Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфофункциональная характеристика сердца телят черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма.

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Морфофункциональная характеристика сердца телят черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма."

л "

ЛЬВ1ВСЬКА АКАДЕМ1Я ВЕТЕРИНАРНОТ МЕДИЦИНИ ¡м. С.З.Гжицького

Гумен на Ольга Степашвна

УДК:619:612:636.2

МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЦЯ ТЕЛЯТ ЧОРНО-РЯБО! ПОРОДИ 3 БРАХУБАННЯт ТИПУ ВЕГЕТАТИВНО) РЕГУЯЯЦИ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

03.00.13 - ф!зюлопя людини I тварин

ДнтОиёфОраТ

дисертацм на здобуття наукового ступени

КЗг!ДИДЗТВ ВбТбрИНЗрНИХ НЗуК

ЛЬВ1В-1998

Дисертацюю с руколис

Робота виконана на кафедр'| анатомн сшьськогосподарських тварин ЛьвтськоТ академи ветеринарноТ медицини ¡меж С.З. Гжицького Ммстерства агропромислового комплексу УкраТни.

Науков1 кер1вники: - доктор бюлопчних наук, професор Кравцш Роман Йосипович, Львшська академш ветеринар-Н01 медицини ¡м. С.З. Гжицького, зав!дувач кафед-ри ветеринарно-сажтарноТ радюлопчноУ експер-тизи, ректор;

-доктор медичних наук, професор Кснонеико Вггалш Степанович, Львюська академю вете-ринарноТ медицини ¡м. С.З. Гжицького, завщувач кафедри анатом!: сшьськогосподарських тварин ОфЩ1йн1 опоненти: - доктор бюлопчних наук, професор Смоляжнов Борис В1кторович, Одеський сшьськогоспо-дарський ¡нститут, зав'щувач кафедри фЫологи I бюхшП' сшьськогослодарських тварин; -доктор ветеринарних наук, професор Рудик Станклав Костянтинович, Нацюнальний аграрний унтерситет, завщувач кафедри анатоми

Провщна установа: Державний афарний ун1верситет, кафедра нормально"! I патолопчноТ ф1зюлопТ, м.Днтропет-ровськ

Захист в!дбудсться" (Ь "иЮС пс^с^ 1938 року о /О.СО год. на заа'данм слец1ал!зованоТ вченоТ рада Д35.826.01 у Льв1всьюй академи ветеринарноТ медицини ¡меж С.З. Гжицького за адресою: 290010, м.Льв1в-10, вул. Пекарська,50, ауд.№1.

3 дисертац!ею можна ознайомитись у б!бл1отец1 ЛьвшськоТ академи ветеринарноТ медицини ¡м.С.З. Гжицького за адресою: 290010, м.Льв1в-10, вул. Пекарська,50.

Авторефератрсгасланий" (7" ОСоЬмиЯ 1838р.

Вчений секретар спец1ал1зованоУ вченоТ ради,

, (/

доцент ч .« 1 ДО- Головач П. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьжстъ теми. Вегетативна нервова система в значим Mipi визначае функцюнальний стан серцево-судинноТ сисгеми, бере активну участь в регуляцн частоти серцевого ритму (А.Д. Ноздра-чев, 1992,1995, A.!. Фхэрулщзе, К.П. Берщзета ¡н., 1992).

Для логлибленого вивчвння ф1зюлоп1 серця актуалькиги с доспщження взаемозв'язку р!зних параметров кард!огемодинзм1-ки в opraHi3Mi тварини.

Опими !*э T^i/iiv niirt'aiiiäTnio rörti (ÜOI<IM mm* rii^ fii/пгл w

\У|ЦПГ11У1 I Ы1\У1Л I io^uiviwi |/1У v ии^ЦСцгим pri I IV», «41 iuJ nO ni\wi \J у

зв'язку ¡з сучасним досягненням реесгруючоТ ф1зюлопчноТ техники знаходить все бтьш широке застосування як в медицин! так i в ветеринар!! завдяки досл'щженням, яю проводиться на кафедр! анатоми стьськогосподарських тварин Льв|'всько'| ака-деммветеринарноТ медицини ¡м. С.З. Гжицького (Баевский P.M., Кириллов О. I., КлецкинС.3.,1984, КононенкоВ.С., Перленбетов М.А.,1991).

ЕЭ M^f. rt)1! I Q j nijuft I I ninrll.rt —30 Г^'Г^'—'Г"1! il-lr-1 pj^l II.U

вщдиив вегетативно! нервово! системи в регуляцию ритму роооти серця, що мае не ттьки пЬнавальне значения, але може бути визначальним для науково-обфунтованого лщходудо неонатапь-них патолопй.

Вщомо, що у людей в регуляц!ю ритму серця включения блукаючого нерва вщбуваеться у 3-5 р!чному вщ! (Weiss J.W., 1973), а у телят достов!рних даних про час включения парасим-пзтично! ¡ннервацм в ритм роботи серця в доступна лперзтур! ми не знайшли, тому виршення даних питань е дуже актуальним.

