Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Моделирование селекционно-генетических процессов на ЭВМ и генетико-экономическая оптимизация программы селекции в открытых популяциях молочного скота

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Моделирование селекционно-генетических процессов на ЭВМ и генетико-экономическая оптимизация программы селекции в открытых популяциях молочного скота"

л П

4 0 - 11

11 нон ьио

1 УКРА1ШБКА АКАДЕШЯ АГРАРИЯХ НАУК

1БСТИТУТ РОЗБЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

На правах рукопису

ТКАЧЕНКО Марина Володимир1вна

"МОДЕЛЮВАННЯ СЕЛЕКЦIЯНО-ГЕНЕТИЧНИХ ПРОЦЕС1В НА ПЕОЫ I ГЕНЕТИКО-ЕКОНОМ1ЧНА 0ПГШ13АД1Я ПРОГРАММ СЕЛЕКЦ И У В1ДКРИТИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ ЮЛ0ЧН01 шокг

о№<

Спещальшсть Об.ООНЗ-- розведення тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата с1льськогосподарських наук

М-

7

///'

/

с. Чубинське, Ки I всько I облает 1 - 1996 -

Дисертац1еи е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 розведення 1 генетики тварин Укра1нсько1 академп аграриях наук та Б1лоцерк1вськоыу державному аграрному ушверситет!

Науков! кер!вники: доктор с1льськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УЛАН БАСОВСЬКИЯ Микола Захарович; доктор с1льськогосподарських наук, член-кореспондент УААН 6Ф1МЕНК0 Ыихайло Якович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН В1ННИЧУК Дмитро Тимоф1йович; кандидат с1льськогосподарських наук, АНГОНЕНКО Вадим 1ванович

Цхшдна орган1защя: 1нститут с1льського господарства йшсся УААН

Захист дисертацп в!дбудеться 1996 року

о /О годин! на аас1дапн1 спец1ал1вовано1 вчено! ради в 1ыститут1 розведешш 1 генетики тварин УААН.

Щюеимо взяти участь в обговореши дисертацп при 11 вахист1 або вислати Ваш в1дгук на автореферат в двох прим1р-никах, зав 1 ре них печаткою за адресом: 256319, Ки1вська обл., Борис шльський р-он, с. Чубинське, вул. ЕЬгребняка, 1.

3 дисертащею можна ознайомитись в б!бл1отещ 1нституту розведення 1 генетики тварин УААН л .

Автореферат роз 1сланий ¿^-^ 1096 року.

Ечений секретар спещал1зовано1 вчеио! кандидат бюлопчних не ко 11Л

1. ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЫНСТЬ ТЕМИ. Для забезпечекня населения продуктами тварияного походглння велике значения мае молочне скотар-стео. Це не т1лько молоко, але й перевала б!льш1сть м'яса. Tat, за данимн Шшсгерства статистики Украиш в 1993 р. в загальпсму баланс1 виробниства м'яса б1льсо 70Z займав яло-вкчкна. Зб1льсзння виробництва молока 1 м'яса в сначШй Mlpl залеягаь як 31Д умов год1вл1 i угримання, так i В1д метод1в племншо! роботи.

За остшш1х 30 рок1в система племИшо! роботи в ¡,галочному скотарств! базусться на принципах великомаспгабно1 селек-ци: централ1вовапа оц1кка, доб1р та 1нтенсивне використання в масштабах породи високоцпших пл1дник1в, створення банку сперма на перев1рюваннх буга!в, використання ЕОМ, метод1в популяцШго! генетики та ihcsix досягнень науки 1 техн1ки. Разроблеш методи моделюваиня на ЕОМ селекцШга-генетичних процесс в популящях иолочно! худоби 1 генетико-екоком1чно! опткшзащ 1 програм великомассггабно! селекцп (Rendel, Robertson, 1950; Petersen, Cfirlstensen, Anderson, 1974; Басов-ський H. 3. , Кузнецов EIL, 1977, 1982 та 1нп.).

Впровадгоння в практику вэлшда.аспгабних програм селек-Ц11 в 70-80-1 роки сприяло зб1лызенпю генетичного прогресу в породах до 30-50 кг молока в розрахунку на одну корову в put. Проте, щ методи булл розрахован1 на систему селекцп эакри-тих популящй, в яких зд1йснюеться чистопородна розведення. Шя тим, на Украни, як 1 в 1ншпс кра1нах св1ту, за осталш роки пол1лсенпя шлочно1 худоби проводиться на принципах в1дкритих популяцШ. Так. популяцп чорно-рябо! худоби бага-тьох крат св1ту полшшуиться за рахунок схревувшшя ix а голэтинськоп породою. Тому необх1дна розробка нових генетико-математичних метод1в 1 машпших програм, як1 ö моделхгаали пспуляшйно-генетичш процеси.ио проходять у В1дкритих популящях (генетичш шлни у тварнн в оалехзюст1 В1д чистки спадковост1 полпглувано» i пол1п::1уЕальпо1 пор1д, взаеиодт р1зних генот!!Л1в э ууосами середовк^а та 1нп.) 1 ураховували б в с ело ¡cm iino чу npousci елойнти рн:пиро1 е!юном1ки. Крш того, тепер, е bci «одлиеост1 для роэробю! 01лыл реального прогнозу результат в великомаситабно! селекцп, зпнравчись на фактичний, стпорений в пород!, банк статевих гамет 1 банк

- г -

1нформацп на племшних тварин.

МЕТА I ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕНБ. Метою роботи була ощнка ефективност1 застосовувано1 на практиц1 системи плеканно! роботи в популяци чорно-рябо! худоби Ки1всько1 облает 1 1 роэробка метода шдвивдэння ефективност! селекцп ыолочно! худоби а використанням принцшпв великомасштабно! селекцп, моделювання 1 генетико-економ1чно1 оптим1задп на ПЕОМ аль-тернативних вар1ант1в программ великомасштабно! селекцп у в!дкритих популящях.

У в1дпов1дност1 з цим були поставлен! так! завдання:

1. Розробити машину програму для ПЕОМ з метою модел»-вання селекщйно-генетичних процес!в у в1дкритих популящях иолочно! худоби 1 генетико-економ!чно! оптишзаци альтерна-тивних вар1ант1в великомасштабно! селекцп з використанням фактично! бази данних про породу;

2. Створити базу данних на техшчних нос1ях 1нформац11 про популящю чорно-рябо1 худоби Ки1всько1 област1;

3. Ощнити ефективнють.застосовувано! на практищ,системи плем1нно! роботи з чорно-рябою худобою Швсько! области

4. Провести моделювання на ПЕОМ селекщйного процесу в пород! 1 генетико-еконоьичну ощнку численних вар 1 ант 1 в програми селекцП;

5. Вивчити основн! фактори.щр впливають на ефектившеть великомасштабно 1 селекцп у В1дкритих популящях молочно! худоби;

6. Визначити потенц!йн1 можливост1 щдвищэння темп)в генетичного полтшення тварин за рахунок впровадження в практику 1нтенсивних вар!ант!в програми селекцп.

