Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиологические и технологические особенности сортов и новых форм земляники ананасной в условиях Западной лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Агробиологические и технологические особенности сортов и новых форм земляники ананасной в условиях Западной лесостепи Украины"

Уманська альськогоснодарська акадеъня

О \ *

№

РОЖКО 1вашга Семешвна

УДК 634.75:631.526.32

АГРОБГОЛОГ1ЧН1 ТА ТЕХНОЛОГ1ЧН1ОСОБЛИВОСТ1 СОРТ1В I НОВИХ ФОРМ СУНИЦ1АНАНАСНО! В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

06.01.07 - плод^вництво |

т

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

Умань — 2000

Дисерташего с рукопис.

Робота виконана в Львтському державному агарному ушверситеп,

Мшктерство аграрием политики У кражи

Науковий кер1вннк: доктор сьльськогосподарських наук, професор ГУЛЬКО 1ван Петрович, завщувач кафедри плодоовоч]вництва, технологи збер1гакня} переробки с.-г. продукцн, Лш'вський державний аграриий ушверситет

Офщ)йш опоненти: доктор сцьськогосподарських наук, професор БАЛАБАК Анатолш Федорович, завшувач кафедри екологи, лгавництва та декоративного сад1вниигва, Уманська сшьськогосподарська академш

кандидат сшьськогосподарсъких наук ПАВЛЮК Василь Васильевич, 1н статут садонингваУААН, старший науковий ствробггник, завщувач селекцшно-технолопчним вцщлом

Провщна установа: Нацюнальний аграрний ушверситет Кабжету Мипстр1в Украши, кафедра садаництва, м.Кшв

Захист вщбудеться " А " А потопа А 2000 року о ГОДИН1 на зааданш спешал1зоваиоТ вченоГ ради К74.844.01 в Уманськш сшьськогосподарсыой академй за адресою: 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Давиденка 1, навчальний корпус № 2, аудиторш 142.

3 дисертащею можна ознайомитись у бiблioтeш Умансько! сшьськогосподарсько! академп за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул.Давиденка, 3.

Автореферат розгсланий 2000 року^

"2<)" ВЕРесчд

Вчений секретар

спешал13овано1 вчено'1 ради —Заморський В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актузлмнсть теми. Вид Fragaria ananassa Duch. еволющйно молодий вид, з величезшши генетичними можлнвостями, яю реалхзуються у створеннх цшеспрямованою людською думкою та природного невичерпшстю сортах. В и сою та сшш крожа! можуть досягатися титьки тод1, колн кожей сорт буде розмнцений в оптимальних для нього умовах, тобто коли icHyc пряма вщповдаютъ míjk потребами рослини в кожнш фаз1 розвитку та мкцевими природно-юпматичними умовами (Демолон А., 1961). Всеб]чне глибоке вивчення госгодарсько-бюлопчних особливостей селекшйних форм, адаптованих до умов вирощування, В1дб1р кращих, з оптимальшш спшвщношенням компонентов продуктивносп - мае актуальне значения для поспйного поновлення районоваяого сортименту сунищ в умовах жорсткого ринку яшсно! сад1вничоГ продукцп. Адже невибапгав1сть, еколопчна пластичшсть кульгури, дохвдшсть агротехзпчши прийом1в вирощування, винятков! смаков1 якосп та лнсувальш властивостх перших плодав вгамшного сезону зробили культуру сунищ найпоширешшого у приватному присадибному садавницта. У приватному сектор! зосереджено 7,7-7,8 тис. га насадженъ суншц (Марковський B.C., 1995). KpiM цього, в умовах еколопчно! кризи, що р13ко попршила стан здоров'я населения, особливо дтей, прюритетного значения набувае вивчення бюхМчно! цшносп плодав нових селекщйних форм сунищ.

Зв'шок робота з науковими прогоамами, планами, темами. ДисертацИше дослщження пов'язане з науковою темою 01 «Удосконалення зональних технолопй вирощування плодових i овочевих культур: роздал 01.02. «Селекщя i сортовивчення суншц ананасно!», номер державно! реестрацц 018181.

Мета та завдання достдження. Метою дослщження була оцшка сорта i нових форм сунивд ананасног за комплексом господарсько-бюлопчних ознак, урожайшспо та технолопчними показниками для поновлення районованого сортименту в Захвдному репош Украши.

Для досягнення мети дослщження необхщно було вивчити hobí селекцшш форми сунищ ананасноТ за наступними особливостями та ознаками та встановити:

П календарш строки проходження основних фенофаз; 0 зимостшисть;

И польову CTiÜKÍCTb до трибних хвороб i шюднигав; Я середню масу плоду; Н врожайшсть;

П придатшсть до технолопчно"1 переробки;

Я xÍMÍKO-технололчш та фiзикo-тexнoлoriчнi параметри якосп плоду сунищ.

Об'ектом дослшкення були нов1' перспективш форми сунищ анангсно?, ям пройшли первинне сортовивчення.

Предмет дослгдження - агробшлопчш та технолопчш особливостп нових форм суниш ананасно1.

Наукова новизна одержаних результат»!*. Вперше в умовах Захщного л1состепу "Украши внвчено нов! селекщйш форми сушли ананасног за комплексом тосподарсько-бюлопчннх ознак, урожайшстю та технолопчними показниками. На основ! пстолопчних дослщжень та кшыасних анал1з1в вивчено локал^защю та трансформацпо пекгинових речовин при достигашп сунищ, та !х значения у формуванш соковито! структури суюнд - виршгально! технолопчиоГ характеристики при виготовленш найпоширеншшх продукт переробки.

Пракгичне значения одержаних результатов. На 1вдстав1 результатов дослщжень видшено форми: 11226-130, 4-10, Г78-30, яи за комплексом господарсько-бюлоггашх особливостей 1 вяастивостей переважали контролышй сорт Покахонтас. Форму Г78-30 (Лючшську) передано у 1997 рощ в державне сортовипробування. Форми 11226-130 (Зоня), 4-10 рекомендовано для передач! в державне сортовипробування. За перюд 1997 — 1999 рр. фермерам I садовникам-любителям передано понад 27 тис. шт. розсади цих форм.