Оп'пчли Гклй/ч»»* «1 yauifAniaMi« ПИЧАГПЯНПМ!« ппоичаам WP Л%1У1Л рууц | г» О ПЯУПУОЙГнП 1IMVI МД1У>ШЧП| IlJ mriHWirii

темами. Дисертацмна робота - "Морфофункцюнаяьна характеристика серця телят чорно-рябоТ породи з врахуванням типу вегетативно'! регуляци серцевого ритму" щодо визначення часу включения р!зних вщд1л1в вегетативно'!' нервовоТ системи в регулярно

nimnrnn^AVII ЛАП1 «Л Т1Л11Л ппп'лчлип О | "РЛШ I ni/o

t iviy ^/wuwi v% I ionw t iud лчгапо najrAWDurv i givicm riixwrv, лf\a

ведеться на кафедр1 анатом!! альськогосподарськихтварин, ф!3!0-лоп"! та ветеринарно-сангтарноТ i рад юлопчноТ експертизи Льв1вськоТ академи ветеринарноТ медицини ¡м.С.З. Гжицького.

Дана робота е актуальною у тюному зв'язку медицини i ве-теринарн.

Мета роботи. Виходячи з вище сказаного, метою нашоУ робсгги було вивчення характерних особливостей будови серця у телят чорно-рябоТ породи у зв'язкуз становлениям типу вегетативно!" регуляцП'.

Наукова новизна одержаних результат!в полягае в тому, що вперше у ветеринар^ визначен1 етапи становления ве-гетативноУ регуляц1 У серцевого ритму у телят чорно-рябоТ породи р!зних тип1в нервовоУ системи (симпатикотон'1ки, нормотонжи i ваготонки) та представлена Ух характеристика.

Вперше у телят чорно-рябоТ породи визначен! основн! гемодинам1чн1 показники серцево-судинноУ системи (систол1чний i хвилинний об'ем KpOBi), на що отримано патент. Вперше врахо-вузася фактор часу (51д нзроджвиня i до становления) под!лу тварин за типом регуляцн серцззсго ритму i отримано патент.

Практично значения одержаних результатш. Одержан! результати можуть служити для ощнки функцюнаяьного стану серцево-судинноУ системи у телят. За даними комплексу мор-фол опчних та електрофЫолопчнихдослщжень стае можливим у ранньому В1Ц1 теличок прогнозувати Ух оч|'кувану продуктивн!сть i

/II i*3Tli л ntjiiti ю rif^iAni 4ni4V пплгил/ ► i"i ii ilji 4V ПЛ1/Ю1 j i j n nnu ni jnm 11 \ / w I GII ГI S//^nriiVi оши \V\BV\Sb I lj.A/1 HWi Г11Г1К1УЧ ( 11/ГчСДОГ1КИ\Ю 1 ipKi btripwuL^y-

SSmU! j л Л П П ~1«T»/E<Shh!

—« " »• * »»-»..., ti .W«4. J WWI .... W) —i-1 —.

Особкстий внесок здобувача. Опрацювання л'гтератури, експериментальн! дослщження, энал!з отримэних результат!в здмснено автором самостийно з методичною допомогою науко-вих кер!вник!в - доктора бюлопчних наук, професора, член.-кор.

utinnil \f____.:—........................... ....1------n г*

7ГЛ/Л11 г.п. |\рсюц1оа диго и^а кюдпш™ псду г\, i ipw^-rcwvjpa ti.o.r\u-

ноненка,

Апробащя результате дисертаци. OchobhI положения дисертаци ооговорювались нз науково-прзкгичн1й конфсренц! \ молодих вчених i cneqianicriB (Алма-Ата, 1993). Фрагменти дисертаци доповщались на науков!и конфврвнцп профвсорсько-вик-ладацьго складу та acnipaHTia Нацюнального аграрного унюерси-тету (КиУв, 1995, на зааданИ льввського вщдтення товариства анатомю, пстолопв, ембрюлопв (JlbBiB, 1996).

За темою дисертаци опубл ¡ковано 5 po6iT в журналах, те-матичних збфниках, тезах конференцм, отримано 2 патенти.

Об'ем та структура дисертаци. Дисертацт викладена на

148 CTOpiHKax машинописного тексту i скпадаеться з вступу, ог-ляду лтератури, викладузагальноТ методики, експериментапьноУ частини, аналЬу i узагальнекня результата дослщжень, списку використаноТ лп-ератури, що включае 147 джерел, з них 30 ¡но-земних. Удисертацп м!ститься 19 таблиць, 20 рисунюв, 4 фото.

ОСНОВНИЙЗМ1СТ

Bw6ip напрямюв дослщжень. матэр!ал i методи вико-нання роботи. Дана робота виконувалась у трьох напрямках. В периий серндослщжень методом вар1ац1йноТ пульсометрп було дос-л1джено 121 теля вщ 1-го до 21-го дня народженнн, ТОтеличок 11,5 мюячного в1ку, 10 KopiB-nepBicTOK. Дослщження проводили за

ппппмпгто Л-v liauanuunro nsnrnama Р4-Л9 аплм h/iso ппми 1/зиап

viV I >WI >VI ^VVl I . ——14 ' ' ' ™ '

ПКС. До Tina теляти пщключали пластинчасп елекгроди за 2-им сагггальним вщведенням за методом М.П. Рощевського(1957). При цьсму вирахсвували xaxi псказники: моду, амплггуду меди, ко-еф1ц!ент BapiaqiY, середню частоту серцевих сксрочень, вар!ац!й-ний розмах, ¡ндекс напруги. Моду (¡нтервап мЬк зубцями R-R) ви-раховувапи з використанням ммметровоТ лУйки. ГКзнше значения 1нтерззл1з у м!л!метрах переводили у секунди. Обробку матер-¡алу виконуйали з дог ¡o^oroso С!!йц1зльно скпзиеноУ программ на комп'гатер!.

