Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологические особенности естественного возобновлениядуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины

ВАК РФ 06.03.03, Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними

Автореферат диссертации по теме "Экологические особенности естественного возобновлениядуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины"

КАБ1НЕТ М1Н1СТР1В У К Р А I Н И НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГб од

5 р На правах рукопису

ЮХИМЕЦЬ АНАТ0Л1Й 1ВАН0ВИЧ

ЕК0Л0Г1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В СУБОРАХ I СКЛАДНЯХ СУБОРАХ ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРА1НИ

т ?з

СпеЩальн1сть Об.-ШтЙ©-- Л1сознавство 1 л1с1вництво

Автореферат дисертацП на здобуття наукового сгупеня кандидата сыьськогосподарських наук

КИ1В - 1996

Дисертаиая е рукописом.

Робота виконана на кафедр1 дендрологи та охорони природи Нелокального аграрного ун1верситету.

Науковий кер1вник: доктор б!олог1чних наук, професор

М'якушко Володимир Константинович 0фащйн1 опоненти: -доктор с1льськогосподарських наук,

Пров1дна орган1зац1я - Державна агроеколог1чна акадеьйя

Украши, м.Житомир

на заспанна спевдайзоважл ради Д 01.05.09 при Нащоналыюму аграрному ун1верситет1 за адресою: м.КиТв, вул. Геро1в Оборони, 19, учбовий корпус 1, ауд. 94.

Просимо взяти участь в обговорена дисертацп п1д час И захисту або над1слати в1дгук на автореферат у двох притрниках, зав1ревий печаткою Вашо1 установи, за адресою: 252041, м.Ктв-41, вул. ГероХв Оборони, 15, НАУ, к. 3, сектор захисту дисертащй.

3 дисертаидею молша ознайомитись в б1бл10тещ ун!верситету.

Автореферат роз1слано " £ " Тра/ил* 1996 р.

професор

Пилипенко 0лекс1й 1ванович; -кандидат с1льськогосподарських наук, старший науковий сп1вроб1тник Плюта Петро Григорович

Захист дисертацп в1дбудеться

Вчений секретар спец1алхзовано1 ради, кандидат с.-г. наук,

доцент

Ман1та О.Г.

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеми. На долю субор1в 1 складних субор1в, якх е переважаючими, типами в Завидному Под!сс! Укра!ни припадав 82% всхх умов мхсцезростання. В звя'зку з цим все бхлыиу актуальность набувае формування л!состан1в такого породного складу 1 структури, як! б в цих лгсорослинних умовах разом 1з задоволенням зростаючо! потреби народного господарства в деревин!, в!дрхзнялись високою стхйк1стю 1 високими середовищезахисними та шшими корис-ними функцхями. Для свхжих 1 вологих суборхв та складних суборхв Заххдного Пол1сся Укршни такими можуть бути природн1 дубово-сос-нов1, корхши деревостани в1дом1, своею високою продуктивною й б).олоГ1чною ст1йк1стю. На сьогоднхший день в суборах 1 складних суборах Зах!дного Гкмпсся УкраЭни велик1 площх займають поххднх деревостани, серед яких переважають чист! сосняки. Але в багатьох випадках кор1нн1 дубово-сосновх лхсостани вхдновлюються й природам шляхом. Створення кор1нних дубово-соснових насаджень штуч-ним шляхом пов'язане з багатьма складностями, зокрема !з складтстью взаемов!дносин м1лс сосною ! дубом.

Детальне вивчення можливостей ! законом1рностей поновлювання дуба звичайного в сосняках 1 особливостей формування змхшанних ду-бово-соснових л1состан!в природам шляхом в умовах суборхв 1 складних суборгв Заххдного Полхсся УкраТни ранхше не проводилось, анал!з 1 практичн! рекомендацП з цього питания в1дсутн!.

Мета 1 завдання досл!джень. Метою доойджень було вияснення рол! природного нас!нневого поновлення дуба звичайного у вхдтво-реннх та формувант дубово-соснових л1состан!в субор!в х складних субор1в Зах1дного Пстсся Украши. Передбачалось розв'язання таких завдань:

- вивчити умови х перходичнхсть плодоношения дуба у дослхджу-ванних типах л!су;

- вивчити особливостх появи 1 розвитку молодих рослин дуба у цих умовах;

- вивчити особливост1 формування еколог1чних форм п!дросту

дуба;

- вивчити ОСОбЛИВОСТ1 формування природних дубово-соснових л!состанхв.

Наукова новизна досл!джень. Вперше у Зах!дному Пол1ссх Украши в суборах 1 складних суборах вивчене плодоношения дуба зви-

чайного, встановлена його пер!одичн1сть 1 фактори, що П обумовлю-ють. Вивчена динам1.ка появи 1 формування дубового самос1ву 1з дуба звичайного суборово! форми.

Остановлено основн1 типи формування дубово-соснових лгсос-тан1в з участю дуба звичайного природного походження.

Доповнен1 знання про особливостх росту та становления л1соста-н1в природного походження з дубом звичайним суборево! форми.

Обгрунтованшсть отриманих результат1в. Результати експери-ментально обгрунтовуються на достатнхй млькост! експериментальних матер1ал1в, як1 репрезентативно представляють дослхджуван1 типи умов мюцезросгання формацП соснових л1с1в Зах1дного Пол1сся Ук-ра!ни.

При цьому, поряд з основними чинниками формування 1 функвдонування л1состан1в, широко застосовувався багатом1рний ста-тистичний анаиз.

Практична значим1сть. В результат! проведених дослхджень в суборах 1 складних суборах Зах1дного Пол1сся Украхни: встановлено особливост1 формування дубово-соснових л1состан1в з участю дуба звичайного природного походження; розроблено 1 обгрунтовано бд.олог1чн1 основи ведения господарства в суборах 1 складних суборах з метою формування кор1нних, змшаних, ценотично ст1йких дубово-соснових деревостан1в. Рекомендовано орган1зац1йно-техн1чн1 заходи спрямован1 на в!дтворення сййких дубово-соснових деревос-тан1в шляхом збереження х використання природного поновлення дуба звичайного.

Апробащя работи. 0сновн1 положения дисертащйно! работи до-пов1дались та отримали позитивну ощнку на науков1й конференцП лрофесорсько-викладацького складу л1согосподарського факультету УСТА (1992), м1жнародних науково-практичних конференщях "ЛШвни-ча наука та осв1та: стан 1 перспективи розвитку" (Ки!в, 1995 р.) та "Урбан1зоване навколишнв середовще: охорона природи та здо-ров'я людини" (КИ1В, 1995 р.), сем1нар1 ШСИ "Охорона та збалансо-ване використання л1с1в УкраТни" (Кшв, 1995 р.).

