Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственно-биологическая оценка сортов черной смородины в условиях Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственно-биологическая оценка сортов черной смородины в условиях Центральной Лесостепи Украины"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

2 О ИЮН Ь..:! '

на правах рукопису ГОРЬОВИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

ГОСППОДАРСЬКО - БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ диссертаціі на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Робота виконана в Київському інституті садівництва їм. Л П. Симиренка УААН в 1886 - 1992 рр. Науковий керівник - доктор сільськлгосподарських на$ професор Е.Е Кумінов Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук ЕЕ Васета

'}

' . доктор сільськогосподарських наук

Е а Шрковський

Провідна організація - Ленський сільськогосподарський

інститут

Затеїг відбудеться ^■'Уіаа Ур. в

годин на засіданні спаціагіеокшої вченої рада Д 01. OS. І пря Українському державному аграрному упігарсететі : адресо» 252041, Кііів-41, вул. Героїв оборонк, 15, сает ваяксту дисертацій

З дисертаціє» можна оанайоїмтйсь в бібліотеці агро-університету

Автореферат розісланий " TpCe<B/*sP ійоУр. Відгуки на автореферат в двох примірниках, вавіренюс гег вов шчатков, просяю надіслати вченому секрзтарв ряди-

Воєнна секретар спеціалізованої ради, кандидат с і гьськогоссодарсьют наук, додай?

ВІТАЛЬНА Я&РтхЛІСПЗД РОЕОГЯ -

У вирісзнні проблеми збільсеїтя виробництва продукції садівництва виріпальне місце аайизвть ягідні культури, як ебид-коплідні, високсурогайні, невибагливі до умов вирощування та прості у розмножзнні.

Одно з провідних місць сзред ЯГІДНИХ культур вайиае сіюроди-па, ягоди якої ціняться хартазкаа, дієтичними, лікувально -профілактичнім! та сійковиді властивостям:!.

Ранній вступ сиоредЕнп в товарна шюдоноозпяя, величезний попит на впсскозіташкні ягоди тз продукти їх переробки дгять иогиивість отримувати 8пачпі прибутки.

ОСЕОВНа роЛЬ у ЗбіЛЬПЗЇШІ ВіїрОбШЗДТЕа ЯГІД чоряоі скородикя, як і іппої с. - г. культури, належить сорту. В Лісостепу України районовано 6 сортів, до яких палеяать Іїшаї Еяірьов, Білоруська солоди, Славута, Кйість, Пам"ять Празізса, Шетава - 800, Гуцулка, ДіСКОЕКЦЯ. оЗ рззультг-’сі ріяробувзлня іднулях років, ці сорти

0 >срсл;г»с: у порівнянні з рзЕопоезжзгі у повозіші роки. Алз па да-нкз та рід еобш: салзкційпзз: сортіз пзрззаг^гг.ь їх ез госпо-

А?ст.тальнісгь прсбл;:.:;. інрозадггззя у Епрсбнпзгго впсс?ззпро-язтаккпп: сорт і з іетєескблсго тішу, які позднувть в гопотгаї СТІЙКІСТЬ ДО !Ж!ЛІГ5:»У Несприятливих факторів. 80КрЄИЗ "о хвороб

1 з:і£н:з:ів,. *аз змогу отра.'угати взязсу кількість гпго-кззітаиіНЕОі, екологічно чистої продукції, шгаї та:: пз гпстачгз з

ДОЛИЙ Ч2С.

Відбір сортів за конплзксоа цінних господарсько - біологічних ознак і використання їх в подальпій сзлзкційиіа роботі даз юг-лз-зість стпорвватп козі, які пзрзвагазгь районований сортагапт по урогайноеті, взлюопдідності та якості ягід.

Мета і ’заздчпня лосліл’знь. Штов роботи е розкриття потенціалу СОЩСТ-ОГО £онду чорпої смородина ВІТЧИЗНЯНОЇ та ВерубіїЯОІ се-"окпіі в уидах Лісестопової зони України і пз сокові солзпці 1 та ’оптовшгсзння підбір кротах з них до раЯопувачкя.

У завдання досліджень еїодило вивчення таких об'єктів: .

- створення ділянок колекційного та конкурсного вивчення сортів вітчизняної 1 зарубіжної селекції;

- вивчення господарсько - біологічних показників нових сортів світової селекції;

- відбір кращих сортів з • комплексом господарсько - цінних ознак високого рівня, розиюіакня , передача їх у Біфоб-ницгбо;

- відбір донорів високого рівня окреїлк господарсько-біологічних озна:^ для селекційної роботи;

- на базі відібраних цінних донорів сгворенлл гібридного ^анду виділення перспективних та олітніс: оіянціс.

Кчукова новизна та практична цінність ;х>бот^

Еперай б Ушвах Центрального Лісостепу України іктродуковаиа велика колекція сортів смородини різного гсіютцчііого поход;;? ішг,

В Т0і£у ЧИСЛІ НОВИХ 1 ПврСПЗКТКВНІЕЕ, Б1ійЄД9НШ: Б ріОШіХ аауко-ео-дослідних захдздах більшості грунтово- клікаїїічіі;?; еол країн близького і далекого еарубі гхл.

Внаслідок всебічного вичаїшя проведена .^рівішдуИй сцша груп сортів за скіадовкія потенційної прояукгнваості. озд-капдідіюсті, саіюплїдкості, стійкості до хвороб та ехідшіхіе. зимостійкості, якісній показниках ягід, придатності до кгханізоЕа-кого Бирокугання, зокрема збирання врогаа. та іка'.^і гоесод&рсь-ко-бюлогічніши показниками.

Виділені та широко використані в селекції влхідлі фор^з серед іктродуковаяого гояо4оиду.

В результаті проведено і селекційноі роботі стьореію та передано в Державна сортозкпробуьанна С иавах сорггіь, до яяз надасть Шіґ’ять Прааика, Сідіха, Лагевдз, Акздешк Ар-їеізкко, Еідіс та Віра. Сорт Паа**йть Правила шетчзиг-й до дорлавкого реос?р<' с х9'3-і року, ресіа за дашш попереднього бшчзкял, аюкзаі п^гопектюннкг. Кайлово Е еліту 11 іфазж гібр;ки» 4ора, ї:;;і сз с.і* сіараА^тра^л пероьа^а-л’ь ра^оноіьиВі сортів

- з - . .

йіровадгзнпя у виробництво. Відібрані краці сорти чорної сюродини передані в плодорозсадник і£лі іеськсго інститут/ садівшадва для роз«ногвння. Закладений иаточяик нових сортів та елітній: сіянців. Шредапі та проходять Державне сортовипробування іГять виде перелічених сортів.

Апробація роботи. Результати досліджень висвітлені па иауко-ЕО*ВІфОбШІЧІЙ конференції, присвяченій 100-рІФЯ) створення розсадника Л.Д. С:плфеккз (Іііив, 1887), па науково-виробничій кснф?-регщіі іолодіи зпошк " Перспективи вітчизняного - садіЕшщтва" (Київ, 1991), на сррічзому засіданні вченої ради інституту садівництва У ДЛЯ та ІШівського інституту садівш*ц?вз їм. Л. П. Сг’п-рзнка Української А:гадзміі Аграрних Езуїс.

Публ надія результатні дослідгзнь. Азторои дисертації опубліковано 12 статей, 10 з низ по темі дисертаційної роботи.

