Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Гумусное состояние черноземов южных и темно-каштановых почв Украины в условиях орошаемых садов и пути его регулирования

ВАК РФ 06.01.03, Агропочвоведение и агрофизика

Автореферат диссертации по теме "Гумусное состояние черноземов южных и темно-каштановых почв Украины в условиях орошаемых садов и пути его регулирования"

1НСТИТУТ 1ТУНГОЗНАВСТВА ТА AITOXIXÏÏÏ IM О.Н ООКОЛОВСЬКОГОУААН

. :з ол

БИЧКОВА ЛЮДМИЛА IBAHIBHA

УДК631.417.2: 631.445.3

ГУМУС НИИ СТАН ЧОРНОЗЕМ1В ШВДЕНШ1Х ТА ТЕМНО-КАШТАНОВИХ ГРУНТ1В УКРА!НИ В УМОВАХ ЗРОШУВАНИХ САД1В I ШЛЯХИ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

06.01.03 - агрогрунтознавсгво i агрофизика

Автореферат дисертаид ira здобуття наукового слупеня кандидата сшьськогосподарських наук

Харкш-2000

Робота вихонана в Гнституп зрощуваного сащшнщва, Украшська академия аграрных наук

Науковин кер1вник: кандидат альоькогоаюдарсыак тук, старший науковин ствробтвгк, ЧЕСНЯК Гpигopiй Якович, 1нстизут грунтознавсгва та агрохмп ш. О.Н Соколэважого УААН

ОфщШш опонентн: 1.Доктор альсзжогошодфських наук,

професор ПОЛУПАН Микола 1ванович, 1нсппут грунтознавсгва та агровоми 1М О.Н СЪшловського УААН головний науковий ствробпник

2. Дркшр альськогошодарських наук, сгарцшй науковий ствробпник КОЗАК Микола Васильевич, Ьклтуг сцщвнищва УААН завщувач лэбораторй

Провадна усганова: Ршненський державннй техшчний ушверситет, кафедра меторашвного грунтознавсгва 1 земжробспва, Мносвгш, м. Нвне

ЗахиствщЕ.удетьсяЬ&аЪПН'Я о 7^?р<сгодиш на зааданш спадатзовансй вчено! ради Д64.354.01 в 1нсппуп 1рунтсанав<лва та агрсвоми Ы. О.Н Соколовсажого УААН за адресок»: 61024, м. Хщтав-24, вул. Чайковсъкого, 4

3 диоертащеюможна ознайомншся у б1блотоо 1нсппуту грунтознавсгва та агрохапУ ш. О.Н С-околовського УААН 61024, м. Харюв-24, вул Чайковсъкого, 4

Автореферат рошслашш

Вчешй секретар снеге ашзовано! вчено! ради, кандидат альсъкопхдадарсыак наук <~у

У/я о.Ф. ГЬвленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуальн1сть течи. Родючють грунту обумовлюеться щлим комп-ексом властивостей та показник!В, а гумус е регулятором 1 табкИзатором багатьох грунтових процес1в. Технолопчний вплив на рунти в сад1вництв1 значно б1льший пор1вняно з польовими культура-и. Це обумовлено плантажною оранкою, що проводиться перед посадкою аду, монокультурою, значним В1дчуженням поживних елеменив з уро-аем 1 обр!заними ёлками.

Все це пркзводить до зниження родючостд грунт1в у садових ф!то-энозах. Зрошення 1 утримання саду в умовах чорного пару без эстатнього поповнення свико! орган 1Чно'1 речовини посилюе 1 стиму-юе поступову деградацш грунт 1в.

Уникнення цих негативних явищ, розробка щлеспрямованих заход1 в ¿дтворення родючост! грунту в садах, ощнка !х за допомогою опера-лвного контролю зм1ни показникгв родючостх та прогнозування про-5С1В е одним з важливших питань сучасного сад1вництва.

Актуальн!сть теми полягае в розробш 1 встановленн1 рацюналь-ях шлях 1 в охорони 1 шдвищення родючост! грунт 1 в та еколопчно! !х эзпеки 1 природного середовища в умовах штенсивних зрошуваних са-1в Швденно'х степово!' зони Укра!'ни.

Дисертащйна робота е складовою частиною науково-техшчно! эограми "Фундаментальн1 досл!дгшння" з напряму "Розробка теоретич-ях основ в1дтворення родючост! грунт1В 1 принципов сучасного 1тенсивного землеробства, що забезпечать одержання високоякюно! зодукщ1 та охорону навколишнього середовища", затверджених нака-эм УААН N17 в1д 16.01.91 р., номер державно!' реестрацП' \01000556P.

Лета I задач 1 дослдлепъ. Мета наших досл1джзнь - обгрунтування гарони 1 покращання гумусного стану грунт!в П1вдня Украгни для 5ереження 1 шдвищення !'х родючоси шляхом удосконалення систем дебрення 1 утримання зрошуваного саду.

Для досягнення поставлено! мети виршувались такх задача

- встановити законом!рност1 трансформащ! орган!чних решток зних за 1'х анатомо-морфологгчною будовою 1 Х1м1чним складом в ювах разного зволоження та грунтоутворення;

- визначити коефтгснти гушфгкац!!' в залеясност1 в!д типу >унт1в, ступеня зволоження та особливостей орган!чних речовин;

- виявити вплив р1зних систем утримання 1 удобрения на гумусний стан та родкшсть чорнозему швденного 1 темно-каштанового грунту ;

- розробити технолог1ЧН1 заходи для пгдтримання бездефздтного балансу гумусу та в!дтворення родючост1 грунт 1в у зрошуваних садах.

Наумова новизна оде ¡¡ланях результапв. Проведен! Д0сл1Дження дозволили встановити ряд нових теоретичних 1 практичних "положень стосовно функцюнування грунтових екосистем у зрошуваних садах швдня Укра'1'ни.

- Встановлеш закономгрноси трансформащ1 рослинних решток на фон1 м1неральних добавок. Шказано, щр гнтенсивнють процесу 1'х М1нерал1зац11 та гушфисацп залежить в!д х1м1чного складу, грунтових умов та стану зволоження. Трансформащя вс!х оргашчних речовин проходить з поступовим наростанням новоутворених гумусових сполук, а пот1м 1'х зменшенням до визначених величин. Розклад гною, соломи та компосту супроводжуеться формуванням власне гумусових сполук та детриту, тод! як трансформация рослинних решток плодових культур 1 тирси проходить практично через стадно формування детриту. Самий короткий перюд трансформащ 1 гною, а найбгльш тривалий - тирси 1 рослинних решток плодових культур.

- Визначен! коефхЩенти гушф1кац11 р1зних оргашчних речовин. Показано, щр гшй 1 солома мають найвипц '¿х показники, а найменпц -рослинш рештки плодових 1 тирса, при цьому мшеральш добавки не впливають на продуктившеть гум1ф1кацП'.

- Виявлено вплив р1зних орган1чних речовин на якюний склад новоутворених гумусових сполук Показано, щр одна ?х група (гшй, солома, компост) формуе гумус за фракщйним складом близьким до зо-нальних грунт 1в, друга (тирса 1 рештки плодових культур) - б1льп фульватного типу по в!дношенню до початкового складу.

- Доведено, щр тривале задерншня багаторгчними травами одно-часно з посадкою саду сприяе збереженню 1 накопиченню гумусу, фоте, розвиток 1 продуктившеть плодових культур визначаеться на-явшетю в сум пи трав бобових культур 1 шльшетю внесених азотню добрив. При 1'х В1Дсутност1 або в сносно малих дозах останни спостер1гаеться пригшчення росту 1 розвитку плодових дерев та зни-ження 1'х продуктивное^ в пор1внянн! з утриманням саду шд чорню паром.

