Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Геология и условия формирования свинцово-цинковых месторождений солянокупольных областей (на примере юго-восточной части Днепровско-донецкой впадины)

ВАК РФ 04.00.01, Общая и региональная геология

Автореферат диссертации по теме "Геология и условия формирования свинцово-цинковых месторождений солянокупольных областей (на примере юго-восточной части Днепровско-донецкой впадины)"

Інститут геологічних наук Р Г Б 0^ачі°нальн°ї Академії наук України

- З \№ їж*

БЕЗУГЛА МАРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 551.247.1:553.442(477.6)

ГЕОЛОГІЯ ТА УМОВИ УТВОРЕННЯ СВИНЦЕВО-ЦИНКОВИХ РОДОВИЩ СОЛЯНОКУПОЛЬНИХ ОБЛАСТЕЙ НА ПРИКЛАДІ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ)

Спеціальність 04.00.01 - загальна та регіональна геологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис -

Робота виконана в Інституті геологічних наук НАН України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних науі

Шумлянський Владислав Олександрові Інститут геологічних наук головний науковий співробітниі

Офіційні опоненти:

Доктор геол.-мін. наук, професор Радзівілл Анатолій Якович, Інститут геологічних наук НАН України, зав. відділом.

Доктор геол.-мін. наук, професор Панов Борис Семенович, Донецький державний технічний університет, зав. кафедрою.

Провідна установа: Київський університет ім. Тараса Шевченка, геологічний факультет, м. Київ

Захист відбудеться ^£■ Об 1998 р о год. ^0 Хв. на засіданн

спеціалізованої вченої ради Д 26.162.02 при Інститу ті геологічних наук за адресою: 252601, Київ, вул О. Гончара 55-6

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ІГН НАНУ за адресою: 252601, Київ, вул. О. Гончара 55-6

Автореферат розісланий ■ 0^ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат геол.-мін. наук Ладиженський Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи Солянокупольні області, які співпадають з крупними >садовими западинами, широко розповсюджені в Світі. З ними пов'язані значні запаси іафти і газу (западина Мексиканської затоки, Прикаспійська западина та інш.), але також »домі промислові родовища сірки, флюориту, урану і поліметалів. Особливо іродуктивними у відношенні рудних корисних копалин є солянокупольні області івлакогенного і параміогеосинклінального типів, які зазнали складчастість та магматизм Північноафриканська зона Тетісу, Таймир, південно-східної частина Дніпровсько-Донецької западини (ДЦЗ) та інш.). Новий поворот в розумінні рудоносності юлянокупольних структур стався в зв'язку з виділенням давніх аналогів солянокупольних )бластей, які зазнали інтенсивну складчастість, метаморфізм та магматизм.

Таким чином, в данний час назріла необхідність узагальнення надрукованого матеріалу по рудоносності солянокупольних структур. Ця задача набула особого значення іісля здобуття Україною незалежності, в зв'язку з необхідністю створення власної :провинної бази свинцю та цинку. Поліметалічне зруденіння, яке пов’язане з юлянокупольними структурами Дніпровсько-Донецької западини, може розглядатися як іерспекгивне джерело цих металів. Безпосередня близкість території до діючих іромислових підприємств (завод «Укрцинк» в м. Костянтинівка та завод кольорових ,іетапів в м.Артемівськ Донецької області), можливість комплексної розробки деяких юдовищ відкритим засобом, а також перспективи попутного добування з руд серебра, путі, можливо телуру та скандію, збільшують практичну цінність родовищ свинцю та данку в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Зв’язок г науковими програмами, планами, темами

Робота виконувалась в рамках бюджетної теми № 01860021060 «Вивчення »удоутворення в умовах регіонального катагенезу і метагенезу осадових порід шатформеного чохла та складчастих областей» в ВМІГМР НАН України, №019811000484 (Розробка критеріїв регіонального і локального прогнозу рудоносності фанерозойських формацій України» в Інституті геологічних наук НАН України.

Мета і задачі доліджень

Головною метою доліджень є аналіз геологічної будови та рудоносності основних юлянокупольних областей Світу, виділення типів минеральних родовищ, пов'язаних з юлянокупольними структурами в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької ападини і по всьому Світу, з'ясування умов утворення та локалізації родовищ барит-аленіт-сфалеритової формації в південно-східній частині ДДЗ.

Основні задачі:

1. Збір, узагальнення та аналіз надрукованих матеріалів по геології та рудоносності існовних солянокупольних областей Світу і Дніпровсько-Донецької западини зокрема.

2. Вивчення умов локалізації і мінерального складу руд поліметалічних родовищ та іудопроявів в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

3. Дослідження деяких типоморфних особливостей головних рудних мінералів

свинцево-цинкових руд.

4. Вивчення умов формування свинцево-цинковых руд в південно-східній частш Дніпровсько-Донецької западини.

Наукова новизна. На основі власних досліджень автора та аналізу літературни даних різних регіонів Світу вперше висвітлені геологічні умови, характерні дл солянокупольних областей з різноманітними рудними родовищами, виділено п'ять гру родовищ, що відрізняються геологічною обстановкою рудоутворення, мінеральни: складом та джерелом рудної речовини. .

Вперше виявлені особливості переходу мінерального складу родовищ барит-галенп сфалеритової формації південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини д ртутних родовищ Донецької складчастої області.

Вивчений мінеральний склад свинцево-цинкових руд, виявлені нові елемент мінералого-геохімічної зональності родовищ та регіона в цілому. Намічені джерела рудн< речовини та рудоутворюючих розчинів. Вперше для Дніпровсько-Донецької западин досліджені сучасні мінеральні відклади подобного типу на промисловому обладнані нафто-газового родовища. За допомогою ПЕОМ створена фізико-хімічна модель процесі сучасного та давнього рудоутворення.

Практичне значення

Практична цінність роботи полягає у впровадженні результатів досліджень в ДП «Донбасгеологія» в результаті виконання хоздоговірних робіт на Новодмитрівськом родовищі та Степківському і Бантишевському рудопроявах в 1988-1990 p.p.

В результаті створення геолого-гепетичної моделі родовища солянокупольного тип розроблені пошукові критерії та ознаки свинцево-цинкових родовищ цього типу південно-східній частині ДДЗ.

Основні положения, що захищаються

1. Солянокупольні родовища виділені в особий структурний тип рудних родовий утворених нагрітими вуглеводнемістячими розсолами осадових басейнів при участ метеорних вод і глибинних флюїдів. За складом руд та умовами їх локалізації встановлен п'ять груп родовищ солянокупольного типу: 1) свинцево-цинкові (з Ва, F); 2) мідні (з Aj іноді Со); 3) сірчані; 4) залізні і марганцеві; 5) уранові (з Mo, Se, Re, іноді V, Сг).

2. Ізюмський тектонічний блок являє собою частину авлакогену, якій притамані риси як Дніпровсько-Донецької платформеної западини, так і Донецької складчастч області. Ртутоносність свинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу обумовлен впливом Донецької ртутної провінції, а присутність бітумних речовин в рудах - впливо: Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.

