Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Влияние палеопедогенеза на формирование физико-механических свойств литогенной основы плейстоценовых ландшафтов

ВАК РФ 11.00.04, Геоморфология и эволюционная география

Автореферат диссертации по теме "Влияние палеопедогенеза на формирование физико-механических свойств литогенной основы плейстоценовых ландшафтов"

Г £ f' j

1 b ^ЗшАДЕМШ ШК yiCFAiJai

IíiCTüTjT ггсгр^Ш

Нз праязх рукопкоу

БРАГIH Аркад LI Мимйдоют

Ш й ¿ ¡. t.í í :/t-з ¡, i гй - - :з i.125.5/:з11.52

БГОПШ ПАЛ30ПЕШГЕЫВ37 НА ССШ7ВА1Ш Ф13ШЮ-№ЕХАНП1Б1Х ЕЛА СП £0 СТЕЛ ЛИИГЕШО! ОСЮБИ ШТЕЙСТОЦЕКОЕКХ штьмт

Фах 11.00.01 - гесг.гарЬолог1л та есолгц!йпа географ1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП аа здобутгя вчоного ступеню кандидата географ1чнпх наук

Ки1в-1992

РоЗота газошша у в1двШ палеогеограф!! 1нстцтуту географ!! АН Укра1га

НауцоснП Еер1в1шк - доктор гоограф1«иах наук ЗДрензо И.О.

0ф1ц1йн1 опонанта - доктор гаограф1чних наук, професор Пас1чни!1 Г.В.

- кандидат географшп!?: наук, доцент Падтенко Е.Т.

Вэдуча оргпнГЕЕц!^- УкраТпське дерЕавнз об"еднаннл

орзндошх шдлр.секста "Укрзкогоо^'Дя

Зазшст в!дбудеться " " . С^Ш'А^Ь 1993 р. о ¿к годин! на заседали! сп8щал}оо»ано1 вченот рада Д 016.02.02 2нституту географ^ АН УкргДни за адресою:252034, Кнхв-34, вуд. Володныирс ыса,44.

- 3 дисартафво ыохна озкаЯомитнсь у б1бл!отоц! Оститу ту географ!! АН Украпш.

Автореферат роз!слащ> " $ " 1993 р.

ВченнП секрегар саец!ал1эовано! вчоно! ради кандидат геогра$1чних наук, старгий науковий сп1вроб1*ник

Передер1й В.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОБОТИ

Актуальн!сть теми. Прогрес у вивчэнн! властивостей та особ-ливостгй лесовпх пор(д як частияя рац!онального використаняя прпродши ресурс бзгато з чому залезить з1д комплексу падео-тгографШпт. дссл}д£&нъ. 1 зз"лзку з проведеяшв! на Угсра!н{ вв— лплих ойслг1в буД1г,ольних рсб!?, роэзят^слзрооузаногозеилероб-огза у И районах особлдво зпэтзлгя набирав аязчекяя

<3 1 зпг.с:.:о::-н!тпгп: д-ггсгпгостсЛ г.чухутт. пор!я.

- адцгеохтс-гкч'!'^ £:,о::рсг::; - ••••;-;:.?":>-.:>?.•? •••) г;М ггттгс:.;

"Г";, кгд^.'тегосл

гсрзяшиг: 2 ¡;;г.ла~! ¡з. Сз:.:о;и;1 гс-Л арггзгд'гсп! "С-о^одой! доел1л-

АптуплыПсюго:.:'.; "з'лпл.'Паат^ся II .:20:Г;1,гп:т0П чпа'чгп^-

в роопптгсу палеопедояог 11 як лаукп.

1,'етоп робота с з"ясуЕавгл рол! гялгзу ягдоояояогоизау на «ор-?7паши ф1зи5э-азгш1Ч!пх з-хзсзпеоохз:! чехзсргкпнгл а{дзлад|э. Основп} заддавня,поботлг '

зпвчпта ;1лз:ко-:.:2:саг'Лчп1 здасгпзсо?! ласоз:сг пор1д опорам рспрЫа;

визчгдя 2плшз процесгв иалеопсдогзлезу га «ормувааня одрсадх показник1з $1 звхо-ь:ясаа1 чгиас зластпэосгеЗ лесовях пор!д;

епязитп язес;лозз"язок ф!3 лг.0-й32сг! iпшг.'л 2ЛаС72СОСТЯГ.!3 пор!д та окрэмдмл гшомл грунтоутяорэняя;

простеззта я;: змИпються (ТНзкко-.тахагЛчл! вдгсгшзост! лес ¡в та впкопнлх грун?1в у розр!з! та по пдоц1.

Наукова новизна роботп. Впергиз ветзлепо" залив прсцес1з падео-педогеаезу на формузаяня окремлх показняк!в ф1зяко-мехап1чпгтх вяастшзостей лесовпх пор¡я;

остановлена сзоср!дп1сть комплекс1в ф!зяко-кехая 1 чпкх влас-тивостей содо впкопнях груят!з в залеаност1 в!д !х в!ку I типу грунто*воренкя;

простезен! законом 1рност1 зм!кя ^{зяко-кехзяСшлх властявос-теЗ лес1в та викопнпх грунт1в у розр!з! та по шг щ1. Практична п1н.ч 1сть роботп

Знания ф1зико-механиних властивостей лесовпх пор1д та зазо-яом1рностей 1х зм!н у розр!з! га по ялощ!:

сприяе додатковсму обгрунтуваняв стратвгр£!чяого розчле-нуванкя чствертлнага иШклад|в;

дае можлпв!сть зд!йснити прогноз ф!зико-механ1чних власти-

иио?ей pisHOPiKOBHx лесовкх uopiÄ р!зних perionlB, що значно "Kf.p'jMyc зитрати t об"ем буровил робiT.

¿актичнил ?.;5тьр1ал.

В основу дис.ертац1£ко! роботи aoioianeai результаты винчения 4 оаорккх 1 додаткових po3pi3iB четвертшших в|дклад1в,роз-ladJOP&Kux у трьох ф!зико-географ!чних зонах - м1шнях л1с1в, л(состопу i степу. 3 mix вобрано £¡5 монол1Т|в розм1роы 15x15x15 см. Проведено лабораторн1 назначения природио! вологос-11. гоан^лометричисго складу, пластичность щШ>нсст1, ф1льтра-uIühoI здатноот!, кросадочнистi. Kpi.y того, були проанал!зован1 дэн1, одергэн! (паями авторами.