- Встановлено, що новоутвореш гумусовг речовини за як1сни> складом в умовах задершння не В1др1зняються В1д зонального фону. I склад1 гумусу фракщ* ГК 1 ФК накопичуються в пропорЦ1ЯХ близьки: до початкового стану. В склад! новоутвореного гумусу шльшси

ласне гумусових речовин i детриту знаходиться в pibhhx долях.

- Розроблещ норми р1зних вид1в органтних добрив для забезпе-ення бездефицитного балансу гумусу i п i двищення родючост i грунтiв г зрошуваних садах.

Практтве звееоеввя роботи полягае:

- у встановленн1 коефиленив гушф1каЩ1 для р1зних грунтових тюв у садах i розробки норм оргатчних добрив;

- в обгрунтуваннх систем утримання i удобрения грунтiB у садах 1ри зрошенн1.

Особнстнй внссок адобуваяа. Положения диеертащi висунут i, обг-эунтоващ i розроблен1 особисто автором. Автор приймав безпосередню участь у проведенщ польових, лабораторних i модельних дослшв, шал131 експериментального материалу, узагальненЩ результатов ?осл1джень i формуванн! висновк1в.

Авробащя роботи. Результати доел!джень за темою диеертащ i' донов iдались на miжнародщй науков!й конференщ i (м. Херсон, 1993), науково-виробнич!й конференщ'i , присвячешй 25-pi44ro Под1льсько1 дослано! станЩ1 1нституту сад1вництва (м. В1нниця, 1994), конференщ 1, присвячен1й 50-ти р1ччю факультету arpoxiMii i грунтоз-навства ХЦАУ (м.XapKiB, 1996), MiжнародЩй конференщi (м. Ялта, 1997), на V з'13Д1 грунтознавщв i arpoxiMiKiB Укра'г'ни (м.PiBHe, 1998 ), м1жнародЩй конференщ i (м. Херсон, 1999), а також на засшннях вчено'1 ради 1нституту зрошуваного сад1вництва у 1992-1998 pp.

ПубмкацИ. За темою диеертащi опубл1ковано 4 науюш cTaTi, 5 тез.

Структура та обсяг днсергпци. Робота складаеться 1з вступу, 5 роздшв, BHCHOBKiB, списку Л1тератури (276 дмэрел, у тому числ! 37 шоземними мовами).

Загальний обсяг диеертащ i 180 CTopiHOK, 21 таблиця, 11 рисунк1в.

ОСЙОВИИЙ 3JJICT РОБОТИ

У встущ обгрунтовано актуальшеть диеертащ йно'1 роботи, визна-чено мету й завдання, наукову новизну та практичне значения досл1джень.

1. Став витевост1 питания. Надано огляд л1тературних джерел щрдо вивченост1 гумусового стану чорнозему швденного та темно-каштанового грунту в умовах зрошуваного саду, його зм1ни Шд впливом piSHHX систем утримання i удобрения та штенсивност! в них npoueciB

М1нерал1зац11 1 гушф1кац11. Висв1тлено ще недостатньо виртен! проблеми, а також питания, щр вивчались у дисертащйшй робот 1.

2. Об'екти 1 методика проведения дрсмдяевь. Досл1дження проводились протягом 1992-1998 рр. у садах досл!дного господарства "Мел!топольське" 1нституту зрошуваного сад1вництва УААН, розташова-ному у П1вденн1й степов 1й зон1 Укра'1ни.

Вивчення впливу тривалого задершння темно-каштанового грунту на вм1ст 1 як1сть гумусу проводились в дослш, закладеному науко-вим сшвроб Уником в1дд1лку зрошення Л. С. Шабановою за схемою: 1 -контроль - чорний пар; 2 - сущльне пост1Йне задершння сумншпю бо-бових, Л .злакових трав; 3 - сущльне пост!йне задершння низько-рослими злаковими травами з року посадки саду.

Розмнцення вар1 ант!в систематичне, повтори ють 3-кратна. Сорти сливи: Шрк ! Угорка !тал1йська, щеплеш на алич!, форма крони сплющена. Спос1б поливу шдкронове дощування з середньою за 13 рок!в зрошувальною нормою (витрати води) на чорному парг 2141 м3/га 1 на задерн!нн1-2919к§'га.

Для вивчення характеру ! особливостей процесу гумусоутворення темно-каштанового грунту в залежност! в!д системи утримання у 1996 рощ в пер!од штенсивного росту дерев у 5 кратшй повторност! в кожному вар1ант1 були вшбран! грунтов! зразки для х1м!чного аналгзу.

Досл1д по вивченню впливу ргзних вид!в 1 норм орган!чних добрив на гумусний стан чорнозему п!вденного легкосуглинкового закладено у 1992 рощ на в!дд!лку N2 ДГ "МелИопольське" за схемою: 1-контроль - без добрив; 2-гн!й 20 т/га; 3 - гшй 40 т/га; 4 - компост 20 т/га; 5 - компост 40 т/га; б - компост 20 т/га + лес 2 т/га при внесенн! в грунт один раз у два роки.

Сад посаджено у 1989 рощ сортами яблун! Ройал ред дел!шее ! Ренет Симиренка на карликов!й шдщеп! М-9. Повторшсть досл!ду 3 кратна, система утримання грунту - чорний пар, зрошення проводиться за допомогою ДДН-70.

У модельних досл1дах N3 ! N4 впродовж 1992-1996рр. досл1джува-лась залежшеть процес!в м!нерал!заЩ1 - гушф1каЩ1 речовин в1д вмюту гумусу в грунт!, виду орган!чних добрив ! рослинних решток та додаткового внесения азоту, ппсу ! лесу.

Визначення коефЩ!ент!в гум1ф!кац11 (КГ) гною, компосту ! рослинних решток (тирси, соломи, листя 1 корен!в плодових) проводили на основ! методу 'Чзольованих проб" (Г. Я.Чесняк 1986).

У модельних досл1дах N3 1 N4 було закладено 400 1 560 мшечк!Е

1а глибину 18 см. Шльтсть мшечк!в визначалась числом вар!ант1в, алькютга повторностей 1 строком спостережень. Спостереження за змютом гумусу проводили в так1 строки: кв1тень, липень, жовтень. Зизначення вм!сту в грунт! власне гумусових речовин д детриту про-зодили методом Шпрингера ! Тюрша (ЛактионовЕ И. , Дегтярев В. К ,1982).

3 метою пор1вняльного вивчення законом1рностей трансформац!! эрган!чно! речовини в темно-каштановому грунт1 п!д садом- ! 26-р!чним перелогом у 1996 рот були в!д!бран! грунтов! зразки.

Лабораторно-анал!тичний комплекс досл!джень виконувався за за-гальноприйнятими методиками в грунтознавств 1 та агрохш!!' в лабора-гор!!' грунтово!' мелюрацп 1нституту зрошуваного садгвництва УААН.

Баланс гумусу в плодових насадженнях на чорнозем! ШЕденному та темно-каштановому грунт! розраховували за методикою Г. Я. Чесняка, М. М. 3!нченко (1987) з використанням отриманих у процес1 досл!джень коефниентдв гум!ф!кац!'!, бюметричш обл!ки 1 спостереження - за методикою ВНД1С !м. М!чур!на /1973р/. Розрахунок економ!чно! ефек-тивност! проводився за методикою Шесгопаля О. М. /1992/.

Результати оброблялись за Б. А. Доспеховим (1985) та на комп'ютер! 1ВМ-486 з використанням пакет!в прикладних стат^стичних ! графхчних програм.

