Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Инженерно-геологические особенности развития западинных морфоскульптур (блюдень) Северо-Западного Причерноморья

ВАК РФ 04.00.07, Инженерная геология, мерзлотоведение и грунтоведение

Автореферат диссертации по теме "Инженерно-геологические особенности развития западинных морфоскульптур (блюдень) Северо-Западного Причерноморья"

РГб од

1 <) ДПР ІПЗЗ • +

ОДЕСЬКІ!-: ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.МЄЧНІКОВА, .

На правах рукопису

КОРНЄСНКО СЕРГІЙ ВИТАЛШЗВИЧ

■ІНЇЕНЕРИО-ГЕОЛОГІЧКІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ЗАПАШНИХ МОРФОСКУЛЬПТУР /БЛЮДЕЦЬ/ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР"Я

Спеціальність 04.00.07 - інженерна гзологія, мерзлотознавство тс. грунтознавство

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук

Одеса - 1993

Робота виконана в Київському університеті

ім.Тараса Шевченка .

ч.

Науковий керівник - доктор геолого-мінералогічних наук,

Молодих Інокентій Іванович '

Співкерівник - кандидат геолого-мінералогічних наук, професор Шабатін Віктор Степанович

Офіційні опоненти - доктор геолого-мінералогічних наук. , професор Ананьєв Всеволод Петрович;

- кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Воскобойников Вячеслав Михайлович

Провідна установа - Дніпропетровське відділення Інституту мінеральних ресурсів, м.Дніпропетровськ .

. Захист дисертації відбудеться 22 квітня 1993 р.

О 44 годиніна засіданні спеціалізованної ради, шифр К 068.24.06 з геолого-мінералогічних наук при Одеському держуніверситеті -/270015, м.0деса-15. Шампанський пров., 2, геолого-географічний факультет, ауд.110/.

. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Одеського держуніверситету.

Автореферат розісланий ">/■?" 5йу^»с<Х- 1993 р. .

Відклики надсилати за адресою: 270015, м.0деса-15. Шампанський пров., 2, геолого-географічний факультет, вченому секретарю спеціалізованої ради К 068.24.06.

Вчений секретар спеціалізованої ради

Черкез Є.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

_ Актуальність теми. В зв"язку з суттєвими перетвореннями економіки України важливе значення надається більш ефективному використанню земельного Фонду для народногосподарського та будівельного освоєння. Ця проблема особливо гостро стоїть тому, що під впливом техногенезу, меліоративного, громадянського та промислового будівництва, спорудження водосховищ, ставкмв-накопичувачів та інш. в останні роки різко збільшились площі виводу угідь із землекористування та відбулися негативні зміни геологічного середовища. '

- Як значний резерв для земельного фонду, особливу зі)агу треба звернути на великі площі в межах перигляціальних областей четвертинного зледеніння України, зайнятих специфічними з позицій геологічної та інженерно-геологічної оцінки залишково-полигональ-ними западинними морфоскульптурами /блюдцями/. До цього часу рівень вивчення, ефективність господарського освоєння та використання територій з регіональним розповсюдженням блюдець залишається надто низьким, часто їх відносять до категорії "непридатних земель".

Не дивлячись на порівняно тривалу історію вивчення лесових порід взагалі і регіону Північно-Західного ІІричорномор"я'зокрема, розвинуті в його межах морфоскульптури до останнього часу комплексно не дослідчрались. Не проводились спеціальні дослідні роботи по з"ясуваннв їх генезису, геологічної будови, особливостей зонального, регіонального та просторового розвитку, а також вивчення інженерно-геологічних властивостей гідроморіних оглеєних порід та реліктів палеокриогенезу, .

Мета та задачі роботи. Метою роботи е комплексне інженерно-геологічне вивчення западинних морфоскульптур Північно-Західного Причорномор"я. " .

Відповідно з поставленою метою в процесі досліджень вирішені такі питання: ■

1. Розроблені та уточнені окремі положення мстоцикл детального інженерно-геологічного вивчення явищ реліктового субтермокарсту у вигляді западинних ..-лсрфоскульптур.

2. Розроблена методика перевірки системності виникнення та розвитку западинних Форм, з установленням ступеню детермінованості розвитку бллцеш».

3. Здійснено детальне картування блюдець по опорним ділянкам та характеристика морфології палеокриогенних утворень.

' 4. Вивчені хіміко-мінералогічний склад та’інженерно-геоло-

гічні властивості порід в контурах блюдець і ступінь гідроморф-ної посткріогенної деградації відкладім що їх складають порівняі з суміжними нормальними розрізами лесового покпину; виділені та охарактеризовані геологічні тіла оглеєння як азональні елементи інженерно-геологічного розрізу. "

5. Розроблена методика оцінки гідроморфної посткриогенної трансформації порід у контурах блюдець, встановлена ступінь їх оглеєння.

6. Виявлені і обгрунтовані зональні та регіональні інженер геологічні закономіркості розвитку та розповсюдження блюдець на території регіону, а також реліктів палеокриогенезу в тілах оглеєння. •

7. Розроблені рекомендації по раціональному освоєнню і вик ристовуванню територій з.регіональним розповсюдженням блюдець.

Вихідні пані. Основою для написання дисертації послужили р зультати спеціальних польових і лабораторних досліджень, що про водились автором з 1988 по 1992 роки, а також дані наукових публікацій та матеріали зйомочних робіт різних організацій.

Наукова новизна.

1. Розроблені та уточнені окремі положення методики деталь

ного вивчення западинних морфоскульптур і розвинутих в них релі тів палеокриогенезу. '

2. Розроблена методика перевірки системності закладання та розвитку западинних форм, встановлена ступінь детермінованості розвитку блюдець на території України /у тому числі для Північно-Західного Пр;тчоряомор"я/.

3. Виявлені зональні і регіональні інженерно-геологічні зе нономірності розвитку та розповсюдження блюдець. .

4. Встановлені інженерно-геологічні особливості западанню морфоскульптур досліджуваного регіону, характер і ступінь пост-криогенної зміни складу та властивостей лесових порід в їх контурах. Розроблена методика оцінки гідрокорфної посткриогенної трансформації порід у контурах владець.

Основні положення., шо захишаютьс?.

1. Природні особливості западинних морфоскульптур /блмещ як специфічних посткриогенних утворювань перигляціальної обласі карпатського гірського зледеніння.