На Заужч вчьосятьоя так i положения^

окреьм псл:азники ф!зико-мехашчних властивистей лесових по-piд цюрмувализь п!д впливом npoyeciB палеодедогенезу;

кокнсму типу палеопедогенезу притаманний певикй комплекс ф1зико-;,мхан|чнях показншив;

про те, ир pi3Hi за Bir.oM грунти i леей р1зняться за комп-лексамц}Язико-механ1чнкх властивостей;

про те, ир на формування ф5зкко-механ1Чних властивостей ле-согих uopiA вплиьае ц1лий комплекс палеогеограф¡чних умов (кл<-?лат, рель-еф, тону»),

Реал)з^ц1я роботи. Результат« дссл|джеиь рпровадкен! и1д час геолого-зйомочиих роб!т у XapKiBCbK/iiä та Лугааськ!й ГРЕ.

Публ1кацМ та апробац!я роботи. По тем! дисертацН одубл!ковано ö poöiт. Основа! результата досл!джень донов!дались на У1 8 "lafli Географ Иного товариства УРСР (м.Одеса, I9S0 р.) та УП BceccaMHiii иарад! по визченше четвертинного перЮду (м.Талл!1ш, I9SG р.), на 1 Республ1кансък iii конреренцП з проблем рац!0нзль-ныю йриредовикорнотання (м.Черн!вц1, 19з1 р.).

Структура та обсяг роботи. Диоертац1я складаеться з всту-ау, iThth рсздШв, заключения, списка л1тератури, який вм!щуе 12t йййл'енуеаиь. Ссновни»; текст роботи (III стор.) ¡лвстрований '¿А «влйнкеми тл 13 та^лицяма.

Рсбета викинаьа пгд кер1внидтвом доктора геогри^Иних наук !! .С .'JljViHKo, як|й аьтср ¡циро ьдячаи'.! за всебИну дс помогу .Автор дякуе зь К'.'ясультац! I va ц|шМ аоради доктору геолого-.'.Паерало-гНних наук, upoi-ucopy V.I.Выкличу, кандидатам геогр-Ц'Ииих наук Н.П.Герасименко i ^..".Ь'лтвЛьашПв.

5J/1ICT РОБОТИ

У вступиiti частин! обгрунтована актуалыисть, лизнзчеч! мета, пауковз новизна та практична значущ1сть рпбо-ги, срор-мульованорредмет захисту.

У першом? розд!л! розглядаеться ступень впвчьноот! $iora;c-механ!чних властивостей лесових пор!д Украпш. В icropH 12 до-сл1джень умовно вид!лено три етапп. На перпюму етап! вIдомоет! мали фрагмектарнпй характер. Вопи звичайно наводились до окре-мях районах Укра¡ни, стосувались лише окремнх ф1зико-механ|чиях властивостей лесовнх nopifl. Висв!тлювалась, звичайно, не уся четвертинна товща, а лише И окрем! горизонти. Серед досл!днл-iUb цього efany можна згада^и Л.¿рани!нова, й.т.Абелевэ, С.С.Морозова, В.А.Смирнова та I.П. 1вэнсва.

До другого етапу вивчення ф!зяко-механ1чних властивостей лесовнх пор!д в!дносяться публ!кац!я роб!т узагальненого характеру. В них наводяться дан! по територН Украпш або II великих рег1он1в. До них в1дносяться роботи А.К.Лар1онова, В.Л.Ананьева, В.С.Биксво!, M.l.Kpirepa, В.Ф.Краева, М.П.Лксепка, Г.С.Гр::;и та !шпих.

Трет1й етап у вивч^нн! ф!зико-механ!чнтх властивостей лесовнх пор|д пов"язаняй з використанням детально! стратегра$Пно5 схеми розчленування четвертинних в!дклад!в УкраТни, розроблеши сп1вроб1тниками в1дд!лу палеогеограф!I тепер!шнього 1нстптуту географЦ АН Укра1ни п!д кер1внщтвом про£есора М.Ф.Веклцча.Цей етап характерлэуеться роботами I.I Л'олодих, Г.О.Бачинського, В.Н.Смоляги, З.ЬСидоренка та !нлшх. До цього л етапу належать роботи М.Ф.Веклича та Н.0.С1ренко, приезячен! палеогеограрИнягл умовам формування лесовнх nopifi.

У другому розд!л1 викладена методика польових та лабораториях досл1джень. Вивчення лесовях пор1д проводилось нами в опор-них роаЫзах. На кожному з них зд12стэзалося детальне розчленування лесово! TOBiui, взд!лялись горязолти лес!в, викояних грун-т1в та ix генетичн1 горизонти. ;.;онол!тп в1дбирал"сь з vcix егра-тягра-$ (чних та генетнчних (у грунтах) горизонт!в. 3 птухнях лесов ИХ Г0?И30НТ!3 Б|ДЙЯрС..НСЬ 2-Э МСНОЛ1ТЙ.

Лабсраторн! досл!дженяя складалися з впзначеяня комплексу ^1зико-мехзн1чнлх влзстивостеЗ - грэнулеметрачного складу, лрк-рсдн/^I пологсст1, мет- текучсст! тэ розкзтувянял, д1лькост1 rpv;i-

б

ту,коеф|ц1снгу ф[льтр£аП, иросадочност!. Гранулсыстркчццй склад визяачався Шпеточнсм методом; лапе со одноыу розр!зу був засггосоваш:;; аресметрнчний метод у кокб iнадi i с ситовим. ПоказнЕкя ф13ико-г.;ехал1 чнпх властивостей назначалась В1ДП0В1Д-нш чином до втаог д.^ючпх PGCTíb. 1UIльн!сть часток грунту,щ!ль-н!сть сухого грунту, nopucTíCTb, коефщ1ент водонасичення булп визначеш розрахунковпм катодом.

Третíii розд!л роботи приевяченкй опнсу ф!з;'.ко-механ!чшис властяЕиотей четвертинних в!дклад!Б опорних рсзр i з íd : б ¡ля c.f.;y3U4¡ (правобережья Кшвського Прцдншров"я), с1л Вязхвок та Голобородько (льодозикоьа та позальсдовплова чзстшш Полтав-сько! р|вншш) та с. Стар i Кодака (Коронуете пзддк!ирсв"я).Були також викорссган! дай! про ф!зкхо-мехй1:1чя1 бл-ctüboctí пор!д pospísiB у с.Широка Галка (увборогля íh 1прокнл:э-Еузького лхла-ку), у м.Каховка, ъ и.Одоса .(Чорно.могка), у сл1рк:,-,ор:;ысе (Одооь-ка обл.), е\о вгзчались Г.О.Еачкисьп'л:, а такок suefteui poboiou: по ¡.-;ssiipi44a Дц^стр-Куяльннк - складеипИ ЦЗБруяко та ií¡., району Харкова - ЗЛ.Свдореш:с:л, Б.К.Сшдлгсг) та íu. i баеййку Cito-pciiKoro Докця - В.X.Мавроди та iu. Дослп1;.:енн>; показали, со в розр!зах досип ч!тко розр i з шиться kouosukci: ;]>i згасс-механ! чикх властквостей горизонт íb лес i б та викоиних грунт ¡в. Лесов! горизонт«, як правило, характеризуются б!льш легким гранулометрич-нш складом, ВИСОКШ.Ш значениями пористостi, просадочност!, ко-еф1ц!ента ф!льтрацП. Для горизонт i в ьикопних грунтов характер-n¡ uodíbriho ваякий гранулометричний склад, висок! значения прг-родн^о1 вологост!, пластичност!, и!лыюст!, коефщ1снта водонасичення. Меяш ч!тко ц! в1дуЛ hhoctí у ф!зико-мехашчннх властп-востях витален! у тясминського та удайськото горизонтiв лес!в та доф!н!вського грунту.

