Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Кулики Приднепровской Лесостепи (на примере левобережной части)

ВАК РФ 03.00.02, Биофизика

Автореферат диссертации по теме "Кулики Приднепровской Лесостепи (на примере левобережной части)"

НАД1 СНА ЛЬНА АКАДЕ'ЯЯ НАЛ ЖАХНИ 1КСТИТУТ ЗСОЗСП1 1.1.ШЖ1ЬШ8ЕпА

На правах рухспяс;,-Ш 553.33 /477.3/

ЛЕБГДЬ озгс-н Саснсаздрович

ШКНЛ НАДЛЙ1ПРОБСЫСОГО ДСССГШЗУ /НА ПРШВД Л13СЕЕ?НН0! ЧА£ЕШй/

Спец1альн1оть ОЗ.ОО.С^- зоотсгЬч

АЭЮРЛЗМТ

дкоергац!! на здобугзя вченего ступени надд:да5й бтсдоп-чних паук

л 1Ц в -

"-'•Гсо вилсаааа ва К£$едр! »ссаогИ Сумсысого дзрЕазкого педагогиного 1ЕС1итуту Ец. А.СЛ'акгрекка

К5р1ьныс: каЕдида-г б1олог!чп»: наук 1.1.Чергшчко

О.Чцейп! оггонзаги: доте ар б1олсяпчикх наук, прсфзаор Н.А.Вэхнетвенсьдий,

кандидат (Нодсгхчиих наук К.1.Елесгю

Прсшдяа усгангаа: Дп:пршбгрохський дсрдавЕпй ук^вереигет

£ г^Р^А

Захеох 21дбудешься /У ¿¡¿уЬ**/**^ 1995 р. на вас1дакн1 стшцсх^оЕаиох науктао! ради Д СИб.ОЭ.Ш 1пзгму1у а о слог Ц и>. ГЛ-Шмальгаузека 11АН Укра! ни /252601, Кш2-1, гуд. Е.ХыезьЕИцксого, 15/.

2 дкоераад1ва кскна оэаайоииривя в бгблл отец! 1натитуту ьоологП 1.1 .Иаальгаузена НАЛ Укра!нв

у

АвзсргЗер&г д се! сдан о - 1Э35~р.

- 3 -

ЗАГАЛШ XAPAKTEFiiCms. РОЗОТИ

Актуальность теми. Кулики / Cha-radr-ioideaj сьагадгигз;-Avea / ¡.;ають багато оссблизостей, як: роблять ix зручнгм об' для викорястання у фаунхстичних, зкологхчних, еволсшйних зозл:_-ягнипх, а такс* зизначзэть ix прчкладнз значения в рхзних галуг.."-лвдсы-oi дгяльностх - схльськсму та цислквськсму господарстзах, oxopoHi пркради.

Куликам прктаманна пирока угнлизхсть еяодогтчиях та етслгг:-чшпс адастацхй» tqo дозволяв викаристовувати ix при вирхшеннг них загалькотеоретичнил пи-такъ. Рет-злъ.че Еиэчеинч дкиампгл чис-гл^-ногтг кулпаз та спотаргки ix бготопхчксгз розапцзння vcste эислхт-яятя зэгалма захокемхр-йстх фориуазния сучасних авг-ьаун /Ксндга-тъеэ, 1082/. Кулаки в прекрапгегги хнпигатаргзга змхн екссистем як природного, так i аятропогвйюго аоходквняя. Проблема схорони цепэребувакь ку.т.;:;:г, з бхлья гостро, кхж багатьох гнзих г пул пта~ xiB, тдо пов"язз?» з пзрзг-аяно гасгзловояняэ ix способом татя. Вхддалхт* вхд корськях уэбергя* дегрзцтаЬг лркродних уггдь попас?:', нхяежлтться створеггням рун-П"оог:-;:гх ведно-£олот:-пгл: мгсцепэребуиань. Oi знают сутх тахггх nspa-будсв i п и л^ Mit'i фа^г^орхз» н к г fx -- 'л1 чаать, дозваяггз ггрсгнасугат:? погажежет' oirpsrsKX эидга кулккхз та груш в niлону в ексгистеж« уайфтнього, ллануратл захиспх заходи.

3 часу видзлкя siscKoi княги О.В.Кгстлэтзського /1957/ чс: прнроднх дакаргфти Укралла дуже "мЬгклпсь, со спричинило пе?е<5удг • зу не тхлъга видового складу хугакхв, a S ряду .екологхчних ссобли-бсствй бхльпсстх нндхв. Тему Еинякяа необзпднгсть бхльл детального I ПОСЛГДОЭНОГО 'ЕВЗЧвКЯЯ КуДЙКХВ &ПД!!ГПрОРСЬКОГО Яхсоетепу в iiCPO сучаснсяу стат. Уста циа г обуиозяеиа актуальахсть эивчення кули-ив означзного регчону.

Мета х заваання дослхджеиь» Мета робота - зивчення населсгя :: !{уликхв Нацднхпровського Л1ссстепу, йсго сучасногс стан;/, перспектив подальшого становления й иляххв охорелш р1дкнх та зникаючих аидхв; выявления околот хчшгх адаптацхй кулшиз до антропогенных лаедагфтхв та- дхялъкостх яядини. Зиходяяи з цього, були постаяла.-:: такх завдання:

I. Детальне аутеяологхчне й етологхчне вивченкя скремих дгз куликгв, в ггеряу чергу рхдьля та аалочисельч-,5х, а також катор:-п?х х практично затитазях эидхв.

. 2. Бизчепня адаптапхй куяикхв до антрояогвкнж: ланд^афтх:: г .

- л -

дхалсносп лодяки / ьикоригг&ння ними, ггдротехкхчнях епоруд, сьть-ськогссподарсышх угхдь для гшздузанкя та конпэнтраий пхд час ихграцхй; роль ¡гтучних водойм в збагаченк1 й зберет.еин! регионально: фауни кулик1Е I т. 1. /.

3. Вивчекня б1отопхчного розпэдхлу кулик¿в) поедкакий ьна-."13 чнсельнозт: та б!ологх1 кулик! е в природних та антропогекних мIоиеперсбуваниях.

Наукока ноаизна. Бперзе в лхсостеповхй зон1 Украгки населения кулик:ь Еивчено вляхим стацхокаршх робхт I проведено пор1в-няльний акал1з сдерааних ыатерхалгЕ- Вивчено видовий склад, щхль-Н1сть гнхздувалня та питома члсельшсть куликгв в рхзних мхсцепе-реОуваннях I б р1знх сезони року. В вторичному та сучасноыу аспектах встаноБлено яктс№-к1льк1с:шГ: характер взав:.тсзЕ"й?ку мгяс актропогеннкм перетворенняы природа лтсостепу I знхною чксельнос-Т1 та розподхяу кулийа. Згбраьс янхено новх матерхали з екологг I, актконостх та поведшкк окреиих видгв. Броаналхзовано вллив еко-логхчких фактор1в на ряд сзиак деяяих бидгв, зокрека на параметр« яепъ, фензлогхю ыхграшй та гн13дового життя тощо. На шй оскоьх виройлеко ошнку упав 1скуваннк популяцхй та перспектив освоения куликами Дхссстепу.

Теоретичне I практичне значения робота. Проведен1 дослхдже-нкя еиквйлк деккх особливостг пристосу.вакая куликiв до впливу рг-знй:с екологхздих фактор1в, залшенхсть цих адаптац1й в1д кхри впливу гссподарськсп дхклькастх лвднни т кхсцепзребування пгголв. Сдерган: д:шх цонугь буи: використаш в фаумстичних, зоогеогра-фхчккх, евологхчнкх та ппих досл1днекиях. Нов1 даш г бгологН кулик!в датзть ыотлпвхсть розробки принципхв хх охорани, можуть бути нацгйнош основою для псрхвкяльнаго дослгдкення вщць в псих пунктах ареал!в„

Результата дослхдхень ыожуть бути використан! для проекту-ваиля охорошзг/: територхй Дер;г^.вкого заповхдного фонду, а танок ври скясцгаяш Атласхв птаххг Украхнк та бвропи, в практиш викла-дачнл зоологИ у вуз! та пжолх.

