Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологически ориентированные приемы защиты капусты от основных вредителей из ряда листогрызущих

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Экологически ориентированные приемы защиты капусты от основных вредителей из ряда листогрызущих"

РГ6 од

¿ ;¡üb i39'i

Укратський державпиП arpapnaS унюерситет

На правах рукопйсу

сапазьоза 03kiia григ0р12ка

е/лдопчпо оргеитоэш прдо.окк захнстг

x',пусти 31д ссновш чщшшв 3 ряду лускокрилкх

00.01.11 - 3 fi " H С Т росл»« В 1 Д ПК1Д11|<ПЗ ía хчороб

Aütopíiápaí

дисертацИ ifi здо^уття паукового cryiidH.4 »шдидата бЮяог1ч!!»х ¡¡ays

в

Rui в - 1993

Робота аиконана на кафедр) sooiortl та снтомоюгП Харк\всь-кого державного аграрного ум»верс*тету 1м. В.3.Докучаева.

Slay<оаI корзинки: доктор Оююгиних наук, про$есор Лит в1и о в Б.Ц.

доктор бюяопчиих наук Биецькнй S.U,

0ф1Щйн1 опонёитм: Смиянецк В.П., докгор бЮлопчнкх наук, грофе с ор

Всрсвницвка il.П., кандидат б'окомчиих наук, доцент

Прев|дна установа - 1истктут овоч1виицтва 1 бпитанництв*

У А АН

Захист дпсер-ацП Шдбудеться о /О год. на аас1данн1 гпсц1ая1зовано! ради КЛ20.71.07 при Укра1«еькоиу деркавноиу аграрному ушвврситеП в 58 аудитор!I 3 учбоаогс корпусу.

Прохышя прийияти участь а обго»орони1 диевртацп при II захаст1. ябо наднкати Bas В1;,гук иа автореферат в двох ири-к\рьиках, зав1рснка печаткив на адресу: 2520U Кии-41. syj< Геро1в Оборони, 15, Сектор вахнету дисертаЩЙ. Ъ г.исер-тащев iiosiia ог-лайанптпсь а б1бдюте;и У,"АУ.

Автореферат ролсланиа 199^ р.

Зчений секратар спещал1зоэано! ради, кандидат бююмчиих наук, доцент

и. г.заруба

- 1 -

ЗЛГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акууальнить теии.Просте спояучеш'я ()нтеграц1я) |снувчнх ието,я 1 в захипу росзш'. без урахуеанм систеииих взаеаод)Й, лк! еволюЩйно г а л и с я у агроекосистецах тк и1д«ивици I корисниии орган Iзиами, :.а две бахамих результата, б)лья того, кер1дхо приводить до сяалах1в ■!с ^ л 1.о с т 1 тпдниив. особливо на тих культурах, дв штеиемвно за-стссовувт^ся Х1м1чн1 эасоби. В цьому зв'язху з'явилась гострь неаб-;:!ди1с(ь рвг! оналыюга [Цдходу до ппнання фаун)сткчних хемплекив, утичнемня 1х еволог!чних оссбливоетей 1 обгрунтувания сколог1чно ..^иситованкх прийоищ ззхпету окрвиах сиьськогосподарсъких культур. Ак.'уалыисть п1д1биого роду дземдхэмь бе'.'ушиана, вопя дозволять рзребити нов1 п1дход!1 застосу»ання жтггропанях емете-д захисту росдин, аасповаянх на дос«ов)рних прогнозах появи их)дливих орган)зы1в 1 спряиовамого застосуванчя сучасних метод|в I засоб)в з иетоэ управ-яПгля динам) коя популяц)й.

Метя доемдхень - уточнит« деяк1 особлавост) бюлогп та екологП лусхокрилих - ылднитв напусти 1 на шдстаз! прогнозу обгрунтуватм л'.олопчно ор1гнтован1 прийоии захисту ще! культури.

Основн) завдаиня досл^джень

1. У-гочнит!! особливост1 розвитку основьих лускокрнлих - ЦК 1 мн'ЛК 1 в загусти та IX ззаеиодю з ентомо^агаии.

?.. Вивчитм ссзонну I добову активШсть капустяно!, озико!, онлич-чоI сове*, совки-гани I капустяпо! иоЛ.

3. Оцшити мояаиъ)сть застосування статевмх фероиотв для прогнозу чиселыюст) совок 1 иоН та визначення ептинальних строюв захис-. заход!в.

■1. Гоз[)'Ч)йти метод реПоналыюго багаторИного прогнозу иасового иозчн.ихоиня напустяного б1лана.

!), Пииробувати б)оюг1чно аквиан1 рвчовини та обгрунтувати 1х пстосуванчя у боротьй 1 з лусяокрилини - сЮдниками капусти,

Паукова нолта досл)дхснь пелягае в регЮнальноиу п1дг:од1 до у.'ачнення деяких исобливостей б1олог)1 I еколег)! лускокрилих -

)ди'.¡глв капуети, роэроблонт методу багатор\чного прогнозу иасоап-го го-о'::юг нчня капустяного б1лану та обгрунтувани) екплогмжо ор)ек-гприь!'х приПоШв захисту ц1 сI культури.

- г -

Практична значуц1сть досл1д£ень полягае в тому, цо для сх|диого Л1состепу Укра!ша розробяапин метод баготорИиого ремснальиогс прогнозу часового розинохеннл капустяного б1лана та еко.чог1чн>; об-грунтоаа»! прийоын захисту капусти в1д комплексу ягЛднщт з зе.-стосуванняи б}ояог»чно апгианих речовин i уточнения« екодог'чмоп. порогу акодочипностЬ -

Рзаизащя результата досд>ддень. Результат« досл1дя;сиь вкко-ристан1 для складання регионального прогнозу масового роэннохеннй капустяного б1лака на пврЮд до 2001-2002 рр. Еколопчио обгрунтс-ваи1 прийоии захисту капусти В1д комплексу ык1дливих лускоярлих яастоеовувться в Харшвському район!.

