Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Исходный материал для селекции гибридов кукурузы, выращиваемых по экологически чистым технологиям

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Исходный материал для селекции гибридов кукурузы, выращиваемых по экологически чистым технологиям"

МШГЛЖ/ГВО СхЛЬСЬКОГО ГОСПОДСТВА I ИРОДОВОЛЬОТВА

УКРА1Ш1

УКРЛНСЬКШ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЛ УШВЕРоИШ

МаЗУР Вхктор лнатилхйович

УДК: 633.15:631.527

ВИХ1ДНИ,; МАТЕРШ ДШ СЕЯЕЩи ПЕРВДХВ кукурудзи, ВИРОИИШИ по ЕКОЛОГ1ЧИО ЧИ-ТИХ ТЕХНОЛОГИЯХ

06.01.05 - селек1пя га наоЬшша'вэ

Авторе? зрат диоертац11 на зцобугтя паукового ступеню кандидата сгльлькогчк-.пэчарськич наук

На правах рукопису

11иув - 1Э94

Робота виконана на кагодр1 рослинниятва, селекнп та насхи-плтва В1нпицького державного о1льськогосил;арс1>кого хнститугу.

с/ковий кс()1вник: доктор слльськогосподареьких паук, прооРесор | 0.Л.ЗОЗУЛЯ

хцгйнг опоненти: доктор с1льськогосподарських наук, професор ЧУЧН1Й 1.П.,

кандидат с1льськогосподарських наук, старший науковий сп!вроб}гнил ГУ?"® В.Б.

цуча орган1зап1я: Гнстизут рослинницхва 1м. В.Я.Юр"ева УААН

Захиет в1д(одеться 1994 Р- в Г0Д-

зас1данн1 Спец1ал1зовано'1 ради д 01.05.07 в Укра?нськоьу пкавномУ аграрное ун!взрси1вт1, корцус 3, аудитор!я 68. .

Прохання прийняти участь в обговэреннг диоергацП при тг

>сист1 а^о вислати на автореферат Ваш вгцгук, завгрений печат-

о, на адресу: 252041, м. ЬиУв - 47, Чул.ГврсЛв оборони, 15, УДАУ, сектор захисзу дисвртац!й.

3 диоертацтою можна ознайомитиоь в ЯхилЪтеихун!вврситену.

Авторе'ерат ролтеланий 1994

ВчеииЯ '^кротар гаалтЗиваиох ради, кандидат

ъськогосподарських наул, доцент М.й.ЛПОиЕНьО

ЗлГпЛЬНА ХиР/»КТЕРИ.;ЖА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Економгчне I с.о'дхально-полхгичне значс ня зерново! проблеми в сучаоних умовах значно зро^.тае:. II вирги ня дозволить повн1г:тю та^еэпечити населения Украпш продуктами харчування.

Велик: можливоотх у вирхиеша цьэго завданпя мае кукурудза культура з високим потешпалом продуктивное.т1, який реал1зустьс шляхом впроваджешш р1зних технологхй вирощування /хицу^тргальн хнтс-нсивна, куоанська I т.д./. Одним з основних элементов ьих т нологгй е застооувашш великот к1лькоот1 отрутох1М1ка'Нв для бо ротьби з шкЦпиками, хворобами та !ур"янаыи, то негативно валив на навколише соредовище.

Бгльш1сть районовапих на сьогоднг гнрид1в кукурудзи штен сивного типу характеризуются сладкою ст1йк1стга до впливу бур"я шв, хвороб та анидникхв. Тому птворення гхорцд1в з високими гм. ними характеристиками - одне з першочергових завдань салетш.

В зв"язку з цим зростав значения оиики 1 добору в1дповхцн го виххдного материалу.

досл1джень по тени диоо тац1йнох робота 9 ¿дентифхкаР1я самоэапилених лхн1й кукурудзи, як1 надал1 ножуть ^ути батьк1вськими компонентами при створоннх г!йрид1в, що вщпов1датоть вимэгам еколог1чпо чистих технолог^. При пьому ставились завдання ввд1лити оамозапиленх лЬпт:

- з ви'.'-окода зерновою продуктивности в умовах Центрального Лхсостепу Укра'тни;

- с.11ЙК1 ди низьких температур в початкових глазах розвитку

- з сдабкоя реакпхед ро -лин па загущен1 по^дви;

- г.т1йк1 до хворо;'' та ¡пк1дг.ик1в;

- здатнхсть припячувати р1ст I розвиток бур"ян1в пгсля певних фаз розвитку рослин;

- ранньостигл!;

- штенсивно водакт вологу зерном П1сля дозр1вання.

Вивчити законшлхрностг спадкування деяких ознак при ггбри-

щзац11.

Створити гхбриди з участи них лгн1Й та визначити гх госпо-1арсько-бхолог1чну Ц1шпсть.

