Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние способов использования осушаемых торфяных грунтов на их продуктивность и качественные изменения органического состава

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Влияние способов использования осушаемых торфяных грунтов на их продуктивность и качественные изменения органического состава"

о^рапюькл академы аграрних наук 1НСТИТУТ Г1ДР0ТЕХН1КИ 1 ;ЛЕЛ10РАЦ1х

На правах рукопису

Шматок В1ктор 1ванович

ШИВ сп0с0б1в ВШРИСТМШЯ ОСУйЕНИХ Т0Р30ВИХ ГРУШ1В НА IX ПРОДУКТИВНКУТЬ

1 як1сн1 ЗМ1НИ оргаШчно! речовини

СпвЦ1 алыпсть 06.01.02 - мел1оращя I зролуване землеробство

Автореферат дисертацп на здобуття паукового стуленя кандидата сгльеькогоепо-дарських наук

Кихв - 1993

Дисертицгею с рукопис

Дисертащйна робота виконана в 1нститут1 г^ротехшки i ыея1орац1Х УА.М1

Науковий Kcpi вник :

- кандидат ciльськогосподарських наук, старший науковий сгпвроб1Тник ГМ.М. MoctobhiIJ

QjiqifiHi опоненти:

- доктор ciльськогосподарських наук, npojecop P.C. Трускавецьний

- кандидат ciльоькогоспо >^рських наук, старший науковий спхвробгтник

М.Г. Цюпа

Провхдна установа: Укра1нський головний арендний проектно-роэв^дувальний та науково-досл1Дний iнститут " Укрводпроект ".

Захист в*дбудеться "27 "Motn/ця" 1993 р. о 10.годи« на засгданнг спец1ал13овано1 вчено! ради Я.02(7756001 по присудаенню наукоього ступеня кандидата наук в 1нститу^ ггдротехнгки i uesiopanii УААН.

В^цгуки i заува ження на автореферат у двох приьпрниках, saBipeHi печаткою, просимо надоилати за адресою: 252022, ы. Ки1в, гул. Васильк1вська, 3?, iPiM УААН

3 дисяртац:кю можна ознайомитись в 6i6nioTei4i 1нституту Автореферат poai слано " 25 "¿еррсщ 1993 р.

Ьчени.? секретар спец^алгзовано! вчено! ради, " кандидат с,i льськогосподарських наук,

старчиЛ наукоьиЛ спгг.роб1тник ■ 2 л.Ы. ¿еиенно

■ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНЮТЬ РОБОТИ: Одним з важливих эавдань (лльськогосподарсь-кого виробництва е ращональне використання мел1орованих земель, шдвищення продуктивное^ I ефективног родючост1 грунту.

Серед осушених земель Укра1ни значну питому'вагу мають торфо-болотнт грунти, площа яних уже досягла 900 тис.га. В основ: сучас-чих' наукових розробок по викорисганню торфових грунтгв лежать питания рац1онального витрачання I збереження оргашчно1 речовини торфу. У зв язку з чим пролонуеться використовувати так: грунти в систем! довготривалих лукгвл пасовищ, а с1возм!НИ максимально на-сичувати багаторгчними травами. В1дносно к1Лькост1 пол1в багаторг-чних трав в сгвозм1Н1 нема едино* думки,- однак в1Домо, що тривалгеть лучного перходу залежить в1д багатьох факторов I, в значшй м1рг, В1Д ргвня М1нерального живлення.

Як правило, врожай багатор1чних трав з роками змвншуеться I виникае необххднгсть кр1м фосфорно-калгйних добрив внесити ще й азотнг. Останш тдвищують врожай, але виникае питания якост1 корму 1 особливо накогшчення в ньому н1трат1в.

Староорн! торфов! грунти, особливо з Б1В1ан1товими проверками мають значн: запаси рухомих форм фосфору, В ХНОД1 .1 КвЛ1!0», то-' му виникае питания доцгльност! внесения фосфорно-кал^йних добрив в рекомендованих дозах. Погребуе дальшого вйвчення гакоя питания впливу розрахункових норм цих добрив на урожай сгльсьаогосподар-ських культур I продуктивтеть с1возм:н в щяому.

3 метою формування наукових принцитв управлхння процесами грунтоутворення необх1дне глибоке опрацювання таких маловивчених аспектгв як властивостг органхчнох речовини тор£ових грунтгв та законом1рн1сть П трансформаци в процвел грунтоутворення I р1зно-го схльськогосподарського використання.

Це питания нвбувае велико: актуальности саме зараз, коли осу-шуваяьш ыеи1орац!1 проведенг на великих площах I И соцгально-екологтчн! насл1дки дочали гостро проявлятись. Тому головна увага повинна бути зооереджена не Т1льки наокультуретп, а I на управляй: агрох1ы1чниии влаетивостями цих грунт1в, з ыетою пгдвище-ння 1х продуктивное^ I збереження родючост!.