Апробащя роботи.Основ»! резулыати роботи допов!дались 1 оьго-ворювались на:

- науково-теоретичтй хонфереицп факультету захисту рослнн Хартвського дчржавного аграрного ун'верситету 1и. В.В.Докучаев* (м. Харк1в, 1990-1992 рр.)|

- республ1г.снськ1й науково-виробнич1Я конйерекцП (Б1 ларусь, м. Горки. 13-15 КВ1П1К 1992 р.);

- 1У зчзд1 Укра1нського ентонолог!чного товаристра (•«. Харшв, 8-11 вересня 1992 р.).

Публ!кацП. По тещ днсертацП опублиовано 4 робсти, в тоиу числ1 одна зкаходиться на депонуванн!.

Обсяг та структура дисертац!I.Дпсориатйна робота викладена на стор1нках иапинопису I складасться 1з вступу, п'яти роздШв. основних вжеиовив та пропозиц1й гиробництву. Список цитовано! л1те-ратурн складасться з 297 наГшенувань, в тому числ1 ЗБ на шозеиних мовах. Вана шетить 40'таблиць та 24 иалюнки.

ЗиI ст робсти

Вступ. У вступ! показана актуальнКть, наугова новина, практична эначуцить, реал!зац!я дос*1дгень, а такоа апробац'.я роботи.

1. Пета, осноыи завдання та методика досл1дхепь. Б основу до-сл1дхань була посладена загалыюприйията иетодика.

В),явления видового складу коиьх, эаселяючих капустяне поле, ви-вчали сляхои пэдекадних обстежсиь пол1в протягон всього вегстащино-го лерюду. Для апзначоння загально! киькост! шк!дшш)з 1 епусис-

фамв проведши 1х обл»кя на 100 росянках один раз в декаду претя-гои всього перЮду вегетацИ напусти до эбирання врохаа.

Для к(льк1сного облшу 1 визначеиня ступени заселения поив ка-ПуСТЯНОЮ СОВКОВ проводили веснящ | ОС1НН1 грунтов! розкопки (8-10 проб, плоца 0,25 м , гяибнна до 20 си). В хогн1й проб» тдраховува-лн чисельн!сть лялечок совки 1 кокон1в паразиИв.

Проти хапустяно! совки застосовували лабораторну попувяцю три-хограни з розрахунку 50 тис, особин на 1 га.

3 ыеточ внзначення динамик льоту, щ1дьпост1 ив1дник1в. стром» проведэння захисних Шроприеиств (проти капустяно! «ол 11 сихористо-вузали пастки типу "Атракон-АА" - для в1длову соьок, "Атракон-А" -для в1длову санц|в капустяно! мол».

}ероиош11 пастки устанавливали о перидекад! травня ча эпсот! 1,0-1,2 и в1д поверх«! грунту э розрахунку ода а пастка на 1-2 га для капустяно! совки; па висот1 20-25 си над р!внен рослиннос?1 з розрахунку одна пастка на 3-5 га - для озимо! еовг.я; на висот1 40 с'4 в!д поворхн! грунту з розрахунку одна пастка на 3-5 га - для капустяно! ион. 0бл1хи попадаичих у пастки нстелак1в проводили цодня до початку льоту 1 через 2-3 дн! у перюд льоту протягон 30 дн!в. Вкладку зам|нпвалн п1сля в1длову 8-10 саицЮ;

Прогноз чиседьност! озиио! та охлично! совки з доломогоо фероион-нчх пасток зд!йснювали вляхои уставовлення коррелкц18 и1х в!длооом саиц!в 1 чиселыпстп доч!рнього поколишя. Для озиио1 1 охяичио1 совок з результата в1длову саиц!о у пастки иохливо визначити гада-ну чисельн1сть гуссниць доч1рнього псколШня з Шдуичих формул: С « 0.00519 • у + 0,18 (для озимо! совки), С . 0,0043о • у + 0,24 (для оклично! совки), де у - К1лыс 1егь в1дловлених самц|в у серед-ньоиу па одну пастку з початку льоту поколишя, С - чисэлынсть гу-сеннць доч!рнього п0к0л1ния, екз/и^.

2. Огляд л!тератури

Иаводяться лнературн! дан! про розповсадзвиня 1 розвиток основ-них лускокрилих, поакодхупчих капусту, и1ропрменств !! захнету, а такох застосування ЙЮлогИмо активних рсчовин' (свеко1л!в, 1нг1б1-"ор1 в синтезу хитину 1 фероиощв гускокризих) для захисту ЩеI культури Ид ЦК1ДИХК18.

- 4 -

3. Характеристика м!сця проведения лося!дяень

Дана характеристика Шсцл та уиое дос*1джень, основн! агротех-н1чн1 умови, погодний режим сходного Лностепу Укра]ни в роки до-сИдхень 1 його в1дхияон11я в1д багаторшних показник1в, Коротка характеристика гоеподарств (учбово-досл!дного господарства "Коиу-н1с?" та "Украина"), на полях яких проведен 1 досл1дхення.

4. Результат* досл1дя'еиь

4.1. 5аун1стнчний склад вк1дник1в капуста

Внасл1док напнх досл1дгень, як! проводок! в 1990-1992 рр. на

биокачаший капуст! вс!х строк 1в дозр1вання виявлено 27 види багато1дних та 1:пец1ал1!Ованнх окIдгшя 1 о кепустяних культур.

4.2. 0собливост1 розвятку основних вк1дник1в

4.¿Л. Капустлна совка

ЗгIдно иааих даних, л!т первого покол1ння снидника починався 19-22 травля при досягненш суня ефективиих температур у середньоиу 117°С при пороз1 10°С. Масовий ли спостер1гався у перш!й-друМП декадах червня.Початок обладания лець в!дбувавея через 5-9 дни з1сля початку льоту ие?елик1в. В ьалехиост1 в1д теиператури повнря триваисть еибрЮнальпого роэвитку ясць капустяно1 созхи дорннвва-ла 7-11 дни.

Зкдродхення гусеииць первого поколНшя продовяуваяось э рерио! декаде червня до перио! декада лнпня^ У роки досл!дкень чнсельнкть гусениць капустяно! совки Сула иикче екоиоишного порогу пкодочин-ност14* Найб1лыаа чисельн!сть гусениць первого поколшня була зарее-стрована у 1992 рощ, коли на одЩй рослин) нараховувалось 1,42 екз; при 23$ заселеност!'.

