Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Физические свойства гранитоидов Ингуло-Ингулецкого района Украинского щита и их использование для палеогеодинамического анализа и металлогеничного прогноза

ВАК РФ 04.00.12, Геофизические методы поисков и разведки месторождений полезных ископаемых

Автореферат диссертации по теме "Физические свойства гранитоидов Ингуло-Ингулецкого района Украинского щита и их использование для палеогеодинамического анализа и металлогеничного прогноза"

О Г Й

Г| О У й

; ГМ1Н1СТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРАТНИ

1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ НАФТИ I ГАЗУ

На правах рукопису

ГОЖИК Андр|'й Петрович

Ф13ИЧН1 ВЛЛСТИВОСТ1 ГРЛН1Т01Д1В 1НГУЛО-1НГУЛЕЦЬКОГО РАЙОНУ УКРАШСЬКОГО ЩИТА. ТА IX ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ПАЛЕОГЕОДИНАМ1ЧНОГО АНАЛ13У I МЕТАЛОГЕН1ЧНОГО ПРОГНОЗУ

Спещальшсть: 04.00.12—Геоф1зичн1 методи пошушв та розв1дки родовищ корисних копалин

Автореферат дисертацм на здобуття вченого ступеню кандидата геолого-мшералопчних наук

1ван0-франк'|вськ—1994

ШШСТЕРСТ80 ОСВ1ТЯ Ш1РА1НЙ ЕВЙНО-ФРАНК1ВСЬКМН ДЕР*ПВ}|НН ТЕШЧНИИ ЗШЕРЙШ ЙЙОТИ I ГЙЗЗ

На правах рдкогтисд

ГОШ Андр1 А Петрович Ф13ЯЧ1П ШСТЯВ0СТ1 ГРАН1Т01Д1В

1 нгдло-1нгзяЕцъкого РЙИ01ГЗ зкшиського дятя.

ТО IX ВМХОРНСТАННЯ ДЛЯ ПАШЕОГЕОДИНАНГШОГО АНАЛИЗ 1 ЙЕТЙЙОГЕН1ЧНОГО ПРОГНОЗЭ

' Спец$алы|1сть: 04.00.12 - Гйоф1эичк1 '*.""" К6Т0ДИ помук18 та розв!дки родовии ; корисних копалин

Автореферат диссертацИ на здоб^т еченого сгупенй кандидата геолого-^нераяоНчних иадк

1езнс-франк!вбьк - 1934

Д;:сергац1с1) о р.укопис

Робота вшсокьна в Кнгвськоиу университет! iu. Тараса Сев чек

Наукоы'й KüpiBiuiK

G i iu í;lü i олоненти

- доктор геолого-ихнералопчнах наук, про|-осор Толстой Ни хайло 1ванович

(' Кихбськш! университет хи. Т. Шевчен

- доктор геодого-1инералог1чних наук, про;, ссор Красовськнй Сергхй Сергхиоы С Хнститут гес!|13ики АН У крах'ни )

- кандидат ^хаико-иатематичних наук, доцент Кирилов Сергхй Оликсшдрович

С 1вано-1ранкхвськии дердавний технг унхверситет нафти 1 газу )

Провхдка органхзацм - " l eo прогноз " ( Держкоыгеологхя,

Захист В1дбудеться " SO " ■ 199 £ р. о /f

на aacUeH4Í сгвц1аЛ130Банйх вчено! ради К. 09.02-.04 в ls йршлйвському державному техн1Чноиу унхверситей нафти i

Адреса: £84016, Двано-Франкпськ, вул, Карпатська 15;.

3 дисертацхев можна ознайоиитись в бхсШотецх 1вамо-KÍBCbKoro державного техкхчного университету нафти i ras; адреса:.26^018", Хваио-Зранкхвськ, вул. Карпатська 15.

Автореферат розхслано " -¿'Л " оравня 199*» року.

Вчений секретер спецхалгзоавво! ячеяо! ради -

Г>0* Пад

ЗАШЬНА ХАРАКТЕРИСТИК» РОБОТИ

fiHTsajn.nlсть роботн. В геолог1чн!й 1стор1Т Земл1 гран1то!ди авть особливе и1сцэ - адае 1х поява знаиенув фораування "эр1-зевио! кори. Кр1м чисто наукового 1нтересу, вивчення докемб-ьких гран1тоГд!в пае I безсумн!вне практичне значения - вони нии э найва«лив1«их д«ерел и!нерэльно1 сировини для св1товоГ ом!ки. На жаль, виявлен! в йенах УкраТнського цита родовица а обсягаии, н! за номенклатурой корисних копалин не в1дпов1-ь току, що ыо*на було б оч1кувати користупчнсь «етодои анало-Велнка потуян!сть осадового чохла на значних плодах дита зц-1ла доа1нування дистанц!йних иэтод!в при прозеденн! зйо«оч>шх ювукових роб1т 1 певну п1дпорядкован!сть - прямих (н!нерало-[етрограо1чних, геох1и1чних, петроф1аичних, тощо). Останне, ¡овузчи складнкть геолог1чно! будови' УкраГнського кита, не ю не приззести до зростання суб'ективного фактору при !нтер-■ац!Г результат!в. 0их!д э такого становнда полягае не а р!з-} эб1лызбнн1 обсяг!в бцроанх роб1т, а о п1двизенн1 сфективнос-1Нал1зу 1снузчого фактичного иатер!алу, отрикани! ново! неза-ю! 1нформац11, 50 дозволила б б1яья як1сно вир!яувати питания мексуванна геоф1зичних аетод1в при детальних поэукових робота 1нтерпретац1Г Гх результат^. Одкин з капрянк!в розвитку иог1чяо1 науки, цо м!г бн сдттево сприяти т1сн1вому зв'азку них та дистакц1йнях иетод!в в петроф1зика, особливо в П ново- генвтичноку спряиуванн1, чоиу в значн1й «1р1 I присвячена эта. .

Нага робота ^огрииати кожглвксну петроф!зичну характеристи-гран1то1д1э 1нгуло-1нгулецьйого району 1 створити на II основ! етнчний п!дх1д до анал!зд ф!эичних властивостей для отрицания атково! незалевноТ 1нфорыаЩ1 про особливост! складу, унов утешила неталогвн1чно! перспективност1 гран1то!д1в.

Для досягнення поставлено! нвтя необх!дно було вир1яити так! ач1: . ■■-.:'.,■

1. Провести комплексно вивчення ф!эичиих властивостей гран!-д!в 1нгуло-1нп(яецького районе.

2. Розробнтя кокплексний кетодичний п!дх1д до анал!зу ф!зич-вяастивостей гран!тоГд1в, обгрунтувати «ояяивкть 1 створити

плексну генвтнчну петроФ1зячну класкф1кац!й, реал1зувати П на клад! 1нгуло-1нгулецького району.

3. Провести на основ i отрниано! петроф1эцчноГ Днфар* сп1вставлення та корелац1в гран1то!д1в района.

4. Праанал1зцвати характер проавяення петроф1эрцр щ потенц1внкх полах. :

Ü. Провести. реконстрашИв умов гран1таатеореива в йонц за пзтроф1зичнини даниии,

6. Внявнти взаеиозв'яэки iris вид!леш«нш петр<щ1зттт типами та иеталоген!чноп'спец1ал1зац1вв гран1тоТд1в. ,

Науаова новизна- робот« ио«е бати окреслека такин чинов I) вперяв для района .проведена скстекатнчне -вивчечня кома Ф1зичних характеристик основннх граи1тоТдннх ;ип1в; 2) pospo¡ генвтнчна л1лыЦстна класиф{кац!я гран1то|д!в; 3) розробдено плексшй гвнетичний п1дх1д для 1нтвпретац11 ф1зико-механ! кагн1тцих та рад!оактивних властивостей э метов визначониа npouecta гран{тоцтрорення, отрицания додатково! шфаркацЦ палеогеодкиаа{чиона anajiaogi i виявледаа цеталогеч1чно пер ткэиих тип1в гран1тоЩв.

Цологепая. по з<ивдавться.

I, На основ! вивченяя взаеиозалешшстей «Нзичних власт тей, napanerplB х1«1чного та н1нерального склада noplft ere ковплексна генетнчна петроф1зичн'а класкФ1кац!я. яка доз »станоеит» та роэд1л»тв вплиа породоутеорсачах та еШгенет npoyectp на pIshbx р!внях орган1зац1Т матерЦ - породноиу,-сорт« н1нерал1в та х1н1чннк елеквнт1в.