Особиста участь автора полягав у розробвд програми досл1джень, збор1, обробщ та анал1з! експериментального ма-тер1алу, п1дготоввд публ1кац1й.

Публ1кац11. Основн! положения дисертацП опубл1кован1 в 4 на-укових роботах.

- 3 -

На захист виносяться так1 ochobhï питания:

- анал1з стану плодоношения дуба звичайного в сосняках cyôopiB та сладних cyôopiB Захшюго Пол1сся Украши;

- анал!з появи та формування молодих рослин дуба;

- особливост1 (типи) формування природних дубово-соснових л1состан1в.

Об'ем i структура дисертацп. Дисертавдйна робота викладена на 185 стор1нках машинописного тексту i включав 17 таблиць i 46 рисунтв. Складаеться 1з вступу, 7 глав, bhchobkîb i пропозищй ви-робництву. Список використано'! л1тератури складае 291 найменувань.

3MICT РОВОТИ

У вступ! викладено обгрунтування теми дисертащйно'! робота, характеризуемся П актуальн1сть, наукова 1 практична вдннЛсть для л1согосподарського виробництва Захгдного Полгсся Укра'1ни.

1. ПВ1Р0ДН1 УМОВИ ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРАШИ

У глав1 наведено зонально-географ!чне положения, рельеф i ге-олог1чна будова, гапмат, г!дролог1чн1 умови, грунти 1 рослшписть реПону.

2. МЕТОДИКА, ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕНЬ I ОБ'вМ ВИКОНАНИХ Р0Б1Т

Досл1дження по тем1 проводились у 1987-1992 роках на пробних площах, закладених у лгсах Зах1дного Пол1сся Укра'ши. Закладення пробних площ проводили пхсля вивчення матер1ал1в останнього л!сов-порядження, поточних зм!н л1сового фонду, з наступним выбором на-саджень, що складали для нас iHTepec, i геоботашчним обстеженням 'ix в натур!.

Досл1дгкення проводились в люостанах р1зного BiKy 1 складу як природного так штучного походження. При цьому були використан! "Методичн1 вказ1вки до вивчення динатки и бхологзлного кругооб1гу у ф1тоценозах" (Род1н, Реыезова, Баз1лввич, 1968). 0бл1к деревного i чагарникового ярусу проведено методом середн1х моделей (Захаров, 1967; HÎKÎTiH, 1966).

Програмою досл1джень передбачалось:

1. З'ясувати роль природного нас!нневого поновлення дуба звичайного у в1дновленн1 i формуванш р!зних типхв деревостан1в в суборах i складних суборах.

2. Вивчити плодоношения дуба звичайного в суборах i складних суборах Захгдного Полясся УкраТни.

3. Вивчити динатку чисельност! i зустр1ван!сть тдросту дуба

п1д наметом 1 на сувдльних вирубках в суборах 1 складних суборах Зах1дного Пол1сся Укра1ни.

Плодоношения дуба вивчалось за методом обл3.кових дерев (МШ-на, 1954), як! брались у трьох повторностях з одного класу в1ку. Модельн! Г1ЛКИ були добре облистян1 1 мали довжину 1 м. На протязЗ. всього вегетавдйного пер1оду, через 10 дн!в п!драховувалась к1льк1сть ж1ночих кв1ток, зав'яз1в 1 досгиглих жолуд1в.

Величина врожаю жолуд1в дуба визначалась пхсля опадания вс1х достиглих кодуд1в на облжових майданчиках розм1ром 1x1 м, як1 розм!шувались на пробей плоцц розм1ром 50x50 м (Берегший, 1978).

Про пер1одичность плодоношения дуба судили за даними вивчення цього процесу Клеваньською л1сонас1нневою станщею (з 1968 року), а такса ва даними наших спостережень в 1987-1992 роках. Пер1одичн1сть плодоношения дуба за минул1 роки встановлювалась та-кож шляхом визначення в1ку 1 рясност! молодих рослин дуба.

При проведенн! облхку сход1в 1 тдросту дуба були врахован1 методики О.В.Побед1Нського (1962), С.С.Пятницького (1951), М.М.Горшешна (1959,1972), Д.П.Столярова (1979) та З-Нших. Окрхм визначення к1лькост1 особин дуба в якосп сход!в 1 тдросту на 1 га, встановлювалась !х зустр1ван!сть, по формул^.

Р ~(п х 100),

де Р - зустр1ван!сть; п - к!льк1сть майданчик1в з наявн1стю сход1в 1 шдросту; N - загальна к1льк1сть майданчикхв на пробн1й плошд.

Склад, середн1й д1аметер 1 висота, повнота, бон1тет, в1к, бу-дова деревостану, запас, з!мкнут1сть намету визначали в1дпов1дно до вимог ГОСТ 16128-70.

Бри до&адженнх грунтових умов описували генетичн1 горизонта, вхдбирали зразки грунту та визначали його ф1зико-х!м1чних влас-тивосп (Вернандер та 1н.,1951; Нормативно-довхдкова ¿нформащя по грунтово-л1сотиполог1чному обстеженню ДЛФ Волиньсько! 1 Рхвненсько! областей, 1988).

Розповсюдження ф1з1олог1чно активних кор1нщв вивчали шляхом закладки шурфгв у триразовому повторена за методикою Н.А.Качинсь-кого (1925) з врахуванням удосконалення П.С.Погребняка (1951) 1 Д.Д.Лавриненка (1969).

Було закладено 7 пост1йних 1 47 тимчасових пробних площ, 1200 пробних майданчикхв для облз.ку сход1в 1 пхдросту дуба; проведено 85 геоботатчних опис1в деревостан1в.

Обробка результат1в дослхджень здайснювалась на ПЕОМ методами математично1 статистики (Доспехов, 1979; Лак1н, 1980).

3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ

ДОСЛIДЖУВАНИХ П0Р1Д

На основ! л1тературних матерхалхв i власних досуплженъ викла-дено характеристику бЮекологхчних особливостей дуба звичайного i сосни звичайно!. Вказано, що ц! дв! породи в Зах1дному ücwiicci ма-ють рхзну т1ньовитривал!сть i вибаглив1сгь до родючост1 грунт!в. У дуба звичайного щ. властивост1 сприяють утворенню змшаних дере-востан1в; у сосни ж вони дшть не однозначно. Св!тлолюбн1сть -фактор, що дав можлив1сть сосн! утЕорювати змшан! деревостани, але мала потреба до родючост1 грунту надав 1й можливюгь знаходи-тись у чистик деревостанах без конкуренщ! iHimx пор!д.

