Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Эпизоотология фасциолеза жвачных животных в Северо-Западной части Украины, способы борьбы и профилактики

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Эпизоотология фасциолеза жвачных животных в Северо-Западной части Украины, способы борьбы и профилактики"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Коваленко Олександр Івановнч

УДК.619:616.995.122.21:616 - 084:636.2/3

ЕПІЗООТОЛОГІЯ ФАСЦІОЛЬОЗУ ЖУЙНИХ ТВАРИН В ПІВНІЧНО-СХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНИ, ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

03.00.18 - паразитологія, гельмінтологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ХАРКІВ - 2000

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана на кафедрі епізоотології Сумського державного аграрног університету.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук , професор ШЕХОВЦОВ Віталій Степанович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, завідувач лабораторії гельмінтології

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор АРТЕІУ1ЕНКО

Юрій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет завідувач кафедри паразитології та фармакології кандидат ветеринарних наук, доцент ПОНОМАРЕНКО Володимир Якович Харківський, зооветеринарний інститут, доцент кафедри паразитології Провідна установа: Інститут зоології ім. 1.1. Шмальгаузена НАН України, віллі;

паразитології, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "¿І 'ирш року о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64. 359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, Харків, вулиця Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту експериментальної та

клінічної ветеринарної медицини (61023, Харків, вулиця Пушкінська. 83 )

Автореферат розісланий "

/&*'

2000 р.

Вчений секретар /

• • N '

спешалізовансі вченої ради. ^

локтор ветеринарних наук. професр|^{> '

К.Є. КО Н А РЖЕ ВСЬ К11 и

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність темп. В соціально-економічному розвитку України сільське господарство займає особливе місце. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини складають 75% фонду народного споживання.

Однією з найважливіших галузей сільського господарства України є скотарство, яке постачає незамінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості.

Серед соціальних та економічних причин, які гальмують розвиток цієї галузі, невід'ємними є гельмінтозні захворювання. Фасціольоз - є одним із найбільш небезпечних і широко поширених гельмінтозів жуйних тварин. Хвороба реєструється на всіх континентах земної кулі і має практично повсюдне поширення в країнах Союзу Незапежних Держав .

А.М. Сазанов (1994) р. повідомляв, що у світі на 1992 рік зареєстровано 15 тис. випадків фасціольозу людей, які мешкають в 40 країнах , у тому числі в 19 країнах Європи. Ці факти надають ше більшої значимості цій проблемі.

Матеріати про поширення фасціольозу серед жуйних тварин на території України свідчать про неблагополуччя перш за все, природно-кліматичних зон Карпат та Західного Полісся ( М.Д. Кльосов (1966); К.П. Корж М.Д. Кльосов (1967); 0.1. Меремінський, І.Я. Глузман (1977); М.Л. Япринцева, Л.Г. Кузьмович (1983); І.П. Яворьський (1983, 1995); А.І. Антонюк (1983); О.В. Кисельов, В.П. Маршіновськиіі (1987); О.П. Стадніченко (1991)) . Майже відсутні такі дані по зоні Північно-східної частини України, яка охоплює, Полісся і Лісостеп, де ведення тваринництва відрізняється від західних областей України, а природно-кліматичні умови мають свої особливості. ■

Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених вивченню фасціольозу великої рогатої худоби, такі питання як епізоотологія, біологія, терапія, хіміопрофілактика, пасовищна профілактика потребують нових підходів. Більша частина робіт з вивчення біології фасціол мають однобічний характер, не враховують абіотичних і кліматичних факторів ( А.І Антонюк (1981); А.Е. Сабо (1983); І.П. Яворський (1983); А.П.. Стадніченко (1986); Л.Г. Кузьмович (1986,1989, 1994); Ю.Ю. Довгій (1996) ). Автори вивчали біологію збудника в експерименті, або в природних умовах враховуючи, в основному, кліматичний фактор, не вивчаючи ці питання в динаміці і в порівняльному аспекті, а фактор залежності ураження проміжного живителя личинковими стадіями фасціоли і ураження дефінітивного живителя не брали до уваги.

Мало робіт, присвячених проблемам хіміопрофілактнки фасціольозу, а значна кількість, в основному, зарубіжних антгельмінтиків, не виправдовують себе на практиці. Пасовищна профілактика фасціольозу в сучасних умовах повинна бути більш радикальною, ефективною і доступною, як для колективних так і приватних господарств.

Дослідження, проведені в цьому напрямку, дозволяють глибше пізнати розвиток збудника фасціольозу, дають можливість проводити цілеспрямовані і економічно ефективні заходи боротьби в неблагополучних з фасціольозу господарствах Північно-східної частини України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводили відповідно з міждержавною темою "Теоретичне обгрунтовування і удосконалення комплексу заходів проти трематодозів тварин з урахуванням соціально-економічних перетворень в Україні" (1994 -1998 рр.) Реєстраційний №03

Мета та задачі досліджень Метою нашої роботи було вивчення епізоотології фасціольозу жуйних, екології і біології малого ставовика, та розробка заходів боротьби з фасціольозом великої рогатої худоби в умовах Північного Полісся і Лісостепу України.

