Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Анализ рельефа для целей природопользования (на примере Шацкого поозерья)

ВАК РФ 11.00.04, Геоморфология и эволюционная география

Автореферат диссертации по теме "Анализ рельефа для целей природопользования (на примере Шацкого поозерья)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НИ ШСТИТУТ ГЕОГРАФЫ

На правах рукопису

КАРПЕНКО Надгя 1лпгвт

АНАЛ13 РЕЛЬСФУ ДЛЯ ПОТРЕБ ПРИРОДОКОРЦСТУВАННЯ ( на приклад 1 Шацького поозер'я)

11.00.04 - геоморфологгя 1 палеогеографгя

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата географгчних наук

КШВ - 1 9 9 6

Робота виконана на кафедр! геоморфолог!I Льв1вського державного ун1верситету 1м. 1в. Франка та 1нститут! географ!! HAH Украши •

Науковий кер!вник

доктор географ!чних наук naniemo Валентина Петpiem

Науковий консультант -

кандидат географ1чних наук, профессор Кравчук Ярослав Софронович

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор техн1чних наук.професор Черваньов Хйор Григорович

кандидат географ1чних наук,доцент ¡Сомлев Олександр Олександрович

Пров1дна орган!зац1я - Черн1вецький ун!верситет

1м.Юр1я Федьковича

Захист в1дбудеться "iß_" грудня 1996 р. о Ю годин! на зас1данн! спец1ал!зовано! вчено! ради Д 01.69.02 в Ihcth-тут! географ!! НАНУ за адресою Ки1в-34, вул.Володимирська,44.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б!бл1отец! граф11 НАНУ, KniB-34, вул.Володимирська, 44.

1нституту гео-

Автореферат роз!сланий "AL"листопада 1996 р

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради кандидат географ1чних наук, старший науковий сп1вроб1тник

В;I.Передер!й

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. В умовах ирогресуючого негативного ускладпенчя взаенозв'язк!в у систем1 "сусп!льство-природ i" та суттгвого загалыюго пог1ршення стану довк!лля досл1дження проблем природокористування набувае особливого статусу. Знание Micqe при вир1шеши цього завдання належить геоморфолог!!. Вивчення геомсрфолог!чних умов для потреб оптим1зац11 природокористування передбачас анал13 фушаЦй. як1 снконус рельеф у природнШ системi, та оцшку можливостей Пого використання при певних видах природокористування. Функциональна роль рельефу в геосистем1 визначаеться такими основними аспектами - природничим (з розпод1льчою 1 формуючсю функц1ями рельефу), господареьким (з ресурсною, та 1нженерною .функц1ями) , 1 соц!альшш (з рекреацгйною та еколог1чною функц!ями). Досл!д-ження функщй рельефу пов'язане 1з застосуванням дек1лькох п1дход1в до анализу природно-антропогенних геоморфоспстем, а саме: 1нженерного, шо спрямований на визначенш! комплексу оп-' тимальних напрям1в господарського використання територП, та еколого-природоохоронного, ор1ентованого на розробку критер!-1В оптим1зац11 життевих умов людшш як б!олог!чкого виду та охорону природа. Таким чином, анал!з та оц1нку стану, власти-востеи i динан1ки рельефу для потреб оптим1зац11 природокористування необх!дно проводити з врахуванням конкретних умов формування та функц1онування геоморфолог1чних об'ект!в 1 можливостей IX використання в природно-господарських реПонах.

Шацьке поозер'я, що обрано за об'ект досл!дження. е одним з ун1кальних природно-господарських район1в.Украиш. Ак-туальн1сть проведения деталышх досл1джень в цьому район! зумовлена необх1дн1стю гюкращення господарського використання територП i оптим1зац!1 орган1зац!йних прпродоохоронних захо-д!в у Шаиькому нац1снальнону природному парку. Безпосередньо в район! Шацькйх озер i Ix околиць досл!дження рельефу проводили П. А. Тутковськии (1901-191?.), Е.Рюле (1931,1936,1961), В.Тимракевич • (1935). С.Ленцевич (1931), О.М.Мзринич (1961.1963), П.М.Цись (1962К Л.М.Дорофеев(1974), В. il.Пал1ен-ко (1971). I.1.3алеськиП(1976.1988). В.е.Алекс1свський (1979), Т.В.Пельинчук (1980) та 1нш1, наслШюм чого с публ1-кац1я широко в1домпх приг1налышх кснографШ 1 статг-ц з проб-

лем геоморфологи та будови рельефоутворюючих в!дклад1в. Дос-л1джнення проблем, що виникали у зв'язку з ниенсивним буд!в-ництвом шлях1в сполучення. мел1орац1ею та 1ншими видами гос-подарського освоения територП в!дбувалося б!льш пов1льними темпами, н1ж того вимагала ситуац1я. Тому комплексний п!дх1д до анал1зу природно-антропогенних'геоморфосистем Шацького по-озер'я. з'апропонований в робот1, дозволить б1льш Щлеспрямо-вано використовувати геоморфолог!чну !нформац!ю для потреб оптим1зац11 природокористування.

Метою дисертац1йно! роботи е анал!з 1 оц1нка рельефу та природних, природно-антропогенних 1 антропогенних рельефоутворюючих процес1в з метою визначення ступеня придатност1 рельефу для потреб багатогалузевого природокористування та обгрунтування шлях1в його оптим1зац11.

Основними завданнями. через вир!шення яких досягалася мета робота,' були:

■1) розробка методичних п!дход1в до комплексно! оц1нки геомор-фолог1чних умов для потреб оптим!зацП природокористування;

2) анал1з статичних 1 дин'ам1чних аспект!в природного 1 при-родно-антропогенного геоморфогенезу, оц1нка 1х значения для обгрунтування напрям1в природокористування та покращення при-родоохоронно! справи;

3) розробка конструктивних рекомендац1й щодо оптим1зац11 ви-користання природно-ресурсного потенц1алу 1 розвитку р!зних галузей госп'одарства в межах Шацького поозер'я.

Об'ектом досл1дження е рельеф,сучасн! природы! й природ-но-антропогённ1 процеси геоморфогенезу, лриродно-господарськ! системи рег1ону Шацького поозер'я.

Предметом досл!дження е взаемозв'язки рельефу з 1ншими компонентами природного середовища в процес1 багатогалузевого господарського використання територП.

Основн! положения, шо виносяться на захист: 1. Генезис рельефу, його функц!ональна роль в геосистемах р1зних ранг!в суттево впливають на потенЩал природокористування. ФункцИ рельефу,' як 1 геоморфолоПчн! об'екти, що п!д--лягають господарському освоению, при р1зних системах природо-користуванння в1др1зняються м1ж собою.

2.0ц1нка рельефу для потреб природокористування включае: !н-формаЩйну оц!нку суто геоморфолог!чних властивостей. що виз-

начають рельеф як компонент природного середовища, а також функц1ональну оЩнку рельефу, яка визначае його як ресурс для господарського використання з певним ступеней господарсько! чи соЩально! придатност!.

3.Кожному виду природокористування в1дпов!дають певн1 зм1ни природних функцШ рельефу, з чим потенц1йно можуть бути пов'язан! зм1ни природних функЩй 1нших компонент1в, що взае-мод1ють з рельефом.