НАУКОВА НОВИЗНА. Розроблена машинна програма "Л1ДЕР-П" для ПЕОМ, яка дав зыогу моделювати селекщйно-генетичш про-цеси у в1дкритих популящях молочно1 худоби 1 проводити генетико-економ!чну оптишзащю великомасштабно! селекцп. 3 допомогою Щб1 програми проведена ощнка результат 1 в фактично! системи плешнно! роботи в популяци чорно-рябо1 худоби Ки1всько1 облает 1 1 розроблещ заходи для шдвщенця и ефек-тивност1 за рахунок впровадження 1нтенсивного вар!анту програми селекцп.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМ 1СТЬ РОБОТИ. ПэреВ1рка на фактичному ыатер!ал1 показала, що розроблена а насою участю щшшна

програма "Л1ДЕР-1Г* для ПЕОЫ може бути добрим пом1чником для спещалюпв селекщйних центр1в 1 племоб'еднань при розроб-Ц1 оптнмальних Бар 1 ант 1 в програм селекцп у В1дкритих попу-ляц1ях з урахуванням фактично! к1лькост1 1 якост1 племпших тварин в пород1,метод1в розведення (чистопородне розведення, р1зн1 породоутворювалыи 1 породопол1пшувальн1 вар1аити схрещування) взаемод!я р1зннх генотишв з умовами середовиша 1 ?. д. Впровадзпэшш в практику оптимального вар1анта програми селекцп чорно-рябо! худоби Ки1воько1 облает! мола в 3 рази эб1льЕити темпи генетичного прогресу за рахунок 1нтенсивного добору 1 використання плем1нних тварин в породи Рекомендо-ваний для впровадження вар 1 ант програми селекцп переданий спещал1стам йпвського обласного племоб'еднання.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Результати досл1джень 1 основн1 положения дисертацп дошшдалися 1 обговореш на: Наук.-практ. конф. "Селекщйно-б1отехнолопчн1 методи використання генети-чного потеишалу с.-г. тварин" (Ки1в, 1994); Наук.-практ. конф. "Вчеш БЦДСГ1 - виробпицтву" (Б1ла Церква, 1994);Всеукр. наук. -пра1ст. конф., присвяченШ 90-р1ччю з дня народження М. 11. Колесника "Генетика продуктивном 1 тварин" (Ки1в,1994); Наук. -практ. конф. "Наукове забезпечення агропромислового комплексу Украши в сучасних у>.ювах" (Б1ла Церква, 1995); Наук.-вироб. конф. "Пов1 методи селекцп 1 в1дтворення високопродуктивних пор1д 1 тип1в тварин" (Ки1в, 1996).

ПУБЛ1КАЦ1Я РЕЗУЛЬТАТ 1В Д0СЛ1ДЖЕНЬ. За матер1алами дисер-тацп опубл1ковано 13 роби.

ОСОБКСТШ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА. Особиста участь у виконан-Н1 дисертац1йно1 роботи зшслючалася в наступному: в розробЩ машшно1 програми "Л1ДЕР-П" (складання техзавдання 1 тех-проекта на програмування,контрольного прикладу; перев1рка 1 шдпрацпвання програми на робочому матерюл!) ¡створення бази даних про породу на техшчних нос1ях 1нформацп, анал131 рззультапв фактичио1 снстеш племпшо! роботи, розробщ на ПЕОН 61 льке' 300 вар1ант1в програми селекцп 1 анал1з1 одер-ланих результат 1 в.

соноин полошаш. ЩО ВШЮСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ: 1) 1'апинна програма для ПЕОМ, яка використовуеться для моделювання селеюийно-генетичних процесс у В1дкритих попу-лящях молочно5 худоби 1 генетико-економ1чно1 оптим1зацп

програм Беликомаситабно! селекцп а урахуваннни Частично i бази дал их на плешнних тварин породи.

2) Законом! pnocTi 1 Фаетори, щр впливають ¡¡а генетичну i еконошчну ci'iirriiBHlCTb программ великомасшт£.бно1 селекцп у В1ДКрИТИХ лонулящях МОЛОЧДО! худобн.

3) Результаты ощнки фактично! систеш плешнно! роботи

0 чорно-рябою худобою в лопулящ I Кшвсько! облаетi 1 peiio-мендований до впровадхиння оптимальниЯ вар1акт программ селекцп.

СТРУКТУРА I ОБ'ем РОБОТИ. Дисертащя складаеться э встуну, огляду лиератури, власних досл1джень, вксновклв, пропозиц1й i списку л1тературн.

Робота викладена на 213 сторшках друкованого тексту, Шсткть 50 таблиць, 9 рисушлв. Список внкорнста!Ш05 Л1тера-тури включае 148 вичизняних 1 83 зарубшшх дтерел.

2. МАТЕР I АЛ I МЕТОДИКА Д0СЛ1

Об'ектом доел! длань була 1нформац1я, цо хараетеризуе популяшю чорно-рябо1 худоби KniDCbKoi области мате pi ал;.; плешнного i зоотехшчного обл1ку 336 буга$в-пл1днк;:1ь, сперму яких вштористовупали в 1086 р. для осшентня ¡rapiii Кшвсько! облает 1; дан1 оцпжп 271 пл1дник1в чорно-рябо! i голпггинсько! nopifl за потомством, каталога буга1в-пл1дник1в 1 ДПК кор1в чорно-рябо! 1 голяггаюько! пор1д; да!11 плешшшго обл1ку в нлемзаводах.племпших господарствах i деякнх товар-них стад; 1 Hi opt,ад in обласного деркплемоб' еднашш, як1 ха-ршегеризухтгь зоотехшши, селе.щ1йи1 i еконошчн1 параметра популяцп.

Мэделхшаннп селекЩйного процесу на ПЕОМ 1 генетш«о-еконошчна оптишэащя селекцШпо! програми 8Д1йс]цовшшсл на ПЕОМ PC/AT - 286 8а машшюю програмою "Л1ДЕР-11", скяадено» а нагою участю у в1дпоз1дност! о алгоритмом U. 3. Басоьсыгаго

1 1.А.Рудика (1930, 1993).

Ощнка ефективпост1 ильторнативиих вар1а.чт1в програтн селекцп проводнлася а допомогою генетисо-математично! модели яка в1дтворюв OCHOBH1 процеси сслегац i в популяцп.

Роврахуио;: прогнозу ефекта селекцп (G) в популяцп провод!шся за двсыа блоками:

6 » лб + йбГ (1)

де . aQ - генетичний прогрес за рахукок добору 4-х категор1й

плешнних тварин (Сатыив öyralB i KopiB; матер1в буга!в 1 uoplB); 4G*- ефект схрещування.

Ощнку прогнозованого генетичного прогресу (ДС) в популяцп за молочном продуктивною проводили зпдно форму ли Rendel, Robertson (195Ü) доповнено! Peterson et al. (1974),

M. 3. Бассвським i I.A.Pудик (1993):

R ( hi'U-aYlpa fins + Jw> * pi,, fo\

до I - генетична перевага, вшбранних для в1дтворення пле-М1ННИХ тварин: SS - батьк1в GyralB, РВ - батьк1в кор1в, оц1-нених за потомством, DS - матер1в 6yralB,DD - матер1в irapiB, Y3 - перев1рвваких буга1в; (1-а) - частка KopiB популяцп,со ссп.юняетьсл спермою перев!рених за потомством буга!в; а -частгл KopiB активно! частини популяцп, ср осшеняеться сперма» перев1р»ваних за потомством öyralB; L. - генеращйний ттервал для в1дпов1дних категор1й племшних тварин; -скоригована на структуру погол1в'я популяцп,генетична коре-ляц1я Mix першою i наступними лактащями; Fra - 1нбредна деп-рес!я в популяцп, эумовлена 1нтенсивним використанням шад-ник1в; и - стушнь реал1зацП прогнозованого генетичного прогрссу в популяцп (тотохний коеф1ц1енту повторюваноси генетично! переваги тварин).

