Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Элементы технологии возделывания семенных маточников лаванды в предгорной зоне Крыма

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Элементы технологии возделывания семенных маточников лаванды в предгорной зоне Крыма"

УКРЛ1НСЬК/1 ДКДЦЕМ1Я .4ГРЛРНИХ Н/ЧУК 1НСТИТУТ ЕФ1Р0СУ.ШНИХ ГА Л1КДРС.ЬКИХ Р0С/1ИН

А

ПЕХОВЛ 0/1ЬГЛ ЛНТОН1 внд

УДК.633.812:631.67

ЕЯЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГИ ВИИОВДВЛИНЯ ИЛС1ННМХ МДТ0ЧННК1В ЛЛиЛНДМ У ПЕРЕД!"! РСЬК1(( 30111 КРИМУ

СпецАальн1сть 06.Э1.0Э — рос.пинннцтво

ЛВТОРЕФЕРЛТ дисертаид 1 на здобуття наукоеого ступвня кандидата с гльськогосподарських наук

Симферополь

- 1Э98

Дисертацдя s рукописом

Робота виконана в 1нститут1 еф1Роол1йних та л1.карсы<и:

РОС ЛИН У/МН( 1ЕЛР.)е 1Э83 - 1997 ра.

в 1Э8:

Науковий керхеник - кандидат ciльськогосподарських наук

Васюта Геннад1й Гаврилович

IE/1P, заст. директора з науково! роботи

0ф1ц1йнх олонентм:

- Доктор ci льськогосподарськи;: наук Савчук /1юдмила Паелг вна, IE/1P старший науковий cniepo6i тник &гдд1лу технологи вирощування eOipooniia них та л1карських рослин.

- Кандидат ciльськогосподарськи:«: наук Пасинков В1тал1й 1лл1ч, Кримсь ка Державна ciльськогосподарська досгйдна станидя,старший науковий cnie робiтник В1дд1лу рослинництеа.

Провгдна установа - Кримський Держаений аграрний университет MiHic терства ЛПК Укра!ни, м. Симферополь

данн1 cneu,i ал! зоеано!" ечено1 ради по захисту дисертацх i на здобуття Hav кового ступеня кандидата ciльськогосподарських наук К 52.353.01 в 1нсти тут1 еф1роол!йних та л!карських рослин за адресом: 333620, м.ЗДмферс Поль, вул. Кигвська, 150.

3 дисертац!ей можна ознайомитися у 6i6nioTeu,i Гнституту еф1Роол!£ них та лхкарських рослин

Автореферат роз i с ланий " && " JUOhU}-tO 1 яяй р.

Вчений секретар cneui ar.i зовано! вчено! ради

кандидат б1олог1чних наук

ЗЙГЯЙЬНЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ PO&OTN

flxiya/ikMiо»ь теми. Лае-анда вузьколиста (Lavandula angustifolia XI.)- еисокоприбуткова i рентабельна культура э широким спектром ви— ¡ристания, як eesi pooni йна, niкарська,декоративна i протиерозiйна рос — 1на» е одшею з r.posiдних etoipooniViHnx культур, ада виро^щуються на вдн! Укра1ни.

На CboroflHi пяоаЦ посадок лаванди е- Криму складають оаизько 4 1С. га. В структурi насаджемь лереважагать cTapoeitcoei 13 - 20 - pisni 13|»коврожайнг,забур'янен!, эргджен1 ллантац!i. Програмом розаитку 11роол1йно1 галуз1 в Летономн!й Республгц! Крим (Симферополь,1337 ) гредбачаеться розширення площ вирощування uiei культури до S гис.га. ш peKOHCTpyKu.il старих i закладеммя новик плантаций лаванди необх1д-э ш.ор1нно вирошуеати до 35 - 30 млн. садженцдв. Bnpiiuimi це заедания 1К0РИСТ0вум>чи лише важкодостулний <1267 люд. - годин на i га) i доро-•1й cnoci6 вегетативного розмноження лаванди хз однор1чних шещ s, що 1магае ведения парникового i тепличного госпоцарства, дуже важно. У з'.язку з цим безсумм! вний npiapin&T сНд bi дда ги MdCi иному способу зэмноження uiei культури, що дае змогу в короткий строк виросгити не-5xiдну к.1льк1сть посадкоеого матер!аяу-ci янще# лерезакласти crapoBi-эе! i створити HOE-i плантац! i лаванди. При цьому можлие! i inuji захо-•1 створения плантаций — шляхом еисхеання nacinna безпосередньо до зунту.

Довгий час чинниками, що перешкоджали еиксрис танню цього способу эзмноження в виробництв!, ставали е1дсутнгсть сорTie лаванди для на-i много розмноження i науково обгрунтоеаних ьетод! е закладення лламта-ift нас1нням, В1дсутн1ми були i насinni маточники ласамди - гплавна анка в насанництв! ttiei культури. Насiння лаванди заготовляли в Mipy эобх! дност! з промислсвих плантаций, к 1. еирощувались на низькому аг~ зфон!, без поливу,забур'яненнг. Збирання насiння при цьому не переви--/ваяо 10О кг з 1 га.

Система нас!нництва лаванди передбачала заготовления насiння э чеидальна закладених маточмик1в. При цьому технологiя ix г1рош,уеання ;'ла coeciM eiдсутня. В зв'язку э и.1м разробпення заходгв дог ляду, якл аправлен1 на оптикизацjн> умов зростання маточник рослин лаванди та ээеоляить s6iльшити ix нзегнну продуктивнасть, е сьогодьи актуальном, творения високоурожайни>; маточнпив лаванди дае змогу отримати необ-1дну кхльк1сть кондиц1йного посевного материалу i розширити плошд по-адок uiei культури у Криму.

Зв* «зок роботы з «аукевнмн програмамм. Дисертацх йна робота е кладовок) час тиною республ! канськог науково - те>:н1чно1 програми "Про-овольстео 95", налрямок 47 — "EiJ)i paani йн1 культури i ол11 " i еикону-алась ariдно з планом науково - доелiдницькмх pooiг IE/1P < номер

держ. peecTpauii 018500028714) i планом державно* i межгалузеео! стан-тар тизац1 i на продукцхк! e«i роол!йного виробництва (тема 04 - 028).

Мета дослйджеиь - розробити елементи адаптивно! технолог!I виро-щування насiнних маточников лаванди,спрямованих на п^двищення ix продуктивное^ в зон! недостатнього та нетривалого зволожемня - перед-nip'я Криму.

Дослгдженнями передбачалось вирнаення таких, завдань: - еиечити вплив режимi в зрашення маточник!в лаванди на picT,раз-виток та продуктивность маточних: рослин i виявити оптимальний з Mix - встановити з врахуванням мех:ан1зац11 пронесiв догляду i збиранш оптимально плоиЦ «иеяення, схеми посадок i строки збирання маточни; рослин лазанди, яко вирощуються з метою одержамня насхння на зрошува-НОМУ rpyHTi ;

- еиечити вплив зрошення, плот жколення та с kef* посадок,ctpokie збирання маточних рослин на nacieny якосгь насоння .

Новизна реэшптат» досл2джень. В перше розроблен! адаптивм! заходи вирощування насiмних маточник!в лаванди у передг!рськ!й зон1 Кримуj як! дають змогу 3&iльшити ix еро.жайн! сть до 200 - 30в кг кондицхйногс насоння з 1 га.

