Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Бактериальные болезни картофеля в Украине и создание устойчивых против них сортов

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Бактериальные болезни картофеля в Украине и создание устойчивых против них сортов"

Л i»

3 ü -

MIHICTEPCTBO альсышго ГОСПОДАРСТВА I ПРОДОВОЛЬСТВА

УКРА1НИ

укрдшськмй державний аграрний уншерситет

на правах рукопксу

ЛОЛО/ХЕШЦЬ В-хтср Михайлович

БЖГЕР1АЛБН1 ХВОРОБИ КАРТОШ11 В YKPAÏHI ТА СТВОРЕННЯ СТ1ЙКИХ ПРОТИ НИХ COPTIB

06.01.11 - Захнст рослин вш пшянюав i хвороб

АВТОРЕФЕРАТ

дисергацц на здобуггя наукового ступеня доктора сшьсысогосподарських наук

Kris 1994

Робота виконана в ¡ксппуп каргоплярства Украшгыам ахадемй аграрных наук та Житомирському державному сщьськопгсшадарському шститул.

Наукоьий консультант, доктор сгльсысогосподзроьких наук, професср О. С В о л о е и к Офщшш опонеиги:

доктор б10лопчшк наук, прсфесор, заслузаннй дам шухи Укрвдш Р. I. Г В О 3 л я к

доктор бюлопчний наук, професор, член кор. ААН регпублиси Беларусь В. Г. I в & и ю к

I

доктор альськогосподарсьюа наук, професср В. Й.Тинченко

Провщна устанога - 1нститут оахисту росянн УААН Захист дкеертацц вдбудеться 1994 р. о У

годиш в Украйесьшму державному аграрному утверситегп на засщакш спвшалиамыо! ради за адресом: 252041, Ки1в~41, вуз. ГероЬ Оборе ид 15, уч. корпус ^ ауд. ¿V

Просимо взяти участь в обгсворенш дисергташ при 2 захисп або каджлата вадгук на автореферат за адресою: 252041, Киш-41, вуд. Герош Оборони 15, сектор захнету диссртахш. ,

3 дисерташсю можиа шнайомЗггнсь 'в Шблкгтсш Украшсыозго держаеного аграрного ушверситегу

Автореферат дисертацц рш ¡маний

/П^АЛ^У-е-*?-1994 р.

Вненгш сехретар спецшлоовашй ради,

Я

доктор с.-г. наук ч Л' ¿Г^ ^ Дела ММ.

IV'• и ■

Ззгзлчха хг,пгктгр':сткха роЗоти

Актуалуй1<гл. тегсз. Останшм часом в Украйн велику небезпеку для хрьтури

кдртопл! сталовлять збувники хвороб бактер1ального походження, яы спричиняють захворювання росл ил nü час вегетацй та загнивания бульб при 36epiraHHi. Ue мов'кзано з Т1Ы. шо бульон та йадилля каггогт мають значяий b.míct луюевопв. впамшв. мзкро-й М1Кроелемен'пв. р!зних солей i сполук, ям с добрим поживним субстратом для DaKiepio3iH. Розвиток збулниюв бактер1альнкх хвороб особливо акпшзуоься при застосувлнш машин на збиранш картош), то призводигь до мсхашчного пожходження булъб i розвитку на них гнилей (Дорожкин и ap.,19S9;Nelson.l9S2:Lyon.l9S4.)

Сучаын заходи боропяи з бактерюзами не завжди ефективш на сортах клртохш, схильних ло ураження. д точ> и багатьох науково-дослцних установах Укра':ни розпочата ипеспрячована селекшнна робота по виведению стШких проти хвороб copris ícaprorcii. Ase спйксть проти шкздливих оргашэмш, як i биышсть шших господарсько-шнних ознак. контролюстъся в рослиш-хазя'ш! здебпьшою нал ¿генами. а через те значка частица росл ил успалковус мд батмйвських форм оинаки з разним ступеней ix Фенотигцчного щюяву СОсиичук.1993)

Недостатнс внвчення фяосанпарного стану bcíx катеторш iiocíbíb картогш та вцсуписть об'сктквно! шформацл про пошкрення i шкцшшсть 6ахтерюз13 в Украли, можуть призвести зо неСу.-зпсчно! cinyauii в насшншггш клртопл), 6о hí в елт, h¡ в високих репродукцшх зовом не лопускастъся наявшсть брьО з" ознаками кш>цево( ¡ мокро: гнилей Протятм трквалого часу в бшшкхгп науковкх установ селекшйна робота на стншстъ до збулншав бакгертьних хвороб майже не проводилась, а при районуванш новнх copiiB цю ознаку не завжди брали до уваги. шо i призвело до значлого лоширеллч в краш сорпв картоши, иеспйких проти бастеркхйв. А тому на ochobí лашого наукоього обгрултування в багатьох наукових установах Украшк вхе розпочата ц1леснрямована селекшйна робота по ьиведенню резистентних проти 6астерюз;в copTÍB Kapioirxi. яка базусться на Едалому nia6cpi батыивськлх форм та застосуванн! експрес-мекщв-сцшки селекщйною матер!алу з врахуванням с клади их • $i3iaioro-6ioxÍMÍ4Hi« взлсмояцносин в систем! хазя'ш - паразит з вшсористанням Bipy.TSHTHKx иламш. Це дозволило тдвишити результативность седекцп но створенню copiie карт о лд i з виносноы стишстю проти бакгсрюзш.

ГИста i чаалзчия дослылеик. Метою дослЬтженз, було вивчення за доиомогою флопзтологгшо: експертизи ареалу розловсюдження бактерюзш lojnoirn в УкраТш, ix

бюлотних особливостей в рцдих зонах, дхерел шфеюш та характеру взаемовщносин з росянками хзртопш для розробки i широкого Ештриетаюм ефвзопшшх метадав селеиийно! poGcrre по створсншо спйккх прели них сорпв картоша.

Для дього були посгавлсш заедания:

на khobí фпопатояотно! мхкерггизи вяяснига розповсюдотсгь i сгупшь шыдоивосп збудннюв 6акгер1альких хвороб в Украхш та вквчкта ix fiiaiomm особливосгп з метою вияшення ирулитшх плакав;

вегановити тнпн зиипаних пшлгй бульб та внявэтн збдашки хвороб, яы бгругь участь в ix розвитку,

визватага скштши бакгер-длыпд хвороб на стеблах i бузьбах райокозашп i * t перелеггквкях сорпв ь^ртошп;

визчига вшив збудкийв баюерихяв на pier, розвкгзх, урезай i EKicn> бупьб каргшш;

з'ксуаагк шляха рэзпозяэдеггшя збудниив бггпер1аша:х касроб при вл-рощуванш та зберихшй картоша;

вкв<тгк взаеиоыдиосиш рышзх кшз бгкгеряхйв кэртощц «is собою та з шшиыи катогснаыи (ips^aun, нбыкнщмн);

розробкга ном i удоеканалигн îcst/kfiî гегтедщ ошкги кшдгйзаэ та сеявхшйного ютермлу кгргоши ка спйккль грета збуашаав бшетеретлышх xsopoS; i сгворкги кшеккш адносио cxiiboa форм кгртохш ирзтя збущшйв €§ккзйез» • дна виксрисгакия ïx в селехц&йй робзп з меток» взаадкакя рез5ют$;шшх«эрда;

вквчкти каязппйсть перекесешы шфжкцц збуднжаа CasispiœàJ ^гргз rase-paiHSHi oprainq

розробига кгтодн оздорсаыенЕЯ нгеншого кггераяу.картопм upara Girrepkois.

•i

Нгуко?а вогаяка. Вкграе içossssko .авали i еоадгка'изяа розпоасвдягння збудншав басгеркаьнж хгороб ïzpromii lia тгрнторй Укрзхни та за результатам! бататоргсних фпотахшюшннх сблЬав установлено Ix шкшшиегь. Внасщдок вивчення 6¿aiorcmrKx особливостей збуднмвв баххеркхнз сшолеш Е1руле;ггш ппами бакгерШ родгв Erwiaia, Coiyn&bactsrium, Pseudomonas, Bacillus, £Ы передан! в селекцШннй центр по картошп У ¡фала! для преавдення щлеспрямогашй огягкцц на сййысть прост збущщюв бакгершяышх хвороб. Створено кплекцш ноакх в^рулентнкх шшав рода Erwinia, Coiycebacterium, яю доцшьно вшеорютовувати ъ уох наухоып устаносах кралш по селекцц каргопш-

Вехановлено, то лри взаемоыдносишх роелкни каргодт b збуднккши

б::яг|:Ьл\:к:х хгороЗ, ssi епрггянакяь киывву п«аь, чорну Н1*ку i мокру гниль та •¡:'i::.v;:î nuvii cyjnô сгйугаються склтан фЬ'олого-бюхьчпш процсси, активность июгх залежгть стугеня сгкжосп сортгоразкш jcaprorwi проти них патогенш, тому не sci -'.'Si i urr-rîii б":пгергл гслу Er.vmn мклиагють однаков1 симнтоки ураження ка риних и:одо cTiisKctm сорта? i"ci ку.'ллури. Доведено, шо Oyjii-ûif з ознаклмн бактерюз^я зндчно Е!й«.шаа уротуаться швсзга хзсробами. гах здорови

Ппгркг и Укрднп фэ ¡сгори спйкоеп районовзиих сорт;» кзртогип до

2буЛН."2С13 ÎÎCKPOI П!!П1. ЗОКреУЛ ДХТКГШ'СГЬ У!ДНО!>,Ш1Х фер.ЧСНТШ, ПОЙфеНОЛОКСВДаЗН та пгрвоислдаза. 2».«ст пояк^-зколш i г.цнсвлюятвс uyxpiB, яы варто враховуиати ispii птрсоувант есргозриыв гартогт на стИшсть проти цього патогену.

Розре&ггш г- улоскомадгш ].:етоди ошнки ¡икщного та селеышшого матерюлу картошн на сппгааъ до плыггося та мокрот гнил», шо дозволякгть достоырно проводите .-•т:р;м.:у-::Г!;:л пбрэди на Bcix етглях селеклшлого лроцесу.

Старше гсгзнозлеяа ефеетивтеть викорнстаиня шбридингу ¡5 селехцн клртепд! для ствсргшш ргзкетентних проти бэкгерюзш зралав зщ шцухт-полуляцШ, а таксик дозгдеко деожяигкть оздоровления сшншз, одержаних з боташчного насшня.

Швзяяц дасерэда та донора criiiscoeri до збудшшв бактер!альних хвороб, яга дoi%ihiî!> Д'гхртягговугзти як ютдтш штерил в селемш карюшп.

Pcopcfcisîii радшальш методи оздоровления картошн проти бактер:оз1В на oenosi вккержггнкл ^суяътурн EspxisxoBoï меристемн та лаеннкування пазушнимн пагонами.

В cmsaBTopcrsi з щцшмн селеыцоиерами виведено та передаю в держание соргоишробувзшш 15 сортозразки карготш, i3 яких 10 copris районовэно.

ïliyamm пктегеть рс5отн. Практичне значения робота поля rat в току, шо стаоргко кшекш.» вфулентних штам;р. род1в Envinia i Corynebacterium, яы вккори-стовухяься в сглгкшнних центрах Украши для шлеспрямоаано! селекш) карлнш m спйюсть проти збушпжш бакгсргальн!« хвороб. Розробдено та удосконалено методи оцшки шшдкого та селеюйкного материалу картопл] на стшйсть проти ôaicTepiosia, а також створгко i передано в селмощай установи, орнпнальш вщнссно cTifbâ протк бакгерюзщ форми картогсп. Почшшочи з 1976 року, в стваэторстй внведеко i pakoHosam сдщуюч! вйсокопродукгяннх сорт картопл! з комплексом госиодарсько-ццшюс ознак та ешюсно;о criftKiCT» протн ииадднвих vtiKpoopiaimi,dE:

1. Сер;дньопЬн1й сорт Заргго, районований в Укрэлип i Брянгькгй области Pociï (19S3 р.);

2. СередкьошзкШ сорт Водовецька, районований в УкраМ (1985 р.);

3. Середньостиглкй кеыатодоспйкий сорт Виола, шо був районований в Украш* (1966-J992pp.);

4. Серелньостиглий сорт Луговська, районований в Украш! i Pociï (1987 p.);

5. Середньораншй сорт Свпанок кювський, районований в Укра1ш i Pociï (з

19S7 р.);

6. Ссрсдньостигаий сорт Украшська рожева, районований в УкраХш i Республик Ьсларусь (з 1989 р.);

7. Ранкьостиглий иештодоспйхий сорт Пролкок, районований б Украш (э

9. Серсдньостиглий сорт Либш>, занесений до Державного Реестру сорт рослин Украши <з 1991 р.);

10. Ранньостипшй сорт Бородянська рожева, я кий занесений до Державного реестру сорив рослин Украши (з 1993 р.)

Залропонована мауково обгрушована стратега проведения шлеспрямовано! сслгкци клртогш для створення сорт з вишосною стУоостю прети збуднюав хвороб оахтерадыюго аоходжелня.