Стру>ст7ра та сб”ел дисертації. Дисертаційна робота втзслзденз пз 1С0 сторінках ?а-знопяаксго тексту і складається з 8 гггз. висновків, рекомендації! ”:-:рсб;і;щтву га селекціонерам, 22

таблиці, А іздійсь Спксеї впізрпстапої літератури нарзхоз^

Д.ГВрЄЛ, ЗТЛ £9 ІПСЗС'ЛПЇ.

03!,сгггл. у?;огл та і'етод;;:п проведення гаслі ггзнь. Експерп-иззтазда чзстиза робота гкгозааа з дссліянсіу госводзрстзі Млі і5с*>кого іпетігхугу садівництва їм. Л.П. Сгїгфзпт УААН.

СЗ"ектон досдідгвпа булл 133 сорпз зіггязпзпої та о-з-рубіглої селекції різкого гопотігного екодгзїпп.

Зоелідгзння вехпеь га загальноприйнятий прсгрзіачз та гз-г-оджаш по сзлзкцп та сортозізчзан» влоеоют, ~ГШ”П -.з горіхоплідних культур ( ІНчуріксьх, 1973, 1СС0).

На колекційна ділянках з:з7злссь .‘.3 ссрїіз 103і та ГЗ :ортіз 1СЄ5 років садіння. Еогзн сорт з кількості 5 рссля кхзл-кутався за скеуов 2,5 2 1 а Конкурсно пізчеязл пглічузало Сі юрти, з т.ч. 10 - пгсздтеппх 7 !СЗі і 21 - з 1С37 регат. егкз :адшкз 2,5 2 0,5 »і 0-а стандарт ззяті районовані у 18 сблпісг:;-

^фаїшг сорти іічкгЛ £&>рьсз ?а Вілоруськз соло;г:і

ірозкайність сортів визначали ваговки катодом в кг а куца в послідуючим перерахунком на площу 1 га.

Щільність урогаю оцінювалась діленням середньої каси ягід а ку«д на його об"ем.

Ступінь поікодгвння сортів хЕоробаиі проводили візуально в умовах прирсдцього інфекційного фоку. ■

Визначання придатності сортів для наханіаоваго ебііраакя вро-газа проводили згідно з ютодячніміі рекомендаціями О. О. Яікизнка та В.С. ІІоьспскрозского (1С83).

• РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІЛЇЕНЬ

Сстлхнчя} роаиа;^ сорти

Шиту Е.'гатяціі сортів смородини в ушвах Цйктрашюго Ліп.сг:рпу почекається при переході середньодобової температури легітрл 'пгаз 4- 5*С і кзетупаа перс-валзю в другій - їротій декаді б''-Го.;нн. Ала буваоть як більп ранні, та:-: 1 пізніші строк:: (26 литого у 1090 і 10-20 квітня у 1967 рр.)• Різанії! у строках початку вегетації мі?.; раїїгаш та шанікс: сортами складав пркалкзко 15 днів. Середаа багаторічна суиа воакгішахс температур дда рано ьс-i4iTysv.cc сортів мзродиаи еа роки доелідаиь сгоао&ша 67 і 165'С

- ДЛЯ П13КО БЗГеТУБЧИХ ССртІЕ. '

До рано взгвтуачих сорт і з відносяться Сіяцвць Голубка, Ая, рччия, Алтайська досертиг, голубка. Полтаза-БСО, йкка та ряд іі-ен". Пізнім початком вегетації характеризуються іюапслі-тгнз:,гл,' Илтеька круписплідна, Сільве-ргітс-р, Огдзна чорна, Конт, Ч-ірнл крупіісітдна та і на і. .

Шрр'алчз кількість сортів, ер скачалась, відноситься до середніх аз і;и.ч покмшс-соц,

Постійно рано раагулгь ка песняна тепло сорт;: Алтайська раа-кя, Ая, Сійкець Голубі;:!.

і

ііеітіішя сортів чорної сизродші наступав ь сародшз:,у чорос шсяці після початку взгетаци ( 22 - 40 д:ав).

Су;а псзіггизнїсс температур, нообхідлзх для печатку циі'гіі;:-.;; г'ь-.ніх ссртіЕ, зк'лходитьсл в кодах 243 - ззз'с при сародцьоху г:с-

•6 - . - '

іїазнкку - 302°С. Для сортів о пізнім цві?інням потреба в теплі зкладаа 373 - Б?8°С, або 460*С в середньому.

Встановлена прят залзстість ні я початком вегетації та іослі дуючими Фенолог і чті’ пі фзяаиа розвитку. Тобто сорти, ггр рано розпочинають вегетація, рано зацвітаоть, достигають та закінчують зегетаща

Беї сорти сиороджи в місцевих умзваг зацзітазогь соревзгзо у третій декаді квітня - першій травня, хоча бувають зідіеллеяпя з Як ранніх строків. Тр:аалість цвітііш залеліть від погоднях ".ш і біологічних особливостей сорту 1 налічує 3-16 днів.

Достигання плодів наступає, сагззяо від умов року, через 18 ■ БО днів від початісу цвітіння, у другій декаді черзня - перпій шпня. Суіа тепла для цієї фенофази складає з середньому 1100°С да ранніх і 1425°С - для піеніх сортів. Шряими достигають ягоди г сортів, ер погодять бід сибірської різновидності. Піаністи ітрсіггія дсстетапня харакгерпзувтьса сортя европайсьетго поход-знн3. . . .

Шсовз яосгпгєіш ягід, валзгзо;. вія біологічних особла-огтзй сорту та псгодзіх ушз, ваступаа через 6-10 днів після очатру достпгзяез перзпа плодів. . '

Кінець- вегетащ і відмічено у другій половині азвтня, ага бу-гв як більа ранніб, так і оша пізній листопад. ‘

Суш позитивних температур, необхідних для завертання вегв-аціі, знаходиться а меязх 2377 -3286*0, при середньому показнику 374°0 для ранніх сортів 1 2860 - 3498*- ДЛЯ П18Н1Х, або 3170°С в »редньсЕ,т. • .

Період спотоп та Еого вв**язок в зимостійкістю репродуктивних органів.

Шріод споіюя чорної СШрОДПНЯ, ЯЗ? І іягзсх культур, З Е32Л!!-зз біологічная зластгпзісгю прдо пристосування до уіюз акіпсого »ріоду. Втзчзгага періоду свогюа даг >з.?.2пзіе?з гетаповптп ідпозідність іптродукоБаїйк сортіз ріжу місцевого канату, аго

ІДВ1ЕЗГГИ її СТІЙКІСТЬ ЗІДЯОЗІДПК'Л 83ЇОД2Ш.

- б -

, ,‘йіїуп росяна смородини у етап спокої) почшїааться перовазю а серпні, а кайбільв ранній зафіксовано у 12-57 РОЦІ ~ в третій декаді липня. ' :

Ь’.лсдл’гь із стану спотев рослини а другої декади сі тая і три гг& цей процес до третьої дбіадя березня. Тривалість періоду спокою для різних сортів коливається від 158 до 22<1 днів. Короткий період ( до 180 днів ) відііічепо у 27 сортів, серед яких ІЬлта-гя-800, Кочка, Приморський чемпіон, Годаїк, Шгодородка, Прикарпатська та іклі. Тривалій період спокою ( понад 200 дій в ) кани такі сорти, як Сі/углл.чка, Студентська, Тайозги, Езя Невіс -всього 21 сорт.

Сорти з коротких періодом спекою і раннім виходом з нього у.гїггь бі.іьг/ вірогідність поскодгення генеративних органів у зк-мсі- хЛ період.