В друпй cepi'f дослщжень використали реограф1чний метод за О.О. Кедровим (1948), модиф1кований S.O. Дух1ним. Визна-чапи систол1чний та хвилинний об'еми серия. Для реографмних дсслдженьвикорисговуБали 4-х канзльний ресгрзф. При ресгрз-ф1чному запиа елекгроди накладались на передо юнщвки при тетраполярному ix з'еднаны. Визначались ряд ¡ндешв, зскрема: реограф!нний, дикротичний та д!астол!чний. Систол!чний об'ем виз-начал и за формулою: р^.р

У° = С • R

TperiM етапом нашоТ роботи було проведения морфометрич-них дослщжень. Було визначено рсзм'|ри серця теличок пср!вняно з розмрами Tina, вивчено площу клапанного апарату тварин pi3HO-го напрямку регуляцн дтльносп серця, Baroßi npowipn серця, а також морфеметричн! показники окремих структур шлуночгав, тов-

щину \ ширину папшярнихм'язщ, довжину приносного \ виносного тракт1в, кшьк'ють сухожильных хорд та (хтовщину. Роздтьне пре-парування \ зважування окремих частин серця проводили за методом Г.!. 1лына (1956). На гвдстаз! цього визначали чисту масу серця, шлуночковий ¡ндекс, вщсоткове сгмвещношення абсолютно!' маси серця до маси т!ла твзрини.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ ТД¥Х АНАЛ !3

Основж вар1ац!йно-пульсометричн! показнихи серця телят чорно-рябоТ породи

Вар1ац'|йна пульсометра - один ¡э об'екгивних метод!а дос-лщження, який на сьогодн!шн!й день широко викориэтовуеться в медицин!.

Досл'|ди на рших вкових трупах показали р!зницю пара-метр!в вар!ац!йноТ пульсометри у новонзроджекихтварин, яким випоювали молозиво (1-5 дн!в), уб-15 деннихтелят, ув'|Ц116-21 дня життя та у в{ц| 30-45 днш. Статистичний анзлЬ наведно у табл. 1.

Таблиця1

Динакнка пульсу телят чорно-рябо? породи

Групи Тип Мода, Мо Аматту- ЧСС |Н Коеф.

тварин регул. да моди, вар1ац.

сек уд/хв

1-5 0.30 ± 0.003 66.7 202.3±3.3 5614.98 3.4

6-15 1 0.29 ± 0.004 75 204.5 + 4.5 2556.82 5.3

16-21 0.33 ±0.006 50 178.2 ±6.7 1856.44 4.8

30-45 0.44 ±0.01 41.7 134.5 ±0 01 274 88 12.80

1-5 0.33 ± 0.01 60 180.7±0.01 1807.23 6.87

II 6-15 N 0.33 ± 0.004 77.8 180.6 + 4.00 2926.42 3.62

16-21 0.34 ±0.01 50 174.7±0.01 1040.22 9.33

30-45 0.64 ±0.01 36.1 94.110.01 188.82 9.74

1-5 0.33 ± 0.005 54.5 179.3 ±7.05 905.8 6.99

III 6-15 0.40 ±0.004 31.03 148.3 + 0.1 159.8 16.7

16-21 0.49 ± 0.006 41.67 122.2±0.02 212.2 15.9

.30-45 0.88 * 0.02 70.0 68.1±0.02 233 69 9 32

Тварин пщбирали за принципом аналопв, причому враховувапи живу масу при народженн!, (х вгодован!Сть та вк. Не менше як ¡з 100кард'ю'|нтервал'|в елекгрокардюграм розраховували три-

вагисть послщовного динамнного ряду И-В ¡нтервал1в з точн1стю до 0,05 сек. При цьому завжди враховували хронометричну по-хибку протяжки строки самописця.

Як свщчать зведен1 за таким принципом даы (табл. 1), у тварин вжом 1-5дн1в ¡стотнихзмж виявити не вдалось. Цедало змогу зробити висновок, що у цьому вщ! парасимпатична ¡ннер-ващя не бере помггноТ учасп у регуляци серцевого ритму.

У в)Ц16-15 дн1в рюень моди достов1рно зростае у тварин,

ихнмпъл I «уа I ) ^у» т сэшпобеги

та ваготонМв, а у симпатикотомш ця величина дещо нижча. Отже, у цеи пврюд започатксБусться вплив блукаючого нерва на регу-ляЫю ритму серця.

