Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологические особенности естественного возобновлениядуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Экологические особенности естественного возобновлениядуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины"

КАБ1НЕТ М I Н 1 С Т Р I В У К Р А I Н И НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Рге о«

9 п - На правах рукопису

ЮХИМЕЦЬ АНАТОЛ1Й 1ВАНОВИЧ

ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЖВОСТ1 ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В СУБОРАХ I СКЛАДНИХ СУБОРАХ ЗАХ1ДН0Г0 ГОЛ1ССЯ УКРА1НИ

т ?з

Спец1альн1сть Ов.<ввг£в~- Л1сознавство 1 л1с1вництво

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата сйльськогосподарських наук

Ки1в - 1996

Дисертшдя е рукописом.

Робота виконана на кафедр1 дендролог!1 та охорони природи Нацюнального аграрного ун1верситету.

Науковий кер1вник: доктор б1олог1чних наук, професор

М'якушко Володимир Константинович 0ф1вдйн1 опоненти: -доктор слльськогосподарських наук,

Пров1дна орган1защя - Державна агроеколог1чна академ!я

Укра1ни, м.Житомир

на зас1дашп спещал1зовано1 ради Д 01.05.09 при Нащональному аграрному ун1верситет1 за адресою: м.Кшв, вул. Герспв Оборони, 19, учбовий корпус 1, ауд. 94.

Просимо взяти участь в обговорены! дисертацп пхд час II захисту або над1слати в1дгук на автореферат у двох прим1рниках, зав1рений печаткою Вашо! установи, за адресою: 252041, м.Ки!в-41, вул. Геро1в Оборони, 15, НАУ, к. 3, сектор захисту дисертащй.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1бл1отец1 ун!верситету.

Автореферат роз!слано " / " 1996 р.

професор

Пилипенко Олексхй 1ванович; -кандидат сд.льськогосподарських наук, старший науковий стпвроб1тник Плюта Петро Григорович

Захист дисертацП в1дбудеться

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат с.-г. наук, доцент

Ман1та О.Г.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. На долю суборхв 1 складних субор1в, як1 е переважаючими, типами в Захшюму Пол1сс1 Украши припадав 82% вс1х умов мхсцезростання. В звя'зку з цим все б1льшу акту-альн1сть набувае формування л1состан1в такого породного складу 1 структури, як1 б в цих л:юорослинних умовах разом 1з задоволенням зростаючо! потреби народного господарства в деревши, вд.др1знялись високою ст!йк1стю 1 високими середовищезахисними та гншими корис-ними фунгадями. Для св1жих 1 вологих субор1в та складних субор1в Зах1дного Пол1сся УкраТни такими можуть бути природн! дубово-сос-нов1, кор!нн1 деревостани в1дом1, своею високою продуктивною й б1олог1чною ст1йк1стю. На сьогодтятй день в суборах 1 складних суборах Зах1дного Штсся Украши велик1 площ1 займають пох!дн1 деревостани, серед яких переважають чист1 сосняки. Але в багатьох випадках кор1нн1 дубово-соснов1 лАсостани вз.дновлюються й природам шляхом. Створення кор!нних дубово-соснових насаджень штуч-ним шляхом пов'язане з багатьма складностями, зокрема 1з складн1стью взаемовхдносин м1ж сосною 1 дубом.

Детальне вивчення можливостей 1 законом!рностей поновлювання дуба звичайного в сосняках 1 особливостей формування змшанних ду-бово-соснових л1состан1в природн1м шляхом в умовах суборгв 1 складних суборгв Зах1дного Полюся Укра!ни ралше не проводилось, анал!з 1 практичн1 рекомендацП з цього питания в1дсутн1.

Мета 1 завдання досл1джень. Метою досл1длень було вияснення рол! природного насанневого поновлення дуба звичайного у в!дтво-решп та формуванн! дубово-соснових л1состан1в субор1в 1 складних субор1в Зах1дного Полхсся Укра'1ни. Передбачалось розв'язання таких завдань:

- вивчити умови 1 пер5.одичн1сть плодоношения дуба у досл].джу-ванних типах лз.су;

- вивчити особливост1 появи 1 розвитку молодих рослин дуба у цих умовах;

- вивчити особливост1 формування еколог1чних форм гпдросту

Дуба;

- вивчити особливост1 формування природних дубово-соснових л1состан1в.

Наукова новизна досл1джень. Вперше у Зах1дному Полюс! Украши в суборах 1 складних суборах вивчене плодоношения дуба зви-

- г -

чайного, встановлена його перюдичнють 1 фактори, що 11 обумовлю-ють. Вивчена динам1ка появи 1 формування дубового самос1ву 1з дуба звичайного суборово! форми.

Встановлено основн1 типи формування дубово-соснових л1сос-тан!в з участю дуба звичайного природного походження.

Доповнеш знания про особливоси росту та становления л1соста-н1в природного походження з дубом звичайним суборево! форми.

0бгрунтованн1сть отриманих результатов. Результата экспериментально обгрунтовуються на достатки к1лькост1 експериментадьних матер1ал1в, як1 репрезентативно представляють досл1джуван1 типи умов м1сцезростання формацп соснових л1с1в Завидного Полгсся Ук-раТни.

При цьому, поряд з основними чинниками формування 1 функщонування л1состан1в, широко застосовувався багатом1рний ста-тистичний анал1з.

Практична значим1сть. В результат! проведених дослхджень в суборах 1 складних суборах Захдаого Шмисся Украши: встановлено особливост1 формування дубово-соснових л1состан1в з участю дуба звичайного природного походження; розроблено 1 обгрунтовано б1олог1чн! основи ведения господарства в суборах 1 складних суборах з метою формування кор1нних, зм1шаних, ценотично стшких дубо-во-соснових деревостан1в. Рекомендовано орган1защйно-техн1чн1 заходи спрямован1 на вхдтворення ст!йких дубово-соснових деревос-тан1в шляхом збереження 1 використання природного поновлення дуба звичайного.

Апробащ-я работи. Основн1 положения дисертацхйно! работи до-пов!дались та отримали позитивну ощнку на науков1й конференцН професорсько-викладацького складу л:1согосподарського факультету УСТА (1992), м1жнародних науково-практичних конферешцях "Л1с1вни-ча наука та осв1та: стан 1 перспективи розвитку" (Кигв, 1995 р.) та "Урбан1зоване навколишне середовище: охорона природи та здо-ров'я жщини" (Ки'1В, 1995 р.), сем!нар1 ШСЫ "Охорона та збалансо-ване використання л1с1в Украши" (Ки1в, 1995 р.).

Особиста участь автора полягае у розробщ програми дослз.джень, збор1, обробвд та анал1з! експериментального ма-тер1алу, П1ДГОТОВц1 публ1кащй.

Публ1кац11. 0сновн1 положения дисертацП опублжован! в 4 на-укових роботах.