з

2. Інженерно-геологічна порівнялька'характеристика хіміксія інералогічного складу, текстурно-структурних ■ о знате га властивостей порід у контурах блюдець і порід, які уміщають лесов і розрізи. , , 3. Зональні і регіональні інженерно-геологічні закономірнос-

ті розвитку та розповсюдження блюдець у зв"язку з раціональним господарським освоєнням та,ефективним використанням територій.

. ' Практична цінність та реалізація роботи. Розроблена кетодшеа крупномасштабного картування блюдець та детального внвченкя реліктів палеокриогенеза /на прикладі Північно-Західного їїричорно-кор"я/ при меліоративному та інпих видах гос.подарсь?шго освоєння територій. ,

Розроблена методика оцінки детермінованості розвитку блюдегаь на прикладі досліджуваного регіону та території України.

Рекомендовані природоохоронні заходи для територій з регіональним розвитком блюдець. •

Аггообанія роботи та публікації. Основні полот.ення дисертації доповідалися на кафедрі гідрогеології та інженерної геології Київського університету ім.Тараса Шбвченка. на кафедрі інженерної геології Одеського університету хм.ІЛ.Мєчніко~а.-Матеріали дисеэ-тації відображені в 5 публікаціях.

Результати докладного інженерно-геологічного вивчення запа-динних морфоскульптур використані у практиці досліджень ІГН ЛН України, Київського університету, ггри проектнгпс розробках організаціями Дерткводгоспу України /Укрпівдекьводгосп/ та Дерякомгсоло-гії. -

Склад та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 10 глав, заключения, списку літератури. В текстозііі частині сторінок, 75 малюнків та 13 таблиць.

Автор висловлює щиру подяку за сумісну роботу, цінні поради та зауваження науковому керівникові докт.геол.-мін.наук 1.1.Володях, співкерівникові,- канд.геол.-мін.наук, професору В.С.Шабаті-ну, а також канд.геол.-мін.наук б.С.Киряченко та_С,Є.Шніокову за консультації та корисні порада. Автор дякує співробітникам Київського університету, які своїм добрим відношення;/, і участю допомогли завершити та оформити дисертація: 0.!'!.Казимир, Ю.А.Деменьову, В.А.Д"яченко, ІЇ.А.Коротендо, Г.К.Гутннпену.о, А.Н. Михальоау, О.Ф.Конончук, Т.Р.Тимошик та інших.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Глава 1. Методика досліджень ааталяяняч ідгг.-'^дуулчптуо /блпіетлУ

Викладені основні положення методики детальних досліджень западинних морфоскульптур та картування реліктів палеокриогенезу при інженерно-геологічних досліджених розвідці блюдець на тери^ торії Північно-Західного Причорномор"я..' 1': ' ^

Діючий нормативний перелік основних вимог відносно характерних особливостей западинних морфоскульптур доповнено двома положеннями: по-перше, повинно бути охарактеризовано усе природне різноманіття реліктів палеокриогенезу для основних морфологічних елементи розрізу /для днищ та схилів морфоскульптур, а також суміжних, розрізів покривної товщи/; по-друге, ьксвітдена роль западин-' них морфоскульптур, як місцевих локальних замкнутих понижень в сучасному ландшафті з позиції вологопереносу у коренні породи. .

Для території півдня України проведена оцінка категорії складності природних умов за станом та.характером розвитку западинних' морфоскульптур. . .. • ■ V : , , ’ ’

Глава 2. історія вивчення.-западинних морфо скульптур.

Западанні морфоскульптури, ііарагенетично зв"язані з покривною лесовою товщею, до 70-х рсків XX сторіччя спеціально в широкому плані не досліджувались. їх вивчення проводилось разом з кар туванням лесових покривних відкладів у процесі геологічних зйомок та інженерно-геологічних досліджень /в основному це стосувалось морфології блюдець і рідко-опису розвинутих в їх контурах порід/.

Історію вивчення западинних морфоскульптур можна розділите на три основних етапи. З 1870-90 со. і ло 1935 р. - уявленя про блюдця сформульовані у вигляді наукових передбачень і зв"язані з вивченням покривних четвертинних відкладів та іфунтово-рослин-ного шару. ' . ■ ’ . ■

Відомості про степові блюдця України є б роботах І.Ф.Лева-ковського. До цього ж часу відносяться дослідження В.В.Докуча&-ва, А,Н.Краснова, А.Пенка, Н.Головкінського, А.Круоера, Г.І.Тан-філ"єва, П.А.Тутковського, П. І.Лгнатьєва, В.І.Крокоса, ІіД.Лучиць-кого, Б.Л.Личкова, П.Д.Подгородецького та інших, , ' ' .

З 1935 /г. до 1950-60 тта. вивчення западинних форм мікрорельєфу проводилось або як супутнє при загальних геолого-геоморфоло-гічних та інженерно-геологічних досліджень, або для виявлення їх морфологічних особливостей /роботи В.П.Бандарчука, Г.І.Молябко,

І.Г.Підошшчко, П.К.Замор ія,. Б.П.Булавина, І.В,Попова, І.П.Герасимова, В.С.Викової, А.ГІ.Ромоданової, В.П.Ананьева, І.Д.Седлець-цого, А.С.Рябченкова, С.В.Дроздова та багато інших/. '

З 1950-60 ро„ западини і шрфоскульптурч досліджуються не тіль

кі як складові сучасного ландшафту, але й з позицій комплексного аналізу їх особливостей як природних систем лесозого покриву.

Регіональне цілеспрямоване вивчення западинних морфоскульп-тур почало проводитись з 70-х років силага,виробничих організацій /роботи І.І.Молодих, В.1.Штефана, В.С.Пономоря. Ю.Г.Еаланді-на, А.А.Крищеяко, Е.РЛерияка та інших/. . '

Не дивлячись на порівняно багатодітне вивчення лесових порід території регіону Північно-Західного ІІричорномор"я-картування в масштабі 1:50 000. що проводилось до 70-80 рр., не даяо комплексної інженерно-геологічної характеристики блюдець,оглеєних порід, що їх складають та особливо реліктів палеокриогенезу.

‘ Відносно добре вивчена лише морфологія блюдець окремих територій та генезис западинних морфоскульптур.

Глава 3. Природні особливості дослпшгванного регіону.

