Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Алотиповая характеристика кур разной генеалогии

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Алотиповая характеристика кур разной генеалогии"

РГ6 од

ХАРК1ВСБКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРС1ТЕТ

о п I Г/г т

На правах рукопису

СТЕФАНОВИЧ ВАЛЕНТИНА ЮХИМ1БНА

АЛОТИПОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КУРЕЙ Р13Н01 ГЕНЕАЛОГИ'

03.00.15 - Генетика

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобутгя ученого ступеня кандидата бшлоНчних наук

X а р к 1 в - 1993

Дисертац1я виконана у в1дд1лх генетики 1 селекш 1 1нстигуту птах1вництва УкраХнсько! академП аграрник наук

Науковий кер1вник: ПодсхрешниЯ 0лекс1й Павлович, кандидат 61олог1чних наук, старший

науковий сп1вроб1тник

0фШ1йн1 опоненти: Валер1й 1ванов1ч Глазко. доктор сйльськогосподарських наук, старший науковий сп1вроб1тю!к С1нститут розведення I генетики УААН)

Наталгя Володимнр1вна 1ванова, кандидат б!олог1чних наук (1нститут тваринництва УААН)

Пров 1 дна оргашзац!я: Б1лоруська досл1дна стаишя з птах1в-ництва

Захист в!дбудеться 1993 р, «т. год.

на зас1данн! спешал1зовано1 гади К 053.06.07. Хармвського державного уйверсгтету (310077. м.Харк1в, пл.Свободи, 4. аудито-р1я 3-15).

3 дисертащею можна ознайомитись у Центральна науков!й 616-л!отец1 Хармвського державного ун!верскгету.

Автореферат роз1слано"

Учений секретар спец1ал!зовано1 Ради,

А.В.Некрасова

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Одержания високопродуктивних крос!в птиц1 пов'язане з необх1дн1сти оволодншя методами, якг дозволяють за кяротк1 строки створювати птиц» з бажаними генотипами.

Результата сучасних досл1д»ень показали ¡снувзння у виших тварин дуже складних пол^морфних систем, яш контролюсть синтез велико! р1зноман1тност1 структурних та Функшональних 0]лнових го-молоНв. Аяалдз 1ндив1дуально* м1нливостг за 1 муногенеттннми оз-наками дозволяе эд1Яснювати контроль внутрг- та «¿лиишймсп гене-тично! р1зномак1гноси, пор!внкшати генетичну структуру пор1д, контромвати генеттли змгни, що в1дбуваготься в них. У досл1дае-них проиислових лШях курей спостер1гаеться певний резерв м!нли-вост1, яккй П1ддает5ся контролм з допомогою каркерннх ген1в. Вико-ристання таких геи!в е засобом анал1зу. спрямованого на гиявлення перспектив них генотишв у селеквдонованих л!н1ях курей. Для роз-робки рацгональиих програм використання лШй 1 пор1д курей необ-х!дне одержания максимально! ^формацГ! щодо 1х генетично! структур)!. Заотосування ж р1знмх метод!в ¡муногенетичногоанал^зудозволить одержувати б1льш глибоку Я р1зноман1тну 1нформац1ю про гетерогенность селетцАиого матер1алу.

Тому актуальним е пошук нових тенетичник скстем антйгаив, анал1г яких може сприяти розкриттю нев!домих дос1 законом1рностой, а також розширенн» наших знань про генетичну структуру ввдйв, як1 в об'ектом господарсьио1 дцяльност! лвдини. Враховуючи значения, яке мають б1лки сироватки кров1 у життед1яльност! орган1зму, шка-вим е досмидження гх антигенно* структури. Тому вининла необх!д-Н1сть розробки методу одержания сироваток-реагент1И' на бхлки сироватки кров1 курей та вивчення можлмвост1 !х використання для виз-начення 1муногеиетично1 структури птиц!.

МетехЬ завдання досЛджень. Виходячи 1з сказаного више, метою дано'1 дисёртац1йно1 робота була розробка методу вивчення пол^мор-фхзму алотюпв у курей та ыожливост! використання 1муногеяетичних маркерхв р!зно1 природа для ошнки популяций курей.

Для цьогопередбачалось вир1шититак1 завдання:

.1. Розробити стхаб одержанпл алоантисироваток у курей.

2. Вивчити генетичний пол1морф13« алоа/го1ген1в б!лк1в сиро-БО—'"/рей. .....

3. Досл1дити внутр1видову антиген ну мхнливхсть розчкннихком-понёнт!в сироватки та еритроинт1в у популяций курей р!зного погод-

«йння.

Наукова новизна. Розроблено метод iaoiMyHiaami курей з метою одериання аиткпл на алоантигени 6iJwiB сироватки. Вперше на курях при внутрiвидовiй iMyHisaui'i шльною плазмою KpoBi одержано (илька аоно- i диспеиифХчних алоантисироваток. як1 дозволяють визначити дэв*ять р1зиих алотюпв курей. Показано, що iмуиогенетичнии анал13 деяких nopifl,. л1н1й i синтетичних популяшй курей за допомогою wapHepiB pi3Hoi генетично* природа виявляе широкий спектр полг-морфних 61лк1в i дозволяв повн1ше контролювати змхни генетично1 структури в процес! селекшйжп роботи з курьми.