Прогноз ефекта мютородного схрещування (aG") в популяцп оЩнювазся за формулою Ы. 3. Басовського, I. Л. Рудик (1993): д G"- * fifi'VJ-rf , (3)

де II - число icopiB популяцП; dj- прогнозована частка KopiB 1-го генотипу; ¿F; - прогноз ефекта схрещування для помюних тварин i-ro генотипу, розраховуетьсн за формулою LL3. Басовсь-icoro (1991): ^ - ^ (А - В'), (4)

де j. - умовна частка кров! за пол1пшувалыгою породой; А -генетичний потенщал за молочном продуктивною тварин пол1-ппувалыю1 породи; В'- генетичний потенщал тварин полшшу-г.'шо! породи; а; - реакщя 1-го генотипу помЮних тварин на умови середовииз, визначаеться за формулою:

а; - СН;/ Р;]-100%, (5)

де - генетичний потенщал тварин 1-го генот)шу; Р; -Тактична продуктившсть тварин 1-го генотипу. L - середшй геиерац1йний штерзал.

Генетична перевага батьк1в öyralB 1 батьк1в KopiB (I^l Ii0) приршшвапася ix плем!нн1й щнност! за потомством.

Генетичну перовагу матер1в буга!в визначали за формулою: А, - - х). (6)

до А/ - плем1киа цпшють короли; h^, - коеф!щент успадкова-KOCT1 ознаки ва m - лактащй; х - продуктившсть корови; х -сере дня продуктивнють ровеснидь.

Генетичну перевагу матер1в кор!в (визначали за формулою (Dlkerscn, Kazol, 1944):

де 1 - 1нтенсквн1сть селекцп, вираже на в одиницях стандартного в1дхилення; - корелящя миг. 1ндексом племшно! Ц1н-hocti 1 генотипом; - генетичне стандартке в1дхилення.

В основу економ!чно! ощнки программ селекцп закладено визначення чистого доходу (ЧД) В1д племшно! роботи, шляхом обчислення р1знищ Mir. доходом (ОД), одерганим за рахунок генетичного полшшення популяцп i затратами на програму селекцп (08), приведених до одного пор1внюваного року (Petersen et al. ,1974; Басовський iL 3., Кузнецов RiL, 1977, 1982): ЧД-20Д-£03, (8)

а РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДКЕНБ 3.1. РОЗРОБКА ЫАШИНН01 ПРОГРАММ "Л1ДЕР-П" Для ощнки результат1в плем!нио1 роботи, моделхшашш седекщйного процесу в популящях молочко! худоби i оптим1-аац1 \ программ великомасштабко! селекцп з нашою участю (техн!чне завдання.техпроект,блок-схема,контрольний приклад, перев1рка i вдарацквання программ на робочому uaTepiasi) програмютами НАУ (Теплш RM. .Попов А. е. ,1994) була складе-на малинка програма шд кодовой наэвою "Л1ДЕР-П" для ПЕОМ типу IBM PC/AT, написана на мов! СОРТРАН-IV в середовищ DOS.

У в1 дпов1 дност1 з блок-схемою ( рис.1) для розрахункю численних вар!ант1в лрограми великомасштабно! селекцп па ПЕОМ формуеться база даних ка породу иляхом введений и;фор-иацп в пам'ять ЕОЫ.а тод1 проводиться обробиок даних трьо-ма етапами.

На I 1 II етапах 8 бази даних В1дбираються пяем1ши тварини в трупу батьк1Б i iiaTepiB буга!в, а такок батыс1 в кор!в в урахуванняы 1х походйзння, племшно! ц!шюст1 i метод! в разведенка в популяцп. Июля цього визначаеться ге-нетичиа перевага за колко» та вс1ма категориям племиших тварин i ощюэеться генетичний прогрес в популяцп.

Рис. 1. Блок-схема иуш;по\ программ "Л1ДЕР-П".

На III етап1 проводиться ощнка р1зних схем схрещуван-кя шляхом групового шдбору буга1в до наявних в популяци кор1в з урахуванням структури IX генотипу 1 ступен1 реал1-зацп генетичного потенщалу.пюля чого розраховуеться прог-нозоганий генетичний прогрес 1 економ1чна ефективнють гадкого вар1анта программ селекцп.

3. 2. ОЩНКА ФАКТЙЧН01 СИСТШ ПЛЕШНН01 РОВОТИ 3 допомогою машинно! программ 1 створеного банку даних була проведена ощнка ефективноси пдем!нно1 роботи в популяци чорно-рябо! худоби Ки1всько1 облает 1 за перюд 8 19871991 роки 1 часткова ощнка 8а перюд 1991-1094 роки.

Анал1з фактичних даних показав, що на 3-х племшдприем-ствах област1 в 1986 р. для осшеншня кор1в чорно-рябо! породи використовувалася сперма 336 шадшшв чорно-рябо! 1 голштинсько! пор1д, як1 е синаш 144 батьк1в. Се ре дне наваи-таяення одного бугая становило всього лише 735 кор1в. При сучасн1й технолологп в1дтворення стада тагам к1лькост1 бу-га1в було б достатньо для оспюнишя вс1х чорно-рябих кор1в Украпш. Сд1д зауважити також на низьку 1нтенсивн1сть добору батьк1в буга!в - 1:2,а

Серед пл1дник1в ощнених за потомством було Т1льки 147 гол1в або 43,8%. В подальшому, шеля використання 1х сперми, було ощнено за потомством цр 124 пл1дник1в, а репгга 65 го-д1в були вибракован1 1з-за р1зних причин. Середня племпша Щннють 271 (147+124) буга1в не висока 1 становить +140 кг молока (табл. 1).Плешина Щннють чистопородних голотинських буга1в вща В1д середньо! на ./26 кг молока, а чорно-рябих буга1в в 2 рази вишд нш у помюних голвггинсських пл1дник1в, хоч 1 1х генетичний потенц1ал значно нижч1й осташмх. Пэяс-нюеться це очевидно тим, що а одше1 сторони чорно-ряб1 буга! даюгь потомство б1льш пристосоване до мюцевих умов середовиии, а 8 друго! сторони - помюн! тварини не масть ст1йко1 спадковоси.