4.Геоморфолог1чний анал1з для потреб оптим1зац11 природокористування с одним 1з засоб1в м!н1м1зацП втрат в1д порушення природних фунвдй рельефу, а також характеру та 1нтенсивност1 прояву природних, природно-антропогенних та антропогенних ре-льефоутворюючих процес1в.

5.0сновннм напрямон оптим1зац11 природокористування Шацького поозер'я е еколого-природоохоронний. який-передбачае: а)збе-реження ун1кальних озерних комплекса карстово-льодовикового генезису; б)резервац!йно-природоохоронний напрям у функЩону-ванн! Шацького нац1онального природного парку; в)подальший розвиток територП в природоохоронно-рекреац1йному напрям1 з формуванням рекреац1йно1 1нфраструктури; г)оптим1зац1ю аграрного виробництва в межах територП; д)паспортизац1ю водних об'ект1в 1 орган1зац!ю мон1торингових досл1джень.

Фактичний матер!ал. Дисертац1йна робота написана на основ! безпосередн1х польових роб!т. нап1встац1онарних, лабора-торних 1 картометричних досл!джень автора в 1980-1995 роках;.;; анал1зу картограф1чних 1 фондових матер1ал1в,а також даних лабораторних досл1джень 1нституту г1дротехн1ки 1 мел1орац11 УААН, Геолого-еколог1чного центру ДГП "Зах1дукргеолог1я", 1н-ституту Пдроб1олог11 ПАН Украгни в даному рег1он1. . л1тера-турних джерел. ' ■ '

Наукова новизна роботи. Автором вперше розроблен1 кон-цептуальн1 п1дходи,. визначеШ геоморфолог1чн1 критерП й по-казники оц1нки' рельефу для потреб оптим!зацП багатогалузево-го природокористування; проведений детальний морфоструктурний 1 морфоскульптурний анал1з територП Шацького поозер'я, скла-дена морфогенетична класиф1кац1я озерних улоговин; ^озроблена функц1онально-геоморфолог1чна оц1нка територП Шацького поозер'я та обгрунтован! основн1 напрямки оптим1зацП природокористування.

Практичне значения роботи та реал!зац1я результат!в дос-л1джень. Методика та.-основн! результата доел!джень використа-н1 державнкми установами при орган1зац11 ПолЮько! рекреац!й-Н01 зонн Украши. BiipimeHHi питань природокористування i охо-рони природи Шацького району Волинсько! облает!. Результат!! досл!джень е основою для розробки i реал1зацП геоеколог!чно-го мон1торингу в Ойцькому нац!ональному природному парку. Ма-тер1али дисертацП використовуються у навчальн1й робот! при читанн! лекц1й, проведенн1 передципломних практик, п!дготовц! курсових ! дипломних роб1т.

Апробац1я результат!в. Результати роботи допов!дались на м1ждержавних конференц!ях - "Проблеми соц!ально! екологП'У Льв1в.1986; "Еколог1я Пол1сся: проблеми.сучасн1сть, майбутне"; Ки1в - Харк!в,1993; "Фундаментальн1 географ1чн! досл!дження" (стан,проблеми,напрямки), Ки1в, 1994; "1нженерно-географ1чн1 проблем» сучасност!",Псков.1995; державних - "Еколого-еконо-м!чн1 i правов! проблеми охорони навколишнього середовища, Льв!в,1983; "Картограф1чне забезпечення основних напрямк!в екоиом!чного 1 соц1ального розвитку УРСР 1 П рег1он1в", Чер-н!вц1.1987; "Еколог1чн1 аспект» осушувалышх мел1орац1й в Ук-ра!н1", Ки1в,1992; "Нац1ональи1 парки в систем! еколог1чного моШторингу", Св!тязь, 1993; "Проблеми географП Украши", Льв1в,1994; на зв!тних науково-практичних конференц!ях викла-дач1в географ!чного факультету Льв!вського 'университету та наукових сем!нарах кафедри геоморфолог!i.

Публ1кацП. По тем1 роботи опубл!ковано 38 наукових нраць обсягом 8,1 друкованих аркуш1в.

Структура роботи. Робота складаеться з вступу. 5 основних роздШв, BiicHOBKiB ! 6 додатгЛв. Бона мае обсяг 148 сто-piHOK, !люстрована 18 рисунками 1 14 таблицями,

Дисертац!я виконувалась на кафедр1 геоморфолог!I Льв1в-ського державного ун1верситету 1м. 1в. Франка та в1дд!л1 reo-, морфолог! 1 Шституту географ!! HAH Украши. Автор висловлюе щиру подяку пауковому кер!внику доктору географ!чних наук В. П.Нал!енко, науковому консультанту, декану географ!чного факультету. . зав1дуючому кафедрою геоморфологи, професору 'Я.С.Кравчуку, доктору географ!чних наук, професору Х.П.Коваль-чуку, кандидату географ!чних наук, доце-нту Р.0.Сливц! за' конструктивну критику 1 п] дтрлкку.

_ 7 -

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТ!! РОБОТИ

1.Доел!дження рельефу для потреб оптим1зац!1 природоко-ристування в конкретному регЮн! передбачае анал!з та ои!нку геоморфолог!чних умов територН з визначенням ступеня наявно! 1 потенц1йно! його придатност! для використання.

У комплексних географ1чних досл!дженнях з метою рацЮ-нального природокористування вивчення рельефу зд1йснюеться.на основ! трифакторного анал!зу (М.Г.Волков, Я.С.Кравчук, Р.П.Купраш, В.П.Пал1енко та 1н. ,1984), який базуеться на вив-ченн1 взаемодП трьох груп найголовн!ших фактор1в рельефоут-ворення- ендогенних, екзогенних 1 антропогенних. Склады! по-еднання цих фактор!в обумовлюють формування морфолоПчних, морфометричних, морфол1толог!чних, генетичних особливостей рельефу, його динам!чних властивостей тощо. Це складае основу для анал!зу та оц1нки динам!чного стану рельефу та рельефоут-ворюючйх процес!в у ретроспектив!, на сучасному етап! та у перспектив!. 3 метою отримання необх!дно1 геоморфолог1чно! 1нформац!1 для обгрунтування оптимального природокористування у конкретних умовах застосовуються загальногеоморфолог!чн1 методи, використання яких обгрунтоване необх!дн!стю виявлення просторово-часових законом1рностей будови та розвитку рельефу, та галузев1 геоморфолог!чн! методи, використання яких обумовлене необх!дн!стю забезпечення р1зних йапрям1в прик-ладннх досл1джень.