Вменено вплив на-picT, роэвиток, Фотосинтетичму i насонну продуктивность маточних: рослин лаванди. Встановлеш оптимальний передполив-ний nopi г вологост! грунту, строки 1 норми полив! в, законом! pHOC.T.i т« коеф!ц!ент водоспоживання маточник1в лаванди.

Вперше естановлет оптимально плошд жхвлення, схеми посадки : строки збирання маточних рослин лаванди,то вирощуються на . насЦия » зрошуваних умоеах.

Визначено вплив зрошення, загущения у рядах, ctpokie збирання маточник! в лаванди на nociBHy якхсть маеiимя.

Розроблен1 методикi визначення сили росту нас1ння лаванди та пе-редпос1вно1 niflroTOBKH насхння на веснян!й cie6i.

Практична значим! с-г». Проведен! досл!д»ення дозволили виявити ос-новн! Фактори, BKi впливають на psa.ni3au.iio потенц1йнО! ерожайност! на-с!ннник"маточник»в лаванди. На ix- основi розроблен1 елементи адаптивно! технолог!i еирощування маточних посадок та технологична карта.

Розроблений, введений в дою з 01.01.S8 p. i впроваджений ОС' 10-80-87 "Нас1мня лаванди. Сортов! та носовно якостх. Texwiчм! умо-ви",який встановлюе едино вимоги за сортовими i посовними ¡¡костями насоння лаванди та методами ix випробуеання.

- На niдставх технологiчнох карти i ОСТ 10-60-87 розроблена та зет-верджена цхна на-насхння лаванди (прейскурант N 70-11-225-02).

Особистий внееок пашуковача в огриманш резульга г!в дослхджен! висловлюеться в самост1йному розробпенш i практичному здхйсненнх ноу

сово-досл* днецьких програм, в опрацюваннх та анал:з1 екепернментально-

•о материалу» в узагальнезнмД результатов, sr. розро6ленм1 технологично! сартн

"a niдротовui рекомендаций.

Розроблення ОСТ 1G-SQ—87 проводилось cniчьно з лабораторией на-:iннезнавства i стандарт!зац!i IE/IP. Пошукуеач-гм виконана робота з тпанування та проведения експериментально: чзстини доел*джемь, -з ана-изу та систематизацх1 отриманних даних.

Лпробзц!я результат!в. Осневт голомення робати та результата юкладем, обговорен! та схвален1 на зборах eiaainiE технологи виро-1У вання, ceneKUii та нзсхнництва, бголопчног оэкиДi наукоес-твкн! hhqi >ади IE/IP в 1983 — 1987 pp., на науково - практичних конференц!як мо-юдих вчених IE/IP (Симферополь,1984,1986), на комферемц!i Всесоюзно! ¡коли молодик вчених i cneui ал! ctj.b з проблем зрошення (Херсон, .1365) , «а курсах hi двищення кеалз.ф! Kaui i агроном!в - насгннезнавиДв вФ1 роо-ийно! галуз» (Ci мферопаль, 1&90), на V Всесоюзному симпозиум* "Основнз. ■апрямки наукозих дослг пжень з антенспФ! кац! i еа>2 роолхйного еиробницт-»а (Кишит в, 1ЭЭ6) , roei лейн! й конферениа I, ррисвячен1й 30-р:.ччю IE/IP Симферополь, 1995) , на VI Miжнародн!й науково-пракгичн!й конференц!i 'HeTpaai Lti йне- рослиництво, екологДя та здоров' я" Млушга, 1997) .

Иа«!я1 Katli i. По reMi дисертацИ опубл! яаеано 3 праць, в т.ч.; одна :т.аття — видана брашьором, дй-i - е з61рниках иаукових pool т, чотири — в larepianax конференц! й . та симпоэ-.:'Д умов« один галузевий стандарт.

Структура дисертацлг. Дисертац!я екладаеться з вступу, п'ятя роз-ii лхв, висновк!в та пропозиций для вирсбництеа; викладена на 131 сто— •iHtii машинодрукованного тексту. Mi стить 33 таблиц!, 3 малюнкД, 24 до—

aTKi .

До списку використаних джевел входить 320 наймемувань, в т.ч. 25 apyoi «них,

ОСНОВНОЙ ЗМ1СТ РО&ОТИ УМОВИ ТЛ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕНИЯ ДООИДЖЕНЬ

Досл1дження проводились на експермментальн1й баз! IE/IP (селище римська Роза, Eiлогорського району ЛРК>, ш,о розтаюована в пг-редпрсь™ i й зон!.

Кл1мат району дослг дхсень - noMiрно-континентальмий з нестойком алоснгжнон) зимою,теплий, :з частими суховеями та засухами в вегетаилй-ий перiод.

Грунт - типовий передг!рськмй карбонатний чернозем, на eniosi X, елгав!i карбонатних пород , за механхчмим складом - свредней суглинок.

ДгрохiMi4Hi показники грунту в. розрахунковому aapi 0-60 см: рН сольово! в-итяжки) - 7,3; змаст гумусу - 3,0 - Ч, Ох; валового азоту -,16 -0,18%, f^Cy- 0.09'/.} КА0 - 0,69 -0,95%. £одно-ф1 зичнз. властивост! рунту:найменша вологoBMi стимхеть грунту (НВ) — 29,0%, об'емна маса

грунту - 1,23г/куб.см;максимальна г i гроскоп! чна еологхсть - в'/.; вот ricTb з!в'янення - 12% на абсюлютно сухий грунт. Pieeub грунтоеих во) - 12-14 м.

Режим зрошення насхнник1в лаванди вивчали в стационарному поль-овому «ocnini на маточниках сортхв Кримчанка та Степова першого третього року плодонос!ння методом еизначення оптимального порогу пе-редполивнох вологост! грун ту в розрахункоеаму шар i 0-60 см на фон незрошуваного контролю. Спосхб поливу -налусканням по боразнам,нар i ■ занним в м!жряддях. Схема посадки лаеанди 1x1 м. Плота доелi дно! ai-лянки-140 ке.и., обл1кова плаща - 70кв.м.Повториванн!сть дослхду трь-охкратна.

npi еие.чен1 впливу плошд живлення маточник рослин лаеанди на на ciHHy продуктиЕ.Н1сть маточников вони були висаджеьи за схемами: 1х (контроль); 1X0,7; 1x6,6; 1x0,5; 1x0,4; (1,5 + 0,3)х0,7;<l,S+0,3>x0,6. (1,5+0,3)х0,5; (1,5+0,3) х0,4м; яким вхдпов1дали плошД живлення: 1 0,7; 0,6; 0,5; 0,4; 0,63; 0,54; 0,45; 0,36кв.м. та густота стояния н 1 га : 10; 14,3; 16,7; 50; 25; 15,э; 18,5; 22.2; 27,В тис.рослим. Пло та дослхднох д1лянки - 112кв.м., облхкоеа - 60кв.м. Повторюванхст! дослхду трьохкратма.

Збирання маточник1е лаванди на насхння зд1йснювали за ипсть ctpi kíb: перший -е фазу зхв*янення в!нчикхв? останн1— через 7, 14, 21, 28, 35 днхв пхеля першого,Схема посадки - 1x1м. Площа дослхднох дхлянки 112кв.м., облхкова - 60кв.м. ЛоЕторюваннхсть дослхду трьохкратна.

