Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биохимические детерминанты кормовой ценности зерна злаковых культур

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Биохимические детерминанты кормовой ценности зерна злаковых культур"

ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ . на правах рукопису

К А Р П Ю К ¡0 р Г й М н к о л а й о в и ч

i

Б10Х1М1Ч 'I ДЕТЕРМ1НАНТИ КОРМОЬО'/ Ц1ННОСТ1 э.'"°ИА КОЛОСОВЫХ КУЛЬТА

03.00.04 - бю:<1М1я

АВТОРЕФЕРАТ, диеерташI на эцобуття наукового ступени кандидата (51 о лог) чьих наук

ДН! ПРО! 5ЕТ РОВС ЬКИЙ

■"! Л

./ ¡-4

лн:пропетговськ

1994

Дисертати е ру^описои.

Робота виконана в лабораторн бюхш) 1 рослин Се-легаийно-гйнетичного 4кституту (м. Одеса) в 1988-1993 рока-.

Науковий кер1вник: доктор Сюлоп'чних наук

ВОВЧУК Сергей Володимирович.

Науковий консультант: доктор 01 о.-:ог ] чних наух,

професор, чл. -кор. УААН • • ЛШЩЪШ Аяатол1й Павлович.

0ф»Ц1йШ оионентк: доктор бюлопчиих наук, професор

В1НКИЧЕНШ Олэкеаидр Миксайович доктор бюлопчиих наук ТУГАЙ Бас иль АндрШович

Пров1дка оргаяазащя: Кшвський университет 1меш

Т. Г, Шевченка.

Захист диеертагш вадбудеться року о 14.00 годин 1 на заоданн! Спещаг18озажн ради К. 0*33. 24. С6 для ярисудження наукового етупеня кандидата о1олог1 чних наук при Днизролетровському державному унтерси-тет.) ва адресою 320625, м. Дыпропетровськ, Ю, проспект Гагар »'нз, 72, корпус 17, Сюлого- -еколопчний факультет.

1 Э диеертащею можна оэнайомитись в наукоый с^блютеш Лншропетровського державного университету.

АвтореОераТ роз 1 ело о „ .1994 р.

Вчений секретар • . Чорна

- спеЦ|&л1зовано1 ради Валентина ¡вшивка

- 3 -

• ' ЗАГАЛЫ5А ХАРАКТ ЕР55СХЙКА РОБОТЕ

АктуальнКть проблема. Зерно чилосоеих культур являешься основою в гогивл! о1льоькогосподзрсышх тварин. Б1льш 507 зерна використовуеться на фурами цш.

В sb' язку .3 цим вивчення кормових якостей эерна колосових культур вякликае великий iHfepec для селекшйлих дпсл1длень, напоавлених нз створення сортiв фуражного нап-рямку.-

Як в1домо, кормова ц)ннють эерна заяеяить si д циюго ряду чиинюм'в, насамперед в!д вшсту основних похтнщ, а такой токйичилх гчгчовин (Гркгор'ев Н Г. та iH3¡, 1983^

В сдночас кемае едино! очки вору ча роль калысюних i ЯК1СНИХ показникав поживних речовин в виз начеши кормовйх характеристик зерна Вважаеться, що тдшсеняя вшсту б!лка в зерН1 тов'язано ía зниявкняы його akoctí í внасл4док цього виникае попрсения поливно¿ щнносп (.Ondi-acek j., Vesoly Z. ,1986). Разом a щш зерно ecíx колосових культур являеться дефицитним за bmíctom б»лка, одного ¡s головних коьяоке"т1в Ш (Богданов Г.А. ,1990).

- Велику уг.аг> при характеристит пожнвкoí jiíccctí зерна колосових культур В! дводчтося вмюту в ньоыу окреьшх пе-зашчких ашнокйслот (Мз Nab J. А. ,1989).. 'Гак, 3d Колосов! . культури масть значяий деф1цит л мину. Була показано, ей шдвийення вмзсту meí ашкокислоти в sepiü покрзд/s йсгл . як1сть. ДовгиЯ час при селекцн на яюсть'основной яапрямком було створеннк ekcgioa.4í3¡hoejix гШргдШ. .Псряд з ции но,; к i т автори в^дзначвли, sp для окрешх форм з гксоким emictom лизину, характерно утриманш» hkoctí на р;вн1 зата&нт. сорт i в (Рядчиков ЕГ. ,197^ .. Подальп« було пскйлака, во. • абсолютная вшст . окремих амнскислот не являетбел

ушверсалькою характеристикою поживно! hkoctí зерна, . в зв'язку з цш, ер в эалежност! шд багзтьох фактор ib частила Еъасту дано! aMiHOKiicjiOTH яе сполеиваеться оргашзмом тварини (Градусов & М. ,1979). . .

Таким чином, при р!Эноман1тноса'1 шдход i в до зйсв)тлен-ня аде! проблеми, в даний час залишаеться bíдкритим питания про роль тих чи 1КШ1Х фшстор1в в характеристым кормовол Ш HiiocTí зерна

. Все це cbíдчить tipo необх1дшсть комплексного виачення споживчих показникгв зерна з четою визначеькя осноьних кри-^терив покращоння йог.о кормових яксстей.'

Мета i основы i еавдання дос.идмзнь. Розробити за основ-ниыи tíioxiMiVHKMK показ.никамм метод оценки i прогчозування ' коряво! ЩИНОСТ1 зерна i на ц!й основ i эщйснити В1Дб*р ' висококормових форм колосових культур для використання в се-лекцп на як!сть зерна

В задач! дослдженя входило: . "'

-розробити OioíoriuHiiñ штод -вчзначенгц 1нтегральаО! кбрдаво! ефективносп зерна колосових культур.

-вивчити. вгагшзв' язск шк бюхипчниш показниками коршво! uíhhoctí зерна i внэначнти основш Чиннкки, mti зу-ыэвлшг дя ознаку. ■. • .

