Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Ландшафтоведческий анализ рекреационных условий и ресурсов Восточного Подолья.

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Ландшафтоведческий анализ рекреационных условий и ресурсов Восточного Подолья."

^ Інститут географії

Сй* Національної Академії Наук України

к о*

Іч 'С*

%

на правах рукопису

Воловик Володимир Миколайович

ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ РЕКРЕАЦІЙНИХ УМОВ ТА РЕСУРСІВ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наухового ступеня кандидата географічних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі ландшафтознавства інституту географії НАН України. *

Науковий керівник - член-кореспондент НАН України,

доктор географічних наук, професор Маринич О.М.

Офіційні опоненти - доктор географічних наук,

Провідна організація - Київський державний педагогічний

' ** годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.69.02. Інституту географії НАН України за адресою: 252034, Київ, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту географії НАН України, Київ, вул. Володимирська, 44.

Автореферат розісланий « &Р » Сі-'їМ] 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат географічних наук,

професор Гродзинський М.Д кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Щербань І.М.

університет ім.М.Драгоманова, географічний факультет

Захист дисертації відбудеться « ^ 997 р. о

старший науковий співробітник

з

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. Територія Уко.ііни характеризується сприяіливими природними умовами та наявністю різноманітних природних рекреаційних ресурсів для відпочинку та лікування населення. Перспективними для використання є рекреаційні ресурси лісостепової зони, зокрема .території Східного Поділля (Вінницька та Хмельницька області).

В умовах інтенсивного аграрпно-індустріального освоєння, природні умови та рекреаційні ресурси С>ідного Поділля не втратили цінних рекреаційних пластивосгей: їх сучасне

освоєння базується переважно на використанні реоурсів (поднич, гідромінеральних, лісових тощо) окремих природних компонентів. При цьому у рекреаційне освоєння втягнуті повністю ландшафтні комплекси окремих регіонів, л'.е РідОуваеться процес формування рекреаційних ландшафтних комплексів; разом з тим, ландшафтолнанчий аналіз природних умов і рекреаційних ресурсів, а також сіруктурні особливості ландшафтних комплексів, де переважно рекреаційне, використання, /їх змачнння у формуванні територіальних рекреаційних,. сис і ом досліджуваного регіону -майже не пронодився. . • _ .

Мета і завдання роботи. .Обгрунтування можливостей і -значення гмндшафгознанчого jnumi.’v... • природних умов ти рекреаційних ресурсні для формування територіальних рекреаційних -систем--' п умовах значного антропоногенного напаїїт.і* еннн (на прикладі ; Східного Поділля). Длч

досягнення' нос і аплеііої меіи необхідно було розв'язати такі :і,іц і.інші ' І. На основі никористаннч теоретичної Оази застосувати л, 111 д 111.11; 11 :> їй,нічий підхід до .шалілу рекреаційних умов ти ресурсів.

'J 14, ІН.ІЧІІІИ ІІ ОСОІІЛИІІОСІІ структури Л.ІНДШіїфіІН Східного Подітії. .їм придатні дію рекреаційній о осно>-ніія. Шляхом

аналізу та якісного оцінювання визначити ресурси кожного з ЛК та ступінь сприятливості для окремих видів рекреації.

4. За ресурсно-функціональними особливостями ЛК і фізико-географічним районуванням, провести ландшафтознавче рекреаційне районування Східного Поділля, дати рекомендації з їх раціонального використання.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом даного дослідження є аналіз рекреаційних особливостей природних умов і ресурсів ландшафтних комплексів Східного Поділля,-, формування на їх основі рекреаційних ландшафтних комплексів та територіальний рекреаційних систем (ТРС) і можливостей' їх раціонального використання. Предметом вивчення е структурні особливості рекреаційних ландшафтних комплексів (РЛК)Східнога. Поділля, їх роль та значення у формуванні сучасних І майбутніх ТРС. На основі вивчення різноманітних схем природиа^-територізльного поділу території досліджуваного регіону; І матеріалів шестирічних (19.90-1996) експедиційних ангара були - визначені еталонні ділянки (рекреаційні вузли), з яких детально досліджено - п'ять. Як показали матеріали експедицій, території рекреаційних вузлів виявились достатньо характерними для Східного Поділля не лише у морфології, а й у функціонуванні ландшафтних рекреаційних комплексів. .

Вихідні матеріали. В основу роботи покладено матеріали великомасштабних (1: 25000) ландшафтних польових експедиційних досліджень автора (1990-1996), фондові матеріали обласних і районних організацій, кафедри фізичної географії Вінницького Педінституту, картографічні матеріали І літературні джерела.

Наукова новизна І оснонні результати досліджень:

1. У роботі вперше досліджено передумови організації формування рекреаційних ландшафтних комплексів Східного Поділля.

2. Виконано комплексний аналіз природних умов та рекреаційних ресурсів регіону на рівні місцевостей 3. Складино серію великомасштабних картосхем рекреаційних вузлів. 4. Виявлено та проаналізовано значення рекреаційних навантажень на

ландшафтні комплекси у межах рекреаційних вузлів, з метою оптимізації їх використання. 5. Запропоновано авторське

ландшафтознавче рекреаційне районування досліджуваного регіону. 6. Зроблено прогноз використання ландшафтних комплексів і перспектив розпитку рекреаційних вузлів Східного Подімля.