Розр!зк б!ля с1л Ыузич!, Ст.Кодаки, Шарона Балка розташова-н1 на призодод!льному npoctopi, лише розр1з у с.Голобородько -у шилiй частин! схилу балки. Геомор{х)лог1чне положения-розр!-sa 61ля с.Голобородько обумовило висок1 значения пористост!(до 53,9£), природко! вологост! (до 0.Í.75); низьк! - щ1лыюст1 ! особливо початкового посадочного тиску (у дн!прозського леса 0,1 кгс/си ) пор!д, що його складають. Заявлена р1зниця Mis комялексами ф!зико-механ!чнах властивостей.горизонт!в, р!зних 8а в1ком. Як правило, верхньочетвертинн! породи характкризують-ся (Нлыз вигокимв значениями пористост!, просадочност!, а них-

яьоодзсрташП - stesnsoTi

У четвертое роэд!лi розкрг.ваеться гол ;пз далеопедогсг.ез:: на 'формуваши |)[Diü;o-.ve>:3Hí4!!nr. тзласгпзоотеЗ четвсртпиннх hí:,-клад|в.

Соред лесот>'лх пор!д звпчайга розр!зняать власне лес:: í .70-cobí породи (суп1скл, суглинки, рiдшз глиия). Леей - це пилот»! та палйЕо-пов?! крупнопилуват!, нссаруваП, вцсопоиор^с?! породи. Десовйдл! породи сНлгз теиюзвбарвле.ч!, пилува?!, J под i oni-п;апен|, саруват!. Горизонта лее i в та лзеовиданх сугл:::;я| л ри?-мiчно чергузться з горнзонтдмл рхкопига грун?1в.

На формування ф!зико-г.'еха;1!чнпх властивостей лесоЕих пор)л значно впливас комплекс прародшп умов (кд1мэт, гооморЬмогИ-н1 умови, р!вень грунтових вод, процеси кр1огеяезу i - особливо - процесп груитотЕореши), íx склад (гранулометричилЗ, м!ив-ралогНний, частково - xiui4iiw'i) I сольозяа склад. ¿ап{ про ф|гй~ ко-механ1чнх властквост! лесово! товц!, одержан! в результат! наших досл!дяень, наводяться шипе.

Значения прнродно! вологост1, вира лен! у долях одпииц!, звп~ чайно вим!рЮготься в|д С,04 до 0,2о. Г1ластичя1сть к!льк1сяо вв-значаеться (такон в долях одиницП такими показникзми, лк меха текучост1 та розкатування I число пластичность Значения меа! текучост! складае 0,¿0-0,42, ыеяГ розкатування - 0,14-0,23, числа пластичност! - 0,04-0,17.

Щ1льн!сть к!льк(сно впзначаеться за допоиогою: щ!льнос?1 часток грунту, природиоI щ!льност1 та щ1льност1 сухого грунту у грамах на I см3. Значения щ1льност1 часток грунту в мегах 2,60-2,72 г/см3, причому лесов! породи нав!ть р!эного гепезгсу й в!ку, як правило, мають приблизно одпакову щ!льн!сть часток (2,о0-2,б9 г/см3). Природна щ!льн1сть укладаеться в uex! I,42-2,02 г/см3, сухого грунту - 1,26-1,79 г/см3. IlopacTicTb в!добра-яус ¡¡Лльн!сть сухого грунту. П значения - в!д 33 до 54«.

сс^опронпкл:ш!сть к1льк!сно визначаеться коеф!ц!ентои ф!льт-paalt. »¡ого значения колива^ться в дуяе значнях мехах: в!д С,COI до а,и м/добу (i HaciTb до ¿7 .vi/добу) 1 с.-чадае в серед-ньому J,8-1,о f.'/добу. СтуШнь вологост! лесов;« пор!д зк1шэеть-ся в межах 0,11-ü,а. Сл1Д в1дзначити, що, як правило, значения пряроднэ! вологост!, пластичност!, aUviocTl, ступени вологос-т1 бкш1 у лесовиднкх пор!д та влкопнах грунПз, а порсстоит! тз

в

коеф!ц!ента ф!льтрадП - у лес!в.

Для лесових пср^д, у ц!лому, характерна просадочн1сть,яро розы!р яко! звичайно судять за значениями ко1;ф1ц!ента в1днос-но! просадочност1. У верхньочетвертинних 1, частково.середньо-четвертинншс лес!в та викодних грунт 1в ц1 значения (коли Р = 3,0 кгс/си^) в1дпов1дним чином складають: 0,04-0,14'I 0,02-0,12. Нижньочетвертшш1 1, частково, середньочетвертинн! товщ! лесо-вих пор!Д, перевалено слабодросадочн! або зове1м непросадочн!

0,01).

Велика увага у четвертому роздШ прид!ляеться внливу палео-педогенезу на формування окремих показншив ф!зико-ыехан!чних властивостей пор ¡д. Грунтотворення в!днсситься до числа всеза-гальнях процес!в на суи1. Вони являють собою сукупЩсть ф1зич-них, х!м!чних та б1олйг1чних процесгв, що в1дбувааться у грунтах та обумовлають той чи 1иший склад грунтовоI маеп. Окрем! БзаемспоБ"язан1 ф!зичк1, хш!чн! та бюлог!чн! процеси, до в!д-буваоться у грунтах, отримали назву елеиентарних процес{б грунтотворення (ЕПГ). I.П.Герасимов I Ы.А.Глазовська (19о0 р.) ви-д1лкли Ш вкд»в £ЛГ, В(Дпов1дно до цроцес!в, що в!дбувааться у ГруНТ!.