Особистий внесок здобувача полягае в проведешп протягом 1997 -1999 рр. польових та лабораториях дослщжень, спрямованих на вивчення основних господарсько-бюлопчних. особливостей та властивостей нових форм суншц ананасноТ; особливостей накопичення та перерозподшу пекгинових речовин по стадаях розвитку плода, м'дб^р кращих форм для поновлення районованого сортименту сунищ.

Апробащя результа-пв дисертацн. Основш результата робота доповщались та обговорювались на зв^гних конференц!ях асшранпв 1 здобувач1В ЛДАУ 1997, 1998, 1999 роюв, Мгжнароднш конференци «Теори 1 практика розвитку агропромислового комплексу» (Льв1в, вересень, 1999 р.). Нрактичш положения та висновки були викладеш у виступах по релонаяьному телебаченню у програм1 «Господар» (1998, 1999 рр.)

Публжацн. За темою дисертацн автором самостшно та в ствавторс™ опублковаяо 7 наукових праць, в т.ч 4 у зб^рниках наукових праць, 2 - у журналах, 1 - у тезах конференцш.

Структура та обсяг робота. Дисертацшна робота складасться гз всхупу, п'яти роздшгв, списку використаних джерел, що нараховуе 252 найменувань ( в тому числ! 32 шоземш). Основний матер1ал викладений на 114 сторшках комп'ютерного набору, м^стетъ 30 таблиць, 20 рисунк\в, 24 додатки.

Умови, об'скти та методика проведения досшджень

Досладження проводились протягом 1997 - 1999 рр. у стацюнарному дослш кафедрн плодоовоч1'вництва, технологи збер1гання та переробки с.-г. продукцп ЛДАУ в умовах пом1рно-континентального клшату середнього лкостепу. Ктмат репону характеризуеться значною вщюсною волопстю повггря, невеликими амщптудами р{чних 1 добових температур, надшрною зволожешспо (коефвдент зволоженосп 1,1). Ична сума опадав, в середньому, становитъ 825 мм. Найбшьша к юльюсть припадае на червень, липень. Загалом за лтп инзящ випадае близько 40 % р1чио'{ норми опадав, за зимовг лише 16 %. Проте юльюсть дшв з опадами зимою бигьша.

Середня багаторгша р1чна температура повпря коливаеться в межах 6-8°С. Абсолютний максимум температура повпря припадае на серпень 1 досягае, в oкpeмi роки, +35°С. Абсолютний мйпмум температуря припадае на лютяй \ досягае, в oкpeмi рокн, -30°С. Безморозний перюд тривае 150195 дшв. Сума ефекгивних температур за вегеташйний пepioд складае 2400-2600°. Останш весняш заморозки за багатор1чними данный заганчуються в середньому напрнюнвд квти - на початку травня, а ociшIi настають напршшгщ листопада.

Грунт досл]дно1 дшянки - темно-арий отдзолений, пилувато-легкосуглинкового мехашчного складу. В орному шар! грушу знаходаться, в середньому, лепсогщхотзованого азоту 92,5 мгДкг, рухомих форм фосфору та катю, вдаовдао, 346,3, 214,8 мг/1кг, гумусу -1,80 %. Дослщ проводився на дияшо твденно-захщного схилу крутизною 4°. Повторения розмндували впоперек схилу ярусами, нумеращя Тх зннзу вверх по схилу.

Об'ектами досладжень були 4 сорти та 14 пбридних форм. Сорта: Покахонтас, Тешра, Русашвка, Дниярянка. Пбридш форми селекщонера, доцента кафедрн плодоовоч1втщгва ЛДАУ, Гель 1.М.: Ь15-75, отримана шляхом схрещування сортов Покахонтас х Зенга Зенгана; П229, П226-130, отримаш шляхом схрещування сорта -Зенга Зенгана х Покахонтас; Ч^Т-84, отримана шляхом схрещування сорта Льв1вська рання х Ред Гонтлет. Пбридш форми селекщонера, доцента кафедри плодоовоч1вшщтва ЛДАУ, Лисишина А.М.: 3-1, 3-4, отримаш шляхом схрещування сорпв Дтстрянка х Тешра; 4-5, 4-9, 4-10, 4-14, 4-16, отримаш шляхом схрещування сорив Покахонтас х Тешра; б-З, отримана шляхом схрещування сорта Днкярянка х Русашвка; Г36-2, отримана шляхом схрещування сорпв Коралова 100 х Татсман; Г78-30, отримана шляхом схрещування сорта (Лымвська рання х Кавальер) х Холщей.

Польовий дослтд по сортовивченню сунищ було закладено згщно програмно-методичних вюшвок по сортовивченню плодових, япдних \ гсрхошпдних культур (1973). Дослщження велись за програмою первинного сортовивчення. Дослщження проводили польовим I лабораторним методами з наступною статистичною обробкою одержаних

результата. Польовий дослщ розмщували на територп методом оргашзованих повт орень, кшьюсть повторень - 3. Схема польового досшду включала 18 вар1анпв. Варианта в повторениях розмнцували методом рендогшзацй. Контрольний вар1ант, районований сорт -Покахонтас.

Властивостт та ознаки, що вивчалися в умовах польового дослщу: календари! строки проходження окремих фенофаз; знмосттйюстъ рослин; урожайшсть сорта та нових форм, крулношвдшсть; польова стшгасть до найбшьш поширених фггопатогешв: борошнисго! роси, бшн плямистосп листа, с1ро'1 гнил1, суничного прозорого клица, матшово-суничного довгоносика-квтсоща.

В лабораторных умовах проводили: х1м1чт анаши плод1в; пстолопчш дослщження; дегустацно cвiжиx плода та продукта переробки; дослщну переробку плода; ф1зико-мехашчш дослщження по визначенню характеристик мщност плоду та мщносп з'еднання плодонЬкки з чашечкою до плода.