3. Свинцево-цинкова мінералізація солянокупольного типу в межах Ізюмського блок формувалась на протязі росту соляних діапірів. Склад руд простий і характеризуєгьс присутністю як рудних елементів розсолів (Pb, Zn, Cu, Ва, Sr), так і елементі] притамашшх галогенним флюїдам (Hg,As, Se, Те).

4. Барит-галеніт-сфалеритові родовища сформувались при температурі від 250°С

з

грезитах до 200°С в аргілізітах з хлоридцих та сульфатно-хлоридних розсолів з метаново-/глекислою газовою фазою. Математичне моделювання процессу рудоутворення оказало можливість відкладання богатої Pb-Zn мінералізації з сучасних розсолів ніпровсько-Донецького артезіанського басейну при умові досягнення концентрацій СОг і палеотемператур, характерних для тріасового рудоутворення.

Особистий вклад автора

Матеріал був зібраний автором в результаті польових робіт 1988-1991р.р. та □дальших аналітичних та лабораторних робіт, які виконувались в Відділенні металогенії 'МР НАН України, а також в лабораторіях ДГП «Донбасгеологія» і “Кіровгеологія”.

Висновкі роботи базуються на вивченні надрукованих робіт по геології та рудних одовищах солянокупольного типу, документуванні и опробуваїші керну свердловин на антишевській, Корульско-Новодмитрівській та Степювській солянокупольних фуктурах.

В процесі досліджень описані більше 100 аншліфів, виконані: мікрозондовий аналіз удних мінералів, атомно-абсорбційний аналіз вмісту ртуті в сульфідах, зисталоморфологічний аналіз рудних мінералів, визначені значення термоЕДС (ТЕДС) /льфідів. Крім того виконані ізотопні аналізи сірки сульфідів (33) і свинцю галенітів (5), неню та вуглецю карбонатів.

Заміри температур гомогенізації газово-рідких включень проводились .І.Деревською, мінералогічний аналіз штучних шліхів - Н.Б.Нагальовою. Отримані тектри сучасних мінеральних відкладів за допомогою електронного мікроскопу і ікроприставки на ВО «Мікропроцесор» - Т.В .Дудар.

Автором вперше проведено фізико-хімічне моделювання процесів рудоутворення зинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу та сучасних мінеральних відкладів в роїрамному комплексі «SELEKTOR++», розробленному в ВМ ІГМР науковим мективом під керівництвом Д.А. Куліка, при безпосередній участі в роботах автора ясертації.

Апробація роботи Основні положеній роботи доповідались на XII Всесоюзній нараді Металогенія докембрію і метаморфогенне рудоутворення» (Київ, 1990р.), Ііжрегіональній конференції по стратиформним родовищам (Чита, 1990р.), науковій шференції “Проблеми геологічної науки та освіти” (Львов, 1995г.), міжнародних шпозіумах “Mathematical methods in geology” (Прага, 1995p.), Annual General Meeting corporating AGM of IGCP-356 (Glasgow, 1997), 4th International Symposium on the nviromental Geochemystry (Denver, 1997), на засіданнях HTC Артемівської експедиції ГП “Донбасгеологія” і Вченої ради Відділення металогенії Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України.

Публикаиії По темі дисертації опубліковано 10 робіт.

Об’єм і структура дисертації Робота складається з вступу, п'яти розділів і висновків, екстовий матеріал викладений на 131 сторінці, крім того дисертаційна робота містить 54 юстрації на 44с., 13 таблиць на 19с. і 2 додатки на 7с.; список літератури містить 97

найменувань.

Робота була виконана в Інституті геологічних наук НАН України.

Автор висловлює глубоку вдячність науковому керівнику В.О. Шумлянському : чутливе і терпляче ставлення та допомогу при виконанні роботи.

Велика вдячність М.В.Жикаляку, Е.І.Дсревській, Н.Б.Нагальовій, І.М.Бондаренкі В.І.Зубову, О.М.Івантишиній за допомогу в дослідженнях.

Велика подяка відомому канадському досліднику рудоносності солянокупольт структур доктору Р.Т. Беллу за надання літератури і консультації при узагальнені матеріалів по поширенню родовищ солянокупольного типу в Світі.

Особлива подяка Д.А. Куліку за допомогу в засвоєнні методу та консультації пр виконанні математичного моделювання.

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗВ'ЯЗКУ ЗРУДЕНІННЯ З СОЛЯНИМИ КУПОЛАМИ.

Евапоритові басейни дуже поширені в Світі. В цих регіонах існує парагенетични звя'зок солі, сульфатних евапоритів, червоноколірних формацій та товщ порід, збагачена розсіяною органічною речовиною, що обумовлює давно визначений зв'язок нафті розсолів та солі в земній корі. До цього парагенезису добавляються рудні формації, які типовими для згаданих басейнів: 1) мідистих пісковиків та сланців та 2) флюорит-бари-сфалерит-галенітова. Родовища останньої формації носять епігенетичний характер і забов'язані своїм формуванням діяльності нагрітих розсолів.

Солянокупольний тип рудних (і нерудних) родовищ є структурним різновидо родовищ, утворених нагрітими розсолами. Але поряд зі структурними він має цілий ру генетичних особливостей:

1. Соляні діапіри проривають осадові товщі, підіймаючись з великої глибин (~7км в південно-східній частині ДЦЗ). В платформених умовах температури на такі глибині досягають ~ 210°С, а в рифтогенних басейнах - до 300°С. Утворення нагрітої штоку визизає конвекгивне перенесення водою речовини з глибоких горизонтів басейну відкладання його в інших термодінамічних умовах поблизу поверхні.

2. Прорив штоком порід спричиняє надходженню в поверхневі умови нагріті-високомінералізованих розчинів глибоких горизонтів, насичених газами. Проникнення щ рудоносних розсолів по діапіровій брекчії соляних штоків та розломам в зон}' поширені грунтових вод, розбавлення та дегазація спричиняють масове рудовідкладання пр відносно високій температурі.

3. Рудоутворюючі розчини представлені розсолами, переважно Ш і №-С складу (до 30-45% екв. ЇІаСІ). Висока мінералізація розсолів частково обумовлеї розчиненням солі самого діапіру.

4. В рудоутворенні значну роль відіграють вуглеводневі речовини, про п свідчить присутність бітумів в родовищах поліметаллів. Крім того, взаємодія вуглеводнів розчиненими в воді сульфатами приводить за рахунок біогенної чи абіогенної сульфа'

гдуїшії до формування зони сірководневого зараження та відкладання з хлоридних озчинів сульфідів металів, а над діапіром формуються зони епігенетичного відновлення ервоноколірних порід, в яких відкладаються з грунтових вод мінерали и, Мо, 8е, V, Сг.