Вперше в

?мовах Центрального Лг остепу Укра'гни проведено вивчення 275 оа-«озапилених лпий кукурудзи по важлив1яих господарсько-б1олог1ч-1их ознаках, а таколс визначена можливгсть використакня ¥х при ¡твореннх гхбридгв кукурудзи для екологхчно чистих технологий.

Вид1лен1 еамозапиле1П Л1НХ1 кукурудзи, як1 мають здатнхсть |р1ентувати листков1 пластинки на вхльну поверхню ммсрядь, що прияе зат1ненни грунту в шжряддях, внаел1док чого пригеичуеться оэвиток бур"ян1в. Проведено оцшку лтШ на ст1йк1сть до найбхль'п озповсюджених в зонг якщншав, хвороб I в1Д1бран1 такх оеред их, як1 мають висом 1мушп характеристики. Визначена закономхр-1оть спадкування та кореляцхя таких ознак, ян здаипоть оргенту-ати листков1 пластинки рослинами кукурудзи, ширина та кут в1дхи-вння листк1в, густота, осв1тленхсть I забур"янен1сть пос1в1в.

3 участга виц1лених лппй одержан! ггбриди, як1 по урожайнос-I зерна, здатност1 пригн1чувати рхст i розвиток бур"янхв та по ¿лому ряду гнмих показникгв перевиэдуоть стандарт.

Апробап1я^и^^льтат1вл Матергали дисертаглйно'г роботи допо-гдались I обговорювались на чатгданпях ка^ецри селекп11 та на-снництва Украхнського державного аграрного университету, кафедрх эслинницгва, еелекц11 та насшництва Втптького державного с1ль-)когосподар.^ького 1нетитуту /ВДСП/, наукових конференциях про-

ге';ор-!ькй-викладаиькиго ::клацу агронойгхчного (••акульт.зту ВДСП в I9d9-I992 pp., на Мхжрогынальшй науково-пракгичнгй KOii^eyeHuiï в м. Дншропетровг.ьку /1992 у./, на Мхжнародшй науково-практич-Н1й кон<*еренцп в м. Уманх /1993 р./, Перспй Впзукрап^ыай Лпж-нарощий/ науково-практичнп1 KoHcepenqiï в м. Впшикя /1993 р./ та Лерщ1й (лжвузхвськхй науков1й кон£зренцхх "Наука - ринков1Й OKoiioMir.i" в м. Вшнипя /1993 р./.

5»¿¿fiSêyiï* По матер1алах диаертащх" опуолiковано 8 poñiT.

Дисертагпя екладаеться з вступу, 4 глав, bw.hobkíb i пропози:'1й еелекпхйнхй практи'й, ".писку лхте ратури.

Ро'.ата виклацена на 146 г:тор1Нках иалинопионого тексту, мхптить 33 табли:дь, 10 ри -ушав, додаткхв. Список викорис-таыл лх:тератури включае 220 дкерел, в тому чикл i 18 на íh03emhík wûbî.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЕНЬ

Вивчення i вид1лення сашзапилених Л1Н1й, придатних для селекцп Г1<:рщ1в кукурудзи, вирощуваних по екологхчно чи^тих технолог1ях, проводилось на цоалщному полi каг^ецри роолинництвс селеюш та наспшиптва при ВДСГ1 на проткз1 1969-1992 рок1в.

Для цього району харакгсрне попирення с;1рих лхпових грунтii легкого i серсцньосуглипкового механхчного «кладе з bmíotji; гущ в орному пар i 2,4^, Р205 - 21,2, К20 - 9,2 t.;r на 100 г грунту.

Клхмагиш11 умови в роки провоцення дспладжень цоцо BÍnpirj-нялиог. в1ц еередньобагаторшшх показник1в по температур! пов1Т) i чоо.'ливо по кхлькост1 опарв, що дало можлив1еть ''альт повно привести nuil псу оамозапилопих Л1Н1й та Г1"рицхв кукуруцэи.

На доол1дних цхлянках заетосовувалась технолога виро:туван-1Я кукурудзи на зерно, рекомендована доя зони Лгеостепу.

Розм1ри дхлянок в колекц1йному, селекц1йному та г^рицному зозсадниках залежали В1д об"ем1в роботи я копкретними лшхями х шливались В1д 4,9 до 14,8 м^. '

Реакшю Г1брид1в кукурудзи на густоту вивчали на диянках !4,8 £ при З-разовЫ повторностх.

В доо.лхдокевнях використовувалиоь новг самозапилеих лши, :творенх .5 лабораторГг генетики гетерозису Укратнеького науково-,опл1дно1м пптитуту роолинниптва, селекшт та насшниитва /нинг нетитут рослинтгттва УааН/, П1д шифром Хлг, а такол лхни 13 в1?овог колекци. Всього Суло дослхджено 275 саиозапилених липй а 1Ш створених о гх участи гг'ридгв.

За стандарт виолвали для Г1бридхв - районований подвшний иишпйний ранньостиглий Нбрид Колекгивний 210 АТВ, а для еамо-апилених л1Н1й - Р«> та Ру - компонента Сатыавських <£орм ггбри-1в районованих в оГлапг1.

