Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Удобрение как фактор оптимизации минерального питания и повышения урожайности капусты и лука в Левобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Удобрение как фактор оптимизации минерального питания и повышения урожайности капусты и лука в Левобережной Лесостепи Украины"

УКРАГНСЬКА АКДДЕМ1Я ЛГГ> АР НИХ НАУК 1НСТИТУТ ГРУНТОЗНАВСТВА тл АГРОХ1МII 1м. о.н.соколовського

; .. СД

2 Ь НОЯ '-07

ХОДССВЛ ЛТД1Я ПРОХОР1ВНЛ

'УДХ«31.1.М5.34:*:!'>.25

ДОБРИВЛ ЯКФЛКТОРОПТИМ13ЛЦ11 ?«П11ЕРЛЛыюго

ЖИВЛПННЯ I ШДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТИ КАПУСТ И I ЦИБУЛ1 П \1ВОБЕРПЖНОМУ Л1СОСТЕПУ

УКРЛ1Ш1

0i.01.04 — «гроим!*

АВТОРЕФЕРАТ дмсвртаупиа здобуття паукового ступени доктора опъськогосподареьких неук

Харкав - 1997

Днсертац1ск> с рукопйс

Робота виконана в 1нституп овоадвницгва 1 баштанництва,

Украшська акадедая аграриях наук

Науковий консультант - доктор сиьськогосподарських наук

старший науковий спшроб!Тник

ГОНЧАРЕНКОВАСИЛЬ ЮХИМОВИЧ, 1нстигут, овошвництв<

I баштанництва УААН, зав. лаборатор1ею агрохшп

»

Офщ1йт опоненги:

1. Доктор альськогосподарських наук, професор КУЛСШОВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ, Харшвсысий державний аграрний ушверстет, зав. кафедрою агрох1М1

2. доктор альськогосподарських наук, професор ДЕГОДКЖ ЕДУАРД ГРИГОРОВИЧ, 1нститут землеробств< УААН, зав. тдд^ом агрохмп

3. Доктор Альськогосподарських наук, старший науковий спшроб1тник ГАМАЮНОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛ1ВНА, 1нстигут эрошуваного землеробства УААН, заступник директора т наукотй рббол

ПровЦна оргатзацщ - Херсонський альськогосподарськю шетитут ¡м. О.ДЦюрупи, кафедра землеробства, Мшальгосппро, м.Херсон. - ,п

Захист вцбудеться Л-?_лг.овшя 1997 р. о /с годит к

зааданш спец1ал13овано'1 вчено! рали Л в Iпетиту!

грунтознавства та агрох1ш! ш. О.Н.Соколовського УААН з адресою; 310024, Хармв, вул. Чайковського, 4.

3 дисертащею можиа ознайомитись у б^блютещ 1нститут грунтознавства та агроэими 1и. О.Н.Соколовського УААН за адре сою: 310024 Харгав, вул. Чайковського, 4

Автореферат роз1слшшй 1997 р.

Вчений секретер. сп ещал1 зованоГ вчено! ради

кандидат с.-г. наук ^У/а е ¡Ь О.ф. Павленк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актупльш'сть теми ИОСЛЬУСРИЬ- АмдаН флкпгочпгп гтлну ртмгпгу овоч1вництва в УкраТш св1дчить, гцо забезпечешеть населения еколопчно чистими овочамн, в тому uicaí капустою i цибулею," недостатки i становнть 60 % вЦ науково обгрунтованог норми харчувашш. Згцно прогнозу, розробленому 1нстигутом хартувапня Академп медичних наук Украши (1995) та Науково-дослЦним шетнтутом riricim харчувашш Украши (1995) до 2010 року, рацюн спожнпання овотв на душу населения дор1шповатиме Н1 rxHapiK, з шгх капусти — 30, цнбул! — Пкг. Внрнпальним фактором для нарощувагаш урожайноеп цнх культур б°з змнш пло1д поглву с доорива, hkí за оптимальних умов можуть забезпечувати понад - половину його приросту (Minees, 1992).

До 1960 року в Л1воберонлому Aicocreny Украши доолд-'к^ння щодо sdcrocyBamw добрив год овочев1 культури проводили в основному без зрошення та з низысими дозами. 3 подалыпою иггенсиф1кащсю галуз! овоч1вництва Украши в зрошупашпе уиоваах у зв'язку 31 зб1льше1шям загалыкм аитропогешто! иапаитажсност! на грунт акту алы [ими стали п итогам збереясення i тдшпцетш йогородючосп, ращонального використаиня земль застосувания cíb03Míh i добрив. В arpoxiMÜ важливе м«сце зайняло вивчення добрив як фактора збережеиня родючосп rpyirry. оптичпацп мшерального жиглеиня, пЦвищення продуктивное!! овочепих культур, в тому числ! i провгдних - капусти i цибуль Це дас эмо.у глибше розкрити мохашзм споживанкя та вииосу пожитгих речовин э грунту i доирив, використаиня фотосшггетично активно! рад1аци (ФАР) та продукщйинх процесш, ЯК1 забезпечуютъ максимальный npHpicr урожаю.

Тому i виникла необхцтеть в Лшоберожному Aicocreny Украйш на чернозем типовому малого ус ному важхосуглинховому в эрошг-ваних умовах визчити тага актуалыа питания, ях вплив доз, форм, строгав i способов внесения оргажчиих i мше^олкних добрив шд капусту шзшо. днбулю ршку з насписп i cirnmi. пасшийки цибул'. r.¡n:<:n\vam:x a aBormira. íx я плия на позг.няшгй ргжим. «рофзичш та пю'опчн: пластнэосп грунту, продуггкшсстъ ц:« культур э метога oóvpy'nyutiuu» сатнмлльио! систем» удобрения.

Мота I зардамня логл!лжснь - теоретично та експернментальне обГру1Ггування системи удобрения як фактора оптюизаци мшераль-ного живлення та продуктивное« капусти шзньо!, цибулЬр1пки э иасишя, сшшш 1 насшншав цибум на чорнозем! тшювому малогу-мусному важкосуглинковому при эрошснш в Л1вобережному Ллсостепу Укра'ши.

Для досягнення поставлено! мети вирппувались таю завдання:

• визначиги вплив внесешш оргашчних 1 мшеральних добрив на поживний режим грунту, особливое^ росту, роэвитку 1 формування урожаю капусти 1 цибуль бюх1м1чш показники нродукци. винос азату, фосфору 1 кгшю в умовах короткочасних 1 стацюнарних дослав;

• виявти ресурсозбер1гаюч1 заходи застосування добрив пи капусту при вивченш р1зних строив розкидного 1 локального спос.об1в '¿х внесения та реакгцю сортов капусти i цибул1 на добрива при р1знш густот! стояния рослин;

• розробити науково-обгрунтовану систему удобрения капусти 1 дибул1, яка забезпечила б шдвищення продуктивност1 цих культур на 30 — 35 % при одночасному вЦтвореит родючосп Грунту;

• визначити потребу капусти, цибуы-ршки з насшня 1 оянки, а також насшншав цибул1 в поживних речовинах, необхтдних для створсния 100 ц товарного урожаю 1 1 ц насшня та встановити коефщкпти ¿х використання з Грунту, мшеральних 1 оргашчних добрив як параметр!в програмування 1 прогнозування урожаю та розрахунку нормативов витрат добрив на 1 тонну продукцп.

Наукова новизна основних положень дисертаци полягас в тому, що вперше в умовах зрошуваного овоч1вництва Лiвoбepeжнoгo .Мсостеиу Укранш на чорнозоп типовому малогумусному проведениям комплсксних досл1джень на сдитй мегодичшй основ1 розроблено науково обгрунговаш системи удобрешю капусти та цибул1 в авозмйа ¡з збереженням та тдвшценням родючосп Груиту.

Виявлено законом1рност1 да добрив як фактора оптим1зацц мшерального живлення рослин капусти цибула з урахуванням забезпеченосп Грунту рухомими пожив ними елементйми. '

Встаноплепо оптималып р)шп доз 4 стввЦногаеш. азоту, фосфору та кал^ю для забо.шеченос-п стаишлю! иродуктивносп напусти ! ннГпгл1

пис0к01 якост1.

Удосконалеио заходи шдшицення ефектнвносп добрив шлихсм: регионального розмпцшшя культу в сшозупи; ризначення огг^чмаль-

строю в, споссб1в 1 форм шюсення добрив; використашн .пхоко-¡»рожаиних сортш; фэрмушш!.'1.оггп!.мал1,ио1 густот» сто:ппи рослн.ч.

Встаноалено кркшчш першди шдвшпешт ксефииг.н:л викооис-ташм рослинами;; ¿пусти I цибу.м фото синтетично акткшю! р^дгаци у з'вязку ¡з застосуванням добрив, ш ль клеть поглннутнх рослннами пожишшх речовнн за фазами '¡'х рочпитку.

Визначено коефщ\снтй пикористання поживних р стопин з грунту 1 добрив; розрахооано IX баланс; гстаноплено пплив добрив на трнпалкгь зборпашш та >г.к1сгь капуст 1 цибуль на ог-нст I1 продукци »птратш 1 важкнх мет^лш: роэрлхоиаио 1 сюгрутопаыю пормаинш нитраг добрив для одоржашм I т урожаю та його прирост/, яю утншли до пЦпоп1д1П1х документш.

11а_заяис1.ш1и0сяи»ся_1алс.а9л0жс1шя для Левобережного Л1 состоя у Укра'ши на чорнозем! типовому малогумусному пажкосуг-линковому в зрошуваних умоиах.

1. Система удобрения ка пусти 1 ц:юул1 як фактор ¡идпигцент продуктивност! цих культур 1 використаиия ФЛР » оиочс1ий снюзмпа при систематичному IX внесеиш.

2. Законома'рност) опти>изгидИ азотного, фосфорного та калЫиого режижв жнвлеиня росмш каяусти 1 цнбу.и залежно шд способ!» внесения добрив. Удосконалеш заходи застосування доброт з метою тдпищення ¡х ефективносп ззвдяхи региональному розмицошно капусти П13ИЬ011 цибул! в авозмш1. внзначенню строив 4 спосоот \х пнессння (основного вропкид, локально, в лунки 1 п1джнплс1шя), застосувлшио омтчно? 1ттрагноГ форм азстпос добрив, викорис ганюо писоковрожайннх сортов, форчуванню густотн стояния рослнн.

3. Заложшсть впливу ртша заосзпсчеиосп грунту рук ом им и формами пожишнос речовнн 1 IX динлм1ки на н^дходжоння азоту, фосфору 1 кал^ю в рослини капусти 1 пяоу.и фазами розпитку. баланс ix. одсржання г-колопчно чистм иг-одукцм за попетом ттрапш важких

мета.мв эалежно día добрив та ïx вплив на лсжк1сп. капуста i цибу.м-

рШКИ.

4. Фактори лрс-грамуванпя i прогноэування урожайности: сп оживания рослинами поживних олемекгш з грушу та добрив па формува1ШЯ 100 ц товарного урожаю, коефщ1ситн ix використашш, норматнви витрат добрив для одержання 1 т додаткового урожшо.