Екстенсивна система добору 1 використання в пород1 бу-га1в-пол1пшувач1в е основною причиною низько1 ефеютшост! плешнно! роботи. В докризовий перюд (1987-1991 р.) серед-ньор1чнв фенотшичне зрушення за надоем (+64 кг молока) на 93,71 в1дбулося за рахунок схрещування чорно-рябих кор1в а голштинськими бугаями. Якщр голштшиэащя с прияла прр1чному

- 9 -

1. Плешина ц1нн1с?ь буга!в р1зних геиотшив

Геиотил буга1в К1ЛЬК1СТЬ Дродуктив. дочок Плем1нна цнписть за

буга1в з них оцте них ефекг. дочок над1й, кг надоен, кг 7. жиру кг «ИРУ

% кг

Чорно-

ряб1 142 113 18 3319 3,68 122 +122 +0.01 +10

Голшти-

НСЬК! 83 69 34 3758 3,59 136 +256 +0,01 +11

ШЫ1С1 111 89 19 3372 3,65 123 +69 +0,01 +3

У середн. 336 271 22 3448 3,65 126 +140 +0.01 +8

росту генетичного потенщала на 60,7 кг молока,то селекщя ! використання плешнних твария чинили незначний вплив на породу, ир становив дапэ 13,2 кг молока. В цей пер!од середовиц-Ш зы1ни надою в популяцп становшш -9,9 кг молока (табл.2).

За перюд 1991-1994 р. генетичний потенщал популяцп шдвгсцдвся в основному за рахунок голсттизацп на 73,9 кг ыолока в середньоиу на р1к. Однак знижоння р1вня год1вл1 1 утримашш худоби в результат! кризн привело до фенотип 1чного зрупеняя па -98,7 кг молока.а середоавди зм1нн в цей перюд склали -171,1 ¡сг иолока. Р1ст генетичного прогресу в пород!

2. Фенотип1чн1, генотип1чн1 1 середовищц вшни в популяцп оа надоем

Пзрюд Середн1й НОД1Й кор1п ПОПУЛЯЦ!1, ;сг иоло!га Зшни, кг молока

Феноти- П1ЧН1 Генотип1ЧИ1 середо- ЕНГ7И

Загальн1 Лиг йа*,кг

1937- 2655-

-1031 -3177 +04,0 73,9 13.2 60,7 -9.9

1991- 3177-

-1994 -2782 -98,7 72.4 8.5 63.9 -171,1

за рахунок селекцп плеы1нних тварин знизився до 8.5 кг молока. Основною причиною цьому е зниження i нтенсивност1 добору i використання буга1в-пол1ппувач!в, од июнях за потомством. Ягаао в 1986 рощ використовувалося 43,8% буга!в оц1нених за потомством, то в 1991 рощ IX частка снизилась до 6,6%.

Шк тим, анал1з банку даних показав, ир в пород1 було достатке число високощнних пл1дник!в, 1нтенсивне використан-ня яких в значн!й Mipi шдвиаило б генетичний прогрес в по-пуляцП (табл.3). Так,наприклад,чорно-рябий бугай Пантер 691 значно шдвищив кад1й у 151 дочок i мав плем!нну ц!нн1сть +346 кг молока, його сини в середньому були також полшпува-чами, ix племшка щнн1сть становила +163 кг. До таких шид-ник1в шаша В1днести буга!в Емперор 91779,Бас 97820 та 1нш1.

3. Плем1нна щннЮть буга!в-л1дер1в породи 1 ix ckhíb

Кличка i N

бугая

Пяемшна щннють

Л1Н1Я Сагьк1в СИН1В

за за

число дочок надоем, кг 7. жиру п надоем, кг X лиру

Пантер 691 Пантера

Бас 97820 А.Адема

Оостейндер А. Адема 64/12829

Бункер 365 Дурка U. М. Емперор Р. Сове-

91779 р1нг

Астронавт П. Астро-

UaK 126 навт

Р. К Генр! I. С. Ре4н

320300 лекшн

151 +346 -0,02

48 +343 +0,06

1010 +187 -0,04

61 +65 +0,01

842 +206 -0,06

591 +182 -0,02

357 +149 -0,03

32 +163 +0.04

10 +103 +0..02

10 +139 -0.04

12 +108 -0.02

11 +226 -0,01

10 +53 +0.01

20 +76 -0,01

3. 3. ШДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 ПЛЕШНН01 РОБОТЙ 3 ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИП1В БЕЖК0МАСШГАБН01 СЕЛЕКЦП a ai. 0Ц1НКА СТУПЕНЯ РЕАЛ13АЦП ГЕНЕТИЧНОРО

П0ТЕЩ1АЛА ТВАРИН В Р13НИХ УШВАХ СЕРЕДОВИЩА У В1дкритих популяц1ях використовуюгься 1МПОРТН1 твари-

ни < генотипи, о дерган 1 В1д схрецування 1х з мюцевою худобою. Тому цэб правильно керувати цим процесом 1 прогнозувати його результата, необх1дно ураховувати реакц1ю р1зних генотип в па р1зн1 унови середовинд. В1домо, шр один 1 той еамий генотип мае р1зну реакЩю на р1зн1 умови середовмца. Разом з тим р1зн1 генотипи р1зняться за реакц1ею на однаков1 умови середов!ща.

Результати анал!за фактичних даних показують.цр з шш-пзэниям р1вня год1ел1 1 утримання вс1 генотипи краше реал1-зувть св1й генетичний потентал. Проте, у р!зних генотишв ступшь реал1зацп потентата р1зний. Б1лыа пристосован1 до наявних утв середовигд мюцева чорно-ряба худоба 1 низько-кровн1 пом1с1 за голштинською породою. 1з зб1лыпенням кров-ност1 у помюей за годптинською породою, ступ1нь реал1зацп IX потенц1ала знижуеться.

Тшсим чином, необх1дно або створювати умови год1вл1 1 утримання, яких вимагае голштин1зована худоба, або ж створювати в популяцп так1 генотипи, як1 01льше пристосован1 до мюцевих умов середовища.

Эазначен! законом1рност1 були використан1 наш при ыоделквашп на ПЕОЫ результат!в р1зних схем схрещування в популяцп. Так. в пост1йн1 параметри був включений середн1й ступ1нь реал1зацп генетичного потенщалу для генотип1в: 3/44? 1/4ГО - 607.; 1/2ЧР 1/2ГФ - 60%; 3/8ЧР 5/8ГФ - 50Х; 1/4ЧР 3/4Г5 - 507.; 1/8ЧР 7/8ГФ - 407..

3. а 2. ВПЛИВ ПЕРЕЫ1ННИХ ФАКТОР1В НА ГЕНЕТИЧНИЯ ПРОГРЕС В ПОПУЛЯЦП

Дип вмвчення ефективност1 велккомасштабно! селекцП у в1Д1фитнх пепулятях молочно! худоби э урахуванням зоотех-н1чних, селэкщйно-генетичних 1 економ1чних параметра популяцп чорно-рябо! худоби Ки1всько1 облает 1 наш промодельо-вако на ПЕОН б!лыпэ 300 вар1ант1в программ селекцп.

Анал1з одержаних матер1ал1в показав, пр ефективнють программ селе|щп залежить В1д точноси оц1нки, добору 1 виксристатю батьк1в буга1в, матер1в буга1в, батьк1в кор1в, к1л1.1сост1 !сор1в активно! частини популяцп, ер ос1меняетьсп спермою перев1ршаних буга1в,величини банка снерми на кожного перош рваного бугая,величини популяцп та 1нпшх фактор1в.