5. Просторовий зв'язок солянокупольних структур з зонами крупних розломів, иявлений в усіх бассейнах, є причиною, що обумовлює надходження в зону удовідкладання глибинних розчинів з фундаменту та участь в рудоутворенні глибинної ечовини (А&, 8Ь, Н§, 8е, Те).

Серед родовищ, пов'язаних з солянокупольними структурами вперше виділені п'ять руп: 1) свинцево-цинкові; 2) мідні (з Ag та іноді Со); 3) залізні та марганцеві; 4) сірчані; 5) ранові та урано-бітумні.

Свинцево-цинкові родовища поширені в зонах рифтогенних прогинів платформеного [ЩЗ, Єнисей-Хатангський) і параміогеосінклінального (Атлас) типів та западинах ерикратонного типу (Прикаспійська западина, Мексиканської затоки). Свинцево-цинкові одовища розміщені як в карбонатних, так і теригенних породах, локалізованих поблизу оляного діапіру, іноді в діапіровій брекчії (ДЦЗ), або в кепроках (Голф-Кост, Єнисей-лтангсысий прогин). Рудовміщуючі породи зазнали дорудні метасоматичні перетворення зерезитизація, ейситизація, аргілізація). Для процесу рудовідкладання характерні високі гмператури мінералоутворення (до 330°С). Зв'язок з магматичними породами відсутній, а фіксується участь у рудоутворенні глибинних флюїдів за наявністю елементів, ехарактерних для розсольного рудогенезу (Н§, Аб, Те, 5Ь). Рудні мінерали представлені тенітом, сфалеритом, піритом, марказитом. В деяких родовищах значну роль грають інерали міді, іноді марганцю. Серед нерудних мінералів найбільш поширені карбонати, кі утворилися внаслідок магнезіально-залізистого метасоматозу, барит, целестин, люориг, гіпс, ашїдрит, кварц. Дія родовищ, які приурочені до кепроків, характерна рисутність сірки. Всі свинцево-цинкові родовища утворені високомінералізованими озсолами.

Родовища міді поширені в прогинах рифтового типу (Юж.Австралія, Болівія, басейн Іарадокс). Вони пов'язані головним чином з антикліналями діапірового типу чи брекчіями Зрушення. Характерною рисою мідних родовищ є наявність у розрізі червоноколірних садових порід, а також просторовий зв'язок з штоками та дайками лужних, основних чи (іьтраосновних порід. Зруденіння локалізується в епігенетично відновлених теригенних, еньше - карбонатних породах. Навколорудні змінення порід представлені альбітизацією и серицитизацією (для родовищ утворених при високих температурах) та аргілізацією, дрослюдизацією для найбільш поширених низькотемпературних родовищ. Рудні інерали преставлені халькопіритом, борнітом, халькозином, самородною міддю, рідко інералами срібла та золота. У мінеральному складі мідних родовищ часто відмічаються інерали миш'як}'. Жильні мінерали представлені кальцитом, іноді в значній кількості ^стрічаються барит, целестин, ангідрит.

Мідні родовища утворені змішаними розчинами (магматичними і формаційними) з изькою концентрацією (5-14% екв. №С1) внаслідок регенерації міді з червоноколірних

відкладів. Не виключається участь у рудоутворенні метеорних вод, а також вуглеводневії: газів. У формуванні цих родовищ солянокупольні структури відіграють рудоконтролююч; та рудолокалізуючу роль.

Сірчані родовища розвинені в кальцитовій зоні кепроків соляних куполів (Прикас пійська западина, Мексиканська затока), або в кальцитизованих чи окременіли: перекриваючих соляний шток осадових породах. Разом з сіркою знаходяться нафта та рідк бітуми, барит, целестин, галеніт, сфалерит та інші мінерали свинцево-цинкових руд, як часто встановлюються в більш глибоких частинах розрізу. Родовища сірки утворилис. внаслідок сульфатредукції за участю ангідриту та гіпсу під впливом вуглеводнево речовини розчинів та газів, які надходять з глибини, або за рахунок бсзпосредньогі окислення глибинного сірководню.

Залізні та марганцеві родовища мають різне походження. Залізні родовищ; (Испанія, Атлас) утворюються за рахунок окислешія анкериту та сидериту, найбільи характерних мінералів метасоматичних перетворень порід, розповсюджених п; солянокупольних структурах. Марганцеві родовища розміщені в осадових породах н; деякій відстані від солянокупольних структур, та контроль їх розривними порушеннями присутність мінералів свинцю, міді, кальциту, целестіну в них дозволяє припускати зв'язо; їх з РЬ-2п та Си родовищами. Частково руди заліза та марганцю відносятся ді гідротермально-осадових родовищ, пов'язаних з соляними куполами.

Уранові родовища концентруються в перебиваючих чи прилягаючих до соляногі діапіру осадових теригенних породах червоноколірних формацій за рахуно: епігенетичного відновлення порід та відкладання з кислородних грунтових вод мінералі

и, Мо, Бе, V, Сг на відновлювальному та кислотно-лужному геохімічних барьерах (басейі Парадокс, Техас та інші).

Уранобітумні родовища, які містять також Мо, Ііе, V, Сг, утворилися внаслідої відновлення та зв'язування урану за допомогою сірководню та в'язко-рідких бітумів, які і подальшому полімеризуються. Уранобітумне зруденіння супроводжується продуктам) ендогенного рудогенезу - кіновар'ю, галенітом, сфалеритом (купол Палангана, Колорадо

ДДЗ».

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ОСНОВНІ РИСИ РУДОНОСНОСТІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Дніпровсько-Донецька западина займає сегмент Прип'ятсько-Дніпровсько Донецького авлакогену, який являє собою похований континентальний рифт. В йоп структурі виділяють Прип'ятську та Дніпровсько-Донецьку западини та Донецьк складчасту споруду. За даними геофізичних досліджень припускається, що авлакоген значній частині наслідує рифейський рифт.

В складі фанерозойської товщі авлакогену виділяють три структурні яруси. Нижнії ярус- девонський відповідає рифтовому етапу розвитку, середній - карбон-пізньотріасовиі поділяється на три під'яруси відповідно до синеклізної, раньоінверсійної т;

ізньоінверсійної стадії розвитку авлакогену та верхній -верхньотриасові, юрські, крейдові з кайнозойські породи, характерні для платформєних умов.

Магматичні породи встановлені в Дніпровсько-Донецькій западині тільки в ижньому ярусі.

В межах ДЦЗ поширені брахіантикліналі, які утворюють ланцюга приблизно аралельно крайовим розломам. Вони ускладнені соляними діапірами, які часто самі творюють куполовидні підпяття. За етапами розвитку та розташуванню покрівлі евонської солі в осадовому розрізі В.І. Кітиком виділяються передкам'яновугільний, ередтріасовий (передверхньопермський), передпалеогеновий та передчетвертинний типи, а його іншою класифікацією перший тип відноситься до діапіроїдів, другий та третій до рштгодіапірів, а четвертий - до діапірів.