Практична фнн!сть роботн. Розроблена i впроваджена у господарствах Л1вобережного Aicociсну Украши протягом 19G7 — 1997 pp. иауково оогрунтована система удобрения капусти i цибум па 'юрнозем1 типовому малогумусному важкосутлинковому забезпе-чнла скономйо 20 млн. грн. на загальнш плопу 10 тис. га (в цшах 1994 — 1996 pp.). Реал1за1цярезультата дослижень i наукових рекомеидацш особливо широко були впроваджеш в Харювськш области: радгоси "Маяк" i. "Мартовський" Чугу'п$ського району, "Новолипецький" Харывського, ím. Карла /йбкнехта Богодухшського, "30 poKÍB Перемоги" AepraiiBCbKoro, "Верб1вський" ЗмГ1ВСЬКого району та iimii,

Розроблст "HayxoBi основи шдвшцення ефективноси застосу-Всипш добрив в Украшськш PCP, Молдавськш PCP" (1983), "Методич-m роком ендшщ по проведению xímíhhoi мелюрацн зрошуваних rpyimB XdpidBCbKoï областГ (1987), "Методичш рекомендаци по застосувашпо добрив в господарствах Харгавсько! областт. на 1982 — 1985 pp." (1982), "Методичш рекомендаци по плануваншо урожаев на зрошуваних землях Швшчного СтеЬу i Aicocreny УРСР" (1988). Розроблено нормативи витрат мшералышх i оргагпчних добрив на урожай i його npupicr, виносу поживних речовин з урожаем, визначено коефщ1снг використання ïx з Грунту та добрив, ята утаишли до нррмативних документа i рекомендаций для господарств Укранш (1968 - 1992).

Апробац>я роботи. Результати досл1джень доповЦались на репональнш звн-но-методичншнарад! учаеншйв Географ^чно! мережа AOCaüíb з добривами Украшсько! i Молдавсько1 PCP (Чернов, 1973), на репональнш нар ад i учасниюв Географ1чно1 мереж! Д0СЛ1Д1В з добривами в Украшськш i Молдавськш PCP (Москва, 1975, 1976; Кишишв, 1977), на. VIII М1жпародному кош-péci з використання мшеральних добрив (Москва, 1976), на Всесоюзшй науково-техшчнш на па,у "Шляхи тдвшцення продуктивное!! землеробства, родючосп грушу i задала Гоомерож1 дослав з добривами в XI п'ятир1чцГ (Москва,

1980), на Всесоюзтй нврад1 "Добрива 1 яисть овочевих культур*

(Вьчыоос, 1990), на Всс-союзгай науяово-гехмчтй конференци "Шляхи впровадження пггенсивного землеробства 1 промтехнологн в овоч1в-шщтвГ (1991), на ювьчейшй конференци Харгавського державного аграрного университету (Харкт 1992), на науково-пракпгппй копфе-ревди "Проблеми земельно! р«эформи в Укра1т' (Кщв, 1994), на зааданнях вчено! рад?! 1нституту овот.внИцтва 1 баштгтгацтза УЛАН (Мерафа, 1965 - 1957), из наукояй хснферекЕСИ. присЕячешй 50-р1тсо кютигуту ово^аншгтаа 1 баштлинзщтва УЛАН (Хармз, 1997).

Дисертац»я розглянута та рекомендована для захисту на вчегай род1нстшуту ОЕощвництва i ое.'Х'тамсщтза УЛАН з лозгзя 1995 року.

Публ!кац». Основы! теорстачт лос-^дясення та практитаз рехо-мендаци виробництву вшсладет с колегсшвтй мснографп "Удобрения овскеих культур* (1989), в 95 друховаких роботах, в тому -шел! п сп 13авторетв 1 в 10 книгах, 5 корматипшх документах, 6 методичних рекомендаЦ1ЯХ.

В кляч йпторв г рлдА!ззц!го робот». Чистка учасп дисертаята з одержант ехсперимеят&лыогл донкх по капуст! 1 цябулЬ нодруно-еэких з ствазторстзг, складас 80 %. Посиланкя на робота шэедега з дисертащГ.

"Обсяг I структура робогк, Днсертащя скл«лесться ¡з зстуцу, десяти роздшв, вненохпиз, пропозжуй шфебннцтеу, перал1ку викорис-тано! л1тературя та додапив. Робота вгасладена на 212 сторпгкох машинописного тексту, м1стить 122 таблиц!, 12 рисугса^ 20 сгоршок додагйв. Перемк вккорнстано! лйгератури вхлшчае ¿46 роб», в тому чнелх 32 шоэенних авторов.

об'еКТИ. умови та методика проведения

досшджень

Експериментальна польова робота внкоыана в досадному госпо-дарств1 "Мерефа" 1нституту оБочшництва i баштагепщтва У А АН протягом 1964 — 1996 pp.

Досладження проводились з капустою шзньою сорт1в Брауншвей-зька, Харгавська зимова, Аматер 611, Б1лосн1жка та цибулею ршчастою сорт1в Золотиста, Стригугавська ноовська в короткочасиих i стацюнар-них досл1дах з багатор1чиим та тривалим застосуваниям добрив. Лабораторно-анал)тична робота здШснена в лабораторн arpoxiMii 1истигуту.

Технолог1я шгрощування капусти i цибул1 в дослЦах вЦповЦала вимогам культур в датй зот.

Агрокл1магичш умови Л1вооережного AicocTeny характернзу-ються зиачиою конгиненгальшстю. Сума атмосфериих опаддв за piK коливасться в1д 700 мм в зах1днш частит до 420 мм на cxoAi. Ргчна амплггуда коливання температури повйря — 6.5 — 7.7°С. Сума температур вище 10сС коливаеться в1д 2500° на niBH04i до 2800°С на швдт i е достатнь.ою для дозр1вашш с1льськогосподарсысих культур, в тому числ1 капусти тзньо! i цибул1.

Погодш умови протягом усього nepioAy досл1джень були не однаковими. Так, 1968,1976, 1977, 1980, 1981, 1982 -1986, 1988,1989 pp. характеризувалися як ыосушливь Ьшц можна вЦиести до вологих, з нер1вном1рним розподыом опад1в за вегетациЬшй перюд, що щодд спричиняло захворювання рослин капусти судииним бактерюзом, цибул1 — пероноспорозом.

В процес1 робота проведено 42 однор!чних короткочасних досиди та 17-pi4iri досыдженш покапусп тзтй i цибул1 в авозмий стационарного доелдду. «

Дози азотних, фосфорних добрив у В1дпов1дних короткочасних польових доемдах були в1д 60 до 240 кг/га, кал1Йних — в1д 45 до 180. При визначенш оптимальних строгав i cnocooiB ix внесения частину добрив використовували в лунки i шдживлення. Вивчено ефектившеть застосуваиня п!д капусту шзню i цибулю окремих ви/дв добрив, ix дози та сп1ВБ1дношення N:P.K.

При локальному способ! внесения вивчали ефективн1сть азоттгх добрив вЦ 30 до 120 кг, фосфорннх - в|'д 10 до 120 кг, кал;йних - в1д 15 до 90 кг/га диочо! рсчоптги. В досмдех портшоэали ефе;.. чшпсть добрив, внесения врозкид на всю площу з наступним загсртенням, в нарёзану борозну на глнбш!у 10 -12 см 1 ширину 10 -12 см П1Д рослини. В стащонарннх умовах з чергузанням культур в слвозмйп - опркн, помиори, капуста, картопля або цибуля — добривя вносили за схемою: 1 ~ без добрив (коеггроль); 2 — РК; 3 — ОТ; 4 — МК; 5 — 1МРК; б - гтй тд опркн I капусту еквё валентно по К ,С пар. 5; 7 -.\'РК екв!валентно гною за К-_0 по пер. 6; 3 — гтй по пар. б + N по вар. 7; 9 - ппЛ по вар. б + Ь'Р во взр.7; 10 - гтй по вар. б + МРК по вар.7; И - 0.5 дози гною по вар.б + 0.5 дозн ИРК по вар.7; 12 -,\;РК по вар. 5, до фосфор вносили в запас тд помдори 1 картопмо або цибулю, гад кожну культуру вносили опткчальш дозн добрив, встаиавлеш в хороткочасних досл1дах: пи опрок — МеэР^Коз, шд позддор - N >0Р1-;о^х)' капусту - М^оР^К^, харгоплю — К^Р^К.у,; натвперспрьисй пай у варшггах б, 8, 9, 10, 11 пноснлн тзлькн шд ,\т культу ри: опрок — 40, капусту — 20 т/га.

Площа послвно! дмянки в стационарному д ос лёд* стгновнла 175 м3, в короткочасннх шд капустою - 60 - 70, шд цибулею - 40 - 60 м- , оаихово! - вцповино 93.2, 30 - 50 та 25 - 30 м5 . Попторшстъ вар1л!шв чотирикратяа. В Аослиах никористовували добрнва у иигляде перегною, нашвпереприого пшю, ахпгшо! селпрн, гранульованого суперфосфату, 30 - 40% но! калейно! сом . 60 %-но*ч> хлср::стсго кално.

Грунтов! боди на полях залягаютъ на глибюп 8 - 9 м. Агрох1м1чна характеристика орного шару гр,<пу: рН сольово! вигяяскн — 5.3, пдролётичка кислоппсть - 4 мскв на 100 г грутггу. сума ушбраних основ — 26 мекв на 100 г грунту, ступень иаснченосп основами -86.6 %. вм1ст гумусу (за Тюршнм) - 4.8 %, рухомого фосфору (за Чирикспим) - 9.6 - 10.6 мг, обмытого кално {за Масловою) - 1о / - 18.0 мг на 100 г грунту.

Польов! дос.мди проводи-«! за четодичними рекомендащями Всерос>йського ¿нетигуту добрив I arpoxi.Mii (В1ДА, 1976), 1нст>путу грунтозиапства та чгрохемп УАЛН (1976), внкористовуючи тахэж

мстодичн! поабники по агрох1Мп i овоч]вництву (Найдш, 1967; Журбицький, 1971; Доспехов, 1972; Бсмк, Бондаренко, 1972, 1979),

В1дб1р аразюв грунту 1 рослин та шдготовку ¡х до аналлзу проводили зпдыо методичним вказ1вкам В1ДА (1976, 1983, 1985). Гумус в групп визначали за Тюршим, рНКС1 - пагенщометрично, пдролйич-ну кислотшсть та суму ув^браних основ - за Каппеном, вмicт штрапв

— колориметрично з дисульфофеноловою кислотою за Грандваль-Ляжем, рухомий фосфор 1 обмшзшй калш — за Чириковим з иасгупним визначениям фосфору на фотоелектроколориметр1, каллю — на полум'яному фотометрь

В надзомиш мае! рослин та цибулинах з одте! витяжки визначали вшст загального азоту, фосфору та кално теля мокрого озолнпш (Пнзбургта шш, 1965); азоту - об'смним методом за Мгкрок'ельдалем, фосфору — за Дешже колориметричио з арчаним гмразином, кално

- на полум'яному фотометр^ с уху речовину - висушуванням при 105°С.

Ягасть продукцп капусти та цибула встановлювали загально-прийнятими методами: загальний дукор — щанатним, аскорбшову кислоту - за Мурр1 (Ермаков 1 ипп., 1952), нпрати - потенцшметрично . ioнoceлeктивним методом (Вдовша, Медведева, 1978).

Вино с поживнкх елемчипв з капустою г цибулею визначали зг1дио методищ, розроблешй З.ГЖурбицьким (1963), баланс поживних речовин — за О.В.Петербургським (1974).

Коефкценти викбристання поживних елемытв з грунту 1 добрив, а також розрахунок доз добрив на запланований урожай овочевих культур проводили за ЗЛ.Журбицьким (1963, 1977).

Дели агроулмгашх анал1з1в,урожаю 1 результатов досл1джень обробляли за методикою Б.О.Доспехова (1968, 1979).

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

ДОБРИВА ЯК ФАКТОР ОПТИМ13АЦ1Т МШЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ КАПУСТИ ШЗНЬОГ » ЦИВУЛ1

Вплив лоз. строк!в Г тривалого застосування добрив в с>возм!н1 стан1онарного лосл1лу па поживш.я режим грунту. Дози 1 сл1вв1дношення добрив, внесених тд капусту шзню 1 цибулю, сутгево впливають на вмгет в грунп рухомих поживних речовин (табл. 1).