(х-сп)-ил1кшськкх, всесоюзних 1 млжлародши народах, конференции, симпозиумах. в

томучнел::

- IV Всесоюзной нараД1 по бактерильних хворобах рослин (Кшв, 1980); Науково-виробиичШ конфсрсиш) 'Ьпенсмфшиш картоплярства I кормовиробншпва - основа виконашк Нрааоаольчо! программ" (Нвне, 1984); Всесоюзшй конференцй "Фггонцвди 1 0актер1алып хшроби рослин* (Ужгород, 1985); ГУ," V з идах генетиюв та селекцюнерш Украши (Кшв, 1981, 1986); V Всесоюзном)' зцд) генетшав 1 селекшонер^в (Москва, 1987); VII Мшнародшй комферетш по бактериозах рослин (Будапешт: Угоридана: 1989); Всесоюзной конференцй по шкроСпологи (Кшв, 1989); Науково-практичнш конференцй "Агропрошкаювому комплексу Гкшеся Украши - наукове забезпечення" (Житомир, 1989); ВсесоюзнШ параш "Мстоди добору по комплексу ознак в селеиш рослин" (Симферополь, 1989); Всесоюзной конференцй по 6акггр1альних хворобах (Львов, 1990); ВсесоюзнШ конференцй "Досягаення 61огехнолопЗ - агропромислоаоыу комгаексу" (Чершвхи, 1991); VIII Мшнародкому снмлоэоуш то баетероозах рослин (Версаль, ф;>анщя, 1992); Науково-практичному сешнаро спсщалкгпв елггних господар-

2991 р.):

8. СередньошзкШ сорт Ромашка 8, районований в Лига (з 1991р.);

Ochobhï положения дисерташйиоо роботи доповшалн на

ста по картошй. опорних пушспв по пергзшному нгаинкотву та б^стехнсяоичких лабораторий Укра'шн (>Кшо:стр. 1993) та ш.

Результата доспдсжнь демонструкшкь на ВДНГ СРСР та Укрзшн.

H>Sj«yat^3. По мзтерплах дпсертапУшо! роооти опубликовано S2 нзукпвих npaiii та оаерясаио IJ азтсрсьхкх свшоцта на вимаходн. В член лублйсацШ с книга i мэтодичш рекомснлацп.

Стуктур? i ts::ïI. Дксертгшлна робота написана на 341 сторшш,

включас 5? табл.чиь, 7 гряфшк, 33 малинки, еисновкк, ргкоиендаци Ы'рдбництву. додаткк. Список цэтокшо'] дггературн включас 590 назв, s том)' чнай 334 шозгчша. На захкст дисертдцй' вмкесегм там ochobhí питания:

1. Вязначекня ерсглу поширения i ступеня шк1лл>{жхгп бактеряльнкх хвороб в Укрсиш та Бидиення в:рулг!гт;иог штам1В бактерий род1в Erwinia i Ccryncb-icferium для викорнстання в седеклй по Еиьедеиню спйких лрсли них copris.

2. Наукоае обгрунтупання цигспрямокзноУ селегаш картогоп по сгг,оре;пга резииентних проти óaicrepiosiB сорта ¡ форм Kaprrorwi на ochosí вте'.орнстанкя удосконалеыос метод« оцшки з Ерахуганням склзлннх фтздого-бкиопчгпк взлемовнносин в систем! рослкиа хазяш-паразнт.

3. Встаковлення фзсторю. то зтмовлкжпъ стйиеть copris i ссдеюшппгс ссртозразкш картошй прспк збудшшв бакхвмальнкк хвороб для знзначс-нпя стуисня резлетентносп мщаного та седекцшного штерЦлу.

4. Положения про ефактившсть зжориетання шбрлдзшгу в салекпЯ картошй для створекня шшдного материалу на cci.oei вкбору резистентних зразкзв проти бакгерюзш вщ шиухт-полулшйй. а тахож для оадеромтення шбрижнкх адшйв, одсржанкх з ботатчного насини.

3«íT f

i жяга&яя jhcTBirtm

Дослшкгшш зтрогсд-.шг.гь гпжгпгтом 22 рсяав (1972-1993 pp.), спочатку в Угргшському пзухсио-дослцяюму úictiítjtí кгртсядянаго господарстга (1972-19S7 pp.), а ползи в Ж1Ггсгл5реькому сшьськогосплзчжымму iiicnnyii (19SS-19S3 pp.).

Польсй дослщм грокшшя в уковах Пслгсся i Jlieocrsny У:?1нга, здебшлпого m сгр2дньепдэ0лхотк ipyiirax з в?лстом 40,8-53,7% nicxy, 42,7-53,6% пилу та 3,6-5,6% музу.

Дослшження шодо вивченкя бюлопчних особяивостей збудникхв 6aicrepi<MÍB кдптогш в уыовах Укра'ши з гзолювання бактер!й b урахених органа рослин злШс-н швали методом фпопатолопчно! експерггизи з використанням мжроб^олопчного акалау (Ьельтюкова та ш„ 196S).

лкгквшсть ферменту' под|фенолокскдззи у здорових i уражених збудниками шстсрюзш бупьбах визначали методом титрувания. Активность перокекдази виявляли еотохдлориметричним методом (Починок. 1965). Дослдаення яюсного складу сполук ceiiaibHoi при ради проводили двомхрною паперовою хромотографкю в розчиш W1 аноду, ошово) кислота, в стввщношенш 4:1 (до насичення) та 2%-hoí оцтово! кислсттм за методикою М.К.Зсйхеля (1968).

Пальов! доел иш шодо ьивчення ступеня шюдлквосп Ьактерюзш, взасмовшю-сня шж роелкнамн кзртоии i э&узннкамн бактер^альних хвороб проводили за «тмжшгшми методиками (Мстодичш рекомендацй по проведению досдщэкень з . карюпдоо. 19ís3). CnocoOit разпоБСШження Сиктсрюзш вш шеця шфекии Ь пер юл bcivT.mii i жкригзння картоп-и злигениыли за орипнальнкми методичними розробками Спсшалыц експсримекти шодо внвчення можлнвосп використакня шоркдино для одтжания резилмгшкх сшишв в селекхш картошп на стошсть протк бактерюз^в та ыожливос-п передач» шфеюш зоудиииь оактхральних хвороб через генератквш органи :г.ч1ьа;ипи в понуляшях без браковки, не менше кии на 100 генотипах кожно!. Для оишкн вкхшшго i сслекшнного материалу картоп-и викоркстовували пОрвди i генофонд тституту кдртошкретвз та и ого егткн. Робота проюдидась в комплекс! з вишло« сслскип «¡степту кдртопляргпл. кафедрою рослинннцтва Жзггомкрського с1яъсы;ого-сиодаоського шглпугу та 1ншими науково-досдиними установамм. Стзтистичну ойрось> данил здшенмюпи на ЕОМ

}'¡,ii?¡r>*ct!>óxi кня i f'iasféiHKi рсс6.тв1жгл1 fciKirrzicik K:i¡mín.si е >>- -Гя/. Нпповстксии». i цндллкв^гть зоудни^в Сактсрцинкх хророб Karrrorni. В укг-аш! зиуаннкм Ьакгсртьних хьороо розноасюджсшп в уих районах вкрощування Kaproiwi. атртмнютн белкы ятратн вража» та значке зниження 1юго якосп. Стуши ипаддиБОст) 6акгер1031Б озделапь вщ запасу ифекцд мкнулого року, якосп садивного матер1алу, слкхосп до ни copris. грчггово-кдшатнчик га метеоролопчикх умов рок> та ршня проведеша захисних заходи; боротьйи з ними

Щодо ступсня шкидивосп мокро! ranii i чорно! нЬзсн та к-льиеьо! niiini Tcpirropuo Украши ш роздиидк на трл зони (шд.1):

1. Зонд сильного гозвитку 6актерюз1в кастотт (кшыаегь ураагних рооиш

персвищуе 5% i бульб-10%). В цьому perioKi картопля займае вайболыну петому вагу в структур! посшккх плош 1 велеться первикне касонницгво та вирощування елгги. А тому оастероози неродко бувають тут причиною вибракування насонкицьких посовов картогсп.

2 сюнп помфиого розвнтку хвороби (юлыасть. ураженкх рослии бувае до 5%, г. бтаьб - 1% i.

З.Зона незначного розвитку хвороби (ылькость уражених росли? не перевшцуе 2 Sr.. а бульб - 49с). За багаторочними даними для uici зон и характерно доснгь висока температура повпря i недостатия ылыасть опалов, шо в деяий Mipi стримус розвиток

бактсргалЕ.

Результата фггонгтолопчно'о експсргизи свшать, що кольцева гниль заведи больше вияблясться в кипа зимового зберогання, нож восени теля збирання врожаю. lie повязано и спецификою ишой збудоонка Cor. sepcdomum, у якого шкубашйкий цроцес проходить дуже оювольно. а тому максималыоий вняв хвороби на бульбах спостсрогасться весною, перед садшним Kapromi.

Нашими доел одже пнями встановдено шляхи поширення збудннков бактероальних хвороб родов Erw'iaia i Corynehacieniim протягом року, почииаючи ви моменту уроженки бульб гад час вогетацн картопл! i захдогчуючи в мосцях ix зберогання (мал.2).

РОзанкя бульС

Умоей эбер{гоння /температура, полон

Тара,

сiльгоспIнвентар

Ire»} хвороби

Дротякики, , неиатодк

Мал.2.. Шляхи поширення бактершшшх хвороб Kapromi.

Досконате знания шляхов поширешш збудников баогтероалып« хвороб дозкшггь правильно i свосчасно дотримуватнся необхда»« саштарнкх умов та шших профмзкгнчних захолв, яы забезпечать значне зниження страт срожаю sin них патогенов.

Вкзначення боолопчних особливостей збудкотав бзктер1яльних хвороб кяототгп. Матерзалом для проведения дослолжень булн зрззкн стебел та бульб з «штоками захсорювання 0актер1оззми. Buiöpani в pi3H> фази розвитку рослнн в базових господар-стсах Па'псся i Jlicccrerry Украши. Í3 S25 зрззыв бульб i стебел з сзпаками ураження бахтероозами видодено 257 поляпз бзктерой.

Патогенчими для кгртогш 'появились 27 ттамов, одентифшэззних як E.caroto-

!

vora subsp. caroiovora E.caroiovora siíbsp. atroseptica, Cor. sepedoniurn. Ps. fluorescens. Bei Ьатяти роду Enviaja з розним ступеней вгрулентносп спрг-пгшяли на Судьбах картелдо один тип ураження - м'яку гинль, що обновлено мацеруваниям збудникачи рослшшоо ткашшн. Штучне заражения бульб шруяентними штамами збудниха Cor. sepeöortium зикликал о TiOTosi снмгпоми кольце soi галл i.

На основ! Ьаиозання чистих культур шкдоивих ммсросршизм0в нами створена колекшя силъноворулентйих UíMmíb роду Erwinia-37, 107, 573, 1150, 2010, 2131, 2210, 92л, 63л; роду Cotynsbacteríum-59, -343, 2006; ролу EsetöOitooaas-1195, 25лП. Втопеш ворулентт штамп дошльно викорнстовуватл селскшйннмн устансвачк в селеыш картопло на стойккггь проти мокро! ihm i i чорноо ножки та юльиевоо гшт. Х;:;м того, найбиьш агреенвш штамп збулннкз E.carotovora subsp. caroiovora-107, 92л можуть служити за стандарти високого стуленя ворузентность

3míiij3h; гн ил i бульб. В Украшо була зовсЫ висутня наукога шформайя про розвнток i розловскшссння зулшзпнх гнилей бульб. А тому каин проведет дослшження оцодо вивчення внлт зшшаних бульбовпх гнилей в зеш Полосся та Лосостеггу Украши.

Перша сер ¿я наших дослижень була спряиована на Еквченяя збуяннив хвороб, шо спричиняють змошаш гнило розного паталопчного походження.

3разки бульб з ознаками змшкших гнилей для аналЬу на виявлеши збузнотв хвороб вщбирали в базових господарсГвах -Жигомирськох, Ктвсыам, Чертпвсько!, Сумськоо та Нвненськоо областей восени через мосяш. теля збирзння врожаю та на вест, перед перебираккям бульб. Патогенов виявляли с початку возуалъно, спо-стерц-аючи екмлтоми захворювань, а попм ïx визначалн, вгешишчи в чисто культури збуанкив хвороб з настушюю цеоггифокашею BiaiB мокробоологочним аналЬом (табл.1).

1. Оснсшт з&уцнихи ШКЦЕШЗИХ ШКрООрГШШШВ, бхя1л31енх

в бульбах з озгшами зшшаних гаклей (1934-19£6рр.)

: :Кпыасть збуагисав ггороб, %

Ри : Вил : Пол1Хя : Л»состгп

: гьосенигвесногкЕосенижгсисш

Ризалшя ЕзгпЬисшит, Риск 18,3 18,7 14,6 17,1

охунрогит, Бпуй. 3,3 4,2 3,4 4,6

5о1аш.Мап 11,1 13,3 12,5 ( 13,1

РЬухорМЬогшп 1аГгяап5, йс Вал1 13,7 15,1 15,3 ' 11,8

Еглииа слиЬзр. саюЮч'ога,

<7сяез)Оуе 9,8 18,7 9,7 10,5

слз'сЕи ашж:р'..Г>ус. 4.6 10,3 4,2 5,3

ВзсШиг. т£ЬСП1СП1Й, П. 6,5 12.2 7,6 11,2

роктуха, М1£. 5.2' 9,1 4,9 9,8

тушек», Г-Т 4,0 4,0 5.2 3,0

Рхеи,1эпюла5 хапШосЫога. БсЬиЛ. 3,3 5,4 3,4 4,6

Сиопасега, М]£. 2.0 . 3,0 2,8 2,6

Опукпспаь йезтк-юг, Тпогве 5,9 4,8 4,2 4,6

Со!>-пеЬас1е- •

яип> <£рСООП11ПП Ьр.£1К . 1.2 2,1 1.0 1,6

Досшшешизыи выявлено 13 ида 1 никяаЬ збудшшв ыжроорганишв, шо бралк безпоссрсдню участь в розветку зшшанкх гнилей бульб. Не бупо жодног бульби з ознахамн лише одного- виду захмрюваиня.