Основн! положения, що виносяться на захист.

1. Спос1б одержання антисироваток.на слабо1муногенн1 антигени при iaoiwyHiaaui'i курей а застосуванням геля Ндроокису алюмтю.

2. Аналгз внутр1видово'1 антигено! мхнливост1 при використани! маркер!в pi3Hoi природа.

Практичне значения роботи. Биявлена м1жпородна та MiauiiHiflHa р1зниця на piBHi тонких антигенних в1д«1нностей р!зних генетичних систем яка paHiiue не враховувалась в po6ori. В дксертацГх наведенi основнi методичн1 п1даода одержання алотипових реагент1в у курей, розроблекий метод дозволяе використовувати алотипи курей як марке-ри генетично! структури rcraxiB в селекщйно-генетичюй робот!.

Реал i зад in резуль?ат1в досл1джень. Разроблений i впровадже-ний в роботу метод одержання алоантисироваток у курей i hobi мар-кёри генетично! природа застосовуються в лабораторп генетики 1нс- , титуту птах1вництва Укра'хнсько! академГх аграрних наук при вико-HaHHi планових дсхупджень по розд!лу 02.04. "Вивчити ефективншть в!ябору високопродуктивноГ пхмЦ за 1муногенетичними маркерами" державно! программ "Фундоментальнг досл!дження" на 1991-1995 pp.

Апробащя роботи. Головний зм1ст дйсертащйно! роботи викла-дено на IV науковому м!жнародному молодежному симпозiумi з niaxiB-иицсва у Польщ! (KpaniB, 1988) , на Республикански науков1й кон-ференцН "Стан 1 перспектив* розвитку б!отехнологиу тваринницт-Bi" (Харихв. 1988), на 8 Mi»народному симпозiумi з сучасних проблем генетики птахiB в Словаччюи (Смоленшп. 1989) .на V науковому м!жнародаому иолод1жному симпоз1ум1 з птах1вющтва в Польки (Щецин. 1989), на III Польсько-Чехословацькому симпоз дум i з ф1з1оло~ ■ rii irraxiB в ПольиЦ (22 М1жнародна конфереищя з ф^ологП пта-х!в, Крак1в, 1989), на Всесоюзна ЩИ конференци молодкх учених та аспирантов з питань птаххвництва (Загорськ, 1989). на РеспуОлЬ

кансьмй конференцП молодая учених 1 аспирантов з птах1вництва (Бхрки, 1990). на Украгнськ^й конференцп з М1жнародною участю "Актуальна проблеми сучасного птэ>авництва" (Харкав, 1991).

Публ1кац;я результа-пв досл1джень._Мэтер]а.1И дисертатмно! роОотн опуОгЛкован1 в 11 статтях.

Ооеяг 1 структура роботи. Дисерташя викладена на 124 сторонках машинописного тексту, мае 23 таблиц), 2В малюнк1в, складаеться з таких роад)Л1В: вступ. огляд л 1'Герату ри, розд1л власних дсхмпд-*ень, янки включае матер1зл 1 метода дослда.ень, а також результата досл1д]в з 1х обговоренням, висновки 1 практичн1 рекомендад11, список викориетанох ;йхератури, до якого входять 188 найменувань ро(нт В1тчизняних га йарубхжних автор1в.

НАТЕРIАЛ I ННТОДИ ДОСЛШЕНЬ

Енсперементальний материал був одержаннй на курях ряду лМй, пор1д 1 синтетичних популяцЬЧ р1зного походження 1 напряику продуктивности досл1дного господарства "Шрки" 1нституту птах^вництва Украхнсько* академП аграриях наук. Досупдження проводились на 7 породах курей: 1тал1йська кур1пчаста, плимутрок бхлий, кал1фор-н1йська, кчтвська, сусекс, червоний род-айланд, б1лий легорн, а також 4-х синтетичних популяшях ! 7 л!н)ях курей.

Об'ектом досл^дження були плазма кров! та в1дмит! ерътроцкти, одер нам! а одного ) того ж зразка кров1, взятого в курей з гпд-крнльно] вени з догюмогою шприця. Групи кров) визначали методом сольово) г ем агл юти наш 1 з використанням коноспециФ1чних сирова-ток-реагент1в, одержаних раньше у в1ддШ генетики 1 селекщ! 1нс-титуту птах1вництва УААН (Подстрешний О.П., 1975).