Фенолог1чнх спостереження, прокири I пгдрахунки рослин продались згщно "Методических рекомендаций по проведение полевых хытов с кукурузой" /1930/, "Методикой государственного сортоис-дтания сельскохозяйственных культур" /1935/ 1 "Наставлений гидро-гтеорологическим станциям и постам" /1935/.

Кут вхдхиления лио ка вщ стебла вшлрювали за допомогою шладу, скопструйованого О.Л.Зозулеэ /1936/.

За1;ур"янен1сть П0С1В1В визначали к1лькхсно-ваговим методом методикою, запропонованоы Б.А.Доспзховш.; /1967/.

0св1тлеи1сть п.)верхн1 горизонту в гижрядцях кукурудзи вшпрю-лаеь за допомогою г'отоелектричного экспонометра, покази к дулись по акал1 витримок при пог.тхйн1й величин! д!агТ:рагми 5,6.

П^сля цього знайденI величшш по коебшхентах переводились у лгако.и.

Огцнку л1Н1й га Г1брид1в на ст1йк1сть до хвороб та шкщникг проводили зг1дно "Методических указаний по селекнии кукурузы" /1962/. '

Збирання вуожаю проводили вручну в фазу повно'1 с.тиглост1 зерна, при цьоиу визначали польову волог1сть зерна на час, збиран' ня. Перед обмолочуванням зразкгв пхдраховували к1лькхсть ряд1в зерен на качан!, К1лы«сть зерен в ряцку та на качан1 в цглому. Вим1рювали д1аметр та довжину качана, визначали масу зерна з качана та 1000 зерен. УрожаШисть зерна приводили до 14^ вологостг

Стати:гтичний обробхток даних проводився методом дисперсхй-ного анал1зу /В.Г.Вольф, Е.ШНтун /1974/, Б.А.Доопехов /19В5/, кое^хцхенти кореляцхх визначали по В.Г.Вольту /1967/. Розрахун-ки проводились на ЕШ.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДНЕНЬ

Переваги ранньостиглих Г1брвд1в кукурудзи досить значн1 -це С1льи сгаб1лый урожа1 по роках, П1двищена поживн1с.ть корму, зменаен1 затрата енерг1г на оусиння зерна, кращ попередники.

Вивчеш самозапилен1 Л1Н1Х в1днеоенх до трьох труп: ранньо-стиглг, середньорашп I середньостиглк Особливо ввдхлились лшг Хлг 80 та Хлг 52, пер1од вегетацй" яких на протяни рокхв дослгд-жень не перевивдвав 100 днгв, при цовжин1 вегетацп г-.тандарту 112 дн1в.

В порхвнянн! 31 стандартом /¿1ля 05#>/ лппй були б!льш скор<

'.¡тиглими. В щлону в них на 2-13 дн1в раньше В1д)пчалиея дати настання с£ази повнох стиглостх зерна. ВидЬюн1 Л1нх'1 мають крем^ нистий тип зерна, а Хлг 52, Хлг 1077, Хлг 1463 вэдносяться до зубопод1бного пхдвццу.

Серэд Г1(5ридхв видьлився Хлг 80 х Хлг 52, перход вегетайы якого був на 14-21 день коротший:в порхвняннх з районованим стандартом.

Показники вис'оти роглии кукурудзи та висоти прикршлення нижнього качана враховуютьпя в селеки1йн1й практики при створенш Г1брид1в, придатних для механхзованого вирощування та збирання зрожаю.

В наш1й робот!, поряд 31 скоростиглхстго, одним з осшвних сритерпв вгдбору лхнхй були низькороелгсть в поеднанн1 з опти-тльним прикрхпленням качана. Ввдхлено б1ля 20 таких л1Н1й. Основ-IX кхлыасть /б!ля 75%/ мають висоту.стебла меншу на 11-33,7 см | пор1внянн1 зх стандартом, серед них вадхляються Хлг 80, Хлг 157, лг 189, Хлг 1123, Хлг 1260, Хлг 1266 та тн.

При схрещуваннг них лпий вадгленг низькоросл1 Нбриди Хлг 80 Хлг 1123, Хлг 1260 х Хлг 1322, Хлг 1351 х Хлг 418, висота яких зниа вхд стандарту вхдповхдно на 23,2, 18,6 та 11,4 см.

Основна частина ви.Д1лених Л1Н1Й /85%/ мають б1льщу висоту жкрхплення качана в пор1внянн1 31 стандартом. У лхшй Хлг 282, 1Г 418, Хлг 626, Хлг 1077 прикр1плення качана на 8-16,8 см вище, пор1вняннх 31 стандартом.

Характер спадкування висоти рослин та висоти прикрхплення чана носить пром1жний характер, хоча вс1 Г1бриди первого поколхн-мали значно ви"П показники в пор1внянш з батькхвеькими Нормами.