Досл1.дження проводили на зрошуеаному фонх при пхдримцх вологост грунту розрахункового шару 0-60 см не нижче 80-85У. HB протягом всьоп перходу вегетацх'х, еиключаючи перход дозрхвання насхння. Полней зд1йс-нювали дошуеанням за допомогою установки К1-50 "Райдуга".

Bei облхки та спостереження проводили 3Tí»ho з методикою польови: дослхд!е за агротехникою ефх'роолхйних культур <С iмферополь ,1972) .

Площу листково! noeepxHi, фотосинтетичний потенциал маточних рос-лин лаванди, прирхст cyxoi речовини та чисту продуктиен1сть фотосинтезу (ЧПФ) еизначали за методикою Ничипоровича (1961,1967), сумарне во-доспоживання у ujapi грунту 0- 150 см по Костякову (1Э51), оиДнку на-cíhhs за ступеней cni.nacri - методом пробного снопа по Коренев: <1Э71).БхOflariчний урожай насхння врахоеували з дослхдних дх ляно! 1x1м, фактичний урожай- з кожно! дхлянки з наступним перерахунком н< 1га маточника при вологостх насхння 10V. i чистотх 957..

Посхвнх якостх нас i ння лаванди устаноелювали за методами еизначення якостх насхння ciльськогосподарських культур:масу 1000 Haciw» за ГОСТ 12042-80,' чистоту насхння - за ГОСТ 12037-81, eonoriCTb - 3¿ ГОСТ ¡12041-82, енергх» проростання i лабараторну схожхсть насхння з; ГОСТ 12038-84 i методикою IE/1P (Васита та íhixií, 1984),силу роста насхння -- за методом морфофхзхологхчнох оц!нки проросткхе (Лихачов,

375), який був удосконалений нами еодповадно з боолог!чнимо особли-зстями насоння лаванди.

Визначення польоео! схожест! насоння проводили методом висовання пол! точно! .колькосто насоння (Кононков, Губон, 1386), статистичне 5роблення даних - методом дисперсхйного анализу (Доспехов,1373).

РЕЯКЦ1Я МЯТОЧНИХ РОСЛИН ЯЯВЛНДН НЛ ПОПИВ ТЯ »СТАНОВЛЕНИЯ ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМ» ЗРОИЕМИЯ

Дослодження були направлен! на встанс "?лення оптимального режиму эошення насонних маточников лаванди. Popiвнювалась ефективтсть зро-эння маточних рослин лаванди при деох порогах передполивноо вологостз. рунту в роэрахунковому шар! 0-60 см: 70-75'/. HB i S0-85V. HB.

Вллкв эроиення на развита« та рост маточник рослин. Встаноеле-о, що зрошення суттеео впливало на темпи i строки проходження фенофаз аточними рослинами лаванди,а також на строки збирання урожаю масон-я,збольшуючи триеал!сть фази 6yTOHi3auii на 4-5 дн!в, цв!т!ння - на -2 дно, осоннього водростання - на 4-6 дмов. На Gorapi цботоння ла-анди розпочиналось на 4-5 дн!в, дозр!вання нас!ння - на 5-7 nnie ра-i ше, а ociHHG водрастання - на 4-5 дн1 в nisHiiue, i-йж на полива.

Полипшення водозабезпечення маточников лаванди при зрошвнн1 спри-по iнтенсиф! кац! о npottecie росту та формуванню маточник рослин, пере-ажаючих за показниками габотусу куща, його масо, величин! приросту эгетативних i генеративних органов рослини на 6orapi. Так, ееличини эиросту маси куща лаванди, маси його листя i cyu,biття,доаметра i ей-эти куща на полива були вДдповодно в 1,2-2,0; 1,2-2,8; 1,2-2,5; .1-1,7; 1,1-1,5 рази вищими тж на незрошуваному контроло.

Доел!дженнями естаноелено, що найб!льш хнтенсивно ростов! процеси аванди проходили в пер!од вод початку вегетацоi до к!нця цвотоння. В spiofl дозровання вони зупинялись,водновлюючись у Фазу осоннього вод-эстання.

Фотосинтетычпэ продукт!uni сть маточник!в лаванди залежно емд ре-има зрошення. Зрошення сприяло формуванни) потужного асим!ляцойного парату i Фатосинтетичного потенцоалу маточников лаванди в 1,8-1,3 ра~ л перевиш.уючих паказники е незрошуваних маточниках. Це зумое-ила Нльшення приросту орган!чно1 речовини в маточних посадках лаванди на wwei в 2,5 i ЧПШ в 1,4 рази. Найб!льш онтенсивно проходили процеси ■ворення i накопичування сухоо речовини в маточниках лаванди при дтриманно вологосто грунту поливами не нижче 80-85У. НЕ протягом есь-•о nepiofly вегетацо i,за винятком дозровання насоння. Площа листковоо' je-epxHi маточника лаванди сорту Крммчанка при гадтриманно цього режи— ' зрошення досягала за вегетацою 22 тис.ко.м./га,фотосинтетичний по-?нц,оал - 3,7 млн. кв. м. >; дн. /га» прирост сухоо речовини за вегетацою 5 т/га при середньодобовому -34 кг/га о НПФ 1,56 г/кв.м. х дн., а >рту Степоеа е1дпое!дно - 28 тис.кв.м./га, 4,7 млн.кв.м. дн./га.

7,0 т/га, 41 кг/га, 1,71 г/ке.м х дм.

Досл1дженнями встановлено»шр синтез сухсп речовини в маточни рослин лаганли в умова* зрошення проходив найбхльш 1нтенсивно в перге бутонхзаид 'х-и,е! тхння <середмьодобоеий прир1ст сухо! речавинн 2,30-6,2 г/кущ., ЧПФ 2,24-2,23г/кв. м. дн.) , знижують в пер 1 ад дазрхвання нясхнн асхнньога вгдрастання до 1,63~3,£вг/кущ,1 0,83-1,47 г/кв.м за дабу Продуктивн!сть Фотосинтезу у маточних рослин лаванди на богарх р1зк впала в 1,5-2,0 рази еже в фазу це.хтхння, скяадамчи на кхнець еегетац! 1,0-1,1 сухо! речовини 1 0,67-0,72 г/кв.м сухо* речоеини за добу.

1|ас> им продуктивность маточник! к лаванди 1 подови! якост! нас! ш< & залежнгст! е!д !х вологозабезпечдоанмя. Дослхцження показали,шд на схнна продуктивность лаванди визначалась «¡льн¿сг» кв!тконосник паго Н1В з одного куща та лродуктиен1 стк> одного суцв1ття, тобго масою т кхлькхстю нас гння з одного суцв^ття. В найб!льш продуктивн! по урожа* нас!ння роки {1Э84,1Эб6рр.> в!дзначена максимальна продуктивна кущис-петь маточних рослин лаванди 1 еисока продуктивн!сть ¡¡х суцв1тть, саме: в лаванди сорту Кримчанка к!льк1сть кв!тконосних пагонхе досягала 844 шт./куш,,, кхлькясть нас 1 ння з одного суцв!ття - 24 шт., х х мае.