' 2, Неодиор1ди1сть- за о1зичшш еластивостями 1нгдлещ HOBoiiKpaíBCbRoro, к1ровоградського та ворсвнь-новомиргорощ граа1то1дннх кокпдвкс1в 1игра~1нгцдецьного району ойиновд( 1х дкфервнц1ац1бв ад складе»» так i р1зноиан1ти1ст8 прозеJi црс!в град1тодтворення, Сп1встам«шш пвтротиШв гран1то!) «ракцванкяв Тд тнп1эац11 згЦно комплексно! генеткчно! tieapi ц11, дозволя« унккнутя похиОок 1денти$1кйШТ ойклккан11х ел гичщню-8*1каан иор1д i ч1тк1м окресдити сщЦиь одиор}]

• видМеня» груз' та природу Иад1якоствв-ttU ними, Отрицааа

• чином незалв»на iHíopxaui« крае бати викорыствна лрироэчле; и! rpauiToUíp равоид та ут««1ш1 обсвг1в 1?ндечнх стратиг| них тавсов18, д нко» «к шатковкй крвтерМ при $нтерпр р?Шьт*т1в гео$1а»чдаг* дор*|*»ев»>.

3. Систеиний генетичний анал1з <$1зичния властивостей гран!-то1д1в дозволив отринати характеристику еволвцП гтроцвс!е гран1-тоутворення на вс!х тектоно-магыатичних етапах розвитку 1нгуло-1кгулецького района та скласти Тх палеогеодинак1чн! схеми.

4. Залевнкть процесс!в накопичення, airpaqll та перерозпо-д5лу х1н1чних елеыент!в в1д геодинаи1чноТ обстановки та газового режиму обумовила корельован1сть гонвтичннх петроф1эичних тяп1в э геох1н1чноп спец1ал!зац1еп пор!д, цо е основой эикористання зичних характеристик при прогнозн!й оц!нц! иеталоген!чноГ перспективное! гран!тоШв, а такоя дае додатков{ критер!Г для вибо-ру оптимального комплексу геоф!зичних ыетод!в при пояуках.

Практичне значения роботи полагав в створенШ нетодики комплексного генетичного анал!зу 1з застосуванняи найб!льа часто досл1дЕуваних петроф1зичних параиетр1в, fjo дозволае без.додатко-вих витрат п!двшзити 1нф0раативн!сть геолого-геоф!зичних роб!т аляхои переосаислення 1сщпчях яасив1в даних. Всгановлення залез-ностей ф!зичних властивостей в!д дков утворення nopix дозволяе виконати часткову реконструкц!и процесс!в гран!тоутворення, зо, враховуичи переваяавче розповсюдвення гран!то1д1в в мевах ЭкраТн-ського вита (близько 77% плоцП, дае ноалкв1сть в1дтворити палео-геодинам!чн1 днови основних тектоно-нагаатичних етап1в розвитку району, Встановлена залеян!сть ais вид!ленини петроо1зичшши типами та геох1и!чнов спец1ал1зац18в пор!д. Отрииана комплексна петроф1эична характеристика осноання тип!в гран!тоТд!в району,

Лпробац!я робота. Ochobhí пояоаення роботи допов!дались автором на нарадах_петроф!зкчио1 komícíI Петрограф1чного коа1тетд Ш СРСР (КиГв, Í98? pin; Яосква. 1986.р1к; 1вано-Франк!вськ, 1989 р1к). на IY Всесоязн1й геох!м1чн!й парад! (Нвгород, 1988 р1к), Республ1канськ1й конференцИ "Геодинаи!ка та и1нералоген1я 9кра1-ни" (Кривий Р 1г. 1989 pits). Всесоизноиу науково-техн!чноиу ceul-иар! "Петроф1зика.рдднях родович" (Лен!нград, 1990 р!к).

По те»1 дисертацН опдбл!ковано 14 яаукових роб!т, в тояу числ1 1 йо»ограф1я-(колектйз автор1в).

Фзкткчннй натер 1ая дисертацН склали рвздльтатк польових, експерикентальи! та негодкчн! досл!д«ння проведен! в ход! вяко-пання автором плаяозих науково-досл!дних та госпдогов1рних тема-тичних роб1т в ПроблеаШй лабораторИ ф!эико-х1й!чних досл1дзень Нрських пор$я геолоПчного факультета КиТвського ун1верситету в

• 1984-1993 роках.

Робота складаеться з вступу, ? роэд1л1в та заклв'чення. Об'ем дисертацП: 132 стор1нки машинописного тексту, 16 таблиць, 21 рисинок, 3 додагки. Список використанноТ л!тератури сягае 145 най-мвнувань.

Автор циро вдячннй за науков! консультацП та допопомогу в проведенн1 досл1двень докторам геолого-м1нералог1чних наук Л.1.Зв«г1нцеву, Н.Б.Дортман, Г.Т.Продайвод!, К Л.Свенн!кову та кандидатам геолого-м1нераяог1чних наук В.К,Кадцр1ну, 1.В.Соловйо-ву, Й.В.Сцхорад1. Глибоку вдячн1сть та цире пованування автор ви-словлие пауковому кер1вников1 роб!т доктору геолого-м!нералог1ч-них наук профссору ПЛ.Толстому.

ЗИ1СТ РОБОТИ

1, Коротка геолого-структурна характеристика району.

Наводиться нарис геологП гран1то1д1в 1нгуло-1нгулецького району Шровоградський блок 1-го порядку та Зах1дно-1нгулецька структурно-формац1йна н1яблокова зона) складений за л1тературниии данный. Утворен! на р1зних тектоно-магматичних етапах становления УкраТнського цнта. гран1то1ди району ЬослЦхень представлен!: 1н-гцлецьким (поля пдаг1огран1т1в та плаг1ом1гматит1в 1нгулвцького валу, Гур1вського куполу та 1н.), новоукраГнським (дослЦдувались Боков"ансьвий, Верблиський. 11итрофан1вський, НовоукраТнський ма-снви та рад дрЮних тШ, к!ровоградським Шровоградський. Боб-рикецький, Вознвсекський, Русько-Полянський, Долннський, Новода-аар1вський маснви, Кукол1еськнй, НадЮоаськиА куполи, лейкогран1-тов11 гран1тов1 т1ла моненх раз*1р1в> та корсунь-новомиргородсь-вмы (вивчались основн! р1эновиди гран1т!в однойменного плутоку) стратиграф1чннми коиплаксаыи. Велика р1эноман1ти1сть гран1то!д1в за складом (вндерб1тн, монцонИм, чарнок!ти,. кварцов! д!орити, п«г1ограи1т», тонал1тм, гранод1орити, гран1тн. лейкогранИи та 1а.). умовами «творения, та наявн1сть геох!м1чних аномал(й, гене-тмчио пов'язаних з гран1то1дами будо прячииов виборц 1нгу*о-1нгу-лецького району ав рвг1ону досд1д*внь. Виб1р гволог!чних об'вкт1в дослЦяокь обмеаувовся наявн1сте прнродких в1дсдонвнь, кар'ер1в та кериового ватвр1му. В1дб1р проб проведено по 134 пунктах, в

аких вивчено i випробувано 55 основних гран!то1дних тип!в района. Наводяться геолог1чна та географ1чна прив'язки, даеться петрогра-Ф1чна та петрох1м!чна характеристика дослЦмних гран1то!д1в.

2. Методика досл!д«ень.

При вивченн! гран!тоТд1в району основное таксонои!чноп единицею було обрано петротип - геолог!чно однор!дне утворенкя, сформоване а певних (ч!тко окреслених) ф1зико-х1м1чних 1 термоди-наи1чних умовах, яке в1дзначаеться внтриманими: складом, струк-турно-текстзрниии особливостяни та ф!зичними властивостяяи. 3 врахуванням наявних вЦслонень, кар'ер!в та кернового матер!алу. кояен петротип випробовувався максимально иояливоа к1льк1ст» то-чок, в ко»н!й з яких в!дбиралось в!д 5 до 30 рядових эразк!в. Пе-рех!дн1 в!дм!ни випробовувались рядовини пробами з максимально ноЕЛИвоо детальн!сти. Для досягнення максимально Г сп!вставиост! результат1в, достов!рност1 1 в!дновлюваност1 1нформац11 в прочее! в!дбору та анал1з(] зразк1в проводились:

- детальна географ!чна 1 геолог1чна документац!я ковного зразка;

- попервдн1й в!зуальний 1 м!кроскоп1чний контроль зразк!в на предмет однор!дност! виб!рки;

- виготовлення препарат!в на вс! види анал!зу (терта проба, ку-б!чн1 зразки з ребром 2 i 3.5 си, ггуо, ял!Ф та атя!ф) з одного рядового зразка:

. - контрольн! вим1ри зразк!в (5-10% в1д загально! к!лъкост! та вс! аноыальн! значения);

- перев!рка статистичноТ ^однйыан1тиост1 данях в в«5!рках.