Таблица 1 -

Вплиа добрив на динажку вмшту штрат^в, рухомого фосфору та обмйшого кал1Ю в грунту 0-40 см. мг/кг пов1тряно-сухого Грунту

шар!

мо3 Р2 О, К20

липень серпа>5>! жовтень липень серпень жоатень липень серпень жовтень

Шд капустою (сврадне за 1964—1367 рр.)

Ба> добрив — контроль 35 7 7 74 90 109 141 135 128

54 . 22 8 70 91 113 131 145 123

124 58 сл. 138 ео 113 138 139 147

57 11 сл. 107 108 143 143 134 129

бв 18 сл. 137 200 132 175 131 122

НСР 0.95 30 — 34 17 — 18 0.3 — 8 28 — 32 43 — 44 13 — 15 18 — 17 11 — 15 9—11

Г)« цибулею (еврвдне « 1970—1972 рр.)

Бв» добрив — коктрогь 60 40 41 110 122 105 171 174 187

МеоРм 79 60 39 120 130 116 188 176 182

54 62 50 112 128 117 181 180 185

"/с.Р^Кя, 72 о 1 "" 47 118 123 110 180 172 189

83 07 44 124 141 105 201 150 193

113 52 54 120 153 135 120 223 188 203 201 ~ 5 — 9

134 60 64 128 124 212 4 '«/У

} НСР 0,95 10—12 ¡12 — 15 7 — 3 4 — 5 7 — 10 5 — 7 18—24 11 — 15

10 / . ГКдшпцешм доз азотних добрив э 60 до 180 кг збьлылувало юльмсть Hi трат in у rpyirri майже у два рази. Максимальне 1х накопичення спостер1галось у травш i чершп. В ncpioA вегетацп вшст ттратгв поступово зменшувався за рахунок поглшишш ix рослинами. Вшст рухомого фосфору стосовно BapiainiB протягом вегетацдиного nepiOAy колнвався менше тж штра-пв. 3 шдвшценням доз фосфору В1Д 60 до 120 кг bmjct його в грунт! 3pic в 1.5 - 2 рази i тримався на досить високому piBiri.

KaAiftri добрива в дозах 45 - 180 кг/га такожеприялипцвшцен-ню обм!нного калт в rpyirri.

Щоб судити, наставки польов1 умови сприяли гатрифжацп, нами визначена штрифжуюча здатшеть грунту (табл. 2). Встановлено, що в грунт! без рослин шеля компостування илыасть штрат1в збиьшилася на 10 - 30 мг. Це евцчшъ, що Грунт без рослин мае деяку юлыасть азоту в резерв!. За його рахунок можуть бути полшшеш умови живлення рослин.

В rpyirri д1мшок тд рослинами штрат1в було менше шх без рослин, а шеля компостування ¡х азоту накопичувалося б!лыпе шж в зразках, вщбраних з дЬчянок без рослин.

Таблиця 2 - Н1триф1куюча здатшеть rpyirry (NOa) в mapi 0 — 40 см шд капустою, мг/кг абсолютно сухого грунту (середнс за 1964 —

1966 p.p.).

Строю а|дбору ipsiris фунту

ВАР 1 АН T черв»*, фага роэвтхм серпанк, фаза утворвжя гоповш <мреаиь, фа» роктш сарпамь, фаза утеоремняголоат

ДО л1сля Д» . rtcm ДО пепя до пкяя

компостування

плсмц|б«арж<«м Ыа рослмшим опусти

Без Добрив (контроль). 87 81 72 91 44 •7 8 «0

NsoPeoKjs 107 104 69 100 « Й 18 71

N 120^90 102 131 102 . 93 70 108 11 S7

NiecjP 160^120 159 187 92 100 95 135 13 •4

НСР 0.95 30—33 28—32 11—14 3-4 15—19 18—18 в—7 11—11.

Сумарннй bmíct ттратт був метппим тд рослинамн капуста у ¡3d3i утворешш головок ja рахунок 1х споживания та мошя спрнятливих лчов для нприфжацн nopirawiro з грунтом без росл ля. Доорива, r:¡ 'coj ц i Грунт при pÍ3iiiñ густот! стояния рослин (28.6, 35.7, 47.6 тис. пв. ). га), :прлялн шдвищеншо рухомих форм пожишщх рочовин. Од пак загущения росмш не вплинуло на bmíct кално i niTparin, а тил'.мсть фосфору n грунт в окре mí роки знижувалась.

В стационарному дос.\!Л1 через тривале эастосуваиня добрив пи капусту було простсжсно за розпод1\ом штратт в грунг. lia тиг;а':мь! глнбшн 0 -- 150 см. KL\bKicTJ» nirpaTtri на неудобрсних дтлшеках була мешпою nopimwijo з удобреннм грунтом (табл. 3). В küítiií у uapiairri без удобрения bmíct штрапв буп бь\ыпим у ворхньому шар», а удоореному - розпбд!лялги р>шк>м1рно -до 150 см. В трanuí оснсипа Ki.VbKicTb iriTpaTÍB в удобрсному napíeim накопнчувалася n inapi 20 -60 см, в nepmii - 0 - 40 см i мешпо - в ropmotrrí 10 - КО см. В лиши з ро:шйтком рослин bmíct mipaTÍB эменшнвея лише в inapi 5 -20 см. В inapt 20 - 150 см в обох uapiairrax гпдбупглося подальше накопичення SOy. При цьому Ki.VbKicTb HÍTpaTÍB в удобрсному napiami b,\bí4< перевшцувала контроль. В соршп встаиоплепо рпко зш«жгчшя ni j paria в шар! 0 — 60 см, спричинено шгенсивним паростанням маси каиусти t поглши1П1ям ною пожиштх рочов1Ш. Отже, в осишьо-зимовий порюд irirpaTH добрт вмнваютъея виижч! шари грунту, а з початком вметаци з висх|Д1тм потоком вологи вони т.мймаються, забеэпечугачи нормалыпш режим жнплення рослин.

Внас.мдок трип ал ого систематичного засгосування ,\oópiro при зрошонш в Aoirry овочевоГ CÍB03MÍIin на 4opno3CMÍ типовому малоллмус-ному пажкосуглинкопому тдбулнг • змши показиикш »joro родюпосп (Габл. 4). Перед закладанням доемду рН грунту поливалась ъ межах 5.3 - .1.5. пдрс.мтична кнслописть станопила 3.6 — 1.0 мекп., сума ybíopaiqix основ - 27.8 - 28.4 мекв. на 100 г грушу. Bmíct гумусу становип 1.5 -47%, рухомого фосфору - 10.6 - П О мг, пбмшноп-кл.\1Ю - 17.0 - 18.0 мг на 100 г грунту. Систематично инрощувйши: опочопих культур без удобрения протягом 21 рокт, -.нтененпн! ' прооки грун: V i полнвн сприялн значному зннженню як активно! кислотност: {pHj з 5.4 до Ь ! - 6.2. так i лдромтично* - з 3.7 до 1.8 - 1.9 mcvh на Ю0 г грунту. Втрати гумусу в cíbosmíhí склали 0.41 - 0.63 %. a hmíci рухомих форм фосфору i e6MiiD<oro ка.йю значно зрíc.

Таблица 3 - Розпод1л штрат1в в грунт! шд капустою при систематичному внесенн! добрив, мг/кг абсолютно-сухого грунту (середне за. 1970 1972 рр.)

Гяибина, см Кбггень Травень Червень Яипвнь Серпень

Без добрив И12о Р«о • К90 Без доб- . рив N,30 Р120 К90 Без добрив N,20 к90 Без добрив N,20 Р120 К90 Без добрив N,20 Р120 «и.

0 — 5 23 40 13 • 13 60 . 70 71 146 71 74

5 — 20 24 31 14 27 75 103. 63 60 20 13

20 — 40 34 . 41 • 32 47 58 72 53 119 17 21

40 — 60 27 43 32 93 36 48 66 132 34 44 '

60 — 80 15 20 23 41 24 63 54 100 34 64

80—100 11 28 12 30 13 18 38 86 32 102

100 — 120 10 . 39 13 37 14 41 27 69 22 56

120—150 13 34 15 36 10 43 18 .46' 12 33

НСР 0,95 8 — 9 8 — 10. 8 — 10 22 — 23 23—25 25 — 37 18 — 20 31—33 15 — 17 21—26

Таблица 4 • Вплиа триволого та ctiC4"i±-j.->Tiï<;norc застссуваш:» добрая на arpoxíHi'mi показники чориозому типового а шар» 0--2U си a impuilft (1971 -1074 pp.) та iiiocrlfl ротацЫх (1089 - 1092 pp.)

to лср. (•H ¡AWгае rU¿joí¿Tvf4- K3»i«WST- н'атс», fpyirry Суме 'уьбрянях а-гьоз, г Сгулнъ ÍÍMÜVÍHOÍTÍ сспогжх, 6,' Гу^уе.% фосфор, «г/100 г фунту kST.ift. «r/100 г f¡,-yi<ry

1 S 1 6 1 а ' i L» 1 3 1 0 1 S

1 6.4 62 37 1.Í) ?.¡3 31 87 46 4.0 10.G 14.7 17.4 13.3

2 64 5.1. 36 1.3 Î0 £»4 4.Г. «S.3 13.6 ¿3.0 17.3 23.a

3 5.4 — ' 23 — 2"ï — CS — 4.7 — 110 2&0 17.2 222

4 6.3 — з.з — — CS — 4.7 — 10.7 14.4 10.0 23.2

s 6.4 5.7 3.3 Il ■¿-а. 2íi 30 ü7 SD 4.7 4.1 i3.a 23.4 17.5 24.0

G 5.3 6.1 4.0 1.S '¿ú 32 CS &5 4.7 1.2 10.2 22.2 17.3 22.3

7 S.4 ' 6.0 3.9 — хЗ — £3 — 4.5 — 10.6 19.0 17.4 26.1

s 6.5 ■ — 3 6 — 23 — er — 4.5 10.4 20.3 17.2 25.a

г 5.4 53 за 23 Eí> 31 37 S3 1 4.6 — 11.0 22.4 17.3 2.4.5

10 5.4 5.3 23 AJj 31 37 53 1 40 4-2 10.0 25.3 17.5 29.5

11 5.4 — 3.3 5 — — 37 — 4.C — 10.6 1Э.в 17.5 26.1

12 53 — 4.0 23 — r.7 - j 4.5 — 10.5 23.5 17.3 23.6

HCT ß.» 0.21 0.13 0 57 0.4 í .7 ¡1.1 2.0 i" !053 0.1b 1.6 2.5 17 ?

У rpyirri удобрение BapiamiB тдвшцувались рН i пдролггичга кислотшсть. Систематнчне внесения добрив позитивно вплииуло ш накопичення в грунт! фосфору i oóMÍHHoro калек), чисельност акшиомщепв на МПА, грибов, бактер1й, що розкладають оргатчн сполуки фосфору, ттриф1куючих бактерш, каталази, швертази тг прискорення розкладу клетковини в пол1. В1дн1чена тенденщя д< зниження BMicry поглиненого кальцйо з 25.9 до 25.0 мекв/100 г грунту

Таким чином, добрива позитивно впливають на накопиченш рухомих форм азоту, фосфору i калдо, сприяють зб1льшеннк штрифжацшно'{ спроможносТ1 Грунпв, шдвтцують активну пдрол1тичнлг кислоттсть, а оргашчт добрива стримуюггь втрати гумусу Тобто, на чорнозем1 типовому малогумусному важкосуглинховому i Л1вобережному Aicocreny Украши при зрошент добрива сприяюп збереженню i вЦтворенню родючосп грунту та забезпечуют] оптималышй режим живлення капусти i цибум.

ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ЯК ФАКТОРА ШДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 КАПУСТИ шзньоТ В КОРОТКОЧАСНИХ ДОСЛ1ДАХ

Вплип лоз i ствшлношень мшеральних добрив на pier, розвито! i npoAYKTilPHfcTb капуст»! n¡3Hboi. Завдики застосуванню добрю полшшувалися умови. живлення рослин капусти, що позитивы« впливало на П pier, розвиток i продуктившеть (табл. 5), Накопнченна cyxoi речовини зб1лыпувалося bía внесешш повних добрив. Вже у фаз наростання розетки листав И було б1льше на 1 — 3 ц/га пор!вняно : контролем, у фаз1 утворення головки — на 9 — 10, у техшчшй стиглост

- на 8 - 27 ц/га.

Мшеральш добрива сприяЛи одержакню додатково 72 — 200 ц/г. або 10 — 28 % до контолю. Найб1льш ефекткзною з подвйши: комбшащй була NP, менше — NK, a bía РК приросту урожаю не булс Зб1льшення дози азоту з 60 до 180 кг на фот N^K^ позитивно вплывал! на продуктившеть капусти. Шдвищення дози фосфору i калио до 12

— 180 кг/га на фот Neo практично не впливало на урожай.

Максимальыу урожайтсть капус.и — 910 ц/тч забезпечнл внесения подвёйних доз dcíx поживних елемент1в NnoPnoKgoi npupic при цьому дорёвнював 200 ц/га. ПотрШш дози поршняно з подвшндас були неефективними. В господарствах з дефщитом добрив ефекгивн

застосовупати шд капусту б1лыл 1пиш дози - N»0P.0 i N^P^X^«, qxi забазпеч\1<у:ьир1ф1ст урожайиосп 116 - 80 ц/га. Тсзаршсп, цр^духци в ycix Bapiairrox становила 9-1.0 - <?бЛ %. -tdcrc, продукцй була гиссксю. Таблица 5 ~ Вялип доз i спигзЦношснъ мшералыгих добрггк rl п&копнчекня cy.xot речошшн i уроясайнкть капуста nisic-rT, -»/га (середкс за 1961 - 1966 pp.)

! ! »pCKi&l tiCTb-, ¡угз J ' Прирст ■ -......— ■— » ......... - Hs«nw£K?-:,i суха favc.?evn xJ cpajsv:» ро:ту, »«»-гэ

| »а ¡(Кр. i } I BAPIAHT i •i рХЗГШ ncr.ia, гектгкь yraotWff-ня, голо- зчл ссргмь t iU СТГ.Г-PCCrf.

I 1 | Без • тенграпь 710 — _ 3.3 25 5 1C4.C

i2 Nrr.Pe, 325 IIS 1S.3 11.0 39.7 114.4

!3 782 ■ 72 10.1 62 , — 118 3

1 4 674 -36 -5.1 8 0 — SS.S

5 'NeoP£rl<45 790 ' £0 11.2 9.3 37.Q 112.2

! 6 325 115 15.2 — 129.G

7 Nw^crK« 869 159 22.4 10.0 38.9 122.4

8 HVJP^-X^ 7Э4 84 11.8 — — 118.3

9 S22 112 15.8 10.0 41.3 111.7

10 HziPfB^io 784 74 10.4 — .. — 115.3

11 NaoPffz^ito 790 80 14 3 11.4 39.4 ■ 111.5

12 vs-fcryj 910 200 23.2 — 125.5

13 N!(«P1(iyKli0 839 129 13.2 — ' — 131.0 .

HCP 0.95 | 497 l

Ьял1сп?_ЛРО^ик.1Ш-ИЗПХСХН. Доза мшералышх добрив Nirr,P,;o{v,-„ внес сна восенн шд з/толеву орляку чн навеет шд хуЛьтив2ц1ю, або - восени. a N,;o - навеет пЦ культивацйо забезпетупала однаково о не оку /рожайтстъ капуста. Bona стапопила 681, 684 та 679 ц/га. Роздр1бне внесения (пи сранху, в лунки та в тдживлення) на чорнозем1 типовому малогумусному иажкосуглниховому забезпо-чило однаковий з одноразовнм внесениям ефект, Яысть продухци не

- 16

залежала bîa строгав i cnocoôin внесения добрив. Таким чином, при глибокому заляг ант грунгових вод ефективно застосовувати добрива

одноразово niA зяблеву оранку. -

внесения добрив шл, капусту. Як було установлено, доза N12oPi:oKgo с ефективною при Bcix способах внесения. Локальне ïï застосування також тдтвердило ефективтсть дози при внесешп гпд зяблеву оранку, восени смутою 30 см i локально, навеет врозкид i смутою. Прироста урожайносп при цьому становили 95 — 130 ц/га, урожайшеть на коитро.и — 576 ц/га (табл. 6). Зменшення дози до N^P^K^o, внесено! локально навеет, забезпечило прир1сг 128 ц/га, NeoPeoK«, та NjqPjoK-^o,

— 26 - 50 ц/га. Таким чином, локальие внесения мшеральних добрив с енергозбернаючим засобом, який дозволяе одночасно is одержанням високих врожаТв i значних прироспв Brpira зменшити витрати добрив.

Реакц1я сортов капусти niaHboî на внесения лобрнв. В умовах" 1981 — 1983 pp. на неудобреному rpymi сорти Харгавська зимова i Брауншвейзька забезпечили практично однакову урожайность — вЦповЦно 469 i 468 ц/га, сорт Б1лостжка —. 501 ц/га, Амагер 611 — 374 ц/га. Внесет добрива позитивно валивали на продуктивность резних сорт1в капусти. Встановлена нами оптимальна доза N12oPso"i2o^4)0 сприяла одержанню урожайност! bîa сорту Харгавська зимова 638 — 629 ц/га, Амагер 611 — 484 — 469, Бьчосшжка i Браушпвейзька — 632

— 711 ц/га. Пр1фости при цьому nopiBiimio з контролем становили шдповдою 169 — 167, 95 — 110 та 181 — 243 ц/га. Таким чипом, тъ\ьки за рахунок сортово! особливосп в1д Амагер 611 було одержано урожай-теть на 95 — 1.27 ц/га меншу пор1вняно з шшими сортами i прир!сту ïï на 59 — 35 ц/га. Щоб одержати максимальну гальгасть додатковох продукцн (до 328 ц/га), дози можна пЦвищувати до N240^240^240- але окуптсть 1кг NPK "добрив урожаем при цьому знижуеться. Яюсть одержано! продукцн була високою, але добрива спричиняли зниження BMiciy cyxoï речовини на 0.3 — 0.7 %. Особливо це стосуетьсч сорту Б1лостжка. тому для виробництва с можлиысть ниоору районованих високоврожайних i виеокоягаеннх сор-ri в: •

Ефективтсть застосування*вуглеамо1»йно? сол» i ам1ачн<и сел!три пр- вирошувашн капусти. 6 умовах 1993 — 1995 pp. урожайшеть капусти на неудобрених ддлянках становила 398 ц/га. Використаш як

Таблиця 6 - Вплнп розкидного i локального cnccoôiu внесения добрив на уро;каЛшсть 1 якють шзньо!

капустн ( середне за 198<> — 10üß pp.)

N3 «ер. В API АНТ asno- ва уроиай И|СТЬ, Ц/ГП Прир1ет Суха рсчо-емна.% Загаль НИИ цукор, S Лскор-бымоэа кино та, мг/Ч HITP3-т1а, мг/кг (ГДК-400)

ц/га

1 Бе» Aoöpto • юмтролз 57С — — 7.9 4.4 31 1484

2 682 106 21 7.3 4.3 32 1314

^iwPixKm вое«« еыугол 20 см 663 87 1S 7.9 4.G 31 ions

4 N«îsPimK»o tocvu локально 670 94 15 4 э 30 1323

S NlîoPl^Koo П2МКЛ* ШРОЪОЛА 674 . 33 17 — ' — — —

S "iîuPiwKjo игмей смутою N3 см 636 120 21 — — — —

7 NcoPiäKjo игзвЫ лежаЛвиа 70S 130 22 7.9 4.3 31 1527

3 NtoP»Kto BOCÍHH ajyt&o 669 33 16 — — — —

э. &ос«ми локально 6S0 74 13 — ' — — —

10 N^P^K^ нааеей емугао 673 97 17 — _ — ~1399~

11 кггоей лз*ял»ю 704 12S 22 7.3 4.3 30

12 Ní0P№K4, еосеки лоьатьмо 535 Э 0 7.9 4.4 30 1541

13 HSZS&t СЬГ/ГСИ 642 66 12 — — — —

14 NJOPVJK.II нгм»4 .хлг/ьмо 602 26 , 5 8.1 4.4 31 14S1

14 NJOP»JK3û нзаеей (ХЛАЛ»ИО 626 30 9 7.3 ! -4.4 33 J ■ * 220— 3G4

НСР 0,Ь5 32—45 0.1 1 0.1 2—3

фон фосфэрно-калипп добрива не валивали на урожайшсть. Застосо-саиа п1д капусту вуглеамоншна сь\ь у доз! N90 на фош РооК^о врозкид восеии шд зяблеву ораику, так i в щдживлення забезпечила приркт урожаю 111 — 121 ц/ га, алиачна селитра, внесена врозкид, -116 д/га. Розпод1л дози ам1ачно! сел1три N30 в основне внесения i в тдживлення недоць\ьне, осмльки сприяе зниженню ïï ефективность

Таким чином, застосування вуглекислого амонпо i aMiauioï селпри nù капусту тзню р1вноцпше. Урожайшсть при цьому становила В1д11оыдно 513 i 509 ц/га.

СИСТЕМА УДОБРЕНИЯ С С1ВОЗМ1Н1 СТАЦЮНАРНОГО ДОСЛ1ДУ ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1

КАПУСТИ

Вплнв тривалого систематично^ застосування лобрив на урожайшсть карусти nhiiboi, Капусту, в ciB03Mini сирощували з чергуванням культур — опрки, помздори, капуста, картопля. За ппсть ротацш авозмши дооидження на куд|>тур1 капусти тривали чотир-надцять рогав, протягом яких стежили за впливом р1зних систем удобрень.на поживний режим Грунту, picT i розвиток рослин, урожайшсть, ягасть продукци, ефектившсть ïï збериання, а також надходження азоту, фосфору i кал1ю в рослини i загальний винос ïx з урожаем. В перших двох ротащях урожайшсть на неудобреному rpymi становила 606 i 579 ц/га (табл. 7).