Х1м1чний склад плодов визначали за ГОСТ 8756: сух1 розчинш речовини - рефрактометром; сух[ нерозчинш речовини - екстрагуванням 82% етяловим спиртом; пектинов! речовини карбозолышм способом; цукри щатдним методом; кислотшсть методом титрування; аскорбшову кислоту по Мурр!; антошани за шкалою розробленою в ЦТ Л.

Дегустацио свежих плодив, у стадо споживчо! стиглосп, та продукпв переробки проводили закритим способом.

За результатами дегустацп та х!м1чного анашзу евших плод1в у 1997 рощ було вццбрано 10 вар1анта для проведения дослщжень по вивчешпо кшыасно1 транформацй пектинових речовин; лстолопчних дослзджень накопичення, локашзацп пектинових речовин в юптинах; ф!зико-мехашчних дослщжень по визначенню характеристик мщносп плоду та мщност з'еднання плодошжки з чашечкою до плода. Пофракцшний вм1ст пектинових речовин визначали карбозольним методом за показншсами оптично! густини розчину по катбровочшй кривй ФЕКу. Ктыасть пектинових речовин, характер локал1заци та трансформацн пектинових речовин в юптинах визначали по стадоях розвитку сунищ: зелена, натвчервона, червона, пересгагла. Фшсацио пектинових речовин проводили сафраншом за Прозшою (1960). Мпсрозр1зи та м1кропрепараги готували вручну за методикою Прозшо! (1960). Мшрофотографи готували за методикою Гельбке (1977). Кдльюсну оцшку харшсгеристик мщнос-п суничини здшснювали з використанням ймошршсно-статистичного методу. Зусилля розчавлювання (навантаження) плоду визначали за запропонованим Науково-дослщним шститутом садавництва Нечорноземно! смути Роен способом: сгаскуванням плоду м!ж пластинами до початку видшення соку (1972); на контрольному прилад1 КП0507А й оцшювали з використанням математично! статистики.

Вщбраш форми випробовувапись на придагшеть для виготовлення найпоширешших продукпв переробки: компоту, варення. Компот

виготовляли за рецептурою запропонованою Л.Ф. Скалецькою: з низькою концентращао (30%) цукрового сиропу (1995), варения виготовляли за загальноприйнятими рецептурами. Органолептичну ощнку та х{м1чт показтпш продукпв переробки визначали через 6 мюяц1в зберйання. Для визиачення бюх1м1чно1 цшносп продукпв переробки визпачали в них вм1ст сухих розчинних речовин, сухих нерозчинних речовин, цyкpiв, в ¡там ¡ну С, пектинових речовин, кислотшсть. Визначення проводили за стандартизоваиими методиками окремо в рщий х твердш фракгцях продукту: сух1 розчинш речовини - рефрактометром; цукри - щанщним методом; кислотшсть - методом титрування; ви-амш С - за Муррц пекганов1 речовини - карбозольним способом.

Економгчну ощнку сорт 1 нових форм сунищ ананасно! робили за методикою розробленою в 1нстатут1 сад^вництва (1985).

ОСНОВН1РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Господарсько-б1олопчна ощнка сор-пв 1 нових форм сушпо

ананасно«

Фенопопчм спосгереження. Вивчались строки проходження основних фенофаз: в1дросташм листя, висування 1-го кштоноса, вщростання столотв, цвтння (початок, кшець, першд), достигання (початок, кшець, пepioд). Дошндження строгав проходження основних фенофаз по роках показали значну залежшсть 1х вщ погодних умов року.

За строками достигання дослвджуваш форми вщнесено до ратпх: Русашвка, У417-84 - початок достигання: б червня; середньораншх: Покахонтас, Дшстрянка, форми: 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, Г36-2 - початок достигання: 7-8 червня; середньостиглих: Гешра, форми: 15-75, Щ29, П226-130,4-14,4-10,4-16, Г78-30 - початок достигання: 9-11 червня.

Вивчення строюв проходження основних фенофаз, в середньому за роки спостережень г по роках, новими формами сунищ показало, що: фенофаза в!дростання листя не залежала вщ скоростиглосп форми та починалася теля встановлення гемператури повпря вище +5°С; висування квпшоав починалося у ратпх форм через 22 дт, у середньораншх через 24 дш, у середньостиглих через 25 дшв шеля вщростання листя та припадало на другу половину, квйня - першу половину травня (див. додатки А, Б, В); цвтння починалося у рангах форм через 10 дшв, у середньораншх 1 середньостиглих форм через 12 дшв теля висування квтзноав, 1 припадало на кшець квггая - першу половину травня; закшчувалося цвтння рослин сунищ в кшщ травня - першш половит червня; вщростання столошв починалося в юнщ травня — першш декад1 червня; достигання гогодгв суницх починалося у раншх форм через 31 день,

середньорантх I середньостиглих через 30 дшв шсля початку цвтння, та припадало на першу половину чьрвня; закшчувалось достигання плод ¡в сунищ наприкшш червня - в перши декада линия.

Зимостшюсть. Максимальне подмерзания вегетативних органгв у вс1х дослщжуваних форм спостер1галося у 1999 рощ, коли насадження досягло 3-х р1чного вшу. В середньому, за три роки спостережень, виявлено слабке та середне пошкодження р!жйв у результат! несприягливих умов перезим1вл1. У контролю, У417-84, Г78-30 р1жки пошкоджувались на 2 бали, у решти форм - на 1 бал. Ступшь перезшивл1 листя була р1зною для дослщжуваних форм. Найменшого впливу несприятливих умов нерезим1вл! (1 бал) зазнало листя 11226-130. На 2 бали гадмерзло листя контролю, Гешри, Русашвки, Дшстрянки, 1315-75, 11229, У417-84, 4-9, 4-5. Листя решти форм значно шдмерзло (3 бали), а у Г36-2 сильно (4 бали).

На третш рш проведения дослщжень, весною 1999 року склалися несприятлив! погодш умови для нормального проходження фенофази цвтння вах доопджуваних форм - заморозки на грунта до - б °С. Анализ кшькостп генеративних оргашв \ повноцшних достигаючих шгод1в на п.м показав, що найбшьше елзмшувало генеративних оргашв, в тому чист в!д дп низьких температур, у форм: 3-1 - 50 %, Покахонтаса, У417-84, 6-3 -45%, Русан1вки, П229, 4-14 - 40%.Найменше сл^мшувало генеративних оргашв у Дшстрянки- 15 %, П226-130,4-9,4-16, Г78-30-20%.