Але нами не виявлено чіткої залежності шк ваходоц ростам їв стану спотоа та гю»сстійкістю їх репродуктивних органів. У сорту Г>;.‘:"нть Пр'-г.к'-л г,шд із ставу органічного спокою у 1989 році ьі;,чшено 12 січі:я, ер значно раяіоо, нік у сорту Ишвчанка Е той яз час ГіСЕ»дяення генеративної сфери бруньок у другого сорту 6ул_і значно вітаю.

Еіті^стійиість сііорсдини о дую ванливим господарсько - Ою-логіпоказкіском, якій визначає врожайність культури і е ліш-туь'И'м іиясрои г.оггріння сортів у різких регіонах вирощування.

Чорка скоромна, в цідзму, досить з;г/остій:-сі, але каніть е Лісоїтепу Уіг'-аін;і кокове її підмерзання, а відпоаідяо і 8«ш20іі-ня урокалності. Сугсра зиіа 10В6 - 1337 рр. дала можливість зробити сі5"о:-г:йг:лу оцінку глиостійхості сортів, яр вивчались.

Серед п"кти кокпокевтів зиївстійкості найбільш важливими с третій, четвертий і іГятий. тобто:

- збер*>й5ннл хюрозостійяості е пер4од відлиг;

- здатність зиову набувати стійкість після в і два’;

- стійкість до весняних заморозків генеративних органів.

Перш два компонзнтл у більшості випадків, зализ&игьсй

поза проблемою Підм?рзанна одяорічнах пагонів ма/.о VI со- у сортів Клибчзшсі, Обільна, Голіа*. Вооьі-а Яс-вікгсна, Ктв-.чкз рання, Чапка, Артемівська крупяоплідна, Прикарпатська ті ряду

1НИИХ.

ПОГОДГП умови В період ЦГ1ТіН.ЧЯ СМОрСЯИЧК В РОКИ Л'СЛі-Л.Г-НЬ ' були сприятливими. £5інятком був 19£Є рік, КОЛІ я:і Ч-=.3 ЦВІТІННЯ температура понижувалась до мінтс 1°С і Еіиав снхг. І>:асл:до.-: цього були попкод.тзяї приймочки у розкритих квіток сортів Нзчка, Приморській чемпіон ( 257.), Вія (. 12% ), Илпьська рання (10*), Мдпвчанка ( 8%). Еисоігу стійкість квіток до весняних приморозків проявили сорти Одзяебш, І5шай ИлфьоБ, Сіянець Голубки. Крупна готової, Шулі яка, Партизанка, Сміла, Пан"ять Прзгіжа .

. ПгрзЕаліа більпість сортів смородини відповідз-з ’ клімату Центрального Лісостепу України.

Темпи росту тз розвитку рсслш Внаслідок вивчення росту прикореневих та обростаючих пагоні з встановлено, пр інтенсивний ріст починається через місяць після тачатку вегетації. Еайбільп інтенсивно ростіть патоки з третьої декади квітня до середини червня. ДІо третьої декади липня ріст іатонів більвості сортів повністю припиняється. Б цей період £ор-ГЛТГЬСЯ верхівкові бруНЬгЗ!, епідерміс листових пластинок ■рубісае. і пагони набувають забарвлення, характерного для сорту. Лльк інтенсивно ростуть прикореневі пагони, їх прирости &з сприятливих погодних умов мояуть досягати більае 2 см за добу, 'оді. як приріст обростаючої деревини за добу в цей час не пере-'ільауе 1 см.

На інтенсивність рссту пагонів впливзе температурний релоаі, алвність вологи та панівних речовин у грунті. Нижча або ги:з емлературз, надлишок або дефіцит вологи спсвількгеть чи прискають ріст пагонів. Загальна довжина річній приростів визначаз илу росту купив і відповідно плсізг, яку вени займають на зе-альнія ділянці. Отримані деші показують. Ер у формуванні гаїіту-н ку^л міл сортами е великі розбі;ісаоегі. -

- 8 - ~ '

Середня сумарна довжина річних приростів куіїі досягала від 4,6 до 27.9 и. До сильнорослих відносяться сорти Мінусінська чорна ( 27,9 м), Шм*'ять Жучкову, Другна. Фрна крупноплідна, Бред-торп, Тайга (22 - 26 м). Ці сорти здатні до загущення 1 з роками пера косять урожай на периферію крони. Бони потребують додаткових . ватрат на обрізування і формування кроки. .

Основна маса сортів изюгь загальну довжину річного приросту в їй жах 10 -20 и. При цьому складаються оптимальні уіюви для аак-ладання врожаю по всій кроні. Сюди відносяться І&шай Шлфьов, Сіянець Голубки, Сільвергітер, Славута, Партизанка, Паулінка,

■ Шьі"ять Правика, Сміла, Шм*'ять Вавілову.

Порівняно невелику загальну довяину однорічних приростів шшь сорти №дра (6,5 м), Космічна ( 5,2). КВиейна ( 6.1), Восьма Девісона (4,6) та інші. Сорти цієї групи иаоть переважно невеликі роаніри кугцв, тому цільнісе висаджуотьса на одиниці

ПЛОЩ. . ■ - -

•Ійхтування оптальними схемами садіння рослій негативно впливаоть на урохпШсть сортів.' Так, урожайність сорту ІЬгаай Шаїирьов в досліді, посадженому за схешв 2,5 х 0.5 и (8 їис. ЮТів /га) була в середньому 1,73 кг/куи., або 13,8 т/га. Цей ка сорт при Слоні розиіщжня 2.5 х 1,0 и мав девд вкау врожайність з куга ( 2,18 кг) , але в порю рахунку па 1 га вона становила ліша 8,7 т. До знижання врохав призводять як зрідаззні, так 1 загуг*зні насадження, .

Вивчення розмірів та форми кущів різних сортів смородини, а такок плозц які вони 8айиаеть, дали шїливість визначити оптимальні схеми їх садіння. Для перепаяної більшості сортів вона становить 2.5 х О.Б и ( 1,25 кв. іі/куц). Ця група об”еднуе 83 сортів. Для 21 сорту оптимальною була схема розанекня 2,5 х 0,8 ц. Е’таг.і розміри Ютів сортів Ередторп, Тайга, Чорна крупноплідна вісиагапгь значно більші плопц зктання,. а крала схеиа для них 3.0 х 0,й м.

ОСОБЛИВОСТІ ШЮДОНЖЕКНЯ СОРТІВ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ

Сашплідність. йїзчекня самоплідиості місцевих та інтрсдуко-;аяих сортів показам зеїичезну строкатість їх за ідім показником, [еякі з пік виявились повністю самостерильним;!, і ні'1 даьати до 001 ваз"язі при стмззжие.чш. Разом а тім 7 самсішдшіх сортів' постерігались нерівнозначні показники са роками. В результаті роввдзних доелілягнь нз.*сі вкді’зно б груп сортіп:

1. Сгмзішдві - ( 50,1 - 83,2 2 зав"язі фи природному с,:Ліозгл;;л9нні); '

2. Середньосг>*оішдпі - ( 30,1 - 49.9 2 );

3. Еяьгиоаюплідяї - ( 20.2 - 28,2 X );

4. Частково сашпліШ- ( 2,3 - 17,3 % );

Б. СаиоОзгплідні - ( 0 - 0,9 % ). '

Дз лерзо! групи відкосяться сорти Гам”Е?ь Бав і лозу, Ц:одо-здма (ЛСГІ), ГлзСозська, Шркзакка, Голубі®, ШязЗ Езіргсв, :ззуха, Сідьвгргік-р, Шііз'яшса. Група сЗ"Єйкуз £3 сорлз.

