Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Комплексный анализ природно-гидроклиматических условий западной части Крымских гор

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Комплексный анализ природно-гидроклиматических условий западной части Крымских гор"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

ПЯСЕЦЬКА СВІТЛАНА ІВАНІВНА

УДК 911.62:551.580:551.590.616(617)

КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ПРИРОДНО-ГІДРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ КРИМСЬКИХ ГІР

11.00.01- фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному гідрометеорологічному

інституті Міністерства охорони навколишнього середовища України, м. Київ.

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор географічних наук, професор ШИЩЕНКО Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор МЕЛЬНИК Анатолій Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри.

кандидат географічних наук МИХАЙЛЕНКО Наталія Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент.

Провідна установа — Таврійський національний університет імені

В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України, географічний факультет, м. Сімферополь.

Захист відбудеться “

2004 р. о годані на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.02 Інституту географії Національної академії наук України за адресою: 01034, Київ - 34, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту географії НАН України за адресою - Київ, вул. Володимирська, 44.

9 і ( _

Автореферат' розісланий “__________” 2004

Р-

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат геогр. наук, ст. н. співробітник у В.І. Передерій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багатофакторна діяльність господарських структур, рекреаційних комплексів, індустрії туризму у Кримських горах проходить у специфічних фізико-географічних умовах, які визначаються гідрометеорологічними характеристиками, що змінюються у часі.Територіальний їх розподіл має досить складний характер. Важливим періодом у функціонуванні гео-комплексів Кримських гір, особливо їх західної частини, є зимові та окремі місяці перехідних сезонів року. Саме тоді у цьому регіоні випадає переважна кількість опадів, завдяки яким відбувається найбільш інтенсивне відновлення водних ресурсів, накопичення вологи у грунті та створення відповідних передумов для розвитку екзогенних процесів. Зміни у характері випадання опадів як природного так і антропогенного походження суттєво впливають на сезонне функціонування геокомплексів та їх господарське використання. Саме тому актуальним є комплексне дослідження зміни гідрометеорологічних характеристик Кримських гір, де розташовані найважливіші господарські об’єкти.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у комплексному дослідженні впливу орографічних умов західної частини Кримських гір на розподіл полів основних гідрометеорологічних характеристик. Для досягнення цієї мети у роботі вирішувались наступні питання:

• фізико-статистична оцінка режиму опадів у місяці зимового і перехідних сезонів року та їх просторово-часовий розподіл; оцінка стану та напряму змін окремих кліматологічних характеристик регіону за останні десятиріччя;

• дослідження термічного стану підстильної поверхні та умов зволоження грунту; вивчення особливостей та динаміки формування снігового покриву західної частини Кримських гір;

• дослідження умов формування, трансформації та просторового розподілу стоку річок, основних гідрологічних показників стану їх водності у місяці зимового та перехідних сезонів року та їхні просторово-часові зміни;

• аналіз сучасної динаміки основних екзогенних процесів у Кримських горах, які спричинюються геологічними, геоморфологічними і кліматичними факторами;

• дослідження розподілу та динаміки поля хмар над регіоном, вивчення стану придатності хмарних систем нижнього ярусу у холодний період року для проведення робіт зі збільшення опадів та визначення варіантів сценаріїв змін геокомплексів досліджуваного регіону в результаті активних впливів на хмари.

Об’єкт дослідження — західна частина Кримських гір.

Предмет дослідження — гідрокліматичні особливості території західної частини Кримських гір у місяці зимового та перехідних сезонів року, ступінь трансформації їх в результаті активних впливів.

Методи дослідження. Теоретико-методичні основи дослідження зфор-мовано на основі комплексного аналізу інформації державної мережі спостережень за станом та динамікою основних гідрометеорологічних показників у західній частині Кримських гір. Основний період узагальнення інформації становить 20 років (1966-1985), які передували проведенню робіт з активних

впливів. До статистичного аналізу залучалась інформація, отримана під час проведення цих робіт (1985-1988 рр.) та за останні 10 років спостережень (1990— 1999). У роботі використано дані натурних експериментів з активних впливів з метою збільшення опадів у холодніш період року. Також використано інформацію про динаміку стихійних метеорологічних явищ протягом 1983-1999 рр. та розвиток деяких небезпечних екзогенних процесів на досліджуваній території за 1983-2002 рр. Основними підходами у роботі є інформаційний, системно-структурний загально-науковий, які визначили риси аналізу отриманого матеріалу та спектр методів дослідження. Провідну роль надано методам математично-статистичного опрацювання гідрометеорологічної інформації, картографуванню просторово-часового розподілу окремих показників гідрометеорологічного стану території.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження отримано під час виконання тем, які виконувались на замовлення Кримського облводоканалу “Відпрацювання схем засіву хмар з метою збільшення опадів у Гірському Криму для поповнення водних ресурсів Загорського, Щасливинського та Ізобільненського водосховищ” (1985-1986 рр.), № держреєстрацїі 01870001929; “Розробити та впровадити нові методи штучного збільшення опадів із хмар різних форм на Україні і оцінити їх ефективність. Розробити нові методи штучного збільшення опадів із хмар різних форм на Україні”. Підрозділ — “Розробити методику впливу на хмари з метою штучного збільшення опадів в Гірському Криму” (III. 19.3.3. етап 06, НТП 0.74.09, завдання 04.02.Н4.А плану НДР УкрНДГМІ (1987-1988 рр.), № держреєстрації теми 01890044626, № держреєстстрації етапу 01860030594. Крім того, частина матеріалів роботи є розробкою автора у межах теми “Дослідження закономірностей динаміки, мікрофізики та механізмів утворення хмар і опадів над Україною при їх природному розвитку та при активних впливах на них кристалізуючими та іншими реагентами” - замовлення НАН України (1995-2000 рр.), № держреєстрації 0196Ш21957. Дослідження особливостей гідротермічного стану території, гідрологічного режиму, сучасної динаміки екзогенних процесів виконано автором самостійно поза робочою тематикою.

