Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственно-биологическая оценка сорто-подвойных комбинаций и перспективных сортов груши в условиях Полесья и Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственно-биологическая оценка сорто-подвойных комбинаций и перспективных сортов груши в условиях Полесья и Лесостепи Украины"

Мацейко Людмила Миколаївна

огб од

у ин < УДК 634.11:361.526.32

Господарсько-біологічна оцінка сорто-підщепних комбінувань та перспективних сортів груші в умовах Полісся та Лісостепу України -

06.01.07-плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті садівництва УААН.

Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Матвієнко Микола Васильович -Інститут садівництва УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

Провідна установа: Центральний ботанічний сад

ім. М.М.Гришка НАН України, м.Київ

Захист відбудеться “ 19 ” червня 1998 р. о ІО годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ - 41, вул.Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м.Київ - 41, вул Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10

Автореферат розісланий /-Ь травня 1998 року

член-кореспондент АТНУ Лисанюк Віктор Григорович, Національний аграрний університет, професор кафедри садівництва

кандидат сільськогосподарських наук Сіленко Володимир Олександрович, Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка, науковий співробітник

Вчений секретар______________

спеціалізованої вченої ради

Актуальність теми. Культура груші в різних країнах світу з помірним кліматом, в тому числі і в Україні, займає друге місце після яблуні. Плоди груші мають високу харчову цінність. Смакові, дієтичні та лікувальні властивості обумовлені високим вмістом цукрів (6-16%), органічних кислот (0,1-

0,3%), наявністю вітамінів А, В, Р, РР, С, мікроелементів, азотистих та біологічних активних речовин.

Для збалансованого раціонального харчування плоди груші необхідно споживати протягом року, однак на сучасному етапі виробництво їх вкрай недостатнє. Однією з причин цього є відсутність підщеп, придатних для інтенсивних насаджень як в зонах традиційного вирощування, так і в північних регіонах України.

Необхідно також підібрати швидкоплідні, високоврожайні сорти осіннього і зимового строків достигання, визначити кращі підщепи й підщепно-сортові комбінування, що стануть запорукою високих і стабільних врожаїв, основою рентабельного виробництва.

За останні роки Інститутом садівництва УААН і дослідними станціями створено для інтенсивної культури груші ряд підщеп і сортів, але недостатня вивченість не дає змоги широко впровадити їх у виробництво.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації проводилась у відповідності з програмою “Садівництво” Інституту садівництва УААН. Сортовивчення груші проходить у розділі “Поліпшити сортимент груші шляхом створення нових та інтродукції кращих існуючих сортів інтенсивного типу, стійких до хвороб і пристосованих до регіональних умов вирощування, з високими товарними, споживчими і технологічними якостями плодів”, а оцінка сорто-підщепних комбінувань в саду -у розділі “Оцінка нових клонових підщеп яблуні і груші в саду”. Номер державної реєстрації 019611018180.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягала у комплексному вивченні і впровадженні скороплідних і високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань з використанням середньо- і слаборослих клонових форм айви і кращих сортів груші, які б дали можливість значно підвищити продуктивність насаджень в північних регіонах України при високій економічній ефективності виробництва.

Завдання досліджень:

-виділити і провести добір добре сумісних клонових підщеп з підвищеною екологічною стійкістю, які прискорюють плодоношення, забезпечують стриманий ріст і високу продуктивність районованих і перспективних сортів;

- виділити і впровадити у виробництво нові високопродуктивні сорти груші, придатні для вирощування в інтенсивних насадженнях зони Полісся і Лісостепу;

- провести економічну оцінку ефективності сорто-підщепних комбінувань і перспективних сортів.

Наукова новизна. Вперше в Україні у зоні Полісся проведена комплексна оцінка нових сорто-підщепних комбінувань груші в умовах саду з використанням вегетативно розмножуваних підщеп айви селекції Інституту садівництва УААН (4-6, 2-10, 4-12). Введення в культуру клонових форм айви, як середньо-та слаборослих підщеп, значно прискорює швидкоплідність і підвищує продуктивність насаджень у порівнянні з насіннєвими підщепами. За результатами досліджень виділена слаборосла форма айви 2-10.

В зоні Полісся і Лісостепу України проведена комплексна господарсько-біологічна оцінка 34 сортів груші осіннього і зимового строку достигання. Виділені осінні сорти (Десертна, Вишнянська і Таврійська), що перевищують районовані за продуктивністю на 60%. Зимові сорти (Сонатіна, Черемшина і Парижанка) за продуктивністю первищують стандартні на 250-600% і характеризуються добрими смаковими якостями.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що вивчені в саду нові вегетативно розмножувані підщепи айви, особливо середньо- і слаборослі, можуть широко використовуватись в інтенсивних насадженнях груші в зоні Полісся і Лісостепу України.

З метою впровадження у виробництво результатів досліджень в ДГ “Новосілки” ІС УААН закладено колекційний маточник вегетативних підщеп, щорічно вирощується посадковий матеріал (5-8 тис. шт.) і в КАП “Рось” Київської області на площі 4,2 га закладено грушеві насадження інтенсивного типу виділеними сортами.

Особистий внесок здобувача. Дослідження за темою дисертації виконані здобузачем особисто.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту садівництва УААН в 1991-1996 рр.; на конференції молодих вчених у Закарпатському інституті АПВ “Наукові розробки - агропромисловому комплексу” (1993 р.); на міжнародних та науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів в Інституті землеробства УААН (Чабани, 1993-1996 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю, 6 рисунків, 13 фотографій і 15 додатків. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, додатків. Список літератури складає 241 джерело.