^.прсбяхп!: рдботх та публхкацтг. Результат!; дослхднень допо-пхдалксь на пхдсуцкаакх лаукозих кон*ерек1Пях Черкаського та С;/м-ського пгд1натитут1В /Чсркасл, 1387-1939; Сумм, 1990-1933/, на 1У Ьсегосзь'Хй нара^ Рсбочох групк по куликам /Донеаьк, 1990/, Все-соазихй н?.уково-аетодичи1й парад г зоологхп педвуз /Махачкала, 1990/, облагнгй наукозо-практичн!й ко!^зренп1х 1930/, X

Есесоюзнгй орн1толо14чнхй кок£эренцН /Вхтебськ, 1991/, I конре-ренц1Х молодих орнхтологхв Украхни /Луцьк, 1994/, наукозхй коире-ренц11 "Заповхдна справа на Сумщинх" /Суми, ТЭ94/.

За матергалами досягдасень опубл1ковано 15 науксвих робхт.

Структура та обсяг роботи. Дисертацхя складаеться :з вступу, б роздглхв, виснобк1в, рекомендацхй, списку винористанох -итерату-ри /219 казв, з них 56 - на гноземних мовах/ та додаткхь. Робота (йстить 19 таблиць, 27 рисункгв, текстова «астина склацаз 152 стс-рхнки, загалький сб"зм - 190 сторхнок.

ЭМ1СТ РОБОТИ Р03Д1Л. I. ШЕР1М ТА МЕТОДИКА.

Досл1дження проведено в Надднхпровському Лхссстепу /перевазс-но в його лгвобережнхй частинг/ на терлторхг Сумсько1, Полтааськох та Черкасько1 областей протягом 10 псльових сезон1в /1979-1331 та 1987-1993 рр./. Стац1онарн1 робота здхйснено в 5-ти пунктах /Сум— ський, Хрендтакський, Хрдинський, Чернетчин^ький та ОзаричськиЯ стацхонарк/, як1 ргзкидися ландаафтними ссобливостями та складом населения куликгв» Шд час е кс курс ¡¡й них робхт широко практикуна-лись ппц, велосипедах та човнсвх марярути. Протяжндсть човнових експедицхй рхкани Сейаг, Ворскла, Рось та Дн1про досятла 700 км.

При .акал 131 якхсних зихн у фаун1 куликхв регголу викоркста-Н1 даш обробки колекхцйного цагерхалу 1нституту зоолога АН Украхни та Черкаського о б лас него краезнавчаго музею.-

Одниа з ванлявлх напрямкхв роботи був обл1к чисельностг ку-ликгв у ргзних .»исцеперебуватипс I в р1зний час весняного та Л1Т-ньо-оехкнього перходхв. Облгкгшх роботи проводились на пхиих та човнових маршрутах. Пгд час човнових експедицхй зд1йснювався збхр даних про гнгздуячях на.берегах р1К малого зуйка, кулика-сороки та перевхзника /обяхчуваляся са£щ1 з територхальноя яоведхнкою, зформован1 пари та гкхзда/. Обстеясувалксь заплазнг луки з рхзним ступеней трансфортацхг, де визчався склад гнехздулчих куликхз, £х територхальний розподгл, б1отоп1чна прив"язан1сть, гнхздоза бго.чо-гхя та повед1Нка. Пхд час дослхдлень в заплавах застосозувався аб-солатний обл1ктнгзд та стрхчковий обл1к з фхксованою шириною пс-лоси. В мгецях стащонаршх робхт проводився абсояютний облхк гкхэд, гх картування, облхчували деионструючих птах1в, а з ползая пташенят пхдраховували биводки. П1д час сезокнгх пзремгпень "ули-К1в практикувався щодённий облгк М1грантхв з постхйного сисстере-

пункту б ракков! та веч!рн! годени б будь-яху погоду. Сумар-грпхшпсть вхзуальнщс облШв кавесн! доснгла 423 година, при шоиу обличено SSS0 особкн, в Д1тнъо-ос1нн1й сезш за 254 годней оолисовано 10070 особин кулик is. П!д час вивчення населения кули-kib ксрисгувались загальновгдотите методиками /Нузякин, I9S2; Рав-КИЕ, 1984/.

Для зручнсхш аналхзу просторово-часового розшщення нулик1в ?.с: л!оостзлов1 ландшафти peri сиу вгрупугали в 12 тшпв uicuenepe-Оувапь. Лроегтквна ловнота трагястсю в а1сцелеребуваниях визнача-лась но Л.Г-Рааенсъксыу /1338/.

Meat 1вдив1дуальвш: д1лянсж деиошггруючих: куггак1в виздача-лизь шлгасои Сагаторазсшого ф^ксування ц!сць демонстрант птаха на зазчасно подготовлен! карти-схеии. Бри вавчешп ексшогП гн!вдувания i повед1нки нуликiв застоеавувались в!зуальн1 спостереження з укршь.

240 гн!зд 2 вид1в кулик1в буди докладно шисан1 аа загально-ярийЕягсю методикою /Новикав, 1953/. Морфометричн1й обробщ шдля-гло 769 яець з 236 кладок семи ввд1в. 1вдехс фории яець обчислено за формулою 3/1 х 100 /Романов, Ро1£анова, 1959/, ix об"еи - 0,51х х ijr, де "ь" - довжина, а "В" - ширина яйця.

Згбракий матерiал оброблено s використанням загальнодрийня-тих методов вар1ац1йно! статистики /Лакин, 1980; Дьяконов, 1Э89/. Для визначення достов1риосг1 виснавк1в прийнято nopir Р>0,95.

Б poSoii прийнято яоменклатуру t систему, залршонавану 1.С.Степаняноц /1990/.

РСВДГЛ II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДШ УМОВ РАЙШУ ДОСЙДШЬ.

В роздШ наведено короткий опиз, голавнии чиноы за л1тера-гурниш дкерелами, геоыарфологЛ, орографН, климату, р ос л инк ост i Наддыправсысаго Мссетепу, а такси характеристика стац!онар1в /адц1н1стративне та географ!чне полакення, стушнъ антропогенного впливу тоцо/.

РОЩ Л III. ЕК0Л0Г0-ФАУН1СТИЧНИЙ ОГЛЯД.

ш.I. iffl здаш вщщ.

Ыалпй зуйок /Charadrius dutius curonicun ь. /. Весняний про-Л1т виявлений дссить слабо, частота зустр1чей особин виду на niB-н!чноиу сход! Укра5ни s 2,7 раза ыениа, His в nepicw л1Тньо-ос1ы~ Hix airpaiuli. Намб^аыи рання пояза - 28.03, найбгльш шзня -27.04. Середня дата пркльогу за 8 poiiis спостерекень - 17.04. Ча-

стота эуотр1чей /5&/ прсл1тних по декадах, псчиналчи з сотчннь березнево!: 2,4 - 9,8 - 41,5 - 31,7 - 14,5. Зссени ост акт птя.::. рееструтоться в середин! вересня Д5.0Э.1990 р./. Частота чей uirpaHTtB: лкпень - 16,8, серпень - 54,0, вересень - 25,

Пер1од вхдкладхи яець прсдоЕжузться з II декада ттзазня початку липня. Середня величина кладки складад 3,77^0, С9 /п=35/. Розмхри яець /п=10Э/: 26,5-32,7 х 18,3-23,3 чи, з css-i-ньоау 29,4^0,II х 21,9±0,06 иа. Яйця з нориальних по строкам док, в1дкладених в травн!-на початку чсрвня, по дов:г»"11 дгст-з! но в1др13няютьоя з1д язць, вхдкладенях в кгнцг. червня-липЕ! . ранший строк появи пташенят - 25.05.1989 р. /п. Псел/. 1989 р. знайдено пташеня, яке ще не стало на крило /р. Озйа/.

Чиб1с /УапеНиз vaneilua ъ. /. На б1ЛЬШ1й части parte;: г -Загагочисленнзй вид. Epiutii легкгь з кегаг 8.03-I.C4. Сзредн.т га початку ui грацП за 17 рон!в споетережень - 20.03. Розпсдхл м1грант:в /$/ по декадах, починапчл з I березня, такий: 0,5 -II,.

- 48,5 - 25,6 - 12,3. Вссени в окре Mi роди ислутъ затриаузатисл до кхаця I декади лест стада: 8.II.1294 р. Дпнашка зуотр^чей чип-с!з п1д час осгнньсго перельоту, шишчзачп airai хочязла, ^аз °а-киЯ впгляд: черлень - 5,7,-яипэнь - 3,4, серпень - 4,5. Еереоз:-з

- 13,5, асютень - 70,8, листопад - в!д ycix сбл{чених за сезсц оссбин.

