Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность селекции ценных генотипов высоколизиновой кукурузы из синтетиков второго цикла отбора

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Эффективность селекции ценных генотипов высоколизиновой кукурузы из синтетиков второго цикла отбора"

УНРАНЮЬКА АКАДЕМИ АГРАРИИ НАУК • г ШСТМТУТ КУКУРУДЗИ

' С,

На правах рукопису

ФЕДОРЕННО Едуард Мтсолайович

Уда 633.15:631.52

ЕФШШПСТЬ СЕЛЕНИИ ЩННИХ ГЕНОТИПЕ В ВИСОКОЯ13ИНОВО! КУКУРУДЗЙ 13 СИНТЕТИКИ , ДРУГОГО ЦИКЛУ В1ДБОРУ

Об.01.05 - селекцЕя 1 насПшицтво

АВТОРЕФЕРАТ дисертац!I на здаОуття наукоЕого ступени' кандидата сЕльськсгоспо.гэрських наук

трс?'1-1'

дисертатйна рооота виконана в 1нститут1 кукурудзи УААН б ]йуо-1&уз роках. '

Наукоеия кер!вник - кандидат с{льськогосподарсътх наук, ШШКО В.В. .

0ф1Щйн1 опоненти: доктор с!льськогосподарсьюис нау?< *

костшейсо в.г.

"кандидат с1льськогосподарських.наук КОЗАРЬ Д.Г.

Пров!дна усганава - Хнстктут рослинннцтва Ш. Юрьева.

Захисг дисертац! I в!дсудаться 11 3/ " ТРННЯ 1Ы94 г.

о " годин1 на 8ас1данн! спад! ал! зов^но? вчено! ради д и2и.^9.01 в Шслчпут! кукурудзи УМН.

Адреса:320027, м. ДШпродагровськ, вул. Дзеришського, 14, [«статут кукурудзи УМН.

Просимо над1слати Ваш в1дгук на автореферат в 2-х ПрИШрщ-ках, засв!дчених печаткою. ' ,

3 дисертац1ею можна ознайомитися в о!бл!отец1 1нстйтуту кукурудзи УйАЯ.

Автореферат роз!сланий " и ¡¿¿г'МИЯ 1994 г.

Вчешй секре-гар спеЦ1ал1зовано1 вЧено! ради,

доктор с1льськогосподарських наук ,'"^^Артюх А.Д.

ШЧб>>1

Дн!пропвтровськ. Надруковано ротапринтом. Заказ . тираж Юи екз.

ЗАГАЯЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

' Актуальность теш. Одним з нэйваклив1пшх завдань селекцП ку-•кгрУДзи на як!сть б п1двишення покивно! Щнност! зерна за рах„иж зй!лшення вм'сту CiJma, везам!кних амшокислот, жиру, в!там!н!в.

Еконсл!чна ефзктивн!сть використання _зерна високол!зшюво1 кукурудзи обумовлюв 1нтенсиЕйий розвиток досл!даенъ по селекцП г!брид!в такого типу.

Подалыдий прогрес в ц!й облает! селекцП пов'язаний-з !нтен-'сиф!каЦ1ею pod 1т по створешт нового вхшдного матер! алу з покра-щениш показниками якост! i госггадарсько-ц!нтми ознаками.

У Ulit прац! висвИлений ряд питань, шв'язаннх з! створенням л!н!й на баз! впеокал!зинових синтетик!в другого циклу в!дОору, Hid дозволяють стат'зуватн гЮрвда з такими показшками якост! зерна: о!лок - 13,0 %, л!зин - 0,62 г на 100 г б!дка, жир- 5,0 ПередСачзеться, що аанси на вщЦденна вцеоко Щшш. генотип} в !з популяц! i куиурудзи pi ако виростуть при проведенн! чергових цик-л!в реку^еятного в!дСору в силу Шдвшяення частота сприятливих алелей, як! контролюэть селектуюч! ознаки.

Д! ль ! завцання робота. Цг ль полягае у проведешь в!дбору ц!няшс ito <Иох!м!чнйм, ф!з!олопчнш 1 господарським ознакам ге-еотйШв внеокол!■'нново! кукурудзи 1з селекц!йного м'атер1алу з широкою гекетичною основою, якяй одержана на баз! крашх л!н1й. Бу-jut поставлен! сл1дуюч! задач!:

- в!д10рати Ц1Ш1 генотипа 1 визнзчити ефективн1сть !'х ■ селекцП !з синтетик!в високол!зиновоi кукурудзи другого циклу в!дбору;

- вивчити ступ!нь в°р!ювання основних господарсько-ц!нних, ctfoxi-м!чних ! ф!з!олог!чних о?няк ■ самозапилених ciMeft, одержзних is синтетик!в;

- визначити гзаемозалежн!сть м!ж основними селекЩйними' ознзками досл!джувант; форм; . ,

- одержат« констаяти! л1н!1 для практичного селекц!Иного викорис-тання.

. Наукова новизна. Вперше в уловах Украши на ориг шальному матер!ал! вивчена ефек'чтенЮТь в!дбору Шнних генотип!в високол!~ зиновоi кукурудзи, як! одержзно 1з синтетики? другого циклу. Шд-тверджуетъея могшго!сть покращення якост! зерна олночасно ю комплексу ознак: зоалансоваий ашнокислотннй склад; виоок! р!ьн! б!лка, хиру, кврстиноШв; висок! р|вд! фотосинтезу ! актккнсст!

Штратредуктази. . . \ ' ' ' -

Практична ц!нн!сть робота. / цроцес! в!дОору вид!Л9В1 самозапилен! фарш еисокол1зиново! кукурудзи з покращенида яокаввдка-да якосп оерна та !ншиш господарсъко-ц1щшми озн: :<азд. Одержан! . генотипи дають моулив! сть пошнрити-генагичну са^у селекцП кукурудзи на як!сть, константы! л!нП мок/тс Оути внкористан1 для яь-дальшого '■елег.Щйного конструювадая.. ■ ..... ,.

Апробац!я роооти.Результата доел}дань допов1далися 1 обгово- .. равались на конферевдП молода вчених (м. Дк! пропетровоьк,1993); на заседаниях науково-методачшГ ради 1нституту кукурудзи УААН 1 рекомендован! до захисту. ."'"-■

Публ1кац1 i. По материалам дисертацП опу<5л! ковано с!м роб!т. Структура роботи. Дноертад1я>4#ясладаетьса 1з вступу, тръох роздШв, висновк1в 1 практичких р'екамендащй. Матер!ал викладв-.. ний на 1'3 стор!нках машинописного тексту, вм!щуе 27 таблвдь. Пе-рел!к Бикористано! л!тератури включав 181 найменування, у тому . чиел! 33 !нозеших автор!в. - ,

УЖ)£Л, ВИХ1ДНШ МАТЕР!АЛ т МЕТОДИКА, ПРОВЕДЕНИЯ ДООДДШЬ.

Експериментальна частика доел!день виконана в 1990-1993 рр. на Дослшому господарств! 1нститугу кукурудзи УААН в богарних умовах. Погода! умови у роки-доелдаень'для вирощування кукурудзи були переваяно сприятливнми. С!в,са велася селекц1йьою с!валког. Густота стояния рослин 35 - 40 тас/га.

