Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Комплексная оценка мутагенного фона, обусловленного малоинтенсивными факторами химического производства (экспериментально-популяционное исследование)

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Комплексная оценка мутагенного фона, обусловленного малоинтенсивными факторами химического производства (экспериментально-популяционное исследование)"

укрд!нський НАУКОВИЙ ппенмний центр

Р Г Б ОД

На прэЕэх рукопиоу

СЛУЧИК Е51КТОР МИКОЛАИОВИЧ

КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА МУТАГЕННОГО ФОНУ, ЗУМОВЛЕНОГО МАЛОМТЕНСИВНЦМИ ФАКТОРАМИ »¡ТОЧНОГО ВИРОБНИф-ВА ( ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО • ПОПУЛЯЦ1ЙНЕ ДОСЛ1ДЖЕКНЯ )

03.00,15 - генетика

Авторвфер ат дисортзцн на здобутгя паукового ступ««)»

кяиаидзта бЮлопчмих наук

Ки?з - 1936

Дисортац1ею е рукопис

Робога оик.онвна на кафедр! медично; б1оло.гП, генетики I пгразителогН 1вано-Франк1воько1 Державно! медично!

академИ

Наумов! квр1внмки: профеоор, доктор медичних неук

Ковапьчук Лариса ввген1вна профеоор, доктор медичних наук Вяркпяк (гор Романович

Оф1ц1йн1 опонемти: доктор б1олог!чних наук

Горова Алла 1ван)вна кандидат медичних науХ Кравчук Олмксвндр Павлович

Пров(диа устянова:

Лье1нський Державний ун1вврситет 1м. I. Франка

Захист в!дбудеться "2$ * 0'-\ 1996р. о ___годин!

нв зас!данн( спвц(ал1зовано| вчоно? ради Д 01.37.03 при Укражському науковому г1г(сн(чному центр! <253660, м.Киш, вул.Попудрвнка,50).

3 дисвртац!ек> можна оэнайомитись у б!бл1отец! Укражськогл наукоаого г(г(ен1много центру.

Автореферат роз!слано '¿Т-' сМСяг&-ю__ 1996р.

Зчений секретзр сп0ц)зл;осванс/ ечено? ради "

щ.Ь.н. Стефанович Г.О,

ЗАГАПЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актузльн1сть теми

Сдн1ею з най1Стотн!ыих проблем, що постала перед людитэом у в'язку з розвитком нзукоеотехнЫного nporpecy е забруднбнна ередовища його 1снуванкя. Процес надходження продукг!в знтропо-jhhoI прирэди у до8к1лля набув глобальнмх масштабу. На думку вчэних н5йсарйозн!шими насл1дкэми техногенних зуЫ б1осфери е )нетичн! (Лекяеичус р.к.,1583; Агаджанян НА,1989; Бариляк I.P. та !и., 393). Нзяек!сть у зовн(шньому свредозищ! зелико! к1лькосг1 гвно-жсикант!в I ,пост1йнв розширення « арсеналу безпооаредньо вед« до 51льшення 1нтенсивност1 мутагенного тиску довк1лля на людську муляцио (Дубинин Н.П., Пашин Ю.8., 1977; Савченко М.Ф. и др., 1989). еа!длов1дн1сть ф1логенетмчно детерм!новано1 швидкост1 адаптацП ■остаючому темпу мугацШного процееу можв лризвеоти до криэовоге •ану 1 реально! загрози 1снуааннк> людини як б1олог!чното виду .гаджанян Н.А., 1988; Бочков Н.П., Чеботарев А.Н., 1989). Останнв 1являеться у зб1льшанн! йлькоот! генетично эумовлених патолсНй, ютоти вроджаних вад роэвлгку, мимое1льних викидн!в, онколог!чних хворювань та раальних цитогенетичних ефектах, I як насл1док - norip-•нн1 стануздоров'я насел синя. Особливо це характерно для рэйон1в рам э виооким р1внем техногенного забруднення/Звиняцковський ЯЛ. ¡а, 1991; Сердюк A.M., 19-); Пилимская М.А, и др., 19?4) I лише в!д осчасного I комплексного вир(шення проблем генофонду значиою зою запажитиме найближче майбутне нашого народу.

В рзальних умовах на органам людини д)е величвзний комплекс! эичних, хМчних i б!олог!чмх чиннийз природного тэ антропогенного ходжекня {Бариляк И.Р. и др., 1939; Литвинов Н. М. и др.,1990). мвнованз та комплексна д1я Цих факгор!в на спадкозий апарат ачека надоотатньо. Остэточнб ив роэроблен! такс» мвтодолоНчн! i

М«лг0дичн1 пщходи щодо оц1нки !х вплису Н8 б!олог1чн1 обЧети в умовах еиробничого, а особливо навколишнього середовища (Бонашевская Т.Н.. 1993; Горова A.I., Скаорцова Т.В., 1&Э5). У зв'язку э цим «тала приоритетно» оц1нка сумарного ргшиву за5рудчювач1в довкШля I мутаген1э, зокрема, на загапьний стан оргаШзму I функцюнування спадкового апарату (БочкевН-П., Чеботарев А Н., 1S83).

Ступ1нь досл1дженност! тематики дисертац!? Надм1рна концентраи!я х1м1чноТ промисловост), особливо в рекреац1йних зонах УкраТни, створюе напружену еколог1чну ситуац1ю. Цю точ»у зору Шдтвврджують доол!дження про мутаген« властивост1 в!дносно малотоксичних сполук, здзтних викликати у к!лька раз!в больший ефакг, нЬк рад1ац1я (Рапопорт И.А., 1966).

На Прикарпатт! понад 30 pokíb функцюнус Калуське виробничв об'еднання "Хлорв1н1п*, тепер - акц!онврне товзриство "Ор1ана" (ATO). Вплив еколог!чних чинник1в даного реПону на здоров'я населения вивчався сп!вробггниками 1вано-Франк1веькоТ Державно? мвдичкя ака-демВ (Бабенко Г. Q., 1992; Нейко €.М. та !н., 1992; Золосянко Р.П. та 1н., 19920. Однак генотоксичн1сть комплексу хМчних-сполук, що входять до складу викид!в п1дприемств ATO, не досл!джувзлась.

fHftta та ochoshí завдання роботи Для реал1зацб зазначено! мети були поставлен) так! завдання:

1) Визиачення мутагонно? д!? комплексу середнийв природно! питно! води у цибул! р1пчастоУ;

2) Вивчення гвнетично! та репродуктивно! jkthbhoctI антропогснних чиннийв оточуючого сервдовища для ссавц1в;

35 В становления цитогенетиччих ефокт!з сумарио! д5 забруднюва^з довк1лляулюдими ( д1тйй 3-х Ыксэ.-.х груя);

¡t> Згггальна оц1нка мугагенного фану, 1снуючого на твритор1ях i рйною 1нтенсивн!стю техногенного навантаження, за доломогою комплексу цитогвнетичних 1,1столог1чних метод1в досл!дження.