К1льк1сть батьк!в бугаев (БВ) е одним 8 найб!льш важли-

в их фактор i в. Як показуюгь дан! табл. 4. при ф1ксовано!<у вначенн1 ikœk перемтних параметра, зб!лъшення 1нтенсивно-ст1 добору ББ в пород1,п!двищуе ix середню плэмишу щннють (В1Д +305,2 кг до +1069,4 кг молока) i геиетичний прогрес в пород! (в!д 29,6 кг до 45,2 кг молока).361львуеться i вносок ЕВ в генетичний прогрес з 21,62 до 58,92. В кра1ках в розви-нутим молочним с;ютарством, як правило.в групу ББ в!дбирають обыехгяе число найб1льш щнних буга!в-П0л1П2увач!в, як1 здеб1льшго е родоначальниками коротких Л1Н1Й. В наэ!й кра1-Н1, як показало на приклад1 популяцп чорко-рябо! худоби Кн!всько! облает! (табл. 1), еастосовуеться екстенсивний до-6lp ББ, кр приводить до низькнх темп1в генетичного прогресу в пород! (8,5-13,2 кг молока).

4. Зало кисть генетичного прогресу в!д числа батьк!в буга!в

К!ЛЬК1СТЬ Середня племшна Геиетичний прогрес.

ВБ Щшасть, кг молока кг молока

150 +305,2 29,6

100 +371,3 30,7

50 +413,4 30,9

30 +625,7 35,6

20 +722,2 37,7

10 +894,2 41,1

5 +1069,4 45,2

На темпи генетичного пол1пшення популяцп великий вплив мае величина банку сперми на перев!рюваних буга!в. який сприяе 1нтенсивному використашш найб1льш циших пл!дник!в июля ощнкм IX за потомством. Так, при зб1лывенн! банка сперми а 5 тис. до 50 тис. доз, темпи генетичного прогресу ва надоем 8б!дыцу»?ься з 1,162 до 1,452 або в середньому на 10 кг молока а розрахунку на одну корову в р1к (рис. 2).

Най01льп 1нтенсивно проходить р!ст генетичного прогресу при збШпашн банка сперми з 5 тис. до 25 тис. доз, а попы В1н упов!льшкггься. Шяснюеться це тим, шр при цьому проходить аначне вкорочення к!лькост! батьк1в кор!в i в результаТ! цього pisKc зОшвення !х середньо! плем!нно! цишосп.

1,41.31,2' 1.1-

К!льк!сть спермодоз (тис.)

5 25 50 С

Рис. 2. Залежнють генетичного прогресу в популяцп В1д млькост! спермодоз на одного перев!рюваного бугая.

в1дпов1дно, з 145 до 29 гол1в та з +306 кг до 634 кг молока. При зб1льшзнн! банка сперми з 25 тис. до 50 тис. доз анало-пчного шдвищэння темп1в генетичного прогресу. в пород! не в!дбуваеться, тому пр при цьому пов1льно шдвшдуеться р1-вень плем1нно1 щнност! буга!в в звязку з 1х зкороченням, з +634 кг до 795 кг молока. Пояснюеться це зншгенням можливос-тей добору високоц!нних пл1дник1в.

На сучасному етал1 розвитку плем1нно! справи ощнку бута!в за потомстеом сл!д розглядати в двох аспектах: з ТОЧКИ ЗОРУ В1Р0Г1ДН0СТ1 ОЦ1НКИ ПЛеМ1НН01 ц1нност1 ПЛ1ДНИК1В 1 одержання максимального генетичного прогресу в популят I -ва рахунок тдвищення ефективност1 добору буга1В.

Анал1з численних вар1ант1в программ селекцп показав, що на оптимальне число ефегсгивних дочок, необх!дних для ощкки бугая за потомством, впливають наступи! фактори: величина популяцп 1 и активно! частини, 1нтенсивн1сть селекцп батьк!в буга!в 1 батьк1в кор!в, к!льк1сть кор1в активно! частини популяцп, щр ос!меняеться спермою перев1рюваних пл1дник1в 1 1нп! селекщйно-генетичн! параметри.

Досл1д;жння показали, цр 1з зб!льиенням к!лькост! кор!в активно! частини популяцп, як! ос 1 меняться спермою перев!-рюзаних буга!в, зб!льшубться оптимальне число ефективних дочок а також генетичний прогрес в популяцп. Однак, при цьому в залежност! в!д взаемодп 1нших перешнних фактори в

кожному окрешму випадку буде свое оптимальна число дочок буга!в, при якому досягаеться максимальней генетичний прог-рес в популяцп. Так. каприклад, при 0С1мзн1нн1 102 активно1 частини популяцп персв1рава!пши бугаями, найвиций гекет1пш:й прогрес 1,22 досягаеться при 20 сфсетнвних дочках, при 302, В1ДП0В1ДК0, 1,32 1 50, при 402 - 1,42 1 1002 (рис. 3).

Рис. 3. Вплив к1лькост1 дочок на генетичний прогрес при Р13Н1Й к1лькост1 кор1в активно1 частшш популяцп, як1 осИйзняються спермою перев1рюваних бугаю ( — 102, —'—^302,. -•-•-. 402). ,

На генетичний прогрес- породи • Ютотний вплив чинить к1льк1сть матер!в буга!в (МБ). В анал1зован1й популяцп чор-но-рябо1 худоби 336 батьк1в кор1в отриыан1 шд 327 матер1в буга!в, середня племшна щшпсть яких становить +229 кг молока. Яквр 1лтенсиф1кувати доб1р буга!в 1 ка перев1рку ставоти 80 ыолодих пл1дник1в, то середня племшна щшпсть IX ыатер1в вб!льшиться до +343 кг, а генетичний прогрес в популяцп 8 13,2 кг до 39,2 кг молока (табл. 5). Якщр г. дз вб1льгагги !нтенсивн1сть добору- ЦБ 1 в цв трупу добирати 822 крадих кор1в вс 1х плеизавод1в облает!, то и племиша щк-н!сть об1лткггьс<1 до +541 кг молока, а генетичний прогрес до 42,4 кг молока. Шдальве зб1льиення к1лькост1 № за рахунок кращих кор!в плешавод!в Украши 1 варуб!жшх крат шдвинуе, В1ДП0В1ДН0, IX плем1нну циписть 1 генетичний прогрес в

популяцп. Шдвицуеться 1 внесок ШЗ в генетнчний прогрес популяцп э 16,ЗХ до 32,52.

.5.- Вплкв к!лькост! 1атер1в-буга1в на генетичний прогрес

Еар1анти добору матер!в бута!в Ч::сло кор1в; гол. 0ч!куваний Щ, кг молока Внесок з генетичний прогрес ,7.