з

Умови, об’єкти і методика досліджень. Дослідження проводились у 1991-1996 роках методом стаціонарних польових дослідів в садах дослідних господарств “Дмитрівна” і “Фастівське” Інституту садівництва УААН, розташованих в зонах Полісся і Лісостепу України.

Клімат регіонів помірно континентальний. За багаторічними даними, сумарна кількість опадів за рік становить 636 мм на Поліссі і 597 мм в Лісостепу.

В умовах Полісся грунт дерново-слабопідзолистий піщаний на флювіогляціальних відкладах. Грунтові води залягають на глибині 3-3,5 м. В Лісостепу насадження розташовані на чорноземі типовому легкосуглинковому на карбонатному лесі. Глибина залягання грунтових вод 14-18 м.

За темою дисертаційної роботи дослідження виконували у двох напрямках: перший - виділити найбільш ефективні сорто-підщепні

комбінування (дослід 1); другий - виділити скороплідні, високопродуктивні :орти груші (досліди 2 і 3).

Дослід 1. “Вплив підщеп на ріст і плодоношення груші” закладений навесні 1987 року в ДГ “Дмитрівка” за схемою наведеною в табл.1. Площа живлення дерев на сіянцях Олександрівки 6x5 м, на клонових підщепах айви 6x3 м. Повторення триразове, в кожному по 10 облікових дерев.

Дослід 2. “Ріст і урожайність сортів груші в умовах дерново-підзолистого піщаного грунту”. Об’єктами досліджень були 11 осінніх і 8 зимових сортів, щеплених на сіянцях лісової груші. Сад закладено навесні 1984 року, схема садіння 6x4 м.

Дослід 3. “Особливості росту і плодоношення різних сортів груші в умовах Лісостепу”. Сад закладено навесні 1984-1985 років за схемою 7x5 м. Вивчалось 7 осінніх і 8 зимових сортів, щеплених на сіянцях лісової груші. Досліди закладені в 3-х повтореннях, в кожному по 15 облікових дерев.

Крони дерев в усіх дослідах формували за розріджено-ярусною системою. Догляд за садом проводили відповідно до діючих рекомендацій.

Обліки і спостереження виконувалися за загальноприйнятими методиками.

Ріст надземної частини дерев груші і обліки врожаю проводили за “Методикою ВНДІС їм. І.В.Мічуріна” (1973); кореневої системи - методом моноліту (Колесніков В.А., 1962). Площу листя визначали ваговим методом (Волков Ф.А., 1968), вміст хлорофілу в листках - на спектрофотометрі за Починком Х.М. (1976), форми води - за методикою Гусєва Н.А. (1960); загальний стан дерев, польову зимостійкість, ступінь підмерзання після прямого проморожування - за методикою Соловйової М.О. (1982); ураження листя і плодів паршею - за методикою Дементєвої М.І. (1985). Економічну ефективність виробництва плодів у дослідах розраховували за методикою Шестопаля О.М. (1992); енергетичну оцінку за методикою Грязева В.А. (1987); статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного аналізу за

Б.О.Доспєховим (1985) із застосуванням комп’ютера ІВМ РСАТ за відповідними програмами Бублика М.О. (1991).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ СОРТО-ПІДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ У САДУ

Ріст надземної частини дерев. Дослідженнями встановлено, що найбільш сильнорослими були дерева на сіянцях Олександрівки (контр.). Висота їх у сорту Бере київська становила 4 м. Найбільш стриманим ростом відзначалися дерева на підщепі 2-10, висота їх утримувалась на рівні 2,8 м (табл.1). На підщепах айва Прованська, форми 4-6 і 4-12 за основними біометричними показниками дерева груші знаходились на рівні контролю (айва МА).

Об’єм крони 9-річних дерев максимальним був на сіянцях Олександрівки (контр.) і становив 26,3 м3, а найменший - на сіянцях айви Черняхівської (10,7 м3). Аналогічні дані отримані по сорту Золотоворітська. Слід відзначити, що сорт Золотоворітська, щеплений на сіянцях айви Черняхівської, виявляв ознаки несумісності. Висота дерев становила 2,4 м, об’єм крони 4,8 м3, а збереженість дерев у 9-річному віці досягала 53%, по інших комбінуваннях вона коливалася в межах 96-100%.

Розрахунки площі проекції крони показали, що на контролі (сіянцях Олександрівки) обидва досліджувані сорти при схемі садіння 6x5 м освоїли 70% відведеної площі. В той же час у більшості форм айвових підщеп при схемі розміщення 6x3 м цей показник зростав і коливався у межах 79-100%, на айвовому контролі (МА) і на айві Прованській відведена площа була майже повністю освоєна. На підщепі 2-10, яка обумовила найменший габітус крони, схема садіння 6x3 м виявилася недостатньо щільною. Виходячи з одержаних результатів, кількість висаджуваних дерев на гектарі на цій підщепі можна збільшити на 25-30%.

Площа листкової поверхні. Величина площі листкової поверхні дерева визначалася перш за все габітусом крони. Найбільшу площу листкової поверхні мали дерева обох сортів на сіянцях Олександрівки (18-18,6 м2) на клоновій формі 2-10. В розрахунку на гектар саду, навпаки, площа листкової поверхні дерев на сіянцях Олександрівки була найменша - близько 6 тис. м2, а на кленових підщепах цей показник значно вищий, що зумовлено збільшенням в 1,7 раза кількості дерев на одиниці площі.