3. ОСОБЛИВОСП ТРАНСФОРЫАЦП ОРГАШЧНО* РЕЧОВИНИ В ГРУНТАХ ЗРОШУВАНИХ САД1В

Результата досл^джень /табл. 3.1. / свгдчать, що в чорнозем1 п!вденному максимальною продуктивною гум!фгкац!1 характеризува-лись вар1анти з гноем на фон! гшсу ! лесу та з чистим гноем ( КГ складали в!дпов!дно 0,21; 0,22; 0,23). Шшмальною продуктивною гумуф!кац1!' в!дзначався вар1ант з чистою .тирсою, де КГ складав 0,16.

Максимальний вмют новоутворено! гумусово!' речовини в1дм!чено у вар!ант 1 э добавкою гною - 1,75%, мнималышй - у вариант! з рослинними рештками плодових - 1,42%.

Найкоротший период розкладу заф!ксовано у вариантах з гноем на фонд добавок ппсу 1 лесу - 540 дЮ, найб1льш тривалий з тирсою -997 д!б.

Така ж законом!рн1сть спостердгалася щодо !нтенсивност1 трансформац!1 вуглецю (1ТВ). Найвшцою вона була у вар!антах з гноем, а вариант з рослинними рештками 1ТВ мав найменше значения.

Таблидя 3.1. К1льк1СН1 показники гумусоутворення при трансформащ1 р1зних орган1чних добавок у чорнозем1 швденному

|Вм1СТ гумусових речовин| |Перюд транс-1 Сере дне Вар1ант |в 1зольованих пробах,% | КГ ¡формацП, д1б ¡значения

I - II | 1ТВ

|контроль | Д0СЛ1Д | I I

Грунт-контроль 1 22 1,18 - 721 -

Грунт+гн1й 1 19 1,75 0,23 637 2,57

Грунт+компост 1 18 1,58 0,20 721 1,73

Грунт+росл. рештки 1 18 1,42 0,17 905 0,74

Грунт+гн^й+лес 1 19 1,73 0,22 540 3,09

Грунт+гн!й+ппс 1 19 1,71 0,21 540 3,00

Грунт+тирса 1 18 1,47 0,16 997 0,97

Грунт+тирса+И 1 18 1,48 0,17 905 1,24

Грунт+солома 1 18 1,59 0,20 721 1,28

Грунт+солома+Ы 1 19 1,62 0,21 637 1,61

НСР05 0 02 0,03

К1нетика процесу трансформат I органгчних добавок зображена граф1чно (рис.3.1). 3 рисунку видно, шр при внесенш гною, компосту, соломи, тирси 1 рослинних решток по М!р1 IX розкладу та переходу нап!вгушф1кованих орган!чних решток в гумус эростали показники гум1ф!кацп, досягнувши максимуму в зтш?н1 1993 року, а пюля цього термину спостер!галось 1х зншкення.

Аналопчн! досл1 дження особливостей гумусоутворення проведено в темно-каштановому грунт! для гною 1 рослинних решток за р1зних умов водозабезпеченость Шлькюн! показники гумусоутворення для них наведено В таблиц! 3.2. Основн! ОСОбЛИВОСТ! IX зм!ни П1Д впливом грунтових умов ! зрошення близьк! до таких, в!дм!чених у чорнозем! п!вденному.

Вивчення ефективност! гумусоутворення в залежност! В1д вид1в добрив, рослинних решток (соломи, тирси, листя 1 корен1в плодових), умов зводоження та р!вня гумусованоси грунт1в показало, що ко-ефщ1ент гум!ф1кац!1 орган!чного субстрату зм1нюеться шд впливом цих ЧИННИК1В. Динам!ка розкладу 1 гум!ф!кац!! гною, компосту, соломи б1льш ч1тко виявляе ряд законом!рностей пор!вняно з тирсою ! рослинними решгками.

/ / ? У У У У У ¿У

4.93 7.93 10.93 4.94 7.94 10.94 4.95 7.95 10.95 4.96 Эатаи

Рис 5.1. Липалпка Ьлсюу еулусобих речобин 6 ¡зольобапих npoSax при трансфорлацп орвашчлих eyScmpamib у чор-Boaejsi шбЗеннаяу

1—контроль; 2—pocjiumri реигтхи; 3-калпоет; 4—ejrfû-Kiee; Б—внМ; в—тирса; 7—лшрса+N; В—салола: &-солсх«а+№ 10—ян!й+я1пс

Таблица 3.2. К!льк!сн1 показники гумусоутворення при трансформащ1 р1зних орган!чних добавок у темно-каштановому грунт!

|Вм!ст гумусових речо- |Бер!од|Середне

|вин в !зольованих |транс-|значения

|пробах, % |форма-| 1ТВ

Вар 1 ант I- КГ |Ц!1, |

|контроль | ДОСЛ!Д 1 1 1 Д1б | 1 1

без зрошення

Грунт-контроль 2,55 2,50 - 635 -

Грунт+гшй 2,52 3,54 0,21 548 5,58

Грунт+росл. рештки 2,50 2,86 0,16 724 1,40

Грунт+тирса 2,50 3,06 0,17 904 1,53

Грунт+тирса+И 2,50 3,09 0,18 724 2,06

Грунт+солома 2,51 3,28 0,19 724 2,58

Грунт+еолома+И 2,51 3,32 0,20 635 2,91

НСР05 0,02 0,03

зрошення, 80% НВ

Грунт-контроль 2,56 2,50 - 363 -

Грунт+гШй 2,53 3,45 0,19 363 9,89

Грунт+росл. рештки 2,50 2,84 0,15 635 1,77

Грунт+тирса 2,50 2,98 0,15 724 2,14

Грунт+тирса+Ы 2,50 3,02 0,16 635 2,64

Грунт+солома 2,50 3,18 0,17 635 3,49

Грунт+солома+Ы 2,52 3,24 0,18 548 3,89

НСР05 0,03 0,04

Коефниент гум1ф1каци зростав до л!та 1993 року, а пот1м зни-зився, незважаючи на рют гумусу в зразках. На низькогумусованому фон! ( чорнозем! п!вденному) !'х показники були вивдми - 0,21; 0,22; 0,23, хм поступались показники соломи без азоту, тирси з азотом ! рослшш рештки - 0,20; 0,17 1 0,17 та найнижчий КГ мав вар!ант з тирсою без азоту - 0,16. Добавки азоту до соломи та тирси ! ппсу та лесу до гною, умови зволоження прискорювали розклад субстрату, але не впливали на ефективн!сть гушф!кащ'ь

Грунтов! умови гумусоутворення в чорнозем! швденному ! темно-каштановому грунт! зумовлюють ЗМ1НИ не т1льки к!льк!сних показ-ник!в цього процесу, але й вшображаються на яшсному склад! гу-

мусових речовин.

Максимальний вмют власне гумусових речовин та детриту при розклащ СВ1ЖИХ орган1чних добавок зафгксовано у чорноземх швден-ному на 273 доб1 експозицГз.', у темно-каштановому грунт1 - на 274 доб1 / табл.3.3./.

Досл1дженнями встановлено, щр динам1ка рухомих гумусових речовин 1 загального вмюту гумусу мае шщбний характер 1 сшльну спрямовашсть.

0собливост1 зм1н коеф1 тенту кольоровносп гум1нових кислот протягом перюду трансформащ1 под!бн! зм1нам загального вмюту гумусових речовин.

Анал1з групового та фракщйного складу гумусових речовин (табл. 3.3.) показуе, що вар!анти чорнозему поденного 1 темно-каштанового грунту з добавками гною, компосту 1 соломи на фон1 азоту назначались вищою активн!стю зм!ни цих показшшв протягом всього периоду трансформации Це призводить до шдвищення сшвв^дношення ГК/ФК, та зменшення ГК II / ГК I.