Шнеральна та об'емна густина (8м та So), загальна та ефек-тивна порист1сть (Пз 1 Пе), швидкост1 розповтастення. прутаих хвиль та Ix коеф1ц!енти ан!зотропност! з), *агн1т-

на сприйнятлив!сть (X), природня залиякова яаяагн!чен!стъ (Is), Фактор Кен!гсбергера (Q), намагн!чен!сть насичення (is), загальна рад1оактивн1сть (ЗР) та вклад в не! випро*1иення урану (В-Я), то-р!и (B-Th) та кал!а (S-K) досл1д«увагяс& зг!дио загально прийня-тих методик (И.Б.Дортман. 1984> та з1дпов1двйх ГйСШ на пов!рен-н!й апаратур!. Теплопров1йя1сть iL) та коеф1ц!ент тепловоТ неод-нор1дност1 (Ь) досл!джувастгсь ка ориг!йалъи!Я установи! Я.А.Попова (1383). Кристаллох1*1чаа rgenraa (И) та структурна рихл!сть

- в -

(Н) обраховувались за результатами визначенна морального складу пор1д 1з застосуванням формул, запропонованих Н.3.6вз1ковов (1966 та 0.1. Слензаком (1360).

3. Петроф1зична гекетична класиф1кац!я гран1тоТд1в та палеогеодинам!чний анал1з

Кожлив1сть використання петроф!зичних даних для оц1нки умо| утворення кристал!чиих лор1д вивчалась багатьма досл1дникаыи Б1ль«1сть роб 1 т у цьому напрямку грунтуеться на концепцП набутт: та збереиення породою ф!зичних характеристик, «о в1дпов1дапт термодинам1чн1й та ф1зико-х1м1чн1й обстановц1 И формування т подальжого (снування. Величини Ф1зичних властивостей гран!доГд! в узагальненому вигляд1 е воображениям 1х речовинного складу умов утворення та 1снування, при цьому вплив названии фактор1в н величини петроф1зичних параметра р!зко в1дм!нний.

Об'емна густина, на в!дм!ну в!д м!неральноГ, залежить и т!лькн в1д складу, а й в1д геодинам1чного режиму (стиск-розтяг утворення пор1д. Р1эниця м!ж во та II розрахунковов (за м!нераль ним складом) величинов формуеться за рахунок ефективноГ пористос т!. газово-р1динних вклвчень та вар1ац!ях ж!льност! упаковки м! керал1в, 1 слугуе одним з притер!Гв для вкзначення геодинам!чно( режиму.

6с! внди поркстост! залежать в!д умов утворення та !снуван1 пор!д. Загальна порист!сть е сумов вс!х пустот - тр!*инно-поров1 прост!р та газово-рЦинн1 вклачення, в!днесеннх до об'ему пород! Внвченкя нами загально! порксгосг! гран!то1д1в Укра1нського щ свЦчнть про каявн1сть певно! руб1жно! величини - близько 2.5 значения Пэ менж1 за не! характер»! дла умов стиску, а виц! - д умов розтягу. Ефектнвна порист!сть мае дв! складов 1 частини: си генетична (структурна), «о залежить в1д я!тостатичного навант ження та цыов генезису, 1 деформац1йна( текстурна). яка винии внасд!док еп1генетичних процес1в (Н.Б.Дортман, 1984; ЛЛ.Звяг! цев, 1983>.Теплапров1дн1сть гран!то1д!в, порнсткть яких не г реважа» ??, аалежнть в!д морального складу та тр!«инуватост!.

ввидкост! розповсвдження прукних хвиль в грак!тоГдах ма< не залежать в1д складу пор!д. Зиач .. б!льжий вллнв на них спр; • дять имоя» форму»анн?, вкражеи! в ор1ентац!1 и!нерал1в, велач)

та походженн! пористост!. Сп1вв1дновення Up/Us е чутливии {ндика-торои пластичних та крихких дефорьэц!й, а максинальн! аеличини Up спостер1гавться в найменж деформованих в1ди1нах (Л.1.3в8г1нцев, 1977). 0кр1и цього, рядок Фах1вц1в доведена залежн!сть величин Up та Us вiд ч!льност1 упаковки атом!в в м1нералах (Н.З.€вз(кова, Н.Б.Дортиан та 1 на 1). Йн1зотроп1я пружних параиетр1в е пох1днов в!д наявноТ ор!ентац11 головних вIсей породоутворввчих и!нерал1в та тр1*инно-порового простору,

Нагн1тн1 властивост1 в породах граи!тоГдного складу, зг1дно точки эору б!ль*ост1 фах!вц1в, эалежать в1д наявност! Фероиагн1т-них м!нерал1в (пере за все иагнетиту) та Гх стану, а за Тх в!д-сутност! - фориувться завдяки впливу парамагн{тиих феи!чних ы1не~ рал1в.

Рад1оактивн1сть пор1д залеяить в]д вм!сту основиих природн1х гаима~випрон1нввач1в (U,Th,K-40 та продукт Гх розпаду), I таким чином е своер1дким 1ндикаторок умов и{грац!Г та накопичення цих елемент1в.

Враховувчи сц1вв!дноження впливу умов утворення та складу пор!д на величину коаного з пвтроф1зичяйх параиетр1в, 1 зивчавчи Гх у коиплекс1, «оаиа досить впевнено робити висновки чодо окре-ыих питань генезису досл1д«уваиих об'ект!в. Процес 1нтерпрстац1Г, однак, ускладнветься тки, всо кристал1чн! породи докекбр!и неодноразово були зад!ян1 гоолог!чними процесажи р!зного характеру та 1нтенсивност1. У зв'язку з цик важливо встановити якому конкретно етапоэ! породоутворення (син- чи еп1генетичному) в!дпов1дае та чи 1каа величина ф1зйч«ого параметру. Розроблена автором петроч!ль-н1сна класиф!кац1я дозволяе вид!лити два етапи форыування Ф1зич-иих характеристик, умовно визначен! як "первинний" та "вторин-иий". Поняття "первиккий" переваано в1дпов1дае сингенетичноиу етапов! фориування породи, впродова якого була сформована II структура i 61 льна частина породоутворввчих и1нерал!в, тод! як "вторинний" - 8 1нтегральнов характеристикой вс!х наступннх enl-генетичних перетворень, або кайб(льп 1нтенсивного з них. Прй по-будовi петрощ1льн1сноТ класиф1кацП був зад1яний конплекс Ф1зико-механ1чних властивостей, як такий цо характериэуе породний р1вень оргак!эац1 Г натер!Г. ЗПдно петро51льн!стноГ класиф!кэц!Г (див. Таблица) вид!лявться уч1льнен1 f розуМльнен! типи гран1тоГд1в, а такоа 1дентиф1куеться тип деформацИ. Клас первично у51льнених

- ü -

Петроц1льн1сна класи$1кац1я гран1тоТд!в.

Петроц1льн1сна градац1я

КритерП 1дент)ф1кацП . ;Up

Тип

Клас

Тип де-фор-аацП

Пз

Пе

Us

Up

Шдвищена дисперс!я □знай (no ïx зпачуаост! ):

¡первинно СПУ)

asi-:

ль- ¡ не- ! til !

в ! по первинно т!у^1льненнк o¡ (ПУВЫ)

и ! по первинно н!роэущ1льне-

. : HHií с прву >

плас. крих. плас. крих.

<1

<2.51 <0.2 !с^3! >5.5!

: <0.15

<2.0!-------

¡0.1-0.3

! <0.2

1.5-3!-

! >0.2

>/з!5.5-6! fivs;Us;Ile;ftvp « i

<Í3¡ <5.6!Ile;Up:fivp;ßvs

>Уз 15-5.8! Aws:Us:êo;

Пз

:Í3! <5.5!Il3.e;Up;8o;Us

Pos-

yai-

*ь-

не-

Hl

первинно (ПР)

в!tío первинно т!уц1дьнении о! (ПУВР)

р!-----------

и!по первинно н!розу«1льне-. !нни (ПРВР)

плас. крих. плас. нрих.