МЕТА Д0СЛ1ДЖ£НЬ: вивчення вппиву структури пос1вних площ з р1зним поеднанняы польових культур I багатор1чних трав, а також системи добрив на врожай I як1сть С1льськогосподарських культур, продук-тивн1сть с1возы1н та ЯК1СН1 змгни орган:чно1 речовини тор^ових грун1пв.

ЗАВДАННЯ Д0СЛ1даЕНЬ:

- вивчити поживний режим грунту в с1возм1нах;

- дослгдити вплив рекомендованих I розрахункових норм ^ос^ор-но-кал1Йних добрив на врожай польових культур I багаторхчних трав,

- визначити е.£ективн1сть азотних добрив на багатор1Чних травах резкого строку використання,

- встановити вплив структури посгвних плсщ на продуктившсть С1Возм1н та IX економ1чну е*ективн1сть,

- вивчити вплив С1В03м;н на як1ин1 змши орган1чно1 речовини I напрямки грунтоутворюючих процес1в.

НАУКОВА НОВИЗНА: В умовах Зах1дного Пол1с'ся Укр=шш дана комплексна оц1Нка продуктивное^ I якоет1 с1льськогосподарсько"1 гродукци в С1воз»пнах э р1зним нэсиченням польових культур 1 багатор1чних трав, Встаковлена дощльшсть застосування розрахункових норм £ос£орно-кал1йних добрив на староорних тор-;ових грунтах. Доелтддено вплив с1возмш на як1снг змши орган1чно1 речовини гор^у г напрямки грунтоутворювчих процесга. ' 11^АгСГ;;Чг1Л ЦИШЮТь : На основ1 наукових досл1джень обгрунтованг Iр"комендог<!Н! виробництру наЯбгльи рацтонапьнт"ствпзмгни. I норми

мшеральних добрив, що забезпечують шдвищення продуктивное^ i hkoctî сгяьськогосподареько1 продукци та покращення ефективно1 ро-дючост1 торфових грунт i в на глибокому Top{;i. OÇHOBHl ЛОЛШЕННЯ, ЩО ВИНОСЯГЬСЯ НА ЗАХИСТ :

1. ¿ормування водного та поживного режиму глибских торфових грунт!в в ртзних ивозИнах.

2. Вплив рекомендованих i розрахункових норм $ос$-гфно-кал!й-них добрив на урожай польових культур i багаторгчних трав.

3. Е£ективн1сть азотних добрив П1Д багагоргчнг трави ргзно-го строку використання та ïx вплив на як1сть продукцп.

4. Продуктивтсть cîbo3mïh iïx еконоьпчна ©^ектившсть.

5. Вплив р1зних cîb03mîh на hkîchï змгни оргашчног речовини торфових грунтгв.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ: Результати дисертац1йно'1 роботи доповгдались на РеопубЛ1каноьк1й науковгй KOHtjepeHqiï " Проблемы землепользования на современном этапе перестройки ", м. Khïb, 1969 р, Pecny6ni-канськ1й нон$еренц11 " Проблеми регионального використання,- охорони i вгдтворення природно-ресурсного потенцгалу Укра1нсько1 PCP м, Чернхвщ, 1991 р., Республ:гканськ1Й кон^еренцгх " Новые технические решения при производстве мелиоративных работ ", м. Ргвне,, 1992 р, Республгканськгй кон^еренцгх " Екологхчнг асйекти осушу-вальних мелхорацхй в Укра1нх ", м. Кшв, 1992 р. Повнгстю робота' доповгдалась на зас!даннг науково-техн1чно1 ради в!ДД1лу водоре-гулюючих систем гнституту Г1дротвхнтки i Meniopaqiï, 1993 p. /1УБЛ1н'ЛЦН : Основнг результати дослхд.тень по темг дисертацН' опублгкованх в 7 друкованих працях.

ОВ'СМ РОБОТИ : Дисертац1'лна робота екладаеться з вступу, шести шзд1Л1в, основних bhchobkîb, списка niTepaTypn з 151 наймонувань i додаткгв. .

ЗМ1СТ РОБОГИ

У вступх даеться коротка характеристика роботи, II мета I завдання, актуальн1сть, наукова новизна та практична Ц1ншсть.

1. Стан _6ивчення питания.

Розд1Л присв'ячений особпивостям використання тор£ових грун-Т1в. Детально пророблеш Л1тературщ джерела вхтчизняних 1 заруб1-жних авторгв з питань продуктивном! охвозмгн, впливу аэотних добрив на врожай 1 якготь багаторхчних трав.

Розглянут1 проблеми як1сних зм1н органгчно! речовини тор£у I його спрацювання в процесх соьеькогосподарського використання.