3 врахуванням геомофолог1чних особливостей 'Шацького по-озер'я запропонований такий порядок- досл!джень: 1)загальний геоморфолог1чний анаЛ!з територН; 2)визначення оц!ночних критерПв та показник1в; 3)функц1ональна оц!нка рельефу як об'екту природокористування; 4)обгрунтування вибору оптималь-них вар1ант1в природокористування 1 розробка конструктивних рекомендац1й (рис.1),

В основу загального геоморфолог1чного анал1зу покладен! досл1дження морфоструктур, морфоскульптур 1 антропогенних форм рельефу. як1 характеризуються набором критерПв та по-казник1в, необх1дних для оц1нки рельефу. Результатом загального геоморфолог1чного анал1зу територН вистуцае спец1альне районування, яке визначае ступ1нь придатност1 рельефу для конкретних вид1в природокористування. П1д придатн1стю рельефу

Рис.1. Алгоритм анализу рельефу для потреб оптишзашг природокористування

розум1емо здатн1сть рельефу виконувати соц1альн1 та економ!ч-н1 функцП в якост1 ресурсозабезпечуючого фактору та елементу нситтевого середовища, збер1гаючи при цьому cboí природн1 функцП в геосистем1 (морфол1толог1чн1, : морфопедолог!чн1. морфог!дролог1чн1, морфсжл1матичн1, морфоб1олог1чн1). Придат-н1сть рельефу для потреб оптин1зац11 природокористування виз-началась двома категор1ями - придатний 1 непридатний.. Катего-: р1я придатност1 оц1нювалась трьома ступенями: оптимально!, середньо! та низько! придатност1, а категор1я непридатност1 -двома: тимчасово непридатний 1 непридатний пост1йно. Придат-н1сть рельефу визначае його господарський потенц1ал. П1д гос-подарсыаш потенц1алом рельефу розум1емо потенц1йн1 можливос-т1 (наявн! характеристики i показники рельефу), . як1 можуть бути використан! при господарському освоенн1 або при оптим!-зацП природокористування в конкретному periOHl та як1 не приведуть до кор1нних негативних зм1н довк1лля. Геоморфолог1-чтш кршпер1яжи оц1нки рельефу'для потреб оптим1зацП нази-ваемо так1' ознаки та властивост1 рельефу, як1 впливають на ступ1нь його придатност1 для р1зних вид1в господарського освоения. Серед них важливого значения набувають т1, що визна-чають морфокл!матичн!, морфопедолог1чн1. морфол!толог1ч-н1,морфог1дролог1чн! та морфоб1олог1чн1 функцП рельефу. Ана-л1з придатност1 рельефу територП та визначення його господарського потенц1алу зд1йснюеться 1з використанням системи геоморфолог!чних показник1в. Геоморфолог1чниж показникам. рельефу виступае наб1р к1льк1сних 1 як1сних характеристик, що впливають на його оц1нку як об'екту господарського викорис-тання,.при цьому важливе значення мають крайн1 (порогов!) значения антропогенного навантаження, при яких природний рельеф збер1гае cboí функцП як компонент ландшафту. При анал1з1 ' рельефу для потреб оптим1зацП природокористування вид1ляемо так! типи оц!ночних показник1в: 1)статичн! - ф1ксован1 показники, як1 визначають будову рельефу та рельефоутворюючих в1дклад!в; 2)динам1чн1 - показники стану рельефу та динам1ки рельефоутворюючих процес1в; 3)кореляц1йн1 - показники, як1 • в!дображають т!сноту зв'язку м1ж морфолог1ею рельефУ 1 гёоло- . г1чною будовою. м!ж морфометр1ею 1 характером господарського використання тощо; 4)1ндикац1йн1 - т1,що !ндикують властивос-т! рельефу через стан 1 властивост! 1нших компонент!в ланд-

Таблица 1

Основш ощночш критергх 1 показники рельефу, ЯК1 впливають на стан природокористування репону

Критерп та . Види природокористування

ТТЛ 1га з шли^*

ПиКаопИлИ

ощнки сгльське . лгсове буд1вництво рекреащйне залов1дання

господарство господарство господарство та охорона

природи'

МорфометричШ:

-кути нахилу поверхш + - + + +

-горизонтальне

. розчленування + + + + +

-вертикальне

розчленування + — + — - + +

ШрфОЛ1ТОЛОГ1ЧН1:

-Л1ТОЛОПЯ + - + +

-потужнють

пухких Б1дклад1в + ■ + + +- .

-водопроникн1сть + ■ - + —

-БОДОЕбираННЯ + + + - -

~Р1вень грунтових

вод + + + + " •

Морфодинашчнк

-заболочування + + + + +

-кзрстоутворення + .. - + +"

-дефлящйН1 процеси ■ + - - ■ ' - +

-ероз1йн! -процеси + + + +

-Л1МН0Л0Г1ЧН1 процеси — — — + + ■

-Антропогенного

навантаження - + + + —

-Антропогенного

перетворення . + + " -

Примика: + - валишве значения анал^зованого показника; - - його другорядне значения

- 11 -

шафту (л1толог1ю, грунти, рослинний покрив тощо).

Mi£ морфонетричниии, морфол1толог1чнини, морфодинамiчни-ми показниками та показпиками антропогенного впливу оц!нюва-лася тойота кореляц!йного зв'язку. На основ! множинно! коре-ляцп остановлен! основн! чинники (табл.1), як! впливають на стан природокористування досл1джувано! територП.

Комплексна оцшка рельефу для потреб оптим1зац!1 природокористування включае: 1 )гиформацШну оцгнку геоморфолог!ч-них умов територП як ресурсозабезпечуючого Фактору та еле-менту життевого середовища,. яка впливае на характер ! напря-мп природокористування та 2)функигональну оцтку, яка визна-чае cTyriiHb придатност! рельефу для виконання конкретно! гос-подарсько! чи соц1ально! функцИ. 1нформац!йна оц!нка рельефу зд1йснюеться за умов спряженого вивчення морфолопчних, мор-фометричних. морфолГголог1чних. морфодинам!чиих, генетичних особливостей рельефу та законом!рностей прояву рельефоутворю-ючих процес!в у ретроспектив!. . на сучасному етап! та в перспектив!. Функц!ональна оц!нка рельефу даеться на основ! !н~ формац!йно! оцъчки геоморфолопчних умов територ!! та оц!нки ст1йкост! рельефу до антропогенного навантаження. Оц!нку ст!йкост1 рельефу з точки зору природокористування позглядае-мо як придатн1сть рельефу для виконання соц!альних та еконо-м!чних функц1й при р!зних видах господарського використання, збер1гаючи при цьому cboï прирпдн1 функцП в геосистем!.■

2.Анал1з рельефоутворюючих фактор!в перадбачае вивчення взаемозв'язк!в рельефу, з 1ншими компонентами довк!лля. шо дас змогу визначити перел!к- 1ндикацикап1йних показкик!в рельефу, необхиних для потреб природокористування.

3 ц!ею метою досл!джен1 особливост! орог!дрограф!чно! та геолого-тектон1чно! будови. кл!матичних умов, грунтового ! рослинного покриву та морфолог1чно1 структур« природно-тери-тор!альних комплекс!в, як! впливають на зага;ъний характер регЮнального природокористування.

Встановлено, що Щацьке поозер'я мае велике природоохо-ронне значения для всього Пол1ського регЮну 1 характеризу-еться такими особливостями: 1)розм!щене на Великому бвро-пэйському водод1л1 м!ж Балт!йським 1 Черним морями; 2)об'ед-нуе комплекс к1нцево-моренних 1 зандрових утпорень дн1провсь-кого зледен!ння; 3)е одн!ею з найб!льш багаточиоленних озер-

них труп карстово-льодовикового генезису Пол1ського озерного поясу Сх1дно-европейсько! р1внинп. в як1й знаходиться най-глибше озеро Укра1ни - Св1тязь; Охарактеризуемся най61лыиим й1дсотком озерност1 в межах Укра1нського Пол1сся; 5) взноситься до дуже зал1снених 1 заболочен«* територ1й в межах Украшу 6)значне м1сце в розчленуванн! рельефу налегать ыел1о-ративним каналам.