Слщ вщмггити, що залежно вщ морфолопчних особливостей вегетатавно-генератавних оргамв рослин кожно! з форм (облисгаешсть та компактность куща, довжина квтгоносгв, компактшсть { квпковють судв1ття тохцо), ягасних 1 кшыаснкх параметр ¡в фенофази цвтння (тальюсть розкритих квтв, нагаврозкритих бутошв р1зних порядив, запиленнх квтв тощо) в момент дп низьких температур, в загальнш кшькостт загиблих генеративних оргашв для кожшн з форм переважала певна IX стадая: бутон, роз Крита квитка, запилена квпта, зашпднений гшецей. Так для форм, яю зазнали найбшыпого вшшву низьких температур 1 у яких загальна ел(мшащя склала 40% \ бшьше, характер!» висом або середш за висотою квггоноси, середня облистнешсть куща (Покахонтас, И229, V, 17-84,3-1, 6-3,4-14).

Стшисть до хвороб \ шкщнигав Виявлено, що форма 1з15-75 в перш! роки плодоношения зовам не уражувалася борошнистою росою, у 1999 рощ - на 1 бал. Вщносно стшкими до боропшисто! роси (1 бал), за перюд вивчення, виявилися також Тешра, Русашвка, 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, 4-16, Г78-30. Рослини контролю, У417-84, 4-10, Г36-2 слабо уражувалися борошнистою росою - на 2 бали. Решта форм середньо уражувалася борошнистою росою (3 бали).

Вщюсно гайкою - ураження в 1 бал до бшоТ плямистост1, за перюд вивчення, виявилася форма 4-10. Слабо уражувалися цим грибом (2 бали) рослини контролю, Ы5-75, П229, П226-130, 4-9, 6-3, 4-14, 4-5,4-16. Тешра, Русашвка, Дгасгрянка, форми У417-84, 3-4, 3-1 середньо уражувалися (3

балл) битою плямштспо. У форм Г36-2, Г78-30 вдаичено сильне ураження бшою плямиспспо - на 4 бали.

Вивчення стуленя ураження плод¡в а'рою гниллю, показало шдивщуальну реакцио форм на ней гриб, яка змшювалася стосовно абютичних фактор1в вегетацй", та вжових особливостей форм. Так, найбихьшу кшыасть уражених плод1в виявлено у форми Г36-2 в перин роки плодоношения - 24 %. Значного ураження - 20-16% уражених плoдiв зазнали форми П226-130, Покахонтас, Русашвка, 1315-75, 4-9, 4-16. Найменший, за роки вивчення, вщсоток уражених плодов - 4 % виявлено у форми 3-1. У решти форм вщсоток ураження складав 8-12%.

Максимальш пошкодження сунячним прозорим кладем та малиново-суничним довгоносиком-квтсощом, для ус1х вар{аштв, виявлеш увегетащю 1998 року.

Практично не пошкоджувались суничним прозорим клнцем -пошкодження 1 бал - рослини контролю, форм 1315-75, 3-1, 4-10, 4-16. Сильного пошкодження суничним прозорим кладем — на 4 бали зазнали рослини Русашвки. У решти форм виявлено пошкодження на 2-3 бали.

Не виявлено пошкоджених малиново-суничним довгопосиком-кшгкоТдом бутошв у форми У417-84. Найбшьше - 24% пошкоджених малиново-суютчним довгоносиком-кв1тко!дом бутошв виявлено у Тетри. Значна кшыасть - 20-16 % пошкоджених бутошв виявлена у 4-14, Г78-30, Покахонтасу, 4-10. Найменше - 4% пошкодження бутошв малиново-суничним довгоносиком-квшсощом виявлено у форм 3-4, 6-3, 4-16, Г36-2. У решти форм пошкодження малиново-суничним довгоносиком-квггкоГдом склало 8-12 %.

Середня маса плоду та вpoжaйнicть■ Для бшыносп вивчених форм середня маса плоду по всьх зборах, та, вщповцщо, по кожному збору зменшувалася з вжом рослин (табл.1). У Русашвки, У417-84, 4-9, 4-16, 6-3, 4-5, Г36-2 виявлено незначне збшьшення показника середами маси плоду на третш рнс плодоношения, що ми пов'язуемо зпачним впливом заморозив па рослини та подалышш перерозподол асимшянттв до збережених плод1в píзниx порядив.

В середньому, за три роки плодоношения, середня маса плоду по вшх зборах Русашвки, 1315-75, П229, П226-130, У417-84, 4-9, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, Г36-2, Г78-30 перевищила середню масу плоду контролю. Найбшыпу середню масу плоду по вс1х зборах, в середньому за роки вивчення, мали форми: П229 - 11,2 г, П226-130 -10,5 г. Найменшу середню масу плоду по в«х зборах, в середньому за роки вивчення, мала Дшстрянка - 7,5 г.

В середньому, за три роки плодоношения, врожайшсть вс1х дослщжуваних сорттв 1 форм перевищила врожайшсть контрольного сорту Покахонтасу. Найвищу середшо та по роках вивчення врожайшсть, що на 67 и/га, або на 63 % перевищила врожайшсть контролю, мала форма 11т26-130.

