Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологические и технологические основы эффективного использования осушенных минеральных почв Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологические и технологические основы эффективного использования осушенных минеральных почв Полесья Украины"

, t VVa ^УКРАТШСЬКА АКЛДЕЛМЯ ЛГРЛРНИХ НАУК ^ V'b* П1СТИТУТ ЗЕЛШЕРОБСТВА

На правах рукопису

СМАГЛ1Й

ОЛЕКСАНДР ФЕОДОСИЮ В И

АГРОЕКОЛОГ1ЧН1 I ТЕХНОЛОГ1ЧН1 основи ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСУШЕНИХ МШЕРАЛЬНИХ ГРУНТ1В ПОЛ1ССЯ УКРАТНИ

Спещалыисгь 06.0p.01 — загальне зсмлеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дпсерiauiV на здобуття паукового ауненя доктора скчьськогосподарськнх наук

КиУп — 1995

Дисертацш е рукопис.

Робота виконапа в 1иститут1 сиьського господарства По.и'сся УААН (1977—1994 рр.).

0ф1цм'ш1 опоненти — доктор Ыльськогосподарських паук, нрофееор МАЗУР Гепр|'х Адольфович;

Провщна установа — ¡нститут пдротехнп<н 1 мслюрацм УЛАН.

Захист дисертади ш'дбудеться 5 АИИНй '995 року о {0 годшп на засмдаши Спе1Шл1зовано1 вчсноГ ради Д 012001 при 1нститУт1 зсмлсробства УААН зя адресою 255205 смт. Чабани, Кпево-Святошннського району, Кншсько'Г облае.ч.

3 диссрташею можна ознайомнтпсь н бмшотст' Гнетптуту землеробсип

В)дгуки па автореферат у двох пртприиках, зашрош печаткою, просимо падсплати на ¡м'я вченого секретаря Спсцрадн.

доктор сктьськогосподарських на\т< ТРУСКАВЕЦЬКИЙ Роман Степанович;

доктор сиьсккогосподарських наук, профссор Т(ШАШ1ВСЬКИЙ Зенои Михайлович

УААН.

'Автореферат рстслашш { ЧЕРВН9_1995 року.

Вчешш еекретар

Спсща.и'зовано! ради,

кандидат альськогосподарлкпх наук

КРАВЧЕНКО Людмила Олексаидршпа

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГЙ Актуальн!сть теми. Значним резервом у зб1лья:енн1 виробництва е1яьськогосподарсько1 продукцП е шдвищення ефективност1 вико-ристання осушених земель. Потреба с]льськогсспс5дарського виробництва в осушувальнШ мелЮрац II визяачаеться, нзсамлеред, на-явнютю в Украгн! (особливо в п1вн1чк1П 1 захшл* II частинах) великих площ земель з постшшм 1 тимчасовим перезволоженням. Землеробство тут ке можэ бути сПйким без проведения мелюратив-них ро01т.

ЫелюративниЯ фонд УкраХни складае 5,4 шш.гектар!в. На сьогодн1 осушено 3,2 млн.гектар1в, або 602, в тому числ1 вакритим дренажем - 1,3 юн.га, а на 1,1 млн.га вд1йснюеться двоб1чне ре-гулшвання водного режиму. Проте, потенц1йн1 мажливосп цих земель в б1льшоот1 господарств використовуються те не повнютю як з ряду орган¡затйаих причин, до етримуе шроке впровадасення у вироб-ництво сучасних наукових розробок, так 1 в зв'язку з недостатньою вивчен 1 стю окреыих питань системи эемлеробства на цих грунтах.

Як показало грунтово-картограф!чне обстедення земель, основ-ним об'ектоы мелЮрацП в УкраГн1 е м1неральн1 заболочен1 грунта, а не торфовкца, як1 займають незначну частику мелиоративного фонду (23Х). Шверальн1 заболочен1 земл1 неодиорШ1 я;с за ступеней перезволоження, так 1 за р1внем родючость Вони представлен! великою р1зномая1тн1стю грунтових в1дм1н, як! значно В1др1зия-ються за вы ютом пояивних речовин, гумусу, водоф1зичниш 1 бюлопчними властивоетяш, про як! ми маемо те досить обмежеку 1нформац1ю. Недостатньо даних 1 про розвиток сучасних грунтових процес1в, що вию{каю?ь шсля проведения г1дромелюративних роби. До цього часу залииаються невизначеяими агроеколог1чн1 питания эемлеробства на осушених заболоченна землях. Розробка комплексу заход1в, спрямованих на п1двищекня родючост! осушених м1нералыш

земель 1 гаюет кавкзлмшиього середовгвд. в1д забруднення, укаско-налекня технолог 1й вирощування с1дьськогосподарських культур, що заСезпечують одержання проектних урожа1в, е актуальною 1 значком м)рою буде сприяти вир1шенню завдань забезпечення населения полЮько! зони Укра1ни еколоПчно чистими с1льськогосподарськими продуктами.

Мета ^ завдання досл1дхенъ. Головна ыета досд1джень - розро-бити агроеколопчн! 1 технолог1чн1 основи ефективного використан-ня осушьних заболочених м1неральних грунпв, заходи по Шдвищенню 1х родочост1 1 б1опродуктивност1 з урахуваяняы охорони навко-лишнъого середовища. Для досягнення вказано1 мети в процес1 вико-нання роботи вир1шувалися так1 основн1 завдання:

- вивчення впливу осушення та с!дьськогосподарського вико-риотаккя мшеральних грукИв нь. 1х родачЮТь 1 агроекогоПчний стан територп, як теоретично! основи сиотеш мелЮ{5ативного зем-леробства;

- розробка науково обгрунтованих технолог1чних прийоШв 1нтенсиф1кац11 виробющтва зернових, кормових 1 техн1чних. культур 1 п1двадення яко'ст1г. продукт I; ';

- визкачення еколого-економ1чно1 та енергетично1 ефекиш-ност1 окремих пркйом1'в( Г: с1вогм1н в технолог1чких циклах земле-робськог культури на осушещх м1неральних грунтах Под1сся.

Наукова новизна робо'гй.'.Иа основ1 узагальнення даних л1тера-тури, стацюнарних 1 тимчасови^ польових дослшв, л1зиметричних та лабораториях дссл1джень вперие для умов Бод1сся УкраХни систе-матизований матер 1ал 1 вир1аена проблема ефективногсг вйкористання ооушених земель.

Доведена дощдьнють проведения глибокого мелЮративкого рихлення на дерново-тдзолистих глейових грунтах ЛолЮс;:, вста-новлеко отлдаальн! ш.тдренн! в!детая! 1 промиош м1ж робстеащ ор-

- з -

ганами розпукувач1в, розроблено системи с!возм1н, оброб!тку грунту, удобрения на осушених землях, уцосконалеш технологи ви-рощування основних с1льськогосподарських культур' 'проведена еко-ном1чна 1 енергетична 1х оц1н,та.

В умовах радЮакгивного забруднення с]льеькогослодарських уг1дь 1з Щ1льн1стк> 5-20 К1/км.кв. вивчено вплив глибини залягання п 1 дгрунтових вод, мшеральних 1 орган1чних добрив, вапна 1 це-0д1пв, прийом1в оброб1тку грунту, видового 1 сортового складу с1льськогосподарських культур на надходження радЮнуклшв у рослинницьку продукт ю.

На захист винооятьоя так! питания: агроеколопчне обгрунту-ванкя дощльносп проведення мелЮративних роб!т в Пол1се1 Укради; регулювання водно-пов1тряного режиму за допомогою гончарного дренажу 1 покращення водно-ф1зичних властивостей грунт!в п!д впливом агромелюративних заход!в; вплив осушення й 1нтенсивного використання осушених земель на родюч¡сть грунту; удосконалеяня технолопй вирощування основних с1льськогосподарських культур, Шдвщення продуктивност1 с!возм1н та IX агроенергетична оц!нка; шляхи зменшення надходження радюнуклШв на забруднених ними осушених землях!

Декдарац1я конкретного особистого внеску дисертанта в роз-робку наукових результат1в, що виносяться на захист. На основ! узагальнення-даних лиератури та власних доел1джень автор зробив агроеколоПчяий анал1з доц1льност1 проведення мелЮративних роб1т у пол1ськ!й зон1 Укра1ни, брав особисту участь у розробц! державно! проблеми "Ефёктивне використання осушених земель", конкретних робочих програм у цьому напрямку, як! входили в тематику Гнститу-ту амъського гослодарства Пол1сся, зд1йснював контроль за вико-нанням роб!т е!дпов!дно до календарних план!в проведення

дослШ'.е.-*ь, прай'.з~ бевяссередню участь у проведенШ доел1д1в, п!ДГОЮБЦ1 та написашп зв1т1в i пуСл1кац1й на цю тему.

Практична значим1сть досл1дз*енъ та реад1зац!я Jx резуль-тат!в. Викокан1 дооПдаення е основою для оптим1зац11 вод-но-пов1тряного режиму грунт1в, структури пос1вних площ I о1возм1н, систем оброб1£ку 1 удобрения. Реал1зац1я цих агроза-ход1в спрямована на Ютогне Шдвищення врожа1в сиьськогоспо-дарських культур 1 ефективно1 родючост! ооувеяих дерново-шдзо-листкх грукт1в та стаб1д1зац1ю гемлеробства зони Пол1сся.

Розроблен! нами норматива документа використовушься при проектуванн1 реконструкц!I осушувально-зволожувальких систем. Вони знайлши свое вт1лекня в кауково обгрунтованих системах земде-робства зони ПолЮся Укра1ни 1 зокрема ЖитомирськоГ обдаст 1, в комплекских програмах Шдвищення родочосп 1 ефективного вико-ристання осушених земель, а також виробництва корм1в 1 niдвижения ïx якост1 в господарствсос ЖигомирокьоI обдаст t, в компдексн1й програм1 мед1орацП та шдвищення ефектиБност1 використання осушених земель в НитомкрськШ облает! на 1S86-1990 pp.

Для виробкицтва видако рекоыендацп : по с1льськогослодарсь-кому використашю осушених земель. у кодгоспах i радгоспах Ук-palHcbKoI PCP (1981); по рацЮнальксму Еикористанш осуиених земель у господарствах Жктоми'роько1 обдасп (1984); по забеапечень» проектко! урожаЯност1 на осушених м1неральиих грунтах (1386); дое1кник по освоению i викорйсташш мелюроьаних земель (1986); методичн1 рекомендацп по эаетосувгшнв комплексу агрсуедЮратив-них заход!в на мелЮрованих сетях яытсыирсько! облает! .U3B7).

Основа! розробки дасэртацп зпровзджено в господарствах Жк-тсуярсько!, Водкнсько i i Р1вненешзГ областей на гзгалыий штаги 4Q тисяч гектар 1В.

АпрцбаШя рсЬотк. Матерtasat досл;.дкекь s основш волокши

дисертац1йно! роботи заслухано та схвалено на: всесоюзна нарад! "Грунгово-мелЮративн! проблеми 1 шляхи шдвищэння родючост1 грунт 1 в Нечорноземно1 зони УРСР" (Житомир, 1979)'; обласн1й науко-во-практичн1й конференцП "Шляхи п1двишення врожайност1 с1льсько-господарських культур на осушених грунтах Пол 1 сея 1 Люостепу УРСР" (Житомир, 1982); республ1канськ1й науково-виробнич1й конференцП "Охорона 1 використання природних ресурс1в ПолЮся у зв'язку з проведениям осуиувашшх мел1орац!й" (Житомир, 1983); науково-практичн1й конференцП "Агропромисловому комплексу Полю-ся УРСР - наукове забезпечення" (Житомир, 1989); регюнальн1й на-уково-практичн1й конференцП з проблем сньськогосподарсько! радЮлогП (Житомир, 1991); всесоюзна конференцП "Проблеми л1кв]дацП насл1дк1в аварП на Чорнобильськ!й АЕС в агропромисловому виробництв1..." (Обн1нськ, 1991); координац1йшгх нарадах з проблеми "Ефективне використання осушених земель" в 1нститут1 землеробства УААН (1978-1988 рр.) га 1нститут1 сиьського госпо-дарства ПолЮся УААН (1988-1993 рр.).

ПуСл!кац!я результат!в досл!джень. Основн! положения дисер-тацП висв1тлен1 в 37 друкованих працях, захищен1 двома авторсь-кими ев!доцтвамй на винаходи (N1371525 1 N1687581). Загальна к1лькють публ1кац1й 68.

Структура роботи. ДисертаЩя складаеться з шести глав, висновк1в, рекомендаЩй виробництву, списка л1тератури 1 до-датк1в. Робота викладена на 286 стор!нках машинописного тексту, мае 59 таблиць, 5 рисунк!в. Список лиератури включае 413 найме-нувань В1тчизняних та заруб¡жних автор!в.

ШСПЕ, ОБ'ЕКТИ, ПРОГРАМА, УМОВИ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ Робота виконувалась в 1нститут1 с1льського господарства ПолЮся УААН зпдно з тематкчяда планом (3977-1994 рр.) за проблемою 1.05. "Ефективне використання осушених земель".