-по оснобниу Cioxiwi4uku покааиикам розробити експре -метод ошнки i прогибауваиня кйрмизих властивоетЬй ! верна колсюових культур. :"г.

-np i íCTH ошкку селекц1йного ыатер1алу для характеристики кормових якостей ва» ' допомогр» бюлопчних -та бгадштшх ьетод1в в метою виивления ьнсоких ва п^жисйиыи якортями форм колосов®! культур.

■ Наукова новина робьти.

Показана внсока вартбельшсть ознаки.коршво! щнност1 зерна' озимого ячменю i трипкаяе.' ¡Остановлено, цо даний по, казник в значн!й шр залежить в!д bmíctу с1лка в зерн1 i гнаходиться в зксротн!й эалежност! В1Д вмету крохмалхх.

Вперше показан! сортов! розб1жност1 га показииком кср-ыово! шнност!, шр вказуе на геотипичну природу дано$ озна-ки.

Встановлено, що bhcoi . температурка обробка насiпня coi

о

(200 С) знижуе ix кормопу ефектившсть.

Корюва шншсть зерна é складною полценою ознэков, величину я ко. мояна об' ективно визна^итк бюлопчним методом, В1ДС0ражаючим взаедадгк. всього комплекса поживних, ан-типоживних i токоичних речовин зёрна

«

Практична 'значения роботи. Розроблено бюлопчний метод Еизначения кормовог шнност i зерна колосових культур, який дозЕОЛяе визначати коршву щннють дк 1нтегр?льний показник взаемрдп ecíx речовин, пр шстяться в sepHi.

. . На основ i проведених доел1д*»нь kopwoeos uíHhoctí pi3HHX колосових культур рекомендовано використовуватй в ви-■робництв! ксм*5 ¿ KopMi а зерно третiкале i фураяга i ппеииць

Показана мож.«'01сть ошнки i прогнозув^шя kopmoboí UiHHOCTi колосових культур за ОСНОВНИМИ бЮХНИЧНИМИ П0!йЗН-ками зерна з точнютю прогнозувзннп • 80-85%.

Проведена oui икв. селекц1й:!их форм ячк?ню i тртмкопг в)Д1брзн1 3 разки з еисокими кормовчыи показниками для вико-рисгання в се.этсш йних прогрзмах на ягпсть зерно.

ВзтаноЕлено, до найкрашм рек<мом ос'робкь насзння соГе теплава обробка при 14.сГс на прстяз < G0 хвилип, .аэ дозволас

п)двишнти 17, k0pm03í влэзтнзсст! на 100-3'iq"í 3 пор! bh3hhí э

контролем.

Ш зззист вияосяться так! положения: -при використан.'и бюлопчного метода ощнки корью во i uíhhoctí зерна несбх i дно • врахозувати dmíct мшерадьних еле-мешчв í eitamihíb б зернь

-при характеристищ кормово! щкноси р1зннх колсеових культур ооопним чиаииком е як^сть CiíiKa, яка вкзначаеться обалансоваиостю по вкйсту незатнних ашнокиелэт, а також ферыеитативнкк розеэплениян б!лку in vitro.

. -кормова uiHHicífc зерна озимого ячменю i тритнсале за-дежить не tíííkh bís iíkdctí б!лку, але визначаеться загаль-• вш bmíctom в зерн¿ рсновних пожявних речоврн: б!лку i крох. мал».

. -эа'вшстсм основких поживних речсвин зерна (¿¿лку, крохыалэ, незашнних ашнонислот). а також з урахуваяням SMjcTy i нюх компонент i в визяачеиа шжлив1сть прогнозувакня ксршЕЭх mimocTi эерна озимого ячмеь.о i трит i кале.

-найб'льш об'екгтшм 'методом оЩнки коршвих якостей верна являеться 61олог1чн11й иетод, який дае.зыогу комплексно АШЙНТК BNÍÍCT В SOpili ECiX ЛОйЗШНИХ, шшшоивних i токслч-них речовин. " .

Апробашя робот». Оскоьн! шлояония-дисерташйно* робота ¿ули викдадеш на наугово-лракгичтй конференцп: "Шходи интенсификации селекционного процесса" (м. С?;сса. 1930 р. на Бсйсоюзтй кокфереадн иолсдях вчених в Ш31, р. (и. Одеса СП), на VI Украгкському 5 ¡ох псиному э" 1ЭД1 «,м. Улич 1902 р.), на 1 Есеукра! не ьк í ft каукова-upattiичн iй ксн-ч^ергнщ/ "уучаст лреолени рчрог?"ицтва i * влкор;:оганкя кормо-v»cro аврна V (и- ' ' 1993 -р.* i. на ааияавя»'

.Oi¿£5¿i<úro ыдд!лгшге Д'овшкствл. сifó;miк i ь у 1990 ро-

- 7 -

ках. .

Пуб л i каш ï. Результата дисертаци . оп/бл^коваиi в 12 працях. " •

Структура обсяг робот и. Диеертацзя складаеться si вс.тупу, огляду даних Л1тератури, . опису об' е.'пчз i .а?тод1В доел1Д«эння, результата власних дослшкень та jx оом)рксзу-ваня (4 роздиш), зшслючення, bhcoekib, списку литератур» ! додатюв. Роботу викладено ка 103 cropiHKax машинописного тексту, приведено 29 таблиць i 2 малюнка. Список д!тератуги м i стать 114 джерел í серед них 45 публ^кащп зарубгхнх аз-

TOpíB).

