Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологическое обоснование и технологическое обеспечение основных приемов выращивания суданской травы на семена в условиях южной Степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологическое обоснование и технологическое обеспечение основных приемов выращивания суданской травы на семена в условиях южной Степи Украины"

херсонський державний сільськогосподарський

ІНСТИТУТ

Бойко Людмила Олександрівна

УДК 633.282:631.51.02:57.033

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ НА НАСІННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09-рослинницгво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон-1998

Дисертаційна робота виконана в Херсонському державному сільськогосподарське інституті на протязі 1994 - 1996 років.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор Жарінов Валерій Іванович, зав. кафедрою рослинництва та агроекології Херсонського СГІ

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор Сніговий Володимир Семенович, зам. директора по науці Херсонської селекційн дослідної станції баштанництва, м. Гола Прист

кандидат сільськогосподарських наук Патокова Оксана Олексіївна, старший науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства УААН, м. Херсон,

Провідна установа: Миколаївський сільськогосподарський інститут, кафедра рослинництва, м. Миколаїв

Захист дисертації відбудеться “24” квітня 1998 р

о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 19.02.01. при Херсонськом державному сільськогосподарському інституті, за адресою: 325006, м. Херсон, вул.

Р.Люксембург, 23

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного сільськогосподарського інституту

Автореферат розісланий “ 24 ” березня 1998 р

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

С

Лазер IIН.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирощування суданської трави на насіння можливе тільки при абезпеченні достатньо тривалого періоду вегетації відповідною сумою активних ;ередньодобових температур. В зв’язку з цим, ми вважаємо можливим, в залежності від мов зволоження (богара, зрошення) диференціювати основні технологічні заходи іирощування для одержання сталого врожаю насіння.

Звичайно технологія вирощування суданської трави на корм і насіння не розділяється, зироко практикується виділення окремих ділянок з загального масиву цієї культури, (осіяної на кормові потреби. Це досить чітко висвітлено в опублікованих наукових ювідомленнях і рекомендаціях. В даному випадку залишається на насіння травостій ершого укосу. Однак біологічні і екологічні особливості формування високої егетативної і насіннєвої продуктивності не завжди співпадають, потрібне уточнення сновних технологічних заходів вирощування суданської трави на насіння. Це стосується ерш за все, районів, де вирощування суданської трави на насіння екологічно гарантоване. [о таких районів відноситься південна частина Степу України, де сума активних емператур забезпечує можливість одержання декількох укосів кормового призначення і косу на насіння. В умовах достатнього зволоження, яке створюється при зрошенні, перше реалізовується технологічна програма одержання кормової маси і насіння з одного осіву.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, що роведені особисто автором на полях КСП “Супутник” Жовтневого району Миколаївської їласті стали основою дисертаційної роботи і виконані у відповідності з методикою і рограмою досліджень, затверджених Вченою Радою агрономічного факультету. Вони є сладовою частиною плану наукових досліджень інституту по темі: “Підвищення родуктивності і стабільності агрофітоценозів основних сільськогосподарських культур в ілежності від технології вирощування в умовах Степу України” (№ держ. per. 195V011476).

Мета і завдання досліджень. Розробити основні технологічні заходи вирощування 'данської трави на насіння в богарних умовах і при зрошенні в південному Степу країни з врахуванням екологічного забезпечення температурними умовами формування >статнього врожаю насіння.

В зв’язку з цим на вивчення були поставлені слідуючи питання:

-визначити ефективний спосіб сівби при вирощуванні культури в богарних умовах -встановити оптимальну норму висіву в залежності від способів сівби в умовах богари;

-екологічно обгрунтувати і технологічно забезпечити можливість одержання урож кормової маси і насіння в рік посіву культури при зрошенні;

-визначити найбільш ефективний спосіб посіву цри вирощуванні культури в зрошуваних умовах;

-встановити оптимальну норму висі'у насіння в залежності від способу посіву і використання на зрошуваних землях;

-дати економічну і біоенергетичну оцінку технологічним заходам вирощування суданської трави на насіння, які вивчаються.

Наукова новизна. З врахуванням біологічних особливостей формував продуктивності культури дано теоретичне і практичне обгрунтування можливо одержання в умовах зрошення кормової маси і насіння в рік посіву. Виявлена ефективнії застосування рядових способів посіву насіннєвого призначення і відповідної оптимальї норми висіву насіння в богарних і зрошуваних умовах даної зони.

Практичне значення роботи. Технологічно доказано і практично перевірено, і комплексне вирощування суданської трави при зрошенні дає можливість одержати в і посіву 74-84 ц/га сухої кормової маси і 5,4-6,8 ц/га кондиційного насіння. П одноцільовому використанні урожай насіння досягав 9,6-12,8 ц/га. В богарних умов застосування рядового способу за оптимальної норми висіву гарантує одержання 4,8-1 ц/га кондиційного насіння.

