг» ?-км з півночі на південь • і перепадом абсолютних - висот 265 - 343 м переткна£-різні тіти даядзаф-ті в,, грунтів, рсслзшиості,'.еабудозп, транспорхних. шихів. Раді-

- , , І^кк? ітігоракгу .

[ є- ш | г -іо | о- ао | и- зо | і- ю | к- іо | і- із |

ЕЬааггтрація ехгшіїтз, кг/кг

■Д1СТЯ 13.50 13. са -'4.25 13.00 12. СО Н-СО 22. СО

кора 22.50 23. СЗ ‘ . - £3.00 18.00 із. со 20- 30

гззоа сз.сз сз.со 25.00 * 21.00 23. СО 15. СО

опад 24. €0 3103 ГХХСО - 13-63 17. СО -

грунт 142:80 .73.23 «6.0 323.00 гг. 43 304.00 «1,7?

аномалькс-сті

сгзд. 5.23 7.23 4СЗ ■ - . гзі ] З.Є2 -

грунт 4, ІЗ 2.45 ааеі 12.03 1.20 | 9.5- 3.43

ГЬрода

• 1 -кзггаа -к^еа <й і -*«* 1

~ЗХ2%ІЗ Ф •гсрії |

Грукт

ш -сітях оті тур* кий ГІГЗ - СІГУД 21 ЄСЯ.'3

шз- «йга-сіряЗ лісовий си

Суикціокаїьяі "рога

ш - язсздтяа ярогсїмааз дугова

•ЕШ - жгглоаа заЗудоза ЕЗ - гзт&^рсгн

Рис. 3. ЕШСГ СЕІЇІЩЯ І ЙОГО КОефіЦіВКГІІ ШЮЬЯЯЬИОСТІ у ф: сі касаджеиь.і грунті (фрагмент профіти).

■ зльпа міграція, ишхріїкгзд, сві'лця в гратах від плато (коефі аномадькоегі 2,4.5-4,46) абільпується із пошоні'.чям 9,50-12,03). Латеральні потоки зажих металів у ландшафтах чіткі05: яз гизто і в ' автономному ландаафті акумуляція

лшшсто і грунтом їх шщз, ні «на схилах підлеглого дакд маЯла вдвічі під діси дкфузивннх, вітрових і ікфттрацшшх

(На =

Г»«Л п*.

них рух!її. Латеральна міграція хімічних елементів і їх осаджуванії;; на геохімічних бар'єрах лосилдать техногенні аномалії. Біохімічна ролі делишюсті 'вища, ніж грунту: сумарний коефіцієнт аяо-х'імьпості валких, к-’талі в,' наприклад, в опаді має гнзчяо ш:рш:й діапазон (и і д 1,54. до 8,70), ніжу грунт і (1,36 до 6,13). У еслмдннх г-а структурою посадках .інтенсивність акумуляції : рсзеї-уиашін хімічних елементів влса. Рослинній покрив вистуг.зс як. ста-Гяліоатор природного ландзафту і як 'різновид біогеохімічного бар'еру.

У розділі "Біоакуцуляція вамоя металіп у корі та листі де-І*:п” висвітлено санітарні) - пгіБИічну і екологічну роль деревної рослинності в умовах урОанізсва.чого середовища. Нагромадження свинцю у корі різних дерев досягає 8,3-40,0 мг/кг; цинку -15,0-60,0;-міді - 3,0-41,0; нікеля - 1,6-21,0;' кобальту- 0,1-7,0; молібдену- 0,01-0,24 мг/кг; у л;:сті вміст свинцп складає від 2,0 до 39,0 і:г/кг; цинку - 26,0-73,0; Міді - 1,7-25,0; Нікелю - 1,71:2,0; кобальту - 0,1-2,1; молібдену - 0,01-0,22 кг/кг.