Наукова новизна отриманих результатів досліджень:

• отримано статистичну оцінку числа днів із різною кількістью опадів та поля опадів у західній частині Криму, складено карти їх прострово-часового розподілу по території, виявлено неоднорідність у простровому розподілі мінливості їх статистичних показників під впливом орографії протягом досліджуваних місяців, визначено емпіричну залежність у зміні полів опадів з висотою місцевості. Вперше установлено тенденцію до зменшення кількості опадів у зимові місяці в районі Головного пасма та збільшення їх кількості на приморських станціях в окремі місяці перехідних сезонів року. Показано вплив орографічних умов на розподіл поля кількості значних опадів та отримано його статистичну характеристику. На основі кореляційного та регресійного аналізів отримано плювіометричні градієнти для місячної, декадної кількості опадів та

з

добового максимуму. Вперше отримано та статистично оцінено добовий хід випадання опадів у західній частині Криму. Установлено детальну характеристику тривалості опадів та визначено їх добову тривалість за їх окремими видами, показано їх розподіл по ландшафтних зонах, розраховано інтенсивність випадання окремих видів опадів для місяців холодного періоду року;

• виявлено особливості просторового розподілу основних показників температурного режиму підстильної поверхні досліджуваного регону, установлено дати промерзання та відтанення грунту по різних ландшафтних зонах, показано особливості їх мінливості в залежності від характеру території; отримано нові дані про умови зволоження грунту у холодний період року. Розширено та конкретизовано інформацію про особливості формування та стану снігового покриву, проведена статистична оцінка його показників; встановлені емпіричні залежності між показниками снігового покриву та висотою місцевості;

• розраховано та статистично оцінено основні гідрологічні характеристики водності річок, показано їх просторово-часовий розподіл по території, особливості їх мінливості протягом місяців холодного періоду року;

• визначено сучасну динаміку прояву основних екзогенних процесів у регіоні;

• отримано уточнені дані про просторово-часовий розподіл поля хмар нижнього та середнього ярусів. Вперше отримано статистичну характеристику висоти нижньої межі хмар нижнього ярусу у дні з опадами для західного Криму, показано особливості її мінливості в залежності від різних фізико-географічних умов. Вперше оцінено придатність хмарних систем нижнього ярусу у холодний період року в Криму для засіву кристалізуючими реагентами. Оцінено можливість збільшення опадів у досліджуваному регіоні, складено відповідні карти та запропоновано сценарії можливого збільшення опадів в районі робіт.

Практичне значения отриманих результатів. Матеріали досліджень увійшли до звітів з науково-дослідних тем -“Відпрацювання схем засіву хмар з метою збільшення опадів у Гірському Криму для поповнення водних ресурсів Загорського, Щасливннського та Ізобільненського водосховищ” (1985-1986 рр.). розділ 3, “Розробити методику впливу на хмари з метою збільшення опадів у Гірському Криму” (1987-1988 рр.) ПІ. 19. 3.3, етап 06, НТП 0.74.09, завдання 04.02.Н.4А. розділ 3. Безпосередня реалізація отриманих результатів можлива у процесі проведення дослідних та пошукових робіт у сфері планування роботи господарського комплексу регіону та для обгрунтування необхідності подальшого планування та реалізації проектів з активного впливу з метою збільшення опадів у регіоні.

Особистий внесок здобувана. Для вирішення завдань дисертаційного дослідження здобувачем самостійно:

• отримано статистичну оцінку поля опадів та числа днів з ними у місяці холодного періоду року в Криму, виявлено неоднорідність мінливості їх статистичних характеристик, наведено карти їх просторово-часового розподілу по території, встановлено вплив орографічних умов та емпіричну залежність від висоти місцевості; отримано статистичну оцінку числа днів із сильними опа-

дами та показано особливості їх розподілу по окремих місяцях досліджуваного сезону; встановлено тенденцію до зменшення кількості опадів у зимові місяці в районі Головного пасма, та деяке їх збільшення в окремі місяці перехідних сезонів;

• встановлено особливості температурного режиму підстильної поверхні західної частини Кримських гір, показано стан мінливості температури грунту у різних ландшафтних зонах, отримано нові дані про стан зволоження грушу у досліджуваному регіоні протягом холодного періоду року. Конкретизовано інформацію про стан снігового покриву в регіоні, отримано статистичну оцінку його показників та установлено емпіричні закономірності в залежності від орографії;

• досліджено особливості формування стоку річок регіону в холодний період року, розраховано і статистично оцінено основні гідрологічні показники стану водності річок, показано їх просторово-часовий розподіл по території;

• визначено сучасну динаміку прояву ряду екзогенних процесів у регіоні, показано їх динаміку;

• отримано уточнені дані про просторово-часовий розподіл поля хмар нижнього та середнього ярусів у холодний перод року в регіоні. Вперше узагальнено матеріали емпіричних спостережень за висотою нижньої межі хмар нижнього ярусу, з’ясовно особливості її прострорового розподілу по різних ландшафтних зонах, отримано її статистичну оцінку. Визначено придатність хмар нижнього ярусу до засіву кристалізуючими реагентами та оцінено можливості проведення робіт з активного впливу на хмари з метою збільшення опадів у Кримських горах; запропоновано варіанти сценарію динаміки розвитку окремих процесів у геокомплексах під впливом робіт зі збільшення опадів.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися на Конференції молодих учених і спеціалістів УкрНДГМІ у 1986-1987 рр., заключних сесіях вченої ради УкрНДГМІ у 1986-2000 рр., Всесоюзній конференції з активного впливу у 1987 р. (м. Київ), Всесоюзній конференції з активного впливу у м.Нальчику у 1991 р., Міжвідомчому науково-методичному семінарі “Моніторинг стану садових насаджень в Україні” 3-5 березня 1998 р (м.Київ), науковій конференції “Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя” (м.Київ, 1999 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Гсорафічна освіта і наука в Україні” 27-28 березня 2003 р.(м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових статтях, з них 7 у виданнях рекомендованих ВАК, загальним обсягом 3,7 друкованого аркуша.

Структура і об’см дисертації. Дисертація викладена на 127 стор. машинописного тексту (загальний обсяг роботи складає 261 стор.), містить 47 рисунків і ЗО таблиць, складається із вступу, п’яти розділів, висновку та списку використаних джерел (249 найменувань, з яких 24 іноземні), 4 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ

V' Вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовані її мета та завдання, наукова новизна і практичне значення. Наведено отримані результати і основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Режим опадів зимою та перехідні сезони року” подано огляд сучасного стану дослідженості гідрометеорологічних особливостей Кримських гір. Найбільш визначними роботами з кліматології Криму є дослідження учених УкрНДГМІ - В.М. Бабіченко (1967, 2003), М.Б. Барабаш (1982), а також ряду інших дослідників - І.І Бабкова (1966), М.О.Кочкіна (1967) Вагомий внесок у дослідження гідрологічних особливостей Крим}' зробили М.М.Айзенберг та М.С.Каганер (1966, 1969), Р.А.Філенко (1953, 1955) та ІО.І.Шутов (1979). Найдокладнішими роботами з дослідження природи екзогенних явищ у регіоні стали роботи О.П.Ніфантова (1940), В.С.Крупнодерова та О.І.Шеко (1976, 1978), А.М.Оліферова (1963, 1876, 1882, 1984),

М.М.Айзенберга (1967, 1969, 1980) та В.Ф.Грищенка (1980). Комплексними фізико-географічними роботами присвяченими дослідженню Криму є роботи

І.О.Речмедіна (1976), Н.Н.Павлової (1964). Результати досліджень з особливостей формування ландшафтної структури Криму наведено у роботах В.Г.Єни (1960, 1966) та З.Ф.Крюкової (1960). Ці дослідження були продовжені низкою кримських учених, зокрема Г.Е.Гришанковим (1977), В.О.Боковим (1999), К.А.Позаченкж, О.І.Личаком (1999).