МАТЕР1АЛИ I ЖГОДЙ Д0СЛ1ДЖ£НЬ. Об'екточ досд!джень було верно озимих гексаплохднкх грипкале, озимого та ярового ячменю, 'озимо: пшениц!, куку-рудзи i coï б рожаю 19S7-1S92 poKia. В робе г i такс« вико-ристовувалнсь зисокол^зиковг пбриди кукурудзи и високоЛ13и-hobi соргозразки ячмеша Досл!джувзний матер!ал було вироще-но на полях селекшйнаго щституту i дссл!дних господароулах "Дачне", "Шлях до кимушзму", "Андривсккй". Рогыол зерна проводили на млин i "Циклон".

Визначення протешу проводили за методом Кьельдаля. Ва-гальний азот виэначади на анализатор! б!лку "Kjelteo Auto 1030" (Швещя). Анал!в ешсту окремих б)Лкових фракцы в aepHi проводили за метсдом Осборка (Осборн Т.Е. ,1935) а ви-корист ниям таких екстрагент^в: SZ-ного сульфату кал!я, 701 етшюЕОГо сп i рту, 2£-ного !дкого натру. В деяких вштадках фрактювання преподали аа методом, . залропсноганим сп)броб!Тпикам:1 BIP ) використаннлм 1М роз чину хлористого натр!, на фосфатному буфер! рН 7,1, ' 707. етилазого спирту ! 0.0SM }дкого нагру. В одерганих фракд!ях визначалн 0 ¡лет: за

•. . '' - 3 -' • • К$эльдалзи. .

Атиокиздотни:". ангина проводили' • на автоматичному анал'затор! "Hitachi-835" (ЯпоШя). Пд^ъив 3pa3KiB викону-вали в ,6Н солян!й кислот! при 105°С в- герметично закупорених флаконах на претяз i Z4 годин. Emíct триптофану визначали ко-• ^ори.уотри я:;м катодом з парад1ыетллам1н0бензальальдег1д0м. Метю1ик визначали колориштричним штр'прусидним методом п5сля г)дрол1зу б1лк1в проназою (Велинсккй É Г. ,1973 ).

• Вшст iHTi6iTopiB upoTeiH03 визначали по гальмуеэдню . лротеолхтичнох активкосп трипсину ('Т) i химотрипсину •. (IxT), яку BKi.iiривалк казелновим методом (Левицкий А. П. та П'ш1;,1£ 4'. Bmict íHriOiTopiB виражали в г рамах шактивова- .* них фермент i в на 1кг борошка аба _ зерна. .

ФзрментатиЕпе розцедлекня in vitro роелинних Cijikie проводили, и Еикористанням препарату панкреатину, вид]леного is ш^гглукково! зааэзи свик! (Лавицкиь та ihj», 1985). Крох-изль визначая.. пэляриыь-гричним методом. Bmíct кальщю (Са) в зерю визначали комплексометричним методом, фосфору (Р)«-ко-арриме^рички^ методом, ' калио (К) i натр но (Na) -но-луы лно-фотометричним-методом. .

BMiñC'f íUKiлрезори->^.оЛ1ь о sepHi " визначали методом . .Сшоева (Сысое? А.Ф. ,19', 3).

. Кормову сшнку проводили на б i лих адах лип i Бютар в Biij] £8-35 №Цв, а по'МтКовою вагою 45-бОг. На почат ту i в КН!Щ досл1ду твармн звачувсли. ÜJypin годуваяи подр!бленим -'Зеряом s' добавке^ м i не раль ко- в i тамшю i cyvimi на протяэ! 10 . дн1£. . Один'раз 'за'д^бу прдвс^или врадуоання запиши в i ж;. • Корюву" шкчють (КЦ) виэначал« лк £.1дновенн<' приоосту-маси тгарли до юлькосп спежкваного .'ксрму.

- . Для влвчешя перетразлечня б!лку in vivo, .28-30 денних

* ~ й» 1 ,щур1В-роз) шували в шдив^луальних-кетаболядаих шитка*', щр давало мохлив 1 еть праховур.атя Егявання корйу 1 збирати заливки корм/ I кал тварин. В К1НЦ1 досл1ду ^изначалл в?.!1ст б!лку в * корм! 1 кап методом Кьедьдаля.

Результатов таблицях 1 малашах .то дал 1 в вигльд! сере дшх арифметичнчх значекь 13 трьех" анал1тчннх повторлос-ей для б!<зх1М1ЧЯ"и:< показшшв 1 аести бюлопчяиу лозгоркостей в доол1дах на дчя коетгго досл;джеиого зразка

результат«-лосшдешнь.

1, Розробка методу оцта; поживиих властквостей зерна колосових культур. Перпим етаясм в- праве денгл наьлис доел1длень стала розробка метода визкзчення.кормових пдасти-вост^й .зерна зг допомого. я кот иож.а було б отоимати об'бктувяу оценку помврч:-: влзсчивостей р^зних гулмур,

' Розробка метода була пов'йзана насамяеред з назначениям опт«мальних «.¡лькостей и 1 норально- в 1там 1 них добавок, не-" 0бх1дних для складгння поьноцшш'х рац'^шв. Ли&тз .итера-турниу. даних показав, щэ в герн» кохко! кул-^ур^ печатям »находиться . певка. к^лькюгь мшер&шшх елемеяпв : В1тамппз. Таким чином, при розробщ адекг-а-гчзго штоду эта-начення кормовод цп,чюст1 зерна. необ-пдяо сОажхчеозув;/;« рацюн за вм)СТом м; гералышх елемект! 1 в^тамннв.

' Ми злвчоли вллив добавок кальцш г фосфору на '.сормовг властвост) зерна трьпкале. 3 щею готу^а^и Г моногер-

чових рашошв . зерна триттале сорту АД--2С6: 1) зерно без добавок, 2) зерно а добавкою карбонауу ка^ьтя (СаСС/3 ). в якому рацион сбаланеований за вмютои кзльщуЗ, 3) зерно-з вобавкою. чонокалгй фосфату-(КН^РО^), в . якому рзшон сЬа-лансуфзди за вм*стем йяс$ору,'4) зерно з добаакоо гьг.-'лльгля фосфату (Сз5»-РС>4>2., в якам/ рааШ сбапаьхували зз ^«мстем

каяьцт 1 Босфору, 5) зерно-з. добавкою трккальшй фосфату I карбонату ка-тьцш (Са^РО^ СаСОд). в якбму ращон сба-дансували За вшстом фосфору, а каяьщй ввели в 1адлишку за • р^у.уно1?каг-бонту кал^цш (табл. 1).