V Л .лаиил»*\/ га)м| оиоолиип иппм *}Г\г%птпе> у/ плч V ггм/по V

^ I Жш I II »4*1 ну и1Ц| ъ» 1и1и1 II 1Л им у ЦМ1Л | I 1ЫЛ

тварин, а, огтже, блукаючийнерв починае функцюнувати, якутва-

I I 1 ЧУI 1|1\1Ы I VI НМ1 | I VI I ЧА1\ ( I VI 11141 и». I •<-«

ступн! два тижн!, тобто у вщ! 30-45 дн!в, у вах тварин ¡стотно зростае значения меди, а, отже, знижусться частота сеоцевих скорочень у зв'язю/ з включениям в регуляц!ю серцевого ритму парасимпатичного вщд ¡лу ЕегетатквноУ нервсвоТ системи. Пщдос-лщних тварин можна з високою в1ропдн1стю роздтити на три типи вегетативно'! регуляци роботи серця (факгичж дажпредставлеи в табл. 1).

Таким чином було встановлено чотири в!ков1 еггапи включения блукаючих нврв!з до регуляци роботи серця. Перший етап - перюд високоТ частоти серцевих скорочень (1-5 дн!в); другий етап - початок включения парасимпатичноТ нервово! системи до регуляци роботи серця (6-15 дн1в): трет!й етап - становления центов блукаючого нерва у вс1х тварин (16-21 день); четвертий етап -стабтьного його функцюнування (30-45 дыв). У в1ц! 30-45 дн!в телят було подтено за ступенем переваги того чи ¡ншого вщдту вегетативно"! нервовоТ системи на три типи: симпатикотомки, нор-мотсн!ки, ваготон1ки.

Таким чином вперше у телят чорно-рябоТ породи нам вда-лося встановити В!КОе1 перюди початку становления та посшноТ участ парасимпатичноТ ¡ннервацн в регуляцГГ серцевоТ д ¡яльносп.

!нтервал моди у телят 1-5-денного в!ку коливався у межах 0.26-0.39 сек., що вщповщае середнм частот! серцевих скоро-

чень 187.3±34.8 уд/хв та мод10.32±0.005 сек (табл.2).

Таблиця 2

Середж значения показниюв вар1ацшноУ пульсометр» телят чорно-рябоТ" породи 1 -21 -денного В1ку

Групи тварин Мо АМо ДХ М чсс Коеф. вар|-ац.

сек % ДХ уд/хв

1 1-5 дн. 0.32 ± 0.005 43 9 832.3 137.3±34.8 8.1

II 6-15 дн. 0.37 ± 0.01 27.4 36 103.5 163.0 ±7.5 21.8

III 16-21 дн. 0.41 ±0.01 26.5 31 103.0 144.3 ± 7.8 23.4

Таке низьке значения моди спостер1гаеться у бтьшосгп телят ще у вЩ'| 6-15 днш. Пщтвердженням того, що до 5-ти денного в!ку немае помтного впливу парасимпатичноТ ¡ннервацн е не ттьки низький р!вень моди \ висока частота серцевих скоро-чень, апе й невисокий вар1ацмний розмахта низький коефщюнт вар1аци.

У телят 16-21 денного вку в&5уваеться помгтна диферанц-¡ац1я регуляци серцевоУ д ¡яльносл.

На сспсо! цих даних сдзлося встансзити, що серцезо-су-динна система у новонародженихтварин погано адаптована до вимогнавкслишнього середовища, оскльхи не еиязлясться впливу олукаючогп нерва.

Про це св!дчить коротка систола та д¡астола, короткотри-вал!сть серцевого циклу у ранныэму вщ1 телят. При цьому спосте-р!гакзться ¡ндив!дуальн] особливост'| кожноУтварини. Телят 30-45 денного в1ку ми подтили за ступенем переваги того чи ¡ншого в(дд!лу вегетативно! нервовоТ системи на три типи: симпаггикотон-¡ки, нормотомки, ваготомки. Статистичний анагиз основних число-вих характеристик вар1ацмноТ пульсограми наведений утабл.З.

Таблиця 3

Показникм вар1ацшно| пульсометр» телят чорно-рябоТ породи 1-1.5 м|"с.в'|ку (М±т)

п=70

Трупа Тип рвгуп Кяь- ЙСТк Меда Амлллуда модм 5ар1вЦ!иний розмах Гчйвф. аарсацЛ ЧСС

Мз АМо% !Л УД/*"

1 3 274.88 24 0.44 + 0.01 41.67 17 + 13.19 12.81 134.58 ±0.01

II N 188.82 36 0.64 ±0.01 36.11 15 + 10.46 9.74 94.12 ±0.01

III V 233.69 10 0.83 + 0.02 70.00 17 ± 6.63 9.32 68.10 + 0.02

Реограф|чш показники роботи серця телят чорно-рябоУ породи запежно вщ типу вегетативноТ регуляцП"

Рееграфмний метод дослщження широко використовуеть-ся для визначення хвилинного об'ему серця у людей. Проте на телятах чорно-рябоТ породи цей метод, як1 реографмне дослщження дальности серця, був використаний вперше.