Економічна ефективність впровадження кращих варіантів поєднання способу посівз норми висіву забезпечує одержання чистого доходу 380 грн/га (в богарних умовах), 7 грн/га (при зрошенні) і 452 грн/га (комплексне використання посівів при зрошенні).

Виробнича перевірка результатів досліджень проведена в господарств; Миколаївської та Херсонської області на загальній площі 71 га.

Декларація особистого внеску. Проведення польових і лабораторних досліджен аналіз і висновки з одержаної наукової інформації виконано дисертантом особисто.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на наукові виробничих конференціях Херсонського державного сільськогосподарського інституї (1996,1997 рр), науково-практичній конференції Південного наукового центру АН Україи

з

(Херсон, 1995 р), республіканській науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрямки підвищення ефективності його розвитку”(Херсон, 1997 р).

Публікація результатів досліджень. Основні положення досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 5 наукових роботах, з них 3 в фахових виданнях.

/ .

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 153 сторінках машинописного

тексту, експериментальний матеріал представлено в 46 таблицях, 4 рисунках та 22 додатках. Список літератури включає 182 найменування, в т.ч. 17 іноземних авторів.

УМОВА І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження були проведені на протязі 1994-1996 років в КСП “Супутник” Жовтневого району Миколаївської області.

Грунт типовий для підзонн південного Степу України - чорнозем південний важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі складає 4,6 - 5,1%, загального азоту -0,22%; загального фосфору — 4,3-5,.6мг/,100 г грунту; обмінного калію - 47,0-52,4 мг/ІООг грунту. Найменша вологоємкість - 26%.

Південний степ характеризується великою кількістю світла і тепла, та низькою вологозабезпеченістю. Погодні умови за роки досліджень складались по різному:

- у 1994 році загальна сума опадів становила 324,9 мм, в т.ч. за період вегетації суданської трави 154,0 мм. Сума середньодобових температур > 10°С періоду вегетації :уданської трави (У-Х) становила 3290°.

- у 1995 році загальна сума осадків становила 541,3 мм, в т.ч. за період вегетації іуданської трави 186,4 мм. Сума середньодобових температур >10°С періоду вегетації :уданської трави (У-Х) становила 3212°.

- у 1996 році загальна сума осадків становила 396,0 мм, в т.ч. за період вегетації :уданської трави 143,3 мм. Сума середньодобових температур >10°С періоду вегетації :уданської трави (У-Х) становила 3202°.

Дослідження по агроекологічному обгрунтуванню технологічних засобів вирощування іуданської трави на насіння в умовах південного Степу України проведені шляхом юстановки двох польових двохфакторних дослідів. В схему дослідів були включені уіідуючи фактори: спосіб сівби (А) - рядовий, 15 см; широкорядний , 45см; і норма висіву В) - для рядового способу сівби - 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; для широкорядного - 0,5; 1,0; 1,5; 2,0

млн схожих насінин /га. Польові досліди проведені в богарних і в зрошуваних умов; Дослідження на зрошенні передбачували як одноцільове використання посівів так комплексне (перший укіс на корм, другий - на насіння).

Повторність дослідів чотирикратна. Площа посівної ділянки 70 м‘, облікової 50 t Розміщення ділянок рендомізоване. При проведенні досліджень керувались методичнії! вказівками М.М.Горянського (І970); Б.О.Доспєхова (1979); В.О.Ушкаренк

О.Я.Срипніков (1988).

Згідно прийнятої схеми досліду виконувались слідуючи польові, лаборатор спостереження і дослідження:

-вологість грунту визначалась термостатно-ваговим методом. Сумарна витрата ео; грунтом і рослинами (евапотранспірація) розраховувалася з рівняння водного балані грунту за П.Я.Кравченка і В.П.Петруніна (1959).

-фенологічні спостереження проводили у відповідності з Методичними вказівках ВІР(1968). Облистяність визначали шляхом зважування рослинного зразка з виділення листкової маси. Освітленість різних ярусів посіву визначалася за допомогою люксмет) Ю-116.

-аналіз пробного снопу включав визначення: висоти рослин, кількості стебел, кількос та маси насіння з однієї волоті, довжини волоті. Посівні якості насіння визначали : методами викладеними в ДСТУ: 12037-81; 12038-84; 12042-86.

-облік забур’яненості посівів проводили на виділених двох несуміжних повторності ділянок та ін.