Рійні види дерев абсорбують неедпнакеву кількість одного і того'а хімічного елементу. Нлі’.бііїса концентрація свинцю гафікес-ьала у пері ясена, клена гостролистого, каптана та у листі явора, акаціг; липи, ясена, клена гостролистого, кайніика - у корі та листях тополі та листях горіха. У кар: клена гостролистого і ясена* напбіль.сий вміст цинку і міді; у листях казана, ясека і клена гостролистого міді. КаГ.більга концентрація нікеля відзначена у корі ясена, листі явора, клена ясеколистсго і ясена, налменгз -у листях лили, тополі, клена гостролистого, акаці:. Кобальт найбільше нагроьіадАувга клен ясенелистий, кзхтан і явір, молібден -кора і ліктя акації. . ' . .

У одииакових за рівнем забруднення зонах концентрація хімічних елементів у фітомасі деревних порід нижча у лісопарках, парках і скверах, ніж у окремих біогрупах дерев .чи рядових та алейних посадках. Зімкнуті нзевдження мзить більшу екологічну і санітарно - гігієнічну роль. . .

У розділі "Нагроюдаення важких металів деревами у різких типах посадок" розглядаються залежності вмісту взясяс металів у фітомасі дерев приміських лісів, лісоларків, парків, скверів, алейних і рядових посадок, окремих бюгруц. Проаналізовано вміст ок- • рекгх хімічних елементів у деревах залежно.зід структури насаджень.. Відзначено, ер у корі хвоЛкїзс завад: біль:® нагромаджується хімічних елементів, ніж'у хвої. , Дда листяних перід така залеж-

НІСТЬ НЄ ПрОСЛіДКОЗуєТЬСЛ.

Виділено три рівні нагромадження за літах металів коро» дереі.-:.;:"-: порід: у рядових посадках і склерах - найбільшій (гул, схиржу.,, середній (ясен), найменшій (клен гостролистій, каштан, липа, тополя); у парках та лісопарки* - най(И лапай (.бук, граб, губ, ясен), середній - (туя, смерека), та найменшій - (клен гостролистий, каштан, діла, тополя).

. 7. ЛЮОРИАТШІІ ПОНЛЗИІШ РШ ЗАБРУДНЕННЯ ДОШЛХІ

ІШН11Ш1 ШЛДШі .

У розділі "Коефіцієнт біологічного ноглгаїешія як покашизс ріши іогрокздкеїпи.• пайове металів", зазначається, ср оди:::,! із показників Віокругообігу речовин є коефіцієнт біологічного ::огл;:-кення (Перельман, 1963; Смольянкяоа, 1S59). Враховуючи спецпріку 'об'єктів і досліджень, запропонована три його кодифікації: Кб'.”-

■ відкрзення відсотку елементу в золі трав'яного газону до його вмісту у верхньому шарі грунту; К62И- ЗІДНОЕОННЯ відсотку еле:.::::-ту Б ЗОЛІ листя деревної породи ДО ЙОГО змісту у верхньо;? Г2р: грунту; КбЗ’'- відносзішя відсотку елементу в золі карк дере2а до його ж відсотку у верхньому шарі грунту. Встановлене, zv всі гри коефіцієнті! аміншгься У значних діапазонах (пі;. 0,1 до 2,0/ для кожного із елементів і показують різну вибагливість деревни;-: порід до умов живлення. Найвищі коефіцієнти біологічного поглннг:;нл характерні дія ясена, каптана, дуба; дегр кгнші- для граба, лгли, клена гостролистого; іеє менші - для туї, смереки і клекз ясегулястого. Кб пряш пропорційний вмісту зажих метал І З У субстрат:: найбільша для газонів, депр меншій для листя/хвої та корк дер«в.