Задачі досліджень:

- з'ясувати поширення, сезонну та вікову динаміки фасціольозу великої та дрібної рогатої худоби в зоні Полісся та Лісостепу Сумської області;

- визначити біотопи ІЛгипсаПіІа з подальшою їх епізоотологічною характеристикою;

- вивчити поширення малого ставовика в залежності від типу грунту;

- вивчити сезонну динаміку, щільності популяції молюсків та їх ураженості личинковими формами фасціоли;

- провести аналіз залежності ураження фасціольозом великої рогатої худоби від ураження малого ставовика личинковими формами фасціоли;

- визначити терапевтичну ефективність антгельмінтиків - купріхолу, ацемідофену, фенкуру та вермітану при фасціольозі великої рогатої худоби;

- випробувати засоби хіміопрофілактики фасціольозу в пасовищний період;

- удосконалити пасовищну профілактику фасціольозу.

Наукова новизна одержаних результатів. В Північно-східному регіоні України вперше вивчені особливості поширення фасціольозу великої рогатої худоби, сезонна та вікова динаміка, ураження тварин як в колективних, так і в приватних господарствах, з'ясована сезонна динаміка щільності популяції малого ставовика та ураження його личинковими формами фасціол і дана епізоотологічна характеристика біотопів Ь.ІпіпсаиіІа та поширення його в залежності від типу грунтів.

Удосконапена система заходів боротьби з фасціольозом: 1) визначена терапевтична ефективність сучасних антгельмінтних препаратів (ацемідофену, фенкуру, купріхолу та вермітану) при груповому методі дегельмінтизації; 2) розроблено метод хіміопрофілактики фасціольозу великої рогатої худоби;

3) удосконалені методи пасовищної профілактики з використанням маїомасштабних методів знищення молюсків.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених експериментальних досліджень і теоретичних узагапьнень сформовані нові підходи до поняття епізоотології фасціольозу великої рогатої худоби. Встановлено, що провідне значення у поширенні молюска малого ставовика

мас тип грунту, рослинність, pH води і загальна кількість опадів протягом теплого періоду року. Біотопи які мають трав'яний комплекс Сагех^ииснБ-угаїтііпсаі, (осокові-ситникові-злакові) Сагех-гапітсиїиз^шісііз-дгашіпсаі (осоковіглютикові-сигникові-злакові) є більш загрозливими для ураження жуйних личинками фасціол. Ступінь інвазії великої рогатої худоби прямо пропорційно залежить від ураження молюска малого ставовика личинковими формами фасціоли. Отримані дані використовують для оцінки благополуччя пасовищ з фасціольозу та прогнозуванні - розробці профілактичних заходів.

За результатами проведених досліджень розроблені методичні вказівки "Заходи боротьби з фасціольозом жуйних тварин та його профілактика в Північно-східній частині України", які схвалені та затверджені науково -методичною радою при Сумському обласному державному підприємстві ветеринарної медицини. Результати досліджень використані також при написанні відповідних розділів "Робочого зошиту для лабораторних і клінічних занять з паразитології та інвазійних хвороб сільськогосподарських тварин (гельмінтологія)" Суми, 1996. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі епізоотології і паразитології Сумського державного аграрного університету, кафедрі епізоотології і мікробіології Курської сільськогосподарської академії імені 1.1. Іванова. Удосконалені і рекомендовані у виробництво заходи з профілактики і лікування великої рогатої худоби при фасціольозі; які впроваджуються в колективних та приватних господарствах Сумської області

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього запланованого об’єму експериментальної роботи, обгрунтуванні на аналізі одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи заслухані і обговорені на наукових конференціях: "Методы

профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных" (Москва, 9-11 октября 1991 г.); "Шляхи підвищення продуктивності і якості

сільськогосподарської продукції" (Суми, 1993); " Гельминтозы, меры борьбы и профилактика" ( Москва, 4-5 октября 1994г); " Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы екологии и терапии" (Москва, 5-6 декабря 1995г); " Пути повышения продуктивности и качества сельскохозяйственной продукции" (Сумы, 1995г) ; на засіданнях вченої ради Сумського сільськогосподарського інституту (1992; 1993; 1994; 1995) ; на засіданнях кафедри паразитології Сумського сільськогосподарського інституту (1992; 1993; 1994; 1995 ); на засіданнях кафедри епізоотології Сумського державного аграрного університету ( 1996; 1997; 1998), на наукових конференціях професорсько -викладацького складу, та аспірантів Сумського державного аграрного університету (1998,1999).

Структура і обсяг дисертації. Загальний об’єм дисертаційної роботи 183 сторінки: включає вступ, огляд літератури, власні дослідження, обговорення

результатів власних досліджень, висновки, список використаних джерел і додатки 15 сторінок. Робота ілюстрована 18 таблицями та 16 малюнками.

Список використаної літератури включає 284 джерел у тому числі 83 іноземних авторів.

Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 12 робіт, із них три статті у фахових виданнях

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.

МАТЕРІАЛИ і МЕТОДИ

Відповідно до міждержавної тематики "Теоретичне обгрунтування і удосконалення комплексу заходів проти трематодозів тварин з урахуванням соціально-економічних перетворень в Україні" нами в 1994-1998 рр. були розпочаті дослідження по вивченню гельмінтозної ситуації та деяких питань епізоотології найбільш поширених трематодозів жуйних тварин Північно-східної частини України. В результаті було встановлено, шо із всіх гельмінтозів жуйних найбільш поширеним і недостатньо вивченим для цієї природно-кліматичної зони є фасціольоз. Було визнано доцільним подальші дослідження проводити у напрямку наукового обгрунтування та розробки удосконаленого комплексу протифасціольозних заходів в господарствах Північно-східної частини України.

Досліди проводили на кафедрі паразитології Сумського державного аграрного університету, в господарствах Сумської області, на дев’яти м’ясокомбінатах і 11 забійних пунктах регіону, у ветеринарних лабораторіях районів, в лабораторії "Епізоотологія гельмінтозів" Всеросійського інституту гельмінтології ім. К.І. Скрябіна, в лабораторії гельмінтології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, кафедрі ботаніки, географії Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренко.