дб.кг а6Д

Доб!р серед фактичлкх ЛБ 327 39,2 1,23 +343 16,3

3 ДПЗ Кпвсько1 сблсст1 822 42,4 1,33 +511 22,5

3 ДПЗ Украши 1422 46,2 1,45 +716 28,9

3 ДПЗ Укра1ни 1 Рос 11 1722 49,0 1,54 +864 32,9

1з зб1льшенням величини популяцп,в як1й централ!зовано проводиться заходи велпкомаспггабно! селекцп, зб1лькуоться 1 текли генетичного прогресу в пород1. В Ки1вськ1й облает! до-б1р, оц1кка 1 викорнстання пл!дник1в проводиться 1зольозано в рамсах мьтрайонних племшдприеиств птучного оспйн1ння. Нами встановлеко, цэ моксималыи мсг-ллпссп збиасекня тем-п1в генетичного полшеэння породи з таких др!биих популящях (к1льк!сть КОр!в 61ля 80-100 тис. Г0Л1В) становить 61ЛЯ 21 кг молока в розрахуику на одну корову в р1к. Ценграл1гована система великомаеппабио! селекцп в ра>,слх вс1е1 облает 1 (,ю;яэ Шдвищсти генетичний прогрес до 31 кг молока, а в рамках створеного центрального зонального селекщйного центру з псгол!в'ям кор1в до 1 или. - до 45 кг молока

Досл!даэиня по1сазали,гр вс1 щ та 1нп1 перешит факто-ри взаемодиоть м1я собою 1 пост1йними фатаораш. В залеанос-Т1 в1д в1рог1дкост! ощнки племтно! цигаост!, 1птенсивност1 добору 1 викорнстання племпших тварин р!зний внесок IX о генетичний прогрес популяцп в серэдньоу: 40Х Сатьглп бута! в, 307. ¡стер1в буга1в, 27% батьк1в кор1в 1 3% г.атер!з кор!в. 3. аз. 2ШЙ0М1Ч11А 0Д1ККА ПР0ГРЛ121 СЕЛЕКЦП 3 ртнксмЛ е!С0!10М!Ц1 перед седекц!ея сто!ть завдання из ти:ыст одергзти .»<а,сс:,угвьн1 текли генетичного полнпзгякя твгрин.ахе ¡1 при цъому зробити щрнайнзньз! пнтратн па заходи з плгмнно! робота Тому давен альтернатизний вар!ант программ селекцп, кожи! п заходи нэобхшю оапювати э доле;.»-

- 16 -

6. Вар 1 ант и економ1чно1 ощнки результата використання деяких пл1дник1в. в щнах 1991 р. (тис. крб)

N 1 кличка пл!дника Щ, кг молока К!льк1сть отриманих теличок в 1987 р. Прибут. (збиток) В!д викори Розрахунковий прибуток (зби-ток)при р!зному банку сперми

5000 25000 -50000

Сан1лодж

334692 +1447 222 105,2 -19,6 676,4 1546,2

Едьбрус

897 +717 2461 852,0 -112,6 211,0 615,6

Флейтдейн

349366 +365 168 -33,9 -157,5 -13,3 166,8

Майор 163 +170 86 -57,9 -182,4 -137,6 -81,8

Дорожний

568 +57 1099 -46,9 -196,8 -209.7 -225,9

Енд 519 - -216 1185 -220,3 -231,5 -383,8 -574,0

го» економ!чних параметра. Для цього нами використовувалися величина чистого доходу як в Ц1лому в популяц!1 так 1 8 роа-рахунку на одну корову в р1к,а такох показник в1дносно1 еко-иом1чно1 ощнки программ селекци, виражений у в1дсотках до вар1анта а максимальним чистим доходом.

Економ1чна ощнка результат1в використання буга1в-пл!д- ' ник!в. Генетичний прогрес в пород1 на 90-951 реашвуеться через дочок буга!в станц!й штучного ос!мен1ння (ощнка та до01р матер!в буга!в, батьк!в буга1в 1 батьк1в кор!в), тому економ!чна ефективнють селекц1йно1 програми зумовлюеться в основному щею категор1ею плем1нних тварин. В табл. 6 для прикладу наведет контрастш дан1 ва деягами пл1дниками, вр макггь р18ний р1вень плешнно! щнност 1 ! р1зну штенсившсть використання. Дан! показукггь. щэ на практищ в основному 1нтенсивн!сть використання бугаЮ не валежить в1д 1х плем1н-но1 щнност 1, тому шо б1льш1сть з них використовукггь не че-каючи ощнки 8а потомством. 1а-за ще! причини в 1987 р. в облает 1 в!д високоц!иного бугая Сшилоджа 334692 з плем1нною Ц1нн1стю +1447 кг молока було отримано всього лише 222 дочки 1 чистий дох!д в розм!р! 105,2 тис. крб., а В1д попршувача

Евда 519 (Щ—216 кг юлока) отримано дочок в 5 раз1в б1льш 1 220.3 тис. крб. збитку. Великий дох1д (852 тис. крб) отрицаний за рахунок вгааэристання пл1дника Ельбруса 897, в якого вдало поеднуеться р1векь плем1нно1 Щнност1 1 ттенсивнють Лого використалня. Яксо враховувати вит рати не т1льки на утр;шаяня, ощнку 1 створення банку сперми самого бугач. а ре й на двох перев1рюваних пд1дник1в (шсля ощнки за потожт-бом трьох перев1рввапих в1дбираеться один гашпшувач). то екстенсквпе використання (5000 спермодоз) нав1ть полшшува-ч1в з високим ршгем плем1нно1 Щнносп буде збитковим, тому гр витрати не коютенсуються доходом.

Аналог 1чмкм чином проводилося ыоделювашш на ПЕОМ аль-тернативних вар1ант1в програми селекцп 1 1х генетико-еконо-м1чна оцшка за вена факторами 1 1х взаемодтми.

Ел див перемшних фактор!в на економ!чну ощнку програми селэкщ i. На економ!чну ощнку програми селекцп впливають т1 л фаетори, ¡да 1 на генетичний прогрес в популяцп: штенсив-н1сть добору батьк1в буга!в, величина банку сперми на пере-В1ршаних буга!в. в1рог1дн1сть ощнки пл!днкк1в та 1ни1.

7. Еллзш основних перемпших фактор1в на.шдноспу еко1гам1чну ощнку програми селекцп

к1льк1сть В1дноспа еконои. оц1нка(2) при банку сперми, тис. доз

батьк1в

буга!в 5000 25000 50000

При 10t KOpiB а!СГ1Ш!!01 частини популяцп

50 61,6 74.7 71,2

10 83.8 90,9 89,4

5 89.4 99,8 09,1

Лрм 30t корт шстивк01 чзст!ПШ популяцп 50 СО, 5 53.5 56,6

10 67,2 74,7 75.3

5 72,7 83,3 85.4

При 40% кор1в активно! частини популяцп БО 45.5 49,1 49.0 10 65,2 72.7 73,7 _5_69¿2__78,8_79.3

- 18 -

В табл. 7 наводиться вплив основних перемшних фактор1в на в1дносну економ1чну ощнку программ селекцн. У вс1х аль-терпативних вар1антах программ селекци, зб1льшення 1нтенсив-ност1 добору батьк!в буга1в з 50 до 5 гол1в шдвищуе еконо-М1чну ефективнють селекци на 20-30%, а зб1льиення 1нтенсив-ност1 добору батыив кор1в. за рахунок зб1льсення банку спер-ми з 5 до 50 тис. доз - на 5-10%. Одночас.шдвш^ння в1рог1д-ност1 ОД1НКИ 0уга1в за потомством при 8б1льшешп величини активно1 частини популяцп,ос1менено! спермою перев1рюваних буга!в завади зменшуе економ!чну ефэктивнють программ селе-кцп. Пояснюеться це тим.шр при цьому зменьшуеться к1льк1сть кор!в активно 1 частини популяцп, осшенених спермою буга!в-пол1шцувач1в, в1д1браних шсля ощнки 5х за потомством, пр й приводить до 8ниження величини доходу. 1з-за Ще1 та 1ниих причин не сшвпадають варшгги программ селекци в максима-льними генетичним прогресом 1 еконошчною ощнкою.