Густота насаджень рослин кукурудзи значно впливае на висоту головного стебла. При вивчешп шести ггбридних комб1нац1й на трьох фонах густот /40, 60 та 60 тис.рослин на гектар1/ спосте-р1гасться тенденгця зменаення>висоти 1з збхлыпенням густоти, одна» реакц1Я Г1брид1в була р1зна. Видглились Г1брвди Хлг 1360 х Хлг 1200 та Хлг 80 х Хлг 1123, як! менте прореагували на густоти тобто так1 гхбриди можна висхвати при значил б1льгаих густотах.

Хз лхтературних даних вже вхдомо про р1зн1 знгни, що вадбу-ваються з листковим апаратом у рослин, I, насамперед, це рух лис к1в та генеративних органхв.

Ввдповхдну роботу проведено нами по вивченню листковох пове н1 в кукурудзи, а сане: довжини та ширини листов I хх плоиц, ку1 вадхилення вад головного стебла, здатносп орхянтувати листковх пластинки, впливу цих показншав на осв1тлен1оть та забур"янен1с П0С1В1В I урожай рослип.

В дослвдкеннях була звернута увага на те, що окрем1 самозага лен1 лхн11 кукурудзи мають влаетивхсть розмщувати листков1 плас' тинки не зат1няючи одна одну. При цьому важливо, що завдяки тако: рознщенню листкхв зб1лыауеться е£ективн1сть використання соняч-но'1 енерг11 кожним листком I по-друге, в посевах таких лихй зме: шуеться св1тловий пот1к- на поверхню грунту в нхжряддях. Це в сво! чергу призводить до зненшення к1лькосг1 бур"ян1в в пос1вах таких лхнхй 1 Г1брид1в, в пор1виянн1 31 звичайними.

По здатност1 орхантувати листков! пластинки лпп1 були розп цглет на три групи:

- саиозапилен1 лппх, що здатн1 орхентувати листков1 пластин-си: Хлг 32, Хлг 79, Хлг 80, Хлг 157, Хлг 171, Хлг 703, Хлг 996, Слг 1077 I ¿них;

- самозапиленг лшн, що частково орхентують листков1 пластинки: Хлг 52, Хлг 169, Хлг 41В, Хлг 456, Хлг 1075, Хлг 1246 I ш-п;

- самизапилен1 лгиI, що не орхснтують листков1 пластинки, юбто звичайн1 форми.

Таблиця I

0пв1тленхсть М1жрядь гид р1зними трупами лпий при

густот! послву 50 ти^/га /1989-1991 рр.У

I 620 635 628 627

П 732 747 735 738

Ш 928 898 930 918

Приведен1 дан1 свхдчать про значну ргзницю в о-:В1тленост1 хжрядь серед рхзних груп Л1Н1Й.

Велике значения- при ^ориувагоп св1тлового режиму в посхвах укурудзи мають лшН, що орхентують листки, матачи при иьому кут хдхилення г'х В1д стебла 70-100°. Такг самозапилен1 л1нй' зустр1-аються досить р1дко, товд що селекхпя кукурудзи в остагей деся-ил1ття ведеться на прогилежне. В основному вцц1лшшся I вид1ля-ться лхнп з вертикально стоячими листками для б1льи объективного асгосуваиня герб1иид1в.

Таблиня 2

Вплив куга вхдхилення листка на освхтлен1отъ (.лжрядь та забур"янешсть пос1в1в самозапилених лплй куку-рудзи /1969-1991 рр./

: Кут Лхнх! :в1дхи-.лення, :градуси

Хлг 1330 98,3 452,7 2,7 3,04

Хлг 1077 97,9 494,8 2,8 3,21

Хлг 1221 61,3 578,9 8,3 12,05

Хлг 32 46,3 590,8 9,9 11,01

Хлг 52 46,9 618,7 10,3 12,25

Беззаперечш, що при позднаши пих двох ознак у рослин кугс рудзи а саме: великого кута вщхилення листка в!д стебла та зда1: ност1 його ор1ентуватися в простор! - значно зменшузться забур"з ненхсть в шкивах таких Л1Н1Й, про що св1дчать данх, приведен! 1 таблиц! 2. 1Д ознаки не е единими факторами що обумовлнють освг. ленхсть пос1Б1в. Певне значения при пьому мае також довжина та ширина листка, тобто його площа, яка також впливае на ступ1нь забур"яненост1 пос1ву.

Ввд!лен1 самозапилен1 л1нн з приведеними характеристиками використовувались при проведети д!алельних схрещувань.

Серед г1о'ридхв р1зних груп схрещувань спостер!гаегься закор И1рнхсть пригигчення росту та розвитку бур"ян1в. Так освхтлен!« М1жрядь у погивах звичайних Нбрид1в оклада 762 люкси при мас1

о

бур"ян1в 33,1 г/и , для друго? групи з слабкою ор1снтац1то

Хлг 1278 х Хлг ХЗсЗб вона була 682,0 люкс1в при маол бур"ян1в р

24,6 г/м . В поолвах гг^'ридо Хлг 1380 х Хлг 1200, рослини якого

0св1тлен1сть, люкси

кхлькють, р

пхт/н

маг, а, г/м2

зрхлнтують листковI плаогинки в1дповхдно 566,6 люкс1в I 12,6 г/м*".

