Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Культура козлятника восточного и сильфии пронзеннолистной в связи с интродукцией в Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Культура козлятника восточного и сильфии пронзеннолистной в связи с интродукцией в Лесостепи Украины"

^ с§?

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УААН

АБРАМОВ Олексій Олексійович

. УДК 633.375:582.998:631,524(477)

КУЛЬТУРА КОЗЛЯТНИКУ східного I СИЛЬФІЇ ПРОІІІІЗАІІОЛПСТОЇ У ЗВ’ЯЗКУ з ІНТРОДУКЦІЄЮ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 — Рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Київ — 1.998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному ботанічному саду ім.

М.М. Гришка НАН України в 1981 - 1995 pp.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, про' фесор УТЕУШ ЮРІЙ АДОЛЬФОВИЧ,

Центральний ботанічний сад НАН України, завідувач відділом.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, МАКАРЕНКО ПЕТРО САВЕЛІИОВИЧ, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії сіножатей та пасовищ;

доктор сільськогосподарських наук, професор БАХМАТ МИКОЛА ІВАНОВИЧ, Подільська державна аграрно-технічна академія, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри кормовиробництва;

доктор біологічних наук, професор ЛАПТЕВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ, Київський університет ім Тараса Шевченка, професор кафедри ботаніки.

Провідна установа. Донецький ботанічний сад НАН України, м. Донецьк.

Захист відбудеться "1 У'1 У 1998 р. о 10 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН (255205 Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт Чабани, Інститут землеробства УААН).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий " Ч) " І У 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

оА4і

Кравченко Л.О.

ЗАГА ЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасніш рівень кормовиробництва в Україні не задовольняє потреби тваринництва. Дефіцит рослинного протеїну, за даними Мінагропрому, щорічно становить 2-3 млн т. Водночас в структурі посівних площ кормових культур питома вага високо-білкових, менш енергоємних багаторічних трав дорівнює лише 38 %.

Збільшення виробництва протеїну за рахунок традиційних культур не має перспективи, оскільки їх потенційна продуктивність низька і залежить головним чином від кількості внесених добрив.

Наші дослідження показали, що виведені наші сорти козлятнику східного Кавказький бранець і Сперанца, а також сильнії пронизанолистої Канадчанка здатні значно скоротити цей дефіцит. їх впровадження, крім виробництва найбільш дешевого протеїну рослинного походження буде сприяти зменшенню на вирощуванні: енерго-витрат, матеріально-технічних засобів і людської праці, відновленню структури грунту й оберіганню його від повітряної та водної ерозій.

Дослідження, з метою використання у кормовиробництві козлятнику східного почалося з 20-х, а сильфії проннзанолистої - з 60-х років XX ст. Рекомендації щодо технології вирощування, які базувалися на коротко-термінових дослідах з місцевими популяціями, публікувались в тезах різних конференцій та семінарів і не могли сприяти поширенню цих рослин в Україні, а їх недосконалість, зокрема з насінництва, призводила до дискридитації цих культур.

Дисертація є результатом 15-річних наукових досліджень автора. Основою для розробки технології вирощування та виведення сортів козлятнику і сильфії передувало вивчення біологічних особливостей росту і розвитку рослин в конкретних грунтово-кліматичних умовах. Одержаний експериментальний матеріал дозволяє по новому підійти до вирішення проблеми впровадження козлятнику і сильфії у сільськогосподарське виробництво.

Актуальність роботи полягає в тому, що проведені нами дослідження дають змогу' за умов енергетичної кризи знайти оптимальні технологічні рішення, і на цій підставі сформулювати пропозиції щодо використання цих внсокобілкових багаторічних культур на рівні сортів у кормовиробництві.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана з проблеми 2.33.2.4 "Біологічні основи репродукції іитродуков.аних рослин і способи їх введення в культуру" згідно з планів наукових робіт відділу нових культур ЦБС НАН

України: "Збагачення видового складу колекції кормових рослин і створення перспективных сортів яровых хрестоцвітних - ріпаку і олійної редьки для проміжних посівів", номер Держреєстрації темп 79030564 (1979-1982 рр.), "Розробити і впровадити у виробництво прогресивні методи насінництва нових кормових культур: редьки олійної, щавелю гібридного, суріпиці, сильфії пронизанолистної, чини лісної", номер Держреєстрації теми 01840006960 (1984-1988 рр-), "Створити і ввести в культуру високопродуктивні форми і сорти кормових рослин (козлятник східний, сильфія пронизанолиста, мальва, амарант, сорго" (1989-1993 рр.), номер Держреєстрації 0193и019425.

Мета і задачі дослідження. Встановити закономірності росту та розвитку козлятнику східного і сильфії пронизанолистої, розробити як окремі агротехнічні способи, так і в цілому технологію вирощування цих культур в Лісостепу України. Для обгрунтування і реалізації робочої гіпотези необхідно було вирішити такі задачі:

- на багаторічному порівняльному експериментальному матеріалі провести дослідження і визначити біологічну реакцію рослин козлятнику і сильфії на динаміку метеорологічних показників;

- встановити оптимальні параметри умов зволоження і температурного режиму повітря і їх вплив на морфометричні показники у міжфазні періоди і в цілому за вегетацію першого та наступних років онтогенезу, які обумовлюють формування продуктивності рослин козлятнику і сильфії;

- обгрунтувати найбільш прийнятні умови для підготовки насіння до сівби (інокуляцію, скарифікацію, стратифікацію), глибину загортання та норми висіву, терміни і способи сівби насіння козлятнику і сильфії, які відповідали б біологічним потребам культур;

- визначити оптимальну густоту посіву і її значення в перший та наступні роки вегетації в підвищенні виживання рослин і збільшенні рівня урожайності надземної маси й насіння;

- встановити доцільність застосування покривних культур і їх вплив на продуктивність козлятнику;

- вивчити особливості насінництва козлятнику і сильфії та встановити оптимальні терміни і способи розмноження, площу живлення, терміни і способи збирання насіння;

- визначити економічну ефективність вирощування козлятнику і сильфії в порівнянні з традиційними культурами (люцерни, кукурудзи).

з

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Лісостепу України на підставі вивчення сколого-біологічних особливостей росту і розвитку інтродукованпх на рівні сортів козлятнику східного Кавказький бранець і сильфії пронизанолистої Канадчанка, селекції Центрального ботанічного саду ім. М.М.Гришка (ЦБС) НАН України теоретично обгрунтовані та на основі досліджень розроблені агротехнічні основи їх вирощування на зелений кори і насіння.

Встановлено взаємозв’язок між дією зовнішніх факторів, ростом і розвитком рослин першого і наступніх років онтогенезу.

Обгрунтована доцільність та встановлені основні параметри передпосівної підготовки насіння козлятнику і сильфії: інокуляція, скарифікація і стратифікація при сівбі весною і під зиму.

Визначено оптимальні терміни сівби, площу живлення, терміни і способи збирання та їхній вплив на урожайність і якість надземної маси і насіння. Дано економічну оцінку ефективності вирощування козлятнику і сильфії порівнянно з традиційними культурами.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі агробіологічних досліджень росту і розвитку рослин в перший та наступні роки онтогенезу оптимізовано технології вирощування козлятнику і сильфії, які в умовах Лісостепу України гарантують підвищений і стабільний вихід надземної маси і сирого протеїну з одиниці площі, а також одержання високих врожаїв насіння, що прискорить впровадження цих культур у виробництво.

Встановлені закономірності формування насіння козлятнику і сильфії та застосування препарату " Реглон" дозволять збирати його своєчасно і високої якості.

Реалізація результатів досліджень здійснювалась згідно з Республіканським планом впровадження, а також через створені в Україні і Молдові опорні пункти, на яких вирощене насіння виведених нами сортів реалізується у колективні і фермерські господарства.

Експериментальний матеріал, опублікований в монографіях, рекомендаціях та статтях, використовується на курсах підвищення кваліфікації керівних спеціалістів господарств, а також в учбовому процесі прн підготовці студентів агрономічного факультету' Національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувана. Під його керівництвом і за ного участю розроблені програма і методика польових, лабораторних і лабораторно-польових дослідів, виведені сорти козлятнику східного Кавказький бранець і Сперанца, сильфії пронизанолистої Канадчанка, проведені наукові дослідження, виконана математична обробка

отриманих матеріалів і визначена економічна ефективність розробок. Частка участі автора в одержанні експериментальних даних, надрукованих в спільних публікаціях, становить 70-90 %. Посилання на ці роботи є в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових розробок автора доповідались на засіданнях вченої ради ЦБС НАН України та на 21 міжнародних, всесоюзних та республіканських нарадах і конференціях з питань інтродукцї, біології росту і розвитку рослин, технології їх вирощування на корм та насіння, які проводились з 1981 по 1995 р. в Києві (1982, 1983, 1989), Москві (1984, 1986-1989, 1992), Ленінграді (1985), Таллінні (1987, 1989), Кишиневі (1989), Вінниці (1995) та інших містах, а також на зональних, багатьох обласних науково-практичних конференціях, семінарах і нарадах.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 40 робіт, в тому числі: 1 монографія, 7 брошур, 4 статті в наукових і науково-виробничих журналах, 3 авторських свідоцтва на виведені автором сорти, 25 тез доповідей та інших публікацій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 319 стор. машинопису. Складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку літературних джерел, до якого входять 347 робіт, в тому числі 27 іноземних, та додатків. Дисертація ілюстрована 93 таблицями і 29 рисунками. Додатки містять 18 найменувань, в яких вміщено матеріали, що підтверджують практичне застосування результатів досліджень та технологічні карти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В КУЛЬТУРУ НОВИХ КОРМОВИХ РОСЛИН

КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО І СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОЇ

У цьому розділі висвітлюються літературні дані з історії інтродукції козлятнику східного і сильфії пронизанолистої, а також подана коротка ботанічна характеристика родин і видів цих рослин та сортів, виведених автором у ЦБС НАН України. Представлено продуктивність і біохімічні особливості надземної маси козлятнику та його значення в біологічному землеробстві.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИВЕДЕНИХ АВТОРОМ СОРТІВ

Сорт козлятнику східного Кавказький бранець. Виведений у ЦБС НАН України індивідуально-масовим відбором із зразків різних географічних регіонів. Зимо- і посухостійкий, вирощується і використовується на одному місці близько 10-12 років.

Відростає рано, спочатку повільно, згодом наздоганяє люцерну і досягає фази цвітіння на 12-15 діб раніше від неї. Кущ компактний, має 20-25 стебел. Травостій заввишки 152-160 см. Листки світло-зелені, облистненість 52-56 %. Суцвіття завдовжки близько 45 см. Квітки бузкові. Боби прямі з нерівною поверхнею, не осипаються і не розтріскуються. Насіння оливкового кольору, згодом коричневіє.

Урожайність надземної маси за два укоси становила 80-85 т/га, насіння - до 1,0 т/га. Залежно від фази розвитку вміст протеїну сягає 24-27 % на суху речовину. Маса 1000 насінин 7-9 г. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1996 р.