Теоретична ц!нн1оть досл!дження Виачен! законом1рност) д(! комплексу х!м!чннх забруднювач1в човйгля на спадковий апарат БЮлоПчних вид1в э р1зним отупенем ор-■аи!ззцй в реальных умовах б'.ссфери. Доведана 1стотна генетична «бвзпака антропогенного забруднення оточуючого середовища для гастосоааних у доол!джанях рослин, теарин, з такс« лвддэй, ща пареб1/-заготь на територ!ях з п(двищеним мутагенним фоном.

Практична ц!нн!сть робота Показана меобх1дн1сть лоеднаного анал1зу результат^ пспуля-*Шних та експериментальних досл|джень для з'ясувзння !нтвнсивн1ст1 лутагенного фону та його Б1ддаланих насл!дк1а на конкретно територВ.

Запропонований 1ыгегральний показник визначоння функционального ягану геному людини.

Резултьтатм досл!джонь монс/гь бути пикористзн! як вих!дн1 дай! >:ри юдальшому вивченн! динамки мутагенного фону нз досл1да^ззних тери-

'Ор1ЯХ.

Нэукова новизна

8перше нз л1дстав1 популяц!йних та експериментзпьних досл!д-<ень встановлено р1вень пошкоджеиня спадковсго эпэрагу б!олслчних 1ид1а, що знаходились на тэритор1ях, як) п1ддаються вплиеу викид1в :омплексу х!м1чних п1дприемотв ATO.

Влерше для визначэним генетично! эктееноот) ксмпл&ксу фактор1а (овк1ллп стосоако людини використано погазники кар!ограми и (оматичних клЬин. З'ясовано критерй оц!нки функц!онального стану

геному сотзнн1х. Показана його залежн1сть а1д ршия забрудненоот! еточуючого середовища та в!ку I статК

Р'зень рввл1зац(г;з впроез:.ження нзукових розообок Отриман! результата про цитогенетичн! ефвкти комплекс фа*гор1э дсвкШля в -©кремах зонах Калуського району эастосоеуэались еколопчною ком1с!«ю при 1вано - Франйвсьйй 06ласн!й Рад! народних депутат^ для складання ataie про екололчну ситуац1ю в облает!

Опрацьоэаний спос!б визнзчення функц!онально1 зктмвност! геному людиии зПлений в роботу генатично! лабораторЯ 1вамо • Франйвеько! Державно] медично! акэдемй,

1нформац№ про принципи тестуванн* комплексу пспгенцйних мутаген!в довйпля в реальних умовах б!осфери та розроблен! метеди . оц!нки генатично! небезпеки антропогенного затруднения знай'чли застосуаання в педпроцес! 1вано ^ Франйзсько! Державно! медично! академ!!, Прикарпатського унйерситету.

На ocsosl результате робота олублжовано дв! рац1онал>.атороьх1 пропозицй.

Запропонована у робот! теот - система з високим ступеней доото-blphoctt характернее мутэгенний фон та Слго небезпеку дл/i Ich/-ючих на дсвлщхуваних територ!ях геноценоз!в. 2. У тест - об*вкт>в, на яких оцЫювзли р!аеиь мутац1йно! м1нливост1 в районах з п|двищеним р!внем антропогенного забруднення нзвко-лишнього середовища в1дм!чаеться зростэння отупеня пошкодження . спадхозсго апарзт/ соматичних I статевих клГгин та вирзжений !&■ надотокеичний вфскг. Зсув споктру псребудов KsplowyyAlüum ctp?

та Mus musculu- з б!к хрокаггидних, ькззуе на хМчну природа мутагенезу.

!. Метод оц!нки ф,икц!ональиого стану гоному за комплексом показ-HHKÎ9 кар!ограми сомэтмчних кл1тан (нуклеолярний 1ндекс, статевий хроматин, к1льк1оть нормальних I морфолог!чно змшних ядер та 1ндекс хрсматизацф е обЧктивним критер!ш для встановлвння генетично! активност! фзетср1в довк!лпя стосовно лк^дини.

Комплекс фактср)в мало! !нтвноивност1 Х1м1чного виробництэа зу-мовлюс п!даищений мутаганиий 'фон у зонах, як* зазнаюги ermiîsy викид1в ATO, за в'дношенням до floro спонтанного р1еня в еколог!чно "чиетих" 'районах

Апообац1я роботи OchoskI положения роботм допов1дались на обласних i vway-

вських конференц1ях молодих вчених (1вино-франк!воьк, 1S93,1Э24), нз аукоао - прзкгичн!й конференцП "Здоров"я та е1дтворенкя народу рикарлаття" (¡вэно-Фрзнк>йСы<, 1333), I НаЩональному конграс! ана-5м1э, г1столог)в , амбр1олспв та топографознатомш (!вано-Франк1йСЬК, 994), I МЬкизродиому конгрес1 молодих вчеких украмц!з (¡usho-'ранк)всь^ 1995), И з"!зд1 медичних генстиЮв Укра?ни (Ль51э, 1955). За мзгер!алами дисертвц!! опубл!ковано 8 друкованих праць.

Особиста участь автора Автором особмсто проведана оц!нка генетично! активнозт! питно!

î'/mtoëcï води зз допомогою анг>тс-лофагмого ачал!зу на А. о$ра. Вкз-ана генотоксичн!стъ комплексу фзктор!з допк!лля для сзмцй мишай у гстзх нз xpomoc</mh¡ абарэцй' i дом1нантн1 летгльч! мутги!! та э'ясоззн) ¡нэдот&ксичн! ефекти. Проведена оц!нка кзр!сграк(,и д1т«и 3-х едааиу iyn. на основ! цих данях зстэновланий функц1сн9льмиЯ стаи ïx геному.

Крутого, дисертант еикснав ста r/cmuirj сбребку отриманих результате з наетупним корвляцИним та факторинг мзтематичним аналиом.

Струкг т>а та обсяг дисеоташТ Дксертац1я складаеться 1э вступи огляду лпгератури, розд1л!з, що м1стять матер!йли I метеди досл|джвнь, реэультэти власних досл!джень та ix сбговорення, висновк1в. лрактичних рекомендации I вказ!вника цитовано! л1терзтури. Робота викладека на 116 етор.'нках машинопису, (люетрована 14 таСлицями та 17 рисунками. Б1бл!ограф1чний вказшник нал(чус 308 джерел.

