Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Геохронология Среднеприднепровской, Приазовской и Курской гранит-зеленокаменных областей

ВАК РФ 04.00.02, Геохимия

Автореферат диссертации по теме "Геохронология Среднеприднепровской, Приазовской и Курской гранит-зеленокаменных областей"

t.

ИЛЦЮНАЛЬНАЛКАДНМШ НАУК УКГЛ1НИ 1НСТИТУТ ГЕ0Х1М11, МПШ'ЛЛОГИ I РУДОУГГОРШ и ш

УДК 550.93

На правах рукопису

Артеменко Генадж Володимирович

ГЕОХРОНОЛОГ1Я СЕРЕДНЬОПРИДНШРОВСЬКСН, ПРИА30ВСЬК01 ТА КУРСЬКО! ГРАНГГ-ЗЕЛЕНОКАМ'ЯНИХ ОБЛАСТЕЙ

Спец 'юпъшсть 04.00.02 - геох!М1Я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора геолопчних наук

Ки'1'в 1998

ДисертаЫею е рукопис.

Робота виконана у вщдш reoxiMÜ ¡зотошвта радюгеохронологп 1нституту reoxiMÜ, м'шералогп та рудоутворення HAH Украши

Офщшш опоненти:

доктор геолого-мшералопчних наук, професор, академгк HAH Укра1ни Е.В.Соботович (ДНЦ РНС HAH та МНС УкраУни);

доктор геолого-мшералопчних наук, професор, академк Академи наук Вшцо1 школи Украши АО.Сиворонов (Льв1вський державний уншерситет ¡м.1в.Франка);

Доктор геолого-мшералопчних наук O.B.Ei6iKOBa (Гнститут reoxiMii та аналггично! ximü' im. Вернадського,

РАН).

Провщна установа: геолопчний факультет Воронезького державного ушверситету.

Захист дисертацн вщбудеться "1998 р. о i.

на зааданш спещашзовано! вче Д 50.08.01 при 1нституп reoxiMii, мшералоги та

рудоутворення HAH Украши за адресом: 252680, м.Кшв-142, пр.Паладша, 34.

3 дисертащоо можна ознайомитись у науковш б^блкугеш Гнституту reoxiMÜ, мшералогй та рудоутворення HAH Украши (м.Кшв, пр.Паладша, 34).

Р-

Вчений секретар спешалповано! вчено! ради,

доктор геолого-мшералопчних наук С.Г.Кривдик

5ЛГЛЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальжсть теми. 3 грашт-зеленокам'яними областями (ГЗО) пов'язана б!льша частина свггових мшерально-сировинних ресурЫв Земл1 - зал1за, золота, шкелю, пол1металт, вольфраму, мол!бдену, хрому ( ¡нших металш. За геолопчиою вивчешстю та розвщаним запасам корисних копалин, зеленокам'яш поясн Украшського шита (УЩ) та Воронезького кристального масиву (ВКМ) значно поступаються таким же утворенням на докембршських щитах Америки, Австралп, [ндп та Африки. Виконаш на Украшському щит; та Воронезькому кристальному масив! пор1вняльш геохронолопчш дослщження дозволили встановити в1ков1 меж"| розповсюджених на цш територп зеленокам'яних пояив, перюдичшсть магматично'1 активносп у архи I протерозо! та умови генерацп магм багатьох магматичних комплекЫв. Це дало змогу значно уточнити стратиграф1чш шкали Украшського щита I Воронезького кристал)чного масиву, що дозволяе значно гадвищити обгрунтовашсть металогешчно'1 ощнки р1знов1кових структурно-речовинних комплекЫв.

Мета роботи - встановити в1кове положения зеленокам'яних пояс1в Украшського щита I Воронезького кристал1чного масиву, вкову послшовшсть та основш риси магматизму в Середньопридншровсьюй, Приазовськш та Курськш ГЗО.

Головш задач! дослшжень:

1. Встановити вжове сшввшношення зеленокам'яних пояав Украшського щита \ Воронезького кристального масиву.

2. Виконати геохронолопчне розчленування осадово-вулканогенних порщ зеленокам'яних пояав та ¡нтрузивних утворень Украшського щита та Воронезького кристального масиву.

3. Встановити умови генераци магматичних порщ зеленокам'яних гтояав, граштощних та диференцшованих ¡нтрузив1в.

Наукова новизна. Вперше всгановлено в!ков1 рубеж! формування зеленокам'яних пояав Середньопридншровсько!, Приазовсько! та Курсько! ГЗО. Обгрунтовано видшення декьчькох генеращй зеленокам'яних пояав. Визначена перюдичшсть та тривал1сть вулкашзму в цих зеленокам'яних поясах. Виявлена еволюцшна змша тектоно-магматичних умов генераци кислих вулкантв в зеленокам'яних поясах Середньопридншровсько! та Курсько! ГЗО. В Приазовськш та Курсьюй ГЗО вперше визначена перюдичшсть граштоутворення в архе!. В Середньопридншровсьюй ГЗО вперше видшено два типа диференшйованих штрузив1в. Створена хронолопчна модель розвитку земно! кори Середньопридншровсько!, Приазовсько! та Курсько! ГЗО. Виконана геохронолопчна кореляшя комплекав зеленокам'яних порщ (серш) Схщно-СвропейськоУ платформи з !'х стратотипами на ¡нших континентах.

Положения, що захищаються: 1. За геохронолопчними даними, в твденнш частиш Схщно-бвропейсько! платформи видшяються зеленокам'яш пояси чотирьох в!кових генеращй. В Курськш ГЗО розвинуп зеленокам'яш пояси вжом >3360, 3300-3130 та 2200-2000 млн.рок'ш, в Приазовськш ГЗО ->3320 та 3200-3000 млн.роюв I в Середньопридншровсьюй ГЗО - 3200-3000 млн.рокш.

2. В Середньопридшпровськш, Приазовськш та Курськш ГЗО встановлено архейсью етапи граштоутворення в перюди - 3300-2950, 2800 та 2600-2500. Граштснди в ¡ком 3300-2950 млн.роюв формувались синхронно з зеленокам'яними поясами; 2800 млн.роюв - на Середньопридшпровському блощ пов'язаш з процесом кратошзаци, а на Приазовському блощ завершують розвиток зеленокам'яних пояст; 2600-2500 млн.роюв - вщображують етап закладання ранньопротерозойських рухливих зон. Субплатформенний режим на Приазовському блощ та КМА встановився значно шзшше, ник на Середньопридшпровському блощ, так як вони знаходились в межах протерозойського рухливого поясу.

3. Кислий магматизм в зеленокам'яних поясах Середньопридшпровсько! ГЗО був полщиюичним. Видшяеться п'ять перюдав кислого магматюму, який вщбувався бшя 3170, 3140, 3100-3080, 3070-3040 та 3000-2950 млн.роюв тому.

4. За Ьотопно-геомм1чними даними, встановлено суттеву змшу тектоно-магматичних умов генераци кислих магм на протяз! розвитку зеленокам'яних поямв Середньопридшпровсько! ГЗО. Видшяються рифтогенний, островодужний, та субсеквентний етапи кислого вулкашзму.

5. 3 заключним етапом розвитку зеленокам'яних пояав Середньопридшпровсько! ГЗО (3090-3040 млн.роыв тому) пов'язано становления диференцшованих ¡нтрузивт. Серед них видшяегься два типа. Перш! формувались при кристал1зацшшй диференшацп основних магм близько! до вапнисто-лужного тренду (AFM), а друп - при розшаруванш толе!тових розплав1в (толегговий АРМ тренд). Диференщйоваш ¡нтрузиви перспективш для пошуив родовищ мщ1, шкелю, кобальту, платино'тов та золота.

Особистий внесок. Робота виконана у вщдш reoxiMÜ ¡зотогав та радюгеохронолоп! ITMP HAH Украши в рамках тематичних програм вщд1пу: "Геохронолопя i ¡зотопна reoxiMiH ранньодокембршських утворень Украшського щита" (1985 р), "Геохронолопя i ¡зотопна геох!М1я гранул1т-гнейсових i грангг-зеленокам'яних комплекав Украшського щита" (19861990 рр); науково-дослщницьких проекпв - "Розробка мшералого-геох1м!чних пошукових ознак родовищ золота на ochobI речовинного складу та ¡зотопно-геохш1чних характеристик порщ, руд та рудовм!щующих метасомаптв Середньопридшпровсько! грашт-зеленокам'яно! области" (1997-1998 рр), "Виконати геохронолопчне розчленування вулкано-плутошчних комплексов Сурського району з щллю bikoboI прив'язки золоторудно! мшералвацн" (1997-1998 рр) та госпразрахункових poöiT. В основу дисертацГ; покладено геолопчш, геохронолопчш та ¡зотопно-геох1ммщ матер1али 3i6paHi автором на протяз! п'ятнадцятир1чних дослщжень Середнього Приднтров'я, Приазов'я та КМА. Автором особисто вивчались розр1зи багатьох зеленокам'яних структур. Переважна частина використаного в po6oti матер1алу е оригинальною. При обробщ польових геолопчних матер1ал1в було вивчено бия 2000 прозорих шл'фЫ, проанашзовано бшя 500 проб на петрогенш та рцдасш елементи; виконано 50 анал1з1в РЗЕ, 30 ¡зотопних анал1з1в рубдаю i стронщю, 30 анали1В ¡зотопного складу кисню та 15 анал1з1В ¡зотопного складу caMapiio i неодиму. Мономшеральш фракци циркону було вивчено з 300 проб, з яких методом

TepMoeMicii було продатовано 150 проб, а уран-свинцевим ¡зохронним методом 60 проб. KpiM цього, було проанал1зовано лггературний матер1ал з геологи та геохронологи зеленокам'яних

• поягав Балтшського, ТИвденно-Африканського, Захщно-Австрашйського, 1ндшського та Канадського щипв.

Апробащя та публ1кацп результатов наукових дослвджень. Головга результата дослщжень доповщались на Всесоюзнш парад! з крупномасштабного картування (Петрозаводськ, 1987), Всесоюзнш нарад1 "1зотопне датування ендогенних рудних формацш" (TSmici, 1989), Республжанськш нарад1 з стратиграфи докембрто Украшського щита (Тернопшь 1990), Науково-виробничш иарад1 "Геолого-мшсралопчне картування Воронезького кристал]Чного масиву" (Белгород, 1991), Робочш Hapaai" Перспективи золотоносносп надр Украши" (JIbBiB, 1993), Робочш нарад1 "Проблеми створення шкали геолопчного часу докембрио i фанерозою Украши" (Кшв, 1993), Науково-виробничш нарад1 "Стан та шляхи удосконалення геологозшмальних po6iT та i'x науково'1 бази на Украшському кристал1чному щитГ (Дншропетровськ, 1996), 1Уйжнародному симпоз1ум! EUG9 (Страсбург,

• 1997), Всеукрашсьюй мгжвдамчш нарад1 "Геолопя i стратиграф1я докембрто Украшського щита" (Кшв, 1998).

Основш положения дисертацшнсн робота опубл1ковано в одш'й колективнш монограф!!, 45 статгях (з них 9 однооЫбних) та тезах, Пром1жш результата викладено в 5 науково-дослщницьких та 6 виробничих звтах.

Практичне значения роботи i впроваджения результате. Реперш ¡зотопш дати, одержан! в результат цих геохронолопчних дослщжень, прийня-ri в стратиграф^чнш cxeMi УкраУнського щита i Воронезького кристагпчного масиву, як bikobi гранищ багатьох стратиграф1чних пщроздшв. Вони використовуються в практищ геолого-зшмальних робгт експедищями ВГО "ГПвденьукргеолопя", Воронезького геолого-геоф1зичною експедищао та AT "Белгородгеолопя". Уран-свинцев1 eiKOBi дати кристал1чних порщ докембрш стали необхщним елементом геолопчних карт Bcix масштабш територш, де картуються грангг-

• зеленокам'яш асошаци порщ.

Структура та об'см дисертацп. Дисертацп складаеться з вступу, 5 роздшв та висновюв викладених на 210 стор1нках машинописного тексту, яшй супроводжуеться 92 рисунками, 19 таблицями та списком лп-ератури з 317 назв.

Подяки. Автор висловлюе щиру подяку наставнику та вчителю академку М.П.Щербаку за поради та незмшну доброзичливу шдтримку. Велику вдячшсть висловлюе С.Б.Лобач-Жученко та М.М.Чернишову за пщтримку на перших кроках науково! npaui. В р^зний час автор мав можливкть консультуватись та виршувати дискусшш питания з вщомими науковцями - Л.Г.Даншович, Г.В.Жуковим, В.Л.Бойко, С.М.Бартницьким, 1.Б.Щебаковим, Р.Я.Белевцевим, Б.Г.Яковлевим, В.М.Загштко, С.Г.Кривдиком, В.С.Монаховим, В.ГОрсою, К.С.Ссипчуком, б.Б.Глевасським, Е.П.Ярощуком, В.М.Скобелевим, О.Б.Бобровим, О.М.Струевою, I.M.Jlicnoro, Н.Ю.Левковською, Ю.М.Стебновською, К.А.Савко,

• Л.М.Степанюком,. Г.В Легковою О.М.Пономаренко. Глибока вдячнють своТм колегам по в1ддшу ТЛ.Довбуш, А.В.Лукашуку, 1.А.Богану з допомогою яких було виконано величезний

об'ем ¡зотопних аналпичних робгг. В р1зний час велику пом!ч в робот! надавали О.О.Татаринова, Н.В.Кузнецова, Е.О. Ткачук, Г.Я.Терец. Автор глибоко вдячний друзям \ колегам-геологам з геололчних експедицш ВГО "ГПвденьукргеолопя" - АЛ.Некрячу,

B.К.Бутиршу, Г.е.Зм1евському, А.В.Мартинюку, Н.С.Курлову, В.О.Шпильчаку, СЛ.Переверзеву, О.М.Бестужеву, В.Д.Кузь, В.В.Васильченку, Ю.Ф.Роздорожному,

C.М.Стрекозову, ВГО "Белгородгеолопя"- €.1.Дунай, ОЛ.Гаврилову; ВГО "ГПвшч-захщ геолопя" - ВЛ.Мяснянюну, В.М.Жмамну, В.О.Лючкшу.