а 3.4. ВЮ31Р ОПТИМАЛЬНОГО ВАР I АНТ А ПРОГРАШ СЕЛЕКЦИ

В умовах ринково! еконошки основною метою селекци повинен бути прибуток. Тому з численних альтернативних вар!а-нт1в для впровадження в!дбираеться оптимальний вар1ант, який оабезпечуе отримання максимального генетичного прогресу за надоем при шшмальних витратах на заходи 8 плем1нно! роботи. Кр1м того.цей вар1ант повинен бути реальним для впровадження, тобто ураховувати генеалог1чну структуру популяцп, методи розведення тварин, в1ропдн1сть плем1нного 1 зоотехшчного обл1ку в стадах активно 1 частини популяцп, р!вень год1вл1 1 утримання, реакц1ю на них р1<ших генотишв. створе них в про-цес1 селекци та 1нш.

В табл. 8 наведений рекомендований до впровадження вар1-ант программ селекци чорно-рябо! худоби для популяцп Ки1в-сько1 облает1, який е близьким до оптимального. В ньому ура-хована не Т1льки оптимальна структура 4-х категор1й плем1н-них тварии, але й генетико-економ1чна ефективн1сть селекци в 8алежност1 В1д питомо! ваги в популяцп кров1 голштинсько! породи. В пор!внянн1 з екстенсивною системою плем1нно! роботи, ер е на практит, оптимальний вар1ант программ селекци дае вмогу зб1 льыити генетичний прогрес в популяцп з 13,2 кг до 43,4 кг молока в роэрахунку на одну корову в рис

- 19 -

8. Структура 1 ефективнють программ селекци, рекомендовано! для впровадзкення

Параметри программ селекци

Иэказники

К1льк1сть батьк1в буга1в, гол1в 5

Ремонтних буга5в, гол1в 80

Буга1в, вшбраних за потомством. гол1в 29 К1льк1сть кор1в активно! частини популяцп,

ос1менених спермою перев1рюваних буга!в, 2 10

Банк сперми на перев!рюваного бугая, тис. доз 25

Число ефективних дочок на 1-ого бугая, гол1в 20 Генетичний прогрес на корову в р!к за рахунок добору

4-х категор1й плем1нних тварин, кг молока 43,4 Ефект схрещування на корову в р1к, кг молока:

- при 62-752 спадковаст! голштинсько! кров1 107

- при 20-25% спадковаст1 голштинсько! кров1 49 Загальний ефект селекцП в популяцп, кг молока:

- при 62-752 спадковаст! голштинсько! кров1 150,4

- при 20-252 спадковаст1 голштинсько! кров1 92,4 Чистий дох1д на одну корову в р1к, крб:

- за рахунок добору 4-х категор1й плем1н. тварин . 66

- при 62-752 спадковаст! голштинсько1 кров! 208

- при 20-252 спадковаст! голштинсько! кров!- 127

ЕИСШВКИ

1. В популяцп чорно-рябо! худоби Ки!всько! област1 застосовувалася екстенсивна програма селекцП: спермою одного бугая в середньому ос!менялось б!ля 700 кор1в в р1к; в 19861987 р. використовуваяось Т!льки 43,82 оЩнених за потомством пл!дник!в, а в 1991 р. - 6,62; 1нтенсивн1сть добору ба-тыав буга^п становила 1 : 2,3; популящя роздр1блена па ве-лику к!льк!сть лпий. В результат! цього генетичний прогрес в популяцп за рахунок селекцП 4-х категор1й племшних тварин е низыса.с в 1987-1991 р. - 13,2 кг, а в 1991-1994 р. -8,5 кг молока на корову в р!К.

- £0 -

2. Pict генетичного потенщалу чорно-ркбо1 худоби в област1 проходив здеб1лъЕ0Г0 за рахукок схрещуьання чорно-рябих icoplB 8 голзггинськши бугаями, в середньому па 60,763,9 га" молока на корову в pin.

3. Генетичний потеищад породи в 1987 рощ становкв 6281 кг, а в 1991 р. - 6391 кг молока, стуглнь його реал1зацп була, шдпов1дно, 45,5% 1 50%. Р1веиь реашвацп генетичного потенщала галекить в1д умов середовика i структура генотипа помюних тварш!.

4. Основними {акторами, ср .впливакгть на ефективнють програми селе!сцп е число батьк1в Оутшв, величина банку сперми на перев1рюваного бугал,в1ропдшсть ощнки OyralB за потомством, к1лькють кор1в активно1 частики популяцп, ocl-uiiiOHiix спермою перев!рювапих буга!в, число потентата иатер1в буга!в, лшйна структура породи, розшр популяцп.

5. В залежност! в1д мохишвостей в1рог1дност! ошкки плешнно! Ц1ВН0СТ1 р1зних категор1й оястнних тварин, пгаен-сивност1 добору 1 внкористашя 1х впесок в гекетичне шшп-иеиня популяцп чорно-рябо! худоби в середньому становить: батьк1в буга1в - 40%, матер1в буга!в - 30%, багыав icopis -27% 1 ыатер1в KopiB - 3%. -

6. йэделюванкя иг ПЕОН альтернативних вар1ант1в программ селекцп, як1 поеднукггь в собг р1зн1 взаешди гост1йних i перешшшх факторю, приводить до отришшш pianoro ршш генетико-економ1чного прогресу в пород1,щр св1дч;ггь про mojk-ливост1 оптим1зац11 селекщйного процесу.

7. Зб1льшитн темпи генетичного прогрзсу в популяцп до 43-46 кг иолока в розрахунку на одну корову в рп; 1 шдвизд-ти р1вень рептабельност1 селешцйного процесу молла, укрупаити генеалог1чну стрлггуру популяцп до 5 лппй та в кожно* лит в1дбирати в трупу батьк1в буга!в одного бугая-Л1дера породи, на коиюго перев1рюг,аного бугая створювати запас сперии до 25 тис. спермодоз, оЩнювати буга'.в за потомством не кексе ul» ва 20 дочками, срр1чио 01 ля СОХ популяцп осшенпти спермой 30 буга1в-пол1паувач1в.

- 21 -ПРАКГИЧШ ПР01КЗИЦП

1. Спещалютам селекщйних центр 1в для розробки ефек-тивних довгострокових програм велшюмасотабно1 селекци мо-лочиих пор1д худоби як при чистопородному розведенШ, так i при породоутворюгальному 1 породопол1пшувальному схрецуванш вмсористсвувати розроблену з нашою участю машину программ "Л1ДЕР-11" для ПЕОН.