0,032 г, а в лаванди сорту Стелоеа е^дпэвхдно - 94Э шт./куш,., 2: шт., 0,026 г. В найменш урожайнх роки (1983, 1985рр. > кхлькхс.ть кехтконосних паганхе- з однхех маточнох рослини зменшуеалось е- Я,4-3,1 рази, а продуктивнхеть суцвхття в 1,2-2,1 рази.

Позитивна реакцхя маточних рослин лаванди на зрошенмя пхдтеерди-лася також результатами визначення урожаю нас1ння.

На зрошенмх сфармуеалмся маточна кущ!,як! за ххяькхстю квхтконосних пагон! в .1 нас 1 ннох продуктивноетх е. 1,2 -1,9 рази перевищуеалк рослиии,як! вир ощувалис я без поливу. Максимальний урожай нас!ння лаеанди за есх роки дослхджень був и зрошуваного маточника при лхдтрн-манн! еологост! грунту поливали не нижче 80-65% НЕ протягом всього периоду вегетацх!,зиключно перход дозрхвання нас!ння,та склав по сорту Кримчанка 158,4 кг/га, по сорту Стелоеа -173,4 кг/га, шр в 1,70-1,75 раз!в внщв,н:ж з богарного маточнику (табл.).

Нас1ння лаванди,отримане хз зрошузаиих I богарних маточникхе- малс вологхсть 10"/., енергхи прорастання-82~Б6"/.» лабараторну схожхсть 90-93"/., массу 1000 насхнин - 1,30-1,33 г по сорту Кримчанка х 1,22-1,24 г по сорту Стелоеа. Польова схож!сть була на р!вн! 29-32%.

Осовливоет! водоспоживания маточник!а лаваиди. Сумарне х середиь-добове водезспоживання нас1нних маточник!е зм!навались залежно в!я метеор о лог 1 чних умов вегетацхйних перходхв та шенофаз,режимхв зрошенмя та бхологхчнмх особливостей культури.У посушлиех еегетацхйн! пеоходи 1984 х 1386 рр. при проееденн! 3-5 поливхв на маточниках лаванди водоспоживання досягало максимальних величин х склало 4456-510© куб. м/га, при Бологому перход! 1583 р, теля 1-3 попиехв - 4217-4500 куб.

•а. Законом!phoctí сумарного еодоспоживання маточниками лаванди про--ом sereTauiйного периоду простежувались досить Штко. По фенофазам -ю зманювалось нвзначно i було у фазу весниного eiдростакня 39-1280» у фазу бутон! зацз. i - 1109-1400, ubítíhhs - 12В0--1380, дозр i-иня нас i низ - cjciHHboro в1дростання - 1040-1180 куб. м/га. За перion а початку зегетац! i до кгния фази цегт*ння ентрата аояоги становила -В0У. sin сумарного водоспоживання. Даннх дослхджень показали, то сам©

Таблица

Урожай нас:ння i коеф! ui ет вог'зсггоживання эалежно et д режиму зрошення маточника,середне за 19S3—1086рр.

г^ ■ ! Сор т Кримчанка 1 Сорт С ..... 1 ■ ........... гепова

Режим зрошення ¡урожай t iKoe<aiuí ент ! урожай t 1коеф!ц1ент

- I нас i ння > í водоспожи— насiння, 1водоспожи—

1 кг/га I е.5ння , мЗ/КГ 1 кг/га ! вання мЗ/кг t

Контроль-без поливу i ! 33 1 ¡ 56 Í 1 100 [ 1 57

Поливи при вологост! ! 115 i 80 121 1 58

унту 70-75-/. НВ на про- i t ! !

3i всього nepiofly eers | i ¡

Uii, за винатком riepi- 1 j 1 f

у дозр1еання нас!ння ¡ s !

Полней при еалогсст!1 158 1 53 ! 175 ! 33

унту 50~-857. НВ на про- i ! t

31 всього периоду веге ¡ f i ¡

ц!1,за еинятком пер1- i I

у дозревания нас1нн«ч 1 i l

Поливи при вологост1 i 13S 146 \ 37

унту 60-85% НВ у фази 1 i !

сняного в.гдростання ! !

буТ ОН!ЗЭЦ1 1 1 1 !

Поливи при ВОЛОГОСТ1 130 ' 67 .139 í 40

унту 60-85% НВ у фази ! ¡

тон.1зац11 з. цв1Т1ння i i

Полней при вологост! 145 1 56 157 1 35

унту 80-65% НВ у фази ! 1

дростання \ цв-1т1ння 1 i ! i

НСЄà э ( i a__- _________ ... _________ 12 ■ i ___1____________ _________ . ..

¡.нтенсиене свредмьрдобове водоспоживання в пер! од бутон1 зат 1 -цв1 Т1 нн з максимумом у фазу цв1т1ння (38~'4бк.у6. м/га), а у период дозргеання на схннз - ос!ннього елдростання еоно знижувалосъ до 12-16куб. и/га. Ал незважаючи на це, необхлдно поповняти запаси вологи у грунт! поливам в фазу осхнньаго в1драстання ~ периоду ос!ннього вегетативного прирос ту лаванди, то е основою урожаю суцвдтть 1 нас! мня майбутнього року.

Встановлено, шо на зрошенн! частка атмосферних опад!в в прибутко частинД водного балансу зменшилзсь до 43-52% при зростаючий величин! до 17-39% В1Д сумарного еодоспоживання зрошуеально! вологи. И селдчило про зниження залежност: життедхяльност! маточник!в лаеан-ди,як! вирощуються на полив!, В1Д нес лриягливих умов лрироднього эво-ложення у пер!од вегетаид1.

Про бхльш ефектиен! затрати запас!в грунтозо! вологи, зрошуваль-на! води та атмосферних опад!е свхдчили 1 дан! з розрахунку каеф!ц!ен-ту водоспожнванмя (табл.). Так, на одиницв урожаю нас¿мня л-эванди кг - було витрачено маточниками на полив! 33-53 куб. м вологи (режиг зрошення з передполиеним порогом еологост1 грунту 80-63*/: НВ на протяз! всього перДоду евгетаи.! ! , за винятком дозр!вання нас1ння) , що е 1,6—1.,7 рази мемше,нхж на незрошуеанаму маточнику,

Беручи до уваги отриман! дан!, ми прйшли до еисноеку, що опти-мэльним режимом зрошення нас 1нних маточник!в лаванди у передг!рськд I? зон! Криму сл1д вважати режим зрошення з переполнении порогом вологос-Т1 грунту в розрахунковому шар! 0-60 см на р1вм1 80-85% НВ на лротяз! всього пер1 оду еегетац1!,за еинятком периоду дозр!еання нас!ння. Дот-римання цього режиму зрошення маточник!в лаванди забезпечило макси-мальме зб!лыиення урожаю насДмня на р!е-н! БЕ—75 кг/га та майб!льи ефективне використання прибутково! частини водного балансу. Чистий прибуток з 1 га зрошуваного маточника був 770 крб. (за ц!нами 1990 р.), а витрати працг на вирощування 1 кг насхння зменшились в ра-

зи.

РЕДКЦ1Я МЯТОЧНМХ РОСЛНН ШШЛНДН ИД ЗМ1ИИ IX ШШЩ ЖНВЯЕИНЯ

ТЯ СХЕМ «ОСАДОК

вирощування насхння маточник!в лаванди на зрошенн1 викликало необ-XIдн1сть встановити плошд живлення та схеми посадки маточник рослин, як! б забезпечили найб^льш продуктивна використання зрошувально!' е-оди.