Пэтелняи другого поколотя починали л!тати в трет1й декад| липня при досягненш суаи ефектизних температур у середньоиу 659°С. Насо-внй л 1т спостер!гали В трет!й декад1 лкпня - пера1й декад! серпня.

Пера! кладки ясць в!ди1чеи1 27 липня - 1 серпня. В1дрод5сннл

гусениць в1дбувалося з 1-11 серпня до 23 серпня - 5 вересня,

У 1990 роц| на одну рослину нал1чувалось 0.19 екз. при 1Э?£ за-селеност!, у 1991 рощ - 0,33 екз. при 19? заселеност1, а у 1992 рощ - 0.07 ёкз. при С? зассленосм.

Для розвитку гусениць другого покодтия потр1бно 23-26 дни. Цсй сурок коротший у середньону на 5 дн1в у пор!виянн1 з трива-л) сто рогвитку гусениць перпо! генерацИ.

Як бачиио, Капустина совка не загрожувала рослннам. Але здат-н1сть цього вк1дника до ввидкого зростання чиселыюст1 кохе привести до значних втрат урояав. Тому потр1бно бут!* готовки до проведения захисннх м1роприеыств еколоПчио небеэпечниии иетодаии. У зв'язку з цш1 8 1990-1991 рокзх ианн був проведений випуск гпнхогрзмн. Н ефектисшсть лроти первого пополнил буза 17-46$. проти другого - 05/!-,

!1и ввахаеио, що ииувчий економшнкй пор1г икодочниносп ¡шиустяно1 совки (1-3 гусеы'.Щ на одну рослину при 10$ заселеши в пер 1 од зав'язуваиия качана) завицетш, при цьоиу ми втрачаено чонад ДК1СНОГО орояап, а витрати складаить 24832 крб. з кохного гектару. Ураховупчн, цо пзрпсть оприскуваиня одного гектара коштус 2176 крб., оконощчкий порIг акодочипност! капустяно! совки другоI генерацИ в наоому рог!он 1 повинен бути 1-2 гусениц! на одну рослину при 1$ гасслешН капуст.

4.2.2. Капустяна н1ль

Як показали наш1 спостереяаиня, капустяна Шль розвивалася у строги, вказаш з табл. 1.

1, Строки розвитку капустяно! мол 1 на раший канустк Учбово-досл1дне господарство "Копушс?", ХДАУ

I_Роки__1У серед_ПР°"ес__I 1990 I 1991 I 1992 1ньому

Початок льоту иетелиив 27.05 29.05 7.06 31.05-1.36

Початок э»дклада»шя яець 30,05 1.05 11.06 3-4.ОС

Початок я!дродкснпя гусениць 7.06 • 12.06 21.06 12-13.ОС

•

НаВбиьо «ясельник I ¡вкодочиинни було трете поколШня цього подшив. Значку роль у знихенн! чисельност! вШграваяя !здц! з родини Diadeßma xotpi врахалп яялечки иол! на 21,7-86,5?.

Ранньостигла капуста починаяа заселятся гусеницяии пПдниха 3 перво1-третьо! декад липня. Найб1льаа к!льк!сть буяа в nepolfl-друпй декадах яхпия, кол* в середньоиу на одну рослину нарахо-вувалось у 1990 роц! 1,1 при 33$ заселеност1. у 1991 роц| - 7.6 при 65£ заселеносп. у 1992 роц! - 1,1 особям при 48? засеяе-ност 1 .

Пнньостягла капуста заселялась ы1ллв в р|зн13 ulpi по poxau, У 1990 роц! спостер!галось поступове зростання чисельност! гу-сенйць до друго!-третьо1 декад липня (максимальна к!льк1сть ок|дняка в середньоиу на одну рослину була 1,7 екз. при 57?.). у 1991 рощ тдГюи чисельност! достиг иакспиуиу (8.7 екэ/рослину) в пера 1й декад! липня, а в 1992 роц! ок!дних знаходився у стан! депресп.

4.2.3. Кзпустяиий б!лан

У рохи досл1дхеиь капустяний б!лан розвивався у двох локоЛн-нлх. Як правило, перве покол!ння вк1дника було иалочисельнии. Льот другого поколишя в!ди1чали в nepulS декад! липня, в|дкла-даиня яець в друПЙ декад! липня, в1дродхення гусениць - 17-21 ляпня, У 1990 1 1992 роц! хапустяняй бмаи був иалочисельнии t не уявляв загрози для капустн. Але в 1991 роц1 чпсеяьн!сть ок!дника виросла до 3,4 гусениць в середньоиу на одну рослину (в осередках биьие 5 екз/рослину). У цьоау х роц! частина гусе-нидь - 15.7-73,3? эагинула в1д бактерюзу.

.Як видно э одеряаних даних, копустяний б!лан здатний причинити значну входу п!зн1й капуст!, цо прииуоус Вдаватися до 11 захисту*

4.2.4. Ршаковий б!яан

В'наших уцовах р)г.аковий б1лан розвивався у двох покол!ння'х.

Л!т перших метел^х!в починаэся 2S кеЦня, тобто на 6-10 дн!в pa:tlse н!х капустяного б1лану. В 1нвоиу розвиток вк!дника проходив аналопчно копустяноиу б!лану.

■ Перпе покол1ння а рокн обстевень капуст! не загрохуваяо, Але в 1992 роц! друге поколтня р!пако»ого б!лану перевнцило

еконотчний noptr пкодочинност!: na одн!й росли»! зиаходилось у середньоиу 2,4 екэ. при 88? засеяеност!.

Особлив1ств хивлепия гусениць другого поколтия яолясться эдатнить проникати в середину качана, цо призаодить до нелри-датност! почкодгеного таким чкнои врояав. Для зиенпання втрат ypoxaa потп1бно боротися з пнадмикои в цеЯ пер i од еколсг1чно чи:тнии r.penapaiauu.

4,3. Застосування фероиотв багашдних совок та яапустяно! иод1

У 199&Ш2 рр. нами були праведен! аиробпич! випробування фероиотв вапуйтшю1, оэаиМ, охлн<шо1 совок, савки-гаии та ка-nymiioí «ол».