Розрахунок економічної ефективності агрозасобів вирощування суданської трави, яі вивчалися в дослідах, проводили за “Методикою визначення економічної ефективиос використання в сільському господарстві результатів науково дослідних і дослідж конструкторських робіт, нової техніки, винаході і раціоналізаторських пропозицій” (1980 Розрахунок біоенергетичної ефективності проводили за “Методикою оцінк біоенергетичної ефективності технологій виробництва сільськогосподарських культур (В.О.Ушкаренко, П.Н.Лазер, А.І.Остапенко, І.О.Бойко, 1997).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ І ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОГО ТРАВОСТОЮ СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ В БОГАРНИХ УМОВАХ В програмі дослідів передбачалось вивчити, агроекологічно обгрунтувати і визначит оптимальний спосіб посіву і норму висіву суданської трави в богарних умовах.

Водинй режим. Сумарне водоспоживання посіву суданської трави по рохам досліджен коливалась в межах 2171 - 2847 м3/га. За роки польових досліджень найбільш раціональн

вологу грунту використовували рядові посіви. На таких посівах коефіцієнт водоспоживання складає 403 - 476 м3/ц. Відповідно на широкорядних посівах величина даного коефіцієнту зростає до 620 - 766 м3/ц (в залежності від норми висіву). Встановлено, що ширина міжрядь сприяє більш суттєвому впливу на цей показник порівняно з нормою висіву. Найбільш раціональне використання вологи відмічається на рядовому посіві при нормі висіву 2,0 млн/га (403 м3/га), а на широкорядному - 1,0 млн/га (620 м3/ц).

Встановлена прямолінійна залежність урожаю насіння від запасів вологи в грунті (шар О-ІООсм), зокрема від витрат вологи за вегетацію (г= 0,53), сумарне водоспоживання (г=

0,36), коефіцієнт водоспоживання (г= - 0,92). Залежність врожаю від запасів вологи та водоспоживання виражається слідуючою математичною моделю:

У=6,704+Хіх 0,05-Хі х 0,05-Х3 х 0,0б+Х4 х 0,02-Х5 х 0,08,

Де У-урожай насіння,ц/га;

Хі- запаси продуктивної вологи перед посівом, м3/га;

Хг-запаси продуктивної вологи при збиранні врожаю, м3/га;

Хз-витрати грунтової вологи за вегетацію, м3/га;

Х4 - сумарне водоспоживання, м3/га;

Х5 - коефіцієнт водоспоживання, м3/ц;

Ріст та розвиток посівів. Для нормального розвитку і росту суданської трави на протязі вегетації потрібна достатня забезпеченість біологічно необхідної середньодобової температури (>10°)-3000-3200°. По роках досліджень сума таких температур для забезпечення формування урожаю насіння становила 2377-2420° при тривалості вегетаційного періоду в межах 109-112 днів.

Природно, що спосіб посіву і норма висіву насіння вплинули на формування густоти , польову схожість і виживання рослин. В залежності від поєднання взятих агроприґюмів польова схожість змінювалась в межах від 75 до 85% і забезпечувала густоту сходів: на рядових посівах 108-208 і широкорядних - 46-175 шт/м2. На протязі вегетації відмічалось зменшення густоти за рахунок загибелі рослин. Процент виживання на варіантах досліду був на рівні 80,6-86,9%. На обох способах посіву збільшення норми висіву обумовлює зниження відсотку зберігшихся рослин.

Відмічено, що норми висіву відповідним чином сприяють на зміни висоти травостою. На період формування насіння висота рослин складала -160-164 см. Спосіб посіву суттєво не впливав на висоту рослин, а норма висіву обумовлювала різницю в 9 н 27 см (рядовий та широкорядний спосіб відповідно).

Посіви суданської трави насіннєвого використання з раннього періоду розвитку бух забур”янені. Ширина міжрядь і норма висіву впливали на величину розподілу бур”янів посівах. Більш забур”янені були посіви широкорядні (83-110 шт/м2), менш рядові (66-8 шт/м2).В цілому забур”яненість посіву суданської трави змінювались під діє: регульованих агрозаходів через розподіл рослин основної культури по поверхні поля.

Визначення кількості сонячного світла в середньому ярусі травостою показало, що и період формування насіння його рівень становив 11,7-18,5% від рівня над посівом. Спосі посіву та норма висіву змінюють освітлення середнього ярусу також перед збирання насіння. Освітлення в значній мірі залежало від облистяності посівів. Ці зміни елементі структури травостою впливають і на рівень насіннєвої продуктивності посівів.

Продуктивність посівів. По роках рівень урожайності коливався в межах від 3,0 д

7,0 ц/га (табл. 1).