Вивчення поширення фасціольозу проводили шляхом аналізу звітної документації ветеринарних лабораторій і відділів виробничого та ветеринарного контролю м’ясокомбінатів області за шість останніх років. В господарствах двох природно-кліматичних зон (Полісся та Лісостепу) обстежили 16816 проб фекалій від великої рогатої худоби і 8331 проб фекалій від овець, провели гельмінтологічний розтин 9541 печінки від великої рогатої худоби різних статевих груп та обстежили 249 га площі пасовищ по виявленню біотопів проміжного живителя Р.Ьераііса - молюска малого ставовика. '

Вивчення сезонної та вікової динаміки фасціольозу великої рогатої худоби проводили в районах найбільшого поширення інвазії. Для цього в господарствах сформували дослідні та контрольні групи тварин в двох різних природно-кліматичних зонах області. Піддослідні тварини знаходились під спостереженням протягом року.

Динаміку ураження тварин фасціольозом вивчали шляхом місячних гельмінтокопроовоскопічних досліджень кожної тварини і окремими

гельмінтологічними розтинами печінки. Для цього використовували метод неповних гельмінтологічних розтинів органу по К.І.Скрябіну (1928) та В.В. Г орохова (1986).

Екологію і біологію матого ставовика в умовах Північно-східної частини України вивчати в польових та лабораторних дослідах.

Польові досліди включати виявлення біотопів .молюсків L.truncatula. в Сумській області на території неблагополучннх з фасціольозу господарств Ро.менського, Білопільського, Сумського і Краснопільського районів.

Для виявлення біотопів матого ставовика обстежували береги водоймищ та вологі ділянки пасовищ. При огляді берегів водоймищ звертали увагу, в першу чергу, на рослинність, а потім дно водоймища. Вивчення фунтової зони і типів грунту, географічні закономірності в розповсюдженні, морфологічні, фізичні і хімічні властивості проводили на кафедрі географії Сумського державного педагогічного інституту імені A.C. Макаренко за участю провідних фахівців. Для цього в найбільш типових біотопах брали зразки грунту (ЮОг) і води (ІООмл) з метою визначення типу грунту і pH . В кожному виявленому біотопі вивчати, як рослинний так і тваринний компоненти. Видовий склад рослин та їх кормову цінність визначати за методикою Алтуніна Д.А., Буц В.М, Скороходова Н.В. та інші, 1986; Медвєдєв П.Ф., Сметаннікова О.І. ,1986. Фауну біотопів вивчати візуально; в окремих випадках брали зразки і вивчати склад планктону. Кожний біотоп молюсків визначати з можливості доступності для тварин.

На квадратах розміром 20x20 см визначати щільність популяції молюсків і підраховувати кількість яйцекладок. Для точного визначення періодів розмноження та сезонної динаміки щільності молюсків в 19 біотопах матого ставовика розташованих на території колективних господарств "Батьківщина" Ро.менського району, "Батьківщина” Краснопільського району і ”Зоря" Білопільського району, проводили систематичні спостереження, починаючи з кінця квітня і по жовтень, один раз в місяць три рази на день.

Лабораторні дослідження проводили у Всеросійському інституті гельмінтології ім. К.І. Скрябіна під керівництвом доктора біологічних наук, професора Горохова Володимира Васильовича. Перша серія лабораторних досліджень була направлена на визначення видового складу прісноводних молюсків, біотопів молюсків та вивчення морфологічної будови молюска L.truncatula. Для визначення відсотку ураженості матого ставовика личинковими формами фасціоли проводили їх розтин та дослідження за методикою В.В. Горохова, 1986. За період дослідження провели розтин 10174 молюсків.

ГІерезимуватих личинкових форм фасціоли в матому ставовику вивчали в природних умовах. Для цього в 1994 - 1995 рр. підібрати 12 біотопів матого ставовика з інвазованими молюсками. В затежності від екстенсивності ураження матого ставовика всі біотопи розділили на дві групи. В першу групу були включені шість біотопів з низькою екстенсивністю інвазії (4,2-7,8%) і в другу - шість біотопів з високою екстенсивністю інвазії (до 36%).

Перед сплячкою молюсків (середина жовтня) визначали стадію розвитку в них личинкових форм фасціол. Результати дослідів визначали весною наступного року (до 5-10 травня) шляхом розтину малого ставовика із всіх біотопів. На розтині підраховували ураженість молюсків і стадію розвитку в них личинкових форм фасціоли.

Сезонну динаміку ураженості малого ставовика личинковими формами фасціоли вивчали протягом трьох рокіз, починаючи з кінця квітня і по жовтень. Для диференціації знайдених в молюсках личинок трематод використовували методику Т.А. Генецинської (1968). Вірність визначення церкаріїв фасціоли в необхідних випадках уточнювали у Всеросійському інституті гельмінтології ім К.І.Скрябіна в музеї гельмінтології з директором музею Л.М. Романенко.

Визначення терапевтичної ефективності антгельмінтних препаратів при фасціольозі великої рогатої худоби проводили в колективному господарстві "Зоря".

Ефективність препаратів визначали в більшості випадків за результатами копроовоскопічних досліджень тварин дослідних та контрольних груп, їх проводили через 12-18-45 днів після дачі препаратів, а також патологоанатомічними розтинами забійних тварин через 17-21 день після дегельмінтизації.