г??гз груяз ::з:;лльп »г;г;олзка (03 еорі-і«). Сгс-й зідноспгісз 'Аїсп;п.и, Одгабік, ^.>?.е-зсм:з, Сігззаь Голубк-і, Шуліка. С’^т-Лшхслцї» Еркера *;а іппі.

Трсгл гру;;а полічу.) 10 серг і з. сс::р::з Пхі"лгі> Г$>х:кї, :ілз, £;?лрз, Сгрпр:у, Шхгизгськз.

Ссрхл ;;:ох сс;м:;:а:; груп ::д :;Ег^тозу:огь уляг:; ні .^ї ос-:щи, ні їж зкреб*:г.аі:а.

II; ;;с,<и:сг.іх-;.о чії.аі прзизі ~з*;;:::ссгі сггзлліглієт:.) та хс&іеіз ссртіз. їгл, сорг С:.»ігі :.сз с^сзлігиіоть £7 ї ?г о-:;к:з уркяйзісгь іа,3 7/гг, ?. сорт ?:::гдЗ Г.-фЬоз - 03 X та 13,3 Г‘л зід^ід.:з. З тс.': -г;о г::с;::ссг.;гялід”і озгтп ПгГлт?. ?гзігз-( 83 Г>), П:о;-:ро;::;а (ЛЗГІ). Мзтч-за { 73 X ) мала сзргда гро-:лісгь зід -',8 ;.;о 7,4 г/га

Із.ахгс-’з, г.з ог;:~:п с'г^ллілчосгі Г;'.?*зі:г<;уз п?рз пз гсз Г'''Г' ::ч ::ссп;::: '^гггк' '’:0* г п'-рі-

пгі?і:::л. Л т::',гг. :;лг-,ї.:-;с:л'< ?,:••."-7.-:.ть лід ;:^г;соіх^:?;;р"ПХ

-\Г:Г'Т! ? "Г-Х'.'Ь ТУ'!?.і:-2!:^Г0 С"-П,:Х5Ш!“, ПГГО’:ХГ" 'ЛОТ

7 і т-?г:мл?гіІ

Урожайність сортів сдародини е основним показником господарської цінності сорту . Вона вааздать від цілого ряду факторів (грунтово - кліматичні умови, рівень агротехніки та ікзі), і в першу чзргу ВІД біологічних особливостей сорту.

Е кашх дослідженнях було вивчено урожайність 110 сортів, посадааніа у І284, 1983 і 1087 рр.

Ка Фоні контрольного сорту ійнай Ежрьоз, середня уро-гайяість якого становила 13.8 т/га, біяіляшься сорти Сміла (13,3 т/га), Пам'ять Правкка ( 16.0). Сільсергісер ( 12,3). Гуцулка (11,4), Славута, Шість ( 10,7), Кдіівчанка (10,6). Е> Соні контрольного сорту Білоруська еолодгса (5,7 ї/га) бидшшьсй Карельська (8,0), Космічна, ПаїГять Бавітаву, Вія ( 7.4 ), Па-уліі::-:а, Осіння радість (6,4), Роднік, ГІартизажа ( 5,7). Вл ваш: заслуговують увага на роамкоїушід 1 подальшого випробуваная у Б'ЛрсбНИЦТВІ.

Складові потенційної продуктивності сттю^шни і_ sir.SH> сорт і П ІКТЄНОЯЕНОГО типу

Ераховувчіі відшкності сортів ва об"одои кроил куо, покаа-нгс-оі урояайності у кілограіах з кусд і:е дакгь повної уява про по-тєицШи кохзшості сорту. У &б"йзку в їда Ехкоркстовуеться показну.;: цільності врогазо у кізогрздзх на катр кубічни.", кропи, яі-ій дає біогу виді лети сорти інтенсивного тику (Кушнов Е,а, ійЗЗ).

ПроЕйде ні дослідгання дали ьюг/ вид і літі сорти інтенсивного типу за показником цільності вроаза До ких еагаятаь Б>а Е^біс (2,9 кг/а куб.), Цздра ( 2,7), Голубка (2,6), Еіраяьогська, Смуглянка ( 2,6 ), ІНодородна ( ЛЗГІ) ( 2,3), СідіБ&рптер ( £.2), Лзда , Партизанка ( 2,1), Виноградна ( £.0), а також гьм"ять Прз-вкка ( 1,7), оджгбін, Гуцулка ( 1.6).

Цільність урояаа ягід на куді вкгначаатьсЕ довашоя однорічного приросту, кількістю квіткових бруньок, кільчаток, суцвіть, квіток, кгід та иасов вгід. Відомо, ер сорти, які похо-~-'Ь в; Я .-'КАЇРСЬКОГО ПІДВИДУ смородини чорної, містять 80 - 103Х .СО'-гл на однорічному прирості (Кушнов Е. П, 1076, 1633,,

Відповідно псіїазгш: урог?.з грамів па кзтр приросту шга сдупіти ссповоя для відбору сортіз інтенсивного типу. ВісокиЯ рівень ЦІЄЇ ознаки иаять сорти Славка (449 г/м), Гуцула. (313), Шсгавеька (223), Отечзствонпа (224), У.’ззбгепа Алтаз (219), Різагар (217), ШзГеть Правка (214). Уроггайиість перелічених сортів тісно пов"язана з уі»ва»зі агротехніки, спряшванкки па вбіхьиеігая од-порічпого пріфосту.

Контрольні сортя !£а:ай Елірьов та Білоруська соходга шла саказгкзї продугатанос?! 153 та 145 г/а приросту. Шрев&аш тут Ійіпа Е.афьоз - зі, а тзоруоьку солодку - 43 сорти. Три сортів Огавута, Сілніорпіор, Гуцулка иасть продуктивність 343 - 449 г/н. Дзз"їГ:ь соргів гай поїїззккк ьгхть з игяах 201 - 250, а 23 сортя зпгкзувгь продуманість до 151 - 200. і 49 до - 101 - 150, реста

- 1?3йсй 1Ш Г/Ц. •

Вужзгаї псгчаозйісс’.і стаггіМ&зі йрзяуігпйноегі емродязи о ^-ггггпа гг глг*.кіе"й плздіз " Гроаі. V бі^согі «йнзшз сар?із Г,5~::г£',р““й г:й::ел'-~сл у кзгах 2 “ -і См. .Ьгакальна ДСйлз:л (“МО с:0 зіЗііФяа у 2і сср*у. серзл гпй-З ЬзрЗ’Кзакка (16), ”Л53* Лг/-?, ;*ліш:с::іогл:а (С), ЗДшиеод йїчд у ґрояі С?£3 ЗіД 2 "З 15 П5рі2і^“/2І ЯМїк» ?з б2Гй?0!Ш&:с~2і ГрЗПІ

з йааашкг.»£і Аи^МйЗїі !?ра^2й їй йотевдійноі продутакЕпссть :®гза йааіяйй крала еортя івїашзного тішу шюлоюгзішз. З шп ї* пзрпу чергу Славута, Ікнула, 2!аі іЕчагга, йзчка, їїиґпть Цразя-«а.