Т аблиця

Врожайність насіння суданської трави в залежності від способу посіву та норми

висіву, ц/га

Спосіб посіву(А) Норма висіву, мли. шт/га (В) 1994 р 1995р 1996 р Середнє за 1994-1996 рр

Рядовий 1,5 4,2 6Д 5,6 5,3

2,0 4,8 7,0 6,8 6,2

2,5 4,7 6,8 6,2 5,9

3,0 5,0 6,4 6,1 5,8

Широкорядний 0,5 2,5 3,6 3,4 3,2

1,0 2,8 4,8 4,6 4,1

1,5 3,0 4,5 4,6 3,9

2,0 3,0 4,3 4,1 3,8

НІРо5 ц/га для фактору А - 0,13 0,12 0,15

В - 0,18 0,17 0,21

для взаємодії АВ- 0,25 0,25 0,30

За роки досліджень найбільш продуктивними виявились рядові посіви, де врожайністі коливалась від 4,2 до 7,0 ц/га. Широкорядні посіви у відповідних умовах мали значне нижчу врожайність, яка складала 2,5-4,8 ц/га. В середньому за 1994-1996 рою максимальна врожайність при рядовому посіві отримана при нормі висіву 2,0 млн/га-6,: ц/га. На широкорядному посіві кращі результати отримані при нормі висіву 1,0 млн/га-4, і ц/га. Зміна норми висіву висіяних насінин в більшу або меншу сторону веде до істотногі

зменшення урожаю. Оцінка дольового впливу вивчення факторів показала залежність насіннєвої продуктивності суданської трави на 82-93% від способу посіву.

Структура врожаю та посівні якості насіння. Досліджувані агротехнічні прийоми впливали на кількість продуктивних стебел, рівень яких змінювався від 126 до 322 шт/м2. (табл. 2) -

Таблиця 2

Вплив способу посіву та норми висіву суданської трави на формування суцвіття і

насіння (середнє за 1994-1996 pp.)

Спосіб посіву Норма висіву, млн.шт/га Кількість продукт, волотей, шт/м2 Продуктивність рослини, г Відносне розподілен. врожаю, %

всього в т. ч. основи, волоті волоті бок. стебел всього в т. ч. основи, волоті волоті бокових стебел в т. ч. основи, волотей волотей бок. стебел

Рядовий 1,5 254 91 163 0,61 0,42 0,19 68,8 31,2

2,0 322 124 198 0,53 0,36 0,17 67,9 32,1

2,5 281 148 133 0,42 0,31 0,11 73,8 26,2

3,0 252 168 84 0,37 0,28 0,07 75,7 24,8

Пироко- 0,5 124 40 84 0,91 0,37 0,54 40,6 59,4

рядний 1,0 217 75 142 0,6 0,35 0,25 58,3 41,7

1,5 154 106 48 0,40 0,29 0,11 72,5 27,5

2,0 126 126 ... 0,28 0,28 — 100,0

Максимальний продуктивний стеблостій отримано на варіанті рядового посіву при зрмі висіву 2,0 млн/га-322 шт/м2, на широкорядному посіві найбільш продуктивна

-і л

гстота (217 шт/м ) відмічена при висіві 1,0 млн/га. Продуктивність однієї рослини іінювалась на рядовому посіві в межах від 0,37 до 0,61 г, на широкорядному-0,28-0,91г. а рядовому посіві формування насіння на основній волоті було 68,8%, на бокових 31,2% орма висіву 1,5 млн/га). Збільшення норми висіву вело до перерозподілу формування ісіння на рослині з бокових волотей на основні. Аналогічна закономірність встановлена і . широкорядних посівах.

Вивчені нами агроприйоми не суттєво впливали на посівні якості насіння. Відмічена нденція зниження якості насіння на варіантах широкорядного способу посіву.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ НАСІННЯ СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ В ЗРОШУВАНИХ УМОВАХ Водний режим. При одноцільовому використанні посіву на насіння на протя вегетації по роках постійно піддержувалась вологозабезпеченість на рівні 75-85 % НВ : рахунок застосування норми зрошування на рівні 900 м3/га (три вегетаційні поливи Сумарне водоспоживання коливалось на рядових посівах від 2961 до 3132 м3/га, і широкорядних - 2983 - 3009 м’/га. При цьому коефіцієнт водоспоживання становив и рядових посівах 263-312м3/ц, а на широкорядних - 419-473 м3/ц. Суттєвої різниці цьог показника на різних нормах висіву не встановлено.

По іншому складувалась вологозабезпеченість посівів, які використовувались першого укосу на кормові цілі, а травостою другого укосу - на насіння. Достати вологозабезпеченість формувалась за рахунок поливу першого укосу (600 м3/га), послідуючими вегетаційними поливами другого укосу (1100 м3/га). Сумарн

водоспоживаня травостою першого укосу (на сіно) складало на рядовому посіві 1911-204 м3/га, а на широкорядному-1852-1944 м3/га (величини коефіцієнту водоспоживаня п варіантах досліду - 23,5-30,8 м3/ц). Сумарне водоспоживаня другого укосу (на насіння складає 2632-2709 м3/га, (коефіцієнт водоспоживаня на рядовому посіві від 413 до 46 м3/ц, на широкорядному від 732 до 1012 м3/ц). Сумарне водоспоживаня посіву суданськс трави при комплексному використанні за всю вегетацію склало 4483-4716 м3/га, що н 1522 - 1584 м3/га більше одноцільового використання посівів.