Таблиил 1.

Еплив добавок кальщю 1 фосфору ка кормову зфективнють зерна трипкале сорту ЛД-2СК5.

Вшст

Тип добавки в ращон!

Са

г/кг

р

г/кг

Пркр)ст Перетра-тварин, влення

г 1г» у1уо X

Вшст в сироватщ кров]

<-а мг%

Р

мгХ

1.Беа добавок 1,6 1,9 10,67+1,07 69,'3+1.1 12,б+р,5 6,7+0,?

2. СзССц 13,6 1.9 ' 12,90+2,01 - 13,?+0,3 6,1+0,4 З..КН>04 ' • 1,6 10,2 11,75+1,11 - . 13,2+0,5 '7,3+0,3 4.Саа(Р04)2 13,6 10,2 15,65+0.75 75,0+1,2 15,2+0,3 8,0+0,3 Б.Са^Р^+СаСО^о.б 10,2 13,10+1,ЬО - ' 1У,2+и,4 6,3+0,2

15аймсньпглй прир)ст ваги тьарин, 13 вс!х дослгджуемкх

/ '

груп, оув отрицаний на зерт без доЗаЕок. Введения в рацюн •пльки Босфору або каишю частково тдвищуе кормову эфек-тпмпетъ зерна, в той час як сбаланеуаання ран ¡о^у по щм дбом елементам дае найбиьш суттевий вплив на прирост тварин (4 група тварин). Шдлишок рмюту калии ю в рацюн| приводить до эяилгькя приросту живо1 ваги тварин в поршнянн» з пэпгредяют групою. ■ • • .. . '

Од:-исю 13 пр»иин п!двий^ння коршвог'ефеетиЕнос?» зерна при оеалаясувнн! рашону за вм»стом кальцию и 'меж

бути п!двшценрч усвоеннг б!лку тварииами. Подучена нам;! результата показали, ¡до при сбалансуванш ращону за ¡саль ц! ем i фосфором . вш'опдо шдьищуеться перетравлеияя (Илку in vivo, a,ü прямо корелшое з лрир!стом т?ария.

'Тами запропоновано метод визначсрня кормово! щнност» зерна, в якому враховуеться emíct в зерш scix поживних, а також íHEHX сполук (баластних, , антиполивних i ¡иш ). При цьому дгсягаетьоя mдвижения точноетi визначеккя . кормо-в«х властивостей зерна колосових культур.

В запропоноЕашй рецептур! добавки йл з^дшну в!д.»сну-ючсГ методики Bijucyríií деякд мшералып речовини i вiтам¡ни, тому йдо -ix BMicT в-зерн! повнютю в!дпов!дае потребам тва-рин. Так, вона'яе мютлть солей калт i ма.ню,. ы.стйтб- в два рази меньше кобальту, М1Д i лриблнзно в 6 pasiB' i-í^iSííe йоду. Разом з тнм в мй мютяться • •чмльда' еодея 'калыдо, фосфору i хлористого натр!а В той мэ час в зглропоновашй рецептур! пдсутгп aiтам*пи Bj.B^.G.P? i ,' a гшст в!там!ну Л зшиэно мгйже в 7,pe.3iB.

В!дпов!дно г обомз рецептурами було приготовлено .минерально- в rrav.i и í добавлен до зерна трип кале сорту АД-205, на ягагс утршувалиеь 4-лед1.п>т ffijpi на лротаз! 10 дшв. Аиал!з результат» годiзлi показав, ет кормова цпшсть рацюну, який вшгцуе míчеряльм-в)там!нну добавку юнточого методу, скла-дае 220*6 г/кг,., з той час як анг~опчниР яоказакк району з запропокоганою - нами доба! :ся склздаь 254+7 г/кг Ср<0,С2).

' §л_ щ'кнзсть зерна резких еид]в колосових ь-уль-

тур._ Цля виечрннл особллпостей ксрмого! щяное?! зерна Р\з!Ш.х ззщв кол^сови:: куяетур було вгято три зрта 4ize;«ítf. три сортсзао?ки тр.гпкэл», чотгри ссртг. огкяого ячмени, дгз Гдбрида кукурудзи ) один висо-сол! зиновий г!брлд кугсугулгя.

- 12 - '

£иявилось, пр найбиашсю кормовою цшпс.гю характерзуеться верно трип кале 1 шсокол»зшювого гибриду кукурудзи, а яай-меньпйю - збрно звичайних форм кукурудзк (табл. 2 ). Зерно ячменю а кукурудзи мае в 1,3-1,5 рад!в-■ меньш1 псказникп кор-мово! щ вноси, шж тринкале 1 пшеница.

• . Таблица 2.

Воказилкк коршвих влаетиьостей I хипчного складу .з^рна колосових ку-ътур (Х+Бх).

Ерьтург

Б]лок Роздаплення 61л- КЦ КЭБ (а) ' ку ¡11 vit.ro (%) г. лг

Трипк^е (п«3) 11,4+0,3 64,5^5,4

Пшешшя (»-3) 1£.9+0,2 67,5+6,1

Ячъ'Лаъ (п-4) 12,0+0,3 48,4+5,0

Кукурудза (п-2) 10 2+0,8 31,3+3,6 йу!сурудза високо-

Л1?«нова (п-1) 8,6+0,5 . -'

243+15 2,19+0,12

220+10 1 71+0,12

188+9 1,57+0,09

163+18 1,60+0,07

247+11 '2,87+0,15

' ' . лнаяхз коефщшгив ефективноси б 1 лку (КЕБ) п 1 дтверд^в

V . .