Припускається, що передкам'яновугільні діапіроїди утворилися внаслідок різного равітаційного навантажування товщі порід. Кріптодіапіри - внаслідок витискування солі в онах крупних розломів в герцинську, кімерійську та ларамійську тектонічні епохи. Володі ж діапіри пов'язані з участками перетинання повздовжніх та поперечних озривних порушень, які утворили нові путі для руху пластичних соляних мас.

Металогенія Дніпровсько-Донецької западини характеризується широким розвитком одовищ та рудопроявів барит-галеніт-сфалеритової формації, які пов'язані з олянокупольними структурами. Поширені також уранобітумні родовища та рудопрояви.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РУДОНОСНІСТЬ ПІВДЕННО-СХІДЦОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Південно-східна частина ДДЗ відноситься бататьма дослідниками до Ізюмського гегаблоку. Західною межою цього блоку є розлом по лінії Красноград-Харків, а східною -[онецька складчаста споруда. Ця межа дещо невиразна і є межою між ДДЗ і Донбасом. В ілому вона має субмеридіональне простягання та відповідає прихованому Артемівсько-)елідовському розлому. Хоча виділяється і більш давня межа, яка відповідає краматорському субширстному глибинному розлому та відокремлює область девонського оленакопичення (на півночі) від області теригенно-вулканогенного осадконакопичення в (онсцькому сегменті авлакогену.

В геолого-структурному відношенні цей блок має риси як Донбасу, так і ДДЗ. Поряд з озломами північно-західного простягання, які простежуються з Донбасу, тут поширені ротяжні розривні порушення субширотного простягання. Значну роль відіграють також убмеридиональні розривні порушення. На відміну від Донбасу, де поширені плікативні грукгури лінійного типу, в цій частині ДДЗ широко розповсюджені брахіантикліналі, які складнюються солянокупольною тектонікою. Палеозойські складчасті споруди перекриті іезозойськими відкладами.

З точки зору нафтогазоносності Ізюмський мегаблок відноситься до зони азокоїщенсатних та газових родовищ. Але в зоні розміщення солянокупольних структур ромислових родовищ вуглеводневих речовин немає, хоча в діапірових брекчіях та

меньше в породах карбону-тріасу зустрічаються ознаки нафтогазоносності у вигляд рідких, в'язких та твердих бітумів. Присутність в свинцево-цинкових руда: солянокупольного типу вуглеводневих речовин є характерною ознакою регіона, як; обумовлена впливом Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.

В гідрогеологічному відношенні цей регіон є частиною Дніпровсько-Донецькогі гідрогеологічного басейну. К.Н.Варавою в цьому регіоні виділяється два гідрогеологічнії: поверхи. Верхній охоплює зону вільного та утрудненого водообміну, а нижній охоплю зону вельми утрудненого водообміну. Якщо в верхній зоні існує інфільтраційний режим то зона вельми утрудненого водообміну має ілізійний режим, для якого характерним є ру: вод до бортів западини з частковим розвантаженням по соляним куполам і тектонічній порушенням центральної частини западини. Нижній гідрогеологічний етаж представленні нагрітими розсолами, які мають значні концентрації рудних елементів і можуть буп потенційно рудоутворюючими розчинами для формування родовищ барит-галеніт сфалеритової формації. За даними О.Ю. Лукіна в цьому регіоні існують тако> ексфільтраційні високонапорні термальні гідрокарбонатно-натрієві води з низько* концентрацією солей та високою газонасиченістю. Ці води за своїм складом схожі н рудоутворюючі розчини ртутних родовищ і можуть приймати участь у формуванні ртутно поліметалічних родовищ.

Рудоносність Ізюмського блоку харатеризується поширенням поліметалічни. родовищ та рудопроявів. Найбільш повно автором вивчені Бантишевське Новодмитрівське та Степківське. Свинцево-цинкова мінералізація пов'язана брахіантикліналями, які уздовж довгої осі порушені зоною крупних розломів. В цю зон інтрудують штоки кам'яної солі, які мають в плані ізометричну або лінійну форму. Штокі супроводжуються діапіровою брекчією, яка складається з уламків порід верхнього девон) меньше - карбону та нижньої пермі. Діапірова брекчія з розмивом перекрита відкладам] дронівської світи верхньої пермі (?)-нижнього тріасу, на яких в свою черіу з розмиво» залягають відклади серебрянської світи нижнього-середнього тріасу. Відклади дронівсько серебрянської та протопівської (Тз) світ утворюють антикліналь з більш пологим; крилами, ніж у відкладах палеозою. Над соляним штоком роміщена деградаційна вороша яка має ерозійно-тектонічне походження і заповнена відкладами палеогену та неоген} Свинцево-цинкове зруденіння локалізоване в діапіровій брекчії і відкладах верхньог карбону, меньше у відкладах нижньої пермі та дронівської світи пермо-тріас) Рудовміщуючі породи зазнали катагенетичних перетворень різної інтенсивіїості, але вон: не досягають ступеню метагенезу. Дорудні змінення порід діапірової брекчії представлен метасоматитами, які відносяться до березитів та ейситів. Ці метасоматити змінюються осадових породах аргілізитами. Рудосупроводжуючі змінення порід представлен карбонатними метасоматигами. Післярудне мінералоутворення відобразилось в утворені прожилків хлорит-карбонатного складу з піритом та іноді баритом.

Поряд зі свинцево-цинковими в цьому регіоні поширені також ртутно-оліметалічні, уранобітумніродовища тарудопрояви і прояви самородної сірки.

На основі вивчення рудоносності південно-східної частини ДДЗ В.О.Шумлянським ула виділена складна битум-карбонат-сульфідна рудна формація, яка має такі мінеральні ипи: флюорит-карбонатний, барит-галеніт-сфалериговий, бітум-карбонат-кіноварний, ранбітумний, целестін-карбонат-сірчаний.

Присутність ртуті в свинцево-цинкових родовищах південно-східної частини ДДЗ аж ;о формування ртутно-поліметалічних родовищ (Слав'янське) є характерною ознакою ;ього регіону і може пояснюватися впливом Донецької ртутної провинції. Тому в роботі перше детально розглянуті взаємовідносини барит-галеніт-сфалеригової формації ДЦЗ та варц-дикіт-кіноварної в межах Горлівсько-Олексіївського розлому та обгрунтовано іерехід від сурм'яно-ртутної формації Донецької складчастої споруди до барит-юліметалічної формації ДДЗ.