Гн1здсбудуванвя починаеться в Х1нц1 березня-на початку :ииг кя. Повн1 кладки зустр^чаються на початку квгтяя /3.04.IS9C -р./, часг1ие - в середин! цього а^сяця /I7.04-.I230 р., 19.04.1988 е./. Величина повнюс г-сладок /п=71/: 2 /2/ - 3 /9/ - 4 /58/ - 5 /2/, з середвьоау 3,85±0,06 яець. Розм1ри яець з перших кладок: 41.250,8 х 30,8-34,9 ьга, в середньоау 45,2±0,I х 33,0^,07 иц /п=147. Сумська обл./; 43,5-49,1 х 32,5-34,9 им, ъ середпьсму 46,9-0,2 х 33,6±0,09 ми /п=33, Черкаоька обл./. Рози1ри яець з псетссних кладок: 42,8-46,4 х 31,5-33,3 шх, в середньсму 44,6^0,4 х 32,3-3.>: ;ч /п=9, Сулська обл./; 41,3-48,0 х 31,0-35,3 ии, в середньсму 45, 1^0,2 х 32,9±0,1 т /п=56, Черкаська обл./. Появу лга^за.-гг реестрували на початку травня: 5.£5.1980 p., S.05.1988 р., Э.С5. 1989 p., 6.05.1992 р. Добре Л1таючйх нододих чябШз ни cnccccpi-гали напршинц: червня: 24.06.1988 p., 27.C6.I990 р.

ХодуДЦЧНШС'/Himantooua h. himantoons L. /. Г1ДК'.:Л 3'.'Z. 21" -Hi OKpeui поселения цього кулика в Харйвсздаа /Л:;сеи:-;;:Л, Гуд;::;-, 1983; Година, 1988/ та Черн1г1всьйй /Саиофалсг, I3S6; fey^a -

- в -

др., 1591/ обл.,.в Сульсы:!й затощ /Клестов, 1988/, в заплав1 р. Деоаи /1338 р./, на в!дст!йниках Лсхввцького цукрозавсду /Гав-рись и др., 1293/. Весною з"являзться на початку кв!тня: 11.01. 1232 р. /р. Сула/, вооени иакуть затрккуваткся шйге до середини еовгей: IS.I0.I3SE р. /кол. Черкаського кравзнавчого цузею/.

Кулст-з ор ока &«.»дш1:о1гцс рз'ЬгаЗетдр 1опяг!пев ъ. /. йебагато числепеий вид. Б район! йреиенчуцького водосховща з"являетъся в

1 декад! кв!гня: 7.04.1932 р., 9.04.1988 р. Б перш!й половин! кв1 еея чисельЕ1еть пркблизно в 2 рази б!льша, Н1Н в пер1од гшз дуван ня. Пролхз; трквае до початку тразня: 1.05.1991 р. /р. Ворскла/.

2 ы!сць гн1вдувания кулаки-с сроки зникають в середин! липнн, а ос!нн!й прсш!т аак1нчуеться в середин! вересня.

IIовн!'кладки зиябляеться в середин! травня: 17.05,1987 р., 12.05.1988 р. /гирло р. Рось/, ча й значно. раи!же - 1.05.1992 р. /р. Сз2м/. Розшр павнкх кладок /п=6/: 2;/1/ - 2 /3/ - 4 /2/, в середньоцу 3,17±0,3 Я8ЦЬ. Рози!ри яець /п=19/: 49,1-57,9 х 38,040,6 цц, в середньоыу 54,5±0,7 х 39,2^0,2 ни. Вага сз!еих яець /п=8/: -37,4-42,4 г., в середньоцу 40,5^0,7 г. Пташенята лупляться в кшцх травня або на печатку червня /3.06.1988 р./.

Чорниш /Ггхпра осЬгорив I. /. Р1дкий, спорадично ппздуючий вид. П1вденца ме^а ареалу, за нашиаи данкык, лежить на широт! и. Черкаси /ур. Мошног!р"я вздоша р. 1рдинь/.

Строки прильоту вархюють В1д 26.03 /1389 р./ до 9.04/1978р. Середня дата лрильсту за 7 рок!в - 2.04. Зр1дка зустр!чалться ! П1зк1 ыхгрантк: 5.05.1990 р. /р. Ворскла/. Частота зустр!чей /%/ прогйтних чорнишв по декадах, починаючи в останньо! березнево!:

4.3 - 9,9 -59,6 - 9,5 - 13,0 - 3,7. Строки астанн!х спостережень чорнилив в осени: 25.09.1983 р., I8-I9.II.I986 р. Д ссобина/, 28.00.1988 р. Динаы!ка лхтньо-о^нньо! мгграц!! виду така: чер-вень - 5,5, липень - 9,9, серпень - .73,6, вересень - 9,9%. В!до-кий випадок зии!вл1 чорниша в и. Суш: 19-24.02.1984 р.

Токоза актившеть чорншл!в спостер!гаеться ще на початку червня: 5.06.1991 р. Пару кулшав, шн хвилювалися б!ля те не Л1-таючих пташенят ми бачили 21.06.1989 р.

Травник /тг1пРа t. 1:о*втмя ь. /• Звичайний гн!здов:1й вид. Дата перио! появи весксю лекать в иежах в!д 18.03 /1989 р./ до

7.04 /1980 р./. Середня. дата прильоту в околиц! и. Суш за 20 ро-к!в спостережень - 29.03. Частота зустр!чей /%/ прештних по де-

кодах, почипаючи з друго! бзрезнезог: 1,2 - 44,5 - 27,4 - 21,0 -5,8. Босени прслхт зак1этуэ?.ься в кхяц! верзсня /25.09.1585 ?./ або на печатку яевтня /7.10.1337 р./. Частота зустр1чей /»/ ран?1з: червень - 21,3 - яипень - £9,1, серпекь - 27,3, зересень - 1,5.

Початок яйцекладки - В.05.1283 р., 20.04.1990 р. Рсзихр 1з закхнчешк кладок: 3 /3/ - 4 /15/, з середньсиу 3,83^0,09 яздь. Рсза1ри яець: 37,1-47,7 х 27,2-33,0 чи, з середньему 43,7^,10 х 30,2-^0,03 у.м /п=ЭЗ, Черкаська обл./; 40,4-45,4 х 29,2-32,4 ни, з середньоцу 42,9±0,2 х 30,6^0,1 "и /п=35, л!ссстеп Сумоькс! сел./; 41,2-47,1 х 29,4-32,1 им, з'середньсиу 43,8±0,£7 х 30,5-С;13 ла /п=25, пол1соя Суксько! обл./. Маса язць /л=12/: 17,5-23,9 г, в середньсиу 20,4^0,7 г. Дтагенята з"я2.:якться пр от яг см першех дз<зх декад гравия: 19.05.1989 р., 8 .£5.1993 р.

ПеручайНИК /Тг1вка stagna^tillз ВедНз1:. /. ПдкИЙ, СПОраДКЧ— но гнхздуючий вид. Найран1ша поява весною - 4.04.1988 р., бхдьшетъ прил11ав пгзн!ше: 25.04.1369 р., 27.С4.1284 р. Осхння ихград!я иалотоихтна. Слабкахвидя прстоту споатерхгалась б1ля а. Сума 29.07-9.08.1987 р. Шлвзбна 1 герсторхальна активность поручайиакхв сдосхерхгалаав з заштав1 р. Есед /Суквьяий р-н/ 25.04.1259 р. та на заболочених луках зврх1в"13 стазу Оумсытого рибгоспу 27.04-25.CS.I934 р. Гн1здо 1з залишшки хпеаралупи а найден о наш на 1р-диноыЕоау болот! 25.03.1987 р. Тут же тришався 1 дорослий птах.

Перезхзник ДсЦМз ъ-пю1епсоз ъ. /. В ц!лоау звичайний, м-оцяшт багаючиоленний вид. Дази. пршхьоту: 23.04.1970 р., 26.СЗ. 1988 р., 8.04.15Э0 р. Останн! иггранти восени зарезстроваш нами I0.CS.I987 р., 15.09.1990 р., 4.09.1931 р. Позн! св12Ц кладки тра-пляються з саредшп тразня /15.05.1987 р./. Розихри яець /я=5/: 35,0-36,1 х 25,5-25,0 аи, в середньоау 35,4±0,18 х 25,9^0,09 ыи.