. У першому розділі приведені відомості про тектоніку І ОСНОВНІ етапи розвитку регіону. Стародавня Східно-Європейська платформа і молода Скіфська плита е основні-:»! геоструктурними елементами першого порядку, що представляють регіон. На них накладені більш молоді великі структурні елементи другого порядку, що виділяються у верхньому структурному поверсі„-.Преддобруцженський палеозойський прогин та Причорноморська палеогеново-крейдяна западина.

Серед-ендогенних процесів рельєфоутворення, найбільп виражені переміщення блоків земної кори найновіаого /післяпоитичио.гр/. тектонічного етапу. Визначається відсутність генетичного зв"язігу западинних морфоскульптур та етапів тектонічного розвитку. '

Другий розділ вміщує опис геоморфології та геологічної будови регіону. ■

Територія, що досліджувалась.знаходиться у межах західного крила.Причорноморської низини, рівнинна поверхні якої має загальний незначний нахил з півночі на південь. Розчленування поверхні порівняно невелике і у відповідності з характером новійших тектонічних рухів, воно, зменьшуеться з півночі на південь та з заходу на схід. -

У ландшафтному відношенні територія являє собою в різній мірі розчленовані-акумулятивні та ерозійно-денуііаційні рівнини.

У геологічній будояі регіону приймають участь породи докембрійського та герцинського фундаменту і протерозой-кайнозойський осадочний комплекс. В зв"язку з направленіста даної робота, основну увагу пріділено четвертинному субаеральис/му лесозсму покриву.

б .

.Оскільки з ним трагенетично,- 8в”язаіі і:западиіші морфоскуль'птури'та геологічні тіла оглеених порід у їх. контурах,’ - \. . . .

■ В лесовому покриві циклічно змінюють один- одного грунти та верстви лесів, які відносяться відповідно до мікльодовиков"я та*

ЛЬОДОВИКОВ"я плейстоцену. І ■ '

Верстви лесів представлені переважно .иолегаганими, за складом літологічними різницями. їх складають легкі,- середні супіски та -. суглинки, рідше - важкі суглінки, і відзначаються шлуватістю, кар-бонатілстй, високою макропористостю'та-іфосадо^цст». Викопані грунти складені більш важкими за складйм породами, частіше всього середнім:! та важкими суглінкаг.ад. Вони -характер ізушься підвиїцен-ною природною щільністю, малою,просадочиістр або відсутністю її зовсім. V ' , ■'

У третьому розділі ‘ приводяться характеристика ’гідрогеолог іч-ігах умов. Територія регіону- знаходиться,-з.західній'.частині При- ' чорноморського артезіанського басейну,-'Водоноси і-горизонти приурочені до відкладів'різного': віку.,'генезису та літологічного складу: від палеозойських до.четвертиннихі Докладно розглянуті водоносні горизонти еоловс-делювіальних лесових відкяаяів.'а також локальні переважно сезонного типу горизонти у контурах блюдець.

З четвертому розділі дана типізація територій регіону за інженерно-геологічними особливостями субаерального лесового покриву. Виходячи з геол'ого-геомо реологічних та геоструктурних ознак, виділено дві області: Західно-Причорноморська та Дніпровсько-Дністровська акумулятивні рівнини, при цьому до останній відноситься лише невелика ділянка території на сході регіону /межиріччя Дністровській лп:лін-БарабоЙ/. У межах цих областей, з урахуванням особливостей будови субаерального лесового покриву та інженерно-геологічної оцінки, виділено два райони: комплекс шгиоцен-четвертинних то.рас і континентальна пліоценова рівнина.. ' . .-

Глава 4. ^пктопи формування запаяпнних морйоскульптур.

Сукупність природних'Акторів, які обумовили виникнення і розвиток западинчих морфоскультітур,. умовно розділяється на дві , категорії: процесо- і рельефоформуючі. ' •

До процесоформуючих віднесені (фактори без наявності яких утворення блюдець неможливе. Вони залишались практично незмінними у ході всього циклу розвитку западинних морфоскульптур, Свди від-иосяться: циклічність розвитку природи у плейстоцені України, четвертинний палеокриогенез та його прояви, різниця будови та склад

порід субаерального лесового покриву.

. У другому розділі наведена характеристика рельєфоформугочих факторів, які обумовлюють регіональне і морфологічне різноманіття описуваних морфоскульптур. До них відносяться: ступінь ерозійного розчленування і похил поверхні, регіональні і зональні геолого-геоморфологічні особливості територій, ендогенні і екзогенні процеси. ■

Глава 5. Летальна інженерно-геологічна характеристика опорних ділянок розвитку западинних уорФо-скульптто.

У першому розділі глави на підставі комплексного аналізу територій регіонального розповсюдження МГ,,7фОскульптур /геолого-геоморфологічних та геоструктурних особливостей, будови і властивостей лесового покриву, морфології блюдець/ обгрунтовано вибір опорних ділянок для детального вивчення блюдець. Внаслідок цього вибрані такі ділянки: група "Міясозір"я" - Озернянська, .Новоиекра-совська, Саіі)”янська і Ізмаїльська ділянки /міжозір”я ЯЛпур-Кат-лабух/, Алкалійська ділянка /міжріччя Алкалія-Дністровський лиман/, група "Барабой" - Овідіопольська і Роксоланська ділянки /міжріччя Дністровський лиман-Барабой/. , -

У другому розділі детально охарактеризовані природні особливості блюдець у межах опорних ділянок,

У першому підрозділі розглядаються геоморфологічні особливості території опорних ділянок і морфологія блюдець: У другому -геологічна будова субаеральних лесових покривних відкладів і розрізи порід в контурах блюдець; у третьому - гідрогеологічні умови і в четвертому - детальна характеристика природного різноманіття виявлених в контурах западинних морфоскульптур реліктів палеокри-огенезу.