На думку багатьох авторхв / С.Г. СкоропаЮв, В.И. Бепковсь-кий, Т.Н. Кулаковська та 1ши / продуктивнхсть осушених тор^ових. грунт1в ще.недостатки в пор1внянн1 з IX потенщйними можяивоетя-ии, а сучасну структуру лос1вних площ неможливо визнати повнхстю дооконалою. Потребуе вдосконалення 1 система застосування М1нера-льних добрив гид сгльськогосподарсып культури.

2. Мэто^ика ^ ¿ыовл тщоведення

Польовг дослгдження проводились на протяз1 1^4-1992 роив в стащонарноыу польовому дослш, закладеному на глибоких торфових грунтах Сарненськох досл1днох станцй'.

Балотний масив " Чемерне " був орушении системою В1дкритих канав ще в середин: 20 рок:в, шзшше вгдбулось декхлька реконструкций осушувально- зволожувально1 системи.

Проведене нами грунтово-мел1оративне обстеження на початку дослгду показало,"що гли'бина торфу складае 2-4,м, ботанхчний його склад Г1пново-осоковий, тор£ П1дстилаеться слабооглееними П1скаыи. Валовий вм1сг элементхв живлення ь орному шарх складав: азоту- 3,85*0, Р205 - О.ЬЯ. 1^0 - 0,11?,. Золыисть О-ЗОсм шару -14,67, стушнь розкладу б0-?5,,, рН водне - 5,4.

Г структур! .ПОСТ БНИХ ПЛ01Д Д0СЛ1ДНИХ Д1ЛЯН0К ¿доьлиуючр поло -

1

жэння було вгдведен о багатортчним трава и, Я!Й эаймають в кормових С1В0зьпнах В1Д 44 до 1003?. Як экстремальна структура посгвгшх площ прийнята с1возм1на без багатор1чних трав, де 45Ч> эаймають зе-рнов1 I 55 % прооапн{ нулътури.

Структура посхвних площ наведена в таблиц! I.

Таб: !ця I.

Структура посхвних площ, %

Зерновх . проеапН! .

45 -55

11 22 44 22

12 22 66

12 - 89 -

- - 100

Кргм сгвозмгн вивчаяись довготривал! луки, де вирощувались трави 28-36-го рок1в використання.

Кожне поле сгвозм{ни було подхлено на 3 частини, на кожя!й з яких вносили такх дози ы1нэральних добрив: = '

на пераому вар{антх / А / - рекомендовав раншэ, на другому / Б / - рэкомондованх + азотнг добрива П1д ба^а—

торгчщ трави, ■ на третьому / В / - розрахунков1 норми кал^йних х фос^орних

добрив + азотнг ид багаторхчнх травк. Ня пераому варгантх дози М1неральних добрив булн сл4дуюч1:

п!д оэиые жито - Рздк120' ячм*нь ~ Р30%00* каРтопли - ^30^150' кукурудзу на силос - трави - Р^ЮО* бя га торч-

ит трави 1-9 року кориотування - ^30^150*

На другому варгани добрива тхж сам1, тхлыш пхд багатор1чн1 трави 2-9 рок1в кр1М фосфорно-калхйних вносять азотнг 13 розрахун-ку ?1С кг/га. Азотш добрива вносили окремо - полов-чу в П1детв-

лення, половину - шсля першого покосу.

Не третьому pepiaHTi азотт добрива вносили гак, як i на другому.

Kiльк1с.т.{>'$рс$орно-кал1йних добрив розраховували по формул!: н = iOO. Вх- Сп . А. Кп . 30 '

де Н - норма добрив, кг/га д1ючо1 речовини,

Вх - винос фосфору чи калтю одиницею урожаю, кг/га, Сп - BMiст Р^О^ чи KgO в орному taapi, мг на 100 г грунту, А - Щ1льн1сть складу орного горизонту, г/см3, Кп - коефхщеьт використання фосфору чи квчгю з грунту, % 30 - глибина орного горизонту в см, ККУ " - коефлщент використання поживних речовин ia добрив, Зг1дно розрахунк1в, KaniflHi добрива вносили в дозах анвадо ¡ме-нших рекомендованих , а фосфорш не вносили взагали

Травосумш складаеться з таких компонент1в: тимо|пвка лучна-13 кг/га, костриця иучна - 12 кг/га, стоколос безостий - 8 кг/гя, грястиця зб1рна - 7 кг/га.

В дослгдах проводились так1 спостереження i визначення:

- спостереження за piBHe«, пгдгрунтових вод / HIB / в наглядо-вих колодязях по п'ятиденках,

- вгдбхр зразкгв грунту з ненарушеною структурою п'ять раз1в за вегетащ» в кожному 10 см uiapi до глибини % см.