Формування кріптодіапіроїдів та пов'язаної з ними свинцево-цинкової мінералізації ючалося ймовірно в кінці пізнього карбону в заальську фазу герцинського текгогенезу. В іеріод пізньої пермі-раннього тріасу відбувався відносно слабкий рост соляних куполів, розія раніш сформованих структур та відкладання моласоїдної товщі дроновської світи, 'оловний етап формування барит-галеніт-сфалеритової мінералізації пов'язаний з [фальцькою фазою тектогенезу, оскільки на багатьох структурах поліметалічне зруденіння «явлене у відкладах дроновської світи, тоді як в серебрянській світі воно відсутнє. Нормування бітумної та кіноварної мінералізації проходило трохи пізніше і за еологічними та ізотопними даними відноситься до серебрянського (або протопівського) іасу. Мабуть ще більш пізньою є самородна сірка, яка супроводжується сульфатною іінералізацією (барит, гіпс, ангідрит, целестін),

УМОВИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА МІНЕРАЛОГО-ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВИНЦЕВО-ЦИНКОВИХ РУД Свинцево-цинкова мінералізація зустрічається в розсіяному вигляді чи утворює тіла іізної форми. Вона присутня у вигляді вкрапленості та мікропрожилків в цементі (шлірової брекчії. Найбільш високі концентрації рудних мінералів пов'язані з екгонічлими порушеннями, які сечуть діапірову брекчію на контакті з боковими городами. В таких випадках сульфідна мінералізація проникає в гідротемально змінені іокові породи. Рудні тіла мають вигляд зон прожилково-вкрапленої мінералізації, гнізд та іінз. Найбільш багата мінералізація (І0~І5% ї>Ь+7п) спостерігається в діапіровій брекчії, іка складена уламками бітумінозних вапняків та бітумінозно-карбонатних сланців ¡ерхнього девону. У відкладах пермотріасу виявлені круті зони прожилково-вкрапленої инералізації. Найбільш цікава в практичному відношенні є свинцево-цинкова іінералізація, локалізована в породах верхнього карбону, де вона утворює стратиформні пластові) рудні тіла.

Метасоматична рудна мінералізація в діапіровій брекчії та бокових породах мас однаковий склад. Вона представлена сфалеритом, галенітом, піритом, марказитом, халькопіритом, пірротином. Всі ці мінерали тісно асоціюють з магнезіально-залізистими карбонатами і баритом. В діапіровій брекчії різних солянокуполышх структур іноді зустрічаються також молібденіт, бурноніт, ковелін, самородна мідь. В стратиформнш рудних тілах, крім того, поширені клейофан та брункіт.

Пірит має найбільш різноманітні кристалломорфологічні форми в діапірових брекчіях солянокупольних структур. Загалом він утворює 4 типи габітусів: 1)гексаедричний, 2)октаедричний, 3)пенгагондодекаедричний, 4)ромбоедричний. Всі ці типи рідко маюті чистий вигляд, а зустрічаються у вигляді комбінаційних форм з різним ступенем ускладнення окремих граней. З глибиною намічається тенденція ускладнєнш морфологічних форм та суміш кристаллів різних морфологічних рядів. Така суміїї складних форм в діапірових брекчіях пов'язана не тільки з різнорідністю складу брекчій. г обумовлена ступенем метасоматичного перетворення порід. Морфологічні форми пірита і осадових відкладах мають простіший вигляд і відносяться переважно до гексаедричногс габітусу.

Галеніт свинцево-цинкових руд утворює також кристали гексаедричного габітусу тг комбінації гексаедру та октаедру. Сфалерит в більшості проб має агрегатний вигляд, але і діапірових брекчіях Новодмитрівської та Степківської структур виявлені кристалі тетраедричної та октаедричної форми.

В піриті, галеніті і сфалериті з різних типів руд вивчався розподіл елемеїггів-домішок Виявилось, що склад елемеїпів-домішок в мінералах вкраплених руд діапірових брекчій тг стратиформних рудних покладів практично однаковий. Мінерали прожиткових руд ш відміну від вкраплених значно зубожені елементами-домішками.

В піритах солянокупольних структур південно-східної частини ДЦЗ визначені так елементи-домішки: №, Со (до 0.3 і 0.4% відповідно), Ag, Бе, Те (сліди), Аз (до 0.2%) Причому в напрямку від Бантишевської до Степківської солянокупольної структури і піритах намічається змепьшення кількості вмісту № та Со, та збагачення на Аз и Те. Дл* сфалериту свинцево-цинкових руд характерні елементи-домішки Ре (до 5.8%), Сй, Ag, ва Те, в одиничному випадку Іп. Для цього мінерала характерна тенденція зменьшення і згаданому напрямку кількості Ре та вмісту Ag. Галеніте свинцево-цинкових руд маюті тільки домішок Те, та в одиничних випадках А£ і Оа. Необхідно підкреслити відсутність і галенітах солянокупольних структур південно-східної частини ДЦЗ таких характерних дл! цього мінерала елементів-домішок, як Ві та Се.

Характерною ознакою всіх головних рудних мінералів свинцево-цинкових руд цьогс регіону, виявленою вперше, є наявність елементів-домішок Те та Щ.

Вивчення вмісту та розподілу в цих мінералах Щ за допомогою атомно абсорбційного аналізу показало, що вміст ртуті в галенітах на порядок вище вмісту ртуті і піритах, а в сфалеритах - на порядок вище вмісту ртуті в галенітах. За температурамі возгонки ртуті виявлено, що частка ртуті в мінералах знаходиться в ізоморфному стані, і

астка - за рахунок сорбції її поверхнею кристалів. Вважається, що найбільш високі начеши вмісту ртуті пов'язані з накладенням на свинцево-цинкову мінералізацію більш ізньої ртутної.

За даними вивчення ТЕДС сульфідів в південно-східній частині ДДЗ серед піритів иділяються дві групи. Перша має негативні значення і поширена переважно в діапірових рекчіях солянокупольних структур. Друга має позитивний тип ТЕДС та поширена у ородах верхнього крабону, нижньої пермі та дронівської світи пермотріасу. Галеніти олянокупольних структур мають дуже широкий діапазон значень ТЕДС. Більшість аденітів характеризуються негативними значеннями. Найбільш низькі негативні значення оефіціента ТЕДС характерні для галенітів з цементу пісковиків, які містять стратиформне руденіння, а найбільш великі негативні та позитивні значення коефіцієнту ТЕДС постерігаються в галенітах з прожилків. На солянокупольних структурах, де на свинцево-инкову мінералізацію накладається ртутна, зустрічаються галеніти з позитивними їаченнями ТЕДС.

УМОВИ УТВОРЕННЯ СВИНЦЕВО-ЦИНКОВИХ РУД СОЛЯНОКУПОЛЬНИХ

СТРУКТУР

За даними вивчення температур гомогенізації газово-рідких включень (ГРВ) в інералах температура утворення рудосупроводжующих свинцево-цинкову мінералізацію арбонатних метасоматитів в діапіровій брекчії солянокупольних структур складає : в оломіті (220-250°С), сидериті (до 195°С), кальциті (до 195°С) та кварці (до 210°С). емператури мінералоутворення для Степківської структури дещо нижчі - 193-160°С. В інералах з прожилків, що сечуть карбонатні метасоматити, максимальна температура змогенізації ГРВ складає в анкериті 210°Ста кальциті 217°С.