Як вжадний материал вихористовувались с1м-1, одержан! з двох синтеттив другого циклу в!дбору. Зугп 1 I зут 2 Оули одержан! з , крадах л!н!й кожний, до того ж Лн'м, як! ев!Шли в Бум ■>, добре ком01кували г лШши Бут 2.

В!д<5!р ц1нншс гййотипiв проводили серед самозапилених ,с!мей селекц!йного розсадника / 1990-1993 рр., 'враховуючи результата спосте^кень, оол!ку-! 01ох1м1чшх анал!з1в як по окремим госпо-дарська-ц!ннш азнакзм, так 1 по 1х ко;лплексу, який включав; 010-х1м1чний анал!з зерна; ф!зюлог1чн! досл!даення; визначення вро-зсайност!; ьивчення структура врожаю; 0! ометричш вим!рювання; фе~ нолохччн! е:.остерекення; ст!йк!-сть'до хвороО.

,3 шею метою щороку в шшШ с!м' I самозапилювали по 2-3 ро- , елнни стандартним способом., Одночасы для вшгробування на врока-

Як;сть ja fHfflf господарсько-Шнн! ознаки проводили тест.увзнкя дрома л!н!ями: ДЛ 292 1 ДЛ 296 - Оатьк!вськши формами районовэ-ного Пбрида ДОпровськйй 387 ВЛ.

Б'ох!м!ч:! анал!зи еиконш! в лаоораторП Oioxluh бкчкя 1л-статуту кукурудзи УААН i ЩЦ СЮлогП Дн!пропетровського держуШ-верситету. Р1вень 0!лка в зерн! Еизначшм.п!вмакрометодом К'вльяз-ля. Сумарний emíct карогшндниХ ntrasmín шзкачалп по методик!, яка вклшзлэ екстракц!ю розмелениго зерна Еодонасичеким бутаколом з по дальним фотсметритним вк.Ирюванням. Emíct сирого жиру вязна-чали за методом знеигреного чалиику, крахмаль - по ¿'версу, кл!т-чатку - по ГаннеСер^у Í. Штоману.

3 метою Еивчення характеру проявления еисокол!зиновоI мута-ц!f 02 на фон! геш.гиа1в, отршяних {з синтетик!в другого циклу е!дбору з п1двгаденим р!внем о!лка 1 отру, Оув проведений анал!з' ■ ,ам1нокислотног0 складу 25 зразк!в самозапилених с!мей s4.

Одержан! дан{ булн статистично осроблен! по Б.А.Доспехову(1973). ЛаС-раторн! та лаоораторно-вегетац!*йн! досл1дження росли по ■1нтенсивност1 фотосинтезу, активност! ферменту н1тратредуктази, к!лькост! вм'Юту хлороф!лу в.лкстях 1 др.виконан! сп!вшб!тниками лабсраторИ ф!з1ологП рослин на протяз! I99Í-I933 рр. У 1991 р. у селекц!йному кошлекс!. оуло проведено два цикли вирощування рос- . . лин, Перший-в Ооксоеих тешилях в оо1нньо-згоювия перíод 1 другий у весняно -Мтнш'на Евгетац1йному майданчику. Об'ектом досл!дженъ Оули 20 самозапилених с!мей високо(51лково1 опейковоК кукурудзи.

Рослипи до повисí сткглост! зерна вирощували у вегетаЩйних ■ посудинах на 15 кг сухого грунту.Повтори!сть досл!ду - 20 кратна. Фон минерального живлення створювали на р!вн! н1Р1-м!н1мальиИй та оптимальний на одну рослнну, тоото на 15 кг сухого грунту. Шяеральн! ,;оСрива вносили при .набивэнн! вегетаШйних посудин грунтом í в nt давления у фаз) 10-12 листе!в. Шсля попередньо! ' Ф!з!олог!чно1 оц!нки генотип!l в дослШ.на оптимальному фон! м!-нерального живлення,Оуло вШорано 10 сортозразк1г з високим ем!-стом 01лка, на якях - у подальшому, проводились ес! доел!да. Як стандарта використовучалися л!нП ОД I21M, г 522 0о Лнтенспвн!сть фотосинтезу рослан кукурудзи вивчади за допомогою 1нЗряч<эрБ0Нсг0 газоанал!затора Г1АМ-&М.Фогох!м1'шу актизн!сгь хлоропласт!в (F?-зк'Шя Х!лла) визначали' за методикою МЛ Леленського, Г.А.Могильоео! (19У0); активе!?ть фэрезнгу-н!грзт^едуктагк кжта-ди по АЛ.Ь*рязкс?у "та ija. tIS>7;.'): г.м!ст хлсрсФ!лу у

гшгаггтзли по ГЛ. ФШтгову, М.В.Вшшевському (1983). У цро->.о! ощвивання для Ыдбару по ф1з!олог!чних ознаках кожну ролпи-Lj с-и..озаш1люваля i включали у новий цикл в1дбору. Експеримента-iibríí д'-jmi шддавали матемагичшй ооробц! узагальненим методом по ■ Соколову Л969). , -

У 19У1 р. у контрольному розсаднику випрооува^ 320 ;гК5рид1в* а у iw¿ - ц! ж 320 та 400 нових гЮрид1в. БатШвсышми формами нова/. nopiyilB служит сшозшшвШ cím'í матер!алу 1991 року 1 rí ;;ы11-тестери: М 292 i Дй 2S6. Як селбкц1йн! стандарта -вис-í'jübiax два г!брида: ДН 310 МВ - з нормальним типом ендосперму 1 АН 35.' bJi - з олейковим. Пор1ЕНюван! eucokojiísiihoeí хЧбриди вив-чатоь у контрольному розсаднику у з-кратному поБторювашй. 0<Ш-ковз шкнда -49 мг. 0бл1к урожайности • • досл1дкуваншх г10рид!в upj¿í.'.a;¡t,cíi шляхом зважування i подальиого перерахунку результате luí i r-fj при 14 % еологост1 . •

íipu /грезедешп фенологгчнях спостережень назначали дати полки еклиь, авгання волот! та качан1в.

íIojk.oiíí бюштричн! щм1рювагчя включали в сеое вианачення bhcotu г/scjwht, висотк прикришння господарсько-придатного кача-ну, кудао'Псть i серед.е число пасинкi в на роеллну). При лаборатории: Айса1дз;екнях визначали елемицти структури врокайиост!.

ULiitirCi jiínia i riopiífliB по cTiílKoeTi до стеблово! rmuit про-ьэдлй<-"й csríBpotíl ганками групп ¡uyatrery росши на яриродьноаду -фо~ hí а&рз-леынл.иц!гавашш гЮрщцв на стшк1сть до фузар!озу кача-hib проводили за допомогою штучного заражения рослин.

■Р£ЗУЛЬШ'И ДОСЛ1ДШ£Ь.