В третш, четвертой, п'ягой та шостш ротащях вирощування лише просапних культур при зрошенга спричиняло зниження урожайносп б1лыпе шж у два рази. Встановлено, що капуста в першу черту реагуе на азотш добрива i тому у BapiaHri, де вносили РиоКэд' 34 BCi 24 роки досллджень не одержано приросту врожаю.. N12oPi20 та N^qK^ були р1вноцшними i високоефекгивними. Максим алый результата одержано у випадку внесения Bcix трьох елементов N^yP^K^. Прирост урожаю bîa добрив в першш ротаци становив 85 — 242 ц/га, або 17 — 40%, в друйй - 185 - 352 ц/га, або 32 - 61 %, в третой - 126 - 288 ц/га. або 35 - 80 %, в четвертой - 123 - 244 ц/га, або 42 - 82 %. То&го, абсолютна прирости в1д добрив були однаков1, а ¿¿дносш ïx величини зростали, бо знижувалась урожайшсть капуст. Внесений шд капусту Гнш в доз! 23.8 т/га, а сумарно за ротащю (в середньому) 60 т/га, забезпечував npnpicr урожаю 101 ц/га, або 17 % в перппй ротацп,

Таблиц» 7 • Урожлйн1сть капусти п1зньо!-п залслшоо! в»д си<;т«матичного»1Ш«я:ония добрив в оеочеЫй ' ,. \

>.- с1соЗМ1Н1, ц/га . ::

Р о г а ц 1 я

№ Сере дня дом добриз за 0 . 1 2 3 4 5 3 1 2 . 3 ■4 ■ 5. в

вер. ротец» , емзссних гид капусту 1971 -1973 1075 -1377 1379 -1381 1343 -юа5 1963 1992 4 » . Прир!ст урожая, */»•

1 Бв) доСркз • контроль еоз .579 331 285. 225 301 . — ~ . .—' _

2 РиоК«. 612 533 334 " 351 242. 422 1 ,-3 0.3 . 19 25 42

3 791 243 534 471 510 31 47 »13 53 100 69

4 МцоК» . ' 804 500 323 £16 445 33 . 43 74. 74 69 61

5 М . 533 313 539 ♦♦55 621 40 ' 55 71 62 103 105

в Гн!Й 23в т/га .707 704 467 41Й 381 37Я 17 32 35 ' 42 09 26

7 ИРК со. гмов.МщРе»^ 775 £80 573 472 333 420 23 49 53 6С 72 63

а Гкй23 8т/га + М|и 760 522 •559 531 423 529 30 59 63 £0 30 75

9 • Гнй 21 6 1г/га ♦ НтРб9 £20 £03 629 532 433- . 530 37 •« 57 74 . 30 94 76

10 Гмй 23 а Т/га + М,,4Рв»К(И «16 Э31 . е-43. 510 453 032 35 31 £0 75 107 110

Л1 Гкй 11 8 т/га +М67Р}«4К44 773 гзз 515 520 454 519 о — * 49 71 73 102 72

-12 зглзс-»- Ки 812 872 602' 512 403 432 34 51 77 74 122 63

' \ НСР0.95 аз 73 117 114 • 79 127 _ 1_]. -

Приметка; в I -4 ротац1ях представлен сзредш дан! з трьоь пол!«, в 5 1 б - ^лькн по друюму полю

185 ц/та, обо 32 % - в другш, 126 ц/га, або35 % - в трст1й, 123 ц/га, аоо42 % - в чсгверхш 1 156 ц/га, або 69 % - у к'»тпй ротацп. 3 третьо! ротацп почалося зшикення урожайност! капусти. Це ноясяюсться тнм, що в короткхй сшозмио капуста иовортаеться на тс саме поле через кожш три роки г рослини шпндко вражаються слизовшш бактериозом, Кр1м того, всгановлена токсичтсть грунту для сход!в 1 корешв капусти.

Вирощувашш. оБопсБих культур в сцвозмйп без добрив протягом 24 рогов не чинило негативного впливу на б!ОХ1М1Чш показники продукци капустй шзньо! (табл. 8). Протягом п'яти ротацш в капуст! метилось 8.0 - 8.5 % сухо! речовини, 4.5 - 4.7 % загального цукру, 30 - 40 мг/% аскорбшово! кислоти. Оптимальш дози мшеральних добрив за цей час сприяли знижешно вм^сту сухо! речовшш в капус-п на 0.3 — 0.7%,. ВЦм1чена також тенденщя до зниження в головках загального.цукру. В р131п за погодними умовами роки в продукци, вирощешй на контроле накопичувалась значна ил^юсть штр«тв — до 1249 кг/кг (ГДК — 400). Добрива сприяли зб^льшенню !х ще в 2 — 3 рази. Переробкою продукци (квасншя, ферментащя) можна зннзига 1х вм1ст на 40 — 80%. ' •

Вм1ст важких метамв в зразках грунту перед закладанням доо-оду був вищим, шж шсля 24 рогав вирощувашш овочевих культур 1 застосувашш добрив. В головках капусти 1х гальгасть не перевищувала ГДК, тобто рослини були чистими в!д важких мета-ив.

Встановлено, що добрива, застосовам в оптимальних дозах, сприяли шдвищению коефщюгга використання рослинами фотосинтетично активно! рад1аць на 0.18 — 0.50%..

Вм1ст. винос ! баланс поживши речовин. ГИд впливом добрив в ро слипах капусти на 11 — 14 % проти контролю шдвищувався вм!ст поживних речовин,! !х винос: азоту — на 112 %, фосфору — на 80 %, калио — на 34 %. Баланс поживних речовин в перппй! другш ротащях був негаптыим, в наступних — позитив!шм за рахунок внесения добрив та зниядошя урожа!в (табл. 9).

Габлнця 8 - Вплив тршзалого систематичного внесения добрив в овочевШ авозм!ш на як!сть капусти . __п1з/,ньо1

№ «ар. 1 рогаца V рстацш Вист играю. шшг (ГДК - 400) Вист ваши метала, иг/кг сцх речоемм

Суха рвчо- вииа, % Суииа ЦУ«р1в. ч Лс«ор-Основа кислота, иг/% Суха рвчо- вына. % Суииа ЦУ«р1». . % Лсюр-61НО- ва «шепота, иг 1% 1914 1915 1992 са РЬ N1

1 (.4 4.7 40.1 1.0 4.5 29.« 314 1249 ' 46 0.001 0.03 0.33

.2 »5 40.3 1.4 4.5 29.1 443 1763 15 0.003 0.03 0.25

3* »1 ,4.5 15.6 - - , - 1112 2219 217 0.005 0.01 0.27

4 7.9 4.4 31.7 - ' —. 717 1910 290 0.001 0.03 0.2/

5 7.7 4.3 38.9 7.7 4.4 30.5 992 1763 341 0.005 0.02 0.21

е 1.1 4.« 37.9 7.9 4.4 30.1 62 в 2219 111 0.005 0 03 0.33

7 7» . 4,4 и.ь 7.» 4,4 30.1 »92 3417 321 - 0.0 3 0.20

1 7.8 .4.4 ' 39.5 ■ _ ' - 1113 .3138 341 - 0.02 0.26

9 7.6 4.3 39.9 - - - • 1113 2419 394 0.007 0.03 0.21

10 7.» 4.5 39.5 7.» 4.1 26.« 1113 3517 355 0.001 0.02 0.26

11 7.1 4.3 39.1 - - - 1113 2419 355 0.006 0.05 0.27

12 7.5 4.4 37 5 - - - 1113 2219 315 0.001 0.04 0.21

гдк 0.03 0.5 0.5

Таблмця 9. Баланс азоту, фосфору 1 кал1ю за 1, 4 I 5 ротаЦН авозмши (п рахунок взято т!лыш внлучсиу уролчоАШсть)

Доя дсврм» (серия« тп> . ротацй). З&УЭЧОИМЯ (♦) або э*!Л»вмня (-) /ргпу

N1 Я N Г, ов к2о

ВШр. р О Т о Ц (1 И

(МЙ, т^гш N РаОв К30 1 IV V 1 IV V Г IV V

.1 - - — - ' •110 ■ 149 -110 •95 -65 -4 2 -323 -13« -128

- —. . — 450 180 - -1вГ -14 Г • 540 307 звз ■9 115 174

3 310 450 -141 91 - •* 133 353 - •341 -1эа . —'

14 ' ■■ ■ ^ • НО 180 -1*0 125 - 107 -87 — • 34 74 —

„4. 450 )80 • по 64 125 122 ЗЗЬ <362 -44 55 126

Тв.1 . —.. - ■ - ' -146 109 141 59 117 ?1в2 •12 105 182

,7 — • »14 не 1*0 -1С 7 £5 из во 103 114 •13 76 134

• ' (».}• - ' - ■2 169 - 53 111 - -21 100

» Гв .7 . 114 к« - • гв з»7 - 217 зов А й -11 10в -

1« те а Я* л в в 160 1» 401. 427 218 303 2 в в 112 437 463

11 Я 1 147 о по -711 53 - 54 101 — •14 Б 1 —

' — . • 130 45» 1в0 -130 104 - 324 150 — -41 78 ' —

УДОБРЕНИЯ ЯК ФАКТОР П1ДВИЩЕННЯ ЛРОДУКТИеНОСТ! ЦИ5УШ

Цибуля вимоглнви культура до забо-печеносп Гругггу пожявними речовшгами 1 реагус на мшеральт добрива у падто високих дозах. Максимальну урожашасть - 284 ц/га забезпечила доза Г^г^зо^мгог нр1ф1ст при цьому с клав 66 ц/га, урожайность на контроле Гула 218 ц/га. Ефективним був тахож вар1ант з дозою Ь'с0Рео^о 1 приростом урожаю 28 ц/га (табл. 10).

Таблиця 10 - Вплив доз 1 сп1ВВ1дношень мшералышх добрив на урожашасть цибул! на ршку, ц/га (середпе за 1970 - 1978 рр.).

ВАР IAHT Цибуля з нзанняка р!гку Цибуля 3 аяжи на рг.ку (фон 30 т/га перепршого гною)

Фон - без гною Фон - 20 т/га . перегною

урож-жай- HiCTb rpvt-picr урож- жай- HiCTb гри- piCT урож-жай- HiCTb rpw- piCT

Без добрив - контроль 218 — 251 — 233 —

NfflPeo 237 19 281 30 — —

^ео^бо 235 17 280 . 29 — —

РвдКео 235 17 275 24 253 20

^щРю^ео 243 25 288 37 251 18

МэоРюКбО 246 28 267 16 . — —

М»Р30.Кбо ^IIQPSO^SO 245 244 27 26 260 307 9 56 268 35

241 23 281 30 269 36

N12T)P,20K)20 249 31 292 41 252 19

N|2QP 160^120 284 66 283 32 263 30

^iioPieQ^ieo 242 56 295 44 . — —'

Nl2oP60^t20 — . — — — 301 68

HCP 0,95 27.7 33.0 32.7

Найбмыя ефекгивною влявилася доза М^РеоК^, внесена шд цибулю на фот 20 т перегною. Урожайшсгь при цьому становила 307 ц/га, прнр1ст — 56 ц/га.

Тривале систематичне застосування мшеральннх добрив в авозмйп ефекгиет в доз! ^Рво^ео' яка забезпечуе прнргст урожайности 89 ц/га.

дозою мшеральннх добрив на фош 30 т перепр!лсго гною була ^12оРбаК,2о- Одержано урожайшсп, цибул! 303 ц/га, приест - 63 ц/га.

Всгаыовлена оптимальна доза-добрив И^сР^К^^, внесена в р\зш строки (П1Д зяблеиу оранку, пи культивацио иавесш, дробно - з гзид1ленням частики доорнв в тдяшвлення), забезпечила практично одн&кову ефс-1сгив1исть. Тему на чорнозеул типовому малогумусному важкосуглкну.сзо.чу кращим 1 оптнмальним строком внесения добрив е ооннш шд зяблеву оранку. В усих доайдах мшеральш добрила суггево не впливали на ягасть продухцп. Одержана на удобрсному фон! цибуля зберкалась добре.

ПродУктнвн1сть нас!нник!в цибул! эалежно вк*, вил1в. лоз \ сгрок?в застосувацня лобрнв. На чорнозем! типовому малогумусному важкосуглинковому без добрив урожайшеть наання цибул! становила 6.85ц/га. Найб1лыций а дрирга — 2.2 ц/га одержано в!д пнеседшя N135^180^135 год зяблеву оранку. Добриза не впливали на абсолютну иасу насшия.

При дефицит! добрив ефективною с доза И^Р^оК^. яка забезпв' чур прирют урожаю 1.02 ц/га (табл.11).