У цих вар1антах гумус за фрагаийним складом близький до зональ-них грунт1в. Зазначена особливють спостер1гаеться 1 на подалыпих етапах гумусоутворення, коли в1дбуваеться знюкення ВГР. При цьому зниження вуглецю гумшових кислот в1дбуваеться, головним чином, за рахунок рухомо'1 фракцн, щр викликае розширення сшвв ^ношения ГК II/ ГК1. Добавки ппсу, лесу 1 азоту упов1льнювали процеси мше-рал1защ'1 фракщ'1 ГК II.

При розклад1 тирси 1 рослинних решток плодових культур новоут-ворен1 гумусов! речовини набувають б^льш фульватного типу в1дносно початкового.

4. ЗМ1НИ ГУМУСЗЮГО СТАНУ ГРУ1ШВ П1Д ВПШВШ ТРИВАЛОГО ЗАДЕР-ШННЯ ЗР0ШУВАГОГ0 САДУ

В результат! досл!джень встановлено, шр багатор1чне утримання грунту шд чорним паром в умовах зрошуваного саду призводить до зменшення вм!сту гумусу пор!вняно з перелогом 1 задерн!нням, особливо у верхшх шарах грунту /табл. 4.1./.

1з даних таблищ 4.1. видно, шр запаси гумусу у метровому шарг грунту у вар!ант1 з задерн1нням бобовими 1 злаковими травами скла-дали 256,9 т/га проти 221,1 т/га п1д чорним паром 1 232,2 т/га шд перелогом.

Таблиця 3.3 Динашка якюних показнимв гумусових речовин при трансформат 1 гною, компосту та рослинних решток в чорнозем1 швденному

1 1 Вар1ант | 1 1 1 Загаль-ний гумус, % В м 1 с Т Коеф. кольо-ровн. Еч /Е6 ГК "С" ГУМ1Н0ВИХ кислот | ГК II I

саме гумусових речовин % детриту | РОР 1 1 % | % ФК ГК I | 1 1 1 ГК II I ГК I 1 1 1

26. 07. 93 р. / 273 доби /

Грунт-контроль 1,20 0,81 0,39 0,087 3,18 1,20 0,051 0,140 2,4

Грунт+гтй 2,89 0,89 2,00 0,109 3,80 1,50 0,143 0,372 2,6

Грунт+компост 2,49 0,83 1,66 0,101 3,82 1,20 0,101 0,283 2,8

Грунт+росл. рештки 1,90 0,70 1,20 0,081 3,83 1,20 0,072 0,196 2,7

Грунт+гн1й+лес 2,91 0,88 2,03 0,109 3,79 1,50 0,165 0,363 2,2

Грунт+гтй+г тс 2,87 0,90 1,97 0,108 3,82 1,50 0,167 0,363 2,2

Грунт+тирса 2,17 0,81 1,36 0,081 3,95 1,20 0,063 0,173 2,7

Грунт+тирса+М 2,31 0,79 1,52 0,082 3,98 1,20 0,087 0,213 2,4

Грунт+солома 2,28 0,82 1,46 0,091 3,96 1,20 0,082 0,191 2,3

Грунт+солома+И 2,39 0,79 1,60 0,091 3,97 1,10 0,121 0,234 2,2

НСРо5 0,09 0,37 0,010

22.04.95 / 905 д!б/

Грунт-контроль 1,18 0,81 0,37 0,085 3,17 1,50 0,047 0,136 2,9

Грунт+гн1й 1,75 0,96 0,79 0,102 3,38 1,04 0,047 0,182 3,9

Грунт+компост 1,58 0,84 0,74 0,068 2,98 0,42 0,019 0,095 5,0

Грунт+росл. рештки 1,42 0,73 0,69 0,056 2,78 0,34 0,012 0,075 6,3

Грунт+гн1й+лес 1,72 0,97 0,75 0,102 3,27 1,05 0,047 0,179 3,8

ГРУНТ+ГН1Й+Г1ПС 1,69 0,92 0,77 0,102 3,26 1,05 0,047 0,181 3,8

Грунт+тирса 1,45 0,81 0,64 0,058 2,98 0,37 0,014 0,083 5,9

Грунт+тирса+М 1,48 0,79 0,69 0,069 2,94 0,49 0,021 0,097 4,6

Грунт+солома 1,59 0,83 0,76 0,071 2,99 0,47 0,021 0,106 5,0

Грунт+солома+№ 1,61 0,88 0,73 0,042 2,99 0,66 0,031 0,128 4,1

Н0РО5 0,07 0,08 0,01

Таблиця 4.1. Вмют та запаси гумусу в темно-каштановому грунт! за р1зних умов його утримання

Глиби-на, см

Чорний пар|Задерн1ння|Задерн1ння |Перел1г | НСР05

|бобовими 1|низькорос- | |

|злаковими |лою злаковою| |

|травами |травою | |

% | т/га| % | т/га| % | т/га | % |т/га| % |т/га

0-20 2,5 59,3

0-40 2,2 57,7

0-60 1,6 44,8

60-80 1,0 31,1

80-100 1,0 28,2

0-100 1,7 221,1

3.0 71,3 2,8 66,7 2,5 64,0 2,4 63,3

1.8 51,2 1,7 49,2

1.1 36,2 1,1 38,2 1,1 32,2 1,1 28,2

1.9 256,9 1,8 245,6

2,8 64,2 0,1 7,8

2,4 60,2 0,1 5,4

1,4 40,2 0,1 5,3

1,2 38,2 0,1 2,8

0,8 29,5 0,2 4,3

1,7 232,2 0,1 14,6

Отже, при задерн шш пор1вняно з чорним паром х перелогом у темно-каштановому грунт! створюються б!льш сприятлив! умови для ут-ворення 1 накопичення гумусових речовин.

Встановлено, ш 1 в якюному склад! гумусових речовин спостер!гаються суттев! зм1ни шд впливом р1зних систем утримання грунту / табл. 4. 2. /.

Зб!лыпення вм!сту гумусу в!дбуваеться, в першу чергу, за раху-нок детриту. У вар!антах 13 задерн!нням сум!пшю бобових ! злакових трав в!дм!чено найб!льший його вм!ст. 1з задерн¡нням низькорослими злаковими травами, а також перелогом вм!ст детриту був дещо нижчим, але з перевагою над чорним паром.

Так1 ж закономерности спостердашься 1 за вмятом рухомо!' та водорозчинно'1 орган!чно! речовини.

Задерн!ння викликае зниження коеф!ц!енту кольоровност! /Е^Б^/ в порхвнянн! з чорним паром 1 перелогом. Задерн!ння грунту привело до розширення Сгк / Сфк, особливо у вариант! з сушшшга бобових 1 злакових трав. 3 ростом загального вмгсту гумусу на фон1 задерн!ння в склад! фракц!й зростае рухома Г! частина / пов'язана з 1?2 03 /, що викликае зниження сп1вв!дношення ГК II /ГК I . Таким чином, у гу-мусному стан1 темно-каштанового грунту п^д впливом тривалого задерн ¡ння вхдбуваються ПОЗИТИВН! ЗМ!НИ ЯК у К1ЛЬКОСТ!, так ! в якост! гумусу, пор!вняно з чорним паром ! перелогом.

Тривале задерн!ння 1 утримання грунту п!д чорним паром на фон!