Урокапшсгь зерна. ИОГОДШ УКОВВ В 1991 р. ОуЛИ 01ЛЫВ не спринт, лвими, н ¡к VMOBH 1УУ2 р., цо д ьгдбилося'на загальному piBHi середньо! врожайносаЧ ¡jj¿;í¿ 'vx~,=38t67;s ^¡-44,4б).Р1зш1ЦЯ склада 5,79 ц/гз аоо 15 %. У ta р-'ки досд1даень у bcíx riCpvmiE коеф1ц1енти вар!ац1Г за ознак-ли "eposaftíficíb зерна" бут високими 1 зиаходились у меках В1Д 18,об до 23,9i % (таолЛ).У 1991 р. макснмальне значышя (Y) 2а,95 % мали tt-сгкроси cím'í з synt 1 х „л 292 з llm=I5,24-66,8у ц/га, a mikíi.idjibul1 - Ib,73 % rioрцди cím'í з synt 2 х Дл 2S6 ,як1 мали iiK-27,.44 -d-J.i'; ц/ra. У 1992 р. найзяачн(ашй (25,97 %) коефЩ1еят вар!ад! i oyi: у гчорид1в cím'í S., з synt 1 х'Д» 292 з lim=í8,6S -

76(45 г'га, а м1н!малышй (21,09 %)~у тесткрос!в с!м' I з Зупъ 2 г, ДЛ 292 3 11л1=33,33-65,38-Ц/Га.

.:' .,-• У. 1992 р. найвтцу середшо врожайШсть нали г!6рида, одержат . гхрещюванням т!мей з эут^ 2 1 тестэра ДЛ 292, а найшалу - г!бртл-да з. с1тЛ Буль 1 1 л1н11 ДЛ 296. Серэдая врожайШсть ПОридЗв з с!м»ямй' 1з Зуп4 г була на 21,3 % вшца г!Срид!в з с!м'яш з Synt1. . . ; ' * * . Таблица I

Парвметри ознаки "врок&.Шсть зерна" тесткрос1в по рокам випробування.

Тестери ДЛ 292 ДЛ 296

С!М'Г Б3 1991 1992 1991 1992

11т,ц/га 15,2-66,9 18,6-76,4 15,4-52,7 19,3-57,2

Гз Зуг^ 1 х, ц/га 36,62 50,51 33,27 40,07

7, % 28,95 25,57 27,19 22,48

11т,Ц/га 24,5-63,8 33?3-<$5,4 27,4-64,6 20,2-56,1

13 Буп!- 2 х, Ц/га 44,61 47,75 42,19 38,51

: У, % 21,72 21,09 18.73 25-40

да.зю мв - х, Ц/га 53-, 00 49,80

ДН 387 ВЛ х, ц/га 54,30 50,10

У р середая врожайн!счь була видов у тесткрос!в с!м'1 з ЭуггЬ 1 х ДЛ 292 1 найменшою у тесткрос!в сш''1 БуЫ;- 2 х. ДЛ' 296. У середньому,. у цьому роц! крвщиш Сули гЮрвди в схм'гчиз Зупг 1, вони пвревивдвали с!м'К 1з Бут^ г на 3,8 %. УрожайнЮть у 1°92 р. шр!вняно з 1991 р. була "вицою у г!Оркд1в с!м'1 з Бупг I х ДЛ 296 ■ на 20,4 %, у с!м'! (з Еупг I х ДЛ 292 -на 37,9 %', у г!брид1в снг'1 1з зуг^ 2 х ДЛ 296 середая врокайн!сть практично не зм!нилася, з у с!м''£ 1з ЕупЪ 2 х ДЛ 292 зрссла липе на 3,1 %.

Отже, генотипи с!мей 1з Зуггё 2 в сИлып стаб!льнши у р{зяи;с умовах. зовШшнього середовица.У о.уворих кл1мэ?ичних уисвах 1991р. ! в м'якому 1992 р. середая врокзйшсть Цкх генотип!в зиа-

ходидась маяже на одному р{вк1. Генотнпи схмей з зупг I вцятгллясл шистачншн I в спрцатллЕТ'к умовах р!зко тйдадаян врожайн! сть. • Результата в!дбору зал-за-лди перезажо в!д генотипу бэтькдп-ських форм ! кеснзтас - в!д ггаготагк умоа реку вкпробувань. Кр5г^-р!ем в!дберу о у в гг.т^натеий р!мяг ер'мюГтсс:! а 50 ц/га.У 1391 р.

ii.к.ли: 5-8 % recTKpoctB s участи ci ней з synt 1-перевершили ■цей-' '•■ pibotifc. ri Ориди, одержан! з участю сШей з synt г вм! стали 20-27 % Фор,!, як! задовольняли yMQBt в!дОору, ; .

У 1992 роц! В1Д1 орано 12 % рекомО!нант1в ctM'ï !з Synt -1 х ДЯ ¿¿'à s piï::eî.i щще 50 ц/ra i НбрщЦв ciM'i 2 х ДЯ 296

- х4 %. ïbcrKpociB cîm'ï !з Synt 2 х дл 292 - 49 % i cîm'ï 1з. ? Synt Z х ДЛ 292 - ЬЗ %. ■ ■ " ' . ' ;

У 1992 р., кр!м riOpimiB, одерзканих у ^990 р. в!д схрещування ■¿Uiefl s-j з двомз тестерами, випрорувались s гЮриди, одержан! у 1991 р. схрецуванням с!мей s4 з теш ж л!н1йми. Bel тесткроси з s4 за р1ьавм урокаю шреЕПщували тесткроси з на 2-5 %, за викди-■ пениям riopimiB ctM'ï i3 synt 1 х да 292, у яких В1ДОулося зншеен-"ня цього показчика на 2-,8 %, ... •• •••

BmIct Oinna в aepHî.

Еизн&'тено ЕарИовання BMicry 01лка в!д в,94 до 16,63 %. Се-.peiiiiift piBenb проте'Шу в акал!зоваких зразках склав -12,25 %. Висок I коефпЦенти вар1ацП (10,0-11,4) вказуютъ на вдроку генетич-ну р1зноман!фн1сть с!мей s,. УсередщП сШей вэр1ювання вм!сту сЯлка склало 13-27 в:дносних процецт1в.

Ыдалялк cîm' ï з bmîctom о!лка вице 14 ». 1з с!мей з Synt I в!д1орано 1В таких фррм, ефэктивн!сть в!дОору склала 9 %. 1з с!-мен s."nt 2 - 16 форм,- ефективн!сть в!доору - 14 ».

в!д01р гежтаотгв з високим piвшм сЯлка bîbch з урахуванням маеи 1000 зерен, тому що часто зсЛльшення вм!сту 0!лка супроводжу-b-iJioob значним знихенням ыаси зершвки, яке не дозволяло викоригто-вувэтн дааий генотип у господарських ц!лях. ПорШшння вивчазмих CÎNWtï проводили як 3 вис0к0л13ин0вими лiшями, так t 3 jlîht6kj г; 346. ЫдЮран! cîm'ï ho Maci 1000 зерен незначно в!др!знялися bîд стгшдар'Нв, алз на 25 % перевшцували ix по в!.Лсту 01лка.