мородункз / Хепиа си1а. . /. Р1дй1оний гихздсвий вид.

Пера1 презптгп оообини з"являютася в кв1ий та на початку гравия: 28.04.1988 р., 1.(5.1990 р., 19.04.1992 р. Восени затриыунзться до кхнця серпня: 28.Сб.1991 р.

Кладку з чотирма сильно яасидгениии яйцяаи знайдено нами на р. Сейа з Конотшськсау р-нх Суисько! обл. 30.05.1992 р. Це аерЕхй випадск гнхздування виду на пхзн1чноцу сход1 Д1состепу.

Турухтан / ЕЬуЗопасцд ттаапазг I. !• На гнхздуьакз! - дуаз рхд-киЗ. Весною з схреых рока в зад лазах рхчек турухтаяп кондзнтрузгь-

¿граями до 2-3 тисяч особин /р. Сейм/- Мскуть зпявлятиея в kíh-:п оерезан /30.03.1991 р./, але част!ше початок продьоту припадав ivj. кбliель: 21.04.1969 р., 14.04.1990 р. Динам1ка вееняного про-.-j.aiy /%/: берсзекь - 1,9, кв!тень - 12,1, травень - 8S,0. Ос!н-•:iíi прол1т закхшуеться в середин! верески: 19.09.1987 р., 13.09. TS35 р., 22.09.1989 р. або на печатку еовхня: 6.I0.I990 р. Динаы!-ххгиьо-ос'.ннього продьоту турухтан1в пае такий вигляд: червень - 1,9, лкпедь - 10,9, езрпепъ - 48,7, вересень - 38,5%.

На середкьоыу Дн!пр1 в останп! роки лкае одного разу турухтан оув знайделий на гн!здуванк! - 19.04.1975 р. Длесхев, 1987/.

Бекас /Gaiiinago g. gallinazo i. /. Еа б!льш1й частин! Над-дн1провського üicocieny - звичайний гн!здовий вид, в район: ж се-реднього Дн!пра п1сля його зарегулювання, иайге звяк. Строки пер-eoí появи бекас!в весною лежать в иежах 18.03 /1990 р./ та 19.04 /1*87 р./. Восени осгавн! 3ycrpi4i: 23.10.1971 р., 29.09. 1991 р. Поединок! птахи ¡наели исеуть затркыуватксь до к!нця II декада грудкя /Орлов, 1948/. Динаи!ка зустр!чей бекас!в на осtнньоау прольет!, включаючи jiíth! коч!вд1, така: червень - 5,8, липень '- 4,9, еерпбнь - 34,9, вересень - £5,4, говзень - 18,С?&.

Поен! кладки исеуть зиявляткся вже у kbíthí: 26.04.1992 р. /яйця наекджен!/, але частхше - протягои травня. Pcenipi: яедь /п-26/: 36,3-41,7 х 27,0-29,4 ua, в середььоау 39,2^0,27.x 28,3± 0,14 мм.

Дупель /Gallinero nodía bath./. Р1ДКИЙ ГН13Д0ВИЙ ВИД в USKaX всього períoHy. Найбхяьш ракня зустр!ч веенш в1доца для околиць Киева: I8.C5.I9I2 р. /кол. IЗАНУ/. На Черкащин! шгруочих дупел!в ии зустр!чали 9.04.1938 р., 10.04.1989 р., в Суиоькхй обл. -29.04,1938 р. Останн! зустр1ч! цех кулгайв восени: 9.I0.I9S7 р./Кк-1вська обл./, I3.C6.IS9I р. /ок. и. Суми/.

2.05.1990 р. в двох гн!здах булк пазнх ceíííí кладки /заплава' р. Сейи/. Розшри квць /п=12/: 43,1-47,7 х 50,2-33,5 ии, в серед-кь«;у 44,5¿0,46 х 32,0£0,30 ми. Птакеня б1ля Киева зпайдено I7.OS.IS73 р. /кся. 13АНУ/.

Вальдшшп /Scoiopar runticoin т../- Рхдкий, спорадично гн!3-зкд. Еескяка мхграцхн починастьсп в III декад1 березня або sí печатку кшгня - з 24.03 по 7.04. Середня дата пер^ох появи за 7 рай* саостерсьень - 1.04. Cciamit зусгр!чх гальд1ляеп1в восени: 5.II .1924 р. /кол. Черкасъкого краеопавчего иузек/, 22.11 Л981р. ¡с. Суш:/. BUcaüS виладок зтпвл! вальдшнепа в Канхвськоау p-ni:

19.01.1991 р. /Клестов, 1992/.

20.05.1Э91 p. в yp. Еакал1вцина Суыського р-ну псыгченэ ::??— сеня, яке вжв п1дл!тузалс. Гн1зда з! св!ниии та слабхонасчдг'з яйцяця траплявться прстягом червиа: 12.06.1969 р., 3.05, 23.L-S тг. 24.06.1986 p. PosutpE язщ. /п=8/: 43,0-47,5 х 32,2-33,7'ач, у со-редньову 44,5 х 33,2 им. Бага олабонасиджвних явць /п=4/: 23,СО -25,93 г, середня 25,25 г.

Веретенник великий /Liaoga 1. Ишоза ь. /. Малочислен::;::' ппздовий вид. Найб1лыи рання поява навесн! вхдота для KaHisobKr-го водооховища /Осипова, Клестов, 1981/. Найчаст1ше весесена:!?.:? з"являються на початку кв!тня. У BepecHi npoaiT mix кулик!в зу/.-чайно зак!нчуеться: 4.09.1987 р., 9.09.1989 p., 2S.09.IS2I т. Лг-нам!ка зустр!чей верегенншс!з на л!т»ьо-ос!шгьсиу прольоп тпка: червеяь - 1,1, липень - 15,5, серпень - 75,6, вересень - 7,3£. Повн1 CBiai кладки з"являються на початку тразня: IC.05.I98S р. /р. Рось/, 3.05.1991 р. /р. Ворскла/. Po3uip закшчешн кладов /п=35/: 3 /8/ - 4 /26/ - 6 /I/, в середньоыу 3,83±0,09 ячць. Рсз-uipa яець: 50,6-60,5 х 36,0-40,3 им, в середньоау 56,9*0,46 :: 38,6*0,18 шх /п=30, pp. Рось, Дн!про/; 52,1-58,1 х 35,6-40,0 -а, в середньому 55,0*0,23 х 37,8*0,13 им /п=51, р. Сула/; 51,2-5>,^ .-с 35,7^39,9 им, з середньому 54,6*0,31 х 37,9*0,22 ин /п=22, р. Ворскла/; 48,5-60,3 х 35,2-39,7 «ш, в середньсиу 55,0*0,26 х ¿7,50,11 ми /п=87, р. Десна/. В гирл! р. Рось птаиенята луплятьсл з со-танн!й Tperirai травяя /24.05.1988 р./. В середин!-к1нц! л:шня 3l ретенники зникавть з uicqs гн!здування.

Ill .2. ТРАНЗИТН1 MIГРАНТ".

Наведено л1тературя! та ориг!нальн! BisoMccTi про чисельнить. б!отоп1чний розпод^з, деяк! риси псшед1нки та строки переоування в Наддн1правовкону licocseny вид!з, в!доаизс для per!сну як транзет-н! н!гранти /тулес, золотиста сивка, галстучник, хрустан, кргипяд-нкк, ■ ф!ф!, великий ул!т, цогсль, круглодзьобий плазу-

пець, иалзй поберезник, б!лсхзосткй побережник, червснсзоб:чс, чернозобик, ¡сландський побережник, бiлий побережник, грязовик, гаршнеп, великий кроншнеп, середн!й кроншнеп, иалий веретенник/ i'a зал!тн! /морський зуйок, шилодзьебка/.

Р03Д11 1У. НАБК0Л0В0Ш ЕДСЦЕПЕРЕБУВАКНЯ.НАДДИШРОБСЬлСГО ПСОСТЕПУ ЯК АРЕНА МИТЯ КУЛЙК13. ,

При ainci м!сцеперебувань ; су лик Lb у гехздоззй период зрос";.;-

но акцент на склад i специф!ку повед!нки кулшс!в, asi населяют*.