ОЦІНКА ЯКОСТІ ЯГІД СОРГІВ С1ЮР0ДШ Оцінка каси ягоди, шдьності пхірочгсі та смаку Сзрздня цгса ягода у сорт і а смородини аа роки дослідгзяь находилась в доаах від 0,6 до 1,35 г. У контрольного сорту Кшай ‘•гирьов вона рівняється 1 г. Крадасі показниками характеризуються орти ПаїГлть Праника, іішвчанка, Пшат, Сіянець Голубгсі, мковська, УхгОгопа Алтая, Еент. 43 сорти ііасть юсу ягоди 0,9 -г і БО сортів - 0,7 - 0,8 г. і&нсшодьва паса ягодя - в шгаг .5 - 3,0 г відмічена у сортів Славута. Смігз, Оіашнь Лшйта,

Бэн Лэмонд. Крупна Зотовой Виділено 25 сортів 8 масою ягоди 2.0

- 2,4 г. Батливиы фізико - механічним показником ягід, ср визначає якість продукції при збиранні та транспортуванні, е цільність шкірочки. Каші дослідження показали ріааицо пильності пкірочки у сортах бід 11п до 825 г вагового навактагззшш. Високий показша відмічаються у сортів Сільвергітер (825 г), Оджбін, Еннвська круппоплі дна (750), Пам"кть Правила (650), Пі їсть (620), Бон Ні-віс, Гуцулка (600).

ІЬгзька щільність шкірочки характерна сортах! ЕодограЛ. Бірпльовська, Ыатчлес, Иінусінська черна. Богатир, £«дорівська, Студентська, Кэнт, Стелла (110-130 г). Встановлако.ар показнзя цільності шкірочки ягід не иаэ зв"язку з їх розміром. Так. у сорту Мінусінська чорна маса ягоди 0,6 г, а е;і рочка розтріскується при натиску 120 г. У сорту к Уліівчанка - маса ягід 1.4 г. ола вони витримують натиск понад 600 г.

Сііак ягід визначається сзро£аг.::о ь:лсїо-! цукрів і сшввідяо-пзннян їх з кислотами. ■ - .

Дегустаційна оцінка свіг*ї сгіД сорт і а, ер вивчались, знаходилась- в йогах від 3 до -4.8 бал і а. ДгйертаиЯ с:лік г.ллп ягода сортів Сільвергітер, Славута. йисть, ГЬіГять Правжа, Юпкат, Лакстона. Карельська, Сюрприз, • Делікатес, Лада (4.4-4.8 Сала). ІЬсрродиіи смаком характеризуются сорти Біральовськг, Чайка, Ео-гьт.чр. Стелла ( 3 бали).

Біохімічний склад ягід .

За ЕШстои сухих речовин різнкця шг. сортами волика. Бонз досягав ьоличин від 12.4 ло 24.0 X. В групу "ідеальних" (сухиз _ речовин понад 20 X, Огольцова 7.її, 1922) взнали 22 сорти. Серед них особливо виділяються Студентська (24 %), Дакотснз, Нігрос. Стелла, Карольсыса, Дар осені, Блок ровард, Білоруська солодка (22.2-23,8 X). Низький вміст сухих речовин гарантеріш;: сортам Крупна Ютової, Чудесниця, Гпу ліпка. ШУ’йть Вавілову, Се-дорівська ( 14,2-16,3 г).

Т. а -тл.т: :;ое?. (19Э2) вклтаз в селекційне завдання створов-

ня сортів з виютоте цукрів на уяяея 10 X. Проведені нами досдідгакпя показують шялизість на’-кпичзння в ягсдах цукрів в окре'Діх сорт 13 до 16 І, зо відмічено у сорт у Елзк р-звард. Високі показники маять такол сорти фтськосельська (12,7 7.). Пілот Олександр Иамхін, Яіка, Лакстона, ГолуЗка, Сті'Дзитська, Сіль-вергітер, Білоруська солодка (10,5-11,7 *).

Вміст загальних кислот а ягод знаходився з іізязх 1,44 -3,05 X. Еисока кислотність (понад 2,5 2) відмічена у 23 сортів, зокро:.!.а Чудо йірощш (З.С5 X), Смуг ляпка, ПЬлтава-ЄСО, Родяїк, Восьма Дозісона, Ліскоеиця (2,9 %). Група з низькою кислотністю (й?нск 2 X) налічує 16 сортіз - Славута, ііяивчауса, ІйгяаП й-сі-рьов та піп і. Гяртаяіа більшість сортів м^лі кислота їсть зід £ до 2|5 «. і

За показником цукрово-кислотного коефіцієнту вціляються сорти Лзкстсна (7.5). Елек рззард (6,6), Сертоді (6,7), Дгтсьгеосель-сікл (6.3), Сталлл (5,2), Пілот Олс-ксаядр '.'зі.т.і'л (5,1), !ШІ2сь.ча крупноплідяа та Сільгєргітер (5,0).

Голозяоа цінністю і.ічд смородини е наявність о н;а значної кіл»гам?і зітяшп? 0. Рогбігяїсть ніл сортгаа по цьсу7 яс.чззяику дссяга*? 5-0 палили (Кутно* 23. И , 10-33), дссягзячл максяууьу 240 мг аа 100 г.

Еякористоаугаи групування сортів за вшстом зітааіну С, л»о» запрляокураз Д, І. Вігороз (1072), вшзчеяі ноігл сорти могла поділити на такі групи:

1. Р;!секові?атк:іі (понад 200 иг X) - Шиївська рання (224), Аяг?'£ська рання, Кіряегська, Чудо Лірондя, Студенчаська, Пам'ять Правим. Урожайна йраац&пої. Делікатес, стелла (201 аг X). Опкся-изльпкя рівень по сорту !Ьм"зть Празька - 247 «г І і Еіряись.ча 246 нг X.

2. Ой р з д;: ь с в і т ?_• д і я п 1 сорти ( 150-1С6 мг X) - УлхО'Опа Ллтав. агаг^та, 2--:;рьса. Бірпаозсьіа, ПаїГять .іуіу^ьу, Шггсс. Білоруська солодка, Коч-'а, рі загар та і:<зі.

а Ктоьісовітаі- ш!і сорти (менпз 150 кг X) - Ліскозиал (122). Згдс-іи чорна. Вія, Аз (12В іт X).

ciiDatcib сорлв с&рогет us зекжа і вшир шш, ш-щлїпж іїу шшііеоішзго ебкшєзї егяехіз

Кійбільи розпоіісшдйзшазі хворобами є гмерйкакоька борозниста ;ооа, антрахноз, септорюс та ірзга Оокальчагта і стовпчаста,

Стушх с? і Ят-т>ет і сорт і г> £0 боропгнкстої роси

Еетчзнкя сортового фонду за стійкіостю до борошнистої роси

ї;КПШІЕ0 ІСТОТІ!! ВІД«1КБ0СТІ У СОрТІВ Е роК?! ДОСДІДігЗвЬ.

EiSeia&n єпіфітотійпкг був 1С88 рік, по їіксіїу і пршядокиа с'галія сорт і г. з гр.?.іащст< is на трк груша

1. Сср-л; с їлоека» сті?.:сістп, ступінь пссящгзяяа - 0 - 0,5

Сапів;

2. Сорті;, г:г с.г.?.0с сойидадггЕться - 1,0 Сзх;

3. серс-г:іссстійг:і - 2,0 оаля.

П:р'~ гатіте псс:..::га -£9 ссртіЕ, сзрзд ет Озгебік, Ергдторп»

ГЬ,’7с;,а - KOj, Г'л?пісь;;г; sonol».: ке погз'орі.'узяьсв, в тому і ка

г;отр:оуг?г. сс-тсгу^чх.-'л чукг'іц:г;:і2 пру їх К'рхувашм. Друга група и^ічті- 4? сорт і с. йпссаіс.ягглі-кя Ссрогнкстоз росоз (3 саля)

г.о:,г: С:.л. г.;.ііРс^о-:зр, Грг.і"с^тськп: роіп::;, Шгрос, Z1S..':. _

Сгікісіст;. с;хугі~ сщродгта £0 к;тпаі":ояу

Кр^пі notci£<nnc« ступок» ураагпкя ггоробоа cicrassEt sis О до З балів. ургггвгься Еятракпозоа ссрта Етрз, Брсдторп, ї'піусіисьгл чорна, Карельська, Чтго. Чорка крупкошадна, Ша"ять Ь-ізілоеу. Ь-ісоііу повозу стійкість ( 0.5 бага) iasi £3 сортів, с«г>е£кш Салон ураззкня вій 1 до 2 балів характеризувались - БО сортів. і&ке стіЛкжл (2 бали) виявилось 22 сортів. Три сорти «зги урахскпя в шзах 3 базі в. Цг сорти Восьгга Дав і жона, Илпвська i:pyn;;on«ijsh'a, Отечес'вешіа. .