Розділ "Радіальний приріст дерев як показник ріши заСрудтген-на у місті" окрс-слте особливості росту дерев у міському середовищі. Із зміною уша середовища амінквтася шірипа' річних кшіа дерев (Greszta, 1S37, Кучерявий, 1991). У якості шдккзтор і в впхту важких металів на ріст вибрано ;,за нзяпагзірегипі у "міст*, види: Acer platanoides L. та Ulmus Laevts Pall, i проел*,дксезно гк;ку їх річного приросту ва діачетрох на протязі останніх'?D- 90 рс-кіз у різних ізотоксичіпіх ліхено-індикаційних зонах/ різних еколого-фітоценотичних зонах. Найбільший середній рздігльїшй пр::р:.:т (7,03 мм) відмічений у каймани забрудненій зоні (лісопарк з-ченківський гай"), десд кешйЯ (0,53 !.м) - у середньо гсбруд:гс-н:й (сквер по вул. Личаківській) і найменший (5,1*3 іг.О- у сагггю гаї-

. - 20 -рудкеніЛ (алея ш проспекті СвсОоли; зоні. У довоєкния період, коли рт?!іь забруднення був незначний, ріст порід у нерпі 20 років Оуа кіі'-’Діиііі (ссродімй приріст понад 10 За останні 20 роки; пропліДійовустьсіт. омєііе-'єіінп приросту клеї;з гостролистого від >,К'1!П ояарудтхгі зон:; (11 ті- 4,45 км), до середньо - Е£3 -

■1,03 і.:м) і до Сплім зайрудіієно: (IV і;ге - 3,77 !.&:}. Середньорічні прирости в'яза гладкого аналогічно, як у клена. гостролистого, остпкп’ь від перго і Ш (3,35 ш), до третьої Ш (5,02 іа.') і до чотц-.'ргої }Л3 (6,-із ).м). Е останнє десятиріччя у в'яза гладкого соредішорічішл прігрюг за діаметром найкекшй у найОідьв забрудненій зоїл - 1,00 мм, вищій у середньо забрудненій - 4,70 мл< і напшзді/і у иаЛмоии забрудненій гажсими хеталаьаі зоні - 5,02 «м.

У розділі ”Іиф)!УЛплі]іїсть пасіашікіп амісту ва®огх исголів у грунтах і опаді для оціївої зз-йруднешія довкілля"- катеиатихо-статютичнкми методам! «з підстав» .комялвгсу показників грунту : спаду деревних порід зроблена спроба оцінити стан довкілля. Методами чисел то: класифікації і методом дс-ндрограло: доведено, 35 за індеіссои чистоти повітря, фізико- хімічні:»', властивостям! грунтів

і містом у них важких металів можна вичл-нузати чотири р:в«і забруднення довкілля. Вміст хімічний елементів у свіжому опаді у поґдяшш» з 'індексом чистоти атшефгрв кж такод слугувати для виділення різних зон заЗрудненнл (за б.іккткск відносно чисто:) довкілля. . . ■ ■

Огго, в межах чотирьох ЕЗЗ і ІЛЗ міста індекс чкетоти атюе-ф?ря сукупно із кенцзнтрацієв важких металів у грунті ; спаді є інформативним показником забруднення довкілля. .

ШИЇЙ І РЕІШЩШЇІ

1. Вадкі ке тали постугдеть в атюсферу я.ч із прігродних джерел, так із антропогенних (автотранспорт, підпрі'сисгвз, відходи, продукти згорання). При промислових викидах валок металів ззСрудкс-пггея всі природні середовища. Основним депонувчкм'середсвидеи е грунт. Завдяки своїй буферній здатюсті, вік частково переводить валкі метали в малорухому ферму ,: розгаядаетїся як перга лінія захисту рослинності ВІД /ТОКСИЧНИХ ІОНІВ.

2. Підприємства і автотранспорт Львова гррічко викидають в ат-

мосферу ВІД 55 ДО 127 тис. . тон скідливих ро^сзіш. Пріоритетними за5рудішззчз\а! довкілля кіста серед гаяхкх метал і з б: свинець,

цинк, мідь, нікала, кобальт і кодіЗдея. • .

' - 2* . .