Рівень екологічної забезпеченості температурним фактором посівів при різном цільовому використанні. По багаторічним даним підзони південного Степу України сум середньодобових активних температур складає 3000-3200°. Для формування врожак насіння даної культури з першого укосу фактично необхідно 2479-2571°, тобто в умова: даного регіону для його формування суданська трава достатньо забезпечена, а прі комплексному використанні потрібність в сумі активних температур зростає. Ці підтверджується даними спостережень та підрахунками (табл.З)

Фактичний стан температурного режиму періоду вегетації забезпечує можливісті повноцінного врожаю зеленої маси з сумою активних температур на рівні 1027-1159°.

Таблиця З

Фактичні дані температурних умов, ріст і тривалість міжфазних періодів розвитку посівів при комплексному використанні (в середньому за 1994-1996 рр)

Міжфазні періоди Тривалість міжфазних періодів, днів Середньодоб. температури, град. Сума активних середньодоб.темпер., град (>10°)

Посів - скошування 51-56 18,6-22,7 1027-1159

Відростання - викидання волоті 35-37 21,9-23,0 787-843

Цвітіння - початок формування насіння 20-22 19,3-20,5 398-452

Формування насіння-технічне дозрівання 35-37 13,0-19,1 480-669

Тривалість вегетаційного періоду 140-146 19,6-20,2 2748-2946

в т.ч. другого насіннєвого укосу 91-93 18,5-20,6 1718-1883

Цля послідуючого формування другого насіннєвого укосу потрібна сума температур в іежах 1718-1883°. Таким чином, загальний рівень потреби температур для утворення еленої маси і насіння становить 2748-2946° при тривалості вегетаційного періоду 140-146 нів, з них для формування насіння 90-93 дні. Приведені фактичні дані підтвердили кологічну забезпеченнісь температурним фактором при комплексному використанні осі вів.

Особливості формування насіннєвих травостоїв. В наших дослідах польова хожість суданської трави змінювалась в залежності від відстані між насінинами: по мірі меншення відстані-схожість теж зменшувалась.

Аналогічна закономірність встановлена і у відношенні збереження рослин. В цілому оереженність рослин була високою: від 80 до 98%, що дозволило зформувати заплановані івні густоти стояння рослин та вивчити зміни зовнішніх факторів під дією регульованих гроприйомів. Комплексне використання посіву завдає додаткове навантаження на ослини. Негативний вплив укосу в фазу викидання волоті полягав в зменшенні густоти осіву. В результаті чого виживання рослин культури при комплексному використанні кладало на рядовому посіві - 81,4-83,0%, а на широкорядному - 75,5-81,5%.

Облистяність змінювалась під дією регульованих факторів, а також в залежності від ази росту та розвитку. Перед викиданням волоті на рядовому посіві облистяність

збільшувалась пропорційно збільшенню густоти посіву. Перед збиранням зафіксоваь природна загибель листя, тому співвідношення маси листя та стебел різко зменшувалосі На розріжених посівах незалежно від міжряддя облистяність вища порівнюючи загущеними.

Висота рослин суданської трави під дією аналізованих агроприйомів змінювалас несуттєво. В фазу викидання волоті при одноцільовому використанні на рядовому посіе висота рослин знаходилась в межах 142-156 см, а на широкорядному - 136-153 с& Проведення укосу та перехід на бокові стебла огави різко зменшували аналізовани; показник (на 40 см при рядовому та 46 см при широкорядному посіву).

Визначення освітлення середнього ярусу характеризує умови фотосинтезу. В фаз; викидання волоті при одноцільовому використанні насіннєвого посіву найбільш; кількість сонячної енергії в середній ярус проходить при міжрядді 15 см - 15,0%, що ні 2,8% більше ніж на широкорядному. При цьому встановлено, що збільшення норми висіві знижує проходження сонячного світла в середній ярус посіву. Особливо сильно Ці виявляється в період формування насіння.

В роки досліджень на рядовому посіві в фазу кущення кількість бур”янів змінювала« в межах від 70 до 127 шт/м2. Максимальне їх число було при нормі висіву 2,0 млн/га Збільшення норми висіву знижувало кількість вегетуючих бур”янів (в середньому на 32%) Максимальне забур”янення при широкорядному посіві було при нормі висіву 0,5 млн/га і складало 137 шт/м2. Комплексне використання посіву значно зменшувало число бур”янів.