Оцікка coot is сі.рроеиии ga ррилатність £0 гзггщіївовшіого вбирашія врожая .

Прл ручному вбирати сгід сійродкяя ка 1 га витрачається 225

- ГЯб ггсино-дшЕ (Ерюков А. Б., FoioHosa JL Е , 1085), пр складає

- ІБ - ■

70-30 2 від 0агап>тог затрат на вирощування цієї культури (Володі па К.а . Шумова Г. А.. 1931). Застосування мзсикного гй'.іра-іня сбільшуз продуктивність ггргді у 60 - 70 розіз.

Пр:і оцінці сортів га шрзлічзвжя сзизгтаїаі ез^і екді^кі и?-ГЯідг>я псрепсгсгпзпі (гсйагп 1).

і. Пзрігяяльпа. сціп:п сорт і з сіярадгня на протають до газізсзаяого сбхратяя врогза

! т ■ ■ ■ ІЕзка - — * £йгг«- ■ г Зтсп- Т " 1 Оср- £{р:-ткп. г і тркг.'- !

ірспяі- ПІСТІ* ї-.ГТі Іпють ігл ітугл лісгь і

1 СОРТ І!.'!ГР~ ЛССТИ- зіл- ! скі- КУГД 5 горі?*’/ і

| ГГГЛ ГСІШЛ РК37 ІРОЧКЇЇ ОСЕЗЗ! |

|уро~я ягід ЯГІД (с::) (лл:з) ! г

1

1 і І 2 3 і 1 5 б 1 а *

і Г.ітгсп і + г ! " с. р. -.З '! І

і Ейггь їїргас-сз \ * * г і * і: 57 ю і

1 СїС’ГП 1 т г і ь ї: -15 10 ;

| -*• 'Г т 1 -і* р. С7 о ;

! Сіпг:с;г;т:р і * ч- 1 * к 52 Б !

І Пірчтаспігг* І *- > +• І ^ с. р. •15 з ;

! Гзулініса І і* + * і * с. р. 63 10 !

і ПаЛя* Газі;»?? \ *> * ¥ і *- а. р. 43 ю ;

І Сія.-тгіз ГоллЗ:с; І + + 1 *• е. р. 39 а і

1 Гуцулці е І * + 4г 1 + к ■17 10 і

1 ”гу::-" соїо'оі і * + + І * с.р. 45 з |

! Згтадп і . І т ♦ * ? . л 1 + .1 , с. р. <0 •.. . 2 ! ( . 1

Примітка - с. р. - сог'ЗДИЬСрСС.’ЗГІТЛ К - (Сї.аз.ЧТПКЯ . + - 31ДПС31Г?.! 2ЖЯГЛМ

- 16 - . - -СХФ. ЯліЗйЗЕко, EC. Взвопокроваький (1В88) відмічають лшігуїочі та пзяшітуші ознаки сортів на придатність до і:з-ханіво^шого вбирання. Дз пє-ргж відносяться друга їсть достигання ягід. цільність іхі рочісн (по шкг:з 200 г). зусшілл відрішу ЯГІД (ьг більше 1Б0 г) та розмінная уроіав в кроні куса (0.3-1.8 і:). Кеішітуїлсагі ознакам е £ориа кугз, Еіріиа його б основі, діаі’зтр натоків в осгюзі (8 - 20 ііі), їризалість пзріоду збору (7 днів). поЕкодгзпнз пагонів (по біл.со 5 X).

czczua C3ro.v^i ь* ctiechxz? ііяіуші с^шзї2&

Лі- .*>' 1 • t». » І

Ствопеїшя гібридного фОН.ЩГ Ес pscyaiTSTa’s; бішчзякя ccprororo фскду емород;інї: кеі.я булл: відібрані кроці сорти для жробтягва і подагьеті слггедіїйзі роботи. -

лопорої: вйшгопліяиості в^юргістані сорти Оішііць ГолуЗїп:, Есг^у-:, Крупна $отс2зі, Кшз* Е-^рюв, Славута, Хзгенда, А.ча-дзміг Агтс’.'жго, і1! ^DJO. Еі гп::г?:'?:г-и пристой к-гідуж.:

s.^Tvpicro;.: сло"::хп eejca Сідьдсргіїср, Слссуга, Білоруська солод-па, іігісї:-,, Cop-; 0Гсгуй.-;:? буї r:u:o?::ar;r::a п:: дхїоп гг:;д-копдідпггсі va радлього zzor.xzzsz, о, іігнзй Шлірг-ог;, Пз.’Лг^ ІЬа-

і С.л." - ;::: сзрг;;, гз гл'^:-г.і-щ-гг.: 2іг.з:& ггрзд'лп'гт.ліст:.. Еїїого г ІСЗі - 1Z2Z }-р. і:г-с:-: ',:кз гКф::":;:а;;іп б 127

:-w Зіпс-ЦіГ: сг;.-п:;::. Сад:.\г:;г> 1C їс.ісог.. £~з~по і

:.;;зіппо JE3 k;j. rЮр;.;: ."го ^л:;іпі;л. У саду

:LX0 іііг::г;і"~ії. v:.сг-р:'і;,£:ідіС'р:"о 1-і

с і і и с;. 11 г:;ог;:.Ґс:*;.:.

Гс.-:;:р^гс;.::л - гі.у.у

сі:;кціь сідіОр^зіз пс.рі^н:п єіїг’ш: са уч^охк соргіЕ ітг?.?; Г.'";рі.сд, Cxiryra, Сіїшсг^» Гс-пуС?-;-.:, Пзл Грілка, C.'l.c.u, Пз:::^а - і.:..1. Г; П:;і citf’?.;:.: бу-: а-:.:о^а 01-

пнгч'ь ГолутЗ::;;. С~:,;у?а д Г:і: : ...•„••рчо”,, М £оі та і; C4S ^ С’!п;;.л”.

Го.;уЗкл. ЕідіСр-.о.'г; :;о. с:-. .'оділостики;.:-г.го ’ -.т

£5 персі,єгЛішнн); пбр’їдів, о л;;іії 14 і; У>'.‘і

і.і.Мі.;.г ^ дм f.-.-a др^т;;;; рп: j

урояай віл 100 до 600 г з куща), стійкі до борознистої роси та незначно поикоджуютьея антракяозом. Середня ьпса я голи у них становить 1,1 - 2,1 г, при максимальному рівні - 2,1 - 4,0 г.

За комплексом господарсько - цінних ознак виділяться номерні форми 1Б71, 1633, 1649, 1699 , 2174. Сорт Сміла наооі се-

лекції проходить Дэргавне сортовипробування з 1390 року, чотири іниих сорти - прийняті в 1993 році. Нижче наводиться їх характеристика. .

Легенда (242). Отриманий від схропування у 1981 році сорту Сіянець Голубки з елітний сіянцем 4-21-84.