- 3 -

На захист виносяться так! основн! питания:

- анал13 стану плодоношения дуба звичайного в сосняках суборгв та сладних cy6opiB Зах1дного Шмпсся Укра5ни;

- анаяхз появи та формування молодих рослин дуба;

- особливост! (типи) формування природних дубово-соснових л!состан1в.

Об'ем i структура дисертадИ. Дисертацгйна робота викладена на 185 стор1нках машинописного тексту i включае 17 таблиць i 46 рисушав. Складаеться i3 вступу, 7 глав, bkchobkib i пропозищй ви-робництву. Список використано! лхтератури складае 291 найменувань.

3MICT РОБОТИ

У вступ1 викладено обгрунтування теми дисертащйно1 робота, характеризуеться П актуальн1сть, наукова i практична вдшпсть для л!согосподарського виробництва Зах1дного Пол1сся Украши.

1. ПРИР0ДН1 УМОВИ ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРА1НИ

У глав1 наведено зонально-географ1чне положения, рельеф i ге-олог1чна будова, кл!мат, г1дролог!Чн1 умови, грунти 1 рослишпсть perioHy.

2. МЕТОДИКА, ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕНЬ I ОБ'Ш ВИКОНАНИХ РОВIT

Досл1дження по гемг проводились у 1987-1992 роках на пробних площах, закладених у л1сах Зах1дного Пол1сся Украши. Закладення пробних площ проводили П1сля вивчення матер1ал1в останнього л1сов-порядження, поточних зм!н люового фонду, з наступним вхдбором на-саджень, що складали для нас 1нтерес, i геоботан1чним обстеженням IX в натурь

Досл1дження проводились в люостанах разного BiKy i складу як природного так штучного походження. При цьому були використан! "Методичн1 вказавки до вивчення динам1ки и бхологхчного кругообхгу у ф1тоценозах" (Род1н, Ремезова, Базыевич, 1968). Облхк деревного i чагарникового ярусу проведено методом середн1Х моделей (Захаров, 1967; HiKiTiH, 1966).

Програмою досл3.д?кеш> передбачалось:

1. З'ясувати роль природного нас1нневого поновлення дуба звичайного у в1дновлеши i формуванн1 р1зних типхв деревостан1в в суборах i складних суборах.

2. Вивчити плодоношения дуба звичайного в суборах i складних суборах Зах1дного Пол1сся Украши.

3. Вивчити динамгку чисельност! i зустр1ван1сть п1дросту дуба

тд наметом 1 на сущльних вирубках в суборах 1 складних суборах Зах1дного Пол1сся Укра!ни.

Плодоношения дуба вивчалось за методом обл1кових дерев (М1н1-на, 1954), як1 брались у трьох повторностях з одного класу в1ку. Моделью г1лки були добре облистян! 1 мали довжину 1 м. На протяз] всього вегетащйного пер1оду, через 10 дн1в шдраховувалась к1льк1сть ж1ночих кв1ток, зав'язхв 1 достиглих жолуд1в.

Величина врожаю жолудхв дуба визначапась гйсля опадания вс1х достиглих жолуд1в на облжових майданчиках розм1ром 1x1 м, як1 розм1щувались на пробной пловц розм1ром 50x50 м (Бережний, 1978).

Про перюдичность плодоношения дуба судили за даними вивчення цього процесу Клеваньською л1сонасшневою станц1ею (з 1968 року), а також за даними наших спостережень в 1987-1992 роках. Пер1одичн1сть плодоношения дуба за ыинул1 роки встановлювалась також шляхом визначення вжу 1 рясност1 молодих рослин дуба.

При проведено облгку сход1в 1 п1дросту дуба були врахован1 методики О.В.Побед1нського (1962), С.С.Пятницького (1951), М.М.ГоршеШна (1959,1972), Д.П.Столярова (1979) та 1нших. Окрхм визначення юлькост! особин дуба в якост1 сход1в 1 п1дросту на 1 га, всталовлювалась 1х зустр!ван1сть, по формул!:

Р -(п х 100)^ ,

де Р - зустр1ван1сть; п - га.льк1сть майданчик1в з наявн1стю сход1в 1 п1дросту; N - загапьна к1льк1сть майданчик1в на пробной площ!.

Склад, середнш д!аметер 1 висота, повнота, бон1тет, в1к, бу-дова деревостану, запас, з!мкнут1сть намету визначали в1дпов1дно до вимог ГОСТ 16128-70.

При досл:даенн1 грунтових умов описували генетичн1 горизонта, выбирали зразки грунту та визначали його ф1зико-х1м1чних влас-тивост1 (Вернандер та 1Н. ,1951; Нормативно-дов1дкова з.нформащя по грунтово-л1сотиполог1чному обстеженню ДЛФ Волиньсько! 1 Р1вненсько1 областей, 1988).

Розповсюдження ф1з10лог1чно активних кор1нц1в вивчали шляхом закладки шурфгв у триразовому повтореши за методикою Н.А.Качинсь-кого (1925) з врахуванням удосконалення П.С.Погребняка (1951) 1 Д.Д.Лавриненка (1969).

Було закладено 7 посийних 1 47 тимчасових пробних площ, 1200 пробних майданчшив для облжу сход1в 1 п1дросту дуба; проведено 85 геоботан!чних опис!в деревостан1в.

Обробка результат досл!джень зд!йснювалась на ПЕОМ методами математичног статистики (Доспехов, 1979; Лак1н, 1980).

3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ОСОВЛИВОСТЕЙ

ДОСЛIДЖУВАНИХ П0Р1Д

На ochobî л1тературних матер1ал1в i власних досл1лжень викла-дено характеристику б1оеколог1чних особливостей дуба звичайного i сосни звичайжл. Вказано, що ц1 дв1 породи в Зах1дному îloflicci ма-ють р1зну т1ньовитривал1сть i вибаглив1сть до родючоси грунт1в. У дуба звичайного ni властивост1 сприяють утеоренгао зм1шаних дере-востанхв; у сосни ж вони дхють не однозначно. Св1тлолюбн1сть -фактор, що дае можливЮть cocHi утЕорювати змшан! деревостани, але мала потреба до родючост! грунту надае ш можлив1сгь знаходи-тись у чистих деревостанах без конкуренцП iHiimx пор!д.

4. ТЖ10Л0ГШ СОСНОВИХ Л1С1В ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРА1Ш

ТА М1СЦЕ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В НИХ

В налйй робот1 використанх ochobhï положения фд.тоценотично1, еколог1чно! та екшого-ф1тоценогенетично! класиф1кац1й (1ваненко, 1948; Погребняк, 1955; Сукачов, 1957; Ярошенко, 1961; Голубець i Малиновський, 1967; Мякушко, 1978 та iHini), в яких висв1тлено найб1лып важлив1 принципи, що використовуються в1тчизняними i за-руб1жяими ткполопчними школами. На цих принципах розроблена кла-сиф1кац1я соснових лiciв Украши (Мякушко, 1978), за якою ми й приводили опис досладжуваних тшйв сосновик aiciB.