,Д2я зшнвення забруднення 'довкілля коредовсім необхідно різко шенвити об’ємі техногенних ВИКИДІВ В аГМОС'ІЯРУ. ' ' . ■

3. іЬсадлення зеленої зони Львова займають плоиу 42,4 тис. га . представлені 4 форіаціяш і 15 субформаціями. ■ Співвіднесення функціональних зон міста вкрай нераціональне, бо вбгетуючз по-іерхня сягає лгспз 2іХ від.загальної. Стан насадкень обумовлений мовами місцезростання,' мікрокліматом, біолаго-єколагічники особ-швостями видів. Від перго* до четвертої Ш санітарний стан і ітійкість окремих.видів дерез та пгсадлгаііь' поісршзуєгься.

4. Реакцією рослин на забруднення повітря газами, а грунтів ->ажші металами є різні типи дефолйціг і дехромаці ї. Шхалізком идаосної стійкості дерев до забруднення важкими штабами з пере-іадаптизва - здатність. виду* як'нзеяецяфічна форма пристосування до ікіиених 'умов соредозиггд, а зрсЕтоя'і як: етап у його єволпції.

Деревні породи у різних ЕСЗ міста теодаиаково реагувть на заб-•удяені’с» додакідля. За ступекгм дефоліації'і дехрокащ.ї зелених іасздквкь переважав нульовий-клас, (відпозідяо 55,2 і 58,7% за !.гоіГ£в). За інтегральною оцінкор сталу нзеадгань і їх реакції на ютропогеяне і техногенне навшггажаяяя' юрввагапть класи- з відітнім і слабким ступенем порюджень, відповідно 67,0 і 23,9* те-ілторіїі Класи дефоліації' і деурамздії дерев найбільш тісно коре-язоть з рівне» загазованості повітря,- доф мегазз."- з вмістом’задніх металів у грунті.- , ' ’ ...... \

5. Концентрація хімічних елементів у грунтах 'зшисвться залеж-о від сумарного техногенного забруднення довкілля. Співвідносно о центральноєвропейських фонових концентрацій,. коефіцієнт ано-альності ев'икцо для’ Львова складав 0,7 -15,5; цинку - 0, б- 4,9; :іді - .0,8-1,9; шкалоЧ 0,4- 1,0; кобальту •; 0,4-1,5; молібдену. ,2-0,5. .сумарний полівлемзктнйй Ьзл ашмайиюсгі, як для груп-’ ів, таї? і для опаду деревних порід пещевдно 'перевищує одиниця. .

Ряди кагрошдаганкя.блекантіВ: .. ... ■

у верхньому карі грунтів: 2п > РЬ > Ні > Си > Со > Ш; . у опаді: Хп > РЬ > Си > Н. >. *.і> > Со.' '. . ■ . • .

8. Ореоли підгноєної концентрації важких металіз.у рослинності грунтах загалом співпадають з. промисловими "районами 'міста, а акож іятягудться. вздовж ваабільа йасиадки» автоюбіхша «аг і сталий. • • Встановлена тенденція зростання'вмісту важких металів від ришської гони до історичного центру міста. •

7.-Шкшстои і природнжи егасистемакя існують потукяі канали риродкої (за рахунок акумудгзчої здатності грунтів і росликнсй-

ті, змін рельефу тоцо) і втучної (вітрові і водні потоки забруднювачів) міграції органічних і мінеральних речовин. Зз рахунок латеральної і радіальної міграції хімічних елементів і їх осаджування на біогеохімічній бар'єрах зроста.оті техногенні аяо!.:г.іі!. Роль рослинності як біогеохімічного бар'єру значно еиїз, ніл грунту. Нагромадження валких металів у грунтах міста бігц?, кіл у .газонах і фракціях фітомаси деревних порід.

8. Розподіл важких металів у різних за складом і структурою рослшш'.іх угруповань неодішакова. у лісопарках, парках і скверах, а тзкол у мілкваргальних біогрупах дерев концентрація важкх металів у грунті і рослинності, де ер нижча, пік у рядових та алепн::>: посадках і на Відкритій місцевості. Стиглі різновікові міггач: де-ревостани з вертикально - стулінчатн).; наметом - каибільз потужні поглиначі хімічних елементів.