Сорт сильфії пронизанолистої Канадчанка виведений у ЦБС НАН України індивідуально-масовим відбором із популяції, що склалася за роки досліджень. Продуктивно використовується більше 15 років. Середньостиглий, відростає весною рано (10.04 - 20.04), росте повільно весною і після укосів. Початок цвітіння через 90-95 діб від початку відростання. Кущистість висока, з третього року наростає до ЗО стебел. Висота рослин першого укосу становила 203-310 см, другого - 53-67 см. Облистненість 55-60 %. Урожайність надземної

маси при довготривалому використанні 80-120 т/га, насіння - 0,8—

1,0 т/га.

У надземній масі міститься 16,1-18,8 % сухої речовини, а в ній 19,6 % протеїну, аскорбінової кислоти - 36,2 мг%. Зимостійкість висока. Шкідниками і хворобами пошкоджується слабо. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1996 р.

ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Порівнюючи грунтово-кліматичні умови в місцях природнього розповсюдження козлятнику можна зробити висновок, що по

родючості вони мало відрізняються від таких в зоні інтродукції Лісостепу України.

На Кавказі козлятник зустрічається в передгірьях Лісостепу і піднімається вгору до середини субальпійської зони, переважно на добре аерованих гірсько-лісових чорноземах, бурих опідзолених, каштанових, сірих лісових, багатих на органічні речовини, слабокнслих, нейтральних або слаболужних різного механічного складу грунтах на висоті 305-1820 м над рівнем моря. Щ грунти мають низький ступінь насичення основами, вміст гумусу в середньому не перевищує 5-6 %, ємність поглинання становить лише 12-14 мг-екв. на 100 г грунту.

Найбільш поширеними грунтами Лісостепу України є чорноземи типові, звичайні, опідзолені, темно-сірі опідзолені та дерново-підзолисті грунти.

Клімат Кавказу також близький до клімату Лісостепу України, тому акліматизація козлятнику проходила більш-менш успішно.

Щодо грунтів у місцях природного розповсюдження сильфії, то там переважають бурі лісові, чорноземоподібні, які відрізняються достатньою родючістю і високим рівнем стояння грунтових вод.

Кліматичні умови в ареалі поширення сильфії характеризуються більш підвищеними температурами і вологістю повітря влітку, ніж в Україні. Середньорічна температура повітря там від 6,9_до 18,7 °С (в Лісостепу - 7-8). Взимку погода вкрай нестійка. За снігопадом можуть бути морози -20 - 25 °С, за ним раптово наступає відлига. Кількість днів з опадами в ареалі 83-123, в Україні в зоні Полісся - 120-163, в Лісостепу - 85-180, Степу - 125-141. Середньорічна кількість

опадів в Північній Америці становить 820-1170 мм, в Україні в зоні Лісостепу - 590-610, в тому числі за вегетаційний період 410 мм.

Метеорологічні умови в 1981-1990 рр. в основному були сприятливими для росту і розвитку рослин козлятнику і сильфії за виключенням 1982 - 1984 рр., коли недостатня кількість опадів і підвищена

температура повітря в період цвітіння і визрівання насіння, а також надмірна їх сума в 1981 р. в період цвітіння призвели до вилягання рослин козлятнику.

' УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктом досліджень були виведені автором сорти козлятнику східного Кавказький бранець (занесено до Реєстру сортів рослин України з 1996 р.) і сильфія пронизанолиста Канадчанка (занесено до Реєстру сортів України з 1996 р.).

Площа дослідних ділянок у ЦБС НАН України становила 60 м2, облікова - 10 м2 в чотирьох повторностях. Дослідні ділянки у Науково-дослідному виробництві НАН України і колгоспах мали до 2 га, облікова площа - 100 м2 в чотирьох повторностях. Для вивчення питань біології і морфології рослин застосовували дрібноділянкові досліди з обліковою площею 1-3 м2 при пяти-шесги повторностях .

Сівбу козлятнику проводили насінням, одержаним із Всеросійського НДІ кормів ім. В.Р.Вільямса (Росія, Москва). Сильфію висівали насінням місцевої репродукції з міжряддями 45, 60 і 70 см. Садіння кореневищними живцями здійснювали за схемою 70 х

35, 70 х 70 см. Норма висіву насіння козлятнику і сильфії була 10 кг/'га. Перед сівбою насіння козлятнику скарифікували наждаковим папером, насіння сильфії весною стратифікували у вологому піску протягом ЗО діб при температурі 3-4 °С в холодильній камері. При сівбі сильфії під зиму насіння не стратифікували. Глибина заробки насіння становила 2-3 см, добрива під посів не вносили.

Дослідні ділянки розміщували переважно на світло-сірих опідзолених грунтах. У ЦБС та Науково-дослідному виробництві НАН України, де виконувались основні дослідження світло-сірі, середньокислі грунти характеризувались такими показниками родючості: вміст гумусу в орному шарі (0-20 см) дорівнював 2,2-3,4 %, pH сольової витяжки - 4,2-5,0; гідролітична кислотність - 5,2-6,2; сума увібраних основ - 7,0-11,8 мг- екв. на 100 г грунту, кількість

рухомого фосфору - 7,1-11,2 і обмінного калію - 11,3-13,0 мг на 100 г грунту.

Для характеристики метеорологічних умов користувались таблицями ТСХ-І, Метеорологічними щорічниками та агрокліматич-ними довідниками (К.Т.Логвінов, 1976; М.Ф.Цупенко, 1990).

Вплив на ріст і розвиток рослин метеорологічних факторів визначали за допомогою таблиць: середньодекадні температури повітря, абсолютна, максимальна і мінімальна подекадні температури повітря (у °С), середньодекадна відносна вологість повітря (в мб) і сума опадів за декаду (в мм).

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком об’єктів досліджень проводились за методикою І.Н. Бейдемана (1954). Під час спостережень відмічали появу сходів, відростання розетки, стеблування, бутонізацію, цвітіння, плодоношення, кінець вегетації. Урожай з облікової площі збирали суцільним способом з подальшим перерахунком на гектар. Закладення дослідів здійснювали за

методикою Всеросійського НДІ кормів ім. В.Р.Вільямса (1971), (Б.А. Доспехова, 1967).

Вміст сухої речовини рослин визначали висушуванням проб при температурі 105 °С до постійної ваги; сирого протеїну, за К’єльдалем, клітковини, за Ганненбергом-Штольцом; золи - спалюванням проб у муфельній печі; Р2О5 - фотоелектрокалориметром; СаО і К2О - сухим методом з наступним визначенням на полум’яному фотометрі; каротин

- методом Д.І.Сапожникова, І.А. Бронштейна і Т.А. Красовської; аскорбінову кислоту, за І.К. Муром (В.А. Разумов, 1982).

Аналізи хімічного складу надземної маси і силосу проведені хімічною лабораторією відділу нових культур ЦБС НАН України. Амінокислотний склад надземної маси визначали на автоматичному аналізаторі ААА-881.

Для характеристики підземних органів і динаміки накопичення підземної маси, вивчення цвітіння і добової динаміки розпускання квітів, біології насіння, морфології вегетативних органів, отавності рослин використовувались методики Всеросійського НДІ кормів ім.

В.Р.Вільямса (1971), М.К.Фірсової (1955), А.Н.Пономарьова (1960), із підручників ''Ботаніка'' П.М.Жуковського (1964), А.Е.Васильєва (1978) та ін. '

Поживність надземної маси визначали за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини і БЕР, які за допомогою відповідних коефіцієнтів перетравності переводили в кормові і енергетичні кормові одиниці, за М.Ф.Томме (1965), О.І.Зінченком (1987), Н.Д.Мосоловим (1989).

Математична обробка результатів дослідів та спостережень проводилась методами дисперсійного і кореляційного аналізів та статистичної оцінки середніх на персональному комп’ютері ІВМ АТ-286.

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА РІСТ І РОЗВИТОК КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО І СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

При оптимальній температурі грунту і вологості сходи козлятнику з'являються на 5-7-му добу, сильфії - на 20-22-гу. В перший рік обидві культури укорінюються і закінчують вегетацію - козлятник у фазі стеблування висотою 75-80 см, сильфія - у фазу розетки - 5060 см. Окремі рослини козлятнику цвіли і плодоносили, але насіння не завжди визрівало.

На другий рік відростання починалось наприкінці березня або в першій декаді квітня, коли грунт на глибині 3-4 см прогрівався до 5 °С. У козлятнику спочатку відростала розетка листя, а потім спостерігався інтенсивний ріст стебла. Воно з’являлося на 16-19-ту добу після відростання. Наприкінці пертої декади травня (через 27-35 діб) починається бутонізація. На 40-58-му добу від відростання рослини масово зацвітають. Сума активних температур в цей час становила 715

- 760 °С, середньодобова - 14,8 °С.

У козлятнику плодоношення наступало водночас з початком цвітіння другої третини бутонів на китиці. Повне визрівання насіння відбувалось наприкінці червня чи на початку першої декади липня. Висота рослин сягала 160 см.

Ріст і розвиток с-ильфії проходили повільніше. Після відростання розетки листків на 35-40-ву добу в її центрі розгорталися перехресно-супротивні стеблові листки. До першого суцвіття їх налічувалося 8-12 пар, їх розміри залежали від кількості опадів за період вегетації та температури повітря. Середньодобовий приріст стебла у травні-липні, перед бутонізацією, становив 3,2-3,5 см, а в окремі сприятливі роки дорівнював 8-9 см. В кінці вегетації висота стебла сягала 162-365 см. Значний приріст стебла до фази бутонізації дає можливість уже наприкінці червня мати врожай надземної маси і до кінця вегетаційного періоду одержувати другий укіс. Тривалість життя стебла залежить від екологічних факторів. Ііри достатній кількості волога і оптимальній температурі стебло росло і розвивалося до заморозків.

Цвітіння сильфії в Лісостепу України починалось через 85-95 діб після масового відростання і тривало 75-100 діб. Цвітіння кошиків кожного наступного порядку припинялось через 7-12 діб, а визрівання насіння в них залежало від умов року і тривало 45-70 діб.

Найбільш сприятливий був 1981 р. З початку цвітіння, з третьої декади червня до першої декади вересня, стояла тепла погода з середньодобовою температурою повітря 18,7 °С і сумою опадів 189 мм. Завдяки цьому насіння достигало в кошиках шостого і сьомого порядків. В роки з прохолодною погодою і частими дощами у другій-третій декадах вересня , якими були 1982 - 1983 рр., насіння в кошиках згаданих порядків не достигало. Плодоношення найбільш цінного насіння у кошиках третього і четвертого порядків закінчувалось в третій декаді серпня - перший декаді вересня.

Фенологічні спостереження показали, що в Лісостепу України рослини козлятнику і сильфії в основному нормально росли і

розвивались- В найбільш активні періоди приріст надземної маси підсилювався, в менш сприятливі - уповільнювався. З відновленням вегетації на другий та наступні роки приріст надземної маси козлятнику проходив інтенсивніше, ніж сильфіі і люцерни.