ЗМ1СТ РОБОТИ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАШТ-ЗЕЛЕНОКАМ'ЯНИХ ОБЛАСТЕЙ

Зеленокам'яш пояси - геоструктурш елементи земно! кори, характерш для ранньодокембршського перюду розвитку Земл1. Грашт-зеленокам'яними асощашями порщ складено архейсью ядра континен-пв, так зваш кратони. Вони ¡нтенсивно вивчаються на вах континентах, так як з ними пов'язаш найбагатан металогешчш формацй Земл1. Для них характерш родовища золото- (сульфщно) - кварцево! формацй, сульфщно! мщно-шкелево! формацй, зашзистих кварщтв 1 хромтв. Менше значения мають родовища сфчаного колчедану, вольфраму, сурьми, ванадою, мол!бдену та цинку. В теоретичному аспект! -виршення проблеми походження зеленокам'яних попав дозволить зрозумп-и один з головних мехашзмгв еволюцй земно! кори. Звичайно, архейсьи зеленокам'яш пояси (38003000 млн.ромв) мають дугопод1бш форми, яы обумовлеш тим, що вони шдпорядковаш куполовидним структурам граштоадв. Кр1м них видииються райони, де поширеш зеленокам'яш пояси з витриманими лЫйними простяганнями, наприклад - суперпояси в провшцн Сьюперюр на Канадському щит1 та пояс Норсмен-Вшуна на Захвдно-Австралшському 1дитг В глобальному масштаб! - зеленокам'яш пояси представлеш лп-олопчно достатньо одномаютними, слабо метаморфпованими супракрустальними товщами переважно вулкантв основного складу, яю оточет переважаючими !х за площею полями грашто!дав. Архейсью зеленокам'яш пояси складаються з ортнтованих у певному напрям! синформ, як! мають в плаш лшшш або неправильш гранищ. Ширина бшыпосп з пояс1в змшюеться в межах 10-50 км, а довжина 100-300 км. Стратиграф1чна потужшсть складаючих !х порщ становить 10-20 км. За геофпичними даними, потужшсть земно! кори в архейських грашт-зеленокам'яних областях 30-40 км. Сам1 ж зеленокам'яш структури безкоренев1. Вони простежуються на глибину до 9 км. Багато дослщнимв прийшли до думки, що р1зновков1 генерацп зеленокам'яних пояав мають певш в!дмши у геолопчнш будов! та металогешчнш спещашзаци. ДЛ.Гровс та У.Д.Бетт видшяють зеленокам'яш пояси вшом 3500, 3500-3300} 3000-2700 млн.роыв та розрпняють дв1 стад!'! у !х розвитку - платформенну та рифтогенну (Гровс та Бетг, 1984). А.Ппксон розд'шяе зеленокам'яш пояси на первинш та вторинш (Гл1ксон, 1980). Перцд, за його думкою, формувались 3700-2600, а друп - 27002600 млн.ромв тому. К.Конд! видшяе велим епохи у магматичшй активноел Земл], я и були пов'язаш з формуванням зеленокам'яних пояс1в ежом - 3800, 3500, 3200-3100, 3000-2800, 2700-2600 ) 2000-1900 млн.ромв (Конд1, 1981).

Четка рпииця спостерн-асться м1лс зелемокпм'яшши поясами даишшнмм 3000 мли.роюв та молодшмми 2800 млн.роюв. В древжх зеленокам'яних поясах покров!» фаиГ| коматпгпв розвинут! слабо (за виключенням зеленокам'яного поясу Барбертон) I представлен! р!зновидами, яи збщнеш алюмЫем. Кисти вулкашчш центр» в них просторово втособлеш, а в багатьох зеленокам'яних поясах вони користуються обмеженим розповсюдженням. Ц1 зеленокам'яш пояси формувались на великому просторов! в дуже мшководних басейнах (Гровс та Бетт, 1987). Вулкашзм в цих зеленокам'яних поясах був б1м0дальним. Осадов! породи, звичайно, представлеш кременистими породами, фшггами та зашзистими кварцитами, користуються дуже обмеженим поширенням. Ц) зеленокам'яш пояси звичайно слабо мшералвоват. 3 ними пов'язаш родовища бариту, шшметал1в, м!Д1, молибдену. Золото розвинуте дуже нер1вном!рно 1 бшышсть родовищ зосереджена на локальних дшянках. В зеленокам'яних поясах Схщно! ГЕпбари золоте зруденшня проявлене слабо, а в зеленокам'яному пояс! Барбертон воно розвинуте дуже ¡нтенсивно (Слнщин, 1990).

Зеленокам'яш пояси в!ком 2800 млн.роюв (Абтб1, Норсмен-Вшуна та ¡нш.) представлен! лшшно витягнутими зеленокам'яними поясами, яи мають незр!внянно бшыш розм1ри, шж попередш. 1х формування проходило в бьчьш глибоководних басейнах, закладання яких контролювалося великими розломами. В них, на вщмшу вьц попередшх, широко розвинут! вулкашти вапнисто-лужного складу, сульфщизоваш сланш та роговики. Коматшти I високомагнезшш базальти представлен! високоглиноземистими р1зновидами. Зеленокам'яш пояси цього В1ку характеризуются великого рЬноманггшстю металогешчних асоташй Окремх асощацй можуть бути зосереджеш на локальних дшянках, наприклад золоторудш та мщно-нжелев!. Головне значения мае етгенетична золоторудна мшерал1защя. Широко розвинуп колчеданш родовища 1 цинку, а також мщно-шкелев! 1 мщно-мол1бденов! родовища. Зеленокам'яш пояси висом 3200-3000 млн.роюв на закордонних докембршських щитах вивчеш слабо. У вигляд! глибоко еродованних рел!кт1в вони вщом! на Канадському, Балтшському, Алданському та Захшно-Австралшському щитах. Деяку под^бшсть з ними мають 1 зеленокам'яш пояси .Шбершсько! та Центральноафрикансько; проишцш. Найб1льш представницький розрЬ щ с! генерацп зеленокам'яних пояав знаходиться на Середньопридншровському блош УЩ. Косившвська ЗС, розташована на Приазовському блощ УЩ, вщноситься, мабуть, до бьльш давшх зеленокам'яних пояав в ¡ком 3500-3300 млн.роюв. Однотипшсть у будов! архейських кратошв дозволяе застосувати для ¡х вивчення накопичений закордонний досвщ. Геохронолопчна кореляшя зеленокам'яних пояав Украшського щита та Воронезьського кристал1чного з тими, що знаходяться на шших добре вичених щитах мае велике значения для шлей металогешчного прогнозу.

2. ГЕОЛОГ1ЧНА БУДОВА I ГЕОХРОНОЛОГ1ЧНА ВИВЧЕНН1СТЬ СЕРЕДНЬОПРИДШПРОВСЬКО!, ПРИА30ВСЬК01ТА КУРСЬКОТ ГРАН1Т-ЗЕЛЕНОКАМЯНИХ ОБЛАСТЕЙ.

2.1.Основа! риси геолопчнси будови.

Середньопридншровська грашт-зеленокам'яна область. Середньопридншровська ГЗО, площею бшя 30000 км2, з заходу обмежена Кривориько - Кременчуцьким, а 31 сходу -Ор1хово-Павлоградським глибинними розломами субмеридюнального простягання. Вщ розташовано'1 твшчюше Курсько'1 ГЗО вона вщдшена Дшпровсько-Донецькою западиною. К твтчне продовження простежуеться на Сумському блощ, розташованому на схшп Воронезькох антеклви (Нжольськнй, I960; Каляев, 1965). В Середньопридшпровсыай ГЗО достов!рно видщяються тшьки мезоархейсьм зеленокам'яш пояси bikom 3200-3000 млн.роюв - Дерезоватсько-Конксько-Бшозерський, Базавлуцький та КриворЬько-Кременчуцький. Bei вони макхгь головним чином субмеридцональне простягання i простежуються на 140-200 км.

Переважна частина Середньопридшпровсько"! ГЗО складена головними чином м1гматитами, грашто-гнейсами i огнейсованими граштами. На швшчному сход! та в центральной частиш Середньопридшпровського блоку, вщповщно на Славгородськш i Томаывськш дшянках в ¡до Mi обмежет за площею виходи гранулпго-гнейсового комплексу аульсько! cepii, який, за геолого-струкгурними даними, давшший вщ конксько! cepii (Лазько таш., 1985; Сивороиовта1н., 1985).

У схщнш частиш Середньопридшпровського блоку, по обрамлению Саксаганського куполу, розташоваш Авдоттсько-Олександр^вський та Софйвський ¡нтрузиви. Вкоршення цих ¡нтрузивш ввдбулось на заключному eranosi формування зеленокам'яних пояыв. 3 етапом кратошзаци пов'язано становления ¡нтрузив!в плагюмшрокшнових гранте мокромосковського, тоювського i демуринського комплекав. На erani ранньопротерозойсько'1 акгившцм вщбулось вкоршення лейкократових грантв ганшвського комплексу та лайкового комплексу bikom бшя 2690-2620 млн.роюв.

Приазовська гранулгг-зеленокам'яна область. На Приазовському блощ зеленокам'яш пояси збереглися в межах Гуляйпшьсько-Салтичанського, Малояшсольського i деяких менших за розм)рами текгошчних бломв, осюльки Bin зазнав у протерозо! потужно! активваци. Релжтами ранньоархейського фундаменту на Приазовському блощ е глибоко метаморфиоваш породи захщноприазовсько! cepii. Найбшьшими зеленокам'яними структурами ПриазовськоГГЗО е Косивщвська, Сорокинська, Гур^вська та Павлтська ЗС.

Курська грашт-зеленокам'яна область. Курська ГЗО, площею бшя 180 тис.км2, видмяеться в гавденно-захщшй частиш ВКМ. Бшыпа частина Курсько!" ГЗО знаходилась в межах протерозойського рухливого поясу ¡, тому, мае складну геолопчну будову. На ВКМ видщяються "нижш" (еоархейсью), "верхш" (палео- та мезоархейсью) (Крестш, 1980; Чернишов, 1996) i ранньопротерозойсью зеленокам'яш пояси (Чернишов, 1992). До перших вщносять 1сгобнянсько-Комаричинський та Кодинцовсько-Покровський зеленокам'яш пояси, а до других - Михашнвсько-Бшгородський, Петровсько-Воло'пвський, Сторожевсько-Бориивський i Суджанський зеленокам'яш пояси. Ранньоархейсьы зеленокамяш пояси

локалповат вздовж захщного краю Касторненсько-Л4венського блоку, утворюючи Кодннцовсько-Покровський пояс, та вздовж захщного краю Курсько-Бесединського та Комарнчннського блоюв, де формують 1стобнянсько-Комаричинський пояс. ГТротерозойськ! зеленокам'ян|' пояси просторово сумнцет з архейськими зеленокам'яними поясами i видшяються у BHyrpimHix частинах Петровсько-Волот1вського, Михайл1всько-Бшгородського та в швичнш частшп Кривор1зько-Крупецького зеленокам'яних пояст. 3 вулкашчними породами протерозойських зеленокам'яних пояЫв комагматичш диференцШоваж ¡нтрузиви стойло-микола'1'вського комплексу, разом з якими вони входять до складу одша вулкано-плутошчно} асощацн (Чернишов та ¡н., 1978).