Таблица 1

Середня маса плоду та врожайшсть сунищ

BapiaHT Середня маса, г Врожайшсть, ц/га

1997р. 1998р. 1997р. середне за 3 роки 1997р. 1998р. 1999р. середне, заЗ роки

Покахонтас (к) 9,0 7,3 7,5 7,9 116,1 125,5 78,1 106,6

Тешра 8,5 7,5 6,8 7,6 111,5 160,5 112,5 128,2

Русашвка 8,9 8,9 9,0 8,9 161,7 151,0 73,8 128,8

Дшстрянка 8,6 7,0 7,0 7,5 153,0 162,0 77,8 130,9

1315-75 10,0 9,8 9,5 9,8 159,1 113,3 97,5 123,3

П229 12,2 11,0 10,3 11,2 116,9 149,5 76,6 114,3

П226-130 11,0 11,0 9,5 10,5 178,3 210,0 131,3 173,2

V417-84 10,0 6,9 7,5 8,1 102,4 178,5 62,5 114,5

4-9 9,2 8,4 8,5 8,7 140,2 150,0 82,2 124,1

3-4 8,8 7,6 7,3 7,9 109,8 170,0 97,5 125,8

3-1 8,7 8,0 8,0 8,2 103,8 145,0 103,1 117,3

6-3 7,8 8,0 8,3 8,0 123,0 159,0 91,3 124,4

4-14 8,9 8,8 8,5 8,7 106,8 173,2 82,5 120,8

4-5 9,6 7,8 8,0 8,5 103,5 162,0 82,5 116,0

4-10 9,1 9,9 9,1 9,4 136,0 168,3 120,6 141,6

4-16 8,2 7,0 7,6 7,6 109,9 140,0 100,0 116,6

Г36-2 9,3 9,2 9,5 9,3 131,6 190,0 110,6 144,1

Г78-30 9,5 9,0 8,5 9,0 109,9 147,0 115,6 124,2

НП>05 0,3 0,5 0,6 6,7 5,3 7,7

НГР0) 0,5 0,7 0,8 10,2 7Д 10,4

Технолопчна оцшка conrig i нових форм суниц»

Хгмшо-технолопчш параметри якост-i плоду сунищ. В середньому, за роки дослщжень найбшьше сухих розчинних речовин синтезували плоди: 4-5 - 9,3%, V417-84 - 9,1%, П229 - 9,0%, Тешра, 4-9 - 8,9%, Щ26-130 -8,7%, Русашвка, 6-3, 4-14, 4-16, Г78-30 - 8,5%; плоди контролю - 8,2%, у решти форм цей показ ник був меншим контролю. Найбшьше антощашв синтезували плоди П226-130 - 150 мг%, V417-84 -100 мг%, П229 - 90 мг%, Покахонтас, 1з15-75, 3-4 - 60 мг%. У репгти форм цей показник коливався вщ 55 до 30 мг%. Найбшьше оргашчних кислот виявлено в плодах форм: Н229 - 1,16%, V417-84, 4-9 - 1,07%, Русан1вки - 1,04%, 6-3, 4-5 - 1,03%, Покахонтаса, П226-130 - 1,01%. У решти форм пей показник був нижчим 1%. Найбшьше загальнкх цукр1в синтезували TeHipa - 4,9%, 4-5 - 4,8%. В плодах контролю, Русашвки, 6-3 виявлено 4,7% загальних цукр^в, у решти форм цей показник коливався вщ 4,6% до 3,7%. Найвищий вмют вггамшу С в плодах, в середньому за роки дослщжень, показала форма V417-84 -

111 мг%, високий вм^ст вггашну С виявлено в П229 - 85 мг%, 4-16 - 84 мг%, 4-5 - 80 мг%, 3-4 - 77 мг%, в плодах контролю - 76 мг%, у решти форм ней показник коливався вщ 57 мг% до 75 мг%.

Найбшьше сухих нерозчинних речовин виявлено в И226-130 - 3,6%, Тешри, 4-16 - 3,5%; в плодах контролю - 3,1%, найменше в плодах 4-5 -2,8%. Найбшьшу кшыасть пектину клтшного соку виявлено в плодах 416 - 1,23%, П226-130 - 1,20%, Дшстрянки - 1,11%, в плодах контролю -0,99%, найменше в плодах Г36-2 - 0,54%. Найбшьшу кшыасть протопектину виявлено в плодах П22б-130 - 1,15%, в плодах контролю -0,71%, найменшу юльюсть протопектину виявлено в плодах У417-84 -0,34%. Для червоно! сунищ вЫх вивчених форм (за винятком форми П226-130, в плодах яко! на третш рис вивчення виявлено незначне переважання протопектину над пектином клтшного соку) характерним було переважання пектину клгшшюго соку над протопектином.

Вивчення трансформацн пекгинових речовин год час достигання сунищ, показало, (табл.2, рис.1) що зелена суниця мкггить, в середньому, майже однаков1 кшькосп нерозчинних 1 розчинних речовин 5,7 1 5,9% вщповщно; максимальну кшыасть пофракщйних вмк-пв пекгинових

Таблиця2

Х1м1чний склад сунид! (% на сиру масу)

Показники Стада! розвипсу

зелена нашв-червона червона пере-стигла

Вода 88,4 88,7 88,2 89,2

Сух1 розчинш речовини 5,9 6,9 8,5 7,8

Спиртонерозчинний залишок 5,7 4,4 з,з 3,0

Пектин кл^тинного соку 1,17 1,16 1,07 0,93

Протопектин 1,22 1,10 0,84 0,56

Сума пектинових речовин 2,39 2,26 1,91 1,49

Протопектин, % вщ суми пекгинових речовин 51 49 44 38

% пектинових речовин вщ сгафтонерозчинного залишку 42 51 58 50

речовин, ^ вщповщю, максимальну сумарну кшыасть пектинових речовин: 2,39 %; найвтций вщсотковий вм^ протопектину в сум! пектинових речовин 51%; найнижчий вщсотковий вм!ст пекгинових речовин у спиртонерозчинному залшпку 42%. В процеЫ достигання сунищ юлыасть нерозчинних речовин зменшуегься вщ 4,4 до 3,3%, вщповдао, зменшуються пофракщйш вм1сти пектинових речовин: пектин клтшного соку 1,16-1,07 %; протопектин 1,10-0,84 %; юльюсть розчинних речовин

90 ^ 80

88,4

88,7

88,2

89,2

70 60 50 40

х30 -| 20

X 10

0

5,9 5,7

ИМ

8,5

-Н

зелена наговчервона червсна

Стадн стиглосп

7,8 з о

перестигла

□ вода О розчинм речовини О спиртонерозчинний залишок

Рис, 1 Хлмичний склад суыид! залежно вщ стада! стиглосп

збшыпуеться вщ 7,0% до максимального р1вня 8,6% (у червоного плода); вщсотковий вмют нерозчкнно! фракцн в сум1 пектинових речовин зменшуеться вщ 49 до 44%; вщсотковий вмicт пектинових речовин у спиртонерозчшшому залишку. збшыпуеться вщ 51 до 58%. Стада перестиглого плода характеризуешься: зменшенням вмкту вах показншав сухих речовин плоду та, вщповщно, збшьшенням вмклу води до максимального р1вня - 89,3%. Процес руйнування пектинових речовин год даею пекгинестераз призводить до повно! деструкгуризаци плодово! тканини.