отриман! результата ва покагником кормсво! ценность Еисокий ноказщлс коефЛцента ефективноси' б. л,та д^я. зерна висо-кол 1 'типового г I брад у кукурудзи пояснштьса «иьи низьким вмятом биасу в зерш, ар характерно для цих глбрщцв/

Дссшдаиния аал«жюст1- корново! шиносп геряа.в$д його. 'XI а! чного' складу, поксзало,. щр цвй показншс.не. заложить в;д ЕМ1СХУ ОСНкЕНЙХ ПОлйВНКХ РОЧОЗЛН 7 1 крохыал». !>' той

г» .'-пс и;и позитивна корэлкг т 'локазягко;.: розгшлонкя битку ',7П vj t.ro ! Г"+0,78), .адпокадуе важдкзе значения. даного по-касинчй в БизиачекнI пожквшя вл&стивостей зерна колосових

культур.

офшм '13 головних Фактор}в,' обумоашечих зис0к1 ксрмош ' влаетивост. зерна тритшале .1 випо:данзииово1. кукурудзи е края,в сбалансуваннг б!лку за вмютс« кезамппшх змшскаелот. ъерно куку^удзи 1 пааниц! мае б!льл низьк! кормов1 аласгу-вост! за рзхунок недостатка амлгокавлоаяо! сбалатеоЕаноо?! 51Ж1В.

Встаноглено, 1%> кормова цшпсть зерна потггнвно корэ-лхзз з вмютсм таких ом1ноккслст, як триптофан (г-+0,й9), ?р-гинш (г-+0,б4) , ГЛ1ЮШ (г-+0, 71). Показано такая «егативну корелящйну залежнють цього показвика В1Д зшгту фетла-лан1йу <г—р,6?) 1 лейцину (г~-0,47). Лелька несгтод1£акозо виявыась иизька корэлящйна гал-щпсть корыоьсг цшгастга вм^стсм л;зину (г-+0,22), який являеться основной дофтятио» ¿м1нокислотою дд? зерна кялосових.

Табляда 3.

Еивчеяня кормово! щнност! зерна колосових культур в ,' дссл^дах на б1лих вурах 1 свинях.

Культура , Досл;д на б) лях гцурах Досл1д на свинях

Прирют, г КЦ г/кг П: :рюг, г . ЕЦ г'.чт

382+16 15740

350117 . I

307+15 : 128+9

264+19 1;Г/+12

Для переэгрки здержаних результат:? 'гормовох цгтюсг ■зерна основних колосо вих культур нами Зув зд}йсйе«гй виро<3-

Тритзкал^ 2,910,3 232+9

Пзечиця 2.2+0,4 203+11

Лчшиь 2,2+0.3 178+8

Кукурудза 1,4+0,5 129+12

ничкй зсотехшчний дослал в господарств! ".Андривдький".

В Д0сЛ1Д були включен* сл1дуюч! сорта: трип кале-АД 60, шзениця-Еритросперум 127, "ячм1нь-0дееький-8б i кукурудза-Ал-щз. . Паралельно проводили вивчення кормовог щнноот! зерна дослиних сортiв - в лаборатсрних уыовах на "Си лих шурах (табл.З).

• Проведен! в^робнич! досл1д;вэня виявили високу схожють результат ie, як: доэвол?к№ в подальпий робота на ochobi результата лаборатсрних даолшв видавати рекомендащ i для преда очного тваринництва. •

■ Задежшсп. k-ipmoboi iuhhocti bijj бишьнчного складу ' зерна колосових культур на внутр 1 мьовидовому piBHi. Дасмдження були проведет ид двох. культура): - ячмнь i тринкаяе.

Анализ залежносп коршвох щнност! оглмого ячменю В1Д BMiciy в нъому хиичних речовин показав, so даний покааник як в 1989, так S в 1933.реках позитивно корелтааь з ь«лстом б!дку. В той час з BMicTOM крохиалю слостерхгалась' висота негативка коредятйка заедалсть. результат« поаснюэться гвы, цо зенуе зворотня залезай сть Ы1к вшетоы б^лку i крох-jfflu» в зерн!. '

Кормова щншеть вивчаеиих cop^iB- ьонялась в широкому

в

.Д1ал'азсл1: 151-262 г/:<г в 1989 роц! i 145 213 г/кг в 1990 рощ. Bei ссрти за озкакою кордапох itfHHoeti меша ров-подоги ка три 0CH0BH1 групи: перша э ¡краопою шиш ста .до Г/КГДнйзькокормов1 ); друга - з кормовой UiHHiCTB 180-£00'-/кг (середньэкормо i); тр<тя - з кормовою ь-.шпетю <51льш'£00 г/кг (г coKOKopMOBt).- В*-"ченнл х'шчкэго складу 'показало, туз т;ерех\д в!д nepaoi групи сорт iß до третьо! суп-'рйВОДЖУС?ЬС£ Зб}ЛЙШеНЛЯЫ BMiCTV б»лку В зерн! 1 bMöHbSKHHflM

-15- ■

вмюту крохмадю (табл. 4). ОсоОливи велика р]зниця спостер\гаетьсл ш* першоя 1 трет ьою трусами. Водночас перша 1 друга групи кесуттево р1зшш!ся за ;:!Шчним складом, цо пов'язаяо перш га все малим перепадом гктерэал1- в к.рмово! ц!нност! дих сорт 1 в.

Таблиця 4.

Х!м1чний склад зерна рззякх за коБмовою цшьстю сорт!в озимого ячменю (Х+5х).