Таблиця 4

Реограф'|чш показники у толят чорно-рябоТ породи

Групп тгармн Тип регул. Рвограф|ч> ннй !ндекс ДикторытИ-чмий !ндэкс Д!зстол!ч- • ний !ндгкс Систол !Ч-ний сб'си Хеилинний сб'си

% кя .Г.'ХЗ

1 Э 0.238 ±0.01 38.01 ±1.4 54.66 ±0.9 30.48 ±1.2 5.7 ±0.3

X гт и N 0.232 ±0.03 34.89 ±1.7 54.89 ± 1.8 31-52±1.а .3.4 + 0,4

!М V/ . л 20й + С 05 37 70 X 0 5 55.55 £ 1.5 37.7 х 2.3 4.3 ± 1.0

1 3 0.277 ±0.02 37.10 ±1.7 54.74 ±1.6 29.51 ±1.6 5.8 ±0.4

(Л II N 0.400 ±0.02 29.66 ±3.3 49.76 ± 2.4 34.68 ±0.4 6.0 ± 0.05

СЗ Н1 и 0.357 ± 0.03 40.33 ±1.3 55.19 ±1.1 40.37±2.5 4.3 ±0.5

Г 1 Э 0.233 ± 0.03 35.59 ±3.5 54.48 ±0.3 32.48 ±1.2 5.6 + 0.3

51 м 0.233 ±0.01 37.52 ±1.7 э4.иЗ ± 1.3 31.23± 1.3 3.3 ±0.2

СО П1 V 0.284 ±0.07 37.98 ±0.9 53.53 ±1.1 42.03 ±4.9 4.3 ±0.5

г 1 э 0.244 ±0.02 36.79 ±1.6 58.39 ±2.1 32.94 + 2.1 4.6 ±0.5

1Л т о со 11 N 0.204 ±0.02 40.85 ±1.3 58.07 ±1.6 36.18 + 2.9 3.5 ±0.3

III V 0.232 ±0.02 38.53 ±1.1 53.87 ±1.3 33.17±3.4 2.6 ± 0.2

Статистичний аналЬ отриманих результат! в дослщжень показав, що при подт1 тварин 1 -5 денного вку за даними вар|ац1й-но'| пульсометра на три типи регуляцп серцевого ритму, цей показ-ник у новонароджених був найнижчим. Це дае пщставу пщтвер-дити зроблений у попередньому розд1ш висновок, що бтыш'сть тварин 1 -5 денного в1ку мають переважно симпатикотон1чний тип регуляцп серцевоТ д1яльносп. У наступно'1 вжовоТ групи тварин реофаф1чний ¡ндекс ¡статно вщр^няеться у вах трьох трупах телят. Так, у си м п ати кото н I к! в в1н був найнижчим 1 складав 0.28±0.02. Це свщчить про те, що у тварин вком 6-15 дню пщвищуеться тонус центр'|в блукаючого нерва 1, як насл'щок, постулова зм:на пдродинам!чних показникщ роботи серця. Спосгер1гаеться посту-пове зростання систол!чного \ хвилинного об'ем!в серця (табл.4). Щодо телят 30-45 дыв, то реографмний ¡ндекс найвищий у тварин ¡з симпатикотоннним типом регуляцп серцевого ритму (0.244±0.02), а найнижчий у нормотонмв (0.204±0.02).

Приведений вище факгичний матер1ал про становления сим-патикотон!чних I ваготоннних впливш вегетативно'1 нервовоТ сис-теми на роботу серця телиць знаходить свое в'щ ображення в пдро-динам1чних показниках його роботи.

Значения ряду ¡ндекав, а саме: реограф|чного, дикротич-ного та д!астол1чного ще раз пщтвердили оправданий подт тварин за наслщками варгацмноТ пульсометри щодо включения блукаючого нерва у ритм д1яльносп серця.

Так, найвища частота серцевих скорочень характера для тварин-симпатикотонмв, хвипинний об'ем найбтьший! становив 4,610,5 л/хв, у Баготонгк1о, серце нких скиричуеться набагато по-втьыше, хвилинний об'ем найменший \ становив 2,6±0,2 л/хв, а у тварин нормотонмв зайняв промЫ<не значения м1ж двома вка-заними попередн|'ми трупами тварин.

Отже, онтогенетичне дозр1вання структур вегетативно"!' не-рвово1'системи, яке ми спостер1гали протягом 1,5 мюячного роз-витку теличок призводить до сутгевих змЫ в нагнп-альнм функцм серця дослщжуваних тварин. Пдродинам1чж процеси нагнггання кров'| у орту теличок тварин ваготон'1Юв забезпечуються на р!вн'| 2,6±0,2 л/хв. Можливо особливосп обмЫу речовин у тварин-сим-латикотонтов забезпечуються значно бтьшими юлькостями кров!,

яку нагн'ггае серце в аорту (4,6±0,5 л/хв). У тварин-нормотонтав нагнггальна функц!я серця характеризуемся промЬкними величинами.

Таким чином, функцюнальний стан серцево-судинноТ сис-теми визначаеться тонусом центр1в вегетативно"! нервовоТ систе-ми, що вщображуеться р1внем сисгагпчного та хвилинного об'ем!'в кровг

Морфометричш показники серця телят чорно-рябоТ

попопи 1-Í.5 míg, bíky »■ • •........ '

Як вщомо, одн!сю ¡з суттевих характеристик функфональ-ного стану серця е його маса, яку в основному складае мюкард. В результат! превздэких досл!Джень нами оула Бстановлена пев-на залежшеть м!ж вагою серця i показниками особливостей його нагн!тально1 функцп.

