Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроклиматические обоснования выращивания семян сахарной свеклы безвысадочным способом в орошаемых условиях южно-восточной части степи Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Агроклиматические обоснования выращивания семян сахарной свеклы безвысадочным способом в орошаемых условиях южно-восточной части степи Украины"

1нститут цукрових бурякдв Укра'шсько! академц аграрних наук

?Г6 ОД

/ В ИЮП 1998

Стефаннж Володимир Йосипович

УДК 633.63:631.531.12

Агроклтатичне обгрунтування вирощування настня цукрових буряте безвисадковим способом у зрошуваних умовах твденно-сх1дно'1 частини степу Укртни

Спещальшсть: 06.01.05 - селекщя I наанництво

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата сшьськогосподарськнх наук

Ктв 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нспггуп цукрових буряив Украшсько1 Академй Аграрних Наук

(1992-1997)

Науковий KepiBHHK: доктор сшьськогосподарських наук, професор Балан Василь Миколайович, 1нститут цукрових буряив УААН,завщувач лабораторй' насшництва i насшнезнавства.

Офщшш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, професор

Фокпчов Анатолш МихайловичДнститух землеробства УААН, завщувач лабораторй" ¡нтенсивних технологий вирощування кормових буряк^в;

кандидат сшьськогосподарських наук Бартошук 1ван Ьанович, 1ЦБ УААН акщонерне товариство "Ворскла", провадняй спещалкт

Провшна установа:Кримський сшьськогосподарський шститут, кафедра селекдп 1 насшництва (м.Сшферополъ)

Захист вщбудеться " ^ " -^-¿У 1998 року о год.

на засщанш СпещалЬовано! ВченоУ ради Д.26.360.01 при 1нстигуп цукрових буряив УААН з адресою:

252650 ГСП, м.Кшв, вул.Юптчна, 25

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нститугу цукрових буряив УААН (другш корпус).

ВСТУП

В остант роки значно розширились nociBHi плогщ тд безвисадковими наемниками цукрових буряюв в твденних районах Укра'ши (АРК , твдент райони Херсонсько'1 та пвденно-захщщ райони Одесько°1 областей). Як показують спостереження, головною умовою ^cnixy у вирощуванш наання цукрових буряюв безвисадковим методом е збереження рослин у ¡имовий перюд. Ми тим, цей показник в окремих господарствах досить мшливий i коливаеться в широких межах вщ 0 до 100 %.

Впровадження в Херсонсыай обласп безвисадкового способу вирощування насшня цукрових буряюв поставило ряд питань як агроеколопчного , так i агротехичного напрямюв, 5ез вивчення яких неможливе подальше усгашне його вирощування,

Актуальтсть теми. Рашше проведет дослщження (А.Добротворцева, 1973; В.М.Балан,1975; Ю.В.Жарков,1975) показали, що збереження безвисадкових HaciifflinciB у зимовий перюд, а також подальша 1х продуктившеть, залежить як вщ метеоролопчних, так i агротехшчних фактор1в. Проте, в останш роки, мало зверталось уваги вивченню впливу цих фактор]'в на збереження та продуктившеть безвисадкових насшншав, особливо в Херсонсыай обласп. В нових районах до цих nip не досконало вивчеш.таш, на перший погляд, npocri агротехшчш прийоми як строки с1вби, вихвдна густота насадження, та деяю ¡rani. Тому пщвищення збереженосп i продуктивное!! безвисадкових наиннимв потребуе поглибленого вивчення кшматичних умов мюця Тх вирощування, виходячи з бюлопчних особливостей uiei культури, а також агротехшчних фактор1в, стосовно конкретних грунтово-ктматичних умов.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Робота виконувалась протягом 1992-1997 роыв. В межах науково-техшчноУ програми 051.14 1нституту цукрових буряюв УААН , № держ.реестрацп-0193 4 37921.

Мета i завдання достджень. Мета дано! роботи- вивчити вплив метеоролопчних i агротехшчних фактор1в на picT, розвиток, збережешеть, продуктившеть безвисадкових насшниюв у зрошуваних умовах твденних райотв Херсонсько'1 облает!.

У завдання дослшжень входило:

-вивчити особливосп росту, розвитку наепшиюв та критичну температуру ix вимерзання, стосовно окремих райошв;

-знайти оптимальне поеднання строюв сгвби i норм BHciBy насшня, при яких забезпечуються висока збережешеть i продуктившеть безвисадкових насшниюв;

-вивчити шляхи тдвищенпя коефоденгу розмноження насшня сучасних С0рт1в-пбрид1в цукрових буряюв.

Наукова новизна. В умовах Херсонсько'1 област1 вперше вивчено взаемозв'язок мЬк метеоролопчними показниками зимового пер!оду i збережешетю безвисадкових насшниюв,

метеоролопчними показниками в перюд цвтння-дозр1вання та яюстю насшня, а також ефектившсть р1зних строшв мвби i норм виаву та р1зних шшсив пщвшцення коефщкнту розмноження насшня. Бшып висока збережешсть i продуктивнють безвисадкових наспшимв, одержана при ix вирощуванш, в твденних районах Херсонсько!" обласгп i при cißöi в З-iii декад1 серпня з нормою виаву насшня 25-30 пгг/м, а бшып високий коефийент розмноження- при зменшешй HopMi вшлву до 12-15 шт/м, або ж при ранньовеснянш пересадщ коренеплсшв ¡з загущених мкць.