I

is 4i: iiiae «iсделврабувааня. При цьоцу за точку 51дл1ку брали ui-рсзмшення гнхвда. Ааал^еуеться флоркспганий оклад та характер дэинування вид! в рослин в и1сцзпере6уваннях. Характер розпо-дглу кулшив пс к1сцеперебуванняц у гиздовий nepica воображено в таблиц!.

. Середнк е1льн1сть тздуванЕя /гмад/кы2/ кулик!в у р!аних к!сдепере0уваннях

Видк : I 2 2 r« L сцепе 1 4 1 5 : JcL 6 уванЕя : 7 : 8 : э :io Iii : 12

Малий зуйок - _ ++ 4,7 - - - 3,5 ++ ++ + +/?/

Чиб!с ? 9 2,4 ++ - - - ГО _ 0,03

Ходуличнкк

Кулик-с срока 0,5 - - 0,2 - - - ■ - - - - -

Чорнкы

Травник 2,6 - +

Поручайник Перев1зникк + — _ + 1,0 0,4 + ~ — — +

Морсдункн + - - + -

Турухтан - - - - - -

Бекас ♦ 0,9 + - + - -н- _ -

Дупель + +

Вальдшнеп

Вел» веретенник 2,4 + - - .- - + - - - -

Всього: 9 5 4 4 I 2 I 7 iii 2

Псзкачення: к - к1льк!сть пар на I ки берегсво! лШ1, ■н- - ц1льв!сть нижче 0,1 гн/шг, + - ц!льн1сть нижче 0,01 гн/ки2 /0,01 гн/ки/.

I. 2аплавк1 луки зосередкен! в основному в заплавах рхчок Л-воберекЕЯ. В .голе ыхецеперебуваннах эареестровано 9 видгв кулшав. Багаточиоленн1 - чибгс 1 травник. Ш кулики гшздяться на дглянках е р!знсю ступ1вню вологост1: в1д понижение заболочених до сгепо-вих. Езлкккй веретенник .та бекас зустр1чаютьея дещо р1дше. Малочи-сельними видами е кулкк-ссрска та дупель, иередунка I поручайник -р1дккюг. Макливе поодиноке гшгдувакня турухтана. Найкраии умови для гн1здування на огепавих д!ляяках /верх!в"я Кременчуцьксго во-

досховща/ - при проектквк!й повноп травостои Ъ0-70р. В нкзькоро-

слих рсслинних угрупуванкях с! кокгских лун!в поселения чиб!с!в 'ут-ьстаэ-зться при вис о?! рослияност! 5-10 си у кв1тн1 та проективн!й побкот1 травостою 80-90£ /ааплава р. Ворскли/. Супарна еЦлыпсть гшздування кулик!в тут /Чернеччкнсыгай ст-р/ - 0,4-2,0 гн!зда на I киг в р!3н1 роки, в'заплав! р. Рось - до 7,7 гн1ада на I км2.

2. Вслогг купкннп густр1чаються в зяиненнях пркруслово! та центрально! частип заплави I розвпваються пор1вняно невеликими 1зольован:ми пляааиа. Типовиии мекканцями цпх м!сцеперебуЕань е чиб!с, бекас I дупель. Чпб1с доскть невибагливий у вибор1 купкн для гш вдувания: вони мгаугь ледь п1д1йматЕСя над паверхнею води або досягати висоти 30-35 см. Купили, на яких роблять гнхзда бекас I дупель, доскть нкзьк! - не вид1 15 см. Суиарна Ейлья!сть пйздування кулис! в на куштннп 0,05-0,4 гн!зда на I кы^ /заллава р. Ворскли/, до 3,2 гнезда на I км2 /заллава р. Стр!лки в околицах и. Суми/. Зр1дка купиння для гя1Эдувакяя вксористовують великий веретенник 1 травник.

3. Торфян! болота розм1щен1 на заллаввих терасах, як! вес-нсю покриваиться вед оз. Для гшздувакня кулики викориетовувть в основному кар"ери старпх торфорозробок. Проективна повнота травазтею тут в1д 5% до 2Щ>. Чиб1с I ыалпй зуйок б!льш-иенл1 звичайн!. травник 1 бекас зустр1чавться значно р!дша.

4. ГНщан! кося 1 и!ливи характеры! для р!чон л!воберегного Лсостепу та верх!в"1в водосховищ середнього Дн!пра. Особливо добре розвинут! алвв1альн! остр1вки та. коси в середн!й теч11 Сейму. . Малий зуйок I кулик-сорока на Кременчуцькому всдссховия! гн!здять-ся з щ! лья!стю 0,8 та 0,1-0,2 пари на Д км2 в!ДПов1дно. На Сейм! дальность малих зуйк!в-гака: I пара, на 0,5-3 км ргчки. На Л!вобе-режж! в цих ц!сцеперебуваннях зустр!чаеться зр1дка ! перев!зник, який робить гнезда серед куцшив верб в шар! сухого листя.

5. Заллавний Д1с остров!в. Залишки заплавних л!с1В зберегли-ся на островах у верхшй частин! Креыенчуцьксго водосховища. Ц! м!-сцеперебування населяе лише один вид - перев!зник з в!льн!стю при-близно I пара на ксений I ям берегово! лшП. Чисельшсть його тут в цьтоцу незначна.

5. Дистян1 Л1си, в як1 ми сб"еднуеыо М1сцеперебування, представлен! старими наг!рнкми д1бровами та заболоченный вхльшняками. Мздяться тут вальдшнепи та чорнии!. Для останн!х велике значения пае наявн1сть невеликих л!собих ведойм. В заболочених в!льшняках зр!дка зустр1чаеться бекас. Чисельн!сть та щ!льн!сзь гн!здування цих кулик!в в листяних л!сах рег!ону вельми низьк!.

7. Берега pj-чст:. Б цта ut сцаперебуваннях ни вид!дязио nopib-аино зузьк! д1лянки вздсвш р!ч6к. де рослишИсгь п1дходигь блиэь-ко до зоди: листян! га!, посадки топол! та берсзи, иолсш aerycTi оссняки. единиц видом тут е перевхзник, який ипздиться з щхлый-стю I пара ка 2 ки pÍ4KK /р. Сейи/, I пара на 3-4ки рхчки /р. Вср-сяла/. - . .. .

8. Мулист! mí лини та лака спуцених ставкха представлен! на разите водоймах перевааво штучного яахсдаення: иалгас всдосхови--ах, зхдзййшшах, рибгсспах. Звичайнх тут чибхаи /до 10 гн1зд на I км2/ , нал i зуйки /3-4 гн1зда да I ни2/. Малочиселып травники, бекас и i semai веретенники. Перев1зник та ходуличник р1дк!.

Э. Крейдян! та ninjaHi као"ери зрхдка населяе малий зуйок.

10. Даиби ГЕС та хвилер1аи - [йсцедеребування дооить специ-íi4:ii. На них дексши гв1здиться мадий зуйок..

11. Шсдеперебування, утворенх в результат! наииву nicicy в районах MicbKio: новобудов а невисскою щ1лън1с1Ю населяв мадий зуйок.

12. Конгдояерат сйльовкогосподарськпх уг!дь. яккй розгляда-еться нами як тип «йсцеперебування. С/х уПддя зайааить 58.4JS в!д yeiei територП рег!ону /Маринич и др., 1985/ i йредстазлеп1 полями озтшша, сранноЕ,-перелогами i T.t. Чиб1с -.единий вид, який THaia до цих «{ацедеребуваиь. На озииот1 ц1дьн1сть г^здувавня досягав О.Ш гн!зда,- на оранц! 0,01-0,02 гнгзда на I км2.

Рис. I.. Cijuíhí. викорииання Ув %%/ р1аних мигцеперебувань куликами ц1д час весняно! «lirpautí /А/ та в л1тньо-ос1ший сезон /Б/: I - заддавн1 луки, 2 - а1льаькогссподарськ1 уг!ддя, 3 - нудист! u i лини та и1лковсидя, 4 - i на! типи а1сцеяеребувань.

Кр1ц того, в роздШ охарактеризовано лростсровий рсспод1г кулик!з п1д час Еесняного прсаьоту, д!тз1х коч!вель та оспшьо; ¡аградН, а такая розглянуто сезоаяу зи!ну значуцост1 ц!сдеперео»-вань для кулиа!в /рис. I/, що пояснюеться, в першу чергу, рггикк ступеней доступност! кормсших ресурс!в зесною та вл!тку-восени.