Багаторічні дослідження, які проводились нами в різних зонах України, показали, що козлятник здатний витримувати суворі і безсніжні зими з морозами до -25 °С, а при достатньому сніговому покриві - до -40 °С. За роки досліджень випадків вимерзання рослин зимою не спостерігали. Весняні короткочасні заморозки -5, -6 °С та пізні осінні не завдавали значної шкоди листю. Вегетація козлятнику починається рано, ще до переходу температури 5-6 °С; але

нормальний ріст і розвиток рослин відбуваються при 10-12 °С. Період укісної стиглості (початок цвітіння) наступає при сумі активних _ температур 350-400 °С, що свідчить про невелику потребу козлятнику в теплі і здатності його формувати ранній урожай, випереджаючи люцерну на 10-15 діб. Тривалість міжфазних періодів у нього менше залежала від середньодобових температур у квітні-травні (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив середньодобової температури повітря на тривалість міжфазних періодів козлятшік'у східного і .ионернн посівної (ЦБС НАН України, 1983-1985 рр.)

Фенофаза Козлятник східний Люцерна посівна

1983 1984 1985 1983 1984 1 1985

Бутонізація 13.4/40 11.1/33 8,9/40 13.4/54 11,1/57 8,9/46

Цвітіння 18.2/37 13,3/24 14,6/23 18.2/40 13.3/39 14,6/29

Плодоношення 4,1/29 20,9/36 18,0/23 14,1/37 1 20,9/46 1 18,0/29

Примітка: Чисельник - середньодобова температура. °С; знаменник -міжфазний період, діб.

Так, у 1984 р., коли середньодобова температура повітря була на декілька градусів вищою, ці періоди були коротшими всього на 7 діб. Люцерна виявилася більш теплолюбною культурою, у неї міжфазні періоди були значно довшими. У прохолодному, посушливому 1985 р. у травні густота травостою козлятнику становила 296 шт.- стебел на 1 м2, люцерни - лише 217. У 1986 р. за квітень-травень випало на 51 % більше опадів, чим у 1985 р., а середньодобова температура повітря була вищою, що позитивно вплинуло на продуктивність цих культур. Найбільш сприятливим для росту і розвитку козлятнику виявився

1987 р. Густота і продуктивність його зросли більше, ніж у 1985 р., на 103 і 151 % відповідно (табл. 2 ).

Таблиця 2

Вплив суми опадів і температури повітря на продуктивність козлятпику і люперіш (ЦБС НАН України, 1985-1988 рр.)

Рік За квітень-травень Козляпшк східний Люцерна посівна

Сума опадів, мм Середньомісячна температура повітря, °С Густота посіву, шт./м^ Надземна маса, г/м2 Густота посіву, шт./м^ Надземна маса, г/м2

1985 43 13,5 296 3018,8 217 1032,7

1986 67 13.7 265 3254,4 204 1190,0

1987 75 9,4 306 4580.0 238 1203,6

1988 69 12,0 260 4457.7 189 1199,9

ШРо5 - - - 16,4 - 5,5

Дані показують, що козлятник при однакових сумі опадів і середньомісячній температурі у квітні-травні мав більшу урожайність, ніж люцерна, майже у тричі. Він краще росте і розвивається при достатньому зволоженні і нежаркій погоді.

На півдні України (Донецька обл.) козлятник ефективно використовував вологу вологозарядкових поливів та одного вегетаційного, який можна проводити наприкінці травня - на початку червня, коли ще немає великої потреби в зрошенні інших культур. В наших дослідах в колгоспі "Зоря" Шахтарського р-ну при проведенні одного вологозарядкового поливу в нормі 400 м3/га та одного вегетаційного поливу - 450 мЗ/га урожайність надземної маси на другому році життя становила 63,1, на третьому - 72,4 т/га за два укоси.

На зрошенні, без вологозарядкового поливу, урожайність надземної маси за 3 роки знижувалась в середньому на 12,5 %. Ранньовесняні ріст і розвиток рослин відбувалися за рахунок зимових запасів вологи, що в умовах Донецької обл. не завжди гарантує високі врожаї.

Сильфія також чутлива до тепла і волога. При порівнянні морфометричних показників сильфії, яка вирощувалась в Київській (зона Лісостепу) і Донецькій (Степ) областях, розміри стебел, листя і квітів були неоднаковими. Так, в Донецькій обл. міжвузля були коротші і товщі, в Київській навпаки - довші і тонші. При достатній кількості вологи і тепла стебло росло і розвивалось до заморозків. Найбільше несправжніх і трубчастих квітів відмічено в Київській обл.

у 1983 р., що пояснюється більшою сумою опадів і підвищеною середньо-добовою температурою повітря під час вегетації. Зі зменшенням суми опадів і зниженням температури повітря зменшувалась не тільки їх кількість, а і розміри.

РОЗРОБКА СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО НА КОРМ ТА НАСІННЯ

ВПЛИВ СПОСОБІВ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ ТА СІВБИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО

Скарифікація. Досконалі агротехнічні способи вирощування цієї культури на корм і насіння мають велике значення. Залежно від умов вирощування козлятник формує до 98 % твердого насіння, тому перед сівбою виникає потреба у підвищенні його схожості. За контроль ми брали сухе насіння, яке мало схожість і енергію проростання 40 і 35 % відповідно. При ошпарюванні його окропом ці показники підвищились до 71 і 70 % відповідно. Насіння, скарифіковане за допомогою наждакового паперу, мало схожість 74 %, оброблене сірчаною кислотою протягом 15-20 хв і зберіганні 12 міс - 79 %. Замочування насіння, а також холодна стратифікація підвищували схожість несуттєво.

Інокуляція. Козлятник, як і інші бобові рослини, нормально росте і розвивається тільки у симбіозі зі специфічними бульбочковими бактеріями, яких в грунтах України ще немає, а з інших бобових вони на його корінні не розмножуються. Рослини з інокульованого насіння краще росли і розвивались, мінялась структура врожаю. Інокуляція насіння бульбочковими бактеріями сприяла збільшенню кількості розвинутих і плодоносних пагонів, а також маси квіткових китиць на них. Урожайність надземної маси зросла більш як на 19 %. Збільшення маси квіткових китиць на 79 % сприяло підвищенню насіннєвої продуктивності на 52 % (табл. З ).

З наведених даних видно, що інокуляція насіння бульбочковими бактеріями перед сівбою є важливим і обов’язковим агротехнічним засобом. При цьому посилюються ріст і розвиток рослин, збільшується урожайність надземної маси та насіння.

Таблиця З

Продуктивність козлятнику східного залежно від інокуляції насіння перед сівбою (ЦБС НАН України, 1987-1989 рр.)

Варіант досліду Надземна маса, г/м2 Кількість насінин, шг./стебло -Маса

насіння, г/стебло квіткових китиць, г/м2 насіння, г/м2

Без інокуляції (контроль) 5700,0 194.7 1,57 342 51,40

3 ІНОКУЛЯЦІЄЮ 6800,0 223,6 1,77 612 78.10

НІРо5 151,9 - - - ЗД9

Глибина загортання насіння. Поряд з нормами висіву, термінами і способами сівби на продуктивність козлятнику східного в ЦБС НАН України у 1987-1990 рр. ми вивчали глибину загортання насіння.

При ранньовесняній сівбі, коли ще достатня вологість грунту, на легких за механічним складом грунтах, краще розвивались рослини козлятнику при глибині сівби 1-3 см, але насіння проростало і з глибини 5-6 см, при цьому польова схожість знижувалась майже у 3,8 рази. Урожайність надземної маси (11,0 т/га) у зв’язку з цим зменшувалась на 36,4 %. Слід підмітити, що при недостатньому зволоженні верхнього шару грунту, коли сходи практично одержати неможливо, виникає потреба збільшити глибину загортання на 1-2 см. В південних областях України, де верхній шар грунт}' весною швидко пересихає, глибину загортання насіння потрібно збільшити до 3-4 см.

Отже, оптимальна глибина загортання насіння козлятнику становить 2-3 см, але при пересиханні верхнього шару грунту її необхідно збільшити до 4 см.

Терміни сівби. Ранньовесняна сівба дає можливість більш раціонально використовувати запаси волога для розвитку кореневої системи і бульбочкових бактерій та нагромадження поживних речовин. Це зумовлено тим, що для формування кореневих паростків й зимуючих бруньок, від яких залежать перезимівля і відростання рослин навесні наступного року, потрібно не менше 120 діб. У пізніші терміни, червневі і липневі, рослини не встигають зформуватн добре розвинуте кореневище і закласти зимуючі бруньки, тому взимку багато рослин піне, посіви зріджуються, а урожай на наступний рік знижуєтьея більш як на 30 %. Для швидкого набубнявіння і проростання насіння необхідна волога. Тому, як тільки настає оптимальна температура грунту на глибині 3-5 см сходи швидко

з'являються на поверхні. Насіння при ранньовесняній сівбі внаслідок низьких температур проростало через 10-12 діб. З підвищенням суми позитивних температур число діб від посіву до появи сходів скорочувалось до 8. Кількість рослин, котрі перезимували, також змінювалась від 55 до 96 %. Найбільше гинуло їх з літніх посівів. Найвищу урожайність надземної маси було отримано з посівів, які проводились одночасно з ранніми зерновими (квітень - 49,6 т/га) та підзимніх (жовтень- 48,3 т/га), найменшу - з літніх (червневих і липневих - 42,8-37,9 т/га) (табл. 4 ).

Таблиця 4

Урожайність надземної маси козлятнику східного залежно від термінів сівби, т/га (ЦБС НАН України, 1983-1987 рр.)

Термін сівби (місяць) Уі зожаишсть Середнє за 5 років До контролю, ±

1983 1984 1985 1986 1987

Ранньовесняний (квітень) 14,00 48.60 59,40 61,20 64,60 49.60 + 2,80

Весняний (контроль) (травень) 11,10 47,10 53.20 59.10 63.50 46,80

Ранньолітній (червень) 8,40 36,00 52,00 57,40 60,20 42,80 -4,00

Літній (липень) 5Д0 20,80 50,10 55.30 58,10 37,90 -8,90

Підзимній (жовтень) 13,90 48,20 59.60 61.00 63.70 49,30 + 2,50

ШРо5 0,55 0,90 0,96 0,70 1,22 - -

Починаючи з третього-четвертого років онтогенезу урожайність надземної маси по варіантах дослідів почала вирівнюватись, але недобір за 5 років з цих посівів становив 6,8 і 11,7 т/га відповідно.

Отже, кращими термінами посіву козлятнику для отримання надземної маси є ранньовесняний (квітень) і підзимній (жовтень).

Способи сівби і норми висіву. Найбільшу урожайність надземної маси забезпечували посіви з міжряддями 45—60 см і нормою висіву ЗО кг/га (табл. 5).