Таблиця 4.2. Показники якюного складу гумусу в темно-каштановому грунт1 при р!зних системах його утримання

Глибина, см Загальний гумус, % Вмют Коефш. кольоров. Ец/ Е6 ГК ФК "С" гум!нових К1СЛ0Т ГКП

саме гумусових речовинД детриту, % Р0Р, % ВОР, % ГК1 ГКП ГК1

Чорвий пар

0-20 2,5 1,4 1,1/44,1 0,168 0,015 4,12 1,5 0,06 0,51 8,5

20-40 2,2 1,2 1,0/44,0 0,176 0,014 3,81 1,4 0,05 0,47 9,4

40-60 1,6 0,9 0,7/44,0 0,103 0,012 3,03 1,1 0,04 0,28 7,0

60-80 1,0 - - 0,073 0,008 - 0,9 0,03 0,12 4.0

80-100 1,0 - - 0,066 0,004 - 0,9 0,03 0,10 3,3

Задсртнив бобовиии х злакотши травами

0-20 3,0 1,6 1,4/46,7 0,324 0,025 3,45 1.9 0,10 0,76 7.6 1

20-40 2.5 1,3 1,2/45,3 0,216 0,019 3,14 1,7 0,09 0,59 6,6 _

40-60 1,8 1,0 0,8/45,4 0,106 0,013 3,00 1,2 0,07 0,39 5,5 м

60-80 1.1 - 0,065 0,010 - 1.1 0,05 0,22 4,4 1

80-100 1,1 - - 0,051 0,004 - 0,9 0,04 0,19 4,8

Задрршння ниаыюрослими алаковиии травами

0-20 2,8 1.5 1,3/45,3 0,231 0,018' 3,68 1,6 0,08 0,60 7,5

20-40 2,4 1,3 1,1/44,8 0,221 0,017 3,37 1,4 0,07 0,51 7,3

40-60 1,7 0,9 0,8/44,7 0,103 0,010 2,96 1,2 0,04 0,23 5,8

60-80 1,1 - - 0,051 0,008 0,9 0,03 0,16 5,3

80-100 1,1 - - 0. 047 0.007 - 0,9 0,03 0,16 5,3

Перемг

0-20 2,8 1,5 1,3/45,0 0,217 0,018 4,05 •1. 5 0,06 0,41 6,8

20-40 2,4 1.3 1,1/44,8 0,211 0,016 3,98 1,5 0,06 0,34 5,7

40-60 1,4 0,7 0,7/44,5 0,098 0,006 2,87 0,9 0.04 0,17 4,3

60-80 1,2 - 0,036 0,004 - 0,9 0,03 0,13 4.3

80-100 0.8 - - 0,031 0,004 - 0,8 0,03 0,10 3,3

НСРп„ 0,1 0,35 0,02 0,01

азотних добрив 90 - 120 кг/га в умовах зрошуваного саду мало вплив 1 на поживний режим грунту. Спостереження за поживним режимом грунту проводились в 1993-1996 рр. Шд дерниною основною формою азоту е амошйна: навеет вона становить 79 - 89%, вл1тку 61-84%, восени 64-78% в1д суш м!нерального азоту. Шд чорним паром доля аккшйно-го азоту значно менша 1 складае навесн1 73%, влику- 46%, восени 78%. У грунт! в умовах чорного пару, як правило, переважае н!тратна форма азоту, Шд задершнням ам!ачна.

Запаси м!нерального азоту у вардант! !з задерн!нням сушшшю бо-бових 1 злакових трав у л!тн!й период мали перевагу над вар!антами !з задерн!нням злаковою низькорослою травою та чорним паром 1 ста-новили в середньому 9,1 мг/кг грунту проти 6,2 мг/кг на чорному пар! ! 5,9 мг/кг шд низькорослими злаковими травами .

Система утримання грунту, що вивчалась у досл!Д!, не мала суттевого впливу на вмют рухомого фосфору 1 обм1 иного калш. В середньому за роки спостережень у шар1 грунту 0-40 см к!льк!сть рухомого фосфору складала 5,8 иг/ 100 г грунту у вар1ант1 шд чорним паром, 4,9 1 5,4 мг/100 г грунту у вар1антах !з задерн!нням. К^лькюгь обм!иного кал!ю у вар!антах 13 задершнням становила 43,6 ! 45,6 мг/100 г грунту, шд чорним паром - 40,7 мг.

Отже, вм1ст рухомих форм фосфору ! калш б1льш стаб!льний, шж вмют штратного та ам1ачного азоту ! в менш!й М1р1 зазнае зм1н шд впливом системи утримання протягом перюду вегетащ! рослин.

Сприятлив! грунтов! умови при багатор!чному задершнш обумови-ли достатньо високий урожай сливи. НаШлышй урожай отримано у вар1ант! !з задерншням бобовими ! злаковими травами. В середньому за чотири роки досл!джень урожай сорт1в Шрк ! Угорка !тал1йська у цьому вар!ант! на 15-17% був вшцим у порзвнянш з чорним паром.

Таким чином, вивчення зм1ни гумусного стану грунту, його аг-рох!м!чних властивостей ! урожайност! дерев сливи показало, що шд впливом тривалого задерн!ння, особливо сум!шшю бобових ! злакових трав, в^дбуваеться збагачення ! п!двищення вм!сту гумусових речо-вин, змшюеться яшсний склад гумусу, покрашуеться поживний режим грунту ! зростае продуктившсть насаджень.

5. ВПЛИВ Р13НИХ ВИД1В ОРГАН1ЧНИХ ДОБРИВ НА РОДОЧ1СТЬ ГРУНТУ I ПРОДУКТИВНЮТЬ ЯВЛУН1

Встановлено, що максимапьне накопичення гумусових речовин у середньому за роки досл!джень в!дм!чено у вар1ант1 з внесениям 40

т/га гною, де його вмют складав 1,4%, що на 0,4% б1лыпе шж у вар1ант1 без добрив /рис. 5.1. /. Мешш норми гною 20 т/га 1 20-40 т/га компосту за цей же пер ¿од забезпечшш нижчу продуктивнють на-копичення гумусових речовин. Без добрив гумусовашсть грунту анизи-лась пор1Внянно з початковою його величиною.

Довготривале застосування рхзних доз гною 1 компосту в умовах зрошуваного саду призвело поряд з шлькюними 1 до якюних змш гумусу чорнозему П1Вденного. Зокрема, зб1лышлось сшвв!дношення Сгк/ Сфк. 1з збигьшенням к1лькост1 оргашчних добрив В1дм1чаеться р1ст фракцП гумшових кислот В1дносно В1льних 1 зв'язаних з И2031 зву-жуеться сп1вв1дношення ГК II / ГК I, тобто зб!лыпуеться рухом1сть гумусу в грунт1 цих вар1ант1в.

Тривале застосування орган1чних добрив мае вплив на вмют детриту 1 власне гумусових речовин. У вар1антах з внесениям 20 1 40 т/га гною вмют детриту складав 51,4 1 51,3% В1д загального вм1сту гумусу, шр на 8,4-8,5% б1льше пор1вняно з вар1антом без добрив.

Законом!рност1 зм1н вмюту рухомо'1 орган 1чно'х речовини в!дбува-ються у в1дпов1дност1 ¡з зм1нами вм1ету загального гумусу в грунт1 досл1дно1 дглянки. Величина коефЩ1ента кольоровноет1 /Ец ЕБ / гумшових кислот змшюеться в залежност1 вхд удобрения вар1ант1в.

Внесения гною 1 компосту сприяе покращанню поживного режиму грунту. В удобрених вар1антах запаси минерального азоту були вищи-ми, н!ж у вар1ант1 без добрив. Найб1льша к1льк1сть цього показника В1ДМ1чена у вар!ант1 з внесениям гною 40 т/га - 16,3 мг/кг грунту. Менш1 його значения В1дм1чен1 у вар!антах г внесениям 20 т/га гною 1 40 т/га компосту /в1дпов1дно 15,2 1 15,3 мг/кг грунту/.