■ - б -

ДиеертаЩйну роботу Еиконано на основ 1 результатов чотирьох оер1й доатдогень (1977-1994 рр.), ЯК1 включали 3 багатофакторних сгацюнарних 1 нал 1 встац 1 онарних, два л1зиметричних 1 8 короткот-ривадих польових доанШв, роам1ш,ених на осушених аеидях 1нстату-ту о1дьського господарства Полюся в Короетенському район! • та у радгост "Чоповвдький" МаЛинського району Житомиреько! области

Тривапий багатофакторний досл1д "Розробити технологи вирощування оснобних с1льськогосподареьких культур на перезволоженкк грунтах is застосуваншш агрошноратившх прийом1в" проводили в 1977-1985 рр. у радгост "Чоповицький* на дерново-середньооп1дао-дмстсму гленватому середньосугяинковому грунт 1, яккй мЮТгв 1,32 гумусу в оркому (0-20 ом) aapl. Вм1ст рухших форм фосфору нкзь-кий (5,1 мг/100 г грунту) 1 кал1и - середн1й (8,0 иг/100 г rpyg-ту). Реакщя грунтового розчину в орному mapl сдайсшгсха, а в глибиною - кисла. Г1дрол1тична каслотн1сть 1 суш уЫОраних основ 'були характерними для дерново-п1дзолистих грунпв Шзл1сгя. ' •

В тризалому досл1д1,в1дпов1дао до вагадьноприаатог методики, проводили досл1даення в трьох восьышплышх с1воамИш: аерисшй, зерно-просапн1й . кормов1й. У clEOSMlnax вивчали plaal сш©а№ основного обробику грунту та норад добрав.

Короткостроков1 досл1ди по вивченню ефективноигг _ шкривнст культур, норм вис1ву 1 доз добрив п1д 0агатор1чк1 трави 4 яяа&вь протагом 1978-1984 рр. проводили на дшнках розмицешн nnöjutay-стадЮнарного досл1ду. Грунтов1 характеристика цих досл:Шв була аналог 1 чними .1 типовимя для • зоик'ГЬШсся.

3 метою вивчення ефективност! агромелюратившк при&ш1в' 1, х1м1чних ыелюрант1в на осущених грунтах важкого кеханхчкпго складу в досл1 дному . господарств1 ¡нституту с1дъського шрш-дарства Пол1сея в 1982-1985 рр. проведено Д0сл1Д на д1ляна1, , де-зроОлена закладка гончарного дренажу з шждренними В1дстакякш 12„

18 1 24 метри. Грунт досл1дно! диянки дерново-середньоп!дзо-листий глейовий еупиданий на водо-льодовикових Б1дкладах, з низь-ким вмЮтом гумусу (0,9-1,ОХ) 1 рухомих форм елемент1в живлення, слабокислого реакцию грунтового роэчину 1 високою и1льн1стю.

У зв'эку з авар1ею на ЧАЕС у до&Шному господарств! 1нсти-туту ( поблизу с.Немир!Вка) в 1986 р. закладено стащонарний польовий досл1д по вивченню заход1в, спрямоваяих на одержання еколоПчно чисто! с1льськогосподарсько1 продукт I. Щ1льн1сть заб-руднення цез1ем-137 1 134 на досл1дн1й диинш варшвала в1д 10 до 15 Ki/км.кв.

ОО'екгом досл1дження були типов1 для зони Пол1сся дерно-во-п1дзолисг1 глейов] еушщан! грунти, осушен1 гончарним дренажем.

МелЮранти (вапно, цеол1ги, гумат ттр>ю) вносятся одиора-' ■ зово в 1985 роц1. М1неральн1 добрива - щор!чгго.

Досл1дження велись у ланШ с!возм1ни з таким набором тшювих для Полюся культур: картопля, озима пшениця, люпин.

Для б1льш повного вивчення параметр1в водного балансу грунту використано метод л1зиметричних установок, обладнаних контроль-но-вим1рювального апаратурою 1з застосуванням Л1зиметр1в д1аметром 1020 мм i висо'гою 1750 мм з монол1том грунту в непорушеному стань Досл1дження вели на грьох р1внях стояния п1дгрунтових вод - 65, 120 1 170 см. Грунт у л1зиметрах - дерново-п!дзолистий суШщаний. Bmíct гумусу - 1.3%, Р205 - 4,0 1 К20 - 12 мг на 100 г грунту. Повтори1сгь - гриразова., В л!зиметрах вирощували бага-

тор1чн1 трави, ячмшь, овес, озим! пшеницю 1 жито, картоплю, ку-»

курудзу на силос. Шд yol культури вносили однакову дозу добрив -N100P100K100. Шд картоплю i кукурудзу, кр1м м1неральних добрив, вносшш такоя шдстилковий гн1й з розрахунку 40 т/га.

. юпмагичн! умови Полюся Укра1ни ■ в циому в1дпов1дають бюлопчним вимогам вирощуваних тут сиьськогосподарських культур.

Середооргчка кишек. оазд1в складае 650-600 ш 1э зшззоаа коливакняыи (521-034 ¡ал) по роках. Сума ефективних температур, виде +5°С складае 1726-1848 , вище +10°С - 840-1100 .Середньо-р1чна температура пов1тря становить +6?6 С. ТриваШсть перЮду з активними температурами - 150-160 дн1в, вегетаШйного - 200 дн1в.

У польових, д1зиыетри4них 1 лабораториях доел1даенвях проведено ц1лий ряд спостережень, обл1к1в 1 анал1з1в зПдяо загадьноп-рийнятих методик.

П1д кер1вництвом автора у виконанн1 окремих розд1д1в Ц1е1 роботи брали участь кандидата с1льськогосподарських наук В.С.Бистрицький, Г.В.Бульботко, Л.Т.Стройванс, В.П.СироГд, науко-вий прац1вник В.0.1вашк. Вс1м 1ы автор висловлюе щиру поляку.

ПРИШШ1И ОРГАН 13 АЦП ЗШЕРОБСТВА НА ЛАЩЩ1АФТН1Й 0СН0В1 (анадиичний огляд) Значне знияення продуктивност1 1 стаб1льност1'землеробства колишього СРСР, в тому числ1 1 Укра1ни, обуыовлено недоотнкоэ, а нер1дко 1 повтш 1гноруванняы закон1в розвитку природа 1 суспиьства. Насл1дком цього е руйнування природних ландшафт 1в, водна 1 в1трова ероз1я грунт1в, попршення водного режиму терн-тор^, забруднення навколишнього середовиша-

Сучасний етап розЕитку землеробства базуетьея на принципово нових теоретичных засадах, як1 в1добраяахгсь законом 1рносп футачювання агроландшафти, як нерозривно! едност1 природних 1 господарських компонента.

Ссновний принцип ландшафтного землеробства - це систешшй П1дх1д, який враховуе зоналыпсть, пристосованють культур 1 тех-нолопй IX вирощування до умов шсцевоси, природоохоронну епря-мованють, соЩалыю-еконоа1чну доц1льн1сть, еколопчну безпеку 1 естетичну приваблшзюгь.

Осущувальна мелюращя в1дноситься до "жорстких" заход1в 1 Д1алектичпе протлр!ччя закладене в сам1й II природ!. 3 одного боку вона п1двищуе не т1льки продуктивн!сть землеробства, але 1 яе-безпечн!сть порушення природного середовиша 1 екологИ лздини, а з 1ншого - створюе реальн1 матер1альн1 лередумови для можливоет] Ix нейтрал!зац11 1 регулювання. 3 цього вкутршнього протир1ччя осушувально1 мел1орац11 впяливав ззгальний напрям розвитку агрое-коскстеми, II здатнють до саморегулювання та яеобх1дн1сть на Ц1й п!детав! обов'язкового науково обгрунтованого прогнозу еволвди грунт!в п!д вшивом мел1орацп. Тим самим проведения коршних мел1орац1й потрЮно ввакаги незак1нченим актом, а скор1ше почао°-ком тривалого процесу культурного грунтоутворення i стабШзацП природно1 р!вноваги в новкх умовах (Шишов A.A., Дурманов Д.Н. и. др., 1991). Цей пер1од може тривати не одне десятир!ччя. МелЮрацП б1льп правильно розглядати як процес в час1, а не як одноразовий зах!д.

На ochobi узагальаення даних л1тератури та власних досл!д-жепъ можна зробити так! висновки: осущувальна мелЮращя вносить ЗМ1НИ в грунтовкй покрив, водн1 ресурси, рослинний 1 тваршший св1т, а також 'в lnmi компонента ландшафту не т!льга упдь, що полшшуються, але й сум!жн1 територП; мелюрац1я впливае на при-родне середовмце, викликаючи зм!ни як структурних елемент1в екоеистеми (фИоценоз, п1дземн1 води та 1нше), так 1 И функцЮнальних складових (тепловий, водний 1 сольовий обм1ни, то-що); ступ1нь выявления мел1оратявного впливу ] порупень ц1л1сност1 екосибтеми залежить В1д характеру й 1нтенсивност1 мелЮраЩ I. При осушекн! окремих масив1в ц1 зм1ни носять локаль-ний характер, за суц1льного осушення заболочешх ландшафт!в вони набувають комплексного, глобального характеру; нерацюналька мелЮращя може внгслигеати забруднення навколишнього середог:га.

змпг/ аеплоьото, «да та 1нзкх реаш1в, як! ютотео вплиеоють на госпог.арську д1:-;льи!сть людини.

Зважаючи на назван! виде виснобки, завданням дисертац1йко1 роботи було встановлення к1льк1сних показник1в зм1ни водного та пошвного режим1в, ф1зичних та х1м1чних властивостей грунту п1д впливом осушення та сиьськогосподарського використання, як ц1 8м1ни в1дображатоься на технодог1чних процесах 1 продуктивное^ шльськогосподарських культур та навколишньому середовищ1.

АГР0ЕК0Л0ГIЧНI ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ОСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ Основним завданням агроном1чно1 науки е вивчення з'акон1в росту ! розвитку рослин, умов одердання вксоких врола1в 1 розроб-ка ефективних заход 1 в активного регулюзання бЮпродуктивкост1.

Проблема окультурення дерново-шдзолистих оглеених грунт 1в ПолЮся т1сно пов'язана 1з заходами шдвищення ефективност! використання осушених мШеральних грунИв 1 врожайност! с1льсько-господарських культур. В.А.Ковда (1973) вказуе, що окультурення грунту - де планом1рне пол1гшення його властивостей 1 Шдвищення родючост1 за дстамогою заход1в виробничого впдиву на нкх у про-цес1 виродування с!льськогосподарських рослин. На- в1дм!ну в!д чорноземних грунт!в, природний процес грунтоутворення яких посд-нуеться з прийошми окультурення, в дерново-п1дзолистих грунтах-окультурення в основному спрямоване на трансформаций природного процесу грунтоутворення 1 на коршн! зм1ни 1х властивостей в б!к покрааення.

У зв'язку э розширенням плоя осушених земель (осуиення е одним 1з прийом1в окультурення перезволсжених земель) особливого значения набуваз вивчення властивостей цих грунт1в а метон вста-ноЕлення процес1в, як1 проходить у них П1д впливом осуюакня, внесения добрив, агротехн!ки 1 с1льськогосподарських культур. У

систеш агроном1чних 1 мелЮрагивних прийом!в окультурення грунт1в, що нами вивчен1, одн1ею !з пров1дних ланок е регулювання водно-пов1тряного режиму за допомогою гончарного дренажу 1 агро-мел1оративного оброб1тку грунту.

Регуливання водно-повiтрзяого режиму грунту. Рослини чутлив1 як до нестач! вологи в грунт!, так 1 до II надпишу. Тому в основ! б1льшост! осушувальних мелюрац1й, за О.М.Костяковим (1950), лекить посилення аерацП грунту, забезпечення аеробних умов для розкладу орган!чно! речовини. Створення оптимально! во-логост1 та аерацП грунту на осушених землях у в1дпов1дност1 з вимогами рослин досягаеться регулюванням р1вня п1дгрунтових вод, врошенням або 1х комб!нац1ею. Наукою 1 практикою встановлено, ио для кожного виду 1, нав1ть, сорту рослин !снутоть евог оптимальн! умови зволоження коре«евм1сного шару грунту,як1 зм1нюються протя-гом вегетац1йного пер1оду залекно в!д фаз вегетацП рослин. Р1вень Шдгрунтових вод (РПГВ), що забезпечуе найб!льш сприятли-вий водно-повiтряний режим грунту в перюд вегетацП с1льсько-господарських культур, називаеться нормою осушення.

Наш! л1зицетричн! досл1дхення показали, що при трьох р!внях

СТОЯНИЯ шдгрунтових вод (65, 120 1 170 см) створвоться «

в1дпов1 дн! умови зволоження грунту. При р1вн! 65 см шдгрунтов! води залягають дуже близько в!Д поверхн1 земл1 ! перезволожують грунт; при piBHi 120 см п1дгрунтов1 води залягають на оптимально для б1лыгост1 культур глибин1 i забезпечують найкращ1 умови для киття рослин, а при plbhi 170 см умови для розвитку 61льш0ст1 культур попршуються. Залежно в1д бюлопчних оеобливостей культура по р1зному реагували на р1вень стояния п1дгрунгових вод. Найбиьший вих1д сухо! речовини при р1ви1 65 см забезпечили бага-тор1чн1 трави (119 ц/га) 1 ячм1нь (98 ц/га). Найвишу продуктивнее в1вса, картопл! 1 кукурудзи отримано при РЛГВ-120 см, а

siixis о?¿ol pew,--ir::-i сзаяго яя-гс: t'/ь кзйЗиьз ейсзкяй при РПГВ-270 с«:.