3. Геоморфолог! чна будова тегшторП характеризуется набором к!льк1сних 1 як1сних показник1в, янл Ылображавть стаи. ■властивост! 1 динам!ку сучасного рельефу. та використовуються дня обгрунтування схем оптим!зац11 прирпдокористування.

Геоморфолог1чна будова Шацького поозер'я (рис.2)в!добра-жае поеднання рел1ктовнх льодовикових ! водно-льодовикових тии!в рельефу з озерними, ерозПшими, • карстовими, еоловими 1 антропогенними типами 1 формами. Основними показииками гоо-морф.олог1чно1 будови виступають морфометричн1 характеристики рельефу, л1толог!чн1 властивост! ! особливос?1! пагромадження пухких в1дклад!в, як! формують генетичн! тип» 1 формц рельефу, характер та 1нтенсивн1сть pe.ni сфиутЕор^чпх процес1г., кЛлыисн! характеристики рельефоутворшчих рух1в земно! кори.

В мо рфо стру кт урн о м у в1даованн1 для територП >:арактерн1 пластово-акумулятивн! та пластово-денудац1ин1 субгоризонталь-н1 р!внини, слабо деформован1 нов1тн!мн рухами земно! кори, як1 сформувалиоя в умовах в1дносно незначноа просторово! ди-Ференц1ац11 в активност1 Шацькоь Любомльсько! 1 Любохннсько! блокових морфоструктур IV порядку (В. Г1. Пал1енко, 193-1).

Шацьке поозер'я розм1щене м!ж двома 'постмаксимальним:: 'зонами поширення крайойих льодовикових утворень дп1провського льодовика - Голов'янською та Ростанською (I.I.Залеський,1976; В.П.Пал1енко, 1985). Льодовиковий рельеф територП утворюе складний комплекс форм льодовиково! ерозП та акумуляц15 -моренн1 р1внини, к1нцево-моренн1 горби та пасма. екзарацйш! вибо!ни. Генетично у рельеф!, який сформований льодовиковою акумуляц1ею, вид1ляються моренн1 р1внини трьох тип!в: плоск1, пологохвиляст1 та хвиляст!. Рельеф льодовиково! акумуляцП в крайових зонах представлений рорбисто-пасмовими моренами напору та .насилиями моренними горбами, що утворилися при пере-ривчатому фронтальному в1дступанн1 льодовика. В пер1од пере-важання льодовиково! ероз11. ■ коли льодовик долав Ростанське

КЗ г И' ЕЗ * 1335 КЗ« Н' Ш* ЕЗ® Е3"> Ш" Е31« КЗ» ЕИ" КЗ" [о]« ЕЙ« ЕЯ« ЕЯ" ЕЗ^ ЕМ [§>]" Иг* Е325 Ш" ЁЗ3" В'5" В"

Гнп. 2. Ггоморфолог1чиа будова Ванмсого поозер'я

Генотичи! тип« рельефу. Лож>е'"<овш1 р!.чьсф - Моренш р1внини:1 - плгх-К! ■, 2 - пологохвилясТ!;

3 - хрилясть [Ълт-Ж'О&внк:рт? - Зандров! р!внини:4 - плоек! долинн1;5 - хвиляст! м!яласмов1. Глмчэлм'иП. 6 - перса нзд^аплавна терпев-, 7 - эаллава сегмептно-гривиста (високиЯ р1вень); Я - яапл-'ва с-?гм^нт!ю-ггквиста (ниэькиЯ р| веньЭ; 9 - ааплзва плоска, заболочена, одноступенева. ОзертнЬ 10 - плска огернэ-'злтшальиа ниэовииа. Вхювюк 11 - хрилясто горбиста дофляшяво-акууулитивна р)внина. сготпг,!-. 12 - Полота.

«при* Ротоефу. Льожвикст - Горби 1 пасма: 13 - иашрш, 14 - наевши; 15 - лолини льодовикового гиэргаашга. П:л'ю-толоиовве 10 - ови; 17 - вимо(ви; 10 - гиип: 19 - еворз!йн1 котли. Т.тютяч 20 - пригусдов! вали; 21 - гриви; 22 - старики. Озррт: 23 - озерн! улоговини; 24 - Г.1ЯЖ1; 25 - лют ворогов! л!нп. Типи оерепв: гч - штат 1 птапо-рлечкиковп 27 - торгов!; 28 - ['плагвнт. Карстов!: 29 - лтки; 20 - карстово-с;'фоЗ|ПИ1 вапапини (улоговини). Есмит. Лит 31 - 1л.иц»в|, 32 - шпиляст!. Иятгетюяеш«: 33 - кар'три; 34 - мелюрчтиги! каиали. 35 - »'Ж1 гргаор'Кигпччнх район!в. 20 - м-?*! геомогфмопчких шдрайоШ».

ГлЛоии: I - В'цька К"г"В!!э-71гмдрова клрстово-д»нудац|йна [чьнинэ, И -Иолвнське изреки? пасмо. Пьт"?:«»: 1 " Пионе»*« пч^о-яояоттоп шоомом. 2 -.Гсстписью» к|теео-шрпт* темо, ? - |.'мтй?ька ов-рио-вгтрорз к фстово-депугаш Яна Г1в»"»а. 4 - Прибузша алмиалыт ркнина, г, - мкияямп иитовшп. Р - Голов'янпка «-.реяна Р1№ичх

- 1-1' -

п1дняття дольодовикового ' рельефу, утворювались екзарац!йн1 вибо!ни р1зних'розм1р1в - шириною до 100...300м 1 довжиною до дек1лькох к!лометр1в. В сучасному рельеф! екзарац!йн1 вибо!ни збереглися лише частково в межах озерних улоговин. ' Деяк! з них перекрит1 сучасними озерними в!дкладами, що не дозволяв одназначно судити про !х первинн1 розм1ри, Водно-льодовиковиа рельеф територН сформувався ероз1йною 1 акумулятивною д1яль-н!стю талих вод льодовика перед льодовиковими виступами та в самому тШ льодовика п1д час йэго деградац!!. ЕрозЫною 31-яльн1стю Шдльодовикового 1 внутр1шньольодови{сового стоку ут-ворен! долини й вимо!ни стоку талих вод та еворз1йн1 котли. Вид1лено систему вузьких та глибоких, з крутими ст!нками. ви-мо!н стоку талих вод - рин1й ("риннии"). Ширина долин 1 вимо-1Н стоку в межах поозер'я незначна - 0.1...1 км, а довжина може сягати б1льше 10 км (болото Князь- Вагон). РинП стоку талих вод характеризуются крутими схилами, мають незначну довжину (дек!лька к1лометр1в). невелику ширину (до 0,5 км) та значн! глибини у вузьких еворз1йних котлах (до 40 м) при середой глибин1 - 8... 12 м (оз. Св1тязь). Долини, -в;;мо!ни та ринП стоку талих вод чзсто пов'язан1 з тектон1чними тронами, а в сучасному рельеф1 вони успадкован! р1чковими долинами, заболоченими понижениями та озерними улоговинами. В умо-вах посиленого швидкого стоку талих вод формувалися еворз1йн1 котли, як1 спостер!гаються в озерах Св1тязь, Люцимир, Пуле-мецьке. Акумулятивний рельеф, сфирмований внутр1шньольодови-ковим, поверхневим 1 прильодовиковим стоком талих вод, представлений озами, зандрами 1 внутр!шньозандровими улоговинами. Для Шацького поозер'я характерн! п1щан1 ози з невеликими дов-жинами (до 3 км) 1 в1дносними перевищеннями (15 м), складен! иаруватими р1знозернистими п1сками. Найб1лыие поширения тут ■ мають зандри, як1 за морфолоПчними ознаками розд!ляемо на плоск1 та хвиляст!. Плоек! (гляц!одепрес!йн1) зандри сформу-валися на опущен1й крейдов1й основ1 1 генетично представлен! долинними запдрами. Хвиляст! (гляц1оелевац!йн!)-зандри сфор-мувалися на прип1днят1й крейдов1й основ! потоками талих вод, що несли велику к!льк1сть п!щаного матер!алу. який п!зн1ше руйнувався в!тром !• сприяв утворенпю р!зноман1тних форм - па-.сом, горб!в ! пагорбк!в. В!дносн! перевищення таких форм не-значн! !■ р!дко досягають 5м. Форми горб!в р1зноман!тн! 1 най-