------Коренева система. У 7-річних дерев сорту Бере київська на дерново-

слабопідзолистому піщаному грунті на клонових підщепах МЛ, 4-6 і сіянцях— айви Черняхівської коренева система як за довжиною, так і за масою розміщена у верхньому 0-40 см шарі, а щеплених на сіянцях Олександрівки глибше - в

Підщепи Висота дерева, м Діаметр штамба, см Середня довжина пагона, см Об’єм крони, м3 Освоєна площа живлення, % Збереженість дерев, %

БЕРЕ КИЇВСЬКА

Сіянці Олександрівки (к) 4,0 9,7 96 26,3 70 98

Сіянці айви Черняхівської 2,9 8,3 43 10,7 71 98

Айва МА (к) 3,0 8,7 50 18,5 100 100

Айва Прованська 3,2 9,5 56 15,9 92 100

Форма ІС2-10 2,8 8,5 49 11,8 71 99

Форма ІС4-6 3,2 8,4 52 12,6 86 100

Форма ІС4-12 3,5 8,6 51 14,6 91 100

НІР 05 0,17 0,13 2,3 1,68

ЗОЛОТОВОРІТСЬКА

Сіянці Олександрівки (к) 3,7 8,6 81 24,1 70 98

Сіянці айви Черняхівської 2,4 7,5 31 4,8 44 53

Айва МА (к) 2,9 8,2 49 11,7 90 98

Айва Прованська 3,1 8,5 47 17,3 100 99

Форма ІС2-10 2,5 7,9 38 7,6 65 96

Форма ІС4-6 2,9 8,3 46 9,7 80 98

Форма 1С4-12 3,2 8,4 44 14,8 86 100

НІР 05 0,15 0,15 3,0 2,2

шарі грунту 0-80 см. На підщепі 4-6 в шарі 0-20 см по довжині розміщено 69% коренів. На сильнорослій підщепі в цьому шарі їх розташовувалося 59%. На глибину 60-80 см корені дерев на формі 4-6 майже не проникали, а на сіянцях Олександрівки вони досягали 100-120 см. Загальна довжина коренів на сіянцях Олександрівни становила 194 м, на підщепі МА вона була в 1,6 раза більшою, що пояснюється більшою розгалуженістю кореневої системи. Найбільшу масу мали корені дерев на сіянцях Олександрівки, яка становила 829 г. Аналогічні дані за величиною і характером розміщення коренів отримані по сорту Золото-ворітська.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ЛИСТКАХ ГРУШІ РІЗНИХ СОРТО-ПІДЩЕПІІИХ КОМБІНУВАНЬ

Вміст хлорофілу в листках дерев певною мірою характеризує ступінь сумісності сорто-підщепних комбінувань. В наших дослідах найбільша концентрація хлорофілу “а+в” виявлена в листках Бере київської на сіянцях Олександрівки (контр.), яка коливалась в межах 214,2-222,2 мг/100 г у порівнянні з деревами на різних формах айви.

Дані про вміст хлорофілу свідчать про достатню сумісність сортів з усіма досліджуваними підщепами за винятком Золотоворітської на сіянцях айви Черняхівської.

Оводненість. Значного впливу підщепи на вміст загальної води в листках сортів Золотоворітська і Бере київська не виявлено. Найбільшим вмістом її (5562%) відзначалися дерева на сіянцях Олександрівки. У дерев на клонових підщепах вміст води коливався від 52 до 57 %, але більш високим він був у дерев на айві Прованській (56-57%). На сіянцях айви Черняхівської і 2-10 листки мали найменшу кількість загальної води. Протягом вегетації вміст загальної води зменшується, а зв’язаної збільшується незалежно від підщепно-сортових комбінувань і погодних умов.

Вважається, що чим більший вміст зв’язаної води в листі, тим вища посухостійкість дерев. За цим показником до більш посухостійких підщеп в умовах нашого досліду можна віднести айву Прованську і 4-12.

Зимостійкість. Пряме проморожування однорічних пагонів при температурі мінус 32°С показало, що вплив підщепи на ступінь морозостійкості прищепи значною мірою залежить від того, в якій фазі спокою знаходиться рослина. В період глибокого спокою менше пошкоджувались гілки дерев сорту Золотоворітська, щеплених на клоновій підщепі 2-10, а сорту Бере київська - на сіянцях айви Черняхівської і 2-10. Ймовірно, що раннє закінчення росту пагонів дерев на цих підщепах сприяє підаищеннюТх~морозостійкості при про— морожуванні у грудні. В період вимушеного спокою виявлена інша залежність. Більше пошкоджуються пагони сорту Золотоворітська на айві Прованській і 2-

10. У сорту Бере київська пошкодження на підщепі 2-10 однакові з сіянцями Олександрівки (9,1 бала). Таке явище пояснюється більш раннім виходом із стану глибокого спокою дерев, що щеплені на цих підщепах.