СиаслЦок споетореуень установлено, 40 в умовох л1состапу Укралш xir еаыцЮ osuno!, »»лично! cojok, ссвни-гаии пероого покояпшд почииався у друИй дахад! тразнл, Уасовий л? за$1к-сована у г.ерщИ-друпй докадах черанл, 1и «етелиюв пераого г.околщня продавяугпвса до третье! дскади черзня - перас! липня.

Вили другого поколишя 1ыаго спостер1гався у друЛ й-тре?1й декадах лнпип.Саыц1 продовжувалн попадзти у фзрсиошп пастки до третьо1 декад» серпнл - лерао! верасня.

Ka 1нтенсивн1сть вилову иетелшов сильно впливали погодн! уиови, цо сл1д враховувати при устачовлвваши строк1в проведения захисних заходю.

У наиих уыовах л!т cainita капустпно! совки первого поколишя, як правило., проходив И третьо! де^кади травнл по перпу декаду лнпня, тобто на одну декаду п1зн1ше ни у 1ниих зид1з совок, иасовнй л 1 v а1дн1чався у nepnli! - ;-.pyrtfl декадах червия. Довго-трпвалкть л»оту метелишв складала 44-47 д» 1 в

Иетелики другого покол1ння починали лиати з третьо! декад« липни,- Иасовнй л1т спостер1гався у тратllí декад 1 липня - перспй декад1 серпнл. luaro пк1дника в!дловлавалксь*$ероыонннми паст-ками до к1нця серппя (31-46 дтв),

3 допоногор феромонимх настог. установлено, щч основна «аса санцш виловлввалась 1з 21 год, 30 до 23 год. 30 хв., ода-(10ЧИi особими були заросстрован1 13 3 до 5 годин ранку.-

11а активШсть льоту саыц!в капустяно! совхи сильно впливали

погодш укови.

Санц1 найбиьа актива: при соредньодобов!й твиператур1 пов!?ря 15,9-2В,0°С, б1 д:!оснIй всясгост1 повиря 62-84? I ввидкост! виру до 8-10 и/сек. При випаданн! б!дьве 7 ми опад1в вIдюв нетелнк1в на фсроиоши пастки зупннлзся.

Результатами в1ддову сайт в совок установлено, цо найбИьпа киькить в1дяоелеиих 1наго у серодньому на одну пастку була у озимо! совки та совки-гаии, потШ у ¡сапустяно! та окяично! (табл. 2).

1, Улов саищв багато1дних совок фероионшшп пасткаии.

Учбово-досЛдно господарство "Коиун!ст", ХДАУ

Вид совок

!К1лья1сть спиц|в у середньому на одну пастку за

!__П0К0Л11ЩЯ_■ _

1 г.ерде покод!ння_1_друге пополнит _

! 1990 р.11391 р. 11992 р, 11990 р.1-1951 р.I 1992 р.

Олииа 91,0 33,3 105,3 62,5 24,5 297,0

Оклична 25.2 - - 118,0 17,0 -

Гаиа 9,6 87,0 20,3 57.0 94,0 95,8

Капустяна 17,6 22,3 48,0 22,3 15,0 5.3

3 данпх табл. 2 видно, цо л1т !ааго пзраого покол1ння капус-ТЯ1Ю1 совки у ееродньому був 1нтенсивн1аиц другого у 1,5-9,1 рази. Найб1льв чисельиии виявулось перве покол!ння у 1992 роц\, одкак у другоыу покоцнн! в!длоьлен1 одинпчн! оеобини. У 19901992 рр. капустяна совка знаходилась у стан! депресП. Дан1 улову самц(в ак!дника статовиыи атрактантннии п&стк&ми Шдтвердяу-валнся подекаднини оил!каии гуссниць на роелшах капусти.

Результата в1ддову саиц1в озимо! та оклично! совок фероиои-ноп пасткоп у серсдпьоиу за поколИшя ии використовували для обчпсювання !х ц1«ьност1.

Анаа1з одерхаиих даннх показав, цо в роки досндгень розра- . хупкоза ЩлыНсть. гуссннць озиыо! совки у первому ПОКОЛ1Ш11

ч

складада 0,38-0,73 екз/н . по результатаи грунтових розкопок -0.40-0,70 окз/.и2, у другоиу - в1дпов!дно р!внялась - 0,311,73 екз/и2 та 0,20-0,63 екз/и2.

Розрахуикова ц1льн1с»ь гусениць окличио! совки у пераоыу ПОКОЛ1НН1 менялась 0,35 екз/м^, по дашш грунтових розхопок^-0,27 екз/и2; у другому - в1дпов1дно складала 0,31-0,75 екз/и'" та 0,13-0,60 екз/и2.

Такии »иной, за допоиогои фероиоииах пасток ии одержували досгов1рп! дан! про заселетсть пол1в гусеницяии озимо! та окличмо! совок.

Для установления оптиыальних строкю використання феронои-ннх пастзк, наии була визначена динаЩка льоту саиц1в совок за 20, 30 дшв та за взсь перюд льоту. 0деркан1 дан! Шдтвердг. яупть дощльтсть використання статевих атрактант!в для в1длову самц1в протягон пврзих трндцлти дн1в.

Иаии була проведена пор!вняльиа ощнка бюломчно! атрак-ТИВНОСТ1 сиитегичних статевих форсили в капустяно! совки МВ-2 виробництва ВНД13ХЭР (и. Москва) та Тартуського ун!верси?ету (и. Тарту). $зроионна пастка з статевии атраптантои Капустина! совки, якнП синтезовгний в ВНД1ЭХЗР, принэдгував на 54,7-70,0?! ланпе саищв н1х тартуськг.А фероион.

К?1м феромон!в бага?о1Д!П!х совок ни використоаували тзяог феромон капустянои иол!, У роки досл1джен1 л1т папустянз! мол! на яапуст1 проходив з третьог декади травня - порез! декад« червня до перао! декади вереенл, тобто 3,5 и1сяц!в. 31д«!чено чотири п1ки льоту метолик!в в перюд чотирьох поколшь.