У в1Д1браних зрязках визначали: ицльшсгь, волопсгь, аерац1ю грунту, BMtст Hiтратного"та aMia4Horo азоту, рухомих форм #Р,К. .'.В эразках третього вхдбору визначали груповий i фракщйний склад ор-ган1чно1 речовини в модиф1кацй' Плотниково* j Нгколаево!, оптичну гуетину гумЫових кислот, тип гумусу, кое<ф1Ц1енти екстенцхх. Eiflöip зраз*1в грунту проводився в .трьохкратнгй повгорностг з не-

наруш^ юю структурою. с - >

б ■ 1

Щтлыисть складу визначали зважуванням грунту з ненарушеною структурою. Вологхсть -термостатно-ваговим методом. Штратний азоту водшй витяжщ з сирих зразк1в грунту з застосуванням дисульфофе-нолово1 кислоти. Ам1ачний азот - й 25? хлористому кали з застосува- • нням реактиву Неслера.

Рухомий фосфор - методом А.Т. Кхрсанова на фотоелектроколори- . метрг. Обмхнний калгй - методом А.Л. Масловог та З.В. '-:ернишово1 на полуменевому фотометрг.

0бл1К врожага проводили под1Ляночно / 100 ы^/ в 4-х кратн1й повторностх, шляхом зважування зеленох ыаси з кожно! обл1яово! Д1-лянки. Вхдбгр зразвхв трав для анал131В хгм1чного хх складу проводили при рбл1ку врожаю.

За кгльк1сги опадхв вид1ляються вегатацгйнх перходи 19а5,1988, 1991 рогпв, коли гх величина на 26-33^ поревищувала норму. 1986 I 1987 роки були засушпивими, К1льнхсть опад1в становила 72-74$ В1Д норми, а 1984, 1989, 1990 I 1991 роки - середнй

По температурним умовам вегетац1йн1 пергоди дослхдних рок1в були близькх до багаторхчнох норми, за винятком 1988, 19У1 х 1992 рок1в» як1 були дещо теплт!.

Пхзн1 нороткочаст заморозки на поверхнх грунту в1ДЫ1челись майже кожного року, але хнтенсивнхсгь хх була рхзною. Особливо вели^ заморозки на поверхнх грукгу I на.висотх травостою вхдм1чеш в ктнц} травня 1966 року, через що значну частину просапних культур вимушенх були пересхвати.

3. ВОДНИЙ РЕЮШ ГРУНТУ

Динамгка вологост1 грунту за зегетац1Йн1 пергоди 1985, 1988, •

1

1991 роки мала свох особливостх. Так, в перий м1сяц1 вегетацп '1988 року вологхсть грунту на вархантах досл1ду становила 66-75^ В1Д ГШ, В К1нц1 травня XI величина знижувалаеъ до 44 - 56 $ В1Д ПВ. П1Спя рягних дощ1В влипн! / 202 мм / вологтсть грунту П1д

Bcina культурами збгльшувалась до 68-89$ в орноыу inapi i 82-90% В1Д ПВ S) шдорному. На лротязг вагетацп i i величина дещо зыенсу-валась i в KÍHy,i серпня становила 60—70Й в орному i 70-8СЙ В1Д ПВ в птдорноед mápi. ; ' ,

Aua£orliiHt явища характер^ i для 1985 i 1991 poKÍB. Пооупли-bí 1986 i 1987 роки вгдщчались i. пониженою вологхстю грунту. 11о-чинаючи з к1нця травня ií величина в ц! роки гид bcíub культурами эиаходилаоь в кежах, або ниячв критично! - 41% В1д ПВ в орному ciapi. Хоча уже в пгдорному / 30-50 см 1 mapi вологгеть грунту зна-чно вища - 4Ь-74% в1д ПВ.

Особливо низька вологгеть грунту на bcíx ijipiaHTax у друггй половин! вегетащйного пер1оду - 31-41% вгд ПВ.

TáttMlí tjüHou в посушлив: роки вологгеть грунту в oKpeui nepi-оди знижувалась до критично*, але i тодг багаторгчш трави росли i розвивались нормально.

Шд багаторгчними травами 2 i 3 року користування в пергод сильного висушування грунту в орноыу шар: проводили вхдбгр зразк-íb з кожного 10-ти сантиметрового шару до гяибини 100 cu. Результаты визначення вологост: показали, ¡до коли волог!сть орного шару знижуегься до критично'!, то в горизонт: 30-40 i 40-50 см ii величина знаходиться в межах 50-80 % В1д ПВ, а в mapi 70-80 см -9055 вгд ПВ. 0ск1льки коренева система баготорхчних трав поширена глибше орного шару, то дифгцит вологи перекриваеться за рахунок бгльш глибоких горизонтгв т трави легше первносять недостачу вологи,

В iHffli роки досл1джёнь, коли к:льк1сть опадав була близькою до норыи, висока вологгеть грунту на початку вегетац11 поступово зменшувалась i в cepnHi була найнижчоа. ,

Результат« досл^джень показали, що вопогхсть грунту ца bc.íx\ Bapiантах досягду i за boí роки спостережень зшикувалась поступово на :ротяз1 вагетацП, а в посушливх рокк дося!^ла критично!, ■'■. .