До нераоГ групп ЕЯГ належать процесн, в яких головну роль БШграе перетворення мпюрально! частшш грунту: первшше I вторшше оглашения т^яатеритизаЩя. У гранулокзтричнему склад 1 як лес ¡в так I грунт1в, переваяавть фракц!! пилу та глини (разом вони складшэгь оо-90&). Щ фракц!I ыають { наШльше значения щедо формування властивостей цйх пор ¡д. Леси ?.истять пглу звичайно б!льсе и!е глини (нацршелад, б розр!з! б!ля с.Широка Балка сульський лас м1стить 87,52 пилу й 7-;; глини). Процесн оглашения, що вЦбуваоться при утворенн! грунт!в, пом^тно з.\Шш-ють цс сд1вв1Д1ютеаня. Особливо активн! ц1 дроцесп при утворен-н1 коркчневих, бурих л ¡совах та буроземовщших грунт 1 в. Наприк-лад, бурувато-коричневкй лубенський грунт кишыьоплейстоцоиово-го з1ку, що залягае на сульському лес! в розрЫ б}ля с.Шарона Балка, м!стить вес 15,7£ глини та 55,пилу.

3 грануло«етричншл складом цор1д (в першу чергу з! складом глинистых часток) близько пов"язан1 величали природноI вологос-»1, коеф|ц!ента водонасичення, пластичност!. Так (у Битенаведе-ному приклад!) 1х значения складазть у сульського'лесу 0,08; 0,267; 0,28; 0,22; 0,06, а у бурувато-коричневого грунту вони

о

набагато вшц! - 0,12; 0,53-1; о,Э2; 0,21; з1дпов!дно. У ц!лковят1;1 залелсност1 в!ц гранулометричного складу знаходяться значения щ!льност! грунтов. Наприклад, дерновлй грунт в роэр!з! б1ля свок, що М1ст:;ть 57,4* гляни, мае значения ^льност! грунту: природное вологосП 1,оо г/см3, сухого - 1,34 г/см3. А буроземовидниИ грунт, цо мостить 47,«, глшш - 1,73 г/см3 та 1,51 г/см3 в1дпов1дно.

Досять чтсо простереться такса зв"язок просадочност! з гранулометрячняч складом. Як правило, грунти, що мають б ¡лил легкий гранулометричний склад (у першу чергу що 1.истлть кенне глшш), мавгь бьтыд висок1 значения коеф!шзнта з1дносно"1 просадочност!. Наяриклад, з рс/зр!з! битя с.Широка Балка черзоно-буряй грунт шстить Ш,4',а гл;ши;.';огокое.рщ1ент ыдносно! яросадочност1 (при навантакешЦ кгс/с!.;3) - 0,005. А у черзонувато-корячнз-вого грунта цей показшпс дор!вн.ое 0,и23 (яря вм1ст1 глиии 8»1£). Сл1Д вхдзначнти, що пористЮть цях грунт!в однакова (41,9£), 3 грунт 1В, що М1стять однакову гллыисть гляня, б!льшу просадоч-н!сть мае тол, якиЛ м!сткть ^¡льые пилу.

У наступну груяу ЕШ? об"еднан1 процеси, в як их головну роль вШграе перэтворояня оргэн!чно1 речозшш. Ступ1нь И воляву яа гр.унтотвореяня залезать з!д кЬ-тькост! орган 1чяях реаток, цо ло-зертааться у грунти, 1х складу та подальяо! переробки. Утворении гуглуса та форкування гумусового горизонта с ¡слада с харакгерну рясу грунтс/ТЕореяяя. Вшсг гумуса у сучаснях грунтах досягае 9-Юй (у черноземах). Б викояннх грунтах Но го к1лыс1сть р1дко коли перевищуе 2% I звкчайно складае 0,2-0,4?.Бчизький. але дещо мснишй, я¡ж у викопних грунтах, ву1ст гумуса спостер!гаеться в горизонтах лесу. Процеси гумусоутвореняя та гумусонакопмчеяня характерна для с!рях л!сових, чорнозеинах, лучних 1 деряовях викопних грунт!в.

Е Вагатому гумусом грунт! утворюються зернлета або грудкува-то-зерняста структура, яка яом!тно зб!льшуе порастить, ф1льтра-ц^Шу здатн!сть. Це видно з настуяного приклад: . В розрШ б1ля с.Ст.Кодаки сучасняЛ чорнозем мае практично ¡.".аксиально глозлив! значения порястост! (51, Ц) та коеф!ц!еята ф!льтрацН(0,42 м/ло-бу). Грунта черноземного типу характеризовались високими значен-нямя Пирястсст! протягом плейстоцена. Напрлклад, у ярилуц/ьких чорнозем!в взрхньоплейстоцекового В1ку I середньооле2стоценового в1ку того ж розр!зу значения пористсст! складаагь 39,3-26,1%, а

коиф1ц1ента ¿i л1Л'рашi - 0,06-0 "а м/добу. 3 величиною пористос-ri б^изько доз"язаний ступ!иь дросадочност!. Ладриклад, коеф!ц|-еит biAHûcHoi дросадочност1 (при навантаяаши 3,0 кгс/сьг) су-часного чернозему стаиовив ü,I2G; чорнозема каДдакського в!ку -о,0Э6, а в ганетячнвх горизонтах S та 3 кайдакського буро-зйьмо-дсездоп!дзолистого грунту - 0,28 1 0,001 в1дяов1дно.Ц1 за-ксномГрност! xapaKiepui цодо р!знпх рзг1оа!в Укра1нц.

Через то що е;!лы(1сть орган 1чних речовин назначна, тому й грумти, зоагачен! ними, ма»ль меншу щ!льн!сть. Надриклад, щ!ль-Hicïb чаоток грунту почикае зиеншуватись при вм1ст! орган!чних речовин б1льше 0,4%. ВмЮт гуыусу в nopofli 0,b-I,0i зменшуе щ!ль-iiIctj, чаоток грунту на o,ûb-û,07. Ьшст гуыусу зб!льшуе дластцч-н'оп, пор!д. Це видно з пор1вшишя вм1сту гумусу i значень плас-тачност! горизонтiB вккопних грунт!в та лесових пор!д.11апркклад, в розр!з! у с.Ст.Кодаки чорнозем оШдзолений кайдакського в1ку и!стить 0,ЗЭ£ гумуса, а в тясмкнськоыу лесоввдноыу суглшшу -ол(ди (амЮт глини в обох горизонтах пор!вняно близький - 23>0'Î та 2С,2£). Тому значения меа:! текучост! та розкатування i числа плагтячност! чорнозема вшц! (0,27, 0,20, 07), HiE лесоввдного суглинку (0,24, 0,18, 0,U6). Р1зииця у bhicti гумусу mU р!зшши fnuaMa вшюиних грунт!в незначна ! суттевого впливу на величину пластичное^ не вилвлле.