3MICT РОБОТИ

МатеЫали, метсди та об'ем досл1джонь При визначбнн) зон досл(джечня керуаались Сврэпейською pedo-нальною сИкою постойного рад1о&колог!чного споотережання та даними «коло(1чно1 KOMictí при Облаон1й Рад) народних депутаПа | ооласно1 сан!тарно - еп!дем1олопчно! станцП. KplM того, врахоэували е!дстгнь зон до ATO I розу BiTpia. Таким чином було встаноэлено: оелаЗав1й i ГрабШка

- умозно еколог)чно чиот1 теритсрП (контроль), село Верхнс I mIoto Калуы

- зони, як) п!ддаються вплиеу викид!в xiMisHoro виробництва ATO. Серед 143-х склздникШ, що входято до викид1в екаэаногс промиелового комплексу, за вйпоа!дним каталогом (Сьяксте Т.Г., Сьяксто H.H., 1991) 1дентиф)ксвано 20 потенц!йно генетично акгивких чинникЗв.

Во) «жеперимеягн виконували в умовах In vM у ваонян! пар1оди 1993 /94 poxlB, синхронно на bcIx визначених теситор!ях.

_При робот! з тест - обЧюами керувалися рекомацдгц1ями групп екопврпв, як) працюютъ в межах Мжнароднс! программ лэ хМчк'Я 6¿sn:yj (ВОЗ, 1S3S).

Для бкопрео - оЩнхи цтх>гвн4тичнс1 a.itTHBHocTi комплексу фгкторй оточуючого серадоища обраяи груктозу воду як акумулятор сумарно! ззбруднйноси РЮсфери (Одум Ю,, 1S8S; Савченко М.Ф. и др., 19SS). На цоому атап! вккористали пнз-талофазний анал!з ил (тин ап1кэльно! мврко-тами пйрвинних кор(нц(э цибул! ртчасто!. Препарати хромосом готували загально г.рийнятим методом (Дарл!нггон С., Ла Кур Л,, 1980). Фарбу вання проводили фукеинс!рчистою кислотою за методом "холодний Шифф" (ПушеваЗ.П.,1980), Уоього проанал1зоззно 3406 ана - телофаз.

П1сля 2-х мюячного перебування експеркмачтальних тварии s до-сл!дж/вонил нзселених пунктах Тх застооовуззли в нзотупних тестах:

1. На хромосомн! аберацВ в кл1тинох к1сткового мозку (препаоати хромосом готували загально прийнятим методом (Макгрегор Г., Варл! Дж, 1986)) i фарбували по Уна - блю. Загалом досл!джено 2000 матафаз.

2. На дом(нантк1 летаяьн! мутацй в статээих кл(тинах самц® мишай (застосували загально визнаьу схему (ВОЗ, 19896)). Використано 45 самц(э i 135 самок, ......

3. На гонадотоксичн!сть (п!дготовку матвр1алу, зр!зи с!м"яник1в та ix фар-бування гймзтоксил!нсм I еозином проводили за H.A. Юриною i А.Т. Радостною (1993)). обчислення 1ндексу сперматогенезу та оередньо) к1лькоо-т1 нормальних сперматогоннв зд1йснювзли загально визначеним способом (Ухоа Ю.И., Аотраханцев А.Ф., 199?), усього 1500 с1м"яних кзнэльЩв.

На основ! проведеного анкетування I безпосероднього оботоження вобрали 393 дГгей для цитогенетичногообстеженна.

Мазки ексфол!ативного мат<зр1злу виконуоали з1дно загально прийнято! методики (Танина К.П., Шевченко И.Т., 19/4) I фарбували auoToopoeiHOM (Дышловой В.Д., 1975). Досл|дж»ння кар!ограми поед-нуеали э морфпмотрйчним sHanlîîM.

. Маггшгтичну oÇpoÇsty рззулэтат1а досл!джйкь прозодилн на персональному комп'ютер! IBM 436-DX2-66 за пакетам прсграм "Arm etat".

РЕЗУЛЬТАТ» ВЛАСНИХ ДОСЛдеКБНЬТА IX ОБГОБОРЕННЯ

Для здекзатно! оц1нки реально! ганетично! ситуацП в зонах з рЬним ступеием антропогенного ззбрудненг i б!оофери використали комплекс цитомивтичних I г!столог1чних метод]в анал!зу тест-обЧкт1в з ерахуван-ням р!вн1в б1олоПчнс! орган1зац(!.

1. Досл(дже*ня цитогенетично! активное^ питно? води Для естэновлб.чня генотоксичних властквостей питно! води за-стссували метод ана - телофазного ачал!зу клГгин ашкально! меристеми кор!нц1а цибул!. В1дбф проб води проводили дворазово в чотирьох рйних вколо<1чних зонах Калусъкого району. Результата, тримаи! при повторному досл1дженн1, статистично достд*>1рио но в1др1эняяиоь а!д ооновиих. Тому останн! вважапи провйними.

Встаноэпено, що вс1 вивчен! цитогенетичн! показннки: е|дсоток абе-рантних кл!гин, к!льк)оть абергц1й на одну досл1дж«ну 1 аберзнтну кл(тину у цибул! р1пчасто'|, яка пророщувалзсь на фунтов1й вод) 1з с(л Зав1й I Граб1ака (контрольн! територ'Ц) отэтиотично достов!рно мЬк собо.^ не в(д-р!знялись. Анал1з мугагенносИ води, яка спожиазсться населениям в сел1 Зав!й показав, що вказан! параметои зиаходились в межах слокганних ! отаноеили в|дпов(дно:1,73 + 0,2Q; 0.02$ ±0,005; 1,354 ±0,244.

Не зазжаючи на те, що село Граб1вка визначене також як конт» рольне , о1дсоток аберантних kiIthh переезжав значения такого у сел} Заем на 11% I складав 1,92 + 0,30 . Юлью'сть вбераЩй на одну дсслй-жену клГгину становилэ 120% (0,035 + 0,005) за в1днсшеиням до аналогичного параметра, стриманого при доол1джвнн1 груктово! води 1г села Зав!й. К1льк1сть аберацЮ на одну гборанГиу кл!тину склзделз 1,383 ± 0,223, що из два высотки вище такого покззникэ у першему контрольному населеному пункт). У за'язку з отримзними результатами гг контрольк!

цифри О ПСДЕЛЙШОМУ ВЭЭЖЗЛИ 71, «rf ХгрЗКГСрИЗуЮТЬ ГСНЗГГИ»»»!

еластизосп води И с«ла Зав1й. За сво1ми абсолютними значениями вони були нижчими1уб1л' ш1й м1р1 в1дпов|дали р!вню природного мутагенезу.