Практичне значення роботи. Результати проведених досліджень дозволяють врахувати широкий спектр різних якостей рекреаційних ландшафтних комплексів, дати рекомендації для раціонального використання у межах адміністративних одиниць. Робота використовується в управлінні <-ВІнницяліс» для

складання перспектипних планів рекреаційного освоєння лісових масиві* Вінницької області; обласним управлінням курортів профспілок для створення перспективної мережі лікувально-оздоровчих закладів Вінницької і Хмельницької областей. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі природничо-географічного факультету Вінницького педінституту.

Апробація роботи І публікації. Матеріали досліджень доповідались на наукових конференціях та нарадах: «Проблеми раціонального використання, схорони та відтворення природноресурсного потенціалу Української РСР* (Чернівці, 1991);

« Шляхи підвищення ролі польових практик у підготовці фахівців* (Мінськ, 199 і); «Сучасні проблеми екологічного виховання молоді

о педагогічних вузах України» (Вінниця, 1991); «Гвографічн»

краслнавсгпо: сучасний стан і перспективи» (Рівне, 1992);

• Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми уіпорений-(Кам'янець-Подільський, 1993); «Проблеми компьоксного

є

використання І охорони м.неральчих вод типу «Нафтуся», рекреаційних ресурсів та перспективи розвитку Сатанівської рекреаційної зони» (Сатанір, 19ь4). З теми дисертації, автором опубліковано 6 робіт, 5 з них у співавторстві. .

Об’єм і структура роботи. Робота складається з вступу, чотирьох розділів і висновків (124 сторінки машинописного тексту), списку літератури (183 найменування), 21 рисунка, 15 таблиць, 13 додатків. Загальний обсяг роботи 200 сторінок.

Основні положення і результати роботи

1. Для дослідження ландшафтних передумов організації і формування рекреаційних ландшафтних комплексів Східного Поділля використано теоретичну базу рекреаційної географії та ландшафтознавчий підхід для аналізу рекреаційних умов та ресурсі*.

В досліджуваному регіоні виявлено потенційні рекреаційні умови та ресурси (кліматичні,, водні, гідромінеральні, лісові тощо), як| сприятливо впливають на розвиток РЛК та ТРС' у межах ландшафтів, типових для Східного Поділля. Результатом впливу рекреантів, технічних систем га інших структурних частин ТРС на рекреаційно потенційні ландшафтні комплекси (ЛК) ь утворення рекреаційних ландшафтних комплексів (РЛК). Окремі види природних рекреаційних ресурсів, трансформуючись через РЛК, відтворюються у вигляді Інтегративних рекреаційних ресурсів, визначаючи , при цьому можливість організації різних типів ТРС: лікувального, оздоровчого тощо.

Природні та інтегративні рекреаційні ресурси виступають позитивними чинниками для розвитку РЛК, але у свою чергу існують несприятливі умови (поганий ступінь прохідності території, сильна заболоченість), *кі виступають негативними по відношенню до його стану. У окремих випадках, під впливом

антропогенних чинників, коли перевищч'Е п.ся гранична межа стійкості РЛК (характерно для фацій та урочищ), може відбуватись зміна структури, з утворенням деградованого ландшафтного . комплексу (ДЛК), який випадає із системи рекреаційного природокористування.

2. На основі ландшафтознавчого аналізу і якісного оцінювання основних рекреаційних умов та ресурсів Східного Поділля, визначено ступінь сприятливості розвитку видів лікупання і оздоровлення для різних видів ландшафтних комплексів.

Ландшафтознавчий аналіз кліматичних умов проведено, використовуючи розробки І.М.Щербань, Л.А.Багрової, В.М.Піщопки та їм., дано характеристику окремих метеоелементів основних видів Ландшафтів досліджуваного регіону. До ландшафтних комплексів, з найсприятливішими кліматичними умовами віднесено ті, які вдень отримують значну кількість прямої сонячної радішії і для них харакіерма добра освітленість.

Найсприятливішими для кліматотерапії є долинно-річкові ландшафтні комплекси Південного Бугу та Дністра, у межах яких відносна вологість не перевищує 50%. температури літніх місяців становлять 119°: ^20°, а середня швидкість вітру -

З м/с. Тут формується ряд рекреаційних ву;ілів ( Печеро-Сокілецький, Рлйгородпький. Староушицький, Могилів-Подільський та Ямпільський і.

Водні рекреаційні ресурси досліджуваного регіону базуються на добре розкиненій мережі <ио<ільних линдшчфтннх компт'м-іи (АЛК). У структурі річкових АЛК ч переважаюгь два іигіи ділянок - перекати і плоси V межах перекотім виділено:

а) уро'/тц.і ці'нтр.тьною рун/ы - рибальство з човна (марнім, окунь, харіуг, красноперка), водні спортивні види рокронціі; азимку

•• урочища, ніс правило, повністю не замерзають і до них тяжіють водоплаваючі птахи, які є об'єктом спортивного мисливства;

б) урочиица мілководних руселг.^ багаті на рибу, водоплаваючих птахів, інколи зустрічаються ондатри, бобри, що сприяє розвитку Мисливства. У літній період, урочища інколи пересихають, утворивши ланц:ог неглибоких водойм, зручних для купання;

в) урочища порогів (район Печери, Райгорода, Порогів)

представляють пізнавальний інтерес, інколи використовуються

і г..,*« V' ..і : . і. :г, ; ч ; і .