При проведенні дослідів формували групи дослідних і контрольних тварин з однаковою кількістю виділених яєць фасціол. Тварин підбирали із одного гурту за принципом аналогів, враховуючи: вік, стать, вгодованість, і масу. Кількість тварин у групах була від 8 до 18 голів. їх утримували в однакових умовах, на певному раціоні годівлі протягом всього періоду проведення досліду.

Виробничі досліди з хіміопрофілактики фасціольозу великої рогатої худоби проводили в колективному господарстві " Зоря" в літній період 1998 року під час масового зараження тварин фасціолами. Використовували антгельмінтики вермітан і ацемідофен, Всього в досліді використали 274 голови великої рогатої худоби віком еід одного до трьох років.

Препарати задавали груповим та індивідуальним методом з інтервалом в один день починаючи з третього серпня по 10 вересня включно. Результати лікування визначали копроовоскопічним обстеженням тварин після останньої дачі препарату на 15-18-45 дні, та шляхом періодичного забою тварин. Всього було забито 20 тварин.

Досліди по застосуванню міді сульфату для знищення молюска матого ставовика проводили в колективному господарстві "Батьківщина" Краснопільського району, протягом 1997 року

Міді сульфат вносили в біотопи в кінці травня і на початку серпня. Підрахунок молюсків проводили кожного місяця, розраховуючи їх кількість на одному метрі біотопу. Ефективність молюскоциду визначати співвідношенням мертвих і живих молюсків, знайдених в дослідних і контрольних біотопах протягом трьох днів після внесення молюскоциду.

Математичну та статистичну обробку результатів дослідів проводили за допомогою комп'ютера ІВМ РС, оцінку вірогідності показників визначали за таблицею Т - критеріїв Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Епізоотологія фасціольозу жуйних в Північно-східній частині України Фасціольоз серед жуйних тварин 18 адміністративних районів Сумської області має широке розповсюдження. Але екстенсивність (ЕІ) і інтенсивність інвазії (II) залежить від природно-кліматичних різна.

Так, в зоні Полісся велика рогата худоба інвазована до 37,3 % при II -215,7 екз. на голову. Екстенсивність інвазії овець 5,6 - 7,2% при II - 12,8 екз. на голову. В зоні Лісостепу велика рогата худоба інвазована фасціолами від 0,4% до 24,7% з II - 53,3 екз. на голову.

ЕІ у овець коливається в межах від 0,4% до 3,4% при II - 11,2 екз. на голову.

Ураженість великої рогатої худоби фермерів, та тієї, що знаходиться у приватному користуванні громадян, в зоні Полісся , складає від 27,3% до 69, 6 %. Лісостеповій зоні в середньому складає 18,6 %. Аналіз результатів ветеринарно-санітарної експертизи туш жуйних тварин на ринках області за період з 1994 по 1996 рік показав, що найбільше на фасціольоз хворіє велика рогата худоба з максимальною ЕІ в зоні Полісся 25,0% і в Лісостеповій зоні ЕІ-17,7% і 10,0%. Вівці менше уражені цим гельмінтозом і відсоток ураженості складає в зоні Полісся 2,9%, а Лісостеповій від 1,7 до 3,7.

Кількість фасціол в печінці великої рогатої худоби, обернено -пропорційно залежить від віку тварин. Молодняк (6-18міс.) великої рогатої худоби, яких вперше випасають на неблагополучних з фасціольозу пасовищах, уражуються значно інтенсивніше ніж тварини старшого віку. Так, у тварини віком шість-вісімнадцять місяців кількість фасціол в середньому склала 477,3 екз. на голову, при ЕІ - 10,2%, півтора - три роки II - 338,3 екз., ЕІ - 18,4%, три

- п'ять років II - 175 екз., ЕІ - 26,5%; у тварин старше п'яти років 11-170 екз., при ЕІ 47,7% ‘

Вивчення сезонної і вікової динаміки в господарствах зони Полісся показало, що вперше фасціольоз у молодняку від 6 до 18 місяців реєструють в серпні ( ЕІ - 3,8 % ) максимально в листопаді, грудні, січні ( ЕІ 26,2 - 33,7 % ) . У нетилів двох - трьох років, а також тварин інших вікових груп підвищення фасиіольозної інвазії спостерігати в грудні, січні (ЕІ - 35,4).

Таким чином в господарствах Сумської області фасціольоз у молодих тварин (6-18 місяців) вперше реєструють в серпні . Всі інші вікові групи тварин уражаються фасціольозом протягом року. Максиматьна ЕІ приходиться на листопад, грудень, січень. Вищу екстенсивність інвазії великої рогатої худоби реєстрували в зоні Полісся; низьку - в Лісостеповій природно-кліматичній зоні

Екологія і біологія молюска малого ставовика в умовах північного Полісся і Лісостепу України. Молюск малий ставовик Ь. tn.mcati.ila проміжний

живитель Р. ІіераМса на пасовищах Сумської області мешкає, як в постійних, так і тимчасових біотопах. Постійні біотопи, на відміну від тимчасових розташовуються на пологих берегах струмків та боліт, перезволожених луках і характеризуються постійною наявністю вологи. До тимчасових біотопів, як правило, відносяться калюжі на дорогах, перегонах, в пониженнях грунту на пасовищах, в слідах від копит тварин, по краях розораних земель та канавах, в яких в необхідні періоди часу немає достатньо постійної вологи і достатньої кількості води - фактору передачі мірацидія молюску.

Постійні біотопи на відміну від тимчасових в екологічному плані є більш сприятливі для розвитку малого ставовика, але це не означає, що вони більш небезпечними в епізоотологічному плані.