Така ж законом1рнють спостер1гаеться 1 за вм1стом рухомого фосфору та обм1нного калш, де цей показник складав В1ДП0В1ДН0 в удобрених вар!антах 22,8 мг/100 г грунту, без добрив 18,7 мг/100 г грунту рухомого фосфору 1 24,2 - 29,2 мг/100 г грунту в удобрених вар1антах та 23,5 у варгант! без добрив обм1ниого калш.

Систематичне внесения р1зних вщцв 1 норм оргашчних добрив мае певний вплив на рют 1 урожайнють дерев яблунь У сорт!в яблуш, щр вивчали, найб1льш штенсивним ростом В1ДМ1чались дерева у вар1ант! з внесениям 40 т/га гною, де середня величина приросту диаметра штамба складала у Ройал ред делшеса 11,4 см або 124% 1 10,4 см або 121% у Ренета Симиренка поргвняно з контролем. Середня довжина пагошв, як 1 прир1ст штамба, була найвищрю на цих же вар1антах 1 складала у Ройал ред делшеса в середньому за рога Д0сл1Джень 52 см / 127%/, у Ренет Симиренка - 56 см / 117%/.

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998

рис

Рис. 5.1 Линалпка Ьлпсту зу^иусу у чорнозелп. тЬ8енно.жу при Ьнесенш р1зних норл! орзаншних 9о5ри5

1-контроль; 2-ксшпост 20т/ва; З-колпост 20ш/Еа+лес2т/ва; 4-вшй 20т/ва; 5—колтост 40т/Еа; 6-вшй 40т/ва

I—1

сл

Максимальний урожай плодiв сорту Ройал ред делшес в середньому за роки досшджень отримано у вар i ант i з нормою 40 т/га гною -129,4 ц/га, у Ренета Симиренка - 177,4 ц/га. Внесения 20 т/га гнок i 20-40 т/га компосту також сприяло зб1льшенню урожайностг nopiBHH-но з контролем на 11-17%. У контрол1 без добрив урожай яблуш був найнижчим i становив 102,0 ц/га по сорту Ройал ред делшес i 139,0 ц/га у Ренета Симиренка

Баланс гумусу в грунтах зрояувапих садш i лшхм його

регужвашш

На основ! отриманих експериментальних даних встановлено, ща тривале застосування задершння сумишго бобових i злакових трав в умовах зрошуваного саду на фон! азотних добрив (90-120 кг/га) сприяло зб1льшенню вмюту гумусових речовин на 1,7т/га i шдвищеннк врожайност! дерев сливи на 17% в пор1вня!Ш з чорним паром i на 122 з задерншням низькорослими злаковими травами. Збагачення грунту гумусовими речовинами на 1,3т/га nifl задертнням низькорослими злаковими травами на фонi азотних добрив (90-120кг/га вгдпов1дно е в i ком дерев) не забезпечило шдвищення врожайносп дерев сливи. Та-ка норма добрив не компенсуе потреб в азотi плодових дерев 1 трав.

Забезпечення позитивного балансу гумусу в!дм!чено у вар1антах с внесениям 20т/га гною i 40т/га компосту, bmíct гумусу при цьому зб1льшився на 1,0 i 0,6 т/га вгдпов^дно. Урожайнють дерев яблуш на 11-17% була вишрю в пор!внянн1 з контролем.

Найвищу продуктивнють при внесенн1 орган!чних добрив Maí вар1ант з дозою 40т/га гною, bmíct гумусу зб1льшився на 2,3т/га i урожайнють дерев яблун! на 27% була вишрю пор!вняно з контролем i 1ншими удобрюваними варiантами.

Впровадження задерн1ння сумипшю бобових i злакових трав в зро-шуваних садах при достатн1й к!лькосТ1 азотних добрив i внесенш 40т/га гною один раз у два роки дае можливють шдтримувати j шдвищувати родкшсть грунту, створювати найсприятлимпи умови длí росту i розвитку плодових дерев та одержаиня високих врожай плодiв. Сл1д В1дм1тити, щр найб1льш ефективними системами утриманш i удобрения швденних грунтiв в умовах зрошуваних сад1в е задершння сум1шшю бобових i злакових трав та внесения гною 40т/п один раз у два роки.

В плодоносних регулярно зрошуваних садах для збереження шдвищення родючостi грунтов та високо! урожайност1 можна вико-ристовувати компости дозою 40т/га i застосовувати задершння низькорослими злаковими травами в поеднаннх з оптимальними нормам]

130тних добрив залейшо В1д тривалосТ1 задери1ння i BiKy дерев. Еповошчна ефектиыисть виробпицгва плодов залезало в!д систеш удобрения i утримаввя грунт¡в

Анал1з показник1в економгчно! ефективност! виробництва плодiв [блуш стверджуе про те, щр в середньому за 1995-1998рр вищими вони >ули на варiантi i3 внесениям гною нормою 40 т/га. Зокрема, по сор-'У Ройал ред дел!шес урожайнЮть яблуш становила 129,4 ц/га або на .0-30% б1льше, HiA в iHiDHX вар1антах. Останне в значив Mipi впли-1уло на псказники прибутку та рентабельность р1вень яких складав 51дпов1дно 1,6 тис. грн. на 1 га i 28,4%. По сорту Ренет Симиренка зщцлився також трет1й BapiaHT досл1ду ( табл. 5.2.).

Таблиця 5. 2. Економ1чна ефективнгсть виробництва плод1в яблуш залежно ыд удобрения грунту

Вар i ант \Урожайн i сть|Варт i сть |Повна соб i| Прибуток|Р i вень | ц/га |продуктi|вартiсть |з 1га, |рента-| |з 1га, |1 ц, | грн |бельнос

| | грн | грн | |Т1,Х

Ройал ред делiшее

Контроль 102,0 4512 37,4 699 15,5

Гшй 20 т/га 115,3 5100 34,3 1148 22,5

ГН1Й 40 т/га 129,4 5725 31,6 1626 28,4

Компост 20 т/га 108,5 4800 35,8 919 19,1

Компост 40 т/га 118,2 5229 33,7 1247 23,8

Компост 20 т/га 113,4 5017 34,7 1085 21,6

+лес 2 т/га

Ренет Симиренка

Контроль 139,0 6149 30,2 1949 31,7

ГН1Й 20 т/га 159,2 7043 27,7 2632 37,4

Гн1й 40 т/га 177,4 7848 25,9 3247 41,4

Компост 20 т/га 141,3 6251 29,9 2027 32,4

Компост 40 т/га 163,5 7233 28,1 2646 36,6

Компост 20 т/га 153,4 6786 28,4 2435 35,9

+лес 2 т/га

Дослгдження економ1чно1 ефективностг вирощування сливи залежно в1д системи утримання грунту показали найб1льшу i'i ефектившсть у BapiaHTi i3 задерншням сум1шшю бобових i злакових трав. Так, по

сорту К1рк 1 Угорка 1тал1йська вишими у порхвнянш з шшими вар1антами були: урожайнють - на 10-20%, прибуток з одиниц1 плопц саду -в 1,2 - 1,7 раза, р1вень рентабельност1 - на 10 - 14%.