4. ТИПОЛОГШ СОСНОВИХ Л1С1В ЗАХ1ДН0Г0 П0Л1ССЯ УКРА1НИ

ТА М1СЦЕ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В НИХ

В напий робот1 використан! основа положения ф1тоценотично!, еколог1чно1 та еколого-ф1тоценогенетично! класиф1кац!й (1ваненко, 1948; Погребняк, 1955-, Сукачов, 1957; Ярошенка, 1S61; Голубець i Малиновський, 1967; Мякушко, 1978 та iHffll), в яких виевхтлено найб!льш вамив1 принципи, що використовуються в!тчизняними i за-руб1экяши тгокшхЧчниш школами. На цих принципах розроблена кла-сиф!кацгя соснових л1с!в Украши (Мякушко, 1978), за якою ми й приводили опис дослхджуваних титв соснових л1с1в.

Сосков! л!си в Заххдному IfoJiicci Укра'1ни представлен! чметими сосновими л1сами (борами), дубово-сосновими л!сами (суборами) та грабово-дубово-сосновими люами (складними суборами).

Дуб звичайний зустрхчаеться у св!жих (Аг), вологих (A3) i си-рих (A4) борах у вигляд! редкого, чахлого пхдросту. Мала родкшеть грунту в цих умовах не дае можливост! дубу тднятись !з ярусу п!дл1ску.

Грунти в дубово-соснових л1сах (суборах) багатш!, тому продуктивней? сосни набагато вища, а склад л1состан1в складнший, н!ж в борах такого ж зволоження. В суборах формуються середн! по своему л!сорослинному ефекту умови, в яких разом з сосною звичайного важливу роль в формуван! л1состан1в в!д1грае дуб звичайний. BiH виконуе тут велику грунтополхпшуючу i стаб!л1зуючу роль. Дуб зустр!чаеться у Вг, Вз, В4.

Шдвмцення вологост! грунту сприяе кращому росту дуба звичай-

ного, тому у Бологому субору (Вз) В1Н в!д1грае ваетиве ценотичне значения; утворюваний дубом ярус бхлып стхйкий, продукуе велику к1льк1сть ф1томаси та несе значний вплив на ценоз. Кор!шп деревостани тут двоярусн1; в першому ярус1 сосна 1-П бон1тет1в, в другому - дуб.

Дуб в суборах Зах1дного Псшсся Укра1ни, можна розд1лити по в!ку на три групи: 1 - дуб порослевого походження, одного в1ку з сосною або на 6-15 рок!в старший, 2 - дуб нас1нневого походження старший за сосну на 5-20 рок!в, 3 - дуб нас1нневого походження мо~ лодший за сосну на 25-30 рок1в.

Висока родкгасть грунт!в, на яких формуються грабово-дубо-во-соснов! л1си (складн1 субори), св1ж1 та волог1 гхгротопи, в яких е основними, сприяють створенню високопродуктивних складних по свош будов! фхтоценозхв. В умовах складних субор!в дуб вдограе ще б1льш важливе ценотичне значения. В!н !з стабШзатора ф1тоценозу стае в рхвень з едиф!катором, перетворюючись в потужно-го конкурента сосни, часто вийсняючого П !з складу деревостану, особливо при вегетативному поновлеюп. Волог! умови шдсшюоть конкурентноздатшсть дуба.

5. ЕКОЛОГШ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ СУБ0Р1В I СКЛАДНИХ СУВ0Р1В

В ботаначнай ! л^хвничхй л1терагур! уже з к1нця дев'ятнадця-того стол1ття прид1лялась особлива увага вивченню процесхв формування, фунгацонування, поновлення деревостайв дуба (Коржинський, 1891; Яшнов, 1892; Соболев, 1898; Корнаковський, 1904; Кравчинсь-кий, 1903; Хитрово, 1911 та !нлп).

Проведен! в подальшому досл!дження показали, що природне нас1нневе поновлення дуба - процес багатофакторний. В1н залежить В1д к1лькост1 шкдов, пер!одичост1 урожайних рок1в, шдготовден-ност1 грунту, з!мкнутост! деревостану, густоти травостою, рясностх та складу шдлхску, пхдросту та пороои м'яколистяних пор!д, ф1зи-ко-мехайчних та х1м!чних властивостей грунту (Кожевшков, 1937; Железнов, 1940; Жуков, 1949; Юркевич, 1954; Лосицький, 1949, 1981; П'ятницький, 1951; Лавриненко, 1965; Лук1нас, 1967; Герасименко, 1958; Стойко, 1951; Молотков, 1971; Горд!енко, 1975; Наконечний, 1978; Алентьев, 1980, 1984; Бондаренко, 1986, 1987; Коп!й, 1987 та багато !нших).

Питаниям природного нас1нневого поновлення дуба та формуван-

Таблица 1

Оц1нка цвхт1ння 1 плодоношения дуба звичайного в Сг, кв.15, Новоставське л-во, Клеваньський дерзыйсгосп,

Р1к 1 Рання форма 1 Промажна форма 1 ГИзня форма

спос- ! 1 1

тере- |ЦВЗ.Т1ННЯ| плодоно- ¡цв1т1ння1 плодоно- ¡цвтння 1плодоно~

зкень 1 1 шення 1 1 1 1 шення 1 1 1 1 шення 1 1

1 1 Ощнка в балах

1968 2 1 4 2 - -

1969 4 3 4 3 4 3

1970 4 1 2 0 3 1

1971 3 0 4 0 2 0

1972 4 0 3 1 2 2

1973 3 0 5 1 1 0

1974 4 4 5 4 3 3

1975 2 1 2 1 2 0

1976 3 1 5 2 1 1

1977 5 5 5 5 3 3

1978 2 0 3 0 2 1

1979 5 2 5 2 2 1

1980 3 0 4 0 3 1

1981 3 0 4 0 2 1

1982 5 1 5 3 3 3

1983 4 4 4 3 2 1

1984 4 0 4 0 2 0

1985 4 0 4 0 3 1

1986 4 0 5 1 3 1

1987 3 1 4 3 3 2

1988 4 1 4 2 3 1

1989 4 0 4 0 3 0

1990 4 1 4 1 3 1

1991 4 2 4 2 4 1

1992 4 2 4 2 4 3

Середн1й 3,6^3,2 1,2+0,3 4,0±0,2 1,5±0,3 2,6±0,2 1,3±С

бал

В 1987-1992 p.p. нами вивчений вплив зр1дження деревостану р!вномхрно-постуловими рубами на плодоношения дуба (табл. 2). Дослхдження показало, що зр1дження деревостану шляхом вирубки су-путн1х порхд сприяе збхлыпенню врожаю жолудхв.