Ф1зико-технолопчш параметри якосп хшоду суниш. За даними експерименту по вивченшо кшыасних характеристик мщносп дослщжувага форми було ранжовано в групи. Гругга харакгеризувалися показниками: навантаження, напруження, вм1сту пектинових речовин, вмюту протопектину. До основних груп вщнесено:

1) сильне навантаження; сильне напруження; високий вм1ст пектинових речовин; високий вм1ст протопектину - П2 26-130;

2) слабе навантаження; слабе напруження; низький вмкт пектинових речовин; низький вмют протопектину — Покахонтас; 3-1,4-5;

Репгта форм вщнесено до промикштх груп.

Виявлено сильну пряму корелящйну залежшсть м1ж юлыасними характеристиками мщносп сунищ. Очевидно, що кщыасть пектинових речовин та протопектину е лрямими показниками мщносп плоду сунищ.

Вивчення зусилля вщриваяня плодошжки з чашечкою вщ плоду дозволило в ид ¡лиги сорта та шш форми з слабим з'еднанням плодошжки з чашечкою до плоду: Покахонтас, Русатвка, Дшстрянка, Ь 15-75,1Ь 29, Иг 26-130, \4 17-84, 4-9, 4-5,4-10,4-16, Г36-2, Г78-30.

Придатнють до технолопчно? переробки сорта 1 нових форм сунищ та якють продуктов переробки Перед дослщною переробкою плодп вах форм ощнювали за наступними показниками: маса та одном1ршсть плод1в, штенсившсть забарвлення, консистенщя м'якуша, лепасть вщриву плодошжки вщ плоду. Основним вимогам: забарвлення - штенсивно-червоне; маса - не менше 5 г; форма - правильна, без р!зко виражено! ребристосп; консистенция — мщний м'якуш, ш'дповщали плоди Покахонтасу, 1315-75, П229, П226-130,4-9, 4-14, 4-5,4-10,4-16, Г78-30.

За результатами дегустаци та Х1м1чного анал1зу компоту видшено форми найбшьш придатш для цього виду переробки: П226-130, Г78-30, П229,4-9.

За результатами дегустацн та х1м1чного анал1зу варения видиено форми найбшьш придатш для цього виду переробки: П226-130, Г78-30, 410,4-16.

Еконокпчна ощнка сортов 1 нових Форм сунищ ананасноТ

Найвщщ значения економгагах показниюв, яю значно перевшцили економ1чн1 показники контрольного сорту Покахонтасу, отримано при вирощуванш раннього сорту Русатвки: прибуток - 12320,00 грн., р1вень рентабельнос-п - 129,7 %, окупшсть витрат - 1,92 грн.; найврожайшшо! середньостигло'1 форми П226-130: прибуток - 10320,00 грн., р1вень рентабелыюс-п - 142,0 %, окупшсгь вигграт - 1,66 грн.; середньораино! форми Г36-2: прибуток - 10292,00 грн., р1вень рентабельносп - 120,1 %, окупшсть витрат - 1,72 грн.. 1Ц форми е найбшьш кашталоемними, проте найбшьш рентабельними.

ВИСНОВ1Ш

Вивчення господарсько-бюлопчяих особливостей 1 властивостей сорта 1 нових форм сунищ ананасно! дало можлив^сть класифкувата 1х для умов Захщного л1состепу Украши:

1. За строками достигання дослщжуваш сорта та нов1 форми вщнесено до раншх: Русашвка, У417-84; середньораншх: Покахонтас, Дшстрянка, форми: 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, Г36-2; середньостиглих: Тешра, форми: 1315-75, П229, П226-130, 4-14,4-10,4-16, Г78-30.

- в роки доогпдакеш. строки проходженпя основних фенофаз, тpивaлicть першд1в цвтння та достигання сунищ визначалися бюлопчними особливостями форм 1, в значнш М1р1, погодними умовами року;

2. За результатами вивчення зимос-пйкосп дослщжуваш форми вщнесено до:

• зимостши: П226-130 - середнш бал примерзания 1;

• середньозимоспйга: Покахонтас, Тешра, Русашвка, Дшстрянка, 1315-75, П229, У417-84, 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, 4-16 - середнш бал шдмерзання 2;

• малозимостшга: Г36-2, Г78-30 - середнш бал шдмерзання 3.

3. По стшкосп до борошнистоУроси сорта та нов! форми вщнесено:

• стшю: 1з 15-75, Тешра, Русашвка, 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, 4-16, Г78-30, Покахонтас, У417-84,4-10, Г36-2;

• малостиш: Дшстрянка, Н229, П226-130,4-14.

4. По стшкосп до бию! плямистоси сорта та нов! форми вщнесено до:

• стшю: Покахонтас, 1315-75, Щ29, П:26-130, 4-10,4-9,6-3,4-14,4-5,4-16;

• малостши: Тешра, Русашвка, Дшстрянка, У417-84, 3-4, 3-1;

• нестнга: Г36-2, Г78-30.

5. По стшкосп до аро! гншн сорта та нов1 форми вщнесено до:

• стшю: 3-1;

• малостши: Тешра, Дшстрянка, П229, УД7-84, 3-4, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, Г78-30;

• нестшю: Покахонтас, Русашвка, 1315-75, П226-130,4-9,4-16, Г36-2.