Таблиця 5

Maca серця i еткард1ального жиру у теличок чор-но-рябоТ породи 1-1.5 Mic.BÍKy залежно вщ типу вегетативноТ регуляцп серцевого ритму

(М±т, г).

!ип регул. п Аосолютна маса серця Чисга маса серця Маса еп!кардиального жиг. у

г I г

S 15 268.33 + 39.40 221.33 ± 45.61 22.67 + 1.45

N S 328.25 ±33.88 283.62 + 30 07 17.5 ± 2.50

Рис.1 Абсолютна ¡ чиста маси сертелят чорно-рябоТ породи залежно вЩ типу вегетативно'!' регуляц» ритму серця. (М±т)

Як видно ¡3 наведених даних у табл.5 i рис. 1 .абсолютна i чиста маси серця ¡стотно вщр!зняються у тварин з р1зним типом регуляцм ритму серця. Так, у симпатикотонмв абсолютна i чиста маси серця, ло^вняно Í3 нормотонжами, були в 1.2 раза менши-ми, в той час, як маса епЫардшльного жиру у тварин ¡з симпати-kotohí4hhm типом регуляцм ритму серця була вищою порюняно з нормотомками.

Maca серця складаеться ¡з маси шлуночювта передсердь. Проте даних про масу шлуночш, передсердь та Тх вщносних показниюв у телят чорно-рябоТ породи нами у досгулый л!тера-Typi не знайдено. Тому ми застосували метод роздтьного зважу-вання серця для визначення маси nisoro i правого шлуночюв та маси передсердь.

Таблиця 6

Показники маси шлуночюв та передсердь серця телят чорно-рябоТ породи1 -1.S Mic.Biicy.

Грули п щпцмпшНя шлуночхш Маса передсердь

Г г г

S 15 75.33 ±16.33 60.0 + 5.77 67.0 ±4.72

N 3 107.0 ± 12.61 65.0 ± 2.38 оЗ.О ± 14.11

Як видно ¡3 даних табл.6, у нормотошяз сснозну масу серця складае маса лтих шлуночюв i вона в1.3 раза бтьша, по-р1вняно ¡з масою правих. Щодо маси передсердь, то вона у нор-motohíkíb в 1.2 раза бтьша поршняно ¡з симпатикотонжами. От-римаж дан1 вщображають особливост роботи серця при нагнпвнн1 кров'1 у велике i мале коло кровооб1гу.

У виконанн! нагнтальноТ функц'и серця велике значения мають клапани, морфометричн1 дан1 яких представлен! в табл.7.

Таблиця 7

Морфометричж даж структур 2-стулкового клапану серця телят 1-1.5-Mic.BiKy чорно-рябоТ породи з врахуванням типу вегетативно'! регуляцй ритму серця (М±т)

Група IL-Gina стулок 2-сгулкового Тсвщнкз пап1лярних м'язёв Ширина пзпшярннх М*ЯЗ|В TüBtUHHä CTiHKH лшого шлуночка

мм1 мм им

S 15 8.50 + 1.32 15.33 + 2.85 19.50 ±1.94 21.00 + 4.00

N 9 10.50 ±1.47 19.37 ±2.30 24.33 ±0.88 30.33 ±5.49

Як видно ¡з наведених даних у табл.7, площа стулок 2-сгул-кового клапану в1ДР!зняеться у тварин, як! належать до р!зних тигнв вегетативно'!' регуляцН серцевсго ритг/у.

В процеа роботи досл'щжувались паптярн! м'язи л!вого шлуночка. При анал!з! отриманих даних виявилось, щотовщина паптярних м'яз1в у тварин-симпатикотонМв становила 15.33±2.85 мм, а утварин-нормотонМв 19.37±2.30 мм. Аналопчна зако-ном!рн!сть виявляеться! в ширим паптярних м'яз1в. Ст!нка л!во-го шлуночка у тварин-нормотон1К!3 30.33±£5.48, тод! яктсвщина ст!нки у телят- симпатикотсн!к!з - 21.00x4.00 мм. Наведен! дан! свщчать про те, що характер вегетативно!' ¡'ннервацм (симпатико-

эгцсбрзжэстъся нз будсз! сер-ця: товщин'! спнки шлуночюв, ширин! I довжин! паптярнихм'язю,

п по«»м т/пл1/ 1/поп2и!о 1

I и 1»«|'1-Ц| VI |и 1и| 1М1 |ш<

Дан! морфометричних дослщжень показали, у тварин з р!зним типом регуляцн серцэзих скорочень слоствр!гавться р!эна форма сердець. Перевага тонусу симпатичнихцентр!в, регулюю-чихтроф!чн! впливи! роботу серця, призводитьдотого, що серце мае розшиено вкорочену форму, в той час, як при нормотони мае видовжено-звужену форму.