Встановлено, що на території досліджуваного регіону блюдця розвинуті лише на горизонтальних та слабонахилих поверхнях. Розміри і відстані між блюдцями поступово збільшуються в субтаротно-му напрямку /з заходу на схід/. У цьому ч напрямку відбувається зменшення щільності їх розміщення на 1 кіл2: для групи опорних ділянок "Міжозір"я" характерні круглі, рідко овальні блюдця, з розмірами в поперечнику від 40-50 до 220-250 м /частіше 100-120 м/; відстань між окремими форма:-й здебільшого 110-120 м; щільність розміщення блюдець змінюється від 7 до ЗО форм/км^. На Алкалій-ській ділянці розміри блюдець змінюються а ід 35-50 до 1100 м

/частіше 600-800 м/, переважають форми круглою, рідше овальної ' і овально-витягнутої конфігурації, відстань між блюдцями при суміжному розміщенні - 250-700 м, рідко до 2000 м, щільність розміщення у середньому становить 3-5 форм/км^, а на ділянках найбільшого скупчення - 15-20 блюдець на І км^. Для групи ділянок "Барабой" переважними являються блюдця овальної та круглої конфігурації, розміром від 50-100 до 150-250 м у поперечнику, іноді до 200-300 м; щільність розміщення змінюється від 3-5 до 10-13 форм/к.\£, полігональність чітко не виражається. До специфічних особливостей даної ділянки відноситься наявність локальних вторин них поглиблень в контурах блюдець.

Для регіону типовим є чітка циклічна зміна літолого-страти-графічних горизонтів у складі лесової товщі плейстоцену, спостері гаєма як у фоновлх розрізах, так і в контурах блюдець /виключений е Озернянський і Новонекрасовський опорні ділянки/. Породи гориза тів верхнього плейстоцену іототньо перероблені в умовах палеокри-огенезу, що проявляється в зміні їх потужності, текстуряо-структур них особливостей, щільності, виникненням новоутворень, наявністю багаточисленних псевдоморфоз по лінзам льоду та льодонасичених по рід. В оглеєних породах блюдець до покрівлі вітачевського викопне го грунту /на глибині 5-7 и/ просліджугаться різноманітні за формою та розміром псевдоморфози по палеокриогенним тріщинам. Вони включають два вікових рівні формування - форми пізнобугського та ранньопричорноморського часу.

У покривної лесової товщи опорних ділянок локальні та місцеві водоупори відсутні або мають обмежене розповсюдження, лише для групи ділянок "Барабой" характерно формування верховодок, що утворюють "підвішений" водоносний горизонт, переважно сезонного типу. В основі лесової товщі, як правил.', залягають різновікові пін ні відклади, що мають високу інфільтраційну відтічність.

Переважна більшість реліктів палеокриогенезу можна віднести до одного типу - палеокриогенні утворення в шарі сезонномерзлих-сезонноталих'порід /СМШ-СТШ/. Мова йде про структури та форми, ял виникли у результаті багаторазового переходу порід з талого стану в мерзлий та навпаки. Всього виявлено 5 видів таких форм: псевдоморфози по клиновидним тріщінам; плойчатість, мерзлотні інволюції та кріотурбації, псевдоцисдокації та зони палеосегрегаїїійної лыт тості. До типу палеокриогенних утворень в багатолітньомерзліїх породах /БШ/, з деяким припущенням можна віднести малочисельні ділянки прояву псевдоморфоз по лінзовидним льодовикам. Релікти пале

криогенеэу особливо чітко виражені у межах днищ блюдець.

Глава 6. Детермінованість розповсюдження западинних мотхЬоскульпттр /бладепь/.

Для отримання додаткових побічних доказів субтермока.рстового тоходжєііия залишково-полигональних западинних морфо скульптур /блюдець/ був проведений пошук прямих діагностичній ознак, що підтверджують цю точку зору.'Була проведена перевірка системності за-владання та розвитку западинних форм не тількі досліджуваного регіону, а й всієї території України.

Передумовою для такої перевірки послужило таке допущення: )ападинні коріТоскульптури згідно думки Б.Н.Доьтовалова /1958,

959/, закладені по зонах перетину полігональних кріогенних тріщин. Блюдця, вважаються фордами реліктового субтермокарсту, що гтворилися за рахунок витанекня повторно-жильних та сегрегацік-іих льодів при деградації мерзлота [Молодих 1980, 1962] та іід впливом в дальнійшому просадки і можливо суфузійнсьпросадоч-іих процесів.

За результатами дешифрування Космофотознімків виконана мор-[юлогічна типізація регіонального розповсюдження блюдець в межах гкраїни. Було виділено 9 основних різновидностей площ, на яких іибрані ділянки з найбільш щільним розміщенням западинних форм. Іодатково вивчався регіон-а.;алог за умовами утворення блюдець в гл"янівській області Р Ф для порівняльної перевірки коректності ідержаних результатів було вибрано 2 еталонні ділянки - в районі юзвитку багаторічних мерзлих порід з формами сучасного термокарсту міжріччя Уса-і0н"ях, Комі Республіки Р Ф / і з мікрорельєфом у огляді западин та воронок явно карстового походження - крейдовий арст /Сумська область/. Якщо постанова задачі вірна і вибраний :етод її рішення коректний, то для карсту будь-яка задана систем-ість виникнення та розвитку буде повністю відсутня, а для сучасного термокарсту неодмінно буде проявлятись. '

Детермінованість оцінювалась наш як невипадкове розміщення б"єктів /блюдець/, що виражене в їх прагненні до зон перетину еяких ліній /морозобійних тріщін/, що не завжди летать на рівних ідстапях одна віл одної. Було встановлено, що з усіх розпоблених ами алгоритмів рішення даної задачі /побудова спектру парних відтань, двумірна фур"є - обробка карт, метод прямого пошуку най-ращої прямокутної сітки/, дійсні результати дав"алгорятм розрі-лнняї що базується на статистичному критерій згоди Піпсона /хі-задрат/.

За допомогою "алгоритму розрізання" було оброблено 11 схем ділянок розвитку блюдець і одно штучне змодельоване випадкове розміщення об"єктів. На чьотирьох схемах виділені с/.ремі площі /підділянки/, які оброблялись незалежно. Про ступінь детермінованості, відповідно з алгоритмом обчислення, засвідчували величини значень хі-квадрат квантіля. Зізуальне визначення ступіню детермінованості узгоджується з тією послідовністю, яка задається значеннями квант іля. Випадкове розподілення при цьому виявилось найбільш не детермінованим, ділянка - еталон розвитку сучасного термокарсту - детермінована і ділянка-еталон розвитку карсту - не детермінована. , що в свою чергу, засвідчує на користь повної кореї ності вибраного методу.