У третИл rpyni Ы1Г головну роль BiÄirpae перетворе1шя та Mir-рац!я м!нсральних i орган|чних продукт!в грунтотворения, iiatoaa-лив!шими процесами ц!е! груда EUT е засолення, розсоленяя,огле-ijJL'ifl, вилуговування, леоиваж i оп!дзолення.

Лроцес розсолення формуе у BepxHiit частин1 проф!лд солонцьо-еих грунт1в два горизонта: пухкий осв!тлений осолод!лий горизонт та дуже рЦльний !люв!алышй солонцьовий горизонт. У грунтах, що утвор^дться при утрудненому доступ! кисню, пов!льн1йы!-нерал1зоц1i оргаШчних речовин мае м!сде оглеення. -¿ормуеться особливий глейовий горизонт, який мае бпгьш ваххий грануломет-ричнай склад, н!х порода, що п¡детолае. Прикладами иожуть бути 1лгш1али:ий глейовий горизонт ясно-с1рого л!сового грунту (pçs-р!з б!ля c.Ih3îbok) та лучний грунт (розр!з б!ля с.^узич!), як! биьхэ оглшен!, н!к горпзонти, во задягадть нижче (на 20-2Ь£). Г'влугоьувсння, десивас, оа1дзолення (в сукупност! з !нашми цро-£оЫ1УВТЬ в с!рих ! ясцо-с!рих л !сових, бурих л'^овпх,

бурозешю-псевдоп!дзолистих грунтах генетичн! горьзэнта: Н,£,3, як! маить р1зко в!дм!ни! комплекса $ !зико-махац!чнцх влзставос-тей.

Елюв!альн1 горизонта цих грунт|в в1др! зшшться легким гра-цулометрачиш складом з нпзькш вмятом глшш (14,9-17,8%), а тому I невисокими значениями природно! вологост! (С,1Ю-0(14Ь), мел1 текучост1 (0,22-0,26), меж! розкатування (0,19-0,20),числа лластичност! (О,03-0,Od), ц|льиост1 (пр фодно! - ¡,70-1,73 г/см3; сухого грунту - I,ob-I,öI г/см3). 1люв1альн1 гор;:зснти, навпача. характеризуются в ада им гранулометричнкм складом з висок им вм!с-том глини (32,0-49,5£). Тому вони мають висок! значения щ1лыюс-т! (природно! - 1,91-2,01 г/см3; сухого грунту - 1,71-1,76 г/см3), мея! текучост! (0,31-0,33), меж! розкатування (0,21-0,26), чисяа пластачност! (0,10-0,11) I низьк! - порастост! (34,3-3ь,12) 1 просадочност!.

П1зн|ше вищзназван! групи ЕПГ I.П.Герасшов доповкив п;е дво-ма: цементац!ею I деформации (у тому числ! Kploreimoa).

3 вккладеного видно, що прнродна волог!сть, пластичн1сть, ступ!нь водонасичення т!сно пов"язан1 з гранулометричним окладом пор!д (в першу чергу з bmIctoh глшш) 1 наявн1стю в них оиган1ки. Иоказнаки 1д1лыюст1 виц! в породах 1з значнш в:л!стом глини 1 •• нпкчГв породах (грунтах), як! вм!шують значну к!льк1оть орган1ч-них речовин. JopucTicTb 1 ф!льтрац!йна здатн!сть залеяать в!д ступени огланення грунту та його агрегованост!. Значения цих яо-казник1в звичайно зменшуються !з зростанням"глпбнни. Аналог!ч-но змЬшеться ¿1 просадочн!сть. Ii максиыальн! значения харяктер-н! для лесовпх горизонт!в, горизонта ж грунт !в гленш просадочн!. Отже, давне грунтотворення вшивало на формування ф!эико-мехая5ч-нах властквостеи лесовоз товщ!, особливо II грунтовах горизонт Id. В свои чергу ф!зако-механ!чн| властквост! обумовлшвала ряд особ-лавостей в1дклад1в: 1нженерно-геолог1чн1, х!и!чи{, мел!оратщш1. тощо.

В залежност! в!д особлшзостей рельефу, т! або toi горизонта викопних грунт¡в можуть виходити на денну поЕерхшо або бути п!дсталавчими породами сучаснгас грунт|в. Наючи р!зн! х!м!чи1 t ф!зичн1 властивост!, горизонта викопних грунив ьюзуть спразляти позитивнай або негативная валив на яодао-пов1тряний . пожиький роз ж грунт !в сучасного по крив у, бута даералом коранах або ток-сечних речовин.

IIa формування ф1зико-механ1Чних властивостей грунтових * утворень великий вплив малть умови формування i тид грунтотво-рення. У зв"язку з цим pi3Hi тиаи р!знов!кових грунт1в мадть р!зн! комплекса ф!зико-механ!чних властивостей. В наших розр!-зах найчаст!ше зустр!чалися cipi i ясно-ctpl л1сов!, буроземо-видн1, бур! л!сов1, коричнево-бур!, бурувато-коричнев!, черво-нувато-коричнев!, дернов!, лучн!, лучно-чорноземн! грунти,чорно-земи.

Cipl (а також ясно-cipi) л1сов1 грунти формувалнся в умовах пом!рного климату з достатн!м, ступеней зволоження П1Д трав"я-нистими широколистяними i м!шанкми л!сами на лесах, ix профШ 4iTKo диференц!йова(п на генетичн! горизонта Н£ i 3 (cipf л!со-в! грунта) таН£, £,3 (ясно-cipi л1сов1 грунти), як1 пом!тно В1др1з1!яються за сво!мл ф!зико-механ1чшти властквостялш. Горизонт Н£ I який мае [Щвищений bmict гумусу, в1др1зш1сться высокими значениями природло! вологост!, пластичност!, поркотос-т!, кооф1ц!ент!в ф1льтрац1! та водонасичення. ¿ормування гене-тичних горизонт1в £ i 3 та Ix miзико-механ!чних властивостей пов"язане, насамперед, з процесами ошдзолення. Насл!дком с ие-висока ф!льтрацШш здатл!сть i низька пластичн!сть горизонту^ , високi значения пластичност!, иПльность ступени водонасичення i низькi - пористость ксефщ^снту фй'ьтрацп, просадочносг! го-, ризонту 3 .