2.2. Ochobhí риси стратиграфп СередньопридшпровськоТ, ПрназовськоУта Курсько? грашт-зсленокам'япих областей.

Середньопридншровська ГЗО. В Середньоприднтровському блощ комплекс зеленокам'яних порщ був видшений як конксько-верхтщвська cepin В М.Гладким та А.М.Козяовською. Вже на початковому errani íx вивчення М.М.Доброхотов, М П. Семененко, М.П.Щербак, Г.Ф.Гузенко та íh. вважали, що конксько-верх^вщвська ccpin сформувалась 3500-3100 млн.роюв тому. Близький до сучасного вигляд стратиграф1чний подт зеленокам'яного комплексу набув тшьки в стратиграф!чнш cxeMi УРМСК 1984 року. BÍH був розчленований на конкську, бшозерську i тепловську cbíth. П]зн1ше, Лазько €.М. був запропонований новий пщхщ до стратиграф^чного розчленування докембрш, заснований на формацшному метод! розчленування докембршських геолопчних формашй (Лазько, 1984). В межах Середньопридтпровсько! ГЗО було видшено 4 формат'йних комплекса, яю мають p¡3He стратиграф!чне положения (знизу-вгору): славгородський (чарноют - гранул1товий), аульський (плапограштощно - амф1болпговий), середньопридншровський (тоналгг -зеленокам'яний) та бшозерський (граштощно-метаосадовий). В середньоприднтровському формащйному комплекс!, який обшмае конкську свггу, були видшено формацшш ряди чотирьох титв: дацит-андезит-толе'Стовий, коматжт-то л «товий, джеспшт-толатовий та р!Ол1т-дацитовий, В бшозерському формацшному комплексов! (бшозерськш cbítí) видшялись чотири метаморфЬоват формаци: сланцева псеф1то-псам1това, коматштова, джеспштова кременисго-сланцева та вуглицева алевро-псамлгова. В стратиграф1чш'й cxeMÍ УРМСК вщ 1993 року комплекс зеленокам'яних порщ розчленовано на конкську i бмозерсъку cepii та тепловську товщу. В конкськш cepi'i були видиега сурська, чортомлицька, алфер1вська та солошвська cbíth, а в бшозерськш - михай.ш'вська, запор1зька та переверзтська cbíth.

В дпочш стратиграф1чтй cxeMi УРМСК, прийнятою 25 травня 1997 р., видшяються дншропетровський, сурський, саксаганський, мокромосковський, демуринський та тоювський гранпхи'дш комплекси. Граштощи дшпропетровського комплексу е головною складовою ремобшвованого грашто-гнейсового фундаменту Середньопридншровського блоку (Орса, 1988). До граштошв сурського комплексу вщнесено ¡нтрузиви плапограшто1д1в в зонах зчленування зеленокам'яних структур з грашто-гнейсовим

фундаментом. Головною характерною особлив^стю граштоцпв цього комплексу с '¡¡спай зв'язок з зеленокам'янимн структурами Середньопридншровського блоку.

Прназовська ГЗО. Зеленокам'ям! структури на Приазовському блощ вперше видишв К.А.Поправко. В нижнш течи р.Берда ним була описана товща амф!болтв, яку вш пopiвнювaв з зеленокам'янимн породами Середньопридншровського блоку (Поправко, 1958). ГПзшше Г.Г.Коньковим, Ю.Д.Шковирою, В.Ф.Юктенко, С.Шереверзевим, В.О.Шпильчаком, В.В.Васильченко та ¡ншими геологами на Захщному та Схщному Приазов"! було закартовано багато шших зеленокам'яних структур. Питания стратифжацп та кореляци зеленокам'яних структур Приазовськош блоку розроблеш недостатньо. Комплекс зеленокам'яних пор¡д взноситься в стратиграф1чнш схем1 до косивщвсько!, осипенивсько!, новогор1всько! та павл1вськ01 товщ. Одш дослдашки корелюють 1х з конкською сер1ею, а шпи - видшяють на Приазовському блощ р1зиовков1 генерацп зеленокам'яних пояав. № в однш з зеленокам'яних структур Приазовського блоку не виявлено четких контаетчв з грагато-гнейсовим фундаментом. В ус1х випадках вони тектошчш, або роздшеш ¡нтрузьями грантв.

На Приазовському блощ видшяеться 3 архейських грашто'щних комплекса, пов'язаних з зеленокам'янимн поясами: доброшльський, сурський та шевченмвський.

Курська ГЗО. Комплекс зеленокам'яних порщ на ВКМ був вперше видшений Доброхотовим М.Н., який було вщнесено до михайл1всько1 сери (Доброхотов та.ш., 1959). ГИзшше в арогнейсовому комплекс! ВКМ була видшена зашисто-кремнисто-метабазитова формащя, яка зараз розглядаеться як еоархейський зеленокам'яний комплекс (Крестш, 1980; Чернишов та.ш., 1981). В сучасшй стратиграф1чнш схем1 ВКМ осадово-вулканогенш породи "нижшх" зеленокам'яних пояав видшяються в склад1 обоянсько! або покровсько! серш, а "верхшх" - в склада михашпвсько! сери. Вшносно стратиграф1чного подшу михашнвсько1 серп та об'ему н стратиграф]чних шдроздшв у р1зних дослщниюв ВКМ ¡снують р1зш точки зору так, як ¡снують суттев! вшмши в розр1зах зеленокам'яних пояав твшчно-схщно1 та твденно-захщно1 частин КМА - Петровсько-Волот1вського I Михаюйвсько-Бшгородського. В стратиграф1чнш схеш ВКМ михашнвська серш длиться на олександр^вську 1 дичнянську св^ти. За структурними даними, михайшвська сер1я залягае незгщно на обоянськш сери, яка розглядаеться як фундамент "верхшх" зеленокам'яних пояав (Кононов та ¡н., 1989). Осадово-вулканогенш породи протерозойських зеленокам'яних пояав вщнесеш до тимсько! \ курбакинсько! св1т оскольсько/ серп (Чернишов, 1996).

В стратиграф^чнш схем! ВКМ видшяеться два комплекса граштовдв, яю пов'язаш з зеленокам'янимн поясами - салтиковський та стойло-миколашський. Перил мають ткний просгоровий зв'язок з палеоархейськими зеленокам'янимн поясами, а друп - з протерозойськими (Крестин та т., 1976; Чернишов та ¡н., 1978).

2.3. Гсохронолопчна вивчешсть грашт-зеленокам'яних асощацш УкраТнського щита та Воронезького кристал1чного масиву.

Украшський щит. Перш; вшомоеп про архейський вш зеленокам'яних пояав та граштоиив дшпровського комплексу Середньопридншровського та Приазовського блоков

УЩ наводиться в роботах Е.С.Бурксера, М.НЛвантишина, Л.В.Комлева, М.П.Семененко, В.Л.Бойко, Е.П.Ярощука, В.Д.Лад1ево1, ВЛ.Орси та ш. Завдяки масовим визначення ¡зотопного BiKy калш-аргоновим методом в 60-тих роках, було окреслено осередки поширення архейских грангг-зеленокам'яних асощацш. В зб1рнику "Геохронолопя докембрм Украши", який вийшов в 1965 р. тд редагуванням М.П.Семененко, була опублкована перша геохронолопчна карта Украши та видишно 4 мегацикли в геолопчнш icTopii УЩ: докембрш I (2700-3550 млн.ромв), докембрй! II (2000-2700 млн.ромв), докембрш III (1700-2000 млн.ромв) та докембрш IY (1200-1700 млн.ромв). Грашт-зеленокам'яш утворення Середньопридншровського та Приазовського бломв було вщнесено до I мегациклу (2700-3550 млн.ромв).

У 70-80-Ti роки почав широко використовуватися уран-свинцевий метод датування акцесорних мшерал1в з використанням ¡зохронних методик. В цей час встановлено U-Pb вж саксаганських плапогрантв - 3050+V50 млн.ромв (Тугаринов та ¡н., 1965). За шшими датуваннями, одержаними цим же методом газшше, ix bik - 3000 млн.ромв (Семененко та ¡н., 1974, Бойко та ¡н., 1976). Було встановлено вкове положения мкматита дншровського комплексу; !х ¡зотопний bik за уран-свинцевою ¡зохроною - 2930+V110 млн.ромв (Соботович, 1970), а за рубвдй-стронщевою - 2940 млн.ромв (Горохов, 1964). Було встановлено, що U-Pb в1к тзньоскладчатих плапомжроклшових грантв складае 2800 млн.ромв (Орса, 1973, Бойко, 1975). ГЕзшше було визначено вж циркону з апокератоф1р1в конксько! cepi'i - 3030 млн.ромв (Семененко та ш., 1977), та андезитових апопорф1ри™ -3050 млн.ромв (Щербак та ¡н, 1978). На Приазовському блощ був встановлений ¡зотопний Bin плапогрантв шевченмвського комплексу - 2900-2800 млн.ромв (Щербак та ш., 1977).

Важливими узагальнюючими роботами цього перюду були - зб1рник "Геохронолопя СРСР" (1973), монограф1я Щербака М.П."Петролопя та геохронолопя захщно! частини Украшського щита"(1975) i «Каталог изотопных дат пород Украинского щита» (1978).

В монографЙ «Изотопная геология Украины» було вперше систематизовано та перераховано на едит константи, рекомендован! М!жнародною ¡зотопною KOMiciero, Bci ¡зотопш датування по рцним репонам Украши" (Щербак та ¡н., 1981). Велику увагу в цш монографп придиено обгрунтуванню геохронолопчних рубежш стратиграф1чних шдроздшв Укршнського щита.

3 початку 90-х роюв геохронолопчш дослщження ведуться головним чином уран-свинцевим ¡зохронним методом. В цей час встановлено, що уран-свинцевий ¡зохронний вк метаандезипв конксько-верх1вщвсько! серй -3250+\-250 млн.ромв (Щербак та ш., 1981), плапогрантв Сурського масиву - 2980+V50 млн.ромв (Щербак та щ., 1982), гнейав, граштоццв та мкмати-пв аульського комплексу - 3000+V20 млн.ромв (Б1бкова та ш., 1983, 1985; 2935+/-5 млн.ромв (Артеменко та in. 1985). На Приазовському блощ визначено U-Pb в1к гранодюрипв Осипенмвського масиву - 2800+V-15 млн.ромв (Артеменко та ¡н., 1985).

Сучасний етап геохронолопчних дослщжень почався в середин! 90-х ромв з впровадженням ново! мас-спектрометрично! технки та xiMinHOi аналгеично! методики К.Кроу, ям дозволили почати роботу з мкронаважками циркону, атакож впровадження Sm -

Nd методу датування. В цей час було визначено вк найдавшших порщ на Схщно-Свропейськш платформ!, я и складають новопавл]вську товщу - 3650 млн.роив (Щербак та ш., 1984, 1989; Biokoua, 1989). Було визначено b'ikobi меж1 утворення конксько! i бшозерсько! серш (вщповщно) - 3170-3100 та 3000 - 2980млн.роюв (Щербак та !н.1985, 1986; Журавльов та ¡н. 1987). За U-Pb та Sm-Nd датуваннями було визначено в!к протсшту гнейав базавлуцько! товин - 3180-3200 млн.роив (Самсонов та ш., 1993). У монографн "Геохронолопчна шкала докембр1ю Украшського щита, що вийшла у 1989 poui, було пщсумовано одержаний за цей час ункальний материал по геохронологй докембрпо УЩ, та вперше наведено вкову шкалу головних геолопчних подШ в докембрд Украшського щита у вковому промЬкку 3650-1385 млн.роив.

Воронезький кристал1чний масив. Систематичи геохронолопчш дослщження на територй КМА почались в 60-ti роки АЛ.Тугариновим, О.В.Б!б!ковою, Л.В.Комлевим та ш. Вперше архейський BiK гнейав обоянсько!' cepii та амф1болтв михайл1вськоУ cepil було встановлено АЛ.Тугариновим та О.В.Б)бковою. Вони встановили, що плапограшти салтиковського комплексу, яи е ачними до них, мають U-Pb BiK - 2750+V-100 млн.роив (Тугаринов A.I. та ш., 1964, 1966). ГОзмше було визначено вк граштойпв стойло-миколаУвського комплексу. За датуваннями K-Ar методом було встановлено, що вш складае - 2130+V50 млн.роив (Крестщ, 1976, 1984; Овчшнков 1976). Важлив! узагальнення по геохронологй ВКМ були зроблеш в монографп Тугаринова АЛ. та Войткев1ча Г.В. "Докембрийская геохронология материков" (1970) та зб1рнику "Геохронология СРСР"(1973). В останн! роки одержано U-Pb дати по граштощам атаманського комплексу - 2615+/-50, 2568+/-4,9, 2370+/-100 млн.роив, бобровського - 2553+/-18 млн.роив, усманського - 2112+/-12, 2056+/-86 млн.роив i павл1вського комплекав - 2098+/-4 млн.роив (Найденков та ш., 1996).

2.4. Петролопчна вивчешисть магматичних порщ Середньопридншровсько1, ПриазовськоТ та Курсько1 ГЗО.

Питаниям петрологп грашт-зеленокам'яних асощащй присвячеш численш пращ М.П.Семененко, В.Л.Бойко, Р.Л.Белевцева, В.Д.Лад'к:во1, Т.А.Скаржинсько'!, G.M. Крестша. М.М.Чернишова, В.Л.Бочарова, О.М.Струсво!, А.О.Сиворонова, Л.Г.Даншович С.Б. Лобач-Жученко, БЛ.Малюка, О.Г.Смоголюка, О.Б.Боброва, ВЛ.Орси та ¡нших, Завдяки зусиллям инк дослщнимв детально розроблена петрографщ та петрологтя комплексу зеленокам'яних порщ.