Тимчасові біотопи в яких менша в’язкість грунту і рослинність представлена комплексом Сагех^ипсиБ-ОгатіпеаІ (осокові - ситникові -злакові), Сагех-ЯапипсиІііБ^ипсш-СгатіпеаІ (осокові - лютикові - ситникові -злакові), які приваблюють тварин, є більш загрозливими до ураження жуйних личинками фасціол.

Біотопи, які характеризуються комплексом Сагсх-Яапипсиїиз (осоково -лютикові) Значно рідше, або зовсім не відвідуються тваринами із-за в’язкості грунту, низькою за кормовими якостями рослинністю та не придатною для пиття водою.

Розповсюдження малого ставовика залежить не тільки від типу біотопу, але і від типу грунту. На глинистих грунтах малий ставовик розповсюджений значно ширше, ніж на піщаних. Враховуючи цю особливість нами було обстежено 121 га пасовищ в Лісостеповій зоні і 78 га пасоїищ в зоні Полісся.

Результати обстежень свідчать, що розповсюдження матого ставовика на глинисто-піщаних, пішаних, торф'яно-болотних, луково чорноземних має суттєві особливості. Так на глинисто-піщаному грунті постійні і тимчасові біотопи малого ставовика знаходяться приблизно в рівному співвідношенні в той час, як на піщаних кількість постійних біотопів значно нил-ча, а тимчасових нам зовсім не вдаюсь знайти в зв’язку з посушливим лі ом. На луково-чорноземних і торф’яно-болотних грунтах співвідношення постійних і тимчасових біотопів складає 2:1. Кількість біотопів з розра>унку на площу пасовища в зоні Полісся де переважають глинисто-піщані гіунти на один гектар пасовища приходиться один біотоп молюсків !. Лгипсашіа. В Лісостеповій зоні на пасовищах з піщаним грунтом один біотоп на 10 га, на луково-чорноземних, торф’яно-болотних один біотоп на 1 га, торф'яно-болотних, луково-чорноземних один на 4 га і глинисто-піщаних о дин біотоп на 1 га. В середньому в зоні Полісся один біотоп приходиться на 1 га і в Лісостеповій один на 2 га.

Нами встановлено, шо на пасовищах з широким розповсюдженням і високою ураженістю малого ставовика, екстенсивність фасціольо’.у у тварин значно вища, ніж на пасовищах з обмеженим розповсюдженням і низькою ураженістю матого ставовика. Тимчасові біотопи молюсків Ь. гипсаПіІа в епізоотичному плані є більш небезпечними для ураженчя тварин фасціольозною інвазією. Вони є більш доступні, з багатою рослинністю, яка

мас високі кормові якості, що приваблюють тварин. Щільність популяції молюсків на їм2 в тимчасових біотопах теж вища, ніж в постійних, за виключенням біотопів з перевагою піщаних грунтів

Терапевтична ефективність деяких антгельмінтних препараіів при фасціольозі великої рогатої худоби. Своєю метою ми поставили вивчити терапевтичну ефективність антгельмінтних препаратів, які уже отримали визнання на території України, та які не використовувались для дегельмінтизації тварин в господарствах і знаходяться у стадії удосконалення та мають реальні перспективи широкого практичного застосування. Це препарати: ацемідофен та фенкур. вермітан і купріхол.

Екстенсефективність (ЕЕ) купріхолу в дозі 0,3 г/кг маси тварин, індивідуально, одноразово склала 75,0 %, при інтенсефективності (ІЕ) 97,7 %. Фенкуру в дозі 10,0 мг/кг при індивідуальній дегельмінтизації ЕЕ дорівнювала

70,0 %, а ІЕ - 90,6%, при груповій дегельмінтизації ЕЕ-50,0 %, ІЕ - 91,0 %. Ацемідофен тваринам першої дослідної групи задавали у вигляді 10% суспензії, індивідуально 150 мг/кг. ЕЕ дорівнювала 62,5 % при ІЕ - 94,1 %. Тваринам другої дослідної групи препарат задавали груповим методом разом з концентратами із розрахунку 150 мг/кг. ЕЕ - 76,9 % а ІЕ - 95,5 %. Вермітан" задавали з розрахунку по ДР 15 мг/кг маси, одноразово, індивідуально , ЕЕ досягала 100% і ІЕ - 100%. При виробничому випробуванні на великій рогатій худобі ЕЕ дорівнювала 98,4%.

М.В.Демідов, А.В.Понікаров, 1991 відмічали, що хіміопрофілакгика - це один із заходів боротьби з гельмінтозами тварин який базується на застосуванні високоефективних препаратів в половинній або лікувальній дозі для того чи іншого гельмінтозу в період можливого найбільшого ураження тварин інвазійними елементами.

Враховуючи ці обставини ми провели досліди по визначенню хіміопрофілактичноі дії антгельмінтних препаратів ацемідофену та вермітану.

Ацемідофен задавали в дозі 100 мг/кг маси тварини, в суміші з концентратами індивідуально з інтервалом в один день починаючи з третього серпня по десяте вересня включно. Вермітан задавали в дозі (ДР) 10 мг/кг індивідуально з концентратами по аналогічній схемі. Облік результатів досліджень проводили шляхом копроовоскопічного обстеження тварин після останньої дачі препарату через 15-18-45 днів, та патаюгоанатомічним дослідженням забитих тварин. Забій тварин проводили (по можливості) з кожної дослідної і контрольної груп. З першої групи було забито 5 з другої - 7 з контрольної - 18 голів. Останній забій зроблено в кінці січня 1999 року.