3 мотоы виьчення закономгрностей накопичешм 0(Л1са ь зерш ,с!мвй бисокол1зиново1 кукурудзи в залежное^ в1д вих1дного генотипу i генерацп самозапиле.шя оули досл!даен! cîm'ï sv, s3, s4. Загальн« вар1ювання вм!сту 01лка у зерн! вивчаемих зразк!в залак-но вíд генотипу оатьк!всько! форма та генерацП самозапилекня ко-ливалося btд 8,0 до 13,6 %. CiM'i bcîx генерац!й î3 Synt i mm середню величину bmîсту 0!лка вище, н!ж cîm'ï, одержан! ¡з Synt 2. Розмах ьар1йЕ 1ння рхвня охжа був мешим у с1мей ¡з Synt I - в!д 10,0 до 12,а %, а у с1мей i3 Synt 2 вище - в!д 8,0 до 13,6 %.

Ко'ф!ц!енти вэр,!ацН.у с!мей 1з Буп1; 1 поливались в!д 5,58 др 7,22 % залехяо в!д року самозапилення. У с!м'ях 1з вупЪ 2 кс.е-ф:д,1енти вар!ацП вивчаемох ознаки були виц!, н!ж у с!мей з Б-пП .1 по м!тэ1 збНьшення к!лъкост! рок!в самозашлення неоначно зни-жувалися.ьле .залишаляся високими для проведения усп!шного в!дбору.

У 'ход! досл!джень в!д!брано 18 с!мей !з-3ух^ I I 16 с!мей !з 5уп1 2 з вм!стом 0!лка нище 7.4,0

Вивчекня покзвника "вм!ст кнру".

Загальне вар!ювакия р!вня тру визначено в!д 2,81 до 7,33 %. Середн!й р!вень жиру в с!м*ях !з 2 «Зув виде (5=5,16 %), н!к у с!м"ях 1з э^пЛ I (1=4,69 %). У'середагн! с!мей р!зшшя м!яс м!н!-мальним ! максималы- м значениями ознаки склада 60 - 70 %.

Козф!ц1енгл взр^ацН ем!сту жиру значн1 в потомств! оОох синтетик^ 1 складають 18,Ъ ! 18,5 %. 1нтенсивн!сть в!дбору у формах 13 Зупь I склала 7,46 в формах !з Бут^ 2 - 21,55 %; вели в!д-01р форм , як! перевищувкли 6,0 % р!вень жиру.

Вивчався вшив батьк!всько1 вих!дко1 форми ! покол!ння сзно-заггалення ка вар!ювання вм!сту киру у зерн! високол!зиново1 куку-рудзи (табл.2).

ТаОлиця 2

Вар!ювання р!вня киру у.зерн! залекно в!д генотипу ^атыс!вськоК форми 1 генерацН самозашлення.

Показники варИовэння 0!м' I !з 8упЪ 1 С!М'I !3 2

5г ,33 34 33 34

К1Л-СГ ,шт 20 18 15 28 29 35

т!п, Я 2,8 3,0 2,9 3,2 3.1 3,0

пах, % 6.5 6.3 6,1 7,3 6,6 6,4

X , % 5.12 4,63 4,32 5,35 5,24' 4,89

V , % 5_,73 5,78 4,01 5,за. 7,81 ь,7б

С1м'Г, одержан! !з Бут I 1 з БугП г,мали мэйже р!вн1 значен ня середнього Ем1сту жиру в зерн! потомства кояшо! генерацН сг~ моззпиленнч. При цьому спостер1гал8сь пом!тва Т'<ндени!я гниження .середньо: величияи вивчаемого тгокязпика !з зростякняк лотежствэ ,• самозапилення. Коеф!ц! битя В9р1ацП' у Шй БЯбсрц! пули тгохи викимя у с1мей 1з зупъ 2, а в ц!лому яевисокиии.

Високоо!лков! Форш з тдвищеним р!внем жиру. • £м!от б!лка i киру визначали,у:"2Ш с1м'ях s2, одерка;шх 1з Syin I I П7 с'К'ях Sg !з Syr.t 2.,, .■'-Г-'-"' : •

• - У c-ím'hx, .одержали* !з Synt I,- середШй pi ведь 0!лка' склав ; 12,18 % t jupy - 4,69 й.Коеф1ц1енти вар1ац11 цих пог'азшк!р 9,7 % I 18,4 %, в!доов!дно. Меж! м1нлквосх1 рм1.сту б!ли 9,5-16,0 а жиру в!д 2,5 до 7,0 %. Осювна частыа вс!х с1мей 1з Synt I . (52 %) зняход-пася у вузьких меках, .як! и> сИлку склали 11,0 -

14.0 %, а по жлру 4,0-5,5 й. Було в!д1брано 26,0 $ форм, 3KÍ перо-видують середн!й р{вень 01лка I зшру одночасно. Вид!лена 3,0 % гашиш! в, у яких bmíct 01лка ввщий I3¿5 % 1 р!вень жиру вице *6,0 %.

Середшй р1ьень 01лка с!мей 1з Synt 2 склав 12,2 %, а жиру -5,2 %. Коеф1"!енти вар!ац11 досл!дя^ваних ознак Сули по 01 ту -И?3 %, по игру 18,8 ¡6. Меж! mJwihboct! по р!вню 0!лка 9,0-15,5«, no .piBHJo жиру - 3,0-7,5 ■%. основна частика (41,7 %) знахсдилася у межах по "Плку II - 13 %, по киру 4 ~ 6

У досл1джуван!й груп! з Synt 2 - % ус1х с!мей одночасно перавищували"середа! показ кики о^ох ознак. Вид! лею 6,0 % самоза-пилэних Окгй, як! перевшцували по вм!сту 01 лка р!вень 15,5 % 1 по. вм1сту жиру р1вень %. , , . :

Вм!ст каротто1д! в у зерн! високол1зиново!' кукурудзи." '■ '

Е"ло визначено вар!ювання ьм!сту каротшо!д1в у вйвчаемому ма--тер!ал1, яке коливалося в1д 0,7 до 2,7 мг?» на суху масу (таол.З),

Bmíct каротино'Шв У с1м*ях 1з Synt I за .-один р2к в!дбору . п!двйциеся у середньому на 0,271 мг % на суху mscí: аоо на, 16.46 'в!даосних процент!в. У с1м'ях 1з synt Z Щ величиви склали 0,015 мг % аоо 0,990 в i дносних процент t в. Шсля другою-року в!дОору ц1 значения у сШ'ях 1з Synt I Шдвищились на 0,004 мг %, а у с!м'ях !з Synt 2,- 0,050 мг.% аОо 3,27 в!дьосних проце1Т!в.

Середа!й р'вень каротино!д1в у с1м'ях !з Synt I Оув аначю вищим, н1ж у с1м*ях 1з Synt 2, як в s2, так 1 в S3-S4. Ефективн1- , сть в1д0ору такая вище у Мм'ях !з synt.I, у яких в s3 в!д!0рано

11.1 % форм, переЕищуючих стандарт ДН 310 +/+ по р!еню вм!сту ка- ,. ротино1д!в, в s4 - 13,3 % с1мей. В с!м'ях 1з Synt 2 в S3 знахода- . лося 3,4 % таких форм, в s4 - 5,7 %. В s2 не виявлено н! одного зразка з bmIctom каротиноШв вще 2,5 мг %.