Всі вивчені ділянки по ступіню детермінованості були поділені на 3 групи. До першої віднесені ділянки, які мають високу ступінь детермінованості розповсюдження блюдець /Дніпро-Супой, під-ділянка 3, Новонекрасовський; Дніпро-Супой, підцілянка 1, Північь Сула-Псьол, підцілянка 2; Удай-Сула, підцілянка 1/. Значення хі-квадрат квантіля у межах цієї групи змінюються від 0.00001 до

0.0082. Другу групу складають ділянки, що мають малу детермінованість /Алкалійський: Удай-Сула, підцілянка 3; Дніпро-Супой, під-ділянка 2; Сула-Псьол, підцілянка 1; Озернянський та Орєль-Сама-ра/, значення хі-квадрат квантіля змінюються від 0.010 до 0.060. До третьої групи віднесені ділянки, на яких детермінованість розповсюдження блюдець практично відсутня /Удай-Сула. підцілянка 2; Карст; Ульяновське Заволжье та Роксоланська ділянка/, значення квантіля змінюється від 0.10.до 0.24.

Запропонований метод слід вважати перспективним для оцінки детермінованості регіонально розвинених морфоскульптур для умов реліктового субтермокарсту регіонів герягляціальної області покривного четвертинного зледеніння Східно-Європейської платформи.

■Глава 7. Порівняльна хапактеслстика хіміко-мінералогіч-' ного складу та інженерно-геологічних властивос-

тей субаеоального лесового'покриву і порід западинних морфоскульптур.

Геологічні тіла оглеєння в контурах блюдець є вторинними утвореннями по відношенню до суміжних розрізів лесової покривної товщи. Формування западинних морфоскульптур здебільшого обумовлюється інженерно-геологічними особливостями лесового покриву, ь той же час лесов і породи е матеріалом та середовищем утворення оглеенних порід блюдець. В зв"язку з цим їх необхідно розглядати

разом, порівнюючи склад та властивості.

У першому розділі приводиться порівняльний аналіз хіміко-мінералогічного складу різнотипних порід. Суттєвої різниці по якісному та кількісному вмісту кластогенних мінералів між оглеенними та лесовики породами не виявлено. '

Як типоморФн і. мінерали [Ананьев, Коробкін, 198о) у зразках лесових порід виступають карбонати /кальцит, іноді сидерит/, що входять як до складу уламкової частини, так і до складу цементу.

В о гласних, порідах зустрічаються лише поодинокі вкраплення карбонатів /сидерит, рідко кальцит/, які просочилися гідроокисами заліза. Для оглеєних порід в контурах блюдець до типоморфних мінералів відносяться найбільш типові та характерні для процесу ог.ю-єння окиси та гідроокиси двовалентного заліза, що свідчить про відновні умови середовища. Зустрічаються вони у виглых темно-зелених плівок, що покривають поверхню часток кластогенних та глинистих мінералів /фероферігідроксид/, придаючи відкладам блюдець характерний зеленувато-оливковий колір, та у вигляд: окремих агрегатів залізо-марганцевих бобовин, кількість та розміри яких значно зростають в порівнянні з лесовими породами.

Склад високодисперсних мінералів лесових і оглеєнних порід переважно гідоослюдисто-монтморилонітовий, з відносним збільшенням кількості монтморилоніту в оглнєких породах порівняно з лесо^ вими. ■ .

В зв"язку з тим, мо концентрації переважної більшості компонентів, як у лесових,так і у оглеєних породах невисокі, встановити будь-які суттєві якісні та кількісні відмінності у хімічному і мікроелементному складі їх за результатам простого порівняльного аналізу окремих ознак концентрацій практично дуже складно. То-г му були проведені дослідження контрастності поведінки компонентів хімічного та мікроелементного складу в цих породах. <

Внаслідок одергані ряди компонентів хімічного, мікроелементного складу, що відображають відносну інтенсивність їх міграції чи накопичення у ході процесу посткриогешюї гідроморфної деградації та оглесння лесових порід в контурах блюдець. З метою однозначного виділення комплексних поліелементних геохімічних аномалій на основі виявлених рядів були сформульовані мультиплікатівні геохімічні показники та петрохімічні коефіцієнти.

Для лесових порід в переважній більшості випадків реакція середовища лужна, рідко сильнолужнц. Для оглеєних порід в контурах блюдець величини значень рІГ понижуються, переважав слаболужне або

близьке до Нейтрального середовище. В порівнянні з лесовими породами в оглеенних відмінностях вміст легкорозчинених солей зменшується в 3-7 рази, карбонатів - в 5-6 разів, вміст органічної речовини підвищується в 1.5-2.5 рази, а величина ємкості обміну збільшується в 1,5-2 рази.,

Другий розділ вміщує порівняльну характеристику мікроагре-гатного та гранулометричного складу. Лесов і породи за мікроагре-гатним складом переважно відносяться до пилуватих легкіх суглинків та важких супісків, рідко - до середніх суглинків; за грану-леметричним складом - до глин та середніх суглинків. Оглеєні породи за мікроагрегаї'ним складом класифікуються-як легкі і переважно середні, рідко важкі суглинки; за гранулометричним складом - як важкі пилуваті суглинки і'глини, рідко середні суглинки. Вміст пісчаної фракції в лесових і оглеєних відмінностях приблизно однаковий, пилуватої фракції більше міститься в лесових породах, а глинистої - в оглеєних.

У третьому розділі приведена характеристика структурних особливосте!!. Для лесових порід характерна зернисто-плівкова та зер-нисто-агрегативна структури з хоагуляціонно-кристалізаційними, кристалізаційно-водонерозчинними та рідко коагуляційними структурними зв"язками. Породи переважно мало-' і середньовологі, уль-тропорісті і високопорісті, мало- і середньодисперсні. В результаті посткриогенної гідроморфної деградації та оглеєння породи в контурах блюдець набули зернисто-агрегативної структури з криста-лізаційно-водонерозчинними та коагуляційними зв"язками. Для них характерні середньо- та сильновологі відмінності, рідко маловоло-гі. частіше всього пористі і рідко високопористі, сєредньодисперс-ні і рідко високодисперсні.