Збільшення ширини міжрядь, а також зменшення її при вузькорядному способі сівби до 7,5 см значно знижувало урожайність. Водночас в широкорядних посівах з нормою висіву (10 кг/га) утричі нижчою від попереднього досліду (ЗО кт/’ra) вона знижувалась лише на 4 %. Таким чином, знижені норми висіву дають практично однакову

урожайність. Це економічно вигідніше, тому, що з віком за рахунок самозагугцешія рослин, продуктивність широкорядних посівів підвищується.

Таблиця 5

- Вплив способів сівби і норм висіву на урожайність надземної маси козлятнику, т/га (ЦБС НАН України, 1986-1989 рр.)

Ширина міжрядь, Норма висіву, кг/га

см 10 20 30

7,5 39,89 47,28 47,31

15,0 39,69 47,13 47,52

45,0 48.90 50,17 50,89

60,0 48,78 50,28 50,68

-70.0 47,14 48,59 47,25

НЗРо5 Фактор А - 0,78. Фактор Б - 0.88. Фактор С - 0,68.

Примітка: Фактор А - роки, фактор Б - ширина міжрядь, фактор С -норма висіву.

ВПЛИВ ПОКРИВНИХ КУЛЬТУР НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОЗЛЯТНИКУ

В природніх умовах Кавказу козлятник, як правило, росте в суміші з кропивою, стоколосом безостим та іншими видами трав. Урожайність надземної маси в таких сумішах низька. В культурних посівах кращі результати дають чисті, але за відсутності гербіцидів вони в перший рік заростають широколистими бур'янами, не витримують конкуренції і гинуть. Вищу урожайність надземної маси першого укосу нами отримано з чистих посівів (табл. б ).

Таблиця 6

Вплив покривних культур на урожайність надземної маси козлятнику другого року використання, т/га (ЦБС НАН України 1984-1986 рр.)

Варіант досліду Урожайність Середнє В % до хоіггролю

1984 1985 1986

Козлятник - чистий посів (контроль) 52,52 47,15 46,83 48.84 100,0

Комяпшх + стоколос безостий 46,00 34,00 45,25 41,75 85,5

Когтятник + тимофіївка лучна 39,60 23,55 31.12 34,42 70,5

Козлятник + костриця -тучна 42,05 30,85 30,35 34,57 70.8

5 о Сл 2,08 2,15 2,26 - -

Покривні посіви зі стоколосом безостим, тимофіївкою лучною та кострицею лучною мали нижчу врожайність від чистого посіву відповідно на 15 і ЗО %. Серед досліджуваних нами злаків найбільш перспективною покривною культурою виявився стоколос безостий.

В досліді з покривними зерновими ячменем і вівсом (Науково--дослідне виробництво НАН України, 1988-1990 рр.) також встановлено пригнічення рослин козлятнику. . Щвидкоростучі бур’яни в контрольному варіанті (чистий посів), маючи більшу облистненісгь, випереджали основну культуру в рості й розвитку і також пригнічували рослини.

Починаючи з третього року різниця в урожайністі між покривними і безпокривними посівами поступово скорочувалась (другий рік без покриву 58,8; п'ятий - 53,2; під покрив ячменю другий рік 34,4; п’ятий рік- 54,7 т/га). Лише в контрольному варіанті бур’яни значно знижували продуктивність посівів козлятнику протягом 5 років.

Покривна культура ячмінь не була надміру облистненою і густою, тому рослини козлятнику розвивались краще порівнюючи з іншими варіантами досліду.

ЯКІСТЬ І УРОЖАЙНІСТЬ НАДЗЕМНОЇ МАСИ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРМІНІВ І СПОСОБІВ ВИКОРИСТАННЯ КОЗЛЯТНИКУ

З розвитком рослин змінюється вміст сухої речовини, протеїну, жиру, клітковини, а також урожайність надземної маси (табл. 7).

Таблиця 7

Якість надземної маси козлятнику залежно від термінів збирання, % на абс. суху речовину (ЦБС НАН України, 1989-1992 рр.)

Фаза збирання Суха речо- вина Про- теїн Жир Клі- тко- вина БЕР Зола Аскорбіно-за кислота, мг% на жру масу Каротин, мг% на сиру масу

Стеблування 17,6 26,1 3,68 28,7 35.6 5.3 48,60, 5.68

Бутонізація 22,4 24.3 2,95 29,7 45,7 5,0 50.57 5.72

Цвітіння 23.3 19.1 2.71 30.8 40,6 6.2 41,08 3.66

Плодоношення 31,9 15,7 3.10 30,7 55,7 6.9 34,70 3,53

Найбільш якісною надземна маса була від стеблування до цвітіння. У фазу плодоношення вміст протеїну знижувався від 26,1 до 15,7 %; а клітковини збільшувався від 28,7 до 30,7 %. Зменшувався також вміст

аскорбінової кислоти (на 40 %) і каротину (на 61 %). Тому вибір оптимального терміну збирання надземної маси має велике значення. В перший рік онтогенезу козлятник, особливо в покривннх посівах, значного урожаю надземної маси не дав, але термін її використання впливав на урожайність другого і наступних років онтогенезу. В наших дослідах скошування надземної маси козлятнику в перший рік, в кінці вегетації (після 01.10), не знижувало продуктивності посівів на другий і наступні роки.

При двоукісному використанні урожайність надземної маси у фазу цвітіння і при висоті скошування 10 см (табл. 8) була найвищою і становила 75,7 т/га. При більш інтенсивному використанні (три укоси) і одноукісному недобір надземної маси у фазу бутонізації становив 14,3-29,9 т/га, у фазу цвітіння - 22 т/га. У фазу цвітіння її урожайність збільшувалась, але погіршувалась якість. Зменшувалась кількість протеїну, каротину і аскорбінової кислоти. Друпій укіс формується за рахунок молодої порості з міжвузлів, тому не варто перший укіс скошувати нижче 10 см.

Таблиця 8

Урожайність надземної маси козлятнику залежно від кількості укосів, висоти скошування і фази розвитку на другий та наступні роки, т/га (ЦБС НАН України, 1987-1990 рр.)

Кількість УКОСІВ Висота скошування. см Урожайність V фазу розвитку

бутонізація цвітіння плодоношення

1 0 38.1 53,7 42.4

1 20 34,7 48.9 40,7

2 10 68,0 75,7 71.0

2 20 67,6 74,9 69.2

3 10 53.7 — _

НІРо5 0,9 1,0 и

Кількість укосів суттєво впливала на подальші ріст і розвиток рослин. Триразове скошування порівняно з дворазовим (перший укіс у фазу бутонізації) знижувало урожай на 14,3 т/га. Для подовження експлуатації посіву ми вивчали різні способи його використання на зелений корм і насіння. Поперемінне використання посівів козлятнику дає можливість в першому укосі одержувати насіння, у другому -зелений корм. Цей варіант був найбільш продуктивним. В сумі за 4 роки надземної маси отримано 127 т/га, насіння - 1,3 т/га. У варіанті "перший укіс - на зелений корм, другий - на насіння"

урожайність надземної маси збільшувалась на 50 %, але з другого укосу давало мізерний урожай насіння - 0,121 т/га. Найкращим виявився варіант почергового використання посівів: "перший рік - на насіння + зелений корм, другий - два укоси на зелений корм", з них перший - у фазу бутонізації. В цьому варіанті за 4 роки отримано в сумі 0,572 т/га насіння і 213,5 т/га надземної маси.

ОСОБЛИВОСТІ НАСІННИЦТВА КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО

Насіннєва продуктивність козлятнику східного залежно від терміну і способу сівби. На відміну від люцерни козлятник не потребує спеціальних запилювачів, бо запилюється звичайними бджолами і дає високі врожаї насіння в різні роки не тільки на півночі України, а й у Білорусі, країнах Прибалтики, Росії - Підмосков'ї, Башкирі! та Республіці Комі. В наших дослідах урожайність насіння козлятнику сорту Кавказький бранець була у 3-4 рази вища від люцерни сорту Ярославна (Україна).

Кращими термінами сівби на насіння, як і на корм, виявилися ранньовесняні (квітень) та підзимні (жовтень). Найвищу урожайність насіння (640-663 кг/га) отримано з цих посівів. З ранньолітніх і літніх вона була у 1,5-2,0 рази нижча. Це пояснюється тим, що рослини ранньовесняного і підзимнього посівів стартовий ріст і розвиток починали у більш сприятливих погоднпх умовах.

Найвищу врожайність насіння (579-648 кг/га) нами отримано з посівів з міжряддями 45 і 60 см. В розріджених широкорядних посівах створюються кращі умови для формування урожаю. В них кожна рослина забезпечується поживними речовинами, вологою, має добре освітлення і кращий доступ для комах-запилювачів у середину стеблестою. Незважаючи на витрату на 1 га меншої кількості насіння для сівби, його урожайність перевищувала рядові вузькорядні посіви (контроль) у 1,4-1,5 раза. Площа живлення впливала на товщину стебла, що сприяло стійкості рослин проти вилягання. Маса 1000 насінин також була на 0,9-1,0 г вищою у широкорядних посівах. По висоті травостій рядових посівів перевищував широкорядні на 11-12 см.

Вплив термінів і способів збирання насінників козлятнику на урожайність насіння. Біологічною особливістю козлятнику є неодночасне достигання насіння як на рослині, так і на окремій китиці. Тому в межах однієї китиці воно розрізняється за крупністю, масою і виповненісгью. В нижній частині формуються найбільш

крупні і важкі насінини, більш дрібні - у верхній. Отже, при визначенні терміну збирання насіння не обов’язково очікувати 100%-вого побуріння бобів тому, що у верхній частіші воно не якісне. Зовнішній вигляд бобів та насіння і його вологість є на-йоб’єктивнішими показниками для встановлення термінів скошування.

За нашими данними найвища урожайність (632 кг/га) насіння отримана при побурінні бобів 90-100 %. В цей період його схожість невисока - 50 %, а при збиранні в період 70-90 % побурівших бобів -55 %. Маса 1000 насінин в цей період була значно вищою від інших варіантів. Збирання при 10-50 і 50-70 % побурілих бобів знижувало урожайність на 309-563 кг/га. Якість насіння, його вологість в цей час були високими (табл. 9).

Таблиця 9

Урожайність і якість насіння козлятнику залежно від терміну збирання (ЦБС НАН України, 1983-1985 рр.)

Термін збирання насінників при побурінні бобів. % Вологість, % Схожість, % Маса 1000 насінин. г Урожайність, кг/га

10- 50 (контроль) 45-50 47 5 69,5

50- 70 30-35 54 7 323,3

70- 90 25-30 55 9 474,0

90- 100 20-25 50 8 632,0

НІРо5 - - - 21.3

Після визрівання насіння листя і стебла козлятнику до кінця вегетації залишаються зеленими, що утруднює пряме комбайнування насінників. Через велику вартість хімічних препаратів десикація насінників поширення в Україні не набула. Тим більше що високобілкову солому після обприскування згодовувати худобі не рекомендується. Пряме комбайнування без десикації не забезпечувало повного обмолоту. Частина бобів і прилиплого насіння йшло до відходів з соломою. Урожайність насіння після прямого комбайнування становиа 235-314 кг/га, при роздільному - від 549 до 663 кг/га. У валках під час висихання скошеної маси відбувається зниження вологості насіння. Роздільннй спосіб збирання насіння козлятнику є більш вигідним, особливо тому, що висока його вологість після прямого комбайнування здатна призвести до самонагрівання і втрати схожості.