Соснов1 л1си в Зах1дному romeci УкраТни представлен! чистши сосновими лхсами (борами), дубово-сосновими л1сами (суборами) та грабово-дубово-сосновими л1сами (складними суборами).

Дуб звичайний зустр1чаеться у св1жих (Аг), вологих (Аз) 1 си-рих (A4) борах у вигляд! редкого, чахлого тдросту. Мала родкшеть грунту в цих умовах не дае можливост1 дубу п1днятись i3 ярусу П1дл1ску.

Грунти в дубово-соснових л1сах (суборах) багатша, тому про-дуктивн i с ть сосни набагато вища, а склад л1состан1в складтший, Н1Д в борах такого х зволоження. В суборах формуються середн1 по своему л1сорослинному ефекту умови, в яких разом з сосною звичай-ною важливу роль в формуван1 л1состатв Biflirpae дуб звичайний. BiH виконуе тут велику грунтопол1пшуючу i стабШзуючу роль. Дуб зустр1чаеться у Вг. Вз, В4.

Шдвищеняя вологост! грунту сприяе кращому росту дуба звичай-

ного, тому у Бологому субору СВэ) В1Н в5.д1грае важливе ценотичне значения; утворюваний дубом ярус б1льш ст1йкий, продукуе велику к1льк1сть ф1томаси та несе значний вплив на ценоз. Коршн! деревостани тут двоярусш; в першому ярусг сосна 1-П бон1тет1в, в другому - дуб.

Дуб в суборах Зах1дного Пол1сся Укршни, можна розд1лити по в1ку на три групи: 1 - дуб порослевого походження, одного в1ку з сосною або на 6-15 рок1в старший, 2 - дуб нас1нневого походження старший за сосну на 5-20 рок!в, 3 - дуб наинневого походження мо-лодший за сосну на 25-30 ронав.

Висока родктсть грунт1в, на яких формуються грабово-дубо-во-соснов1 Л1си (складн1 субори), св!аа та волог1 г1гротопи, в яких е основними, сприяють створенню високопродуктивних складних по сво1Й будов1 ф!тоценоз1в. В умовах складних субор1в дуб вшграе ще б1льш важливе ценотичне значения. В1н !з стаб1л1затора фитоценозу стае в р1вень з едиф1катсром, перетворюочись в потужно-го конкурента сосни, часто вит1сняючого 'П 13 складу деревостану, особливо при вегетативному поновленнь Волог1 умови пхдсилюють конкурентноздатн1сть дуба.

5. ЕК0Л0ГШ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ СУБ0Р1В I СКЛАДНИХ СУБ0Р1В

В ботан!чн1й 1 л1с1внич1й д1тератур1 уже з к1нця дев'ятнадця-того стстття придалялась особлива увага вивченгао процес1в формування, функщонування, поновлення деревостан1в дуба (Коржшський, 1891; Яшнов, 1892; Соболев, 1898; Корнаковський, 1904; Кравчинсь-кий, 1903; Хитрово, 1911 та 1нш1).

Проведен! в подальшому дослдаення показали, що природне нас1нневе поновлення дуба - процес багатофакторний. В1н залежить в!д к!лькост1 плод1в, пер1одичост1 урожайних рок1в, п!дготовлен-ност! грунту, з!мкнутост1 деревостану, густоти травостою, рясност! та складу п!дласку, п!дросту та поросл1 м'яколистяних порхд, ф1зи-ко-мехаМчних та х1тчних властивостей грунту (КожевМков, 1937; Железнов, 1940; Жуков, 1949; Юркевич, 1954; Лосицький, 1949, 1981; П'ятницький, 1951; Лавриненко, 1965; Лук1нас, 1967; Герасименко, 1958; Стойко, 1951; Молотков, 1971-, Горд1енко, 1975; Наконечкш, 1978; Алентьев, 1980, 1984; Бондаренко, 1986, 1987; Коп1й, 1987 та багато !нших).

Питаниям природного нас1нневого поновлення дуба та формуван-

ням на його основ1 дубово-соснових л1состан1в в Зах1дному Пол1сс1 Украгни не прщЦлялось достатньо уваги. JlirepaTypHi дан1 про вище наведенг процеси носять фрагментарний характер. Щодо cyÖopiB i складних cyöopiB цього регюну, то вони взагал1 в1дсутн1.

Вивчення плодоношения дуба нами велось шляхом з'ясування cyTi та посл1довност1 змшюючих одне одним явищ в онтогенез! пагона до-рослого дерева.

Формування та дозр1вання генеративних елемент1в чолов1чих кв1точок в1дм1чаеться лише напередодн1 цв1тшня (MiHiHa, 1954). Ми в1дзначали, що повний цикл розвитку чолов1чого суцв1ття в!д моменту закладення меристематичних горбикгв (11-111 декада липня), до дозр1вання пилкових зерен (III декада квз.тня, I декада травня) займае 8-9 м1сящв. Х1д весняного потешпння е вир!шальним для проходження мжроспорогенезу i, зв1дси, для утворення морфологгчно i ф1зюлог1чно повного пилку.

За нашими спостереженнями, у дуба nepmi ознаки утворення за-чаткгв ж!ночих суцвхть в1дм1чаються в бруньках ранньою весною, коли денна температура пов1тря вже не анижуеться нижче 0°С (III декада березня - I-II декада кв1тня). Пер1од повного розвитку лйно-чих суцв!ть (в1д моменту закладення до дозр1вання нас1йнево! бруньки) займае 2,5-3 М1сящ (з к!нця березня до к!нця червня). Число закладених 1 нормально розвинутих жгночих кв1точок в суцв1ттях е вир1тальним в отримати врожаю.

Плодоношения жолугцв ticho пов'язане з метеорологхчними умо-вами. Сприятливою для закладення пильникових бруньок е тепла со-нячна погода в липш-сертп, BMipy морозна (б1ля -10-15°С) без вхдлиг взимку, в nepiofl формування ланочих кв1точок, i в!дсуттсть заморозк1в та сильних дощ.в п!д час цв1т1ння.

В дослхджуваних нами умовах переважае, як правило, п1знорос-пускаюча фенологi4Ha форма дуба.

За 25 poKiB спостережень (дан! з 1968 по 1986 р!к надан! Кле-ваньською л1сонас1нневою станщею) ряст врожа! дуба ранньо! форми повторювались трич!: в 1974, 1977 та 1993 роц! (табл. 1). При ць~ ому 10 рок1в були зовс1м без врожа!в жолуд1в. Для п1зньо! форми характерне менш 1нтенсивне цв1тшня (середн1й бал 2,6±0,2 проти 3,6±0,2 для ранньо1 форми та 4,0+0,2 для npoMiMoi форми). Особлив 1стю плодоношения дуба п1зньо! форми е менш1 по к1лькост1, але 4acTirai врожа! жолуд1в. За 25-р1чний пер1од у Iiiб! форми повн1стю не врожайними були 5 poKiB.