Групи . ' БЦик (%) . Крохмадь IX) Кл^ковина (%)

сорт!В 1989 . 1990 1989 1960 1989 1990

Низько- • 11,9 13,0 52.7 48,5 4,0 4,0-

КОрМОВ! +0,6 .'+0,4 +0.3 +0,8 +0,1 +0,3

Середньо- 11,9 13,9 52,7 46,7 4,2 4,7

КОрМОВ! . +0,6 Ю,1 +0,7 +0,7 ' +0,3 +0.5

Високо- 14,4 5.0 • 48.8 4С,0 4.6 4,4

КОРМСВ! ; +0,3 +1.5 +2,0 +0,5 +0,4 +0,5

Анап)3 гачежнс{?1 кормов о1 цшгос?! зерна в!д вы; с ту окремих ашнокислот показав, шо цеЯ показник мае високу ко-релящйну з^яэжнгсть з тагами ам1Нокмсдотам1* лзгпп

(г~+0,58...+0,61). ' аргшн (г-0,61. ..+0.59) 1 тирозин (Г-+0, 12... +0,60).. . '

Таким чином з'ясовано, що кормава шшпсть зерна озимого ячмен« заделать взд Х1м1чкогс його складу 1 переваяяо взл аага^лького вшсту в Еь&му бтлку. Водночас в^дшч^т^д внач-на вар1абсльн!сть цьогопоказника в аалелюст! лд ушв виро-гауванкя вроиаю. Серед вс1х вивчених ?разк1в т!дьки три сорта зое^гали кормову цшшсть яа одинаковому щен! на протяз»

дпох рок m досл^дження. Ill результата св!дчать про не-otixiflHicib врахування фенотипично! ы!нливост1 " icopuoBoz uiHimcTi зера при х^рактеристищ сорт1в в процес! селе кун.

Вивчекня на протяз1 трьох pokîb '1989-1991) кормовол mnnocTi i х!шчного складу 30 перспективних форм озимых гексапло!Дких .тритикале показано, що цей иокззник дл;: кожного року дос/n дження рмлшвався в.1д 135 до 291 г/кг в 1989 рои' , - 151 до 276 г/кг в 1990 рсщ i ' В4Д 167 до 260 г/кг в 1991 рощ. - ' . '

Анализ BwicTy -х1м1чних речсвин i коршво! цшноси зерна для южного руку досЛ1Джень суттевих эмш не виявив (табл. 6). Деяк) зм!ни при пордгнянн1 одного i того ж набору . гевотяшв в piOHi роки, пов'яэаяо з змшок умов ьироиува.ня ¡•зерна.

Встановлепо, ер кормова щншсть зерна трит!кале 'позитивно корелюв&сг з bmîctom бш t негативно з вмстш крох-малю на протяз/'воix'трьох pokîb досл1дж1нь. Залеетость mix корковой Ц1ня5стю i показником ферментативного розщеплення бхлку- in vitro не встаийалгна. Ведизлячись на де необх1дно В1дм1тити значк! змнш кссф щ ект i в кореллщ г.в залеяност! зiд року вквчення. Таке зки*йння . галевдосп кориовох Шшгссп в1д HiîicTy бглку особливо спостер1гагться за результатами досл!джень в 1991, рощ. ».,."•.'.'

Бивчечня кореляц1йно1 залежностг KO'umoi iuhhoctî вц вшсту незамщиих-ашнокислот показало, 1 ер цей шжаэиик ко-pciiue а ьшстом таких &mi какие лот, як, дгжн (Г-+0.29...+0,59), Псткднк (г=+0,33.... +0,43) i <г<зн иалзк i * f г»+0. 33... +0,4!?).

За результатами трьох pokîb вивчвння нами sitesдеко -сортозразк1В, кормова шнкють яких була.еииа ыц 2QQ г/кг.

.331 ц1 Форш В1ДрзЗНЯЛИСЬ бзЛЬШ ВИСОККМ ЕМЗСТОМ бiлку в верш, а сортозразок 7'544/87 характиризувався як один \ъ самих високобкчкових j-з 3ciei вквчаемоз колекцз!.

Три сортозразки Т 414/07, Т 49/88,. Т 137/88 мали низьку тормозу uihHlCTb. Для них таксж характерннй понижений вмют б i лку в GSPHÍ. .

Бьчызють виачаемчх Соотозра.-'кзв чали середяз покаэяики kopmoeoi uihho<tí в обсяъ\ 190-200 г/кг. Разом з тим були вид1лсн1 форми, для яких шдмзчена рззка зьана дагюго показ-пика в залежностг взд року виЕчення.

Розробка математичного методу прогнозурання к^рмово* ffiHHQCil зерна колосових культур завшстом окремих хзмзчних речовкн. Було Е1дм1чено, ар бюлопчний метод визкачення кормовоз i'u кисет i 'пае, ряд ке-реваг над хшчш:ми« штодамм. Проте bíh мае ряд недолжзв стосовно до селекш г рослин, кол;} в неявное?i у селзкщонера на перших етапах 'селекцп е де i илька г-ихгдних росли«.

Штахсм додання до зерна озимого ячменю крсхм»лю або казану було 'зстановлено, а» 'збиыаення зтсту 6ix:y в рацюи! si д 10 до 20% приводить цо тдзищешт його корме во i uiiíHocTi. Зале;кл;с?ь вмюту О i лку ззд показмт-"а. корисвоз цзнностз в в;'эчае!.:о;.г/ iHrepb-uii була близька до лгнгйно:. Аналогiчиi результата 6y/:;¡ этркыаи1 при додаэаягм до мсно-зернсвог? . рацюну на" основ!-ячменю тсрусгобрсбленог 1 ;;еоб-робленоз coi.

ДО зерна ?чкйи добавили 102 - ваенша coi дгох сор?i в

• (.'Деск^а. 124' i Аркад? я одееька. Шс1кнл ¿-о i оброблядк

о о

тлрнзчя? дгот. ре.-даам:!: i) 140 С. í 2) 200 С па протязз б? хпидшз.