Продуктивність посівів. Спосіб посіву істотно впливає на збір насіння: різниця по цьому показнику складає в середньому за 1994-1996 рр - 3,7 ц/га (табл.4).

Максимальна врожайність рядового посіву -11,7 ц/га отримана при нормі висіву

2,5 млн/га. Зміна кількості висіяного насіння знижує врожайність. Оптимальна норма висіву при широкорядному посіві 1,0 млн/га і забезпечує формування врожаю на рівні 7,1 ц/га. Оцінка дольової участі регульованих факторів в формуванні врожаю насіння показала, що спосіб посіву впливає на 86,7- 96,2%, а норма висіву- на 2,3-10,8%.

При комплексному використанні посіву суданської трави урожайність сухої маси була на рівні 63,1 - 83,6 ц/га в залежності від поєднання аналізованих факторів. Максимальну урожайність сіна отримано на рядовому посіві при нормі висіву 1,5 млн/га- 83,6 ц/га, а на широкорядному посіві: 1,0 млн/га -77,8 ц/га.

При формуванні насіння на травостої другого укосу встановлена залежність насіннєвої продуктивності посіву від способу посіву та норми висіву. Найбільша

Таблиця 4

Насіннєва продуктивність суданської трави одноцільового використати в залежності від способу посіву та норми висіву, ц/га

Спосіб посіву (А) Норма висіву, мли. шт/га (В) 1994 р 1995 р 1996 р Середнє за 1994-1996 рр

Рядовий 1.5 7,3 11,6 9,7 9,5

2,0 9,4 12,6 12,1 11,4

2,5 9,6 12,8 12,6 11,7

3,0 8,8 12,3 12,1 11,1

Широкорядний 0,5 4,6 8,4 5,8 6,3

1,0 5,8 8,7 6,9 7,1

1,5 5,2 8,6 6,4 6,7

2,0 4,9 8,0 6,2 6,4

НІРоз, ц/га для фактору А- 0,14 0,14 0,17

для фактору В- 0,20 0,20 0,24

для взаємодії факторів АВ- 0,29 0,29 0,33 Таблиця 5

Урожайність насіння суданської трави з другого укосу в залежності від способу посіву та норми висіву, ц/га

Спосіб посіву (А) Норма висіву, млн. шт/га (В) 1994 р 1995 р 1996 р Середнє за 1994-1996 рр

Рядовий 1,5 5,0 6,6 5,8 5,8

2,0 5,4 6,9 6,8 6,4

2,5 5,2 6,9 6,2 6,1

3,0 5,0 6Д 6,0 5,7

Широкорядний 0,5 2Д 3,2 2,6 2,6

1,0 3,4 3,8 3,7 3,6

1,5 3,4 3,6 3,5 3,5 '

2,0 2,9 3,4 3,2 3,2

НІР05, ц/га для фактора А- 0,17 0,15 0,15

для фактора В- 0,24 0,22 0,22

для взаємодії факторів АВ- 0,33 0,31 0,30

врожайність насіння здобуто на рядовому посіві з нормою висіву 2,0 млн/га - 6,4 ц/ на широко рядному посіві з нормою висіву 1,0 млн/га (табл.5).

Дольова участь в різні роки змінювалась по способу посіву від 88,6% до 95,4%, і норки висіву від 3,1% до 8,2%.

Структура врожаю та посівні якості насіння. В умовах зрошення викорис норми висіву та способи посіву забезпечили відповідну фактичну густоту посіву (на збирання врожаю), яка в середньому за 1994-1996 рр складала при одноцільов використанні 103-185 шт/м3 (рядовий посів) та 40-144 шт/м2 (широкорядний посів). ] комплексному використанні цей показник був на рівні: 97-179 шт/м2, та 37-134 иг відповідно. Згідно встановленій криволінійшй залежності змінювалась кільк розвинутих продуктивних стебел. Максимальна кількість продуктивних стебел ( шт/м2) отримана на рядовому посіві з нормою висіву 2,0млн/га. На широкорядному по максимальний показник складав 258 шт/м2 (норма висіву-1,0млн/га). Комплек використання посіву значно зменшувало цей показник. Проведення укосу привело зменшення числа кондиційних насінин на основній волоті майже в два рази.

Коефіцієнт розмноження при одноцільовому використанні посіву змінювався в ме: 24-138 (широкорядний посів) та 29-64 (рядовий посів). Комплексне використання рос. вело до значного зменшення коефіцієнту розмноження - 14-52.