Середнгй ргвень каротино!д!в у с1м-ях 1з Synt I Оув значка '• вищим, Hi ж у с1м'ях 1з synt 2, як в s?, так i в s.,-s4. ЕфектиЕн!-

,сть в1дбору такок вищэ у сШ'ях la synt I, у яких в з3 в1д1 орало II ,X % форм, п.еревид."ючта стандарт ДН 310 МВ +7+ по р1вню вм1сту каротшоГд1в, в 3413,3 % с!мей. " с1м'ях 1з Synt 2 в sa знахо-дилося 3,4 % такр. форм; в s4 - 5,7 %. В S2 на еиявлоно н! одного зразка з bmíctom кароитноШв вице 2,5 мг %.

\\ ' ТаСлиця 3

Вар!ювання р.1£ня карртино!д1в у с!м'ях 1з synt I 1 Synt 2,

Назва - Генвр Ktл-сть ctMea>st Moje Ж X.% - Коеф.вар!вц1i

clM'í !з ..Synt 1 S2 0 1,0 2,4- 1.646 ' 22,87 Sy 11,1 1,0 2,7 . 1,917 29,36 S4 ! 13,3 ' 1»1 2,8 1,921 26,61

ClM'4 1з •Synt; 2 3g 0 0,Ь. 2,4 1,516 30,02 53 3,4 0,7 2,5 1,531 27,68 54 5,7. 0,8 2,7 1,581 30,21

St..-ДН 310 МВ - 2,5 $ ,;ДН 387 ВЛ - 2,6 % .

. Коеф1ц1енти вар1ацН незначна зм1нювалисн по роках í були •високями у потомете1 обох синтетик!в у зс1х генерациях самозапи лення'(у межах 23,0-30,0 %).

, При в!дбор! на п1двищений вм!ст иаротино)д1в потрЮно ьрыо-вата, що веерадин! с!мей plзиидя м!к м1н1мальнкм t максимальном значениями складае 71,1 - 77,^ %.

, Позитивн1 коеф1Щенти кореляц!í (г 0,632) м1ж р1Енями каро-тиноШв в зрззках в s2 1 s3; г=о,387 м!ж s3 1 s^ дають моули-в1сть припустати наянИсть високого ступени успадкування ьм!сту .;аротшю1'д1Е у зерн! вивчаемого матер 1алу.

1з одержаннх с!мей в!д!Орано зразки, як1 перевищують г! ори; ДН.310 +/+ по вм!сту 01лка t одночасно мають практично однаковин р1вень каротино!д1в. :

. У вивчаемих формах визначали вй!ст <51жа, жиру.каротиноШь. Генуе незначна позитивна залежнЮть м!я р!внями каротино?д!в t 01лка, a mí ж emíctom каротик^Шв i жиру кореляц! t не виявлено.

' Оц|нка 1 в!дб!р високоб!. кових генотип1в кукурудзи по ф!з i олог i чних ознаках.

У досл1д1 вивчали фотосинтетичну д!яльшсть рослин i сжтив-Híсть ферменту н1гратрэдуктази 20 сортозразк!в вШбрзних, по се-

Л9кц1йнвм t хооподарським ознакам,

З'ясовано, цо pisHi по б!лковост1 генотитш високолiзинсво5 кукурудзи эначно р!зняться по ф1з!олог!чних покззникех при виро-иуванн! Ix на фон! оптимального р!вню м!нврального кивлення t во-логоза^езпвчення (табл.4).

При в!дбор! вид!лено 10 с?.мей з (Ильи високою 1нтенсиви!стю фотосинтезу, фотох!м1чною актквн!стю хлоропласт!в I акташн!стю ■ферменту н!тратроДуктази. Одним. !з головних критерПв ЩнносЛ . енотипу для селекцП був високий вм!ст б!лка у'зэрн!.

Нр сортозразках, як1 вид!лилися з високим р!внем фотосинтезу ! вШстом 6!jjkj оула проведена поглиолена ф!з!олог!чнз оц!нка,~ як окремих с!кей, так 1 внутр!шньо-с1мейний в!дб!р. .

, Таблица 4 Ф!з1олог!таа характеристика сортозразк!в високоб1лково! опзйково! кукурудзи на м!н!мальному ! оптимальному Зонах морального зшвлення.

Сорто-зразки ihtcT б!лка У зерн!-, /0 Хнтенсивн. фотосинтзу мг С02на I да2 за I годину Фоюхш!ч. активн!сть хлороплас-т!в, мкг фер!циан!д на IM хло-роф!лу в годину АКТИВН1сть ферменту н!тратреду ктази.мкг NOpHa 1г сухоГ маси за 30 хвил BMI CT хлотрфШ (&+Б), мг Halr cyxol маси

W1P1 N371 . W3P1 N1P1 КГ1 N3P,

0ДШ (et) 10,8 гп,9 35,4 41 ,9 47 ,2 2 ,50 3,92 13 ,0 13 ,7

Г522 Op(et) 14,0 30,7 36,6 46 ,а 54 ,6 3 ,17 4,26 12 ,1 13 ,5

Б 43 Og 16,6 34,5 44,6 48 ,7 S3 ,0 4 ,13 6,19 13 ,3 15 ,4

ДЯВ 250 14,4 36,3 42,8 47 И 58 ,9 2 ,83 4,06 12 ,9 14 ,2

ДЛБ 2Ы 15,6 за,5 46,1 45 О » ^ 57 ,3 3 ,18 4,54 10 ,4 11 ,9

ДЛВ 252- 16,1 40,8 50,4 51 ,9 64 ,8 3 ,48 6,03 13 ,2 15 ,8

ДЛБ 253 16,4 39,3 54,6 Ч.' ,7 74 ,4 3 ,68 6,98 12 ,7 14 ,8

МБ 254 11,0 32,8 38,0 39 ,4 46 ,8 2 ,54 3,47 12 ,8 13 ,5

ДЛБ 255 16,7 39,9 49,3 55 ,3 76 ,4 4 ,27 7,36 12 ,7 15 ,9

ДЛБ 256 HCP05 1-6,4 34,4 46,8 46 ,3 69 ,5 3 ,68 7,35 11 п » » 15 ,4

1,30 1 ,4Г 2т 80 2 70 0 ЛЬ 0,20 20 0, 18

Ф!з!олог!чна оЩнка ! в!до!р вкуЛдного матер!алу були проведен! на 1ндив!дуальних рослинох усередин! ciMefi. глдбиралиоя 1 самозятшовалися рослини з виссксот р!впем фотосинтезу.

1нт?нсивн!сть фотосинтезу кукурудзи в перший р!к Е!дбору усередин! с Шей мала великий розмах тю Иишв! дуальних росжнпх. .У стандартно? л!н!1 ОД-Ш 1ктонсивн!сть фотосинтезу коливаласл в!д

24 до'35,а у високоб!лково1 ДЛЬ 252 - в!д 30 до 49 мг СО,,.На трезвому р^ц! в!дбору величина фотосинтезу пом!тно стао!л1зувалася I гула■ внщою пор1вняда з вюидними даними. Тагам чином,!нтенсин!сть фотосинтезу досл1дауваних с!мей вксокоб1лково! опейково! кукуруд-зи успадковуеться > закрШляечъся.

У результат! досл1даень виявлен1 значн! в1дм!нност! по ф!-а!--ологгчнлх показнэдках у р!зних го О!лковост! сортозразк!в кукуруд-зи на мШмалъному 1 оптимальному фон! м1 нерального мшлення.