Буроземовидш грунти ыалть ознаки бурих л!сових i дернових rpyHTiB. Для них характера процеси оглинення, тому грануяомет-ричний склад в!др!зияеться високим Q.Mi с том глини (до 472), що обумовлюе ц!двищен! значения природно! вологост!, пластичност!, коеф]ц1енту водонасичення. Вони ыають невисоку порист¡сть ! значну щ!льн!сть. Б той же час коеф!ц1ент ф1льтрацН буроземовид-них грунт!в в!дносно високий, до г^яснюеться характером Ixf структури(грудкуватоа). Ф13ико-механ1чн! властивост! окремих ге-нетичних горизонт!в цих грунт !в'досить близькЬ

Бур1 л^сов! грунти сформувалися д!д сосново-широколистяними л!сами в умоь-х теплого Бологого кл!мату.Ведучим процесом при утвореня! бурих л!сових грунт!в е оглинення та озал!знення. У проф!л! бурих л!сових грунт!в вид!ляються генетичн! горизонти Н£ ! -3 . Горизонт Н£ мае добре вирааенугоугку^ату структуру, а у зв"язку з цим - значну nopucTicTb i невелику щ!льн!сть. Горизонт 3 - глпйистий, б!льш щ!льний, менш дористий i слаболрэ-садочний.

Коричнево-бурi i бурувато-корячнев¡ грунти за&лашть npouts-не положения Mis бурши л1совиыи i кирачневнми грунтами. Вони утворилися е б!льш теплих умовах пор!внлно з бурями л!совими грунтами, але в б1лш вологих у пор1вшпш1 з корячневимя. Для цих груит1в ведучим процесом е оглинення. Вм!ст глини в них до-сягае 44-45% при значн1й к!лькост1 пплуватих часточок. Коричнево-бурий грунт В1др!зняеться ¿¡д бурувато-коричневого п1двищеною по-рист!стю 1 б!льш високою ф!льтрац1йн?э здатн1стю.

Червонувато-коричиев! грунти формувалися в умовах близького до субтроп1чнсго юпмату я1д ХЕОЙно-шнроколистяними л!сами. Дом1-нуючими процесами е оглинення та озал!зяення. для таких rpyKTiB характерний високий emíct глини (до 4що обумовлюе висок i значения природно! вологост!, пластичность кое$1ц1енту водонаси-чення. Так i грунти непросадочн!.

Дернов! грунти формуьаляся в умовах bíahocho вологого i про-холодного шимату. Лров1Дними грунтотворчими процесами були гу-мусонакопичення i оглинення. Д1 грунти мають висок 1 значения при-родяо! вологост!, коеф1ц1снту водонасичеиня, пластичност1,поркс-toctí i коеф!ц1енту ф1льтрац11.

Лучги грунти поиярен! у bcíx яриродних зонах. Бонд формувть-ся в умовах намирного грунтового звслояення на понинених еле.г.ен-тах рель^ефу. У профШ цих грунт iв с 4¡tkí ознаки оглеення.Для $1э::ко-;.:ехан1Чяях властлвсстей лучних i лучно-чорноземяих грун-tíb характера i висок! значения природно! вологост!, яластичност!, коеф|ц1снту водонасичеиня, висока яоряст!сть (до 47,7%).Як праги-ло, так: грунти непросадочш, що е насл!дкоы 1х формузання в умовах близьксго залягання грунтовнх вод. Генетичн! горизонти данях грунт i в (також як i чорноземних) не каить четких в !дапн в фг зико-механ1чних властивостях.

Чорноземн! грунти формувалися в умовах noMipno теплого mitмату л!д р1знотравно-степовои росляшИстю. Для черноземного типу грунтотвзрення яайб^льш характер» I процеси гумусоутворення. riiд-вищеяий emíct гумусу в чорнозеыах визначае висок! значения яри-родяо! вологост i, пластичности, створэе в них м!цну зерннсту або грудкувато-зернисту структуру, яка обумовлюе висок! значения по-ристост!, просадочност!, ф{льтрац1йяо! здатност! I невелику ц!ль~

HtCTL.

3 вшцевикладеного випливае, що грунта стенового i лучш-сте-нового генезису сприяить формуванш) пор!д б!льш пухко! будови,

з доброю агрегован1стю, з п1двшцзио» порист1С7В, водопроницаем», просадочц1стю. Суттсвпх в 1 дмIн у ф1зшш-нг;;аа1чг;:к властивостях м!г окрзмими генетичнши горазонтакп у кх с;:..^:. 01захо-механ1чй! властпБост! л!собпх i лхсостепогшсгрукт!!, навпакп, р!зко в!др!знявться по генетпчних горизонтах. Для цал тип!в груиПв характерна ч1тка дкференц1ац1я генетичшго псоф!-ля з ввд!ленням 1люв1альних горизоит1в, як! в!дзначаоться бисо-ким ступеней оглкнекост!, ущ!льненост1, м1н!мальнив пораст!ств I водопроникн!стю. Так! горизонты можуть служитн м!сцевши во-доупорами, сприяти формуваннд верховодок.

фтзико-

У п" я тому роздШ розг^чдаютьсг законом1рност! зм1н*меха-н!чних властязостей лесових пор1д ! викопнпх грунт1в у розр|'з1 1 по площ!.

Лесов! породи иеодноргдн!.в розр!о! ! по площ!. Основною причиною в1дм!н м|ж комплексами ф!зико-механIчних властавостей р1знов!кових лесових горазонт!в е р!зн1 природн! уцови 1х фор-мування, Певне значения мае тривал1сть етап!в лесоутворения. Чим тривал!ший етап ласоутворення - тим б!льие можли; эстей для утворення потуяного горизонту лесу. Такими е бузький ! дн!пров-ський. Еони ж мениою м1рою перероблен! постседиментними проце-сами. Горизонта невелико! потуаност! (удайський, тясминський) часто дуже сильно перероблен! постседиментними процесаыи.насшл-иеред, грунтотворчиАШ, тому комплекси !х ф!зико-механ!чнгас властивостеа е менш характерными для лесових горизонт1в.

Серед лесових горизонт!в легкий гранулометрачний склад ыа-ють днШровоький, бузький, 1-ил!гульський I сульський. Ц1'горизонта характеризувтъся меншими значениями природно! вологост!, оластичност!, коеф!ц!енту водонасичення пор!вняно до горазон-т!в, що 1х перекр аваль. Удайський 1 тясыинський горизонта, як правило, в!др!зняаться б1льш важким гранулометричним складоы, ! за рядом 1ш»их показншив ¿1зЕКо-механ!чних властивостей» на-ближаються до грунтових горизонт!в.