висновки

1. Транеформащя оргашчних речовин в грунт! незалежно В1д х1м1чного складу в!дбуваеться з поступовим наростанням новоутворе-них гумусових речовин, а поим !х зменшенням до визначених величин. При розклад1 гною, соломи та компосту наростання !х в1дбуваеться з< рахунок накопичення детриту /1,97; 2,0; 2,03/, вмо якого поти зменшуеться /0,75; 0,77; 0,79/. Шлыисть власне гумусових речовш протягом цього процесу зб!лыпуеться з 0,81 - 0,97% до встановленш рдвноваги М1Ж М1нерал1зац1ею 1 гум!ф1кац1ею, тод! як трансформацп рослинних решток у вигляд! листя 1 корен!в плодових культур, а та-кож тирси проходить т!льки через стадно формування детриту /1,20: 1,36 ! 0,69; 0,64/, а по вм!сту власне гумусових речовин В1дм1чен; тенденщя до його зб!льшення.

2. Продуктивнють гум!ф!кац!'! орган!чних добрив та р1зни: рослинних решток в значн!й м1рг залежить В1Д !х х!м1чного складу, грунтових умов та зволоження. Найб!лыпими параметрами коеф1щент< гум1ф1каЩ1 характеризуются ГН1Й /0,21; 0,22; 0,23/, солома /0,20: 0,21/ та компост /0,20/, найменшими - рослинн! рештки плодоеи: /0,17/ ! тирса /0,16/. фи цьому р!ЗИ1 м!неральн1 добавки не впли-вають на продуктивн!сть гум!ф!кац!!'. Виявлен! тенденцГ1 !! зб!ль-шення при розклад! орган1чних речовин у чорнозем! п1вденному ] поргвнянн! з темно-каштановим грунтом та зменшення при зрошенш ] умовах постдйного зволоження на р1ВН1 80% НЕ

3. Тривалоь трансформащ1 залежить як вдд х!М1чного склад; орган1чних речовин, так 1 умов зволоження. При використашп гно: мшеральн1 добавки 1 зволоження 80% НВ прискорюють його розклад : 1,2-1,5 рази, гум!ф1кац1я тирси 1 рослинних решток плодових культу] носить б1льш тривалий пер1од розкладу, компост та солома займают: промхжне положения.

4. Орган ¿чш речовини при трансформащ1 в грунт 1 за впливом н: якюний склад новоутворених гумусових сполук розпод1ляються на дв групи: перша - ГН1Й, солома, компост формують гумус за фракщйни: складом близьким до зональних грунт1в /С^: С^- 1,2; 1,3/, друга тирса 1 рослинн1 рештки плодових культур. При цьому новоутворени: гумус набувае фульватного типу /(^ а - 0,3; 0,4; 0,5 /в!дносно д

эчаткового.

5. Застосування задерншня /13 рок1в/ багатор!чними травами при рошенш водночас з посадкою саду сприяе збереженню i накопиченню умусу, зокрема, найб!дьша його К1льшсть шд cyMiinnno бобових i лакових трав i найменша П1д низькорослими злаковими травами. Проте озвиток i продуктивнють плодових культур визначаеться як на-вн1стю бобових в cyMimi трав, так i к1льк1стю внесених азотних обрив. Внесения азотних добрив 90-120 кг/га д. р. у в1дпов1дност1 з том дерев забезпечувало прирют урожаю сливи на 12-17% у BapiaHTi

сушшто бобових i злакових трав пор1вняно з чорним паром /60-90 г/га д.р./. У цьому BapiaHTi В1дм1чено i найвищ! показники еко-OMÎ4HOÏ ефективностк прибуток становив 1,1-2,4тис. грн. на 1га i чвень рентабельностi 39,7-66,1%. В умовах задершння низькорослими лаковими травами при Щй доз! азотних добрив в!ДМ1чалось ригн1чення росту дерев i зменшення ïx урожайност! / до 7%/.

6. Груповий склад гумусу в1дпов1дае зональному типу грунто-i умусоутворення i мало зм!нюеться п1д впливом задерн1ння. В його :клад1 фракщ!' ГК i ФК накопичуються в пропорщях близьких до по-¡аткового стану. В новоутвореному гумус i к1лькють власне гумусових ючовин i детриту знаходиться в р1вних долях.

7. Багатор1чне внесения гною та компосту дозами 20 i 40 т/га )дин раз у два роки забезпечило бездефщитний баланс гумусу, проте ¡айвищу продуктивнгсть мали BapiaHTH з 40 т/га як гною, так i ком-юсту. Поряд з к1льк1сними в1дбулися i AKiCHi зм1ни гумусу, на фон1 'ною зростае BMiCT ГК, у BapiaHTi з компостом зб1льшуються обидв! рракцы пролорцШю. В с ¡слад i новоутворених гумусових речовин зласне ryMycoBi сполуки складають при трансформат ï гною - 20-35%, юмпосту до 20%, а решту детрит. КоефЩ1енти гум1ф1кацП при застосуванш гною та компосту за параметрами близью до отриманих в иодельних дocлiдax.

8. Найкращ показники росту i найвищу продуктивнють яблун i 31Дэначено в BapiaHTi з внесениям 40 т/га гною. Урожайшсть copTiB 1блун1 на цьому BapiaHTi була на 27% вшцою пор1вняно з контролем. Це забезпечило одержання 1,6-3,2 тис. грн. на 1 га прибутку при piBHi рентабельностi виробництва плодiв 28,4-41,4%. Менш сприятлив1 умови для 4ieï культури BiflMi4eHo на варiантах з внесениям 20т/га гною i 40т/га компосту, де показники врожайносп на 13-17% були випц в1д контролю i застосування 20т/га компосту забезпечило прибавку урожая на 5-11% Bifln0BiflH0.

РЕКОМЕНДАЦП ВИРОБНИЦТВУ

1. 3 метою ыдтворення родвчостх чернозему твденного та темно-каштанового грунту в умовах зрошуваних сад1в Укра'ши необХ1ДКо внооити 40 т/га гно» або компосту один раз у два роки.

2. Проводити задершння бобово-глаковою сушшшю трав на фон i оптимальних норм азотних добрив i зрошення.

3. КоефШ1енти гум1ф1кащ'1 гною, компосту i рослинних решток Еикористовувати для розрахуншв балансу гумусу в чорнозем1 швден-ному та темно-каштановому грунт i в умовах зрошуваних сад1в.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАД11

1. Бичкова JL I. Юлькхсш показники процесу трансформащi орга-нiчних речовин у грунтах зрошуваних еад1Е // Вюник аграрно!' науки. -1999. - .N 12. -С. 14-16.

2. Бичкова Л. I. 8аконом1рност1 розкладу та гум1ф1кацГх ор-гашчних речовин у грунтах сад1в niвдня Укра'1'ни // ArpoxiMia i грунтознавство. - 1998. - Вип. 59. -С. 169-170.

3. Бичкова X I. Особливост1 трансформащí орган1чних речовин в грунтах зрошуваних сад i в п i вдня Укра'1'ни // ArpoxíMia i грунтознавство. Спец. вип. - 1998. ч. 4 - С. 102-106

4. Бичкова JL I. Вплив тривалого задершння i чорного пару на bmíct i hkictb гумусу в темно-каштановому грунт i в умовах зрошува-ного саду // 36. наук, праць 1нституту зрошуваного землеробства УААЕ - Херсон,1999. N2. -С. 92-95

5. Горбач М. М. , Бичкова JL I., Дмитр1енко Г. В., Тимошенко В. Г. Еколопчн1 аспектк утримання грунту в 1нтенсквних садах ni вдня Ук-pai'hh // ArpoxiMiH í грунтознавство. Спец. еип. до v з"1зду УТГА, PiBHe, 1998. -С. 162-163.