6. По стшкосп до суничного прозорого клпца сорта та нов! форми вщнесено до:

• стшю: Покахонтас, Ы5-75, П229,3-4,3-1,6-3,4-10,4-16, Г36-2, Г78-30;

• малостши: Тешра, Дшстрянка, П226-130, \Л11-М, 4-9,4-14,4-5;

• нестшю: Русашвка.

7. По стшкосп до маяиново-сукичного довгоносика-квггкоща сорта та нов1 форми вщнесено до:

• стшю: У417-84,3-4,6-3,4-16, Г36-2;

• малостши: Русашвка,Дшстрянка, 1315-75, П229, Щ26-130,4-9,3-1,4-5;

• нестшга: Покахонтас, Тенора, 4-10, 4-14, Г78-30.

8. За середньою масою плоду вивчеш сорта та нов! форми вщнесено догруп:

• з дуже великими плодами, масою бшьше 10 г: П229, П226-130;

• з великими плодами, масою 7,5 - 10 г: Покахонтас, Тешра, Русашвка, Дшстрянка, 1315-75, У417-84,4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10,4-16, Г36-2, Г78-30.

9. За врожайшспо вивчеш сорти та нов1 форми вщнесено до високоврожайних, врожайшсть, яких перевшцуе 100 ц/га.

10. Вивчення хшжо-технолопчних нараметр1в плоду показало, що:

• вм1сти сухих розчинних I нерозчинних речовин у сунищ е сортовими показниками (вплив фактору - сорт, вщповщно, становить 70% 168%);

• вмют загальних цукр1в у суншц е сортовим показником (вшшв фактору — сорт становить 71%); вмют оргашчних кислот значно зм1нюетъся залежно вщ погодних умов року (вплив фактору — рж, становить 60%); вмкт вггамшу С на 42% залежить вщ фактору - рк, на 22% вщ фактору - сорт, на 35% вщ фактору - взасмод1я сорту та вегетацшного сезону;

• вм1ст пектинових речовин в суншц е сортовим показником (вплив фактору - сорт становить 85%)

11. За смаковими якостями плоду вивчеш форми вщнесено до:

• ушверсальних: П226-130;

• столових: Покахонтас, Тешра, Русашвка, Ы5-75, П229, У417-84, 4-9, 3-1, 6-3,4-14, 4-5,4-10,4-16, Г36-2, Г78-30;

• техшчних: Дшстрянка, 3-4.

12. Вивчення трансформащ1 пектинових речовин показало, що для плоду сунищ характерний майже однаковий пофракщшшй вмкт пектинових речовин на стада! зеленого плода з подалыним р1зким зменшегшям протопектину, та плавним зменшенням розчинного пектину. Для червожн сунищ характерним е переважання пектину клтшного соку над протопектином.

Вивчення локал1зацп пектинових речовин показало, що: » для стадп зеленого плода характерним е зосередження пектинових речовин в клггинних оболонках \ по периферп клшпга;

• на стадп нашвчервоного плода вадбувасться штенсивний перерозподш пектинових речовин у кланах, з рзвнолпрним накопиченням '¿х у клгтинному сощ та юнтинних оболонках;

• на стадп' червоного плода вщшчено значне наколичення пектинових речовин у кл¡тинному сощ;

• на стад! перестиглого плода переважання пектинових речовин клтшного соку над протопектином клггинних оболонок призводить до мацерад!) плодово!" тканини.

13. Серед вявчених сорта та нових форм за основними юльюсними характеристиками мщносп плоду видшено: форми з мщним плодом - П226 -130; форми з нем¡цним плодом - Покахонтас; 3-1; 4-5; решта форм - з пром1жним характером показншав мщносп плоду.

Виявлено сильну пряму кореляцшпу залежшсть М1ж кшыасними характеристиками мщносп сунищ: галыасгь пектинових речовин -зусилля розчавлювання г = 0,734; кшьгасть протопектину - зусилля розчавлювання г = 0,745; кшыастъ пектинових речовин - границя мщност1 г = 0,766; юлыасть протопектину - границя мщносп г = 0,796; границя мщносгп - зусилля розчавлювання г = 0,943.

14. За мщшстю з'еднання плодошжки з плодом вивчеш сорта та нов! форми вщнесено до груп:

• з мщним з'еднанням плодошяжи з плодом: Тенора, 3-4,3-1,6-3;

• з середаим з'еднанням плодош'жки з плодом: 4-14;

• з слабим з'еднанням плодошжки з плодом: Покахонтас, Русашвка, Дшстрянка, 1315-75, П229, П226-130, У417-84, 4-9, 4-5, 4-10, 4-16, Г36-2, Г78-30.

15. За придатшстю до технологхчшн переробки серед вивчених форм видшено:

• форми ушверсального прнзначення: 11226-130, Г78-30;

• форми для виготовлення компоту: 1Ь29,4-9;

• форми для виготовлення варення: 4-10,4-16.

16. Найвииц показники економ1чно'1 ефектавносп забезпечувало вирощування сунищ сорту Русашвка та форм сунищ 11226-130, Г36-2;

17. За комплексом господарськи цшних ознак, показники яких íctotho перевшцили показники контролю вндшено форми: 11226-130, Г78-30,4-10.

РЕКОМЕНДАЦ11 ВИРОБНИЦТВУ

1. На га'лстав1 результатов дослщжень шда форми сунищ селекци кафедри плодоовоч1вництаа, технологи зберпання i переробки с.-г. продукци ЛДАУ: П226-130 (Зоня), 4-10, hkí видшено за комплексом господарсько-цшних показнигав рекомендовано для передало в державно сортовипробування. IJi форми можна успшно впроваджувати в приватних та фермерських господарствах Захщних областей Украши.

2. В селекщйних програмах сунищ для умов Захщного Jlicocreny Украйш рекомендуеться використовувати настутп форми:

• на мщнклъ плоду: Щ26-130;

• на спйюсть до основних хвороб i шюдншав П229.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦН ВИКЛАДЕШ У НАСТУПЬШХ ПУБЛ1КАЦШХ:

1. Гель I.M., Рожко I.C. Анализ компонент урожайносп сунищ ананасно1 Н Bíchhk ЛДАУ: Агрономш.- 1996 — Nal — С. 193-195 (автором виконаш експериментальш дослщження, оформлена статгя).