НаШльи бзгаточисельшш було трете пополнит. 3 перюд иа-сового льоту середньодобова температура пзвиря коливалась о неяах 16,6-24,2°С, в1дносна вояопсть пов1тря - 56-75?. Устоиов-лено, цо при випвдаши б1яьпе 6,3.'ни опадю за сутки Шдлов еаищв приппнявся, якцо х випадало в1д 2,3 до 5,0 ук опад1в, щдлов зиенаувався в 1,2-7,0 раз,

Пор!вняльиа ощнка бЮлопчно! атрактизноет! синтетичних статевих феромон1в иол! ХС-181 виробництва В11ДУЗХЗР (и. Цосква! ?а ВО "5лора" (и, Тарту) показала, цо на диспенсер носкоаського виробництва принаджувалось цетелик!в в 1,6 р?з!в б1льше, н\х нр тартуський фароион.

Яеред наии стояло завдаиня сЩннти ыозлив1сть використвння фероиону капустяно! иол! для характеристики динатки льоту иетояикIи з иотоа сигнал(зац!I строкю боротьби з атдникси,-

Tas, у 1991 рощ сбрэб!той насадяеиь капусти 1нг!б!торамя синтезу х!тину було проведено через 10 дн1в Шсля початку масо-вого льоту саыц1в, при в)ддов) у середньоиу одн1ев феромошюв пзстков-:за S дн!в dtльие 20 иетелик1в.

Ua ввахаеио, цо фероионн1 пастки з ycnlxou мояна застосову-вати для вмэначення строкls льоту шк1дник!в, чиселымсп гусениць багато!д!ШХ сосок (по розрахункам), дати проведения захисних заходЮ.

4.4. Випробування бЮлопчно-ахтивних речовин

У 1991-1992 роках на виробнмчях насадяеннях Шзньо! капусти учбово-досл1дного господарстоа "Коиутст" та досл1дного госпо-дарства "Укра1нка* буди проведен) польов1 випробування 25? з.п. дииШну з пориов витрат 100, 200, 300 г/га; 12? к.с. номолту -100, 200, 300 ил/га; 5? к.е. ейиу - 100, 200. 300 иг/га. За еталон приШнялк 50? к,е. карбофосу. Доел!дн проводились у п'ятикратноиу повторешп. Препарати були випробуван! проти яець та гусениць б1лан1в та капустяно! совки, гусениць капустяно! ыол1. Дан! приведет в .табл. 3, 4.

Яйця б!лан!в, лк1 Шддавалися оброб!тку, ставали теино-С1римя, э рад)ус| двох ы)Л1иетр!в навхоло яйцекладок восховий нал!т листка набував яскраво-зеленого кольору. Дели яйця втра-чаля форму, легко розплвцувались. На п'ятнадцятий день щеля оброб1т*у Оолопчна ефективн1сть дхм!л!ну схладала 64,6-92,3?, ейиу - 74,6-95,2?, номолту - 73,8-97,6?. Наксимальна загибель ясць в!ди1чена при оброб1тку ноиолтом (табл. 3).

На несадхеняях капусти, як! ии обробляли, регуляторами росту та роэвитку, xplu лець впливу 1нсектицад1в п1длягали гусениц! б!яан1в. На тдувчий день п1сля використаиня 1нг!б!тор1в синтезу х!тину гусениц1 ставала менш активннии, частика з них припиияла хивлення, к!нець !х черевця набував ховтуватО-лиион-ного кольору, перед линянняи кутикула втрачала свою елаетич-н!сть, при здавяиватП гусениц1 легко розплпцувались.

Найб!лыа висока загибель пх!дниха в!ди1чалась на десятин день, вона схладала у вар1ант! з дккшнои 79.4-97,2?, ейиом -79.7-98.0?, ноиолтои - 89,9-99,6? (табл. 4).

У вар1ант1 з карбофосом через десять ди1в з'явияась необ-х!дн!сть у провздекн!. повторного оброС1тку тезктицидои.

3. Бюлопчка еоективнить 1нг1б1тор1в синтезу хинну у Йоратьб! з яйцямн б!лан!в

И____Б1олог1чна ефективнкть. %

! 3 день ! 7 день ! 10 день ! 15 день ! 20 день

Зар1ант !досл1дне ! 1господар-!ство ИУк-1оа1нка" 1уч- 1досл1дке !уч- !досл1дне !госп !госпадар- !госп 1господар-1"Коиу!ство "Укра!"Коиу!ство "Ук-!н1'ст*Мика" 1н1ет*!ра1нка" !уч- !досл1дие 1гоеп .'господгр-!"Каиу!ство "Ук-1н1ст"!раТнха" 1уч- ! !госп! !"Коыу !н1ст досл!дне господар-!ство "Ух-1ра1нка" !уч-!госп !"Коиу-1 н 1 с т

!199111992 11992 1199111992 11992 (199111992 ! 1992 ! 1992 11992 ! 1992 11992

ДинШн 100 г/га 23,1 35.7 38.5 93,1 38,5 73,8 95.2 84,6 35,7 25.7 92.3 82,3. 95,2

Дикции 200 г/га 32.5 33.5 47,1 о2,5 68,5 93.3- 96,7 49.2 92,2 82.3 90,3 80.0 84,3

ДкШлин 300 г/га . 22,6 39.2 43,6 86,4 92.9 90,1 94.3 69.2 83,3 64,5 67.1 90,0 91,4

Ей« 100 «л/га 36.4 42,0 46,2 95,4 54.6 97,2 96.4 51.5 95.2 76.9 81.7 87,7. 88,1

Ейм 200 мл/га 34,8 51,5 46.4 97,9 80.2 50,2 97,9 30,8 30.5 74.6 95.2 84,6 95,2

Г.йи 300 цд/га 30,3 30,8 45,2 30,3 71.2 41,2 89.4 61,5 80.9 аг.з 92.8 92,3 96,1

Ноаолт 100 ил/га 27.4 49,2 44,0 77.4 41.5 88,1 82.8 46,2 76.2 87.7 20.2 97,7

!!оиолт 200 ил/га 23,4 30.3 47.6 82.5 90.8 40.4 91,1 36,2 80,9 - 84.5 97.6 93,5 91,7