Плазму, яка залишалась, використовували для вийвлення анттчл сироватки з допомогою проведения реакш 1 1мунопрецтптацП методой подв1йно1 дифузП за Оухтерлон!. Для цього на предметному скл! в шар! агарового гелю р1вном1рно1 товщини на пелнИг вгвстан! одна В1Д одно! вир1залп лунки для антигена \ антисироватки й заповнюва-ли 1х в!дпов1дними розчинами. 111 с ля цього антигени й анттчла ди-фундували в гель 1, зустр1чагачиеь одне з одним, утворввали имунн1 комплекси, як1 прец:;.т1т1'вали в порах гелю 1 ставали вкдииимм як Л1Н11 прецшптащп. Як гельове середовище використовували 1.22-нии гель агару "Д1фко" (США). Розчинником був ф131олог1чний розчин на трис-ЕДТА-боратному 6уфер1, в який додавали до 37-но! ;:рнцектрац11 пол¿етиленгл)коль 6000. що сприяло повншому комплексоутворенн»" антпгей-антит1Л0 1 кргщому проявлении) зон. Щоб запобхгти забруд-

- б -

иенням, у гель додавали як антисептик ааид натрш (0.02%).

Реакшю 1мунопрецшитацп проводили у еологп! камер! при к1м-натн!й температур! протягом 15 годин з наступною 1нку6ащею в холодильнику.

Алотипувания 1 панелью випробуваиня проводили на предметник скельцях з гелем агару, в яких з допомого» металевого про(Пйника вир!зали стандарт« лунки для внесения серолог1чних реагенив. Лунки на склх розташовували трьома рядами: в середньому - дев'ять лунок, у зовншних - по в1с1м.

Про генетичну структуру та дкференидацш лш1й, популящй 1 порид судили за частотою трапляння' еритроцитарних I сироваткових антиген1в. Частоту трапляння визначали, як долю носив даного антигена в!д ус!е1 вивчежп виб^рки дано! лШ1, популяцп, породи. 81дмишост1 за гениими частотами окре них алел 1 в у досл1джуваних трупах курей ощнювали методом кута <9 Фшера (Плох1нс.ький М.О. .1978).

Матер1али ¡дрдо алоантигенно! та еригроцитарно! структур були використаш для сумарно! характеристики ступеня малиптйних, м1ж-породних та ьмжлопулящйних в1ди1нностей на п1дстав1 обчислення узагальнених показюоив В1дстан1 (<1). що застосовуються в таксоно-и11 (Зока1 И.К., БпеаЦ) Р-Н.А., 1963), з наступним визначенням по-д1бност1 (г). Помилки цих показник!в визначали за Животовським (1979), а в!рог1дн1сть в^дмншостей - за критср1ем Стьюдента (Оло-зинський М.О., 1978) 1 В1лкоксона для спряжених пар (Лак1н Г.П., 1973). При обробщ експериментального матер¡алу щодо успадкування в потомств! алотип1в для оц1нки в1рог1дност! сп!впадання фактичних даких з формулою розщеплення використовували критер1й х2 з поправкою 1ейтса для ыалочисельного фактичного матер!алу.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ 1. Одержання гетеро1муннод скроватки у п1вн1в

При розробщ методу одержання реагент¡в на сироватков1 анти-гени в курай виходили з того, що одержання прециттуючих сироваток е емП1ричним процесом \ тому перебувае в Ц1Лковит1й залежност! як В1Д об'екту досл1дження, так Л В1Д антигену, що застосовуеться, виб!рковост1 стимулиючо! Д11 ад'юванта по в1дношенни до окремого антигена 1 видово! належност1 тварин. У зв'язку з цим була вивчена пор1Вняльна ефективн!сть двох найпоширен1ших ад'ювант1в: Фрейнда 1 гелю Пдрокису алюмШ» стосовно до п1вн1в при 1мун1зацП ¿х цельном плазмой кров1 1ндик1в (мал.1).

ЗБ1РНА ПЛАЗМА 1НДИК1Б

¡1 п

г—[ (1 Д0СЛ1Д) |—| р!

(АП'ЮВАНТ ФРЕЙНДА ГЕЛЬ Г1ДР00КИСУ АЛЮМШ;.-:..

(1 дошпд) I—I ;—! (2 дасли-.} '-

7"о" РОД-АЙЛАНД| 9 сГ Б. Д£ГОРн| |4 & РОД-АЙЛАНД| 9 о" Б. ЛЕГП'г'и|

Мал. 1. Схема 1муи1зацН гйвн1в плазмою ¡нджйв

Для згладження вар^ащйного ряду статистичну оорооку проводили з натуральними логарифмами (за абсолютною величиною) показншйв титру. Анал1з середи1х величин титру сироваток в обох дослхдах показав, то на терм 1 ни вироблення антгаил 1 величину титру впливае тип використаного ад'»ванта, а також породна належн1сть птми. В1дзначено, що 1муногенетична реактивность на б1лни плазми кров1 у гйвн1в породи червоний род-айланд вища, нш у п1вн!в породи 61лкй легорн, незалежно в1д типу ад'гаванта (мал. 2). Використання гелк Ндооокису алюм1Н1м сприяло появ1 титру знтит1л практично завжда на титогень ранше, н1ж при ¡мунХзацП повним ад'ювантом Фрейнда.

Виходячи з одержаних результатов, визначено дснильним як ад'ивант при 1мун1зацП шв1пв щльною плазмою кров! використову-ватк гель г!дрокису алгемШю.