Найб1льш актквшгм фотосш :ез (1нт лсюзшсть фотосинтезу, фо-тох!мгчна активн!сть хлоропласта ! вм!ст хлороф!лу) виявився у С0рТ03разн1в Й 48 Ог, ДЛБ 252, ДЛБ 253, ДЛБ 255 ! ДЛБ 256. У тл генотип!в шдвгацення фотосинтезу при оптимальн!й доз! морального жпвдения Суло о!лыл пом1тно п^Швняно з м!н1 махиной, У то!! хй ■час у ОД 121 (81), р 522 % (вт;),' ДЯВ 254 таких г 'дгЛиноствЛ не спостер1галося.

По .активное?! фермейту н1гратредукгази (який соре участь у синтез! <Ялка) такок в!дзачеи! значн! зм!ни в залехноет! вЦ р!ь~ ор морального «явления. У сортрзразЮв з високим вм!стсм 01лка у перн!, як правило, оула надою I актявн!сть ферменту на як оптимально!, так 1 м!н!малвнО! дози доорив.

С!м'!,як! ВИДИШЛИСЯ (ДЯБ 252.ДШЗ 253,ДЛБ 255,ДЛБ 256} включен' у счлекцшшд прсцес для ст-всрення продуктлвшгх г крндгв.

Ам!нокислстний склад 01лка.

Англ1ауючн шШокислотшт склад 25 зразк!в самозапилених с! мей з4 встановлено, що меж! вар!ацп вм!сту л1зш!у для Омой

1 склеит 0,46-0,59 $ у сух!й рвчо ян! 1 длн с1дай 1з ¿ут.. 0,63-0,80 Ж.СереднШ р!векь л]знну у сШ'ях !з зупи склон и, у сухШ речонши ! для с!мея !з Эуп^ - 0,72 %. Коефипентц вар!ац!1 склали 14,41 5 та 7,71 X. швчаем! зразки в!др1?нял1к:-. Шдвшценими р!внями сИлка 1 киру,

<Юрми кукурудзи, вир!еншп по корфолончювл ознаклл, м0кут1 вар!юваги по хШчяому складу зерна. Щоо з'ясувати сгугпнь одн->-р1дпост1 рослин по х!м!чному складу зерна в межах с1мч', ангшзу-ьалося зерно а'окремлх-качашБ по вм1сту 0!лка, ¡киру ! ам!нокис-лотному складу 01лка (табл.5).

Е1льш1сть с1мей перевищували в 2 - 2,5 рази по вм1сту Л1зину стандарт ДН ЗШ +/+ ! на 15 - 30 в1дносншс процент!а ДН 387 БЛ. 1з незам!ншшх ймШикислот у вивчаети с!м'ях перевищували ДН 3)0

в середньому. вал!н - на 12 %, т!роз1н - 18 8. Р!вень лейцину, був/ ка 40 % нпжчим.

Таблиц» 5

Вар!мвйНня р!вня Л131шу у зерн! самозапилэних с!мей з Ш'двищенним р!внем б!лка 1 киру. '

Шказн!яги вар!ювання С!м** ¡3 Бул^ 1 01м* 1' !з Зуггё 2 '

к!льк!сть , ыТ ■ 17 8

ш1п , % 0,48 С ,63

шах , % 0,59 0,80

. з , <" 0,52 0,72

...................Т' ' ■ 14,41 7,71 . ,

01лок х , % 11,53 - 13,59

жир х , % 5.54 6,33

Допл1муввнн1 с!м': значно в!др!зйялися в!д ДН 310 I по вм!с~ ту 1нших ам!нокислот. Перевшувлли р!вень стандарту: аспарагш, сер1н, гл1цш,г!стид!н, арген!н; Оув нижчз вм!ст глутавоту,алан)-ку. ОсташИ гч1нокислоуи в!др!знялися по Бм1сту незначно. . "

Результата доел! дань вказують на необх!да1сть оценки селэк-ц! йного кэ тер £ алу по сШ'ях з тин, щоб для подальшого використу-вання в1дСлрата матер! ал з кразшш показкикаки ам!н .огслотногс складу б!лка.

Для визначенкя взашозалекнаст! М1к р!внями л!зину ! <Ялка Оуло оочислеш коеф! ц!ент корелед! 1 (г = 0,601), л!зину 1 жиру (г. = 0,264,. Ц! дан! Шдтверджують мечтав! сть поеднання в одному генотип! високсго р!вня л! эту ! 0!лка, л!зину ! киру.

'Влвмента структура врожайност!.

Анал!з експершен'галъних даних по вс!м поридним комО!нац!ям р середгьому за два роки показав,-що вивчаем1 тесткроси незначно в1др!звдвтьея в!д стандартIв ДЬ 310 Мй +/+ I ДН 387 ВЛ по величи-к1 значат, еледонПв структури врожайност! (табл.6). Однак,висок! коеф!ц!енти вар!ацП вказуюь на широку генетичну р!зноман1тн!сть вквча?мого матер!алу 1 моклив! сть ефектшюго в!дбору. Щороку по коянШ ознац! вели в!дО!р форм, як! задорольняли умовам практичного „ осподарського використовуЕання.

»

Таолиня В

Показшпси элемент*в структура врокайлосг! дослгджуваних ■г!<5рвд!в i стандарт}в у середа",ому по 1991,1992 pp.

Показники ï r,% стандарт«

структур!! CÎM'I ¡3 Sjmti хдл CÏM'j !з Зупггхдл CiM'ï ¡3 SyntlХДЛ ClM'ï 13 Sjmt2:uvi ДН 310 +/+ ДН 387

врожайностг 2Й" 296 292 29ь 292 29 6 292 296

маса 1000 зерен, г 257 250 236 "40 8,6Я 8,47 9,31 9,25 284 2Ы

к1л~сть ряд! в зерен, m 16,5 16,6 16,5 13,2 6,82 6,94 6,46 14,9 16,0

Д1аметр початку, \т 43,8 43,1 42,3 42,2 3,76 4,58 5,7Q 4,69 41 ,2 43,3.

к!л-сть зерен jLEiiMj шт 37,1 38,2 39,1 40,4 13,2 12,1 10,b 4,21 46,4 44,4

дошща початка, см 17,0 18,8 18,4 19,4 11,4 8,61 9,Bf 7,01 20,3 20,0

волог .'зерна при з0иранн!й 31,6 29,9 га,2 26,3 14,1 17,3 16,8 20,4 28,9 •га.ь

Висога рослин.

Висота рослин кукурудзи в середиьому за випр-уОуваннями у 1991, , 1993 pp., р!зних г;о зволожувтшы i репюу темшратурн, складаг 203,8 см î I9C9 см, Шдповгдно по рокам. У IS9I р. се радия весома стзкдарт!ь сула: у ДН 310 -210,4 см, у ДН За? ВЛ - 214,^ см; ; 1992 р. ц! показникл склали 200,5 I 203,6 см, в1дгюе!дно.