Таблиця 1

Овднка цв1т1ння 1 плодоношения дуба звичайного в С2, кв.15, Новоставське л-во, Клеваньський держл].сгосп,

Р1к 1 Рання форма 1 Пром1жна форма 1 Шзня форма

спос- 1 1 1

тере- 1цв1Г1ННЯ) плодояо- )ЦВ1Т1ННЯ| плодоно- 1цв1тхння1ПЛ0Д0Н0-

жень 1 1 шення 1 1 1 1 шення 1 1 1 1 шення 1 1

1 1 Ощнка в балах

1968 2 1 4

1969 4 3 4

1970 4 1 2

1971 3 0 4

1972 4 0 3

1973 3 0 5

1974 4 4 5

1975 2 1 2

1976 3 1 5

19 77 5 5 5

1978 2 0 3

1979 5 2 5

1980 3 0 4

1981 3 0 4

1982 5 1 5

1983 4 4 4

1984 4 0 4

1985 4 0 4

1986 4 0 5

1987 3 1 4

1988 4 1 4

1989 4 0 4

1990 4 1 4

1991 4 2 4

1992 4 2 4

Середн1й 3,б:+£),2 1,2+0,3 4,0±0,2 бал

2

3 4 3 0 3 1 0 2 0 12 2 110

4 3 3 12 0 2 11

5 3 3 0 2 1 2 2 1 0 3 1 0 2 1 3 3 3 3 2 1 0 2 0 0 3 1 13 1 3 3 2 2 3 1 0 3 0 13 1 2 4 1 2 4 3

1,5±0,3 2,6±0,2 1,3±0,2

В 1987-1992 p.p. нами вивчений вплив зр1дження деревостану рiBHOMiрно-поступовими рубами на плодоношения дуба (табл. 2). Дослхдження показало, що зр!дження деревостану шляхом вирубки су-nyTHix пор!д сприяе зб!лыпенню врожаю жолудхв.

Значна частина врожаю жолуд1в пошкоджуеться шга.дниками i хворобами. За нашими даними, в 1987 р., poui з середтм урожаем, к!льк1сть пошкоджених жолуд1в на контрол1 склала 877.. На зр1джених д1лянках пошкоджен1сть жолудхв була дещо меншою - 66-70%. В р1к слабого врожаю (1988 р.) к1льк1сть пошкоджених жолудгв була ще б1льшою 1 склала на контрольна д1лянц! 961, на зр1джених -83-85%. В окрем1 роки весь урожай Оувае знщений ентомошвдниками i хворобами. Таким за час наших дослхджень був 1989 piK, коли, незважаючи на значний врожай (в1д 190 тис. до 200 тис.шт/га), здо-рових жолуд1в не виявилось зовс1м.

В роки середнього i слабкого врожаю жолуд!в, ми встановили, що к1льк1сть сход1в дуба була незначною. Причиною цього е також знищення жолуд1в мшами i дикими свиньми в осени, зимою i весною наступного року. Миш1 зншдують нав!ть с1м'ядол1 жолуд1в, як1 проросли, 1 сходи.

Ycnix природного нас1нневого поновлення залежить в!д к1ль-кост! та якост1 жолуд1в, та з'явившихся i3 жолуд1в сход1в. Поява сход1в дуба пов'язана з насхнневими роками, як1 в цих умовах пов-торюються в середньому через 5-7 poKiB. Це пояснюб i динашку поя-ви i вжову структуру пз.дросту в деревостанах. Виршальне значения для нормально! життедхяльносп молодих рослин дуба в умовах, ¡до вивчались нами, належить св1тловому живленню. В природах л1сах Зах1дного Пол1сся Укра!ни в якосг1 регулятора зм1ни поксшнь вис-тупав сам деревостан. В1кова струкрура деревосташв визначав мож-лив1сть появи i розвиток молодого покол1ння дуба.

Найпошкреншим коршним типом в суборах i складних суборах досл1джуваного рег1ону, е дубово-соснов1 деревостани, де сосна знаходиться в першому, а дуб у другому ярусь Поселения дуба Шд наметом сосни починаеться тут уже в 25-30-р1чних деревостанах, не-залежно вгд того природного, чи штучного вони походження. Прориви намету, викликан1 зр1дженням, сприяють появ1 менш св1тлолюбного дуба. Поодиноке поновлення дуба в1дм1чалось i в бхльш молодому сосновому лхсостань Найб1льш 1нтенсивно процес поновлення дуба проходить в пристигаючих i стиглих соснових л1состанах, повнота

Таблиця 2

Урожай жолуд!в дуба звичайного, Сг, 6Д2С2Гр, 100 рок1в, повнота 0,9 кв. 5, Мащанське л1сницство, Костоп1льський держлхсгосп

Р1к! Урожай жолудхв на вар1антах дослхду (в перерахунку 1 га) УРо1_

жаюI Р1вном1рно-поступова ! 2-х прийомна рубка, за I перший прийом вибрано I 36% запасу

I_

I Р1вном1рно-поступова I 4-х лрийомна рубка, за

I перший прийом вибрано

I 277. запасу

Контроль (не пройдена рубкою д1лянка

I здорових

Iтис.шт.I кг

1пошкоджених I здорових I_I_

IпошкодженихI здорових Iпошкоджених _I

I тис.шт.1кг

91,6 34,9

1987 132,8 479 257,2 66

1988 25,4 100 128,2 83

1989 - - 198,1 100

1990 0,7 2,4 20,0 8 0,8

1991 деревостан зрубано 0,8

1992 - 0,3

I тис.шт. I_кг I тис. шт. 1кг. 324 145

3,0 3,9 0,9

217,7 70

203.5 85

199.6 100 27,2 9

4,9 4,5

0,5 0,4

тис.шт.I кг_1тис.шт.1кг_

87

27,8 78

4,0 14

0,9 3,0

2,9 11,8

0,2 0,7

180,1

93,4 96

189,7 100

34,3 10

7,6 7

0,4 0,3

I

и»-

о

яких знижуеться до 0,7-0,6.

Групове розмщення s позитивним фактором при виживанн! п!дросту дуба та в подалыюму формуванн1 д1состан!в з його участю.

Анализ пробних площ (табл. 3; 4) св!дчить про задорАльний стан п!дросту в досл!джуваних умовах. При певних сприятливих для самосiBy дуба факторах (св1тло, густота травяного покриву, товщина Шдстилки 1 т.п.), в сосняках до в1ку головного користування може знаходитись близько 10 тис. шт/га р1знов1кового самос!ву дуба зви-чайного. Розмщення його носить куртинний характер, але зустр1ванють - 88% (середнв по пробних площах) св1дчить про piBHOMipHicTb його розм1щення на площ.