Залежно В1д р1вня стояния Шдгрунтових вод 1 бЮлоПчних особливостей рослин на формування одиниШ врожага р1зн1 культури вятрачали неоднакову к1льк!сть вологи. Висок1 коефЩ1енти водови-кориетання мають багатор!чн! трави, картопля, ячШнь. Кукурудза витрачала найменше вологи на створення одиниц1 cyxol речовини. При зншенн1 р1вня Шдгрунтових вод коеф!ц1енти водовикористання в бШшост! культур зменшувались, за винятком багатор1чких трав, картошй 1 кукурудзи. Багатор1чн1 трави найменше витрачали води на одиницю cyxol речовини при РПГВ-65 см, картопля 1 кукурудза -120 см. У зв'язку з цим багатор1чя! трави, як! не вимагазть висо-ких норм осушения 1 завдяки п1дв«щеним коеф1ц1ентам водовико-ристання ШМ1ТН0 вшшвади на знижеиня р1вн!в стоянка п!дгру:пових вод, H&slTb без осушения вшграють роль своер!дно1 еколоПчно високоэкачимо1 бюмелюраш I середовища.

При зниженн1 р1вня тдгрунтозих вод нижче 190-200 си во-логЮть 0-150 см шару обумовлювалась виктяно атмосфераими опада-ми СКанаш А.П., Чофман 1-Я,, 1993). Несприятлив! водно-ф1зичн1 властквост1 дерново-шдзолистих грунт 1в (низька вологоеас!еть, невначна водоШдйомна здатшсть) призводять до того, що б поеуш-лив1 роки 1 бездощов1 перюди протягом вегетацц в умовах осушенг ■ ня без додаткового зволоження в кореневмЮному вар1 вин«кав деф1цит продуктивноI вологи. Б результат! пом1тно знакувалаеь продуктившсть агроф1тоценоз1в на цих грунтах. Тому осувення в Пол!сс1 повинно носити еколопчно зважений характер з урахуванням спецкф1чшаг у>.;ов цього репону.

1нф1дьтрац1я опад!в вимивання елемеинв кивлення на осушених аемяях. В умовах Полюся Еелик1й 1нф1льтрац11 води 1 зв'ява-но! з не» м1грацп елекент1в кяаленнп в грунтовому прсфш га

меж1 кореневм1сного шару сприяють особливост! грунту: легкий гра-нулометричиий склад, низька буфернЮть, невисою;« г'.!)ст гумусу 1 промивний тип водного режиму (Воробьева А.К. и др, 1983). Одержан! нами дан1 в л1эиметричних досл1дах св1дчать про те, що с1льськогосподарськ1 культури 1стотно вшивали на к!льк!сть 1нф1льтрату. Наймениа 1нф!льтрац1я в1дм1чалася п1сля попередншпв п1зн1х строк1в збирання, таких як каргопля (20,2 мм) 1 особливо кукурудза (9,6 мм)- Найб!льи1 - п1сля озимих зернових (42,0-50.0 мм) та в чорному пару (44,9 мм). На перелоз1 величина 1нф1ль-трацП води була майже вдв1ч! нижчою, н1ж на пару. Впродовж веге-тащйного перюду 1нф1льтращя води в грунт1 була значно меншсю пор1вняно з ос1нньо-зимово-весняним перюдом. Шд просапними культурами вона була дещо б1лыгов Н1ж на культурах суц1льного пос1ву. Спосгер!галась також значна залежнють величини 1нф1ль-трацп в1д погодних умов року, зокрема к1лькост1 опад1в у окрем1 перюди.

КоефЩ1енти 1нф1льтрац11, тобто в1дяошення к1лькост1 1нф1ль-трату до величини опад1в, також мали значн! розб1жност1 як за роками, так 1 попередниками. Осушувальна мелюрац1я перезволожених грунт 1в супровояжувалась не т1льки в1дведеш!ям наллишку води з грунтового проф1лю, але й вимиванням значног к1лькост1 солей, частина яких е поживними речовинами для рослин. Вимивання водо-розчинних солей в п1дгрунтов1 вода залежало в1д триваяост! осушения, к!лькост1 атмосферяих опад1в, сезону року. 3 1нтенсиф1кашею землеробства значний вплив на м!грац1ю елеменПв живлення мае застосування'пхдвищених доз м!неральних добрив.

Х1м!чний склад 1нф1льграгу також значною м1рою заяежав в!д оеоблквостей вирощування с1льськогосподарських культур та 1х по-передякк1в. Як показали л1зиметричн1 досл1джеяня, найбЬчьсе в оаШньо-зимово-весняшй га вегетацШшй перЮди вимиваетьск

кальцю (таОл.1).

Таблиця 1.

Вплив с1льськогосподарських культур та попередник1в на вимивання елемент1в живлення, кг/га (в середньому за 1991-1992 рр.)

—I - ............. — 1 NN| Культура,попередник| ■ I 1 Са | | -------- | Э 1 . » 1 Цг 1 1 -' 1 N3 | 1 .- I N [ 1 К

1. Картопля 113,1 60,0 15,9 8,00 9,76 1,80

2. Кукурудза 56,7 33>0 14,0 8,17 4,68 1,55

3. Ячм1нь 64,6 36,0 15,7 9,25 5,36 1,76

4. Озтга пшекиця 125,4 62,0 20,3 8,82 4,77 1,56

5. Озиме жито 105,2 33,1 15,5 5,38 5,97 2,25

6. Багагор1чн1 трапл 94,2 43,6 17,1 10,58 5,05 0,40

7. Перел1г 39,4 28,3 9,9 4,29 3,04 0,34

8. Чорний пар 81,1 41,4 9,7 6,72 12,95 2,00,

V' Значних розм1р1в (28,3-62,0 кг/га) досягають 1 втрати с1рки.

Магн1й та катр1й, через в1дносно юшчш! 1х вм1ст у грунт1, вкки-вались ыенше пор зняно з кальц1ем та с1ркою. Втрати азоту П1д с1льськогосподарськими культурами не переглшували 9,8 кг/га (кар-тошы). Най01льше азоту (12,9 кг/га) вшивалось в чорному пару. Зовс1м шло вшивалось 1а грунту п1д ус!ма культурами кал1ю; (0,34-2,25 кг/га) 1 практично не вимивався фосфор.

Установлен! в л!зиметричних досл1даеннях величини втрат по-живних речовик необх1дно враховувати при проведенн! балансових розрахукк!в у землеробств1 1 плануванн1 доз 1 сп1вв1дноиень добрив, як1 вкосяться п1д сиьськогосподарськ1 культури. Для змен-' пеняя. вимивання елемент!в живлення сл1д вастосовузати малсроз-чинн! .форми М1нэральних добрив, метода структурно! медЮрацп, вне;синя вапча машшн-довали 1 частШе. . л

Покращенкя водно-ф!зичних властивостей грунт!в п!д впливом агромелЮрагивних заход!в. Осушення знижуе вмют вологи ! п1дви-щуе температуру грунту, сприяе вивюрюванню 1 коагулят I грунто-вих коло!д1в у результат! чого оеушен1 м1неральн1 грунта стають б!льш структурними, збиьшуетьоя 1х порист)сть. Проте грунтооб-робн! машини 1 знаряддя дещо руйнують структуру, ущ1льнюгать грунт, 1 нколи створюють шдплужну п!дошву 1 осередки вторинного перезволоження з несприятливими для с1льськогосподарсышх культур водно-ф1 зичними властивостями. Кр1м того, складний рельеф м!сце-воси 1 нер1вном1рний розпод1л опад!в прогягом вегетац1йного пер1оду потребують виконання комплексу агромелюративних заход1Ь.

Досл1даеннями на дерново-середньоп!дзолистих глейових грунтах встановлено, що з перших дн!в робота колектор1в к1льк!сть во- . да, яка выводиться, зб)лыпувалась на д1лянках з густою мережею дрен. На Д1лянках 1з м!ждренною в1дстанню 12 м 1 суц1льним (через 60 см) глибоким рихленням волог1сть грунту була пом!тно нижчою пор!вняно з м1ждренними в1дстанями 18 1 24 м, що дае змогу своечасно провести веснян1 польов1 роботи. В пер1од вегетац1I (сходи, колос1ння, п1сля збирання), навпаки, запаси вологи в метровому шар! гранту були б!льш! при закладу! дрен через 12 м пор1вняно з м!ждрекниш в!дстанями 18 1 24 м на фон1 вс!х агромелюративних оброб1тк1в, що створюе кращ1 удави водопостачання для с1льськогосподарських культур.Це пов'язано з тим, що при роз-м!щенн1 дрен на 18 1 24 м спостер1гався значно б!льшй поверхне-вий ст!к п!сля танення сн!гу. За густо1 дренажноГ С1тки (12 м) поверхневий ст1к зменшувався, надлишок води в1дводився дренами, а в засушливий пер!од густа мережа дрен кране подае воду в ко-реневмюний шар грунту н!ж розр!джена. Визяачення водопроникност1 показало, що в перш1 дв! години вона була вищою на вар 1ант! глубоко! оранки, а в наступи! дв! - на д!лянц! з глибоким келюра-

MffiiffiSi рихлск.чям, zo £*08ув на бшву пропускну спроаоетюгь Шдорного шару грунту за глибокого ыелюративного рихлення.

Проведения звичайно1 оранки на фон1 суц1дькэго 1 розр1даено-го медюративного рихлення, а також оброб1тку грунту плугами з вир1зними полицями на глибину 30-32 см пом!тно впливало на показ-ники об'емно1 мася, знижукйи щ1льн1сть у еередньому на. 25-30%.

За зимово-весняний перюд грунт дещо ущ1льнився, але щ1льн1сть його валишалась в оптимальних межах для росту 1 розвит-ку рослин ячменю. Найменшу об'емну масу в шар1 грунту 0-20 см ви-явлено на вар1ант1 глибоко1 (30-32 см) оранки плугами з вир1зними полицями (1,07 г/см.куб.), а в п1дорному (20-40 сы) - за проведения сущльного мел1оративного рихлення (1,25 г/см.куб.). На вар1ант1 розр1дженого рихлення цей показник був найвкгда (1,31 г/см.куб.). Ця тенденц1я залишадась i на перюд збиранкя ячменю. Навесн! 1994 р. п!сля в!дновлення вегетац!1 багатор!чних трав об'емна маса на bcíx вар1антах мелюративного оброб!тку у верх-ньому mapi грунту практично вир1внялась 1 складала 1,57-1,58 г/см.куб. У тюному зв'язку 1з щ1льн1етю грунту перебувала його загальна пористЮть 1 пористЮть аерацН.

, Проведенi агромел1оративн1 прийоыи (оброб1ток грунту, дренаж, вапнування) виявили р1з:шй вплив на продуктивнЮть, як окре-мих культур так i в щлому ланки (ярий ячм1нь, багатор]чя1 трзви,' озима пшениця) с1возм!ни (табл.2). При цьому сущдьне (через 60 см) глибоке рихлення 3 глибока (30-32 см) мелЮративна оракка за д1ев на продуктивнЮть ланки с1возм1ни були близькими S на 2,5 та 2,7 а/га зернових одиниць перевшзували розрздкене (через 120 см) мзлЮративне рихлення. Внесения одн1е1 нории валка на фон1 мелЮративних оброб1тк1в забэзпечидо Шдвщекня продукчитост! ланкй с1возм1ш на 2,5-5,4 ц/га нернових одшшць. Д1я ваика в од!шарн1й i подз1йн1й дозах Суда елиаькою. Пом1тний вплив на г.ро-

Таблица 2.

Вплив мелЮративних прийом!в на продуктивен сть ланки с1воз-м1ни розташовано! на дерново-середньошдзолистому глэйовому суп1щаному грунт! (1983-1985 рр.), ц/га зерношх оданиць

В а р 1 а н т и

|В1дстань м1х дренами, м|

глибина оранки, см 1 - I ширина рих-|лення, см I 1........ ...... г ■ 1 доза | ( вапна | 1 ■ 12 I 1 » -..... - - 1 18 I 1 • 24 ■ 1 1

18-20 60 б/вапна 35,9 28,6 27,4 30,6.

18-20 60 одна 38,4 34,0 30,1 34,2

18-20 60 дв! 40,4 30,5 26,8 32,6

Середне 38,2 31,0 28,1 32,5

18-20 120 • б/вална 34,7 26,8 31,0 30,8

18-20 120 одна 36,9 29,9 31,5 32,8

18-20 120 ДВ1 35,5 32,3 32,0 33,3

Середне 35,7 29,7 31,5 32,3

30-32 ' - е/вапна 38,1 27,6 32,8 32,8

30-32 , - одна 37,7 31,4 28,9 32,7

30-32 - ДВ! 39,7 32,1 29,3 33,7

Середне 38,5 30,4 30,3 33,1

Середне по оброб!тках грунту 37,5 30,4 30,0 32,6

Н1Р05: для кожного з фактор!в 1,11

для взаемодП фактор!в: попарноI 1,92

ПОТР1ЙНО! 3,33

дукгивнють ланки с^зкПни виявили м1ждренн! В1дстан1. Найвищу продуктивнють С1ВОЗМ1НИ (25,9 ц/га) без внесения вапна одержано на д1лянц! з Е1дстанню м1ж дренами 12 м, що в!Длов1Дно на 7,3 та 8,5 ц/га б!льше пор!вняно з мвдреннкчи рлдстанг.ми 18 ! 24 м.