Посівні якості насіння, отриманого з посіву одноцільового використання, мають пе залежність від рівня вивчаємих нами агроприйомів, коливання яких не перевершув нормативні величини стандарту. При комплексному використанні посіву суданської тр знижується кількість виповнених та нормально розвинутих насінин. Це обумові зниження енергії проростання та лабораторної схожості.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ НА НАСІННЯ

Собівартість насіння, отриманого в богарних умовах була мінімальною на рядове посіві з нормою висіву 2,Ота 2,5 млн/га: 68,7 і 73,4 грн/ц. Перехід на широкорядний по привело до зростання цього показника до 108,0-115,2 грн/ц. Відповідно максималы чистий прибуток на рівні 379,3 грн/га отримано на рядовому посіві з нормою висіву млн/га.

На зрошенні при одноцільовому використанні мінімальну собівартість одержано рядовому посіві з нормою висіву 2,5 млн/га - 63,4 грн/ц, а чистий прибуток - 775,6 грн/ Комплексне використання посіву привело до підвищення собівартості насіння зменшення чистого прибутку.

В богарних умовах рядовий посів суданської трави забезпечує ефективне використання сонячної енергії: приріст валової енергії на рядовому посіві становив 11,ЗГДж/га (при нормі висіву 2,0 млн/га).

На зрошенні максимальна фіксація енергії була на рядовому посіві при нормі висіву

1,0 млн/га і склала 26,9 ГДж/га. Приріст валової енергії підвищився в порівнянні з богарою іо 20,1 ГДж/га. На широкорядниному посіві ці показник» значно зменшились. Ще більше іадіння енергетичної ефективності встановлено при комплексному використанні: на >ядових посівах приріст валової енергії складає лиш 3,3-5,4 ГДж/га, а на широкорядному госіві величина негативна.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу результатів виконаних досліджень на протязі 1994 -1996 рр по ¡ивченню впливу норм висіву і способів сівби на насіннєву продуктивність суданської рави в умовах півдня Степу України можливо зробити слідуючі висновки:

1. В богарних умовах на фоні достатнього температурного режиму па протязі онгльного вегетаційного періоду (175-180 днів) екологічно забезпечується формування овноцінного насіннєвого укосу за 110-115 днів.

2. При вирощуванні суданської трави в умовах богари найбільш продуктивні рядові осіви, які забезпечують можливіссть одержання врожаю кондиційного насіння на рівні ,2-7,0 ц/га з високими посівними якостями. Рядові посіви перевищують продуктивність іирокорядних на 1,7-2,2 ц/га або на 31.4 - 40.4%. Формування основного врожаю бумовлюється розвитком повноцінного насіння з волотей головних стебел.

3. За рядового посіву найбільш продуктивний насіннєвий травостій формується при ормі висіву 2,0 мли. схожих насінин/га. Забезпечується найбільш раціональне «користання грунтової вологи, утворюються порівняно високорослі продуктивні стебла з зброю облистяністю і достатньою їх густотою (310-330 шт/м2).

4. При необхідності застосування широкорядного способу сівби в богарних умовах, ікористання посівної норми 10-12 кг/га кондиційного насіння (1.0 млн/га) забезпечує ормування продуктивного стеблестою на рівні 205-230 шт/м2, який характеризується шбільшйм збором насіння.

5. В умовах зрошення екологічно забезпечується можливість комплексного ікористання посівів на корм і насіння. При загальній сумі активних середньодобових :мператур 3000-3200° за вегетаційний період суданської трави, технологічна зрілість іавостою першого укосу на корм досягається за 51-56 днів (1020-1160°), другого укосу на ісіння - за 91-95 днів (1720-1900°). Фактично реалізується можливість одержання з

одного посіву збору сухої кормової маси 78-80 ц/га і насіння на рівні 6,0 ц/га. Найбіл продуктивні рядові посіви з нормою висіву 2.0 млн. схожих насінин/га.

6. При одноцільовому використанні насіннєвого посіву в умовах зрошення формует: врожай кондиційного насіння на рядовому посіві при висіві 2.5 млн/га - 9,7-12,6 ц/га. продуктивність перевищує аналогічні в богарних умовах на 4,4-6,4 ц/га, або 45,3-51,0%.

7. При зрошенні найбільш продуктивні рядові посіви. Урожайність рядового пос складає 9,6-12,8 ц/га, на широкорядних - 5,8-8,7 ц/га. Більший збір насіння забезпе1 висів: на рядовому посіві - 2.5 млн/га, широкорядному - 1.0 млн. схожих насінин/га.

8. Оптимальним і економічно виправданим при зрошенні на рядових посівах є ви

2.5 млн. схожих насінин/га, при цьому формується продуктивний стеблестій з густоті 350-390 шт/м2. При врожайності 11,7 ц/га забезпечується одержання чистого прибутку розмірі 775,6 грн/га, рентабельність при цьому складає 104.0%.

9. В богарних умовах вирощування суданської трави на насіння економіч вигідно.Найбільш ефективне вирощування рядових посівів з нормою висіву 2.0 млн/га п якому чистий прибуток склав 379,3 грп/га, рентабельність-88,9%.