2. Одерданняалотипових реагент¡в

Для виявлення алотипових в1дм1нностей найперспективюшим к використання внутр1видово1 1му1ПзацП, за якою одержан! антисиро-ватки мхстять антитела, комплементарн1 до алотмпв.

ВИХОДЯЧИ 3 ДОСИТЬ 1СТОТНИХ 1ндивдлуальних 1 ПОрОДНИХ В1ДУ1К-ностей в ¡мунн1й В1ДП0В1Д1. була проведена одночасна 1мун]?атя

велико 1 групи п1вн1в. Як доноров ъ;~.ористовували твн1в нолемий-ного стада пор1д м1 норка, падуан, австралорп, плiмyтpoк (Илии. ву-тянка. кал1форн!йськэ ""угаста. мармурова, полтавська глиняста 1 голошийна. 3 27 доноров 1 54 рецгаиент1в були створен! 9 д0сл!дних груп (мал.З).

Перша сер!я 1н'екщй дала позитивну хмунну в;дпов1дь лише в чотирьох гетеро!мун1зованих п1вн1в, пicля чого вони вже не вико-

4.0

3.5 3,0 2.5 2.0 1.5 1.0 0.5 O.fr

i

* /'

\

\

/ \

a ' // / *

\

23456789 1нтервал М1ж ¡муюзащями (тижнП

— 1 ..........2 -3 ---4

Мал.2. Зм1ни титру антипл у плазм! iubhib nopis червоний род-

айланд (1.2) та б1лий легорн (3,4) у npoueci iMyHiaauil

(2.4 - ад'ювант Фрейида; 1.3 - гель г!дроокису алюкинш).

ристовувались в подалы^й poOori. Другий цикл ixyHiaauii, проведений п1сля м1сячно'\ перерви, дозволив виявити чотири 1зопрещот1тую-4i сироватки в досл1дних трупах, де донорами були австралорпи. поятавськ1 глиняет!, шпмутроки 1 падуани. Для виявлення !ндив1ду-альних вгдмДнностей антигенного складу донорських сироваток провели ix имунопрецшпташйний анализ. При цьому виявилось, sip одержана антисироватка не завжди реагувала з кожном is трьох сироваток. сум1ш яких була 1иуногенои (табл.1). Надал! при налрацюванн! чо-тирьох одержаних антисироваток застосовувалось введения плазми т1льки в1д одного донора одному в1дпов1дному рецип!енту.

На початковому erani IsoiMyHisauii п!вн!в антисироватки до перших чотирьох антиген1в були одержан! завдяки випадковим вдалим поеднанням донор-рецгайент. В подальшому було проведено спрямова-ний nifl6ip донор!в i peiomieHTiB для iMyHiaauil з Шляю виявлення новкх реагекпв. Hoei перспективи* пари п!дбирали на п1дстав1 ало-типування сироваток рецитентних niBHis i сироваток-антигенхв 1снуючими реагентами. В результат! проведено! робота було одержано BiciM сироваток-peareHTiB, !мунох!м!чку специф1чи1сть i неза-

ДОНОРИ

зо* одата' з

п0р1л

донори

з~

1НДИКИ

зв1рна плазма «- гель г1др00кису АЛЮМШЮ

рщшенти

3 о» род-айланд 3 о* б. легорн

Д0СЛЩ1А ГРУПА

ЗЕ1РНА ПЛАЗИЛ - ГКЛЬ Г1ДР00КИСУ АЛл+Щ<1?

рециптента

2 род-айланд 2 1 б. легорн|

КОНТРОЛЬНА ГРУПА

Мал.З. Схема проведения 1зо!мун1зацП п!вн1в

Таблиця 1

1мунопрецип1ташйний анализ антигеюв'. входачих до складу зб1рно'1 плазми доноров

Порода донор1 в Сироватии- Антисироватки решппен^в

антигени Род-айланд Бьтий легорн

Д0Н0Р1В 3007 4806 3002 3018

Австралорп 1706 2713 2717 +

Полтавська глиняста 4880 487В 4879 ■м-+

Шпмутрок 61 ЛИЙ 4893 4881 4892 +

Падуан 4895 1707 4871 +

Прим!тка: ♦ - наявндсть антиНл, —В1ясути:[с» анпя1а, . . ++ - наявндсть двох зон прецшитзцН

лежисть яких перев1рили а) тестом на хмунолог1чиу аентичихсть при подвлйий дифузп в гел1, б) абсорбцией антисироваток реагентами, то мали р1зн1 алотипи, в) аналхзом кожнох' антисироватки на пане л 1 сироваток I г) родинно-генетичним анализом. Надалг алотипи, як! виявлялися антисироваткою 2718 було названо С1, 3007 - С2, 4806- СЗ 1 С4 , 4820- С5, 4805- С6, 4814- С7 , 3002- С8 1 3018- С9.