Екстенсефективність ацемідофену склала 59,5% , інтенсефективність 66,7%. Хіміопрофілактична дія вермітану рівнялась нулю.

Знищення молюска Ь. тіпсаНіїа в його природних біотопах проводили на неблагополучних з фасціольозу пасовищах маїооб’ємним методом застосовуючи в якості молюскоциду міді сульфат, який вносили в біотоп за допомогою капронових мішечків розміром 10 х 20 см. В досліді були задіяні 5 біотопів, два з яких були постійними і три тимчасовими. Контрольним був один із постійних біотопів.

Для знищення прісноводних молюсків ми використовували міді сульфат у двох розведеннях . В постійний біотоп з малопроточною водою внесли препарат в розведенні 1:10000. Ця концентрація міді сульфату вбивала проміжних живителів фасціол протягом 40 - 60 хвилин.

В біотопах із стоячою водою міді сульфат застосовувати в розведенні 1:50000. Препарат в цін концентрації молюскоциду знищував прісноводних молюсків протягом 6-12 годин.

Міді сульфат в біотопи вносили в кінці травня і на початку серпня тобто два рази протягом пасовищного періоду. Підрахунок молюсків проводили кожного місяця, (до внесення молюскоциду, і після нього до жовтня .

Міді сульфат, при внесенні в постійні біотопи з проточною водою в концентрації 1:10000 має високу ефективність - (91,1%) . В концентрації 1:50000 в постійних біотопах ефективність склала 100%. Особливе місце в проведеному досліді слід відвести тимчасовому біотопу з гіротікаюче-стоячою водою, де зниження кількості молюсків при внесенні молюскоциду в концентрації 1 -.50000 відбулось в незначній кількості, а ефективність склала -75,0%. * '

Цей факт ми пояснюємо низькою концентрацією сульфату міді для цього типу біотопів, та високою міграційною здатністю малого ставовика в літній період.

В цілому пропонований нами метод в економічному плані дешевший в порівнянні з масштабними методами, які передбачають обов'язкове використання технічних засобів. Він доступний, як для колективних, так і для фермерських господарств.

ВИСНОВКИ

1. Фасціольоз в Північно-східній частині України досить поширений , має різну екстенсивність інвазії в двох природно - кліматичних зонах . Екстенсивність фасціольозної інвазії у великої рогатої худоби в Поліссі складала 13,6% - 37,7% при II - 215,5 екз., у овець - 5,6 %- 7,2% при II -12,8 екз.. В зоні Лісостепу ЕІ у великої рогатої худоби - 0,4 % - 24,7% з II-53,3 % екз., у овець ЕІ - 0,4 % - 3,4 % при II - 11,2 екз..

2. Інвазованість великої рогатої худоби фасціольозом у приватних господарствах в зоні Полісся склала 40,18 %, Лісостепу - 18, 6 %, За даними лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи області фасціольозом хворіє велика рогата худоба з максимальною екстенсивністю інвазії в зоні Полісся

25,0 %,а в Лісостеповій зоні ЕІ - 10,7 %, вівці - відповідно 2,9 % і 3,7%.

3. В зоні Полісся фасціольоз великої рогатої худоби вперше копроовоскопічно реєструють у молодняку 6-18 місяців у серпні (ЕІ - 3,8 %), максимально - в листопаді, січні ( ЕІ - 26,2 % - 33,7%), в Лісостеповій -: :дповідно в липні, серпні і листопаді, грудні. Підвищення ЕІ в листопаді , грудні спостерігається також і у інших вікових груп великої рогатої худоби. Інтенсивність інвазії (II) у молодняку 6-18 місяців, який вперше випасається на

неблагополучних по фасціольозу пасовищах складає 477,3 екз. при Е1 - 10,2%, у тварин, старших п'яти років, відповідно - 170, 0 екз. та-47,7%.

4. Щільність біотопів проміжного живителя фасціоли молюска, малого ставовика на пасовищах Північно-східної частини України залежить, в пер jy чергу, від типу грунту . На пасовищах, де переважають глинисто-піщані та торф'яно-болотяні грунти, один біотоп знаходиться на 1 га площі, луго-чорноземні - на 4 га, а на пасовищах, де переважають піщані - один біотоп на 10 га площі.

5. Тимчасові біотопи малого ставовика з рослинним комплексом ОСОКОВІ - СИТНИКОВІ - ЗЛАКОВІ, (carees -juncus -gramineal) ОСОКОВІ -ЛЮТИКОВІ - СИТНИКОВІ - ЗЛАКОВІ (carecs ranunculus ’- juncus -gramineal) є більш загрозливими для ураження жуйних тварин личинками фасціол. Біотопи, які характеризуються рослинним комплексом ОСОКОВІ -ЛЮТИКОВІ (carecs - ranunculus), рідко або зовсім не відвідуються тваринами з причин високої в'язкості грунту, низької за кормовими якостями рослинності та непридатності води для пиття і тому практично не мають епізоотологічного значення щодо ураження тварин фасціольозом.

6. Екстенсивність ураження малого ставовика личинками фасціоли залежить від кількості опадів у теплий період року. У рік з найбільшим числом опадів (806 мм) вона складає 10,7 %, з мінімальними рівнями -(505мм) -1,9%. Ураженість молюсків у квітні, травні зумовлюється зимувалими личинками фасціол (редії та церкарія) і значно підвищується у роки з попереднім вологим літом. У рік з найбільшою кількістю опадів екстенсивність інвазії молюсків у квітні була 0,1 %, у травні - 0,4 %, а у наступне літо -відповідно 1,2 % - 0,8 %.