Поыолт 300 ил/га 29.5 46,2 45,2 89,5 91.5 51,5 97.3 49.2 73,8 32,3 25.5 92,3 92,9

Контроль 1.1 0.8 1.0 1.1 1.0 1,1 1.2 1..1 1.0 0.9 - 1.2 1Д 1.0

4. Бюлопчва ефеЕ?ивн1С1ь 1нг!б1тор1в синтезу х1тину 1 карбофосу у босотьб! s гусеницяии б!лан!в

I БюлоПчиа ебективнить. £_

I 3 день_I _ 7 день_! lo день ■ ! 15 день_I 20 день

BspiEHT !досл1дне !уч- ,!доел1дне !уч- !досл1дне !уч- 1дзсл1дне!учгося Iдосл1дне!учгосп

!господар- !госп lrocnonap- !госп irocnoaap- 'vrocn !.господар! Кому- !господар! Коцу-

!ство *Укра1"Коиу!ство ,'Уера1"Коь!у!ство ьУкра!"Коиу1 ство "Ук)н4ст* 1ство *Ук!н1ст*

"" Инка* ЬпстЧ 1нка" )Шст*Инйв" 1н,ст !ра1вка" ! 1ра1нха" 1_

1199111992 119S2 ! 1991!1991 11992 11991!1992 ! 1992 ! 1992 1 1992 I 1992 ! 1992

Дкиш.н 100 г/га 12,9 7.5,0 33.3 70.6 23.1 27,4 87,6 80.5 96,4 81,3 92,5 44,1 50.2

Димипн 200 г/га ' 60,5 25,2 50,0 97.2 25.9 35,2 97,2 79,4 83,1 93,3 '61.7 93,4 82.4'

Дкшлвн 300 г/га 70,0 26,0 29.1 62,4 30,6 45,0 90,3 80.2 90,0 92.7 70,3 ' 53,0 90,1

Ейа 100 их/га 43,6 25.4 60.0 67.9 50,1 39.8 79.7 92,3 81.9 50,0 56,6 7S.0 63,3

Ейи 200 вл/га 60,2 75.0 79,1 68,9 75,8 79,7 83.1 89,9 81,4 55,1 78,4 78,8 83,7

25ц 300 кл/га • 61,3 52,6 60.9 98.0 30.0 80.1 92.0 92.4 90.7 65.2 80,3 50,2 81,4

йоиолт 100 ал/га 35.5 51,1 47.3 99,6 50,4 65.2 99,6 33.3 87,2 51.1 66,6 75,0 52,4

Новолт 200 ил/га 52.5 49.7 50,1 72,5 74,3 61.9 97,5 95.4 93.1 64,5 72,3 77,6 70.1

Ноиои 300 ид/га 41,4 75,0 68,4 91,7 67.1 70,0 94,9 91.1 86,9 50,0 81,4 69.7 76.5

Карбофос - 94,3 39.1 - 94.9 90.7 - £0.1 54,6 31,8 24.4 13,9 11.3

Контроль 2,4 2.3 3.1 2.4 2.4 3,3 2,6 2.5 3.7 3.6 4.1 3,9

У коитрол! чисельшсть гусеницъ поступово збиьпувалась, Такиа миной, sel випробуван! 1нг1б1тори синтезу х1тмну показали виепку бЮдоПчну ефективтеть, НаЯб1лья ефектизинм був 5? в.е. зйиу з нериов витратк 200 йл/ra та 122 к.е» иомолту з иорцоп вптратк 300 иг/га, в Иших вар!антах (25Í з<п, днШлииу з нормой витрат 100, 200, 300 г/га; ноиолту - 100, 200 «я/га; ейау - 100, 300 мг/га) б1олог!чна ефектившеть була практично р1вмою» Установлено, цо збПьиенпя'порми витрат 1нг1б1?ора син-тазу xtтину 1СТОТИЭ не эшнввало бюлопчг.у ефективщеть,

У 1991 роц! був проведений польовий досл1д застосування' регулптор1в росту та розвитку в боротьб1 а капустянов шллз. Для устаиоаленнп строк!в оброб i тку препаратаии наии використо-вувались фероыонн) пастки, Даи1 бЮлогНно! ефективност! приведен! в табл. 5. ' '

Бюлопчна ефектившеть застосування 1нг1б!тор1в синтезу xlTiiny у боротьб! з гусеиицяш! капустяно! иол!. Учбозо-досл!дне господарство "КоиуШст", 1991 р.,'ХДЛУ

5юлог!чна ефективн!сть. %

CaplanT 1 3 день ! 5 день I 7 день 1 1 10, день

Дищлии 100 г/га 25,1 50,0 87.6 89,9

Дии!лпн 200 г/га 26,0 72,3 88,5 92,4

Дим!лин 300 г/га 23,0 81,5 92,2 93,2 ■

ВЗа 100 нл/га 30,0 55.6 87,9 92,6

Ейм 200 ил/га 24,2 67,8 • 95,9 ' 90,9

САи 300 ия/га 20,4 58,1 91.1* 98,8

Нонолт 100 нл/га - 25.0 79,6 99,4 99,4

Номолт 200 «я/га 16,7 72,5 97.5 97,5

Помол? 300 «л/га 23,0 52,4 89,3 90,3

Контроль 3.5 4.4 4.7 4.8

11айб1лыд висока бюлопчиа ефектившеть в!ди1чгна на- десяту добу п1сля обробки; вона складала по вар!антан з диМлинои 89-993,2?., еймои - 90,9-98,8; иомолтоц - 90,3-99,4? (табл. 5). Такиы чиной, 5? к.е. ейыу ! 12£ к.е. иомолту показали високу

ов1ц1дну д!й ta найвкцу ефоктнвнíctl с боротьб1 з гусеницяык бианн 1 капустяно! uosl. Незвахаочи на дзкиька менву загибали яець, гусениць биашь та капустяно! uojil, 25? с.п. ди-ыиииу такох показав допустииу бюлопчну ефектизтсть.

4.5* 1!етод багатор!чного регЮналыюго прогнозу «асового разниваення капустяного б!лана

В основу розробкя б«гатор1чного репонального прогнозу иа-сового розынокеннп капустяного биана покладена теор!я цикл1ч-пост! динамик популяцШ, авгрртована 5,Ц,Б1лецьким 1 С.О.Три-белеи.иа приклад) шти шк1дНИМа с1льського та л1сового гос-подарства.