Р03Д1Л у. ЗМНИ ЧИСЕЛЬНОСП, РОЗШЩЕННЯ ТА БЮЛОШ КУЛИКИ Щ ШЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКО! дшльносп.

Основа! причини знинення як10н&-а1льк1сЕах показ ник! в структура населения кулкк1з в сучасних умовах - де послиовна траясфор-цац1я гн!здопридатних шсцелеребувань та к!сць зупинки транзитних и!грант¡в, збгдкення кормово! бази, вплив пост!йно зростаючого фактору непокоення. Анхрологенний вплив набувае все б!лын деструктивного характеру. 'На стан ц!сцеперебувань кулик!в басейну середньо-го Дн!пра в остапн1 20-30 рок1в вплинуло зарехулавання стону Дн!п-ра та лерерозпэд1л його в час! 1 простор! в цежах великого рег!сну. Ц1 процеси з!гралк деяку псвиггану роль для великого веретенника, чисзлье1сть якого зросла. 3"язвлася на га!здуваня1 ирродунка. На-проги, чисальнхсть перевгзнкка 1 бекаса пои!тко знкзилась, а чср-нкш в результат! снорочення плод! заплазних л!с1в, зник зовс!м. В1дбузазться замулквання пхщанкх оетроз1в, що призводить до зарос-тання !х вербсшозом: зникавть гн!здав! шсцеперебування малого зуйка та кулика-сороки. Не дизлячись на все це, все-таки зберегла-ся !нтенсивна фуншЦоналыпсть долини Дшдра як прсштного шляху кулик!в /Севастьянов, 1932/.

В 60-т! рр. площа заболочених земель на Л1воберегаг1 складала близько 8% /Физико-географическое районирование Укр. ССР, 1968/, а цение, Н12 за 20 рок!в зона скоро? илась цайне до /Маринич и др., 1985/. В регхон! сиостер{гаеться природнз нздозволсеедня земель гз-за перевищення випаровування над к!льк!с1ю опад1в в середньоф на 24 мм /Нал! р!чки Укра1ни, 1991/. Нер1вно1;1рн!сть випадання опа-д!з ! доокть вис ска температура зесною в охр ем! роки иоауть п!дви-¡цити дефицит вологя. В цхлону г, в!н посилюеться заходами осузу-вально! цел1орац11, що приводить до деградацП гн!здови>: та ксрио-вех стацгй кулик!з. Загальна несприятдива ситуад!я в рег!он! збьта-•зила значения водсйм штучного паходзепня для ипздування та сезон-нкх !йграц1й кул-.лпв. Сьогодн! к! лыйагь шгучнях водойм в Полтавсь-•с!й, Сумсыий ! Чсркаськ!й областях - 4839 /Нал! р!чки Укра5ни, 1991/. Б1льше половини гн!здухгги>: в рег!оа1 вид!в ипздиться ! в мехах штучнкх всдойи, а 85,7/» вид!в так, чи !накке пов"язая! з нп-

ми. Шграц1я арктичних куликíв - 1фем"я11шика, кулика-горсбця, бх-ласвсстого паберегника, червонозобика, чоряозобика, грязовика, нруглоносого плавунця значнсю. uipm исалива через peri он завдяки ¡птучниы водоймам.

t

РСЗД11 л. ЕШЕВ1 СТРАТЕГИ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ШИПВ ШДН1ПРОВСЫОГО ЛСОСТЕПУ.

Задропонозано концелц!ю аиттевих стратегий кулимв, яка грун-туеться на протиставленш "стенобхонти еврЮх онти" з рядом пе-рех1дних форм mík ними. Цей пхдххд мае передумовоо обл1к вхдкос-нс! численност1 вид!в у кданому з Ц1сцеперебувань.

Зса сукушисть м!сцелеребувань в pert он!, в яких вили мають максимальну чиселыйсть ми назвали фундаментальним простором. Цей npcoTip е г1потетичним, бо Hi один з вид!в кулик!в не може бути настхльки eBpídiонтним, щоб 1снувати в ycix иомивих мхсцеперебу-ваннях з максимальной чиселънитю в ксжному з них. В протилежнхсть цьому, фактичний д1адазон м!сцеперебувань /¡деально - з ус!ма при-таманниии iu умовами/ з в!дноснда чисельн1сио.в нежному з них названо реалхзованим простором. Ре ant з станай пр ост i р, таким чином, буде завади иеншии, н1д фундаментальная. Чисельн!сть кулик!в лШй-но упорядкевана шшхеа пхдеумування чисел натурального ряду, ян! виралавгь ступень в1дносно! числена ост i виду в конноау з м1сцеле-ребувань: рхдкий вид - 2, небагагочисленний - 3, звичайний --4, бататочислевдий - 5. -На основ! бадьнр! лшали псбудовано цикдогра-му - граф!чае воображения киттевого благтолуччя групп, cTpaieri-чне поле освоения м!сдеперебувань куликами peri сну /рис. 2/. Ыль-ütCTb влд1Ь /9 ta 14/ отиеились в ниш;til "пессимальшй" частин! поля цихдограми а загроздизаа тенденц1ев тязхшя в найбхлъш небез-печну II неотаб1жьну зону, lie piflKl та зникавш види, а-такса -nepmo48proBi кандашти в Чврвону книгу Укради. В верхнхй, "опти-uaiibHÍíf3cai стратвг1чного поля рсви1щен! мадий зуйок та чибхс -.види, адатн! !снувати з достатньо вгасаяою чиселыпстю в даному просторозо-часовому континуум!. Ц1казо, до н! один а вид!в, який ' опикився в "пессимальтй" acHi стратег!чного поля не здатен bbíííth в "оптимальну" зону. Кулики настхльки спещадхаозана в цх лецу гру-па, що пов1льна еволюц!йна трансформация еколоичних та етолойч-них характеристик, до того я достатньо консервагивних, немешхива в умсвах ciptMKOi деградацП и1сцеперебувань.

Одне з центральных и!сць в проблем! аиттевих стратег!й кули-KtB, sa наш погляд, займаз питания про взаемозв"язок еколог1чно!

-I СЛДШДЬНА БОНА [

—-I Р1ды I-—

-[ЗВИЧАЙШ]—

ГЖТАТОЧИСЛЕШ I

Рис. 2. Граф1чне воображения ниттевого благополуччя кулик1в Надднхпровського Л1состепу: а - фундаыентальний прост1р, б - реал1-зований простхр; I - поручайник, 2 - турухтан, 3 - чорниш, 4 -вальдшнеп, 5 - хсдулкчник, 6 - иородунка, 7 - дупель, 8 - кулик-сорока, 9 - великий веретенник, 10 - травник, II - перев!зник, 12 -бекас,15 - чиб1с, 14 - иалий зуйок.

- 1С -

/есзсвння У1сцеперебуБаяь i стратегия кормодобування/, етолопч-hcí /осщостатева стратеНя/ та й1логенетично! /icToptH виду/ характеристик з киттевим благополуччям конного виду i групп в ц!ло-

Освоення ц'юцепереОувань i стратегия кормодобування. Малий зуйок та чиб1с, найб1лыа генерализован i види надродини, волсд!ють нанявшею б1отоп1чною валентшстю: перший поширений-в 6-ти, другим - в 5-ти М1сцеперебуваннях. Для цих вид!в характерне швидке, час он стрибкопод!бне освоения нового, неспод1вано виникаючого ресурса /в тому числ1 М1сцеперебувань антропогенного ясксдаеняя/ дс псбноц1нного оволодхння як им вони здатн1 бхлыие, xtz ími вида.

Ул1ти мають б1льш вузьке коло кормових об"еет!в та б!льа ске-u;tít4Ei прийсми корысдсбувавня, як! е доотатпьо ё$ектизнимк. На первому М1сц1 по чисельност! серед предохаваив1в цього роду знаходиться травник, але Bin багаючколеняий т!ль-кк на задлавних луках. У блнзького до ултв псрев1зкт,:ка тех доснть виоокий ступень евр!-т олност!, ало в 3-х з 5-ти м!сцзперебувань цей кулик ргдкий-

Ссоблквост! tcTopOTHoro розвитку материкового кудика-ссроки вплинули на специфику кормодобування. По р13номан!тнсст1 cnccctíiB кормодобування цей л1двнд багаго в чому нагадуе генерад!зованих сивок. Це маана пояснити в!дсугн1стю одного nccTtиного масового i доступного кормового ресурса у внутргшяьскошлшенталъних мхсцепере-буваннях. Але така еколог'хчйа рекапхтулящя зовс!м не розширюв мо-ялкзостей куликов-сорок: вони в!ддшоть перевагу традшцйнии длй виду М1сцепере5уванняы.