Значна частина врожаю жолуд1в пошкоджуеться шкхдниками i хворобами. За нашими даними, в 1987 р., роцх з середнхм урожаем, кхльк!сть пошкоджених жолуд1в на контролх склала 87%. На зр1джених дхлянках пошкодженхсть жолуд1в була дещо меншою - 66-70%. В рхк слабого врожаю (1988 р.) кхдьк1сть пошкоджених жолуд1в була ще б1льшою i склала на контрольна дхлянцх 96%, на зрхджених -83-85%. В окрем1 роки весь урожай бувае знищений ентомопшдниками i хворобами. Таким за час наших дослдаень був 1989 рхк, коли, незважаючи на значний врожай (в1д 190 тис. до 200 тис,шт/га), здо-рових жолудхв не виявилось зовс1м.

В роки середнього i слабкого врожачз жолуд1в, ми встановшш, що KiabKicTb сходхв дуба була незначною. Причиною цього е також знищення жолудХв мишами i дикими свиньми в осени, зимою i весною наступного року. Мшй знишують нав!ть схм'ядол! жолуд1в, яй проросли, i сходи.

Успхх природного нас1нневого поновлення залежить вхд к1ль-кост1 та якостх жолудхв, та з'явившихся хз жолуд1в сходхв. Поява сход1в дуба пов'язана з насхнневими роками, як1 в цих умовах пов-торюються в середньому через 5-7 рок!в. Це пояснюе i динам1ку поя-ви 1 вжову структуру пхдросту в деревостанах. Вир1шальне значения для нормально! життед!яльиостх молодих рослин дуба в умовах, що вивчааись нами, надежить свхтловому живленню. В природтх лхсах Зах1дного Полхсся Укра'Ши в якост! регулятора зм1ни поколхнь вис-тупае сам деревостан. Вхкова струкрура деревостан!в визначае мож-ливхсть появи 1 розвиток молодого поколхння дуба.

Найпоширенхшим кор1нним типом в суборах i складних суборах досл!джуваного perioHy, е дубово-соснов1 деревостани, де сосна знаходиться в першому, а дуб у другому ярусх. Поселения дуба пхд наметом сосни починаеться тут уже в 25-30-р1чних деревостанах, не-залежно в1д того природного, чи штучного вони походження. Прориви намету, викликан1 зрз.дженням, сприяють появ! менш свхтлолюбного дуба. Поодиноке поновлення дуба в1дм1чалось i в б!льш молодому сосновому люостат. Найб1льш з.нтенсивно процес поновлення дуба проходить в пристигаючих i стиглих соснових люостанах, повнота

Таблиця 2

Урожай жолуд1в дуба звичайного, Сг, 6Д2С2Гр, 100 рок1в, повнота 0,9 кв. 5, Мащанське л!сницство, Костсяпльський держлхсгосп

Р1к1 Урожай жолуд1в на вар1антах дослхду (в перерахунку 1 га) УРО)_

жаю! Р1вном1рно-поступова I 2-х прийомна рубка, ва I перший прийом вибрано I 36% запасу

I_

I Р1вном1рно-поступова I Контроль I 4-х прийомна рубка, за ! (не пройдена I перший прийом вибрано I рубкою д1лянка I 27% запасу I I__I_

! эдорових 1лошкоджених I здорових

I

I

!

1пошкоджених1 здорових I _1_

(пошкоджених

1тис.шт.1 кг_1тис.шт. 1кг

1987 132,8 479

1988 25,4 100

1989 -

1990 0,7 2,4

257,2 66

128,2 83

198,1 100

20,0 8

Iтис.шт■ 1т1.кг_1тис.шт. 1кг Iтис.шт. I кг_1тис.шт. 1кг.

70 27,8 78 85

91,6 34,9

324 145

1991 деревостан зрубано

1992 -

0,8 0,8 0,3

3,0 3,9 0,9

217,7

203.5

199.6 100 27,2 9

4,9 4,5

0,5 0,4

4,0 14

0,9 3,0

2,9 11,8

0,2 0,7

180,1 87

93,4 96

189,7 100

34,3 10

7,6 7

0,4 0,3

0

1

яких знижуеться до 0,7-0,6.

Групове розм1щення е позитивним фактором при виживанн1 пхдросту дуба та в подальшому формувашй л1состан1в в його участю.

Анал1з пробних площ, (табл. 3-, 4) св1дчить про задовхльний стан шдросту в досл1джуваних умовах. При певних сприятливих для самос1ву дуба факторах (св1тло, густота травяного покриву, товщина пхдстилки 1 т.п.), в сосняках до вхку головного користування може знаходитись близько 10 тис. шт/га р1знов1кового самос1ву дуба зви-чайного. Розмщення його носить куртинний характер, але зустр!ван1сть - 88% (середне по пробних площах) св1дчить про рхвномхрн!сть його розмщення на плоиц.

Велика кхлькхсть самос!ву дуба в первц роки життя гине, а та частина, що залишаеться, практично повн1стю энищуеться гад час проведения суцхльних рубок головного користування та шдготовщ грунту п1д лхсов1 культури, тяжкою агрегатною техн1кою. Природне нас1нневе поновлення дуба на таких суцхльних вирубках в першх роки незначне. Основна ¡альк1сть шдросту дуба представлена екземпляра-ми вегетативного походження, що ущлхли пхсля рубки та посл!дуючо! пхдготовки грунту.

Р1ст 1 розвиток дубового п!дросту залежить вхд экотопу. В борах, де низька родюч1сть грунту, дуб не виходить з ярусу тдлхска 1 росте т1льки у вигляд1 кущв.

В суборах зустр1чаеться: кущовидна 1 деревовидна форми дуба, що обумовлено локальною неоднор1дн1стью рад1ацхйного поля п1д полом. При недостатшй осв1тленостх (до 4% в1д повно! осв1тленост1), дуб знаходиться у виглядх торчк1в. В середн!х умовах осв1тленост1 (4-13%) кущовидна стад1я проходить швидко (10-15 рок1в) 1 дубки, маючи бокове затхнення, тягнуться вверх х переходять в деревовидну форму. При освх,тленост1 бхльше 132, развиваеться кущовидна форма дуба. 0ск1льки трофнхсть в суборах для дуба не оптимальна, у кущо-видному стан1 вш знаходиться до 20-25 рок!в.