Вплиа плац, жмвления та схем поездок маточных рослин лаванди на !к розеиток,Р1от, фотоскятетичиа ПРОДУКТКВН! сть.

Лналхз даних показав, ш,о зменшення плош, живлення маточних рослин лаванди привело до змх нювання величин та форми куща. В маточних посадках лаванди з густотою стояния 22,0-27,8 тис.рослин на 1 га (плота живлення 0,36-0,45кв.м.) сформувалися рослини,як! за величиною се-

реднього диаметру посгупалися маточним рослинак; на розрхджених посадках (густота стояния 10 тис. рослин на 1 га) на 15-23 см.

При цьому дхаметр куна у г-яду зменшиеся до 9,4-0,5 м, а е- направленно мхжрядь з61яыви15ся в одностр! чнпх посадках до 1 м, а у двострхч-ник до 1,6 м. При загущенн!, рослини вже в перший рок плодоноса ння зхмкнулися сво1ми кронами в суцзльний бордюр, а на третой рок - псе— чз.стю закрили поверхню грунту, Вмсота куща лаванди при зменшент площо живлення зиижуеалась незначно на 1,5-5,0 см.

Досл1 дження показали, ш,о при загущены посадки маточних рослин в рядах та зростанн! взаемнох конкуренцхх рослин лаеанди за основн: ®ак-тори життя зменшилась маса куща о його складаючих: листка в.,стеб— лов,суцвотть, а також знизились величини ох- приростов.

3 во ком життя га експлуатацог маточних рослин розниця в ростх о розеитку ох в мору зменшення площ! живлення проявилась сольнхше. Так, маточно рослини лаванди пертого року плодонос!ння сорту Кримчанка з плодам живлення 0,36--0,45кв. м мали середнхй доаметр куща в 1,3-1,3 , його масу в 1,6-3,0 рази менше, нож рослини з площею живлення 1кв.м, а маточно куш,о третьего року плодонос!ння - вхдповхдно в 1,8-1,8 о 1,В—2,2 рази менше. Подобна законом!рн!сть епостерхгалаеь о по сорту Степова.

Плота листковох поверхнх рослин лаванди з«гущених маточников булл в 1,5-2,0 рази нижче н!ж в маточнику з роэрхдженок) посадкою <10 тис.рослин на 1 га). Однак, на 1 га загушемого маточнику (23,0-27,8 тис.рослин на 1 га) асимоляцойна поееохня х фотосинтетичний потенцхал досяглм за оегетацхк» достатньо еисоких значень - 37—42 гис.кг.м о 4,8—6,0 млн.кв.м х дн., забезпечуючи при цьому прирост сухо; речоеини за вегетац!ю нархвч! 6,0-8,8 т/га при високих його темпах 34-49 кг/га за добу х ЧЛФ 1,26-1,47 г/кв.м х дн.

За осмовними показниками росту, розеитку ! продуктивнист! Фотосинтезу рослини двострхчних схем посадок постуналися рослинам одност-зхчних схем, але за величиною асим!ляцхйного апарату,фотосинтетичному -отенц!алу,приросту сухоо речовини двострхчк! маточно посадки були на »1внх з однострхчними. Винятком була посадка за схемою (3,5+0,3)х0,4 1, яка за величиною цих показникхв поступалася посади! за схемою 1x0,4м.

Лродиктивнг ств- пася яних маточник» в лаванд» г якает! пасх мня за-*ежно вйд ялом жмвлення та схеми посадки маточних рослин. Ушхльнення посадок маточних рослин лаванди у рядах зменшило колькость квхткоеих тагом!® на однхех рослинх.

На першому роц! плодонос!ння, коли маточно рослини те не досягли гвого максимального розвитку, певна ра зниця за цим показником водмоча— 1ася в одностр!чних посадках з густотою стояния «ищв 20 тис. штук на .1 •а, а на дв-острочних - еище 15,3 тис.рослин на 1 га. На другий та тре—

тiй роки плодонос1ння мзточн1 кущз при зтнмванн1. плсшд жиелення э 1 до 0, Збке. м е 1,6-1.9 рази зииаили к1.льк1сть ке-i ткоеих naroHi е, е-г дшо-вгдно зм1нилась i насзнна продуктиви!сть маточник рослии лаванди.Дл® урожай з 1 га зрошуваного маточника в Mipy загудення посадки еиростае. За роки доел!джень максимальний урожай нас!мня лаванди був одержаний з маточник: посадок з густотою стояния 22,0-25,6 -гис.раслин на 1 га Îосени посадки (1,5+0,3)х0,5м i 1x0,4м)i стамовив 230-234 кг/га, а це » 1,6-1,7 рази еище, тж на маточнику з густотою стояния 10 тис. рослии на 1 га (схема посадки 1x1м) .

Ефект вад загущения був нангЗi льш високий на перший pi к плодоно— с i имя маточникз. е., уоожай нас1ння 1з загущвних маточник^ в ¡22,6-25,0 тис.рослии на 1 га) був вике в 1,8—1,5 рази ник урожай з маточников розр1джено! посадки. На третз.й ргк плодонос»мня веек г si д загуспиня знизився,урожайность загумемих посадок в парiеиянн» з розр1дженими ôy-ла лише е 1,4-1,5 рази виде,

Зстаноелено, щс загущения маточнику больше н1ж 25 тис. рослин на 1га эже на другий ргк плодонос»ння не приводило дс подальшого росту урзжайност! насiиного маточника. Насiимя одержан© з ц&огс маточнику мало enepriio прорастания на 3-5*/.» лабораторну схожесть на* 4-8%, масу 1000 наелнин на 0,04—0,07г,польову cxo«iсть на 4-8% нижче ,Н1Ч< насини? одержане з маточника з густотою стояния 10 тис»рослин на 1 га.

Данх досл1джень показали, що зменшення ллошд жиелення маточник рослии до 0,45кв. м при двостр»чи1й cxewi посадки <1,5+0,3> х0,5м i дс 0,40кв.м при одностр!чн1й схем! 1x0,4м економгчно оправдано.Чистие рачний прибуток з 1га маточника! становиз 374-1146 крб.» а затрати лра-Ui при вирош,уванн1 1 кг нас!ння эменшились в 1,6-1,7 рази.

СТРОКИ 35ИРДННЯ МЛТ0Ч1(МК1В ЛЯВДНДЫ ИЯ НДС1ННЯ 3 начну роль в скороченн! еитрэт мае гния ci льськогосподарськиг-культур, «Ki HBpiдке перееищують додаток урожаю, здабитий при зас госу-ваннд ефективних агроприйом!в,належить вЛрному визначент строку уборки. Ца питания для виробництва нас!ння лаванди мае рхшаюче значения, тому що визначеммя оптимального строку збирання маеiмних маточники лаванди дозволяв згбрати вирощуванмй урожай з mi niмальними емтратами. У зв'язку з тим. юр нас!ння лаванди дозргвае s суцвхттях неод.чочас-но,nepicA дозргванмя триеалий i насгння ¿нтенснено осипавться, визна-чити оптимальний строк збирання маточникз.в лаванди на наоння е-ажко.