Coi'iостатова стратег!я виду. Моногамна форма шшбншс в!дносин у куликхв регхону власхива II видам /78,5%/, тобто е абсолютно до-ы!нуючою репродуктивном стратепею у кулигйв Наддяхпровського Jlico-степу. Без сумн!ву, ион огам! я для кулик! в в швидко деградуючому се-редсвищ! е оптимальною формою илкбних в!дносин, бо вона мае ряд пе-реваг в nopiBHHHHí з 1ншими стратепями.

Дупель i турухтан, як! розшщуються в Ипригн!чея1й" частик! стратег!чного поля, маить досить складну, грсы!здку систему шлюбних в1дносин - пропискухтет, який реал!зуеться шляхом ц1лого комплексу cneniauiisauifl, що дуже важко, а часом i немсиливо в умовах peri оку.

Ictopíh виду. Положения виду в ареал!. Пдк!сть деяких вид1в поясщсеться недавньсю. íMirpanieio з Kopimnx природних зон, як1 ме-жують з украьчськии Л!состепом: це ходуличник та мородунка. Р!дк1-chí чорниа i вальдшнеп - автахтони aíchoí зони бвраэ!! i в Наддн!-

провськсму Л!состепу гнахсдяться на периферП свого ареалу. Серед ycix вид 1в поручайнпк знаходиться в найб!лыс небезлечшй зон! стратегхчного поля - фашгично на uext зникнення з peri оку. Нин! укра!нський licocsen е зах!дною мекею ареала виду, де умеви сприя-ють прогресуюч!й депресП чисельност! поручайника..

Ми вид!ляеыо 3 типи ниттевих стратег^ кулик!в НаддшпроЕсь-кого Жсостепу по в!дновенню до умов середовища, як1 швидко зц!ню-втмя:

I- Види, HKi не спромскн! зберегти чисельшсть на стаб1льно-sffy р!здх. Вони .ззймають в сусп1лъствах п!длегле або наз1ть пригн!-■вдэе псяншжея i яасявдо прцстосовуються до дом!нуючих компонент! в серед овмиа. Де турухтан i лулежь - ъшя э upoaicKyiseTHim типом редродуэтяжвй стратеги и яку ефекгякво р«ал!зувати в умовах peri-ету яайже кеасзяшво; вузьк! стеноб!окти чорюш ! вальдшнеп та по-ручаДник, який знаходиться на зах!ди!й uesi свого ареалу i зникав з perl сну.

2. Види як! розселяються в per!он! в поиуках нових ы!сць для ппздування без пом!тного зростання чисельност!: кулик-сорока, ио-родунка, ходуличник i великий веретенник. Ввди периого та другого .тип 1в роацхцуються в. "пессикальшй" зон! стратег!чного поля.

3. Посл!дсвний ряд вид1в, як! активно освавють HOBi и!сцепе-ребування, в тоау числ! i антропогенного псосодкення. Це види кояку-рентноздатнх в nparaeHHi оволся!ти багатими наявниии або виникаю-чкии жигеевими ресурсами: травник, перев!зник, бекас, чиб1С та иа-ляй зуйок.

РЕЗУЛЬГАТЙ I ВИСНОВКИ.

1. В результат! досл!днень, лроведених автороц та анал1зу опублхкованих даних для Наддншровського JlicocTeny встановлено 36 екд1в кулик1в /14 raiздуючих, 20 ПР0Л1ТНИХ та 2 зал!тних/. Це скла-дае 83,7% в!д к!лькост1 вид1в куликхв, вхдомих для ав!фауни вврспи /Kacatsch, 1980/. В систематичному в!днсшенн! дои1нують представни-ки родини бекасових /69,4%/, сивкових - 22,2%, нилодзьобков! представлен! двоиа /5,6%/, а кулики-сороки - сднии /2,8%/ вид и.

2. Ядро дом!нант1в з частксю участ! в населенн! кулшив 10% i б1льше вхд загально! численност! складамть аалий зуйок i чибхс, 01ЛЫ25 5% - травник, перевхзник i бекас. Ihe! види иохуть бути в1д-гэсенл до категорий р!дкпх та дуге р!дких.

3. В ywosax сильного антропогенного пресу та CTpiiiKo! транс-¿.ормацП ландшафт!в багаточислэнн! види ycnimo освоюють резервн!

суботтимальн! »йсцеперебування, на рекреащйне навантагсення та прес хиаак!В реагуюгь подовяенняи репродуктивного пер i оду за раху-нск повторних кладок.

4. По млвкссп вид1в пиздовг ¡мсцеперебуващш кулшав в peri ohi рсапсдхляються в такому порядку /за убуванням показншав/: заплавн! луки, иудист1 и!лини, ntnaHi пляж! та ьилини, тсрфян! болота, берега р1чок, крейдян1 та ninaHi кар"ери, дамби ГЕС та хви-лер1зи, райони uicbKrac новобудов.

На заплавних луках в1ди!чено 7 вид1в при максимально ицльно-cTi гн1здування 7,7 пар на I км2. К1льк1сть гн!зд на одиницю пло-Щ1 зростае на 1зольозаних делянках /островах/ i знижузться на про-сторих диянках р1чкових заплав. В1дм1чено залезнпсть щ!льност1 гн{.чдування i видово! .р1зноман1тнсст1 кулик1в В1д вис от;: трав"яно-го покриву. !,!улист1 mi лини та лота спущених ставк1в за стушннл ос-BoeHocri ix куликами в р1внощнними заплавним лукам. В .щах ьпсцепе-ребуваннях висска щ1льн!сть 4H6ica /до 10 гнхзд на I км2/ та малого зуйка /до 4-х гн1зд на I км2/. В с1дьськогосподарських упддях щдьн1сть гн1здування досжь низька, що поясшзеться в1днсснсж) од-нор1дн!стю i великими плащами с1лъгоспуг1дь.'

5. В1ди1чено сезонну зм1ну значущсст! м!сцеперебувань. для кулшав, що поясдаеться, в парау черг^, р1энан ступеней. доступност1 кормозкх ресурсов веснсю та н^тку-вооенж. Навесн! заллавн1 луки грашь пров1дну роль для кулик1з /87$/, а в дхтньо-ociHHia сезон значения лук1в crpiimo знижуеться до 1,4$. Весною мудист! н!дини

га м!лководдя викоркагсшуються куликами на 9$, а вл1тку-восени 1х значения зростае б1льш, His у 9 разхз.

. 6. За ступ1ннв eapiTCDHOCTi перла м1сде поддав малий зуйок. За ним сл1дують чжИс, перечащие, бекас i травник. 1кш види воло-д1юзгь б 1лыи-ыешп вираженсю стенотопн!сто.

7.П1д час сеаонних м1грац1й наШдьж масовим е турухтан. Ба-гаточисденн! м1гранта - чиб!с та $1ф1. Бекас, малий зуйок, травнкк, перев1зник, чорновобик /восени/ га великий веретенник - зьичайн!. 1нш1 MirpaHTii зустр1чаюгься в пом1тно .мвнш1й к1лькост1.

8. Основними причинами зниження hkiсно-kiльк!сних псказникis структури населения кулик1в реггону е пося1довна трансформац1я 1х гйсцеперебувань, зб1днення кормов oi баги, зрсстаючий вплив фактору непокоення, осушувальна мел!орац1я. На цьому фсш Д1вть 1нш1 чинни-ки антропогенного паходження: випасання, рекреац1я, хииадтво бродячих собак i kotIb, а такон воронових.

Э. На основ! кон"ептуалъно1 схеик вид1лено так! тили ек стратег'й кулик!в рег1ону:

а/ вкди, як1 зайиавть пригшчене полсееш-я в суыплъстгах ! чксеижсть яки: деградуе: вузыи стенототи чорниш 1 залвддаеп; води з прореку! тетнпм типом репродуктивно! стратеги турухтан : дупель; поручайнвк, який зкаходиться на запдшй свого арзг— лу;

б/ взди, як! рггселякться в рег!сн1 в поауках нсвпх ¡пзць для гл:здуьання баз палткогс зростання чг.сзльност!: кулик-ссрска, морсдунка та великий веретенник;

з/ лссл1Д"в;шй ряд вид!з, як! активно освоюють нов! и1аиеав~ ребузаннп, часто антропогенного лсг:од.тення: травник, перевхэник, бекас, чиб1с та малий зуйок.