У 1991 р. найвищ! середа! ьначешя шсоти малл тесткроси ^ •/естером ДЛ 292: с!мм з Synt I х ДЛ 2У' - 207,8 см i cîm'j з Syrie 2 х ДЛ 292 - 214,5 см. Г!0р ДИ з участю cjuî.'ï la Sjm ь еередньому по двох комо1нац1ях перввиадвала cîm'i з dynt 1 на о,о см аоо 2,5 'X. КоефЩ1енти вар!*щП мали однопорядков! вешчЛш -5-9 S г зальжали вгд генотип!в ОагШвськнх пар.

Основн! законошрност! попербдньаго року випрсоувань подтвердились з урахуванням погодних умов,/як! склалися в 1992 р.

Висота рослин трала визкачну роль у величин! звачешш висст прикр!пле!шя господарсько-ц! иного качану. Коефшенти корелящ i дор!вшивали г-0,45 - 0,75 в р!зних комбШацШ батьк1ьсышх пар.

Бисота крккр'тлення качана.

Середня вис та ирикр!плення качану у 1991 р. у стандарта ДН ¿1ч Mb 92,-1 см i у ДН 387 ИД - 73,2 см. У 1992 р. ц! показншег '--кл.мли 66,8 ! ЬЧ% см. СередньопоцулянШна висота прикрепления качана

1ЭЭI р. BCtx rwpmlB Оула вщою на 22,7 си або на 40 %, н!ж в 1992 р. 1 залегала в!д умов року i гибридно! комб1нзцП.

В 1991 р. по bkcoi'1 прикр1плення качэну перевахали комб1нац11 • г!брид!в з с!м'ями з synt I, це перевищування над Ибридами з cl-мей 1з synt 2 в середньому склало 23,5 %. Середн1й р1вень г1бри-д!в з л!н!ею ДЛ 296 був на 5 % еишим. Коеф!ц!бНти вар1ацП булй визшми у рекомб!нант1в з генотипами с!мей 1з Synt 2 - 14,7 % 1 14,9 % по двом комо1нац!ям, тод! як з генотипами с!мей 1з Synt I, .. в i-Hx же випадках - 9,0 1 8,6

Нэ основ! даних, одероких у 1992 р., виведен! аналог1чн1 зако-ном1рност1 з упахуванням погоднлх углов. Вар1аб1льн1оть висоти при-кр1плення качана у, 1992 р. зросла. Коеф!'ц!енти вар!эцП у г1бри- . , д!в з генотипами с1мей 1з Synt I становшт 13,0-13,5 %, а у г!С-рид(в з участю с!мей 1з synt г - 17,0-18,0 %. . •" , .

КуиДстЮть рослин. Доел! джешш "ущистост! були ;Х)з: очаг! у 1990 р у с!мей s3 . одержэних!з synt I i Synt 2 у селекц)Йному розсаднику. СереднШ коеф1и!внт кусе:''-тостГ садав 1,25 у с!м'ях 1з synt I 1 1,26 у с1мей 1з synt 2. Коефщ1енти вар1ацП в досл1джуЕаних трупах були р!в-ними 1 високими'-- 31 %. У 1990 р. с1ы'1 з коеф1ц!ентом кущистост1 вице 1,50 п1ддзв°лися вибраковуванню. - ■

У Т9Э1 р. по ознац! "кущист1сть" вивчались ПОркдн! комб!на- ■ Uli з лшями М 29t;- 1. ДЛ-2У2, як! виявшшея однопорядковими, з коеф!ц!ентши, як! дор!внювали 1,06-1,08. У ДН 310 MB середа1й коиазник кущнетост! склав 1,14, а у ДН J37 ВЛ - 1,08. У 1991 р. бракувашш Шдлягади cIiä* i, г!0ридн1 комб!нацП яких перевшцували . р!в5нь коеф!ц1ента кувдстист! 1,15. Таких форм у кожн1й !з тест-кросних ксмо!нац!й шяеилося 14-г7 %. Коеф!ц!енти вар!ац1? ц!е! ознакн знаходились у межах 8-10 % у р!зних Пбридних комб!нац!ях.

От!йк!сть до фуазр!озу качан!в. По ст! йкост! до фузар!озу почапав вивчалиоя вс! г!бриди, як1 проходили випробування у контрольному розсаднику у 1991,1992 рр. ■! 1991 р. !ятенсивн1сть Ix уражень склала 25,8 %, а у 1992 р.,-32,4 %. Для сгзндэрта ДН 310 MB мя величина склала 24,7 % у 1991 р. t 23,5 % у 1992 р., для Ли 387 ВЛ - 24,4 1 40,3 %.

У середньому за два роки вицробувзнь t деох тесткросних ком-б1нач!нх гч-нзтипл civen' iE Synt 2 вир.еилио?. 01лыд ст1йкяки, ui*

i^pnanпш. с ¡мой ¡¿ Synt I, так як }ытенсива!сть ураження аула аа 1,84 аасолотних проценту мегаю,

. Коеф1 ц!енти ¿aplauí l ст1!1кост1 до хвороби оули ьисоккми i склада 27,4 % у 1991 р. I 21,Б % у 1992 р. Momiat сть ефектйвного в!дбору п|дтвердкуеться яаявшстю тэсткрос!в з м!н1мальним р!Енем 'ураження, .'У 1991 р. у гЮрздах cím'í з synt 1-х ДЛ 296 оуло в!дю-рано 1,64 % форм^р!вень ^разення яких був меншим 15 %, у гЮридах cfM'i з Synt I х 292 - 9,ь4 %; У CÍM'Í з Synt 2 х ДД 296 -Í,5I % I У clM'I з Synt 2 зс ДЛ 292 - 12,0 %.

У 1992 р. критер!ем в!дсору генотип1в була 20 % 1нтенсивн!огь ураження, 3 тесткросах cIm'I з Synt I г ДЛ 292 вид!лзно 14,8 ¡S ст1йких форм i в ctM'í з synt 2 5: ДЯ 192 - 13,3 %.ü осташЯх кон-,01нац1ях не виявлено г!0рвд!в, як1 задов!льняють ¿мовам в1дбору.

У вс| роки внпробування проводилося Оракуваяня с!мей, тест-крйси яких Мали р!вень ураження ввде 40 %. У 1991 р. таких г!0рид!ь Оуло 1-3 % у KOXHlñ !з комО!нац!й,кр!м тесткрсс!в с1мей !з Synt I х ДЛ 298, як! Мали 18 % таких форм. У 1992 р.- к1Яьк!сть г!брид1в, Шдлягаючих бракуваннм: у тесткросах с ta'i з ¡jynt I х ДЛ 296 -25,6 %, у ClM'I 3 Synt 2 г ДД 29S - 14,0 %, у ClM'i з Synt 2 х ДЛ 292 - 7,0 S, у ClM'i 3 S?nt I х ДЛ 292 - 1,0 %.

Ст!йк!сть до стеблово! гнил!.

ОцШка ураження стволовою гнилю с!мей s3 !з synt I i Synt 2 , проводили у селекц!йному розсаднику у IP90 р. на природному )нфек-ц!йному фон!. Коеф1ц!енти вар!ац!í у с!м'ях !з оОох синтетика Оули р!вними I значнши. Показник ураження с1мей !з Synt I в сере дньому дорГвнював 31,0 %, а с1мей !з Synt % - 40,3 %. Кригер1ем Оракування служив 80 % р!вень ураження: у с!м'ях з Synt í - 7,4 % таких д!лянок, у с!м*ях з synt 2 - 24,3 %.