Найбиьвкй вплив на Шдвищення продуктивном! ланки с1возм1ни ви-явило поеднанкя мелЮративних прийом1в. Так, глибоке суц!льне рихлення з внесениям подв1йно1 норми вапна на фон1 розм!«ення дрен на в1дстан1 12 м дало можливЮть одержати продуктивн1сть 40,4 ц/га зернових одиниць.Близька продуктивнЮть (39,7 ц/га) одержана при поеднанн! мелЮративно! оранки з подв1йною нормою вапна при т1й же м1вдренн1й вгдеган!, що ззбезпечило умэвно чистий прибуток (в ц1нах 1983 року)'в1дпов1дно 341 1 336 крб./га.

Вищенаведен1 дан1 дають п1дставу зробити висновок, що у с!возм1н! з довгою'ротаЩею суц1льне глибоке рихлення, як 1 гли-боку оранку плугами з вир1зними полицями, сл]д проводите не менше двох раз1в -эа ротацио, тому що 1х П1сляд1я збер!гаеться 2-3 роки.

Вплив мел!орант1в, добрив _1 способ!в оброб!тку на ф!зи-ко-х!м1чн1 властивост! грунт!в. Досл1дження вели у двох трмва-жх досл!дах, закладених в 1978 1 1986 роках. Анал1з окисно-в1дновних режим 1 в осушеного гончарним дренажем дерново-шдзолистого глейо-вого супипаного грунту показав, що IX параыетри визначаються, в основному, двома факторами - к1льк1стю опад!в за той чи 1кший пер1од 1 впливом дренажу. Сп1вставления значень ОВП, одержаних в 1991 роц1, з , величинами минулих рок1в показуе прогресуюче на-ростання окислювальних процесяв. Якщо в 1988 род! перевахали сла-боокисн1 1 слабов1дновн1 процеси, то в 1991 рощ - окисн! 1 р!зко окисн 1. Лише навесн1 (квиень) у верхньому (0-10 см) шар! грунту значения ОВП знижувалися до 300-350 мв, в 1нш! пер1оди спостере-кень перевалили окислювальн1 процеси (500-620 мв). Одержан! дан1 св!дчать про те, ¡до грунт п!д впливом одноб1чного осушення пере-бувае в пересушеному стан1, икий несприятливо в1добргжазться на стан1 грунтових режим!в.

'За 7 рок1в досл1даень на дШнках без внесения добрив зни-зизся вм!ст гумусу, рухомих форм азоту, фосфору 1 кал!ю, шдввди-

лась кислотн!егь грунту. Так, у верхньому (0-20 см) шар! грунту пор1вняно з вих i днищ показниками (1986 р.) bmict гумусу знизився на 0,22, рухомих форм азоту 1 фосфору в1дпов!дно - на 1,1 1 1,3 мг на 100 г грунту, зб1льшилась кислотн1сть грунту (рН знизився з 5,3 до 5,1), що вказуе на роэшгок процес!в деградацП осушених грунт1в без застосуваяня комплексу мелЮративних прийом!в.

Внесения м!неральних добрив, мел!орант1в (цеол1т1в, вапна, гною) noMiTHo вшшнуло на ф1зико-х1м1чн1 властивост*1 грунту. Застосування в досл1д1 одних м1неральних добрив дещо загальмувало гтроцеси дегум!ф1кац11 грунту. У верхньому шар1 нам!тилась тен-денц1я до збшшення рухомих поживних речовин 1 Шдкислення грунту. Внесения цеол!т!в (15 т/га) на фон1 мШеральних добрив сприя-ло покращенню кислотно-лужно1 р1вноваги 1 поливного режиму. Кр1м-того вони забезпечували п1двищеняя емкост1 поглинання¡ що дуже важливо як з агроном1чно1, так 1 еколоПчноГ точок зору. Найб1льш тривал1 зм1ни в грунт1 спостер1гались при внесенн1 подв!йно! дози вапна на фон1 м!неральних добрив 1 глибоко1 оранки та одного гною в к1лькосг! 100 т/га. Пор1вияно з вях1дними значениями (1986 р.) за 7 рок1в на цих вар!антах на 0,1 1 0.2Х зр1с вм1ст гумусу, на 0,8-1,0 мг/100 ' г грунту - рухомого фосфору, зменшилась кислотнЮть грунту в1 дпов1дно з рН 5,3 до рН 6,3 1 5,5. Внесения гною 1 вапна сприяло також значному шдвищеяню буферних властивостей грунту. Так, показник фосфат- 1 кал1йбуферност1 зр!с на цих вар1 антах пор;вняно з контролем 01льш як втрич1.

У стацюнарному багатофакторному дослШ, розмшеному на осушених гснчарни'м дренажем землях радгоспу "Чоповицький" Ма-линського району Хитоьирсько! област1 через 8 рок1в П1сля закладки на неудобрен1й Д1лянш в!дм1чалося також попршення С1льшост1 ф1зико-х1м]чких показник1в грунту (табл.3).

Внесения одинарно! (N66P86K90) норьи м!неральних добрив на

Таблица 3.

Вплив систематичного внесения добрив на ф1зико-х1м!чн1 показники дерново-середньоШдзолистого глеюватого середньосуглинкового грунту, (0-20 см)

Показники

| | 1985 р1к

|йшд-|--

|н1 | Р1вн1 добрив на 1 га |зна- 1 С1возм1нно1 площ1

| чення, |--1-}-

11977р.!без [ 10т гною+ЦО т гною + I • | добрив | К65Р86К901 №2Р143К120 _1-!-1-1-

Гумус, % 1,30 1,15 1,35 1,51

Азот загальний, % 0,075 0,068 0,083 0,090

Азот,ар легко пдрол!зуеться, 6,7 6,1 7,2 8.7

Р205, мг/100 г М'/ 5.6 5,2 8,4 10,8

К20, мг/100 г 8,1 7,9 10,7 13,8

рН водно! витяда... 6,2 5,8 6,3 ; б,з

рН рольово1 витяжки 5,8 5,3 5,8 5-, 8

Г1дрол1тична кислотн!сть,

мг-екв./100 г 1,7 1.9 1,6 1,7

Сума ув1браних основ,

мг-екв./100 г 11.8 11,6 12,0 15,0

фон1 10 т/га гною сприяло незначному. шдвищенню вм!сту гумусу, рухомих форм фосфору 1 кал1ю пор1вняно з вих1днивд показниками. Лише за внесения розрахунково! (№2Р143К120) на заданий урожай' норми добрив на цьому ж фон! в верхньому (0-20 см) шар1 грунту$ сорШняно з ВКХ1ДШШИ даними;накопичнлось 9,2 т/га гумусу, 156 кг/га рухомого фосфору 1 171 кг/га обм!иного калио.

Роль м!кроелемент1в 2 Формуваян! в рожаю ^ якост! продукт I с1льськогосподарських культур. Пол1ська низовина являе собою елюв1альний тип- ландшафту з достагньо високям зволоженням, верюдичним проявом вшовних умов, переважною б1лыа1етх7 грунт!в з кислою реакц!еи грунтового розчину. Це зумовлюе високу м1грац1йну здатн1сть ы1кроелемент1в, що разом в б1дн1стю грун-тотв1рних пор1д визначае яизький р1вень вмюту мтроелеменив в грунтах эони. IX вмют в 1,6-2,0 рази нияяий, я1ж в середньому в грунтах Укра1ни (Голов1на А.П. та 1н., 1983).

В1дм1чен1 особливост1 пол! ських груетчв 1 ландшафт в ц1ло-му обумовлгать високу розчиня!сгь сполук м!кроелемент1в, 1х ви-мивання з верхн1х иар1в грунту в нижн1 1 ва ыеж1 кореневмюного шару грунту. Тому при в1дносно висок!й рухомосп м1кроелемент1в вмют Гх рухомих форм в пол1ських грунтах низький. В наших досл1дженнях позакореневе внесення сум1шки м1кроелемент1в (кобальт, мол1бден, м1дь, цинк, бор) на вс1х культурах ланки с1возм1ни (озима пшеница, каргопля, люпин) забезпечило рют 1х урожайност1. Проте по кожн1й культурь залежно в1д 1х бюлоПчних особливостей, вшша ы!кроелемеяг1в мав сво! з1дм1нност1. Б1льш чутливими до внесения шкроелеменПв були лзсшш 1 озкиа пиеяиця. ПрирЮТ урожаю в1д мИфоелеиенПв на Д1лянц1 без внесення добрив склав в1дпов1дно 64,0 1 2.0 ц/га. Картопля в меншШ м!р1 реагува-ла на внесення м1кроелемент1в. Найвиший прирют зерна озимо! пше-ниц1 (5;4 ц/га) ткроелементи забезпечили на фон! сумюного ■ эастосування м1неральних добрив 1 ваша. Позакореневе внесення сум1шки м1кроелемент1в сприяло також покраданню якост1 зелено! маси люпину. В я!й п'двицився выЮт сирого та перетравного протешу. жиру, каротину 1 зыеяиувалось яакопичення Н1трат1в.

БЮдопчна актива!сгь грунту. У г1сн!й залежноат1 в1д родю-чост! грунту знаходиться його б!олог!чна активяють О&иустин

Е.М., 1972). Ви8вачення нами б1олог1чно1 активносп грунту за 1нтенсивн1стю руйнування апл1кац1йного тесту показало, що вона значною м1рою залежить в1д б1олог1чних особливостей культур, внесения в грунт орган1чних 1 м1неральних добрив, хШ1чних мелюранИв, способа оброб1тку грунту (табл.4).

Таблица 4.

Б1олог1чна активн1сть дерново-пIдзолистого глейового сутщаного грунту залежно в1д його оброб!тку, добрив, культур (1991-1992 рр.)

i—......... | Глибина |Культури,Х розкладено!

Еар1анти ) оброб!тку | тканинн

досл1дкень | грунту, Ь--,-

1 см 1 ■ | ляпин |оз.пшеница-< i

Бег добрив (контроль) 8-10 55,6 9,1

18-20 63,0 13,6

28-30 67,7 27,3

КРК - режмендовааа для гони 8-10 63,0 :11,2

(фон) 18-20 66,7 14,9

28-30 81,5 40,8

Фон + 2 норми вапна 8-10 70,4 22,2

18-20 74,1 37,0

28-30 81,5 40,8

ICO т/ra гною 8-10 74,1 29,6

18-20 77,8 33,3

20-30 85,2 44,4

Шиералый добрива сприяли Шдвиденшо цього покааккка на 11-ВОХ. Д1я гумату катрю i ¡цеолШз була незначною. Вайвицнй csyaiab розкдаду тканиии в1дм!чеко на вар1антах з внесенная вапна

1 гною. При в<31льшенн1 глибини оброб1тку ступ1нь розкладу ткани ни зростав у середньому на 8-127.. На вар1ант! 8 глибокою мелюратив-ноп оранкою цей показник був найвищим.

Б1олог1чна акгивн!сть грунту шд пшеницею була в 2-6 раз1в низтаоп, н1ж П1д люпином.

ОСОБЛИВОСТ1 ГЕХНОЛОПЙ ВЖЩУБАННЯ С1ЛЬСЬК0-ГОСПОДАРСЫСИХ КУЛЬТУР НА ОСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ Заходи щодо вирощування е1льськогосподареьких культур на осушених шнеральних грунтах, крш вабезйечення оптимального вод-його, теплового 1 поливного режим 1 в грунту, головшм чином, так! а, як 1 на суходолах. Проте е ряд оеобливоетей, як1 пов'язан!, насаыперед, 13 спедаф1чними водно-ф!8ичккми та ф18ико-х1м1чними властавостями. Ф1зичне дозр1вання грунту на добре дренованих ■ дшнках наступав на 10-15 дн1в ранте, н1* на неосушених, що дозволяв приекорити строки передпое1вного оброб1тку 1 продовжити зегеташйний перюд с иьськогосподарськюс культур. Босени на таких Д1лянках окладаються крали умови для вбирания 1 вивезення врожаю. В результаи л1кв1дацп др1бно1 контурност1 дшнок 5 покращення ф1зичного стану грунту. П1д впливом дренажу та проведе-них кудьтуртехн1чних роб1т (знидуегься щльнють 1 вологють грунту весною) покращуються умови роботи 1 п1двивуеться продуктивном. с1льськогосподарських машн 1 внарядь. Закритий дренаж в поеднанн1 в додатковим эволоженням 1 проведениям агромелЮратив-них заход1в сприяе швидкому в1дведетло надлишку води, створюе оп-тимальний вир1вняний водно-пов1тряний режим без р!зких коливань протягом вегетац!йного перюду, що дозволяй одержати б1льш висок1 врожаГ с1льськогосподарських культур.