Урожайність. Важливою особливістю дерев на клонових підщепах є їх скороплідність. На підщепах МА, айва Прованська, 2-10, 4-6, 4-12, сіянцях айви Черняхівської дерева вступили у плодоношення на 3-й рік, а на сіянцях

Таблиця 2 - Урожайність груші залежно від підщепи, ц/га

Підщепа Роки досліджень Сумар на урожай ність за 6 рокіз % до контро лю

1991 1992 1993 1994 1995 1996

ЗОЛОТОВОРІТСЬКА

Сіянці Олек- 6,6 10,4 16,6 21,2 46,5 97,6 198,9 100

сандрівки (к)

Сіянці айви 30,4 46,8 55,8 62,4 69,8 81,2 346,4 174

Черняхівської

Айва МА (к) 35,4 58,2 59,7 63,8 79,4 190,1 486,6 245

Айва Про- 42,5 63,5 73,2 79,7 93,5 191,2 543,6 273

ванська

Форма 59,0 87,1 89,6 97,5 113,7 286,8 733,7 369

ІС2-10

Форма ІС4-6 55,4 67,0 77,0 88,1 94,1 197,1 578,7 291

Форма 56,4 69,6 77,9 89,3 98,9 228,8 620,9 312

ІС4-12

НІР 05 1,69 5,46 2,99 2,63 2,78 3,05

БЕРЕ КИЇВСЬКА

Сіянці Олек- 0 10,8 25,6 20,8 39,8 69,0 166,0 100

сандрівки (к)

Сіянці айви 14,6 36,8 58,7 62,0 70,0 84,7 326,8 197

Черняхівської

Айва МА (к) 15,8 39,0 71,7 51,7 60,3 92,6 331,1 199

Айва Про- 10,1 33,6 61,9 66,1 77,1 97,9 346,7 209

ванська

Форма 16,2 35,9 74,1 72,3 80,3 115,1 393,9 237

ІС2-10

Форма ІС4-6 15,5 39,8 85,3 50,0 67,1 107,3 365,0 220

Форма 13,9 35,9 76,9 49,6 69,8 98,5 344,6 207

ІС4-12

НІР 05 1,67 2,78 3,09 3,72 2,19 3,51

Олександрівни перший урожай (6,6 ц/га) отримано на 5-й рік після садіння. Найбільш урожайним виявився сорт Золотоворітська на підщепі 2-10, сумарний урожай якого за 1991-1996 роки становив 734 ц/га, що на 269% більше, ніж на сіянцях Олександрівни і на 124% на МА (табл.2).

Розрахунки питомої продуктивності показали, що найбільш урожайним виявився сорт Золотоворітська на підщепі 2-10 (6,8 кг/м3), що майже в 6 разів перевищує контроль на сіянцях Олександрівки і 2,3 раза на МА. Найменша питома продуктивність відмічена на сіянцях Олександрівки, яка складає лише 1,2 кг/м3.

Сорт Бере київська на 4-й рік вегетації в саду дав урожай на всіх клоно-вих підщепах, на сіянцях Олександрівки на 6-й рік. Насадження сорту Бере київська найбільш продуктивними є на підщепах 2-10 і 4-6. Сумарна урожайність їх за 6 років становить 394 і 365 ц/га, що перевищує контроль відповідно на 137 і 120%.

Огримані дані дають підстави віднести до групи високопродуктивних підщеп такі як 2-10,4-6,4-12.

ГОСПОДАРСЬКІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ ГРУШІ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

Сила росту дерев. В насадженнях 12-річного віку в умовах північної частини Лісостепу в групі осінніх сортів найбільший об’єм крони має сорт Поліська (100 м3). Близькими до нього за цим показником є сорти Десертна і Таврійська (60-70 м3), а серед зимових - Талгарська красуня і Роксолана (111138 м3). В умовах Полісся об’єм крони зменшується у 2,5-3 рази.

Зимостійкість. В умовах Лісостепу при зниженні температури в лютому 1994 року до мінус 28°С у зимових сортів Бере Арданпон і Пасс Крассан відмічено пошкодження плодових утворень на 1,5 бала. У решти сортів вони підмерзли на 0,5 бала.

Стійкість проти парші. Зони Лісостепу і Полісся в окремі роки характеризують підвищеною вологістю, що створює сприятливі умови для розвитку парші. Протягом всіх років досліджень уражалися паршею сорти Лісова красуня і Бере Арданпон. В окремі роки незначні ураження мали сорти Поліська, Пасс Крассан, Бере київська і Кюре. Поряд з цим за роки досліджень виділено 12 стійких проти парші сортів на фоні господарського захисту. До них належать Черемшина, Вишнянська, Роксолана, Етюд, Смерічка, Деканка солодка та інші. ------------—

Урожайність та середня маса плодів. За сумарною продуктивністю і комплексом господарсько-біологічних ознак в умовах Лісостепу (табл.З) за 6 років

плодоношення в групі осінніх виділяються сорти Таврійська, Золотоворітська і Десертна з сумарною урожайністю 768, 348 і 318 ц/га, тоді як в насадженні Лісової красуні (контр.) одержано лише 198,2 ц/га.