V Елементи програмувания урожайност! п!зньо! капуста I иибул( Для прогнозу 1 програм ування врожаю капуста 1 цибул! в доели ах визначавси вмхет азоту, фосфору! кално в основшй! побочтй продукцв в вар!ант! без добрив ! на удобреннх вар1 антах, вияое поживиш речовин з урожаем, витрата !х на утворення 100 ц товарного урожаю Для каиусги вона становила; азоту — 33 -61 кг, фосфору - 9 - 23, калт — 23 - 41 кг; для цибулЬ ршЫ — випоюдно 25 — 54, 11 - 17 ! 17 — 4? кг, для иасишикхв цибул! - азоту (N1 - 10 кг, фосфору (Р1О5) — 5, кал!ю (КаО) - 7 кг на 1 ц наання.

Таблиця И

- Вплнв мшеральних добрив на урожайшсть насшия цибу.и (середне за 1973-1975 рр.)

ВАРИАНТ Урожайнютъ, цЛтз Прирют

1973 1974 1975 середне ц^а %

Без добриз - контрогъ 5.35 2.51 12.76 6.87 —

N30 6.26 2.53 12.84 7.21 0.34 5

5.83 2.90 14.64 7.79 0.92 13

5.75 273 14.03 - 7.50 0.63 9

Р .(.'»Ког; 5.98 2.66 15.21 7.95 1.03 16

6.25 3.52 14.39 8.05 1.18 17

6.66 3.57 17.03 9.09 2.22 32

М'йоР 160^135 . — 3.44 15.59 9.52 1.89 25

5.20 3.14 15.33 7.89 1.02 15

МаэР{юК45 5.74 294 14.27 . 7.65 0.73 11* -

НСР 0,95 0.30 0.66 1.50

Визначет коефвденги використання елеменпв живлення з грунту, з мшеральних 1 оргатчних добрив, що дозволило виявити високу ефектившсть прийом1в застосування добрив тд piзкi сорти капусти тзньо1, цибул^ локального 1х внесения, застосування в стозмпп. За цими показниками можна розрахувати дози добрив на запланова!гу урожашпсть за формулою:

О

= (ЮО-уНр *Кр) Ку

де:

О - доза добрива, кг/га д.р.;

V — вино с елемента живлення запланованим урожаем, кг/га; Р - вм1ст в грунта рухомих поживиих речовин, мг/100 г грунту; Кр - коеф1иДснт використання пожшзних елементов з грунту, %; Ку — коефщент використання поживиих речовин з добрив, %;

При застосуваша шд культура гаою, формула ма тике вигляд: (100 -уНр х Кр + Н * кь)

Б -

Ку

, до:

Н — загальпа к1лък]сть елементу з гао1, %; Ки - коефвдент використання поживних речошш э оргаючннх догЗрив, %;

Встановлено, що розрахозош доз и булл близькнми до вняилешгх нами в польоишс досидах оптнмалышх доз.

Одтпет з економгаю га-тдннл заход1в п^гвищепня урожанносп культурк с застосуваюш /.оориз, а осиовним по.к£з:г.;цом ефехтныюсп

- тисшй прибуток.

Ефективтсгь оптш1йльшк доз добрив розрахозували за формулою:

Е = (11 —Би) - (К — 5к) *У , до: Е - оч1кутзаний сконотчний ефскт, грн;

II - варпсть валов01 продукцн в дослижугених варюнтах, грн.; К — ьарпсть валово! продукцн контрол1, грн.; 5и, 5к — внробшгп затратн за вариантами, грн.;

V — об'см вироблено! продукцп. ц/га.

Розрахунки проводил}! за щнани, що склалнся в 1994 — 1996 рр. в 1нституп овоч!в1Шцтва 1 баштанництвл УААН \ досидному господар-стш "Морсфа", в перерахунку на гривга: за 1 кг капуста - 0.2, цибул!

- 0.3. Варпсть I т добрив з урахуванням 1х транспортування. внесения 1 т.шш. становила: ам^ачно! се-итри — 280 грн., суперфосфату - 340, хлористого кално — 120 грн.

Чистий прибыток В5д застосування добрив шд капусту становив 1.4 - 3.62 тис.грн./га, пи, цибулю - 0.62 - 2.12 тис.фн. (табл. 12).

Киьтасть енерпГ, накопнчено! в осношой продутая? шд застосування добрив, визначали за формулою:

VI =Уп * 100 , МДж/га, (Минеев, 1992), де:

VI — ВМ1С* енергп в основнзй продукцп (в нашому випадку — в «

капуси);

Таблица 12 - Еко1Юм1чиа ефективн1сть застосуваьия добрив шд капусту шзню та цибулю

(в роки досл1джень — 1964-1995)

В Л Р 1 л н т Урожай-н!сть ц/га Прирост Варисть. тыс. гри Чистий прибуток тис. гри./га Р|вень ренгаба- льноси. % Опупжсть 1 «г №К урожаем, кг/т

урока» додатхо-вих витрат

Карусга подня

Без лобриа . — юнфок. 710 — 1420 - - - —

ИсюРюКЙ 790 80 1580 20 МО 100 48

810 200 1(20 38 362 952 «1

Пьй 23 т.'га - юкроль 639 - 1278 - - - -

Пей 20 тЛа* ИтРйаКи 756 116 1510 30 202 073 52

Цибуля »и ршку

баз добриэ — го)ярШ!ь 218 - 651 - - - —

'■УюКоэ 246 28 738 22 £2 282 13

^»РюЛза 284 вв 852 37 161 435 16

Первой» 22 т/та 251 33 753 13 86 662 -

20 т*а пороло»» Н1гйРбоК«) 307 »8 15 212 45 "

20 т.Та пзрепе»» МсоРеоК» 288 70 864 30 180 600 2.

30 т.Та першео» Я12оРдаК)2о 301 83 003 40 209 522 17

НасШмки цибул!

Б оз добркв — имяроль 6 87 — 1718 - - 2025 105; 0 4

НэоРиоКаэ 7.89 101 1273 12 243

М«»Р1воК|Э5 9оа 2.22 2275 34 521 9.5

Vu — прирост урожаю капуста в1д добрив, ц/га;

К — коефщ1ент переводу одниищ урожаю в с уху речовину (R=O.Î);

L - тает загвльноТ енергп в 1 кг сухо! речовини, що Aopismoc 14.4 МДж;

1Û0 - кссф:г^«гт переводу цеитиерш в кзлогракк.

Zjïrpc.ri: cnepnï (Л), вклад «ici' у виробництБо продукцн кахгустк, ? >о зр <тх о в ув ались за фо[ иулою;

A - (HN х ек) -f (Кр * еР) -f (Нк * а^), МДж., де:

. KN, Нр, Нк - 2(дпов!дио факгична доза азотиих, фосфорних i калй&ннх добрив, кг/га а»ючоГ речавинм;

aN, flF. sK — ешртеюты витрати {s ур^хуианням »eis вироЗшпкх зиф«) v-t 1 rr д.р. озетше: добрив (£5.6 M/v?). фосфорних (!?.€ МД") i ка.-пйш-п; (8.3 МДж).

Наводимо розргхупгав для Bapiüirry з дозою

eineceüoic' нЦ кьпусту, прл ypo>-tf.r.ocm 9 IS ц/ra i прирост; Р. его r>î рлхулэг. доорнг — 1 i'O д/ra.

_________ÎОс-ОС îQ.îr Н.4___ ,,

'' ~н~ "' "¡20 ГfcS.s -f 120 л ] 2.6 -f £'0 * С.З ~ ^"

• i — ïitcprosixauça cïii:cr.il\e 2.22. toôto бглык? од!ппг.-п, що сшдчкгь про ефектизнй'.гь з&стосугагсга добрив. Енергогсддг^а (КПД) гад гаггосувазил Nnjf s короткочгсиик досадах з pininrMn

copïiifdï; капуст шзньо! дорзвнюейлл 1.91 - 2.30 (табл. 13), и сшозшш -- 1.54 - 1.9с, в1д 3£гстсс>тза1пш добрив влунк! вдоз! Ni0P:5K,c — 6.16 i локально в доз! Nrv.P^Kr/j ~ в до-ji N^PjoK^o - 2.29.

Отлсо, екскомгчккй аиомз шдтвердхг.ус високу сфектквшсть оптим* млшх доз, строгав i cncccCic зястосувония добрив п1д капусту i цибулю.

еискозии

1. Виязлиа 3<sK0H0MipK0cii Ьпливу добриа, як фактора octid« зада мшеральнсго жизленкя i тдгищегаиз продуктивное^ капуст и i цкбул! на 40pH03CMi т^шогому малогумускоку вгжхосугмтковому при

Таблиця 13 - Енергетична ефектившсть м1неральчих добрив, внесених шд капусту шзню

в а р i а н I Урожай-HiCtb, ц/га Прирост Урожаю, ц/га Bmict оиергв в додатково-иу урожл), МДж Енвр<втичн| витраш на застосуваннн добрив. МДж Е нвргов1ддача добрив (КПД)

1 2 3 4 5 6

Корогкочастй достд

МшР)2оК(Ю | 948 | 13В 28224 | 12651 | 2.32

Сшоодиа, порша ротащя

N120P120KQ0 848 242 34848 12651 1.75

гмй 179 тлэ * ЫюгРц^до 816 210 30240 19664 1.54

Сшоэшна, п'яга ротгцш

N120^120^00 468 243 34982 12651 2.77

Гнй 17.8 т/га» ^юЛа^и 466 241 34704 17715 1.69

Споаб внасони добрив

NioPisKio в 1г/>щ 518 46 6624 1075 6 16

NaoPfloK® ло«ально 704 128 '18432 9426 1.96

МэоРжк20 локально 626 50 7200 3142 2.29

Реакция сорт напусти на добрива

Харювсыа эимоаа

N120P120K60 | 650 168 | .28192' | 12651 | 1.81

Брауншввйэька

N12OPI2OKOO | 718 | 202 | 2908» | 12851 | 2.30

зрошешп для штенсивних технолопй в спсща-мзованих овочево-кормових снюзмшах.

Псрюд макс1малъного накопичення рухомих пожшнии елеметтв в грунт! припадав на чсрвень на час садшня розсади капусти у rpyirri i наростання розетки цибуль В rnapi 0 - 40 см юльгасть jrirpaxin (NOj) стоноиила 40 - 85 мг/кг, фосфору (P2Os) - 106 - 140 мг/кх. кал1ю (К-О) — 147 —174 мг/кг грунту. Штриф^кшцйна здатшсть ipyirry мала резерв в1д 30 до 50 % н;траттв.

В оспигьо-веснязшй перюд ттратн добрив розпод1лялнсь за BciMa горизонтанх на дослЦжувану глибину 0 — 150 см. Найбь\ьша ix юльюстьть В1дм)чспа в inapi 0—60 см. Протяган вегетацн вонн шд)ймалися з внсх1дним потоком вологи i забезпечували нормалышй пожнвнзш режим для капуста i цибулк

2. Внесения добрив врозкид bocciui и!л зяблеву оранку, весною тд культиващю, poiApiono (в лунки, в тджнвлетш, локально), при тривалому систематичнгму эастосуваши сприяють шдшпцешпо в 1.5 — 2 рази BMicry в rpyirri рухомих форм азоту, фосфору i качпо, зб1льше1шю чисельносп актиномщетзв.на МПА, гриб!В, бактерж, яы розкладають органпт сполуки фосфору i штриф1куючих бактерий, а також тдвищегано ективнасп каталази, ншертази i прнскорешно розгладу клдтковини в пол!, зоережешпо родючосп грунту, зш1жешио втрат гумусу. При цьому шдвшцувалась активна i пдрол^тнчна кислотшсть, В1дм1чена тенденция до зниження BMicry поглиненого калыую з 25.9 до 25.0 мскв/100 г грунту, шдвшдення галькосп магнио i натрио BiAnociAHO з 4.6 до 5.0 - 6.5 i з 0.19 до 0.37 - 0.48 мекв/100 г грунту.