У вміщуючих осадових породах температура аргілізації, яка визначена в кальциті з варц-кальцитового прожилку, складає 217°С. Температура гомогенізації в анкериті, який творився після аргалізітів, змінюється в межах 203-220°С, а в більш пізніх кальцитових рожилках- 140-190°С.

Таким чином, температура утворення свинцево-цинкової мінералізації в діапірових рекчіях. досягає 250°С, а в осадових породах -200°С. Перевідкладання рудної інералізаціії відбувалося при температурі до 220°С в діапіровій брекчії, та до 190°С в :адових породах. Ці дані підтверджуються даними температур мінералоутворення по отопним парам галеніт-сфалерит.

Концентрація рудоутворюючих розчинів за наявністю мінерала-узника складала 30-5%екв. ХтаС1.

Ізотопні дослідження складу кисню води рудоутворюючих розчинів дають змогу зипустити, що в складі цих розчинів знаходились змішані . води: глибинні

>едньотемпературні з меньшою концентрацією та більш ізотопно важкі, які переважали і стадії дорудних змінень порід, та підземні низькотемпературні розсоли підсольових

відкладів девону, які розбавляли глибинні води на стадії карбонатного метасоматозу т рудовідкладання.

Дуже цікавими є дослідження ізотопного складу сірки сульфідів солянокупольшг структур південно-східної частини ДДЗ. Ізотопний склад сірки сульфідів, вкраплених породах діапірової брекчії, коливається в межах від +7.5 до +20.1%о. Перевідкладаші сульфідів в прожилках, які сечуть метасоматити, веде до гомогенізації ізотопного склад сірки і наближення значень до “метеоритного стандарту” - (-1.1 до +5.5%о). Можливо, щ перевідкладання мінералізації розчинами проходило в більш відкритій системі, ніз формування вкрапленої мінералізації. Ізотопний склад сірки сульфідів з епігенетичн відновлених пісковиків дронівської світи та аргилізованих червоноколірних порід нижньс пермі змінюється від -28.996о до +35.7%. Наявність ізотопно важкої сірки в сульфіда діапірової брекчії солянокупольних структур, мабуть пов'язана з наявністю сульфатів розчині, який вилуговував осадові евапорити, а діапазон значень ізотопного складу сірк сульфідів у відкладах дронівської світи та нижньої пермі свідчить про інтенсивн фракціонування сірки в ході епігенетичного відновлення порід. В участка поліметалічного зруденікня в діапіровій брекчії та пісковиках карбону ізотопний скла сірки галеніту, сфалериту та піриту (5348 від +9.7 до +21.4%о) свідчить про те, щ сірководень утворився внаслідок абіогенної сульфатредукції можливо евапоритів девон та нижньої пермі.

Для визначення джерела рудної речовини були виконані ізотопні дослідженн свинцю галенітів з вкраплених та прожилкових руд пісковиків карбону Новодмитрівської Корульської структур. Ізотопні відношення на діаграмі залежності 207РЬ/ 204РЬ від 206РІ 204РЬ мають невелике поле, що вказує на відносно гомогенне джерело. Це поле тяжіє д кривої ізотопної еволюції свинцю верхньої частини земної кори. Але розташування деяки точок поблизу «орогенної» кривої, дає змогу припустити участь у рудоутворенні свинцю розсолів підсольових відкладів девону.

Таким чином свинець галенітів солянокупольних структур має різне походження. І рудоутворенні приймає участь свинець як з граніто-гнейсової товщі земної кори, так запозичений з підсольових відкладів девону. Це вказує на можливість участі рудоутворенні змішаного розчину, який утворився за рахунок розсолу та глибинног флюїду.

Вік уранобітумної мінералізації, визначений уран-свинцевим методом, не перевищ} 200 млн. років.

Сучасна мінералізація, яка за складом є аналогічною свинцево-цинковим родовища солянокупольного типу, була вперше виявлена та вивчена за участю М.В. Безуглої. К промисловому обладнанні свердловин Анастасіївського нафтогазового родовища північній прибортовій зоні ДДЗ відклалися сучасні мінеральні утворення, представлені: даними рентгенографічного фазового аналізу кварцом (1%), стронціанітом (2%), бариго (67%), калійовим польовим шпатом (4%), галенітом (26%) та кальцитом (сліди Мінеральні відклади мають зональну будову. Перший прошарок на поверхні труб

«гадається з галеніту з рідкими включеннями піриту, кварцу та рідко кальциту. За даними икроаналізатора в галеніті приступим №, можливо у вигляді хлориду чи самородному гані. Другий прошарок складається переважно хлоридами, меньше баритом, кварцем, а 5стій представлений «круппокристалічним» баритом, поверхня якого покрита ідроксидами заліза.

Найбільш значна різниця між цими мінеральними утвореннями і свинцево-цинковими удами соляних куполів - цс незначна кількість карбонатів та сфалериту, а також рисутність хлоридів, які є, мабуть, ефемерними мінералами. Дуже цікавою є наявність ікелю, який типоморфний і для руд солянокупольних структур.

Все це є доказом, що рудоутворюючі розчини свинцево-цийкових родовищ зляїіокупольних структур південно-східної частини ДДЗ були дуже близькими за складом

0 сучаних вод водоносних комплексів карбону і девону, з яких відклались сучасні овоутворення. Різниця полягає в тому, що давнє рудоутворення відбувалося при значно ільшій температурі та більш високих концентраціях СОг.

В програмному середовищі “SELEK.TOR.-H-” було виконано моделювання процесів авнього рудоутворення - стратиформних свинцево-цинкових руд в пісковиках карбону ри температурі 200°С з формаційних вод ДДЗ та процесів сучасного рудовідкладення на ромисловому обладнанні при температурі 100°С з відповідними газовими фазами, ►тримані результати задовільно співпадають з результатами мінералогічного вивчення руд

1 підтверджують можливість утворення мінералізації з розсолів, подібних до сучасних ідземних вод зони вельми утрудненого водообміну. Процеси давнього рудоутворення винцево-цинкової мінералізації відрізняються більш високою температурою та переважно етаново-вуглекислою газовою фазою, а також відсутністю кисню, який відіграє значну оль у процесах формування сучасної мінералізації.

ВИСНОВКИ

1.В солянокупольних областях крупних осадових прогинів простежується зв'язок акопичення вуглеводневих речовин з рудоутворенням. Існуючий парагенезис ітумінозних порід, червоноколірних формацій з екзогеними концентраціями Си, РЬ, Та, §, евапоритових формацій (в том числі потужних пластів солі), веде до сінхронного ормування соляних кріптодіапірів, нафти та газу, рудоносних розсолів. Прорив солі в грхні горизонти осадового чохла дозволяє вуглеводням і розсолам разом мігрувати в зону

іншими термодінамічнимй умовами. Вуглеводнево-рудоносний флюїд розбавляється етеорними водами, дегазується, різко охолоджується. Частка вуглеводнів витрачається на /льфатредукцію, а нафтоподібні речовини полімеризуються. Бітумоїди приймають участь к в галогенному (РЬ, Си, Щ), так і в екзогенному епігенетичному рудоутворенні (II,

1о, ве, V).