част1ше нагадують дюни, як1 П.А.Тутковський (1912) називав "несправжн1ми дюнами". Внутр1шньозандров1 улоговини утпорилиг ся в межах дольодовикових замкнутих понижень, де брили льоду танули пов1льн1ше, формуючи два генетичн! типи таких улого-вин - льодовиково-акумулятивн1 та льодовикового прос1дання (кр!окарстов1). При заповненн1 водою в таких понижениях утво-рюються певи! типи озерних улоговин. Флюв1альниа.рельеф територП утворюють перша надзаплавна тераса р1чки Зах1дний Буг та заплавн! тераси р1к Зах1дного Бугу 1 Прип'ят1 та !х приток. Заплавн! тераси р1чок Шацького поозер'я в1др1зняються певними морФолог1чними в1дм1нностями. Розр1зняемо - сегмент-но-гривисту, двохступеневу, сформовану при в1льному меандру-ванн! заплаву р1чки Зах1дний Буг 1 плоек! заболочен!, пере-важно одноступенев1 заплавн долини Прип'ят! та приток Зах1д-ного Бугу - Копа!вки 1 Рити. Перша надзаплавна тераса Зах1д-ного Бугу в рельеф1 ч1тко не простежуеться. Основною особли-в1стю геоморфолог1чно! будови територП е озерниа рельеф, який утворешш озерними улоговинами р1зних розм1р!в 1 форм та озерно-алюв1альними низовиками. Запропонована морфогенетична класиф!кац1я озерних улоговин (рис.3 ). Вид1лен1 р1знотипн1 береги озер: акумулятивно-абраз1йн1, акумулятивн1 теригенн1 (п!щан1 1 пШано-галечников!), акумулятивн! б1огеннн1 (торфо-б1, сплавинн!) тощо. Карстовый рельеф територП характеризуемся переважанням в!дкритих форм карсту (л1йок, озер) та карстово-суфоз1йних понижень. Еолавий рельеф сформувався в р!зних умовах, завдяки чому вид1ляемо р!зн1 його типи: еоло-во-перигляц!альний, еолово-алюв!альний, еолово-прибереж-но-озерний. Б1огенний рельеф територП представлений перева-жаючими евтрофними болотами,як1 утворилися на р1зних генетич-них типах рельефу. Антропогетий рельеф представлений в1д'емкими (мел!оративн! канали 1 кар'ери) ! додатн1ми (шляхи спо-лучення 1 дамби) формами. На основ! геоморфолог1чного анал!зу та оц!нки рельефу в межах досл!джувано! територП вид1ляемо пЬдрайони з переважаючим аграрным (Верхньо-Прип'ятська алюв.1-альна низовина 1 Голов'янська моренна р1внина), аграрно-л1со-вш (Копа!вська водпо-льодовикова низовина 1 ПрибузЪка алюв1-альна р!внина), рекрсацШно-л1совим (Ростанське к1нцево-мо-ренне пасмо) 1 рекреацгйним (Св1тязька.озерно-зандрова каре-тово-денудац!йна низовина) природокористуванням.

J. Ииротояо-льодовикаво-гмуиулятнвво-езарацШт

оз. Ост pi в' янське

оз. Луки

2. Карстово-льодопнкопо-акумулятивШ

оз. Шсочне Кримио

оз. Пуле мець ice Рис. 9. МорфогенетичШ типи озерних улоговин

- 17 -

4.ТиФорманШш оц!нка рельефу для потреб оптим|эаиИ

природокорпстування_враховуе характер геоморФо'лоПчних умов

територП та масштаб антропогенного впливу на рельеф.

В основу 1нформац1йно! оц!нки покладен! просторово-часо-в1 зв'язкп м1ж елементами рельефу та взаемозв'язки рельефу з 1ншш.1и природними компонентами. як1 визначають стан, властн-вост1 та динам!ку рельефу для конкретного виду господарського освоения. Бона включае морфометричну, морфол1толог!чну,морфо-дпнам!чну шцнки та оц1нку антропогенного впливу на рельеф. Морфометрична оцгика рельефу дае об'ективну к1льк!сну характеристику р!зних гпш1в 1 форм рельефу, встановлюе зв'язок морфологП рельефу з певними видами природокорпстування територП та визначле характер П господарського освоения. Основ-ними ппказниками морфометрпчно! оц1нки виступають стал! (ф1к-сованП показники просгорово-часових зв'язк1в м1ж елементами рельефу (величина вертикального 1 горизонтального розчлену-вання.' кути нахилу земно! поверхнП. В межах равнинного рельефу Иэдького поозер'я вид1лясмо так! його морфолог! чШ п1дти-гш з визначенням ступеня придатност! при господарському вико-ристашп: низыса - плоский ыайжо нерозчленований рельеф; се-редня - пологохвилястии та горсисто-пасмовин 1 оптимальна -хвиляотий. НорфолШолог1чна оц1 та характеризуй вплив морфо-л1тогенезу на ступ1нь господарського освоения через формуван-ня"Грунтового покриву ! ьодно-х1м!чшш режим терптор1!. ' Ос-невнпмн показниками виступають: потужнЮть' пухких в!дк.пад1в, !х лГголоПчний склад • 1 властивост! (коеф1ц!ент ф!льтрацП, протиероз1пна 1 протидефляц!йна ст1йк1сть, водопроникШсть), обводнен!сть рельефоутвервючих пор1д. Оптимальну придатн1сть при рекреац1йному використанн1 мають гЛшан! 1 суп1щан1 в!д-клади з глибоким заляганням грунтових вод, а при- аграрному -суп1щан! 1 суглинист! з глибиною залягання грунтопих вод 1,5... 2,0 м. Пдравл!чний зв'язок водоносних горизонт!в в межах досл1джувано! територП, хоч ! забезпечус в1дносно ст1йк1 р1вн1 поверхневих вод, сприяе 1х забрудненню при"1нтенсивному господарському використанн1.. що посилюе природоохоронне значения територП. Морфодинам1чна оц!нка враховуе просторове поширення та оаобливост1 впливу негативних сучасних рельефо-утворюючпх процосш на умови господарювання. Основними рель-, ефоутворюючими процесами, як! певною м!рою обмежують чи мо-