Таблиця 3 - Урожайність сортів груші в умовах Лісостепу, ц/га

Сорт Роки досліджень Сумарна урожай -ність за 19911996 pp. %до кон- тро- лю Середня маса плоду, г

1991 1992 1993 1994 1995 1996

Осінні

Лісова красуня 7,9 8,3 38,7 21,2 85,1 37,0 198,2 100 187

(к)

Десертна 11,7 17,7 17,8 74,1 131,8 65,1 318,2 161 187

Золотоворітська 11,9 15,9 15,9 160,8 112.5 30,9 347,9 175 198

Любочко 56,5 44,2 67,7 30,0 207,7 71,8 477,9 241 250

Поліська 3,5 10,5 26,6 8,8 43,2 28,3 120,9 61 201

Трембіта 18,5 33,1 8,4 24,5 96,4 12,6 193,5 98 175

Таврійська 26,2 76,7 168,7 125,0 254,4 116,7 767,7 337 253

НІР 05 2,5 2,2 18,4 2,9 4,7 2,7

Зимові

Бере Арданпон 1,6 8,3 11,4 1,8 44,3 22,7 90,1 100 122

(к)

Бере київська 1,2 35,3 12,9 51,5 158,0 18,8 277,7 308 182

Парижанка 25,9 26,8 19,2 191,0 287,2 90,9 641,0 711 173

Пасс Крассан 3,7 2,3 16,6 36,3 11,0 5,1 75,0 83 95

Роксолана 14,7 50,4 77,7 50,7 104,0 33,2 330,7 367 249

Талгарська кра- 12Д 42,5 194,2 58,9 227,4 32,2 567,3 630 150

суня

Травнева 16,4 1,4 16,3 13,1 15,4 12,9 75,5 84 153

Черемшина 20,3 43,1 60,5 125,4 171,7 42,0 463,0 514 178

НІР 05 1,3 1,9 6,6 2,2 9,4 2,8

Ці сорти мають плоди великого розміру - в межах 187-253 г. В групі зимових найбільш урожайними виявились Парижанка (641 ц/га), Черемшина (463 ц/га), Бере київська (278 ц/га), які у 3-7 разів переважали контрольний сорт Бере Арданпон. Середня маса плоду цих сортів досягала відповідно 173, 178, 182 г. В контрольного сорту Бере Арданпон цей показник знизився до 122 г.

В умовах Полісся в групі осінніх виділились сорти Вишнянська, Любочко, Таврійська І Деканка солодка (табл.4).

Таблиця 4 - Урожайність сортів груші в умовах Полісся, ц/га

Сорт Роки досліджень Сумарна урожай -ність за 19911996 рр. %до кон- тро- лю Сере- дня маса плоду г

1991 1992 1993 1994 1995 1996

Осінні

Лісова красуня (к) 7,5 10,4 204,2 24,3 109,4 33,5 389,3 100 255

Вишнянська 10,0 82,8 256,5 40,3 193,9 13,6 597,1 153 252

Говерла 10,0 9,6 183,4 17,3 48,4 83,3 352,0 90 199

Десертна 3,7 16,8 118,4 57,6 77,1 101,0 374,6 96 183

Деканка солодка 52,9 132,2 369,0 151,3 151,0 78,7 935,1 240 199

Етюд - 2,5 32,9 22,0 13,3 35,3 106,0 27 181

Золотоворітська 10,0 4,4 65,6 37,8 23,4 52,7 193,9 50 195

Любочко 30,8 75,4 46,5 28,9 107,3 107,6 396,8 102 234

Смерічка 1,7 12,1 121,8 35,2 40,4 20,2 231,4 59 285

Трембіта 21,6 26,2 111,9 42,5 120,0 20,9 343,1 88 178

Таврійська 0,4 34,5 153,8 95,0 208,2 131,8 623,7 160 257

НІР 05 1,8 2,3 53,9 2,0 3,0 2,9

Зимові

Бере Арданпон (к) 3,3 0,5 18,1 14,4 4,6 20,4 61,3 100 134

Бергамот львів- 1,7 1,2 20,9 18,8 17,9 27,5 87,9 143 150

ський

Вітчизняна - 27,1 22,3 55,0 50,2 58,5 213,1 348 215

Кюре - 15,8 23,9 45,4 50,9 57,5 193,5 316 226

Малуша 5,0 1,9 57,1 30,5 9,7 38,3 142,5 232 148

Роксолана 2,9 4,5 65,1 27,6 68,4 53,0 221,5 361 254

Сонатіна 4,6 6,2 70,0 40,0 71,0 12,8 204,6 334 151

Черемшина 28,9 43,3 222,9 68,9 85,8 27,8 477,6 779 194

НІР 05 0,93 1,6 23,9 1,9 1,98 2,7

При сумарній продуктивності за 6 років контрольного сорту Лісова красуня 389 ц/га, перевищення врожаю на 60% одержано у сорту Таврійська, на 53% у сорту Вишнянська. Сорт Деканка солодка перевищив контроль на 140% і виявився найпродуктивнішим, але його плоди мають посередні смакові якості. Досить високу врожайність отримано по сортах Десертна (375 ц/га), Говерла (352 ц/га) і значно нижчу по сорту Золотоворітська (194 ц/га).

В групі!зимовюГсбртів~за~сумарноютіродуктивністю виділились Черемшина (478 ц/га), Сонатіна (205 ц/га) і Вітчизняна (213 ц/га), які у 3,7 разів переважали контрольний сорт Бере Арданпон.

За величиною плодів виділяються сорти Таврійська, Смерічка, Роксолана, Кюре - з масою 226-285 г.

Дегустаційна оцінка і біохімічний склад плодів. В умовах Лісостепу і Полісся плоди більшості сортів (65% від вивчених) мають дегустаційні оцінки 4-5 балів. Особливу цінність і високі смакові якості мають плоди сортів селекції Інституту садівництва УААН такі як Сонатіна, Золотоворітська, Черемшина, Бергамот львівський та сорти селекції Кримської дослідної станції садівництва Десертна, Таврійська, Вітчизняна.