В четвертому розділі дається порівняльна характеристика фізичних та фізико-хімічних властивостей. Щільність оглеєнних порід і щільність їх скелету вища чім у лесових; щільність мінеральної частини у,всіх порід приблизно однакова; щільність та коефіцієнт щільності, природна гігроскопічна вологість вище у оглеєних порід; по максимальній молекулярній вологоємкості суттєвих розбіжностей між лесовими та оглеєними відмінностями не спостерігається; ступінь вологості незмінно вище у оглеєних порід, зворотня закономірність спостерігається для повної вологоємкості; значення меж і числа пластичності вище у оглеєних порід; значення вільного набухання лесових і оглеєних відмінностей практично не відрізняються, всі вони відносяться до категорії ненабухаючих; рязмокання лесо-

вих інтенсивніше ніж у оглеених; для лесових відмінностей характерні негативні значення показника природної ущільненості, для оглеених - позитивні,

У п"ятому розділі охарактеризовані деформаційні і міцностні властивості. Встановлено, що характер сжимания як лесових, так і оглеених порід при природній вологості носив тільки лінійний характер; характер сжимания водоносичених лесових порід у білсшоо-. ті випадків мав позитивний квадратичний ефект, що вказує на відсутність структурної міцності досліджуваних порід у діапазоні величин прикладеного тиску. Для ущільнених оглеених порід водонаси-чення не викликало істотньої втрати структурної міцності, на що ' вказує наявність у більшості дослідів тільки лтчійного характеру зжимання.

При природній вологості по середній величині коефіцієнту сжимания та модулю осадки як лесов і так і оглеєні породи відносяться до 2-3 категоріям, маючи середню та підвищену величину сжимания, Водонасичені лєсові породи відносяться до 3-4 категорії і характер ізуються підвищеним та сильним езь.маниям.

' Відносна просадочність лесових порід змінюється у відповідності з ритмічною будовою лесової товщи, оглеєні породи непроса-дочні.

Процеси гідромореної деградації і оглеення не мають суттєвого впливу на величину кута внутрішнього тертя, тоді як сила зчіп-лення у оглеених порід у середньому в 2-3 рази більша ніж у лесових,

У шостому розділі приведена характеристика фільтраційних властивостей. Водопроникність оглеених порід у контурах блюдець значно нижча ніж у лесових. По даним лабораторних визначень амплітуди коливань витрат води в процесі фільтрації для оглеених порід менше контрасні, коефіцієнти фільтрації оглеених порід на 2-3 порядки нижче ніж для лесових. '

У сьомому розділі розглядаються можливості використання польових методів для картування тіл оглеення блюдець, які базуються на різниці складу та властивостей лесових і оглеених порід. Встановлено, що оглеєні породи в контурах блюдець найбільш чітко фіксуються за результатами статичного зондування, за характером хвильово ї картини на сейсмограмах та по вигляду кривих вертикального електричного зондування /ВЕЗ/. Менып виразно вони відрізняються по величині уявного питомого електричного опору і результатам динамічного зондування. Характер зміни і абсолютні значення швид-

костей сейсмічних хвиль, а також розрахунок значень коефіцієнтів згасання за даними сейсморозвідки, не дають якої-небудь реальної можливості виділити геологічні тіла оглеєння в контурах блюдець.

В восьмому розділі приведена оцінка гідроморфиої деградації лесових порід в контурах блюдець. Детально розглянутий хід процесу оглеєння, дано його визначення для умов загіадинних морфо скульптур, показана зміна складу та властивостей порід у контурах блюдець, проаналізовані критерії оцінки ступеню оглеєння, що використовуються зараз, показано їх ненадійність і недостатня коректність застосування. В зв"язку з цим запропонована методика та критерії якісної та кількісної оцінки інтенсивності проявлення процесів оглеєння. Запропоновані наш мультиплікатівний петрохімічний коефіцієнт і геохімічний показник. їх комплексне використання з інтерпретацією одержаних результатів за допомогою спеціальної номенклатурної діограми, дозволяє якісно встановити ступінь оглеєння. ‘Використання для інтерпритації аналітичних даних комплексного муль-типлікатівНого петрохімічного коефіцієнту дозволяє точно встановити кількісну градацію ступеню оглеєння.

Глава 8. Інженерно-геологічні закономірності розповсюдження та розвитку западинних морйоскульптур . П івнічНо-Західного Причориомор"я.

Встановлено ряд зональних і регіональних закономірностей розповсюдження та розвитку блюдець.

. В першому роділі описані такі зональні закономірності:

1. Відмінність детермінованості розповсюдження та морфології гілмоігь в субіпиротному напрямку. Ступінь детермінованості розповсюдження блюдець закономірно зменшується в суОлиротному напрямку /з заходу на схід/, у цьому к напрямку відбувається збільшення розмірів та відстані між окремими формами, а також зменшення щільності їх- розміщення на 1 кк£.

2. Системність стратиграфічного положення та етапів розвитку виражених у сучасному рельєфі геологічних тіл оглеєння блюаеиь.

Для різних регіонів встановлений час закладання та наступного формування блюдець, як субтермокарстових утворень. /Для дослідного регіону .це відповідно бугська та причорноморська фази, дофіновсь-ка та голоценова/. '

• В другому розділі докладно описані регіональні закономірності:

1 • Обумовленість різногипових запалинних морФоскУльґітур втп-мінною літології • та нялоудільиості лотового покриву. Встановлено, що блодця генетично пророчені до типових лесових просадочних лег-

ях та середніх суглинків та-важких супісків, а поди /розповсвд-;ені в Центральної та Східної частинах Причорноморської западини/-[о негіросадочних лесовкдщіх важких суглинків- та глин.-Різниця лі-•ології і просадочності обумовили відмінності характеру палеокри-ігенної тріщінуватості і морфології льоду; що поповнював -ці тріпни, а також подальшу трансформацій поверхні в умовах СМИ-СТШ.

2. Вплив уклінності /стічності/ земної поверхні ’іга характер

ЮЗРОВСИ.ІІЖЄПИЯ блюдець. Встановлено,, що "стільнііковидне" залиико-іо-полигональне розміщення блюдець характерно тількі для горизон-■альних і малоуклікіпїх /слабостічних/ поверхносте!! з уклінами від 1.0001 до 0.003; На схилах і похилих площинах'/при -уклоні ^О.ООб/ ілвдця повністю відсутні, а па середньоуклінних./середпьост ічних/ іають обмежене та спорадичне розповсюдження. ' .