10. Характерною рисоэ сучасного населсння кулик!в рег!ону в перевакакяя р!дних та здикакчих вкд1в /34,3$/. Звпчайнкх в Наддн!-лрсзаьксну .'¡¡еостепу 21,4/5, а багаготкслени! складають лике 14,2/» Е1д загальнс! к!дъксст! вид!в.

РЕК0КЕНДА1Ш".

3 нет ев зберегзяня /I п! двищенкя/ чиаелъпост! кулкк1в рег!с.т1у сл!д звзрнуги увагу з перлу чергу па заходи з охоренг: 1х гг1сдепере-бувзнь. Найзанливш^и та ЕетЦдкладнкьп: завдапияки, на кашу душеу, лсзиннI бути так!:

1. -ПрпяинеЕня озушувальнс! иелгорацп в заплавах р1чок. Бсло-та ! забллочеш луки е прпродзкаи рефупунами для ку.ишз.

2. Регламентная та упорядкуванкя виласання худоби иа зал ломких луках. Пркпикення спорудяення лхтн!х загон!в для с1льсьяогоспо-дарських тзаркн поблизу берега.

3. Забор она Еябираннл -Иску ка берегах р1чск та розорввадня прибереЕВкх д1лянсп.

Прплклзннп забудози та рсзоркЕа.тая окслиць р^С'орозродлкх та !н2;в: сгаЕйв. Дстричакня багатср!чного рзхгму набору I спускан-:гл вгди х ставках.

■и. Проводит в роз у мних изеитабах суш льне вируоапня л! су £ :.:етс-л з бережена я кор1инпх :Лсцоперебуганъ вальдшнепа I чернкиг, як1 г-чпкасть в зв"язку з окоходенняи л!о!з.

3. Улсрядкуг/и-вя, и шогошг : з::С>срока, шкорзса-аякя уг!дь. -ай'п-р'.с; для кулик: в, з рекреацШ'св ьегею.

ПУБЛКАЦ11 ПС TEMI ДИСЕРТАШ1 :

I. Ардааацкая Т.Е., Горбань ИЛ1., Жцуд М.Е., Кабаков А.Н., Лебедь S.A., Молодая Г.Н. современное состояние куликов Украины /прздваригельная информация/ // Информ. Раб. группы по кули-:сам.- Магадан, 1989.- С. 21-23.

.. Лебедь Е.А. Биология размножения кудика-сорски б среднем Приднепровье // Мат-лы Всессюз. научно-иетод. с овец, зоологов педвузов.- Махачкала, 1990.- Ч. 2.- С. 153-155.

. Лзбсдь Е.А. Кулики искусственных водоемов Сумской области // '¿ат-лы обл. науч.-практ. конф. "Проблемы исследования рационального использования природных ресурсов Суицины а их изучение в ляоде".- Сумы, 1990.- Ч. I.- С. 70-74.

i. Лебедь 2.А., Кндо Н.П., Хсменко C.B. О некоторых редких куликах Сумской области // !1ат-лы 10 Еоеоохз. орнитси. конф.- Минск: Назука i гэхжка,..1Э91.- Ч. 2.- Кн. 2.- С. 28-29.

5. ДзсЯдв S.O. Кулики Приднхпровського Jlicocieny в умовах антропогенно! трансфсриацП екосистем // Проблема схорони i paai скального викоримання пркродних ресурс i в Сушцики. 26, наук, праць.-Суми, 1992.- С. 70-75.

6. Лзбхдь S.O., Книы И.П., Хоаенко C.B., Фауна та екслшчя кул;шв Сумсько! облает! // Проблема агорони i рационального викориатан-ня приредних pecypctB Сумцини. 2б. наук, праць.- Суии, 1992.-

С. 76-94.

7. Лебедь Е.А. Наблюдения за парой малых зуйксв во время насиживания // Беркут.- 1993, (é 2.- С. 28-30.

8. Лебедь Е.А., Кщи Н.П., Хокенно C.B. ¡¿алый зуек в Суксксй области // Ь'ат-ли 1-1 ксяф. иолсягос ррн!толог1в.- Черн1вц1, IS34-С. 42-44.

Э. Лебедь S.A., Кнш Н.П. Большой веретенник в Центральной и Северо-Восточной Украине // Мат-ли I-I коыф. молодке opHimiorib.-Черн1вц{, 1994.- С. 45-47.

10.Лебедь S.A. Пойменные луга Приднепровской Лесостепи как среда обитания куликов // Мат-ли I-î конф. ыолодих срн1толог1в.-Черн1ьщ, 1994.- С. 78-81.

П.ЛеОедь Е.А. Сохранение биологического разнообразия пойкзакьк экосистем и перспективы скраны птиц // "Запоз1дпа справа на Сумзша". Тез. доп. наук, конф.- Суии, 1994.- С. 27-23.

12.Лебедь Е.А. Кулики Сушцины в международных и национальной Красных книгах // "Sanobtдна справа на СуищкзГ1. Тез. доп. наук, конф.- Суми, 1994.- С. 76-78.

13. Лебедь Е.А. Осасрфсаогаческая характеристика чнСкза 'днепровской Лесостепи // Проблеии вивчеаня та схсрсвг птахи.. Мат-ли У1 наради орн1тслспв Заодно! Укреп;;:.- Львхв-Чегк:?-Ц1, 1995.- С. 82-33.

14. Лебедь Е.А. Характер распределения куликов по «естоос.-::тс:.:'?;:' во вреьгя весенней миграции // Проблем;* вквчення та

птаххв. Мат-ли У1 наради срн!толсг!1 Зах!дно! Укра;н1:.~ 'лыъ Чершвщ, 1995.- С. 33-84.

15. Лебедь Е.А. Распределение хуяяксв по мзетообитан::;:!: з осенний период // Проблеии зивчення та ахорсш« гтах:?.. Л наразя срн1?сдаг1в Зах!днс! Укра1ни.- Льв1в-Чешпзр:. 1995.- С. 84-85.

1. Lebed 3.A.

2. The vadara ot the forest-steppe of Fridneprovye /from the case of study of left-bank part/.

3. The thesis for a Candidate's derrae of biological sciences.

4. 03.00.08 - zoology.

5. Tfie National Academy of jciencee of Ukraine. 1.1.Shmalpauzen Institute of Zooiofur-

й. Kiev, 1У95.

"7. 35 species of nariera are registered m the forest-ateppe of Prxdr.e-proyye: 14 spooiea are the nesting birds, 20 acecies tiio birds of throuijh.--Dascav-e and 2 species are the bir^s of occasional rasoa^re. Tils numerous /14. ZTLf are the Little Ringed Plover and Lapwing; the usual /21,431/ are .еаапапк, Common Sandpiper and Common Snipe: tae rare /64,32/ arfi the rtJt o( the species. According to the euritopic Аерхгв the Little Ringed Plover takes ths first place, the Lapwing ha.a the second one and the Rsdahahk, Common Sandpiper and Snipe folio» them. The rest of the species poaseas mpre or l«sa aarirad atsaotopic. They distinguish 3 types of the waders' life strategy in tie region.

1. Лебедь E.A.

2. Кулики Приднепровской Лесостепи /на примере левобережной части/.

3. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук.

4. 03.СО.08 - зоология.

5. Национальная Академия Наук Украины, Институт зоологии им. И.К.Шмальгаузена.

6. Киев, 1955.

7. Для Приднепровской Лесостепи установлено 2£ видов куликов: 14 гнездящихся, 20 пролетных и 2 залетных. Многочисленные /14,3%/ - малнй зуек и чибис; обычные /21,4^/ - травник, гтеге-еозчик. бекас; редкие /64,3%/ - нее остальные виды. По степени овгатспности на первом месте находятся «алый зуек, за ним гле-дукт '-ноис. псгегосчия и богас. Остальные вихь: обладают солге лли veHee высаженной стенотопностью. выделено 3 типа »иаченкыч

• •т'гт'.-.гч:: юглсксв региона.

кулики. ¿аглшпгоЕськи^ JliooeTen. мюиег -' ССУЗ.'дНЧЯ, «ИТТРН1 СТГЙ ""iV-.t.

1ЛЛ1 с »мваястагупрши«'«!., s.»bu