висновки

1. Вар!ац!йно-лульсометричн'1 показники серцевоТ д!яльност1 (мода, ампл!туда моди, вар|'ац!йний розмах, ¡ндекс напруги) за-коном!рно характеризують тип вегетативно)' регуляци (симпатико-тоннний, нормотончниш парасимпатикотон'нний).

2. У телят чорно-рябо!'породи 1-1,5-míc. вкумода станови-ла:усимпатикотон1юв-0.44±0.01, унормотонмв~0.64±0.01, у ваготонжю - 0.88 ± 0.02с.

Амплп"уда моди у них склала вщповщно: 41.67, 36.11 i 70.00%. Щодо варшцмного розмаху та ¡ндексу напрут, то íctot-hoí ктьюсноТ р'|зниц! з р!зним типом регуляцп не виявлено.

3. Mix модою i значениями пульсу, а також м1ж характеристикою пульсу та р|'зними типами вегетативно!' регуляцп ¡снуе прямо

пплплтимио •aíJnQwufPTX.

I If/SSI II tu «A4J IV/iU 1(4/1 U.

4. У телят-симпатикотошюв частота серцевих скорочень станоаила 134.58±0.01, у нормотонтав -84.12Ю.01, у ваго-tohíkíb - 6o. 10± 0.02 уд/хв.

Включения вагусу у ритм регуляцп роботи серця проходить в чотири етапи. Перший етап -1 -5 день теля народження - перюд

KJJÍ-ЛiL-riV иЗГТЛТ" Idni^v пгм/гый мТРП _ Ц -

w» i vhi.Ui imwi U i (1 Wwff^vwr ". VlWfrf W IVI • ъ', f^ f J ■ Г 1П S( I Ш i W i W f^WI IW

початковий перюд включения вагуса; третм етап -16-21 день -перюд cra6inÍ3S4Í'í центо1в: четвертый етап - 30-45 день - стаб!ль-ного йога функцюнування.

5. РеографЫн! показники (сисгол1чний тахвилинний об'еми серця) телят чорно-рябоТ породи взаемопов'язан! з типом вегетативно!' регуляцп серцевого ритму. Так, у симпатикотонмв сисгол-¡чний об'ем становив 32.S4±2.1, у hopmotohík¡b-36.18±2.9, у ва-r0T0H¡KÍB - 38.17±3.4мл. Хвилинний об'ем у симпатикотонЫв становив 4.64±0.5,унормотожюв-3.54±0.3, у ваготоншв - 2.61 ± 0.2 л/хв. Отже, згщно наших даних, сисгол!чний об'ем серця мае найбтьше значения у тварин ¡з парасимпатичним типом регуляцп ритму. Хвилинний об'ем серця найвищий у телят ¡з симпатичним ТИПОМ регуляцп рИТМу. НОрГИСТОН¡КИ МаЛИ ПрОМОКп! БЭЛИЧИпИ.

6. Морфометричн1 показники серця телят чорно-рябо!' породи взаемопов'язан1 з типом регуляцп серцевого ритму i вщоб-ражають вппив вегетативно! нервовоТ системи на морфогенетичн! аспекти будови серця. Так, абсолютна маса серця тварин-симпа-thkotohíkíb становила 268.33±39.40, у нормотонМв 328.25±33.88 г. Вщповщно чиста маса у симпатикотонмв -221.33±45.61, у нор-m0t0híkí3 - 283.62±30.07 г.

7. Встановлено функц1ональний зв'язок у тварин р!зних типв регуляцп (симпатикотон'|«и i нормотонжи) М1ж:

• товщиною спнки шлуночка (вщповщно 21,00±4.00 i 30.33±5.50мм: г=-0.85):

• товщиною папГпярнихм'язт (вщпов'щно 5.33±2.85 i 19.37±2.30мм; r=-0.9S);

• масою nienx шлуночк!в (вщповщно 75.33±16.33 i 107.00±12.61 г; r-0.9S):

• масою правихшлуночюв (вщповщно 60.00±5.77 i 65.00±2.38г; г—0.96).

8. Форма серця езаемопов'язана ¡з типом регуляцн ритму. Так, у HopMOTOHiKiB серце мае подовжено-звужену форму, а симпатиксггон!к!в - розширено-вкорочену.

ПРОПОЗИЦН ВИРОБНИЦТВУ

На niflcraBi узагальнення результалв наших доел¡джень для впровадження у зиробництво рекомендуемо:

1. Представлен! морфофункцюнальн! дз.н\ про розвиток серця телят чорно-рябоУ породи можуть бути надмким показником при Bi.nöopi i фопмуванн! високопродукти.в.чого стада.

2. Реогрэф1чн1 i вар!ац1йно-пульсометричн1 дослщження можуть бути використан! для ветеринарно-д1агностичного контролю за функцгонапьним станом теличок, а також для селекцм-ноТ роботи, апрямовано! на формування елггного стада.

3. Отриман1 нами дам рекомендуеться викорисговувати при читана лекц!й i проввдвнн! лабораторно-прзктичких занять з ана-томи i ф|зюлоги тварин.

СПИСОК ОПУБЛтОБАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЁРТАЦП

1. Гуменна О.С. Фукцюнальна характеристика серця телят//Тваринництво УкраТни. -1995. -№11 -С.17,0.1 друк. арк.