Проведений аналіз згаданих робіт показав, що переважна частина їх відображає природні особливості структурних елементів регіону та ходу гідрометеорологічних показників загалом, без деталізації їх динаміки і врахування сучасних тенденцій у їх протіканні породжених збільшенням антропогенного навантаження на природні комплекси. Інтенсивне господарське використання території, сучасні тенденції у зміні клімату потребують детального фізико-географічного дослідження території Кримських гір у зимовий та перехідні сезони року коли відбувається найбільш інтенсивне накопичення вологи та створюються передумови для розвитку екзогенних процесів. Схему розміщення станцій і постів району дослідження наведено на рис.1.

Аналіз просторово-часового розподілу числа днів з опадами >0,1 мм/добу за ландшафтними рівнями Кримських гір показав, що найбільше число днів із ними спостерігається в області Головного пасма і коливається у межах 9-20 днів (в залежності від сезону). На Зовнішньому та Внутрішньому пасмах, а також на південному макросхилі їх кількість зменшується і складає 7-15 днів. По місяцях досліджуваного періоду найбільше число днів з опадами >0,1 мм/добу спосте рігається у грудні та січні (11-21 днів), а найменше у жовтні (5-11 днів). Найменша мінливість днів з опадами характерна у зимові місяці, а найбільша уквітні та жовтні. Це пояснюється зменшенням частоти випадання опадів та впливом моря. Встановлено зв’язок між числом днів з опадами та висотою місцевості. Для зимових місяців та початку весни він дорівнює 0,73-

0,78, а для осінніх 0,52-0,56.

Рис.1 Схема розташування гідрометеорологічних станцій і постів

• станції а пости 1 - Сімферополь 204 м; 2 - Міжгір'я 384 м; З -Піонерське 327 м; 4 -Краснопечерне 439м; 5 -Перевальне 484 м; 6 - Поштове 172 м; 7 -Аіьма 297 м; 8- Крітдержзстовідник 459 м; 9 -Ангорський перевал 765 м; 10 -Ачуиїта 3 м; 11 -Баїитанівка 175 м; 12 - Куіібишеве 159 м; 13 -Голубітка -218 м; 14 - Щасливе 417 м; 15 -Многоріччя 471 м; 16 - Чехове 139 м; 17 -Ялта 66 м; 18 - Нікітський сад 207 м; 19 - Ай-Петрі 1180 м; 20 Родніковське 273 м; 21 -Орлине 268м; 22 -Чорноріченське (Хмгльтщькс) 32 м; 23 - Фруктове 17 м; 24 - Севастополь 7м; 25 - Херсонеський маж 2 м.

Для території Кримських гір у зимовий та перехідні сезони року типовим є випадання значних та сильних опадів, які є небезпечними для гірських, сельових та зливонебезпечних районів. Існує тенденція, за якою опади >8,0 мм/12 год спостерігаються на всій досліджуваній території. Найбільш часто вони спостерігаються у гірських районах особливо у зимові місяці (3-5 днів). Для числа днів із кількістю опадів >15,0 мм/12 год характерна менша повторюваність (1-3 дні) та більш чітка локалізація у районах гірських масивів. Найбільш чітко виражено дискретний характер розповсюдження сильних опадів (>30,0 мм/12 год). Найбільша їх повторюваність спостерігається у зимові місяці. Доведено, що переважна кількість випадків із значними та небезпечними опадами спостерігається у нічні години. Встановлено, що опади >30,0 мм/24 год та >50,0 мм/24 год зустрічаються тільки у найбільш високо розташованих ділянках Головного пасма. Повторюваність опадів кількістю >100,0 мм/24 год мала. Дуже рідко вони трапляються на окремих ділянках яйлинських масивів.

Доведено, що у досліджуваний період часу переважають рідкі опади (47,998,8%). На території Головного пасма у зимові місяці переважають опади у вигляді снігу (38,8-52,5%) Повторюваність змішаних опадів збільшується на початку весни та наприкінці осені. На більшій території Кримських гір переважають опади зливого характеру (44,1-87,4%), за винятком північного макро-схилу, де зимою переважають облогові опади (40,4-51,0%). Повторюваність мряки незначна. Її внесок зростає зимою і наприкінці осені на північному макросхилі та у горах.

Для з’ясування сучасних тенденцій у процесі опадоутворення у гірській частині Криму нами були порівняні кількості опадів на окремих станціях за ряд термінів - багаторічний (>75 років), 20 років (1966-1985 рр.), та за 10 років спостережень (1990-1999 рр.) у місяці зимового та окремих місяців перехідних сезонів року, за результатами чого побудовано рис. 2. Блок А відображає розпо-

Ангарський перевал

50

X І XI ; XII ; і ' 1! III : IV 1

’ ♦ ... Рц1 39 : 45 ¡49 ; 46 'зв ¡З7 І 35 1

!—(в— Ряд2 34 1 45 ! И І 44 .33 | 33 ¡34 _

| —А— РядЗ «1 £0 І 52 ЗО ; 36 ¡41 | 40 ,

- Ряді і 60 і во І 1 10 ! 97 ¡79 62 І 5в !

Ряа2Т 62 і 83 ! 102 | 70 ! 81 . 75 | вв |

A)

Ряд 1 - багаторічний період спостережень; ряд 2 - період спостережень за 1966-1985 рр.; ряд 3 - період спостережень за 1990-1999 рр.

B)

Ряд 1 - період спостережень за 1966-1985 рр.; ряд 2 - період спостережень за 1990-1999 рр.

Рис.2 Кількість опадів (мм) у зимові місяці та окремі місяці перехідних сезонів року.

діл кількості опадів на станціях Криму, які мають багаторічний період спостережень, а блок Б - розподіл кількості опадів на решті станцій. Під час порівняння була виявлена тенденція до зменшення кількості опадів у окремі місяці зимового сезону на деяких станціях. Особливо ця тенденція проявляється, коли прорівнянювати шари опадів за багаторіний період спостережень та за останні 10 років, а також при порівнянні 20-и річного періоду спостережень та за 10 років.