Встановлену нами близьку до спонтанно? цитогенетачну активнЮть води з контрольних територШ можна поясните тим, що вони знаходятъся у в!дносно "чиотмх" районах. Прота, в сел! Граб1вка, де чиоловий р5эвнь використаних параметра Суз внщим, к!ж у сел! Ззе!й, техногенн! зм!ни оточуючого середовища можна вважати оугтев^ими. Останне узгод-жуетъся 1з сучасними уярленнями про структуру I функц1онування •косистем (Б1лявоький Г.О. та ¡н., 1993; Сытник К.М. и др., 1994).

При доол(дженн1 гайотоксичноот) комплексу чинникй спо*изчо? води !з забруднених територ!й з'ясували, що показники.1х пошкоджуючо! дП на опадковий апарат цибул) р!пчасто1 !стотно в1др!знялись в!д прийнятих контрольних, Литна вода !з села Верхне п!двищувала р1вень аберантних кл1тин у зазначеного тест - об'скту в 1,6 рази у пср!знянн! з контролем (2,79 + 0,31% , Р < 0,05 ). Споотер!галаоь тенденц!« до зб!льшення к1лькост( аберац!й на одну доол1джену кпГгину на 61 % <0,045 ± 0,007, Р < 0,10). К1ль«1сть аберац1й на одну аберантну клИину у рослин , що тестуоали воду 1э села Верхне по абсолютному значению була дещо вищою, нЬк у контрол! (1,448 + 0,120), прото така в1дм1нн)сть Сула отатистично недостов1рною,

Отриман! нами дан! корелюють з результатами !нших досл1дник1з, як! заф!ксували зростэння цитогенетично! акговност! проб еоди у районах э п1двищеним р!внем забрудненост! (СиггеИа Л а!., 1989; Реггаг! ЭиеШпо е., Я1220П1М., 1991, Куринный А.И. и др., 1993).

, Цитргенетична активИсть питно? води 1з мютз Кэлуша значно по-рзважала та ку у сел! ЗавШ. Так, юльк)стъ кл!тин з аберац!ями станов1ша 3,53 + 0,36% , що склздапо 213% ( Р < 0,001 ) Шдносно кйнтрсльмЫ цифри. Кшьк!сть аббрзщд из одну д0сл1д«9Ну к.п1тиьу (0,055 + 0,'306) майжо у два рази (Р < 0,01) перееищувала аналоПчний ¡юкззник, який кзроетеризув гвнетичк! блзстизост! грунтово? воя« !з контрольного с«ла ,

а число аберацй на одну аберактну клЬуну досягало величини 1,500 +0,120, що в 1,1 рази б1льше, нЬку контрол!.

Вияалвний нами факт эначно! геклоксичносП води, при твстуванн! проб, а!д!браних я центрально! мерс а водопостачання м1ота Калуша, уэгоджусться з под!биими результатами оц!нки мутагенного потвнцйлу води 1з системи центрального аодозабезпечення м1стэ Будапеил- сги]Ье$ ».,, 1931) Биице вказан! дан! можугь бут пояснен) недоскоиал!отю (снуючо! системи водоочищення , на що еказують I 1нш5 досл!дники СЗсПепк К. «1 а1., 1992).

Анал!э спектру перебудоа спадкоаого апаратутест - обЧюга показав, що у рослин, як! пророщувались на вод) 1з контрольних теритср!й, сл!вв1дношення мЬк хромосомними I хроматидними аОерац!ями склад ало у сел! Зав!Я -1:1,2, у сел! Граб!вка - 1:1,3. При тестуванн! питно? води з •колоЛчно небезпечнмх зон це сл1вв1дношення свйчило про достов1рна . зростзння йлькосп хр-матидних пересудов: у сел) Верхкс воно отаио-вило 12, а в м1от1 Калуш! -1:3.

Таким чином, нами встаноапвна нводнор!дн1сть е колото - генетич-ио! ситуацИ двох коктрольнйх територМ. За даними цитогенетичного анал!зу на АШиш сера грунтова опожиеча вода, в|д1брача у сел! Завй, харакгаризусться показниками, ближчими до спонтанного р1акя мутгго-. мзу, н/ж у сел! Граб(вкз. Зб1льшення к!лькост1 аберацШ у теот- обЧкга при доол!дженн1 генотохсичност! питно! води в забрудиеиих районах в|д-буаалось за рахунок аберац!й хроматидного типу, що со&чотъ г.ро гёдаищений мугаглнний фон х!м1чно! природи.

2, Вппив Кр¥плдксц_факт9р!з дрркШЛ^ НЗ апаоат сомзтичиих кл!тйн мишзй Для в становления ступени лошкоджуючо? д!7 иавквлишнього озрядо вищэ на хар1ом семэтмчиих клйгин екелФримеотальних ссэец^ угрж%,*-вали два м!сцц! ка внзначених торнтср&х. Бргхззуючи р«;улутоги пс.'<с-' мдиье двся&ж«иь, «с коитролщг зону оиксешгли -йш «¡а» За&Я.'

3"яоували, що у- зарин, як) предавались експозицИ на територй контрольного нзселеногс пункту, середньогрупова частота аберантних метэ-фаз становила 0,&"Нр,31%. К!льк1сть аберац!й на одну досл!джену та ьборзнтну метафазу складала ейпов'дно 0,008+0,003 11,000+0,000. Ос-ганн! не пегевищували спонтанний р1вень, характерний для цього виду.

Миш1, як! протягом вкззаного терм!ну проживали в свп! Вврхне; харакгеризувэлись достов!рно б1пьшим е1дсотком мэтйфаз э абера-ц!ями. У них цей показник перевищував контрольну цифру в 2,2 рази (Р< Э,06) I складав 1,83+0,31%. У цих же тззрин йлы<!оть аберац!й на одну цосл!джену метафазу складала 0,020 + 0,004; (Р < 0,05), що стансоило 250% в!дносно контрольного значения. К1льк1сть аберац!й на одну аберантну метафазу хочз I була вища, за такий параметр у контрольнМ ■рул! твэрин на 8,3%, проте ця р!зниця не була статистично доотов!рнсю.

В1дм1нност1 цитогенетичних характеристик експориментальних 5савц1з, як) тимчзсово перебували у м1ст1 Кштуш!, Сули максимапьними. Титома вага метафаз з перебудовамч складала 2,53 + 0,38%, тобто у 3,2 >ази вище в!д контрольного параметра ( Р < 0,01 ). Достое1рно 51льшим 5уэ I показник к!лькост! аберацШ на одну доол!джену метафазу. В1н терзвищуваз такий у контрольних мишей на 280% (Р < 0,05) I становив ),030 ± 0,004, Число зберацЖ на одну аберантну мегафазу за сво!м лбсолютним значениям (1,198+0,124) було б!льшим за контрольна' 4ифру, одчак статистично достса1рно! риниц! на еипулено .