Яромкай meiмня лаванди залежно пя строка збирання маточника. Дос л i дженмями встаноелено, «ю три&аягсть перiоду дозрхвання нас1нн< сереяньосп!лих сортов лаванди Кримчанка та Степова, яка вирошувались « зрошуваних умоеах * передггрськ1й зон! Криму, становила 29-36 дн!е-.

Визначено, що при збиранн! лаванди на насiмня в pisni строки суцв1ття мали насiмня ргзних фаз cniflocTi. На перший строк збиранн:

к;.нець липня — початок серпня) s суце1ттях пустилось 78-88 % нзсжнл олочио!' cnir.ocri, 10-18 восковог i 1-4 V. поено! (Фаза молочно! cni-

OCTi НЗС1ННЯ),

В остатн!й строк збирання нас!нних маточник.!в, як!й припадав на 1нець серпня - початск вересня, суцвз. ття мали S3 У. noeni стм яозралого •асiиня (фаза поено'! сШлостх нас iння).

Доел i джеиня показали, и:,о збирання маточников лаванди на насгння ;ри наяеност* в суцв! ттях 74-777, noeni стю дозрглого Haciння забезпечи-

0 найб1 льш повний зб!р вирощуваного урожаю нас1ння <91-95 % ®1Д 6io-oriHHoro), який встановив 148 кг з 1 га (схема посадки 1x1 м). Кален-,армо цей строк збирання прикодився в умовах первдг!рськог зони Криму ¡M середину друго! та третьог декади серпня. ВологЧсть суцвгть при биранн! становила 34-36 %, волог!сть Haciмня - 17%. Насгння було доб-е видно в розкритих чашечках,але те не осипалося, kbítkohoch soepiravi гнучнгсть>чашечки не розтр i скупались. Збирання маточник! s- лаванди в iльш раин! строки - в фазах молочно!, молочно-bockoboï та восковог niлостг — приводило до недобору урожаю нас!ння, емаелгдок невимолоту ¡едозрз. лоно Haci ння та Biflxoaie йог о при очишэннг, який становив вгдпо™ ; i дно 99-109,. 65-67, 20-46 кг/га. Запгзнення при збиранш на 7-14 дн1в ■риеодило до эначних втрат насгння на píbhI 17-47 % Bin максимального ■рожа» - через осипа.чня.

Bw«№ строка збирання маточиик1в лаяаня» на nooisui acocri Haciи— ш. Строки збирання маточник* в- лаванди значно еплинули на nocíвнг костг насгння. Дналгз одержаних данмх показав, ш,о най61льший процент юрмальнэ (S0-S3 %) та дружно (64—95 %> проросшого насгння спостер!— •ався при уборцг у фазi поено! слглост! (при наявностг у суцвгттях ма— •очних рослин не венке 75 % повнгстю достлого насгння). Насгння, що биралося у фазi молочног cniлостг мало найбгльш низьк! показники ■nepriï проростання та лабораторной схожестг, :до егдловгдаяо 55-53 % i 3-70 % через наяетстъ у eopoci 3i6panoro насгння 78-86 % me недост-ого.Перестгй маточних рослин на корн! протягом 14 дн!в також знижуеав ■оказники якостн нас;ння на Б—7 % через осипання найбгльш виповнених .ас i нин.

3míни маси 1000 naciнин лаванди за строками уборки мали елгдуючий арактер : «ин1мальне значения дансго показника в фазу молочно! спг-octí насгння (1,10-1,14 г) енасл!док незаеершеностг npouecie накопи-ення запасаючих речовин у лереважаючог kí лькгстЧ насiння © суцвгттях, аксимальме значения данного показника <1,24-1,33 г) в фазу поено! ni .пост!, зменшенмя величини показника до 1,1Э—1,25 г в фаз! поено! П1ЛОСТ1 нас!ння при пересто! маточних рослин на корнг до 14 ahí е. наслi док i мтенсивного осипання найб1лым стигли* i крупняних Haciнин.

Величина польевог схажост! нас!ння лаванди визначалось яклетм па-

1 вного матергалу. Нас i ння, згбране у фазах bockoboï та поено! eni.noe-

т!, яке мало енерПю проростання на р1енх 79—85 "л, лабораторну схо жхсть - 88-83"/., мае у 1000 нас х нин по сорту Кримчгнка 1,26-1,30 г, п сорту Степое-а - 1,20-1,24 г, показало е польових умовах на весняном посхв! схожхсть на рхв.нз, 39-34 "/.. Перед висхеанням в поле насхння об робляяось розчином г-хберел! ноеох кислоти - ГК - (100-500 мг ГК у куб.дм. води аба ацетону).

Встановлено, що г.ольова схажхсть насхння лавандм на £<5-59 V. лос тупалась енергИ проростання 1 лабораторнох скожост!. Такий разрив показниках не дозволив прогнозувати схожхсть, ор1ентуи>чись тхльки н. дан! показники.

Доел!дженнями еизначено, що д1агностувати лольову схожхсть насхння лаванди можливо тхльки по показнику сили росту насхння, величин, якого лерееищила польову схожхсть на 3-9 •/.. Паксимальм! показники сил1 росту (к1яьк!сть сильных рост к! в- - 36-44 У., масса 100 зеяених poc.tk.ii — 1,24—1,32 г) мало насхння зхбране у фазах: воскоеох та повнох елг лос-т! .

/1налгз дамих показав, що олтимальмим строкой збирання зрошувани) маточник!в лаванди на насхння у пэредгхрськ!й зонх Криму слхд еважал збирання у фаз! певнах сгилост! насхння (при наявмост1 у еуцвгттях ма-точних рослин не менш н!ж 75 У. поетстю досп!лого насхння. '

Збирання насхнних маточников лаванди у цей строк дало змогу зхб-рати урожай лаванди з мхнхмальними втратами х це доц!льно в екоиемхч-ному план!.Чистид прибуток з 1 га маточнику гри збираннг насхння у ол-тимальний строк склав 700-1300 крб. ¡за и.хнами 1990 р.),

ВНСНОВКМ

1. Зоошемня суттево вллиаае на темпи оозеитку маточних рослин лаванди сорт!в Стелоеа та Кримчамкз, збхльшуе триэалхсть Фаз бутон!за-ц!х, цвхтхння осхнього е!дростання.

2. Пол!лшення водоспоживання нас!нних маточник!в лаванди за раху-нок вегетацхйних поливхв значно пхдеилюе пронеси росту та веяе до <рор-мування маточних рослин, як! за величиною габхтусу куща, його масх» масх листкхв х суцехтть та хх к!лькост! переважають рослини незрошува-ного маточника.

3. Лаванда у маточниках на зрошенн! \схема посадки 1x1 м) лротя-гом вегетацхйного перIоду розвивае асим!ляидйну лсверхню до 22-2£ тис.кв.м./га х фотосинтетичний потенц!ал - до 3,7—4,7 млн.кв.м. дн.га, забезпечуючи прирост сухох речоеини на р!вн! 5,5-7,0 т/га. Це у 2,3-2,5 раз!в 6!льше,ыхж на богар!.