' 9. Найбільше нагромадження важких металів у рядових посагках і

скверах характерне для хвойних кор:д. Серед листяних значне нагромадження міді і нікелю порівняно з інтами видам: відгначекс в корі та листі ясена. У парках та лісопарках налбільсий в.уіс? хімічних елементів є а корі бука, граба, дуба і ясена, дегр 'меноя* в корі туї і смереки, найменвкя - в корі клен з, каптана, лили і ТОПОЛІ. ■ . ' : ' ■ .

10. І нормативними показниками рівня забруднення довкілля вадкими металами є: індекс чистоти повітря, коефіцієнт біологічного

поглинення, радіаїішм приріст дерев (клена гостролистого і в’яга гладкого), концентрація елементів у верхньому гарі грунт}' : до певної шри-комбіновання цзас дебелі ацн : . дехромаці і дкетя/хвоі.

11. Для оздоровлення'екологічної; ситуації з містах площ веге-

туючої поверхні ПОВИННІ складати ; МЗЙЯЄ ПОЛОЕИНУ ЇХ території. Опад деревних порід 1 вааекну частину трав як потужних кагроиад-«увачів валких металів слід вивозити і ехзздуватк з хісцях захо-.ронення, а Ке спальвати. Для: очигання дуда ззбруднеких територія необхідно проводити ганування грунтів та застосовувати металсор-бенги. . . '■ •

12. Вздовд автомобільних автомагістралей необхідно формутззги насаджання продувної конструкції із вертккалько-ступінчагкк наметом.- У лісопарках, парках, скверах при створенні насаджень, треба .віддавати перевагу буку, грабу, дубу, ясену, а ряден; і алейн; посадки формувати перевзхио і з шпилькових, 'доля яких у -яка Львова повинна бути значно збиаегна. /сортимент деревних .і. чатарниксвгас порід (із Сільа.сшшиизс зкукухяторів наяких металів) повинен під-

биратися із врахуванням існуючого і прогнозного рівня забруднення довкілля.

ПУШКАЩІ

За матеріалами дисертації опубліковано иість наукових робіт:

1. Система екологічного моніторингу Львова //Проблемі! урбоеко-

логії та фітомеліорації: Тези дол. наук. - практ. конф., -Львів,

1991. -С. 137. (у співавторстві). , •

2. Шиіторинг стоку атмосферних вод а міських екосистемах. //

Проблеми урбоекології та фітриеліорації: Тези доп. наук. - прак.

конф. -Львів, 1.991, - С. 133. (у співавторстві).

3. Вміст важких металів у різних фракціях фітомаси насаджень м. Львова. //Тези доп. 44-ої наук.-теш. конф.-Львів,. 1992. -С. 12.

4. Нагромадження важких металів вегетушою поверхнею м, Львова. //Тези доп. 45-оІ! наук.-техн. конф. -Львів, 1994. -С. 10-11.

5. ■ Нагромадження важких №талів у грунтах та опаді деревних

порід в системі точок іяніторіпггу. // Тези доп. 46- ої наук. -техн. конф. -Львів, 1994. -С. 5-6. _

6. Нагромадкияня. валких металів різниш видами деревної рос-лшності.//Тези доп. 4б-ої наук,-техн. конф. -Львів, 1994. -Є. 6-7.

”~дя;ісгшо до /Друку. 'И ,С4.94.5рр<ат паперу ЄО г. &1 І/Іб. Палір .“рукр,рськиЛ; “ 2. Друк■Ь^сеткіїЯ^^сн.дрі'коБзн.Брк- 0,9. .

Іі'рзк 100. Ззм.5е§. ' ;. ■ ' / • • - ’ ■ . ■

ІІйвчйльла-вироСїИчІ 'наййгсрнї. Лібівського'ДолІгра^Ьщого техніку ^гС00чД>вІа,в'.В;м'тенка,Ій.' * '' . ‘ . ' ’ " ." .....