Першорядну роль в пзкнекез: змпианих гаклей вдараьали гриби, бактерц та нсматоди. 1з збудннкш грибнкх хвороб переважгдн роди Ризапшп та ПторЬШогит, а з фяопатогенних бактерий - рш Еглииа. Часто траплялись булъби з симптомами зшшаних гнилей ! иаяЕшетю в них нематод О.йсятиаог.

В другШ сери дослцркекь передбачалось вегадовити тшш зшшпих пшлей, яга спостерц-аються пгсля збирання вракаю та при зберяант картопя! Цнми достижениями видшено 1 описано 10 тмтв змшшнк пшлей бульб карткш, виловий склад я юн мало залежав вщ шеця 1 зонк выбору проб (табд.2).

Найчастцие в париях картошй траплялись фузаркоо-бакгер1альиг та фггофторо-

2. Частота виявлення рсновних титв змннаних гнилей бульб хартогоп (19&4-1986рр.)

: Киьтасгь тагов змшганих гиилей.%.

Тили змшаних гнилей : Пол1Сся • Лкостеп_

: восени : навеет: восени : навеет

фгтофторо-фузар1озна 5,2 6,3 4,4 6,5

фгтофторо-бакгер1альна 4,2 5,2 5,5 4,6

фузар1030-бактер1алъна 56,4 50,3 52,3 51,5

фпчэфторо-фузарюзо-

бактер1альна 13,5 14,4 12,6 13,0

Нематодо-фузаряэзна 3,3 2,5 2,8 4,0

Нематодо-бакгерхальна 4,9 5,2 5,5 4,6

фяофторо-фузараозо-

нематодо-бактерхалька 2Д 3,5 4,3 3,0

фпофторо-нематодо-

баггерцдыга 1 3'7 4,4 4,7 3,9

фггофторо-нематодо-

фузарюзна 0,9 1,1 1,7 1,2

комплексна ппиь 5,8 7,1 6,2 7,0

фузаркмо-бакгер^альна змниаш пит. Крш нитей грибного 1 6я)~ср>:ымю:о походження, траплялись також зшшаш гашп з участю фпогельмигпв. На 1х частку серед ВС1Х ВИД1В гнилей припадало 14,9-19,0%.

В бульбах картошп ¡3 змшганим типом гнилей вщбуваеться взасмодая натогешв риного таксоношчного походження, причому в бйгьшосп вштадоз гриби 1 нематоди створюють сприятлив1 умови для проникнення збуднигав бактерюзш, яы в процесс! еволюцй пристосувались до них. 1нколи збудники хвороб гр^ного, нематодного та бактер!ального походження взаемно стимулюють або иавпаки, шгиб1руклъ один одного, викликаючи змшн в тканинах бульб в результат! угворення продукпв метабешзму риного походження гад час даятедаяльносп рослин картогей.

ВжемжЦЬг&Сйна рселин zapmo/tii з

бдхтер'южии та хворобами ¡итого походжепкп

Взаемовшносини рйслипи Kaptoiuii з бактерюзами. BipyJienTHicn. збуднюов

базсгер1альних хвороб чабто заложить вад резистеетност! сортов. Уражекня деюлькомз

t

збудниками хвороб може змшюватк хщ фЬюлого - бюхшшпк процеав в рослинах

картопл! та характер criiiKocri й cop-iiB до цих хвороб. Метою наших дослщжень було

винчения йгешву збуднийв бактер1альних хвороб на pier, розвиток, >рожашпсть, яйсть

та бкшмчний склад бульб pianrot за стшюстю прегги 6aicrepio3iB сорттв картопль

Для досяаду брали бульбя неегшкого сорту Незабудка та стшкого Ду.окська, ям

штучно заражали окремо мокрою гниялю, окремо юльцевою гниллю та разом ними

(

збудниками хвороб E.carotovoia subs, carotovoia, £.с. subrp. atroseptica, Cor. sepedonicuai.

Результата дослщжень евщчать, що садання бульб, уражених збудниками бакгер1алыи£х хвороб, значно знижуе схожсгь рослин. Бона була особливо низькою у неспйкого сорту Незабудка, бульби якого висаджувались з ознаками мокро! гнят та комплексного захворювання мокрою та юльцевою шиллю. Схожмлъ в цих Bapianrax сгаиовила 52,4 i 44,6%.

Садання Kaptonfti бульбамк, уражекими бактер1озами, особливо негативно нллнвае на продукгившегь картогап. Так, при висаджуванш бульб з ознаками мокро!

I

ГН1Ш1, кшьцево! гний та комплексного захворювання шши двома патогенами урожай бульб одного куща сорту Незабудка знизився нроти контролю (610 г) вшховщно на 47,5%, 13,1% i 50,8%, а кшыаегть нетоварних бульб в уроЖа! при враженш обома хворобами досягаа 36,4% пропги 2,5% в коитреш. У стШкого проти 6aKrepio3ie сорту Луговська втратн врожаю вщ ураження бульб карго rcii обома бактерюзами сгановили 39,8%.

Вивчення вшишу бактер1Ш1В на бюх^шчш властивосп бульб показало, що найнижчий вшет крохмалю був у Bapiairri з комплекешш ураженням двома збудныхами бактер^алышс хвороб як сорту Незабудка, так i сорту Лушвська. Xeopi бульби мали иижчий bmIct бшка, аде вм1ст в них редуковаких цукргсв щц впливом ураження обома патогенами майже не змшився.

Вшст фенольких сполук в бульбах карта шй значно зростав в спйких сортах. Ми вважаемо, що «е зросгання е результатом еггворения рослинами хшошових бар'ерш, що перешкоджакггь розповсюджшпш патогешв, шшЕйруючи pier i розвиток бакгерш. До аналопчних висновив прийшли й шля доовдники /Matheis Whitalcer,1984/.

Вивчення симптомов бактерильних хвороб" на оайонованих сортах картогоп. В

jiiTcparypi педае ведомостей про мохливгсть змши самгпомзтнкн бахлерилилих хвогс*» у зз'язку з виведенням иових сорпз карго tu i з раним стуиеисм спйкосп до (Ьхт-даозм та появою нозкх шта.шз шкыливих М1крооргзни!.«я, ям виклнхаыть ч<жоу пи-.1.:., чорну лЬкху, кдльцеву гниль. Таи обставини зумозлли проведения спешдлмт експерггменттз.

Дослйпжиия по вквчешт симптом« шшево* гигеп на районами«« сортах проводили з середльостиглнмя сортами хзртогш - Гатчияська i Лисель, шо чади punv en кисть проти KVJbueaoi nii'jii.

Результата дослжггнь свщчзтъ, що строи« появи хзоробк залежал и тл ступени спккссп. У спйкого сорту Гэтчннська вщ появн cxo.vв до вияьу перших ознак хвороон кинуло 72 дни а у неспйкого сорту Либиь net :х групп стаглссп - г>0 дтч, romo em óvu уражений на два tvckhi ран!шг.

Тривал)сть лзтолопчного пронесу sir появи лерших ознзк хвороби л о полни зап-'Чт! рсслин у спйккх сорпв була statae в два рази кенша, нис у неспйктсх.

8 дослшах по виочсшш скмлтошв мокро* ntf-ii i чорно) чыосн впкорисговузалн сорт и риких труп стшкосп прогк к;ос: кеспйкий - Незабудка, середнъсспикии - Мапкд i виносно спЛхнй - Гатчннська. Симптоматику захворювання вивчали :пс а умозах природного розв!Яху патогенов, так i прк штучному заражекн! чистими культурами них бакгер1шш.

При BHB'tsniü симптс.узтнкя в yvosax штучного заражения оулю чнстнми культуртми названия видав бакгеркхиа та при nossi чорно» ножи в природннх умовая було пс.'счено, що у неспйкого сорту Незаоулка уражеиа тканина стебла чада почорние, у середиьоспйхсго Мавха. - темно-коркчневе, а у виносно спйхого сорту Гэтчннська - бурс забарглеиня.

Внаслиск штучного урзження бульб збудликами бактерюзщ роду fcrwmia. черня нижа s orpeMi роки проявлялась гш час усюго нерюду вегетami. Так. у сорту Незабудка сзнакн чорно! hcícqí cnocrepirxw.ecb не пиния» фазн изтння, сорту Мазка -бутон1зацц. а у Гзтчинськсго - за 7-1С лип до початку оугонизанй.

Симптоматика мокро! nauu i 'ioohoi hlxoch на булюгх кзртоши кггапш не зпршмлдсь su ступеня резнстентносп ссипз до них.

Взземовшиоснни óa-rrepioais з нечэтшзмк. У впмщилш!! та -»аоушжлл! лггератур! нема даних щи взаемозйшосшга збуднизав бактерюпв i нематод, лзра-зкгуючих на картогсп. Щ обставили стали причиною проведения нами спец лльних лгбсраторннх i пйльовух яоашсаень.

В лабораторному ехсрериметт на картопляно-агарове середовшце в чашки Петр! клали по п'ять шматюв з одша б>льби картогш prowipoM 15x15 мм. В першому sapiairri в чашки пшселяли по 100 особин D.destructor, а в другому i третьему - заюсть нематод впивали банера E.carotovora subsp:carotovofa. Cor.scpedonicum. В Четвертому i п'ятому В1ф1аетах вкивали бактершлыи клпини шя збуднюав хвороб, а в момент утворешгя калонш бактерЩ до них гпдееляли по 100 особин нематод.

Проведении доел дам установлена, шо стеолова нематода сприяе розповс-юджешда бакдерШ-збуанимв ¡алъцево! гнкл1, чорно! нЬкки i мокро? гнил1. Так, на п'ялкй день теля тдеелення нематод у Bapiami 4 на поживнему середовиш зявились колони бактерш теля руху ¡нфжованнх нематод. На шматочках картогш спостерпхш розвиток шил» внаслиок розвитку бактер!й. Через 10 дюв шеля пйселення нематод поверхня картогалзно-аграрового середовища була побннггю вкрита колониями бактер1альних кдгпш Е, carotovora subsp. carotovora, а шматочки картопл! повшетю загнивали. Манже такий же стан, лише з деякмм в1дставанням утворення колокШ Cor. sepedonicum, спостсриали для кмшево! rrnui. Можливкпъ перенесения шфекцц öaKrepicaia дтшленхозом також шдтверднлась и'шимя лабораторннми та польовшш доел щами.

Отже, стебдова нематода може переносит« на своШ кугикулярнШ поверхт бахтерильш клгтини E.carotovora subs.caiotovora, Cor.se pedomeum.

Вплив шфеюш бактер1альних хвороб на ураження Kaproaii ФгтоАторою. Спочатку вивчали вплиэ хворих фпофторою бульб на ураження ix збуднихами мокро! öaKTepixibHo'i rniui роду Erwinia /E.carotovora subsp. aüoseptica/- В дослшд викоркстовували 6 сортов картопл», що Мали рину вин оспу стйшсть прегги них патогенш. -

Результата дослцжень евщчать, що бульби з юнаками фгтофтори значно больше уражувались збудниками мокро! гнил!, н1ж здоров». А ступшь ураження Ix був в пряшй залежносп вш сгШкосп copriB проти цього патогену. Так, найвищий ступхнь ураження спостерйався у кеспйкого до фетофтори сорту Гатчннсыса-39,4%, а найменший у сорту Мавка - 58,4%.

При вивченш розвитку фгтофтори залехно вщ ураження картогш юльцевою гниллзо вшбрали рослинн з явними ознаками кшьцево! гшш та поряд з ними здоров! куш без будь-яких зовнишпх озкак захворювання. OöaiK ступеня розвитку фгтофтори здмгснювали за загалькоприйнятою методикою.

Результат цього дослщу евщчать, шо на рослинах, уражених кгльцевою гниллю, фгтофтора розвивалась значно швндше. Tax, на таких рослинах ступшь ураження

фгтофторою залежно в'ц сорту становив 48,4-100%, а на здорових - 3.5-45,7°с. Вивченням тривалосп I динамки ггроходження шфеылнного пронесу фпо-Ьтори из рослинах, уражених 1 неураженкх ильиееою гнкллю, встаноялено, що на здорових ¡сушах в залежносп взд сорту в роки ешфгтсгш фггофторн повне знищення й вегетативних орган1в збудником фпофгорн вшбуваяось за 6-14 дшя, а на кушах з ознакшн захворювання юльцеюю ппшш - за 2-5 дтв.

Огже, бульби з ознаками захворювання фетофторою значно шзидше уражшгь-ся мокрою гниллю, а рослкни, уражеш «льневою гниллю, швндше 1 силынше уразсшться фпофтороо. Цю особливкгп» слщ обов'язково зраховувзти в сслекш карго гаи на спйкхсть гтрсгги бахгеридьних хвороб.