>2.510.l-0.3i-Ï3! >5.5!

¡0.2-0.3; >^3!5.4-6! ñws. v>p ;0o ; Пз

2-3 !-

!0.2-0.7!<Í3!4-5.5! Пе;ир;Пз;6о

;0.2-0.5! >|Гз:5-5.б !Aws:Us;flwp;Up

>3.0;.......¡--!-----!-------------

¡0.4-2.0:<n¡ <5.3¡Up;fle;flwp:ftws

пор1д об'еднуе граи!тоТди, формування яких в!дбувалося в умовах стиску, а клас первинно розу«1льиених - в уиовах розтягу, абсолют-Hi р!вн1 тиску при цьояу могли бути дуяе р!зноиаи1тниии в обох класах. Класиф!кац!я такое не передбачае будь-яких обиеяень за х1м!чним складом пор!д при в1днесенн1 до того чи 1ниого таксону, i, навпаки, слугуе ц(лям розчленування nopiд близького складу за в!дм1нн1ств Тх генезису.

Подо uarniтних параметр!в. в1добраяавчих стан породи на р!в-н! акцесорних та рудних м!нерал!в, в роботi застосовано петромаг-н1тну класиф1кац!в (А.В.Сухорада,1984). Бона грунтуеться на б!мо-дальному розпод!лов! нагн1тно1 сприйнятливост! з м!н1муиом в облает! эначень близько 0.001 од.С1, 1 под!ляе гран1тоТди на "не-liarnlTiii" (дом1нувча роль фем1чних м!нерал!в) та "магн1тн1". Гра-н!то1дн! утворення мапИтного типу формувались в умовах високого парц!ального тиску кисни, а немагн1тн! (насичен! зал1зом) - за низькоТ фуптивност! кисни.

Анал1зувчи породи за рад!оактивники властивостями,' ми врахо-вували величину загально! рад1оактивност1: низько (<3 нА/кг), слабко (3..6 нй/кг), нормально (6..10 нй/кг), п!двищено (10..17 нй/кг), високо (17..25 нА/кг), та аномально (>25 нА/кг) рад1оак-тивн!, тор1й-уранове сп!вв1днозення та дольовий вклад U, Th та К в сумарний гамма-фон (природа активностП.

П1сля проведения 1дентиф!кац1Г зг!дно з кряков з наведених класиф!кац1й, складалася комплексна характеристика об'ект!в, а також характерних рис, посл!довност! та 1нтенсивност1 геолог1чних процес!в, в!добраяених в ф1зичних властивостях. Дом1нувчу роль при цьоыу вШгравала ц1льн1сна класиф1кац!я, як така, цо в1дпо-в1дае "породному" plBim. Дан!, отриман! зг!дно магн1тно! та ра-д1оактивиоТ класиф1кац1й, уточнювть характер процес1в в 1х проя-вах на моральному та м1крокоипонентноыу р!внях.

Загальна ейема анал!зу гран!тоГдних об'ект!в за ф!зичнини властивостями виглядае наступнин чином: 1. Визначення статистич-них параиетр1в Ф1зичних характеристик (середне, дисперс!я, аси-аетр!я, иода). 2. Отчисления за к1керальнии складом структурноГ рихлост!, кристалох1м1чно! та об'еино! густини. 3. Визначення р!вня кореляц!йних зв'язк1в м!я петроф!зичиими параметрами та, за мо*лнв1ст», характеристиками складу. 4. Визначення <р1зичних характеристик «о в1дпов1давть найменяому р!внв вторинних зм!н (за ве-

личинами I сп!вв!дно*еннями Up, Us, Up/Us, Пе, петрограф!чнов !н-Формац!ев). 5. 1дентиф!кац!я породи эг1дно *1льн1сноГ, магн1тно! та рад1оактивно! класиф1кац1й, вклвчавчи "вториннГЧ еп!генетичн!) зм!ни та взаемоузгод!ення м1х ними. 6. Опис реконструйованих умов утворення га перетворення породи, та встановлених тенденц!й до накопичекня (виносу) м!кроелемент!в.

На основ! комплексного анал!зу величин структурно! рихлост!. кристалох!м!чно! т а об'емно! густини з урахуванням сингенетичних величин пористост1 та прумних параметр1в гран1тоТд!в УкраТнського Чита побудовано в!дносну шкалу глибинност1 утворення лор!д. Вид1-ден! на як!сному piвн! 5 градац!й глибинност1 утворення гран!тоГ-д!в умовно визначен! як ду«е велика, велика, середня, мала та дуде мала, I мо«уть вЦповЦ'ати аб1сальн1й (ду«е велика), мезоаб!-сальн1й (велика, середня, мала) та г!паб1сальн!й (духе мала) фа-ц!ям гдибинност!.

6 результат! досл1д«ень проведених за таков схемой вдаетьс! реконструвватк ряд рис процесу породоутворення - ре«ик форкуванш (стиск - всеб1чний, одноб1чний, неоднор!дний, розтяг - в л1н!йн!1 зон!, однов(сний, etc.), тип деформац!й, окислввально-в1дновни1 потенц!ал середови*а, 1ндекс гдибинност!; та умовн прот1канн: еп1генетмчних процес1в.

4. Ф!зичн! властивост! гран!то1д1в 1нгуло-1нгулецького району.

Б розд!л1 наведено табличку !н#ормац1в цодо Язнчних власти вогтей S5 пров!дних петротип)в гран!то!д1в району досл!д«ень, я представаявть чотирн стратиграф1чн! компдекси, наводиться Тх они та 1нтерпретац(я встаковдених залевностей м!к петроф!зичними па раметраки зг!дно петров1льн!сно!, петромагн!тноТ та рад!оактивнс генетичних класнф!кац1й. Даеться взаемоузгодяека и!в вс!ка клас» $!кац!я«я характеристика умов утворення та еп(.генетичних эи!н ш р!д з визначенням тих конкретних Ф!знчних властивостей як! в д; кому внпадку в 1ндикатррамк; Отркмана таким чкнои !нформац!я noj характерних особлквостей Ф1зичних властивостей тип!в гран!то!д та реконструкЩя умов Тх утворення слугувть основов розгляду ш тань в наступим» роэд1лах. 0кр!м того, лодаеться узагальнена х< рактеристика особдивостей розпод!лу ф!зичннх властивостей в ц!л

- м -

ну по району, по стратиграф1чним комплексам та по блокам 2-го порядку.

Зокрема встановлено б1льи т!сний зв'язок м!неральноТ густини пор!д з сумарним вм!стом окисл!в Ре та Нв (г=+0.74...+0.90 в р!з-них типах гран!тоГд!в) н!к з 5Ю2 (г=-0.б8...-0.85 в!дпов!дно). Розпод!л цього параметра в гран!то1дах 1нгулецького та новоукра-Гнського комплекс(в пол!модальний (що э!дпов!дае Гх розмаГтти за складом пар!д), а в к1ровоградському та корсунь-новокиргородсько-ну (гран!тна частина) - близький до нормального закону, з деякоп правою асиметр!еи, иаксимальн1 значения @м при внутр!мньокомплек-сному анал!зов1 спостер1гаються в НовоукраТнському блоц! 2-го порядку. Розпод1л об'емно! густини в комплексах I блоках загалом под!бний до розподЦу 6м, а певн 1 характерн! в!дм!нност! (л!ва асиметр!я в к!ровоградському комплекс!, менв! значения параметру для гран!тоГд!в новоукраТнського комплексу в 1нгульському блоц!, точо) обумовлен! впливом загальноГ пористост! на величину @о, ! опосередковано в1добра1авть геодинам!чний решим утворення.