3. 1муиогенетична характеристика курей рхзногопоходжеиня

В основу оцхнки загально! генетичнох под1бност1 чи вхдмлннос-т1 лШй, пор1д 1 популяхцй птахи з використанням маркерних ¡муно-генегичних систем була покладена частота трапляння цих генетичних фактор ¿в у пор1внюваному матерхалх. 3 '¿хньою допомогою воображалась генетична своер1дн1сть. яка проявляешься на р1вн! структурно! органхзац11 поверхневих антигенних рецепторов еритроштв х роз-чкнних компонент!в сироватки кров!. Результата порхвняльного ана-л1зу 1муногенетично1 структур« курей р1зного походкення та рхвня продуктивное« св1дчили, що переважна б!льш1сть антиген!в була по-ширена в усхх досл1дшнних трупах курей. Наведен! в таблиц! 2 дан1 свхдчать, що 7 з 9 досл1джених алотип¡в присути! у переважно'х кхлькост! курей. Алотипи С2, С4 х С5 виявлет у вс!х, Сб, С7 х С9 - у 93%, а найбхльш рхдкхснии алотип С1 - лише в 40% вивчених труп. Певний наб1р алотип!в макггь лише три групи курей, у 5 немае одного а алотип¡в, максимальна ж млькхсть одночасно В1дсутн!х алотюпв спостер!гаеться у 20 лШх б!лого легорна. Проте популя-ци, що мають однаковий наб!р алотип!в, як правило, вхдзначаються частотою хя трапляння, яка може вар1ювати вхд 2.73 до 91.96%, нап-риклад, у 76, 25 синтетичних популящях та в курей породи шрл!всь-кх голосистх (92). Взагалх д1апазон широкий - вхд мхнхмально! величин» 0.83 до 1002.

Внутрив!довий аналхз з одночасним врахуванням нових 1 тради-ц!йних !муногенетичних маркер!в дозволив виявити найтиповшх з гая: ермгрощтарн1 А21. Хва 1 сироватков1 С4, С5. Найб!льш р1дкхс-нюю буди 7 антиген1в: еритроцитарнх - В^а. Вхв", Азе, А37. Х^а' 1 сироватков! С1, С8. Кожна з вивчеиих груп характернаувалася сво-ер^Дною щодо антигенно! структури Формою, яка мала'як Iстогн1 вхд-м1нност1 за частотами окремих алел!в, так ! шмибюсть.

Кхль^сний характер пор1вняиня, виражении з допомогою показ-нгойв генетичнох в1дстан! чи под!бност1 означав генетичн! в!дм!н-ностх мхж популяцхями птицх, виражен! у вигляд! ФункцП генних