Встановлено, що у більшості випадків кількість опадів за 20 років (1966— 1985 рр.) була дещо меншою ніж за багаторічний період спостережень, і тільки в декількох випадках була рівна або незначно більша. Ряд спостережень за останні 10 років характеризується тим, що у переважній більшості у січні опадів випадало значно менше ніж за довгостроковий ряд спостережень. Особливо це помітно на прикладі Ялти та Ай-Петрі. Для останньої станції зменшення

кількості опадів у цей час характерно і для інших місяців холодного періоду року. Для інших станцій, за цей період характерно деяке перевищення кількості опадів, особливо це стосується березня (квітня) та жовтня. У пере-важній більшості кількість опадів у січні (грудні) на переважній кількості станцій за період 1966-1985 рр. та особливо 1990-1999 рр. була значно менша ніж за багаторічний період спостережень.

Поле опадів у Кримських горах дуже нерівномірне. Встановлена тенденція до зменшення кількості опадів у напряму захід - схід. Територія Головного пасма особливо виділяється за кількістью опадів порівняно із рештою території. Кількість опадів поступово зменшується у напряму від зимових місяців до весняних і зростає від осінніх до зимових. Встановлено, що за нічні години (219) на досліджуваній території випадає дещо більша кількість опадів, ніж за денні години (9-21). Це співвідношення становить 50-57%, а в окремих випадках 60-66% від кількості їх за місяць.

Розподіл кількості опадів залежить від висоти місцевості. Коефіцієнти кореля ції між ними знаходяться у межах 0,70-0,94. Дослідженням встановлено, що у зимові місяці спостерігається найбільш інтенсивне зростання кількості опадів з висотою (у=7,0-9,0 мм/100 м).

У місяці перехідних сезонів таке зростання відбувається значно повільніше (у=3,0-4,0 мм/100 м). Аналогічним до місячної кількості опадів є характер просторово-часового розподілу величини добового масимуму. Коефіцієнт кореляції між ним та висотою місцевості становить 0,52-0,87. Найбільші з них відносяться до лютого, березня та квітня. Вертикальний градієнт зростання добового максмуму з висотою місцевості становить у грудні та січні 2,0 мм/ІООм, а у решті місяців 1,0 мм/ІООм. Переважно він утворюється зливовими опадами або при переході їх в облогові чи навпаки.

Встановлена загальна тенденція, що зливові та облогові опади в зимові місяці у більшості випадків розпочинаються у нічні години, тоді як мряка - у денні, а у місяці перехідних сезонів, навпаки, у нічні години. Аналіз тривалості випадання опадів у Кримських горах показав, що існує загальна тенденція до її зменшення від зими до весни і збільшення від осені до зими. В зимові місяці спостерігаються найільші тривалості випадання опадів за місяць (6-8 год), а найменші у жовтні (3^4 год). На південних станціях тривалість випадання опадів найменша. Найчастіше спостерігаються опади тривалістю 0,1-3,0 год за добу. Повторюваність більш значних градацій поступово зменшується. Найбільшу повторюваність мають опади тривалістю менше 1,0 год, особливо це стосується зливових опадів. Взагалі, найбільша тривалість всіх видів опадів за дощ спостерігається у горах взимку.

Середня розрахункова інтенсивність зливових опадів за час їхнього випадання склала 0,010-0,038 мм/'хв, найбільші значення з них спостерігаються з жовтня по грудень, облогові опади в середньому мають інтенсивність за час випадання 0,006-0,017 мм/хв і аналогічну тенденцію до зростання.

У другому розділі “Гідротермічний режим підстильної поверхні Кримських гір” розглянуто найважливіші особливості формування гідро-

термічного режиму західної частини Кримських гір у зимовий та перехідні сезони року, які суттєво впливають на формування та стан зволоження території.

Температура поверхні грунту в означений термін часу є переважно додатньою за винятком зимових місяців та початку весни, коли (особливо у горах) вона від’ємна. Промерзання грунту має тимчасовий нестійкий характер протягом зимового сезону. Глибина сезонного промерзання становить у середньому 11-17 см, але у окремі зимові сезони може сягати 20-40 см. Най-раніше (з середини листопада) починають промерзати грунти в улоговинних місцевостях, а пізніше, на початку грудня, вони промерзають на північному макросхилі. Повне відтанення відбувається майже одночасно у другій половині березня.

Найбільші значення запасу продуктивної вологи характерні для періоду весняного сніготанення та після осінньо-зимового періоду, коли випадає основна кількість опадів. Виявлено, що найбільш чутливим шаром для додаткового контролю за ефективністю проведення робіт з штучного збільшення опадів є шар грунту 0-10 см.

Особливу роль у формуванні зволоження Кримських гір відіграє сніговий покрив. Спочатку він з’являється у горах (10-13 листопада), потім на північному макросхилі (3-12 грудня) і тільки у кінці грудня (24) чи на початку січня (4) - на Південному березі. Сходить сніговий покрив в першу чергу на Південному березі у продовж лютого (1-26), потім на обох макросхилах у березні (2-19), і лише у квітні (6-18) - у горах. Найбільша кількість днів із сніговим покривом спостерігається у районі гірських масивів (26-101 день), а найменша на південному макросхилі (7-13 днів). Коефіцієнт кореляції між датами появи та сходу снігового покриву з висотою місцевості дорівнює відповідно -0,50 і -0,51. Залежність числа днів із сніговим покривом та висотою місцевості більш тісна, коефіцієнт кореляції складає 0,97. Аналіз стану снігового покриву виявив, що переважають незначні (менше 10 см) максимальні висоти снігу, крім гірських районів. Найбільші значення середньої максимальної висоти снігу за сезон спостерігаються у районі Головного пасма і складають 16-45 см, а найменші її значення належать території південного макросхилу (6-8 см). Аналогічну тенденцію має розподіл максимальної щільності снігового покриву за сезон, величина якої у горах досягає 200-400 кг/м3, та максимального водозапасу у снігу (70-150 мм). Доведено, що показники стану снігового покриву змінюються з висотою місцевості. Коефіцієнти кореляції між ними та висотою місцевості дорівнюють 0,92-0,94. Встановлено, що існує Зв’язок між основними показниками стану снігового покриву. Коефіцієнти кореляції між ними дорівнюють 0,90-0,95.

У третьому розділі “Гідрологічний режим території” проаналізовано особливості формування стоку, розглянуті основні гідрологічні характеристики водності річок - середні витрати води, модуль стоку, об’єм стоку та шар стоку. Для характеристики водовіддачі території за певний проміжок часу був розрахований коефіцієнт стоку.