Регулюванням водно-повиряного режиму за допомогою гончарного дренажу та глибокого мелюрагивного рихлення 1 мел1оратаако1 оранки (30-32 см) плугами з вир1зними полицями, шдбором високоз-

рожайнкх сорт ir., ровм1щенняы с1льськогосподарськкл культур у С1В03М1Н1 п1сля кращих попередник1в, внесениям розрахункових норы м1неральних добрив на фон1 10 т/га с1возм!нно1 плот! гною 1 сапна, що вносилось раз за ротац!ю с1возм1ни (1 норма за ГК), застосуванням диференцtйованого оброб1тку грунту було забезпечено одержання проектних урожаев основних с1льськогосподарських культур. У багагофакторному егаЩояарному 1 короткотривалих досл!дах з багатор!чними травами встановлейо, що травосушшки конюшни лучног з тимофПвкою лучною забеэпечують прир!ст.cyxol маси 21-26 ц/га пор1вняно з чистими пос1вами конюшни. Яайвииа продук-тивн1сть (168 ц/га cyxol маси за 2 роки використання) одержана при норм! .вис!ву кокшиии 1 тимофПвки по б кг/га. HaslTb ка д1ляш1 без добрив травосуы1шка першого року вакориетання забез- ' печила урожайнють зелено1 маси 440 ц/га (75,8 ц/га eyxol иаси). Внесения одинарно! норми добрив (N30P90K90) сприяло ni движению продуктивност! травосумшки на 15,5 ц/га cyxol маси (20Х). У рожайте? ь трав другого року використання в перерахунку на суху рэ-човину була на 20-25% нижчою пор1вняно з травами першого реку використання, але досить високою (60-65 ц/га). Внесения.одинарно! (N50P90K90) норми добрив сприяло п1двиденк» врожаю с!на на-40,7%. Шсля трав другого року викорлстання з шеляжиивними 1 кореневюа рештками на вар1ант! 1з внесениям одинарно1 корми добркв зали- ' шаеться 93,7 ц/га орган 1чно1 речовини, 135,7 кг/га азоту, 16,9 -фосфору та 105,0 кг/га кал1ю.

Наведен 1 дан1 дають Шдстави вробити висновок, що Оага-тор!чн1 трави аавдяки висок1й еколог1чн1й пластичном 1, великому коефШенту розмнокення, здатност1 накопичувати 61олог1чний азот,' високоефективному зикористанню пом1рких доа фоефорво-кал1йних добрив-забеЕпечують висок1 врода1 01омаси, сприявть шдвищецюо родочое?! грунту. В структур! пос1бних плои осуиеккх дерно-

г.о-я1дзолисгих глейових грунт1в Полюса вопя повпнн1 займати не менше 25-30 в1дсотк1в.

Озима пвеющя сорту Иирон1вська 808, вис1яна п1сля трав дворШного викориетання з внесениям розрахунково1 (N100P160K120) норми добрив на фон1 глибокоI (30-32 см) оранки плугами з вир1зними полицями забезпечила урожайнЮть верна 41,8 ц,- шдви-щення вм1сту в зерн1 серого б1лка (до 12Х) та клейковини (до 23,2%).

При розмщенн! кита сорту Житомирське тетрапло1дне п1сля пшениц! (зернова с1возм1на) найвищий врожай зерна (37,4ц/га) було одержано за внесения розрахун"ово1 (N68P71K34) норми м1неральних добрив у поеднанн1 з поверхневим обробИкои, а ячменю сорту Нос1вський 9 (30,5 ц/га) - за розмщення його П1сля кукурудзи на силос, внесения розрахункозо1 (N42P121K62) норми - - добрив в поеднанн1 1з звичайнои оранкою. Кращою нормою вис!ву при застосу-ванн1 розрахунково1 норми добрив була 5,5 млн./га схожих зерен. Опгимальний строк nociBy початок виходу в поле. Затзнешгя з с1вбою на 3 дн1 привело до зшиейня врожайност1 зерна на 2,9, на 6 19 дн1в в1дг.ов1 дно на" 6,3 1 6,9 центнер1з. -

Картопля сотру Темп у с1вози1н1 розм1щувалась. п1сля озимого жита. Застосування розрахунковог (40 т/га гном + N130P135K120) норми добрив на фон1 глибоко! (30-32 см) оранки плугами з Еир1зккми полкцями дало .амогу одержат урожайнють бульб 311 ц/га.

Кормов1 буряки сорту Еккевдорфеький жовтий 1 цукров1 -Улад1вський однонас1шшй 35 вис1вались у ксриов1й с1возм1н1 п1сля озимо! пшенищ. Вони добре в1даивалися на внесения добрив. Найви-и?у врожайнЮть кормових (863 ц/га) 1 цукрових (546 ц/га) Суряк1в одеряаво за внесения розрахунково! норки добрив (40 т/га гною + N130P130K230) на фон1 глибоко! оранка. ВШд гички у цукрових бу-ряк1в був зкачно видам, his у корьеовиз при значно кращ1й II

якост] як корму. Еих1д кориових оджшць з 1 га пос1ву цукрових буряк]в у вар1ант! з розрахунковою нормою добрив на фон1 глибоко! оранки був на 50,1 ц (на 37Z) видим н1ж у кормових. Де св1дчить про високу ефективн1сть вирощування цукрових буряк1в на корм. КрШ того, висока врожайнють 1 цукристють (16,82) коренеплод1в дав шдставу зробити висновок про доц1льн1сть вирсэдування ц1е1 культури на Пол1сс1 для одержання цукру.

Кукурудаа на силос пбриду Буковинський 3 вис1валась у кор-мов1й с1возм1н1 П1сля ячменю за внесения розрахунковоГ (40 г/га гною + N64P100K47) норыи добрив на фон1 мелЮративкоГ оранки плугами з вир1зними полицями 1 забезпечила урожайнють зелено Г маси 368 Ц/га.

Льон сорту К-6 у clBOBMlHl вис1вали П1сля оаимо1 .пшениШ, яка розмщувалась по багатор1чних травах. На д1лянках а поверхне-вим оброб1тком грунту врожайнють нас1ння, соломи, а також вих1д вагального 1 довгого волокна Сули на 16-32% видом пор1вняно 1з евичайною оранкою. Внесення одинарно! (N20P80K80) норми м1нераль-них добрив на фон1 поверхневого оброб1тку забезпечило р1ст в рожаю льоноволокяа на 12% пор1вняно is д1лянками, де добрива не вносились (9,8 ц/га). При цьому полИгаувались показники якоет1 льоноволокяа (жЗиыщгвалась його номернють, м!цн1сть, гнучкють, добротн1сягб, гмёйпувалась тонина).

ПРОДШИВНЮТЬ АГР0ЦЕН031В ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОШНКА .

ВИРОЩУВАННЯ СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

До найважлив1ших чинник1в, як! аабезпечують високопродуктив-не використання осушених земель, ввноситься науково обгрунтована структура nociBHKx площ, освоення рацюаальних с1возм1н, застосу-вання орган1чних 1 м1неральш!Х добрив, диференц!йованих способ1в оброб1тку.

ПроЕеден! досл!дження (1978-1SS5 pp.) показали, до найввду

продукгнвшеть на дЫянках без добрив эабезпечузоть багатор!чн! здаково-бобов1 травя (90,6 к.од./га). За ними в порядку зменшення роэмщаються: цукров 1 буряки, картопля 1 озима пшеница.

При внесенн! одинарно1 дози м1неральних добрив (МббР86К90 на гектар с1возм!гаю1 шющ1) на фон! 10 т гною найб1льш продуктивни-ми (133,2 ц/га корыових одиниць) е цукров1 буряки, за ними !дуть: кормов! буряки, 0агато"1чн1 трави, картопля 1 кукурудза. Пя законом 1рн1сть збер1гаетьоя за розрахунково1 норми добрив, при про-дуктивност1 на 2-402 шщ!й залехно в1д культур.Под1бн1 дан1 одер-хан! в досл1дах ИЩ1ГО (Толок И.Г., Митрофанов Ю.И., Токин В.А.,, 1981).

Серед зернових культур найвщу продуктивяють (47,9-56,3 ц к.од.) з 1 га площ! поо1ву на д1лянках без добрив 1 при внесенн1 одинарно! норма добрив забезпечуе озима пшениця. За нею розм1Вуеться ячмшь (42,4-48,3 ц/га кормових одиниць). При внесенн! розрахунково! норми добрив продуктивнЮть озимо! пшениц!

1 ячмени вир1внюеться 1 -зменшуеться р!аниця в продуктивноси пше-% *

ниц! 1 озимого лита. Продукяйн1сть в1вса за обох норм була в 1,7-1,3 раза нихяа, н1я"паешй. -Багатор1чн1 трави найкраще за-безпечують кормову адйнкцю веретраввлы проте1нои.

Приведен! дан1 св1дчать про доц1льн1сть аб!льиення а структур! пос1вних шющ на осушених м»яеральних грунтах посшв бага-тор!чних трав, ■ розширення плод пос1ву п!д просапними культурами. Виходячи з потреб господаретв, у структур! зернових культур перевагу сл1д З1ддавати озимим шаенищ та житу 1 ярому ячменю.

Як показали досл!дження, с!возм1ни з р1зною структурою-пос1вних площ забезпечили неоднакову продултивнЮть (табл.5).

Без застосування добрив наййицу продукгившсть (46,8-48,2 ц/га к.од. 1 4,8-5,0 ц/га перетравного проте!ну) одериано у вось-кип!льн!й кормов1й С1Б03М1К1 з трьома полями зернових, двома -

ТаОлиця Б.

Продуктивность С1В03МШ залежно в1д оброб1тку грунту 1 удобрения культур (1978-1985рр.), ц/га с!возм1нно1 площ

— | | ( ..... г ■ ————

- . Г Без | Ют гйою + | 10 г гною + | Ют гною + . | добрив | Ш6Р86К90 1 М100Р13СЖ135 | №2Р143К120

Еар1-Ь—-1- I I -1-г-1-1-—

анти |корыо|перет- |корма-|перет- |кормо-|перет- |кормо-|перет-|.вих | равного |вих |равного|вих | равного |вих | равного |оди- |проте- |оди- |проте- |оди- |проте- |оди- |про1_-|ниць Цну . |ниць |1ну. |ниць |1ну |.ниць |1ну

_I____I_I_I., .;, .1__I_

. Зервова с1возмша

•1* 36,4 3,2 53.7 4,7 59,9 5.4 62,9 5,7

2 37,0 3,3 65.б 4.8 61,9 5.6 65,2 5,8

3 37,9 3,4 54.5 • 4,8 60,3 5,4 62.3 ■5,6

Зерко-просапна с 1 возы 1 на

1 38.5 3,5 61.4 .5.4 67,8 5,9 71,3 6,2

2 40.4 3,6 62,2 5.4 63,0 6,0 71,6 6,2

3 38,2 3,4 . ! 60,1 5,3 66,9 5,9 71,2 . 6.2

Корыава с1воэшва

1 46,8 . 4,8 71,7 7,3 80,1. 8,1 83,7 8,5

2 48,2 4.9 76,0 7,7 82,4 8,3 " . 85,4 9,0

3 48,0 5.0 72,3 7,4 79.9 8,1 82,5 8,4

* ПрамИка: 1 - звичайна оранка на 18-20 см;

2 - глибока оранка на 30-32 см;

3 - поверхневий обробиок на 8-10 см. багатор1чних трав 1 просапних культур та одним полем вико-в!вса. Продуктивн1сть зерно-просаяно1 1 зерново! с1возмш була в!дпов1дно на 19 1 271 нижчою. Р1зн1 способи оброб!тку пом1тно не

наливали на дродуктивн1сть cieosmIh.

Значний р1ст продуктивное^ осушених земель аабезпечилк М1неральн1 1 оэган1чн1 цсгрява. Внесения одинарноI норми добрив шдвищило продуктивнее зерново! ciboemjhh на 47% поравняно з контролем, зерно-просапно1 - 60, кормово! - 532. При внесенн! розрахунково! норми добрив, хоч вона була дещо менисю полуторно1, ця прибавка в продуктчвност1 с1возм1н склала 12-17% залежно в1д способ1в обробИку грунту пор1вняно з одинарною нормою добрив.

Найвищу продуктивнЮть осушеного гектара (85,4 ц кормових одиниць 1 9 ц перетравного протеГну) одержано в кормов1й с1возм1нГпри внесенн1 розрахунково1 норда добрив на фон1 поглиб-леного оброб!тку грунту.

. Про'веден1 нами шдрахукки енергетичноГ ефективяост! вирощу-вання основних с1льськогосподарських культур 1 в ц!лому с1возм1н на осушених дернсзо-п1дзолистих глейозих грунтах показали (табл.6), що найвипц коеф1ц1енти енергетично1 ефективност: г.

редньому за роки дослЮТень, були в багатор1чних трав nip а,-.. _ «

(15,5-24,4) 1 другого (13,4-22,^5) рок5в використання, зернових культур (4,1-10,2), вико-в1вса-на зеленкй ко: :-; в шсляукЮним турнепсом (4,3-5',7).