Способа ратехюодзхпяя збуЗяяю* квшолц

Розповсюлження щфеиш бакгажпш через тору, спы-оспманшни та при шит дутП/6, За тару в яослш вккористовувалн ящики, котики, ьишкк, гкшетазенош та паперс"! пакета, а з спьгоспмашин - сортувальт та садильм механомя. Заражения сиьгоспмашин в дослщах проводили бульбами а ткповнми ознахаыи ыльцезо! або мокро! гнил!, якими натирали поверхню всЬс робочих оргатв, шо через них а процеа слдшня чи перебирання рухаються бульби. Тару заражали також оульсамн 1 симптомами бактерю31В. створюючи умови. щоб уражена тканина цих оульб ипльно дотикзлась до 1х анутрнанып новерхт. Шсля заражения -гари 1 сиьгоснмашнн а подальшому змквали з них збуднийв хвороб водою, а одержаним шокулятом заражали здоров» бульби сорту Незабудка.

Особливо висока шфекшйнз актившсть виявленз у бахтерш Cor.se рейошсшп. що спрнчиняюгь ильиеву пшль. Так, за допомогою вЬуально! ошнки та метод1В зизначення латентно! форми 6актер1оз1В було вияачено, що шфекшя Сог. зереоошсит може залишатись жжтездатною на робочих органах сиьгоснмашнн до 4 М1сяшв. на поверхш тари - до ^ мхсяшв, а в палеровнх пакетах - до 12 лпсящв.

У зоуднкюв бахдерюз« роду £17/1013 значно менша шфекшйна активнють, ныс у юльнешл гаил1 Одержаний В1Д змиву э уражено! поверхн! тари 1 альгоспманшн шокулянт сгтроможнкй був заражзти бульби мокрою гниллю, чорною шжкою I здебьчьшого лише протягом одшеТ доби. Винятхом були полктиленов» пакета, в яких шфекшя збуднкыа хвороб роду Нглпша збершигась до 4 ъисяшв.

Дослиженнями-яо вивченню роз по вс юдженяя бакзерккад при р'шнт оульб

картотп виявлено, що бахтер1альна шфекщя передастъся як без дгзннфекпй так i при обробш ïx л кат о м i суспензию фунгшишв, але в рхзнш vripi. Так, зокремь г контрой niera розр1зання хворо? бульби на ноза зберйвсгься шфеиця базаер^озгь. я» може заразити Наступим* 12-14 (мокра штаь i чорна шжка) i 13-15 (юльцек! гниль) бульб. Дезинфекяш кохга лЬолом зкизила мохлпвгеть перезаражешш до 2-4 бульб. Вшримування ïx в розчнш фунпцидзв прнзводнло до заражения лишь 5-8 настугппгх бульб, тоото майже в 2 рази менше, ¡нж в контролх.

Нами встаношено, що ефекквним методом, який повтепо знкщуе

бактер1альш клтши обо.х 6ajciepio3i», е способ облалення ноет на Bon»i або в;л-

ркмування його 2-3 секунда в акрот. Цей cnociô уешшко .чож'.а в;скорцгтойуЕатн в i t

насшшцт при шдгкеалп та внмугцгному розрианш бульб на части: для прцекврнхого

розшгожеши дефщютшх сорив.

Розповсюдхсння збудниклв бактсралышх хвороб через грунт. Нашими дослшсеннями передбачалось вивчення можшвосп перенесения шфеяш збудшшв 6aKrspio3iB вщ хворкх рсслин до здоровюс при аироздувакш картогап з р'шшми плотами жидлення, рпною вздешшю мсс роелниами в зот Панеся i Лкостелу УкрашьДля проведения нальового доепду вибирали бульби з тйхкшшн | симптомами юльцево! raiwi чи мокрш nnmi i чоршй шжкн. При садшш xsopi i здором бульби чергувадя з вадстанша Mis: ними в рядку в р!зиих Bapiamax на 35 си, 30 см, 25 ( см, 20 см, 15 см при шжрядоях 70 см. В кожному варшга шваджувалн, чергуючл лаж • собою xsopi i здоров! бульби.

Дослщження показали, що заражения рослин i бульб ними баххерюзамн ке t t вщбувалось шшть при мшшальшй Bwcraiii (15 см) шж хворими i здоровими бульбами,

хоча куш sis хворпх бульб мали значну частину ураженого бактериозами врожаю. Так, в

середньому за три роки вщ висаджених хвор их бульб нлькють рослин з ознаками

кмьцевог гшш становида 92,8-100% та мокро! пшш i чоржп ншки - 3S,5-53,6%, а

бульб через мкяць теля збирання врожаю вщповщно 59,9-70,4% i 18,9-26,8%.

Огяке, передавання цк{ю1авйного початку збуднюав баетершльних хвороб через грунх з pis ним мехатчним складом не вадбувасться навггь на вщспсаш 15 см юд мклю знаходженпя шфекшйних бульб, що вадповщае густота наеашкення 95ткс. рослин ка 1 га. Щ обставини слщ брати до уваги при плакувакш. густоти садшня касхншй картошп.

Мо'лливсть передач! щфекпн збудниюв бастершьннх хвороб через генерзтивн! органи кдртогт В практиш селекцц Jcapiorni слостерйались виладки, кали на ранни этапах селекццшого процесу при добор! генотита з'являлись влрощеш з наиння

пор иди з симптомами бакдерюзш. Зважаючи на те, то виведення ноиих сорпв клргогы! злебпьшого роэпочкнаеться з пбридкзацй та добору генотишв } няання. ми пропели достижения по вивченню перелавання шфекни збудникт бактесильинх хаос<х> через генеративш органн. В дослдах внхористовували шнухт-лнш ссрпз Адретга. Ваша 1 пбриди 81.593/10 /Адретта х Галина/, 81.583/16 /Зарево х Мотка/, .41.3(^/2 /М1ЖВ»1лозий пбркд/, як1 добре а'яжутъ ягоди ей самозалилення. Бульб» июс ссртоп-разыв перед висаджуванням штучно шокулювалн збуднкками хвороб, шо виклнклють киьцеву гниль.

Висаджували лкше бульон з оэнакамн зсудниюв оактерюзов,

Перевфку наявносп шфекш! бактерккпв в ус£Х органах проводили в псриют-третьому пбридних поколшнях популяаи ко.хного сортозвазка каотонли зикоон-стовуючи сератопчннй тз мисроб1олопчкия мегозн.

Результзти М1кроб1аюпчного анзлцу генеративних оргашв хаотогш свщчать. шо фгтогто!ся!1| бактерй роД1В Еглчпга 1 СогупеЬасгепшп булн высутш а талика* ииляыв, маточки, завяз!, квпоносу. чашечки, вшочка. м'икуша. яголлх га насшш. тобто росднни, уражен! дамп фгтопатогеками, не нервдають « через генеиатиащ органи.

Фгтопзгадопчною ехспергкзо» не ашшми бульо з гнловими шпаками ильцсво1 пнш, мокро! ШИЛ1 \ чорно! кшхи в трьох бульбовкх псхшшнях шсдя размножения изсшням уралхннх хворобами ссргетразюл.

Отже, шфекщя збуднккхв бактер^алъних хвороб не можв передаватись через генеративш оргаяи навггь в тих внпадках, кшн а процеа селеюш при пбридгозиц викоркстоБувався пилок Е1Д явно вражгиих бактерюзани рсслин.

Нршродз сэтгйстсяи сортт кертогМ ирптщ збуднвки 6актг$1алыях хзоро5

Рать рероксщшк в спйкосп кдртопл; проти моктхн гнит. Метою наших дослинсень було вивчення залежнося ступеня спйкосп сорпв картогш до мокро I П!ил1, за активного пероксидазн.

В експеримекп використовували сорта з рпною схильтстю до захворюшшя: середньорашой Незабудка 1 раккьостшлий Каскад гешський - схильт до ураження; середньосгиппш Лугсвська 1 середяьораннш Зов - середньостши; середньороннш Свяанок кшвський 1 середньостиптий Гтинсыса - вцщосно спйю.

Аххившсть 'Иероксияази гизначали на здоровяк I заражения мокрою тилях

бупьбах: в жзвтт nia час збнралня враз»» /перюд сг.окою/, в лиггому-березш /виххд п спокою/ та в травщ-червт /активний pier паготв з вмок/.

В результат! вивчення активносп перохеидази в заражения мокрою гкиллю

»

бульбах риних за стишспо сортш icaprorai выявлено ошвишення активносп цього ферт ¡ту у вщносно резкетентних сорив i зниження - у ехильних ло ураження. очевидно, внаслиок pbnoï штенсивносп синтезу ферменту.

Аетившсть пероксидази не була стабиькою гсротягом всього перюду збершшня

картоплх - cnocrepinviacb тенденшя до поступового й знюсення вш осем до вески

(мал.З). Одним ¡3 механЬаяв дЦ шуино! системи е створення ôap'epis для проккхкеиня

патогенш, в я кому перокешша Сера безпосередньо участь, окнелкзючи пстфеноли до

t

xiMÎ4Ho активних речовии-хшаи1в, яи полгмеризують, утворюичи для бахтерШ перешходу. KpiM того, перокендаза через хшоки игактивуе фермента патогена, вюслихаючи îx денэтураццо i осадаення, чим в певшй .uipi cric su ьм see шендгасть кого розпавсюдження б заражения тканинах.

Акгивншгь ферменту вщрьзнялась в phm роки i була виигою в бульбах урожаю 1991 року внаслйок певши погодша умов /галоп: лгто/. Порзд з генетичиими факторам: на резнетентшеть картою« Ешшиеть i фактор» навгашшшьаго ссредовшш - стан температуря, вологосп грунту в перкзд вегетаца (Горяеиао, 1973).

Рать активносп пшпфеноло^сидззи в ciiftKocri клртоат! итоги мокрей гнил». В експерименп були використаш п'ять^ copria кзртошп рано! спйкосп прота бактериально! гншш кестШккй - Каскад пелкький, середишсти&а - Луквсыа, Зов, воиосно criftjci - Свгганок кшбськнй i Гэтчинсыа.

В результат! досдшсснь виявлеко ггозотигну кореаядш №с актшшетю гкаифенолокекдази в бульбах t ступеней резкстенткосп сорта картошй.

Найнижча акгившеть цього фермипу спостер^галзсь у нестШкого сорту Каскад шшський - 28,3; найзшиз - у вдаосно рсзистентних: Гатчииська - 82,7, Свпанок юйвеький - 70,5 i середньостШкого Зов - 77,3, прошжна актишшть - у Лутввс&кого -52,8. Taxa закоиом1ршсть cnocrepirxncb в piani перюди збериання карго rua ■( мал.2), аде найчпкшо» бонз була в осшиШ перюд (в жозтш). Тобто акгившеть папфенслок-сидази у сорпв Гатчииська, Свгганок кшБсг,кий, Зов була вшлою, н\ж у сорту Каскад пшкьккй вйшовино в 2,9, 4,5 i 2,7 рази. Отже, у бш>ш спйких сорив ггрстги mokogi гнил! був шящш ршень sximïiocn ферменту, шж у несх'таа сорта.

Роль фенаяыгих спо.тук п çjj йкосп кзотогш пхютн моккп гниль В медашзк! спйхесм бульб прати збудашйз caxrepiаяьиих хвороб значку рать Ейагравть фекатьш

t

s§

<j< âsî

si

л

a X « a ,

_ О О О о о о

S Q О?.. Й IV СО- Ю

спалуки, зокрема флаоокоисн i OKCincopîrmi кислота. Ix яюсний с клал вивчали за дспомого» бкдамчша аиалпш - двошрно» хроматографа. спехтрсскогш в пор1вкяно з аутенткчними мпчкками в булюэх шести соргпв xapnorcii рЬног стгккосп прсгги мокро» nijuii: неспйхих - Каскад подкький, Незабудка; серсдньоспйюк - Лутоссыса, Зов; ешгосио criibare - Свгпшок кшвсысий, Гатчинська.

Результата проведет« дослщжень сашчать, то в перидерм бульб перезажали oiacKxcpjiHHi хислсгта (5б5мг,%) i ютехши (558мг,%), ¡то з зиачнШ stipi зуяоалюкггь ц властгаостх.

Псфвшоочи вмст фенольнкх сподух в пертаерш та основжй запзстй паркнхшз, слщ еоьоткгн, то в перидерм! тьюсгь îx була в 3,3 рази большою, а тому чиси охсгассричша кислот - у 4,2 рази, кзтехшю - у 2,9 раз i флааонаиз - у 2,6 рази.

В Hier фенатына спатух в nepsaepMi i naptiaisù залежкть ид сорту Kaprrcirii i пав'язаний ступеней його стйкосп протн мокро! ппш. Tax, у неспйккх copns Незабудка, Каскад патюький emict фенол ьинх спалук становна U00 i 1042 мг a s середньостШких Лутовсыа, Зов - вщповяио 1330 i 1250 мг 35, Така х закономрщегь cnocrepiraaacb з флагоиатами, окенкоричнкии катехшами.