Велика га.льк1сть самосеву дуба в nepmi роки життя гине, а та частина, що залишаеться, практично повн1стю знищуеться п1д час проведения сущльних рубок головного користування та шдготовщ грунту п1д л1сов1 культури, тяжкою агрегатного техн1кою. Природне нас1нневе поновлення дуба на таких суц!льних вирубках в перш! роки незначне. Основна к1льк!сть тдросгу дуба представлена екземпляра-ми вегетативного походження, що ущл!ли п1сля рубки та посл1дуючо! п1дгоговки грунту.

PiCT i розвиток дубового п1дросту залежить в1д зкотопу. В борах, де низька родюч!сть грунту, дуб не виходить з ярусу п1дл1ска i росте тд.льки у вигляд1 кущ1в.

В суборах зустрХчаеться: кущовидна i деревовидна форми дуба, що обумовлено локальною неоднор1дн1стью рад1ашйного поля п1д полом. При недостатнш осв1тленост! (до 4% в!д повно! осв1тленост1), дуб знаходиться у вигляд1 торчк1в. В середн1х умовах освгтленост! (4-13%) кущовидна стадхя проходить швидко (10-15 рок1в) i дубки, маючи бокове зат1нення, тягнуться вверх i переходять в деревовидну форму. При осв1тленост1 б1льше 13%, развиваеться кущовидна форма дуба. Остльки трофн1сть в суборах для дуба не оптимальна, у кущо-видному стан1 bih знаходиться до 20-25 рок1в.

В складних суборах при недостатн1й осв1тленост1 самос!в знаходиться у вигляд1 торчк!в. Цей стан може тривати до 15-20 рок!в. При зб1льшенн1 осв i тленост i формувться деревовидная форма. В средних умовах осв1тленост1, кущовидний стан проходить через 8-15 poKiB, i при боковому зат1ненн1, дубки в результат! вираженого штенсивного росту осьового пагона, формують деревовидну форму. При велик1й осв!тленост1 кущовидний стан проходить швидко (через 5-8 poKiB), в подальшому формуеться деревовидна форма дуба.

Таблиця 3

Характеристика соснових деревостан1в з обл1ку природного поновлення дуба звичайного, 1989 р. .Малщське л-во, Костоп1льський держл1сгосп

N. 1 Склад: 1Тип 1В1к, 1Пов- Ви-1Д1а- Бот- 1 Запас 1Кз.ль- 13устр1-

ПП1 деревостанул1су 1 рок1в 1 нота 1 со-1 метр, тет 1на 1 1к1сть 1ван1сть

1 подросту 1 I 1 та,1 см 1 га, 1Шд- 1Шд-

1 1 1 1 м 1 1 мз 1 росту, 1 росту,

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1шт/га 1 1 % 1

1 10С+Д+Б Сз 100 0,5 29,0 38,0 1а 330

юд 4,0 6100 83

2 10С+Б В2 45 .0,7 18,0 18,0 I 240

ЮД 1,5 7600 90

3 10С+Б Вз 45 0,7 18,0 20,0 1а 250

ЮД 2,5 8600 95

4 ЮС Вз 30 0,8 13,0 14,0 1а 170

9Д1С 1,0 4000 75

5 ЮС Сз 35 0,7 15,0 16,0 1а 200

ЮД 2,5 9600 100

6 ЮС Вз 60 0,7 25,0 24,0 1а 280

8Д2Б 5,0 3750 93

7 ЮС+Б Вз 31 0,8 13,0 13,0 I 160

ЮД 2,3 4300 83

Таблиця 4

Эбл1к природного поновлення дуба звичайного в соснових деревостанах, 1989 р., Мащанське л-во, Костоп1льський держлгсгосп

N.1Стан 1Ш 1п1дросгу 1 1 1 1 1 1 В1к тдросту, рога, в Всього,

Сходи /1р1к/ 12-5 16-10111- 116- 121- 126-1 1 1 1 151 201 251 301 111111! 1 3135 136140 1 1 старше шт. %

1 К1льк1сть Шдросту на 1 га, шт.

здоровий 1 сумшвний в1дмерлий 833 917 87 250 248 90 1083 583 834 583 - 85 - -90 - - 167 250 5500 420 180 9 0,0 7,0 3,0

разом 833 1004 588 1173 668 834 583 167 250 6100 100,0

здоровии 2 сумн1вний в1дмерлий 1666 83 1666 90 1500 90 1832 336 170 -167 - - - 7170 430 94,0 6,0

разом 1749 1756 1590 1999 336 170 - 7600 100,0

здоровии 3 сумн1вний в1дмерлий 375 1125 2000 250 100 2550 1000 625 125 350 - - -100 - - - - - 7800 600 200 91,0 7.0 2,0

разом 375 1125 2350 3000 1000 625 125 8600 100,0

здоровии 4 сумн!вний вхдмерлий 1815 100 935 100 400 520 130 - - - 3800 200 95,0 5,0

разом 1915 1035 400 520 130 - - 4000 100,0

здоровии 5 сумн!вний в1дмерлий 483 1080 238 2290 112 50 3620 1327 -350 - - -50 - - - - - 8800 700 100 92,0 7,0 1,0

разом 483 1318 2452 4030 1327 - - 9600 100,0

здоровии 6 сумювний вхдмерлий 83 83 335 1086 1000 670 160 84 83 - -83 - 83 - 3500 167 83 94,0 4,0 2,0

разом 83 83 335 1253 1083 670 160 83 3750 100,0

здоровии 7 сумн1вний В1дмерлий - 555 1668 140 1250 417 140 -130 - - - 4030 270 94,0 6,0

разом 555 1808 1380 417 140 - 4300 100,0

- 14 -

6. ОСОБЛИВОСТI ФОРМУВАННЯ ДУБОВО-СОСНОВИХ ЛIСОСТАВ IB ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Вивчення стиглих дубово-соснових ласосташв природного поход-ження показало, що в них вак сосни 1 дуба не одинаковий. Нашими дослхдженнями в Зах!дному Hoxicci Украпш встаиовлена така вхкова структура цих л1состан1в (тили формування): 1) з дубом порослевого лоходження, на 2-6 poKiB старшим сосни; 2) з дубом нас1нневого по-ходження, на 5-20 рок!в старшим сосни; 3) з дубом нас1нневого по-ходження одного в!ку з сосною; 4) з дубом нас1нневого походження, на 25-60 рок1в молодшим сосни.