Серед зернових культур иайвища енергетична ефективн1сть була яри вирошузакн! озимо! пшениш. Озиме жито 1 ячм!нь незначною мiрои постудалися Тй, а. надменною вона була у в1вса (4,1-5,7). Серэд просаляих культур найвищий коефЩ1ент енергетичноГ ефектив-ност1 (3,2-4,3) вабезпечили цукров1 Оуряки, не дивлячись на велик! затрата при 1х вирощуваши. За ниш розмидусться кукурудза (2,7-3,4). Енергетична ефективн!сть вирощування кормових буряк!в була зкачно нижчою, н!ж цукрових.

3 внесениям добрив зяачно зб1лыиу<зтьс:я чагромадження енергП урожаями, але ;це б!льшоя uipon ростуть затрата е.чегп I ::а tx

Таблица б.

Коеф1ц1енги енергегично1 ефективност1 вирощування с!льськогосподарських культур (1979-1985 pp.)

N| Культура п/п |

(PlBHl добрив на 1га с1возм1нно! площ!

t-!-1--

| без I10 т гною + |10 т гною +

| добрив |N66P86K90 INS2P143K120

1. Багатор1чн1 трави 1-го

року викориетання 24,4 15,5 16,1

2. Багатор1чн1 трави 2-го

року викориетання- 22,5 13,4 14,5

3. Цукров! буряки 3,4 3,2 4,3 4..Кормов1 буряки 1,8 2,3 2,5

5. Кукурудгэ на силос 3,2 2,7 3;4

6. КартоБля 1,4 1,3 1,4

7. Озима пшениця 10,2 6,3 6,3

8. Озиме ХИТ0 . 7,5 5,9 5,9 ШШ 7,5 5,8 5,7

10. Овес 5,7 4,1 4,8 ' •

11. Вико-овес (аё£ёШ 5.3 4,7 5,7

12. ЛЬОН 2,8 2,5 ■ 2,7 • одерзкання, в зв'язку з чум ейёргегйчна ефективнють вирощування б1лывост1 с1льськогосг1одараьких культур дещо падае пор1вняно з кеудос-реними шлянкаш, за винятком кормових буряк1Е.

Внесения роэраХунко£&1 Лози добрив не веде до зниження ко-ефЩ1ект1Е ^нергетичноГ ефективносп, а на просапних культурах -п1двшцуе 1х пор1вняно з одинарном дозою добрив. Найшисча енерге-тична ефективнють (1,3-1,4) одержана при вирощуванн! картопл!.

Враховуючи господарську 1 еколопчну ц1нн1сть о1льськогоспо-дарських культур 1 енергетичну ефективнють 1х вирощування, шдбором тих чи 1ншх культур в с1возм1н1 мокна значков м1рою п1двишувати ефективн1сть 1 природоохоронну роль с1возм1н в ц1ло-му. Це питания стае особливо актуальним в сучасних умовах при за-гальн1й енергетичн1й криз1. Пор1вяяння р1зних тип1в с1возм1н по-казуе, що в к1нцевому результат! найвищу енергетичну ефективнють (4,36-5,18) одержано в кормов1й с1возм1н1 (табл.7).

Таблиця 7.

КоефШенти енергетичноГ ефективност1 с1возм1н (1979-1985рр.)

-1-]-

I |Р1вн1 добрив на 1га с1возм1нно1 площ1

N | С;1 в о з м 1 н и Ь-1-1-:-

п/п| | без |10 т гнои + |10 т гною +

I I добрив №6Р86К0О 1И92Р143К120 .

_-!_:_I_I_!_I_

1. Зернова , ч,66 3,94 4,14

2. Зерно-просапна .3,66 3,12 3,28

3. Кормова 5,18 4,36 4,85

За нею в порядку зменшення розШщуеться зернова с!возм1ка (3,94-4,66), 1 найнижчоп вона була в зерно-просапн1й о1возм1н1, або на 40-44% менше пор1вняно з кормовою с1возм1ною.Кр1м того в кормов 1й с1вовм1н1, завдяки двор1чному вжористанню багатор1чних трав, створюються сприятливШ! ушви для нагромадаення гумусу в грунт1. Залежно в1д спец1ал1заци колективних с1льськогосподарсь- ■ ких Шдприемств та фермерських господарств, потреби 1х в кормах чи 1нших видах с!льськогосподарсько1 продукт Г. рянкових ц1н на продукт» 1м мояна рекомендувати для впроваддення р1вн1 типи с1возм1н, надаючи перевагу кормовим.

- 32 -

ПРИВДШШ РАЦИОНАЛЬНОГО ЗЕШЕРОВСТВА НА ОСУИЕНИХ ЗШЯХ В УЫОВАХ РАШОАКТИБНОГО ЗАБРЩЕЗШЯ Насд1дки катастроф» на ЧорнобильськШ АБС створили в Поливному регюн! Укра1ни надзвичайно складну ситуация, яка еприй-маеться як пряма загроза здоров'ю i життю тепер1шнього 1 май-бугньото потошнь. Рад1онукл1дами туг забруднено (о;льше 1 Kl/км.кв.) бдизько 762 тис.га с1дьськогосподарських уг1дь, з них 456 тис.гектар!в припадав на йитомиреьку, Р1внекську 1 Волинську облает] (Сдавов В.П., 1991). Це вимагае спец1альних заход1в при веденн1 агропромислового виробництва для рацюнального використання с!льськогослодарських УПдь, в тому чисд! 1 осушених земель, б1льша частина яких забруднена радюнукшдами. В наших досд1 дження.л встановлена висока просторова вар1абельн1сть щ!ль-hocti забруднення грунту рад1онукл1дами, що в1дображае нер1вно-м1рн1сть випаданыя радюактивних речовин l Ix подальший перероз-под1л по м!кро- 1 мезорельефу. Значний вплив на зм1ну рад1ац1йно-го фону мали р!зн1 способи основного оброб!тку грунту. Зниження р1вн1в радцацп i щ!льност1 забруднення орного шару грунту знахо-диться в прям1й залехност! в!д глибини осробгтку грунту-. Рама-фон i щ!льн!сть забруднення верхнього шару грунту зменщувалась при р1йних способах оброб1тку в 1,6-3,0 рази. Не дивлячись на значку р1эяицю в щ1льност1 забруднення грунту залежно в!д способ1в основного оброб1тку грунту, IctothoI р1зниц1 по 'забрудненюз рослинно! продуктI в 61льшост1 випадк1в поки що не встановлено.

Накопичення радюцезНо в рослинах залежало в1д гх видового та сортового складу. 1з трьох зернових культур (озима пшешия, ячм!нь, овес) на301льше нагромгщжував радюцез1ю овес, за ним в порядку ow-'ишення роом1шуються поенная 1 ячм1нь. Так, якщо сорт В1вса Мирннй накопичував в зерн1 19.3 Вк/кт рад1оцез1ю, то озима пшенипг с.:, ,-у Мирон1вська 61 - в 2,3 раза, а ячм!нь сорту Роланд

- г. \2 раза ыенпе. Найб1льш сортова р1зниця за какопиченням радюцезно спостер1гаяась у герн1 ячменю, -.гаксималька кратнють зщш н1й йейб1лыпа.(я 1 значениями досягала 5,2, по

з1всу - 3,0 1 пшениц1 2,5.

Серед досл1дауваних нами культур найб!льше рад1оцез1ю наго-пичуе зелена маса (2900-5100 Бк/кг) 1 верно (7700-8800 Вк/кг) люпину (табл.8).

Застосування м1неральних добрив в рекомендованих для вони Полюся нормах (М70Р70К70 - для озимо1 пшениц 1, №ОР0ОК12О - для картопл!, Р70К70 - для люпину) сприяло зменшенню накопичення радЮцезШ в продукт I в середньому в 2-3 рази. Внесения 15 т/га цеол1т1в 1 вапна (2 норми за пдрол1тичною кислотнЮтю) на фон! м1неральних добрив лише на треПй 1 четвертий роки в пюлядп пом1тно впливало на аменшенкя надходкення радюцез!ю в зерно озимо! пшениц1 1 Сульби картопл1 пор!вняно з одними м1неральнимй добривами. Ш-кродобрива, внесен1 на вс1х вар1антах доел!-/, деткою м1рои сприяли зменшенню нак.ляення радюнукл1д1в в про,-,:, к;и! вс1х культур. Проте чико! законом 1рност1 по впливу мтроеле-мент1в на накопичення радюцезно в,рослин1ЖГ"' л продукт I поки цо не встановлеяо.

Вивчення Ешиву норм' 1 вид! в азотних 1 кал' Лних добрив на надходхення радюцез1ю в зелену масу кукурудзи показало, цо щ е-лен?нти дють зово1м в лроталетзве запрямяах. 3 мдвищенням дози мшерзлького азоту зростае накопичення рад!оцез1ю в селен1й мае 1 кукурудзи.Значний вплив на змешешя надходкення радюцезцз в зелену масу кукурудзи мани кап1йн1 добрива.

Внесения ВО кг/га калш на фон! азогких 1 фосфорних добрив сприяло зникенню вмюту рад1оцез!ю в азлен1й мас1 кукурудзи лише на 202, тод1 як 8б1льшення його доги до 180 кг забезпечило зни-яення його надходкення з продуктю майжэ втрзгч!. Б1льш висок! до-

Таблиця 8.

Вы1ст цез1ю 137 у с!льськогоспадарськ1й продукт I аалааснов1д какро- 1 шкродобрив та мел!орант1в (оранка на глибину■18-20 см),. Бк/кг

Варианта

Роки досл!даень

1991

I

1992

1990

I--г—

|Сев м!к-|з м1кро|без м1к-)з м1кро ¡роеле- |елемен-|роеле- ¡елемен-|мент1в |тами ¡меннв ¡тами

Зерно озимоI пшениц!

1.Без добрив

(контроль) 73 65 42 26 26 37

2.дак (фон) 47 33 27 10 30 26

Б.Фон+15 т/га

цеолтв 61 32 11 13 4 10

7.Фон+2 норш

ваша 58 42 22 10 7 11

9.®он+50 т/га

гною 67 14 22 23 7 4

10.100т/га гною ) 44 27 7 16 19 7

М + т 59+6 36+7 ' 22+5 20+2 16+4 14+3

Вульби картопл!

1.Без добрив

- (контроль) 192 • 207 71 50 62 43

2.Ш1 (фон) 68 29 42 21 32 39

Б.Фон+15 т/га

цеолтв 90 36 13 20 32 18

7.Фон+2 норш -

ваша 104 26 12 17 16 . 18

9.Фон+50 т/га

гною 85 " 54 35 31 26 27

10.100т/га гною 85 47 22 28 31 " 28

Ы + ш 104+18 66+28 31+10- 30+5 . ЗЗ+б 29+5

Зелена маса люпину

1.Бев добрив 3400

(контроль) 2900 3400 5100 3800 3000

г.ш, (фон) 1400 1200 1800 1800 1200 1200

5.С-Н+15 т/га

г-;ол1т1в 500 3000 2600 2600 1400 1500

7.4оп+2 норма 800

1000 2000 1700 1900 1100

9.(шк+50 т/га

гноз 400 1000 1800 3300 1600 1400

10.100т/га гною 300 1100 3200 3600 1600 2800

М + га 1100+400 2000+400 2700+500 2500+300 1700+300 1600+3!

- 35 -

зи кал 1а виязились неефективниш.

Перех1д радюцезно з грунту в рос лини зал едав не ильки В1д Г.ого ф1зико-х1м1чких властнвостей, р1зних способ1в основного об-роб1тку, внесения добрив 1 мелюралт1в, але й вологост1 в зон! розмИцення коренево1 системи рослин. В умовах перезволохення Ф1ксад1я цез1ю 137 грунтом зменшувалась, зростала швидк!сть м1грацП його за профи*ем грунту, створювались умови для б1лыпого надходження його в рослини та тдгрунтов1 води. В наших л1зимет-ричних досл1дженнях вгашв р1вн1в Шдгрунтових вод на надходження радюцезш в продукцИо значно в1др1знявся по культурах (табл.9).

Таблиця 9.

Вплив р1вн1в Шдгрунтових вод на надходження •в рослини цез!ю 137 (середне за 1991-1992 рр.)

1 PlBHl | Концентрат я цез1ю 137, 1 1 1 1

п1дгрунтових|- Вк/кг |КоефЩ1ент J X

ВОД, CM I-7-1-—: - -•¡переходу . j

|в рослинах | в грунт1 • 1 -р 1 1 1 1

Зелена маса кукурудзи .65 4,44 211 0,0210 100

120 6,63 190 0,0349 166

170 . 8,84 188 0,0470 224

сто багатор1чних трав 65 90,95 2CS 0,442 - 100

120 55,16 238 0,232 53

170 23,25 201 0,116 26

За р1вня шдгрунтових вод 65 см накопичення радюцезш в clHi Сагатор1ч!глх трав було в 2-3 рази метам пор1вняно 8 р1внями 120 1 170 см. Аналог 1'ша законом 1рнють, але в мяншх розм1рах.

в1дм!чазться 1 в надходаенн1 радюцезно в зерно та солому аерно-вих культур. Протилежна залежнють в1дм1чаеться п1д кукурудзов. Шдввдення р1вн!в зволоження сприяло зниженню надходження рад!о-цеэ1ю в стебла та листя кукурудзи в 1,5-2 рази, ко пов'язано з п бЮлоПчними особливостями. В бульбах картопл1 ч1тко1 залекносп концентрат I радюцезш в1д р1вн1в стояния тдгрунтовнх вод не встаноалено.