В склад! вулканогенних та осадово-вулканогенних формац!й зеленокам'яних поясЬ присутн! вулкашти коматштово!', толытово! та вапнисто-лужно! петрох!м!чних cepifi Вони утворюють законом1рш парагенетичн! асоцкци, як! розглядаються як коматит-толе'ггов!, дацит-андезит-толитов! та р!ол!т-дацитов! типи формацш (Сиворонов та ¡н., 1981, 1990). U,i формацн вщповщають певним тектошчним етапам в розвитков! зеленокам'яних пояав. Ко.матшт-толеггов! та дацит-андезит-толеггов! типи формащй е гетеросер^альними i мають широке площадне розповсюдження. Вони складен! вулкашчними породами коматштово!, толйтово! та вапнисто-лужно! cepifi. Рюлгг-дацитова формация розповсюджена локально i е

roMoeepiajibHoro. Важливою особлив1стю рюл1т-дацитово1 формацп е комагматичжсть з тоналгг-плапогранпгною формацию. Вулкашчш породи в зеленокам'яних поясах представлен! лавовою, шрокластичною та субвулкашчною фащями. Вулкаш'ти ультраосновного складу представлен! головним чином метаморф1зованими коматштами. Переважаюча частина вулкантв основного складу за х!м!чним складом вщповщае толе'гговим базальтам. Вулкашти кислого складу представлен! породами суттево натрового i, рщше, калш-натрового рядгв, ям за складом вщповщають дацитам, плапорюдацитам, рюлп-ам i плагюрюлггам (Малюк, 1990). Характерною особлив1стю рюлгс-дацитово! формацп е постшне просторове сумщення вулкашчних фацш з ачними тглами плутошчно! тонал1т-плапогранггно'1 формацп (Бобров та ш., 1987).

За геолопчними данями, ¡снують певн1 еволюцшш змши в характер! магматизму в рцновкових грашт-зеленокам'яних асощацшх.

Вулкашчш породи ультраосновного складу вщом! лише в архейських зеленокам'яних поясах. В зеленокам'яних поясах вжом >3300 млн.ронв вони вщрЬняються високою зашзиспстю та основн!стю (Чернишов, 1996; Бобров та iH.,1991). Перидотитов! коматшти з високим вщношенням СаО/АЬОз>1 широко поширеш лише в зеленокам'яних поясах КМА та Приазовського блоку, а на Середньопридншровському блощ - значно переважають р!зновиди з вщношенням Са0/А1203<1. Судячи з ¡зотопно-геох!м!чних даних, генерашя цих магм в!дбувалась в широкому д!апазош РТ умов. Ix мантшш джерела суттево вщр1знялись за bmictom рщмсних елеменпв, що вказуе на неоднородшсть верхньо! мант!! на той час (Зеленокаменныепояса ..., 1988).

У склад) базальто'ццв зеленокам'яних пояав теж вщзначено еволюц!йн! зм!ни. В зеленокам'яних поясах I генерацп вони вщзначаються високим bmictom калио, титану та зал!за. В зеленокам'яних поясах II i III генерашй вони близьй за складом до континентальних толеггових базальта. Базальтощи протерозойських зеленокам'яних пояс1в вщзначаються максимальними вм!стами титану, зал1за i натрию (Ножкш, Крест!н,1984; Чернишов, 1996).

Андезити е важливим шдикаторним типом пора у мезоархейських зеленокам'яних поясах. Ix поява у масових млькостях пов'язана з островодужною стад!ею розвитку цих зеленокам'яних пояав.

3. МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Виршення поставлених в робел задач проводилось комплексом метод!в, ям включали: 1) мшералого-петрограф^чне та neTpoxiMinne вивчення порщ; 2) мшералого-геох1м1чне, рентгеноструктурне i U-Pb ¡зотопно-геохронолопчне вивчення циркону класичним методом; 3) i30TonHO-reoxiMi4Hi дослщження порщ i MiHepaniB Rb-Sr i Sm-Nd методами, визначення ¡зотопного складу кисню. BMicr петрогенних елемента в магматичних породах визначався в xiMi4Hiü лабораторп 1ГМР HAH Украши методом мокро! xiMi'i, рщмсних елемент!в -методом РФА в лабораториях 1ГН i 1ГМР HAH Украши, а РЗЕ - методом ¡зотопного розбавлення на мас-спектрометр'1 MI-1201 Т. Для петрох)м!чного i reoxiMi4Horo анализу використовувались вщповщш Bapiauulm д1аграми. Циркон вивчався оптичними методами

пщ бшокуляром та м1кроскопом за вщомими методиками (Ляхович, 1968,1979; Быкова 1970, BiöiKosa та ¡н. 1977; Краснобаев, 1986; Левковская и др., 1979). В випадку коли циркон мав складну внутршшю будову вивчались розрюи його кристал!в на рентгешвському miкроанал¡затор!. Для уран-свинцевого ¡зотопного аналву використовувались м!кронаважки (1-10 мг) циркону. XiMiiHa обробка циркону виконувалась за методикою Кроу (Krogh, 1973). 1зотопш анал1зи урану, свинцю, рубдаю i стронцию виконувались на мас-спектрометрах MI-1320 та MI-1201T., а самарш та неодиму на мас-cneicrpoMeipi MAT-261-Finnigan. Холосте забруднення не перевищувало 0,5 нг Pb i 0,01 нг U. Парамеггри вохрон розраховувались з 95% дов1рчим ¡нтервалом по програмам розробленим К.Людв1гом - PbDAT (Ludwig, 1991) та ISOPLOT (Ludwig, 1991). При розрахунков! в1ку використовувались загальноприйюгп значения констант розпаду урану (Хаз8=0,155125x10"' роив, Хи5=0,984850x10"9 роив, 238U/235U= 137,88) (Steiger, Jager, 1976). Поправки на звичаинии свинець вводились у вщповщносп з модельними величинами (Stacey, Kramers, 1975). Bei похибки вохрон наведет на pißHi la.

4. РЕЗУЛЬТАТЕ УРАН-СВИНЦЕВОГО ХЗОТОПНОГО ДАТУВАННЯ ЦИРКОНУ 3

КРИСТАЛ1ЧНИХ ПОРЩ СЕРЕДНЬОПРИДНШРОВСЬКО!, ПРИА30ВСЬК01 ТА КУРСЬКО! ГРАНГГ-ЗЕЛЕНОКАМ'ЯНИХ ОБЛАСТЕЙ 4.1. Вулкашчш породи. Середньопридншровська ГЗО.

Найдавнши вулкашчш породи кислого складу сурсько'г евгти знаходяться серед вулкантв коматшт-толеггово! формацп у краевих частинах Верх1ввдвсько1 i Чортомлицько! ЗС. Уран-свинцевий B1K циркону з метадаципв uiei acouiauii становить - 3168+V8 млн.роив (рис.1). Цей циркон характеризуеться низьким BMicroM урану та свинцю i аналопчний з цирконом з гранодюрипв та габро-дюрипв Авдо-пвського та Софивського диференцшованих ¡нтрузивш. Ьотопний bik кислих метавулкантв солошвсько! cbith визначався по пробам з Сурсько!, Бшозерсько!', Чортомлицько! i Верхшщвсько! ЗС. В Сурсьий ЗС мепгарюдацити uiei евгги продатовано по пробам втобранним на д!лянках Безыменна i Сергйвська, а лейкократов1 тонадгги з uiei вулкано-плутошчно! acouiauii - на дшянщ Солошвська. Циркон з цих проб ¡дентичний за кристаломорфолопчними характеристиками. Уран-свинцевий BiK метарюдацитт - 3077+V-10 млн.роив, а лейкократових тоналтв - 3083 млн.роив. В Бшозерсьий ЗС уран-свинцевий BiK метарюдаципв солошвсько"! евгги - 3055+V4 млн.роив, а в Чортомлицьий ЗС - 3034+V2 млн.роив.

Згщно з цими та раише одержаними геохронолопчними даними (Артеменко, 1995), в зеленокам'яних структурах Середньопридншровсько"! ГЗО видшяються цикли кислого вулканвму BiKOM 3170, 3140, 3100-3080, 3070-3035 i 3000 млн.роив. Приазовська ГЗО.

BiKOBe положения вулкашчних порщ Косивщвсько! ЗС встановлюегься -пльки за непрямими даними! Верхня вжова межа угворення цих вулкашчних nopifl - 3317+/-40 млн.роив, вщпов'щае bikobI кварцевих дюрипв Добропшьського масиву, яи мають з ними ¡нтрузивний контакт.

13

Вулкашчш 1нтрузивш фази

Шкала Часу Формацн (асощаци) Сурський Комплекс Диференцшоваш 1нтрузиви

(вк в млн.роюв)

-3000 Рюлет-сланцева (3000) Сурська (3010-2950)

Рюлет-дацитова (3070-3034) Софнвська (3070-3040) Гранпхмдна (3060-3040)

-3100 Те саме (3100-3080) Дациг-андезит толетова (3136) Вшьнохупрська (3110-3080) Габрощна (3090)

Ком атшт-то ле!то в а Чкал^вська

(3168) (3170)

- 3200

Рис. 1. Перюдичшсть кислого магматизму в Середньопридшпровсьюй ГЗО у вшовому промЬкку 3200-3000 млн.роюв.

В Гуртськш ЗС продатовано метаандезити. Уран-свинцевий вж циркону з метаандезита складае - 3095+\-22 млн.роюв. Зпдно з цими даними, Гур1вська ЗС одновкова с зеленокам'яними поясами Середньопридшпровського блоку.

Вкове положения вулкашчних порщ Павл1всько! ЗС визначено по датуванню лептитових гнейав. Уран-свинцева дата лептитових гнейав - 2130+Х-105 млн.роюв вщповщае вжов1 метаморф1зму 1 с верхньою вековою межею утворення вулкашчних порщ Павл1всько! ЗС,

Курська ГЗО. В1к вулкашчних порщ "нижшх" (еоархейських) зеленокам'яних пояав ошнюеться тшьки за непрямими даними. На Змивськш дшянщ продатовано бютитов! гнейси, ям асошюють з найдавшшими зеленокам'яними породами. и-РЬ ¡зохронний вк циркону з цих гнейЫв складае - 3360 млн.роюв (рис.2). Вк "верхшх" (палеоархейських) зеленокам'яних пояав встановлено по датуванню кислих метавулкантв олександршсько! та дичнянсько! свет михайшвсько! сери. и-РЬ ¡зохронний вк метарюдацитш олександр^всько! свети - 3264+\-27 млн.роюв. 1зотопний вк метадаципв дичнянсько! свети визначався за пробами вцпбранним на Дичнянськш д1лянщ Михаил ¡всько-Бтгорадського зеленокам'яного поясу та з Ракитнянсько! ЗС Сторожевсько-Бориавсько! ЗС. За уран-свинцевими ¡зохронами, вк метадацитгв дичнянсько! свети складае - 3128+\-11 1 3110+\-48 млн.роюв (вщповщно). Вулкашчш породи ц1е! свети корелюють з солотвською светою конксько"! серп. При геохронолопчних дослщженнях в Орловсько-Тимсьюй ЗС встановлена належшсть до архею

и

фрагмента розрпу комплексу зеленокам'яних порщ, складеного чергуванням метаморф1зованих базальт!в, андезит1в та дацнтт (св.4319). Така асощашя порщ paнiшe не описувалась. Зпдно з ¡зотопними даними, уран-свинцевий ¡зохронний вк метаандезипв по циркону дор1вшое 2903+/-51 млн.роив. Ц1 метаандезити значно молодил, н']ж вулкашти дичнянсько! свети ¡, таким чином, вщносяться до ¡ншого вулкашчного циклу, стратиграфкне положения якого ще не з'ясоване.

та2 ез8

ЦуЗ3

ГПТ]12 {ЦП14

Рис.2. Схематична геолопчна карта КМА з точками датування и-РЬ методом: 1 - мкматити та гранулето-гнейсов1 утворення обоянсько! сер!!, 2 - покровська серш, 3 - миxaйлiвcькa сер!я, 4 - лебединська серк, 5 - курська сер1», 6-7 - оскольська серк: 6 - роговська света, 7 -тимська света, 8 - стойло-миколаТвський комплекс, 9 - смородинський комплекс, 10 -салтиковський комплекс, 11 - отаманський комплекс, 12 - ¡гуменський комплекс, 13 -тектошчш разломи, 14-точки и-РЬ датувания. Цифри на графку - вш в млн.роюв.

Уран-свинцевий bík вулкантв з комплексу зеленокам'яних порт оскольсько! cepi визначався по пробам ввдбраним на Осгатвськш делянщ Михайшвсько! ЗС та hí Кшеньськш дшянщ Орловсько-Тимсько! ЗС. Циркон з кислих метавулкантв оскольсько cepi'i характеризусться високим bmíctom звичайного свинцю i, тому, оброблявся з; спещальною методикою. Уран-свиндевий bík метаморф1зованих pioflÍTie i дацитп Осташвсько! д1лянки по рвним пробам знаходиться в межах 2095-2060 млн.роыв, < метадаштв Кшеньсько! дтянки - 2170+/-140 млн.роив,

За геохронолопчними даними, верхш bíkobí меж! закладання "ниж'тх", "верхшх" т< нижньопротерозойських зеленокам'яних пояав Курсько! ГЗО складають - >3360, >3265 т; 2170 млн.роюв (вщповщно). Олександр1вська св^та давшша вщ конксько!' cepi'i на ЮС млн.роюв, а дичнянська свгга - корелюе з солотвською свггою конксько!' cepi!.

Диференцшоваш комплекс» i дайки.