Алгоритм прогнозу часового розннихення капустяного биана

За останш 146 реки иасоы розннокенмп капустяного б!лана 8 сзйдноиу Slcoomy УкраЛш в!дп!чещ у 1846-1847, 1851-1852,

1854-1855, Í852, 1866. 1868. 1910, 1913. 1927. 1931-1932,

1936-1937, 1947-1948, 1981-1982, 1991 рр. За 146-р1чний перюд •

капустяннй tí 1 лап розшюкувався у uael 14 patjiB. Середтй пер1од

Mix спалахаци - 10 рокю. По трнвахост1 в!н в1дпов1дае циклу

санячио! активносм, котра, як в1доио, впливае на змпш иагн1т-

iiol odypoHocTl, погодк, клтату, врокайност! с1льськогосподар-

ських культур, тобто и фактор«, котр1 визиачапть кодивання чисельност! конах l ihuux тваринних орган1зшв. Для разробкк алгоритму лк t сио го прогнозу аахлиЕии показником (критерии! е р!зк| 9 и 1н и (прироста 1 зникення) сонячио! активпост1 t С Л > та uariiiTiioi обуреност! (U0). За анал1зусииб 1сторачний перю'д вони иали шсце в сл1дувч! роки: 1845, 1847, 1849-1850, 1354, 1856, 1855-1862, .1865, 1867-1860, 1870-1873, 1875, 1878, 1880, 1382-1884, 1889-1890. 1892-1894,.1396, 1899-1901, 1903-1908. 1910-1913, 1915, 1917-1918, 1920, 1924-1925, 1929-1937, 19391940, 1942-1944, 1946-1954, 1956-1957, 1961, 1964, 196S-1967, 1971-1973, 1975. 1977-1981, 1933-1984, 1986, 1988. 1991, 1992. •Ц1 роки надал! звутьел екстрсцумами (Друкин!и, 1987; Б1лецькиП,

- ь -

1992); Прогностичт екстреиуии: 1999-2000 рр.

Анал1з хрон1к иасового розинохення халустяного биана пока-эус, цо з 14 cnaiaxlB чисельност1■И почянались точно в рояи екстреиу'Лв СА та МО 1 три - через один р!к п!сля них. На п!д-став1 цих даних будуеио розподи початку иасових розмнохень капустяного б!лана в час1:

Роки в1д екетренуиаСА t НО

-1 0 ti

Частоти початку масових розинохень

О И 3

1иоз1рн1 сть Тх початку, í. О 78,6 21,4'

Такни чинои j 78^-воо 1«ов|рн1сто мохча прогиозувати печаток сл1дупчого иасового розинохення капустяного биана в сх1дноау ■ Л1соетепу Укра1ни точно у роки екстреиушв СА та UO l з IOOJÍ-bob в 1х критичну фазу 1 через pix шехя.

Зпдно напого прогнозу, сл1дувчий спадах масого розинохення капустяного б1лана очИусться в 2001-2002 рр. Цей прегноз пеко-мендуетьея викорпстати слузб1 сигнал!зац1! та npornoslB Укрг1ни для розробки р1чмях прогноз!в i планування проф1лактичних uipo-приеиств.

5. Зконошчиа ефективн!стъ застосуваннй бюлопчно активиих речовин у захвст1 напусти в!д вк1дник1в

Рекомендован» захисн1- заходи на п!зн1й капуст1 проти лнето-гризучих спднняИ ¿удуоться на основ! всесторонньогг та еконо-Пчного обгрунтування з .рахункои р1вня 1нтеяеиф1кац11 госпо-дарств.

Нами був застосований у боротьбг з пюдникаыи 25$ з^п. дим!-лину з нориоа витрат 100, 200, 300 г/га«'Розрахунки економино! ефохтивиост! показали, цо найбиьш оптииальнов внявилась норна витрат дни i ж vny 200 г/га. Уиовно чистий прибуток в цьоиу вар1-ант1 складав 229,3-256,5 thCí крб*3б|льиення розходу речовини до 300 г/га не сприпло поттноиу шдвиценно врохайпост!.

Таким чиной, одноразовий оброб!ток шзньо! капусти бюло-Лчно активниин речовинаии дае мохливнть одеркувати еколопч-ко чисту продукц1в 1 в той яв час не допускаг комплексу н'е-гативних насл1дк!в, як1 бував?ь при використанн! !чсектицид1в.

Основы 1 висновки

1. В процес1 досл1дхень у сх1дноиу Лсостепу Укра1ни нами вчявлено 27 вид!в конах - ик1дник1а капусти. 1з них найбиьа серйозними ик1дникаци, як! вииагавть оргаШзацП захисних заходи, були хапустян1 совка та и!ль, капустлчий та ршаковий биаии.

2. Уточнен! особливосТ1 б!олог1! капустяно! совки, яка розвивалась у двох поколпшях, капустяно! иол1 - у чотирьох, .капустяного та ршак-ового б1лан1в, лк 1 давали два поколишя за р1к. В роки досл1дхень чкселыИсть листогризучих луско-крндих шк1дник1в не перевицувала еконошчного порогу икодо-чинност 1, за виклвч.енняи б1лан!в другоI генерацП.

3. ЕконоШчнкй пор!г икодочинност1 капустяно! совки другого пок о л 1 ння в перЮд зав-язування качана 1-3 гусениц! при 70?! заселешИ рослии капусти вплвився заонценим. Для напого репону екон<ш1чний порIг шкодочинпост1 капустяно! совки друго! генерацП в перЮд зав'лзувашш качана рекоиендусться 1-2 гусениц! при засолошп капусти.

4. РозробленнЗ метод багатор1чного рсгюналыюго прогнозу иасового 'розиног.епня капустяного бЦану. На основ1 цього сл!дупчнЯ спалах чиселыюст! капустяного бнаиа у сх!дному л1состепу Укра!ни оШкуеться в 2001-2002 рр.