Лхсостани першого типу формуються в суборах 1 складних суборах в результат! рубки дубово-соснового лicy при поновлено зруб!в порослю дуба й насхнневою сосною, яка появляеться одночасно з дубом або на тлька рок1в п1зн1ше. Пор!вняно швидкий picT дозволяв сосн! наздогнати поросль дуба, а пот1м i об1гнати його по висот1. Моза1чн1сть (HepiBHOMipHicTb, куртиннють) гпдросту дуба 1 сосни, дозволяе забезпечити формування дубово-соснового деревостану. У зр!джевих пристигаючих i стиглих лхсостанах, в зв'язку прип1днятос-тю та ажурн1стю крон, пригн!чуючий вплив сосни зменшуеться i не досягав критично! меж!, що забезпечуе виживання i р!ст дуба в другому, а при особливо сприятливих умовах навить у первому яруса. Найб1льше в!дставання дуба в рост! по висот!, дхаметру та об'ему спостер!гаеться у вадносно бхдних свежих суборах. Воно менте в cBiJKOMy i м1н!мапьне у Бологому складному cy6opi.

Так, в дослгджуваному нами л!состан1 у Вг (табл. 5, п.п. 11) стовбурова деревина дуба складае 28,2% в!д загального запасу деревостану i знаходиться у другому ярус1. В Сз (п.п. 33) picT i стан дуба покращуеться ще б1льше, участь його в деревостана досягав 47,3%, а найб1льш KpynHi дерева, що складають 50,3% запасу його стовбурово! деревини, ростуть разом з сосною в першому ярус!.

Другий тип формування дубово-соснових Л1Состан!в (п.п. 10 i 13), зустр!чаеться найчаст!ше в св1жому та вологому складному су-бор!. Сосна тут на 5-20 poKiB молодша за дуба нас!нневого походження. В цьому випадку вэаемов!дносини м1ж породами складаються так же, як i в першому типов! формування.

При цьому тип1 формування можлив! sapiaHTM: а) дуб нас1ннево-го походження з'являеться на 5-20 poKiB ран!ше сосни, але деякий час росте п!д наметом старого деревостану (попередне поновлення обох пор!д); б) дуб з'являеться до вирубки старого деревостану, а

Таблиця 5

Таксац1йн1 показники дубово-соснових деревостаМв природного походження

ЛШшкТсть Сума Вж, :стовбу- : плащ рокгв 1р1в на 1:перетин1В, _;га,_шт._: кв.м/га

Середня: передний: Запас висота,: д!аметр, :сговбурово"1 : .-деревини,

м : см куб.м/га

Порода

Сосна Береза

Луб

Сосна Береза

Дуб

Сосна Дуб

Береза

Дуб

Сосна Дуб

Береза

ЗУб

Згльха

Пробна плота 11, Вг, 6СЗД од.Б, I боштет

Перший ярус

99 96 20,4 31,8 Р13НО-

в!кова 14 1,4 29,0 Другий ярус

104 123 9,9 23,6

Пробна площа 21, Вг, 9С1Д од.Б, Перший ярус 102 150 26,6 32,6

Р13НО-

в1кова 17 2,0 31,5

Другий ярус 69 116 4,4 17,8

52,0 35,3 35,8

I бон1тет 47,5 38,5 21,8

Пробна площа 13, Сг, 8С2Д+Б, Iе бон1тет Перший ярус 145 86 23,6

Другий ярус 8,2

150 р1зно-в1кова

50

86 116 12 33

0,5 Трет1й ярус 0,6

37,6 24,4 24,0 12,0

59,1 29,7 22,7 14,5

65 68 Р13НО-в!кова

Пробна площа 33, Сз, 5С5Д+Б+ВЛ, 1а боштет Перший ярус

146 14,1 26,3 35,1

50 6,2 25,6 39,7

68 р1зно-Ыкова

2 268 16

0,3 Другий ярус 8,0

0,4

23,0 17,8 18,0

40.0

19.1 17,6

Сосна 90 79

Дуб 110 62

Береза р1зно- 10

вжова

Вгльха Р13Н0- 4

в1кова

Дуб 110 105

Дуб 40 38

Пробна 1

Сосна 140 46

ДУб 138 63

Береза р1зно- 6

вхкова

ДУб 138 36

Пробна плоша 10, Сз, 6С4Д+Б+ВЛ, 1а бон1тет Перший ярус

15,6 30,4 50,1

5,9 26,9 34,8

1,1

0,2 Другий яр^с

Трет1й ярус 0,5

Перший ярус 14,5

11,7 - °-7

Другии яр^с

26.5 29,7 21,7

9,7 5Д+Б,

31.6 27,9

27,5

22.7

35,7

23,4

21,9

12,6

I бон1тет

63,4 48,6

38,2

28,6

271 18 113

394 27 '39

393 93 5 3

164 77

3 76

4

206 70

15

2

39

3

196 153

9

29

сосна п1сля Тх вирубки (попередне поновлення дуба, послхдуюче сосни).

В обох випадках для дуба характерним е пер!од пов1льного росту без верх1вкового зат1нення з боку сосни. Цьому сприяе прордаення рубками догляду верхнього пологу. Шжвидова конкуренция найбхльш гостра у стади чащ та жердняка. Саме в цей перз.од дуб ухиляеться В1Д рхзко негативного впливу сосни. Групове розм1ш,ення пор1д на плопц забезпечуе пом'якшення конкурентних взаемов1дносин, зменшуеться !х негативний ф1тоценотичний вплив. Все це,нав1ть при незначн1Й рхзнищ у ввд (5 рок1в на користь дуба, п. п. 13), дае можлив1сть зформуватися в подальшому двоярусному дубово-сосновому л!состану, домз.нуюче положения в якому займае сосна, а пдаегле дуб.

ТреПй тип (п.п. 12), як правило, характерний для л1состшпв, як1 формуються п1сля вирубки сосново-дубового деревостану з висо-ким процентом участ! дуба у вологих складних суборах, близьких до оптимальних для нього. Шдшуков1 рубки, що широко практикувались в досшджуваних люах в минулому, сприяли формуванню п!д наметом таких л1состан1в груп тдросту дуба 1 сосни. Дубовий п1др1ст, як б1льш щньовитривалий, виживав краще, н1ж сосновий. В результат!, п1сдя рубки верхнього намету, на вирубщ виявилось дуба больше н1ж сосни. Групове розмщення пор1д, невисока б1олог!чна ст1йк!сть сосни на багатих грунтах, 1нтенсивне врдаення П з в!ком 1 рубки - ось т1 основн1 фактори, як1 забезпечують формування таких дубо-во-соснових л1состан1в, в яких сосна росте по I, а дуб по II бонд.тету.