Зиачнкй iiгтерес втщнкге дкнажка Ем;сгу фенатьнкх спалух в бульбах гад час зверюшка. Наш! дослиженпя показали, та вона повязана з фиюлопчнкм станом бульб. О стз:п cnoKosj у несriftjacs copria вшег спатух буз ннжчпм, nix у дооггь criibcrec, a cepsfflîtccriibâ займалн проьшоте шеце. Прютев наступи! nepioan зоерйгання спсстгрдГалсйь значив збпыпення феиолыо« спатух у неспиы« copria i пркоди-шо на одно«у pisiîi заяжаиася eïmct удоекгь епйснх

Опкз, дхнгиаа т«сту фщгалъша спатух (флзвонойоз, оксихоричнкх кислот) в процжа збгрцздшя з tssssxotA si4 фшатогмнога стану бульб кзртогсп махе ЕрзхозуЕзтхь як одзпй! з похазшЕйз npn ciiiuui сщккцШнега нащкаяу на пдасп прзтя KQKpOÎ гяяи.

ni у^Р'Упялету.ая /мятнИв ешшгз сглгхешнпго Mi-f.fliSil гевжмк* кя cmiëxiemb тютя збудяыт* feggggfe/s явх XSÛÇtô

На crfflxicTb претя мсгачя nncri. Вивчалась ефекгившеть резробкл рйНВД гктсдЬ сшнхн: зокрема зарглзгшм шлих бульб, заражения вилученнх з бульб яла» CTKpis, заражения гияученкг з бульб цилщдркыв та ïh.

Кожнкй а fiослдасувгних метода ощнкн спйюэсп до когрет бактерилъгго! rHiCli

використовувався при заражешп десяти copriB картопл! з риною спйюстю до мокро? гнили Бульби, штастирг й нилшдрики заражали бактериальною суепенлею, виготовленою is однодобово! культур и сум) mi чотирюх г итога г них [итамт двох вшив: Е. carotovora subs, carotovora, Е. carotovora sabs, atrcseptica.

Найбиьш результативними методами визначення ступеня стшкосп сортозразюв KapTctuii проти мокро! гнил! виявилися методи заражения бульб i mtacrapiB, вилучених вц цшкх бульб.

При застое уванш першого методу оцшки брали по 10 бульб кожного сортозра-

зка: а потш шскулювали кожну i3 них, вводячи в лот пуповикк «и глибину 15 мм

меднчннм шприцом з модифкозаною галкою 0.1 мл бакгер1альноТ суспензн. Заражеш (

бульби клали в гошетиленов! пакета, вист слеш зсередини фиьтрувальним папером i тримали в шкубашйщй Ka.vtepi при температур! 22-25° С та вщноснш вологосп повггря близько 100%. Пегом ,ibi'ii - через 5 i 10 дтв, визначаючи середтй процент i бал по кожному сорту проводили ошнку ступеня ураження ткакини кожно! бульби за дев'яткбальною шкалою, зпдно з якою бал 9 - 'tinдальний cryniHb уражвння бульб, а бал 1 - максимальнии.

Результата оцшки ступеня ураження бульб показали, шо при вшримувант заражених бульб в шкубацШшй камер! з оптимальными умовами для розвитку хвороб и протягом 10 дн!В бшьиисть copra була в значнШ \tipi уражена мокрою гниллю при вщносно. млл1Й !х диферен'шааа за ступеней загнивания. А при вктримувант заражених бульб в шй xa.Mepi протягом 5 ДН1В диференшзц1я copris за ступеней ураження мокрою гниллю була значно чгтшом. Сорти Адретта, Житомирянка, Ьородянська були менше уражеш (7-6 баЛ!В). тод! як неспйкий проти мокро! rami сорт Стамва 19 мав ступшь ураження нижний Н1Ж 2 бал и.

«

Огже, як показали достижения, при оцшш сорпв каргошй на спйюсть прсгси мокро! гнил! методом шокулювання циих бульб дощльно тримати !х в шкубащйнш камер! протягом 5 дшв.

При застосувант другого методу бцщки спккосп картогсп до баетер^альккх гнилей з заражениям аистирш брали 3-4 бульби кожного сорту й вирпади а них 20 пластир;б товщиною I си i poiMipow диметра бульби. Пласгир! розкдадали на noKpim зволоженим фиьтрувальним папером два скла розmjром 25x35 см. Перш! 10 пласщив заражали, вводячи • в ix середину медичним шприцом- но 0,1 мл водяно! суспензн GaKTcpik, a inuii 10 iLiacTHpiB заражали, кладучи в ix центр шфшоваш бактериями . кружальца фпырувального паперу /диметром 5 мм/.

Два скла з ураженими пластирямн бульб кожного сорту картогин клали одне на одне. розкладаючи мш ними на чотиръох кутах дерев'ят кубики розм-.ром 1,5x1,5x1,5см. все це вшшувалн в по/петиленовий пакет i витримували в ¡нкубзшйшй камер! при температур! 22-25° С.

Оцшку ступеня ураженосз1 проводили, замфяючи ¿паметр загнивигсн зони пластиря та аизначаючи у вщсотклх До загального Д1аметра пластиря (за дев'ятибальною шкалою) два рази: через 2^-26 годин та через 48-50 годин вш часу закладання в камеру.

Результати ошнки ступеня ураження шфжованих рпними способами пластир1в бульб свщчать. що найчпиша диференшатя' сортт картопл! за ступенем ураження мокрою гниллю cnocrepiiiiTacb ири заражент пластир1В медичним шприцом та змоченими в суспензи Сзктерш кружальцями фшьтрувдлъного паперу з витркмуванням ix в шкубашйшй камер! протяюм 24-26 годин. Як i при уражент иших бульб. при цьому способ! иайменше уражувались сорти Адрзтта. Бородянська, Житомирянка. а найбьтыле Столова 19.

Коеф!щент кореляцй мж ступенем ураження при заражект щлих бульб та вилученчх з них гсластир^в колчвався з межах Ö,63-Ü.S9, тоОто був досить значним.

Отже, найефективкппич методом ошнки селеюпйного MaTepixTy картошн на епйюсть прсгги мокро! гни:а с метод ¡кокуляцц шлих бульб, шс забезпсчуе найчйюшу диференщзщю сорт;в за ступенем ураження мокрою гниллю при патолопчних змжах в тканит бульб, [¡олюних до патологи в природних умовах. Його можна викорисговувати на Bcix етапах селекшйного процесу.Оншку велико! плькосп пбршшого матершлу на перших етапах селекшйного пропесу можна також здшснювати методом заражения вилучсних з бульб raacTHpiB.

На спймсть проти кшыкжи гнид!. Достижения по удосконаленкю методу оцшки селекшйного материалу картотш на стидасть проти ильцево! гнил1 спочатку проводили в лабораториях умовах медичним шприцом шляхом штучного заражения цыих öKtw ö'vm роэмшення в1чок чистими культурами збудника Cor. sepedonicum. 'кокуляшю бульб здженюзали в три строки. Перше заражения проводили за 60-70 дшв, друге за 30-40 ДН1В, а трете за 4 emi до салшня картопл! з наступним витримуванням бульб до висаджувакня в пол1етиленозих пакетах в отттимальних умовах для патогена. В контрольному мршт бульбн заражали в день садшня. Обдши ураження бульб кольцевою гнилли проводили за дев'чтибальною шкалою: бал 9 - зона розповскшвення хвороб и до 2мм, бзл 7 - до 5мм, бал 5 - до 8мм, бал 3 - до 11мм, бал 1 - зона рсгпояс-юдження хвороби бйьше 11мм (помтпн слии мааеращ! тканнни). .

В дсслш вииористовуваяи три сорги, яи мали рЬну стйдасть прети юльпеиц гнилк Гатчинська (вшносно cTifnca), Чар1вниця (середкьоспйка) i Вармао (ехпльна до уражения). Отримаш результате дослцгкгкь евщчать, що садшня картогсп привело до незначного розповсюдження шфеюш збудника Cor. sepedoaicum вд шеця шокряцц патогеном. Бьтьш чггка рЬнида в ступе ni л5зження ткапини бульб серед вип-робовуваних copris була при зараженш ix збуднихом шьцево! mrai за 30-40 ajiíb до садшня.

Особливо помггна диференшашя ступеня уражения сорта карккта юльцеьою

гниллю спостсриасгься в шелядц теля висадження в поле хвор их бульб, попередию

уражених цим патогеном. Так, у сортш з раним сгупенем criibcocri до бактерхозу число t

хворих бульб ¡стотко не залежало вщ довжини шкубацШного перюду. Цей показних у сорту Гатчинська в умовах периоду гнкубацй 60-70 otíb становий &,S55, а при шкубацц -30-40 дн1в та зараженш бульб за 4 дш до садшня - виповщно - 9,0% i 7,6%. Taxa ж законошршегь в доели! спостерпаеться для сорпв Чархвниш i Вармас.

Огже, попередию оцшку лбридного материалу xapioiHi на cTiföücn> протн кЬьиево! гнил! на ранние етапах селекшйного працесу woj¡a¡a проводите лабораторшш методом, шляхом заражения бульб збудником Cor. sepedoaiemn та подальшш вкг-римуваШ1ям ïx в огггимальнкх умовах для патогена протягом 30-40 днхв. Завгршальну опшку вюодного та пбридного матерхалу картошй доцйьио проваляй польовим методом, попередньо за ража ти бульби юльцеию гииллю за 4-10 дн1в до васадзкуваинж ix в поле.

Комплексна otiiHKa сослозрззюв, узргтошй на спйюсть птхуги хвороб. Для ошяки селекшйного ютерхалу на стШисть проти кожно» окремохвероби с погреби у Ешйдещц значио! KiübKoeri бульбового материалу кожного зразка, г його кз завжди Ейстачае на pajiHix етапах селекшйшго проиесу.

. А тому метою наших доелдаень була ршроби методу кошиисшй оцшки сортозразкш картошп на • criímcib проти юлывго! rmcii, cwâaosoï кемалоди, pi30KT0HÍ3y та парш звичайнсь

В першому еташ експеримект1в, SÜ ЗдШснювалк В лабораториях умовах, вивчади взасыовщиосшш збудшшг хгороб Cor. ispedoaicum Ойлыюва тиль); Rhizoctonia solani (РЬокшшоз); Streptonticsi scabicî (парш зшгайка); Dityteochus destructor (стеблова нематода) Mix собою. '

В результап проведених досщжень нами ишлена Шдифергятла /неЙ1ральна/ дая збудншов хвороб, при якгй патогени íctotho не аллквали один на одною.

Доугй етап дссдиткення пропс.¡юн » кшюикх умооах. Для ихего сортолразхи кзрггсгиа ззраг-гзди юльцезою П1ИЛЛМ. ваолячи медичним гтряцом у tepxissy кожно! булг.Са бая ii4c:c по 0,2 ил баклеркиыкм суспензп лбудшгда Cor. repedonicum. ímjiircsani бульба тримали 4- ю лит в олгималышх умосач для розгитху хаероЗн. пот!м 1гд;д :;;е буддам створювали провокашйиин фон для ptxratncy парий зви'.'а&км. ssueinre» пер-'Д сгдшпя?! внсоглх доз взпнз (0.5 ст/.м ) ia cafeoro шох> <7-3 кг/м . . для спИши ¡a ciiiikicta проти стебло vûî iîîî'.3to,j!! та pi30KT0HÍ03y при caiimii в кожж* гпедо до 6yniG:i клали 10-12 грсм шгезн D.dîstrector, югсзлеко! b нгнатодякх бултб. ra сум: тчруделипд: nrra?ih 10-zccascï жигур-'г гргба Rh. sdsni а об'ем! ол>т;сУ чзткн tîaxpi ■ л куп.

¡In:; г.пслигу Çpvn 7 ссрггозразйй кгртсадг з рЬпня ступеней стакосп

-iiury, тпргл згтгпйпей crrcúAosoi немзтоди. (Гзгп(«с;.ка. Сгпдпсх vxûiœœiZ, Азр-гш, Луто?сьгл Укрзшск'л год-.еза, 31.2061, Кезгбудха)

Слццду щтгт pemmey ncpcO за 9-tii С"Л!.::о:э «г^злео.

Гаугдлтп ztxaix novn.~r;i:r, г га рспг.тггоя xjippeS np:i ;acirx"/¡:=>пц кеншек-

с::с; icrcriro uï Е:др;з!п:::сд па ргипду к пр.". гракдзшц crnirai or-p-"«) см

ка-.::эяз г-гоеггг'-пдт. Tms, ctife:ri» кздщт-Л unt-n сорт Гятнистка yp¡e«rct ним

гсхгсгжггнияя пяягяякйй ciíííkü из 3,S5s, a при evpsMcvy icuywio:« методу

!

(яозгграть) - 9,lfS, д nccrifte::*; £0 урггаппя шикг-ся ппепю ссрт Незабудка riTrro-i.T3'o гл 30,5 i 32,4й (ism. 5). Та« s:22Ko:ra;.îjp!{;ai> cnœarepiamct. i для ctcàiosoi плктед'д, pbcirrcr.io.ay та ;:грш змид/дгог.-

Засхссутсистя ког.яиекского методу досолить зляшнвта вэтрзтн бульб ti6p:tGiccra матерЬлу на прогагакня оцшкн ctüíkostí претхг хвороб та зяШснювзти н на Ольш paiinit. стгяк содехпйиото процессу.

ст-гг'^кф кг.ря? mí у, г^г-У'гсг-л

cesa xvrtf

Ctri'T^a ка-сп^нсть гшотк кгш;его1 mrori. На <ялШсть проти xiraiesoi пит 01шиспалз1 5376 сортспразгав, в Tciiy <"гсп 5140 селеккйппгх пбрижв, 256 сорт-.в вггч1Пняно1-та ззрубЬзю! селекии, 85 зразгав культурнкх, ггримпившк i диких eíqíb, а тзко::; 37 рослзш-регеяерзнтгз з претоглгета та гаикшв.