Як i в пспереднзЯ cepi i дослздзз. показано, ао введения

в рацион coi, як джерела Ci-чку, приводить до píaKoro тдви- -вдэння KOPMOEOI mmiocTi зерна ячменю,- При цьому нав!ть гве- . декня необроблекого . насзння coi з високим втстоы iíiri6iTopiB трипсину також обумовлювало ni движения кормовое Uíhhoctí. Таким чином, фактор тдвищення б1лку в рацюш мае в даному випадку докинуюче значения н*81ТЬ на- фонi bkcokoí

шшшоживносг* . вьедеко! добавки. Поряд з цаы введения coi .

О

сбрэблеяоз ври 200 с, викликае р!зке зникення корыово! UiKiiocTi nopiBHHsr.o з перпими двома ращонами. Одьдею i3 причин цього моза бути те, вр, як се дчать оезультати ашко-кислотиого анал1ву, np¡í icúhíi темрература эбробиу зкижуеться jimíct лiзину вкасл1ДОк його руйнування. _ ■'. .

це cbíдчитъ про те, пр'явдэ не в^дбуваються великг s;jг<ш ■ Eicc.cn б^лку зерна, то його к1льк(оть являеться домшуючкм фактором в характ риетищ -корЯюво! щкносп рацюну. • '

Вс-тановлен1 biscoki. коефниент^кореляш ? шжазни^а ьор--).!OBOi,uiHHOCTi з BMicTOM б!лку, крохмга» i лизину дозволили провести вивченпя ¡лох&ивйсп прогнозуваиня цього покаякика методом регрессного анагпзу (тьСл. 5).. ;'

Аналог! чш результата булн стримаш також для тихого ячменю. Прицьсму враховувгли выют гаких речсвин, як биток, крохмаль, л:зин, кгсгковина. Формула для тозрахунку кормово! líihhocri зерна >.:ае сл1думчий виг ляд: * .

КЦ - 168,9 + 1 ,8Б - 14.8Л - 2,УКр + 9,9Кз. де Г 3»лок, Л-Д131Ш, Кр-крохмаль,. Кл-юптковина.

Коеф»щент детер:.<1 наш i if для розрахуиксзиу результат: в ог-сдадав 0,62, стандарта л помилка буда р!внсю 22,7 г/кг," а? склэдге 15-20*1 в!дхилення В1д кочаткових результата.

Пэрйд з • ним показана ыоклысть ярогиозуванкя KcptsoBoi

цншост) тIльки .'за внютом балку з ге'рт за д).помогою др 1 бко-раш оналыго* функцП, яка в вкладку трипкале маг • вид: • •

КЦ - 197,9б( Б-10,85)/ Б-10,96, де КЦ - кормоЕа Д4нн1сть, Б - вм1ст б.»лка.

Дана функшя описуе заложнсть кормовог шнност! в1д вм1 сту бкжу в зе;ли з вщюснои помшяюю близью 85Х. Аналог »чн1 результата були отримаи» також при нпзчэтп когерцн озимого ячменю. Тисим чином рсзрахунок по дан!й функщрнаЛьн1й залехност 1 мо.«на лрямтгги для прогкозувпня кормовое шнност г зерна колосовлх культур нщ шутр1ЕНъ£видо-вому р!ВШ.

Таб-угця б.

Шказники регрессного прогсюзуваяня корыоно* цнгнест! озимого тритикале, об'еднана виб 1 р;са <п=18).

Рпзняння регреен Коефшдент Статистика по-

■ • . детершкацп,^ мидка опису

119,5+9,8Б 0,551 26,3

107,3+331,2Л " ■ . '0,637 . 23.5

686,2-7,91К • 0,719' 20,7

1168-11,0Е+83,ьЛ-14,08К-0,084Р -0,785 18.1 '-.

124.6-9,943-''5,14К-0.078Р 0,783 18,2- .

1034-7,91Б-13,21К. 0,755 19,3

Умоет сиорочення: В-б1лск, ,Л-Л)гия, К- рохмаль_, р-реэорци-

• ноли. ' •

- 20 -вйсшвки.

1. 0с1юв:шми баохипчкими детерзнантами koomoboi . шнноЕтi чолссових культур е emjct в sepuí балку, крохмалю, лзэииу, триптофану, аргшну, глзцину, фешлалан!ну, ■ а також локазню: ферментативного розиунлення бзлку in vitro.

2. 'За кормовою шннютю зерно колосових культур розта-ковусться в СЛ1ДУКЧ0МУ ря"у: ВИС0К0Л13ИН0Ва ■ кукуруд-эа/триг)кале>пке!шда>ячм>н*>кукурудза. Висок! Kop-oBi якост! зерна трит1кале i високолазиьово! кукурудзи обумовлен! кра-шлми хэрактеристиками якостi балку за рахуной його збалансо-ванос?! по ряду незам1ннич ам1Нокислот ( триптофан, лазин,, ooriHiH, метiонан, заолейцин)., а також бальп високою показ-ника ферментативного розшегтлення балку in vitro.

3 За результатам-! кореля'щ йного í регресивкого аншизаз Естановлено, цр кормова.ткнють озимого ячменю i трптакале залезть но .тздькн якост á б Илу, а також В1Д загшгьноа-о його см:сту в sepHj (г»+0,40.:. +0,78).

4. Встанозлена сортов! рсзб1*лост1 за локазником кормо-

еbj uíhhoct! эерла ypjítiícajie, ею- св!дчкть про генотиличну • природу цьпго покаэкика i позвонке рекомендува-и зразки з високими кормовими якостями (КЦ вище 200 г/кг) для вика-риотанич в селекцайних програмзх.