7. Щільність популяції молюсків ранньою весною найнижча і зростає в літній період майже до вересня. Підвищення щільності популяції молюсків на

1 м" супроводжується зростанням їх ураженості личинковими форма;.и фасціоли. Межа літнього ураження молюсків залежить і від кількості опадів. Пік інвазії в дощові роки спостерігається в кінці липня - серпні, в засушливі - в кінці серпня - вересні, в помірно зволожені - протягом серпня. У тварин які знаходяться на пасовищах з широким розповсюдженням і високою ураженістю малого ставовика, екстенсивність фасціольозної інвазії значно вища, ніж у тих яких випасають на пасовищах з обмеженою щільністю біотопів і низькою ураженістю молюсків.

8. Терапевтична ефективність антгельмінтиків при фасціольозі великої

рогатої худоби склала: фенкуру - при згодовуванні індивідуальним способом в дозі 100 мг/кг маси тварини - 70.0 %, IE - 90,6 %, груповим - 50,0 % і 91,0 %; ацемідофену у формі 10 % суспензії в дозі 150 мг/кг 62,5 % і 94,5 %, груповим методом відповідно 76.9 % і 95,5 %; купріхолу в дозі 0,3 г/кт при індивідуальній дегельмінтизації - 75,0 % та 97,7 %, а вермітану в дозі 15 мг/кг (ДР) -’і00% і 100%, '

9. Хіміопрофілактична ефективність ацемідофену при фасціольозі великої рогатої худоби в дозі і 00 мг/кг маси тварини груповим згодовуванням протягом 20 днів в пасовищний період (з середини серпня по 15 вересня)

склада: ЕЕ - 59,3 %, ІЕ - 66,7 %;. Вермітан в дозі 10 мг/кг (Д.Р.) згодований в такому ж режимі не має хіміопрофілактичної дії.

10. Ефективність обробки біотопів молюскоиидом' міді сульфат при дворазовому застосуванні малооб'є.мни.ч способом у травні та серпні в постійних та тимчасових біотопах Ь. ігшісаїніа з проточною водою в концентрації І : 10000 складає 91,1 %. Міді сульфат в концентрації 1 : 50000 при внесенні його в біотопи з стоячою водою знищує малого ставовика - проміжного живителя ?. ІіераЦса на 100%.

, ПУБЛІКАЦІЇ

1. О.І. Коваленко . Динаміка ураження малого ставовика личинковими формами фасціоли залежно від пори року. // Вісник Сумського сільськогосподарського інституту, науково - методичний журнал .- 1997,-Вип.1,- С. 121-124. "

2. О.І. Коваленко, І.С. Дахно, Л.М. Коваленко . Розповсюдження фасціольозу серед жуйних тварин фермерських господарств в Північно-східній Україні .// Вісник Сумського сільськогосподарського інституту науково -методичний журнал. - 1997,- Випі- С. 124 -127.

3. О.І. Коваленко. Пасовищна профілактика фасціольозу.// Ветеринарна медицина України 1997. -№ 5. - С. 25.

4. О.І. Коваленко . Характеристика біотопів молюска малого ставовика, як проміжного живителя фасціоли.// Вісник Сумського державного аграрного _ ніверситету. Науково-методичний журнал. - 1998,- Вип.2. - CY22- -fQ1/.

5. П.Т. Романенко, І.С. Дахно., I.A. Заремба, Г.П. Дахно, О.М.Ємець, О.І. Коваленко . Трематодози жвачных животных и их профилактика в Сумской области // Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных. - Сумы, 9-11 окт. 1991 - М., 1991 .-С. 98-99.

6. О.І. Коваленко. Зональні відмінності розповсюдження фасціольозу жуйних тварин Сумської області.// Шляхи підвищення продуктивності і якості сільськогосподарської продукції: Матеріали / Наук. конф. Суми ,1993 .- С. 115

7. О.І Коваленко, Л.М. Коваленко. Екологічні основн пасовищної профілактики фасціольозу та дикроцеліозу жуйних тварин Сумської області.// Шляхи підвищення продуктивності і якості сільськогосподарської продукції: Матеріали/ Наук, конф., - Суми ,1993 .- С. 122.

8. А.И. Ковапенко, С.Е Шолохова, Л.М. Коваленко. П.Т. Романенко. Распространение тре.мато дозо в и меры борьбы с ними на Северо-востоке Украины . // Гельминтозы меры борьбы и профилактика : Материалы / Науч. конф.,Москва, 4-5 окт.,- М., 1994 .- С. 76-78.

9.А.И. Коваленко, Л.М. Коваленко, П.Т. Романенко, И.С. Дахно. К динамике инвазии жвачных животных на Северо - Востоке Украины.//

Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии. Сб. науч. конф . ВИГИС, Москва, 1995. - С. 77-79.

10. 0.1. Коваленко, Л.М. Коваленко . До виявлення фасціольозно -дикроцеліозної інвазії жуйних тварин в господарствах Сумської області. //Шляхи підвищеняя продуктивності і якості сільськогосподарської продукції. : Матеріали / Наук, конф., - Суми, 1995 С. 59.

11. 0.1. Коваленко. До вивчення екології прісноводного молюска ІЛгипсаШІа в Сумській області.//' Шляхи підвищення продуктивності і якості сільськогоподарської продукціїМатеріали / Наук, конф.,- Суми, 1995,- С. 77.

12. 0.1. Коваленко, Л.М. Коваленко . До вивчення проміжних живителів збудників фасціольозу жуйних тварин в Сумській області, зб. наук. пр. ІЕКВМ, - Харків, 1995,- С. 152-153.