Завдяки особливостям випадання опадів в Криму для досліджуваних річок чітко простежується два періоди - зимово-весняний паводковий та літньо-осінній меженний. Встановлено, що найбільших своїх значень показники стоку досягають в зимові місяці, коли спостерігається найбільша кількість опадів і частота їх випадання, а також за умов сезонного промерзання грунту на водозборах та частих відлигах. Це особливо помітно у верхів’ях річок. Встановлено, що на початку весни вони мають тенденцію до ще більш значного зростання завдяки надходженню води під час сніготанення. Особливо ця тенденція помітна у верхів’ях річок північного макросхилу - Альми, Качі, Бельбеку та Чорної. Восени, особливо в жовтні, означені показники різко зменшуються після посушливого літа та інтенсивного забору води на господарські потреби. Це характерно для річок південного макросхилу. Наприкінці осені, у листопаді, з початком інтенсивного надходження опадів водність річок поступово зростає. Це найбільш помітно на водозборах, які розташовані на гірських місцевостях з висотою більше 600 м та на північному макросхилі. Встановлена тенденція до збільшення вищезгаданих показників із висотою розташування водозбору. Найбільші значення коефіцієнта стоку переважають у зимові місяці та на початку весни, що пояснюється значною кількістю опадів, сезонним промерзанням грунту, а також частими відлигами. Восени значення коефіцієнта стоку різко зменшуються (особливо у жовтні), порівняно із зимово-весняним періодом, що пояснюється відносно незначною кількістю опадів, яка використовується в основному на зволоження верхніх шарів грунту та поповнення запасу вологи в зоні аерації після посушливого періоду. З листопада коефіцієнти стоку поступово зростають, особливо це помітно на річках північного макросхилу.

У четвертому розділі “Геокомплекси Кримських гір” розглядаються особливості ландшафтного різноманіття Криму, на фоні якого досить активно протікають ряд деструктивних екзогенних процесів.

На досліджуваній території як в теплий так і в холодний періоди року активно розвиваються прискорена водна ерозія, зсуви, селі та снігові лавини. Зсуви та селі у західній частині Кримських гір проявляють свою найбільшу активність переважно у холодний період року. Найбільш небезпечними районами їхнього розповсюдження і верхів’я річок Альми, Качі, Бельбеку та їхніх численних притоків, а також яружно-балочна мережа південного макросхилу в районі Ялти та Алушта. Дослідженням встановлено, що райони розповсюдження прискореної ерозії, осередки зсувів, селів та лавин здебільшого збігаються. Згідно з опрацьованими матеріалами повторюваності стихійних гідрометеорологічних явищ та спеціалізованих обстежень сельових осередків за 1983-2002 рр. установлено, що влітку 1983 та 1987 рр. у центрі Головного пасма та на його південному макросхилі мали місце сходи ссльових потоків та інтенсифікація зсувів. Останні випадки інтенсифікації селів та зсувів були зафіксовані у теплий період 1997-1999 рр. на сході південного макросхилу та у районі масиву Чатир-Даг і Демерджі-яйли. Вони були спричинені сильними опадами.

Район найбільш тісного поєднання різних типів екзогенних процесів та поширення небезпечних екзогенних явищ, що спричиняються опадами охоплює угрупування лісо-луко-лісостепових та позиційно — рядових ландшафтів, на території яких знаходяться верхів’я головних річок Криму. Найбільш небезпечними осередками екзогенних процесів у виділенному районі є територія Ай-Петринської яйли та Ангарського перевалу.

У п’ятому розділі “Можливість зміни гскомплексів Кримських гір шляхом активного впливу” розглянуто особливості розподілу поля хмар нижнього ярусу, придатних до засіву кристалізуючими реагентами, результати проведених експериментальних робіт з активного впливу з метою збільшення опадів та запропоновано сценарії розвитку динаміки природни геокомплексів під їхнім впливом. Так, у процесі аналізу стану поля хмарності у дні з опадами у зимовий та перехідні сезони року встановлено, що найбільшу повторюваність у досліджуваному регіоні Криму мають хмари конвективного розвитку -купчасті та купчасто-дощові, що пов’язано з орографічними особливостями території. Найбільша повторюваність шаруватих та шарувато-купчастих видів хмар типова для передгір’їв та південного заходу. Повторюваність шарувато-дощових хмар у цілому незначна, але у розподілі за місяцями досліджуваного періоду вони частіше спостерігаються у зимові місяці. Аналіз придатності вищезгаданних хмар до засіву кристалізуючими реагентами показав, що найбільш придатними до активних впливів, крім купчасто-дощових хмар у зимовий період є шарувато-дощові хмари, а у перехідні сезони року - шаруваті та шарувато-купчасті хмари.

Рис. З Середня висота хмар нижнього ярусу Н„м (км) у дні з опадами.

Встановлено, що найбільш низько під час випадання опадів розташовані хмари типу та N8 (0,2-0,4 км). Дещо вище, знаходиться нижня межа 8с (0,6-

0,9 км). Така тенденція характерна для усієї досліджуваної території у зимовий та перехідні сезони. У середньому висоти Ннм хмар нижнього ярусу знаходяться у діапазоні від 0,1 км до 0,8-1,0 км, за винятком хмар СЬ, які можуть мати Ннм

0,8-2 км (рисЗ).

Природні особливості Кримських гір створюють специфічні умови для проведення робіт зі збільшення опадів на цій території.Тут 1985-1988 рр. проводилися роботи із збільшення опадів з метою поповнення запасів води у них. Отримані результати проведених виробничих робіт показали, що у цілому за грудень 1985 р. збільшення опадів на мішені склало 7,9 мм (60%), а за період з лютого 1985 р. по лютий 1986 р. загальне збільшення опадів на мішені становило 13-38 мм. У період проведення робіт в 1987-1988 рр. найбільше збільшення опадів на мішені спостерігалось у січні 1987 р., що склало 25,2 мм (111%) та в березні 1988 р. - 10,6 мм (39%). Додатковий контроль за ходом проведення робіт та за їхніми результатами здійснювався за графіками стану надходження води до водосховищ. Він показав, що після проведення експериментів відбувалось досить інтенсивне надходження води до водосховищ. Розрахунки модульного коефіцієнту К для з’ясування тенденції зміни величини стоку показали, що на окремих ділянках водозборів мішені відбувалося збільшення витрат води.