Таким чином, одеркан1 нами Г1брщи значноприпичугать розви-гок бур"ян1в в пос1вах завдпки ор1снта1Ш лиеткових пластинок, фИ цьому 1СНуС ДОСИТЬ Т1СНИЙ кореляцхйний зв"язок (лис ОСВ1ТЛе-йсто та забур"якен1стп У ^ = 0,^2/. Для експериментальних Г1бри-[гв як I для самозапилених лппй збер1газться чгтка тенденпгя шиву на 0св1тлен1сть та забур"янешсть посхвхв кута вадхилення истка В1д стебла та його плопц.

нхеть пос1в1в

Пор1вняння шх показникхв проводили на г1бридних комбпштйях, з були одержаш вщ р1зних труп лшхй за ступеней ор1ентац11 1сткових пластинок.

Виявлено, що 13 збгльгзенням густоти насадження рослин значно шншуеться осв!тлен1сгь ¡нжрядь на рхвн1 грунту, що призводить ) зниження забур"яненост1 експериментальних Г1бридхв I стандарту шективний 210 лТВ.

Значний вплив на забур"янен1сть та освгглен1сть посхвхв спо-■ер1гаеться в тих Г1брид1в, рослини яких мають здатшсть орхенту-,ти листков1 пластинки /табл. 3/. ПозитивниЙ кореляц1йний зв"я-к мае урожайность зерна кукурудзи э оов1тлен1стю та забур"яне-стю поглвхв /коеф1П1енти кореляцй', в1дпов!дно, 2. = 0,695, = 0,406/.

Густота послву кукурудзи вхд1гра" велику роль в регулгаванн1 вхтленост1 посхз1в на р1вн1 грунту в ьижряддях. При зненшенн1 цходженнк к1лькост1 свхтла знижуеться забур"янен1сть. Значно пг-эгаться ш показники при використаннх оамозапилених Л1Н1Й та

Таблиия 3

Вза-мозв"язок осв1тленост1, забур"яненост1 , кута вгдхилення та урожайности зерна у експериментальних гхбрид!в /1990-1991 рр.У

>

• Густо • 0св1т- : Забур"я* Кут : Урожай-Пбриди ' „„ ' ленгсть; ненють, в1дхи- нхоть,

• , : л!пкс-1в : г/м2 : лення,: /

• тис/га : ЛЛКС-1В ; г/м . града_: т/га

. С1В

Колективний 210 АГВ 40 834,0 45,7 5,12

/стандарт/ 60 762,0 33,1 44,0 7,38

80 682,0 22,1 8,46

Хлг 1075 х Хлг 434 40 778,6 24,1 5,98

60 620,6 16,7 67,0 7,59

80 567,0 12,2 9,38

Хлг 1322 х Хлг 626 40 656,6 16,8 5,57

60 601,4 12,6 70,0 7,38

80 541,0 6,1 9,51

гхбрвдхв кукурудзи з орхенгуючими листковими пластинками. Створе! нами ггбриди такого типу по урожайностг переввдугать стандарт на 2-30 В1ДС0ТК1В.

Холо^остхйкхсть

В наших доелхдженняк звергалась увага в ¿д бору холодостойких самозапилених л1нхй. Основним критерхем для тако1 оцшки були по-казники польово'х схожост1 та темпи початкового росту. Лаборатор] пхожхеть нас1ння лш1й та Г1брид1в була досить ви^окою, на р1вн1 95-99^.

Серед л1н1й кременистого П1двиду вицмились за ¡дею ознакою /,-14, Хлг 157, Хлг 162, Хлг 262, котр1 мали висок1 показники >льово1 схожост1 /93,4-95,1%/ I швидк1 темпи початкового росту. :оди в ,цих лппй з"являлись но 2-4 дн1 ран1ше в порхвняннг.з 1н-¡ми кремнистими формами. Серед з*убопод1бних форм ввдЬшлись г 52 та Хлг 80, як1 мали польову схожесть на р1вн1 93$ г висок1 или початкового росту.

Висок1 показники холодост1Йкост1 мали ггбридИ1 комбхнац11 г 80 х Хлг 52, Хлг 80 х Хлг 1123, Хлг 262 х Со ИЗ. Так1 г1бри-, як Хлг 80 х Хлг 52 та Хлг 262 х Со 113, поряд з^олодост1йк1С-, мають вхдносно низький процент вологи в. зернх в пер1од збиран-/на р1вш 18-24%/, тод1 як ПШ1 Г1бриди мали 26-42^ вологи. бто ш Г1бриди можна використовувати при ресурсозбер1гаючих тех-яог1ях.