Практичне значения одержаних результат.При вирощуванш безвисадкових насшнимв в твденних районах Херсонсько!' облает i при cie6i в третШ декада серпня, з нормою виЫву 25-30 шт збережешсть ix в зимовий перюд складае 60-100 %, урожайшеть насшня 17-20 ц/га з! схошсто 80-85%. Ранньо-весняна пересадка коренеплодав ¡з загущених мкць сприяла шдвищенню коефщкнта розмноження в 5-6 раз1в, у пор1внянш з контролем. На основ1 проведених дослщжень видаш "Рекомендацц по ресурсозбершаючш технологи вирощування насшня цукрових буряыв" (Новотро'щьке, 1997).

Декларащя особистого внеску. Автором особисто узагальнено л!тературу по тем1, проведено польов! дослщи i лабораторш дослщження, здшенено анатз отриманого експериментального MaTepiany. Впровадження розробок у виробництво здшснювалось гад безпосередшм кер1вництвом автора.

Апробащя роботи. Матер1али про результата проведених досшджень включались до р1чних звтв по науково-дослщницькШ poöoxi ЩБ УААН (1994,1995, 1996,1997). Основт положения роботи доповшались на конференщях молодих вчених (К.,1994,1995,1998) , на семшарах по безвисадковому насшництву( Автономна республ1ка Крим, 1994,1996.1997).

ПублкашТ. Основш положения дисертаци опублковано в 5 наукових працях. Обсяг i структура дисерташУ. Дисертацшна робота викладена на //-¿"сторшках тексту, мютить 30 таблиць,7 рисунюв, 2 додатки. Бона мютить у co6i: вступ, 6 роздшв, висновки та пропозици .Список використаш» лггератури включае 178 найменувань.в т.ч. 17 шоземних автор1в.

Осиовна частина.

Роздш Стан вивчешш питания i завдання дослщжень

Подаеться короткий огляд лггератури по вивченню можливосгп вирощування насини цукрових буряюв безвисадковнм способом у зрошуваних умовах твденних райошв ХерсонськоГ область На пщстав1 анализу обгрунтовано актуальность проблеми, мети i завдання дослщжень. Роздш Програма та методика дослщжень.

Грунтово-кл1матичш та агротехшчш умови проведения дослщжень Враховуючи сучасний стан проблеми, програмою дослщження передбачапось вивчити:

-характер росту 1 розвитку та мшроюпмат поля безвисадкових насшниюв у зрошуваних умовах швденних райошв Херсонсько1 обласи;

-критичну температуру вимерзання безвисадкових насшшшв у швшчних 1 швденних районах Херсонсько! обласи;

-р!зш строки С1вби 1 норми вис1ву насшня; -способи пщвищення коефгщенту розмноження насшня. Польов1 дослщи 1 виробнича переварка проводились у КСП ¡м. Куйбишева Каховського р-ну Херсонсько1 обл. (1992-1997рр.); лабораторш дослвдження- в лабораторп насшництва! наспшезнавства 1нституту цукрових буряюв УААН У дослщах проводились сладуюч1 спостереження та анал1зи: -густота насаджень рослин шсля сход1в, перед зтпвлею, шсля перезим1вл1, перед збиранням, а також збережешсть рослин взимку;

-на сорока типових рослинах тдраховували кшыасть листя, IX висоту, площу асимшюючоГ поверхш (М.1.0рловський,1948), доаметр голЬки коренеплоду, висоту \ масу коренеплоду та вас!" рослини-Коренеплоди по май дшгош на фракщГ: менше 7,7 -10, 11-20, 21-30 бшыпе 30 г. визначали вмкт сухих речовин в коренеплодах перед зтшлею;

В агроюиматичш показники: температуру на р1вш тщвки коренеплоду (В.М.Личикаки,1962), середньодобову температуру, середню температуру абсолютних р1чних мш!мум1в, висоту снегового покриву, вщносну волопсть ПОВ1ТрЯ, кшыасть ОПаД1В (по МеТОДИЦ1 агроюпматичних спостережень); И початок та юнець фаз розвитку насшншав; висоту рослин в динамвд, шляхом зам:ру закршлених рослин в кожному вар1анл сумЬкних повторювань; типи кувдв, середню масу насшниюв в щлому та надземноУ частили 1 коренеплоду зокрема, стушнь обнасшеносп на насшневу продуктившсть одше! рослини; морфолопчну характеристику безвисадкових насшниюв перед збиранням. ■ Облш урожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потт обмолоту насшшшв з ус1€1 дшянки кожноТ повторной! з подалышш очищениям та зважуванням насшня; поавш якосп насшня (енерпя, схожють, одноростковкть, маса 1000 плодав, Гх фракцшний склад) визначали зпдно державного стандарту. Дослщжента проводили по загальноприйнятш методшц (Б.А.Доспехов, 1979) та методичними вказ1вками ЩБ УААН (Вид.ВНЩ,198б).

Площа пос1вно1 дшянки становила 400-500 м2, зал1ково\-300-400м2. Повтортсть-чотирикратна. Сорт-Ялтупшвський однонаанний 64.

Статистична обробка результату дослщжень проводилась методом диспресшного анализу

(Б.А.Доспехов,1985) в обчислювальному цснтр1 ЩБ.

Агроыпматичш умови у роки проведения дослщв в основному були типов1 для дано 301Ш, проте вщрвнялись м1ж собою по роках вщ середюх багатор1чних. Найбшьп сприяливими, з точки зору збереження рослин, у зимовий перюд були : 1994/1995,1995/1996рр у менпнй м1р1- 1992/1993 рж. А найбшып несприятливим видався зимовий перюд 1993/199« року, коли критична температура вимерзання безвисадкових насшшшв (8-10° С морозу на р!вн голшки коренеплоду) у листопадьгрудш 1993 1 в С1чш 1994 року тривала 15-20 д1б, ; промерзания грунту сягало 35 см. В таких умовах безвисадков1 насшники повшстю загинули Агротехшка безвисадкових насшшшв загальноприйнята, у В1дповщносп з рекомендащями.