Переварка та впровадкення розробденого нами комплексу заход! в щодо аменшення надходження рад!онукл1д!в в рослияи проведена в досд1дному господарс1В1 1нстигуту с1льського господарства Пол1сся на осушеяих дерново-п1дзолистих глейових супицаних грунта:-: доли змогу, нав!ть на землях з щ1льн1стю опад1в цез1ю 137 1 в!д 10 до 15 К1/КМ.КВ., одержат» о1льськогоеподарську продукт» 13 аначно нижчим вм1 сгом радюцеззю пор1вняно з тимчасово допустима р1внями.

В и с н о в к и

1. Влсокопродуктивне викорисгання перезволожеяих м1нерадышх грунт!в дожливе ильки в уыовах комплексного диференщйованого застосування 1нхенерних оеупувальних ыелюращй I ц1д&сирямовано1 систем;! агромел!оративних 1 агротеян!чних заход1£ з урахуванняы пдролог!чних 1 ф1аико-х1м1чних властивостей грунт1в та бюлопч-них особливосгей с!льськогосподарських культур.

2. Г1дротехн!чну мел1орац1ю перезволожених з низьким р1внем природно! родочост!, шдвищеною кислотнютю та неслриятливиш ф1 зико-х1м1чниыи властивостяш дерново-шдзолистих глейових грунт1в сд1д роэглядати лише як фон для мохливого подальшого зап-роааде.ення виооко! культурк мелюративного землеробства й одер-жаныя влсских вроиа!в с1льоькогосподарських культур.

3. Опт;!мальна волопсть та аерац1я грунту на осушених землях В1ДПОВ1ДКП до вимог рослин досягаеться регулюванням р!вня стояния

vík ■ гол, грсзенням обо I" ко:«51нац1еи. Оптамаль«'/--

Р13НЯМИ залягання шдгрунтовнх вод для озимоI пленит,в1вса, кы. того], ?:укурудзи о 120 см.длп бчгатср!чних трав 1 ячменю - 65 ем.

4. 1кф1льтрац1я води за меж1 кореневмюного шару грунту отделить в!д попередюШв, вирощувано1 культури й особливостей лс годних умоз року. Разом з 1нф1льтрац1йними водами вимиваетьс:-значна частина елемент1в живлення рослин, особливо кальц1ю. Су марн! щор1чн1 втрати його за меж1 65-сантиметрового шару грунт.1 становлять до 125 кг/га, с!рки - до 62 кг/га. Магн1й та нагр1й. через низький ix bmIct у грунт1, вимиваються меншою мдрою, huí кальц1й та с1рка. Втрати азоту зовс1м незначн1 1 не перевюцуют; шд культурами 10 кг/га, п1д чорним паром - 13 кг/га. Дуже маис (0,34-2,25 кг/га) вимиваетьея кал1ю та практично не вимиваеться фосфор.

5. М1ждренн1 В1дстан1 на системах двоб1чного зодорегулюванн?. в межах до 12 м забезпечують своечасне в1дведення"надлигк!- гсг:: 1 подачу II в кореневшсний шар грунту в засушлив1 перюди, лс сприяе шдвщекню врогайност1 с1льськогосподарських культур. Про-дуктивтсть ланки о1возм1ни (ячмшь - багэ.тср1чн1 трави - озима пшениця) даного вар1анту пор1вняно з м1ждренними з1деталями 18 : 24 м шдвшцузться В1 дпов1 дно на 23 1 26Х.

6. Сущ льне глибоке мелЮратизне рихлення (через 60 см) в пездканш з м1ждренними вi деталями 12 м та внесениям вапна (1-е Hop.'fií за ГК) виявялось високоефективнш агромел1оративням лрийо-мсм. Воно помыто покращуе аграф1вичн1 властивост1 грунту, знижуе його Щ1льн1сть, стаб1л!зуе пов1тряний режим. Позитивна Д1я глибо-.voro мелюративяого рихлення збер1гааться протягом 2-3 рск!в. Глибока мелюративна оранка плугами з вирхзними полшими на гли-Сину 30-32 см за вшизом ira вода! та фтячн! коказккки грунту i урожайнють с1льсъ.когоепох:арських культур бяизька до глибокого

мелиоративного рихлення.

7. Використання осушених дерново-п1дзолистих оглееких грун-Т1в, без застосування комплексу агромелюративних 1 агротехн1чних заход1в, призводать до розвитку деградац!йних процес1в 1 зниження 1х родючост!. За 7-р1чний перюд використання осушених земель у с1возм1Н1 без внесения добрив 1 мел 1 орали в вшст гумусу знизиеся на 0,15-0,202, к!льк1сть рухомих форы азоту з фосфору в!дпов1дно - на 1,1 1 1,3 кг ка 100 г грунту, зб1льшш:ась кислотнють верхнього (0-20 см) шару грунту (з рН 5,3 до 5,1).

8. Мжеральна система добрив упов1льнювала цроцес де-гум1ф1кацИ грунту 1 зб1лыпуваяа накопичення оргашчних ретток та -лУ'У-^Ш» бюгенних елеменив в кореневмюному иар1 грунту, про-ге шдвиг; Еалась кислотнють грунту. Внесения цеол1т1в на-фон! м1неральних добрив усувало негативке явище вторинного п1дкислення грунту, а такой п1двищувало ©гисгь його вбиряого комплексу. Найб1л1с с;'т*гс:л зм1нл в грушл вщйушия ка вархантах а внесениям гко^ ь к'лькост! 100 т/га та двох норм вапна на фон1 м!не-ральних добрив, Ер сприяло Е1двшденшо вм!сту гумусу, рухомих форм азоту 1 фосфору 1 аниженню каслотност! грунту.

9. У восыдяпльнш кормоЕ1й с1возм1н1 з двома полями бага-торшких трав при внесенн! на гектар с1возм!нно1 площ1 10 т гною 1 М66Р85К90 на фон1 вапнування В1дм1чена тенденц1я щодо накопичення гумусу, дещо зб1льпуеться к1лькють. рухомих'форм азоту, фосфору та кал!ю пор1вн"но з вих1дними даними. Водночае при внесенн! розрахукковог (№2Р143К120) норми м1неральних добрив на и. г.:.-.. .:'. фон1 гною за 8 рок1в в верхньому (0-20 см) шар1 грунту н ::с;'. ^ллось 9,2 т/га гумусу, 156 кг/га рухомого фосфору 1 171 кг/га обм: иного кал1ю.

10. внесения м1кроелемент!в (м1дь, бор, цинк, кобальт,молодея-! ^ .:ло подальше Шдвищення врожайност! пшениц! на 2,0-3,!

и/т, картогш - 5-46 1 зелено! ?.:аси люпин'/ на СО-65 а/га та пок-рапеяня якост1 продукт I.

11. Проведения ксплеггсг пгрсмелюративних 1 агротехя1чних заход1в на дренонаних грунтах оприяло экачному п1двищенню врожай-ност1 с!льськогосподарських культур та покращенню якост! рослнк-ницько1 продукцП. Визначен1 кращ1 покривн1 культури, тра-воеумилки, дози м1неральних добрив, показана ф1томел1оративна та еколопчна роль багатор1чких трав у структур1 пос1вних плош, на осушених землях.

12. Роэроблен! технолог1чн1 регламента одеркання проектккх урожа1в основних сШськогосподарських культур. При цьсму вста-новлено, до для одеркання врока1в озишх пшениЩ та хита 40 ц/га, ячменю 35, в1вса - 30, картогш - 300, кормових 0уряк1в - 800, зелено1 маси: кукурудзи - 400, багатор1чних трав - 500, волокна жьону 12 ц/га несбх1дно застосувати так1 основн1 агромелЮративн! прийоми: двобгчне регулввання водно-пов1тряного реж1.<у, р-.1'-"-головану структуру пос1вних площ 1 чергування культур у с1возм;:п, високоврогсайн1 сорти с1льськогоснодарських культур, балансо-во-розрахункову норму добрив на заданий урот"\' зиферешийований 31ДПОВ1ДНО до ф1з1олог!чних виког культур обрсбЬс- грунту.

13. Нгйвкяу продуктивнЮть за виходом кормов:::-: одиниць (90,6 ц/га) з високим вмЮтом перетравного проте1ну без внесения добрив ?эбезпечуе бобово-злакова травосум1шка. За умов знесення на гектар С1В03М1НН0! плот одинарно I норми мшералышх добрив (М66Р85К90) на фон! 10 т гною най01льш продуктивкими (133,2 ц/га к.од.) виявились цукров1 буряки, за иает розмицувалиея кормов1 и/ряки, багатор1чн! трави та картошш. Аналопчна законом1рн1сть збер1галась 1 за розрахунково1 норкя добрив, гар тдвшувало про-дуктивтсть на 2-402. Серед эеряових культур найвищу продуктивнЮть (47,9-5-,3 ц/га к.од.) без добрив 1 при вкесенн! одинар-

hoI норш добрив забезпечувала озима пшеница. За нею роэмицува-лиеь ячы!нь (42,4-48,3 ц/га к.од.) 1 лито (27,6-43,3 ц/га к.од.). На фон! розрахунково! норш добрив (10 т/га гною + N92P143K120) piзниця в продуктивное!i озимо! пшениц1 ! ячменю н1ведюетьея.

14. За вкходом кормових одкниць i перетравного протеТну най-ьаду продуктивнють (в1дпов!дно 46,8-48,2 1 4,8-6,0 u/га) без внесения добрив аабезпечяла кормова с!возм1на з трьома полями зернових, двома - багагор! щшх трав i просапних культур та одним полем вико-в1вса з шсляук1ским турнепсом. Загальна продук-тивнють с!возм1н мало залежала в!д способ1в оброб1тку грунту. Пор1вняис s неудобреними д!лянками внесения одинарноI норми добра:: на фон i 10 т/га гяоа п1двишило продуктивн!сть кормово1 с;возм1нк на 532;, а розрахунковоГ - на 79%. Найвишд продуктивном осушено го гектара (85,4 ц кормових оданиць i 9 ц перетравного проте1ну) одержана в кормов1й cIbosmIhi на фон! розрахунковоГ паи::: добрее i глибокоГ (30-32 см). ыелЮративноГ оранки п!д просади! культур! плугами з вир1эними полицями.

15. НайМльше енергП бЮыасою врожаю, за - низьких р!вн1в удобрения i значно менших пор!вняно з 1шшдаи культура!® затратах на вирощування.нагромаджували багатор1чн! трава. КоефЩ1ент енер-гетично! ефективност1 вирощування багатор1чних трав становив 13,4-24,4, що б 2-2,5 раза б!лыпе, н!ж зернових культур, 1 в 5-6 раз1в б!льше, н1ж ку10ФУДЗИ- Серед зернових колосбвих культур найввдий коеф!ц1ент енергетично! ефективност! (6,3-10,2) малг

шзениця, серед просапних (3,2-4,3) - цукров! буряки. Най-.•.ii-'i'. коеф!Шент екергетично! ефективност! (1,3-1,4) був у кар-

16. Еисока енергетична ефективнють одержана в кормов1й с! вогы1Н1 .Котф1ц!енги енергетичноГ ефективност! яко! були на 11-17

- 41 -

а>я зсркопог та па 30-40% - я!ж зерно-просапног.

17. Встановлен1 законом1ркост1 м1грац11 радЮнукд1д1в в дер-ново-п1дзолистих глейових осушених грунтах та !х накопичення в рослинах. На ц1й П1дстав1 рекомендований комплекс заход1в, як! включен 1 в систему землеробетва на забруднених територ1ях.

ПР0П03Щ11 ВИРОЕНИЦТВУ

1. При окультуренн1 дерново-шдзолистих глейових грунт 1в, яким властивий нест1йкий вод.ний режим, обов'язковими заходами ма-ють бути: двоб!чне вогорегулювання, яке вклочае додаткове п1дзем-не зволоження за допомогою закритого дренажу з оптим1зованими

,м1ждренниыи вздстанями (12 м) та проведения сущльного (через 60 см) глибокого рихлення, або глибоко! (на 30-32 см) мел1оративно1 оранки плугами з вир1зниш полицями через 2-3 роки.

2. Для одержаний проектних урожа!в с1льськогосподарсы:их культур на осушених дерново-Шдзолистих грунтах з низьким р1внем природно1 родючост1 1 високою кислотнЮтю необх1дно вносити не меншз 10 т/га с1возм1нно! площ1 гною, розрахункову на задапип урожай (М92Р143К120) норму м1неральних добрив, одну дозу за пдролничною кислотн1стю вапка, а також м!крселеыенти, застосо-вувати систему диференШйованого оброб1тку грунту в о!возм1н1.

3. На осушених мшеральких грунтах рекомендуеться запровад-жувати ЕлоскопродуктивШ, ф1тоб1олог1чн!, енергетично ефективн! восъмипЬ'ШП кормов1 с1возм1яи з двор1чним використанням бага-тор ¡чнкх трав та розрсблен1 нами технологи вирощування основних с1льськогосподарських культур, що забезпечують проектШ рзвн! врожа1в: 35-40 ц/га зернових колосових, 280-300 - карташ, 450-500 - цукрових ! 750-800 - кормових буряк1з, 360-400 - зеле-но1 маси кукурудзи, 100-130 - с1на багаторзчних трав 1 12-13 ц/га льоиоволокна.