Високий вміст загальної кількості цукрів відмічено у сорту Десертна (10,9%) в зоні Лісостепу. В інших сортів цей показник коливається в межах 69,6%. В групі зимових з високим вмістом цукрів на Поліссі відзначається Сонатіна (9,1%) і Черемшина ( 9,2%) в умовах Лісостепу.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОРТО-ГПДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ ТА СОРТІВ ГРУШІ

В дослідженнях по сорто-підщепних комбінуваннях виробничі витрати на вирощування плодів були однаковими. Проте урожайність, чистий доход та рентабельність значною мірою залежали від підщеп. Найбільш економічно ефективним на Поліссі виявився сорт груші Золотоворітська на підщепі 2-10, де чистий доход з 1 га плодоносних насаджень становив 5712 грн, а рентабельність виробництва - 401% (табл.5). В насадженні Бере київської найвищий чистий доход (2758 грн) і рівень рентабельності 254% отримано на підщепі 2-10.

Найбільш високі економічні показники в зоні Лісостепу в осінній групі мали Таврійська і Любочко, у яких одержано чистого доходу з 1 га відповідно у 5 і 3 рази більше, ніж у контрольного сорту Лісова красуня (табл.6). У групі зимових сортів найвищі показники ефективності мав сорт Парижанка з отриманням чистого доходу на 1 га 3584 грн. при рентабельності 483,6%.

В умовах Полісся високими показниками економічної ефективності відзначалися сорти Деканка солодка, Таврійська і Вишнянська. Найбільша сума чистого доходу з 1 га одержана по сорту Деканка солодка (5382 ірн). Дещо меншими були показники у сортів Любочко і Десертна. Собівартість їх коливалася в межах 13,03-13,72 грн, рентабельність - 173,5-163,6% і сума чистого доходу на 1 га становила 1887 - 1743 грн. В групі зимових кращим був сорт Черемшина, який забезпечив 3444 грн. чистого доходу при рівні рентабельності 284,1%.

Таблиця 5 - Економічна ефективність виробництва плодів груші на Поліссі залежно від підщеп, 1991-1996 рр.

Підщепа Урожайність, ц/га Собівартість 1 ц, грн. Чистий доход на 1 га, грн. Рівень рентабельн ості, %

БЕРЕ КИЇВСЬКА

Сіянці Олександрівки 27,7 29,03 766 89,6

(контроль)

Сіянці айви Черняхі- 54,5 15,43 2170 213,4

вської

Клонові:

Айва МА (к) 55,2 15,31 2208 216,1

Айва Прованська 57,8 14,68 2344 225,9

Форма ІС 2-10 65,7 13,11 2758 254,0

Форма ІС 4-6 60,8 14,03 2502 237,1

Форма ІС 4-12 57,4 14,77 2324 224,7

ЗОЛОТОВОРІТСЬКА

Сіянці Олександрівки 33,2 24,46 1054 118,8

(контроль)

Сіянці айви Черняхі- 57,7 14,71 2339 225,6

вської

Клонові:

Айва МА (к) 81,1 10,90 3565 302,5

Айва Прованська 90,6 9,91 4064 328,7

Форма ІС 2-10 122,3 7,73 5712 400,8

Форма ІС 4-6 96,5 9,40 4373 343,7

Форма ІС 4-12 103,5 8,86 4740 360,7

Енергетичні витрати на вирощування плодів груші коливаються залежно від підщепних комбінувань і сортів. Найменше енергетичних затрат 1437 МДж на 1 ц витрачено в Поліссі при вирощуванні сорїу Золотоворітська на підщепі 2-10, а найбільше 3857 МДж на сіянцях Олександрівки. По сорту Бере київська дані аналогічні -2214 і 4517 МДж відповідно.

Таблиця 6 - Економічна ефективність виробництва плодів груші в ______________Лісостепу залежно від сорту, 1991-1996 рр.____________

Сорт Урожайність, ц/га Собівартість 1 ц, грн. Чистий доход на 1 га, грн. Рівень рентабельн о сті, %

Осінні

Лісова красуня (к) 33,0 9,97 637 158,1

Десертна 53,0 6,77 1175 237,8

Золотоворітська 58,0 6,31 1310 253,5

Любочко 79,7 4,99 1895 307,9

Поліська 20,2 15,30 293 85,3

Трембіта 32,3 10,12 619 155,3

Таврійська 128,0 3,68 3194 381,4

Зимові

Бере Арданпон (к) 15,0 20,13 287 89,7

Бере київська 46,3 7,52 1412 305,0

Парижанка 106,8 4,12 3584 483,6

Пасс Крассан 12,5 23,84 198 64,0

Роксолана 55,1 6,57 1232 244,5

Талгарська красуня 94,6 4,45 2295 335,3

Травнева 12,6 23,65 201 65,2

Черемшина 77,2 5,12 1827 301,8

Високий коефіцієнт енергетичної ефективності в групі осінніх мали сорти Деканка солодка (0,40 од.), Таврійська (0,31-0,36 од.), Вишнянська (0,30 од.), а в групі зимових - Черемшина (0,26 од.).