Дубово-соснов1 л1состани, в яких дуб на дек1лька десятилз.ть молодший сосни (п.п. 21), часто зустр1чаються в Зах1дному Пол1ссх УкраТни в умовах субор1в 1 складних суборгв. Шд намет соснового деревостану, що мае в1к легальна десятйв рок1в, 1 починае зр1джу-ватися, при допомоз! тварин 1 птах1в попадають жолуд1, як1 е дже-релом сход1в. Св1тлове живлення для дуба тут в!дносно сприятли-ве. Не 1 забезпечуе його виживання. 3 часом проходить зр1дження соснового деревостану 1 поступово покрашуються умови осв1тлен-ност1, як1 сприяють посиленню росту дуба. При такому, четвертому типу формування л1состан1в, дуб на протязх всього життя знаходить-ся п1д наметом сосни.

У вс1х виде описаних л1состанах сосна мае високда бонхтет 1 значно переростае 1 пригначуе дуб в надземнгй частин1, в грунтово-

- 17 -

му середовищ позицП дуба достатньо ст1йкх (рис. 1).

Маоа кор1нц1в, г/гсв.м

О 20 40 60 80 100

-+-—-I-I-1

0-10 0-25 5-40 0-55 5-Т0 0-90 -110 -130 -150 -170 -200

60 80 100

^-1-1

Рис. 1. Розмщення дрхбних (до 2 мм) кор1нц1в сосни 1 дуба по

грунтових горизонтах в л1состанах природного походження на пробних площах: а - 11 (Вг), 6-10 (Сз), в - 12 (Сз)

ПозицП сосни по в1дношенню до дуба в ризосфер! дещо слабкхпп, н1ж в наземн!й частил, але це не несе сутевого негативного впливу на 11 р1ст.

Нал11 досл1дження показали, що розмщення кореневих систем сосни 1 дуба у природн!х змшаних л!состанах мае ярусний характер. Луб на супщаяих 1 глинисто-пхщаних дерново-п1дзолистих грунтах утворюв мичкувату кореневу систему поверхневого типу. Глибина про-никнення корхння у в1ц1 100-150 рок1в не перевищуе 1,5-2,0 м. Основна ж маса !х росташована у верхйх (0-55 см), найбхльш родючих горизонтах грунту 1 на в1дстан1 2,0- 2,5 м вхд стовбура не проникав в грунт глибше, н!ж 50-60 см. Рхзке зменшення корен1в сосни 1 дуба спостер1гаБться, починаючи з глибини 50-60 см.

Пригн1чення дуба сосною, таким чином, пояснюеться не стхльки конкурешцею в зон1 корневих систем, ск1льки Тх взаемов1дносинами в надземной частит. Воно е результатом комплексу фактор!в, голов-им 13 яких сл1д визнати швидк1сть росту.

- 16 -

7. В1ДТВ0РЕННЯ К0Р1ННИХ ДЕРЕВОСТАЩВ В СУБОРАХ I СКЛАДНЙХ СУБОРАХ ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРА1НИ При планувашп л1согосподарських заход1в в соснових 1 дубово-соснових люах, необххдно враховувати комплекс екологгчних 1 бюлоочних властивостей вид!в-компонент1в 1 1х взаемовхдносини з екотопом. Б1олог1чна ст1йк1сть деревостану. його склад, структура 1 продуктивность являются 1нтегральним в1дображенням в1дпсшдност1 екотопу.

Субори - субформащя дубово-сосновх л1си Для нде! субформацП в рег1он1 дослхджень характерно на-явтсть великих плош. чистих сосняк!в 1 низько продуктивних в б1ль-шост1 порослевих дубняк1в, тому господарство тут повинно вестись як на реконструкцию (зам1ну) пох!дних дубняк1в складними дубо-во-сосноеими деревостанами, так 1 на ускладнення структури сос-няк1в шляхом п1дс1ву 1 посадки дуба в пристигакга 1 стигл1 дере-востани. Основними способами експлуатацП л1су в св1жих 1 вологих умовах, повинн! бути сущльно-л1сос1чн1 вузькими л!сос!ками та гру-пово-виборочн! рубки. Спосхб в!дтворення деревостан1в повинен бути головним чином комб1нований, тобто поеднання природного 1 штучного поновлення.

Поновлення корхнних дубово-соснових насадджень повинне базу-ватись на пос1в1 1 посадц1 дуба п!д полог сосняк1в за 3-5 рокхв до рубки с наступною (п1сля рубки) посадкою сосни. Необхз.дно вико-ристовувати також природне поновлення дуба п1д пологом соснових деревостан1в. Другий ярус 1з 10-20-р1чного дуба, при рубках головного користування необх1дно вирубати, а його порослеве поновлення використовувати для створення змшаних дубово-соснових лкйв.

Складн1 субори - субформапдя грабово-дубово-сосновх л!си. В Захщному Пол1СС1 Укра1ни велик! плопц зайнят! пох1дними деревостанами: чистими соснякими, березнякими, осичниками, дубняками, грабняками. Господарськ1 заходи тут повинт бути спрямоваш на збереження 1 вхдтворення змшаних, складних грабово-дубово-сосно-вих 1 дубово-соснових деревостангв, з приблизно, одинаковою участю в складх сосни 1 дуба. При проведено суцхльних рубок в корхнних л1состанах слгд збер1гати природне поновлення сосни 1 дуба х вшляко сприяти його виникненню на зрубах. 3 вдею метою (якщо мало самос1ву дуба) слхд проводити тдс1в жолуд1в на св!жих зрубах. При недостатньому поновленн1 сосни необхЦно вводити П штучно шляхом ПОСаДКИ ОДНО-ДВОр1ЧНИМИ с1янцями.

Поххдш деревостани, як! утворилися в результат! неправильно! господарсько! д1яльност1, П1длягають реконструкц!I з наступним вхдтворенням кор3.нних угрупувань. 1'х опд вирубати 1 створювити лхсов! культури. В чистих сосняках, п1сля проходження стадИ жердняку - п1дс1вати дуб, це п1двищить стшгасть 1 покращить !х умови. А вирубка дуба, при неможливост1 збереження при проведенн1 голов-но'£ рубки, буде сприяти порослевому поновленню його, що полегшить створення змгшаних насаджень в майбутньому.

Виходячи хз характеру взаемов1дносин сосни 1 дуба, що склада-ються в складних суборах, необхгдно вводити сосну з дубом в св1жих 1 вологих умовах з початковим сп1вв1дношення - в св1жих умовах 60-70% сосни 1 30-40% дуба, в вологих - 50-60 сосни 1 40-50% дуба.

Найб1льш бажаними типами змшування сосни 1 дуба в складних суборах, при одночасному введенн! пор1д е шахово-груповий 1 б!огрупами. Необх1дно також застосовувати смужно-групове зм1шу-вання сосни 1 дуба з введениям м!ж ними буферного ряду !з липи, граба, клена.

Для вирощування складних дубово-соснових, а в вологих умовах 1 грубово-дубово-соснових деревостанхв, при рубках головного ко-ристування необх1дно проводити заходи спрямован! на збереження нас!нневого поновлення та збереження поросл1 дуба на л1сос1ках.

ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАЦ11 ВИРОВНИЦТВУ

1. Грунтово-кл!матичн! умови Зах1дного Пол1сся Укра!ни спри-ятлив! для успшного зростання дуба 1 сосни. Ц1 породи тут е го-ловними л1соутворювачами, 1з яких в суборах 1 складних суборах фор-муються кор!нн1, зм1шан1 л1состани. Нин! в цях умовах велик! площ займають пох1дн! деревостани, серед яких домгнують чист1 сосняки.

2. Дуб поседяеться п1д наметом чистих сосняк!в коли вони в 25-30-р1ному В1щ починають зр1джуватись. Поодиноке поселения дуба в!дм1чене 1 в молодшому в!щ соснового деревостану. В св!жих ! вологих суборах та складних суборах, де волога ! елементи морального живлення, як правило, не е л1м!туючими, одним з основних фак-тор!в, вхд яких залежить поновлення дуба виступае св!тло. Найбхльш штенсивно дуб поселяеться в сосняках починаючи з !х 60-70 р!чного в1ку, 1 зниженн1 повноти до 0,7-0,6.

3. Ряснхсть появи сход!в дуба нов'язана з нас1нневими роками. Добр! та рясн! врожа! в Зах1ДНому Полнее! повторюються в се-редньому через 5-7 рок1в. Це обумовлено, головним чином негативною

д1ею низьких ( нижче - 20°С) температур, що чергуються з В1длигами зимою, гид час формування чодов!чкх генераривних оргатв, заморозками та сильними дощами п1д час закяадення ж1ночих генеративних орган1в, цв1т1ння 1 зашпднення.

4. Врожа'1 жолудхв в окрем1 роки на 60-90% пошкоджуються енто-мощвдниками 1 хворобами. В роки з малими 1 нав1ть середшми вро-жаями, жолуд! можуть бути повтстю знищен1 ними. Здоров! жолуд1

в велики к!лькост1 знищуються також мишевидними гризуними 1 дикими свиньми.

5. Зрдаення деревостану шляхом видалення з його складу су-путн!х пор1д П1Д час р1вном!рно-поступових рубок зб1льшуе врожай жолуд1в в нас1ннев1 роки.

6. Групове розмхщення самос1ву дуба позитивно впливае на його виживання та формування деревостан!в з його участю.

7. Природне поновлення дуба шд наметом в досл1джуваних еко-топах проходить устшно. В сосняках до в1ку головного користування знаходиться близько 10 тис. шт/га р!зновжового самос!ву дуба, зле в 61лыюст1 виладк1в в1у знищуеться або пошкоджуеться при прове-денн1 сущльнолюосхчних рубок та наступай мехашзоваий л1дго-товщ грунту.

8. Поселения дуба на вирубках, в перш1 роки п1сля проведения суц1льних рубок незначне. Основна К1 ль клеть тдросту дуба гут представлена екземплярами вегетативного походження.

9. Р1ст 1 розвиток дубового йдросту задежить вод умов зкото-пу. В борах дуб не виходить з ярусу п!дл1ску 1 росте т1льки у виг-ляд! торчкхв, що визвано низькою родюч1стю грунт1в для дуба. В су-борах ! складних суборах бувають дв1 форми: при мал1й освхтленост! до 20-30 рок1в формуеться кущовидна форма дуба, в середн1х ! великих умовах осв!тленност: кущовидна форма проходить швидко ! дубки маючи бокове зат1нення тягнуться вверх ! розвиваеться деревовидна форма.

10. Дуб, в соснових л1сах Зах1дного Пол1сся Укра1ни по в1ку можна розд1лити на 4 групи: 1 - дуб порослевого походження, одного вхку з сосною або на декллька рок1в старший за не!, 2 - дуб насхнневого походження, старший за сосну на 5-20 рок1в, 3 - дуб нас1нневого походження, одного в!ку з сосною; 4 - дуб нас1нневого походження, на 25-60 рок!в молодшй за сосну.

11. Взаемов1дносини м!ж сосною 1 дубом в природних дубо-во-соснових л1состанах складаються сприятливо ! залежать, головним

- 21 -

чином в1д способу поновлення та в1ку пор1д.

12. На л!сос1ках в суборах 1 складних суборах потр!бно збер!гати життездатний п1др1ст,а пошкоджений садити на пень, Отри-ману поросль використовувати при створеши дубово-соснових дере-востан1в. Посадка часткових культур сосни на площах з достатньою к1льк1стью пхдросту 1 поросл! дуба значно зпрощуе створення стойких змшаних дубово-соснових деревостан!в.

13. При одночасному введенн1 сосни 1 дуба в культуру в суборах та в б1лыа б1дних 1 середнхх рхзноввдах складних субор1в, зм1шувати IX пропонуеться, в основному, по шахово-груповому типу. На лз.сокультурних площах з достатньо вираженим м1крорельефом дуба 1 сосну сл1д вводити б1огрупами, дотримуючись правила - на п1дви-щеннях висаджуеться сосна, а в понижениях - дуб.

За матерхалами дисертацП опубликован! наступи! робота:

1. Юхимець АЛ. Як поновлюеться дуб в природ! // Паросток. -К., 1995. - N 1. - С. 34-35.

2. Юхимець А. I. Формування екологччних форм мдросту дуба звичайного.: Допов!д! науково! конференцП молодих вчених.-Ялта, 1995. - С. 89-90.

3. Юхимец А.И. О естественном возобновлении дуба обыкновенного в суборях Западного Полесья Украины.: Тез. докл. научно-произв. конф. - К.: УСХА, 1990.- С. 107.

4. Кушн!р АЛ., Юхимець АЛ., (Лренко 1.П. Охорона знаменитих дерев Укра'ши // Охорона генофонду рослин в Украхн!.-. Тези до-пов!дей науково! конференцП.- Донецьк, 1994.- С. 150-151.

- zz -АННОТАЦИЯ

Юхимец А.И. "Экологические особенности естественного возобновления дуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины". Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.20 - Лесоведение и лесоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 1996.

Приведены результаты изучения плодоношения дуба обыкновенного. Изучена периодичность плодоношения его, появление и становление дубового самосева, формирование коренных дубово-сосновых древостоев.

SYNOPSIS

Anatoly I. Yuchimets." Ecoloqical aspects of natural reqeneration of common oak in conditions of Ukrainian Western Polessye subors and complicated subors". Manuscript.

Dissertation to awarding the scientific degree of candidate of agricultural sciences in area of 06.00.20 - Forestry and silvics. National Aqricultural University, Kiev, 1996.

Results of investiqation of common oak fruitaqe. There were studied periodicity of oak truitaqe, oak underqrowth appearance and qaininq in strenqth, forainq on its base indiqenions oak stands&