для водних процедур та рибальства, г) острівні урочища, сприятливі для спортивного мисливства ( заєць-русак, косулі, дикі кабани), збору ожини та лікарських трав, прийому аерогеліованн.

У структурі плеса можна виділено два типи урочищ: а) урочища центрального глибоководдя, де незначна ( 0,40,6 м/с ) поверхнева швидкість води сприяє розвитку рибальства з човна (короп, щука,, лящ, сом); б) урочища прибережної відмілини, які використовуються ПІД стихійні пляжі, до яких тяжіють зони відпочинку, кемпінги, дитячі табори відпочинку (Меджибіж, Лаврівка, Сгепашки). >

На базі створених штучних аквальннх комплексів, найбільші з . яких: водосховища - Дністровське, Ладижинське, Щедрівське тощо формується ряд рекреаційних вузлів купально-пляжного оздоровчого типу (Летичівський, Широкогреблянський, Сїег.ашинський, Староушииький). У межах штучних аквальних компяаксів формується специфічний мікроклімат, де у літній період ві^ілини прогріааються до 26°-28° і вже у другій половині травня досягає необхідних для купання показників, з тривалістю

купального сезону від 105 до 115 днів. ^

ГІдрочІнеральиІ рекреаційні ресурси сформувались за оахунок специфічної геологічної будови ландшафтних комплексів

^ •*. -іО:- < *- -

Східного Поділля. Се рад основних: а) Новохмільннцьке та

, .і-.1, ї і * і - * * V ч ^-і-, .• •' . . ■ . ■>>

Немирірсь^с0^г родовища-1. ~ радонових •цгпуглвкнояих „ вод; ; й які •< використовуються; для лікування захаорю'зань .-„серцезо^судииноЕ^ та опорно-рухової систем,-У, поєднанні, _з лісовими «.та водними.-ресурсами, на базі.- .різноманітної.ландшафтної г .структуриі; і

•

сформувався ряд рекреаційних вузлів: .Хмільницький, Нвмирівськи*\; та.. Прлпнський; б). Збрууанське._ родовищеу л ори дно - натрієвих.',.; мінеральних вод, призначених-,для;.лікузання захворювання ниоок -та. сечовивідних, шляхів^ На основі родовища!;унікальнич..товтрових, < лісових - ландшафтів, . сформувався,: Сатанівськийрекреаційний вузол.. лікУВс>Льногр,Еальнеолргі“ногог,типу;.-.в! Кам'ян?ць-Подгльсьхе -родовище гідрокарбонагно-сульфатнихвод. На його огкочі. а тїіко* ; враховуючи оригінальні ландшафтні, комплекси; іРічкової:,7Дошини Смотрич, .,,лкі г, отримали-. високу ' естетичну . : оцінку, :Ств.ррі?нр- .. ряд., санаторіїв., для лікуваннязахворювань ,шлунково-кишкового -тракту,. . , ..... • - ,:,г- .-

Лісові рекреаційні ресурси, у ряді • випадків- с однією з;, основних, -умов..,. дня- ...визначення - і. ■ фондування . рекреаційних . ландшафтних. комплексів* В останніх, важливе значення має ступінь., благоустрою лісових територій,. видовий склад;.- іЛІоистість.. характер іремьсфУі,- наявність1 -. водойм, -кліматичні- -умови ’тощо.

З урахуванням цих. факторів, а. тако*.. ступеня, придатності для-рекрслці'г;, лісові - г ландшафтні . комплекси^ мочена .поділити,,, (при-ліс.омокр.иті площі . регіону - 6 12 тио.га ) на- а), найбільш, рекреаційно; . придатні. •, -84,5%;- , б) придатні 11,3%, .

в) обмежено придатні - 4,2%. .. . , - . . . •

Рекрпчційне використання лісових ландшафтних комплексів здебільшого залежить рід. їх приуроченості до відповідних, місцопостпй. 0 , мечах заплив, до поровпжають сирі , чирноііілмшіникппі груди, пологі грабові діброви ЦІ ЛК у більшості випадків несприятливі для рекреаційного використання,

у зв'язку з поганою прохідністю (сильна заболоченість, у притерассях - вихід на поверхню грунтових вод). На надзаплавно-терасових місцевостях, де переважають свіжі, вологі сосново-грабової судіброви, грабово-соснові сугрудки, лісові ЯК, е одними з найбільш придатних для рекреаційного використання (добре дреновані, слабо заболочені, мають високу прохідність в усіх напрямках, е значна кількість грибів та ягід). Найактивнішо, лісові ресурси у межах місцевості використовуються у районі рекреаційних вузлів: Хмельницького, Вінниці, Ладижина, де ступінь дигресії лісового покриву досягає 4-5 стадії. На схилах річкових долин, до найпридатніших для рекреаційного використання віднесено свіжі грабові судіброви з дубом черешчатим I скельним. Ці РЛК сприятливі для. пішохідних прогулянок, туристичних походів, спортивного мисливства (кабан, вовк, лисиця), збору ягід (глід, шипшина, калина, крушина)

та грибів. Плакорні місцевості з переважанням свіжої грабової судіброви і діброви. Місцевості найбільш придатні для оздоровчих видів рекреації: висока прохідність, любительський збір грибів І ягід, проведення пішохідних прогулянок тощо.