В складних суборах при недостатнхй осв1тленостх самос!в знаходиться у вигляд1 торчк!в. Цей стан може тривати до 15-20 рокхв. При зб1льшешп осв!тленостх формуеться деревовидная форма. В среднхх умовах освггленост!, кущовидний стан проходить через 8-15 рокхв, 1 при боковому зат1неннх, дубки в результат! вираженого :штенсивного росту осьового пагона, формують деревовидну форму. При велик1й освхтленостх кущовидний стан проходить швидко (через 5-8 рок1в), в подальшому формуеться деревовидна форма дуба.

Таблица 3

Характеристика сословия деревостатв з обл1ку природного поновлення дуба звичайного, 1989 р. ,Мащанське л-во, Костсшльський деряшсгосп

N. !Склад: 1Тип 1В1к, Шов- 1Ви- 1Д1а-ГЖ1 деревосталул1су 1 рокгв 1 нота! со- ¡метр, Бон1-тет 1 Запас 1на 1 1К1ль-1 гасть 13устр1-(ванхсть

1 подросту 1 1 1 I I 1 1 1 1 1 1 I 1 та, 1 см 1 1 м 1 1 1 I I 1 1 1 га, 1 мЗ 1п1д- 1 росту, !шт/га 1 1п1д-1 росту, 1 % !

1 10С+Д+Б юд Сз 100 0,5 29,0 38,0 4,0 1а 330 6100 83

2 10С+В ЮЛ в2 45_ .0,7 18,0 18,0 1,5 I 240 7600 90

3 10С+Б ЮД Вз 45 0,7 18,0 20,0 2,5 1а 250 8600 95

4 ЮС 9Д1С Вз 0,8 13,0 14,0 1,0 1а 170 4000 75

5 ЮС ЮД Сз 35 0,7 15,0 16,0 2,5 1а 200 9600 100

6 ЮС 8Д2В Вз 60 0,7 25,0 24,0 5,0 1а 280 3750 93

7 10С+Б ЮД Вз 31 0,8 13,0 13,0 2,3 I 160 4300 83

Таблиця 4

Збл1к природного поновдення дуба звичайного в соснових деревостанах, 1989 р., Мащанське л-во, Костопхльський дершйсгосп

N.1Стан Ш 1пхдросту 1 ! 1 1 Bík тдросту, pokíb Всього,

Сходи /IpiK/ 12-5 16-101 1 ¡ 1 1 I 1 1 11- 116- 121- 126-131-136151 201 251 301 35140 X 1111 1ста-1рше шт. %

1 Кхлькхсть пхдросту на 1 га, шт.

бдоровий 1 сумнхвний вхдмерлий 833 917 87 250 248 90 1083 583 834 583 167 - 85 - - -до - - 250 5500 420 180 90,0 7,0 3,0

разом 833 1004 588 1173 668 834 583 167 250 6100 100,0

здоровии 2 сумн!вний в!дмерлий 1666 83 1666 1500 1832 336 170 - -90 90 167 - - - - - 7170 430 94,0 6,0

разом 1749 1756 1590 1999 336 170 - _ 7600 100,0

здоровии 3 сумнхвний вхдмерлий 375 1125 2000 - 250 100 2550 350 100 1000 625 125 - - 7800 600 200 91,0 7,0 2,0

разом 375 1125 2350 3000 1000 625 125 - 8600 100,0

здоровии 4 сумн1вний в1дмерлий 1815 100 935 100 400 520 130 - - - - 3800 200 95,0 5,0

разом 1915 1035 400 520 130 - - - 4000 100,0

здоровии 5 сумнХвний в!дмерлий 483 1080 238 2290 112 50 3620 350 50 1327 - - - 8800 700 100 92,0 7,0 1,0

разом 483 1318 24Ь2 4030 1327 - - — 9600 100,0

здоровии 6 сумн!вний в1дмерлий 83 83 335 1086 84 83 1000 670 160 83 83 - - 3500167 83 94,0 4,0 2,0

разом 83 83 335 1253 1083 670 160 83 - 3750 100,0

здоровии 7 сумнхвний в!дмерлий - 555 1668 140 1250 130 417 140 - - 4030 270 94,0 6,0

разом 555 1808 1380 417 140 - — 4300 100,0

- 14 -

6. 0С0ВЛИВ0СТ1 ФОРМУВАННЯ ДУВОВО-СОСНОВИХ Л1 СОСТАВ!В ПРИРОДНОГО ГОХОДЖЕННЯ Вивчення стиглих дубово-соснових д1состанхв природного поход-ження показало, ш.о в них в!к сосни 1 дуба не одинаковий. Нашими досдхдженнями в Заххдному Пол1ссх Украши встаковлена така в1кова структура цих л3.состан1в (типи формування): 1) з дубом порослевого лоходження, на 2-6 рок!в старшим сосни; 2) з дубом нас1нневого по-ходження, на 5-20 рок!в старшим сосни; 3) з дубом нас!нневого по-ходження одного в!ку з сосною; 4) з дубом наглнневого походження, на 25-60 рок1в молодшим сосни.

Л1состани першого типу формуються в суборах 1 складних суборах в результат! рубки дубово-соснового л1су при поновленш зруб1в порослю дуба й насшневою сосною, яка появляешься одночасно з дубом або на к1лька рок1в тзтше. Пор1вняно швидкий рхст дозволяе сосн! наздогнати поросль дуба, а поПм 1 об1гнати його по висоть МозаХчнхсть (нер1вном1рн1сть, куртишпсть) п1дросту дуба х сосни, дозволяе забезпечити формування дубово-соснового деревостану. У зр1джених пристигаючих 1 стиглих л1состанах, в зв'язку пршйднятос-тю та ажурн1стю крон, пригн1чуючий вплив сосни зменшуеться 1 не до-сягае критично! меж!, що вабезпечуе виживання 1 рхст дуба в другому, а при особливо сприятливих умовах навхть у першому ярус1. Найбхлъше в1дставаиня дуба в рост! по висот1, д!аметру та об'ему спостерхгаеться у в!дносно б!дних св1жих суборах. Воно менше в св1жому 1 мШмальне у Бологому складному су бор ь

Так, в дослхджуваному нами лхсостан1 у Вг (табл. 5, п.п, И) стовбурова деревина дуба скдадае 28,2% в1д загального запасу деревостану 1 знаходиться у другому ярусх. В Сз (п.п. 33) р!ст 1 стан дуба покращуеться ще б!льие, участь його в деревостанх досягае 47,3%, а найб!льш крупн! дерева, що скяадають 50,3% запасу його стовбурово! деревини, ростуть разом з сосною в першому ярус1.