2. Ізюмський блок в геолого-структурному відношенні наслідує як риси Донбасу, так і ДЗ: поряд з розломами північно-західного простягання, які продовжуються з Донбасу, /т поширені протяжні розривні порушення (переважно скиди, підкиди і насуви)

субширотиого простягання, значну роль грають також поперечні (субмеридиональні розривні порушення. На відміну від Донецької складчастої споруди, де поширеї: плікативні структури лінійного типу, в півдінно-східній частині ДДЗ розвинуті крупи брахіантикліналі, які ускладнюються штоками девонської солі та солянокупольш» тектонікою.

3. В межах Ізюмського блоку в зоні поширення соляних штоків (куполів) н формуються промислові родовища вуглеводнів, що мабуть пов’язано з тектонічної порушенністю солянокупольних структур. Але в той же час соляні штоки і брекч являлись зонами розвантаження вуглеводнів і нагрітих розсолів, в зв'язку з чим в руда солянокупольних родовищ постійно присутні вуглеводневі речовини. Наявніст вуглеводнів у свинцево-цинкових рудах солянокупольного типу є характерною ознакої родовищ цього регіону, обумовленою впливом Дніпровсько-Донецької нафтогазоносне області.

4. Нижній гідрогеологічний поверх ДЦЗ представлений нагрітими розсолами, яі мають значну кількість рудних елементів. Ці розсоли можуть бути потенційн рудоугворючими розчинами для формування родовищ барит-галеніт-сфалеритової рудні формації.

5. В південно-східній частині ДДЗ поширені поліметалічні, ртутно-полімегалічп

уранобітумні родовища та рудопрояви, а також прояви самородної сірки, пов'язані солянокупольними структурами. Характерне просторове поєднання різнотипні мінералізації в межах соляних куполів. Виділена складна бітум-карбонат-сульфідна руді: формація і її складові мінеральні типи: флюорит-карбонатний, барит-галені'

сфалеритовий, бітум-карбонат-кіноварний, уранобітумний, целестин-карбонат-сірчаний.

6. Вздовж Горлівсько-Олексіївського розлому намічається перехід від кварц-диккі' кіноварної формації Донецької складчастої споруди до барит-галеніт-сфалерілові формації Дніпровсько-Донецької западини. Присутність ртуті в свинцево-цинковк родовищах солянокупольного типу обумовлена накладанням ртутної мінералізації і барит-поліметалічну.

7. Встановлено тривале формування зруденіння бітум-карбонат-сульфідної формаїз на протязі росту соляних діапірів. З пфальцською фазою герцинського орогене: пов'язаний головний етап формування барит-галеніт-сфалеритової мінералізації.

8. Міиеральний склад руд родовищ барит-галеніт-сфалеритової формації підносі простий та однаковий в діапіровій брекчії і бокових породах: піригг, марказит, сфалери галеніт, халькопірит, піррогин, сфен в ассоціації з магнезіально-залізистими карбонатам: вуглеводнями і часто баритом. Руди свинцево-цинкових родовищ солянокупольного тиг південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини характеризуються однакови складом елементів-домішок в мінералах, які вкраплені в діапірових брекчіях та бокові породах. Для прожиткових руд характерне зубожіння мінералів елементами-домішкаїи мінералів в порівнянні з вкрапленими. Типовою рисою свинцево-цинкових руд цьої регіону є наявність домішку Те і значної кількості Hg в сульфідах. Вміст ртуті в галеніті

і порядок вище кількості ртуті в иіритах, а в сфалеритах на порядок вище, ніж в ленітах. Найбільш високий вміст ртуті пов'язаний з накладенням ртутної мінералізації на зліметалічну.

9. За термоелектричними характеристиками на солянокупольних структурах можно вділити два типи піриту: пірит з провідністю п-типу, поширений в діапірових брекчіях; ірит з провідністю р-типу, поширений у відкладах верхнього карбону, нижньої пермі і зонівської світи пермотріасу. Галеніти свинцево-цинкових руд солянокупольних груктур характеризуються переважно негативними значеннями ТЭДС. Серед галенітів з зовідністю п-типу можна виділити дві групи: перша з більш низькими негативними іаченнями характерна для стратиформних тіл; друга з більш високими значеннями - для эожилкових руд. Галеніти с позитивними значеннями характерні для верхніх частей ,’дних тіл та зустрічаються на солянокупольних структурах, де на свинцево-цинкове іуденіння накладається ртутна мінералізація.

10. Температура утворення кварц-карбонатних метасоматитів (березитів) без захування тиску за даними гомогенізації ГРВ перевищувала 275-280°С, кварц-карбонат-юритових-біля 240°С, температура аргилізації-біля 240°С, рудосупроводжуючих ірбонатних метасоматитів - в діапіровій брекчії до 250°С, в осадових породах - до 200°С, температура перевідкладання рудних мінералів і карбонатів в прожилках біля 210-220°С

і брекчії) та до 190°С в осадових породах. Карбонати пострудних прожилків з піритом, арказитом, кіновар'ю і рідким бітумом відклалися при 70-150°С. Температура утворення зліметалічної мінералізації в діапіровій брекчії за ізотопними даними відповідає ;мпературам утворення мінералізації, які отримані за даними гомогенізації ГРВ в інералах.

11. Ізотопний склад кисню води мінералізуючих розчинів укладається в діапазон отопного складу кисшо метаморфічних розчинів. Зв'язок між 5180 води розчинів і шцентрацією солі дозволяє припустити, що в основі рудоутворюючих розчинів іаходились змішані води: глибинні ередньотемпературні (метаморфічні?) з меньшою знцентрацією солі і більш ізотопно-важкі за киснем, які переважали на стадії дорудних іінснь порід, та підземні низькотемпературні (<300°С) розсоли палеозойських відкладів, сі розбавили глибинні води на стадії карбонатного метасоматозу і рудовідкладення.

Джерело свинцю галенітів поліметалічних руд солянокупольних структур має різне зходження. В рудоутворенні приймає участь як свинець глибинного походження з ¡аніто-гнейсового прошарку земної кори, так і з розсолів палеозойських відкладів.

Джерело сірки сульфідів поліметалічних руд - абіогенне відновлення розчинених ,'льфатів (можливо евапоритів девону і нижньої пермі). Формування стратиформних руд в ісковиках карбону проходило в умовах системи, закритої для сірки.

12. В наш час з підземних вод ередньокарбонового водоносного горизонту настасіївського нафто-газового родовища в ДДЗ стає відкладення мінералізації в зсадних трубах свердловин. В склад новоутворень входять переважно барит і галеніт, а ікож невеликі кількості піриту, калійового шпату, стронціаніту, кварцу і кальциту.