3. Ми основі фізнво-гоогрвфічиого районування, о тй(іок: враховуючи основні принципи природно-

онтропогенного рзйонуг;ам>ш і подібність росурсно-

функціонвямиїя ознак ЯК, проводе» > ландшафтознавче рокро&цІГіїю районувань Східного Поділок ( рис.1 ).

Серед основних принципів природно-антропогенного районування було використано: а) принцип природно-

антропогенної сумісності, коли вивченим, а відповідно і

районування РЛК не можл»;аз без одночасного аналізу їх попереднього природного стану і мехс. Районування таких

ландшафтів повинно проводитись з урахуванням фізико-

Рис.І. Картосхема ланяшЕфтозназчого

Л"—^сязпута рекреаційного районування Східного Псдїяпп

^сатрнів' ■— > 4“ УХЬСи> VU&

І '-.ґЛ , \ Л р4

'> *\7 oV. ПимяТкіїї) !/^ч '—* "* 'І

Легенда до рис.1;

1 1 Рекреаційні області С} Рекреаційні округи

1. Придністровська 1. Гусятинсько-Кам'янець-Лодільський

2. Сатаніасько-Маківський

3. Дунаївецько-Віньківецькмй 4. Староушнцький

S. Ялтушківсько-Піщанський

в. МогилІа-ПодІльсько-Ямпільський

2. Гіобузька 7. Волочисько-Хмельницький

S. Лвтичівоько-ВІнницький

0. Тивріасько-Лйдижимський

10. Бариіадсько-Чечельницький

3. Случ-Горинсьио 11. Славутсько-Полонський

12. Т««іфІпільсько*ізяславський

13. СТВРОКОСТЯНТННІКСЬКО-СИНЯВСЬКИЙ

14. Уланівсько-Оратівський

Перспективні ЦП и освоєння ландшафтно» рекреаційні iftilMlfiPJL

і.КлІматотералавтичні території ( • ). і.лонінка. а.слобода-Шеліховоька. З.МанькіацІ. 4.С»вврииів«а. в.Ііечера-Сокілець. С.Райгсірид. 7.Тульчин. • .Тимянівкв. О.КрикопІль. ІО.балаиівк'а.

11.Бвршадь. іа.МалІвяці. ІЗ.Цакинівва. 14.Ямпіль. Іб.Могилів-Подільоьвий. їв.Стара Ушиця. 17.Печера "Атлантмда".

II. Бвльиеоторапвятичні території ( О >. 1 .Шепетівка!

2.Полонив. 3.Хмільник. 4.НвмирІ». б.Оатвнів. в.Маків. 7.Кям‘внець-Подільський. в.Вренница.

III. Водооховиїца ( * )• І.НовоетавцІооць'ве. а.Меджибізьке.

3.Л^тичІввьке. 4.Новокрнотяитиніаськв. а.Ши^Ьхогреблянське. б.Пихівськ*. 7.Са6арІвськь. О.Ладижимоьке. О.Дмитренкіиське. Ю.Гвйаоронвькв (ворхів'е). 11. Дністровське. іа.Кузьминське.

IV КаСКВДИ стааків ( О ). І.ГлухІвськї (на місці відпрацьованих кар'єрів). г.Оерхіа'в р. Рось. 3. Верхів'я (і.Доспіти. 4.3озівські.

б.ХмельницкІ. О.ПоТрихІвокКІ. Тверські. о'.Всромовицькі.

О.ТрсатячецьвІ. 11.Верхів'я р.Мурвфи.

V. Оздоровчі території а ландшафтно-естетичними' трасами, рибальством, мисливством', купанням ( о ) і.верхів'я р. П.Буг. Й.Турбіа. З.Гиіввнч. 4.Йраїлів. б.ГуЗник. В.Середня течія р.Мур&фИ. 7.13 уша*ГайДйї>їзцьісіі й Я^> О.Я\ИТНИй“Муроваиі“Курііл(вці. Є. Нвдиістрвмсько. 10. Гирло р. Лвдової'. 11. Середня течія р.Кам’янка.

12.Цлахотин. 13. Червона ГроСля.

Ландшафтно-рекреаційні парки </////) і.Сорадньопобузький.

2.Плчаро-С7ріяьчяііВЦько-Ладїшинсьхий.З.Тоотроои{і. 4. Дністровський.

географічного. У загальних рисах ці дві с<оуи повинні співпадати, але іх зміст та наповненя будуть різкими б) принцип врахування

місцевих особливостей. Застосування у ландшафтознавчому

рекреаційному районуванні цього принципу потребує детальних польоаих досліджень, місцевих природних особливостей районів рекреаційного оспоєння. В подальшому він є основою для

використання; в) принципу випереджувального вивчення корінних змін у рекреаційних ландшафтних комплексах.

В результаті польових досліджень І ландшафтознавчого аналізу природних умов іа рекреаційних ресурсів, виділено три рекреаційних області та 14 рекреаційних округів.