Розробка I впровадження сучасних еколог1чно чистих технолог1й эощування кукурудзи,на думку багатьох вчених, не можливе без аст1 селекц11. Сгворення стхйких до хвороб га шкхдншпв сорт1в ггбригцв залежигь в значн1Й М1р1 В1д наявност1 вщпов1дного С1дного матер1алу /Козубенко Е.В., 1965; Югенхеймер Р.У., 1979; »равв Г.1., 1990/.

В наших досл1дах проводилась оцхнка сТ1йкост1 самозапилених 11й та Г1брид1в кукурудзи а природних умовах до враження пухир-!Того сажкою, фузар1озом 1 кукурудзяним метеликом.

Обстежено 275 самозапилених Л1Н1Й. Серед них 65$ були ст1йки-до враження пухирчастою сажкого, характеризувались середньою Йк1стта 1 ли'ле 10% мали схильн1сть до враження Ц1сга хворобой, ока ст1йк1сть до иього вицу сажки у лпйй Хлг 52, Хлг 80,

Хлг 157, Хлг 626, Хлг 1322, Хлг 1360.

Сг1йк1 до фузархозу 80,э лштй I лише 20^ мають середню ст11 К1сть до Ц1Б1 хвороби. Самозапилених лш1й, як1 б сильно вража-лись, не виявлено. Бгльш сильно вражаються фузар1озом лит х г риди кукурудзи з б!лим забарвлешям нолоскових лусок на качанах Висок1 показники ст1йкост1 до ?узар1оэу мають лшп Хлг 66, Хлг Хлг 434, Хлг 626, Хлг 996, Хлг 1322. Щ ж Л1Н11 видхляються I т нас1нн1й продуктивность

Значна чаетина /633/ самозапилених лппй мали високг показ! ки ст1йкост! до кукурудзяного метелика, а так1 оерод них, як Хл] Хлг 171, Хлг 996, Хлг 1380 на протязх всгх рок!в дослгджень пра! тично не пошкоджували!" ъ ци.--; ак1дникок. Встановлено залежнхсть сг1йкосг1 до кукурудзяного метелика самозапилених л1Шй та гхбр] дхв вхд ступени антощанового забарвлення стебла I його форми. Рослини таких Л1Н1Й та гхбрид1в можна ввд1лити уже в фазу 4-5 листка розвитку, що особливо важливо на перших етапах селекц1йн< процесу.

Ввд1ленх самозапилен1 Л1нп з високими 1мунними характерис: ками використовувались для .держания Г1брид1в.

Ушжайнхсть зеша та 11 структура

При вивчеши вихщюго матер1алу, придатного для селекцп гхбрид1в кукурудзи, вирощуваних по екологхчно чист1й технолог11. поряд з високими хмуннини характеристиками, ми звертали увагу 1 його зернов1й продуктивноеТ1. Пордд з р1внем урожайностх з<зрна самозапилених Л1н1й та Г1брид1в кукурудзи визначали елементи П структури /довжина та д1анетр качана, к1льк1сть рядк1в та зерен рядку, вихвдл зерна з качана, масу 1000 зерен/.

Таблипя 4

Урожай1Йсть зерна нових самозапилених лпйй кукурудзи

_________

и11 , : : : . : + до : % до

1969 р. 1990 р.1991 Р;серед-: стандарту1 стандарту

- стандарт 3,24 3,72 3,54 3,50 - -

г 32 2,94 3,27 3,30 3,17 - 0,33 90,5

г 80 3,89 4,51 4,47 4,29 + 0,79 122,6

г 171 4,28 4,52 4,49 4,43 + 0,93 126,6

ИЗ 4,06 4,18 ' 4,21 4,15 + 0,65 118,6

г 221 4,37 4,62 4,48 4,49 + 0,99 128,2

г 282 4,72 4,12 4,22 4,02 + 0,52 114,9

г 996 4,61 4,81 4,65 4,69 + 1,19 134,0

г 1077 5,13 5,32 5,63 5,36 + 1,86 153,1

г 1104 4,43 5,01 4,60 4,68 + 1,18 133,7

г 1123 3,37 3,52 3,55 3,48 - 0,02 99,4

г 1135 4,64 4,71 5,20 4,85 + 1,35 138,5

г 1380 3,97 4,70 4,02 4,23 + 0,73 120,6

^05 0,049 0,031 0,069 0,146

3 приведених в таблиц1 4 даних видно, що в окремих Л1Н1й уро-Яшсть зерна досягае 5,36 т/га, а в окре(П роки I више. НайбЬп>щ зоковрожайН1 Л1НХ1 Хлг 996, Хлг 1077. Хлг 1104, Хлг ПХ>.

Бгльла частина названих лшхй переважала стандарт по к1лькос-зерен на качан:, але поступалася йому по довжиьп та дхаметру гана. Аналгз структури врожайност1 показав, що вида зернова )дуктив!псть самозапилених лхнгй обумовлена к1льк1 тто ряд1в зе-I на качан1, к1лькхста зерен в рядку, загальното к1льк1стю IX на ганх, масою качана та масою 1000 зерен.