Середне значения Пз б гран!тоТдах району (2.4%) значио вице в!д модального, при цьому розпод1'л параметру в стратиграф!чних комплексах, як правило, ускладнений додатковими модами б!льи ви-соких значень. В розпод!лах параметру по !нгулецькому та корсунь-новомиргородському комплексах ч1тко ф!ксуеться установлений нами для гран1то!д1в всього УкраГнського вита м !н!мум в облает! значень 2.2.. .2.7'/.. Проведений анал!з п!дтверд»уе в!дсутн!сть ун1ве-рсальних зв'язк!в загально! пористост! з !ншими ф!зичними параметрами, хоча в кокному конретному випадку так! зв'язки (! досить сильнП 1снувть. Наприклад, в 61льшост1 плаг!огран!тоТд1в !нгуле-цького комплексу Пз г!сно пов'яэана з/намагн!ченн!ств насичеиня (г=+0.70..+0.80), а в рапак!з1 та рапак!в1под!бних гран!тах зв'язок м!а цими в параметрами не мена т1ский, але в«е зворотнього знаку (г=-0.80..-0.84). Те саме стосуеться 1 !нмих структрно-чут-ливих параметр1в - таких ях Пе, Ур, иг, АКр, ЙУ?, ир/Уэ, 1 нав!тв речовинно-чутлиэих - X, 1п. 1з, ЗР, ТЬ/Ч. При досл!д*енн! коикре-тних петротип1в неодноразово спостер!гались як прям!, так 1 обер-нен! залеяност! а!» £р I 8о, Пз га Пе. Пе та (51/р (Аи$), X та 8о, ЗР ! §о, ЗР ! 1п, ЗР та Пз, таких прчклад1в багато 1 едине моали-ве пояснения полягае в р13иоь<ан!тирст! механ!зм!в утворення та зм!н пор!д, а в!дпов!дно - в р!зних причинах «о призводять до

- 12 - '

Формування тих чи 1н«их (нав1ть тотоених) величин ф1эичних пара метр!в.

Розпод1л ефективноТ пористост!. як в ц!лому по району, так по стратиграф1чним комплексам зокрема,носить складний пслЫодаль ний характер, чо обуисвленс впливон на величину Пе р!зноман!тну еп!генетичних процесс!в. Найменш! значения Пе характерн! для пс р!д !нгулецького комплексу, а найб!лышй д!апазон эм!ни парамет! спостереяено в породах к!ровогрэдського комплексу.

Розпод!ли Up, Us та Up/Us загаЛом в1дпов1давть нормально! законов!, хоча й ускладнен! другорядшши модами I, як правил! л1вою асииетр!ев, а от розпод!ли AUp i fiUs пвидне п!лягавгь лог нормальному закону. Нойииройк д!апазоном зм!ни вс!х пруяних пар. еегр!в характеризуются гран1тоТди новоукраГнського комплексу, найвищ! значения' flUs (незалевно в!д стратиграф1чноТ налеаност спостер!гались в гран1то!дах НовоукраГнського блоку.

Розпод!ли кагн!тких параметр!в в!дпов!давть логнормальному закону, при цьому для нагн!тноГ сприйнятливост1 характерний б!м дальний розпод!л з модальнини значениями 0.0002 ! 0.003, га и!н мумом в облает! значень 0.0006...0,00125 од.СI. Найчаст!ве магн тн! р!зновиди гран!то!д!в зустр1чаються в Зах!дно-1нгулецьк!й з Hi. '

Переваяаючий вклад' в створення загальноГ рад!оактивнос вносить випром!неиня-ТЬ (70V. випадк!в), в ЗУ. випадк1в - кал!ю-4 в %'/. - продукт!в розпаду урану. Б решт! випадк!в природа ЗР зы иана - Th-U, Th-K, Th-K-U. Найменш! значения ЗР характер»! д порIд 1нгулецького комплексу СTh та Th-K природа), а найвиви сг стеркались серед гран!то!д!в новоукраГнського I к!ровоградськс комплекс!в НовоукраХнського блоку (Th природа в обо* випадках) Зах!дно-1нгулецько! зони (Th та Th-U природа, в!дпов!дно).

Кристалох!ы1чна густина гран!то!д!в району зк!нюеться i 4.68 до 5.08 * 10**28 и-3, а структурна рихл!сть - в1д 7.6 до I (у.о). Загалом кристалох!м!чна густина поступово зненвуеться, структурна рихл!сть - зб!льеуеться при переход! в!д архейських середньопротерозойськик утворенъ.

Лля гран!тоГдов ¡нгулецького комплексу характерн! набап т!сн!«1 зв'зки и1в ф1зичними властивостяйн 1 х!м!чним екдад! н1м в !н«их комплексах району, «о пЦкреслве суттеву залеян!) цих пор!д в!д вих!дного субстрату. Слабка диференц!ац!я гран|т

комплексу за величинами 11 (4.58..5.05 »10**28 м-3) та И (7.62 58) св1дчать про близьк!сть величин л!тостатичних навантажень !х формуванн1, а висок1 коеф1ц!енти кореляцП Кок з X та 71... + 0.73), та Пз з Iэ 1 Кок (+0.70...+0.74) - про жорстну рольован1сть областей розповсвдження первинно иагн!тних гра-1д1в зонами розтягу (первинно розув1льнен1 породи) з п!двице-1арц1альнии тискон кисню.

Сильн! в1д'екн1 зв'язки Ур 1 з Пе (г=-0.Й9 1 -0.87) доз-оть стверджувати. цо перевагиий вклад в величину ефективно! :тост1 гран!тоТд1в новоукраТнськсго номплексу вносить еп!ге-■ша деформацШиа порист!сть. Постпетрогенн! деформацП', без 1ву. е'основною причиною зрпстання А1!р, але кайяе не вплива-<а величину (Н/эл йагнйна сприйнятлив!сть п1двищуеться в нат-< в1дм!нах та т!сно поа'язана з залииковою наыагн!чен1ств 5.94). 1снувть суттев1 в1дм1нносг! за величинами I природою зф1зичних параметр!в м1г в1дпов1дними за складом типами гра-Гд1 в НовоукраГнського масиву, з одного боку, та Боковянсько-}ерблвяського, Йитрооан1вського масив1в, з 1нвого. Для к1ровоградського комплексу характерне незначне розповсю-1Я первинно мапПтних гран1тоТд1в, але вторинно иагн!тн1 зус-зоться досить часто. Зв'язки 6о з складом пор1д значно слабя! ! (нжих комплексах, цо св!дчить про переважний вплив на ГГ жну умов утворення гран1тоГд1в. Посилення зв'язк!в Пе з из 1 5ення з ир, при б!льа низькоиу Тх р1вн1 пор1вняио з новоукра-(им комплексом, св!дчить про значний вклад сингенетичноГ !ово! в величину ефективноГ поркстост1. Загалом поиирен1 про-вторинного пластичного уч1лькення, а магнетитов1 в!ди1ни по-1ереважно контрилияться зонами вто^йнного крихкого розуц1ль-

I.

Для гр.ан!т1в корсунь-новоаиргородського комплексу характерн1 >1 в1д'емн1 зв'язки Пз та Чр з комплексом магн1тних парамет--0.72.. .-0.84), цо вказуе на паявц!сть залежност1 м1ж уч1ль-ш (в пержу чергу вторинним) та вм!стом магнетиту. 9и1калъно1 зв'язки в1д«1ченЛ ыIж К та 1о (+0.98), *о, враховувчи значно |нй р1вень залежиост! к!а X та 15. пЦкреслве еп!генетичнв 1ження магнетиту, новлкво пов'язанз з процесами Яа-К-го иета-оэу. Розвиток останн!х, до реч1, суттево зменжуе величину ЗР 1Хунок викосу и I ТЬ.

- 14 -

5. Сп1вставлення та кореляц!я гран!тоТд!в району за петроф1зичними данный.

Методики, застосовуван! р!зниии автораки при сп!вставлел та кореляцП пор1д за Тх ф1зичниии властивостями, загалом гру вться на двох основних пЦходах: сп!вставле:шя за величинами зичних параметр!в та 1х комб!нац1й 1з застосуванням р1зних в статистичного анал!зу, 1 сп!вставлення за належн!ств до тоге 1нвого типу зг!дно класиф!кацП, прийнятоТ досл1дником. При I венн! питань сп!вставлення та кореляцП гран!тоТд!в 1нгуло-1 леуького району була проведена 1дентиф1кац1я об'ект!в доел!) зг1дно петроц!льн1сно1, петронагн1тноТ та рад1оактивно! кла! кац!й, на р!вн! "первинних" (сингенеткчних) тип1в. По вид!, таким чином трупам пор!д проводилось пор1вняння к!льк!сних чин ф!зичних параметр!в за допомогов факторного анал!зу. Отр результати оставались, з метою виклвчення впливу еп!генет процес!в, 1з застосуванням вторинних в!льн1сних. магн!тнкх т вих характеристик. В окремих випадках для уточнения висновк1 до характерних особливостей геодинам!чного режиму 1 прояв!в логен1чно! спец1ал1зац1Т, по 1ндикаторним (в данону) випaд^ зичним властивостям, проводився кластерний анал1з.