О.І.Коваленко. Епізоотологія фасціольозу жуйних тварин в Північно-східній частіші України, заходи боротьби та профілактики. -Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата ветеринарних наук по спеціальності 03.00.18. паразитологія, гельмінтологія. Сумський державний аграрний університет, Суми 1999.

Розповсюдження фасціольозу жуйних тварин в Північно-східній частині України залежить від природно - кліматичних зон. Ураження великої рогатої худоби цим гельмінтозом, інтенсивніше проходить на пасовищах де переважають глинисті грунти та більша кількість тимчасових біотопіз прісноводного молюска - малого ставовика , проміжного живителя И. Ііераиса. Розповсюдження і ураження личинковими стадіями фасшоли, яких, залежить від типу біотопу, кількості опадів протягом теплого періоду року та загальної ураженості тварин фасціолами.

Установлено, шо застосування вермітану при лікуванні хворих на фасціольоз тварнн у вигляді 20 % грануляту вдозі 15 мг/кг по АДР, індивідуально зкормом дає 100 % ефективність, а використання ацемідофену в дозі 150 мг/кг груповим методом, екстенсефективність рівнялась 76,9 %.

Хіміопрофілактика фасціольозу ацемідофеном в період можливого ураження тварин фасціолами та знищення молюскоцидами проміжних живителів Р. ІіераНса малооб’ємними методами дає позитивний результат в боротьбі з цим гельмінтозом.

Ключові слова: фасціольоз, біотоп, молюскоцид, хіміопрофілактика, молюскоциди, вермітан, купріхол, аиемідофен, фенкур.

А.II. Коваленко. Эпизоотология фасциолеза жвачных

животных в Северо-восточной части Украины, мери борьбы //

профилактики. -Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.18. паразитология, гельминтология. Сумский государственный аграрный университет, Сумы, 1999.

Распространение фасциолеза жвачных животных на Северо-восток Украины зависит от природно - климатических зон. Так з зоне Полесь крупный рогатый скот инвазирован до 37,3 % с ИИ - 215,7 экз. на голов\ Екстенсивность инвазни овец 5,6 % - 7,2% с ИИ - 12,8. В Лесостепной зон соответственно от 0,4 % до 24,7 % с ИИ - 53,3 и овец от 0,4% до 3,4% с ИИ

11,2. Зараженность крупного рогатого скота фермеров частного сектора в зон Полесье - от 27,3 %до 69,6 % В лесостепной зоне 18,6 %. У животных впервы выпасавшихся на пастбищах фасциолез регистрируется в августе (ЕИ 3,8% максимально в ноябре, декабре, январе (ЕИ 26,2 % - 33,7 %) у животны старших возрастных групп в декабре , январе (ЕИ - 35,4 %).

Заражение крупного рогатого, скота данным гельминтозом, интексивне происходит на пастбищах с преобладанием глинистой почвы и больши? количеством временных биотопов пресноводного моллюска - малоп прудовика. Распространение и заражение личиночными стадиями фасциол которых, зависит от типа биотопа, количества осадков на протяжении теплой периода года и общей зараженности фасциолами животных.

Установлено, что применение вермитана при лечении больны: фасциолезом животных в виде 20 % гранулята в дозе по АДВ 15 мг/кг индивидуально с кормом показал 100 % эфективность, применена ацемидофена в дозе 150 мг/кг групповым методом с концентратам! экстенсэфективность равнялась 76,9%, куприхола в дозе 0,3 г/кг мась индивидуально - 75,0 % и фенкура в дозе 10,0 мг/кг групповым методом -

50,0 %. .

Химиопрофилактика фасциолеза ацемидофеном в дозе 100 мг/кг масы i смеси с концентратами индивидуально с интервалом в один день с третьей августа по десятое сентября включительно, в период возможного заражена животных фасциолами и уничтожение молюскоцидами промежуточных хозяе F. hepatica в мае и августе, малообъемными методами дает положительны! результат в борьбе с данным гельминтозом.

Ключевые слова: фасциолез, биотоп, моллюск, химиопрофилактика моллюскоциды, вермитан, куприхол, ацемидофен, фенкур.

A.I.Kovalenko. Epizootology of fasciolosis of ruminant in the Northern-Easteri part of Ukraine, measures of fignt and prophulatic. -Manuscript.

Dissertation intends for app ropriating academic degue of candidate о veterinary science by the speciality 03.00.18 parasitology, helmintology. Sum; agriculturae university Sumy 1999.

The spreading of fasciolosis of ruminant to the Nortliern-tast of Ukrain depending on natural-climatic zones. The invasion of cows with this helmintosi heppens more intensive on the pastures with predominance of loamy soil and a larg' number of provisional biotops of fteshwaters mollusc-Limnea truncatula. It' spreading and infection truncatula. It's spreading and infection with larvas о fasciolas depends on type of biotop, of guantity of precipitation for warm period о the year and total invasion of animals' fasciolas.

It had been established that employment of vennitan, in the cure of animals, cli ill with fasciolosis, as 20% granulate in dose of 15 mg/kg by the AFS, it wed the 100% of efficacy, which was given for lach animal individually, and the ployment of acemidophen in dose of 150 mg/kg , it showed the 76,9% of :nsef(lcacy, which was given for group of animals.

The chemioprophylactic of acemidophen of fasciolosis, in time of possible asion of animals with fasciolas and the destruction of intermediate avners of iiepatica with using molluscocides with little volume methods give the positive .lit in fight with these helmintosis.

Key words: fasciolosis, biotop, mollusc, chemioprophylactic, molluscocides, irichol, vennitan, acemidofen, phencur.