Другай тип формування дубово-соснових л1состанхв (п.п. . 10 1 13), зустр1чавться накчастхше в свхжому та вологому складному су-бор!. Сосна тут на 5-20 рокхв молодша за дуба нас!нневого поход -ження. В цьому випадку взаемов!дносини м!ж породами складаються так же, як 1 в першому типов1 формування.

При цьому тит формування можлив! вар1анти: а) дуб насхннево-го походження з'являеться на 5-20 рокхв раихше сосни, але деякий час росте п1д наметом старого деревостану (попередне поновлення обох порхд); б) дуб з'являеться до вирубки старого деревостану, а

Таблица 5

Таксац1йн1 показники дубово-соснових деревостангв природного походження

иередня:Середн1й: Запас висота, :д!аметр,:стовбурово! : :деревини,

м : см :.. куб.м/га

Порода

:К1льк1стьСума Вж, :стовбу- : площ рок1В 1р1в на 1:перетин1в, _;га,._.шт.. : кв.м/га

Сосна Береза

Дуб

Сосна Береза

Дуб

Сосна Луб

Береза

Дуб

Сосна

ЙУб

Береза

№

31льха

Пробна площа 11, Вг, 6СЗД од.В,

Перший ярус

99 96 20,4 31,8

Р13Н0-

вжова 14 1,4 29,0

Другий ярус

104 123 9,9 23,6

Пробна плошд 21, Вг, 9С1Д од.Б, Перший ярус 102 150 26,6 32,6

р!зно-

в1кова 17 2,0 31,5

Другий ярус 69 116 4,4 17,8

Пробна площа 13, С2, 8С2Д+В, 1а Перший ярус 145 86 23,6 37,6

Другий ярус 150 116 8,2 24,4

р!зно-

вхкова 12 0,5 24,0

Третхй ярус 50 33 0,6 12,0

Пробна площа 33, Сз, 5С5Д+Б+ВЛ, Перший ярус 146 14,1 26,3

50 6,2 25,6

65 68 р1зно-в!кова

68 р1зно-в!кова

2 268 16

Пробна плоп

Сосна 90 79

Дуб 110 62

Береза Р13НО- 10

в1кова

В1льха р1зно-

вшова 4

Дуб 110 105

Дуб 40 38

Пробна !

Сосна 140 46

Дуб 138 63

Береза р1зно-

вхкова 6

Дуб 138 36

0,3 23,0 Другий ярус

8,0 17,8

0,4 18,0

а 10, Сз, 6С4Д+Б+ВЛ, Зершии ярус

5,9

1,1

0,2 Другий яр^с

Трети! ярус

о;5

Перший ярус 14,5

11,7 - °'7

Другии яр^с

30.4 26,9

26.5 29,7 21,7

9,7 5Д+Б,

31.6 27,9

27,5

22.7

I бон1тет

52.0

35.3 35,8

I бон1тет 47,5 38,5 21,8 бон1тет

59.1 29,7 22,7

14.5

1а бон1тет

35,1

33.7

40.0

19.1

17.6

1а бонз.тет

50.1

34.8

35.7

23.4

21.9 12,6

I боштет

63,4 48,6

38.2 28,6

271 18 113

394 27 '39

393 93 5 3

164 77

3 76

4

206 70

15

2

39

3

196 153

9

29

сосна гисаш !х вирубки (попередне поновлення дуба, посавдуюче сосни).

В обох випадках для дуба характерним е пер!од пов1дьного росту без верххвкового затхнення з боку сосни. Цьому сприяе прор!дження рубками догляду верхнього пологу. М1жвидова конку-решця найб1лыд гостра у стадП чащ! та жердняка. Саме в цей перход дуб ухиляеться в1д р!зко негативного впливу сосни. Групове розмщення порхд на плошд забезпечуе пом'якшення конкурентних взаемовдаосин, зменшуеться IX негативний ф1тоценотичний вплив. Все це,нав1ть при незначиш р1зницх у вхщ (5 рок1в на користь дуба, п. п. 13), дае можлив!сть зформуватися в подальшому двоярусному дубово-сосновому л1состану, дом1нуюче положения в якому займае сосна, а пхдлегле дуб.

Треий тип (п. п. 12), як правило, характерний для лз.состатв, як! формуються пхсля вирубки сосново-дубового деревостану з висо-ким процентом участх дуба у вологих складних суборах, близьких до оптимальних для нього. Щдшуков1 рубки, що широко практикувались в досл!джуваних лхсах в минулому, сприяли формуванню шд наметом таких л1состан!в груп пхдросту дуба х сосни. Дубовий п1дрхст, як бхльш тхньовитривалий, виживав краще, н1ж сосновий. В результату пх.сля рубки верхнього намету, на вирубщ виявилось дуба ба.льше нхж сосни. Групове розм1щення порхд, невисока б1олог!чна ст1йк1сть сосни на багатих грунтах, 1нтенсивне зрдаення П з в1ком 1 рубки - ось Т1 основнх фактори, як1 забезпечують формування таких дубо-во-соснових л!состанхв, в яких сосна росте по I, а дуб по II бон1тету.

Дубово-соснов1 л1состани, в яких дуб на дек!лька десятилт молодший сосни (п. п. 21), часто зустр!чаються в Зах1дному Пол1сс1 Украхни в умовах субор1в 1 складних субор1в. Пхд намет соснового деревостану, що мае вж дек1лька десятк!в рок1в, х починав зр1джу-ватися, при допомоз1 тварин х лтаххв попадають жолуд1, якх б дже-релом сходхв. Свхтлове живлення для дуба тут вхдносно сприятли-ве. Це х забезпечуе його вкживання. 3 часом проходить зр1дження соснового деревостану 1 поступово покращуються умови освхтлен-ност1, якх сприяють посиленню росту дуба. При такому, четвертому типу формування л1состан1в, дуб на протязх всього життя знаходиться п1д наметом сосни.

У всхх вище описаних лхсостанах сосна мае висогадо бон1тет х значно переростае 1 пригнхчуе дуб в надземн1й частинх, в грунтово-

- 17 -

му середовищ позицП дуба достатньо ст1йк1 (рис. 1).