В результат! дослпжеяь вадакези вшиссно criloá' проти niyjii

мгжющое! пбрютг 77.583/16; SO.654-1; P3S с/70; 16-164/72. Найбмыаг стшккх зразкм будо С!д1брд1!о з ком.бш"пдях, одержанкх вщ схрещувания з сортами .-Удретта, cbít3iíok

■0

а

w

о

Л

«

« д

3

►4

-со

« J

1 fa

i s s

I lä

Sä

«2

•S

•e-ЙГ»-

xiiiscbKHü тз мЬкгиаовими породами J77-4c/71,77.533/16. Число спйкнх гшпидш л четвертому бульбояому поколшн! (розсаднюс основного вкпробування а комошзшях схрешування з шш сортозразками) перщхо досягало 3,5%.

Значно б1чыиа, nix у виду S.tuberosam. кхльисть зрззыв картоан, стшхих протн шьцево{ rmwi, cnocTepirxiocb у видав S.phureja, S. rybiai i S. sier.ctomujn та одержших ais схрешування з ними пбрщцз.

!з регеяерзнта, одерханих з иатьоггких протопласта i тетям я, ашноско стпгхтш бут::: 33.011п (протсхлои сорту Гзгт:акак 83.132л (протоклон сорту Зарево).

В резуль-nrri с тики сорпз впчизшшо! та ззрубЬгно» селехнп на спйгасть протн юльцево» гшш вияалено тахоз; вшюсно criiüci езртн: Нееська, Львш'янкз. Гемп, Садьеш, С hü юта, Stma, Fugo, Odra, Pataa, Ken, Ssato, Katja, Eros.

Bei вгсалещ нами резистетп сорта, пёрпян, анли i роелнни-регенеранти Kaprotni дошльна внхсрпсговуЕзтк в сеягыш на спйыстъ г-роти ильиевш пни», всього нами еядмеко 30 ферм для калеяшйксго розсаднюсз entixsa нрэтн того Оакгерюзу зраз юз клргогш.

Ошнкэ на criPrrdcTb p^rri урк^гц pt;"ri, У 1974-199Орр. проводили оцхику протн мокрей гнел серэд 10010-ссртозралкз, в току т/гл! 232 eepris arnnomihci та зарубежно! сслекцй, ЗД-рвглкя^ртяерзягш.и пригопяаспа i геиякш, 74 генотипов ia гаплошв та ix г1брияа, 70 гроз газ си схршкшя з прингпяцкки та дикими видами, а такозс 9550 седекийЬс.а пбр'.ейз.

Пракппнкй щтерес для селеяцц клргояя! стаковлять Konouisiui sin ех-рещувашм з сортами Aapem», Саф;р, Пдрз, Малка i пбрядш 77.533/16, 164е/72. еОс/73. Так, зокремл а пбридних ходебшашхх. вш схрещуваль copris Адретта х Г1дра i Сдяанок ктвеькай х Мавка видиено по 4 пбргои э вшносиою спиклстю ггроти моюхм шли i чорно! и ежи. з яких.два - Ü3.2/6 (Адретта х Пдрз), 83.173/19 (Сггга.чок кий-сьхий х Мазка) передано а кслеюцйний розездник спйхих форм проти цього захворювання.

KpiM tqr>, внеоку ВШИССИу CniiXiCTb прота MCKPOV ГНИЛ1 i 40pif0i НСКХИ макяь

пбрида 77.583/16; 938с/70, що одержат за участа вщцв S.demissuin, S. andigenum* S. chacoease. f. gibberulosuai, S.lubetosutn, 7Г.548/1 (Адретта x Церта); 83.611-6/ 77.3S3/16 s Татянка/; S6.377-7 (Укрзшськз рожева x Валовецька). Маперашя тканннн бульо i ctc9&t у шя зрззаз була шЕетоа, них у спйюя стзпдарти.

Ь сорта еггпсияко! i зарубикно! селекцц вдиосну стапасть проти j.wkpoi лп'.и i чорно! Hirxn' !'„"Л1Г. Пдра, Адретта, Жкгомиркка, Саф!?, С;я!юхз, Ökgn, Marion,

Lebling, Cleopatra, Ronda, Sokol, Polja, Romana. Lisa.

На основ! проведения широко'; ощнки copris, порндгв, вншв та рослин-

pcreHcpairrÍB картопл1 на стшюсть проти мокро! гнил i i чорно! híxxh нами створена 1 »

колекшя доноров стшких проти них бакгеркшв b 27 зразхзв, яка може бути викорн-сгана в селекш! картогш на стшюсть до бактер1адьних хвороб.

CeMKnis кавтоял! не стИгасгпь проти баапгргальнах хвороб Селегадя картоплг на спйюсть проти мокро! гнили Розпочинахки селекшю

картогсн на спйисть проти мокро! гнили ми поставили перед собою завдання з'ясувати » *

мажливкггь одержаккя резисгентнкх форм за допомогою рпних тишв схрещуваякя високоврожайних сортозразюв Í3 спикими до цього патогену формами. 3 походшня • кожно! комбшааи схрещування на стшисть проти мокро! гнид! анхшували не менше 100 генсггишв.

Нашими достижениями встановлено, шо виносно ctíAkí пор иди можна

одержали лише тод!, кати до пбридизаш зхту.аються бзгьювсыа форми з внсоким

р1внем спйкосп. Стшюсть пбридного поколшкя проти мокро! ШИ1 зростала лише

тода, коли обидв! батыовсыа форми були спйкими проти не! (табл.З).

i ' Так, при схрещуванш двох вщносно спйких прсгги мокро! гнил! сорпв картогш

. Адрепа та Саф1р, сгупшь спйкосп яких при штучному заражекш збузнихом становить (

7 бал ib, пбрндне поксшння мало се ре дню спйюсть 5,7 бала, в тому числ! 35% пбркшз •

мали спйюсть 7 балгв i вшце.

При схрешуванш виносно спйхого сорту Адрсгта з неспйккм Перлкна сере дня

crriibcictb пбридного поколения проти мокро! гннл1 сгановила 4,7 бала i лише 11%

пбридав мали стйдасть до не! 7 балш.

При схрещувакш двох неспйких батыавсьюа форм сорту Нешша!вська биа i

пбрнда 40-4с/72 сере дня спйысть пбридного покшшня при штучному його зароженщ

сгановила 2,6 бала i в ньому не було форм з вщносною спйкгстю проти мокро!

бакгерыльно! гнил: 7 бал ib.

Отже. спйюсть пбридного покодшня прегги мокро! гнил! зростае, якшо обшда

батьивсьы форыи criiüá проти uieí хвороби.

В результат! шдбору батьювських пар за комплексом господарсько-шнних озиак

та спйюстю проти баетеральних гнилей нами в сщваягорств! внведеш сорта картогш з •

3. Ciifitíicn. пбр:тдпсго пзвкшшня проти mîmçkjï гшсп залезаю Eta ргзнгтеяткосп батаывеьких форм (1977-1931рр.)

Номер : кбряд- : него по-кшшкя

Бгпдасска форМЯ

СпГтасть праги мехрек" гпгсп s балах (за 9-ти балкгду?, шкалою) . бятыдз: пбрэдного

фгрч :cevsmú!í: з стШ-

1

: :бал стш-: юстю:

•С •

:косп

7бал.%

77.602 Адретта х Сафхр 7

77.5S8 Адргтта х40-4с/72 7.

77.604 .Адргтта х ГТерлгаса 7 77.624 Некшдавська cira х

40-40/72 2

7 5,7+0,07 35 О

3 5,0+0, OS 15 0.7+0,13

2 4,7+0,60 ' 11 1,0+0,15

3 2,6+0,10 0 3.1+0,12

вииоснои criiteicra проти мокрей ппш i черно! нижи: Bixena, Воловецька, Украшська рожегз, Лутовсьгса, Сп'гаипк юпасыагХ Прелгеах, Бородлнська роже па.

Селекктя кзотогой на спйюсть ппотн юлъневоу гниль Стшисть до ураження юльцккш пшшш иандчалн аналЬом бульб bcíx ггнотшнв koschcï окремо пбриднс! комошацн.

Результата доспяжбнь (табл.4) евдаэть, що найбиьшу кмьюеть водюско сиш пёртейп протн йльцев»! rmuii можна одержали дшиз тош, кати схрещувэга обздвi стает до rceï батьиасыа форма.

Так, при схрещуванш даох вщносно егшхих проти к±шкво1 гшш сорив Адретта i Перта сгрггшя стщюсть протн ня» пбрищв становнла 6 балов i 38% пбриздв мали сгытасть 7 бадоа. Кати ж схргщувалн подносно стойкий сортт Адретта ? нестшким зрззком 3914-2, то пбрндне поколения мало сергдню спйюсть до ылыгевоо raiwi 4,9 баяш i лкдгг 13% riбрзтз хзло стшзйсть 7 балов.

При «ргщуванш двох нестшких батьювеьхих форм-пбриду 66.37/8 i сорту Брнза спйвасть liôjfiççjioro шкошння проти цього захворювання становнла 2,8 бала i

4.Спйкктъ проти юльцево! гнил1 пбридного похшохня картогш з залежгосп ввд ступекя резиетентнсста батыивсьхнх форм (1979-1983рр.)

Номер :

комб!- : Батыовсыа наш! : форми :

Си масть [¡рати юльцево! : гнид! в балах

(за 9-ти бальновд шкалою) :: "батыав: ггбридкого : <1

ських поколшия :

Форм : серели ¡й: з стзА- : : :бал спй-: астю :

л

* :с :кост1 7бал.%:

О

1,1+0,10 1,5+0,14 3,2+0,13

_ л

1 - 1

лише один пбриа Ь 100 в данй кочдшаш мав 7 боли спйхосп проги юльцево! гниль

У результат! шлеспрямовано! селекцц картошл на стхймсть проти бактершльиих хвороб нами в сшвавторств1 виведеш виносно стшю до ильцево! гнил1 соргти картошп Лралкок, Бороячнсъкл рожевл, ям на шфекяшному фош уразились на 7,9-12%, тот як нестшкий - на 23,5%.Кр!м того, отрнмаш сорти з середшм ступеней стшкосп до юльцево! гнилиСвгганок кшвський, Украшська рожева. Зарево, Воловецька, Ромашка 8.

10. Використвння шбридхигу для одержання ст'шких проти бахтер'юш с'инцЫ карпинш Вихористзння'шбридингу в сел екий кдрпогш з метою сг во рения егиискх проти бакгер^сшв форм показали, шо тривале самозапилення раних сорт1в I пбридш приводить до появи в !х покмшш сшндв, шо значно розрйняхлься ьиж собою комплексом господарссько-цшних ознак. В шцухг-ионуляшях першого поколйшя спостер^гався широкий спектр розмаху одгржиних с1янщв в дапазон! в1д депреси до значного шдвяшдення сяшкосп прегги хвороб та продуктивноста й шших ознак в пор!внянт з вихшшми формами.

79.548 Адретта х Цергга

79.530 Адретта х 3914-2 79.28 Адретта х Фрила 79.534 66.37/18 х Бриза

8 7 б,0±0,05 38

8 2 4,9+0,07 18

8 2 4,5+0,04 15

2 3 2,8+0,06 1

Поряд з генотипами, що мали знижену життсзааппсть, нами були г,и.;1:.-п о крем шбридш гвиотипи, шо поеднувади високу про.туктившсть 1 вишхлшм стшхюгч проти збуднинав бактер1альних хвороб. Л тому при слеожлит сглнтз каспмип шбридингу стшких прсгги бактерюзш батьивських форм вибф ¡сжяитв зд'яснюмл--^ в першому ¡портному поколшт (Ь ).

Результата наших дослдасень показали, ¡но використдння шормдинг/ до »роли* отримати С1яши картоан з виносною стшкютю ггооти оактерюлв. <_дмозаан.;с: : -спйких проти батыавських форм доз мл ил о вкдшгги пев!Гу киыасть очшпв з досит' високим ступе не и спйкосп проти збудниклв бактер1альних хвороб. ! ах, .окгечз найбиыие число сшншв, спйких проти иокро! гнил! <7-8 балт), отричано ни ¡ни^тт-лиш »¡жвидових пбрнд1В 77.533/16. 9)8с/70 1 оОс/73. Млыисть зидаммнх ей < ¡'. зразыв, стШких проти мокро} гнил!, сгановила аиповшга 29.2%, 21.$%. 21,74. менша киыисть в шора них сшншв. спиккх до мокро! гаилг. спостгр1галась л популяшях пбриду 164-1с/72 та сорту Свгтанок кшвський 1ш5|.

5. Результата вккорнстанкя шбридннгу для одержан»« стгйких проти мокро! гнил! сшнщв кзртоши (1988 - 1993)

Вкхина форма

Поход-ження

I Юлиасть Спйхлсть I одержаних вихино! , шбридних форми в I с:янщв у

Ссредтй

бал стшкосп всього

Розмах : Зц'.браяо

¡саливация ; Форч л

стгйкосп в I стпшетх;

- __ ; балах ; "-'< саде попу ля щя . шоридного | (т!П.тах( ,

х, игг

ПОХОЛШНЯ I

938 с/70

77.583/16 164-1 с/72 бО-с/73

Сагсанок

КШВСЬКИЙ

МЬЗИ

довий пбрид

Адретгз

X

С1янець 3774 с/71

7-3

7-3 6-7 6 - 7

6-7

150

130 142 138

130

5,2+0,19

5.6+0,18 4,9+0,24 5.3+0,28

3,8+0,25

1 - 7

1 - 3 1 -7 1 - 3

1 - 7

21.3

16.5

Под!бш результате отришл! виаслисх використання шбрндингу з мето» одерждння стШких Праги нльцево! гшш С1янцш картогт.