хоча вологчсть активного / 0-60 cu / шару в щлому була задовгль-ною.

4. ЛОЖИВШЯ РЕМИМ ГРУНТУ Д0СЛ2ДНИХ Д1ЛЯН0К

Результати досл:джень показали, що величина морального азоту в грунтг повнхстю залежить В1Д тепла, вологи i aapaqii. Так, Bonori 1985, 1968 i19Э1 роки 'вид1лялись меншою к!льк1стю рухомих £орм азоту на bcíx Bapiантах дослгду. Dmíct мтратного-азоту в ор-ному tnapi П1Д просапними культурами знаходився в межах 80,1-140,3 кг/га, а шд багатор:чними травами в 1,5-2 рази меншэ.

В роки з б1льш pÍBHOMipHHM розподхлом onafliB щнеральних форы азоту в rpymi спостер1галось значно б1лыпе, особливо в nepmi М1сяц1 вегетацп. Так, в kíhijí kbíthh 1989 року показник К—JíOg пгд травами 1-5 року користування знаходився в межах 510,3-606,4 кг/га, а шд просапними культурами ще бгльше. На протязг вегетац!! його KinbKicTb поступово знижувалаеь до 70-90 кг/га в кхнцг серпня.

Ашачного азоту в грунтг накопичувалось меншег hí» н1тратно-го; в залежност: вгд.року його величина становила 40,3-261,5 кг/га. Внесения азотних добрив слабо впливало на bmíct i динамку MÍHepa-льних форм азоту nífl багагоргчними травами, так як п^вищення ix врожайност! супроводжувалось i значним використанням lf—Íf03 i tt-NH^ Í3 грунту .

В цглому за рони досл1даеН) найбхльша к1льк1сть азоту н1трат-ного В1дзначена в верхах шарах грунту. Вниз по профхлп його величина зыеншувалась, хоча на глибиш 40-50 см може залишатись ще до-сить високою. В.лст JMH^ з глибиною теж зменшуеться, алв qi 3mí-ни виявлен1 не так чгтко, як по bmíсту нитратного.азоту.

*

Як правило, найб1льша к1льк1сть рухомих форм азоту П1Д ветка культурами В1дм1чена в nepini Micflqi вегетацп. В $аз1 активного розвитку i росту рослин ix концентращя в rpymi знижуеться. Шд польовими культурами кглькгсть рухомих форм азоту завжди бхдыпв,

Q.

Н1ж п1д бегатор!чнини травами.

Вмхст рухомого фосфору в грунт1 коливався в межах 900-2000 кг/га. Така висока його к!льк1сть в4ды:чена в орному : п:дорному шарах на вс:х Ьархантах досл1ду, лричоыу в С1возм:н: без трав його було найб1лыпе. Це поясгеоеться збагаченняы грунту цим елементом в результат! розкладу в1в1ангтових прошарк1в I закр:пленням частини . його 13 добрив.

Досл1дне поле знаходитьоя в культур: близько 60 рок:в. При що-р:чному внесены: фосфорних добрив в норм1 45-60 кг/га д1ючох речо-вини деяка частина Р2О5 залишалась в грунт1 1 поступово накопичува- : ' лась. --

Досл1Дження показали, що сезонна динам:ка рухомого фосфору ви-ражена слабо. Незиачн: змхни його вм:сту в грунтг на лротяз: веге- : тацН' пояснюються послаблениям чи п:дсиленням м:нерал1зацп орган:-чно! речовини.

1з результатов дослгджень кал:йного режиму видно,що найб1ль-ыий його вшст в С1Возм1Н1 без трав - 412,3-780,2 кг/га. Шд бага-тор1чними травами «пыисть 1^0 в 2,5-3 рази менша. В сезоший динам^! в1дм1чено його зниження в грунт: в:д весни до осени

5. УРОЖАЙ С1ЛЬСЬК0Г0СП0ДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В ЗА-ЛНКНОСП В1Д ДОЗ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Зе^новх к^лмэдм. Озиые жито, сорт Белта вирощучали на протяз1 3-х рок: в в 1988, 1989 I 1992 роках. Попередником вci роки була кукуру-дза. Урожай зерна в 1988 роц1 на вс1х вар:антах добрив був значно нижчий пор:вняно з 1Н1лими роками, що пов'язано з в1дмЬш1стю веге-тащйного пер:оду цього року по теплозабезпеччнню 1 режиму зволо-Ження. В 1969 I 1992 роках, копи розпод1п тепла I вологи був ртвно-мхрним урожай зерна озимого жига значно вищий. Середня його врожа-йшсть на вар:антах э рекомендованими нормами складала 32,5-38,3

ц/га, а на вар1ант1 з розрахунковими - 34,0 ц/га.