2. Гель I.M., Рожко I.C. Xímíhhhh склад плодов i придатшеть до техшчно! переробки нових форм сунищ ананасно! // Bíchhk ЛДАУ: Агрономш-

1998.- №3.- С. 264-269 (автором виконаш експериментальш дослщження, оформлена стаття).

3. Рожко I.C. Клльгасна трансформацк пекгинових речовин пщ час достетання сунищ // Садовництво: Шжвщомчий науково-техшчний 36íphhk.- К.: Нора-принт, 1999-Вип. 48,- С. 175-180.

4. Рожко I.C. Плщ роду Fragaria L. - ягода ? // Bíchhk ЛДАУ: Агрономш.-

1999,-№4,-С. 175-179.

5. Рожко I.C. EioxÍMÍ4Ha цшшеть консервовано! сунищ // Льв1в: Ситьський господар, 1999. - № 7-8 - С. 45.

6. Рожко I.C. Ласуйте цший piK // Льв1в: Сад, город, паска та квгга, 1999-№4.-С. 4-5.

7. Рожко I.C. Агробюлопчш та технолопчш особливосп нових форм сунищ ананасноГ в умовах Захщного лкостепу Укра'ши // Тези доп. М1жнародно\' наук.-прак. конф. «Teopk i практика розвитку агропромислового комплексу».- Льв1в.-1999.- С. 265-266.

АН0ТАЦ1Я

Рожко ГС. Агробюлопчш та технолопчш особдивосп новнх форм сунищ ананасноГ в умовах Захгдного люостепу Украши,- Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спещальтстю 06.01.07 - шюд1вквдтво Уманська сшьськогосподарська академы. Умань, 2000.

Метою дослцркення була ощнка за комплексом господарсько-бюлопчних ознак 1 вщфр високоврожайних, кращих за технолопчними показниками форм сунищ ананасно!, для поновлишя районованого сортименту. Вивчено нов1 селекцшш форми суншу ананасноГ за наступними особливостями та ознаками: календари! строки проходження осиовних фенофаз; зимостшюсть; польова стншсть до грибних хвороб 1 шюдниюв; середня маса плоду; врожайшстъ; придатшсть до технолопчио? переробки, що включала: вивчення хгмжо-технолопчних та ф1зико-технолопчних параметров якосп плоду суниць

Для державного сортовипробування в умовах Захщного лкостепу Укра1ни рекомендовано форми: 11226-130, 4-10. В селекцшних програмах сунищ для умов Зах1дного Лзсостепу Украши рекомендуегься використовувати наступи! форми: на мщшсгь плоду П226-130, на стпшсть до основних хвороб \ пшдгошв Пг29.

Ключовг слова: суниця, форма, фенофаза, зимостшгасть, стшюстъ, середня маса плоду, врожайшстъ, мщшсть, пектинов! речовшш, протопектин.

ANNOTATION

Rozhko I. S. Agrobiological and technological peculiarities of new varieties of pineapple strawberries in conditions Western Forest Steppe of Ukraine - Manuscript.

Thesis for the Scientific Degree of Candidate of Agricultural Science in speciality 06.01.07 - fruit growing. Uman Academy of Agriculture, Uman, 2000.

The aim of thesis was the definition of farm-biological features and selection of highquality better forms of pineapple strawberries by technological indices for renewal quality varieties.

As a result, it was studied new selection forms of pineapple strawberries according to the following peculiarities and features: calendar terms of passing the main phenophases; winter hardiness, field resistance to diseases and insects; medium mass of beny; its yield; its capacity for technological processing, besides it included studying of chemical-technological and physical-technological parameters of beny quality.

For state variety testing in the conditions of Western Forest Steppe of Ukraine the following varieties II226-130, 4-10 are recommended. In selection programme for this region 11226-130 variety for beny hardiness; and 1^29 variety for disease and insect resistence are recommended for usage.

Key words: strawberry, form, phenophase, winter hardiness, stability, medium mass of berry, yield, hardiness, pectin materials, pectin of juice.

АНОТАЦИЯ

Рожко И.С. Агробиологические и технологические особенности сортов и новых форм земляники ананасной в условиях Западной лесостепи Украины,- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство-Уманская сельскохозяйственная академия, Умань, 2000.

Целью диссертации была оценка сортов и новых форм земляники ананасной по комплексу хозяйственно-ценных признаков и свойств для обновления районированого сортимента земляники в Западном регионе Украины. В результате их изучения было установлено календарные сроки прохождения фенофаз, зимостойкость, полевую устойчивость к грибным болезням и вредителям, среднюю массу плода, урожайность, пригодность для технологической переработки.

Изучение трансформации пектиновых веществ во время созревания плода показало, что для зеленой земляничины характерен почта одинаковый пофракционный состав пектиновых веществ, с последующим резким сокращением протопектина и умеренным сокращением пектина клеточного сока. Для красной земляничины характерно превалирование пектина клеточного сока над протопектином.

Установлена сильная прямая зависимость между количественными характеристиками прочности земляничины: количество пектиновых веществ - усилие раздавливания п=0,734; количество протопектина -усилие раздавливания т=0,745; количество пектиновых веществ - предел прочности г=0,766; количество протопектина - предел прочности г=0,796; предел прочности - усилие раздавливания г=0,943.

Изучение локализации пектиновых веществ показало, что на стадии зеленого плода они сосредоточены в клеточных оболочках и по периферии клетки. На стадии полукрасного плода происходит интенсивное перераспределение пектиновых веществ в клетках с равномерным накоплением их в клеточном соке и клеточных оболочках. На стащи красного плода продолжается накопление пектиновых веществ I клеточном соке. Значительное превалирование пектина клеточного сокг над протопектином клеточных оболочек вызывает мацерацию плодовод ткани перезрелого плода.

Для государственного сортоиспытания рекомендуются формы: П226-130, 4-10, которые отобрано за комплексом хозяйственно-ценны? признаков и свойств. В селекционных программах по землянике дда условий Западной лесостепи Украины рекомендуется использовал