РОЗРОБКА ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОЇ НА КОРМ ТА НАСІННЯ

ВПЛИВ ТЕРМІНІВ І СПОСОБІВ СІВБИ ТА СТРАТИФІКАЦІЇ НАСІННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ НАДЗЕМНОЇ МАСИ

Терміни сівби. Сильфію можна висівати як восени, так і весною. У підзимніх посівах створюються найкращі умови для проходження природної стратифікації. Весною, використовуючи зимові запаси волога, насіння зразу після прогрівання грунту швидко бубнявіє, проростає і дає дружні сходи. При весняних посівах вони з’являлися на 16-20 діб пізніше, схожість насіння була на 25-30 % нижча, затримувався також розвиток рослин. Рослини з нестратифікованого насіння підзимнього посіву мали кращий розвиток, крупніше листя і довші черешки. Такі показники, як кількість стебел на рослині, їх маса і площа листової поверхні перевищували такі ж самі в інших варіантах дослідів.

На другий та наступні роки онтогенезу різниця в урожайності між термінами сівби — весняним, літнім та підзимнім - була суттєвою (табл. 10). Так, середня урожайність надземної маси за 5 років з весняних та літніх посівів була на 8,0-15,5 т/га нижчою від підзимніх. З віком рослин вона підвищувалась при всіх варіантах дослідів, але на підзимньому була найвищою (90,9 т/га).

Таблиця 10

Урожайність надземної маси сильфії залежно від терміну сівби (ЦБС НАН України, 1985-1989 рр.) ’

Термін сівби Урожайність, т/га Середне 3£ 5 років

1985 1986 1987 1988 1989

Весняний квітень (контроль) 24.10 76.90 83,10 84,90 85.70 70.90

травень 22,40 75,00 81,00 82,10 82.90 68.70

Літній червень 19,20 69,40 79,30 80.00 79,30 65.40

липень 18.70 57.20 75.80 77,30 76.90 61.20

Підзимній: жовтень 26,50 87,00 88,40 90.50 90,90 76.70

ШРо5 0,35 0,34 0,42 0,46 0,48 -

Сівба в різні терміни стратифікованим і нестратифікованим насінням впливала на насіннєву продуктивність і його якість.

Ранньовесняні і весняні посіви стратифікованіїм насінням давали з одного стебла на 24 - 100 шт. насінин менше ніж підзимні, і на 220225 шт./стебла більше від літніх. Маса насіння з одного стебла і його схожість у посівах з нестратифікованим насінням, як у літніх, так і у весняних, були найнижчими і становили 1,7-5,4 г і 80-90 % відповідно.

Глибина загортання насіння. Вузол кущіння сильфії першого року онтогенезу знаходиться біля поверхні грунту, тому загортати насіння необхідно неглибоко (1,5-2,0 см). Із збільшенням глибини польова схожість насіння знижувалась до 5 %, особливо на літніх посівах. Для ранньовесняного, весняного і підзимнього посівів оптимальна глибина загортання 1,5-2,0 см. При недостатньому зволоженні, глибина загортання на 1 см ризикована у зв’язку з пересиханням верхнього шару грунту. Схожість 5-7 % при всіх інших термінах сівби була на глибині загортання 5-6 см.

Способи сівби і норми висіву. Для вивчення способів сівби і норм висіву сильфії насіння висівали за схемою: ширина міжрядь 15, 45, 60, 70 см з нормою висіву 5, 10 і 15 кг/га; висота рослин при посіві з міжряддями 60 см і нормою висіву 10 кг/га становила 185 см. В цьому варіанті досліду вони мали більші розміри листя і кращу облистненість. Із збільшенням ширини міжрядь густота стеблестою зменшувалась до 178 см, це пояснюється тим, що при збільшенні ширини міжрядь густота рослин в рядку теж збільшувалась, а пагоноутворешгя зменшувалось. У загущених посівах облистненість також була меншою на 23 %. Урожайність надземної маси, починаючи

з другого року онтогенезу при збільшенні норми висіву і ширини міжрядь зростала до 54,4 т/га, але темпи приросту з віком рослин і нормою висіву 15 кг/га знижувались. Так, при ширині міжрядь 60 см і нормі висіву насіння 10 кг/га на четвертий рік урожайність збільшилась на 12,1 т/га. При такій же ширині міжрядь і нормою висіву 15 кг/га вона зросла лише на 0,6 т/га.

Самозагущення в рядку зменшувало пагоноутворення, кількість стебел на одиниці площі зростала повільно. Найменша урожайність в середньому за 4 роки була при нормі висіву 5 кг/га і становила 4047 т/га. Ця норма виявилася недостатньою. Посіви з шириною міжрядь 15, 45, 60 і 70 см і нормою висіву 10 кг/га дали надземної маси менше на 11,6; 11,2; 13,1 і 12,0 т/га відповідно.

В широкорядних посівах сильфії на насіння з нормою висіву 5-10 кг/га урожайність навпаки зростала. В середньому за 4 роки на посівах з нормою висіву 10 кг/га і міжряддями 15 см сягала 231

кг/га, 45 cm - 578, 60 cm - 618 і прн 70 cm - 721 кг/ra. В рядових посівах (міжряддя 15 см) урожайність була нижчою, ніж на широкорядних (60-70 см) в обох варіантах на 432-490 кг/га. Широкорядні посіви краще освітлені, в цих варіантах дослідів в перший рік життя більше можливостей для проведення рихлень міжрядь і для знищення бур’янів, а тому ріст і розвиток рослин проходив за кращих умов.

Способи розмноження. Сильфію можна розмножувати сівбою насіння в грунт і посадкою розсади, а також вегетативно кореневими і стебловими живцями. Для одержання надземної маси найбільш оптимальним виявився кореневищний спосіб розмноження (табл. 11).

Таблиця 11

Урожайність надземної маси сильфії залежно від способу розмноження і фази вегетації, т/г (ЦБС НАН України, 1985-1987 рр.)

Спосіб розмноження Урожайність за фазами розвитку

бутонізація цвітіння плодоношення

Насінням 99.3 128.4 98.9

Розсадою 101,1 132.0 123.1

Кореневищами 108.0 136.5 125.3

Н1Ро5 0.82 2.59 2.0

Урожайність за кореневищного способу розмноження у фазу цвітіння була на 8,1 т/'га вище від насіннєвого і на 4,5 від розсадного. Збирання сильфії у фазу бутонізації і плодоношення значно знижувало урожайність насіння. З плантації сильфії, розмноженої кореневищами, можна одержати врожай надземноі маси і насіння в рік посадки, а насінням - через рік.

ВПЛИВ ТЕРМІНІВ ЗБИРАННЯ НАДЗЕМНОЇ МАСИ НА УРОЖАЙНІСТЬ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД

Надземну масу можна використовувати від відростання до пізньої осені на зелений корм, силос та інші види кормів. При цьому її урожайність і якість до певної фази розвитку змінюються (табл. 12).

Таблиця 12

Урожайність і якість надземної маси сильфії першого укосу залежно від терміну збирання, т/га (ДБС НАН України, 1983-1986 рр.)

Фаза розвитку при збиранні надземної маси Урожайність надземної маси, т/га Вміст в сухій речовині, %

сирого протеїну клітковини

Вегетація (стеблування) 64.3 25,1 10,4

Бутонізація 93.2 23,3 17,0

Цвітіння 120,4 18,6 19,4

Плодоношення 95,9 17,1 19.9

НІР 05 0,19 - -

Найвищу урожайність (120,4 т/га) отримано у фазу цвітіння, але якість надземної маси гірша, ніж у фазу бутонізації. Вміст протеїну зменшується, а клітковини збільшується. В період плодоношення урожайність і якість надземної маси різко знижуються за рахунок зменшення кількості листків і вологості рослин в цілому. Найвищу якість отримано у фазу стеблування, при найнижчій врожайності (64,3 т/га).

ОСОБЛИВОСТІ НАСІННИЦТВА СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОІ

Терміни збирання насіння. Спостереження за визріванням насіння сильфіі показали, що спочатку воно відбувається в кошиках першого порядку і поступово переходить до вищих. Залежно від розташування кошиків на дихазії маса насіння також зменшується від першого порядку гілкування до наступних. Найбільш виповнене насіння формується в кошиках першого порядку, найменше - на шостому. Це пояснюється тим, що період визрівання насіння однієї рослини розтягнутий і становить близько 85-100 діб. Окремі рослини цвіли до заморозків, формування насіння проходило за несприятливих умов, тому в загальній масі частина його виявилась недорозвиненою. У зв'язку з цим насіннєва продуктивність сильфії залежить від порядку розміщення кошиків на дихазії. Із збільшенням порядку гілкування його кількість зменшується, а якість погіршується. Найбільша маса повноцінного насіння визріває в кошиках першого - четвертого порядків.

Почат.ок визрівання насіння відмічено в першій декаді серпня. Масове визрівання третього-четвертого порядків закінчувалось в

другій декаді вересня, п’ятого-шостого затягувалось до пізньої осені і нерідко припинялось після настання приморозків. В другій декаді вересня визрівання в окремі роки переривалось частими холодними дощами, тому в кошиках шостого порядку насіння майже не формувалось.

Для встановлення оптимального терміну збирання насіння сильфії орієнтувались на його визрівання в кошиках кожного порядку з першого по шостий. Для цього насіння збирали за схемою: вручну, вибірково в міру його достигання в 70-75 % кошиків (окремо кожного порядку) і суцільним методом, зламуючи весь дихазій при достиганні в 70-75 % кошиків з першого до шостого порядків.

При суцільному збиранні під час достигання 70-75 % насіння в кошиках третього порядку дихазію урожайність становила 710,3 кг/га (табл. 13). В цей період насіння в кошиках першого і другого порядків повністю визріло.

Таблиця 13

Вплив термінів збирання насіння сильфії на урожайність і якість (ЦБС НАН України, 1983-1987 рр.)

Збирання насіння Вибіркове збирання Суцільне збирання

при визріванні в урожай- маса 1000 воло- урожай- маса 1000 воло-

кошиках І-VI по- ність, насінин, гість, ність, насінин, гість,

рядку кг/га г % г/га г %

І 138,9 25,1 16,3 437.5 22.8 67.4

П 306.3 23,9 18,2 646.8 22.8 53,1

Ш 446.2 20,3 18,1 710,3 23,3 65.8

IV 469.2 13.5 20,4 650.3 10.4 61,7

V 275,1 10,2 17,5 623,0 13,7 55.1

VI 314,8 8,6 18,0 575,5 12,4 31.7

ШРо5 1,4 - - 1,4 - -

Кошики третього порядку мали жовтий колір, оплодень - темний, сім’ядолі чітко виділялись, з надрізу при натисканні виступала масляниста рідина. Вологість загальної маси насіння перших трьох порядків під час збирання не перевищувала 66 %. Кошики четвертого порядку зелені, насіння у фазі формування, п’ятого - цвіли, шостого -бутонували. При збиранні визрівшого насіння в кошиках четвертого і вищого порядків урожайність насіння знижувалась до 314,8-575,5 кг/га, якість посівного матеріалу погіршувалась. Так, маса насіння

вище перших трьох порядків знижувалась більше, ніж у двічі, а урожайність насіння - на 17 %.