4. На забруднених рад!ояукл1дами землях пропонуеться запро-

вадяувати комплекс агротехш чних,мел 1 оративних та ф1тоб1слопчних заход1в. а саые: вносит на гектар cibosmihhoi шгащ1 п1двиден] норми орган1чних (20-25 Т) та фосфорно-кал1йних(Р1СЮ-150К150-£00) добрив, 5-6 г/га ваша раз у 5-6 рок1в, 15 т/га цеолтв, вис1 вата культури з низькими коеф1щентами виносу радюнуклшв (оаима. пшедаця га лито, ячм1нь, картопля, ' бобово-злаков1 багатор1чн! трави), проводати регулювааня водно-пов1тряного режиму.

СПИСХЖ ОСНОВНИХ Р0Б1Т, опубл1кованих по тем1 дасертац!I

1. Правильные севообороты - основа высокоинтенеивного специализированного сельскохозяйственного производства.- Житомир, 1980.- 89 е.- Соавт. Н.И.Чапалда, О.В.Климов, В.С.Быстрицкий и др.

2. Научные основы ведения сельского хозяйства зоны Полесья, предгорных и горных районов Карпат УССР в системе агропромышленного комплекса.- Киев: Урожай, 1982.- 358 е.- Коллектив авторов.

3. Справочник по освоещ® и использованию мелиорируемых земель.- Киев: Урожай, 1986,- Z70 е.- Соавт. А.Г.Балан, В.И.Оста-пов, Й.И.Коваленко и др.

4. Технологические проекты возделывания сельскохозяйственных культур и производства продуктов животноводства в хозяйствах Житомирской области,- Житомир, 1986.- 1S4 е.- &>авт. А.С.Малиновский, Ю.К.Цыганок, В.А.Ильчук и ДР.

5. Научно обоснованная система земледелия Житомирской области.- Житомир, 1986.- 265 е.- Коллектив авторов.

S. Земельные и почвенные ресурсы Житомирского Полесья, их трансформация и плодородие в условиях интенсивного использования. //Материалы Всесоюзного общества почвоведов в Житомире.-Москва, 1879.- С.195-196.- Соавт. Л.Л.Щетинина, Н.Г.Алылевский,

В.С.Рчстрпцкяй и др.

7. Методичн! рекомендацп по с1льськогоатодарському вико-ристанню осупених земель в кодгоепах 1 радгоспах Укра1нсько1 PCP.- Ки1в, 1981.- 51 е.- Сп1вавт. А.К.Безкровний, М.С.Проскура, И.Г.фапа ,та. 1нш1.

&. Эффективность удобрения на торфяно-болотных и минеральных осувеинш: почвах в Нечерноземной зоне УССР.//Научные труды УСХА.-Кй&вг 1982.- С.51-55.- Соавт. В.С.Быстрицкий, Г.В.Бульботко, ХТ.Стройванс.

9. Вплив оброб!тку грунту та добрив на продуктившеть кар-тошП на осушеному дерново-Шдзолистому грунт 1 .//Зеияеробство. -ShIb, 1982.- N55.- С.57-60.- Сп1вавтор Г.В.Бульботко.

10; Методические рекомендации по внедрений научно обоснованной системы земледелия в хозяйствах Еатошрской области.- йито-мир, 1982.- 212 е.- Соавт.. Ы.А.Клвчник, С.А.Антоюак, В.И.Семенюк ада... • i t

11. Вшгив cnoccûlB обро01тк/ грунту та м1неральних добрив на вроетйнЮть ознтГ шениц!. на осушения землях Полюся УРСР.// ' BlcnEt с1льськогосподарсько! науки.- ШИв; 1983.- N7.- С.7-8.-СЗПЕавт. В.С.Бнстршький, Г.В.Бульботко.

12. Еф9к.тивн1сть м1нералышх добрив, внесения тд' бага-Topmi трава па осушених Шнераддевх грунтах.//Корми 1 кормови-'рЯйацтво.- Ки1з, 1983.- Кб.- С.38-4.0.- СШвавт. В.С.Бистрицький, Г.В.Бульботко.

13. Ыетодичн! рекоиендшШ по рацюнаяьному використанню • осушеких вемель в господзрствах Витокярсъко! област1.- Житомир, ^934.- 52 е.- СШвавт. В.С.ВистрЕЦЫШй, Г.В.Бульботко, О.В.Кл1мов та_1Е31.

14» Кзтод:пес:агэ' ргшгеядгдаа по иггеяссвоой технологии воз-делзшапяя сзааой даеницы в условиях Еитокирской области.- жито-

мир, 1984.- 10 е.- Соавг. Ю.Г.Деребон, В.А.Ильчук, Н.Я.Кривич и др.

15. Зв'язок урожайност! 1 якоси льону-довгунця з оброб1?ком га удобрениям осушених грунт!в.//В1сник с!льськогосвдларсько1 науки,- Ки1в, 1934.- N11.- С.45-52,- Сп1вавг. Бистрицький B.C., Вульботко Г.В.

16. Овес на осушенных землях.//Зерновое хозяйство.- Москва: Агропромиадат, 1984,- N4.- С.33,- Соавтор Г.В.Вульботко.

17. Многолетние травы на осушенных минеральных почвах.//Кормопроизводство.- Москва: Агропромивдат, 1985.- N1.- С.15-16.-Соавт. Г.В.Вульботко, В.С.Быстрицкий.

18. Комплексная программа мелиорации Житомирской области на 1986-1990 годы.- Житомир, 1985.- 79 е.- Соавт. А.С.Ыалиновский, Н.К.Цыганок, В.Н.Холявинский.

19. Рекомендации по обеспечению проектной урожайности на осушенных минеральных почвах.- Киев: Урожай, 1986.- 69 е.- Соавт.

A.Г.Бадан, В.С.Быстрицкий, Г.В.Вульботко.

20. Особенности возделывания льна на мелиорированных землях.//Лен и конопля, 1986.- N6.- С.22-23.- Соавтор Г.В.Вульботко.

21. Отзывчивость свеклы на питание и обработку почвы.//Сахарная свекла, 1986.- N2.- С.32-33.- Соавтор Г.В.Вульботко.

22. Кормовая и сахарная свекла иа осушенных землях.//Кормопроизводство.- Москва: Агропромиздат, 1986,- N4.- С.34-36.- Соавт.

B.С.Быстрицкий, Г.В.Вульботко.

23. Удобрение - предшественник - продуктивность.//Зерновое хозяйство.- Москва: Агропромиздат, 1986,- N8.- С.23-24.- Соавт. Г.В.Вульботко, В.П.Сыроед.

24. Продуктивн1сть окремих ланок с1возм1н на осушених М1не-ральних грунтах Центрального ПолЮся УРСР.//В1сник сиьськогоспо-дарськс! науки, 1986,- N11.- С.30-31.- Сп1вавт. В.С.Бистрицький,

г.з.в?льбот:?с.

25. Рекомендации по внедрении комплексной технологии возделывания кукурузы з тазяйстзам Ломстепи и Полесья УССР.- Киев, 1987,- 30 е.- Соавт. А.Л.Авишик, А.О.Азаренкова, С.А.Якубовский.

26. Утворення органI4HQI маси багатор1чних трав другого року використання на осушених мшеральних землях п1д впливом добрив. //В1сник с1льськогосподарсько1 науки, 1987.- N2.- С.46-48.-Сп1вавт. В.С.Бистрицький, Г.В.Бульботко.

27. Зависимость урояая ячменя ог логодшх условий и удобрений.//Зерновое хозяйство, 1987.- N4.- С.33-34.- Соавтор Г.В.Буль-

.ботко.-

28. Методичт рекомендацП по технологи Еиробництва кве1ння коншини червоно! на 2итокирцин1. - Житомир, 1987,- 21 с.-Сп1вавт. А.К.Богатире'нко, Г.Ы.П'ятннцький та 1шИ.

29. По интенсивной технологии.//Земледелие, 1989.- N2.-С.69-70.- Соавтор A.C.Азаренкова.

30. Методические рекомендации по разработке и освоению научно обоснованных систем ведения сельского хозяйства s колхозах я совхозах Украинской ССР:- Киев: Урсихай, ':...- 119 е.- Соам. В.И.Бойко, М'.М.Сирота и др.

31. Методические рекомендации по зедекшо биологического земледелия.- Клев, 1991.- 73 е.- Соавт. !'.М.Сирота, Л.А.Сзерянсккй и

др.

32. Предварительные итоги научных исследований поведения радионуклидов з сельскохозяйственной цепи: почва - растения - .-тавотные - продукция животноводства./Лезисы региональной научно-практической конференции: Проблеьм сельскохозяйственной радиоэкологии - пять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЗС.-Житомир, 1991.- 0.13-18. . _

33. СортоЕые я видовые- различия по «чкопяаяюо радионуклидов

некоторыми озимыми и яровыми культурами.//Тезисы докладов Всесоюзной конференции: "Проблемы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве - пять лег спустя: итоги, проблемы и перспективы".- Обнинск, 1991.-С.23-28.- Соавт, В.С.Быстрицкий, А.Д.Майстер и др.

34. Накопиченяя радЮнуклШв в рожаем польових культур в за-лежност! в!д внесения мел1орант 1 в.//Методичний пос!бник а орган! зацП проведения науково-досл1дних роб1т в галуз1 с1льсько-господарськоГ рад1олог11.- Ки1в, 1992.- С.104-105.- Сп1вавт. В.С.Вистрицький, Л.Т.Стройванс, Л.В.Костшко.

35. Деяк1 аспекта зниження радюеколог1чно1 небезпеки при веденн! с1льськогосподарського виробництва в умовах ПолЮся Ук-ра1ни.//Тези допов1дей конференцИ "ЕколоПя Пол1сся, пробдеми, сучасн1сть, ыайбутне".- Харк1в-Луцьк, 1993,- С.149-150.- Сп1вавт. В.С.Бистрицький, О.В.Климов, Л.Т.Сгройване.

35. Почвообрабатывающее орудие: A.c. N1371525 СССР. Заявлено 5.05.1935, опубл. 8.10.1987.- Соавт. А.Д.Гарькавый, И.П.Масло к др.

37. Способ получения органо-минерального удобрения: A.c. N1687581 СССР. Заявлено 21.12.1988, опубл. 1.07.1991.- Соавт. А.Д.Гарькавый, А.В.Спирин и др.

А Н О Т А Ц I Г

Смаглий А.Ф. Агроэкологические и технологические основы эффективного использования осушенных минеральных почв Полесья Укра-ини. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктор; сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.01. - общее зем деделие. Институт еемледелия, УААН, Киев, 1995 г.

В работе представлены основные элементы системы земледели на ocyL'i-^iiX минеральных почвах, агрозко'логическое обосновани

иро*ел«-няя мелиоративных работ, ресурсосберегающие технологии возделывания сельскохозяйственных культур на основе применения агромелиоративных приемов, расчетных на заданный урожай норм минеральных и органических удобрений, рациональной структуры посевных площадей и севооборотов, дифференцированных способов основной обработки почвы, обеспечивавдих улучшение водно-физических свойств, оптимизацию гумусового состояния почв, увеличение доступных растениям макро- и микроэлементов, повышение продуктивности почв на 35-40Х. Для загрязненных радионуклидами территорий разработаны способы ограничения их поступления в растениеводческую продукцию. Элементы системы осваиваются рядом хозяйств Полесья Украины.

Кдючов1 слова: ГРУНГИ, ПДРОМЕЛЮРАЦЩ, ЕКОЛОИЯ. IHSIJIb--ТРАЩЯ, АГРОМЕЛIОРАТЙВН1 ЗАХОДИ, СИСТЕМА ЗЕШГЕРОБСТВА, РЕСУРСО-ЗБЕРЕЗЯЕННЯ,БIОЕНЕРГЕТИКА, РОДКШСТЬ ГРУНТ1В, ПРОДУКТИВШСТЬ КУЛЬТУР I С1В03МШ, РАЛ1СНУВЛШ. .

Smagliy A.F. Agroecological and technological basis of

* *

effective utilization of drainage mineral soil in Polesie region of Ukraine. • \ .

The dissertation is presented for a doctor's decree in agricultural sciences in speciality (06.00.01) - general agriculture, Agricultural Institute, UAAS, Kiev, 1995.

The thesis gives the basic elements of agricultural system on drainage mineral soil, agroecological grounds for carrying out of drainage work, 'resources preservation technologies cf agricultural cultivation of crops on the base of appication of agricultural drainage nethods and ñoras of mineral and organic fertilizers calculated on a desired harvest, rational structure of the lands under cultivation and rotation, differential methods of fundamental cultivation of soil which provide improving of

water-physical character1stles, optimiration of humous soil state, the Increasing of macro- and microelements accessible to plants, rising the soil productivity to 35-402. For territories, contaminated by radio nyclides the restriction methods of its migration into the plant-growing production. System elements are utilized by several fares In Polesie region of Ukraine.