3. В овочевШ ствозмпп в rpyin-i неудобрених дмянок зннзилась активна кислотшсть з 5.4 до 6.2, Г1дрол1ТИЧна - з 3.7 до 1.9 меки/100 г грунту, зменшивсяbmictгумусу э4.63до 4.00%. В1дм1чен1 деградацшш змиш огроф1зичних властивостей грунту п зрошуваних умовах. Встаноалена токсичтасть грунту для сходш i Kopeiicroi системи капусти тзньоТ в штенсивгпй овочевш авезмип, яка негативно впливаэ на урожайтсть Цей процес пргапшено введениям в сшозмшу 6araiopi4 ккх трав, зернових культур, застосувлнням ор1ашчних i мшеральних добрив. •

4. Виявлена оснсвна залежгасть впливу добрив як фактора тдвищення продуктивное» капусти 1 цибуль Вирощуваншм районова-1П1Х сор-пв за штенсивною технолопею 1 розмиценням на I га капусти 28.6 - 35.7, цибу.й - 8С'0 - 900 тис. шт. краще забезпечення рослин моментами живлешш етворюеться внесениям вроэкид шд зяблеву оранку оптимальних до:» добрив для капусти тзньо! Н^оР^о^чо! 40 га гною + Г^оРеоК«-

П1Д цибулю на ртку з наання 1 а янки на середньозабезпечених поживними елементами грунтах поза овочевою авозмшою ефективт дози - М,2оГ|»,оК12о врозкид гид зяблеву оранку; в с1возм1ш при систематичному застосуванга добрив дози можна знизиги до МдоРэоКдо-гад насшники цибул1 — ^Э5Р,8оК135. При локальному внесешп добрив шд капусту оптимальною ё доза N^90^00- Зазначега оптимальш дози добрив пЦвшцують урожайгасъ капусти шзньо! на 110 — 320 ц/га, або на 29 — 61 %, цибул1-р!пки з насшня 1 ойнки — на 66 — 68 ц/га, або на 29.2 - 30.3 %, насшня цибул1 - на 2.22 ц/га, або на 32.3 %. Змешпення доз добрив в два рази, спричиняючи зниження приросту урожаю: капусти до 80 — 116 ц/га, цибулЬршки з наання 1 аянки — до 37, нлегшгя цибум — до 1.02 ц/га, економ1чно дощльне, осгальки окушпеть одного ылограму ИРК добрив залшпаеться високою.

э. Удобрешш в основному невпливали на ягасть капусти 1 цибул1, лише в окрем1 роки вм1ст сухо! речовинн знижувався на 0.3 — 0.5 %, а тапст ттрат1в в продукцп В1Д внесения добрив значно пивищувався. Технологгчт заходи обробки сировини в процес1 приготування харчових продукпв (кваання, фермент ац1я) знижують гальгасть штратшна 40 - 80 %.

Систематитше застосування добрив не впливас на вм1ст важких метал!в Сй, РЬ, Мп, Сй, N1 в грунп 1 в рослипах капусти. Продукщя була чистою ¿а нах.

Оптимальш формн, дози 1 сшввЦношення добрив не попршують леяэисть капусти тзньо! 1 цибуль

6. Встановлет критичт перюди максимального використання рослинами фотосингетично активно! радДаци (ФАР), нарощувания продуктивно! маси капусти 1 цибул1, поглинання ними пожив них речовин: для капусти шзньо! — в!д зав'язування кочагав до техшчно! стиглосп, для цибул! -ршки - в1д нарост ання цибулин до техшчно!

стиглосп, для насшнигав цибул1 - тд утворення кттконос1в до фази щптшня насшнигав. .

Визначена чутлтпсть вивчених культур до основних елеменпв живлення. Капуста в першу черту потребуе азот, потш — колой л фосфор, цибуля — азот, фосфор 1 калдй.

7. Для утворення 100 ц товарного урожаю капусти необхгдно: азоту <М) - 33 - 61 кг, фосфору (Р205) - 9.0 - 23.0, камю (К20) -23 — 41 кг; для цибула иа ршку з наання 1 с1янки: в1дповЦно 25 — 54 кг, 11 - 171 17 — 47 кг; на 1 ц насшня цибуле- азоту — 10 кг, фосфору — 51 кал1ю - 7 кг.

Коеф1Щснти використання поживних речовин з гру!ггу для капусти становили: азоту — 72 %, фосфору — 15, кал1ю — 32 %; для цибул1-р1пки азот>' - 28 %, фосфору - 7 к алло — 7 %; для нaciнникiв цибулк в1дповино 46, 919%.

Коеф1щснти використання поживних речовин з мшеральких добрив становили р^внимн для капусти: азоту - 75%, фосфору — 25, кално — 41%; для цнбу.м-ршки — в1дповшю 21, 81 25 %, для насншигав цибу.й - 16, 2 1 12 %.

Коефщ1енти використання N. Р:Ог, К;0 з оргашчних добрив для капусти були: азоту - 56 %, фосфору - 40, калпо - 69 %: для цибулт ри.ки в1дпов1дно 21, 41 ) 41

В овочевш с1воз>иш перед захладаиням досл1ду спосгер1гава негативный баланс азоту 1 калпо. Шсля тривалого снстематичногс застосування оитималышх доз добрив П1Д культури вщ став позитив ним.

8. Енергетична ефектившсть застосувашм добрив (КПД) га; високоурожайш сорта капусти дор1гоаовала: при внесешп вроз.чц/ ^иоР^аК^о в короткочасних дослЦах - 1.91 - 2.30, в с!возшт -2.77, локально в доэ1 М^Р^Нио — 1.56, в лунки К10Р>5К10 - 6.16.

Економ1чний ефсхт еЦ застое увалня добрив шд капусту станов 1.4 - 3.62 тис.грн./га, пц, цибулю - 0.62 - 2.12 тис.грн.

ПРОПОЗИЦИ ВИРОБНИЦТВУ

1. На основ! виявлчних законом1рностей застосування добрив як фактора оптишзаци генерального живлення i шдвшцення продуктов -HocTi капусти i цибу;ц на чорнозем1 типовому малогумуснопу важкосуглинковому при зрошеша в Л1вобережному Aicocr епу Украпги пропонусться:

• п1д капусту газню вносити добрнва в доз1 Ni;0P1J0K90 або20 — 40 т/ га гною + Nj^P^K^j восени тд зяблеву oi тнку врозкид, або N90P90Ki(1 весною локально в рядок на глибину 10 — 12 см, використовуючи для цього рослинотдживлювач;

• тд цибулю-pinKy з насшня та аянки поза овочевою ciBO3MiH0ro слЦ застосовувати N120Plg3K120 або 30 т/га перегною + N^P^R^.^ врозкид гид зяблеву оранку, в «возмпп при систематичному застосувант доброт — N^r^K^,.

• гад насптики цибум. Nn5PieaK1}J врозкид niA зяблеву оранку.

При деф1щт добрив в господарствах допустимо знижувати оптимальш дози тд капусту i цибулю в два рази. При цьому приргст урожаю змешпуеться здшч1, а окупшсть добрив урожаем лишасться високою.

2. Рекомендоваш дози добргаз Heo6xi,\iio застосовувати, розмпцу-ючи в ciB03Mini високоврожайш сорти капусти з густотою стояния 28.6 - 35.7 тис. шт., цибул1 - 800 — 900 тис. пгг. на 1 га.

3. Для зменшення накопичення штратш в продукцн капусти i цибул1 доза аз от них добрив не повинна перевигцувати 120 кг/га, СЛ1Д уникати тзтх пЦживлень азотними добривами в перюд наростання головок капусти та цибулин i витримувати оНтималып умови збережен-ня продукцн, а також використовувати технолопчш способи пере-робки.

4. Для прогнозування, програмування i розробки норматив1в втрат добрнв на 1 т продукца капусти i цибул1 рекомендуються тага параметр и: виграти на утворення 100 ц товарного урожаю капусти азоту (N) 33 - 61 кг, фосфору (Р,0,) - 9.0 - 23.0, калпо (К20) - 23 - 41 кг; цибул! на ршку з насшня i с1янки - в1дпов1дно 25 — 54, 11 — 17 i 17 — 47 кг, для наешникш цибул1 — азоту (N) — 10 кг, фосфору (Р205) - 5, каллю (К20) - 7 кг на 1 ц насшня.

34 ' "

ПЕРЕЛ1К ПОСИЛДНЬ

1.Удобрения капусти i цибул! piinacTOÍ. //Удобрения овочевнх культур./ За ред. В.Ю.Гончаренка.-К.: Урожай, 1989. -С. 10-26, 50-56.

2. Ходесва Л.П. Оптимизация минерального живлення i шдвищення прод' теггашоеп капуеш в Aíb ©бережному Aicocreny УкраХни //Науков! npaqi по овочхв/гицтву i баштаншщтву / до 50 р^ччя шетигуту, 1997,-т.11. - С. 202-208.

3. Ходесва Л.П. Удобрения як фактор тдвищешет продуктивносп цибул] е Левобережному /исостепу Украши //Науков1 нрац1 по овоч1втг4Гву i баттагашцтву / до 50 ргччя шетитуту, 1997.- т.11. - С, 183-187.

4. Ходеева Л.П. Эффективность действия углеаммонийной сом на продуктивность капусты поздней //На. kobí прац) по овоч1вництв} i бопгганництву / до 50-р1ччя шетигуту, 1997 - т.11. - С. 213-216.

5. Ходеева Л.П. Вынос и потребление азота, фосфора и кали; поздней капустой в связи с применением удоороний на чернозем' типичном Левобережья Украины //Вестник науки и техники, разде Сельское хозяйство, 1997. - Вып. 1. -С. 81 - 90.

6. Ходеева Л.П. Вынос и потребление питательных элеменго растениями лука а зависимости от удобрений на черноземе типично; //Вестник науки и техники, раздел Сельское хозяйство, 1997. - Вьп t. - С. 90 • 97.

7. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.А., Гурова З.И., Гла, ких Р.П. Влияние удобрений на продуктивность овощного севооборот и свойства почвы // Агрохимия. - 1986. - N 12 - С. 40-47.

8. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.А. Вынос азота, фосфо{ и калия овощными культурами в севообороте // Агрохимия. - 1984, N 4 - С. 51-57.

9. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П. Влияние удобрений на динам ку ни.ратов и урожай капусти на выщелоченном черноземе Л ос осте! Украины // Агрохимия. - 1973. - N 3 - С. 74 77.

10. Гончаренко В.Е., Ходеева Л П., Ткач Л.А. Влияние удобреш на содержание нитратов в овоще -бахчевой продукции // Агрохим> - 1986. - N 6 С. 67-72.

11. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.А. Влияние удобрен на продуктивность овощного севооборота и агрохимические свойст

чернозема среднемощного Лесостепной зоны Украины /V Агрохимия. - 1982. - N 7 ■ С. 90-95.

12. Ходеева Л.П. .Эффективность минеральных удобрений, внесенных под капусту на выщелоченном черноземе Левобережной Лесостепи УССР // Автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. с.-х. наук. Харьков. 1974. - 15 С.

13. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П., Гончаренко В.Е., Ткач Л.А. Нормативы для определения потребности сельскохозяйственных культур в удобрениях и их распределение по экономическим районам и республикам страны. Тр.: ВИУА. - М.: 1974. - С. 42 ¡3.

14. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.А. Нормативы для определения потребности сельского хозяйства в шшеральных удобрениях. -М., - 1980. - С. 159-187.

15. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., ТкачЛ.А. Нормативы затрат удобрений под отдельные культуры в целом по СССР //

Нормативы для определения потребности сельского хозяйства в минеральных удобрекчях, часть 1. М., - 1985. - С. 210-245.

16. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Гурова З.И. Нормативы прибавок урожая сельскохозяйственных культур от применения органических удобрений Тр. ВНИПТИОУ. Владимир, 1990 - 123 с.

17. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.А. Коэффицгонгы использования элементов питания сельскохозяйственными культура ми из минеральных удобрений и почвы. // Нормативы выноса и коэффициентов использования питательных веществ сельскохозяйственными культурами из минеральных удобрений и почвы . - М.: 1986. - С. 59-64.

18. Ходеева Л.П. Цибуля: чи потр!бга добрива? // Ольський журнал - Харив. - 1997 - №6 - С.15.

19. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач A.A. Изучение влияния минеральных удобрений и навоза на продуктивность овщного севооборота и свойства почвы. // Результаты исследований в длительных опытах с удобрениями по зонам страны . // Тр. ВИУА , М.: 1978, - Вып. 7. - С. 4-22.

20. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач A.A. Влияние удобрений на продуктивность овощного севооборота и свойства почвы во второй ротации. // Тр. ВИУА, М.: 1981, - Вып.Ю. - С.165- 182.

3è .

21. Гончаренко B.E..-Ходеева Л.П., Ткач Л .А. Изучение влияния минеральных удобрений и навоза на продуктивность овощного севооборота. // Тр. ВИУА , М.: 1983, - С. 170-193.

22. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П., Ткач Л.О. Удобрения овоче-вих i баштанних культур. //ДовЦиик по ово*свницгву // За ред. В.П. Галяиа. - К.: Урожай, 1981. - С, 84-89.

23. Гончаренко В.Ю., ХодееваЛ.П., Ткач Л.О. Удобрения овочених культур. // Овоч1вниптво гадкритого Грунту / За ред. Г.Л.Бондаренка. - К.: Урожай, 1977. - С. 34-41.

24. Гончаренко В.Ю., Ходесва Л.П., Ткач Л.О. Система удобрения овочевих культур у с!возм1ш. // ДовЦник по овочшництву/ За ред. Г.Л.Бондаренка. - К.: Урожай, 1990. - С. 55-62.

25. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П. Применение удобрений под овощные культуры в севооборотах. // Научные основы повышения эффективности применения удобрений Украинской ССР и Молдавской ССР. • Кншенев: Шгиинца, 1983. - С. 91-96.

26. Давидов В.Д., Ходесва Л-П.Удобрення. // Дов1Диик бригадира овоч1Еництва /За ред. ВДДавидова. - К.: Урожай, 1988^ - С. 11-20.

2/. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л. А., Балюк С. А. Методические рекомендации по проведению химической мелиорации орошаемых почв Харьковской области.// Харьковский областной агропромышленный комитет УНИИПА. - Харьков, - 1987. - С. 35-42.

28. Гончаренко В.Е., Деревянко О.Г., Ходеева Л.П., Ткач Л .А., Балюк С.А. Планирование урожаев сельскохозяйственных культур на орошаемых землях северной Степи и Лесостепи УССР. //Методические рекомендации - Харьков, 1988. - С. 54-60.

29. Гончаренко В.Е., Ходеева АП., ТкачЛ.А. Рациональное применение удобрений.// Рекомендации д,ля хозяйств Харьковской области на 1978 -1980 гг. - Отв. ред. Б.С.Носко и АЛ.Бука. - Харьков-Прапор. - 1977. - 67 С.

30. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач АЛ. Удобрение овощных культур в Лесостепи Украины. // Методические указания, - Харьков, 1979. - С.44.

31. Балюк С .А., Кукоба, Ходеева и др. Изменение свойств и режимов черноземов типичных при орошении в условиях интенсивного

овощного севооборота. // Агрохимия и почвоведение. К.: 1988. - Вып.51 - С. 75-82.

32. Ходеева Л.П. Влияние доз и соотношений удобрений на урожай и качество поздней капусты в различных почвенно-клитлатических зонах УССР. //VIII Международный Koinpecc по минеральным удобрениям. // Материалы Советских участников конгресса. - М.: 1976. - С. 131.

33. Гончаренко B.C., Ходеева Л.П., Балюк С,А. та iinni Вплив р1зних , систем удобрения в овочевш ciBosMim на родюч1сть Грунту i

подуктивтеть культур. // Проблеми земельно! реформи в Укра'ни: / Матер, научно-практической конф. / Киев, 27-28 октября 1994/ К.: СОПС Украины - HAH Украины, - 1994. - С. 246-247.

34. Ходеева Л.П., Гончаренко В.Ю. Застосування добрив тд цибулю на ртку з «янки в умовах зротення. // Опсипвництво i баштштицтво. К.: 1982. - Вип. 27. - С. 51-53.

35. Гурова З.И. Ходеева Л.П., Влияние удобрений на биологическую активность почвы при выращивании капусты в звене овощного севооборога. // Овотвьицтзо i бапгганництво,- К.: 1975. - Вип. 20. - С. 89-91.

36. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П. Об удобрении поздней капусты. // Картофель и овощи. - 1968. - N 3. - С. 21.

37. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П., Ткач Л.О. Дсшо наслЦки вивчення ефективносп добрив при вносенш ïx nu odoicbî культури в Укра1нськш PCP. // Картопля, OBOieni та башташп культури. - К.: 1969. - Вип. 7. - С. 22-30.

38. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П.,'-Ткач Л.А., Гаранина H.A. Влияние удобрений на качество овощей. // Вопросы повтчлегаш качества продукции овощных и бахчевых культур. - М.: Колос, 1970. -С. 93-95.

39. Гончаренко В.Ю., Ходеева Л.П., Ткач Л.О. Вплив добрив на ягастъ овочево! продукщ!. // Удобрения овочевих культур. - К.: Урожай, 1989. - С. 120-135. . .

40. Гончаренко В.Ю., Ходеева Л.Г1., Ткач Л.О. Балансово-розра-хунковий метод визначення норм добрив на заплановану врожайшеть основних овочевих культур. // Удобрения овочевих культур. / За ред. В.Ю. Гончаренка.- К.: Урожай, 1989. - С. 67-92.

41. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач А.Л., Гладких Р.П. Накопление нитратов в овощах в зависимости от удобрений . // Удобрение и качество овощных культур. - Вилыпос, 1990. - С. 17-19.

12. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.Л. В.мшгае различных систем удос~!етш на продуктивность овощного севооборота. // Сьоч1вництво 1 башташшцтао. К.: 1992. - Вип. 37. - С. 56-61.

43. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П., Ткач Л.Л. Продуктивность овощного севооборота, агрохимические и биологические свойстве чернозема средне-мощного Лесостепной зоны Украины. // Проблемы повышения продуктивности черноземных почв / Тез. совещ. посвящегшого 100 лет то книга В.В.Докучаева "Русский чернозем"; Полтава, сентябрь, 1933 Л • Харьков: 1983. - С. 115

44. Ходеева Л.П., Го[гчаренко В.Е. Удобрение поздней капусты. / / Картофель и овощи. - 5985. -С. 18-19.

45. Ходеева Л.П., Гончаренко В.Е. Влияние разбросного 1 локального способов внесения минеральных удобрений под поздшок капусту. // Информ. листок. - Харьков: 1989. - Серия 31. - С. 1-4.

45. Гончаренко В.Е., Ходеева Л.П.. Ткач Л.О. Система удобренн овочевих культур у сшохмшах. // Удобрения овочевнх культур. / 3-ред. В.Ю. Гончареика!- К.: Урожай. 1939. - С. 92-109.

17. Севастьянова В.В., Ходеева Л.П.Сроки внесения удобрешс под капусту. // Картофель и овощи. - 1972. - N 10,- С. 27-29.

АНОТЛЦ1Я

Ходеева Л.П. Удобрения як фактор опгюизаци мшеральног живлення 1 тдвищешю продуктипносп капусти та цибу.и в умов а Л*вобережного Л1состепу Украши. ■

Дисертац1Я на здобутгя наукового ступеня доктора сиьськогоспс дарських наук за спефальшстю 06.01.04 - агрох)М1Я. 1нститут грунте знавства та агрохлмп ¿м. О. Н.Соколовського УААН. Харыв, 1997.

Визначега оптималып показники мшерального живлення капуст 1 цибу.м за фазами розвитку рослин з урахуванням забезпеченос: грунту иоживними речовинами. Встановлеш оптималып дози. строк 1 способи внесешш добрив тд Ц1 культури. Вняплеш спосоои 1 заход шдвищення коефниитв використатш поживннх речопин з добри! а саме: застосування високоврожайштх сортт, оптимальна густот

:тяшш рослин, локальне внесения добрив, додержання системи гдобрення у авозмнй. 1'азроблет заходи внесения добрив сприяють юерожсшпо 1 в1дтпороыпо родючосп чорнозема типового зрошува-юго. Естоновлеш иарамотри витрат поживних елеменпв на створе ння 00 ц товарного урожаю капусти 1 цибу.м, коефщ1с1ггн використатм юживних речовин з грунту.

Ключов! слова: доза, строк, споаб, мшеральт 1 оргатчш добрив? юживний режим, продуктившсть, ягасть, зрошення, родкгасть грунту, 5коно>пчна 1 енергетична ефекгившсть.

АННОТАЦИЯ

Ходеева Л.П. Удобрение как фактор оптимизации минерального питания и повышешм урожайности капусты и лука в Левобережной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 — агрохимия, Институт аочвоведегаш и агрохимии им. А Н.Соколовского УЛАН, Харьков. 1997.

Определены оптимальные показатели минерального питания капусты и лука по фазам развития растений с учетом обеспеченности почвы питательными веществами. Установлены оптимальные дозы, сроки и способы внесения удобрений под эти культуры. Выявлены способы и приемы повышешм коэффициентов использования питательных веществ из удобрений. Это—использование высокоурожайных сортов, опртимальная густота стояния растений, применение удобрений локально, выдерживание системы удобрения в севообороте. Разработанные приемы применения удобрений способствуют сохранению и воспроизводству, плодородия чернозема типичного орошаемого. Определены параметры затрат питательных веществ на создание 100 ц товарного урожая капусты и лука, коэффициенты использования питательных веществ из почвы и удобрений.

Ключевые слова: доза, сроки, способы, минеральные и органические удобрения, питательный режим, продуктивность, качество, орошение, плодородие почвы, экономическая и энергетическая эффективность.

40

SUMMARY

Chodeeva L.P. Fertilization as a factor of optimization of miner, nutrition and raising of the yield of cabbage and onion in the Fores Steppe of the Ukraine. Manuscript

Thesis ior a doctor's of agriculture degree on the speciality 06.01.< — agrochemistry, Institute of Soil Science and Agrochemistry, named t A.N.Sokolovskiy, Kharkov, 1996.

There are'determined optimum indices of mineral nutrition of ca bage and onion by phases of plants" development, taking into accoui providing the soil with nutrients.

There are established optimum doses, terms and methods of ferti zatioa of these crops. Methods and ways of raising the coefficients using nutritional elements from fertilizers a.e revealed. This is using hi< yielding varieties, optimum thickness of stand of plants, local manurin system of fertilization in crop-rotation. Elaborated devices favour resei ing and reproducing of lertility of typical chernozem.

There are determined the parameters of expenditures of nutriei for creation of 100 Centners of trade yield,of cabbage and onion, coel cients of using nutritional elements from soil and fertilizers.

Key words: dozes, terms, methods, mineral and organic fertilize nutrition, productivity, quality, irrigation, soil fertility, economical a energy efficiency.