РоздЬ Вплив метеоролопнних фактор1в на р1ст, розвнток ! продуктившсп безвисадкових насшниюв.

Метеоролопчш фактори в осшшй перюд.

Основними факторами, що впливають на появу сход1В у лший перюд е наявтсть запаси вологи в грунт!, яка регулюеться опадами та зрошуваннями, а також температура грунту. Анал! багатор1чних даних метеостанцп Аскашя-Нова показуе, що середня температура у серпн (оптимальний строк для с}вби безвисадкових наыннюав) сягае в межах вщ 20 до 28°, що цшко» достатньо дая появи дружи ¡х 1 оптимальних сходав. Виршальне ж значения при цьому ма волопсть грунту. Проте в цей перюд тут випадас дуже мало опадав (середне багатор1чне-2бмм. ,а середш багатор!чш запаси продуктивно'1 вологи в грунт! на цей час становлять менш,шя 10мм., що край обмаль для отримання сход1в. Тому успппне вирощування насшня цукрови: буряыв безвисадковим методом у даному репош обумовлюються ,перш за все, своечасними Т! якюними поливами, як в перюд шдготовки грунту та посшу, так 1 в перюд вегетацп.

Спостереження показали, що тривашсть перюду "проростки-сходи", "сходи-три-чотир] пари листя" в цьому репош в рЬш роки була неоднаковою. Наприклад, у 1992 рощ, кош середньодобова температура повпря становила +21°С, тривалють перюду "поыв-сходи становила 10-11 дшв, в 1995 рощ при середньодобовШ температур! +17°С 13-14 шив. Теж сам вщм1чалось 1 з шшими перюдами (фазами), що 'псно зв'язане з температурним режимом волопстю грунту та мшрокшматом поля, що створюються внаслщок зрошення. В цшому тривалють оспигього вегетацшного перюду протягом 1992-1996 роыв коливалась вщ 78 до 8( дшв. (табл. 1)

Там метеоролопчш фактори по-р1зному впливали на стан розвитку насшншав. Так, ] тому ж 1992 рощ маса коренеплоду перед зтпвлею складала 21,5 г, кшыасть листгав на одни рослиш - 14 шт., IX довжина- 31 см, асимшяцшна поверхня- 1412 кв. см, а в 1995 роц вшюв1дно- 14,0 г, 12 шт., при довжиш 25 см, асимшяцшна поверхня -1153 кв.см, в цшому, з;

роки спостережень, маса коренеплоду перед зишвлею коливалась в1д 14 до 21,52, довжина листив - В1Д 25 до 32 см.

Враховуючи те, що спостереження у в« роки проводились при одному й тому ж строку С1вби (20 серпня), можна д1йти висновку, що для отримання оптимальних за ступеней розвитку рослин до зим'тл1, строк пос1ву необхщно визначити, виходячи ¡з метеоролопчних умов, що склалися на час авби та враховуючи довгостроков1 прогнози на осштй период. Приведет дат дають також право стверджувати, що для формування коренеплодав оптимальних розм1р1в (720г) у зрошуваних умовах швдешшх районгв Херсонсько! област1 необхщно не менш як 80 дшв всгетацц з середньодобовою температурою 13-18 0 С та сумою ефективних температур близько 850-950°С.

Таблиця 1. Метеоролопчш умови i фази розвитку рослин в осштй перюд.

Показники 1992 1993 1994 1995 1996

Середньодобова температура пов1тря,иС 21 13 18 17 18

Опади, мм 100 35 19 41 68

Вщносна волопсть повггря, % 61 56 45 50 58

Час появи повних сходав 6.IX 7.ГХ 5.К 7.IX 5.IX

1 -а пара листя 17.DC 18.IX 15.IX 19.ГХ 17.ЕХ

3-а пара листя 28.ГХ 29.DÍ 25.IX 30.IX 20IX

Дшв вщ nociBy до закшчення вегетаци 86 83 81 78 83

Maca коренеплоду перед зим1влею 21,5 16,7 15,3 14,0 16,4

Метеоролопчш фактори в зимовий першд 1 збережетсть безвисадкових насшниюв. 1з суп безвисадкового вирощування насшня цукрових буряюв вшткае головна вимога

устшного IX виробниитва - це збереження шд час перезим1вл1, що обумовлюються як

агроюпматичними умовами, яы складаються в осшнШ перюд та зимовий перюди

(температурний режим, наявшсть та стан сигового покрову та ш.), так 1 спрямованим

вирощуванням рослин, тобто агротехшчними факторами. Рашше проведеними дослщженнями

встановлено,що для безвисадкових насшнишв цукрових буряюв, як 1 ¡нших

сшьськогосподарських культур, ¡снуе певна межа - критична температура вимерзання, яка на

р1вш голшки коренеплоду варпое в межах 6-10° морозу, тривалгстю 2-3 1 бшьше даб.

(В.М.Балан, 1984).