. - 18 -

жуть обмежувати природокористувача на територП поозер'я вис- 1 тупають карст, заболочування, дефляц1я, и1дтоплення 1 динам!-чна зм!на берег!в озер, площинна ероз1я та л!н1йний розмив на схилах еолових 1 моренних п!двищень. б!чна ероз!я р1к. В межах Шацького поозер'я вид!ляемо територП з дуже CJ¡aбим проя-вом процес1в (К < 0.5). як! не впливають на загальний характер природокористування, та слабо (К=0.5-1.0). середньо (К=1.0-2.5), сильно (К=2. 5-5.0) 1 дуже сильно (К > 5,0) ура-жен! територП, як1 обмежуть природокодокористувача. Оцгнка антропогенного еплиеи на рельеф в1дображае зм!ни стану р1вно-ваги рельефоутворення всього природного середовища п!д впливом д!яльност1 людини та характеризуеться сп1вставленням кое-ф!ц1ент1в антропогенного навантаження ! перетворення геомор-фолог1чних об'ект1в. Показник антропогенного навантаження визначався окремими коеф!ц1ентами селитебного, аграрного, транспортного 1 рекреацШюго навантаження в межах геоморфо-лоПчного п!драйону. Показник антропогенного перетворення вказуе на об'ам перетвореного акумулятивного 1 деструктивного рельефу. Узагальнений в1дносний показнИ'. антропогенного впли-ву дав змогу вид!лити територП з слабким ( Ростанське гл;щз-во-моренне пасмо. Прибузька адюв!альна р!внина. Голов'янська моренна р!внина), незначним ( Копа1вська водно-льодовикова низовина, Св!тязька озерно-зандрова карстово-денудац!йна ни-зовина) та в!дносно сильним (Верхньо-Прип'ятська алюв!альна низовина) антропогенним впливом. Вплив господарсько! д!яль-ност!- людини на л1мнолог1чн1 системи визначався показниками антропогенного евтрофування водойм 1 техногенно! трансформа-ц11 1х басейн1в. Вид1л'ено озера з незначною (Св1тязь. П!сочне,, Пулемецьке), сильною (Люцимир,Кримно,Остр!в'янське) ! в!днос-но дуже сильною (Чорне) зм!ною в функц1онуванн1 водойми. Про-те в ц1лому, територ1я Шацького поозер'я в!дноситься до територП! Укра!ни з незначним антропогенним'впливом.

а.Функц1снальна оц!нка рельефу як фактору, що л!м!туе виконання господарських та соц!альних функцЩ. здШснюеться з метою визначення ймов!рно! та реалъцо! його придатност! для рбгрунтування шлях!в оптим!заи!1 природокористування.

Для Шацького поозер'я властивий обмежений спектр господарсько! д1яльност1. Основными природокористувачами, як1 впливають на зм1нй природних Функц!й рельефу, е аграрке !

рекреац1йне господарства,' селитебне 1 шляхове буд1вництва. Територ1я поозер'я характеризуется довод1 сприятливими геоморфолог! чними умовами для рекреац1йного використання та умо-вами з середньою складн1стю при аграрному освоенн1 та селитебному 1 шляховому буд!вництв1.

ОцЫка рельефу для потреб оптим1зацИ аграрного використання включае морфометричн1,морфол1толог1чн1 та морфодинам1ч-' н1 критерП та показники (табл.2). як1 впливають на виб1р 1 сп!вв1дношення галузей с1льського господарства та -площ с1льськогосподарських уг1дь. Територ1я Шацького поозер'я характеризуется слабо1нтенсивним аграрним використанням, яке мае с1ножато-пасовищно-р!льничий напрям з переважаючою ско-тарсько-зерново-картоплярською спец1ал1зац1ею. Найб!льш при-датними для с1льськогосподарського використання е: а) п!д р!льництво (!нтенсивне використання) - добре дренован1 тери-тор!! пологохвилястих 1 хвилястих моренних р!внин та м1жпас-мових зандрових р1внин; б)п!д лучно-пасовищн1 уг!ддя (слабо-!нтенсивне використання) - дренован1 плоск1 моренн1 р1внини, надзаплавн1 терасов! р!внини та висок! заплави; в)п1д с1ножа-т1 (екстенсивне використання) - слабодренован1 плоск1 зандро-в! та,озерно-алюв1альн1 р1внини, низьк1 заплави, болота.

В основу рекреац1№01 оцЫки рельефу покладена 1нформа-ц1йна оц1нка стану, властивостей 1 динам1ки рельефу (табл.3), яка враховуе види рекреац1йно! д1яльност! (курортно-л!куваль-но1, оздоровчо-спортивно!, п1знавально!) та перспективи рек-., реац1йного буд1вництва. Рекреац1йна оц!нка визначала потенц1-ал поозер'я в умовах планування р1зних вид1в рекреац!йно! д1-яльност! категор!ями рельефу за ступеней його придатност! для в1дпочинку: 1) оптимально! придатност1 - територП, де-можна розвивати вс! види рекреац!йно! д!яльност1 (озера Св1тязь 1 ГПсочне); 2)середньо1 придатност1 - територИ придатн!. для розвитку оздоровчо! 1 спортивно! рекреац!! (озера Пулемецьке, Шщанське,Перемут,Кримно,Люцимир,); 3)низько! придатност1 -можна забезпечити окремими видами оздоровчо! 1 спортивно! рекреац! 1 (Чорне. Карасинець. Соминець'та 1н.).

Функц1 опальна оц!нка озер зд!йснюеться з меток< збережен-ня озерних екосистем 1 передбачае !х паспортизац1ю, на основ1 яко! визначаеться !х природна функц1я в геосистем1 та придат-н!сть для господарського використання. Паспорт озер враховуе

Таблиця 2

" Оцтка рельефу за ступеней придатност! для потреб аграрного викорИстання

Оцшочн! критерп та локазники Категори придатност!

придатний непридатний . .

оптимальна середня гадов!льна тимчасово непридатний непридатний П0СТ1ЙН0

Морфометричн!:. -кути махилу, град, -вертикальне розчленування.м -горизонтальне роз-членування, км/кв. к» 1-3 " г. 5-5 0. 0-0. 5 3-5 5-10 0. 5-1.0 <1; 5-7 <2,5; 10-15 1.0-1.5 - >7 ' >15

Норфол1толопчн1: -л1толог1я суглинок (характер в1дклад|в) -потужшеть пухких в!лклад1в,м >2 -обводненють (р!вень грунтових вод.м) 1.00-г. 00 ,' СУП!СОК • 2-1 1.0-1.Б торф,глина ■ п1сок 1-0.25 <0.25 0.75-1.00 <0.5 крейда 0.0 0.0

МорФодинам!чн1: -коефШ1ент ураженост! негатичними рельефоутвориочими процесами 0.0-0. Б 0.5-1 1-2.5 2. 5-5 >5

Коеф1Щент антропогенного навантаження на рельеф 0. 0-0.1 0.1-0.25 0. 25-0. 5 0. 5-0. 75 >0.75

' Таблица 3 -

0ц1нка рельефу

за ступеней придатност! для потреб рекреашИного використання

Ошночн! критерп та показники Категорп ■ придатност!