ПРИДНІСТРОВСЬКА РЕКРЕАЦІЙНА ОБЛАСТЬ включає до свого складу шість рекреаційних округів: Гусятинпько-Кам'ячець-Подільський. Сатанівськ о-Махістський, Дунаївсцько-Віньківецький, Староуіиицький, Ялтуиікіпсько-П.'щанський, Мопілів-Подільсько-Ямпільський і в однією з найбільш забезпечених рекреаційними ресурсами. Використовуючи наянність лікувальних гідромінеральних ресурсіп, враховуючи показники комфортнцсті клімату, унікальних ландшафтних комплексів, пейзажної різноманітності, значної кількості заказників та заповідників, тут формуються рекреаційні вузли лікувального типу (Сатанінський, Кам'янець-Подільський,

Макіпсь^ий), числені пікупально профілактичні заклади, є можливість для лропгдоннй екскурсій прогулянкового, пізнавального і спортивного плану.

Основними напрямками використання рекреаційних ресурсів області с а) лікувальний, що базується на мінеральних подах типу -ЗОручанська Нафтуся»; б) сгшртивно-оздоровчий; н) любительської рекреації. У південних рекреаційних округах оґнмі.іі, д« поринажае організація тривалого відпочинку, рекомендуються розташування кліміиоторамоятичних звкаадіа

(Стара Ушиця, Могиліе-Подіпьський, Ямпіль, Цекинівка), приурочених до теплих «гнізд» у .меандрах Дністра.

ПОБУЗЬКА РЕКРЕАЦІЙНА ОБЛАСТЬ. об’єднує чотири рекреаційних округи: Волочисько-Хмельницький, Лєтичівсько-

Вінницький, Тиврівсь/іо-Ладижинський, Бершадсько-Чечельницький.

У межах рекреаційної області, найбільші площі займають ландшафтні комплекси, сприятливі для рекреаційного освоєння. До них відносяться місцевості з доброю дренованістю, мозаїчними формами розчленування, лісистістю до '35-50%, зі значними ' ' • 1 площами аквальних ландшафтни; комплексів; а також заплавний тип місцевості, з лучними різнотравно-злаковими асоціаціями. Вздовж річкової долини Південного Бугу та його приток: Рову, Згару,- Собу формуються своєрідні рекреаційні омуги. Для них характерні ставки та водосховища (Меджибізьке, Летичівське,

. V _ ■

Сабарівське, Ладижинськв, Кузьминське), велика кількість Незначних за розмірами лісових масивів. Особливістю прирічкових рекреаційних смуг є території, сприятливі для розташування короткотермінового відпочинку (Летичів, Широка Гребля, Гнівань, Райгород), рибальства (Турбів), купання тощо. Тут можлива організація і тривалого відпочинку, особливо з використанням кліматотерапії (Печера-Сокілець, Райгород).

До ландшафтних комплексів, ■ обмежено придатних для рекреаційного використання віднесено території з переважанням (у загальній пл-'ЩІ; агроландшафтів. Разом з тим, окремі види Місцевостей' (плвкоркі, схилові), мають значні запаси лікувальних ГІдромінеральиих ресурсів (Немирів), що у поєднані з лісовими масивами, парками. значною кількістю станків можна використовувати для розташування захлаців короткотермінового та тривалого відпочинку І лікування.

СЛУЧ-ГОРИНЬСЬКА РЕКРЕАЦІЙНА ОБЛАСТЬ, включає до

\л -

свого складу чотири рекреаційних округи: Славутсько-Пслоиський, Теофіпольсько-ізяславський, С тара кастянтч ні аськ о-Синове аоиі,

Уланівсько-Оратівський. Домінуючим»! рекреаціГінимл ' ресурсами, на сенові яких проведена виділення рекреаційних округів е числені об'єкти садово-паркової культури, лікувальні мінеральні джерела (радонові, залізисті та карбонатні води). лісові масиви.

Розвиток рекреаційних вузлів знаходиться у стадії формування і базується на використанні рекреаційни* ресурсів у лікуоальних, оздоровчих та пізнавальних цілях. Суттєве рекреаційне значення має сполучення, аквальних ландшафтних комплексів (озера, водосховища) з великими лісовими масивами, де формується ряд рекреаційних вузлів: Щепетівський, Славутський, Полонський.

Не дивлячись на певну обмеженість у рекреаційних ресурсах, дана рекреаційна область ще не вичерпала свого рекреаційного

потенціалу.

4- Особливості основних типів рекреаційних вузлів розглянуті на основі детального аналізу природних умов, рекреаційних ресурсів та ландшафтних комплексів типових.для території Східного Поділля.

Відбір рекреаційних аузліа проводився на основі таких ознак:

1) відмінність у ландшафтній стгуктурі (у межах регіону);

2) різноманітність природних рекреаційних умов та ресурсів і їх використання.

Всі відібрані вузли мають різноманітні фізико-географічні характеристики, які відрізняються за якостями природних компонентів та зв'язків між ними. Насамперед, у кожному з цузлів є ЛК, мкі характеризуються типовими особливостями .ірироди. Врахоаано І вплив ангропогянних чиниикіз на рекреаційні ландшафтні комплекси, що зідзбр.ікйєтьса на ступені и і і’знеформації.

Відібрані рекреаційні вузли (Хмільницький, Сатанівський, Лацижинський, Середньодністровський та Бузько-Деснянська група вузлів) характеризуються значним рекреаційним потенціалом, осноаою якого є рекреаційні г'дромінеральні, лісові, водні ресурси.