Внкористовуючи методику агроюпматичних дослхджень (В.М.Личикаки, 1962), ми провели анализ взаемозв'язку М1ж середньодобовою температурою повпря, висотою стгового покриву 1 критичною температурою вимерзання безвисадкових насшнигав в зот Каховського 1 Велико-Олексапдр1вського райотв ХерсонськоТ облает), На основ! проведенного анал1зу встановлено, що протягом 17 - ти роюв (1980 - 1997) критична температура вимерзання безвисадкових насшнишв в зош Каховського району спостер1галась дв1ч1- в зиму 1984/85 1 1993-94 роив, в зош Велико-Олександр1вського району - чотири рази в зиму 1979-80,1984-85, 1985-1086 1 1993-

94рр. (табл.2). Збережешсть безвисадкових насшншав у зимовий перюд в роки проведения досшджень була р1зною i залежала як вщ метеоролопчних, так i агротехшчних фактор1в. Як i в дослщах, так i в цшому по зош вона була високою (87-100%) в зиму 1992/93, 1994/95 i 1996/97 рр.(табл.З). Найбшьш неспрюгошвим, як вже вдопчалось, видавея 1993/94 рнс, коли критична температура вимерзання безвисадкових насшшшв (6-10°С морозу на р1вш гашвки коренеплоду) в листопадЬгрудш 1993 року i в ci4Hi 1994 року тривала 15-20 да б, а промерзанш грунту досягало 35-40 см. В таких умовах безвисадков! насшники повшстю загинули на Bcix вар1антах дослщу. Нагадуемо, що тага умови за 17- ршний перюд в швденних районах ХерсонськоТ облас-п спостерЬались 2 рази, що цшком допустимо для успщного вирощування насшня безвисадковим способом в цш зош. Дещо нижча збережешсть в зиму 1994/95 року обумовлена також, в деяюй Mipi, холодною i ранньою зимою. Проте, бсзвисадков1 насшники збереглися, перш за все, в тих мюцях, де був сшговий покрив в найбшьш морозш дш. Тобто, можна стверджувати, що застосування прийом^в, ям сприякугь затримщ сшгового покриву (пщгортання, створення кулю та ш.) е важливим фактором збереження рослин в зимовий перюд.

Умови формування насшня та його яшсть.

Весняне вщростання безвисадкових насшншав у швденних зрошуваних зонах починаеться дуже рано (перша- друга декада березня), тому перюд Гх перезим!вЛ1 складае 85-110 дшв. Тривалють фази розетки складае 24-30, стеблеутворення - 20-22 дш.

Значний ¡нтерес в цьому зв'язку представляе початок i тривалють фази цвтння насшншав та дозршання насшня при безвисадковому ix вирощуванш, тому протягом 1992 i 1995-1996 рр. ми вивчали метеоролопчш умови в перюд проходження фаз розвитку безвисадкових насшшшв теля перезим1вл1 (табл. 6.). Як видно з даних таблиц! 6, цвтння i дозрдвання насшня в зош Каховського району проходять при висоий середньодобовШ температур! повпря i, практично, повною вщеутшетю опадав. При цьому, максимальна температура повпря в перюд цвтння-дозр1вання досягала до 37-43 °С, середньодобова -+25-30° С. Таи умови обумовили тривалють цього перюду 36-40 дшв. Для пор1вняння: тривалють цвтння-достигання в захщних областях Украши складае 55-60 дшв (В.М.Балан, 1984). В цшому ж, тривалють вегетацшного перюду безвисадкових насшншав теля перезшшвл1 складае 110-112 дшв. Отже, сприяттда метеоролопчш фактори, а саме: висока середньодобова температура, невисока вщносна волопсть повггря, незначна кшькють опадав i висока сонячна шеоляцк в перюд дозр1вания наыння в поеднанш ¡з зрошенням, дозволяють одержувати в цш зон1 високояюсне насшня цукрових бурямв. За роки дослщжень, схожють вирощеного насшня (сировини) коливалась вщ 80-85 %.

Роздш Вплив строгав Ывби 1 норми вис1ву наспшя на р1ст, розвиток, збережешсть 1 продуктивтсть безвисадкових насшннюв.

Одним ¡з даевих фактор!в, що впливають на рют, розвиток в кшцевому результат!, на збережешсть 1 продуктивтсть безвисадкових насшшшв е строки с1вби та норми вииву. Проте, щ питания в умовах Херсонсько! областг майже не вивчено. В зв'язку з цим, метою наших дослщжень було вивчити особливосп росту I розвитку безвисадкових насшншав протягом онтогенезу, 5х збережешсть 1 продуктивтсть, у зв'язку з ршшми строками сшби (20 серпня, 10 вересня) 1 нормами вис!ву нас!ння (12-15, 25-301 50-60 шт/м).

Одшею з важливих умов усшшно'1 перезим1вл1 безвисадкових насшншав е яю'сний стан сход1в : повнота, дружшсть появи, вир1вня1исть, Як показали нацп дослщження, щ показники, в першу чергу, залежать В1Д строыв схвби, що пояснюеться р!зним температурним режимом, що спостер1гаеться в твденних районах ХерсонськоГ обласп в цей перюд. Так, на перший день спостережень (6-й день теля поаву) при с1вб! 20 серпня в1ДМ1чено 7 сход1в, 10 вересня- 5, на 18 день шеля пос!ву- вщповщно 25 1 23 сходи. Спостереження показали, що при вересневому строку С1вби масов1 сходи, як правило, вщм1чаються на 12-14 день 1 розтягуються до 7-8 дн1в, а при серпневому- на 10-12 день 1 через 4-5 дтв повшетю сходять.

Таблиця 2. Агрокл1матичги показники зимового пер1оду в р!зних районах Херсонсько!

обласп.