ЯчмЫь, сорт Баратинський, вйрощували в схвоз(ЛН1 на протяз1 5 рокгв. Поперэдникоы була картопля. Результати дослхджень показа^ ли, що в середньому за 5 ро!Пв отриманий достатньо високий урожай ■ зерна ячмени. На вар!антах з рекомендованими нормами добрив В1н складав 30,7- 33,8 ц/га, а на Д1лянках з розрахунковими Зб,4ц/га. П^осагап £ульту£и. В с1воэм1Н1 просапнх культури предс.авяенх кар-топлею I иукурудзою на силос.

Картоплю, сорт Гатчинський, вирощували на протязг 5 рокхв, по-передником був ячмшь. В середньому за 5 рокхв на дглянках з рекомендованный нормами добрив отриманий урожай складав 231,5-271,7ц/га а з розрахунковими - 267,5 ц/га.

кукурудза на силос в середньому за 4 роки на варгантах э рекомендованими нормами дала врожай в межах 446-492 ц/га зелено! маси. Розрахунковг норш добрив повиннг були забезпечити урожай на рганг 450 ц/га зелено! маси, а факгично отримано за 5 рокгв - 457,5 ц/га.

Результати дослхджень говорять про доцхльнхсть эастосування розрахункових норм добрив на сгароорних тор|ових грунтах пгд зер-нов1 I просапнг культури.

Б^гат_ор_|.чн1 трави. На протязх дослгджень вирощувались багаторхчш трави 1-8 року користування. Шд травами першого року азотн1 добри-ва не вносились. Середнхй урожай по вар1антах рекомендованих I розрахункових норм $оо$орно-кал1йних добрив був майже однвковий -73,4-74,1 ц/га.

Застосування азотних добрив Л1Д трави 2-8 року використання вказуз на IX високу э^ективнхсть. Так, середий урожай трав 2 року ■ беэ азотних добрив становив 122,9 ц/га с1наЛх внесения по фон$ рекомендованих $осфорно-квл1Йних добрив дало прирхст врожаюна 21,4$, а на вархантах з розрахунковими - 23,8%, Для трав третього року на аналог1Чнпх вархантах прирхст врожаю В1Д азотних добрив становив 17,7-17,9 а для четвертого - 23,3-30,4 %. ' ;

ТТ

Урожай багаторгчних трав 5-8 року вгд внесения м!нерального азоту був на 16-21 % б1лылим, шж на контроли Пор^вняння врожайно-ст1 трав на вариантах з рекомендованный I розрахунковими дозами $осфорно-кал1Йних добрив показуе, що в ц{лому вона залишаеться од-накоБОС.

Эфективн1сть азотних добрив в р13Н1 роки досл1джень була нео. днаково». Найб1льшою вона була в посушлив! роки, коли природня М1-нерал1эац!я органично? речовини знижувалась I трави в1дчували недостачу рухоыого азоту. В роки з рхвномхрним розподхлом тепла I вологи эфективн}сгь азотних добрив знижувалась, хоч 1 тод! була достатньо високою.

Вхдм1Кною рисою вирощування багаторгчних трав е незмхнно ви-сокий по рокам урожай, не дивлячись на коливання метеорологгчних умов. Довготривал! луки, де за час дослтджень росли трави 31-36 ро-К1в, також забезпечили достатньо високий урожай сша - 86,3 ц/га. |

Застосування азотних добрив по фону рекомендованих I розраху- \ нкових $осфорно-кал1йних добрив п1двищило врожай в1Дпов1Дно на 10,1 I 11,5 ц/га сгна.

В ботангчиому складг схна на 87-92 % переважав стоколос без-остий. Сл^ вгдмгтити, що тор*,ов1 грунти на цьому вар1ант1 дали ■ нерхвномхрну просадку з численними западинами глибиною до 30-40 см, що дуже ускладнюе механ13оване збирання трав.

Якизть ко^мова _ц1нш_сть £агато]лчних трав^ Застосування мхнераль-них добрив не Т1льки пхдвищуе врожай сгльськогосподарських культур, але впливае на вмтст в них орган!чних та мтнеральних речовин.

Дослгдження показали, що внесения азотних добрив шд багатор1-чн1 трави пхдвищувало вмгст сирого протешу на 1-3$ для першого укосу 1 на 2-:> % для другого, в залежност1 вгд вгку трав. Кхльктсть сирого миру теж була вшцою на 0,3-1,0 Оосфорно-калгйн! добрива внесен, по рекомендованим I розрахунковцм нормам ,?е впливали на

Вмгсг гум!г1ових кислот I фульвокислог по фрзкцгям з й вгд загаяьного вугяецю

ТаблицяЗ

---—------~ -с — ~--_ — — —_ — — — _ _ __ _ — —— — — — — — — — — — —

С1воэ- 'гори- (загаль- угонов: кислоти ' фульвоаиелоти , г _,„ I п „„

""1 ' ний ■*------------------------------------------0 1 , 0 гк

Без трав 0-30 40.08 23,95 7,79 15,42 47,16 2,44 12,50 6,78 7,71 29,43 1,60 ■ 47,2