Використовуючн шОридинг, ми агримали 9 зраз ¡ив каргопл! з досить високо» стишстю протк бактер1Ю1В, яи крш високо! стшкосп до здудишов бакг^р^адьиих хвороб, мали комплекс шших господарчо-цшшя ознак.

Вескозха

1. Цпеспрямованою селекщею на стгйисть проти 5а:стер!ол!з на осноз1

використання розроблених методов ошлки а врахуванням характеру взасмовщносин у

*

систеш хазяш-паразит наыи в сп1вавторст ствсрет сорта картошп, яы, крш комплексу господарсько - шнних ознах. мають вшносну стишсть проти юльцево! п1ил1, мокро! гний 1 чорно! ижки: ВолоЕачька, Украшсыа рожева, Луговська, Свпанск киТвсысий, Пролесок, Бородднська рожеса.

2. На основ! фггопаталопчно! експертиэи складена карта розповсюдження бакгер1альншс хвороб картошп на теригори Украши. За результатами багатсриккх фггопаттопчних облшв установлено три зони игшлквосп бахгерюз!а: сильного, голнрного та незначногс ураження картошй бактериозами. Вкзначена схема циклу

I

розвктку щфекцд збудндааа ыльцево! та мокро! гнилей.

3. Вишдеш високшруленгт види I штами бактерШ рошв Егуцйа, СогупеЬзсЮп-шп, Р$сЫоотопа5 та створена !х колекцш. Найбшьш штогенн! ¡золяти передай! в пауков! установилпя використання в селекш! каргогии на стгйисть прети бакгерюзи. Внявлено три штами роду Ел^цца (107, 92л,), яы можуть служити за стандарта високого ступеня вхруле1гтносп.

4. Експериментально веганоалено, шо при взаемоди рослин картогаг о збудиюсами бактер!альннх хвороб вдоувакггься складш фЬ!атого-бюхом!чн! пронеси, як! у неспйких проти бактерадзхв сортов значио знижуюгь продукт игтеть, язасть 1 смак бульб та шип щнш !х ознакн.

5. Виявлено 10 риних тшив змшшшх гнилей бульб, в розвштсу яких беруть участь рйт рода, види ! штами гриб!в, бактерШ 1 нематод, пркчому в !х патогенезх кожиий попереднш вид збудника хвороби геггуе спр;штлкЕ1 умови для розвктку наступного патогена. В процеи взаемовшшеш рослин 1 картоши з ишдлимшн шкрооргаиамами в нй змшюегься бюхогачнкй склад, фшолопчш властивосп та продукт метаба-шму.

6. Вивчення способов розповсюджения збуднгаав бак1ер1альних хпотои показало, що гальцева гниль, мокра гниль 1 чорна тжка може розповсюяжуватася чесе-з рону тару 1 сшьськогосподарсьх! машини та бактерц тривалий час можуть зсериатись а них. Так, в паперових пакетах збудник гальцево! гнил! здатний залишатася життездатним протягом 12 мкяшв. ГПсля розрЬання хворо! бульби шфекшя бактерюзн-. зберитаеться на ном 1 здатна заразили при подадьшому розр^занш 12-14 (мокра гнилы ■ (чорна ншха) \ 13-15 (юльцева гниль) бульб. Крьм того, збудники бактерюзш хастошп можуть заразити здоровг бульби при !х коитакп з хворими.

7. При вивченш взаемовщносин рЬних видт бакгерюз1В картопл! з шшими патогенами (нематодами, грибами) встановлено, що фггопатогешп бактери ; нематодк можуть контактувати 1 ствюнувати разом без негативного впливу одни ^ яаптешялыпсГь шших. Бульби з »знаками фггофторозу значно больше уражутоться бактериозами, них здоров1, а на рослинах, уражених кшьпевою гниллю. значно оанплг з'являеться фиофтороз.

3. Ознаки юльцево! гншп, шо проявлялися на стеблах 1 бульбах. як правило, не залежали в1д стшкосп та асорггименту районованих 1 перспективних сооттв каптопл:. тода як зовнипт ознаки чорно! нижи 1 мокро! гншп завжди залежали вхд ступеня стшкосй сорттв. Так, у неспйкого сорту Незабудка ураясена тканина стебла мала чооче. у середньоспйкого сорту Мавка - темно-коричневе. а у вшносно стшкого сссг-Гатчинська - темно-буре забарвлення.

9. Одним 13 вахливих захисних механцми проти ггроникнення збудниив'моксс!

гнил1 в тканини картошй у вщносно спйких сорпв е активування ферментсз перок*

сидази та шшфенодоксидази. Акгившсть цих фермент можна використовувати як один Ь показншов стшкосп сорпв картогш проти мокро! шил1.

!0. Вмст фенольних спалук (флавояошв. оксюсоричних кислот) значно вшяии у спйких проти мокро! пит сорпв, шж у нестшких сорив.

11. Вивчення вм1сту редукованих цукр1в в бульбах картогац показхю. то найнижчий Ьс амия був у стишк до бакгер!альних тилей соргпв ГатчкНСька I Свгтанок гаовський, а найвищий у неспйкого I схильиого до ураження гнилями сорту Каскад псшський.

12. Науково обгрунтована дошльтсть циеспрямовано! селекш! каргопл1 на спкисть проти базстершзш. Найефекпшшшш методом випробування соотозоазюз каргогаи на стижкггь проти мокро! пшп е шокуляцш шлих бульб водяною суспензхев дируяенгша штагов збудшшв Е.сегоШтага хиЬхр., саю1оуога, Е.сагогоуога ьист

атмербса з подальшим витриманням 5х протягом 5 д1б в шкубашйшй камер! Попередню оцшку велико! кшъкостз селекцшного материалу на раншх статей селекцшного пронесу на стшысть проти кшьцево! гшш можна проводили лаборато рним методом - ураженням бульб та триманням !х в шкубацшнш камер1 протягом 30-41 днш. Зразки. шо проявили середню та вщносну стшмсть проти кшьцево! шил) дошльно штм персвфити теля садшня в пот. Завершальну оцшку вюодного т селекцшного матсршлу картоши доцшьно проводити патювим методом.

13. Розроблений нами комплексний метод ошнки селекцшного матер1ал картогш на стшккяъ проти грибних, бактсрильних та фпогельмштознкх хворо дозволяе одночасно на одних 1 тих же зразках проводити оцшку на спйюсть прот кшьцево! гншп. стеблово! нематода, р1зокгошозу та парил звичайно!. Застосуванн комплексно! оцшки кгготно не вщршняегься вщ проведения П на спйюсть дрот кожного зокрема захворювання.

14. Використання шбридингу в селегаш картогоп забезпечуе отримання сшнц з доснть високою стшюспо проти збудниюв бакгер1альних хвороб та з комплексе господарчо-шнних ознак. Чим вищий сгутнь стшкосп вихшно! форми прсп бактер^озхв, тим бшьша !мов1ршсть виддлення теля шбридингу аяшив, стшких прсп мокро! 1 кшьцево! гнилей картогш. За допомогою шбридингу нами отркмано п'я' сшншв картогоп, вщносно сгпйких проти мокро! пиш, \ чотири - ироти юльцево! пш

15. На основ! проведения ошнки сорпв, пбрщш, шбридних схянщв дики приштивних видхв та рослин-регенеракпв на ст»кисть проти збудншав бактер1альн; хвороб створено колекцио резистентних форм з метою використання !х як вихшю матер1алу для селекшйно! роботи по виведенню стшких проти бактерьальних хвор високоврожайних сорпв картогш.

16. Вивчення успадкування спйкосппроти кшьцево! гниш, мокро! гнил! чорно! нЬкки показало, що ефектившеть селекцц на щ ознаки значно зростае, яю при пбридизаш! общда батыовсью форми мають високу стидасть проти цих хвороб.

17. Використання шбридингу в селекш! дозватяс одержали С1янщ, цшк звшьнеш вщ шфекш! збудншав бактер1альних хвороб, а це означав, що одноразс розмноження картогш бегсашчним насшням дозволить оздоровнти и вщ бакгерюз1в.

18. Оздоровления картоши вщ збудншав бактер1альних хвороб досягает! також методом пасинкування з використанням бокових пагошв. Радикальним метод оздоровления насшного та селекцшного матер1алу картоши може бутя використаи культу ри верхшково! меристеми (20+20 мкрон), отримано! з епатьованих внок буд

уразоенкх юльцевою ппплм, мокрою пошло 1 черною гцзхею.

Створену нами колехиш В1руленпшх штам1в збушппов базстср1зльних хвороб Е.сггогоуога к;Ьгр. сагспсуогз, Сог.зсредоа1сит Рз.Диопжссги рекомендуеться вихори-стовугати в селекцШнга устаногах для щлеспрямозано! селекцй картогеи на стшысть краги бактер1альз!!к хворей.

В наукових устансвах по селекцй каргогш рекоыендусться ЕикористовуЕзтм для оцшхн вихшгого та селекщйного магер!алу каргогсп на стпгысть протн бактершзгв розройтеш ?,:етодн, що дозволяют гит-брат сортозрззкн, рознааплй ко юлъигво! пиш. глокро! пдаи \ чорно! нгхзеи.

Вляплеш нами за дошмогою цкроко! ошнки стхйкосп проти збудшвав бакгерЬльгпгх хвороб шлийско стзйы сорти, пбридн, шбридш с!янш, зразки дшенх 1 примггивних вихиз, роелкнн-регенеранти слш рекомензупати наукозим устзновам по селекцй картошн як вхолннё мшерпл для пбржппацй з мгтою сгворення стшгаюс сорпв.

В ус1Х категориях госпадгрств д прзпотнону сеггор1 рекомендуеться вирощувати

1

високопродуетивш сорта кгртогеш

1) середньостнглнй сорт Лугтжськз, що жракгерязусться високою стшгаспо проти багггерЬ-льннх хвороб, фяофторозу та ¡шшгми шншгми ознакзми; »

2) седньераинШ сорт Сананок ктвський у якого вксоха стШысть проти оакгер[азш 1 фггофторозу пседнуеться з високою ярожайшепо, крохкалиспстю та ВШЕНННМН емзкозкки якостяшг;

3) ранньостиппгй сорт Бородянсьха ро^еза, який високу спйысть проти збудннюв бактериальна хвороб поеднуе з зисокою )рж2;зистю та шишки шкив! ознаками;

4) ранньостнглнй сорт Праисок у якого вксока стУдасть проти катчопляно! немзтоди, бактерюз1в посднусться з високою стзлою урогкайтстю та шшими шннкмн ознаками I мохе запровадзхуЕзтаеь в зонах значного шхшфення картогогяно; нематода.

Сорти Лкбщь, Зарево дощльно знрощувати для переробно! проммслойосп, а сорти Бородянську рожеву та Пра-псок рекомендуют для вирощугазшя в двоурождйнш культур! на твдш Укралш.

Ьыэсдо свош сбов язкои висловити подяку доктору сиьськогосшдарсыжх каук Алдрш Антонович)', сшвробггникам вшьту селекш! 1нстнтуту картогшярсгс», ■ ...п>сд.рн рослшшицтва Житомирського державного сшьськогосиодарського шституту за логади : сприяншг у виконанш рсхкгги.

Список осисничх праиъ. олублттиишх по тела' сисеютггн?!

1. Патогенен В.М..Передача бактериальной инфекции кольцевой гнили и чорной нежки е процессе разки картофеля //Научные труды НИИКХ - М.: 1976, вцц.25. - С. 120-123.

2. Иоложенец В.М., Костик И.И. Относительная устойчивость селекционного кшх-риапа картофеля к колорадскому жугу и стсбловой нематоде, //{картофель и овощи. - М.: 19/6. №9.- С. 17-18.

3. Положенець В.М. Перезаражения роелнн картошп бактфозами 1 стебловою нематодою залежно вш плмш живленля //Картоплярство. - К.: Урожай, 1977, вял.Е. -

4. Ьсшяий /л.П., Подаженедь В.М. Кмьшннашя кдртоши при зберианш

!

' картоплярство. - К.: Урожай. 1977, вип.8. - С. 82-83.

5. Паложенсц В.М. Выявление внешних прюнаков «срытой инфекции бактериозов //Научные труды НИИКХ - М.: 1976, еып.2£.-С.101-103.

6. Положенець В.М. Можливють перезараження картошп бзктеркозами 1 стеалоьою нематодою в перюд з&ер'шшня //Картоплярство - II.'. Урожай, 1978, вкп.9. -

7. Положенець В.М. Стеачова нематода 1 бактерюзи //Хлгбороб Украши - к.: 3 97£. К; 11. - С.13-14.

£. Коваль НЛ-, Положенець В.М.. Сггченко М.Н. Результата вштробуванкя сорт та пбриш; картолл! на стшюсть проти комплекс)' хвороб //Картоплярство. - К..: у рожа!:. 197Ь, ЕИП.9. - С.20-23.