При виконані робіт використовувались різноманітні методи якісно? оцінки РЛК, проведено ландшафтознавчий аналіз та якісну оцінку територій рекреаційних вузлів, що виражено у вигляді великомасштабних карт з використанням чстирьохбальноі шкали рекреаційно? оцінки урочищ (висока, середня, низька, несприятлива) (рис.2), з виділенням у їх межах місцевостей та урочищ, для яких дано якісну рекреаційну оцінку. Для кожного з них, проаналізовано аспекти раціонального природокористування, а також дано ряд пропозицій з метою оптимізаціі виділених РЛК.

5. На основ! ландшафтознавчого аналізу природних умов та рекреаційних ресурсів проведено прогнозування розвитку рекреаційного потенціалу ландшафтних комплексів досліджуваного регіону.

Різноманітності та багатству рекреаційних ресурсів ландшафтних комплексів Східного Поділля повинно відповідати таке ж саме рекреаційне користування.

Такий підхід почав формуватись у 00-х роках Проте, наприкінці 00-х та початку 90-х років спостерігається дощо спрощений підхід до оспосння рекреаційних ресурсів регіону, наоігь частковий занепад. Багатство ін різноманітиісіь рекреаційних ресурсів, їх унікальні властивості - с значним розвитком рекреації на перспективу у межах Східного Поділив (рис. І). Сучасно та майбутнє рекреаційнії оспо>;ння Придністровської рекронційної області зумоллено двома чинниками: а) оригінальним поєднанням ніпельних ландшафтну гомііп«!Кг:ііі (руї.ла р.Дні.’ітг’р .і притоками гп водоьноиищом) її гпипрідними ЛК Великого каньйону

Рис. 2. Ландшафтознавча оціночна картосхема горбисто-пасмоної місцевості Хмільницького' рекреаційного вузла1 (1 :2500#» І

ЛЬгеКДа дй рве. 2

л.__

угииїтіи. нясетнніми пуншами. Урочища: і; Ойріемина гюиоркия тераси з сірими лісовими грунтами під' дібровами. 2. Вирізнила поверхня тераси з сірими опдаолоними грунтами під с/г угіддями.

п/п гоулХун. батати. с/г ігшлтм Урочища: 3.* Слаболокатий (Є-Ви) випуклий схил з ясно-сірими лісовими опіДзолоними грунтоьій'ггід с/г угіддями. 4.’ Пологий (3-4°) схил з сірими дійсними' опідзолвними грунтамитіід'С/г угігшяі/и. 5. Слабо покатий (8-10°) схил з сірими лісовими грунтами під 'езіжими дуйово-грабовими лісами. 6. Покатий схил1 з сірими грунті)мй під сбіжНііи дібровами.' 7. Пожатий (9-10°) схил з сірими лісовими грунтами підтрабооо-дубовимл лісами. 8. Лапатий схил з сірими лісові ли труНтами під' цтЬриннйми березняками, в: Слабо локатиП (8-9°) схил із сірими с;:збоопідзолоними лісовими грунтами під свіжими борами. 10. Покатий (11-15°) схил з сірймй слабоогіідзоланими Грунт.-«и під дубово-грабовими лісами. 11. Крутий схил (25-30°) з сірими’лісовими серодньозмиткми грунтами під дубово-грабовими лісами. 12. Крутий (20-22°) схил з сірими лісовими опідзолвними грунтами під агроландшафтами. 13. Плоско диищч сідпосини з болотними грунтами під сирими чорновільшаїіикамй. 14! Плог.га днищз сідловини з сірими лісовими слабоопідзолоними грунтами під сирими борами.' 16. Плоска днища сідловини з сірими лісовими груїітамй під' бзр<)змя*!з*іи: 16. Ппзкор з опіцзолоними чорноземами під сяіжими дібровами 17. СлаСопохатий схил з опідзолоними чсірнозомбми під вторинними Йорозняхзми. ІЗ. Плакср з сірими лісовими грунтами ПІД віорйніїими боро.імяками. 19. Болото низинна осокона. 20. Озосо чисте, Із замуленим дном:

РсйЗеаЦІина оцінка урочк1!.;:

1. Е~гі' еисска; І. чотмрта

2- (ШШ) середня; 2.

СгадіІ^.нгрсеіТ'яіссзсго «охриа^:

низька;-

Санаторії:

третя (9 А.

Хмільник»

Б. «Поділля*; 3. *Беразоемй Гай

Придністров’я; б) унікальною природою та ресурсам Подільських та Мурафських товтр. Ці чинники лягли в основу проектів майбутніх та існуючих державних природних, а по суті природно-рекреаційних парків - Середньодністровського і Товтрового. Окрім парків, рекреаційні вузли та . території будуть формуватись навколо Нових та реконструйованих об'єктів різного призначення. У межах Придністровської рекреаційної області будуть переважати будинки відпочинку і бази відпочинку, а також: мотелі, кемпінги, станції водного спорту, серед яких, як приклад, можна навести -пансіонат «Гірський», Розташований поблизу с.Броніжця Моїилів-Подільського району Вінницької області, иіо розвивається на базі гідромінеральних ресурсів хлориднь-натрієвого складу (відкритих у 1992 році), і - рекомендованих для лікування органів системи травлення. '

Рекреаційне освоєння облас^ обмежене наявністю значних площ родючих розораних грунтів та урбаніаованістк) території. Тому збільшення щільності рекреантів на одиницю площі необхіднії проводити за рахунок підвищення стійкості ЯК до рекреаційних навантажень. .