Датувались граштощи Авдолвсько-Олександр1вського ¡нтрузиву. Уран-свинцевий в» одше! проби гранодюри-пв Олексадр(всько! длянки - 3060+/-15 млн.роюв (конкордантний). а друго! - 3040+/-15 млн.роюв (U-Pb ¡зохрона). Метасоматично змшеш гранодюритг Авдот(всько! дшянки мають U-Pb bík - 3060+/-10 млн.роюв (конкордантний). Одержан: геохронолопчш даш свщчать про синхронюсть утворення гранодюрита Авдотаського : Олександр1вськопз ¡нтрузив!в, як1 знаходяться на вщсташ бiля 80 км одне вщ одного та прс !х надежность до одного ¡нтрузивного поясу.

Час формування Софп'вського ¡нтрузиву встановлено за уран-свинцевим датуванням габро та габро-дюргтв. Бшьша часгина циркону з цих порщ мае однорщну внутршню будову, але в деяких з них видшяються стрижнепод1бга внутр!шш зони i 30bhíiuhí o6jihmíbkh, як! вщриняються за xímíhhhm складом. Вщношення ZrOj/HfOj змшюеться вщ центру до зовшшньо! облям1вки вщ 72 до 56. В останшх, на вщмшу вщ ядер, як правило вщсутнш ¡трш. Це вказуе на направлену змшу умов кристалвацп циркону в розплард з зростанням йоге кремнекислотноеп. Уран-свинцевий конкордантний bík циркону з пперстен-са.штових ra6po-flia6a3ÍB, меланократових габро i габро-дюрипв дор!внюе 3090+\-15, 3090+V5 та 3035+V30 млн.роив (вщповщно). По геохронолопчним даним кристашзацшна диференц1ац!я магм Софивського ¡нтрузиву та !х застигання вщбувались протягом бЬя 60 млн.роыв.

Уран-свинцевий bík даек KoMÍcap¡bcbkoi зони розломш встановлено по датуванню циркону з гпроксенових дкбазЬ. Уран-свинцевий ¡зохронний bík цього циркону доршнюе -2695+V10 млн.роюв.

Bík ¡нтрузиву висококал!евих порщ Старобогдамвського масиву, розташованного на Приазовському блощ, встановлено по циркону з кварцевих cíchítíb. За цим цирконом отримано конкордантш значения уран-свинцевого bíky, який дор!внюе 2820+\-20 млн.роюв, Кварцев1 шенгги Старобогдашвського ¡нтрузиву корелюють з аналопчними породами Тоювського масиву.

4.3 Граштовди.

Середньопридшпровська ГЗО.

Грамтощи сурського комплексу датувались по пробам з Верювшвського, Правобережного, Бшозерського та Сурського райошв (рис.3). Судячи по

Рис.3. Схематична геолопчна карта Середньопридншровського блоку з точками и-РЬ датування. 1 - граштощн; 2 - метаморфичш породи; 3 - диференцшоваш штрузиви; 4 - точки и-РЬ датування. Цифри на рисунку - в!к в млн.рогав.

геохронолопчним даним, вони формувались на протяз1 довгого пром'шку часу в]д 3170 до 2950 млн.роюв (220 млн.роюв), який сгавставляеться з часом розвитку зеленокам'яних пояав. Видшяегься 4 штрузивних фази грамтоцщого магматизму вшом 3170, 3110-3080, 3070-3040 та 3010-2950 млн.роюв (рис.1), ям пропонуеться назвати чкалшською, вш>нохут1рською, софй'вською та сурською (вщпов1дно).

Розповсюджеш сть граштощв цих фаз неоднакова. Грамтощи вжом 3170 млн.роюв встановлено тшьки в Чкал1вському маяда (Монахов та ш., 1995, Бойко 1978). Грагатощи в1ком 3110-3080 млн.роюв розповсюджеш значно ширше, шж попередш. Вони в1дом1 у Вшьнохупрському, ГИвденному та ГОвшчно-Бшозерському масивах. Грашто!ди в ¡ком 30703040 млн.роыв розповсюджеш менше. Вони в1дом! в обрамленш Софавсько! ¡нтрузи, на Шолох1вськ1Й та Томаивсьый делянках. Граттощи висом 3010-2950 млн.роив е домшуючими в Середньопридншровськш ГЗО. До них вщносяться Сурсько-Литовсъкий, Саксаганський та багато шших масив!в вздовж КриворЬько-Кременчуцького зеленокам'яного поясу.

Зпдно з 11-РЬ датуваннями, вж становления граштоУдав Галвдинського, Мокромосковського та Тоивського масив1в складае - 2850-2800 млн.роюв. Поява катевих гранте в цей час пов'язана з етапом кратошзаци Середньоприднтровсько! ГЗО.

Наймолодша ¡нтрузивна фаза грантв архейського вжу виявлена в Схщно-Гантвськш смуз). и-РЬ вж лейкократових грантв, ям складають невелим штрузиви в межах ще! структури, складае 2620 млн.роив. Ця ¡нтрузивна фаза граштощного магматизму пов'язана з етапом активваци на Середньопридншровському блоц1.

Приазовська ГЗО. ГраштоУди, яю асощюють з зеленокам'яними поясами вивчались в Косивщвськш, Гур1всьюй та Сорокинськш ЗС (рис.4). В Косивщвськш ЗС видшяетъся доброгальський та шевченктський, в Гур1всьий - сурський та шевченивськш, а в

■ Сорокинсьюй - шевченнвський граштощш комплекси. Доброгальський комплекс за геолопчними та геохронолопчними даними формувався на протяз1 двох штрузивних фаз. Рання ¡нтрузивна фаза цього комплексу представлена кварцевими дюритами з уран-свинцевим ¡зохронним вжом - 3320+/-90 млн.роив, а друга - плапогранггами та гранодюритами вжом 3140 млн.роюв.

В Гур1всьпй ЗС продатовано дюрити з ¡нтрузиву, який мае Ычний контакт з вулкаштами ще! структури. Уран-свинцевий ¡зохронний вж циркону з дюрнпв дopiвнюe - 3010+/-60 млн.роив. По геохронолопчним даним, дiopити Гуршсько! ЗС одновжов1 з грашто'щами сурського комплексу.

ПлапограштоУди шевченмвського комплексу е третьою архейською ¡нтрузивною фазою грантв в Косивщвськш ЗС. Циркон в цих плапограттах, на вщмшу вщ циркону гранпчмшв доброшльського комплексу, однорщний, незональний. и-РЬ ¡зохронний вж плагюгрантв з

■ ¡нтрузиву у Терновацькш смуз1 дор!внюе- 2835+/-15 млн.роив.

Курська ГЗО.

Найдавшший вж - 3360 млн.роюв одержано по циркону з бютитових гнеййв ЗмпвськоУ дшянки. В цих гнейсах виявлено рел!ктовий циркон, який по кристаломорфолопчним характеристикам под1бний до циркону з дюрипв та бмьш газнш накладений циркон. Oдepжaнi значения и-РЬ вжу для цього циркону вщр1зняються великою дискордантшстю.

На Бесединськш дшянщ Курського антиклшорм встановлено вж розгнейсованих плаггограштоУдо, яю мютять ксенолгги бшьш давтх метаморф!чних порщ бесединського комплексу. Уран-свинцевий вж циркону з цих плапогрангпв - 3190 млн.роыв.

Граштощи салтиковського комплексу датувались по пробам плагюгрантв вадбраким на Яювл1вськш, Михашпвськш та Умшвськш д1лянках, а порфировидних дюритсв - з Стойлшсько! дшянки. За першими трьома пробами одержано ¡зохрони, яю вщповщають в1ков1 - 3010+/-40, 2925+/-40 та 2920+/-15 роыв. и-РЬ В1к порфировидних дюри-пв по

Рис.4. Схематична геолопчна карта Приазовського блоку з точками и-РЬ датування. Умовш позначки на рис.3.

вщношенню 207РЬ/2МРЬ - ЗОЮ млн.роыв.

Граштощи стойло-миколашського комплексу датувались по пробам з Орловсько-Тимсьми ЗС. По циркону з двослюдяних гран!т-порф1р1в одержана ¡зохрона з невеликою похибкою, ■ яка вщповщае вжу - 2045+/-8 млн.роюв. По циркону з бютит-роговообманкових дюрита та кварцевих дюртзв розрахована одна ¡зохрона, верхнш перетин яко! з конкорд!ею вщповщае в1ков1 - 2085+/-5 млн.ромв. Таким чином, в!к граштощ1в стойло-миколмвського комплексу знаходиться в межах 2085-2045 млн.роив.

Результата вивчення Т1т/и вщношень в цирконах вах датованих порщ, вказують на його чггку кореляцио з х]м1чним складом материнсько'1 породи - з вщношенням ЫагО/КгО. В суттево натрових породах воно близьке до одинищ, а в кал!евих - менше 0,1.

4.4 Осадов! породи зеленокам'яппх поясш Укра'шського щита.

Приазовськнй блок.

Датувався кластогенний циркон з метаморфЬоваиих осадових порщ Сорокинсько! та Федор1всько1 ЗС. Уран-свинцевнй в!к кластогенного циркону з бютитових гнейав Сорокинсько! ЗС - 3350+/-60 млн.роюв, а з двослюдяних гнейсш Федор1вськсн ЗС - 312!+\-195 млн.роюв. По геох1м1чним характеристикам, кластогенний циркон з Сорокинсько! ЗС аналопчний з цирконом кварцевих дюрипв добропшьського комплексу В1Ком 3320 млн.роюв та глиноземистих гнейав центральноприазовсько! серп, а кластогенний циркон з двослюдяних гнейав Федор1всько1 ЗС - схожий до циркону з тоналтв та ендербтв новопавл1вського комплексу. Одержат вжов! класгогенш вщм1тки вказують на те, що Сорокинська 1 Федор1вська ЗС були закладеш на аал1чнш кор1 в!ком 3350-3128 млн.ройв.

Середиьопрндшпровський блок.

Кластогенний циркон з аркозових меташсковимв скелеватсько! св)ти кривор13ько'1 серп продатовано по пробам вщШранним в Саксаганському район! (шахта «Родина») 1 на Галйцинськш дшянш Кременчуцького району. В цих пробах переважае видовжений, тетрагонально-призматичний циркон, характерний для саксаганських плапограштсндав. Значно р1дше зустр1чаеться циркон з дюрита сурського комплексу. По циркону з цих проб одержано ¡зохрони, яю вщповщають вжов! - 3055+/-171 3056+/-34 млн.роюв (вщповщно).

5. ПЕТРОХ1МШ, ГЗОТОПНА ГЕОХШМ I ГЕНЕЗИС КРИСТАЛГЧНИХ ПОР1Д ГРАНГГ-ЗЕЛЕНОКАМ'ЯНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАГНСЬКОГО ЩИТА I ВОРОНЕЗЬКОГО КРИСТАЛ1ЧНОГО МАСИВУ

Геолопчна ¡нтерпретащя результата геохронологгчних доипджень потребуе всеб1чного петрох1М1чного вивчення датованих порщ. Це дае змогу надшно встановити генезис породи та характер ешгенетичних накладених процесш на акцесорш мшерали Уран-свинцев1 геохронолопчш дослщження супроводжувались ¡зотопно-геох1м1чним вивченням ггорщ, породоугворюючих та акцесорних мшергишв. Визначався Ьотопний склад стронщю, кисню, самар!Ю, неодиму та розподш РЗЕ. По результатам ¡зотопно-геох1м1чних дослщжень, стало можливим зробити деяю висновки про тектошчш умови генераци магматичних порш в зеленокам'яних поясах та штрузивах.

5.1. Петрох!м1я та геох1м1я кристал1чмих порщ.

Вулкашчш породи зеленокам'них пояав.

Середньопридншровський блок.

РЬнов!ков1 фази кислих вулкантв мають певш петрох!М1чш вщмши. Вщ раншх до шзшх вулкашчних фаз спостер^гасться збшьшення вм!сту натр!ю та вщношення ИазО/К^О. Серед андезит1в видшяються низькокалкв1 та висококалкв1 риновиди.

Метаморфгзоваш базальти сурсько! свгги за петрох1м!Чними характеристиками мають найбшьшу под1бшсть з островодужними толегтовими базальтами. Вщ сучасних толеУтових базалычв вони вщрвняються бшьшою зал^зиспсгю. Для них характерш низький вмют кал'но (К20<1%), та високе вщношення КЖЬ (К/Шэ>1000).

Ам^лбсшти з ннжньо! частини розрпу Саксагансько! синкл'шал'1, ям вщносяться до конксько! cepii, повсюдно бютитнзоваш. На невох1м1чний характер метаморф1зму базальт uiei структури вказуе дуже великий розкид зразкш по вщношенню Fe/Mg та K/Rb. При метаморф!змов1 цих порщ привносилися луги та геох1м1чно пов'язаш з ними елементи.

Кисл! метавулкашти бшозерсько! cepii сильно змшем в результат метасоматозу. Метарюдацити переверз1вськ01 свети вщрпняються вщ аналопчних порщ михайл1Всько! свети та конксько! cepii меншим BMicroM кальщю, натрио та бшьш високим bmictom кал!ю. В метарюдацитах переверз1всько! свети на порядок менше сгронщю та, навпаки, на порядок бшьше рубщда i, тому, вщношення Rb/Sr в них вище в 10-100 раз1в. Слщ вщметити, що U-Pb система циркону з вулкашчних порщ бшозерсько! cepii сильно змшена i ix U-Pb ¡зотопний bik сильно дискордантний. BiporiRHo, що це е також результатом кислотного вилуговування, яке пов'язане з протерозойськош тектонотермальною переробкою архейських порщ.