Способи збирання насіння. До останнього часу в господарствах насіння сильфіі збирають вручну, механізований спосіб застосовують рідко і успіху він не має. Тому розробка механізованого способу збирання дала б значне зниження витрат ручної праці, грошових і матеріальних ресурсів. В науково-дослідному виробництві НАН України і колгоспі "Зоря" Донецької обл. нами застосовано пряме обмолочування насінників сильфії комбайном СК-5 "Нива" з пристосуванням ПСП-1,5 для збирання соняшника. Досліди показали, що механічні пошкодження насіння тим більші, чим вища вологість вороху. При 36 % вологості механічні пошкодження сягали 20 %, збільшувались загальні витрати (20,2 %), знижувались схожість (до 69 %) і чистота насіння (38,2 %). Маса, що надходила від комбайну, крім насіння містила дуже велику кількість різних домішок (37,6 %). Тому, щоб одержати повноцінне насіння, сирий ворох необхідно добре висушити, а потім відокремити від решток. Невисушений ворох важко піддається очищенню. Надмірна кількість перезволожених часток, стебел і листків, прилиплих до насіння, не дає можливості зробити навіть первинне очищення.

Такий спосіб збирання насіння виявився неприйнятним, і для полегшення збирання насіння прямим комбайнуванням ми застосували десикацію насінників препаратом "Реглон" з розрахунку 2,0; 2,5; 3,0;

4,0 л/га на 500 л води. Обприскування проводили ранцевим обприскувачем в період пожовтіння 75 % кошиків третього порядку. Хімічне підсушування насінників малими нормами реглону (2 л/га) дало можливість зібрати по 408 кг/га насіння з енергією проростання 66 %, схожістю 86 % і масою 1000 насінин 19,5 г. Зниження посівних якостей насіння спостерігалось із збільшенням концентрації реглону до

4 л/га. Енергія проростання і схожість знижувались до 68-70 % (на контролі - 79 і 94 % ).

Десикація насінників сильфії не впливала на відростання пагонів в наступному році. З кореневищ, оброблених десикантом реглон, пагони, що відростали, нічим не відрізнялись від контрольних, необроблеігах. Урожайність надземної маси сильфії на оброблених і не оброблених десикантом ділянках була практично однаковою: відповідно 89,1

- 89,8 і 90,7 т/га.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА НАСІННЄВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ

СИЛЬФІЇ

Про застосування мінеральних добрив при вирощуванні снльфії на насіння в літературі висвітлено мало, тому ми прагнули виявити вплив найбільш оптимального їх співвідношення на ріст і розвиток рослин та її урожайність. Дослід проводився на дерново-підзолистих грунтах, орний шар яких характеризувався такими показниками: вміст гумусу -2,20-2,40 %; рухомого фосфору - 196-280 мг; обмінного калію - 200

- 206 мг; легкогідролізованого азоту - 173-196 мг на 1 кг грунту; рН сольової витяжки - 5,3-5,6; гідролітична кислотність - 2,3. Згідно зі схемою досліду (табл. 14) всі види добрив вносились з розрахунку по 60 кг на 1 га діючої речовини.

Таблиця 14

Вплив мінеральних добрив на урожайність снльфії (ЦБС НАН України, 1990-1993 рр.)

Варіант досліду Маса листків з 1-й рік вегетації, т/га 3озмір листків, мм Маса 1000 насінин, г Схо- жість, % Урожайність насіння. кг/га

довжина ширина

Без добрив (контроль) 5.90 30.1 14,3 19,1 76,2 330

РК 7,42 32,8 15.4 22,5 84.5 1146

№ 7.38 32.0 16,2 20.4 60.2 856

ЇЖ 7,94 33.4 16,7 20,5 76,0 483

№К 4,34 32,3 15.5 23.3 35,5 799

ШРо5 0,7 - 0,35

В перший рік вегетації відмічено позитивну дію фосфорно-калійних добрив на ріст і розвиток рослин. Маса листків сильфії дорівнювала 7,42 т/га, в той же час без добрив вона становила всього 5,90 т/га. Розміри листової пластинки були більшими у варіанті МК. За рахунок підвищеного сгеблеутворення у варіанті РК другого року вегетації отримано насіння на 816 кг/га більше, ніж в контролі. Маса 1000 насінин, їх схожість і розміри перевищували інші варіанти. Фосфорно-калійні добрива сприяли збільшенню кількості стебел в гнізді. Найнижчу урожайність і якість насіння отримано у варіанті без добрив.

Урожайність насіння у варіантах з азотом була вищою від контролю, але в сполученні "азот-калій" становила 'лише 483 кг/га.

Отже, застосування при вирощуванні сильфії фосфорно-калійних добрив забезпечує добру якість насіння, і у 1,3-3,5 вищу врожайність цієї культури, ніж у інших варіантах досліду.

ЛІКВІДАЦІЯ ПОСІВІВ СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОЇ

З віком рослин, чи надмірна інтенсивність використання посівів сильфії пронизанолистої призводить до загущення і зниження продуктивності. У зв'язку з цим виникає питання про ліквідацію посівів і використання площі під інші культури. В Науково-дослідному виробництві НАН України ми вивчали схему ліквідації 23-річнпх посівів сильфії. Після дворазового дискування важкими дисками і переорювання поля висівали окремими варіантами: сумішку вики з вівсом, редьку олійну сорту Райдуга та ріпак ярий сорту Ямал. В рік сівби перед збиранням покривної культури кількість стебел сильфіі під ними була різною. Коли сильфія росла по сильфії, без покривної культури, їх залишилось 9 шт./м2, після ріпаку ярого - 3 шт./м2. На наступний рік у варіанті, де покривною культурою був ріпак, поле засіяли ячменем і одержали зерна по 6,43 т/'га. Маса 1000 насінин (44,8 г) і схожість (99 %) були найвищими.

Таким чином, досліди показали, що 23-річні посіви сильфіі пронизанолистої можна ліквідувати за один рік. Ріпак ярий, посіяний після переорювання, пригнічував відростання сильфії і сприяв одержанню високого врожаю зерна ячменю, яке мало високі масу насіння і схожість. В наступні роки сильфія на всіх варіантах не відростала.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КОЗЛЯТНИКУ СХІДНОГО І СИЛЬФІЇ ПРОНИЗАНОЛИСТОЇ В ПОРІВНЯННІ з ТРАДИЦІЙНИМИ КУЛЬТУРАМИ

Порівнюючи ефективність вирощування надземної маси козлятнику з люцерною, а сильфію з кукурудзою на силос, встановлено такі їх перевага (табл. 15 ).

Відмічено майже однаковий вміст сухої речовини, кожний кілограм якої у козлятнику мав більше на 16,7 г перетравного протеїну і на

0,3 енергетичних кормових одиниць (ЕКОврх). Урожайність надземної маси з одиниці площі, починаючи з другого року, перевищує люцерну в 1,7 рази, а збір сухої речовини з 1 га - на 7,86 т. Вихід

перетравного протеїну і енергетичних кормових одиниць люцерни відповідно нижчий на 1,62 - і 11,97 кЕКОврх.

При порівнянні снльфії пронизанолнстої з кукурудзою на силос необхідно враховувати, що вона багаторічна і, починаючи з другого року, протягом 15-20 років дає надземну масу або насіння без пересіву, не потребуючи щорічних витрат на купівлю насіння, глибоку оранку, сівбу та інші агротехнічні заходи. В наших дослідах сильфія переважала кукурудзу в молочновосковій стиглості по урожайності і якості надземної маси.

Таблиця 15

Ефективність вирощування козлятнику східного і снльфії проншанолнстої в порівнянні з люцерною посівною і кукурудзою на силос (ЦБС НАН України, 1993-1996 рр.)

Культура Суха речовин на, кгв 1 кг В 1 КГ сухої речовини Збір з 1 га, т

перетравного протеїну, г обмінної енергії, ]:К(ХрЧ надземної маси сухої речо- вини перетравного протеїну обмінної енергії, кЕКО»ет

Козлятник (другий рік, два укоси) 0,224 185,7 1,14 80,9 18,12 3,37 20,66

Люцерна (другий рік, три УКОСИ) 0,220 169,0 0,84 47,0 10,34 1,75 8,68

Сильфія (другий рік, перший УКІС) 0,180 233,0 1,05 93,2 16,77 3,91 17,61

Кукурудза на силос 0,290 79,9 1.26 45,4 13,17 1,04 16,59

За один укіс сильфії надземної маси отримано вдвічі, сухої речовини в 1,3 і перетравного протеїну у 3,8 раза більше, ніж у кукурудзи. При впровадженні в зелений конвеєр 100 га сильфії тільки за рахунок вдвічі вищої урожайності скорочується така ж площа під кукурудзою на силос, яку можна використати для вирощування зернових або інших культур. Впровадження в силосний конвеєр сильфії пронизанолистої не потребує додаткових витрат. Навпаки, зменшуються пікові навантаження, в результаті чого потреба в трудових ресурсах і техніці знижується. Завдяки підвищеній урожайності сильфії звільнюється площа під силосними культурами.

Аналіз економічної ефективності вирощування козлятнику сорту Кавказький бранець і сильфії Канадчанка показав на значні їх переваги над люцерною і кукурудзою.

Розрахунками встановлено (табл. 16), що виробничі затрати на 1 га козлятнику при використанні його на сіно протягом 10 років щорічно становить 209,13 умовних одиниць (ум.од.), а затрати на 1 га сильфії і кукурудзи при використанні їх на силос (сильфія - 10 років, кукурудза - 1 рік) - 226 і 238 ум. од. відповідно.

Таблиця 16

Економічна ефективність вирощування козлятпику східного і спльфії пронизанолистої порівняно з люцерною і кукурудзою (ЦБС НАН України, 1986-1996 рр.)

Показник Козлятник на сіно Люцерна на сіно Сильфія на силос Кукурудза на силос

Урожайність, т/га

сіна 8,00 6,00 - -

надземної маси • - - 80,00 40,00

Виробничі затрати на вирощування. ум. од. /га

сіна 208,13 223,58 - -

надземної маси - - 225,70 238.24

Затрати праці, люд.-год/га 19,61 20.07 18.61 10,05

Собівартість 1 т, ум. од.

сіна 26,02 37.26 - -

надземної маси - - 2,82 5.96

Затрати праці ка 100 кг, люд.-год

сіна 0,25 0,33 - - .