Пезн! зм1аи природних умов п!д час етап1в лесоутворення спостер^гались 1 в ыерид Анальному иапрямку. На протяз» б!ль-иост! етап1в на п1вноч! Укра!ни лереважали ландшафти перигляц!-нльних л!состеп1в, а на п!вдн! - ксеротичних етап!в. 3 напрям-лу з п1вноч1 на п!вдень та п1вденний сх.'д потужн!сть лесових го-ризонт!« зме.луеться (за винятком причорноморського), а ступ!нь впляву на них прсцес1в грунтотьсрення зб!льауеться, зроетае

rrrîcr гихп ! KKicysTLca - вигу. 3 цг.о!1у г nsnnrr.-ny з!Дбува-

СТЬСЯ ЗИ2!Ш2ННЯ значспь npr.no дно î ГОЯОГССТ!, К0е|!ц1е!1?У ЕОДО-васкчзаяя; гб1льЕуиися порист Icrr,, ф!льтрац!Ваа здатн!сть I •Лдпссна просадоицсть (дя закопом1рн1сть ко простереться ли-яэ в пагньочетвертшших лесових горизонтах у зв"язку з тки, що 5онп эдебЬи-Есго непросадочн!, а ф:льтрзцШ;а здатн!сть дудз .чала).

Лесов! порода зц!ншться i в заязгност! н!д х'еонорфологИ-ПП2 умоп. В!д центральных делянок вододьтаизс простор!в до р!ч-козих долин 1 балок вЬдйуваеться змонгашш EMiCTy глинн i зб!дь-шеякя - ппду. 3 цюму л напоямi знакуеться ц!льн!сть, зростзюгь значения пр::род:ю! гологосл, пордсгссгi» npoca;w4Hccïi, коеф|-Uicn?i2 ф!л:.тр2дП i водонасцчення.

Знача! гп:;':: у (¿цзнко-г.ехаи! пшпе зластизостях хлдбувазтьел у si:Konfi;:x грунгах. Ем! на природ::::;: 'у::ов (в перзу члогу снчп:ис) па протяз! ядеЕотоцеау поизвела до фэ^аузешк» р1знах ïirrîln pi3H0Biii0B,rîx грунт ja. Грунти рашаого плейстоцену (черво-пувато-корпчнв в I » буровато-зеоричн е si ) мал:: субтроп i чл i рдси. Грунти пом1рно-коптш1енталыюго клшату (сipi, 6ypi л!сов!»чор~ назема!) формувалися в середпмку плейстоцен!. Шзнг,оплеГ.стоце-::cai грунти формуваляся в у.тавах я1дв::ц-эно1 континентальное?! i арздност!. В цей час утггрялкся степов! i нап!впустедьн! грунти (дерново-кэрбонатн!, бур! сгеаоз!).

Pi3n03iK0Bi грунти р!знях тип!в з!др!зня:оться з розр!з! за сзоТми фiзико-!/.еха!пчн^.п: ачастгазостями. Зверху- вниз (в!д п!з~ ньоплейстоценовю: грунт 1в до ранньоплейстоценових) грануломет-рачний склад характеризуемся зб!львзншш вм1сту г-пни ! змек-ае1шям - дилу, В цьому z напрямку зростають значения природно! вологост! ! коеф!ц!енту водонасичення, в1дбуваеться зменшення поркстост!. Ф!льтрац1йна здатн!сть ранньоплейстоценових грунт!в ; значдо пиачя, Hijs у п!зньоплейстоценових (середньоплестоценов! грунти займають пром!кне положения). Найб!льшу дросадочн!сть мавть пiззаошк&тоценозi грунти. У середиьо- ! ранньоплейстоценових грунт iв дросадочн1сть пом!тно нижча, спостер1гасться тен-денц!я до и яоетупового затухания з глибкною ! раниьоплейсго-ценоз! грунта» здеб!льиого, недросадочн!.

Просторова cuiaa rpyHTiB' (по площ!) яовнязаиа,деред ус!м, з широтной зопачыМсти. У конну епоху грунто^творення на тери-торП Укра!нл формувався характерная для «si наб!р тип!в грун-

Tie. Для грунтоаих х^оризон^в характерн! так1 загальн1 законо-MjpnocTi зм!ни £!зпко-механ!чних властивостей. У однакових грунтов их горизонте з п!вкоч! на п!вдень в!дбуваеться знижен-ня зп^чень прирэдко1 вологост! 1 коеф!ц!енту водонаоичешш, а також деяке ?мснаення ц!льност!. В цьэну к напряы! спостер1га-еться эроетааня ф!льтрацино1 здатност!, просадочноот! (в рйл-ньопл^стоценових грунтах и! законокМрност! виявлен! слабсз в зв"язку з чеыюо 1х зональной диференц!ац1ею).

$!зикс-мехац|чн! властнвост1. грунтових горизонт!в (як i лесов юс) зм1шш)ться в залездост! в!д геоморфолог !чних умов. В|д водод1льнлх upooTopiB до долин р14l . I балок зростають значения природно! ьолсгост!, itoefiuleHTlB водонасичення I ф!льтрац!1, нросадочност!, пористост1, пластичност!, зншкуеться щ!льн1сть.

Hi с ля переходу rpynriB у поховний стан вони пом!тно зм ino-ютьол. У процес! д!агенезу в!дбуваеться 1х уциьнення i цементация, кристал|зац!я коикрец1й, розклад орган!чно!_ речовени,посилен яя ояислввально-в1дновних процес 1в. При вторинних процес ах оглеення вккопш грунти набуваюхь ознак злитост!, п!даищено! в"язисст1, в1дбуваеться руйнування окремих вид!в структури, що оириг ущ!льненню, знияешш 1х порлстост1, ф!льтрац!йно! здатност!, просадочноот 1.

Одержан! дан! з ф!зико-механ1чних властивостей лесових по-р!д та викопнпх грунтId опорних розр!з!в булп опрацьован! на ЕСЫ по програм! STAT .3 статистичних параметр!в за основу було взято коеф!ц!ент достов1рност1. Результата статистячно! об-робкн даних, в ц1лоцу, п!дтверджують впсновки, зроблен! в п"ято-му роздШ.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ

На основ! проведение досл1дхеяь моаша зробитн так! вгсновки.

Процеса палеопедогенезу иалн лначняй етлев на формуваннк ф1-знко-механ!чних властивостей як вшсодних грунт!в, так ! лесових пор!д. Викопи! грунти I лесов 1 породи характеризуются cboIuu комплексами ф!зико-механ!чних властивостей.