4. Фотосинтвтична продуктивность лаванди зберхгаеться протяго*» всього г.ерходу еагетаихх 1 нав! ть в т! лерходи.» кали вологхсть грунту наближаеться До вологостх з!в'яненкя. Це сехачить про ксе?аФ1тну природу лаванди.

i Jl

5. Синтез cyxoï речоеиии иайбольш оитенсивний у Фазо 6утон1эац1ï га цвотЪння, а в перiод дозр!ваиня - осоннього eiдростання - падав. >ередньодобоеий прирост сухо: речоеиии • га чпп> лаванди s зрошуваних /моеах У 2,4 i 1,4 рази вольш, нож на бог api та станоелять 3,4-4,1 •/купи i 1,56-1,71 г/кв.м.на добу,,

6. Оптимальиим для масхнних маточников лаванди Е- передгорсы-ай î о и i Криму е режим зрошвння :з пер едполивним порогом вологост! грунту в >озрахункоеому шар! 0-60 см 30 —85 7. НВ протягом всього перiоду вегета-i.oi, за винятком перооду дозрования нас : нкл. Вирощуеання маточников шванди в данному режим! зрошенна niдвищуе урожайность в 1,70-1,75 paru >

7. Сорт лаванди Степое-а еоектигноше реагуе на зроаенмя,формуючи ia полив! маточно рослини, як! гереважають рослини сорту ¡Фимчанка за 1Лощвк> flicTKoeoï поверкн!.фотосинтетичним потенц!алом, приростом сухо; ■ечоеини, колькостю ksï тконосних наганов у 1,3 рази, а за маеiиною про-1Уктивно CTw у 1,1 рази.

8. Сумарне водоспоживання зрошуваних нас!нних маточников лаванди тановить за пероод вегетацоо 4-5 тис.куб.м./га при р!вноморному вит— аченн). вологи за фенофазами. Середньодобове водоспоживання найбояьш мтенсиене на початку вегетацоо - цв1т1ння, з максимумом у фазу цн-i-хння (38-44 куб.м./га). 1

9. КоеФ! u,iьнт водоспоживання маточник!s лаванди на зрошенн! у ,6-1,7 рази ни!Кче,нош на незрошузаному qraHi та становить 36-53 уб.м./кг.

10. Маточно рослини загуш.ених в рядах посадок лаванди (32,0-27,S ис. рослин на 1 га ) за темпами ростових процэс!в,величин! габотуса уш,а, йсго Maci,Maci генеративних пагонов та ох колькосто змачно пос-упають роелинам розродженоо посадки (10 тис. рослин на 1 га).

11. Маточники лаванди с густотою посадки 22,0-27,8 тис. рослин на га формують асим!ляцойну поеерхню та фотосинтетичний потенциал на

ieni 37-42 тис.кв.м/га i 4,8-В,0 млн. кв.м.х дн. /га i створкиоть. за ер!од вегетацоо S,1-8,7 т/га сухо! речоБини.

12. Двастрочно посадки маточних рослин лаванди по схемам 1,5+0, 3) х:0» 7 м; ( l,5+0,3i хО, Ё м.; (1,5+0,3) хй, 5 м; за продукгиен! с rso i Костю насонного матероалу не поступайте однострочиим посадкам 1x0,7 ; 1x0,6 м; 1x0,5 м. 36i лышэння Kiлькост! рослин на 1 га понад 25 тис. е забеспечус педальшого росту продуктиеносто нзеонних маточник! н- л а— анди та знижуе nociBHi якосто нас!ння.

13. Оптимальною плещем живлення маточних рослин в умовах зрошення ри однострочной схем! посадки 1x0,4 м s 0,4 кс.м. i при деостргчной 1,5+0,3)хв,5м - 0,45 ке.м. Урожай маеiмня з маточников закладених за акимн схемами становить 320-234 кг/на, щд у 1,8-1,7 рази еище, нож при акладц! по схем! 1x1 м.

14. Оптимальннк строком збирання насгннмк1в лаванди е збирання в Фазу познох сл1лост1 мае1 мня (при маяеностг у суцвгттях б1льшост1 ма-точних рослии не менше,н1ж 73'/. ловнхетю дозр1лого нас 1 имя) . Календарно и,<= строк випадае на середину другог -третьо! декади серпня для лере-Г1рСЬК01 зони Криму.

15. Розробяена методика визначення енли росту нас1 имя дозволяв яати ловнхшу оценку посхвним якостям наеЫня ц1е'1 куль тури та дос-татмьо точно прогиозувати йога польову ехало, сть.

16. Передпос!вне обраблення мае2мня лаванди водним чи ацетомовим рознимом Пберел1 ново! кислоти (ПО найбхлыа пЬвно стимулюе процеси прорсзстання насгння лаванди у пол! при весняному посхвх.

лропознш1 вмрояикцтв»

1. Для забезпечення еф1РООл1йна1 галуз! високояк!сним масгнням а неабххдному обсязз., з метою швидкох реконструкцДг плантаций лаванди в Криму, насгнн! маточники лаванди сл!д вирощувати на зрашемнх.

3. Для П1дтримки у маточниках лаванди вологости грунту в розра-хуиковому шар1 0-60 см не нижче 80-85% НВ протягом вегетац!£, за ви-нятком перходу дсзр!еання нас!мня, необхадно проводити л.1д час волого-забеспечуваиих пер1од!в вегетаидi три поливи, а в посушлива - п* ять полив1в в!дповхдно 1з зрошувальмими нормами 1280-2100 куб.м./га. Поливи припиняти за 15-22 дн! до початку збирання урожаю нас1 мня (кхнець ®ази цВ1Т1ння — початок фази молечно! спзлост! мас1ння).

3. При визначенн; вологост! розрахумкового шару грунту потрхбно застосоеувати рхзнх методи: термостатно-ваговий, електромометрич-ний,нейтронний» рад!ометричний,тензх ометричний, викооистовуючи прилади р 1 зних конструкций: Дмепр-1, ЛМ-11, ЛИ 20-П, ВПГГР-1, Едектрошка ВНП-1 та 1нш1.

4. При проектуванн1 режиму зрошеммя насхнних маточник!в лаванди та розрахунку вояоепожиеання 6хоф1эичним методом бIоклиматичний коевн-ц!ннт (К.) необидно прймати для фаз и весняног-о вАдростанемя 0,38-0,40, 6утон1заид 1 -0,53-0,53, иедтхння — 0,44-0,52, дозрхвамня мае1 мня- осАннього в!дростанмя - 0,27-0,29.

5. При вирощуванм! насхнник маточников лаванди на зрошеннх посадку рослий проводити за схемами 1x0,4 м 1 !1,5+0,3)х9,5 м, котр! забез-печують густоту стояния рослин на 1 га на р!вн1 22-25 тис. при плошд жиелення 0,40-0,45 кв.м.

6. Збирання матечмик.1в лаванди меобх! дно зд1йсмювати двафазним способом у фазу поено* епхлостх насхння при наявносп у суи,в1ттях не менше 75% лоемхстн> дозрхлого нас1мня, яке мае теммо-коричнеее аба май-же норме забарелення та характермий блиск. Збирання треба завершуват^ до початку масоеого осипання насгння. Тривалхсть його не повинно лере-вищувати 4-5 дн1в.