5. Досл1д*ення фероцоиних пасток, як! впорие проведен! в иаш1й зон 1, дало мохлив!сть установит строки та динаи1ку льоту озимо!, 0КЛИЧН01, капустяно! совок, совки-гаып, капустяно! мол1 в залехност1 а!д теипературного режиму та в!днос-

• но! вологост! повиря.

Спостерехеннл'за динашкоа льоту самц!в (улов .ферошшшши пасткаки) озимо! та оклично! совок дозволили з достатньоп точшств розрахувати ццыисть заселения поят гусекицяыи цих шк1дник1в, не удаичись до трудоы1стких грунтових розкопок.

6. Наии вперше у .ехцноиу люоетепу Укра!ни провэден1 ви-пробування бюлопчко ахтивних речовин (252 з.н. дшниу,

- 17 .5? R.e, ейму, 12* к.е. ионолту) в бороть»! 1 э лйцлии та гусе-кяцяий капустяного та ртакового б!лан1в, капустяних совки та иол!. Bel ц! речовиии показали високу б!олог1чиу ефектив-Н1сть. !х бюлопчна ефективнЮть По обл1каи на 10 день пГслп обробки була в середньоыу 74,7 (для яйцекладок) 1 92,3 (для гуеениць).

7. Як показали роэрахунки, найбшп ефективнов та екоко-н1чно виправданоо в боротьб1 з листогризучиыи лускокрилими ик1дникаии капусти виявилась норма'витрати дим1л1ну 200 г иа гектзр, Уновно чистий прибутэк з 1 га складав 229:3-256,5 тис. . крб.

ПропозицИ эиребництву

1. 3 метою визначеппя динашхи чьоту, *ц1льност! ок1дии«1в, визначеиия строк 1 в проведения захисиих заход1в (проти капус-тяно1 И0Л1) чожна використовувати сл1дувч1 фероионт пастки: "Атракон-АА" - для совок, "Атракои-Л" - для капуетпно/ иилк.

?еромонн1 пастки установлввть на полях в перш1й декад1 травня. Пастки рекоиендуеться розшцувати перпендипулярио панувчим в1трам, на висоП 1,0-1,2 м в1д поверхн! грунту 1з розрахунку одна пастка на 1-2' га для капустяно! совки; на чи-сот1 20-25 см над р!внем рослинноси 13 розрахунку одна пастка на 3-5 га для озиио1 совки, I на висот! 40 сц в1д поверхност! грунту на кночках, вбитих п1д кутои .45° 1з розоахуику одна пастка на 3-5 га для капустяно! мол!.

0бл1ки попадавчих у пастки иетелик1в проводлться щоденцо до початку льоту та через 2-3 ди1 в перюд льоту ппотягом 30 дн!в. Вкладии! замИвпть п1сля вилову 8-10 саиц!в-.

2. Прогноз чисельност1 гуеениць озиио! та оклично! совок на поля/ капусти сл1д визначати з допоыогоа ферононних пасток оляхои спец1альних розрахунк1в хореляц!! ulx виловои санидв i чисельнита доч1онього покол!ння, Розрахунки проводити по сл1-' дувчим формула»: для озимо! совки - С > 0,00519 у + 0,18. для оклично! - С = 0,00436 у + 0,24, де у - к!льк1сть в1дловлених самц1в у езредпьому однкв пасткоа з початку льоту покол1ння, екз; С - чисельнить гуеениць доч1рньога поколишя, екз/м'.

Це рекоиендуеться з метоп зам им трудомкткого способу о б л 1 к у пк!дкик1з на полях пляхом розхопик.

3. Служб! сигнал!зац!! та прогнозу Укра!ни рекоиендуеться викорхстовувати иетод багаторкчного прогнозу масового розино-хення хапустяного биану. Сл1дуачий спалах чкселькост1 цього пх1дннка оч!куеться у 2001-2002 рр.

•1. Для захвсту капусти в!д комплексу ик1дник1с при чксель-ност! гусенцць, яха перевиеде економ1чни& пор 1 г иходочинносИ (для хапустяного б!лану - 5-10 гусениць на одну рослину ори заселенн! не иена 10? рослин; для pinaxoaoro б!лану - 1-2 гу-сенкць на одну рослину при заселенн! не иена 15? рослин; для капусткнох исл! - 2-5 гусениць на одну рослину при заселешИ -не мена 20? рослин або при вилов1 18 самц)» i б!льше на одну фероаопну пастку протягом 5 дн 1 в; для капустяно! совкн - 1-2 гусениц! на одну рослину при 1? заселенн!) сл!д застосовувати .25? c¿n. дииШну з нориов витрат 200 г/га.

Ейм та ноиол; не поступавчься б1олог1чнов ефективн1г.тв ди-иШиу ! мохуть викэристовуватисп на капуст! при уиов! оф»ц1-ального дозволу специдьних оргаи'.в.

Для капустяиого та рюакового б!лан1в. капустяно! совки строк проведения обробки - в вер!од насово! в1дкладки яець, капустяно! иол! - при уло&» 20 самщв у середньоиу одн1еп фероионнов пастков протягои п*лтн дню.

Зи!ст дисертацП викладена в сл!дувчих роботах:

1. Лобаес И.П., Сапалева С.Г. Реологическое обоснование сроков защити капусти // Эффективность научных исследовании а агропромышленной коыплексе: Цатериали выступлений на науч. конференции проф.-препод; состава и науч. сотрудников институ-та^ Херсон, 1991. С.7-8.

2. Clpoyc Л.Я., Сапальова Л.Р. Застоеування статевих феро-монЪв р1зно1дних совок U Тези 1У зчзду Ухра!нського ентоыо-яогИиою товарвства. .Хари», 1992. С^ 152-153.

3. Сероус Л.Я*. Сапааеаа B¿F. Результаты производственных испытаний синтетических феромонов иногоядных созок и капустной моли // Основные направления получения экологически чистой продукции растениеводства: Тез. докд. республиканской науч.-пр. конференции. Горки, 1992« С. 71-72.

4. Сороус Л.Я.. Сапалева Б.Г. Динамика численности листо-

• грмзуцих вредителей *xanyctu и мери борьбы с ними // Эффектнв- . нас приемы запиты сельско/озя.йс1венних -ультур от вредных