За умов проведення виробничих робіт з активного впливу можливий рівень збільшення опадів буде знаходитись у діапазоні 10-30% від їх природної кількості залежно від міри використання придатних для впливу ситуацій. 30% збільшення опадів можна ввжати межею, яку реально можна досягти при проведенні робіт. Дослідженням встановлено, що більше додаткових опадів можна було б отримати за холодний сезон. Місяці пере-хідних сезонів (квітень та жовтень) виявились майже подібними за кількістю можливих додаткових опадів. Проте, у жовтні ця величина загалом дещо більша, ніж у квітні (табл).

Таблиця

Можливий додаток води (мм) при різних рівнях відносного збільшення кількості опадів при проведенні виробничих робіт з активного впливу

Період Середня кількість опадів на мережі спостережень, мм Збільшення опадів, %

10 20 30

1966-1985 рр.

ХІ-ІІІ 319,7 32,0 63,9 95,9

IV 37,7 3,8 7,6 11,4

X 41,3 4,1 8,3 12,4

1990-1999 рр.

ХІ-ІІІ 295,4 29,5 59,0 88,5

IV 46,2 4,6 9,2 13,8

X 55,0 5,5 11,0 16,5

Враховуючи установлену тенденцію до зменшення кількості опадів останнім часом у холодний період року, особливо у грудні - січні, можна рекомендувати запровадження робіт з активного впливу у Криму саме у цей період. Проведення таких робіт у квітні та жовтні можна вважати додатковим. Установлено, що більше додаткових опадів можна отримати саме на найбільш високих ділянках водозборів. Для попередження інтенсифікації прояву екзогенних процесів вище їх природного рівня необхідна комплексна оперативна інформація про існуючий стан геокомплексів району проведення робіт з активного впливу. Для запобігання прояву негативних екзогенних явищ у Кримських горах можна вважати провідними меліоративно-гідротехнічні та лісо-меліо-ративні заходи.

Запропоновано сценарії розвитку геокомплексів Кримських гір у районі ймовірного проведення робіт з активних впливів.

Перший варіант. Збільшення кількості опадів навіть на 30% в умовах гірського рельєфу у роки недостатньої зволоженості не повинно спричинити відчутної інтенсифікації прояву сезонних природних екзогенних процесів. Підтвердженням цього є результати вже проведених робіт з активних впливів у цьому районі, коли найбільше збільшення опадів на мішені складало від 39% до 111%. Навіть таке збільшення опадів в досліджуваному регіоні за значно менший

проміжок часу не призвело до виникнення або інтенсифікації будь-яких негативних процесів та їхніх наслідків. Навпаки, це сприяло більш інтенсивному надходженню додаткових водних ресурсів до річкової мережі та гідроспоруд.

Другий (альтернативний) варіант прогнозу. Можна сказати, що за несприятливого перебігу подій - проведення робіт з активних впливів на фоні можливих сильних опадів, або перезволоження території внаслідок тільки самих робіт, найбільш небезпечними на визначеній території можна вважати насамперед окремі частини верхів’їв річок Качі, Альми, Бельбеку, Чорної. Особливо це попередження стосується районів Ай-Петрі, Ангарського перевалу, а також окремих частин південного макросхилу в районі розповсюдження зсувних масивів. Набута практика проведення робіт з активного впливу з метою збільшення опадів не має поки що прикладів виникнення негативних наслідків. Підтвердженням цього є результати проведених експериментів у цьому регіоні. Тому, інтенсифікація ряду деструктивних процесів внаслідок проведення робіт з активного впливу по збільшенню опадів може вважатись малоймовірною.

Можна запропонувати третій варіант прогнозу стосовно інтенсифікації пронесу закарстування під впливом- робіт з активного впливу. Враховуючи особливості природного протікання цього процесу можна з достатньою долею ймовірності прогнозувати, що прискорення інтенсифікації процесу закарстування гірських порід в зоні впливу робіт з активного впливу не відбудеться. Воно буде знаходитись на існуючому природному рівні з урахуванням меженного періоду з хемогенною седиментацією та паводочного - з корозійною діяльністю. Використання робіт з активних впливів з мстою збільшення опадів у гір-

ській частині Криму за умов їх подальшого проведення дасть можливість не залучати карстові джерела для поповненя запасів водосховищ, як це робиться зараз. Відбір води з карстових джерел для поповнення запасів води у водосховищах може прискорити руйнування гідротехнічних завіс, а також значно прискорити хід фізичного та хімічного вивітрювання гірських порід, що складають вододільні простори. Крім того, це ймовірно знизить рівень грунтових вод з подальшим утворенням низки нових депресій та провалів.

ВИСНОВКИ

1. На основі детальних досліджень динаміки випадання опадів протягом холодного періоду 1966-1999 рр. у гірській частині Криму вперше встановлено факт зменшення кількості їх у зимовий сезон - основний період їх випадання порівняно із багаторічним періодом спостережень. Особливо ця тенденція помітна на станціях, розташованих у районі Головного пасма Кримських гір. Для місяців перехідних сезонів року навпаки спостерігається тенденція до незначного збільшення кількості опадів, що найбільш помітно на приморських станціях. Доведена чітка локалізація поля опадів по ландшафтних зонах, при якій найбільша кількість опадів спостерігається у районі Головного пасма та південного макросхилу. Доведена тенденція до збільшення кількості опадів у напрямку від Передгірної області до області Головного пасма та зменшення у напрямку із заходу на схід. Показано особливості стану мінливості кількості опадів та днів із ними по досліджуваній території. Вперше встановлено та статистично оцінено емпіричну залежність між фактором рельєфу та розподілом кількості опадів з висотою місцевості. Визначенодобовий хід випадання опадів у західній частині Криму та показано особливості найбільшої повторюваності опадів різного виду по ландшафтних зонах регіону. Доведено, що найбільш часто усі види опадів починаються у нічні години, а закінчуються у денні. Плювіометричний градієнт становить для зимових місяців 7,0-9,0 мм/100 м, а для місяців перехідних сезонів 3,0-4,0 мм/100 м. Для добового максимуму опадів плювіометрчний градієнт становить для грудня та січня 2,0 мм/100 м, а для усіх інших місяців він дорівнює 1,0 мм/100 м. Вивлено вплив рельєфу на просторовий розподіл числа днів із значними та небезпечними кількостями опадів в умовах західної частини Криму у період їх найбільшої повторюваності. Дослідження розподілу числа днів із значними та небезпечними опадами підтвердили чітку локалізацію їх розподілу по ландшафтних зонах території при якій переважна кількість випадків з ними зосереджується у районі Головного пасма та бровки південного макросхилу. Число днів із значними та небезпечними кількостями опадів залежно від їх градацій коливається від 1 до 5 днів (з максимумом 2-11 днів). Доведено значну мінливість їх кількості по території та найбільшу повторюваність їх випадання у нічні години.