7. Обмолочування суцвдтть на нас1 имя необхд дно проводити через

:~3 phí п i с л я косiння у валки при волос-ri i х на píeshí 14-17

8. Силу росту Haci ння лакамди слзд зизнамати у лаборатории* ума— '■ах в рулонах з <pi льтровального паперу роз mí ром 16x30 см. Фз. льтроваль — 1ий nanip необхддно ловнхстю зволожити 0,01% еодяним розчином ГК та •озкласти на ньому насi ння зародком до низу на вгдстан! 2 см в!д ■«рхнього краю рулону. Проромування насiння пооводити в. термостат! при 0 - 20®С на cBÍri чи © темнот! протягом 10 дн!в до утворения добре 'озвицутих проростков. При визначеннх сили росту необх!дно враховувати •1лькц. сильнз. проростки з ростками довжиною 2,0-3,5 см, з двома зелеными ciм'ядольними листочками та добре розвинутими опушеиими первинни-!и к.ср1нцями довжиною 4-5 см.

3. (1ередпос1вне оброблення нас iння лаванди проводити шляхом за-гачування у 0,91-0,85 У. водному чи ацетоному розчит ГК <100-500 мг К у 1 куб.дм. води чи ацетону; на протяз! 24 год. при температувз S-20°C. (liens оброблення нас! ння тдеушувати на noeiTpi або е вакуума о сипучого стану.

СПИСОК осноаннх P06I Т, ORSSAf К0ВЛ1ШХ Я0 TEMI Д( СЕРТДЩ 1

1. "Гимашэва Л.А,, Шляпникова Д.П.,Пехова О.А. Состояние и ерспектиеы производства семян и посадочного материала эфиромасличных ультур//Парфи>мерно-косметическая и эфиромасличная промышленность.-М.: ЛСХНИ/t, ВНИИТЭИ .^гропром, 1991.-Серия 2.1-Вып.в.-20с.

2. Васмга Г.Р.,Пехова 0./4. Элементы технологии возделывания се-еннмкоэ- лаванды в предгорной зоне Крыма//Селекция зФиромасличных ультур, технология их возделывания и переработки/Труды ВНИИ эфиромас-ичних культур.-Симферополь,19S7.-Т.13.-С.103-111.

3. Пехева 0.Л. Сроки уборки семенников лаванды//Селекция фиромасличных культур, технология их возделывания и переработки/Труды НИИ эфнромасличных культур.-Симферополь, 1988.-Т.19.-С. 87-31.

4. васгата Г.Г.,Пехова О.Л. Режим орошения семенников лаван-»i//Труды Всесоюзной школы молодых ученых и слециалисros "Актуальные ооблемы повышения эффективности использования орошаемых земель" Херсон).-М.: ВЛСХНИ/U 1985,-С.108-103.

5. OCT 10-S0-S7. Семена лаванды. Сортовые и посевные качества, эхнические условия. Been, с 01.01.85(Петоян С.А., Васгата Г".Г., Шляп->1кова ñ. П., Коваленко /1.Б.» Тимашева /!./)., Пехова О.А.) -М. : Издание рициальное,1Э87.-6с.

6. Пехова О.А. 0 технологии возделывания семенников лаванды в »едгорной зоне Крыма//Труды V Всесоюзного симпозиума "Основные »правления научных исследований по интенсификации зфиромасличного >оизводства" '.Кишинев) . -Симщерололь, 1S90. -С. 124.-125 .

7. Тимашева /¡.Л., Пехова О.А. Опыт еырашивания посадочного ма-?риала лаванды настоящей семян//Труды научно-технической кенеререн-

ции по зфмромасличным и лекарственным растениям., посвященной 30—летим ИЗ/SP. -Симферополь, 1995. -С. Ъ1-7А,

8. Тимашева A.A., Пехсва О.Л. К вопросу повышения полевой всхожести семян лазанды//Труды VI Международной научно-практической конференции "Нетрадиционное растениеводство, экология й здоровье'1.-Симферополь,. 1937 . -Главы 1,2.-С.185-186.

Пех:оеа О.Я. Елементи технолог!i вирощування Haciмних маточник!е лаванди у передгхрсысгй зон! Криму.- Рукопис.

Дисертаи,:я на здобуття еченого ступени кандидата ciльськогоспо-дарських наук за спец!альтстю 06.01.03 - рослинництво.- 1нститут еф1-роопОНних та fii кзрських рослин УАДН, Ci мферополь, 193?.

Дисертац!я присвячема розробленню прийомгв вирощування нас!нних маточников лаеанди, яка направлен! на оптимгз&цгю умов- зростання маточни: рослин та п!двищемн.я ix насгнног продуктиеностх у зон! недостатнього нетривалого эвслсженмя - nepeflrip'a Криму. Визначет оптимальт режим; зрошення :Та строки збирання урожаю нас!нних маточников лаеанди, оптимально плот! живлення та схеми посадки маточник рослин. Встановлен впли вивчаючих агроприйомгв на nociBHi якост! насгння. Розроблен! еяемент-технологи вирощування дагсть змогу сформувати високопродуктивн! маточни км лаванди та зниэити залежнгсть розвитку маточни;', рослин вад несприят ливих умов зволожеммя у зон! вирощування,

Ключое! слава : лаванда, маточна лослина, зрошення, плот! жие-лення строки збирання, Haciння.

Лехоеа О.Л. Элементы технологии возделывания семенных: маточника лаванды в предгорной зоне Крыма.—Рукопись.

Диссертация на соискание ученей степени кандидата сельскохозяйс твемных наук по специальности 06.01.09.- растениеводство.-Иметиту эфиромасличных и лекарственных, растений УЛ4Н,Симферополь,1992.

Диссертация посвящена разработке приемов возделывания семенных ма точников лаванды, направленных на оптимизацию условий произрастания ма точных растений и повышение их семенной продуктивности в зоне недоста точного и неустойчивого увлажнения- предгорье Крыма. Определен оптимальный режим орошения и сроки уборки семенных маточников, лаванды, опти мальные площади питания и схемы посадки маточных растений. Установлен влияние изучаемых агроприемов на посевные качества семян. Разработаины элементы технологии возделыванмя позволяют сформировать высокопродуктив ный маточник лаванды и снизить зависимость развития маточных растений с: неблагоприятных условий увлажнения в зоне возделывания.

Ключевые слова: лаванда, маточное растение, орошение, площади пита ния, сроки уборки, самана.

Pechova О.A. The elements of technology a* growing of lavender d's •femal 1 plants in the -for mountain's голе of the mea.-Manuscri pt. Thesis for candidates degree by speciality 06.01,S3 lant growing.- The Institute of Essential Oil and Medicinal Plants, if&ropol , 133|? ,

The dissertation is devoted to the elaboration of the technology of 'Wing methods of lavender seed's female plants. 'These methods a.re ected to the optimisation of the method-- growth conditions of female nts and to the ways of the increasing of seed's productivity in the .fficient and unreliable moisten zone of the Crimea. The factors luencing the optimal regime of the irrigation the periods of her.ing of 1 ¿.vender seed's female plants, the areas of feeding and the .ernes of thickness of sowing are de termi r>ed. The agrarian ways luencid the sowind gualities of the seed are established. The ermined elements of tecnnologu of growind permit to create the reproductive lavender -femal plant and to reduce the dependence of iwind of femal 1 plants on the unfa.va.ura.ble moisten conditions in the 'wth zone.

Key words: lavender,female plant, irrigation, areas of feeding, henng periods, seed.

Подписано до друку 23.01.1938 р. Формат 60x64 1/16 Обсяг 1,1 усл.др.л. Тираж 100 прим. Заказ N Безкоштоено.

Моська друкарня# 333000, г. Сомферополь, еул.Горького,б