Велико-Олександр1вський р-н (метеостанщя В.-Олександр1вка) Каховський р-н (метеостанщя Аскашя Нова)

Роки МШмальна температура, иС Стго- Мппмальяа температура, °С Стго-

Серед- На ршш Трива- вий Серед- На р1вт Трива- вий

ньодо- ГОЛ1ВКИ Л1СТЬ, покрив, ньодо- ГОЛ1ВКИ Л1СТЬ, покрив,

бова корене-плоду ДН1В СМ бова корене-плоду ДН1В см

379/80 -12 -10 2 1 -10 -8 1 1

) 80/81 -10 -6 1 0 -8 -4 1 0

>81/82 -18 -10 1 2 -18 -8 1 2

>82/83 -13 -8 2 3 -8 -6 1 2

>83/84 -16 -6 2 4 -13 -4 2 4

>84/85 -18 -12 8 2 -18 -10 7 2

>85/86 -16 -10 3 1 -13 -8 1 1

>86/87 -8 -6 1 0 -8 -6 1 0

>87/89 -12 -4 2 2 -10 -2 2 2

>89/90 -16 -12 1 2 -16 -12 1 2

>90/91 -12 -9 3 0 -11 -4 3 0

>91/92 -12 -4 7 4 -1 -2 5 4

•92/93 -16 -10 1 1 -12 -7 1 1

»93/94 -20 -10 18 2 -20 -9 16 1

'94/95 -13 -6 1 3 -17 -6 2 3

'95/96 -13 -5 4 4 -13 -4 3 4

'96/97 -14 -10 1 4 -13 -10 1 4

Табляця 3. Збережешсть безвисадкових насшниив в р1зш роки

( Каховсысий район, Херсонська обл.).

Показники Роки Середне

1992/93 1993/94 1994/95 1995/96 1996/97

Густота насадження (тис/га):

перед зим1влею 266 273 263 280 273 272

теля персзим1вл1 250 - 228 170 273 184

Збережешсть в зимовий перюд, % 94 0 87 61 100 85

Таблиця 4. Метеоролопчю умови в перюд проходженя фаз розвитку безвисадкових нааншдав.

Фази розвитку Тривашсть, дшв Температура," С Опади, мм

сума температур середньо-добова максимальна мнимальна

Весняне вщростання-стеблеутворення 39 560 18 29 7 63

Стеблеутворення-цвтння 38 870 23 31 13 71

Цвтння-дозр!вання 43 1130 25 37 15 31

Дещо розтягнутий перюд появи сходов при вересневому строщ швби викликае небажаш наслщки, а саме: багатоярусшсть, що в подальшому негативно вщбиваеться на !х перезим1вл1.3ниження штенсивносй появи сход1в, при переход! вщ раншх до тзшх строюв С1вби, пов'язано, в основному, з1 змшою середньодобово!' температури: в серпш вона була на 23 0 С вшца, н1ж у вересш.Дослщжеш нами прийоми дещо вплинули на польову схожють насшня. В середньому, за чотири роки, при с1вб{ 20 серпня польова схожють коливалась в межах 55-56 %, 10 вересня-52-53% (при шро5-4%), тобто можна вдантити, що спостертаеться тенденшя до зниження польовоГ схожосп, при перенесет строюв ывби з 20 серпня на 10 вересня. Вщ строив с1вби залежить тривалшть вегетацшного перюду в осшшй перюд, що 1Стотно впливае на темпи формування коренево'1 I надземноК частини рослини. Кр1м того, на штенсившсть ростових процес1в впливае норма висшу насшня, а також сукупшсть цих фактор1В. Перенесения строив С1вби з 20 серпня на 10 вересня супроводжувалось зменшенням роз.\пр1В як коренеплодав (маса, довжина), так 1 листового апарату (кшьюсть листмв, & довжина, асимишцйна поверхня). Так, коли при с\в6{ 20 серпня (норма виаву насшня 50-60 шт/м) маса коренеплоду в середньому за чотири роки склала 17,0 г, його довжина- 18,2 см, кшьюсть листюв на однШ рослиш- 13,1х довжина- 28 см, асимщящйна поверхня-1270 см2, то при с1вб110 вересня щ показники вщповщно були 12,6г, 16см,10 пгт,25 см 11100 см2.

При обох строках йвби, зменшення норми вис1ву зворотньо впливало на показники росту рослин. Наприклад, при с1вб110 вересня зменшення норми виаву насшня з 50-60 до 25-30 1 12-

15 шт/м призводило до збшыпення маси коренеплоду вщповщно з 12,6 до 13,0 1 13,5г. Аналцуючи фракцшний склад коренеплоддв, в залежносп вщ сукупносп двох фактор!в (строки С1вби I норми висзву) необхщно вщмггити слщуюче. Коли при контрол1 (ивба 20 серпня з нормою виаву намння 50-60 шт/м) найбшып првдатних до перезим1вл1 коренеплодов по мас1 (7-10 1 11-20 г) було 66%, то при С1вб1 10 вересня, з нормою виаву насшня 12-15 шт/м вщповщно 69%, тобто по кшькоеп коренегакдов, найбшып придатних дтя перезим1вл1, щ вар1анти були майже р^вноцшш. Дослщження також показали, що вмшт сухих речовин у коренеплодах залежить як вщ строгав С1вби (в бшышй М1р1), так 1 вщ норми вис1ву. Так, коли при с1вб1 20 серпня (норма вииву наыння 50-60 шт/м), вмшт сухих речовин у коренеплодах в середньому за чотири роки складав 17,1%, то при ывб110 вересня-10,1% 115,3%, або ж на 1,8% менше. При обох строках Ывби зменшення норми висЬу супроводжувалось шдвщценням цього показника у коренеплодах. Наприклад, при С1вб1 20 серпня зменшення норми виаву насшня з 50-60 до 25-30 1 12-15шт/м супроводжувалось збшьшенням вмюту сухих речовин у коренеплодах вщповщно з 17,1 до 17,5 1 17,8%. Аналопчна законом!ршсть вцдичаеться I при с1вб! 10 вересня. Це нов'язане з бшып р1вномфним розпридшенням 1 зрщженим стояниям рослин по плопц (при меншш норм! виаву), що обумовлюе краще забезпечення Гх факторами росту 1, в кшцевому результат!, пщвищенню продуктивное« фотосинтезу.