Рекреаційне освоєння Побузької рекреаційної області у майбутньому буде мати багато спільних рис з Придністровською Регіональні відмінності п особливостях ириродних умов та рекреаційних ресурсів Побужжя зумовлять специфічні риси Індивідуальних, рекреаційних об'єктів Основою дня формування осіанніх є I будуть акпальні . іа територіальні ландшафті комплекси долини р. Південний Буг і а йот приток з окремими ділянками радонових по/і (Хмільник, Немиріп), унікальними’ кліматичними умовами (Позера,Райгород), лісовими рекреаційними ресурсами та пам'ятниками садово-паркового мисніцта. Осішпу для рекреаційного освоєння Побу:іької рекреаційної оііпасм

складу гі. у майбутньому два ландшафтно-рекреаційних парки: Пєчеро-Стрільчинецький та Серєдньопобузький, розташовані у межах Вінницької області. Крім них, для інтенсивного рекреаційного освоєння можна віднести значні ділянки р.Південний Буг у районі сіл Губник-Тростянець (каскад порогів, аизначні історичні місця на р.Батіг, Тростянецьке водосховище ) та ряд інших природоохоронних об'єктів, які вже сьогодні стихійно використовуються рекреантами.

Разом з існуючими рекреаційними вузпами ( Хмільницький, Немирівський, Сокілецький тощо ) перспективи розвитку яких сьогодні вже визначені, Побузька рекреаційна область може стати значним резервом рекреаційного освоєний не тільки Східного Поділля,- а й центральних районів України.

Случ-Гориньсьха рекреаційна область за особливостями освоєння у майбутньому буде помітно відрізнятись від двох попередніх. Тут немає значних водних артерій або великих водних об'єктів, лісових масивів ( крім північної частини ), мінеральних джерел, на базі яких можливе розширення існуючих або створення нових рекреаційних об’єктів. Проте рекреаційне освоєння ландшафтів даної області можливе і існуючий рекреаційний потенціал необхідно використати.

Польові дослідження показують, що створення значних рекреаційних об’єктів тигу природно-рекреаційних парків тут недоцільне. Існуючі рекреаційні умови можна використати тільки дпя епізодичного короткотермінового відпочинку, при цьоглу немає необхідності спеціально вишукозуаати такі об'єкти. Місцеве населення вже давно стихійно визначило I пикористовув рид об'єктів природного чи природно-антропогенного генезису і верхів'я річок Горині, Случі, Росі та СоЗу, середня течія Гнилоп'ятІ).

Проведеч| дослідження , показують,.. Случ-Гориньрька

рекреаційна область, не дивлячись на ,обмеженість , рекреаційних ресурсів, ще не вичерпала навіт.ц Існуючого реі;ряацірного поте»ц!*пу.„ ^При. відповідних . лан^ша/^тознаичо.-організаційних заходах можна навіть, помітно збільшити рекреаційне завантаження на рекреаційні області, .що відповідно приведе ,до ї^. більш раціонального використання та охорони. ,ч , .. р

Головні ВИСНОВКИ. ; Л/ :

.-і, І .-..РеапЬні; можливості, перспективного ' розвитку рекреації у межах'Східного Поділля.'на фоні сучасних соціально Екологічних провиєм, "вйкяикали: необхідністьпроведення' ■ 'детйньноі-о' ландшафтознавчого аналІАу"Існуючих рекреаційних умов га-ресурсів' регіону з метою їх раціонального використання у майбутньому.^ -г;'*•: ‘ '2. Ландшафтознавчий' аналіз ‘‘дав' можливість,,:'вйявитй,,; що

основні - гаканомірності та" 'ландшафтні 'особливості організації відпочинку І' лікування' Східного Поділля зумовлені ^гідрологічними,' кліматичними, морфометричними умовами т'й ‘ресурсами. Завдіікй їм'"' сформувалися “як' літні так " I зймоні' види ' рекреації. Наявність унікальних гідрологічнихресурсів "(мінеральні води", лікувальні грязі) дасть' можливість в майбутньому ширше розвинути ' лікучальні види рекреації. ' ’ ’ '

3. Аналіз структури та особливостей формуііання РЛК Східного Поділля показує, що рекреаційне районування регіону необхідно проводити на принципах природно-антропогенного поєднання-, з одною <іоку - врахопувати потенційні можливості ландшафтів рогіону, їх природні (особмиио унікальні га оригінальні) влуглипості, з другою - ргікрппційні; навантаження (сігупінь пмінемог.гі лінідшаф тих комгілпксіл, можлиності І'пгрппциіної о осиосіїнн н майбутньому). Корок гиии ічіпсиїь також існуючі рюлогічмі пробними іп проблеми охорони природи.

■ Чотирнадцять рекреаційнії* округів (певне поєднання рекреаційних; ландшафтних комплексів), об’єднані у три області (однаковий потенціал для розвитку різних типів 1 лікування; і відпочинку)' досить повно показують особливості диференціації природних ^мов та рекреаційних ресурсів, а також. ландшафтних комплексів Східного Поділля, дають можливість більш, раціонально використовувати їх у майбутньому. Детальний ландшафтознавчий аналіз рекреаційних округів показує, що в їх> межах доцільно виділяти рекреаційні вузли та їх групи. (Хмільницький, Сатаніаський, Бузько-Д&снянська тощо).