Роапо.ц1л алоинив у курей

Таолшш а

N Частота трапдяння алотшив Ш Порода п---—----

коду С1 сг 03 04 С5 Сб С7 С8 СУ

1тал1йська куршч. 90 120 21.67 19 .17 60.83 58.33 3.33 0 11. 67 0.83 0. 83

Кал1$орн1йоька 91 119 38.66 43 .70 45 38 49.58 72.27 та. 95 65. 55 40.34 61. 34

Юрл1вська голосиста 92 112 0 29 .46 91.96 9.82 26.79 12.50 29. 46 4.46 4. 46

Сусекс свгглий 100 112 0 1 .79 9.82 86.61 33.94 В. 93 2. 68 4.46 6 25

Червоний род-айланд 38 8В 0 аз. .41 0 100 17.05 4.55 •гг. 27 9.09 10. 23

Червоний род-айланд 70 80 1.25 10 .00 0 100 30.00 17.50 2. 50 0 25. 00

Червоний род- айланд 71 80 0 28. 75 0 92.50 20.00 6.25 17. 50 10.00 7. 5

ПлЫутрон б1лий 68 112 0 52. 68 0 81.25 74.11 75.89 71. 43 4.46 79. 46

Пл1мутрОК 61ЛИЙ 69 80 6.25 22. 5 0 85.00 55.00 47.50 68. 75 2.50 0

Б1лий легорн 50 13$ 7.19 12. 95 38.49 7.19 54.68 4 32 5. 04 1.44 13. 67

Б1лий легорн 20 106 0 46. 23 48.11 9.43 82.08 9.43 0 0 16. .04

21 80 0 16. 25 45.00 52.50 65.00 0 3. 75 5.00 35. .50

Синтетичп1 25 80 0 10. 00 21.25 70.00 63.75 43 75 35. 55 16.25 18. 75

ПОПУЛЯЦ!1 27 112 3.57 25. 00 100 6.25 52.68 6.25 17. 86 2.68 7. 14

• 1 : 4 . 76 110 0 23. 45 2.73 90.91 55.45 29.09 71. 82 23.45 51. 82

частот. При цьому важливе значения належить величин! индексу генетично! под!бност1. який мае корелятивну залежнхсть з ефектом гетерозису в схрещуваних лШях курей. Величина генетично! под10ност!, сприятлива для прояву гетерозису, заложить в1д породного складу випдних Л1н1й та в!д И1Лькост1 вииористованих маркерних ознак. Очевидно, внесения зм!н у ц1 показнини 1Э введениям в ]муногене-тичний анал13 нових маркерних систем антиген1в може призвести до змщення меж величини генетично! подЮност!, сприятливих для прояву гетерозису. Тому важливо одержати маиточн\шу ыформащю про ге-неттну структуру використованог в селекш иному процесс птиц1. В таблиц! 3 вказан! величини генетично! подгОност!, розрахован! на п!дстав! одночасного анатпзу за еритроцитарними та сироватковими антигенами. 0ск1льки р0зр1знений анал!з дав 15.242 в1рог!дних в!д-м!нностей в1д загально! млькост! проанал!зованих вар1ант1в в ощнш птиц! за цими показниками, то результата, представлен! в таблиц!, мхстять деяк! зм!ни пор!вняно з трад^шйними досл!дженями за трупами кров!. Так, анал!з, проведений на р1вн! л!н!й, показав 1снування в!дм1ниостей за ¡ндексом генетично! под!бност!, наприк-лад, у 71 ! 38, 71 1 68, 20 ! 50 л!н!й. що внесло в!дпов!дн! ко-рективи в результата. Отже, виявлен! антигенн! в!дм!нност! розши-рямть нашу уяву про генетичну р!зномаштн!сть селекшйного матер! -алу, особливо того, який мало вхдпзняеться фенотипово, яким е л1-Н1'! курей одн1е! породи, що можна використати при створенн! консо-л1дованих х'генетично в1дм!нних лШй, як! е кюйдним матер!алом в одержанн! високогетерозисних крос!в.

Метод генетично! под^бност! тонко реагуе на незначн! зм!ни генетично! структури, як! в!дбувашться в процес! селекц!йно! робота з курьми. Так, досить невисокий !ндекс генетично! под!бност! (г=0.616) М1Ж 20 ! 50 л!н1ями курей т!е! само! породи гпдтбердяу-еться !х р!зного генеалог!ею ! р!зними напрямками селекщйно! робота, яка проводилась з ними (табл.3). В свою чергу. синтетична по-пуляцхя 21, створена тгльки з птиц! породи С>1лий легорп шляхом схрещувания п1вн1в 20 л!нГ! з гЮридними двоЛ1н!йними курьми (20x36), мае значио вищии индекс генетично! подКжосп г 20 лШсе» "пор^вняно з 50 шеУ ж порода (вддповддно г=0 7Г)1 1 0.672) Та хоч обидв! щ л!нГ! мали загальн! ознаки, притаманн! Ун як иурям рд-я1ьГ породи (що виразилось у иевисоких показниках генетично! по-д1биост1 з рештою лШй ! пора курей), однак ! тут це взаемов!д-вошення було диференшйованим: 50 лш^я мала найб!льшу «Лль^сть

Табл/Лп 3

Ыуногеиетичиа диферетйащя курь-ü pi3Horo походжеииа в y|<axvйа::чян смроватнових та ермтроцитарних антигенiы

Код Код порода, лип !, синтетично!' tionyai'ni i

пороли,-—-----------------

попул. 91 92 100 38 70 71 68 69 50 20 21 25 27 76

90 0.736 0.724 0.674 0.665 0.651 0.673

91 0.736 0.628 0.679 0.657 0.674

92 - 0.651 0.707 0.694 0.719

100 - 0.708 0.755 0.763

38 - 0.750 0.743

70 - 0.842

71 -

68

69

50

20

21

25

27

0.725 0.669 0.524 0.674 D.678 0.709'0.723 0.744 0.746 0.506 0.628 0.609 0.559 0.603 0 724 0.550 0.619 0.604 0.653 0 651 0.(581 0.616 0.672 0.615 0.555 0.5Ö0 0.751 0.787 0.734 0.720 0.789 0 632 0.801 0.660 0 827 0.648

и i

iHHenciB генетично! шшбност! иизько'1 величин» (0.495<г<0.600) i.. повну BÏBCyTHlCTb високих (г>0.750) пор1вняно 3 20-ю. Дуже висок i показники подjбност1 (г=0.789. 0.801 i 0.827) Mi» собою виявились у синтетичних популяц1й 21, 25 i 76, до складу яких входила одна i та к лШя курей породи 6imtft легорн Шн1я 20). Отже, метод ге-кетично1 подабиост! досить точно i об'ективно вхдбивае реорганхза-ш» гекетичво1 структура в процесс селекшйно!роботи з птице» при одержанн! перслектвних лШй i популяц1й курей. Для сумаршп ошнни одержаних В1ДМ1кностей застосували метод незважено!' класте-pisauiï (Дерябih B.C..1983). На ochobî матриц! показникiв шдоб-hoctî М1ж yciMa дослгдженими трупами попарно в ycix можливих ком-б1натях була побудована дендрограма кластерiaauiï (мал.З), розра-

IlopiBHWBaHi л!н:и, породи, Показники индексу под!бност!