Результата наших досл1джень не суперечать 1сиу<очим даним л!тэ-»атури. П.П. Халиков (1Э90) з'яоував, що у диких мишей, яйживуть наба-ПОЛЯХ (1НТвНСИВН4 ЗЭСТССуЗаННЯ ПООТИЦИД15) р!вань пошкоджень ор!сму був эначно вящим на у тих, що знаходяться на полях, заЫяннх (онюшикою (агантм захисту р^олин, не зготосоауютъся), та коктрольних ;лзборзторни>) тварин. У щур(в I миити, як» протягом 1,5-4,5 м1ояц!э 5кспоку8алиеь * межах великих промиолових п1дпришота, такое«

з9ф!ксоеан1 Ютотн! порушення опадкоеого апарату соматичних клггин (Демаков Б.А и др., 1330).

Дослдження спектру аберацЮ у викориотаних в цьому досл(дженн1 ссаецЮ вияаило, що у контрольних Тг:; рин сп1вв(дношення мЬк хромосом-ними 1 хроматкдними перебудовами складало в *ередньому 1:2. У мишей, як! перебували нэ забруднених територ1ях зб1льшувалась пкгома взгэ хроматидних аберзцШ, а эгадане сп1вв1днош«кня стзновило-1:3.

Таким чином, п!дсумовуючи результата цих досл!джень можна кон-статувати, що- комплеко фактора довйлля в районах (э антропогенним забрудненям б!осфври негативно вплива$ на спадковий апарат соматич-них кл1тин ссазц!в. Кр1м того, остановлено зсув спектру аберац1й кШтин Лоткового мозку в 61« хроматидних у мишей, що леребувэги на забруднених територ1ях. ОстаннШ факт вказуе-на Шдвищений р!вень мутагенного фоку в еколоПчно небезпечних районах за рахунок генотоксиканПз хМчно! природи.

3. Вплыв комплексу ФактоЫв довк!лля на спадковий злэрат отатевих кл!тин оамШв мишей

Визнзчаючи характер впливу зовн1шнього середовища на геном статевих клИгин л!ддосл1дних тварин застосували тест на домыакти! летальн) мутацй у самц!в мишей. Експериментм провели л!сля деох-м1сячного перебування останн!х (цикл сперматогенезу у мишей складае е середньому 8 тижн1в) на обстежуеаних територ!ях.

Встановлено, щоутвэрйн, як! тимчасово перебували у селГЗев!»! (контроль) проанал1зован1 показники знаходклись в межах спонтанннх. Так, посИмплантац!йна смертнЮто с клад ала 10,14+1,33%. Серадня к!лькють м!сць 1мллантац(! у. самок, як) використовувались для тесту-ванна контрольно! групп самц!з, складала 10,55+0,31, а кшьйстъ жиаих ! мертвих ембр1он!в становила вйпоз'щно 9,43+0,2511,07+0,11.

Дан1, як4 ми, отримали в 'результат» проведения ошзного у тоарии, що пйрс-Зувзли у сал! Оор-д^. ¡гтстнэ йснт-

рсльних. Ыдукована оамцями поот!мплантац1йна смертн1сть становила 13,85+1,05%, що на 37% вище н!ж у контрол! (Р<0.05), частота дом!нзнт> них леталей дор1знювалэ 0,075, хеча «лысеть м!сцъ 1мплэнтзцй (10.18+ 0,33 практично не зммена пороняно э аналог1ччим контрольном похазни-ком. Число жиеих 1мплантат)в у ц!й rpynl ссавц!в було нижчим з!дносно контролю на 7% i склэлэло 8,77+0,27 (Р < 0,10), а мертвих пероеищувэло контрольну цифру в 1,3 раза (Р < 0,02) f було р1в«мм 1,41+0,03.

Пор!зняпьна характеристика частота дом!нантних леталей, (иду-тоээних статезими кл!тинаш cawnls, що перебували й'м)ет» Калуш), i контрольно! групи твэрин виявила статистично дсстсв!рн! вЦьи'ннот. В досл!дн!й фуп! посИмплантац1йнз смертн!сть перевищувала контрольну цифру в 1,6 рази (Р < 0,001) i складэла 17,38 +1,00. Частота дом!нантних леталей шдвищувалась до 0,102. Середня к1пьк1сть м!сць !мплг>ктгцн у самок, що тестували оамц1р 1з м1ста Калуша, не в1др1знялась в1д тако! у кокгрол! i становила 10,30+0,36. К1пьк1сть живих ембр1он!з складапа 8,51 + 0,29, що в 1,1 рази меншо (Р < 0,02), а мертвих -1,79 + 0,11, що в 1,7 рази б!льше (Р < 0,001), н(ж о1дпов,'дн1 цифрн в контрольна rpynl ТВЭРК: J.

Вище описан1 дзн( п1дтверджують експерименталъч! дослйжаьм !нших asTopia, як) вказують нз здатн1сть багатьох мутзг«Иг. (присутмп у зикидах х(м1чних п!дприемств ATO) долати гемато-твети^ tp»-¿- i I взаемод!яти з геномом статевих кл!тин ссаец1в (Бгрлляк И.Р, м , 1&9; Бочков Н.П., Чеботарев A.H.J9S3).

Эстановлоне зб1льшення пост1мплантац1йно! смертност! у самок, цс тестували сэмц!э !з забруднених територ1й, нз фон1 практично не законе? к1лькост1 м!сць 1мплантац1Г, вказув на те, що досить значна чистина вы* иантних леталей 1ндуку«ться за рахунок гоиних мутаций, це 'сч/очим на сьогодн! уявлэнням про то, що мейоз с доЗрим ф!льтрс;г оЩношеннчм до структурких аномагёй хромосомного a¡v¿pa-¡y (СMnp>;v-'s S Т., 19S1>.

Тз^яугчкийю, Суло 1чт®<озлоно г.!Д5;г:г:,ечяя «ели*.-« ягл^-.,5.^^: лггзлй^Й кугздМ » етэтзэих anírmx сгщп «адгей, яя угри*ys^au

кз забруднених територйх у пор!знянн1 з контрольною групою тварин. Б казан! дан! свщчать про негатиений вллив комплексу забруднюаач!в довю'лля на гоном статесих кл!тин ссавц1з. Результата цього тесту коре-люють удгншл полередн1хдосл|джень.

А. АналЬ гоиадотоксичкост| комплексу еколоПчних Фактор1в для соавц1э Законом/рнкм втапом досл1джения влливу 1снуючо! еколоп'чно; ситу-ац1? на стан генофонду наступних покол!нь е тест на гонадотоксичн'ють.