Приазовська ГЗО.

За петрох1м!чним даними в Гур1всьмй ЗС видшяються вулкашч! породи коматштово!, толеетово! та вапнисто-лужно! серш. На Д1аграм1 AFM ф!гуративш точки метаандезипв знаходяться в пот толеггово! cepii', а кислих метавулкантв - в пол! вапнисто-лужно! cepii'. Вулкашчш породи ультраосновного складу за структурно-пегрограф1Чними характеристиками та хмчному складу вщповщають перидотитовим коматштам.

Павл1вська ЗС складена головним чином амф1болетами, сланцями амф1болового складу та лептитовими гнейсами. Лептитов1 гнейси, зпдно з пегрох1м!чними перерахунками по методу Hirnu, мають магматичний генезис. Амфтболйти, як правило, в рЬшй Mipi розсланцьоват i розгнейсоват, i, нерцко, перетвореш на сланщ кварц-плапоклаз-амф!болового складу. За xiMi'lHHM складом амф1болгги i aмфiбoлoвi сланщ вщпов^дають толеетовим базальтам.

Диференцшоват штрузи та дайки.

Авд(гпвсько-Олександр1вськнй штрузив, Найповшший po3pi3 магматичних порщ цього ¡нтрузиву знаходиться в Олександр1вському масивг BiH включае ряд штрузивних порщ вщ ультрамафггш до гоипогрантв. Центральна частина цього масиву складена дюритами, гранодшритами i плапограштами, а зовшшня - ультрамафетами та габрощами. Магматичш породи нижный частини розрву Олександр1вського {нтрузиву мають ознаки розшарування. Тут видшяються ритми, яы складеш чергуванням дунтв та ол1вшових шроксентв з шроксештами, вебсгеритами та лерцолетами. Грашто'щи значно переважають над шшими типами порщ.' Загальною, найбшьш характерною рисою магматичних порщ Олександр1вського ¡нтрузиву е дуже низький bmict калщ>. 1нтрузивш породи вщ основного до кислого складу мають однакову залииспсть, що характерно для порщ вапнисто-лужно! cepii. Характер розподшу рдаюних елемигпв в магматичних породах Олександр»вськоп> ¡нтрузиву вщповщае специфщ суттево натр1евого низькокал!евого магматичного комплексу. В гранодюритах та плапогранетах Авдот(всько-Олександр1вського ¡нтрузивного поясу дуже висои вщношення K/Rb (>1000). Гранетощи Олександр1вського ¡нтрузиву виникли, в!ропдно, в результат! кристашзашйпо! диференщаци магм основного складу i дуже схож1 з

аиалопчними породами габро-дюрит-тоналгт-тронд'емггових плутошчних серж Фжляндита Швденно! Африки.

Софпвськин штрузив.

По петрох1м1ч!шм характеристикам, габро'щи Софпвського ¡нтрузиву належать до толитово! сери. Вони м^стять аутигенний циркон \ не мають аналопв серед архейських ¡нтрузш такого складу на Середньопридншровському блош. Дюрити та плагюграшти Софавського ¡нтрузиву, судячи по петрох1м1чним даним, могли утворитись в результат! кристалващйюм диференщацп фенеровського типу магм толегтового складу. Ця диференщацп вщбувалась без помггного накопичення калм, на що вказуе габбро-тронд'емгговий тренд на д!аграм1 АЬ-(2-Ог.

Мегалогешчна спешал'тащя Софпвського та Олександр1вського масив1в р^зна. В Олехсандр1вському масив'| виявлена сульфщна мщно-шкелева рудна формация. Тут видигеш перспективш площ'1 для пошуку шкелю, кобальту, платини, мол!бдену, свинцю, олова, сурьми та благородних метал1в. Софивський масив перспекгивний на золото.

5.2. Результати дослщження РЗЕ.

Вулкашчш породи зеленокам'яних попав.

Середньопридншровська ГЗО.

Р13нов1ков1 фази кислих вулкантв В1Др!зняються за розпод!лом РЗЕ. В метадацитах сурськоУ свгги спектр розподшу РЗЕ диференцшований - Се^/УЬм =8,9-9,2, при УЬ,\= 2,4-2,6 з невеликою позитивною еврошевою аномалию - Еи/Еи*=1,06-1,16. По класифкацп К.Конди вони вщносяться до типу ИГ

Метарюдацити чортомлицько! св]ти характеризуються високим вм1стом важких лантанощш та негативною еврогаевою аномал!ек>, що характерно для кислих вулкантв типу ИИ (Сем /УЬ» = 5,4-6,3, при при УЪ^ 13,25; Еи/Еи*=0,57-0,79).

В метаандезитах чортомлицько! свгги диференцшований розподш РЗЕ - Сек/УЬх = 5,7, при УЬм= 7,3 та наявна негативна еврошева аномад!я - Еи/Еи*=0,62. За класифкащею Конд! К. вони вщносяться до андезитаДтипу.

Метарюдацити солотвсько! свгги, на вщмшу вщ попередшх, дуже збщнеш важкими РЗЕ. Спектр розподшу РЗЕ дифференщйований - Сел/УЬк = 21-22,5, при УЬц= 0,97-1,13. Вони Ыдносяться до типу Р1.

Киып метавулкашти биозерсько!" серп за вм!Стом РЗЕ аналопчш до метарюдаципв солошвсько! св!ти 1 також вщносяться до типу (Сеы/УЬм = 25,7, при УЬы= 1,0-1,2).

Зпдно з цими даними, кист вулкашчш породи в зеленокам'яних поясах Середньоприднтровського блоку виплавлялись в р1зних тектоно-магматичних умовах. Ранш кисл1 магматичш породи, вком 3170 млн.роив, формувались при частковому плавленш амф!болтв на глибинах >40 км у р1вноваз1 з реститом, який М1стив гранат та рогову обманку. 1х утворення пов'язано, мабугь, з рифтогенним етапом розвитку зеленокам'яних поясов. Магматичш породи дацит-андезит-толеггово! формат/, вком 3140 млн.роюв, утворились, мабуть, при кристалиацшнш диференшацп магм толеГгового складу в пром1жних магматичних камерах в межах земно! кори (<40 км) в тектошчних умовах

остр1вни.х дуг. Кисл! магматичш породи рюлп-дацитово! та рюлгг-сланцево'| формацш, вком 3100-3090, 3070-3034 та 3000-2980 млн.роив, утворились при частковому плавленш амф1болшв на глмбинах >40 км у ршноваз1 з реститом, який м1стив гранат та рогову обманку.

В метабазальтах сурсько* св!ти слабо диференцшований спектр розподшу РЗЕ-Сем/УЬк=0,9, при УЬы = 7,8. Розплав такого складу м!г виникнути при фракцшнш кристал1зацп високомагнезиальних базалкпв на глибинах <30 км. 1нтрузивш габрощи, на вщмшу вщ метабазалкпв, збщнеш легкими лантажидами - Сем/УЪы=0,5.

В метабазальтах Саксагансько1 синклшал! вм1ст РЗЕ вищий, нж в метабазальтах сурсько!' свити. В них диференцшований спектр розподшу РЗЕ - Сец/УЬи =3,1-3,5, при УЬм= 8,2-11. Базальта з таким розподшом РЗЕ зустршаються у верхтх часгинах роэр131В деяких зеленокам'яних пояав.

Приазовська ГЗО.

В мегаморфиованних перидотитових коматтетах Косивщвсько'1 ЗС розподш РЗЕ диференцшований - СецАЪм=1,9, при УЬь= 1,8. Деяке збагачення легкими РЗЕ обумовлено, мабуть, метаморфизмом.

МетаморфЬоваш перидотита Сорокинсько! ЗС за розподшом РЗЕ близью до хондрипв Сег/УЪм =1,5, при УЬ,\' = 1,0. Розплав такого складу М1г виникнути при 50-60% плавленш мангшного субстрату.

В метаморфиованних перидотитових коматштах Гур1всько! ЗС вмют важких РЗЕ значно нижчий IX р'тпя в хондритах. Спектр розподшу РЗЕ диференцшований - Се\,'/УЬ.\=5, при УЬц=0,4. Зпдно з цими даними, вони виплавлялись з манпйного субстрату при тисков] >40 кбар.

Згвщно з одержаними результатами, перидотитов! коматшти Гур1всько\ ЗС мезоархейського вжу на вщмшу вщ аналопчних порщ Косивщвсько! [ Сорокинсько! ЗС палеоархейського вжу, формувались на значно бшыпих глибинах.

Курська ГЗО.

Киыи метавулкашти олександр1всько! свети за розподшом РЗЕ вщносяться до типу Ш (Сек/УЬ?1=12,2-14,4, при УЬк=9,5-11,3). Магматичне джерело цих вулкашчних порщ знаходилось на глибинах <40 км. Архейсьи кисл! вулкан™ такого складу вщом1 у формацп В1мен в зеленокам'яних поясах Схщно! Пшбари.

Метарюдацити дичнянсько! свгги сильно збщнеш важкими РЗЕ 1 вщносяться до типу П. Вони утворились при частковому плавленш метабазипв на глибинах >40 км у равноваз) з реститом, який мостив гранат та рогову обманку.

Метарюдацити лебединсько! серн рвко вщрЬняються вщ кислих метавулкантв михайл!всько'1 сер!! Спектр розподшу РЗЕ диференцшований СеыАТзы=19,5, при УЬн =16,7. В них дуже високий вм1ст РЗЕ та наявна глубока негативна евротева аномалия - Еи/Еи*=0,1, що свщчить про 1х утворення на глибинах <40 км.

ДиференцЫоваш ¡нтрузиви та дайки.

Авдот1всько-Олександр|'вський штрузнв.

Перидотита Олександршського ¡нтрузиву збаднеш важкими РЗЕ - ¡'х вмют складае 0,7 частини вщ хондритового. Високий вм!ст легких РЗЕ (в 25 раз1в вищий, шж в хондритах) може бути обумовлений метаморфизмом. Збщнешсть важкими РЗЕ пояснюеться, в1ропдно, фракцюнуванням гранату в магматичному джерел1 перидотита на глибинах >40 км.

Габро збвднеш легкими РЗЕ - Сеч,7УЪ>,—0,6, при УЫг=6,1 та макзть негативку еврошеву аномалао - Еи/Еи*=0,77. Расплав такого складу м1г утворитись при кpиcтaлiзaцiйнiй диферешцаци збщнених легкими РЗЕ високомагнезиальних основних порщ на глибинах <30 км.

В тоналггах спостер!гасться диференцшований розподш РЗЕ - Се>/УЬк=9,4, при 0,7. В них видтяеться велика позитивна еврошева аномал1я - Еи/Еи*=3,14. Тоналгги з таким розподшом РЗЕ характерш для диференцшованих габро-дюрит-тоналп'-тронд'емп'ових серш. Вони могли виникнути при кристатзацшнш диференщацп на глибинах <40 км.

Зпдно з одержаними результатами, в Олександр1вському ¡нтрузив! видшяеться дв1 штрузивш фази - перидотит-троксештова та габро-дюрит-тоналп--ш1агюграштна. Породи друго'1 фази утворились при крисшйзацшнш диференщаци на глибинах <40 км.

Софпвський ¡нтрузив.

За розподшом РЗЕ, габро-дхабази, д^алагов! меланогабро та габро-дюрити Софивського ¡нтрузиву практично ¡дентичт. В них диференцшований розподш РЗЕ - Се-у/УЬ-,-^ ,8-2,0, при УЬм.= 8,2-9,5 з негативною еврошевою аномал!ею - Еи/Еи*=0,88. Розплави такого складу могли утворитись при кристалвацшнш диференщаци високомагнезиально! магми основного складу на глибинах <30 км з ол1вш-плапоклазовою котектикою. На цеж вказуе високий вмют ¡тр1ю в породах цього ¡нтрузиву (У®20 ррт).

В дюритах Се\'/УЬы=2,9 при УЪк.= 9,3. За розподшом РЗЕ вони схож! до андезита I типу. Ц] дюрити утворились на глибинах <40 км в результата кристалвацшно1 диференщаци магм ' основного складу.

Граштощш комплекс».

Середньопридтпровська ГЗО.

Граштощи сурського, саксаганського та добропшьського комплексов за вм1стом РЗЕ дшяться на дв! групп. До перших вщносяться кварцев! дюрити сурського комплексу, слабо збаднеш важкими РЗЕ та з слабо диференцшованим спектром розподшу РЗЕ - Се\-/УЬ\=7, при УЬм= 5,6, а до друго! - плапограшти та тронд'емпи сурського та саксаганського комплексов сильно збщнеш важкими РЗЕ та з пом1рно диференшйованим спектром розподшу РЗЕ - Се^/УЬ,- =15,6-18,9 та УЪм = 1,1-3,4. В кварцевих дюритах добропшьського комплексу вщношення - СецАТ^ =17,1, при УЬц=3,6. В них видшясться позитивна еврогаева аномал 1я - Еи/Еи*=1,2. Кварцев! дюрити сурського комплексу могли утворитись при кристалЬацШшй диференщаци магм толеггового складу на глибинах <40 км, а плапограшти та тронд'емгги сурського комплексу - 1 кварцев! дюрити доброгальського комплексу

виплавлялись при частковому плавленш амф^болтв у р1вноваз1 з реститом, який мотив гранат та амф1бол на глибинах >40 км.