Збережешсть рослин у зимовий перюд залежала як вщ строшв мвби, так 1 норми висшу насшня. Перенесения строгав авби з 20 серпня на 10 вересня,в середньому,за 4 роки сприяло зниженню збереженосл на 28%. Це обумовлено, перш за все, не однаковим ростом рослин при р1зних строках ивби в осшнШ вегетащйний перюд. При с1вб1 10 вересня, безвисаджш нас1нники були менш розвинеш, в. них менше накопичувалось( особливо в коренеплодах) сухих речовин, що 1 обумовило 1'х меншу життездатшсть, в пор1внянш з пос1вом 20 серпня. Особливо це стосуеться, коли норма вис1ву насшня складала 50-60 шт/м. В цьому випадку, р1зниця у збереженосп рослин у зимовий перюд, при сшб1 20 серпня I 10 вересня складала 38,5%, тода як при норм! вис1ву 12-15 шт/м-19%, тобто в 2 рази менше.

Стосовно р1знищ в збереженосп безвисадкових насшнигав вщ норми висхву.то бшьш <итко вона проявлялась при С1вб1 10 вересня. Зменшення норми вийву насшня при хц>ому строков1 ывби з 50-60 до 25-30 1 12-15 шт/м, супроводжувалось шдвшценням збереженосп в середньому за чотири роки вщповщно з 48 до 56 1 63%. При с£вбг 20 серпня, зменшення норми вюпву насшня з 50-6- до 25-30 шт/м практично не вплинуло на збережешсть безвисадкових насшнигав (табл.7.).

Неоднаковий рют I розвиток безвисадкових насшнигав протягом онтогенезу при р1зних строках С1вби 1 нормах виаву по-р1зному вщбшшся, в першу чергу, на елементах ж продуктивное^, а в подальшому на урожайного 1 якосп насшня.При цьому, строки С1вби

впливають в тш чи шшш Мф1 на тага елементи продуктивной! насшншав, як 1х висота кшьисть паготв ¡, особливо, 1-го 12-го порядив, на щшьшсть обнасшення. Так, коли при ывб 20 серпня (норма вис1ву насшня 50-60 шт./м) висота насшншав була 160 см, паготв 1-гс порядку - 17 шт., 2 - го 53 шт., а насшнева продуктившсть - 48 г, то в аналогичному вар1ант1, пр1 с1вб110 вересня вщповщно 145 см (на 15 см менше), 15 146 шт. (на 217 шт. менше). Аналопчш законом1ршсть вдаичена 1 при шших нормах виаву.В залежносп вщ дослщжувалих фактори урожайшсть насшня була такою. На першому ьисщ по впливу на урожайшсть наяння бут: строки С1вби, на другому - норми вииву. Так, коли на контрол1 (с1вб1 20 серпня з нормою виив) насшня 50-60 шт/м) урожайшсть насишя складала, в середньому, за чотири роки 15,7 ц/га, то I аналопчному вар1анй при авб110 вересня -13,2 ц/га ( на 2,5 ц/га менше).

При зменшенш норми виову на обох строках «вби вщм1чалось тдвшцення урожайное^ насшня, правда не завжди математично доведене. (табл. 7).

Стосовно якосп нас1ння, необхщно вщмшгги слщуюче. При однакових нормах вийв} строки с1вби практично не вплинули на таи показники, як енергк проростання, схожкть, маса 1000 шкдав. На поивш якосп насшня вплинула норма вис1ву. Як видно ¡з даних таблищ 7, при вйх строках поаву зменшення норми виаву сприяло пщвищешсо схожосп насшня 1 маси 1000 шт., юлькосп шгсдав крупних фракцШ. Ми пояснюемо це тим, що при зменшенш норм виаву змшюеться арх1тектоюка куща нашнника, а саме: збшыпуеться кшьюсть пагошв 1-го \ 2-го порядшв, на яких, як правило, зв'язуеться краще за яистю нас1ння, завдяки бшыному доступу до них поживних речовин вщ головних паготв. Кр1м того, при зменшенш норм1 вис1ву забезпечуеться бшып р1вном1рний розвиток рослин.

В цшому ж, необхщно вщмшгш, що як по урожайност1,так 1 по якосп нас1ння найбшыпе вщцляються слщуючи вар1анти: при сшб1 20 серпня вариант з нормою вимву насшня 25-30 шт/м, при С1вб110 вересня - вар!ант з нормою виаву 12-15 шт/м.

Розды Вплив ршш£ фактор1в на коефщкпт розмноження насшня.

Для прискореного розмноження нових сортш 1 пбридов цукрових буряив важливий такий показник у насшництв], як коефвдент розмноження насшня, який при безвисадаовому способ! IX вирощування в даний час дещо нижче (1: 100-150), шж при висадковому (1: 250-300). Як показали дослщження, коефпцент розмноження насшня при безвисадаовому способ! к вирощування залежить вщ багатьох фактор1в: норми вийву насшня елпи, збереженосп рослин в зимовий перюд, урожайное« насшня, 1х схожосп 1 фракщйного складу. Але з ус1х цих факгор1в найбшьше значения мае норма вшлву, тобто чим менша норма вис1ву, тим вщций коефивент розмноження найння. В середньому, за три роки, зменшення норми вшпву насшня з

50-60 до 25-30 1 12-15 шт/м супроводжувалось пщвищенням коефщенту розмноження намння з 101 до 215 1311(табп.№8).