Куц свредньорсслиЯ, слзбороалогий. Достигання ягід ду-то гаяне. Ягоди великі, середня юса 1,6, максимальна- 3,5 г, приема на смак, а дружнім достиганням. Містять 7,4 X цукрів, 2,27 X кислот та 138 кг X віташну С. Уротайяїсть - 14 т/га. Сорт са-гаплідний, стійкий до Сорогщкстої роси. Проходить Дэркавне сортовипробування а 1992 року.

Академік Артетопію (725). Створення внаслідок схрещування у 1933 році сортів Славута і Тайга.

. Сорт середнього строку достигання. Кущ середньсросді, с.га-бсрозлогі. *-

Ягоди дугэ вогккі. Середня юса 1,5, максимальна - 3 г, відносно одномірні, сгачлі. Містять 8.3 X цукрів. 2,5 X кислот, 248 № X вітеліну С. УрскаЛШсть 16.3 т/га. Сорт самоплідная, стійкій до борошнистої роси. В Лоряссртовипробувітіїні а 19',33 року. ,

Віра (2010). Отримання внаслідок складного схрещування у 1985 році гібриду 193 з сортом Слазуїа.

Сорт пізнього строку достигання. Куці сєродньсрсслі. се-* радньорозлогі. Середня иасз ягоди 1.5 , максимальна - 3,1 г. Ягоди приемного гасло - солодкого смаку,' містять 0,9 X аугр;з, 2,4 І кислот та 215 ст % зіташну С.

Урсггяяїсть сорту 13 т/га Сорт саисплідний, стій."^п до 'л-

РОЕЯІМТОІ РОС'І. ‘

- 18 -

Надія (2100). Огрійияий бід схрещування у 1935 році елітного СІЯНЦК 264 8 сортом Сіянець Голубки. Сорт раннього строку достигання.

ЦуШ середньороелі, Ciui.ni, слаЗорозлоп, Ягодя дуга великі, середня маса 2,1, цгксииальна - 4,2 г, одномірні. Містять 8,2 X цукрів, 2,7 І кислот та 220 мг X пташку С. Урогайність сорту 12 т/га. Сорт стійкий до борознистої роск, са^плідшй.

ОЗГОЕОРЕЕШ РЕЗі’ЛЬЇДЇ ІВ ДХШДЕЇЬ

У 1236 - 1В93 рр. гетсрсі: дігсертадіі провед-зко вивчення 130 сортів чорної смородкки вітчизняної та сарубшмі сегекцн за ге і ііа ь'иГіГ-'' ї;л;:іі і п;:іс; господарсько - біолог ічнши озпв^'^л. іїщілйш кращі для промислового випробування, вироіцувашш у ісо-■Еектнвгшг та присадибних садах, а такоя для Еіірокого використання її в седзкційній роботі. Виді .ієні також донори максимального рівня окремих цінних ознак, які при використанні у гібридизації дали ЮЯЛІЇВІСТЬ поповнити гібридний фонд перспектішншн СІЯНЦЯМИ для подальсого відбору та селекції.

Встановлена залежність иіг проходженням фзнологічних фаз розвитку сортів. Сорти, ер рано починають вегетацію, характеризуються раннім цвітінням, раннім достиганням ягід та раннім листопадом. В цілому істотної ріаниці у проходженні фенофаз розвитку між районованими та інтродукованими сортами не встановлено. Пізнім цвітінням характеризується лише сорт Шаполітанська Усі сорти, ер вивчались, відповідать місцевому клімату.

Ш встановлено також чіткої залежності між виходом рослин 18 стану спокою та виюст і Якістю їх репродуктивних органів.

Вивчені сорти характеризуються високо» стійкістю до зимових провокаційних відлиг (третій компонент аимосіійкості). Винятком були сорти Лі я родюча, Елі івська рання та Щедра Низька стійкість квіток до весняних зашрогків відмічена у сортів ІЬчка. Приморсь-гегЯ чзьшіоа, Бія, кілі ісоька рання.

Екзчзпкя тєіхпіз росту та розвитку пздзеїтої частили ссртіз сшродкни показало різку реакція їх на грунтово - кліматичні умови Лісостепу України. Наяі дослідження підт-ердгутггь хвилеподібний харазстер рссту пагсніз. який о наслідком взезїзздіі коїш-локсу несприятливих у;йсв, але віа властивий не есш сортан. Окремі сорти мають стадій ріст 1 ьгенпс- реагують на дефіцит вологи, тепла та поуивних речовин. Сюди відносяться сорти ВгааЯ ПЬгкрьов, Партизанка, Пам"ять Баз і лову. Су їла. Славута. іьм"ять Цравккз.

Вивчення са^сплідкссті сортів підтвердите думсу К.Д. Озргєо-поі та інки авторів про генетичну природу цієї ознака, так яз: процент газ"язуваянп ягід у різних сортів зшюкгався за рска>~і, але завжди залипагся високим у одних сортів та кс--пачн:ш з іккмх Міміі ке встановлено чіткої залежності иіж'самопдідяїстп та вро->а£аіста сортів. Впзчзшш перехресного запиле :шг иіхо молсднзіс?а встановити істотний вплив ссрту - запилювача нз врожайність та иасу ягоди.

Урогайяїсть в основним господарським показаиз®н сортів со-родіши. Крадг-я сортами за урожайністю в Сміла, Шіґ'ять Правгсса, ІбшаЯ Вїлгрьов. Сільвер, ітер, Гуцулка, Кисть. Славута, Ия 11 очанка, Пам"ять Вазі лову . Перзі два сорти іст-отяо перезимують контроль, а мансж/альна врояайніс'ь їй складає 24 та 21 т/га, їзо па-рекояливо свідчить яро величезні потенційні можливості окремих сортів. Перевали* більшсть сортів істотно поступається за зро-гзйністя перед контролем.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. За комплексом цінній господарсько-біологічних ознак віді-

брані кращі сорти, до яких нагежать: ПаїГять їїравика. І&най і&м-рьов, Сміла, Сільвергітар. Пзртлзнка, Паулінка, ШіГять Еазілову, Сіянець Голубка. '

2. Внаслідок цілеспрямованої, г рис ага і селекційної роботи

при використанні відібраних пероп:!?г:га:?их ссртіз створено ногі согт : сігроднта інтенсивного типу: Лзгенда. Академік Артеменкп,

Наді.- та Віра, які характеризуються вкескоп урогайшетп, ду=з ги-

лигати ягодами, стійкістю до бороинистоі роси, придатністю до из-ханізованого вбирання врожаю. .

3. Виділені та ракошндовані для широкого використання в селекційній роботі понад 20 донорів цінних господарській та . біологічних огнак внсого рівня.

і. Вивчені сорти вітчизняної та.зарубіжної селзкції при би-. рспувакні відповідають кліштичнкі: умовам Лісостепу України. Сс-ред них виділені ранні та піалі сорти з різтщзю в строках Достигання 18 - 20 дніе. До ранніх відносяться сорти Сіянець Голубки, Ая, Алтайська рання, Краснокутська рання. Д> пізніх - Ша-політакська, Бредторп, Урожайна чорна, Роденор, Язкстока, Пшдоро-дна (ЛСГІ), Усанка, Гол і еф.

5. Самоплідкість сортів смородини е вазижвою ознако», але в окремі роки істотно не впливав на урожайність культури. Шрехресна запікання е головним у формуванні уролая смородини. Нзксииальний процент зав'язування плодів при самозапиленні у крачот сортів досягає 90 - 100 X - Псодородка (ЯЗГІ), Партизанка, ПіУсть Вавілову, Олімпійська.