Серед гран!тоТд!в 1нгулецького комплексу вид1лено 3 о( групи пор1д: первинно уц!льнен1 немагн1тн! слабкорад!оактив1 природа) плаг!огран!тк кременчуцьк!, 1нгулецьк1, 1скр1вс! такой розбурен! КрНГС плаг!окатаклазити, найб!льв близьким логами.яких (за меаами району) е плаг!огран!то1ди саксаган комплексу (Саксаганський купол-1 П'ятихатський вал); пе розуц!льнеи! ыагн!тн1 слабкорад!оактивн! (ТЬ-К привода) п гран!ти гур!вськ! та олександр1йськ! - дуяе под!бн! до тон 1 плаг1огран!т!в м.Дн!пропетровська (дн!пропетровський комг первинно розу^льнен! магн1тн! п!двиценорад1оактивн1 (ТИ пс плаг!огран!ти Кукол1вського куполу, найб1льш близькими до 5 величиной та природов ф!зичних властивостей е тонал!тн Су} масиву.

Гран!тоТди новоукра1нскога комплексу представлен! зап комплексными петроф)зичними типами, що об'еднувться в чотИ| пя. Перва, сама чисельна з «их, представлена первинно розу! ми млгн1тни«и йонцои1тааи, чарнок1там»! та порф!робластични

н!тами Верблмського, Боков'янського та Уитрофан1вського ыасив!в, а тако« гран!то1дами ряду др1бних т1л Зах!дно-1нгулецько! зони та 1нгульского блоку. Досить р!зноиан!тн! за величинов рад!оактив-ност1 (в!д нормально- 1 п!двиценоактивних до аномальноактивних) вони, однак, майхе тотохн! по взаемозв'язкам б!льшост! петроф!-зичних параиетр1в, а пор!вняння значень @м, 8о, Пз, Пе, X, 1п, ЗР в вивчених петротипах 1люструе безперерви! законом!рн! ряди зм!-ни величин параметр!в в!д ендерб!т1в до гран!т1в. Ц1 породи! р!з-новиди, таким чином, е продуктом ремобШзацП матер1алу давн!шо1 гранул!товоГ основи в ослаблених зонах ! ф!ксувть р(зн! стадП процесу актив1зац!Т. Одною э характерних рис ц!е! групи е зрос-тання !ндуктивних магн!тних параметр1в при зменаенн! густини по-р!д. Значно в!др!зняються, в!д ц!еТ групи, первинно уц!льнен! не-магн!тн! нормально-, високо- та аномальноактивн! гран!ти Новоук-раТнського масиву. Проведене розп!знавання встановило високу сту-п!нь под!бност! к1> трах!тоТдними новоукраТнськими та к!ровоград-ськими гран!тами, в!дм!нност! м!ж якики викликан!, значков м{роо, розвитком п1слякристал!зац!йних розтягувчих деформац!й в цент-ральн!й та зах!дн!й частинах К1ровоградсько-НовоукраТнського масиву. цо мабуть пов'язано з утворенияы т!л новоукраГнських та к!-ровоградських монион!т!в. Розповсюдяення останн!х контролвться зонами п!двиценоТ Фуг!тивност1 киснв, 1х т!ла повинн! ф!ксуватись дистанц!йними методами по вищ!й густин1 та значно зроставчим !н-дуктивним маги!тним параметрам. Спостерехено ряд сп!льних рис монцон!т'!в НовоукраТнського масиву з монцон!тами Корсунь-Новомир-городськогб комплексу.

3 1! комплексних петроф!зичних тип1в якими представлен! гра-н!то!ди к!ровоградського комплексу б характеры! й для новоукраТн-ського, аде на в!дм!ну в1д останнього спостер1гаеться'б!ль» горстка приурочен!сть значно! частки комплексних тип!в до блок!в 2-го порядку - б в!дм!чено т!льки в Зах!дно-1нгулецьк!й зон! Свона ха-рактеризуеться найб!ль»им розмаТттям процес!в гран!тоутворення), • а 2 - ли«е в Новоукра!нському блоц!.

Первинно розуч!льнен1 кагн!тн! лейкогран!ти пол!м!гматитових купол!в Ггур!вськ! т£ олександр1Аськ!) под!бн! до гран!т!в Дему-р!нського куполу, а первинно у*1льнен! магн!тн! лейкогранИи 1ск-ровськ! та гран!ти анк1вськ! - до ро»евих грагн1т1в Ток1вського масиву. »

Значна под!бн!сть, як природи, так 1 величин ф!зичних влас тивостей, характерна для групи первинно уц!льнених одноб!чни тиском немагн!тних високо та аномальнорад!оактивних порф1ровидни гранод!орит1в Кукол!вського та Над!йоэського купол!в,Долинського Бобринецького та Вознесенського масив!в. й це, незваяавчи на те ритор1альну в!д!рван!сть масив1в, дозволяв говорити про под!бни кехан!зм Тх фориування, мояливо в рамках единого тектоно-иагиати чного циклу. Найб!льи под!бн1 до них в 1нпих блоках чита - гран! ти Богуславського 1 Коростио!вського иасив!в.

Йнал1з вид!лених петроф!зичних тип!в з точки зору в1добра яення Тх в рег!ональних та локальних анонал!ях магн!тного та гра в!тац!йного пол1в вказуе на в!дсутн!сть ун1версальних зв'язк! петроф!зичних тип1в гран!тоТд!в з рег1ональноп складовою потенц1 альних пол!в. йвтохтонн! гран!тоГди 1нгулецького комплексу, и мають т!сний зв'язок з породами субстрату, характеризуются пре урочен!ств первинно магн1тних тип1в до позитивних рег!ональн» иагн!тних аномал!й. В!рог!дно, що в цьому випадку мае м!сце ФП сац!я потуякими аномал!яии специф!чних д!лянок эемноТ кори, маг н!тних у в'сьому розр!з1. Напружен1сть ыагн!тного поля над первт но немагн!тними гранитоТдами комплексу значно нияча, хоча часто заливаеться в облает! позитивних эначень га. Спостер!гаеться х< рактерна для областей розвитку найдавн1вого фундаменту слабка ш рельован!сть густини'I ад, цо пов'язано 1э значков к!льк!стю р( л!ктових пор!д, не перероблених магматичними процесаии. Для б!л1 воет! гран!то1д!в новоукраТнського комплексу характерна приуроч! н!сть первинно ущ!льнених неиагн1тних пор1д до позитивних аном; л!й сили тяя1ння 1 в!д'емних - аномального ыагн1тного поля, а первинно розущ!льнених магнНних - до в!д'еиних грав'1тац!йних т. позитивних магн!тних аномал1й. Наприклад, при переход1 в!д пе винно уц1льнених немагн!тних ендерб!т!в до первинно розуц!льнен магн!тних ионцон1т!в Боковянського.масиву, на в1дстан! 8 км, й зм!нпеться в1д +2 до -0.5 игл, а га - в1д -100 до +100 нТл. Ро повсюдяенкя первинно розу«1льнених гран1то!д!в к!ровоградсько комплексу перевахно сп!впадае з негативними грав!тац!йними аном л1ями р1зно! 1нтенсивност!, а.первинно уц1льнен! (велик! иасиви - приурочен! здеб!ль»ого до ираевих частик позитивних аномая!й сили тяя!ння, а такокдо зон пЦвииених град!ент!в поля. Зо розвитку процес1в вторинного у*!дьнення та розуц!льнення (за ум

!И в!дносно однор1дноТ будови гран1тних иасив!в), через иаявн1сть ¡порядкованого розтаиування близько ±10..30 кг/мЗ залишковоТ гус-гини, ф1ксувться 1 в пол! аноыал!й сили тя*1ння - локальн! залии-?ов! аномал!! üg ±0.1..0.3 мгал, I в аномал!ях других ra rperlx loxiдних (зокрема üzzz). Для зон розвитку вторинно магн1тних noli д характерна мозаТчна структура аномального магн!тного поля.

6. Реконструкц!я еволпцИ умов гран!тоутвореш1Я району.

ЛоПчнии продовзенням роботи по реконструкцП умов утворення жремих петротип!в гран1тоТд1в району е складена палеогеодинаи!ч-(а схема, -правои1рн1сть (снування яко! грунтуеться на тез £ про юглив1сть вЦтворенря Iстор1Т розвитку району за уковаыи утворе-1ия розповсвдхених в ньоиу пор1д. 0ск(льки 2 (новоукраТнський та ¡1ровоградський) з 4 стратиграф!чних комплекса форнувались прак-•ично одночасно (ранн1й протерозой), то первинна !нформац!я уза-•альнввалась по 3 ератеыаа - Дн(пров!ю (f)R_3), Кривороа!п (PR_1) •а Клесов1и (PR.2).