3. Зміна складу.- властивостей, сттпіню перетворення і ■

:егралапії гідоокот»!>них полія у контуппх'блюдець у порівнянні з •мішаючою лесово» товщею. По. мірі переходу від уміщаючих лесових юзрізів до геологічних тіл оглеєння змінюються 'умови реакції-.сере-;овиша - з сильнолужних і лужних до слаболужних та нейтральних! ." ;илуговуються.легкорозчинні солі і карбонати, збільшується кіль-:ість монтморилоніту і органічної речовини, зростає ємкість обмі~> :у, накопичуються залізо-марганцеві бобовини, підвищується природа щільність, дисперсність, глинистість і пластичність, змегшиу- ' :ться водопроникність, втрачається здібність до просапок, зростає :итоме зчеплення і водостійкість.' '

4. Контрастність поведінки комлонпчтпв хімічного і мікроеле-:ентного складу у породах тіл оглзснчя блгіїте.пь та вмішаючі лооові свдц. В контурах блюдець склалась специфічна геохімічна обстанов-а завдяки різкіЛ зміні величини реакції середовища, окислюваль-о-відновного потенціалу і наявності сор'бціРних геохімічних бар"е-ів, що в свою чергу привело до інтенсивного накопичення мікроеле-ентів /у порядку змепаїеїшя/ V. Мі , Со ,Р , 7-ґ , Уі , .М$ і омпонентів хімічного складу &■ іА£0; з меншою інтенсивністю акопит/вться мікроелементи 2 ги , Сґ ,-А^О.',Ті ,бе. , Со. і За. і компоненти хімічного складу Мі°і .ЗіОг.К20 ,Ті02 «Общ, РеОл- І Лп О; інертно веш себе мікроелементи Л-ііЬ ,

Щ, Ьп. , В і ; інтенсивно виносились та мігрували компоненти; імічного складу М^О, 5 І СаО, ■ \ ■ . . -

5. Специфіка зон контактів вмішуючих лесових розрізів і геолп-іч.чих тіл оглеєння б.твдеїть у залежності піп літології і іниєнсрно-еологічних особливостей покривної лесової-торіііі. Для блюдець, у

випадку переважання в лесовій товщі опїщанених відмінностей /Середнє Придніпров"є/, характерні круті схили, що добре виражені у поперечному розрізі з чіткою переходною зоною. Для досліджуванню-гб регіону, де у покривній товщі переважають типові лесов і породи, схили блюдець розтягнуті і поступово переходять у днища, контакти тіла оглєення нечіткі, у вигляді зони шириною 2-3 м, з взаємними переходами лесових і оглеєних порід.

5. Ускладнення контурів блюдець вторинними пониженнями.Для блюдець групи опорних ділянок "Барабой" /межиріччя Дністровський ліман-Барабой^дерозповсюджені типові лесові легкі і середні суглинки, встановлена наявність вторинних перезаглиблень, коли в контурах середніх і великих блюдець просліджуються більш дрібні пониження /з глибиною від 0.5 до 1.5 м/ замкненої форми.

Глава 9. Походження западинних морЗюскульптур. *

Гіпотези про походження западинних морфоскульптур можна умовно об"єднати в п"ять груп: 1/успадкований гляциальний рельеф /В.В. Докучаев, Г.І.Танфільев, І.Ф.Леваковський, П.Н.Ігнатьев/; 2/успад-кований ерозійний рельеф /В.І.Крокос.ПЛ.Луцькій, Г.І.Молявко,

І.Г.Підо'плічко, Н.К.Вирвиклеєнко, І.В.Коротких. Б.Л.Лічков, П.Д. Подгородецький, П.К.Заморій, Б.П.Булавин, В.С.Бикова, І.В.Попов та ін./; 3/суфузійно-просадочне походження /А.Пенк, Г.І.Танфільєв, КЛ.Лисицін, П.К.Заморій, А.П.Ромоданова, В.Ф.Краев, І.Д.Сєдлєцькиі та ін./} 4/термокарстове та.субтермокарстове походження /І.Г.Підо-шіичко, А.А.Величкоі 1.1.Молодих, С.П.Качурін, АЛ.Попова, В.В.Бер, нікова, Н.Б.Новосельська та ін./; ь/полігенетичне походження /Н.Го-ловкинський, А.Крубер, А.С.Рябченков, С.В.Дроздов, А.К.Ларіонов, В.А.Приклонський, А.П.Ананьев, В.Ф.Краев /1959/, В.С.Бикова, Є.С. Бурксер та ін./., . • . . •

Для території регіону найбільшим розповсюдженням користуються такі гіпотези походження блюдець: І/просацочне /В.Ф.Краев, В.С.Бикова та ін./; 2/зв"язок з регіональними особливостями лесового покриву і неотектонікою /Ю.Г.Баландін/; 3/парагенетичний зв"язок та еволюція розвитку подів і блюдець /С.М.Аніканова. ПЛ’.Челяднік/; 4/схильність блоцець до знижень підстилаючих лесовий покров корінні порід /І.І.Молодих /1969/; Є.Р.Черняк/; 5/субтермокарстове /1.1. Молодих, В.П.Їльченко, Н.Л.Срмулышк/. Автор дисертаційної роботи поділяє точку зору про залишково-полігональне гермокарстове поход-неїшк блюдець і'ввагао їх реліктовими посткріогенішми утвореннями п каяожэняям в послідуючек змін корЬслогії, текстурнс»«трунтурних

особливостей та х їміко-мінералог ічного. складу за рахунок специфіки фонових розрізів лесових просадочнйх'порід/в результаті блюдця віднесені нами до категорії1 субтермокарстових/.- ' "

Далі у главі детально проаналізовані природні особливості , западинних морфоскульптур на основі чого зроблені висновки, що пе реваяна більшість притаманних блюдцям ознак коректні їх субтермо-карстовому. походження.

Приведена схема реконструкції основних варіантів розвитку блвдець, описаний процес їх еволюції. . ...

Глава 10. Особливості територій регіонального розпов-

■ і сюдження' западинних мотуЕоскульптур у пл"язку з їх раціональним господарським освоєнням і ефективним використанням. . . . .