ЗЭ-50 3&,90 27,71 10,77 13,75 52,23 2,54 10,39 2,77 9,87 .25,57' 2,04 52:2

3 4-х л. 0-30 44,04 28,18 6,54 11,13 45,85 2,49 10,70 11,16 7,03 31,38 1,46 45,8

яучним. 33-50 43,61 ' 24,70 8,98 15,02 48,60 1,44 10,04 3,74 9,10 24,32 2,00 48,68 периодом

о 5-ти л. '0-30 43,95 28.17 3,50 11,51 43,10 3,00 12,11 6,57 7,03 28,71 1,50 43,2

пй?одс« 30~50 48'03 Ш'27- 8'20 13'65 40'12 9'03 2>б8 7'66 20'70 1«94 47'1

3 л. 0-30 44,72 28,64 7,32 9,82 45,78 . 2,70 11,08 5,69 7,ГЗ 26,60 1,72 45,8

пящадои '3"°~50 44'91 г8'81 3,65 12*71 45'17 2'52 9'91 б'79 7'75 26'97 1'67 45,2

Мококуль-. 0-30 44,67 28,23 6,62 10,03 4-1.88 2,93 11,73 ° 8,87 7,70 31,23 1,44 44,9

трЙ - 43,61. 20,04 12,42 12,26 44,72 1.15 9,23 1,63 9,09 21,10 2,02. 44,7

Траы: 0-ЗЭ'. 38,10 28,29* 5.62 9,26 43,17 3,25 14..71 10,25 6,67 34,88 1.24 43.0

41,40 ' 31,38 . 4,23 12,68 - 48,29 1,81 7,87 8,01 . 8,12 " 25,87' 1,86 - 48,2

Г)К8 ОТ. •'-- .-.'""," '

" / ЗЗ'рокя/ : . .'.':.;■/-' : :•',, .'.*.-■-- ' . '

шдорному, що вказуе на эб1льшення до!п гуыпшвих кислот в горизонт! 30-50 см. Самий низький показник типу гумусу - 1,24 в4дм1-чено в орно»у шарг пгд: травами 33 року. Б сгвозмшг без трав I з 4-х I &т;ыи ргчнимл лучкими. пер1 одами йог.о величина знаходиться в межах 1,46-1,72, .Отжр. при використаннг тор^ових грунт1в в ство-

о

зм1Н1 тип.гумусу з. фульватно-гуматного замг но .змгщуеться в сторону гуматного.

Вивчення 0ПТИЧН01 густини гум1нових кислот тор|ових грунтгв досл1дних с1возм1н показало / табл. 4/,'що II величина дуже ни-зька. Де дае змогу. зробити висновок, що гумшов1 кислоти досл1д-них дхлянок представлеш слабоконденсованими формами, якг характеризуются слабовиявленою'ядерное частиною 1 переважанням бокових радикалов.

Таблиця Ч

Оптична густина гумшових кислот

Довжика| гори-| с1возм1ни

ХВИЛ1 , ЗОНТ |3 |а о_ти | 3 д_ми |монокуль1 трави

/ нм / 1 ' I трав |Р*ЧН1™ !Р1'чнш/ .,Р1ЧНИМ ,тура ! 33 року

' ' ■ тг.прпт п-л.пепт- л.пепто- ' ^

I I

.л.пер10-л.пер1- л.перхо- '

'дом (Одом ' дом ' у ч

465 0-30 . 0,660 0,650 0,660 0,650 0,654 0,60 665 0-30 0,072 0,110 0,090 0,076 0,064 0,060 3 таблиц1 видно, що олтична густина в схвозмхнах майже одна-1 кова, а шд травами 33 року И величина найнижча, отже I стушнь конденсованост1 ароматичного ядра в с1Возмгнах вшца, .иж пхд дов-готривалими луками. Вивчення коеф1ц:ент1в екстинцп

/ по Шейеру I Вельте / шдтверджують це положения.

Отже, використання торфових грунтгв у схвозмгщ пгдсилюе про-цес IX окультурення, збглыпус стушнь конденсованостх ароматичних схгок вуглецевих атом1в I зменшуе к1льк1сть бокових радикалхв.

. те.

0СН0ВН1 ВИСНОВКЙ

I, Дослхдженнями встановлено, що на осушених тор^овйх фунтах в процеох тривалого I систематичного внесения ¿ое^арних' 1 налхйних добрив значна частина Р^О^ I Н^О накопичуетьсяв >арному; тй игорному горизон'тах.

• 2. Урожай пояьових культур : багатортчних трав на вариантах з. розрахунковими нормами фоо|орно-кал1Йних добрив не поступався урожаю на вариантах з рекоыендованими.