6. Бичкова JI I. , Москаль О. I. До питания про bmíct гумусу в грунтах сад1в швдня Укра*ни //Тези доп. наук, -виробн. конф. , приев. 25- pi44K) ПЬдхльсько* доел. станцп 1нституту сад1вництва, - Вшш-ця, 1994. -С. 131

7. Горбач М. Ж , Бичкова Л I. , Тимошенко В. Г. Розвиток сучасних грунтових процес1Б в зрошуваних садах швдня Укра'1'ни // Тез. доп. на IV з'13Д1 rpyHT03HaB4iB-arp0XiMiKíB, Херсон, 1994. - С. 94-95.

8. Бычкова JL И. Количественные показатели процессов трансформации органических веществ в условиях чернозема южного //Тези доп.

конф. приев. 50-р1ччю фак. агр. та грунт. ХЦАУ ¡м. В. В. Докучаева. -Харк!в, 1936.- С. 58

9. Горбач М. М., Лесогорова А. I., Бичкова Л. I. , Тимошенко В. Г. Еколог1ЧН1 аспекти зрошуваного саддвництва в зв'язку з перспективами його розвитку на швднг Укра'1'ни //Тези доп. наук.-виробн. конф., зрисв. 25- р1ччю Под1льсько1 доел. станцП' Гнституту сад!вництва, -ВШНИЦЯ, 1994. -С. 15

АНОТАЦ1Я

Бичкова X I. Гумусний стан чорноземдв швденних та темно-кашта-;ових грунт 1в Украдни в умовах зрошуваних саддв 1 шляхи його регу-повання. -Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступени кандидата еьчьсько-■осподарських наук за спещальнютю 06.01.03 - агрогрунтознавство 1 '.гроф1зика. - 1нститут грунтознавства та агрох1мГ1 1м. О. Н..Соко-ювського УААН, Харк1в, 1999.

Дисертацио присвячено вивченню гумусного стану чорнозему ивденного 1 темно-каштанового грунту при р!зних системах удобрения а утримання в зрошуваних садах.

Встановлено законом!рност! трансформащI орган¡чних субстрат!в чорнозем1 швденному 1 темно-каштановому грунт! в залежност!,в1д х складу, грунтових умов I зрошення. .. Визначено коеф1щенти ушф1кац1*. Розроблен! технолопчн! .заходи для шдтримання без-ефдцитного балансу гумусу та ыдтворення родючоста чорнозему 1вденного 1 темно-каштанового грунту в зрошуваних садах.

Нлтов1 слова- Процеси гумусоутворення, вмют гумусу, коефш-нт гум1ф1кад11, баланс гумусу.

АННОТАЦИЯ

Бычкова Л. И Гумусное состояние черноземов южных и темно-кашта-эвых почв Украины в условиях орошаемых садов и пути его регулиро-шия. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохо-1Йотвенных наук по специальности 06.01.03 - агропочвоведение и аг-зфизика. - Институт почвоведения и агрохимии им. А. Н. Соколовского №Н, Харьков,1999.

Диссертация посвящена изучению гумусного состояния черноземов шых и тёмно-каштановых почв и особенностей гумусообразования в

условиях орошаемых садов при разных системах их содержания и удобрения.

Установлены закономерности трасформации органических добавок. Максимальная продуктивность гумификации отмечена на вариантах с навозом на фоне гипса, леса и с навозом без добавок, где коэффициенты гумификации составляют соответственно 0,21, 0,22, 0,23.

Минимальной продуктивностью характеризовались варианты с опилками и растительными остатками плодовых - КГ 0,16, 0,17. При этом максимальное содержание новообразованных гумусовых веществ отмечено в варианте с добавкой навоза - 1,75%, а наименьшее1,42% в варианте с растительными остатками.

Период трансформации зависел от химического состава свежих орфических добавок, почвенных условий и увлажнения. Использование наЬза с минеральными добавками на орошаемом фоне ускоряло его разложение в 1,2 - 1,5 раза по сравнению с богарой, гумификация тырсь и разительных остатков плодовых культур характеризовалась более длителхчым периодом разложения, компост и солома занимали промежуточное Сложение.

Почвешые условия гумусообразования в черноземе южном и тем-но-каштанозой по'ше определяют не только количественные параметрь этого процесса, но м отражаются на качественном составе гумусовьл веществ. Максимальное содержание собственно гумусових соединений I детрита при разложении сь^жих органических добавок зафиксировано ] черноземе южном на 273 суткк. экспозиции, в темно-каштановой почве -на 274 сутки.

Изучение влияния различных органических добавок на качественны состав новообразованных гумусовых веиеств, свидетельствует о том что навоз, солома и компост формируют фракционный гумус близкий и составу зональным почвам, опилки и растительные остатки плодовы культур приобретают более фульватный тип в сравнении с исходным ег содержанием.

Длительное эадернение почвы многолетними бобовыми и злаковым травами с года посадки сада в условиях орошения на фоне азотнк удобрений (90-120кг/га) способствует накоплению гумусовых вещест на 1,7 и 1,3т/га в сравнении с черным паром. Эадернение смесью бс бовых и злаковых трав на фоне азотных удобрений и регулярного уъ лажнения обеспечило повышение урожайности насаждений сливы сортс Кирк и Угорка итальянская на 15-17% в сравнении с черным паром, варианте с задернением низкорослыми злаковыми травами в этих г условиях наблюдалось снижение продуктивности деревьев сливы до 7%

¡равнении с контролем, что очевидно связано с недостаточным азотным штанием деревьев и трав.

Многолетнее внесение органических удобрений способствовало накоплению гумусовых веществ в почве. Наибольшая продуктивность гумификации отмечена на варианте с внесением 40т/га навоза, где прибавка составила 2,3т/га в сравнении с вариантом без удобрений. Приме-гение навоза в дозе 40т/га навоза улучшило питательный режим почвы , что обеспечило наилучшие условия для роста и урожайности деревьев ¡блони, где их показатели в среднем были на 27% выше чем на контрольном варианте. При трансформации навоза в составе новообразован-юго гумуса содержание собственно гумусовых веществ составляет Ю-35%, компоста до 20%, остальное - детрит. Коэффициенты гумифика-даи навоза и компоста в полевых условиях по параметрам близки к подученным в модельных опытах.

На основании полученных экспериментальных данных разработаны тути обеспечения бездефицитного баланса гумуса в плодовых насажде-шях на орошаемых южных почвах, а именно внесение 40т/га навоза или сомпоста один раз в два года и применение задернения смесью бобовых i злаковых трав на фоне азотных удобрений и орошения. Полученные в заботе коэффициенты гумификации навоза,компоста и растительных зстатков рекомендуется использовать для расчета баланса гумуса в черноземах южных и темно-каштановых почвах в условиях орошаемых са-10B южных областей Украины.

Ключевые слова: Процесси гумусообразования, содержание гумуса, коэффициент гумификации, баланс гумуса.

ANNOTATION

Bychkova L. I. Humus state of southern chernozems and dark chestnut soils of the south of the Ukraine in conditions of irrigated orchards and ways of its regulation. -Manuscript.

A dissertation for a Candidate of Agricultural Sciences degree in speciality 06.01.03 - agricultural soil science and agricultural Physics.- Sokolovsky Institute of Soil Science and Agricultural Chemistry of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkow, 1999.

The dissertation is devoted to studying the humus state of southern chernozem and dark shestnut soil under different fertilizer application and soil management systems in irrigated orchards. The laws of transformation of organic substrates in

southern chernozem and dark chestnut soil depending; on their composition and soil conditions were established. The coefficient of humification was determined. The technological measures to maintain deficitless humus balance and to reproduce fertility of southern chernozem and dark chestnut soil in irrigated orchards were developed.

Key words: processes of humus formation, humus content, humification coefficient, humus balance.