■ У 1991 р. середШй р!вень ураження тесткрос1в з л!н!»;в ДЛ 292 в комсИнацП з с!м'яш 3 Synt I 41,0;3,з с!м'яш !з Synt 2 - 39,0 , 'Год! як з лШею ДЛ 296 цей показник склав 22,0 t 17,0 %. Ко-еф1ц!ент вар!ац11 в середньому по ком01нац!ям з сШ'ями з Syntl був ¿герм, н!к з с!м'ями з Synt 2 i в обох групах залииався висо-ким для ведения успешнаго в(дбору. Середн!й р!вень ураження у тйсткрос1в з с! тми з Synt 2 оув нижчим, н!ж с!мМ з synt I.

Методом 1вдиь!дуального в!дбору !з синтетак!в другого циклу выбору 1дентиф1 кован! найО!льш ctíiíkí до ц!е! хвороби форми.

висновки.

1. У результат! досшдаень створено 3 ьнсокол13иноб1- л1н11, як! в-г1брвдних комОШащях по врожайност! перевшдують стандарта да 510 МВ ! ДН 387 ВЛ. ВисокI коеф!ц1енти вар1ацП (18,3-28,9 8) за оз-накою "^,рокайн!стъ зерна" св1дчать про можлив1сть ефективно! се-л.кцП в потомств! синтегик!в другого циклу в!дбору. •

2.В1Д1брано 18 с!мей !з Бупг I ! 16 с!май ¡3 Бух^ 2 3 р!вяем 0!л-ка виде 14,0 %, яь! по мае! 1000 зерен не в!др!знялися в!д л!н2! -стандарта з нормальним типом ендосперму. Вар!ювання вм!сту б!лка в!д 8,94 до 16,63 % 1 висок! коеф!д!енти вар!ацН (10,0-11,4 %) св1дчать про широту генетичну р!зноман!тн1сть досл!дкуваного матер! алу.що Шдтвердауе моклив!сть п!двшцення р!вня б!лка у зерн!,

3. В1д!брано'9 форм, як! перевищують 6,0 % вм!ст киру 13 с!мей Були 1 16 форм 1з с!мей Буп! 2. КоефШенти вар!ац! I вм!сту жиру значн! у потомств1 обох синтетик!в (18,0-18,5 %).

4. ВШбоано 14 високо01лкових форм огейково! кукурудзи з п!деи-щеним р!внем жиру. Шк вм!стом б! яка ! жиру коеф!ц1ент кореляц! I незначний, тобто досл!дзхуван!, ознаки взаемонезалекн!,

5. В!д!брано зчазки з вм!стом каротаноГд!в на р!Ен! г!брид!в а нормальним тшом ендосперму (>2,5 %) ! п1двищещм р!внем 0!лка (>12,0 %).

6. У процес; оц!нювання 1 в!дбору генотип!в високоб!лкс--л1 опей-ково!" кукурудзи стЕорен! високосНлков! форми ДЯБ 252, ДЛБ 253, ДЛБ 255 ! ДЛБ 256 з високим р!внем фотосинтезу ! активтета н!т-ратредуктази, чутливих до морального живлення.

7. Ступ1нь е-1р1ювання господарсько-ц1нык ознак випробуваннх г!б-рид1в залежить як в!д генотипу вих!дного матер!алу, так 1 в!д характеру виявлення ознакл. Максимальним було вар!ювашя за озна-кою "врожайн1сть зерна", коеф1ц!енть вар1адГ! склали в!д 19,0 до 25,0 %, залекно в!Д комб!нац!К <5атьк!вських пар.МШмальн! коеф!-ц!енти вар!ацН сули за ознакою "висот росл!Ш" -в1д.5,0 до 8,ОХ.

8. 3 метою шдвищення ефекгивносЛ в!дбору здаеться важлиЕим одер-жання потомства в!д максимально! к!лъкост! родоначальних росл!Ш ! проведения б!ох!м1чного анал1зу зерна на самих ранн!х етзпах са-мозапиленнл, так як вар1ювашя 0!ох!м1чних показник!в серед р!з-них рослин-одн* ?! с!м'! складае 30-50 %, гплехво в!д ознзки. Для спрощеьнг селекцП до оптимально I ефективносп несбх1дно проводаги жорсткий в!дб!р за легко контрольовзними ознакзми на ранн!х ета-

*пах, a noTlM оцИщвата селекЩйний матер!ал за б!лш складиимн.

I. За результатами явохрМшх' вилробувань 3 ,л1н! 1, гЮридн! ком-б1нацП яких з тестерами ДЛ 29£ t ДЛ 296 перевгацували по врожай-hoctI зерна стандарта да 310 MB t ДН 387 ВЛ, рекомендуються для . одераатая продуктивних високал1зинових Пбрвд1в, а потомство ху свмозгтшних с1мей включати в, селекц1йн! програми при створюван-Ht константних л!н1й.

2;' 17 самозагщланих с!мей, як! пэревищують одночасно по вм!сту а!лка р!вень 13,5 % I по вмюту жиру р|вень 6,0 1 пропонуеться ви-• корисгрвувати у селекц!t на як1сть зерна кукурудзи у рол! донор!в для коНструюваиня високоешргетичнш: висороо!лкових г10рид1в з по-краценим амЬгакислотним вкладом.

. СПИСОК ОПУБЛ1КОВАЩХ P0BIT ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТЛЦИ.

I.Глушко Б.В. .Федоренко Э.Н. Каротиноиды и питательная цен-.ность высоколизинор.ой кукурузы // Мят.6 съезда ВОГЙС. -Минск, -1992.- 4.2. -с 33.

З.Генотипическая вариабельность содержания каротшюидов зер-' на зндоспермовых мутантов кукурузы / Феденко B.C., Стружка B.C., Глушко В.В., Федоренко Э.Н. // Цитология и генетика.-Кнеь. -1ъуз. •sT.23. ~А 3. -с.36-39.

3.Федоренко Э.Н. Содержание с^лкр в лш.лх ..ыеоколизшювои кукурузы // Бмл. Института кукурузы УААН. -1993. -Зип.70.~еЛЬ.

4.Глушко В.В., Федоренко Э.Н. Изучение каротиноидов в зерне бысоколизшювой кукурузы // Билл, института кукурузы УААН.-1993. -вып.76.-с.18-22. • f -

5.Федоренко Э.Н, Масличность кай показатель качества зерна высоколизиновой кукурузы // Билл. Шститута кукурузы УААИ. -1993 -вып.77. -с.15.

й.Федоренко Е.М.,Савчвш э М.П. Як1сгь з§рна високол!зинових форм кукурудзи з високим р!внем б!лка I жиру // 1'ези доп. конф. мол. йчених та спец. -ЧзОани. -Г-Э4. -ЧЛ. -с.83.

7.Федоренкс Е.М. Деяк! асг.екти селекц! 1 Еисокоб! лкових Форм опейково! кукурудзи з Шдвищенним р!внем жиру // Гези доп. конф. мол. вчених та спец. -Чабани. -1994. -4.2. -с.96.

ПРАКТИЧШ ПРС.ЮЗВДИ.