В главі розглядається комплекс спеціфічних особливостей блюдець, завдяки наявності яких вони значно ускладнюють геолого-гідроге ологічні і інженерно-геологічні умови територій і знижують ЄфЄКТИБ-7 ність їх використання. . . : ' '

' Проаналізована роль блюдець у зв"язку з меліоративним будівництвом. Масиви, в будові яких приймають участь розповсюджені ка площах регіонального розвитку блюдця , відзначаються неоднорідним водно-повітряним і термічним режимом, мають несприятливі умови для здійснення комплексної механізації і використання потужної енергонасиченої сільгосптехніки, в таких умовах основне завдання меліоративного будівництва полягає в-покращенні водних, агрохімічних та ін. властивостей оглеєнних грунтів пшяхом перерасподілу волоі’іі/особлиЕО весняного стоку/, а також в розробці та впровадженні більш досконалих міроприемств для запобігання вимокання врожаю в контурах блюдець. Показана мала, ефективність та недоліки використання сучасних меліоративних прийомів /горизонтального дренажу, плануючих робіт/. • • : ■ ■ . .

Для складання довгострокового науково-обгрунтованого прогнозу впливу зрошувальних меліорацій на лесові території, запропоновано розглядати гідроморфні оглеені породи як природні моделі деградації і перетворення лесових порід під впливом довгострокового зволоження. • ' ' . . ' .

В другому розділі блюдця розглядаються з позицій будівельної практики, пропонується вивести їх з категорії "непридатних земель" ііа стадії проектування та розміщення споруд, рекомендовано .-проводити детальне дослідження з метею встановлення меж розвитку тіл оглеєння в контурах блюдець, в зв"язку з тим, що неправильне їх

виділення.! врахування може привести до непередбачених деформацій основи споруд. .. ... ■

Спростована принципова помилка про.те, що в контурах блюдец лссова товща доградозана і непросадочна на всю крутизну. Отримав результати свідчать,'що в контурах блюдець нижче, межі оглеєння залаге.ют активно- пр осадочиі лесові' породи, а це повинно бути обо в"язкоёо враховано при .будівництві..

'■ - В третьому розділі блюдця розглядаються в зз"язку з охороно геологічного середовища. Блюдця які в Замкнені за конфігурацією

• місцевими локальними зниженнями, акумулюють великі об"єми зро шувальних. паводкових і дощових'вод.-З вододільних лесових плато поверхневими водами в блюдця зносяться міндобрива, ядохімікати, відходи тваринницьких ферм і т.п.' У вигляді розчину ЕОНИ інфільт ються в грунтові та підземні води. .

Специфічне геохімІчне середовище, що створюється в контурах блюдець обумовлює-інтенсивне накопичення ряду мікроелементів, ко понентів хімічного складу і радіонуклідів, більшість, із яких маю шкідливий біологичний вплив, на жив і організми. . .

’ . ' .■ - ЗАКЛЮЧЕНИЯ' - .;. • . ' ■'

. Підсумкові положення роботи відносяться до оцінки прогнозу розвитку западинних торфоскульптур і перспектив їх подальшого ви чення.; : ■ ■ • - , ' .

- , Западини і морфоскульптурк характерізуються широким розповсюдженням і відносяться до специфічних геологічних утворень пери гляціальної області покровного і карпатського-гірського зледеній В.цьому аспекті вони закрились, . як природні .явища,’ в голоцені пі ля деградації континентального льодуільрдонасичених порід.

.-Саме тоді утворились в контурах блюдець геологічні тіла огл єшія, які відносяться до товщі верхнього та верхам середнього плейстоцену. Як субтермокарстові утворення їх розміри в умовах техногенезу можуть зростати . Проведені дослідження і розрахунки /на прикладі угідь колг. ім.Дзерхинського Нижньо-Дністровського масиву зрошення/ показали, що по периметру блюдець можливо збіль щення зон вимокання до 20-26 м.

По .мірі збільшення техногенного навантаження, все більші те риторії регіонального розповсюдження блюдець будуть активно вклга чаті'сь в народногосподарське освоєння і використуванкя. Зараз на багатьох територіях розвитку западинних морфоскульптур. внаслідок яданіровсчикх рббіт морфологічні елементи блюдець зітирні і не и’лі!К?;я’іоться в сучасному ландшафті, тількі на обмежених площах ре

’іону блюдця зберігліїсь в рельєфі /міжозірья Кагул-Ялпуг-Катлабух

і міжиріччя Алкалія-ДністроЕський лиман/. Але недивлячись на пла-іупальні роботи, немає впевненості, що при техногенезі морфологія олюдепь буде стабільно?. З врахуванням цього, в їлайбутньому іеобхідно проводити регіональні дослідження в межах лесового потону і розвинутих там западинних морфоскульптур з вивчзііну'і просів техногенного оглеєння і деградації лесошіх попід по пеісмет->у блюдець, а також уточнення їх мооі'олопї з використанням мате-тлів стереоскопічного дешифрування, що виконувались до плануваль-их робот до 80-х років.

Основні положення дисертації опубліковані в таких роботах:

1. Інженерно-геологічні особливості западинних морфоскульп-■ур /блюдець/ Північно-Західного Причорномор"я // Вісні'к КУ. Хі-ііко-біологічні науки та науки про Землю, 1992, І&4, /здана до дру-

су/.

2. Порівняльна характеристика інженерно-геологічних власти-

юстей субаеральних лесових і гідроморФиих оглеєігах порід районів юзвитку западинних- морфоскульптур /блюдець/ Північно-Західного [ричорномор"я // Вісник КУ. Хіміко-біологічні науки та науки про іемлю, 1992, №4 /здана да друку/ - співавтори 1.1.Молодих, В.С.Ша-;атін. . .

3. Оценка детерминированности распространения остаточно-поли-■ональних западинних морфоскульптур юі;а Восточно-Европейской плат-ормы // Геоэкология. Инженерная геология, гидрогеология и геокри-логия, 1993, *1. с. 109-119. — співавтори 1.1.Молодих, Т.В.Постно-а.

4. Инженерно-геологическая оценка посткриогенной деградации

ессовых пород в контурах остаточно-полигональных западинних моі>-оскульптур юга Восточно-Европейской платоформы // Геоэкология, нженерная геология, гидрогеология и геоіфиология, 1993, №4 - спів-втор 1.1.Молодих. .

5. Прикладне значення геохімічних досліджень оглеєних порід контурах западинних морфоскульптур /блюдець/ Північно-Західного

ричорномор"я // Вісник КУ. Хіміко-біологічні науки та науки про емлю, 1993, /здана до друку/ - співавтор С.б.Шнюков.

За*. №412.тип.100.ипи. КУ,109Яг.

Киев-І?, Бульвар Шевченка, М.