5. Воловик А.С., Иоложенец В.М., Шепшелев З.Г. Стеблевая нематода -подносчик инфекции бактериозов картофеля //Защита растений - М.: 1978. - №9. -

10. Воловик А.С., Паложенеи В.М., Кучко АЛ. Метод оздоровления картофеля •ващота растений. - М.: 1979, №8. - С.87._

11. Положенець В.М. Вплив деяких препарата на уражетсть бульб бактер1альнимн хворобами I стебловою нематодою при збер1ганш картогш //Ка-ртоплярство. - К.: Урожай, 1980, Bim.ll. - С.87-89.

12. Положенец В.М. Способы передачи инфекционного начала бактериозов картофеля. //Тезисы докладов ГУ Всесоюзного совещания по бактериальным болезням растений. - К.: 1980. - С. 72-73.

13. Осипчук АЛ.. Положенець В.М., Мицко В.П. Комплексна оцшка в селекш! картопл1 //Картоплярство-К.: Урожай. 1981, вип.12.- С.12-16.

14. Положенець В.М.. Хоптюк А-М. Вплив передсадивно! гшхготовкн на емко! картотп на розвток збудннюв бактер!альних хвороб тз стеблово'! нематоди //Кя-ртоплярство. - К.: Уражай. 1981, вип.12. - С. 68-71.

15. Положенець В.М. Пути распространения возбудителен бактериальных болезней картофеля в Полесье Украинской ССР//Депонированная рукопись в Р.Ж. Картофель - М..ВИНИТИ, 1981 - С.24.

16. Воловик А.С., Положенец В.М., Шепшелев З.Г. Эффективные методы оздоровления семенного картофеля //Селекция и семеноводство - М.: - №2, 19Я1. -С.36-37.

17. Фелорець В.П., Положенець В.М. Вплив активно! вентиляпи на розвитск

Т I

хвороб при зберпанм картопл! //Картоплярство. - К.: Урожай, 1982, вкп.13. - С.90-92.

18. Воловик А.С., Положенец В.М. Прочистка семенных и селекционных посадок картофеля //-Химия и сельское хозяйство. - М.: 1982, №3. - С.51-52.

19. Положенец В.М. Оздоровление семенного картофеля методом черенкования //Картофель и овощи. - М.: - 1983, №5. - С.21-22.

20. Положенець В.М. Внпробування сорпв картотп на стилсзсть прети стеблово! нематоди та метода боротьби з нею на Полюл УССР //Картоплярство. - К.Уоожай. 1983, вип.14. - С.51-52.

21. Положенець В.М. Метода боротьби з юльцевою гниялю картогип на Полюс1 УРСР //Картоплярство. - К.: Урожай, 1983, вип.14. - С.65-67.

22. Папоженец В.М. Развитие болезней при хранении картофеля в условиях, активной вентиляции //Тезисы докладов научно-практической конференции "Интенсификация картофелеводства и кормопроизводства - основы выполнения Продовольственной программы. - Ровно, 1984. - С.42-43.

23. Методические рекомендации по проведению исследований с картофелем /Пика НА., Ватюта В.И..... Положенець В.М. и др. - УНИИКХ, ЮО ВАСХНИЛ. - К.:

1983. - 214 с.

24. Паложенец В.М. Для снижения потерь картофеля от бактериозов //Защита растений.-М.: 1985, №2. - С.31-32.

25. Паложенец В.М., Кохуг ИД. Испытание образцов культурных примитивных видов картофеля и их гибридов на устойчивость к бактериальным болезням //Селекция и семеноводство картофеля. Научные труды НИИКХ. - М.: 1985. - С. 65-73.

26. Положенец В.М., Осипчук В А., Пика НА. Эффективный метод определения иммунологической характеристики сортов картофеля к кольцевой пиши //Фитонциды. Бактериальные болезни растений. Тезисы доюшээв Всесоюзного совещания (Ужгород, 1985), К.: Наукова думка, 1985. - С. 147-148.

27. Положенец В.М. Методы оценки исходного и селекционного материала картофеля на устойчивость х. мокрой гнили //Фитонциды. Бактериальные болезни растений. Тезисы докладов Всесоюзного совещания (Ужгород, 1985). - К.: Наукова думка, 19S5. - С. 73-74.

28. Паложенець В.М. Оцшка каргошй на стшюсть проти стеблово! нематода. //Картоплярство- К.: Урожай, 1986, вип.17. - С.8-9.

2S. Методические указания но химической фитосанитарной прочистке семеноводческих посевов картофеля /Положенец В:М./ УНИИКХ iOO ВАСХНИЛ -Немешаево, 1986. - 4с.

30. Паложенець В.М., Осипчук ВА_ Bij;5¡p зразйв картошп cTiitarx проти стеблово! нематода //Картоплярство. - К.: Урожай, 1987. - вйп.18. - С.8-9.

31. Паложенец В.М., Пика НА. Создание исходного материала устойчивого к мокрой гнили к использование его в селекции картофеля //Тезисы докладов VIII Всесоюзного совещания по иммунитету сельскохозяйственных растений к болезням и вредителям. - Рига, 1987. - С.46.

32. Положенец В.М., Осипчук АЛ., Марков ИЛ. Селекция картофеля на устойчивость к кольцевой шили //Тезисы докладов VIII Всесоюзного совещания по иммунитету сельскохозяйственных растений к болезням и вредителям, - Рига. 19&7, 4.2. - С.45.

33. Положенец В.М., Осипчук В А. Селекция картофеля на устойчивость к стебловой нематоде //Тезисы докладов V съезда Всесоюзного совещания общества генетиков и селекционеров. - М.: 1987, т.4, ч.4. - С. 139-140.

34. Паложенець В.М., Осипчук АА. Селскшя картопщ на стшюсть до мокро! ппий //Картоишрсгво. - К., Урожай, 1988, вш..19. - С. 12-14.

35. Положенець В.М., Кучко АА_, Предко М.Н. Biaöip зразюв картотй спйких до мокро! muni, одержан их методами клпинно! селекш! //Кдртоплярство. - К.: Урожай, 1989, вип.20. - С.26-28

36. Положенець В.М., Осипчук АА. Результата вивчеиня стшкосп селекшйкого матер1алу картоши до мокро! гнил!. //Картоплярство. - К.: Урожай, 1989, вип.20. -С.15-17

. 37. Положенец В.М., Осипчук АА. Комплексная оценка селекционного материала картофеля на устойчивость к нематодо-бактериальным гнидям. //Тезисы докладов Всесоюзной конференции: 'Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы". М.: 19S9. - С. 122-123.

' i

38. Положенец В.М. Изучение взаимоотношений бактерий различных родов,

иаразитируюших на картофеле. /Дезисы докладов VII съезда Украинского микробиологического общества. - Черновцы, 1989, ч.2. - С.27-2&.

39. Положенец В.М.. Вирулентность бактерий рода fcrwinia для сортов картофеля, /'/Тезисы докладов VII съезда Украинского микробиологического общества. -Черновцы. 1989, ч.2. - 28с.

40. Осипчук АА-. Положенец В.М. Достижения в селекции картофеля //Агропромышленному комплексу Полесья Украины - научное обеспечение. Тезисы докладов научно-практической конференции. - Житомир, 1989, ч.2. - С.109-110.

41. Положенец В.М., Осипчук В А. Борьба с картофельной нематодой путем возделывания устойчивых сортов. // Агропромышленному комплексу Полесья Украины научное обеспечение. Тезисы докладов научно-практической конференции. - Житомир, 1989. 4.2.-С. 115-116.

42. Положенец В.М. Опенка селекционного материала картофеля на устойчивость к кольиевой гнили. /Дезисы докладов Всесоюзного совещания "Методы отбора признаков в селекции растений" - (Ошфереполь, 26-28 септ. 1989г.) - Ялта, 1989. - 71с..

43. Патоженец В.М., Осштчук АА. Отбор устойчивых гибридов к мокрой шили при селекции картофеля. /Дезисы докладов Всесоюзного совещании "Методы о¿бора признаков в селекции растений" - (Симфереполь. 26-21 септ. 19S9г.). - Ялта, 29S9. -72с..

44. Polozhenets V. Potato selection for Resistance to Bacterioses //Prac. 7lh. Int. Conf. Plant. Path. Bact., Budapest, Hungary, 1989-p. 1017-1019.

45. Положенец В.М. Изучение возможности передачи инфекционного начала кольцевой гнили картофеля через генеративные органы. //Тезисы докладов Всесоюзной

конференции по бактериальным болезням. - Львов. - 1990. ч.2. - С. 68-69.

4о. Натожснсц В.М., Кучко АЛ Оценка генотнлоа картофеля на устойчивость к кантона!: гнкди. полученных на основе клеточной инженерии. //Тезисы докладов Цсссомзмои конференции ло бактериальным болезням. - Львов. - 1990. ч.2. - С. 69-70.

47 Положенси В.М. Изучение биологических особенностей бактериозов ка.тккпслк в условиях Полсськ Украины. //Микробиаюпгческий журнал. - К.: Наукова думк_. 1952. К2. • С20-2с.

4,ч. Паюжснси В.М. Об оценке образцов картофеля на устойчивость к стсодевои игматодс. //Сслскшш и семеноводство. М.: Кил ас, 1992. № 1. - С. 3 - 4.

49. Нажженеи В.М. Селекция и создание усто:.Ч!аых сортов и гибридов каотошеяя к бактериальным батезмм. //Селекция и семекагааство. М.: Кат ос. 1992.

к,;. - с." - ь.

50. Подоженець В.М. Вивчгння впливу пгрвпнно; шфекш) ыльцево! гкил! на уражетсть картошп фпофтораю //30. каукових праць «Китомирського сшьського-сподарського шетитуту. - Житомир. 1992. вип.15. - С.81-ЕЗ.

51. ПачоженецьВ.М. Сорти картошп з комплексом гослодарсько-шнша ознак /,/36. наукоЕих праць Житомнрського спьськогосподарського шеппугу- - Житомир. ¡992. ьш1.15. - С.$3-85.

52. ПаюженецьВ.М. Осипчук АА. Вивчсння симтоматнкк чорно'1 кикки 1 мокоо1 шил1 на риIIих по спйкосп сортах картошп. //Кдртопдярства - К.: Урожай.

1992. вил. 23. - С.73-75.

53. ПсшоженецьВ.М Зшшат пшл1 бульб картошп на Паткхл ! в Л!состепу Украши //Картопяярстзо. ■ 1С: Урожай. 1992. вип. 24. - С.71-79.

54. Методичш ргкомендацй по вирощуванню картошп /ПыоженецьВ.М, Палаыарчук М.В./ Жнтомирський сиьськогосподарський шетитуг, ЦНТ1, Житомир,

1993. - 52 с.

55. ПоложенецъВ.М, Марков 1Л.. Мельник П.О. Захнст картошп вш хвороб 1 ишдниыв //Моногрзфк, Ш1Д-ВО "Псипсся". - Жттаагр, 1994. 246 с,

56. Патоженец В.М, Ивзщенко И.В. Влияние содержания редуцированных Сахаров в клуб!шх на устойчивость сортов картофеля к мокрой гнили. //Селекция к семеноводство. - М.., 1993. - С.22-23.

Вшнахед*

57. Воловик А.С., Положенець В.М Способ фитопроч истки картофеля А.с, № 865242. Москва. 21 мая 1981 г.

58. Положенец В.М, Осипчук АЛ, Терещенко А.И. и другие. Сорт картофеля Зарево. Ас. № 3525. Москва, 27 ноября 1983.

59. Положенец В.М, Осипчук АЛ., Терещенко АЛ. и другие. Сорт картофеля Воловешсий. А.с. № 3981. Москва, 11 декабря 1985.

60. Положенец В.М, Осипчук АА-, Терещенко А.И. и другие. Сорт картофеля Вихола. А-с. № 4191. Москва, 3 декабря 1986.

» I

61. Положенец. В.М, Осипчук АЛ, Терещенко А.И. и другие. Сорт картофеля Свитанок киевский. Ах. № 4458. Москва, 15 октября 1987.

62. Положенец В.М, Осипчук АА, Терещенко А.И. и другие. Сорт картофеля Луговской. Ас. № 4454. Москва, 15.адсгября 1987.

63. Положенец В.М, Осипчук АЛ., Терещенко АИ. и другие. Сорт картофеля Украинский розовый. Ах. №5052. Москва, 4 июля, 1989.

64. Положенец В.М, Осипчук АА., Терещенко АИ. и другие. Сорт картофеля Пролисок. Ас. № 5664. Москва, 27 ноября 1992.

1 I

65. Положенец В.М, Осипчук АА, Терещенко АИ. и другие. Сорт картофеля Ромашка 8. Ах. № 5665. Москва, 27 ноября 1992.

66. Положенець В.М, Осипчук АА, Терещенко А1. та тип. • Сорт картогш Либщь. Позитивне рццення Держконасй по випробуваншо 'г охорот сорта рослин, Кшв, 25 лютого 1992 р.

67. Положенець В.М, Осипчук АА, Терещенко А.1. та шип. Сорт картогой Бородянська рожею. Позитивне решения Держкомюй по випробуваншо 1 охорон! соргпв рослин, Кшв, 25 лютого 1992 р

Г £ в 9 10$ ' »к*-'Пет, к п««™ ¡ЪС~5\ ,

~ 252201, г.?*т<я1ир,ул.Б.Бвр1*чеРСквя,31.0тиа олератививЯ •ввиптя