Всткновлано, що у п(ддосл!дниу ссавц1в, wd перебрали у контрольному сал! Зав1й, перзважзюча кШьйсть с!м"яких канальц!в (85 - 95%) харакгеризузалась нормальною п'стоструктурою. Лише в окремих з них виявлен! морфояойчн! зм!ни у еигляд! дисоц1ац11 сперматогенного епк тел!ю, утвсрення "в(кон* I окремих д[лянок його розшзрузания в межах герм1натиено1 зони. М1сцями 1дентиф!кован1 д!ляики . потовщения 1 стоншення эдлюм!нального шару с!м"яних канальц!в. 1ндекс .сперматогенезу у ц!й rpyni мишой складав 3,51 + 0,06. Число нормальних слерматогонйв станоаило 53,15+ 1,18.

У п!ддосл!дних мишей, як! утримуэались у сел! Верхне, спостер1га» лссь зменшення до в0-80% к!лькост1 кангльц1в 1з нормапьним сперматогенезом. Число с!м"яних каиальц!в з вираженмми структурними порушен-нями пропорц!йно зростапо. Так, в р1зних фуккц!ональних шарах опермг-тегенного бп1тел!Ю вияален! дифузно розташозан! "е1кна". В1дм1чен1 зони роз,тушения та злущёння незр!лих форм статевих кл1тин в просзЬг ка-.чальця, В окремих досл1д*уваних кгнальцях й«нтиф!кован» комбЫзц!? вищеописаних структурних зм!н з нэетупною дескяамац1ею значних д!ля* нок сперматогенного еп1тел1ю. У с1м'яниках дано? групи теории зустр!чз-лиоь поодиной канальц! з тотально» в|доутн!етю адлюм!нального шару 1 слустсшеними просвИ^ми. У цих мишей в!дзначалось зниження 1ндекау сперматогенезу до 3,06+0,15. Зазначений гюказиик Сув на 16% »»ншиЯ

(р< 0,05), н(ж у контроль Середньогрупова к!льк!сть нормзльних опер-матогонИв (58,73+2,00) навпаки зростала в 1,1 рззи; (Р< 0,10; Cv^ 10%).

На г(етолог1чних препаратах с1м"яниюв експеримрнтзлъних тазрин 1з у.!ста Калуша, виявлен! най!стотн1ш1 морфо-функц)ональн! зм!ии сперматогенеза. Лише е1д 45% до 60% кзнзльц1а мали нормальну будсэу. Gel 1нш1 характеризувапись менш або б1льш яскраво вирзжекою патолог1со. Зокрсма, у канальцях |'з збереженим циклом сперматогенезу, в[дзначали велик! д!лянки вК5фсл1ац1| поверхнееих шар!э статееих кл!тан. Змзчмз зиоыал!я «1м"яних канальц!а виколялзсь у форм! розр!дження герад!на-тивного еп!тел1ю I утворення в ньому значних за плсгце:-о "в!кон". Зросг.а пкгома вага ззивистах канальца 1з спустошаними просветами при позн!й г!дсутж>ст!шар1в диференц1ацИ статевих кп(тин (зберожен! лише кзм5!-алвн! елеменгЛ) э поодинокими зонами оголення базально! мембрани. 1я-деко сперматогенезу у вказан)й груп! тварин склздаэ 2.46+0,17, що в 1,5 рази нижче (Р<0,01), за контрольний показник. «¡льк!сть .нормальных зпэрматогонИв перавищувала контрольну цифру на 10% (Р < о,С1) > етзновила 63,05 +1,79.

Таким чином, результат« прозоденого досл!дження вкззухяъ ^з выражений гонадотоксичний ефекгу ссавц!а, гумезлекий комплексом флк-тор!в отсчуючого середозища в районах з п!двищеним р!внем знтрспо-генного забруднеиня бЮсфсри. Отриман! дан1 >»релюють з результатами тосту на дсм1нзнтн1 летальн! мугацИ. Поеднане використання зазнэчених мйтод1в дозволяв оц1нити потенции! змЫи генофонду досл1джуааних сбЧкПв в майбугньому. Резюмуючи вищеэказане, можнз допустит, що нз т«ритор!ях, яй зазнають впливу забруднювач!в довкшля, на ev>.

небоэпвка блоку передач! спздковоТ 1,чформацй окремегэ 'h-5'йе'дз (ссобяню з покол1ння в поколЬшя 1 псфикння чьего процежу г.-Остакче може Ictctho гмЫнти генйтиччу «тя/гяур/ из«туг.чих rcw, р-цй та зб!д нити ?х гзмофзид.

S. характеристика впливу комплексу ФзктоЫв довкШля на геном <?оматичних клйин людини Для оц1нки мутагенного наеантаження, зумовленого комплексом факгор!в дозйлля, в районах з р1зною еколог!чнок> ситуацию викорис-тали комплекс цитогеиетичних показник!в букальних еп!гел1оциг)в д(тей 3-х е!кових fpyn: нуклеолярний 1ндекс (НО, статевий хроматин (СЮ, к!льн1сть нормальних (НЯ) та морфолог!чно зм!нених (МЯ) ядер та !н-декс хроматизац1? (¡X). Цей виб1р эумовлвний тим, що кожен з цих пара-метр!з висв!тл10€ певний аспект функц!онування геному.

Результата досл!дження кар!ограми у д!тей 2-х контрольних с1л вказують на ix сугов! в|дм1нноот1. У 7- 8 -ми р1чних школярш села Гра-б!вка вони були в 1,2 -1,6 рази достов!рно вищими, н!ж у Тх однол!тк!з (з села Зав1й. У старших д!тей ця тенденц!я посилювалась. Тому за контрольн! цифри були прийнят) дан), отриман! у д!тей села Зав№, що Шдтворджуеться I результатами тестування на А. сера Най1стотн1ш1 в!дхилення в1д контролю у вс!х в)кових групах були заф!ксован! в учн!а ЗШ №5 м1ста Калуша. Hi, СХ, МЯ перевищували так! у ix ровесник!в 1з села Зав1й в 2,0 • 8,2 рази. IX в 1-й I И-й в!кових трупах буа б1льшим за контрольн! цифри в 1,1 - .1,6 рази, а в Ш-й - на <зт1льки ж менший. До-сл!джув8и1 маркери у 7- 8 »ми та Ю -11-ти р!чних д!тей ЗШ №4 Miora Калуша та села Верхне в межах в!кових rpyn Iotcjtho не в|др!знялись. Три .перш! параметри перевищували контрольн! цифри на 20-720%, а )Х буе нижчий в 1,1 "2,1 рази. У д(тей lll-i bIxobo! групи, що проживають на забруднених територ!ях найнижч! показники буливиявлен! у м!оьк!й ЗШ №4. У ix ровесник!в !з села Верхне проанал!зован! дан! виявились с/ттево вищими за контроль, виняток складэв т!льки IX, який практично дср1внював контрольному значению, Кр!м того, була встаноалена зэгзльнэ законом1рн1сть, яка полагала у зростзнж з е!ком !мдиз!дуально! м1нлив ост! досл!дж^аних показнийв в межах е1кових труп.