надземної маси - _ 0.02 0.03

Вартість валового врожаю, ум. од. /га 345,60 277.20 1024.00 512.00

Чистий прибуток, ум. од. /га 137,47 53.62 798,30 501.49

Рівень рентабельності, % 66,00 24.00 354.00 115,00

Економічна ефективність від впровадження козлятника і сильфії, ум. од. /га . 84.00 296.81 - -

Собівартість 1 т сіна козлятнику обходиться на 11,24 ум. од. дешевше від люцернового сіна, а.надземна маса сильфії на силос - на 3,14 ум. од. дешевше кукурудзи. Продуктивність праці і рівень

зо

рентабельності при впрошуванні козлятнику і сильфії також вищі від порівнювальних культур.

Вирощування козлятнику східного і сильфії пронизанолистої економічно вигідно, ефект від їх впровадження у кормовиробництво становить 84,04 і 296,81 ум. од. /га відповідно.

Таким чином, урожайність надземної маси козлятнику східного і сильфії пронизанолистої, вихід сухої речовини і перетравного протеїну з одиниці площі значно перевищували такі ж показники люцерни і кукурудзи на силос. Висока продуктивність поєднана з високою якістю корму. Затрати на впрошування цих культур і собівартість одиниці продукції були нижчими, а чистий прибуток і рівень рентабельності вищими. Кожен гектар давав від 84 до 297 умовних одиниць /га прибутку.

ВИСНОВКИ

1. Вперше теоретично доведено і експериментально обгрунтовано, що впровадження у виробництво сортів козлятнику східного Кавказький бранець і сильфії пронизанолистої Канадчанка забезпечує від 84 до 297 умовних одиниць /га прибутку, в 2,0-3,8 раза вищу від люцерни і кукурудзи на силос урожайність надземної маси, вихід перетравного протеїну та енергетичних кормових одиниць з 1 га.

2. Щорічне одержання фізіологічно зрілого насіння і біологічно повноцінного зеленого корму дає основу вважати можливим успішно вирощувати козлятник східний і сильфію пронизанолисту в умовах Лісостепу України.

3. Найвищу урожайність насіння і надземної маси козлятнику східного і сильфії пронизанолистої дають ранньовесняні (квітень) і підзимні (жовтень), літні посіви, а також пізньолітні посіви зменшували урожайність у 1,5-2,0 рази.

4. Надземна маса козлятнику східного і сильфії пронизанолистої по якості і ранньовесняному використанню не поступається люцерні і кукурудзі. Висока урожайність і високобілковість в поєднанні з багаторічним використанням, посухостійкістю, зимостійкістю, поліпшенням структури і- -родючості грунтів, протиерозійністю і енергозбереженням свідчать про велику практичну цінність цих культур.

5. Якісний склад і кількісний вміст амінокислот в сирому протеїні надземної маси, на початку цвітіння козлятнику східного і сильфії пронизанолистої перевищує традиційні культури і еталон ФАО (для

кормових культур). В цей період вона містить всі незамінні та інші амінокислоти, необхідні для нормальної життєдіяльності організму тварини.

6. Скарифікація насіння козлятнику східного і стратифікація насіння сильфії пронизанолистої (для сівби весною) підвищують їх схожість на 39-40 %. З метою зменшення витрат на скарифікацію і стратифікацію краще висівати ці культури підзиму (за 5-6 діб до стійкого замерзання грунту).

7. Інокуляція насіння козлятнику східного специфічними

бульбочковими бактеріями перед посівом є важливим і обов'язковим агротехнічним засобом. При цьому посилюються ріст і розвиток рослин, збільшуються насіннєва продуктивність на 52 % та

урожайність надземної маси на 19 %.

8. Широкорядні посіви (45- 60 см) козлятнику східного більш ефективні, вони дають у 1,4-1,5 раза більше якісного насіння, ніж вузькорядні (7,5 см), формують товсте стебло і низький травостій, що протистоїть виляганню рослин і сприяє якісному збиранню насіння.

9. Козлятник східний краще росте і розвивається у безпокривних посівах, але в перший рік вони значно забур’янюються, тому його доцільніше висівати з покривною культурою - ячменем або стоколосом безостим. Вони зменшують забур’яненість в рік посіву і, незважаючи на деяке зниження його продуктивності в перші 2 роки використання, на п’ятий рік урожайність збільшується на 20,3 т/га.

10. Найвишу урожайність надземної маси забезпечує двоукісне використання травостою козлятнику східного (75,7 т/га) перший укіс у фазу бутонізації - початок цвітіння, другий- наприкінці вегетації.

11. Урожайність і якість насіння залежать від його розташування на китиці козлятнику східного та дихазію сильфії. Збір насіння з першої і другої третини китиці знизу козлятнику і перших трьох порядків дихазію сильфії забезпечує вищу урожайність і якість.

12. Оптимальним терміном збирання надземної маси козлятнику східного на зелений корм є фаза бутонізації, сильфії пронизанолистої на силос - масове цвітіння.

13. Насіння краще збирати суцільним способом: козлятнику східного при побурінні 70-80 % бобів, сильфії пронизанолистої при пожовтінні 70-75 % кошиків третього порядку. Щ терміни збирання забезпечують найвищу урожайність і якість насіння.

14. Кращий спосіб збирання насіння козлятнику східного роздільний з попереднім скошуванням у валки і наступним обмолотом комбайном з підбирачем.

15. Пряме комбайнування насінників сильфії з попередньою десикацією препаратом "Реглон" в нормі 2,5-3,0 л/га в 500 л води дає можливість збирати насіння суцільним методом з мінімальними втратами. При цьому якість насіння не погіршується, а післядія реглону в наступних поколіннях не проявляється.

16. Тривале цвітіння сильфії створює сприятливі умови для роботи бджіл у період, коли кормова база для них збіднена, що має велике значення для бжільництва.

17. Вирощування на корм і насіння козлятнику східного сорт Кавказький бранець і сильфії пронизанолистої сорт Канадчанка доцільно проводити на грунтах, які піддаються водним і повітряним ерозіям в запільних сівозмінах.

18. Козлятник слід використовувати як основну високобілкову культуру ранньовесняного використання, в зеленому конвеєрі - на зелений корм, сінаж і сіно, сильфію - як страхову культуру в зонах ризикованого землеробства на силос.

19. Для подовження експлуатації площ козлятнику східного і сильфії пронизанолнстоі на кормові цілі слід скошувати не більше 2 разів або через рік. Перший укіс - на насіння, другий - на корм.

20. Малопродуктивні посіви сильфії ліквідуються осіннім дискуванням з глибоким переорюванням і посівом весною наступного року ріпаку ярого.

21. Застосування при впрошуванні сильфії фосфорно-калійних добрив забезпечує добру якість насіння і у 1,3-3,5 раза вищу врожайність цієї культури, ніж у інших варіантах досліду.

22. Вирощування сортів козлятнику східного Кавказький бранець і сильфії пронизанолистої Канадчанка економічно вигідно, ефект від їх впровадження у кормовиробництво становить 84 і 297 у.о./га відповідно. Собівартість 1 т сіна козлятнику обходиться на 11,24 у.о. дешевше від люцернового, а надземна маса сильфії на силос на 3,14 у.о. дешевше кукурудзяної. Затрати праці на 100 кг сіна козлятнику і люцерни становлять 0,25 і 0,33 люд.-год, а на 100 кг надземної маси сильфії і кукурудзи 0,02 і 0,03 люд.-год відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Козлятник східний сорт Кавказький бранець як багаторічну культуру слід висівати в запільних сівозмінах або на вивідних клинах скарифікованим та інокульованим насінням в нормі 10 кг/га з шириною міжрядь 45-60 см. При відсутності гербіцидів можлива сівба з по-

кривпою культурою ячменем (100 кг/ га) чи стоколосом безостим (6 кг/ га).

На корм скошувати першпй укіс у фазу бутонізації, другий - в кінці вегетації. Збирати насіння при достиганні його на першій і другії! третині китиці суцільним способом роздільно.

Сильфію пронизанолисту сорт Канадчанка як культуру з терміном використання більше 15 років висівати в запільних сівозмінах під зиму. При весняній сівбі насіння стратифікувати у вологому піску (співвідношення 1:1) протягом ЗО діб. Висівати насіння слід з міжряддям 60-70 см і нормою висіву 10 кг/ га. З метою прискорення розмноження і одержання насіння в перший рік життя висаджувати кореневищами, ділячи їх перед садінням по кількості бруньок відновлення.

Збирати наземну масу на силос слід у фазу масового цвітіння. При пожовтінні кошиків третього порядку при збиранні на насіння на великих площах необхідно застосовувати пряме комбайнування з попередньою десикацією реглоном в нормі 2,5-3,0 кг/га в 500 л/'га води.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, брошури, рекомендації

1. Абрамов А.А. Сильфия произеннолистная в кормопроизводстве. -Киев: Наук, думка, 1992. - 155 с.

2. Абрамов А.А., Стадничук Н.А., Жадан, А.В. Опыт выращивания козлятника восточного. - Киев: УкрНИИНТИ, 1987. - 12 с.

3. Абрамов 0.0., Стаднічук Н.О., Тітарєв Ю.Г. Сильфія

пронизанолиста нова кормова культура: Метод, рекомендації - К.:

НТО Кшвоблагропрому, 1987. - 15 с.

4. Абрамов Л.Л., Ходак В.А., Петросянц Х.Ш. Прогрессивная технология выращивания козлятника восточного : Метод, рекомендации. - Ужгород: Ужгород, гос. ун- т, 1987. - 16 с.

5. Абрамов 0.0., Стаднічук Н.0. Вирощування козлятнику східного на корм та насіння: Рекомендації. - К.: Мінсільгосппрод України, 1993.

- 27 с.

6. Абрамов 0.0., Петросянц Х.Ш., Ходак В.0. Сильфій

пронизан оліїстий і козлятник східний у кормовиробництві: Вироби.-

практ. видання/ За ред. Ю.А.Утеуша. - Ужгород: ВВК "Патент", 1994. - 59 с.

7. Методичні рекомендації по вирощуванню високих врожаїв

хрестоцвітих та малопоширених багаторічних культур / Ю.А.Утеуш, О.О.Абрамов, К.М.Кривицький, В.І.Неминущий. - Чернігів: Десна, 1983. - 15 с. ”

8. Рекомендації семінару-зустрічі учених і спеціалістів з

кормовиробництва областей Північно-Західного регіону / Ю.А.Утеуш, 0.0. Абрамов, К.М. Кривицький, В.І. Неминущий, М.О.Зозуля. - К.: АН УССР, 1983. - 17 с. '

Статті в наукових і науково-виробничих виданнях

9. Абрамов 0.0. Завітайте до ботанічного саду / / Тваринництво України. - 1982. - Х? 5. - С. 28-29.

10. Абрамов А.А. Морфобиолопіческпе особенности сильфіга в связи с акклиматизацией и селекцией ее в ЦБС НАН Украины /,/ Интродукция и акклиматизация растений. - 1994. - Вып. 21. - С. 10

- 17.

11. Абрамов 0.0. Стаднічук Н.О. І корм і медонос // Тваринництво України. - 1988. - № б. - С. 44.