Математичне моделювання процесу мінераловідкладення, близького до природногс свідчить про відкладення близької за складом мінералізації при температурі 100°С, тиск Іатм, високої фугітивності кисню. Умови рудоутворення в солянокупольних структура} яке проходило ~ 200 млн. років тому, характеризувались більш високою температурої (~200°С), відсутністю кисню, переважно вуглекисло-метановою газовою фазою. Отримаї результати моделювання задовільно співпадають з результатами мінералогічного вивченн руд свинцево-цинкових родовищ.

Список публікацій автора по темі дисертації:

1. Шумлянский В.А., Жикаляк Н.В., Дудар Т.В., Ивантишина О.М., Безуглая М.І Анкеритизация песчаников, вмещающих галенит-сфалеритовую минерализацш Новодмитриевской антиклинали// Доклады АН УССР. -Сер. Б,- 1989.- №7.- С. 26-29.

2. Шумлянский В.А., Деревская Е.И., Дудар Т.В., Сущук Е.Г., Ивантишина О.М., Безугла М.В., Жикаляк Н.В, Новосельцев Ю.А., Субботин А.Г. Рудообразование в условиях ката-мегагенеза// Геол. журн. - 1990.- N2.- С. 34-44.

3. Шумлянский В.А., Дудар Т.В., Безуглая М.В., Жикаляк Н.В. Геолого-генегическа модель свинцово-цинкового месторождения солянокупольного типа// Геология геофизика.-1991- N8.- С.62-71.

4. Шумлянский В.А., Коростышевский И.З., Дудар Т.В., Безуглая М.В., ДереВская Е.Ї Изотопный состав серы, углерода и кислорода в минералах Бантышевского ртутне полиметаллического рудопроявления // Доклады АН УССР,-1991.- N2,- С. 24-29.

5. Шумлянский В.А., Дудар Т.В., Безуглая М.В., Ивантишина О.М., Зубов В.1 Геологические особенности Степковского свинцово-цинкового месторожденг солянокупольного типа // Доклады АН Украины.-1994.-Ж.- С.94-99.

6. Шумлянский В.А., Дудар Т.В., Журавель Н.Е., Безуглая М.В. Минеральные отложения трубах из нефтепромысловых скважин северной прибортовой зоны Днепровско-Донецко впадины // Доповіді НАН України.-1995. - №12,- С. 121-126.

7. Шумлянский В.А., Безуглая М.В. Рудоносность соляных куполов -К.: Изд. ИФИ Ук] науч. ассоц., 1995.-66 с.

8. Безуглая М.В. Математическое моделирование современного рудоотложения обсадных трубах нефтяных скважин- Mathematical methgods in geology, Prague, 199: Abstract volume, p. 18-19.

9. V. Shumlyanskiy, o. Ivantishina, M. Bezugla, N.Zhukalyak. Ore deposits of the Donets basi in «Mineral Deposits Studies Group». Annual General Meeting incorporating AGM of IGC1 356, Carpatho-Balkan Metallogeay. Glasgow University, January, 8-11, 1997. Publshed in 19£ by the University of Glasgow, p.p. 64-65.

10. Shumlyanskiy, V.O., Bezugla, M.V., Dudar, T.V., Zhuravel, N.E., 1997, The Radiacth Mineral Encrustations on the Casings in the Oil-Producing Wells in the Dnieper-Done Depression, Ukraine, in, Wanty, R.B., Marsh, S.P., and Gough, L.P., eds., 4th Intemation Symposium on the Enviromental Geochemystry Proceedigs: U.S. Geological Survey Open-Fi Report OF97- 496, 85 p.p.

АННОТЛІДЯ

Безугла М.В. Геологія та умови утворення свинцево-цинкових родовищ шянокупольних областей (на прикладі південно-східної частини Дніпровсько-Донецької падини).- Рукопис.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за [еціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія.-Інсттут геологічних наук НАН країни, Київ, 1998.

Дисертація присвячена питанням геологічної будови та зв'язку різних типів іуденіння з солянокупольними структурами різних регіонів Світу. Вперше виділено п'ять >уп родовищ, які відрізняються геологічною обстановкою рудовідкладання, мінеральним сладом та джерелом рудної речовини. Вивчений мінеральний склад та встановлені нові іементи мінералого-геохімічної зональності свинцево-цинкових родовищ південно-¡ідної частини Дніпровсько-Донецької западини. Вперше охарактеризовані особливості греходу від барит-галеніт-сфалеритової формації Дніпровсько-Донецької западини до гутних родовищ Донбасу. Намічені джерела рудної речовини та рудоутворюючих зз чині в.

Охарактеризовані сучасні мінеральні відклади подібного типу на промисловому зладнанні нафто-газового родовища. Виконано моделювання процессів рудоутворення.

Ключові слова: свинець, цинк, солянокулольні структури, родовища, формація, умови творення, розсоли.

АННОТАЦИЯ

Безуглая М.В. Геология и условия формирования свинцово-цинковых месторождений злянокупольных областей (на примере юго-восточной части Днепровско-донецкой тадины).- Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата геологических наук по специальности i-.00.01 - общая и региональная геология.-Институт геологических наук НАН Украины, иев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам геологического строения и связи различных типов зудения с солянокупольными структурами различных регионов Мира. Впервые выделено ять груп месторождений, отличающихся геологической обстановкой рудоотложения, инеральным составом и источниками рудного вещества. Изучен минеральный состав и ;тановлены новые элементы минералого-геохимической зональности свинцово-цинковых есторождений юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины. Впервые описаны :обенности перехода барит-галенит-сфалеритовой формации Днепровско-Донецкой

впадины к ртутным месторождениям Донбасса. Намечены источники рудного вещества рудообразуючих растворов.

Охарактеризованы современные минеральные отложения подобного типа i промышленном оборудовании нефте-газового месторождения. Выполнено моделирован! процессов рудообразования.

Ключевые слова: свинец, цинк, солянокупольные структуры, месторождени формация, условия образования, рассолы.

ABSTRACT

Bezugla M.V. Geology and ore-forming conditions of the saltdome type lead-zinc deposi (as example as the Southern-Western part of the Dnieper-Donets depression)

The dissertation (manuscript) for Candidate Degree of geological sciences on the special! of 04.00.01 - general and regional geology - Institute of Geological Sciences of the Nation Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to geology and deposits related to the salt dome structures different parts of the World. The five groups of the salt dome type deposits was divided on t) base of geology, mineral composition and the sources of ore matter. The mineral composition < the salt dome type lead-zinc deposits was studied in the Southern-Western part of the Dniepe Donets depression. New elements of mineral-geochemic zonality of these deposits w distinguished. The transition from barite-galena-sphalerite ore formation of the Dnieper-Done depression to the mercury deposits in the Donets Basin was characterized. The ore matter at fluid sources was suggested.

The modem encrustations of similar mineral composition were studied on the casings of tl wells at the oil-gas deposit. Mathematical modelling of the ore-forming proceses was produced.

Key words: lead, zinc, saltdome stuctures, deposits, formation, oreforming conditior brines.