5. Існуюча у рекреаційних округах різноманітність, умов та

рєсурсіа, , особливості; їх рекреаційного,. освоаяня призвали до, формування в межах Східного Поділля двсте: основних типів рекреаційних зузлівг. лікувального (Хмельницький, Сатанівський), оздоровчого (Бузьжо-Десмянська .група вузпій, Ладижинський і Середмьодністровський). Відмінність в їх /тандшофтні^ структурі зумовлені не т|~£,кн особливостями. ландшафтних комплексів, але і «арактером рекреаційного освоєння. Це добре зафіксовано на розроблених варіантах ландшафтознавчих картосхем виділених рекреаційних вузлів. ,. , - . .

6.Ландшафтознавчий аналіз дав можливість встановити, що

крім природних ландшафтів.о рекреаціїних цілях використовуються

і в майбутньому можна використовувати природно-антропогенні комплекси, серед яких не тільки зодосховища I ставки, штучні лісові насадження, але і бувші гірничо-промислові розробки, «непридатні» землі, тощо. Як один з варіантів а роботі запропоновано схему майбутнього рокреаційного освоєння Гнівакьських розробок гранітів. ,, ...

7. Ландшафтознавчий аналіз дав можлизості но тільки реально оцінити сучасне рекреаційне освоєння ландшафтних хоипиєксіс

Східного Поділля, але й розробити напрямки їх осиоєння в майбутньому, їж один з шляхів раціонального природокористування скласти відповідні картосхеми. Сьогодні особливої уваги

Потребує дослідження' основних типів рекреаційних вузлів та окремих об'єктів майбутнього рекреаційного освоєння. За рахунок рекреаційних об’єктів у майбутньому буде можливість також значно розширити природоохоронну мережу.

8. Ландшафтознавчий аналіз природних умов та ресурсів

Східного Поділля, а потім І ландшафтознавчі рекреаційні дослідження, обгрунтовують можливості сучасного раціонального рекреаційного використання потенціалу ландшафтів, дозволяють вирішити окремі проблеми раціонального природокористування та екології регіону.

Основні публікації по томі дисертації

1. Рекреаційні ландшафти Сатанівських Товтр / Матер.конф.

«Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення». - Кам’янець-Подільський, 1993. - с. 120-122

(співавтор: Денисик Г.І.).

2. Рекреаційне екологічне обстеження курорту Сатанів /

Матер.конф. «Проблеми комплексного використання і охорони мінеральних вод типу «Нафтуся», рекреаційних ресурсіп та перспективи розвитку Сатанівської курортної зони». - Сатанів,

1994. - с.14-16 (співавтор: Воловик А.В.).

З Історико-геоі рафічні особливості формування рекреаційних ландшафті» Середнього Побужжя / Тези доповідей десятої Вінницької обласної історико-краєзнанчої конференції. - Вінниця, 1991. - с. 1 17.

4. Випчоиня ПРП з врахуванням його антропогенних змін / Течи конф. «Проблеми раціонального використання, охорони та оідтиорпння природно-ресурсної о ппгоїщіаиу Української РСР» -

Чернівці, 1991. -с.87-68 (співавтор; ДенисикТ.1.).

5. Научение рекреационных ресурсов Подолья в период, прохождения летних полевых практик / Матер.совещ. <Пути-. повышения роли полевых практик в подготовке специалистозч, -Минск, 1991. - с. 123 (соавтор: Денисик ГГ.И,).

6. Залучення студентів до охорони, рекреаційних ландшафтів-на основі створення еколого-рекреаційного центру / Тези кайф; «Сучасні проблеми екологічного виховання молоді в педагрі.і-ініи». вузах України».. - Вінниця, 1991. - с.94-95-

7. Народна мудрість - основне джерело роззитку краєзнавства;

на Поділлі / Тези конф. «Географічне краєзнавство: сучасний-.стан; І перспективи». - Житомир, 1992. - с.14-1.5 (співавтори: Денисик; Г.І:., Кривенко Р.М,). .

8. До питань туристично-рекреаційного картографування / і

Тези конф. «Навчальний атлас України», - Луцьк, 1992. - с. 30-31. \{ '

А%*\

Воловик В.Н. Ландшафтоаедчвский анализ й? рекреационных условий и ресурсов Восточного Подолья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00,01 - физическая

География* геофизика и геохимия ландшафтов. Институт географии НАН Украины, Киев, 1996г. .

На основе комплек' ного анализа рекреационных условий и ресурсов, исследораны ,слрвия формирования рекреационных ландшафтных комрпексов Восточного Подолья; проведено лэндшафтоведческое рекреационное районирование гвритории региона, разработан прогноз рекреационного использования ландшафтных комплексов, определены перспективы развития рекре(н|ИОННЫХ узлов.

Volovlck V.N. Landscape analysis of recreational conditions and resources of East Podolia.

Disertatlon for, Candidate of Science degree In Geography; Specific field 11.00.01. - Phlslcal geography, Goo phlslcs

and Geochirnistry of Landscapes, institute of Geography of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1996.

Conditions of forming of recreational landscape complexes of East Podolia ort the basis of complex analysis of recreational conditions and resources are investigated, recreatlohal devlslon of the territory of the region Is made, forecast of the recreational use of landscape complexes and perspective of developing of recreational center is worked out.

Ключові слоїв: природні рекреаційні ресурси,ландшафтний комплекс, рекреаційний ландшафтний комплекс, рекреаційний вузол .