Викопн! ч-рунти в!др!зняються е|д лесових пор!д б!льш вахкш гранулометрпчним складом, б!льа високими значениями природно! вологост!, пластичност!, щ!льност!, коеф!ц!енту водонасичення I мениими nopjcrocTi, коеф!ц!ент1в ф!льтрац11, ~1дносно1 проса-дочност!. Грунтотворч! процеси обуиовили також б!льа важкий гра-нулсчетричннй .¡клад ! б!лыий вм!ст гумусу в тих шарах лесових

горизонт1в, як! знаходяться поблизу контакту з вищз- аои нидч^ легачим викопнкм грунтом, щр наближае ¡х за дЕйзвУс-мехаЩчиими властивоотями до горизонт1в викопних грунпв.

Р1зногенетичн1 викодн1 грунти характеризуются р1з!шми ф|-зпко-механ!чшйш властивостями. шо.кнз вид!лита дв{ велик! групп палеогрунт!в. До перко! в1дносяться грунти степового I лучно-степового генезису. Бонн маоть п!двящену порксзмсть, водопролик-Шсть, просадочн|сть. В!дм1нн у ф1зико-механ|чних властивостях окремими генетичними горизонтами у них невелик!. До друге! групя в!дносяться л!сов1 1 л!состеяов! груятя з елкв!алыю-!л1>-в!алыюв диференц!ац1еа проф!ля. У них спостер!гакться заачн! в!дм!ни у ф1зшга-механ!чнях властивостях по генетичних горизонтах. Особливо ввд|ляиться оглинен!, ущ!льнен!, з м!н1кальиою по-рис^стю I водопрояикн!стл !люз!альн! горизонти. ¿ляьIальн1 ж горизонт в1дзначаються низким вм!стом глини I низысоя щ!пьн!стю.

В д!лому, в!д верхньочетвертинних грунт1в до нялиьочетвер-тишгах (зверху вниз по розр1зу) зб1льшуеться вмЮт глини (змен-пуеться - пилу), зростають значения яриродно! вологост!,коеф!ц;-енту водонасичення, пластичност1, щ!льност1; змешпуються - порио-тост!, коеф!ц!ент!в в|дносно! просадочност! та ф!льтрацН. (Ць повнязано з тим, адз на р!знлх етапах грунто/творення 1снувала р 1зн1 природа! умови, як.' формували в!дпол!дн! тили грунт Певний вшгав на значения пористост!, просадочност!, ф1льтрац1й-но! здатност! I ц!льност! мае також глибина заляганкя грунту: чпм глибше знаходяться грунт - тим в1и щ]лк;1шЯ1 няжче ного по-рист!сть.

3 широтою зональн!сто пов"язана прооторова 3i.itна грунт!н. На кожному етап! грунто/творення (особливо в п!зньа- 1 середньо-четвертияний час) на територП Укра!ни формувався характерний для нього наб!р тип!в грунт!в, як! законом!ряо зы!аш/гь один одного з п!вноч! на п!вдень ! п!вденний сх!д. В цьому напрямку в!дбуваеться зменшення значень яриродно! вологост!, коеф!д 1€ш*у водонасичення, щ!льност!; з01льшеняч - пористост!, коеф1ц!еату ф1льтрац!1, просадочност!. У шкяьсчетверхишшх гор.1з-л1г!ъ ц! законом!рност! виявлен! слабШе, як насл!док ыенш! з.\Ини тино-лоПчного складу грунт !в.

Для лесових пор!д також характерна зм!на ф!эико-ме/ьи!чнщ: властивостей в розр!з! 1 по площ!. Лижньочетвертирш л--о-л ! л< -соьиднI суглинки мавгь пом!тно ыенш! порист1сть I проавгуоМ-'Т!.,

ulx верхньочетвертинн!. (I, навпаки, у нижньочетвертинних ле-сових горизоыт1в значно вищ! значения щ!льност! грунту в по-р1виянн| з верхньочетвертишши). В напрям! з п{ваоч$ яа п!в-день I и!вденний сх!д в1дбувасться зтиення значеш. пр^родю!. вологост!, коеф1ц!енту Еодонасачення, ц1дькост1; гб1ль£заал -пористост!, в1дносно1 дросадочпост!. Зм1нк ф1зп;;о-;.с;;ан1чи:Г;: властивостей лесозах nopis в pospici i ш плоц! повязал! с-особлявостякл прцродппх у"оз часу лзсэутворашгл. >

Ч1тко вкявлэпа за;:зг.н!сть зд1:о-'~с::г.чIчшк vzzovyxcvzz'À пор1д В1Д геоморфолог1чних у ков. Шд плато до долил ni-io:; 1 балок зшпузться аиачоная щ1льпост1, сб |;:иуать5л - цсозга'.сд вологост!, коеф1ц1еит!в $1я&Т|СцИ I водоиаспчешш, 'юрг.зтсо ;;, просадочпость а у горизоат1в useоппах грулЛз -- гако:: î ¡;;::.:;-тпчност!.

Одернан! результат« г.аать практично значения прп проЕ^дси-ni 1нженерно-геолог1ч11кх: pc6iï для потреб Оуд1внщтва i мсл1о-рацП, для обгруптувзаия днхекорао-геолоПчыо! стратиф1кацП, прогнозуваиня ф1зш:о-г/.г;сан1чиш: властшюстс-й четвертшшшс в1д- . клад!в в окрс;.пн регloua:: Украпхл.

uikcok опублисоваш-к роб 1т по тc:.ii дисортадИ*.

1.5из:п:о~мехаш1Ческ.по свойства антропогеповах отлоденаЗ . опорного разреза с.Еязовок /АН УССР. Отд-ние геогр. Кн-та гс.о-фаз. - Киев, 1939..- 20' с. - Деп. в ВИНИТИ 12.12.80,й 7337-В 00 (в соавторстве с Н;А.Скреико)."

2.Влияние палеопедогеыеьа на формирование физлко-кехинкче-скнх свойств лессовых пород //Фкзиуеекая географая а геоморфология. - К.: Лыбвдь, I9S0. -'Вид.37. - C.93-S9.

3.Влаяаие палеопедогенеза на формирование физако-мехапиче-сках свойств лессовых пород //Четвертичный период: методы исследования, стратиграфия к экология. Тез.докл.УП Всесозза. соь'еа. Т.1. - Таллинн, 1990. - C.6Ô-S7.

4.Значения ф1зико-механ1чних властивостей лесових пор1д при господарськоыу використанн! 1х //Сучасн1 географ1чн1 проблема Укра1нсько1 PCP: Тез. доп.У1 з"1з"7 П1 УРСР. - К., 1990. -C.II7-I18.

5.Значения вивченвя фi зкко-ыехан!чиих властивостей деяких тип1в сучаснюс та викопних грунт1в для рац!онал^ного природокс ристування /Дфоблеми рац!онального використання, охорони та в!дтворення н ародно-ресурсного потенц!алу Укра1ьсько1 PCP: Тез.