В експериментальних г1бридхв опоотер1гасться р1зке зб1льтення :азникхв майже вс!х елзметчв структури врожайност! в пор1внянн!

Таблимя 5

У рожай(псть зерна експсриионтальних гхбрицхв кукурудзи

Група за ступеней ор1сн-тацп листко-вих плайтинок

Урожайннггь зерна при 14% водогостг. т/га

1990 р-1991 р^ред-;^! -\-.т "дарту .да

I КолективниЙ 210 АТВ /стандарт/ 7,53 7,23 7,38 — -

II Хлг 1075 х Хлг 434 7,76 7,42 7,59 +0,21 10

п Хлг 1322 х Хлг 626 7,58 7,18 7,38 - 10'

¡и Хлг 13с30 х Хлг 1200 7,77 7,65 7,71 +0,33 10-

III Хлг 99о х Хлг 79 10,49 9,93 10,21 +2,83 13

¡11 Хлг 1153 х Хлг 157 8,11 7,81 7,95 +0,58 10'

и /Хлг 1380 х Хлг 1200/

х /Хлг 1077 х Хлг 1135/ - 8,43 8,43 +1,05 II'

ш /Хлг 1260 х Хлг 1153/

х /Хлг 1322 х Хлг 626/ - 9,78 9,78 +2,40 132

Н1Р05 0,054 0,059 0,107

з середнгми даними магеринських та батькгвських форм. Бглыа ста-О'хльною в пор1внянн1 з хншими була кглькгсть ряд1в зерен на Кача-НЬ

1з збгльшенням густоти насаджень рослин кукурудзи зменлуетьс довжина, дгаметр, паса та вихгд зерна з качана. Була вхдмгчена р1зна траяття Г1бридхв на загущеш посхви, метле реагують гхбриц-ш коыбыиип. Хлг 1278 х Хлг 1386 та Хлг 996 х Хлг 79.

По урл!сайноог1 зерна Ц1 гп;риди 1стотно переважають стандарт Aнaлiз них даних показу-;, 140 опостерггаеться .-законэмхрнхсгь до 11 птцви'Дення в Г1брвд1в, В1цнесених до друго'1 групи, 31 слабк о-о ор1знтапд'эд листкових платгинок /Хлг 1075 х Хлг 434/, прибавка ■^ула 0,21 т/га в пэрхвнякнх пх стандартом. Значно зб1лыдення

)жайносг1 вгдбуваеуься п пос!вах ггбрид1п, н^днвсенг-гх до трен групи, тобто рослини яких ор1 кн'^уюгь листков! пластинки на (ьну поверхню мгжрядь. Так, в Г1 броду Хлг 1380 х Хлг 1200 при-

урожа11носа'1 склав 0,33 т/га, а в Хлг 996 х Хлг 79 на 2,83 т/га

I

юр! внянн1 з звичайним районавадам г! брмдом Колэквивний 210 А1В.

Вконом1чна еФектавтсть влрощування ггбрисцв ьукурудзи

по еколоНчно чисжкх технологиях

8коном1чну еф91а'ивч1 си'ь вироиування експэрчмэшальнчх гхбр'л-з с.улуруо,з'л гглзначалд шляхом пор1вняння звячайно"! технологгг мщування з акологхчно члстою, з частковчм обметаниям або вза-п без застосування пэсхицид1в.

Зр!дно отряманта данях, урожайтсть зерна окремих Г1бридгв га на влще в порт пшшнг зг стандартом - г!брлдом ¿\олектнв-

* 210 А5В.

При шровадженнг у виробнчцтво гтбридгв КУКУРУДЛМ з наяедвни-вищэ характеристиками, эконогля затрат на захист рэслин складе 1Я 1Ъ% до нс1Х затрат на вярощ/вання.

висновки

Анал1з экспериментальных даних по твмт .дтсертац} йно'т роботи а волг,е зробити агп лу:очг вченовки:

I. Длгт одержання ггбр:тц1 в ьунур/дзи, вирощування яких буде тись пр'1 обмеженому застосуванш або 1 повному вяклвчэнн1 х1--шпх препарат! в для захясъу рослин, необхтдно май са:;озатлэш п т:

- пдатнг органаувати лтстковг пластинки над вгльним простором лтжрлдцях, що спрля.; паЛнашг: грунту 1 пр'1Гн1чэнню росту I роз-^у бур"лшв;

- э широкими лиетковими пластинками I великим кутом вхдх» ленн.' гх вгд стебла;

- холодост!йк1;

- СГ1ЙК1 до хвороб при проросташп нас гния, ростг I розви рослин на протяз1 вегетацхйного переду /гелы.пнтоспор1оз швн ний, <|:узар10з, пухирчапта та летюча сажка х т.д./;

- ст1йкх до гак1дник1в найбхлып розповсюджених в зон1 /шве ська муха, кукурудзяний метелик/;

- зерно яких 1нтенсивно вид1ляс вологу п1сля настання фхз ологхчно1 стиглост1;

- з коротким пер1одом вегетацп;

- з хнтенсивнии ростом 1 розвитком рослин в пер1од вхд сх< д1в до появи волотей.