Маса кор!нц1в, г/гсв,м О 20 40 60 80 100

-_!-1-1

О-10 0-25 5-40 0-55 5-Т0 О-АО -110 -130 -150 -170 -200

20 40 «О 80 100

Н-1

с 20 40 80 80

0-10 10-25

25-40

40-55 Ь

55-70 ь

70-80 ъ

в0-110 ! Всосх

110-130 3 □ дуб

130-150

Рис. 1. Розкйщення дрхбних (до 2 мм) кор1нц!в сосни 1 дуба по

грунтових горизонтах в л!состанах природного походження на пробних площах: а - 11 (Вг), 6-10 (Сз), в - 12 (Сз)

ПозицН сосни по в ^ношению до дуба в ризосфер! дещо слабю-пи, н1ж в наземн!й частшй, але це не несе сутевого негативного впливу на и р1ст.

Наш1 дослгдження показали, що розмщення кореневих систем сосни ! дуба у природн!х зм1шаних л1состанах мае ярусний характер. Дуб на супщаних х глинисто-шщаних дерново-п!дзолистих грунтах утворюе мичкувату кореневу систему поверхневого типу. Глибина про-никнення кор1ння у в1цх 100-150 рокхв не перевищуе 1,5-2,0 м. Основна ж маса хх росташована у верхн1х (0-55 см), найб!льи родючих горизонтах грунту ! на вхдстан! 2,0- 2,5 м вхд стовбура не проникав в грунт глибше, нхж 50-60 см. Р!зке зменшення корен!в сосни х дуба спостер!гаеться, починаючи з глибини 50-60 см.

Пригшчення дуба сосною, таким чином, пояснюеться не стхльки конкуренвдею в зон1 корневих систем, ск1льки IX взаемовхдносинами в надземнш частин!. Воно с результатом комплексу фактор!в, голов-им !з яких слхд визнати швидк!сть росту.

- 16 -

7. В1ДТВ0РЕННЯ К0Р1НШ1Х ДЕРЕВ0СТА1ЛВ В СУБОРАХ I СКЛАДНЯХ СУБОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ При плануванш л1согосподарських заход1в в соснових х дубово-соснових л1сах, необх1дно враховувати комплекс еколог!чних 1 бхолоПчних властивостей вид1в-компонент1в I !х взаемовхдносини з екотопом. Бюлог1чна сиййсть деревостану, його склад, структура 1 продуктивн1сть являются 1нтегральним воображениям вхдпов1дност1 екотопу.

Субори - субформащя дубово~соснов1 люи Для цхе'х субформацП в регхон1 дослдаень характерно на-явн1сть великих площ чистих сосняюв 1 низько продуктивних в бхль-шостх порослевих дубняшв, тому господарство тут повинно вестись як на реконструкцию (зам!ну) поххдних дубнякхв складними дубо-во-сосноеими деревостанами, так 1 на ускладнення структури сос-някхв шляхом пхдс1ву х посадки дуба в пристигаючх 1 стиглх дере-востани. Основними способами експлуатацП л!су в свз.жих х вологих умовах, повинн1 бути сущ.лъно-лз.сос1чн1 вузькими л!сосхками та гру-пово-виборочн1 рубки. Спосхб в1дтворення деревостан1в повинен бути головним чином комб1нований, тобто поеднання природного \ штучного поновлення.

Поновлення корх.нних дубово-соснових насажджень повинне базу-ватись на посхв! 1 посади дуба пх.д полог сосняк1в за 3-5 рокхв до рубки с наступною (п1сля рубки) посадкою сосни. Необх1дно вико-ристовувати також природне поновлення дуба п!д пологом соснових деревостан1в. Другий ярус хз 10-20-р1чного дуба, при рубках головного користування необххдно вирубати, а його порослеве поновлення використовувати для створення зм1шаних дубово-соснових лхсхв.

Складн1 субори - субформащя грабово-дубово-сосновх л1си. В Заххдному ПолЮи Укра1ни велик1 площх зайнят1 пох1дними деревостанами: чистими соснякими, березнякими, осичниками, дубняками, грабняками. Господарськх заходи тут повит бути спрямованз. на збереження 1 вхдтворення змхшаних, складних грабово-дубово-соснових х дубово-соснових деревостан!в, з приблизно, одинаковою участю в складх сосни х дуба. При проведение суадльних рубок в кор3.нних л1состанах супд зберхгати природне поновлення сосни х дуба 1 всыяко сприяти його виникненню на зрубах. 3 цхею метою (якщо мало самос1ву дуба) слхд проводити тдс1в жолудхв на свхжих зрубах. При недостатньому поновленнх сосни необх1дно вводити Н штучно шляхом посадки одно-двор1чними с1янцями.

Пох1дн1 деревостани, як! утворилися в результат! неправильно! господарсько! д!яльност!, п1длягають реконструкцп з наступним в1дтворенням кор!нних угрупувань. Тх сжд вирубати 1 створювити л1сов! культури. В чистих сосняках, п!сля проходження стади жердняку - п1дс!вати дуб, це п!двшцить стийкхсть 1 покрадать !"х умови. А вирубка дуба, при неможливост! збереження при проведенн1 голов-но1 рубки, буде сприяти порослевому поновленню його, що полегшить створення зм1шаних насадкень в майбутньому.

Виходячи !з характеру взаемовхдносин сосни 1 дуба, що склада-ються в складних суборах, необххдно вводити сосну з дубом в свхжих 1 вологих умовах з початковим сп1вв!дношення - в св1жих умовах 60-70% сосни ! 30-40% дуба, в вологих - 50-60 сосни ! 40-50% дуба.

Найбхльш бажаними типами зм!шування сосни ! дуба в складних суборах, при одночасному введенн1 псрхд е шахово-груповий ! б1огрупами. Необх1дно також застосовувати смужно-групове зм!шу-вання сосни 1 дуба з введениям м!ж ними буферного ряду !з липи, граба, клена.

Для вирощування складних дубово-соснових, а в вологих умовах 1 грубово-дубово-соснових деревостатв, при рубках головного ко-ристування необх1дно проводити заходи спрямован1 на збереження насхнневого поновлення та збереження порослх дуба на л1сосхках.

ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАД11 ВИРОБНИЦТВУ

1. Грунтово-кл!матичн! умови Зах!дного Штсся Укра'хни спри-ятлив! для усп1шного зростання дуба ! сосни. Ц1 породи тут е го-ловними лхсоутворювачами, !з яких в суборах х складних суборах фор-муються кор!нн1, зм1шан1 л1состани. Нин1 в цих умовах велик! площ! займають пох1дн! деревостани, серед яких дом1нують чист! сосняки.