12. Абрамов Д.А., Стадничук Н.А., Нечитайло Н.А. Биохимическая характеристика козлятника восточного, интродуцированного в ЦБС им. Н.Н. Гришко НАН Украины / / Интродукция и акклиматизация растений. - 1995. - Вып. 23. - С. 76-81.

- Авторські свідоцтва

13. А.с. № 231 Україна. Сильфія Канадчанка / О.О.Абрамов, Н,0.Стаднічук (Україна). Заявка Х° 9103619 від 20 січня 1990 р. Занесено до Реестру сортів рослин України в 1996 р.

14. А.с. X? 224 Україна. Козлятник східний Кавказький бранець / О.О.Абрамов, Н.О.Стаднічук (Україна). Заявка X? 9201351 від 24 грудня 1990 р. Занесено до Реестру сортів рослин України в 1996 р.

15. А.с. X? 056. Республіка Молдова. Козлятник східний Сперанца / О.О.Абрамов, О.С. Телеуце Н.О. Стаднічук. Заявка X» 0470162 від грудня 1994 р. Сорт районований в Республіці Молдова в 1998 р.

Матеріали доповідей та інші друковані матеріали

16. Нижко В.Ф., Полякова Л.Д., Каганов М.М., Абрамов А.А.

Получение п характеристика белковых концентратов из зеленой массы растений // II Всесоюз. науч. конф. "Новые источники пищевого белка" : Тез. докл - Кобулетти: 1986. - С. 30.

17. Абрамов А.А., Стадничук Н.А. Технология возделывания сильфии пронзеннолистной // Респ. семинар "Новые кормовые культуры -продовольственной программе" : Тез. докл. - Киев: Госагропром УССР, 1987. - С. 35-37.

18. Абрамов А.А., Ходак В.А. Особенности агротехники козлятника

восточного. // Респ. семинар "Новые кормовые культуры - продовольственной программе" : Тез. докл. - Киев: Госагропром УССР, 1987. - С. 44-46. '

19. Абрамов А. Л., Ходак В. А., Петросянц Х.Ш. Сильфия пронзеннолнстная - перспективная кормовая культура. -Ужгород: Ужгород, гос. ун-т, 1988.- 3 с.

20. Абрамов А. А. Сильфия пронзеннолнстная - перспективная кормовая культура. Киев: Наук, думка, 1988. - 1 с.

21. Абрамов А.А. Опыт выращивания семян козлятника восточного в

условиях Киевской обл. // Науч. конф. "Кормовые растительные ресурсы - фактор научно-производственного прогресса в кормопроизводстве" Тез. докл. - Белая Церковь: АН УССР, ВАСХНИЛ. - 1989. -

С. 21-22.

22. Абрамов Л.Л., Кривицкий К.Н. Сроки и способы уборки семян сильфии пронзеннолистной /,/ Всесоюз. науч.-произв. конф. "Кормовые растительные ресурсы - фактор научно- производственного прогресса в кормопроизводстве": Тез. докл. - Белая Церковь: АН УССР, ВАСХНИЛ, 1989. - С. 61-62.

23. Абрамов Л.Л., Стадничук Н.А. Влияние минеральных удобрений на семенную продуктивность сильфии пронзеннолистной // Всесоюз. науч.-произв. конф. "Кормовые растительные ресурсы - фактор научно- производственного прогресса в кормопроизводстве": Тез. докл. -Белая Церковь: АН УССР, ВАСХНИЛ, 1989. - С. 63.

24. Абрамов А.А., Стадничук Н.А., Кривицкий К.Н. Сильфня пронзеннолистная на силос и семена / / Всесоюз. науч.-произв. конф. "Кормовые растительные ресурсы - фактор научно- производственного прогресса в кормопроизводстве": Тез._ докл. - Белая Церковь: АН УССР, ВАСХНИЛ, 1989. - С. 59 - 60.

25. Абрамов А.А., Стадничук Н.А. Особенности роста и развития плодов сильфии пронзеннолистной / / Всесоюз. конф. "Теоретическая и прикладная карпология" 30 окт. - 1 нояб. 1989 г: Тез. докл. - Кишинев: Штиинца, 1989. - С. 35.

26. Абрамов А.А., Стадничук Н.А. Биологические особенности цветения и плодоношения сильфии пронзеннолистной // УП Всесоюз. совещ. по новым кормовым растениям "Экологопопуляционный анализ кормовых растений естественной флоры, интродукция и использование”.: Тез. докл. - Сыктывкар: РАН, 1990. - С. 3.

27. Абрамов А.Л. Рост и развитие сильфии пронзеннолистной в связи с интродукцией ее в Лесостепи УССР // Всесоюз. науч. совещ. " Охрана, обогащение, воспроизводство п использование растительных ресурсов": Тез. докл. - Ставрополь: РАН, 1990. - С. 44 - 45.

28. Абрамов 0.0. Кормові достоїнства козлятнику східного в умовах Лісостепу УРСР // Респ. наук.-вироби, семінар " Досвід вирощування та впровадження нетрадиційних кормових рослин на Україні": Тези доп. - Кам’янець-Подільськ: ВАСГНІЛ, 1990. - С. 57-58.

29. Абрамов 0.0. Морфологічні відмінності популяції сильфії // Респ. наук.-вироби, семінар ” Досвід вирощування та впровадження нетрадиційних кормових рослин на Україні": Тези доп. - Кам’янець-Подільськ: ВАСГНІЛ, 1990. - С. 63.

30. Абрамов А.А. Интродукция и селекция галеги в условиях Полесья УССР /'./ Всесоюз. совещ. "Репродукция, биология, интродукция растений.: Тез. докл. - Умань, 1991. - С. 3.

31. Абрамов Л.Л. Биохимическая характеристика зеленой массы козлятника восточного / / VIII Всеросийского симпоз. по новым кормовым растениям.: Материалы. - Сыктывкар: Коми науч. центр РАН, 1993. - С. 3-4.

32. Абрамов А. Л., Стадничук Н.А. Селекция сильфші

пронзеннолистной / / Материалы I и П междунар. конф. по селекции нетрадиционных культур. Бердянск, сент. 1992 г. - Саки, авг. 1993 г.

- Симферополь: УААН, НПО "Гетерозис”, 1993. - С. 11-12.

33. Абрамов Л.Л. Интродукция растений, не требующих азотних удобрений / / Наук. конф. "Інтродукція харчових і кормових рослин": Матеріали. - К.:ЦБС НАН України, 1994. - С. 60-61.

34. Абрамов А. А. Сильфия пронзеннолистная. Интродукция, использование // К.:ЦБС НАН України, 1994. - С. 83-84.

35. Абрамов А. А. Высокобелковые кормовые культуры для сенокосов и пастбищ // К.:ЦБС НАН України, 1994. - С. 3-4.

36. Абрамов Л.Л. Козлятник восточный в кормопроизводстве Украины // Междунар. симп. "Новые и нетрадиционные растения и перспективы их практического использования": Материалы, г. Пущино 1-5 авг. 1995 г. - М., 1995. - С. 853-854.

37. Абрамов 0.0. Основні морфологічні ознаки сильфії сорту Канадчанка в умовах Лісостепу України // Наук. Міжнар. конф. "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах" Вінниця, 1-14 грудня 1995 р.: Тез.доп. -Вінниця , 1995. - С. 5-6

38. Абрамов 0.0. Амінокислотний склад білка біомаси козлятнику східного //Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин:

36. наук. пр. - К.: Наук, думка, 1997. - Вип. 1. - С. 168-171.

39. Абрамов Л.Л. Семенная продуктивность козлятника восточного сорта Кавказский бранец // 2-й Междунар. симп. "Новые и нетрадиционные растения и перспектива их возделывания", 16-20 июня 1997 г.: Материалы - Пущино, 1997. - С. 521-522.

40. Абрамов А.А., Петросянц Х.Ш., Ходак В.О. Сшіьфій пронизано-листий і козлятник східний у кормовиробництві //Тези доп. 48-Ї наук. конф. - Ужгород: Ужгород, держ. ун-т, 1997. - С.1.

Абрамов 0.0. "Культура козлятнику східного і сильфії пронизанолистої у зв'язку з інтродукцією в Лісостепу України." -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - Рослинництво.

- Інститут землеробства УААН, Київ, 1998.

Дисертацію присв'ячено впровадженню нових високобілкових культур у сільськогосподарське виробництво на рівні сортів козлятнику східного Кавказький бранець і сильфії пронизанолистої Канадчанка. В дисертації досліджено біологічні особливості їх росту і розвитку в умовах Лісостепу України, розроблено та обгрунтовано як окремі агротехнічні заходи, так і в цілому технології вирощування цих культур. Встановлено переваги нових культур над традиційними, які дають можливість скоротити дефіцит рослинного протеїну, і за рахунок підвищеної урожайності - площі під кормовими культурами. Основні результати праці знайшли виробниче впровадження в господарствах агропромислового комплексу України.

Ключові слова: Нові культури, козлятник східний, сильфія

пронизанолиста, енергозберігаючі культури, технології вирощування.

Абрамов А.А. "Культура козлятника восточного и сильфии прон-зеннолистной в связи с интродукцией в Лесостепи Украины." - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - Растениеводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 1998.

Диссертация посвящена внедрению новых высокобелковых культур в сельскохозяйственное производство на уровне сортов козлятника восточного Кавказский бранец и сильфии пронзеннолистной Канадчанка. В диссертации исследованы биологические особенности их роста и развития в условиях Лесостепи Украины, разработаны и обоснованы как отдельные агротехнические приемы, так и в целом техно-

логин выращивания этих культур. Установлены преимущества новых культур перед традиционными, которые дают возможность сократить дефицит растительного протеина, и за счет повышенной урожайности

- площади под кормовыми культурами. Основные результаты работы нашли производственное внедрение в хозяйствах агропромышленного комплекса Украины.

Ключевые слова: Новые культуры, козлятник восточный, сильфия пронзеннолистная, энергосберегающие культуры, технологии выращивания.

Abramov A.A. Galega orientalis Lam. and Silphium perfoliatum L. culture in connection with introduction in forest - steppe of Ukraine. -Manuacript.

The thesis on competition of scientific degree of Doctor of agricultural sciences by speciality 06.01.09 - plant growing. - Institute of culture at the Academy of Agricultural Sciences of Ukraine, Kiev, 1998.

The thesis is devoted to the issues of introduction of the new high-protein cultures into agricultural production on the level of the sorts of Galega orientalis Lam. Caucasian battler and Silphium perfoliatum L. Canadian. The thesis investigates biological peculiarities of their growth and development in conditions of Ukraine, both separate agrotechnical methods have been developed and on the whole the cultivation growing of these cultures. The advantages of new cultures over the traditional ones were established, which make it possible to reduce the deficit of vegetable protein and at the expense of the increased crop capacity-areas under fodder crops. The main results of this work found the production introduction in the farms of agroindustrial complex of Ukraine.

Key words: New cultures, Galega orientalis Lam., Silphium perfoliatum L., energy saving crops, growing technique.