2. Доведено, що термічний режим підстильної поверхні Кримських гір визначається у холодний період року переважно додатніми температурами поверхні грунту, за виключеням найбільш високо розташованих ділянок гір та

північного макросхилу. Сезонне промерзання грунту не глибоке (до 40 см) і носить нестійкий характер. Найбільш раннє промерзання грунту спостерігається наприкінці листопада в улоговинних місцевостях Головного пасма. Сніговий покрив найбільш рано з’являється у середині листопада, на території Головного пасма. До середини грудня він з’являється у Передгірній області, а на початку січня на південному макросхилі. Протягом лютого відбувається схід снігового покриву на Південному березі, до середини березня сніг сходить на обох макросхилах, і тільки у квітні на Головному пасмі. За числом днів із сніговим покривом за сезон особливо виділяються гірські масиви (38-101 день). Для передгірної області число днів із ним становить 9-20 днів, а на південному макросхилі 4—8 днів. Існує чітко виражена диференціація у розподілі показників стану снігового покриву за сезон по ландшафтах досліджуваної території. Так, найбільші з них чітко локалізовані в районі Головного пасма. Показники стану снігового покриву найістотніше зменшуються на південному макросхилі. Виявлена залежність між величиною показників стану снігового покриву та висотою місцевості має функціональний характер (Яху = 0,92-0,94).

3. Просторовий розподіл показників стоку річок чітко диференційований як за місяцями, так і за висотними поясами. Найбільші з них спостерігаються на річках у зимові місяці та особливо на початку весняного сніготаненя. Найбільш чітко цей процес прослідковуєіься на річках північного макросхилу в районах водозборів з висотами 400-600 м. Подібний характер просторово-часового розподілу має і шар стоку. Найбільші коефіцієнти стоку також відносяться до зимових місяців та початку весни, а найменші спостерігаються здебільшого у жовтні - листопаді. Показано збільшення стану мінливості показників водності річок наприкінці зими та початку весни.

4. Проведені дослідження обливостей кліматичних умов та розповсюдження негативних екзогенних явищ дозволили виділити зону їхнього тісного поєднання, яка охоплює центральну та південно-східну частини гірського масиву. Особливо виділяються у цій зоні два осередки - район Ай-Петрінської яйли та Ангарського перевалу. На поточний період встановлено стабілізацію у прояві сольової активності у холодний період року в західній частині Криму.

5. Орографічні особливості регіону досліджень та наявність великої водної поверхні (Чорного моря) суттєво відбиваються на динаміці та просторовому розподілі хмар нижнього ярусу. Доведено, що найбільша повторюваність хмар конвективного розвитку спостерігається у гірських місцевостях, а хмари шарувато-подібних типів найбільш характерні для північного макросхилу та крайнього південного заходу. Встановлено, що у дні з опадами в Криму найнижче знаходяться шаруваті та шаруватоподібні хмари. Виявлено тенденцію до зростання висоти нижньої межі ресурсних хмар навесні, особливо у квітні. Вперше показано просторово-часовий розподіл найбільшої повторюваності градацій висоти нижньої межі хмар нижнього ярусу у регіоні через кожні 100 м. Доведено особливості мінливісті висоти нижньої межі ресурсних хмар по різних ладшафтних зонах.

6. Зважаючи на поточний перебіг екзогенних процесів та динаміку розвитку геокомплексів регіону, можна сказати, що роботи з активного впливу суттєвим чином не вплинуть на перебіг негативних природних процесів, а лише дадуть змогу певним чином поповнити запаси водосховищ та уникнути збільшення посушливості вододільних просторів.При цьому деструктивного розвитку ландшафту не відбудеться. Проте за наявності низки несприятливих природних ситуацій, що стосуються стану природних комплексів та динаміки метеовеличин, ймовірне прискорення руслових процесів, яке можливе у верхів’ях річок Качі, Альми, Бельбеку, Чорної. При проведенні робіт з активних впливів коли в районі Ай-Петрі та Ангарського перевалу очікується випадання значних природних опадів (>30 мм/добу), може виникнути небезпечна ситуація з порушенням рівноваги схилів і деструктивним перетвореним ландшафту -виникнення зсувів, а в окремих випадках інтенсифікація осередків селей. Такий перебіг цих подій можна вважати малоймовірним з тієї причини, що роботи зі збільшення опадів проводяться з урахуванням поточної динаміки геокомплексів в районі їхнього проведення. Прискорення природного розчинення карбонатних порід під впливом робіт зі збільшення опадів також мало ймовірне. Деякій його інтенсифікації можуть сприяти лише тривалі опади кількістю >30,0 мм/добу. Роботи з активного впливу спроможні суттєво збільшити кількість тільки малих та середніх опадів. Крім того, їх звичайно проводять в період недостатнього зволоження території.

Основний зміст дисертації викладений в роботах

Статті

1. Пясецкая С.И, Хусіїд С.В. Характеристика осадков зимнего и переходных сезонов года в Крыму П Труды УкрНИГМИ. - 1990. - Вып. 237. - С. 151-164. (ГІясецька С.І. - обробка вихідного матеріалу, узагальнення, написання статті).

2. Осокина И.А., Пясецкая С.И., Хусид С.В. Продолжительность осадков в Крыму в зимний и переходный сезоны года 11 Труды УкрНИГМИ. - 1992. - Вып. 243. - C. 95-100. (Пясецька C.I. - обробка вихідного матералу, узагальнення, написання статті).

3. Пясецька С.І. Добовий максимум опадів та його просторово-часовий розподіл у південно-західній частині Кримських гір // Український географічний журнал. ІГ НАН України. - 2001. № 1. - С. 45-50.

4. Пясецька С.І. Число днів із сильними опадами в південно-західній частині Криму//Наук, праці УкрНДГМІ,- 2001. - Вип.249. -С. 73-81.

5. Пясецька С.І. Особливості формування снігового покриву в південно-західній частині Кримських гір та характеристики його стану та динаміки // Фізична географія та геоморфологія. - 2002. - Вип. 43. - С. 81-86.

6. Пясецька С.І. Характеристика річок гірської частини Криму в холодний період року // Вісник Київ, ун-ту. Серія - Геогр. -2003. - Вип.49. С.31-34.

7. Пясецька С.І. Сучасна динаміка екзогенних процесів та можливість модифікації природних комплексів гірської частини Криму шляхом активних

впливів // Фізична географія та геоморфологія. -Вип.44. - 2003. - Вип. 44. - С. 209-217.