придатний непридатний

оптимальна середня залов!льна тимчасово непридатний непридатний пост 1йно

Мор(1ом?тричн!: -кути нахилу.град. -вертикальне гозчленування.м -горизонтальне роэ-членування,км/кв. га. 3-5 5-10 1.0 1-5, >5 2.5-5,>10 0.5 <1 <2.5 0.1 -

Морфол1толог1чн1: -Л1Т0Л0Г1Я П1СОК (характер в!дклад1в) сути сок -потужшеть пухких в!дклад!в,м 2-10 -оОводненють (р!вень грунтових вод.м) >2 суглинок 1-2 1-2 торф <1 <1 глина крейда - ■

№>рфодинам!чн1: -коефииент ураженост! негативними рельефоутворюючими процесами 0-1 1-25 2. 5-5 >5 . -

Коеф1ц!ент антропогенного навантахення на рельеф 0.0-0. 3 0. 3-0. 5 >0.5 - '' - .

£=}< ^а И* '. СИ*' Ш? ' ШЗа

ЕЭэ ПИ» ЕЭ" Ш'2 ЕЗ« (Ш" КЗ«' ЕЗ"5

Рис. 4. ФункцЮнальне аонуванна Шщького национального природного парку

"еритори вапоВ1ДНого режиму. 1 - строгого эапошдання; 2 - ренатуралэаци. лриродних камплексю;

1 * резерватйно-вапоы 1 дного. Територа природоохоройного режиму. 4 - заказного аапов1дання;

I - дародоохорокно-господарського використання. Гериторп рекрззЩЛного виюрнстанкя:

I - рекреащйного управлшня; 7 - курортно-лжувального В1ДПочинку; 8 - спортивио-оздоровчого

идпочинку; 9 - тэнавального випочинку. Твритор¡1 госползрськозо вюаристання: 10 - аграрного; :икористаннн| 11 - Д1сового I агропаркоиого використання; 12 - територп п!Д промисловими Идпркемствнми та тших эемлекористувач1В; 13 - рибного ьикористання. К - йуферна зонн г.чрку.

5 - моли парку. 16 - прононоинн! парку.

характер морфометричних 1 г1дролог!чних показник!в, генетич-ний тип озерно! улоговини, г!дроб1олог1чн1 особливост1 з виз-наченням ц1нних 1 рел1ктових вид!в рослин 1 тварин, естетичну 1 п1знавальну ц1нн1сть водойми, природоохоронне значения та господарську придатн1сть.

На основ1 функц1онально! оц!нки рельефу запропонований основний напрям оптим1зац11 природокористування Шацького по-озер'я - еколого-природоохоронний з переважаючою природоохо-ронно-рекреац1йною спец1ал1зац1ею. Основним напрямом функцЮ-нування Шацького нац1онального природного парку пропонуеться резервац1йно-прир'одоохоронний. Нове зонування парку включае 4 типи 1 13 п1дтип1в функцЮнальних зон та буферну зону (рис4): 1.Територ11 запов1дного режиму' - 1)строгого запов!дання. 2)ренатурал1зац11 придодних комплекс!в,3)резервац1йно-запов1-дного; , П.ТериторП природоохоронного режиму - 4)заказного запов!дання, 5)природоохоронно-господарського використання; ■Ш.ТериторП рекреац1йного використання - 6)рекреац1йного управл1ння, 7)курортно-л1кувального в1дпочинку, 8)спортив-но-оздоровчого в1дпочинку, 9)п1знавального в!дпочинку; IV.Те-риторП господарського використання - 10)аграрного використання. 11)л1сового 1 агропаркового використання, 12)територП п1д промисловими п1дприемствами та 1нших землекористувач1в, 13)рибного використання. Буферна зона парку включае так! п1д-зони - рекреаЩйного, аграрного, л1сопромислового 1 рибного використання.

Висноекц;

1.Функц1онально-геоморфолог1чн1 досл1дження територП для р1зних схем природокористування передбачають застосування ба-гатофакторного геоморфолог1чного анал1зу з метою вивчення на системн1й основ1 просторово-часових законом1рностей формуван-ня природних та природно-антропогенних геоморфосистем р1зних

. тип1в з визначенням ступеня наявно! 1 потенц1йно1 придатност1 для використання.

2. ОЩнка рельефу для потреб оптим1зац11 природокористування - включае 1нформац1йну оЩнку рельефу як компоненту природного

середовища, а також функц1ональну оц1нку, що визначае його в якост1 ресурсу для господарського використання з певним ступеней економ1чно! та соЩально! придатност!. 1нформац1йна

сцПжа характеризуе стан. властнвост1 та динам1ку рельефу як складово! частини довк!лля. в якому здШснюються певн1 госпо-дарсыс! та соц!альн1 функцП, а функц!ональна визначае його господарський потенШал.

3.Кожному виду природокористування в1дпов1дають певн! зм!ни прнродних функщй рельефу, а саме: аграрне використання територП впливае на зм!ни Морфопедолог1чних та динам!чних функщй рельефу в геосистем1, 1нтенсивне рёкреац1йне використання впливае на зм!ни морфол1толог1чних '1 морфодинам1чних умов, селитебне'та шляхове - на зм1ну морфолог!чних, морфометричних та 1нших лараметр!в рельефу.

4.В комплекс! заход!в по оптим1зац11 природокористування та м!н!м1зацП втрат в1д порушень природно! р!вноваги в геосистемах геоморфолог1чний анал!з е одним з важливих напрям!в, що дае змогу'оЩнити природний потенц1ал територП та визна-чпт!1 стратег!ю П соц1ально-господарського використання. Па основ! геоморфолог1чного анал!зу та оц1нки рельефу проведене спец!альне районування. яке враховуе переважаючий тип природокористування: аграрний - Верхньо-Прип'ятська алюв!альна низовина 1 Голов'янська моренна р1внина. аграрно-л1совий - Ко-пахвська водно-льодсвикова низовина 1 Прибузька алюв!альна р!внина, рекреац1йно-л!совий - Ростанське к!нцево-моренне ' пасмо 1 рекреац!йний - Св!тязька озерно-зандрова карстово-де-нудац!йна низовина. •

5.Враховуючи слабо1итенсивний рбзвиток 1снуючих господарств та значну природну ц1нн1сть територП пропонуеться визначити як основний тип природокористування для Шацького поозер'я природоохоронио-рекреацШний з зикористанням певно! частини територП для 1нших господарських ц!лей. а для Шацького нац1-онального парку - резервац!йно-запов1дний. Запропоноване нове зонування. парку, яке включае 4 типи 113 п1дтип1в функц1о-нальних зон та буферну зону.

6.Мал! озера з м1н1малышм антропогенним навантаженням можуть бути використан! як тестов! д1лянки при створенн1 резервац!й-ного природоохоронно.го. пр!сноводного фонду та орган!зац!х еколог!чного мониторингу, 'особливо на етап! приватизацП земельного фонду. Запропонсвано зд1йснити реал1зац1в цих захо-д!в шляхом проведения иасгюртизацП малих озер з врахуванням розроблено! нами схеми- функшонально! оц!нки 1х улоговин.