На архейському етап! перевагаючиьш були два типи реяим!в ут-юрення: розтяг при п1двищеному парц!альнону тисков! киснп та ;ваз!всеб(чний стиск за умов деф!циту киснп на великих та дум 1еликих глибинах. Характерна впорядкован!сть розповсюдаення пер-1ИННО у?1льнених та розуч!льнених тип1в пор1д, за якими просл!д-;овупться субмерид1ональн1 зони стиску 1 розтягу, для останн1х ;арактерний 1 п!дви«ений парц!альний тиск кисню. Одним з мохливих юяснень 1снування такоГ зональност! (як I аналог!чноТ Гй на те-iHToplí Придн1провського блоку) е з1ат'свхнення Придн1провського а К1ровоградського блок1в (п1дсуз останйього). Зах!дно-1нгулець-;а зона в такому випадку е складно дислокованим блоком, во в ми-¡улому налеаав до Придн1провського мегаблоку. Врахоаувчи зменвен-1я реконструйованих р!вн1в глибинност! утворенн? плаг!огран!тоТ-,1в зони з наблихенням до Кривор!зько-Кременчуцького розлому ио«-' ia говорнти про сх!дний капрямок пад!ння блоку, узгодвуеться з зануренням поверхн_1 К2 та мея! йохоровичкча на сх1д.

На ранньопротерёзойському етап! поряд з реяимами, характерами для архейськоГ ератеми, значке, розповсвдяення отрималигодно-1чний тиск при низькому (середн! глибини) 1 високому (мал1 та уяв кал! глибини) парцельному тисков! киснв, неоднор!дняй стиск

при низькому парЩальному тиску кисню (велик! глибини). розтяг i л!н!йн!й зон! за високого парц!ального тиску киенв в яирокои; д!апазон$ глибин (характерннй для новоукра!нського комплексу) т< 1ии1. В ранньому лротерозо! збер1гаються та розаирпвться эапочат-кован! на етап! найдавн!ио! консол!дац!1 зони розтягу з високи: потенц!алои киенв, Фрагментарно збер1гаються зони стиску, але значно менвому об'ем!. Тенденц!я зб!львеня 1ндексу глибинност! н зах!д вiд Кривор!зько~Кременчуцького рог.яоиу по блокам б!льв ви соких порядк!в просл!дковуеться до К!ровоградського розлому. Opt ентац5я падения цих блок!в зм!нветься в!д п!вденно-сх!дно! д сх!д-п!вн!ч-сх!дноГ. до св!дчить про подр!блення фронтально! час тиии мегаблоку при продовгенн1 п!дсуву, цо сприяло утворенню ве лико! кзлькост! иасив1в р!зного генезису. Новоутворен! зони п!л вкщено! Фуг!тивност! кисни контролшються розлоиами N-H 1 N-E прс стягання i переваано приурочен! до зон розтягу. йироке поаиренш мавть роаим одноб!чного тиску (к!ровоградсышй комплекс) ! pesm розтягу в'л!н!йних зонах. Гран!то!ди новоукраГнського комплексу Эах1дно-1нгулецьк!й зон! та 1нгульсксыу блоц! контроливться ni туянов п!вн!чно-зах!дноТ ор!ентац!! зоною розтягу з високим па] ц!алькии тискам кисно, обнекеков Долинським (на п!вдн!), Боковя ськи'м, Петр!вським та Артем!всько-Зелен1вськин розломами (на ni ноч1). На НовоукраТнському блоц! знизення 1ндвксу глибиннос вЦбуваеться в зах!дноиу (К!ровоградський масив), п!вденно-зах1 ному (Новоукра!нськкй касив) та п!вденно-сх!дному (Бобринецьк масив) напрямках.а при формуванн! гран!т!в велику роль в!д!грав решим неоднор!дного стиску за дефициту кисня на великих та сере Hix глибинах. НонцонНи блоку, утворен! на менанх глибинах v гран!ти, контроливться зонами п!двиценого ларц!ального тиску м ни, завдяки чоиу !х т!ла вид!лявться позктивниаи иагн!тниии ai мал1ями.

Б Корсунь-Новоыиргородському масив1, до представляе наст; иий (P1L2) етап грак!тоутворення району, розповевдяення mohcjoi т!в, лабрадорит!в та габбролабрадорит!в контролветься зонами п вивено! фуг!тивност! киенв. Реяим стиску переваяае на п!вн!ч в Лдка«!всько-Тимок1вського розлому, а реяим розтягу - на п!вден Вавливо в1дм!тити значно мёнац глибинн1сть утворення рапак1в1. рапак!в1под!бних гран!т1в пор1вняно з трах1тоТднимн нпвоукра!н ними гран!теми.

- 19 -

7. Геох1и1чн1 осоолкаост! петроф!зичних тип!в.

Залевн1с7Ь процес!в Hirpauil та концеитрацП еле«внт!в в!д умов утвореиня пор!д обуыовлюе ыоялив!сть застосцвання петроф!-. зичноГ класиф1кацИ' для прогнозу ыеталоген1чиоТ перспективное! гран1ю1д1в. Гёох1м1чна спец1эл1зац!я пор!д визначаетьса 1х м!не-ральнии складом, складом та к!льк!стю м!кроелементних дом!аок та xapai-.^poa 1зоморфних зам!цень. При розгляд! прояв!в !зовалентно-го !зоморф!зму елемент!в (середн! та висок! тенператури) легко поиИити пари елемент!в, контрастн! по сп1вв!дношенни.иаси атои!в та рад1цс4в вЦпов!дних ioHie. Якцо рад!ус 1она одного з елемен-.т1в 1зоыорфно1 пари иение, а в1дношення наси до рад!цсу б!льие,то при рент! р1вних уиов в рекиы! стиску переваано накопичуватиыеть-ся первий елемент, а в ренин! розтягу - другий, наприклад: £е 1 Sri, Се i Y, N i Ho. Hi i Co. U I Th , etc. Сл!д вваяати nplopi-тетниа вит!снення рухливих !он!в великого рад!усу з зон стиску в эони розтягу.

Проведений аиал1э гран!тоГд!в району свЦчить про створенна сприятливих умов для накопичення в зонах стиску - HI, P. Ga, Ss, Мп. Си, Сг, Zr.(Hb).(U),Ce.cLa).(Pb)f(Ko). а в зонах розтягц - F, Co,U, Zn. fig, Sn.(Pb), Bl.CKb).(Ta). Rb.(Sr), Th.CU), La,(Ce),C3,

Гран!то1ди з сидероф!лышв, халькоф1льно-л!тоф1льнов та1 л!-тоф1льнов спец!ал!зац!ев переваино приурочен! до зон з п!двиценим парц!альним тнском кнснв, !, в б!львост! випадк1в, проявлявться в иагн1тш& полах чи як аноналП. чи у вигляд! складно побудованих моза!чннк д!лянок. ймовн стиску паревааали при фориуванн1 гран!-то!д!в сидероф!льно-халькоф!льноГ, халькоф!льно-л!тоф!льноТ та сидероф1льно-халькоф1льно-л1тоф!льно! срец!ал!зац11, а умови розтягу сприали утвореннв л!тоф!лыт1 спец!ал!зац1Т пор!д.

Сп!вставлення геох!и!чних спец!ал!зац!й э петроф1зичнинн типами дозволяв ввааати иалоперспективними для утворення геох!н!ч-чкх анокал!й первинно розуч!льнен! магн!тн1 ! первинно у*1льнен1 (в рении! всеб1чного тнску) иекагн!тн1 гран!то1ди великих глибин, До перспективних гран1таЦ1в сд!д в!днести первинно розуч!льнен! ойнов!сним розтягои Лрисько-полянськ! та р1внозернист! долинськ! гран!ти, наприклад) та р л!н1йнкх зонах розтягц (гран!ти мнтрофа-Н1вськ1), первинно у*!льнен1 одноб1чним тискои (в чечелИвських гран!тах ва!ст Р >0.12, Н >0,03*. Zr f La >0,062. С» >0.1<f), та в

систем1 неоднорЦних напруяень вс!х р1внГв глибинност! (в новоук-раГнських трах1?о!дних, пор!вняно з слабко порфировидними, значно вищ! вк!сти И.У.Ьа.Се.гп.Зг.ТЬ.и.РЬ.КЬ.гг). Прояв пластичних де-Формац1й посиляе тенденц1ю до накопичення ряду х!м1чних елемент!в, особливо р1дк1снометальних - в долинських гран1тах вторинне пла-тичне ущ 1льнення супроводиуеться зростанням концентрац!й I! (в 6-8 раз). ТЬ (3-4 рази), Но, 1г 1 РЬ (2-3 рази). Р1эко зб1льяуе в1ро-г!дн1сть накопичення елемент!в виче кларкових концентрац1й прояв процес{в еп1генетичких зи!н пор!д, за уиови но вони в1дбувати-иуться в умовах под!бних до ревиму утворення: розтяг-роэтяг. стиск-стиск. Так1 зони повинн! ч!тко ф!ксуватись методами град!-ентометрП завдяки законом1рним зм1нам густини пор1д.