Тези доповідей

1. Пясецъка С.І. Структурно-функціональна організація мережі гідрометеорологічних спостережень в Україні // Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя. -К.: КГ'У. - 1999. - С. 268-269.

2. Пяссцька С.І. Сучасні тенденції опадоутворення у період зміни клімату та можливість збільшення опадів у гірській частині Криму в холодний період року // II міжнародна науково-практична конференція. Географічна освіта і наука в Україні.-К.: КГУ,- 2003,- С. 181-182.

АНОТАЦІЯ

Пясецька С.І. Комплексний анспіз природно-гідрокліматичних умов західної частини Кримських гір. — Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.01. - фізична географія, геофізика та геохімія

ландшафтів. - Інститут географії Національної Академії Наук України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу природно-гідрокліматичних умов Кримських гір зимою та у перехідні сезони року. Визначено гідрометеорологічні показники, які характеризують природні особливості геокомплексів західної частини Кримських гір у холодний період року. Досліджено особливості їх просторово-часового розподілу та установлено кількісну залежність їх від висоти місцевості, складено відповідні карти їх розподілу на території регіону. Установлено тенденцію до зменшення кількості опадів у регіоні у холодний період року за останні десятиріччя.

Проаналізовано сучасну тенденцію прояву небезпечних екзогенних процесів у регіоні. Встановлено стабілізацію їх прояву у холодний період року.

Досліджено просторово-часовий розподіл поля хмар нижнього ярусу над Кримськими горами. Оцінено їх придатність для проведення робіт з активного впливу. Запропоновано сценарії можливого впливу робіт із збільшення опадів на динаміку розвитку окремих геокомплексів у регіоні.

Ключові слова: природно-гідрокліматичні умови, опади, підстильна поверхня, сніговий покрив, стік, селі, зсуви, геокомплекси, активні впливи. Кримські гори.

АННОТАЦИЯ

Пясецкая С.И. Комплексный анализ природно-гидроклиматических условий западной части Крымских гор. - Рукопись.

Днсертацня на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 — физическая география, геофизика и геохимия

ландшафтов. - Институт географии Национальной Академии Наук Украины, Киев - 2004.

Диссертация посвящена комплексному анализу природно-гидро-климатичееких условий Крымских гор зимой и в переходные сезоны года. Определены основные гидроклиматические показатели, которые определяют природные особенности геокомплексов зпападной части Крымских гор в месяцы зимнего и переходных сезонов года. Исследованы особенности их пространственно-временного распространения и установлена количественная зависимость от высоты местности, составлены соответствующие карты их распределения по территории региона.

Установлены особенности распределения числа дней с различным количеством осадков и климатического поля осадков по месяцам холодного периода года. В процессе статистического анализа установлена тенденция к существенному уменьшению количества осадков в зимний период года в районе Главной гряды. Эта же тенденция, но менее четко выраженная характерна для территории северного макросклона. Для приморских станций характерно некоторое уменьшение количества осадков зимой и увелиенпе их количества в месяцы переходных сезонов года. Установлены районы наибольшей повторяемости значительных и сильных осадков в регионе, составлены карты их пространственного распределения.

Проанализованы особенности гидротермического режима подстилающей поверхности Крымских гори условия формирования снежного покрова. Установлено, что в холодный период года, за исключением декабря и января, наблюдаються положительные температуры паверхности грунта. Промерзание почв носит сезонный неустойчивый характер. Наиболее рано процес промерзания наблюдается в долинных местностях. Наибольшая глубина его промерзания наблюдается на северном макросклоне гор. Снежный покров Крымских гор наиболее рано появляется в районе наиболее высоко расположенных участков, а позже всего на ЮБК. Е.го сход происходит в обратной последовательности. Горным районам принадлежат наибольшие значения показателей состояния снежного покрова, что особым образом выделяет их среди других районов по характеру накопления снежных масс.

Исследованы особенности образования стока рек Крымских гор в холодный период года. Установлено, что наибольшие значения показателей стока характерны для наиболее высоко расположенных участков водозборов, высота которых превышает 600 м особенно зимой и в начале весны. Наименьшие значения стока относятся к началу осени.

Анализ современной динамики екзогенных процессов показал, что в последнее десятилетие произошла некоторая стабилизация их проявления в холодный период года. Преимущественно эти процессы имеют место в регионе в теплый период года.

Исследовано поле распространения нижнего яруса облачности над Крымскими горами. Оценена пригодность ряда облаков нижнего яруса к засеву кристаллизирующими реагентами с целью увеличения осадков. Анализ резуль-

татов проведенных работ по увеличению осадков в Крымских горах в период 1985-1988 гг. показал их перспективность с целью пополнения водных ресурсов в водохранилищах, расположенных преимущественно на территории Главной гряды. Опираясь на полученные результаты исследований гидрометеорологических условий западной части Крымских гор, современной динамики развитая екзогенных процессов и результаты проведенных работ по активному воздействию предложены сценарии развития дининамики геокомплексов Крымских гор, находящихся в районе работ по увеличению осадков.

Ключевые слова: природно-гидроклиматические условия, осадки,

подстилающая поверхность, снежный покров, сток, сели, оползни, геокомплексы, активные воздействия, Крымские горы.

SUMMARY

P)’asetska S.I. Complex analysis of natyral-hydroclimatic cjnditions of Western part of the Crimea mountains- A manuscript.

A thesis for obtaining the scientific degree of a candidate of geografic sciences on speciality 11.00.01 — physical geography, geophysics and geochemistry of lanscapes - the Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyive, 2004.

The thesis deals with a complex analysis of natural - hydroclimatic conditions of Crimea mountains in winter and transitional seasons of the year. Hydrometeorological indexes which characterize natural features of geocomplexes of the Western part of the Crimea mountains in the cold period of the year were established. Featbres of their spac-time distribution were studied, and their quantitive dependence on altitude of the plase was established; the corresponding maps of their distributijn on the territory of the region were composed. A tendency towards reduction of precipitation quantity in the region during the cjld period of the year in the last decades was established.

The current tendency of appearing dangerous exogenic processes in the region was analyzed; and stabilization of their appearing in the cold period of the year was established.

Studies on spasce-time distribution of cloud fields in the lower layer above the Crimea mountains were carried out; and their suitability for conduction work with the active influmce was evaluated. Scenarios of the possible influmce of work for increasing precipitations on the dynamics of development of separate geocomplexes in the region are proposed.

Key words: natural-hydroclimatic conditions, precipitations, underlying surface, snowr cower; run-off, mud-stone streams, land slides, geocomplexes, active influences, the Cremea mountains.