популяшï

0.4 0.5 0.6 0.7 i-!-;——i-1

ЧЕРВОНИЙ РОД-АЙЛАНД (38) —---

Б1ЛИЙ ЛЕГОРН (50) -

ПЛ1МУТР0К Б1ЛИЙ (68) —-—'

"Б1ЛИЙ ЛЕГОРН (20) --I

ПЛ1МУТР0К Б1ЛИЙ (69) -:--

СИНТЕТИЧНА П0ПУЛЯЦ1Я (21) —--" " ■ —H —^

ИТАЛ1ЙСЬКА КУР1ПЧАСТА (90) г-

ЧЕРВОНИЙ РОД-АКЛАНД (70) -- ■

ЮРЛ1ВСБКА ГОЛОСИСТА (92) -:- . '

КАЛ140РН1ЙСЬКА СМУГАСТА (91) -:---

СУСЕКС (100) -—

СИНТЕТИЧНА П0ПУЛЯЦ1Я (27) --

СИНТЕТИЧНА П0ПУЛЯЦ1Я (76)-----

СИНТЕТИЧНА П0ПУЛЯЦ1Я (25) -;-;-:-]

ЧЕРВОНИЙ РОД-АКЛАНД (71) --

Мал.З. Дендрограма ciyniHl тдабност!

тевана за алгоритмом середнього зв'язку. Згино з дендрограмои найбъпышю геиетичною сзоер!дн1с?к з1дзначалиоя «урки синтетичних гтопуляшй та иолекщйного стада, *очи харяктермзучались нррисоккми покззникауи под16ност1 пощвняно з 1 ншими досл1Д*увзич«и гпупачи чурой (г<0.7П9> 1Н порода, чи! г-.ивалии час рогводилиоя закинуто. чамть ?!зну спец!ал1зац1» - п«» < куоки яечного типу (синтетичщ популяш !. :тал1кськ1 куршчастг • 1 б1лыи ваияи м'ясо-яечн1 породи (сусекс, юрл1всьи1). Кайменша под! (ли сть встановлена ш* червоними 70Л--1Ч'.чнлс'мм (38 .и иIя) та бглими пегорнами (50 л!й1я), ир узгоц-■уетьгя 1у, доброю поеднуватсти. Низьний показник ¡ндексу гене-тично! подЮност! з цими двома лш!яни мають курки породи плхмут-^п» (г =ч - о.бо71. Л11НЯ 20 61лого «»горча г.тановить один ■лластер з трупом курчи. а1дзиача-тсч иизькимц покаэниками ге-нетично! под1бност1 м1ж собою: 50 л1н1я белого легорна, 68 л!н1я курей породи гтмутрок \ 38 лип я курей пороли червоний роц-ай-ланд, що характеризуе гх дуже тпддален! родиин! зв'язки 1 >пзне походження. Невисокий ступ!нь генетично! нодЮностг, очевидно, був одн1ем з причин добро! поеднуваност! курей 20 1 38 л1н1й, ЯК1 яв-ляють собой батьк1вськи (юрми кросу "Б!рки-117". В один кластер об'еднуються ¡тэл1йськи кур1пчаст1 курки с 21 синтетичном популярней) 1 плимутроками (69 л 1 и 1 я). -ло мамть чизький показник генетич-но! Лодзбност] собоч) (г=0.604). але обеднуе ¿х, очевидно, те. ао 21 синтетична популяшя та !тал1йськи куртчаст! кури належать ло легормгв. а 69 '11 н 1 я породи пл1мутрои тривалий час селекцшну-залась на яисоку носушсть Характерним е розташування на дендрог-ран1 л ни и курей пор]д пл1мутрок 1 червоний род-айланд, незважаючи на те, то вони проявляють високий ступ1нь м1«л1н1йно1 внутршорол-но! подз0ног,т1 , особливо 70 1 71 л 1 н 11 (г=0.842), вони належать до Р1зних родинних клас1в. що, можливо. в одн1ею з причин вдалого створення на гх основ1 чотиршпн¡иного кросу. причому л 1н11, вико-ристуван! для *атеринсько1 (68,59) та г>атьк1всько1 }юрми (70,71) знаходяться у (йддаляиих кластерних трупах..

Таким чином. використуван1 1муногенетичн1 метода дозволяють пор1внювати генетичну структуру окремих г рул курей. контролюватй"" генетичн! зм!ни. шо в!дбуваються в них у процес1 збереження дано!" породи абс в результат! селекц!йно1 роботи при створени! иовкх лерспективних л!н1й

- 16 -висновки

1. Розроблено I використаио метод одержання специф1чних сиро-ваток-реагент1в при внутрхвидовхй хмунхзацИ шльною плазмою кров! курей. Встановлеио, що найефеитивн х шш при хзо- та гетерохмунхза-цГх е застосування гелю гхдроокису алюм1н!ю, як ад'юванта. Вхдб!р кров! для накопичення антисироваток сл1д проводити в интервал! в!д двох до шести-восьми тижнхв з початку ¡мун1зац11 залежно вхд породно! належност! реципхента.

2. Вперше одержано вхс1м хзо!мунних спеииф!чних антисироваток, як! дозволяють анал1зувати !муногенетичку р1зноман!тк1Сть бхлюв сироватки за дев'ятьма антигенними факторами курей. Най-бхльш. поширеними е алотипи С4 1 С5, найменш - С1 1 С8. Внутр1видо-ва генетична структура щодо сироваткових б1лнхв популявдй курей р1зного походження мае широкий спектр м1нливост!.