2. Спецюшстам селекщйних центр1в 1 племоб'еднань для шдвплузшш темп л генетичного прогресу в популящях м1сцево1 худоби вшсористовувати законом1рност1 i фактори, виявлеш нами в процес1 моделюзання на ПЕОМ альтернативних вар1ант1в великомасатабно! селекци.

3. Спец1ал1стам центрального селекщйного центру для niдвигчэиня ефе!стивност1 селекци чорно-рябо1 худоби в популяцп Ки1всысо1 област1 використовувати запропонований нами ттенсивниЯ napiaiiT великомасштабно! селекци.

СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВАНЛХ Р0Б1Т ПО ТЕШ ДИСЕРТАЦП

1. Рудик I. А., Ткаченко !i В. Результати використання р1знок-ровних голзтгаизовгшшх пом1сей // Тез. доп. наук.-практ. конф. "Сслекц1Лно-б1отехнолог1чн1 методи використання генетичного потенщалу с.-г. тварин". - Ки1в, 1994.- С. 80.

2. Ткаченко LLR, Рудик I. А. Особливост! розтел1в у :сор1в Р13Ш1Х кровностей//Тез. доп. наук.-практ. конф. "Селекщйно-бютехнолопчш методи використання генетичного потенщалу с.-г. тварин". - Khib, 1994.- С. 101.

3. БасовськнЛ U.3. .Рудик I. А. ,Дуб1н A. 11 «Ткаченко 11Е Ыето-д!»са 1 алгоритм моделювання на ПЕОН альтернативних йар1ант1в програ'/л вел]1комаспггабно1 селекци для вщкритих популящй >юлочио1 кулсби // Тез. доп. наук, -практ. конф. "Бчен1 БЦДСГ1 -г-ирсбнигцтву". - D1J3 Церква, 1994.- С. 130.

А. Тка«о!п:о 1L 31 Результати використання буга1в-пл1дник1в бр;;та;ю-Ср;:зь;:о1 породи// Тез.доп.наук.-практ.конф. "Вчен1 ЕЦДСГ1 - гг.гробництву". - Б1ла Церква, 1994.- 0.163. 5. Басовсыай 113., Тгаченко 11 В. иэтоднка моделювання та оптим1задн селекщйного процесу в популяцп чорно-рябо! худоби Ки1всько1 област1//Тез. доп. Всеукр. вв1лейна наук.-практ. конф. .присз'ячена 90-р1ччю з дня иароджзння проф. ИМ.Колес-

пика "Генетика продуктивное? 1 тварин".- шив.- 1Q94.- с.и.

6. ЕасовськкЯ Е а, Рудяк I.A., "качен;» iL в., СеДоренко O.I. Шдвигззния ефзетизг.осп добору реюнтних бугайшв // Ifcixep. конф. "Наукове аабезпечеиня агропроыислового коьшлексу Укра-Иш в сучасних уювах. - Б1ла Церква, 1995.- С. 129-130.

7. Рудик I.A. .Ткаченко UL В. Реакц1я генотипу голпгшПзованих поиiсей ка умовн вовттьго середовищз //Штер. конф. "Наукове забезпечешш агропромислового комплексу Укра1ни в сучасних уиовах. - Б1ла Церква, 1995. - С. 161.

8. Ткачонко Ц.Е Мэделювання селекщйко-генетичних процес1в у в1дкритих популящях 1ЮЛ0Ч1Ю1 худоби // Цатер.конф. "Наукове забезпачення агропромислового комплексу УкраШи в сучасних уыовах. - В1ла Церква, 1995. - 0. 163-164.

9. Рудик I.A., Ткаченко Ii К Ефектиш1сть добору та викорис-тання буга1в-пл1дник1в в систеш великомасштабно 1 селекцп // Тез. доп. наук. -вироб. конф. "Ков1 штоди селекцп j в1дтво-решш .високопродуктивних пор1д 1 тип1в тварин. - Шив Асоща-Ц1я "Укра1на", 1996.- С. 149.

10. Ткачоп;» IL Е , Рудм: И. А. Пути повышния эффективности крупномасштабной селекции молочного скота Киевской области// // Tea. доп. наук.-практ. конф. "Hobi штоди селекцп t в1дтво-рення високопродуктивних пор1д 1 тип1в тварин. - Itiilp Асоща-Ц1я "УкраШа", 1996,- О. 169-160.

11. Ткаченко НЕ, Ткаченко С.Е Вгшш розм1ру банку сперин i числа батькш кор1в. на величину генетичного прогресу в попу-дяцП // Сб. наук, прац ПЦДАУ. - В. Церква, 1996.- С. 48-61.

12. Ткаченко U. Е Пэвюзние эффективности крупномасштабной селекции в опфитих популяциях молочного скота // Bleu. с-г. науки. - 1996. - НЗ,- С. 74-77.

13. ЕасовськиЛ IL 3., Рудик I.A., ефшенко IL Я., Ткаченко U. Е Оотишоащя селекцп молочаем худоби // Тваркшнлгтво Укра!-Ш- 1996.- и 7.- С. 0-11.

- 23 -

Ткаченко !i В. "Цэдслнроваиие селекционно-генетических процессов на ШШ ir генетико-зкономическая оптимизация программы селекции в открыли популяциях молочного скота". Рукопись. Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 05. СО. 15 -разведение квотных. Институт разведения и генетики кгеотных УААН, с. Чубинское, Киевской области, Украина, 1S36 г.

разрасстапа мякинная программа ".ЕИДЕР-П" для Эй! по моделированию селекционно-генетических процессов в открытых популяциях молочного скота и геиетико-экономической оптини-защш програюл крупномасштабной селекции с учетом фактической базы данных на племенных животных породи. С погккцыэ этой программы установлено, что на практике применяется экстелси-вная система племенной работы с черно-пестрым скотом, обеспечивающая темпы генетического прогресса по удоэ в размере 13,2 кг молока в расчете на одну корову в год и разработаны предлотения по повышению генетического прогресса в породе до 43-46 кг моло!са за счет внедрения в npaicrnicy интенсивных вариантов крупномасптабной селшсщш.

М. Tkachenko. "Computer Modelling of Selection and Gono-tlc Processes,Genetic and Economic Optimization cf Selection Program in Open Populations of Milk Cattle". Manuscript.Thesis presented for the scientific degree competition of Candidate of Agricultural Sciences in tlio speciality 06.00.15 -animal breeding. Institute of Animal'Breeding and Genetics of the UAAS, v. Chublnsky, Kylv region, 1996.

"LIDER-II" Corrputer program has boon developed on modelling of large-scale selection with due regard of the factual date base for pedigree animals of tho breed. With the halp of the program it is established that extensive system of podigroe vork with black and vhito animals, with ensures genetic progress rates cn milk yield cf 13,2 kg milk for ono cow per year and proposals for increase of genetic progress in tha breed up to 43... 46 kg of milk at tho e::psnse of introduction of intensive variants of ]nrgo-r;calo salocticn intcprnctlo.

!U33>3I ТЕРМИН: геиетичниЛ потс:::иаз, гсютичгпЯ прог-рос, сфэкг м) гглородгаго схрегуванля, ефзкт ce„:air:ui. ступить реал1зац11, алгор;ггм, моделхшашш, генеткю-економчла оатн-м1зац1я, всликонасштайна селекшя.