ВИСНОВКИ

1. Біологічні властивості підщепи суттєво впливають на силу росту прищепи. Найбільш сильнорослі дерева на сіянцях груші Олександрівна. У 9-ти річному віці залежно від сорту висота їх становить 3,7-4,0 м. Стриманим ростом відзначаються дерева на клоновіи формі айви 2-10, висота яких досягає 2,5-2,8 м, що на 30-32% менше порівняно з деревами на сіянцях Олександрівки.

2. В дослідах по сортовивченню груші в умовах Полісся і Лісостепу за об’ємом крони серед осінніх сортів до групи сильнорослих відносяться Поліська, Таврійська, Десертна, а серед зимових - Роксолана і Талгарська красуня.

3. Підщепи значною мірою впливають на сумарну площу листків в розрахунку на дерево. Максимальну площу листкової поверхні (18-18,6 м2) мають дерева на сіянцях Олександрівки. Найменша площа листкової поверхні (12 м2) на клоновій. формі айви 2-10. В розрахунку на гектар саду площа листкової поверхні дерев на сіянцях Олександрівки найменша і становить

5994-6194 м2. На клонових підщепах цей показник досягає 6549-7992 м2, що зумовлено збільшенням в 1,7 раза кількості дерев на одиниці площі.

4. У 9-річному насадженні збереженість дерев груші різних підщепно-сортових комбінувань становить 96-100%, що характеризує високий ступінь їх сумісності. Виняток становить лише сорт Золотоворітська на сіянцях айви Черняхівської, де випади досягали 47%, що зумовлюється недостатньою сумісністю цих компонентів.

5. Вміст хлорофілу в листках дерев є показником сумісності підщепи з прищепою. У сорту Золотоворітська в комбінуваннях з високим ступенем сумісності в період вегетації сума хлорофілу “а” і “б” становить 126-150 мг/ІООг. При недостатній сумісності в комбінуванні Золотоворітська на сіянцях айви Черняхівської кількість хлорофілу зменшується до 105,8 мг/ІООг.

6. Найбільший вміст загальної води в листках (55-62%) у дерев на сіянцях Олександрівки. На клонових підщепах він становить 52-57%. Більш високим вмістом води (56-57%) відзначаються дерева на айві Прованській. Кількість зв’язаної води становить 9,9-13,7% і знаходиться в прямій залежності від кількості загальної. Протягом вегетації вміст загальної води зменшується не залежно від підщепно-сортових комбінувань і погодних умов року.

7. Ступінь пошкодження камбію однорічного приросту гілок у період глибокого спокою при прямому проморожуванні зі зниженням температури при мінус 32°С коливається в межах 0,4-1 бал, а в період вимушеного спокою зростає до 0,7-4,2 бала. Більшу стійкість до критичних температур у цей період виявляють дерева сорту Бере київська на МА і 4-12, а сорту Золотоворітська на 4-6 і 4-12.

8. В умовах Лісостепу при зниженні температури повітря до -28 °С пошкодження генеративних бруньок більшості сортів становить 0,2-1,0 бал, а у сортів Бере Арданпон і Пасс Крассан 1,5 бала. В умовах Полісся при температурі -24°С на 2 бали пошкоджуються генеративні бруньки сортів Бере Арданпон і Малуша.

9. Стійкими проти парші на фоні господарського захисту виявились Черемшина, Вишнянська, Роксолана, Деканка солодка, Етюд, Говерла, Смерічка, Трембіта.

10. На дерново-підзолистому грунті у 7-річних дерев груші, щеплених на

сіянцях Олександрівни, 94-95% коренів за довжиною і 96-99% за масою розміщені в шарі грунту 0-80 см. На підщепах МА і 4-6 основна кількість коренів (81-95% за довжиною і 86-98% за масою) розташована в шарі 0-40 см. В горизонтальному напрямку радіус поширення коренів становить 2,2-2,4 м незалежно від підщепи________________________________

11. Дерева на клонових підщепах вступають у плодоношення на 2-3 роки раніше і мають більш високу питому продуктивність з 1 м3 об’єму і 1 м2 проекції крони порівняно з деревами на сіянцях Олександрівни. Найбільш

скороплідним і продуктивним на підщепі 2-10 є сорт Золотоворітська, середня урожайність якого за шість років плодоношення становить 122,3 ц/га, що переважає контроль на сіянцях Олександрівки на 89,1 ц/га та на районованій підщепі МА на 41,2 ц/га.

12. В умовах Лісостепу за продуктивністю з групи осінніх виділився сорт Таврійська, середня урожайність якого за перші 6 років плодоношення становила 128 ц/га. З групи зимових найпродуктивнішими є Парижанка (106,8) і Черемшина (77,2 ц/га). В умовах Полісся з групи осінніх найбільш продуктивними є Таврійська і Вишнянська, урожайність яких становить 104 і 99,5 ц/га, з групи зимових виділяється Черемшина з урожайністю 79,6 ц/га.

13. Високими смаковими якостями плодів (4,5-4,8 бала) в групі осінніх виділяються сорти Таврійська, Десертна, Золотоворітська і Лісова красуня, серед зимових - Черемшина, Бере київська, Сонатіна, Бергамот львівський і Вітчизняна.

14. Вирощування груші на сіянцях Олександрівки забезпечує рівень рентабельності виробництва 118%, на клонових підщепах він зростає до 302,5400,8%. Найвищий чистий доход в сумі 5712 грн з 1 га насаджень та рівень рентабельності (400,8%) отримано по сорту Золотоворітська на підщепі 2-10.