3. Одержан! в1домост! про антигенн! взаемов!дношеиия р!зних полуляшй курей свхдчать про можлив1сть використання алотипхв як маркер1в, що розширмють уяву про генетичну р1зноман!тн!сть селек-тиного матер1алу, ступхнь його в!дселекшонованостх та перспек-тивн1сть подальшо'х роботи.

4. Встановлен1 значн! м!«породой вхдм1нност1 за частотами сироваткових та ер 1 троцитарнкх антшен1в 1 розрахованими на хх осно-вх величинами генетичнох подхбност!, як1, як правило, узгоджуються з генеалогией пор! д. В^селекцхоноваш л1нИ курей порхд бхлий легорн, плхмутрок ! червоний род-айланд ¿стотно вхдрхзняються в1д птиц1 !нших порхд. Кури однакового походження мають багато спального у сво'хй 1муногенетичн1й структур! 1 везважаючи на м!жл!н!йнх в]дмхнност! збер1гають ряд загальних характерних особливостей дано! породи.

5. Iмуногенетичний анализ, що грунтуеться на сильному тно-ристаннх сироваткових та еритроцитарних маркерних ознак, тдвищуе точнхсть диФеренщацП матерхалу на рхвнх внутрхпородних м!жлхнхй-них вхюанностей та ефективнхсть використання маркер1в у селекц!й-нхй робот1. що важливо з точки зору виявлення генетичнмх вхдмхи-ностей у схрешуваних лШях курей.

ПРАКГИЧН1 РЕКОИЕНДАЦП

1. Рекомендусться контролмвати внутр1видову антигенну мхнли-взсть сироваткових та еритроцитарних 6!лкхв, ям маркуюгь внутр!-лШйш, внутр!породи! та популящйн! процеси. для виявлення ступени коиссмадацп, вхяселекцхонованост! л1нхй* а таяож при ство-

ренн! яонтрастних популящй i juhîh курей за гмуногенетичними по-лазниками.

2 Лропонуються уетозтичн i тгхпди о держания антиалотиповкх pearoHTiB у курей. ¡цо розшхрюють мо«ливост1 гмуногенетичного зна-л1зу в селекц1ино-генетмчшн робот i.

СПИСОК POBIT, ОПУБЛIКОВАНИХ ПО TENI ДИСКРТАЦП

1. Стефанович В.Е. Некоторое результаты получения поливалентной сиворотки при гетероиммуниззции петухов сывороточными антигенами // Научно-техническии бюллетень УНИИП. - Харьков, 1987 -42? -о. 11-15.

? Стефанович в.Е. Получение изоиммунных сывороток цдя аяяо-типирования линий и пород кур // Научно-технический бюллетень УНИИП.- Харьков, 1988,- N24,- с.19-21.

3. Степанович В.Е., Подстрешный А.П. Технология получения аллоантисывороток и их использование для тестирования кур различной резистентности// Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве: Тезисы докладов Республиканской научной конференции.- Харьков, 1988,- с.253-254.

4. Подстреиный А.П., Стефанович В.Е." Сравнительная характеристика кур разида пород по группам крови и аллотипам// Научно-технический бюллетень УНИИП.- 1988,- Ы25,- с.б-10.

5. Stefanovich V.Ye. Isoimmune sera for definition of allotypes In the fowl// IV naukowe mlodzie^owe sy^npoziurci drobiarskie: Streszczenia referatow.- Krakow: Inst. Zootech .

1988,- p.9.

6. Стефанович В.Е. , Подстрешный А.П. Использование двух классов генетических маркеров при изучении межлинейных различий у кур// Научно-технический бюллетень УНИИП,- Харьков, -,1989.-- N26.-с.3-6.

7. Стефанович В.Е. Аллотмпы как новый класс иммуногенетиче-СКИХ маркёров У кур// Всесоюзная конференция молодых учены* и аспирантов по птицеводству: Тезисы докладов.- Загорск, 1989,-С.78-79.

8. Stefanovich V.Ye.. Podstreshny А.P. Study of allotypes as genetic markers in chickens// 8th International Symposium on current problems of avian genetics; Czechoslovake, April 3-6,

1989,- SmoJenics, 1989. - p. 195-199.

9. Stefanovich. V.Ye., Podstreshny A.P. The allotype

structure of hisex brown initial lines of chickens// V Naukowe mlodziezowe sympozium drobiarskie, Szczecin-Wiselka, 18-19 maja 1989: Streszczenia referatow.- Szczecinie, 1989,- p.12.

10. Stefanovich V.Ye. The formation of antibodies in cocks under isoimmmiation by serum antigenes// Illrd Polish-Czechoslovakian symposium on avian physiology (22nd International Conference on Poultry Physiology), Krakow, Septeber 6-7, 1989: Communications Abstracts.- Krakow, 1989,- p.101.

11. Стефанович B.E., Подстрешный А.П. Изменчивость сывороточных и эритроцитарных антигенов в популяциях кур различного происхождения// Актуальные проблемы современного птицеводства: Тезисы докладов Украинской конференции с международным участием, Харьков, 4-6 декабря 1991г.- Харьков, 1991,- с.12.