Граштощи мокромосковського 1 тоювського комплекЫв характеризуются дуже високим фракщонуванням РЗЕ - Сем/УЪк =36-70, при УЪн = 2,9-3,4 з негативною еврошевою аномал1ею - Еи/Еи*=0,7б, Вони утворились при плавленщ больш давшх граштоццв або гнейав на глубинах <40 км.

Ленкократош гранггм ганшвського комплексу р'пко в!др;зняються за розподшом РЗЕ вш граштовдв мокромосковського та тоювського комплекав. В них значно менше легких лантанойцв, шж в них. Спектр розподшу РЗЕ пом1рно диференцшований - Сек/УЬк =12,8, при УЪк = 3,2. Ц1 лейкократов! грашти вщносяться до ¡ншого ¡нтрузивного магматичного комплексу грантв.

Осадов) породи Приазовського та Середньопридншровського блоков.

В метаконгломератах осипенмвсько! свгги спостеркаеться диференщйований спектр розподшу РЗЕ - Сем/УЬн =23,1 та негативна еврошева аномали - Еи/Еи*=0,84. Зпдно з цими даними, можна передбачати, що у облает! зносу осадових порщ осипенювсько! евп-и знаходились граштощи переважно натриевого складу з невеликою часткою (до 10%) кал1евих грантв.

Метатсковики бшозерсько! серЛ за загальним вм1стом лантаношв та спектру розподшу РЗЕ дуже близыа з кислими метавулкаштами солошвсько! св!ти та бшозерсько! серн, з такою ж характерною для них збщнешетю важкими лантанощами - Сек/УЬк =36,8, при УЬм = 0,83.

В мегашковлках хривор^зько) сер!! розподш РЗЕ типовий для постархейських порщ. В них спостеркаеться високий загальний вм1ст лантанощв та негативна евротева аноматя -Се>1/УЬл =15,2; Еи/Еи*= 0,55. В обласп зносу цих осадив знаходились кал!ев1 грашти корового генезису.

5.3. Результата Ш)-Бг дослщжень.

Первинне вщношення ¡зотогав стронщю - 878г/8й8г е важливим ¡ндикатором петрогенегичних процеав. Важливою передумовою для цього е той факт, що в земшй кор! радюгенний стронщй нокопичуеться в значно бшыдш кшькосл, шж у верхнш мантп. Це дозволяв ¡дентифшувати стронщй. який знаходився у земнш кор! по його пщвищеному вщношенню ¡зотошв стронщю - 878г/868г та в1др1зняти його вщ стронц'ю, який походить з верхнын мантп.

1зотопш вщношення стронщю в зеленокам'яних породах, грашто'щах та диференцшованих ¡нтрузивах визначалось за монофракщями плапоклазу та апатиту.

Низью первинш вщношення ¡зотогав стронщю - 878г/8б8г встановлено в слабо метаморф!зованих магматичних породах Софп'вського штрузиву. В габро-д1абазах, меланогабро, габро-дюритах, дюритах та плапограштах воно знаходиться в межах 0,70020,7009, що евщчить про 1х мантшне магматичне джерело. Таке ж низьке первинне вщношення ¡зотошв стронщю встановлено! в дюритах з Гур1всько'1 ЗС - 878г/858г=0,7009.

При Rb-Sr ¡зотопних дослщженнях встановлено, що рубщш-стронщЫ системи вулкашчних порш з зеленокам'яних структур та грашто!д1в мали неодноразов! порушення. Висою ¡зотопш вщношення x7Sr/xr'Sr в монофракц!ях плапоклазу та апатиту е, в[ропдно, результатом !х контамшацп рад'югенним стронщем при метаморф13м1.

5.5. Результат Sm-Nd ¡зотопних дослщжень.

Визкачався Sm-Nd вж вулкантв, граншлдш, ¡нтрузивних та осадових порщ СередньопридншровськоТ та Приазовсько!' ГЗО вщносно хондритового (CHUR) i деплетованого (DM) мантшних резервуаров, а також параметр encj- Модельний Sm-Nd вж -TNd(DM) е надшною нижньою вжовою границею утворення магматичених порщ. Параметр enm дозволяе пор^внювати вщношення вотогав неодиму U3Nd/144 Nd в пород'1 з таким же вщношенням в резервуар! CHUR.

До проб метарюдацит1в бшозерсько! cepii', амф1бол'гпв Схщно-Ганшвсько! смуги та грашто'Сшв Добропшьського, Вшьнохупрського та Саксаганського масив1в модель одностадшного розвитку не могла бути застосована, бо Ix Sm-Nd системи не були закритими. Перидотитов! коматшти сурсько! свгги, та ¡нтрузивш д!абази характеризуються позитивними величинами £n<j(T), що вказуе на ix виплавку з деплетованного мантшного субстрату.

Максимальш значения Sm-Nd модельного в!ку амф!болтв Саксагансько! синклшал1 -TNd(DM) доршшоготь млн.лет. Цей вж може розглядатись, як нижня вжова межа ix утворення. В метарюдацитах конксько! cepii' в Бшозерсько! ЗС £м(Т)=+1,72, а в метарюдацитах Гур1всько1 ЗС - еот(Т)=+1,39, що свщчить про i'x виплавку з метабази-riB з невеликим часом находження в межах земно! кори. В парапородах сурсько'1 своп вщношення ¡зотогав неодиму 143Nd/144 близьке з ix в!дношенням в CHUR (е\ч(Т) = -0,16). Ix модельний bik Tchur = 3118 млн.роив ствпадае з U-Pb датами. У облает! зносу цих порщ були вщсутш породи корового генезису.

ВИСНОВКИ

1. В геолопчнш еволюцн Середньопридншровсько!, Приазовсько! та Курсько! ГЗО видшяються перюди тектоно-магматично! акпдазацй грашто'щного (3650, 3300, 3100, 2950, 2800, 2600 млн.лет) та ультрамафит-мафггового (3800, 3500, 3200, 2200 млн.лет) магматизму. Перюди граштоутворення пов'язаш з мантшним д]ашризмом та частковим переплавлянням континентально! кори, а в перюди проявления ультрамафгг-мафпчзвого магматизму вщбувались глибою розколи лггосфери, що досягали верхным манта, та формувались зелекокам'яш пояси.

2. Одержан! геохронолопчш даш дозволяють виконати м1жконтиненталып коредяцн зеленокам'яних пояшв Середньопридшпровсько!, Приазовсько! та Курсько! ГЗО з добре вивченими стратотипами на шших докембршських щитах (рис.5). Михайлшська cepifl Курсько! ГЗО та Косивщвська товща Приазовсько! ГЗО, bikom бшьше 3300 млн.роив, корелюють з cepieio Онвервахт Каапваальського кратону. Конкська cepin Середньопридшпровсько! ГЗО, bikom 3200-3000 млн.роив, сшвставляеться з субганським

комплексом Ольокминсько! ГЗО. Для uiei генерацп зеленокам'яних пояив характерний широкий розвиток диференцшованих комплекса та полпдидачний кислий магматизм.

1,9 2,1

2.7 2,9

3.1

3.2

3,4

3.8

ФлшФлон(1925-1886)

Йеллоунайф (2750-2650)

Оскольська (2170-2060)

Пмольська (2850-2750) Кангокська (3000-2900) ГБиюзерська (3000)

Субганський (3200-3000) ГМошс (3226-3105)

I I

1-i Ф1Г Три (3226)

I

I Онвервахт (3526-3416)

I ■ I

Icya (>3800)

1Конкська (3200-3035)

I

Михашпвська (>3260) Косивщвська (>3320)

Новопавл1вський (>3650)

1 - надгруппа Свазиленд, 2 - Середньопридшпровський комплекс; в ¡к в млн.роюв.

Рис.5. В1кове сшввщношення комплексов зеленокам'яних nopifl (cepifi) Схщно-6вропейсько1 платформи з стратотитчними розр1зами на шших докембршських щитах.

3. В грашт-зеленокам'яних областях видшяються геолопчш структури з риною icrropieio та тривалютю розвитку - зеленокам'ят пояса, даференцшоваш та граштощш ¡нтрузиви. Зеленокам'яш пояси - це структури тривалого геолопчного розвитку з перюдичним проявом вулканЬму на протяз1 бшя 150-200 млн.роюв. Диференцшоваш ¡нтрузиви формувались на протяз) б1пя 60 млн.роыв. Утворення граттних магм вщбувалось на протяз! всього раннього докембрш> з перюдичшспо б1ля 200 млн.роив.

4. Одержан! геохронолопчш дат дозволяють внести таи корекгиви до стратиграф1чних шкал УЩ та ВКМ: на Середньопридншровському блощ - розчленувати сурський граштощний комплекс довготривалого формування (вщ 3170 до 2950 млн.роюв) на окрем1 ¡нтрузивш фази - чкалтську, втьнохупрську, софц'вську та сурську, вжом 3170, 3110-3080, 3070-3040 та 3010-2950 млн.роив (вщповщно), видшити софивськкй та олександр1вський диференцшоваш комплекси bikom 3090-3040 млн.роив, пшщинський комплекс

плапогрантв та ганшвський комплекс лейкогрантв bíkom 2800 та 2620 млн.роюв (вщповщно); на Приазовському блощ - видшити сурський граштощний комплекс bíkom 3013 млн.роюв та стар о бо гд а н i вс ь к и й комплекс вапнисто-лужних Ыентв bíkom 2820 млн.роюв; на Воронезькому кристальному масив! видшити архейський плапограштощний комплекс bíkom 3190 млн.рок1в, встановити BepxHi bíkobí меж i формування олександр1всько!' та дичнянсько! cbít михайл1всько'1 cepil - 3265 та 3130 млн.роюв (вщпов'щно) та тимсько! (курбакинсько!) cbít оскольсько! сер» - 2200 млн.роюв.

5. Сумсько-Бшгородський блок ВоронезькоУ антеюпзи та Середньопридншровський блок Украшського щита е фрагментами одше! грашт-зеленокам'яно! обласгп, яка сформувалась 3200-3000 млн.роюв тому назад. Зеленокам'яш пояси, розташоваш на них е однов1ковими.

6. Рудна мшералпацш в зеленокам'яних поясах пшденно! частини Схщно-£вропейсько1 платформи мае певну в^кову прив'язку. Зеленокам'яш пояси bíkom >3300 млн.роюв рудоносш на зал1зо, шкель та золото, 3300-3130 млн.роюв - на шкель та золото i 2200-2000 млн.роюв - на мщь, золото та гошметали. Архейсьы диференцшоваш штрузиви, bíkom 30903040 млн.роюв, рудоносш на мщь, мкель, кобальт, платиноТди та золото.

OCHOBHI РОБОТИ АВТОРА ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

а) Монографш:

1. Геохронологическая шкала докембрия Украинского щита / Киев,- Наук.думка - 1989 - 144 с. (сгававтори М.П.Щербак, Г.В.Артеменко, б.М.Бартницький, В.М.Верхогляд, А.А.Комаристий, I.M.JIicHa, Н.Ю.Мщкевич, О.М.Пономаренко, В.М.Скобелев, Д.М.Щербак).

б) Статп:

2. Геохронологическая корреляция вулканизма и гранитоидного магматизма юго-восточной части Украинского щита и Курской магнитной аномалии // Геохимия и рудообразоваиие -1995,- N21,-С. 129-154.

3. Два типа архейских дифференцированных интрузий в Среднеприднепровском блоке // Минерал, журн. - 1997. - Т.19 - N1. - С.56-67.

4. Эволюция кислого магматизма в зеленокаменных поясах Украинского щита и Воронежского кристаллического массива//Минерал, журн - 1997,- T19.-N2. - С.52-59.

5. Геохронологическая корреляция гранитоидов Воронежского кристаллического массива и Украинского щита//Минерал, журн. - 1997. -N4. - С. 79-88.

6. Возраст Авдотьевского и Старобогдановского массивов (Украинский щит) // Минерал, журн. - 1997,- Т.19.- N4. - С.89-92.

7. Возраст области сноса осадочных пород Сорокинской и Федоровской грабен-синклиналей (Приазовский блок) И Минерал. Журн. - 1997,- Т.19,- N5. - С.89-92.

8. Возрастные соотношения гранитоидов Сурского массива с вулкано-плутонической ассоциацией соленовской свиты в Сурской зеленокаменной структуре // Докл. HAH Украины. - 1998. - N1. -С.145-149.

9. Новые геохронологические данные по Сурской зеленокаменной структуре // Минерал, журн. - 1998. - Т.20,- N2. - С.74 - 80.

10. Геологические границы ('реднепрнднепровской гранит-зеленокамешюй области // Минерал, жури. - 1998. - N3. - C.84-S9.

11. Уран-свинцовый возраст магматических пород Орловско-Тимской зеленокамеиной структуры ВКМ // Докл. АН Украины. - 1992. - N7. - С.ИЗ-117 (сшвавтори С.М.Бартницький, ВЛ.Мясняншн).