5. Показано, що додаток до верна як термсоброблено!, так i необрсблгно! coi позитивна впливае на кормову щшпеть

ащону, причому в останьому випадку зоальшення цього показ-

кика слдбувасться ка ф0Н1 ВИСОКОГО BMiCTy - ШГ!б!ТСр!В

о

трипсину, Обробка нао1нчя.coi високоп температурою (200 С ) спричмняс разке погашения кормових - якостей, щр сбумов-.;

ЛИТЬСЯ руйнур^кням £ 1 ЗИНУ В HaCiHHi.., .

6. рогробле«( бюлопчяиЯ метод 'визн^чедия кормово;

Ц1НН0СТ1 зерна, який враховуе вмют мшерагтьних елемешчЕ 1 В1там1Н1В в сорт 1 дозволяе об'ективко влзначати кормов! якост! колосових культур.

7. На основ! вТганачення вмюту окремих б1С/лм1чни>: по-' казюшв (б1.".ок, г.рохмаль, л1зин» алмлрезорциноли, диковина) розроблено експрес-метод попередньо! ощнки ксрмових

*

якостей зерна тринкале 1 озимого ячменю з точшстю прсгно-г-.таяня до "0-85Х. . ' " •

СПИСОК ОПУБДI КОВАдуЦС Р0Б1Т.

1. Характеристика кормовых достоинств зернь тритикз-л?//ЯГБ ВСГИ. -Одесса, 1969. -N3. -С. 30-32 < в сп!вавторств!).

2. Изучена кормовой ценности зеэла злаковых куль-тур//Сб.: Методы ' - интенсификации гелекцлонного. процесса -Одесса, БСГИ, 1990. -С. 9-10.

3. Биохмические аспекты кормовой ценности зерна злако вых культур// Вестник с/х науки.-1990.-Н 12.-С. 138-140 I, л сл»вавторст$(). • •

4. Влияние сбалансированности рациона по кальцию и фосфору на ■ кормовую це«х:ть ' зерна . трятикале//НТБ ВСГИ. -Одесса, 1990. -Н 2. -С. 43-45 (а сп!вавторствг).

5. Изучение взаимосвязи между кормовой ценностью и бо-химическим составом зернаозимого ячменя '/КГБ СП.'-Одеса, 1992. - N1. С. 33-3', (в сшвавторств!). .

6. Характерист('са питательных свойств зерна тритикале// Сб.:Современные проблемы генетики и сёдекции сельскохо-зяйстйенн»х растений. - Одесса, ВСГИ, ¿991. -С. 8' 31.

■77. Вплив Х1М!чкого складу аера на його кормову-якють// VI Укроинський б10Х1М1чний з' !0Д,КИ1В, 1У32. - ЧШ, С. 12-..3 (в сп1»авторств!.. ■

8. Вллчие рагличих темпсраГ/рых режимов тепловой обра-

ботки на кормовую ценность сешл сол//Сб.: Соя; ггиетика, се-, легашя, технология выраэдтачия и использования на пищевые и кормовые цели. -Одеса, 1993.-С. 79-80 (в сп1вавторсты). - , ' 9. ,>СОЕБИТ"-ушшерсайьная кормовая добавка//Сб.: Соя: генетика, селекция, технология выращивания и использования на пищзвые и кормовые цеди. -Одеса.1993. -С. 83-85 с в ствав-TOJXJTBi).

' 10. Коршва щннють гексалл01дних трит!кале//Сб.: Су-vacHi проблеми виробництва 1 використання кормового зерна i coi; -В5чниця. 1993.-с: 43-44 (в ствавторствО.

"Л. Кормовая ценность зерна озимых тритикле//НТБ СП.-Одеса, 199а -К 1.- 44-48 (в сП1вавторс1з1).

12. Способ определения кормовой ценности ае^на злаковых кул? ур//Р1Е«ння ьро видачу пате ату Pool i в^д 28.10.1993. (в ствавторств!). .

Карлюк !й Н. Биохимические детерминанты кормовой ценности зера злаковых культур.

Диссертация на соискание ученой- степени кандидат биологических наук по специальности 03.00.0 - биохимия. Днепропетровский госуниверситет,: г. Днепропетровск, 1994. Раетыается 11 научных работ и 1 патент, которые содержат

исследовния по изучении зависимости кгормово? ценности злако-

«

ьых'кульгур от химического состава зерна. Разработан биологический метод определения коршвой ценности зерна, - который учитыозт подерлакие ч минеральных элементов и витаминов » зерне. Показано, что основными биохимичесгами дотермдаанташ!-кормоЕоЧ ценноеги зерна злаковых культур является содержакге £ зерне белка, крапала, лизйна, чтгцпто-^а, аргинина, а такл£ показатель переваримости белка in vitro. Ш осногним

. - 23 г

химическим' показателям ' разработан экспресс-метод предварительной оценки кормовых качеств зерна тритикале и озимого ячменя. ..

Karpjuk Ju. М, Biochemical determinants for nuritíve value of cereal crops grain.

Thesis for a masters degree of biochemical seines cn special i ty oa 00.04 • - biochemistry. Dnepropetr vsky State University, Dnepropetrovsk, 1994.

There are defence of 11 scientific works and Í patent

containing researches on study relations betweeh nutritive

value of cereal crops and gmsn chemical content. Biological

.method of nutritive value determination accounting mineral

elements and vitamines content was worked out.' The main tk

biological determinants for nutritive evaluation of grain -content of protein, starch, lysine, triptophan, arginine, and the protein digestibility index in vitro, were demonstrated. The ra,-id method of preliminary evaluatior of • triticala and winter ba^le" grain nutritivo qualities was worked out cn.main chemical indeses.

.]í&340Bt слова: ' /

Кормова цшпеть, ¡coíocoai культур»-:, xiMiviHKfl с глад.

Под.-,,». tv»-.-n« вод»af «MM JL4-Ï и

Герт'мнггтР'Фя Я^амете* во пгмтм.цвх