В 1993 1 1995 рр ми проводили пересадку коренеплод1в ¡з варханту, де С1вба проводилась при норм! вииву насшня 50-60 шт/м. Пересадку проводили 3-4 квтм (фаза ввдростання розетю1 листюв). Приживаемкть коренешкщв складала 85%.Спостереження показали, що у вар1аш1 з пересадкою насшниюв, особливо в початковий перюд вегетаци, насшншси дещо вщставали в роста 1 розвитку в пор1внянш з безвисадковими. Так, на 20 травня висота 1х,в першому вшадку, складала 30-40 см; в другому -60-70см. В середньому за два роки кссфгш'ент розмноження збш.шуеться з 101(на контрол^до 753 при пересадщ коренеплод1в навеет (табл.8).

Таблиця 7. Збережешсть I продуктившеть безвисадкових насшниюв

Варианта Збереже- Урожай- Схожкть, Масса Плод1в, Коефцц-

Строки Норма шсть у шеть % 1000 менше ент

ИВбИ в1схву зимовий насшня, ПЛОД1В, г 3,5 мм, розмно-

на«ння, шт/м перюд ц/га % ження

20.08 50-60

(контроль) 86 15,7 78 11,7 19 101

- 25-30 84 17,8 80 12,1 16 215

12-15 83 16,0 83 12,3 16 311

10.09 50-60 48 13,2 77 1,3 21 -

25-30 56 13,7 78 4,5 18 -

12-15 63 15,4 81 4,8 18 -

ШРоз 8 2,3 3 0,3 - -

Таблиця 8. Вплив р1зних фактор1в на коефицент розмноження насшня

цукрових бурят (1993-1995 роки).

Показ ники Норма вис1ву нас!ння, шт/м

50-60 (контроль) 25-30 12-15 50-60+ пересадка весною

Зиияно насшня, кг/га 14 7,4 4,7 14

едня маса кореяеплоду,г 16,0 17,6 20,7 16,0

Коефщкнт виходу 0,82 0,80 0,79 6,0

тота насадження, тис/га 341 194 116 41

рижиття коренеплоД1в - - - 85

ожайшеть насшня, ц/га 15,5 17,8 15,4 16,3

Схожють,% 78 80 82 80

>ефщ1ент розмноження 101 215 311 753

Роздш Виробнича перев1рка, впровадження 1 економ1чна ефектившеть рекомендован!«

ПрИЙОМ1В.

В 1995 - 1996 рр. в КСП1М. Куйбишева Каховського району Херсонсько!' обласп проводили в1фобничу перев1рку рекомеидованих прийом1в: строив «вби в залежносп вщ норми вииву 1 пересадки безвисадкових насшшиав. Виробнича перев1рка подтвердила наш!

висновки про те, що при вирощуванш безвисадкових насшшшв у швденних районах Херсонсько! облает 1, ешба в третй декад! серпня si зменшеною в 2 рази нормою висхву насшня по ефективносп не поступаеться nociBy в чей же строк, але з нормою виыву насшня 50-60 шт/м, а пересадка коренешивдв ранньою весною i3 загущеного nociBy сприяла шдвшценню коефнпенту розмноження в 5-8 раз1в.Економ1чний ефекг в 1996 рощ склав вщповщно 12,3 i 5,1 тис. гривень.

ВИСНОВКИ

1. PicT, розвиток безвисадкових насшниыв, ix збережешеть в зимовий перюд, та продуктившеть залежать як вщ метеоролопчних, так i агротехшчних фактор1в.

2. У зрошуваних п^вденних районах Херсонсько! обласп рослини до зими нарощують коренеплоди масою 5-30 г з 10-22 добре розвиненими листками. Тривашстъ вегетащйного перюду становить 80-90 дшв.

3. Пошкодження та загабель рослин у зимовий перюд настае головним чином вщ низьких температур, тобто для безвисадкових насшшшв властива критична температура вимерзання, при якШ гине 90% i бшыпе рослин. Протягом 17-ти рокш в швденних районах Херсонсько! обласп критична температура вимерзання спостер!галась дв1чк взимку 1984/85 i 1993/94 рр.

4. ГПвденш райони Херсонсько! обласп характеризуються також вщносно високими середньодобовими температурами повпря, високою кшьюстю сонячно! шеоляцп та незначною кшыастю природних опад'ш у перюд формування насшня цукрових буряк^в, що забезпечуе високу його якють.

5. В систем! агротехшчних фактор!в, що впливають на picT, розвиток, збережешеть i продуктившеть безвисадкових насшниюв, виршальне значения мае прав1шьний виб!р строив с!вби, вщ яких залежить довжина ос!ннього вегетащйного перюду, що !стотно впливае на темпи формування коренево! i надземно!, бюмаси рослин.

В швденних районах Херсонсько! облает! (при однакових шших умовах вирощування) бшып висока збережешеть i продуктившеть безвисадкових насшнзшв досяглась при ciBÖi в третШ декад1 серпня (20.08), в пор!вшшш з першою декадою вересня (10.09).

6.Важливим регулюючим фактором росту i розвитку рослин як в осшнш, так i в весняно-лгтшй вегетацшний перюд i ix насшнево! продуктивност!, е вихщна (перед зим1влею) густота насадження безвисадкових насшнимв, яка регулюеться нормою вис1ву насшня.Зниження норм вис1ву насшня з 50-60 до 25-30 i 12-15 шт/м зворотньо впливало на показники росту рослин як в осшнш, так i в весняно-лггнш вегетацШний перюди, а також приводило до бшьш р1вном1рного розмнцення рослин на плоцц, що сприяло формуванню рослин оптимальних po3MipiB, В силу

цього, зменшення норми вииву не приводило до зниження збереженосп 1 продуктивное^ безвисадкових насшншов.