12. Возраст осипенковской свиты (Приазовский массив)//Докл. АН Украины. Сер Б - 1985 -N5 - С.3-6 (сшвавтори С.М.Бартницький, Г.В.Жуков, С.А.Запечельнюк, А О.Комаристий, Н.Ю.Мщкевич).

13. 1зотопний eiK гранодюрилв району с.Осипенко (Захвдне Приазов'я) // Допов. АН УРСР,-1985,- N3,- С.6-7 (cniBaBTOpn Г.В.Жуков, В.А.Кльоц).

14. Нижня в1кова межа осипеннвсько! свгги // Допов. АН УРСР. Сер.Б.- 1986,- N3,- С.3-5 (ствавтори Г.В.Жуков, В.А.Кльоц).

15. Проблемы расчленения архея / Проблеми створення шкали геолопчного часу докембрию i фанерозого Украши (кол-в авторов),-Кшв, 1993.- С.20-23 (спшавтор К.С.Ссипчук).

16. К вопросу о интерпретации U-Pb геохронометрических данных по цирконам / Методические проблемы изотопной геологии. Сб. М.: Наука. - 1989. - С (ствавтори С.М.Бартницький, В.М.Скобелев).

17. BiK вулканизму та осадконанагромадження нижньобигозерсько1 шдсвпги // Допов. АН УРСР. Сер.Б- 1986,- N6,- С.24-28 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, А.А.Комарисгий, Н.Ю.Мщкевич).

18. BiK конксько! вулкано-плутошчно? асощацн твшчно-захщно') частини BepxieueBCbKoro району // Допов. АН УРСР. Сер.Б- 1988,- N10,- С.3-7 (сгаавтори е.М.Бартницький, А.В.Мартинюк, О.О.Татаринова. Н.В.Теплякова).

19. Возраст метавулканитов белозерской свиты конкско-верховцевской серии Украинского щита // Докл. АН УССР. Сер.Б- 1985,- N8,- С.26-29 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, В.ГГаноцький, А.А.Комаристий, Н.Ю.Мщкевич).

20. Возраст метавулканитов Новогоровской зеленокаменной структуры (Западное Приазовье) // Докл. АН Украины. - 1992,- N9,- С. 102-104 (ствавтори М.П.Щербак, АД.Некряч, С.М.Жданов).

21. Возраст конкской вулкано-плутонической ассоциации северо-западной части Верховцевского района // Докл. АН УССР. Сер.Б,- 1988,- N10,- С.3-7 (ствавтори С.М.Бартницький, А.В.Мартинюк, О.О.Татаринова, Н.В.Теплякова).

22. Возраст осадочно-вулканогенных формаций Восточно-Анновской полосы // Докл. АН УССР. Сер.Б,- 1989,- N2- С.30-35 (сшвавтори М.П.Щербак, е.М.Бартницький, r.C.3MieBCbKHH, О.О.Татаринова).

23. BiK плапограштодав та метабазеттв Ор'швсько! дишнки Правобережного району // Допов. АН УРСР. Сер.Б - 1989,- N10,- С.3-5 (сшвавтори С.М.Бартницький, А.В.Мартинюк, О.О.Татаринова, В.А.Кльоц)

24. Возраст плагиогранитов Южного Криворожья II Докл. АН УССР. Сер.Б - 1988 - N5,-С.28-31 (сшвавтори М.ГТЩербак, С.М.Бартницький, С.А.Стадницька).

25. Возрастная последовательность процессов метаморфизма, палеовулканизма и гранитоидного магматизма в зелено каменных поясах Среднего Приднепровья (Украинский щит) И Изотопное датирование процессов метаморфизма и метасоматоза. - М.: Наука. - 1987. - С.50-75 (сшвавтори М П Щербак, С.М.Бартницький, О.М.Струева).

26. BiKOBi та генетичш сшввщношсння плапогрантв та метавулкантв Високопшьського району Середнього Придшпров'я //Докл. АН УССР. Сер.Б,- 1986,- N7,- C.2I-26 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, В.К.Бутирш, С.А.Запечельнюк, Н.Ю.Мщкевич).

27. Возрастные рубежи конкской свиты конкско-верховцевской серии // Докл. АН УССР. Сер.Б - 1986,- N10,- С.27-30 (сшвавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, А.А.Комаристий, О.О.Татаринова).

28. Генезис порщ грангг-зеленокам'яних областей Украшського щита за даними дослщжень РЗЕ // Допов. АН УРСР. Сер.Б,- 1991. - N7. - С.95-99 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, В.М.Верхогляд, ТЛ.Довбуш).

29. Геохронология и металлогения дифференцированного и дайкового комплексов Среднего Приднепровья // Докл. HAH Украины. - 1993. - С. 124-128 (сшвавтори С.М.Бартницький, А.В.Мартинюк, О.М.Струева, О.О.Татаринова).

30. Геохронология крупных геологических событий в Приазовском блоке УЩ // Геохимия и рудообразование,- 1995. - N21. - С.112-129 (сшвавтори М.П.Щербак, В.М.Загштко, С.М.Бартницький).

31. Изотопный возраст жильных гранитов Мариупольского месторождения // Докл. АН УССР,- 1984,- N9. - С. 5-7 (сшвавтори Г.В.Жуков, В. А.Кльоц).

32. Косивцевська товща - фрагмент ранньоархейських зеленокам'яних пояив Украшського щита (Захщне Приазов'я) // Допов. АН УРСР. Сер.Б,- 1990,- N10,- С.34-38 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, В.О.Шпильчак, О.О.Татаринова).

33. Самородное золото в габброидах Софиевской структуры (Украинский щит) // Докл. HAH Украины. - 1994,- N2,- С.140-144 (сшвавтори М.П.Щербак, О.М.Бесстужев, С.М.Бартницький, О.М.Струева).

34. Уран-свинцевий ¡зотопний вне гашщинських та мокромосковсьхих грантв // Допов. АН УРСР. Сер.Б,- 1990. - N3,- С.24-27 (сшвавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, О.О.Татаринова).

35. Уран-свинцевий ¡зохронний вк метавулкантв гуляйпщьсько! своп (Захщне Приазов'я) //Допов. АН УРСР. Сер.Б,- 1990,- N9,- С.26-29 (сшвавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький, О.О.Татаринова).

36. Возраст кислых метавулканитов Александровского и Коробковского участков КМА // Докл. АН УССР. Сер.Б,- 1992,- N6,- С. 120-123 (сшвавтори М.П.Щербак, е.М.Бартницький,

B.М.Серпенко, О.О.Татаринова).

37. Возрастные эпохи железисто-кремнистых формаций Украинского щита // Изотопное датирование эндогенных рудных формаций. - М.: Наука, 1993. - С.14 - 26 (ствавтори М.П.Щербак, С.М.Бартницький).

38. Верхнеконкская вулкано-плугоническая ассоциация Среднего Приднепровья // Докл. HAH Украины,- 1995,- N2. - С.93-96 (ствавтори М.П.Щербак, С.М. Бартницький).

В) Тези доповщей:

39. О времени метаморфизма Вольнянской толщи гнейсов Среднего Приднепровья, Украинский щит // Тез. докл.- М - Ротапринт. ГЕОХИ АН СССР,- 1985,- С.65-66 (сшвавтори

C.М.Бартницький, В. А.Кльоц).

40. Геохронология зеленокаменных ассоциаций конкско-верховцевской серии Среднего Приднепровья // Магматизм, метаморфизм и геохронология докембрия ВосточноЕвропейской платформы в связи с крупномасштабным картированием. Тез. докл. IY

регионального петрографического совещания по европейской части СССР. - Петрозаводск, 1987. С. 161-162 (сгававтори С.М.Бартницький, Н.Ю. Мщкевич).

41. Изотопный состав кислорода в породах гранит-зеленокаменных ассоциаций Приднепровья (Украинский щит) // Тез. докл. на Совещании по стабильным изотопам. М.: апрель 1989. - С. (сшвавториВ.М.Загнитко.М.В.Ткаченко).

42. Методические рекомендации по оценке пригодности геохронологических проб для рубидий-стронциевого датирования // Тез. докл. Всесоюзной школы семинара 7-13 декабря 1987 г. "Методы изотопной геологии". Звенигород. 4.1. М.: Изд-во АН СССР. - 1987. -С. (сшвавтори A.B.Андреев,В.М.Верхогляд, T.I. Довбуш,В.М.Скобелев, Л.М.Степанкж.

43. Проблема соотношения гранито-гнейсовых и гранит-зеленокаменных поясов // Тез. докл. совещания "Стратиграфия докембрия Украинского щита". 28-29 мая 1991г. Тернополь. - С. 4. (сгававтор М.П.Щербак).

44. Стратиграфия архея Украинского щита. Квпгень 1998р., С.52-54 (сгававтори М.П.Щербак, Л.М.Степанюк).

45. Age Correlation Between Archaen and Paleoproterozoic Formations of Voronezh Crystalline Massif and Ukrainian Shield / Abstr. EUG9, Strasbourg, 23-27 March 1997, P.132 (сгававтор М.П.Щербак).

АНОТАЦН

АРТЕМЕНКО Г.В, Геохронолопя Середньопридншровсько1, Приазовсько! та KypcbKOï грашт-зеленокам'яних областей. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора геолопчних наук за спещальтстю 04.00.02-геох'т'т. 1нститут reoxiMÜ, мшералогн та рудоутворення, 1998.

Вперше встановлено bîkobî рубеж) формування "нижшх", "верхшх" та протерозойських зеленокам'яних поясш Середньопридшпровсько!', Приазовсько')' та Курсько'1 ГЗО. Визначена перюдичшсть та тривагисть вулкашзму в цих зеленокам'яних поясах. Виявлена еволюцшна змша тектоно-магматичних умов генераци кислих вулкантв в зеленокам'яних поясах Середньопридшпровсько) та Kypcwcoï ГЗО. В Приазовсьий та Курськш ГЗО вперше встановлена перюдичшсть граштоутворення в apxeï. В Середньопридншровсьмй ГЗО вперше видаено два типа диференцшованих штрузиВ1В. Створена хронолопчна модель розвитку земно! кори Середньопридншровсько'!, Приазовсько'1 та Курсько! ГЗО. Виконано геохронолопчну кореляцшз комплекав зеленокам'яних nopifl (cepift) Схвдно-Свропейсько!' платформи з ix стратотипами на щдшх континентах.

Ключов1 слова: зеленокам'яний пояс, кратон, Украшський щит, Воронезький кристал!чний масив, циркон, геохронолопя, reoxiMÎH.

АРТЕМЕНКО Г.В. Геохронология Среднеприднепровской, Приазовской и Курской гранит-зеленокаменных областей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.02 - геохимия. - Институт геохимии, минералогии и рудообразования, 1998.

Впервые установлены возрастные рубежи формирования "нижних", "верхних"и протерозойских зелено каменных поясов Среднеприднепровской, Приазовской и Курской

ГЗО. Определена периодичность и длительность вулканнзма в этих зеленокаменных поясах. Выявлено эволюционное изменение тектоно-магматнческих условий генерации кислых вулканитов в зеленокаменных поясах Среднеприднепровской ГЗО. В Приазовской, и. Курской ГЗО впервые определена периодичность гранитообразования в архее. В Среднеприднепровской ГЗО впервые выделены два типа дифференцированных интрузивов. Создана хронологическая модель развития земной коры Среднеприднепровской, Приазовской и Курской ГЗО. Выполнена геохронологическая корреляция комплексов зеленокаменных пород (серий) Восточно-Европейской платформы с их стратотипами на других континентах.

Ключевые слова: зеленокаменный пояс, кратон, Украинский щит, Воронежский кристаллический массив, циркон, геохронология, геохимия.

ARTEMENKO G.V. Geochronology of Middle-dnieper, Priasov and Kursk granit-greenstone regions. - Manuscript.

Dissertation for a doctor's degree of science in geology on speciality 04.00.02 - geockemistry. Institute of geockemistry and ohreformation National Academy of Sciences. Kyiv, 1998.

The age was established first frontiers of "low", "apper" and proterozoic greenstone belt Middle-Dnieper, Priazov and Kursk greenstone regions. Periodicity and duration of volcanism in this greenstone belts was determined. Evolutionary changes of tectono-magmatic conditions of sour volcanics in Middle-Dnieper GGR greenstone belts was discovered. In Priazov and Kursk GGR periodicity of granitoid formation in Archean was pick out first. In Middle-Dnieper GGR two types of differential intrusion were picked out. Chronological model of the Earth"s crust development of Middle-Dnieper, Priazov and Kursk GR created. Geochronological correlation of complexes of greenstone rocks (series) of East European platform with their stratotypes on the other continents was maked.

Key words: greenstone belt, kraton, Ukrainian schield, Voronesh kristalin massif, zircon, geochronology, geochemistry.

Здобувач Г.В.Артемекко

Пщпнсанододруку 17.09.98. Формат 84 х 60 '/!6. Друк трафаретний. Ум. друк. арк. 1,86. Наклад 80 прим. Надруковано у подграф. вш. ф!рми «Карбон Лтд». Юив, пров. Лабораторнин, 1. Тел./факс 268-24-91.