Б. Інтродуковзні сорти, ср вивчались, іаагь достатню сі:-юетійкість в Лісостепу України незалежно від строків та тривалості періоду спокою. Високу стійкість до весняних оаюрозків іежгь сорти Одлгабін, Шшай Ширьов, Сіянець Голубки, Крупна Зотобоі, Баулі нка, Партизанка, Сміла, Шм"ять Цразка.

7. Встановлена значна відмінність сортів за складовша потенційної продуктивності. Кравц показники в уродайності (г/и однорічного приросту) маоть сорти Славута, Гуцулка, Шсковська, Ото-чествекна, Любимиця Алтав, Краса Алтаю, Рі Багор, ШіГагь Црашса та по кількості урожаю - Вен Еззіс, Е£дра. Бірюльогська, Смуглянка, Пїодородна ( ЛСГІ), Лзда, Партизані©, Взіноградах

8. Встановлена різниця сортів сшродини ва акісв:п& показниками ягід. Еиділені: вєяикошїідні сорти - Па륒ять Црагіг-а,

Цлі івчйлкз, Стіайт, Оіяяець Годувкя, ІЬокоеоькз, Крааа Ааоз, Х>-бкмиця Алтаю, Кзнт; е вкеокиш сі^акозта якоотяіа - Оіхь^оргіїер,

- 21 - - • Славута, йисть, Пзм**ять Цравкка, Шна?, Лакстона, Карельська. Сгрпрпо. Делікатес; з зг.ссюи змістом аукріз - ійтськссельська. Пілот Ола-тсзлдр І&.кін, Ніна, .гйжтонз, Голубка, Студентська, СільЕзргітер, Білоруська солодка; з взгсісгн зшстси вітаміну О -Яіпгсь!® рання, Алтайська рання, Еіряевська, Чт£.о Ійроядн. Чзрпз ддіккокістна, Студеячось.ча, Пазять Цзазяка.

■з. Срас^-іі по зроягЯності е сорти Сміха, ОаТять Црззяхз, Шість, Еія, Слззута, СідьЕергітер, їїам"ять Возі лозу. Гунулга,

РЗЗК«ЗШЩІ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для гаїгздзпня прсі-'го.зззгтх яасапггш. -гмородгаїл ЛІСОСЇ5Л7 Угфзіїпі 2і'. головні пг"сор:'.стсз7г?.7:-г сорти Пач"ять Прази-кз, Сила, Пам’ять Егмлозу, гр :-гсть вкосі;? і с^у врога-Тніс-гь та не по'робугггь пгятсоуззппя Зуигшшз ггрп їх ркропузаяти.

2. ^кгт.гот.'.ггл ссртп.'с! дггг .?.г<’«агаяпя прсїяслозгк ядагггащ ;* Р'?:',с;піїд".с?';0:: ’''.-"Д 2::"г.сз, Гуцулка, С.тглг?з, Злість. И’рсгзгія-

ГЛ, СіЯНвЦа Гохуйхі.

3. Дгл игро.-'сга *::тг<;б:і!г-’гго лг—рсЗуганкл рзі»;чяз?ї-гься ксві

сорти.тг;:! /,ч.?,--:-:.гі!: АртеіЗЕта, Лзгспда, Палія, З'рз, сз гаран-

г?.р:ізуп'гься 2!-сс:жз тролаїчісгг, гс-.гг.-хплідністи та стійкіста до хзороз.

4. У прс;.с!олсп-іл ясяаягзпзах необхідно зярааувати чотири -п"ятг> сортів для зсгзгт?ч-зг:ія перехрзсного оппагеяня кзітск, ср

ПІД2!!ЗУЄ ГрС.'Г'Л/МСТЬ 7=1 ЯКІСТЬ ЯГІД ОЮрОДІИЯ.

Рі’ГСІЇЇПЕЛГП І СЕ^ГЩГСІЕРАН Я~Д сехегап і г:-т. п::оо;"й ріге'гь окрема господарсько - цінних

сгчач г-'!'^..,*гдг?-7ісі едіду?лі сорти - донори:

- т:п с:;'г:’гл ;:со?нгг.:піл - Сіяаоць Голубки, дя, Аггайоь-

:са рчк-т. г -

- 'п - П:огс-о~^ (ЛЗГЇ), Г-.стгпг.п.'П. їі'.:і’;;їь

т -м,-.,. ;г^ г_:п, І^:::гьоз; '

- ::л с^л-гопі потели^ної прозуїсгізпосгі іг ессг2йізіс?і -

Гуцтал. Силі. Слазута, Гл>Га?ь Зізігеву;

- 22 І-

- на крупноїшдшсть - Пам"яті. Правила, СНпнаць ТолуСжї. !іт.і ісчанка, Краса Алтаю, Лвбішиця Алтав; '

- на високий вміст у ягодах цукрів - Детськосальська. Пілот Сиександр Ііашін, Ніпа. Білоруська солодка;

- ка високій вміст вітаміну С - Київська рання, Алтайська раьня, ЕЗиряевська. Студенчеська, Пам”ять ПраБИка;

- па стійкість до хзорсЗ - Бура, Брздторл/ Карельська, Пам'ять Вавілову.

Ва матеріалами дкоертвці 1 опубліковані такі рс5с?;;:

1. Вшів самапдїдкості ка урожайність сортів та гЮрздіз

чарко і смородили // Інформаційний листок. Чзркгсїі, ЦЕП. 1085. (Рос. юва). ■

2. Ягідні культури// В кп. Рекомендації по інтенсифікації сздів:і::цтва в колгоспах та радгоспах Ч-зр?«сь!юі області. Чзркаси, 1S35. С. 25 - 22. (Рос. шва).

3. продугатакість та якість глодів еоеях сортів чорної си-родстй // Tea?! довозі дай нзугсого - варобзячій конференції присвяченій ICO - річчз вззнувгішя рогоадпика Л.Е Сіамреигі. Паї їв, ЇС87. С. Ill - 11G. (Рос. мзгз).

с. Г.;ісаі показник;: атід сгсрсїхг соргі2 чрзої сіюродіии // Тезі; доповідай каугаво - в:з»бзі;чій конференції пріїавячзніп 1С0- річ«со sacuysaaaz розгадника Я Е Скізфекка. Usub, 1987. с. 11G - 11S. (Рос. rasa).

Б. Крзлу сорт:: пгідшс кт^ї тур // В кз. ІіхсгкткзіЕій сад. Ч-ркаг::. 1938. С. Ь7 - 72. (Foe. issaj.

С. Сорти кувдвіа ягідників селекції Іігіївської дослідної станці і садівгащтва їй. ДЕСшірекяа. Д>гсскї. 'Ьркесл, 1С52 ( ?се. !іС5а).

7. іЬві сорти ягідних культур // В кя. Сад баз гшіі. 11л 11 в, К-Л. С. S3 - 82 (РОС. КОЮ).

а Сорти чорної сшродюш для промислових насадхзнь госпо-г.'-.і лісостепу Україна // В еб. Шрспзкгпаа віїч:-:зпгпого . .діьягмггйі. Теак доповідай республіканській шуїзо^о - взіробглгаШ

- 23 -

конфэреяци. Київ, 1991. С. 84 - 85 (Рос. шва).

9. Розьшозяэпея ягідних кудів // Дій. сод. город, М а йг'.з, 1991. С. 9.

10. Вэв! сорта *-:орпоі сеородіпті! // Дім. сад. город, И 7. "ліз, 1392. й 10 - 12.

Ваеяовзта пяру подгку всш гго яопошгаз 7 шдготугзгш. clop-илзкпі та ккоду в сзі? sasot дтеертзгш.