3. Азотн: добрива е нормг 105 кг/га гпд кожний укх<? эбхльшува-ли урожай багат_ор1чних трав I покращували хх органо-Ы1нерапьний склад. К1льк1сть штратгв в травах 2-8 року не пвревшцувала ГДК.

4. Довгогривал: луки при внесенн1 азотиих добрив давали нез-начне шдвищення врожаю, а кхлькхить нхтрат1в перевищувала ГДК. Створення с1нокос!в I пасовищ э отроком використання 30 I б1льше рокгв виявилось не доц1Льним. Урожай нав1ть при високих р1внях мхнерального живлення эшжувався, нхтрати яерзвищували норму, торф давав нерхвномгрну просадку, що ускладнивало збирання врожа».

5. Лайбхльша продуктивнхеть схвозмгн, в структур! посгзних площ яких багагоргчкг трави займають 66-100^, зерновг - 12.-20%, просапнх - 22$, на вар1 антах з азотними добривами внесеними по фону розрахункових нбрм ¿ое.£орно-кал1йних добрив.

б.1 Використанля тор£ових грунтхв у схвоэмхнах шдсилюе процео IX окультурення, збхльшуеться к1льк1сгь гумхнових кислот та IX спйких ¿ракц[й, Зростае бхох4м1чна активн1сть грунту, ступ1нь гу-мхфхкащх. Зазнають структурних ам1н х самг молекули гумхнових кислот. В них эбгльиуетъся ступЫь кондонсованост1 ароматично! схткк та з^екиуеться кхлькгсть бокових радикал!в. .

Г1Р01103ИЦ11 . ВИРОБНЩГЗУ

3 метою рацхончльного зикористання тор^отшх грулттз тапгд-вищзчня хх .продуктизиостх ПрОПОНуаТЬСЯ:.

19 1

; -В. структуру nociBHHX площ 9-ти гпльних CÍB03MÍH включаги ; багаторхчн!"трави в poaMipi 60-10СЙ, зернов1- 12-20%, про-

j ' сапн* не больше 22%,

; ' - нор.щ внесения фосфорно-калхйних добрив визначати по розра-

хунково-балансовому методу, ! ' . . «* пifl _багаторхчн! трави 2-9 року корист. вання вносити азотнх '' .: добрива в норм! 105 кг/га П1Д кожний укхс. ;' 1 Ochobhí положения дисертацН викладеш в семи друкованих

роботах: -

[ 1, Мостовой М.Н,, Шматок В.И. Влияние осушения и приемов сель-скохозяйсгвенного использования на изменение плодородия и продуктивность торфяно-бояэтных почв, " Высокоэффективное и рациональное использование'земель Полесья ", К. УкрВДШМ, 1969, с. 74-84.

Г. Мостовой М.Н., Шматок В.И, Влияние приемов сельскохозяйственного использования осушаемых торфяно-болотных почв на их плодородие, продуктивность и сработку торфа. Тезисы доклада конференции " Проблемы землепользования на современном этапе перестройки Ккев, 1989, с. 36-37.

3. Шматок В.1. Вплив способгв схльсьиогосподароького викорис-тання тор|ово-болотних грунтi в на змхну грунтотворчого процесу. Тези доповхд1 конференцп" Проблеыи ращонального . '. використання охорони i вхдтворення природчо-ресурсного по-тенц!алу Укра1'нсько1 PCF Чернгвцх IS9I, с.103.

,4. Шматок В.И. Влияние азотных удобрений на урожайность много. летних трав возделываемых на осушеных мощных то^яно-болот-ных почвах. Тезисы доклада конференции " Новые технические решения при производстве мелиоративных работ Ровно, 19912, с. 37.

5. Мостовий М.М., Кул1нхч В.В., Шыагок B.I. Рацхональне С1ЛЬ-

ськагосподарське використання тор£ово-болотних грунтов -основа запобггання негативних наслтдктв осушення. Тези доповгд1 кон^еренцп " Еколог1чн1 аспекти ос„ шувальних ме-лгоращй в Укра1нт ". Ки1в, 1у92, с. 42-43, ■ •'

6. шаток 'В.И. Изменение основных агрономических свойств осушенных тор;янйх почв в зависимости от степени антропогенного воздействия. Тези доповгд! кон£еренщ1 " Еколог1Я 116— лхсся. Пробяеми, сучаснгсть, майбутнз ". Луцьк, 1993,с.62. Мостовой Й.Н., Шматок В.И., Проневич В.А., Скрипничёнко С. В. Влияние приемов сельскохозяйственного использования на изменение питательного режима тор^янмх ггочв.. Тезисы доклада международного совещания " Теоретические 'и прикладные проблемы агролаидиа^товядешш ". Винница, 1993, с.48.

Ин-т *Укр1 «пциоаш]' ЮП^г, За«« N. 69$ Т«(и«