2. В пос1вах самозапилених лхнхй Хлг 32, Хлг 80, Хлг 157, Хлг 1153, Хлг 13<30, здатних ор1ентувати листков1 пластинки I о; жаних з хх участи гхбриД1в зменщуеться осв1тлен1сть М1жрядь, ма та олыисть бур"ян1в. Спадкуеться ця ознака по материнськхй лшп.

3. Ветановлено т г с, ний позитивний кореляцхйний зв"язок в са запилених лшШ I Г1брид1в М1ж урожайя1стш зерна, густотою наса жень, здатн1стю ор1снтувати листков! пластинки, осв1тлен1стга их рядь та забур"янен1стю.

4. Висок1 показники холодостойко:тх, польово1 схожост1 I теипи початкового росту п^ля оход1в иають зубопод1бн1 самозапи ленх лхни Хлг 52 та Хлг 80, кремнист: Хлг 157 та Хлг 262 х од< жанх з 1х участю гхбриди.

5. Серед нових самозапилених лпйй 80$ стхйкх до йузархозу 65% маю :ь високий хмунхтет до враження пухирчастоа та летючою сажками.

6. Наймете поикоджу-оться кукурудзяним метел икон самозапи-ен1 лип! Хлг 32, Хлг 171, Хлг 996, Хлг 1380. Б1лыч сЛйк1 до ього задника л1н11 I гхбриди з антоцгановим забарвленням та игзагоподгбним стеблом.

7. Екгшериментальнг г1бридй Хлг 80 х Хлг 52 та Хлг 262 х о 113 поряц з вищеприведеними характеристиками вхдрхзнягаться изьким вмхстом вологи в зерн1 на час збирання.

8. По урожаЙност1 зерна гМриди кукурудзи, як1 одержан1 при змг51наи11 лппй, здатних оргснтувати листков1 пластинки, не по-тупачться звичайним, а окрег.п з них перовицують стандарт на

-Ж-.

1. Санозапилен1 Л1Н1Х кукурудзи Хлг 32, Хлг 80, Хлг 996, яг 1077. Хлг 1200, Хлг 1221, Хлг 1380, що магать здатшсть ор1-таувати листков1 пластинки, можна рекомендувати для використання эи створеннх Г1брид1в, як1 будуть пригнхчувати р1ст I розвиток /р"ян1в в пос1вах.

2. Длсерелами ст1йкост1 до пухирчасто'1 сажки можна використо-/вати самозапилен1 Л1Н11 кукурудзи Хлг 52, Хлг 80, Хлг 157,

тг 1322, Хлг 1380; сГузар1озу - Хлг 66, Хлг 282, Хлг 434, Хлг 626, 1Г 996, Хлг 1322; стеблевого нетелика - Хлг 32, Хлг 171, Хлг 996, 1Г 1380.

ш зтш^

. Зозуля .1.Л., Мазур В.л. Оелеш-ия кукурузы для экологически чистых '.'зхнологий: прошлому и перспектив //Экологические

проблемы аграрного производства: Тез.цокл. мзжрог.науч.кон* 1992 г. - Днепропетровск, 1992. - С. 52.

2. Зозуля О.Л., Мазур В.л. Взаомозв"язок господар ;ьк'|-^1олог1ч-них та морсТ'олог1чних ознак I в!пастивостей злаковкх культур /, Сучасн1 методи дослхджень в агрономп: Тез.доп. нхжн.кон*. 8-10 червня 1993 р. - Умань, 1993. - С. 27.

3. Мазур В.А., Зозуля О.Л. Еколог1чно чиста технологгя вирощу-вання кукурудзи //Там же. - Уыань, 1993. - С. Ьб.

4. Мазур В.А. Вих1дний иаторгал для створення гг^рид1в кукуруд-зи от1Йких до хвороо та 'Лк1дник1в в умовах Под1лля //Наука -ринковгй еконоишп: Тез.цоп.наук.конср. - Впшиця, 1993. - С.2

5. Мазур В.д. Лроилеми селекгаг кукурудзи для еколог1чно чистих технолог^ //Таи же. - Втняця, 1993. - С. 25.

6. Зозуля О.Л., Мазур В.А. Взаомозв"язок гогспоцарсько-^ологхч-пих ознак 1 властивостей злакових культур //Та« же. - Вхннши 1993. - С. 25.

7. Зозуля О.Л., Мазур В.А. Корелящя господарсько-б1олог1чних ознак I власти вос-.тей просовидних злак1в //Сучауп проблеми виробництва I використання кормового зерна 1 оот: Перша Все-украк'нська наук.-практ.конц-. - Вхнщшя, 1993. - С. 64.

Ь. Мазур В.А. Селекцхя г^риц1в кукурудзи для еколог1чно чистих технологтй вирогц'вання //Таи же. - Вхнниця, 1993. - С. 66.