; Эаклвченна

Основн! результати виконаноТ дисертац!йноТ робот,и зводяться до наступного: 1. Досл1дяено ф1зичн1 властивост! пров!дних петро-тип!в гран!то!д!в 1нгуло-1нгулецкого району 9кра!нського лита I отриман} статистично достов1рн! 1х оц1нки, визначен! типоморфн1 ознаки петротип!в. цо дозволяв пол1пиити ак!сть 1нгерпретац11 результате геоф!зичних дослЦвень: 2. Проведений анал1з ф!зико-ие-хан1чних, магн!тних та рад1оактивних властивостей дозволив вста-новитк ступ!нь залеяцост! кояно! э розглянутих ознак в!д конкрет-нкх параметр1в складу, стоуктипно-текстипних оппбливостей } умов утворення пор!д; 3. Показана иоглив1сть визначення величин ф5зич-ннх властивостей . максимально близьких до синпетрогенного стану породи, а такоя напряикд зм!ни ф1зичних парааетр!в п!д д!ев еп1-генетичних процес1в. Це дозволило створити лринципо.во нову гене-тичнц «1льн1сну класиф1кац1в, основним эавданняи яко! е визначення геодинам1чного ревиму (стиск-розтяг). в1дносноТ глибинност1 утворення, типу деформацШпластнчн1-крихк1), Застосуванмя запро-понованоТ класиф1кац11 дозволяв характернзувати синпетрогений ре-¡Ш I отримувати 1нтегральну характеристику реяиму еШгенетичннх зи!н; 4. Обгрунтовано орган!чие поеднання генетичних.кагн1тноГ та рад|оактивно1 класкф1кац1й э и1льн1снов, за дом1нувчо! рол1 оста-нньоТ: створено комплексний генетнчкий п1дхЦ до аиал!зу''петроф1-зйчно! 1нформэцП, реал1зац1я. якого- дозволяв. реконструюва^и ряд суттевих характеристик умов формування 1 1сну&ання гран1то!д1в.;

5, Показано механ!за рзал!зац!1 комплексно! петроф!зично! класи-ф1кацН на конкретних геолопчних об'ектах р1эного складу 1 генезису. В результат! проведено реконструкЩв уыов утворвння вивче-них гран!то1д1в. 6. Проведено сп!вставлення гран!тоШв району за величинами Ф!зичних властивостей та за петроф!зичниш! типами.Сказано генетично Олизк! групи петротнп^в, та назван! найб1льв под!-бн! до них гран!то!дн1 утворення з !нмих блок!в щита. Запропоио-вано уточнения щодо об'ем!в стратиграф!чних таксоШв граниоШв району; ?. Виходячи з результат!в реконструкцП умов утворення провЦких петротнп!в запропоновано палеогеодинан!чну схему 1нгу-ло-1нгулецького району ! висловлено припуцення про формування За-,х!дно-1нгулецько! зони в результат! э!итовхненна Придн!провського та К!ровоградського иегаблок!в; А. Визначен! загальн! законоы!р-ност! корельованост1 петроф!зич/шх тип!в з геох!и]чнов спец!ал1-зац!ев пор!д. Вказан! найб!льа перспективн! для поиуку пЦвидених р1вн!в накопичення ы!кроелемент!в петроф!зичн1 типи, а такоя в!' добрамення в ф!зичних властивостях тих тип1в вторинних зм!н, як! потанц!йно здатн! створввати геох!м!чн! аномалП.

Список опубл!кованих роб!т по теы! дисертацИ

1. Пэтрофиэика гранитоидов Украинского щита.'- Киев: Наукова думка, 198?, - 240 с, (Сп1вавтори Толстой ИЛ., Чекунов А.В., Щербаков 1.5. та !н.)

2. Геахикические типы гранитоидов Якраинского чита, их петрофизи-ческие особенности и геодннааическив условия образования //Теория н практика геохимических поисков в современных условиях (Тезиса докладов к И/ Всасовзномц геохим.сове*ауив, Ужгород, 10-12 октября 1988г.). - П.. 1988. В«1.7. .С. 128-129.

(С^вавтори Гасанов Й.Л.. Толстой ПЛ.. Лроскура ИЛ, та 1н.)

3. Комплексный анализ физических свойств гранитоидов Среднего Приднепровья в рвете аволюшм гранитоиднрго магматизма // Вести, . Киевского ун-та. Прикладная геохахиа и пвтрофизйка, 1989, ВыпЛв. р.72-83. (Сп1вгэтор Гасанов В.Л.)

4. Петрофкзическая хОактеристика геодинамических условий формирования гр^нитоидннх образований // Изв. йН СССР.,Сер,геол. 1989. К7. 0.43-43, <СШва?т<>р То«ш 1.1.}

5. Вецественно-физические особенности гранитоидов Нриворо1ской сверхглубокой скваяины и ее обрамления // Геол. «урн. 1989. Т.49. Н2. С.65-75ДСп1вавтори Гасанов И.Л., Соловйов I.B., Толстой МЛ. та 1н.)

6. Вещественный состав и физические свойства гранитоидов Ингуло- : -Ингулецкого района//Вестн.Киев.ун-та. Прикладная геохимия и пвт-рофизика. 1989. Вып.16. С.20-32. (Сп1вавторн Гасанов Й.Л., Сввв-MIkob К. 1., Толстой МЛ. та 1н.)

7. Петрофизический анализ условий образования граннтоидов/Vfieolo-Blcky zbornlk. baologlca Carpatlca. 41. 2. Bratislava, aprel 1990 S.125-136. (СШвавтори Толстой И.I., Сухорада Й.В., Грегор Т.)

8. Палеогео'динамическая реконструкция условий образований гранн-тоидов по потрофизическим данный /УПетрофизика рудных месторождений (Тезисы докладов 8сес.науч1т-техн.семинара, 18-18 мая 1990 г. . Ленинград). - Ленинград, 1990. С.75-76. (Сп1вавтори Толстой МЛ.. Соловйов I-.B.)

9. Геология и веяественно-физические особенности гранитоидов До-линского массива (Украинский лит)//Вестн. Киевского ун-та. Прикладная геохимия и петрофизика. 1991. Вып.17. С.76-91. (Сп1вавтори Гасанов С.Л., Све«н1ков K.I., Соловйов I.B.)

10. Объемы и возрастная последовательность гранитоидных формаций юяной части Ингуло-Ингулецкого района //"Геол. вурн. 1991. Ml. С.84-92. (Сп1вавтори'Свенн1ков K.I., Соловйов I.B., Толстой МЛ. • та 1н.)

11. Возрастное положение гранитоидных комплексов юго-восточной части Украинского пита // Геол. аурн. 1991. N4. С.40-46. (Сп1вавтори Толстой МЛ.. Берэен1н Б.З., Гасанов 8. Л. та 1н.)

12. Сопоставление и корреляция гранитоидов Ингуло-Иш'улецкого и Среднеприднепровского районов Украинского яита // Вестн.Киев.ан- • та. Прикладная геохимия и потрофизика, 1991. Вып.1?. С.51-83. (Сп1вавтори Гасанов В.Л.. Соловйов I.В., Толстой МЛ.)

13. К вопросу о расчленении кнровоградско-аитомирского комплекса Украинского чита.// Геологический вуриал. 1992. К 2. С.108-113» -(Сп1вавтори Гасанов С.Л.. Соловйов I.В., Толстой M.I. та 1нЛ

14. Пров1лй1 петротнпи гран1тоГд1в УкраТнського щита, 1х ровпов-сюдяення та гводниам1чн1 цмови формування (статта перяа) //feo-лог!чний «црнал. (здана до дрнкы). (Сп1вавтори Гасанов В.Л., Соловйов 1.В., Толстой И Л,)