7. На коефодент розмяоження насшня впливали як норма його виаву, так 1 пересадка коренеплодав весною. Зменшення норми вимву з насшня 50-60 до 25-30 1 12-15 шт/м сприяло пщвищенню коефщкнта розмноження з 101 до2511 до 311. Ранньо-весняна пересадка рослини загущених мюць сприяла шдвищенню коефвденту розмноження иаання в 7,4 рази у пор1внянш з прямим способом його вирощення.

8. Виробнича перев1рка запропонованих прийом1в повтетю тдтвердила дан1 польових ЗослЩв про те, що стбя в третш декад! серпня, 31 зменшеною в два рази нормою виа'ву, не :прияе зниженню збереженосп 1 продуктивное« безвисадкових насшниюв, ранньо- весняна тересадка коренеплодав значно пздвищуе коефвдент розмноження наЫння.

ПРОПОЗИЦЙ ВИРОБНИЦГВУ.

1. Агршшматичш умови швденних райошв Херсонсько'1 облася сприятлтда для ¡ирощування насшня цукрових буряюв безвисадковим способом.

2. С1вбу при безвисадковш культур! вирощування насшня проводити в третШ декада :ерпня з нормою вис1ву насши 25-30 шт/м.

3. При вимушеному тзньому строков1 с!вби (перша декада вересня) норма виаву гасшня повинна бути не мента 12-15 пгг/м.

4. 3 метою шдвшцення коефнценту розмноження намння проводити ранньо- весняну [ересадку рослин ¡з загущених мюць.

СПИСОК ОПУБЛЖОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ

1. Загороднш О.М., Соколов В.1., Стефанюк В.Й. Вивчення прийом!в, що забезпечують держания оптимальних сходав при безвясадковШ культур! насшня // 36. Наук. Праць 1нституту укрових буряюв УААН.-К..-1996.-С.5-8.

2. Балан В.М., Загородтй О.М., Соколов В.1., Стефанюк В.Й. Рекомендацй! по есурсозбер1гаюч1й технологи вирощування насшня цукрових буряюв. - К., ЩБ УААН.-1997,-0с.

3. Стефанюк В.Й. Безвисадковий споиб вирощування насшня цукрових буряюв у 1вденних районах УкраТни //Натуралгс.-1997.-№ 3-4.-С.20-22

4. Стефанюк В.Й. Вплив р1зних факторов, та коефвдент розмноження насшня цукрових уряюв у швденних районах Херсонсько! облает!. // Науков! основи виробництва цукрових уряюв та ¡нпшх сшьськогосподарських культур у сучасних економ1Чних та еколопчних мовах. - ЩБ УААН.-К.-1998.-С.48-53.

5. Стефанюк В.Й. Вплив строив с ¡вби i норм вшпву насшня на збережешсть i продукттившсть безвисадкових насшшдав у швденних районах ХерсонськоУ облает! // Науков1 осаови виробництва цукрових бурямв та пшшх сшьськогосподарських культур в сучасних економ1Чних та еколопчних умовах. - ЩБ УААН, - К.- 1998. - С.66-68.

АННОТАЦН

Стефанюк В.Й. Агроклшатичне обгрунтування вирощування насшня цукрових буряив безвисадковим способом у зрошувалышх умовах твденно-схщно1 частини степу Укра'щи. -Рукопис

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спешальшстю 06.-01.05.-селекц)'я та насшництво. - 1нституг цукрових буряхт УААНКшв, 1998

В умовах ХерсонськоУ областа вивчено взаемозв'язок м^ж метеоролопчними показниками зимового перюду i збережен1стю безвисадкових нас1нник!в, М1Ж метеоролог1чними показниками в nepiofl цвтння-дозр1вання та яыстю насшня, а також вивчено ефектившеть риних строив с ¡вби i норм Buciay, та р1зних способ1в пщвищення коеф!щешу розмноження насшня.

Кточов1 слова: агрокл1матичш цоказники, безвисадков! насшники, строки с ¡вби, норми висхву, коефйцент розмноження.

Стефанюк В.И. Агроклиматические обоснования выращивания семян сахарной свеклы безвысадочным способом в орошаемых условиях южно-восточной части степи Украины,-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. - селекция и семеноводство. - Институт сахарной свеклы УААН, 1998.

В условиях Херсонской области изучена взаимосвязь между метеорологическими показателями зимнего периода и сохранностью безвысадочных семенников, между метеорологическими показателями в период цветения - созревания и качеством семян, а также изучена эффективность различных сроков посева и нормы высева, и различных способов повышения коэффициента размножения семян.

Ключевые слова: агроклиматические показатели, безвысадочные семенники, сроки посева и нормы высева, коэффициент размножения семян.

Stefanuke V.Y. Agroclimatic foundations for sugar beet seed growing by a direct method with irrigation in Southern regions of South-Eastern part of the Steppe zone of Ukraine. A manuscript.

/F

The thesis is presented for obtaining a scientific degree of a Candidate of Agricultural sciense, or specialiaty 06.01.05- Breeding and Seed Prodaction- The Institute for Sugar Beets of UAAS, [yyiv,1998.

Under conditions of the Kherson district, studies on relationships between meteorological dices of the winter period and survival of direct-grown seed bearing plants and studies on efficiency of iifferent sowing time and seeding rates and different ways of increasing seed multification ratio have ieen carried out.

Key words: agroclimatic indices, direct-grown seed bearing plants, seeding rates, seed nultiplication ratio.