2. Дуб поселяеться п1д наметом чистих сосняк!в коли вони в 25-30-р1ному вЩ! починають зрхджуватись. Поодиноке поселения дуба в!дм!чене ! в молодшому в!щ соснового деревостану. В св1жих ! вологих суборах та складних суборах, де волога ! елементи м!нераль-ного живлення, як правило, не в л!м1туючими, одним з основних фак-тор!в, вхд яких залежить поновлення дуба виступае св!тло. Найб1льш !нтенсивно дуб поселяеться в сосняках починаючи з !х 60-70 р!чного в1ку, ! зниженн! повноти до 0,7-0,6.

3. Рясн1сть появи сходхв дуба пов'язана з нас!нневими роками. Добр! та рясн! врожах в Зах1дному Пол!сс1 повторюються в се-редньому через 5-7 рокхв. Це обумовлено, головним чином негативною

д1ею низьких ( нижче - 20°С) температур, що чергуються з вхдлигами зимою, п!д час формування чолов1чих генераривних орган!в, заморозками та сильними дотами гид час закладенкя ж1ночих генеративних орган1в, цв1т!ння ! зашпднення.

4. Врожа! гколудхв в окремх роки на 60-90% пошкоджуються енто-мошвдниками ! хворобами. В роки з малими 1 навхть середмми вро-жаями, жолуд! можуть бути повшстю зншцен! ними. Здоров! жолуд1

в велигай кллькост! знищуються також мишевидними гризуними 1 дикими свиньми.

5. Зр!дження деревостану шляхом видалення з його складу су-путн!х пор!д п1д час р1вном!рно-поступових рубок зб!льшуе врожай жолуд!в в нас1ннев1 роки.

6. Групове розмщення самоиву дуба позитивно впливае на його виживання та формування деревостан!в з його участю.

7. Природне поновлення дуба пхд наметом в доипджуваних еко-топах проходить усп1шно. В сосняках до в1ку головного користування знаходиться близько 10 тис. шт/га р!знов1кового самос!ву дуба, але в б!льшост1 випадк!в в1у знищуеться або пошкоджуеться при прове-денн! суд!льнол1сос!чних рубок та наступн!й механ!зован!й п1дго-товц1 грунту.

8. Поселения дуба на вирубках, в перш! роки п!сля проведения сущльних рубок незначне. Основна к!льк1сть пгдросту дуба тут представлена екземплярами вегетативного походження.

9. Р!ст 1 розвиток дубового пздросту залежить в1д умов экото-пу. В борах дуб не виходить з ярусу п1дл1ску ! росте т!льки у виг-ляд! торчк1в, що визвано низькою родюч1стю грунт!в для дуба. В су-борах ! складних суборах бувають дв! форми: при мал!й освхтленост! до 20-30 рок!в формуеться кущрвидна форма дуба, в середнхх 1 великих умовах осватленност! кущовидна форма проходить швидко ! дубки маючи бокове зат!нення тягнуться вверх ! розвиваеться деревовидна форма.

10. Дуб, в соснових л1сах Зах1дного Полхсся Украши по в1ку можна розд!лити на 4 групи: 1 - дуб порослевого походження, одного в1ку з сосною або на декхлька рогав старший за не!, 2 - дуб нас1нневого походження, старший за сосну на 5-20 рок1в, 3 - дуб нас1нневого походження, одного в1ку з сосною; 4 - дуб нашнневого походження, на 25-60 рогав молодшда за сосну.

11. Взагмов1дносини м!ж сосною 1 дубом в природних дубо-во-соснових л!состанах складаються сприятливо ! залежать, головним

- 21 -

чином вхд способу поновлення та в1ку пор!д.

12. На л!сосхках в суборах 1 складних суборах потрхбно зберхгати життездатний п1др1ст,а пошкоджений садити на пень. Отри-ману поросль використовувати при створеннх дубово-соснових дере-востан1в. Посадка часткових культур сосни на площах з достатньою кхлькхстью п!дросту 1 порослх дуба значно зпрощуе створення стхйких змхшаних дубово-соснових деревостанхв.

13. При одночасному введеши сосни 1 дуба в культуру в суборах та в б1льш бшшх х середн1х р1зновидах складних субор1в, змИцувати IX пролонувться, в основному, по шахово-груповому типу. На л!сокультурних площах з достатньо вираженим мжрорельефом дуба 1 сосну сл!д вводити бхогрупами, дотримуючись правила - на п1дви-щеннях висаджуеться сосна, а в понижениях - дуб.

За матер1алами дисертацП опубл1кован! наступи! роботи:

1. Юхимець АЛ. Як поновлюеться дуб в природ! // Еаросток. -К., 1995. - N 1. - С. 34-35.

2. Юхимець АЛ. Формування екологхчних форм тдросту дуба звичайного.: ДоповШ науковох конференцп молодих вчених.-Ялта, 1995. - С. 89-90.

3. Юхимец А.И. О естественном возобновлении дуба обыкновенного в суборях Западного Полесья Украины.: Тез. докл. научно-произв. ХОКф. - К.: УСХА, 1990.- С. 10?.

4. Кунтр АЛ., Юхимець АЛ., СИренко 1.П. Охорона знаменитих церев Укра'ши // Охорона генофонду рослин в Укра'Ш.: Тези до-тов1дей науково! конференцП.- Донецьк, 1994.- С. 150-151.

- 22 -АННОТАЦИЯ

Юхимец А.И. "Экологические особенности естественного возобновления дуба обыкновенного в суборях и сложних суборях Западного Полесья Украины". Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.20 - Лесоведение и лесоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 1996.

Приведены результаты изучения плодоношения дуба обыкновенного. Изучена периодичность плодоношения его, появление и становление дубового самосева, формирование коренных дубово-сосновых древостоев.

SYNOPSIS

Anatoly I. Yuchimets." Ecoloqical aspects of natural reqeneration of common oak In conditions of Ukrainian Western Polessye subors and complicated subors". Manuscript.

Dissertation to awarding the scientific degree of candidate of agricultural sciences in area of 06.00.20 - Forestry and silvics. National Aqricultural University, Kiev, 1996.

Results of investigation of common oak fruitage. There were studied periodicity of oak truitaqe, oak underqrowth appearance and qaininq in strenqth, forminq on its base indiqenions oak stands&