10. При комплексному використанні посіву суданської трави найбільш вигід формування стеблестою за поєднання агроприйомів, які вивчаються: рядовий посів нормою висіву 2.0 млн/га, забезпечуючий одержання чистого прибутку 452 грн з гекта при рентабельності виробництва 57,8% і собівартості 1 кг насіння - 0,82 грн.

11. В незрошуваних умовах рядовий посів за норми висіву 2,0 млн/га забезпеч найбільш ефективне використання сонячної енергії: з урожаєм насіння фіксується 15 ГДж/га. На сукупність факторів витрачається 4,3 ГДж/га енергії, енергетичний коефіціє; при цьому складає 3,6.

12.Посів суданської трави на зрошенні дозволяє фіксувати з урожаєм насіння до 27 ГДж/га сонячної енергії, що перевищує витрату на 20,7 ГДЖ/га за рядового посіву і нори висіву 2,5 млн/га.

13. На основі проведених польових досліджень, аналізу одержаних результаті

економічної оцінки і виробничої перевірки в господарствах південного Степу України П[ вирощуванні суданської трави на насіння рекомендується: ■

- при розміщенні посівів на насіння в богарних умовах застосовують рядовий спос посіву з оптимальною нормою висіву на рівні 2.0 млн. схожих насінин на 1 га;

- при одноцільовому насіннєвому використанні в умовах зрошення сівбу проводит рядовим способом з нормою висіву 2.5 млн схожих насінин на 1 гектар;

- в умовах зрошення можливо комплексне використання посіву на корм і насіння в рік посіву - перший укіс на корм, другий - на насіння. Спосіб сівби при цьому - рядовий, корма висіву - 2.0 млн схожих насінин на 1 гектар.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жарінов В.І, Бойко Л.О. Технологическая реализация комплексного использования суданской травы на корм и семенаУ/Таврійський науковий вісник - Херсон, 1996. -Вип.1(1).-С.17-18.

2. Бойко Л.О. Комплексное использование посевов суданской травы //Інформаційний листок, Херсонський ЦНТЕІ №47-96, ГАСНТИ 68.35.47,1996 р.

3. Бойко Л.О. Екологічне обгрунтування та технологічне вирішення комплексного використання суданської трави на корм та насіння // Таврійський науковий вісник,-Херсон, 1997. - Вип.2,- С. 51-54.

4. Бойко Л.О. Вплив норм висіву на насіннєву продуктивність суданської трави в умовах зрошеня півдня Степу України // Таврійський науковий вісник,- Херсон, 1997. - Вип.2.-С. 47-51.

5. Бойко Л.О. Продуктивність посівів суданської трави в залежності від способу та норм посіву в богарних умовах півдня Степу України //Таврійський науковий вісник -Херсон, 1997. -Вип.З.-С. 67-71.

АНОТАЦІЯ

Бойко Л.О. Агроекологічне обгрунтування та технологічне забезпечення основних ірийомів вирощування суданської трави на насіння в умовах південного Степу України.-'укопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за пеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Херсонський державний сільськогосподарський кститут, Херсон, 1998.

Вивчено вплив рядового (15 см) та широкорядного (45 см) способів посіву з різними ормами висіву на насіннєву врожайність в богарних та зрошуваних умовах при дноцільовому та комплексному використанні (корм і насіння).

Ключеві слова: суданська трава, норма висіву, богара, зрошення, спосіб посіву, рожайність насіння, комплексне використання.

/\ н НОТАЦИЯ

Бойко JI.A. Агроэкологическое обоснование и технологическое обеспечение основш приемов выращивания суданской травы на семена в условиях южной Степи Украинь Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук i специальности 06.01.09 - растениеводство. Херсонский государственнь

сельскохозяйственный институт, Херсон, 199S г.

Изучено влияние рядового (15 см) и широкорядного (45 см) способов посева разными нормами высева на семенную урожайность в богарных и орошаемых услови; при одноцелевом и комплексном использовании (корм и семена). .

Ключевые слов а: суданская трава, норма посева, богара, орошение, способ посев урожайность семян, комплексное использование.

ANNOTATION

Boiko 1.0. Agroecologicai grounds and technology supplies of basic methods sudangra growing and seed under condition of Ukraine”s Southern Steppes - manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of agriculfural science on speciality 06.01.09. plantgrowing. Kherson State Agricultural Institute, Kherson, 1998.

The influence of one-row (15 sra) and wide-row (45 sm) methods of sowing with differei standards of sowing for crop capacity ot seed is studied in droughty and irrigated conditions wii one - aimed and complex usage (stern and seed).

Key words: sudangrass, standard of sowing, drought, irrigation, method of sowing, crc capacity of seed, complex usage.