2. Гуменна О.С. Особливосп будови серця телят чорно-рябоТ породи //Тваринництво УкраУни. -1995. -№12 -С.23,0.1 друк. арк.

3. Гуменна О.С. Онтопенетичне становления парасимпатич-ноТ регуляцн ритму серця у телят //В1сник Бтоцерювського державного аграрного ужеерситету. -Випуск 3.36. наук, праць. 1997. -С.46-47

4. Пат. 10432А. УкраТна. А61В5/02 Cnoci6 визначеннятипу

нервовоТ системи у ф1зюлопчного об'екту. №1364290. Заявл. 23.12.93; Опубл. 25.12.96.-5c.

5. Пат. 10433А. Украина. А61В5/029 Cnociö визначення ф!зю-лопчного об'ему KpOBi серця. №827025. Заявл. 23.12.93: Опубл. 25.12.96. -2с.

6. Гуменна O.G. морфолопчна характеристика серця телят чорно-рябоТ породи //Тези дол. наук, конференци професорсько-викладацького складу та аафантю. КиТв. -1995. -С. 15-16.

7. Гуменна О.С. Функц!ональна характеристика серця телят чор-но-рябо! породи II Тези доп. наук, юэнференцн грофесорсько«ккпадаф-кого складу та acnipaHTiB. КиТв. -1995. -С. 17.

Гуменна О.С. Морфофункц'юнальна характеристика серця телят черно-рябо! породи з Брахуванням типу вегетативно? регу-

nm 11V лащ iftnftrn глI л-г » i\г Diji/ЛПИЛ

1 I мрцбви) W I IVtJf. I у rwi

Дисертацт на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спефальыстю - 0.03.00.13 - фЫолопя лю-дини i тварин. - Академ1я ветеринарноТ медицини ¡м. С.З. Гжиць-кого, Льв1в, 1998.

Дисертац1ю присвячено питаниям дослщження взаемозв'-язку pisHHX параметр!в кардюгамодинам1ки в орган!зм! тварини. В результат! проведених досл!джень вперше у ветеринар!! визна-чен1 етапи включения блукаючого нерва в рятм роботи серця:

1.1-5 день п!сля народження - пер!од високоТ частоти сер-цевих скорочень, виражена симпатикотонт;

2.6-15 день - початковий перюд становления парасимпа-тичноУ ¡ннервацм':

3.16-21 день - перюд стабшизацм центов;

4.30-45 день - стабтьне функцюнування вагуса.

У телят чорно-ряОоТ породи визнзчен! оснозн! гемодинзмгчн! показники серцево-судинноТ системи (систол1чний i хвилинний об'бм кров!), отримано патент.

Вперше враховувався фактор часу (вщ народження i до становления) подту тварин за типом регуляцп серцевого ритму, отримано патент.

Ключов! слова: метод вар1ац!йно'1пульсометри, реограф1я, серцевий ритм, вегетативна регуляцЫ.

Гуменная О.С. Морфофункциональная характеристика сер-

дца телят черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарних наук по специальности - 03.00.13 - физиология человека и животных. - Академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов, 1998.

Диссертация посвящена вопросам исследования взаимосвязи разных параметров кардиогемодинамики в организме животного. В результате проведенных исследований впервые в ветеринарии определены этапы включения блуждающего нерва в ритм работы сердца:

1,1-5 день после рождения - период высокой частоты сердечных сокращении, выражена симпатикотония;

2.6-15 день - начальник период установления парасимпатической иннервации;

3.16-21 день - период стабилизации;

4.30-45 день - период стабильного функционирования вагу са.

У телят чорно-пестрой породы определены основные гемсдинамические показатели сердечно-сосудистой системы (систолический й минутный объем крови), получено патент

Впервые учитывался фактор времени (от рождения и до становления) распределения животных по типам регуляции сердечного ритма, получено патент.

Ключевые слова: метод вариационной пульсометрии, ре-ография, сердечний ритм, вегетативная регуляция.

Gumenna О. S. fvlophounctiona! characteristics ofcalvesheart of Black - Spotted breed taking into considereration the vegetative of heart rhythm regulation.

Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of candidate of Veterinary sciences on speciaiiti - 03.00.13 - physiology of man and animals. - Academy of veterinari medicine named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, 1998.

Thesis deals with the investigation of different parameter

correlations of cardiodynamics in animals organism. As a result of investigations, it was determined the insertion stare of vagus nerve in heart rhythm for the first time:

1.1-5 day after birth - the period of high frequency of heart contruction, sympathicotomy;

2.6-15 day - the initial period of insertion the parsympat'netic ¡nervation;

3.16-21 day-the period of stabilization;

4. 30-45 day - the last period of vagus inciusion to rhythm of heart regulation.

In calves of Black-Spotted breed was determined the main hemodynamic indices of cardic-vascular system, and was obtained the patent.

For the first time it was taken into account the first factor from birth to adult age of animal fission on cardio rhythm type regulation, was obtained the patent.

Keywords: the method of variation pulsometria, rheography, cardio rhythm, vagus, vegetative regulation.