- 24' -

По тем! дисертацН опубл1кован1 так1 ochobhI роботи:

1.Важнейшие физико-географические особенности'природных комплексов Шацкого поозерья и их изменения под воздействием возрастающей антропогенной нагрузки // Вест.Львов.ун-та. Сер.геолог. 1982. Вып.8.С.7-16.(Соавторы:Кук П.В.,Киселева Н.К..Ко-вальчук Л. Б.).

2. Вопросы определения предельно допустимых норм рекреационного использования Шацких озер // Эколого-экономические и. правовые проблемы охраны окружающей среды.Львов.1983. С. 52-55. (Соавторы: Зденюк М. В., Проць Г. Л.).

3. Формирование рекреационных систем Шацкого поозерья и вопросы их оптимального использования //Вестн.Львов.ун-та.Сер.географ. 1984. Вып. 14. С. 44-51. (Соавторы: Зденюк М. В. .Проць Г. Л.).'

4. Геоморфологические исследования для обеспечения рационального природопользования Шацкого национального парка // Вест. Львов, ун-та. Сер. географ. 1986. Вып. 15. С. 56-58.

5. Ландшафтные картосхемы озер Люцимир и Черное // Вест.Львов, ун-та.Сер.геолог.1986.Вып.9.С.11-14.(Соавторы:Проць Г.Л..Худ-зик С.Р..Сохан М.Г.).

6. Социологические исследования неорганизованной рекреации Шацкого поозерья // Вест.Львов.ун-та. Сер.геолог.1986. Вып.9. С.26-28. (Соавтор Сиренко И.Н.)

7. Картографическое обеспечение " рекреационного использования природных комплексов Шацкого национального парка // Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Укр.ССР и ее регионов.4.1.Черновцы. 1987. С.115.

8. Формирование берегов озер полесского типа и определение их устойчивости к антропогенным нагрузкам // Проблемы социальной экологии.Ч.II.Львов.1988.С.18-19.

9.Пути улучшения рекреационного использования озер Шацкого национального парка // Вест.Львов.ун-та. Сер.географ. 1988. Вып.16.С.77-80.

10. Эколого-экономические проблемы формирования функциональной структуры хозяйства Шацкого национального парка // Вест. Львов, ун-та. Сер. геолог. 1989. Вып. 10. С. 3-9. (Соавторы; Токар С.Ю.,Сковринок И.Р.).

П.Проблеми формування рекреац1йно1 .системи Шацького нац1о-нального■ парку//В1сн. Льв1в. ун-ту. Сер. географ. 1990. Вип. 17..

- 2b -

С.77-82.(Соавторы:Проць Г.Л..Зденюк М.В.).

12, Люцимир, озеро. УРЕ. 1990. Т. 2. С. 302. ■

13.Рекреац1йна оц1цка берег1в Шацьких озер // В1сн.Льв1в. ун-ту. Сер. географ. 1992. С. 102-105.

14.3в'язок процес1в заболочування з будовою рельефу Шацького поозер'я // ЕколоПчн! аспекта осушувальних мел1орац!й в Ук-paiHl. Кигв. 1992. С. 114-115.

15.Рельеф как фактор заболочивания Шацкого позерья // Теория и 'практика эколого-мелиоративного мониторинга в Украинском Полесье. Киев. 1992. С. 106-114.

16.Генетична класиф1кац1я рельефу Шацького поозер'я та його оц1нка- для рекреац1йних Щлей // Нац1ональн1 парки в систем1 еколог1чного мон1торингу.Св1тязь.1993.С.39-41.

17.Проблеми формування еколоПчного мон1торингу Шацького на-ц1онального парку //Еколог1я Пол1сся:проблеми,сучасн!сть,май-бутне. Харк1в-Луцьк.1993. С.48-52. (Сп1вавтори: ПавлуньМ.М., Волошин I.M.).

18. УРЕ.1993.Т.3: Перемут.озеро.С.21. Св1тязь.озеро.169.Соми-нець. озеро. С. 217. Чорне велике, озеро. С. 422. Шацьк1 озера. С. 442. 19.Зм1ни в озерних екосистемах п1д впливом антропогенного фактора //В1сн. Льв1в. ун-ту. Сер. географ. 1994. Вип. 19.С.110-116.

20.Проблеми оц!нки рельефу для потреб природокористування // Фундаментальн! географ1чн1 досл1дження (стан, проблеми,нап-рямки).Ки1В.1994.С.78-79.

21.Regionallzacia Pojezlerza Szackigo па potreby geoekolo-glcznego monltorlngu // Przewodnlk wycieczkowy. Ogolnolskl Zjazd Pjlsklgo Towarzystwa Geograficznego. Lublin. 1994. St. 177-179. (Сп1вавтори: Tolstyj H.. Onyszczuk I.,Szastak I.).

22.Проблеми антропогенного впливу на природно-аквальн! (озер-Hi) комплекси Волинського Пол1сся // Проблеми географП Укра-1НИ. Льв1в. 1994. С. 74-75. (Сп1вавтори: Зденюк М. В., Проць Г. Л.).

23.Шацьк1 озера // Хрестомат1я з географП Укра1ни: ПосЮник для вчителя.Ки1в.1994.С.168-169.

24.Рельеф Шацького нац1онального природного парку // Шацький нац1онал"ьний природний парк:науков1 досл1дження 1983-1993рр. Св1тязь.1994.С.20-37..

25.Рекреационная оценка лесо-озерных комплексов северо-запада Волынского Полесья Украины // Инженерно-географические проблемы современности. Санкт-Петербург. 1995. С.136- 137.

АННОТАЦИЯ

Карпенко H.И. Анализ рельефа для целей природопользования (на примере Шацкого поозерья).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.04 - геоморфология и палеогеография.

Защищается научная работа, которая содержит результаты геоморфологических исследований междуречья Западного Буга-Припяти. Разработана методика функциональной оценки пригодности рельефа для хозяйственного использования (аграрного и рекреационного). На основании генетической классификации озерных котловин карстово-ледникового генезиса определена степень их антропогенной эвтрофикации. ' Проведено специальное геоморфологическое районирование с определением преобладающего типа природопользования.

ANNOTATION

Karpenko M.I. Analysis of relief for the purpose of optimization of natural utilization (with an example of Shatsk Lakes areas).

Dissertation for a Candidate's degree in geographical sciences by the speciality 11.00.04 - geomorpnology and paleogeography. 1996.

The dissertation which contalnes the results of geomorphologlcal investigation of the'territory between West Bug - Prypyaf rivers is defined. 'The niethodics of functional assessment of relief• ability for industrial utilization (agricultural and recreational) Is worked out. The degree of antropogenlc eutrophlcatlons of the lakes having a karst-glacial genesis was determined based or. the genetic classification. Special geomorphologlcal groupping was performed according to the type of the domineering nature utilization.

Ключоб1 слова: морфоструктури, морфоскульптури, рельефоутво-рвюч1 процеси. антропогенпий вплив, оЩнка рельефу, критерП та показники оц1нки рельефу, гоеподарський потенц!ал рельефу.