Отже, отримэн! нами результата локсмплексному бнзчзнню кар!о-грзм кл1тин букального еп!тел1ю д!тей 3-х bIkoqhx rpyn сказуклъ.на ix зкэ-

■ . ■

чну гвтероганн!сть. На основ! проведенного кореляц1йного I факторного мата мзтичного анал1зу для остэновлоняя ступеня функц1ональмо? зкт/вкос-И геному для ос!б чоловЫо? стат! нами запролонсвгна нзступна формула:

HI х НЯ

ФСГ = ----х IX, де

СХ х МЯ

HI« нукпеолярний ¡ндекс, СХ- покаэник "статевий хроматин", НЯ- »лыЗстъ нормальннх ядер, МЯ- ¡<3льк1сть морфолоПчко зм1нени>: ядзр, !Х- ¡ндакс хромзтизацИ, ФСГ- функц|'онсльний стан геному. Прс^пши сбчяслеькя у шХОЕИХ групзх ми виявили, що зазначений показчик хэракгеригугться значною вар!абдльностк1 (Cv> 20%). Це доззолило мм этт р!вн! функц1онально! актиэноот1 геному: зисокий, добрий, зздсзгльний, кий. П!сля введения тако! традэц<1 з'ясувапи, що фуккц1снальна актиз-н!сть геному у д!тей рела Зав!й була еисокою для sclx в!когих грул, у cani Граб1вка - добро» (1-а в!кооа трупа) i задов1льною (ll-з i ИМ s!kos! групи). На забруднених територ!ях функциональна акгивн1сть геному була низь-кок> (Micro Калуш bcj slKoei груш, село Зерхне - l-a i Ш-я eixosi групи) або задое!льнокз (село Беохне- ll-з в;'кова трупа). Таким чином, Естаксалгно, що при эростанк! ¡нтенсианост) антропогенного назантзженнд функцю-нгльний стан геному У дггвй досл1джуваних. в1кових труп пог'.-хуеться. Под1бн1 резулотзти корелюють ¡з дзними попередньо проведение досл!д-жень та об'вктизно Б1добогиг>ють реакц!ю геному людини нз аплиэ комплексу ксеноб1отик1а оточулчого середсаища.

На основ! результата. батаре? проеодених теепэ, як1 хзрзкга-ризують гзнетичну небазпеку комплексу чинниюе дсок1лпя ча тг-ритер!пч з р1зною еколопчною ситуацию, можна зазнэчи™, що (.утагонн-ий фен с можах села Зав!й (контроль) а!дпов1дае природному. У другому контрольно^ насол*ному пункт! (cs.no Грэб1вка) генетико-екслог^на ситуац!;? дщ* Мутзгеиний фон, ¡снуючий нз тв^>тор1.чх з и1декц«яим Te:<iv/> ГФЧ'С!« У,тл>ЗЛК>5 ЦИТСГСНйШ'-аЙ 73 fCHSn'»"

мвтр1з. 38 ступеней в^ниэотсИ основних цифрозих характеристик за-стосованих тзст-метед1в в1дносно контрольных даних, можна стверд-к^аати, що у свл1 Верхне генетике - токсикслогЫна ситуац!я с 1стотно пршою, ни; на контрольна територЯ. 1нтенсивн1сть мутагенного фону в М1ст! Калуш! - найвища серед ус!х досл1джувзиих населених пункяз.

Б наш час соц!зльн! насл1дки генетично зумовлених захворюванъ « сугтеви^и ! можуть буш ще бШьшими, враховуючи невпинне зростання чиола х(м!чних I ф!зичних мутагенних фактора, э якими людина контакту«; нз виробництв! I в побут1 Тому будь-як! роботи, спрямован! на вивчення генетично" небезпеки згбруднення дозЮлля вважаються лрисрГгетними.

ВИСНОВКИ

1. Застосований наб!р метод1в с адекватною та !нформатив'")ю тест-системою для вивчення мутагенного фону на територ!ях э р1зною «колог1чною ситуац!ею.

2. Комплекс факторШ оточуючого оередовища в районах з п1дви-щеним р!внем антропогенного эабруднення б1осфери викликае пошкод-ження спадковоге апарату р!эних тест - сб'екпв:

а) питна вода з населених пункта, як! зазиають впливу шйдливих викид'в пйприемств АТ "Органа", эбШешус р(вень перебудов хромосомного апарату в клГгинах аШкально! меристеми первинних кор!нц1в А. сера.

6} ступ1нь пошкоджения спадкового матер!алу в клГгииах Лоткового мозку експвр1 /антальних ссавц(в, як! утримувались у забруднених районах, достов!рно вищий, ньк в контрольна груп) тварин.

3. Зм'щення спектру лсребудов кэр)ому в б!к хроматидних у теот-об*скт1В (А., сера та М. тигси1и£), як! аизначали рвань мутзц!йно1 лиэост1 а досл1джуваиих зонах, вказ"в на х1м!чку природу (онуючого там мутагенного фону.

Вияэлена дсстов!рна залежн!оть мЬк 1итбнсивн!отю техногенного еплиьу та числом домЫантиих мтальних чутацЮ I гонадотоксичн1стю у «кспериментальних самцю мишей.

б, Пор!вкяльна характеристика карЮгрзми д!тей 3-х siKoalx груп з 4-х населаних пункПв Калуського райску ср|дчить про ззл<5жк!сть функ-ц1онзльно1 акгианосп геному не лише в*д мутагенчсго лрес!нгу ксеяо С1отшя, ал« й е!д е:кових та стзтееих особлизостей орган!зму.

6. Запропонований мотод оц!кки функцюнзльного стану геноыу га комплексом похазнийз карЮфами •> об'ективним критерием для зстаноалення генвтично? активное?! фзктор!в довМлля стосовно яюдими

7. Результата комплексно? генетично! оц1нки еумзрного гл/v.Ey чколопчних чичкийв э районах з неоднзкоэим ст,леном оабруднеиосл вказують на рЬну 1нтенсиен!сть мутагенного фону, якг в!дпев!да« а

с!л ЗавШ ! Граб!вка природой, достов!рно збиодена на територ!? селз Верхнв та нгйвища в м!ст1 Калуш!.

\ ПРАКТИЧН! РЕКОМЕНД^и.1!

1. Розробленмй спое!б встановпення функц!онального стану геному букапьних елггол1оциПв може бута ззстосоззк..й як експрес - метод для з'ясування гбнетично? активност! оточуючого середовищз зэ б1дноц;сйийм до людських лопуляц!й, яю п1ддаються зплизу ГвН0Т0КСИК5ЧТ1э .