15. Вважаємо за доцільне передати в держсортовипробування для подальшого районування середньо- і слаборослі клонові форми айви селекції Інституту садівництва УААН 2-10, 4-6, 4-12, які за господарсько-біологічними показниками значно переважають інтродуковану районовану підщепу МА.

Закладку інтенсивних насаджень груші в зонах Полісся і Лісостепу України рекомендуємо проводити на клонових формах айви 4-6, 4-12 і 2-10, які більш адаптовані до північних регіонів, використовуючи високопродуктивні і швидкоплідні сорти Таврійська, Десертна і Вишнянська з групи осінніх, а Черемшину, Парижанку, Вітчизняну і Сонатіну - з групи зимових.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мацейко Л.М. Продуктивність груші в умовах Полісся України // 36. наук. пр. Інституту землеробства УААН.- К.: Нора-прінт, 1997,- Вип. 1.- С. 2931.

2. Матвієнко М.В., Мацейко Л.М., Кумпан К.Д. Груша на клонових і насіннєвих підщепах в умовах Полісся України // Садівництво,- К.: Урожай, -1995.- Вип. 44,- С.57-60. (Проведені польові і лабораторні дослідження, визначено вміст хлорофілу в листі, проведено розкопки кореневої системи).

3. Matvijenko M.V., Matseiko L.M. Pear variety testing in the Polissje and Forest-steppe regions of Ukraine // Problems of fruit plant breeding collection of Scientific Articles III.- Jelgava, 1996,- P. 197-202. (Проведені польові дослідження, написана та оформлена стаття).

4. Мацейко Л.М. Результата вивчення сортів груші в Поліссі України // Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах. Тез. доп. конф. молодих вчених та спеціалістів.- Чабани, 1994.- Вип.ИІ,- С. 19.

5. Мацейко Л.М., Матвієнко М.В. Клонові підщепи в умовах північного Лісостепу і південного Полісся України // Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах. Тез. доп. конф. молодих вчених та спеціалістів.- Чабани, 1994.-Ч.2.-С.34

6. Мацейко Л.М., Матвієнко М.В. Вивчення сумісності сорто-підщепних комбінувань груші в саду // Проблемы использования земли в условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения земельной реформы: Тез. докл. междунар. науч. практич. конф. - К.- Чабаны, 1995.- С. 223-224.

7. Мацейко Л.М. Сила росту дерев груші на різних підщепах в умовах Полісся України // Наслідки наукових пошуків молодих вчених - аграрниківв умовах реформування АПК. Тез. міжнар. наук, -практич. конф. молодих вчених та спеціалістів.- Чабани, 1996:- Ч.1.- С. 98.

8. Мацейко Л.М., Матвієнко М.В. Вплив клонових форм айви на продуктивність груші // Сіль-ське господарство України - проблеми, сучасне майбутнє. Тез. доп. - Чабани, 1993.- С.61.

9. Мацейко Л.М., Матвієнко М.В. Виробниче вивчення сортів груші в умовах Лісостепу України // Наукові розробки - аргропромисловому комплексу / Закарпатський інститут АПВ УААН,- Нижні ворота, 1993,- С. 68.

Мацейко Л.М. Господарсько-біологічна оцінка сорто-підщепних комбінувань та перспективних сортів груші в умовах Полісся та Лісостепу України,- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07- плодівництво.-Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Викладені результати досліджень по вивченню сорто-підщепних комбінувань груші в умовах Полісся України. Виділені найбільш скороплідні, середньо- і слаборослі клонові підщепи та високопродуктивні сорти різних строків достигання з підвищеною екологічною стійкістю і придатні для інтенсивних насаджень.

Основні результати праці впроваджені у виробництво.

Ключові слова: груша, сорт, насіннєві та вегетативні підщепи, ріст, коренева система,-урожай, економічна оцінка.—___________________________________

Мацейко Л.Н. Хозяйственно-биологическая оценка сорто-подвойных комбинаций и перспективных сортов груши в условиях Полесья и Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07- плодоводство,-Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Изложены результаты исследований по изучению сорто-подвойных комбинаций груши в условиях Полесья Украины. Выделены наиболее скороплодные, средне- и слаборослые клоновые подвои и высокопродуктивные сорта груши разных строков созревания с повышенной экологической устойчивостью, пригодных для интенсивных насаждений.

Основные результаты работы нашли применение в производстве.

Ключевые слова: груша, сорт, семенные и вегетативные подвои, рост, корневая система, урожай, экономическая оценка.

Matseiko L.N. The economic and biological appreciation of the pear cultivar and rootstock combinations and perspective cultivars under the conditions of Polissya and Lisosteppe of Ukraine - Manuscript.

The thesis is submitted for the scientific degree of the candidate of the agricultural sciences, speciality 06.01.07 - fruit growing. - National Agrarian University, Kyiv, 1998.

The paper presents the results of studying the cultivar and rootstock combinations of pear under the conditions of Ukraine’s Polissya . The earliest maturing middle - and weakly growing clone rootstocks and highly - productive cultivars of pear are selected. They are characterized with different terms of ripeneng, high ecological resistance and are favourable for the intense orchards.

The main results of the paper are introducet into production.

Key words: pear, cultivar, seedling and vegetative rootstocks, growing, root system, harvest, economic appreciation.

Підписано до друку 07.05.98 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,8.

Наклад 100. Зам. 134.

Відділ оперативної поліграфії Центру Міжнародної освіти 252005, м.Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, к. 101. 227-12-75, 227-37-86