2. Запролонозаний метод поеднзкего визначенкя цктог'лнзтичниу характеристик соматичних кл!тин людини може бути бпрэвзд^ния а клмчну практику як генетичний маркер донозолог!чно? д!згностаки аоло-г1чних ефекгш.

3. Заотосований наб!р метод!з досл'дження можа ейкористовуэа-тись як тест - система для оц!мки мутагенного фону нз твритор!ях з р!зною еколоПчною cmyatjieto ~

Перел1к лу5л!кзи!й за темою ди^ертзиЛ 1. Ковальчух Л.©.. Случик S.M., Геращенко С.6. Оц^кз генвтичког« ¡ьфоюу дП фзкторй >;1м!чного виробництаа // Цетология и генетика-1231«. Т.28. Г«3.-С ... . ,

2. .Случик В.М. Оц1нка му ;гг*нксст1 оточуючого «редовища букальнш тестом: популяцШне доолЩження // Допоа1д1 Нацюнально! академК наук Укра!ни.-1955.-№9.-С. 139-141.

3. Случик З.М., Случик !.Й. Еколого-генетична характеристика окрвмих pürtOHlB Прикарпаття // Галицъкий л!карський в!сник,- 19S5.- Т.2, №2.-С. 33-35.

4. Случкк В.М. Експериментальна оц!нкз генетичних нзол1дк!в антропогенного ээбруднення сточуючого саредовища комплексом фактора xlMl4-ного виробнйцтва // Цитология и генетика. -1395.- Т. 29, № 5.- С.25-29.

5. Ковальчук Л.е., Случик В.М. Морфолойчн! критерИ оц!нки функц!о-нально: активное^ генома людини в умовэх еколоп'чного забруднення // Тези допевшей 1-го Нгц1онального конгресу анатом!з, г!стояог(в, ембо!-олог!а та тоя«гр5фсанатом!з УкраТни,- (вано - Франю'асыс, 1934.- С.80.

6. Случик B.W. Мутагенн!сть питно! води з р^них зон Прикарпаття I! Тези допов!дей 18-1 обласно? наукоз о,' конф еренцй молодих вчвних - медик!8.-1еано - »paHtdBCbK, 1994. - С.12.

7. Случих В.М. Генетичний аспект екологй людини (експеришнтальне досл!дж«!Нкя) И Тези допос1дай МЬкмародного конфесу молодих вчених укрз!нц1э. - I взно-ФранкШськ, 1995. -С.бО-5'.

8. Случик В.М. Оц!нка генотокоичност! довкШпя для лк>дини в умовзх ¡ьту.чеигкого антропогенного забруднення б1оофери //Тези допое!дей 11-го з*1зду мздичних гонетеМв У кражи. - Льэ18.1995.- С.129.

9. Случик В.М Метод Биготовлення даалгних препарата кор!нц!в Allium spp.: ПосэЦчення про рац. пропозишю за На 14 /2174 а!д 07.04.94. - 1ваио - Франгёэськ, 1934.

10. Случик В.М., Мотулнк А.П., Ук!ф1ковэний цитохМчний матод ¡ден-тиф!кацн 0CH08WU кл!тиниих компонентов в ексфоЛатизному мзтвр1ал1 слизобо? оболони порожними рота: Поов(дчоння про рац. пропозиц'!» га ^62/2212 е|Д 21.11.S4 - IE3K0 - Фрамч^ськ; 1&Э4.

С лучик в. M. "Комплексная оценка мутэгениого фона, обусло&лзккого малсиктексивными факторами химического произаодствз (ексгхри-ментально - популяциоиное исследований )"•

Диссертация на соискание ученой степени кандидата аиолотл'*;.^ наук по специальности 03.00,15 - генетика. Украинский научный гигие-' нический центр, Киев, 199S.

Защищается рукопись) содержащая результаты изучения ^тггйкк^г? фона, обусловленного комплексом химических загрязнителей ekwîhc:! среды, а районах с различным экологическим состоянием. Для этого предложена разработанная автором тест - система, которгя bwi^-^t. i> оценку генотоксичности питьевой веды ана - телофззным методом клеток апикальной меристемы первичных корешков. Aîiium сера; g исследование генетической активности окружающей среды на Mus

' - V j '

musçulus (метафазный анализ клеток костного мозга, тест из доминантны« летальные мутации в полевых клетках самцов мышай) ; 3) изучение гонэдотокеичосхих эффектов суммарного дайстеия сагря;-нителей среды; 4) определение функционального состояния ге.-:смз детей 3-х возрастных групп на основании показателей кзриогуз^мы клеток букального эпителия. Указанный набор тест - методов дал возможность объективно оценить интенсивность мутагенное фо;^ з исследованных районах и определять его потенциальную опасность для существующих там геноценозов. установлено, что kom.v.skc факторов окружающей среды а районах с повышенным зевнем антропогенного загрязнения биосферы вызывает повреждение нзслёдствённого аппарата «магических й половых клеток тест - объектов, выраженный го-яэдотоксический аффект и снижение уровня функциональной актив» мости генома Оуккальных апителиоцитов детой 7-8 - ми, 10-11 - то и 13 -14-тило*-''

SLUCHIK V, M. " Compisi.'i cslirnsiion of Mutaganlo Background Caused t»y Low Intensive Factors of.Chen'cai Production ( Experimental - Population Research).

Theasls for Masters Degree In Biology, Speciality 03.00.16 - Genetics. Ukraine Sclentifto Hygienic Centre, Kiev, 1936.

A Manuscript Is submitted for defence. Including the results of mutagenous background study caused by complex ohemlcal pollutants of the environment in ar«as with different ecological status. For this a test has been suggested, worked out by the author - a system which includes: 1) estimation of drinking water ototoxicity using ana - telophase method of Allium сера prlmaiy rootlets apical merlstem cells: 2) research of genetic activity of environment on Mus muscuius (metaphase analysis of bone marrow cells, testing of dominant lethal mutation In male mice ctlls); 3) study of gonadotoxlc effec* of summary action of environmental pollutants; 4) determination of functional status of genome of three age groups on the basis of buccal epithelium cells karyogram data. The suggested set of test - methods allowed to evaluate objectively the Intensity of mutagenic background of the areas studied and to determine Its potential danger for the existing genocenoz there. It has been established that a complex of environmental factors In the areas with high level of antropogenlo pollution of biosphere causes violation of hereditary apparatus of test - objects somatic and sexual cells, marked gonadotoxlo effect and lowering the level of functional aotMty of bucoal eplthallocytes genome In children of 7- 8,10-11, and 13 -14 years.

Ключоэ! слова: х!м!чне виробництво, оц(нка мутагенного фону, тест -система.